43284

Формування раціональної структури і використання парку рухомого складу при виконанні перевезень заданого виду вантажу

Курсовая

Логика и философия

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі: проаналізувати існуючі методи організації перевезень дрібнопартіонних вантажів; вибрати ефективний рухомий склад для виконання перевезень з урахуванням заданого виду вантажу та конкретних умов експлуатації автомобілів; визначити раціональні маршрути перевезень; розрахувати технікоексплуатаційні показники роботи обраних автомобілів на визначених маршрутах; визначити необхідну кількість транспортних засобів. Партіонність перевезень визначається потребою в одночасному перевезенні...

Украинкский

2013-11-06

560.5 KB

44 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 16

ЗМІСТ

Вступ____________________________________________________________3                                                                                                                       

  1.  Загальна характеристика обєкту дослідження та систематизація транспортних звязків
    1.  Характеристика заданого виду вантажу__________________________5
    2.  Характеристика вантажовідправника___________________________13
    3.  Характеристика вантажоодержувачів___________________________15
    4.  Характеристика транспортного підприємства____________________17
    5.  Систематизація транспортних звязків__________________________19
  2.  Вибір рухомого складу
    1.  Вибір спеціалізації рухомого складу____________________________22
    2.  Вибір марки та вантажопідйомності рухомого складу_____________22
  3.  Маршрутизація перевезень
    1.  Побудова початкового плану проїзду та виграшів________________26
    2.  Побудова плану виграшів____________________________________28
    3.  Вибір розвізних маршрутів___________________________________32
    4.  Уточнення порядку обїзду пунктів на обраних розвізних маршрутах_________________________________________________37
  4.  Показники роботи автомобілів на маршрутах_______________________46

Висновки________________________________________________________53

Список використаної літератури_____________________________________54


ВСТУП

Метою даного курсового проекту є набуття навиків щодо формування раціональної структури і використання парку рухомого складу при виконанні перевезень заданого виду вантажу, закріплення знань, отриманих в процесі вивчення дисципліни, визначення основних техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

-проаналізувати існуючі методи організації перевезень дрібнопартіонних вантажів;

-вибрати ефективний рухомий склад для виконання перевезень з урахуванням заданого виду вантажу та конкретних умов експлуатації автомобілів;

-визначити раціональні маршрути перевезень;

-розрахувати техніко-експлуатаційні показники роботи обраних автомобілів на визначених маршрутах;

-визначити необхідну кількість транспортних засобів.

Організація ефективного процесу перевезення дрібнопартіонних вантажів  у транспортній мережі міст є актуальною з огляду на наступні фактори:

  •  Значне загострення конкуренції  ринку автотранспортних послуг, що вимушує власників автотранспорту шукати нові конкурентні переваги, які полягають у підвищенні якості і зниженні фінансових втрат від неефективно організованих перевезень, поліпшенні умов обслуговування клієнтури, своєчасному реагуванні на зміну транспортних послуг;
  •  Перехід на якісно нові стандарти виробництва, потреба у впровадженні нових технологій транспортного процесу;
  •  Вагома доля транспортної складової у собівартості продукції (частка транспортних витрат, що враховується при формуванні цін на кінцеву продукцію, доходить до 50%);
  •  Організація дрібнопартіонних перевезень в транспортних системах міст пов’язана з аналізом великих масивів даних ( число постачальників, число перевізників, число вантажоодержувачів, кількість і вантажопідйомність автомобілів, об’єм попиту за кожним вантажоодержувачем), при цьому планування розвізних маршрутів зв’язане з необхідністю врахування великої кількості технологічних обмежень (обмеження по швидкості і напрямку руху, обмеження за часом та ін.);
  •  Перевезення товарів широкої номенклатури призначені для задоволення потреб великого числа споживачів, які відмінні різним рівнем попиту і його постійними коливаннями;
  •  Виникнення нових вимог до розвитку та впровадження ресурсозберігаючих технологій як у промисловості, так і в транспортній галузі.

Партіонність перевезень визначається потребою в одночасному перевезенні вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача та характеризується кількістю вантажу, що перевозиться. Більшість вантажів надаються до перевезення дрібними партіями. Партіонність перевезень є одним з головних факторів, що визначають ефективність перевізного процесу та умови функціонування підприємств, що обслуговуються автомобільним транспортом.


1.Загальна характеристика об’єкту дослідження та систематизація транспортних зв’язків

1.1.Характеристика заданого типу вантажу

Згідно з завданням, мені надаються до перевезення металеві вироби зі складу оптово-роздрібної торгівлі.

Історія металу в архітектурі починалася з використання його естетичних властивостей для одержання декоративно-художніх ефектів. Спочатку він залишався на других ролях, будучи свого роду додатковим елементом в архітектурно-будівельній практиці. Однак неперевершені якості міцності, які визначили широкі конструкційні можливості металу, зробили його одним з основних будівельних матеріалів, здатним з успіхом замінити раніше освоєні людиною.

Асоціативний ряд, що співвідноситься з поняттям “метал”, — це технологія, машинність, прогрес, виробництво, індустрія. Істинно високотехнологічний, що вимагає найвищої якості вироблення кожної деталі, філігранної стикування різних поверхонь, метал є уособленням претензійних технологій XXI століття, що повідомляють не тільки досконалість раціональної форми, але високий рівень якості і смаку.

Метал виступає специфічним засобом архітектурного освоєння простору. Можливість видозміни металу за допомогою розмаїтості його візуальних і фізичних якостей безмежна, що відбивається в багатовіковій традиції його застосування у всіх областях образотворчого мистецтва. І щоразу‚ завдяки цій своїй якості‚ метал бере участь у стилістичних інноваціях.

Поєднуючи в собі багато переваг розповсюджених у будівництві конструкційних матеріалів, метал добре піддається архітектурній організації. Він ріжеться так само легко, як і дерево, але на відміну від нього може приймати будь-яку задану форму. Металеві конструкції є збірними і не тільки не поступаються, але і багато в чому перевершують в індустріальності збірний залізобетон.

Універсальність елементів у сполученні з простотою і надійністю з'єднань роблять їх настільки ж пластичними у формоутворенні, як кладка з дрібнозернистої цегли і монолітний бетон.

Разом з металом прийшла і нова конструктивна система конструкцій, які обгороджують — сендвич-панелі. До слова, у світовій практиці металоконструкції одержали саме широке поширення в архітектурно-будівельній практиці, а обсяг їхнього застосування сьогодні, наприклад у США, складає близько 60% загальних обсягів у промисловому будівництві.

Спорудження, виконані в металі, стали символами багатьох міст світу: розвідні мости в Санкт-Петербурзі і мости в Будапешті, Ейфелев вежа в Парижі, вокзал у Львові. У сьогоднішній архітектурі маса об'єктів, образ яких просто не мислиться в інших матеріалах. Навряд чи можна уявити собі столичний залізничний вокзал без використання металу і скла, наприклад, автовокзал “Московський” без вантових систем тощо.

В нашій країні метал в архітектурно-будівельній практиці більш-менш активно використовується останні 10–15 років. У радянський час його застосування в будівництві обмежувалося. Висока вартість металу стримує його поширення і зараз. Як і раніше, полем для “проривів” у даному напрямку в основному залишаються унікальні об'єкти.

Останнім часом проявилася тенденція використання металу для так званої індивідуалізації образу споруджуваних житлових будинків. Великопанельні типові висотки, з'являючись не тільки в мікрорайонах, але й у центральних частинах столиці, природним образом притягують до себе увагу. Урізноманітити їх зовнішній вигляд, додати легкий відтінок оригінальності вирішений шляхом створення різних форм металевих завершень на дахах.

Вибір матеріалу визначений естетичними якостями металу, його довговічністю, легкістю в обробці, що стимулює пошук нових форм і обрисів. Ці, здавалося б, декоративні деталі несуть визначену утилітарну функцію. Усередині надбудова технічно насичена. Вона ховає венткамери, стовбур димовидалення, шахти воздуховодів, захищаючи їх від потрапляння води.

Що ж стосується в цілому проблеми використання металу в сучасній архітектурно-будівельній практиці в Україні, то, на мій погляд, його зоряна година, одержання все більш цікавих ефектів від його поєднання зі склом, віртуозне розкриття його неперевершених якостей ще попереду. І я твердо вірю, що без цього нам уже не обійтися ні сьогодні, ні в майбутньому.

Правила перевезень продукції металургійної промисловості

Метали і металеві вироби, що перевозяться автомобільним транспортом, підрозділяються на такі групи:

- нормальні за вагою і габаритами;

- довгомірні, довжиною понад 8 м;

- великовагові, вагою одного місця понад 3 т.

Сортову сталь розміром до 30 мм і тонколистову сталь товщиною до 4 мм перевозять у міцно скріплених пачках (в'язках, пакетах). Кожна пачка повинна містити сталь однієї партії.

Допускається перевезення в пачках листової сталі товщиною до 6 мм включно, що прокатана на станах безперервної прокатки.

За погодженням сторін в пачках можна перевозити сортову сталь розміром до 50 мм і листову сталь товщиною до 10 мм.

Маса пачки під час ручного вантаження повинна бути не більш як 80 кг, механізованого - не більш як 10 т, а на вимогу вантажоодержувача - не більше ніж 5 т.

Пачки повинні бути міцно обв'язані дротом чи стрічкою не менше ніж у двох місцях, а кінці обв'язки надійно закручені.

Пачки листів треба міцно скріплювати стальною стрічкою у дві скоби.

Для перевезення нормальних за вагою і габаритами металів і металовиробів застосовуються автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою; для перевезення металу довжиною до 8 метрів - тягачі з напівпричепами і металовози; для перевезення довгомірних металів - автомобілі з причепами-розпусками; для перевезення важковагових листів - тягачі з напівпричепами і причепами-ваговозами.

Кольорові метали, сплави і металеві вироби перевозяться критими автомобілями або в контейнерах. Оброблені поверхні відливків і нарізані вироби (болти, гайки, гвинти) повинні бути змащені нейтральним мастилом, що запобігає корозії.

Метали і металеві вироби під час перевезення повинні бути захищені від пошкоджень, а відливки із чорних металів, кольорові метали, сплави і металеві вироби - також і від атмосферних впливів. При перевезенні слід вжити заходів, що уберігають метали від залишкових деформацій. Метали і металеві вироби слід перевозити:

- стальний прокат, кутики, швелери і двотаври - в штабелях за профілями на дерев'яних підкладках. При перевезенні поміж окремими рядами прокатних виробів укладають дерев'яні прокладки;

- стальні канати - скрученими в бухти або намотаними на барабани;

- рулонні сітки - перев'язаними м'яким в'язальним дротом;

- плоскі сітки - пов'язаними в пакети;

- заклепки, болти, гайки, шайби, гвинти - укладеними в тару;

- електроди - обгорнутими папером та укладеними в ящики;

- дріт для автоматичного зварювання - скрученим в бухти, обгорнутим водонепроникним папером та упакованим у тарну тканину, рогожу чи в ящики;

- кольорові метали і сплави - зв'язаними в пачки та вкладеними в тару; забороняється підкладати під листи та профілі із алюмінієвих сплавів стальні підкладки, не обшиті деревом чи алюмінієм.

Стальні труби діаметром до 60 мм з товщиною стінки до 1 мм включно, труби діаметром 60 - 120 мм з товщиною стінки від 1,5 до 3 мм, а також прецизійні, капілярні, безрискові та з поверхнею, що відповідає еталонам, перевозять в ящиках чи решітках та в іншій жорсткій тарі, яка забезпечує товарний вигляд і зберігає якість труб під час транспортування.

Допускається укладання в одну тару декількох пакетів труб різного діаметра та різних марок сталі, але з окремим їх ув'язуванням.

Вага одного місця під час ручного вантаження повинна бути не більш як 80 кг, а механізованого - до 5 т.

Труби, сортамент яких не вказаний вище, перевозять в пакетах, міцно ув'язаних не менше ніж у двох місцях. Вага пакета не повинна перевищувати 5 т. Труби діаметром 159 мм і більше перевозять поштучно. За згодою вантажоодержувача допускається поштучне перевезення труб діаметром від 114 до 159 мм.

Кінці гнутих труб і відводів повинні бути затуленими для захисту внутрішньої поверхні від впливу атмосферних опадів.

Відводи діаметром до 100 мм слід перевозити в контейнерах, а діаметром понад 100 мм і гнуті труби - бортовими автомобілями за умови захисту їх від впливу атмосферних опадів. Труби повинні бути щільно ув'язані в пакети чи упаковані в ящики.

Вантаження чавунних труб слід провадити так, щоб виключалась можливість ударів труби об трубу, об металеві чи кам'яні предмети.

Під час транспортування чавунних труб автомобілями розтруби повинні бути направлені навперемінно то в один, то в інший бік.

Перевізники, що мають саморозвантажний рухомий склад чи засоби механізації, за Договором можуть здійснювати механізоване розвантаження металу і металовиробів.

Під час вантаження на рухомий склад металу і металовиробів різної довжини коротші повинні розміщуватися зверху.

Під час вантаження довгомірних металів на причепи-розпуски слід залишати зазор між кабіною і вантажем для забезпечення повороту причепа відносно автомобіля на 90 град. у будь-який бік.

Вантажі циліндричної форми вантажовідправник зобов'язаний закріплювати на автомобілях і причепах дротом, тросами і дерев'яними клинами.

Приймання від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу металу і металовиробів провадяться Перевізником за кількістю вантажних місць і масою, зазначеними вантажовідправником у товарно-транспортній накладній.

Перевізники зобов'язані інструктувати водіїв з техніки безпеки і правил перевезень металів і металовиробів.

Під час вантаження і розвантаження металів і металовиробів за допомогою кранового обладнання забороняється переміщати вантаж над кабіною автомобіля, а також знаходитись в ній водієві.

Перевізники зобов'язані встановлювати у передній частині кузова автомобіля стальний лист для захисту кабіни від пошкодження вантажем.

Клас вантажу

Значення коефіцієнту статистичного використання вантажопідйомності

Таблиця 1.1.

Клас вантажу

1

2

3

4

1,0

0,71-0,99

0,51-0,70

0,5

Знаючи клас вантажу, який визначили за Прейскурантом №13-01-02, можна визначити коефіцієнт статистичного використання вантажопідйомності автомобіля.  Для першого класу вантажу γст=1.

З урахуванням обраного коефіцієнту статистичного використання вантажопідйомності та при необхідності організації супутнього збору обчислити коефіцієнт використання вантажопідйомності при роз возвозі за формулою:

 

kc  - коефіцієнт супутнього збору (при необхідності застосування       приймається 0,1).


1.2. Характеристика вантажовідправника

За завданням необхідно визначити вантажовідправника – існуюче підприємство в місті Києві. В даній курсовій роботі використаємо підприємство «Тантьєма», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Краснознаменна, 28-а.

Підприємство «Тантьєма» засновано 7 липня 1995 р. Юрченком Олексієм Олександровичем (тепер генеральний директор) і Олександром Присяги Миколайовичем (технічний директор). Високий професіоналізм, досвід, творчий пошук, ініціатива і наполегливість перетворили невелику артіль в справжній завод художнього кування. Століттями це ремесло залишалося долею самостійних ковалів. Підприємству вже удалося об'єднати талановитих ремісників, створити великий колектив художників, підтримати роботою конструкторів, інженерів, технологів, і все це зв'язати в єдиний механізм. З кожним днем розширюється круг замовників. Їх роботи можна побачити в парку ім. Т.Г.Шевченко, Дендрологічному парку Печерського району, Києво-Печерській лаврі. Це і історична область Подолу, центр Києва, ресторани «атланта», «Конкорд», «Вагон-ресторан», сотні приватних будинків і квартир. Вдалося попрацювати у Вінниці, Криму і інших регіонах. Такий список може зайняти не одну сторінку. Також слід зазначити, що вироби підприємства «Тантьєма» користуються величезною популярністю і за кордоном.

Основні вироби підприємства:

  •  Інженерні огорожі (внутрішні і зовнішні)
  •  Балконні огорожі
  •  Поручні, віконні рами
  •  Фурнітура для дверей, інтер′єрні аксесуари
  •  Інтер′єр для барів, ресторанів, салонів
  •  Ковані меблі
  •  Аксесуари для камінів
  •   Мангали
  •  Люстри, світильники, ліхтарі
  •  Підвазонники
  •  Вітражі
  •  Арт

Враховуючи різноманітність виробів, слід зробити висновок, що не менш різноманітним буде і коло споживачів цієї продукції, тому для перевезень оберемо меблеві магазини, супермаркети, гіпермаркети, будівель-господарські магазини.
                 
1.3. Характеристика вантажоодержувачів

Р1 – «Епіцентр», вул..Братиславська, 11

Р2 – «Епіцентр», вул..Кільцева, 1-б

Р3 - «Епіцентр», просп..Григоренко,40

Р4 – «Епіцентр», вул..Віскозна, 4

Р5 – «Епіцентр», вул..Кришталева, 6

Р6 – «Епіцентр», вул..Берковецька, 6-в

Р7 – «Метро», просп..Григоренко, 43

Р8 – «Метро», вул..Кільцева, 1-в

Р9 – «Метро», просп..Московський, 26-в

Р10 – «Метро», вул..Сабурова, 2-а

Р11 – Салон «Меблі», вул..Ревуцького, 14

Р12 – «Меблі для дому», вул..Малишко,4/2

Р13 – «Меблі для дому», вул..Жолудева, 6

Р14 – «Меблі для дому», вул..Білгородська, 14

Р15 – «Континент»,просп..Свободи, 26

Р16 – «Comfort lux», бул..Лесі Українки, 19

Р17 – «Декор Сервіс», просп..Московський, 8

Р18 – Салон «Добриня», вул..Гетьмана, 1

Р19 – ТЦ «Меблі. Киянка NOVA», вул..Мечникова, 9

Р20 – «Ліга Нова», просп..Голосіївський, 70

Р21 – «Ліга Нова», Харківське шосе, 55

Р22 – «Ліга Нова», бул..Лесі Українки, 34

Стан асфальтобетонного покриття під’їзних шляхів та дорожньо-транспортної мережі вантажовідправника та всіх вантажоодержувачів знаходяться у задовільному стані.

Навантажувально-розвантажувальні роботи здійснюються ручним способом, так як автомобілі працюють на розвізному маршруті.


       1.4. Характеристика транспортного підприємства

Перевезення металевих виробів здійснюється автомобільним підприємством СПД Гольцов В.І, що знаходиться за адресою вул. Курська,13 А, до всіх 22-х ВО. Перевезення здійснюються автомобілями-фургонами.

Види  діяльності підприємства: авто, транспортно-експедиторські послуги, страхування, послуги вантажників; складання/розбирання меблів, пакування, перепустки в центр м. Києва, меблеперевезення , дозвіл на проїзд в центр міста; перевезення квартир, офісів, виставок, будівельних матеріалів, продовольчих та непродовольчих товарів, побутової техніки, послуги вантажників.

Регіони діяльності - Україна, Київ

Типи транспорту - тенти, тенти 82-96 м3, цільнометалеві фургони, відкриті та бортові н/п, довгоміри, самоскиди, мікроавтобуси вантажні, маловантажний транспорт.

Сайт - www.tdk.kiev.ua 


                                                                                                               Таблиця 1.2.

Відстань від ВВ та ВО до АТП

ВО

Відстань

B1

5

B2

7,1

B3

3,6

B4

6,1

B5

4,5

B6

7,1

B7

7,2

B8

9,2

B9

4

B10

10,7

B11

1,4

B12

7

B13

9,2

B14

7,2

B15

3,2

B16

7,6

B17

4

B18

5,1

B19

1

B20

9,4

B21

9

B22

10,7

ВВ

8,6


1.5.Систематизація транспортних зв'язків.

За допомогою карти міста визначаємо відстані перевезень. Одержані результати наводимо у кілометрах. Результати наводимо у таблиці 1.3, що являє собою таблицю відстаней між усіма кореспондуючими пунктами.



Р0вантажовідправник;

Р1вантажоодержувачі, і=1N;

Nкількість вантажоодержувачів.

З урахуванням заданого в індивідуальному завданні добового обсягу перевезень (Рдоб) скласти план-заявку на перевезення. План-заявку представити у вигляді таблиці 1.3.

План-заявка на перевезення вантажу

Таблиця 1.3.

Вантажо

одержувач

P1

P2

P3

P4

P5

P6

P7

P8

P9

P10

P11

P12

P13

P14

P15

P16

Розмір партії вантажу(gP),т

2,39

2,42

2,38

2,5

2,28

2,36

2,45

2,35

2,4

2,37

2,44

2,45

2,38

2,45

2,4

2,4

Вантажо

одержувач

P17

P18

P19

P20

P21

P22

Розмір партії вантажу(gP),т

2,39

2,26

2,36

2,39

2,35

2,32

Середні розмір партії вантажу, що завозиться і-й пункт, визначається за формулою:

 Рдоб = gр * N

                  Рдоб = 2,4*22=52,8т

              

 Розмір партії вантажу, що завозиться в кожний пункт може відрізнятися від середнього розміру партії вантажу у межах ±0,1÷0,5тонн.

2.Вибір рухомого складу

2.1. Вибір спеціалізації рухомого складу

 При виборі спеціалізації рухомого складу в першу чергу необхідно зважати на вид заданого вантажу. З урахуванням правил на особливостей технологій перевезень, дрібнопартіонні вантажі можна поділити на такі групи:

  •  штучні вантажі, які допускають можливість використання універсального рухомого складу, тобто бортового автомобіля без тенту;
  •  штучні вантажі, які потребують захисту від атмосферного впливу та допускають можливість використання універсального рухомого складу, але бортового автомобіля з тентом;
  •  вантажі, що потребують використання автомобілів-фургонів загального призначення;
  •  вантажі, що потребують використання автомобілів-фургонів з ізотермічним кузовом;
  •  вантажі, що потребують використання автомобілів-рефрижераторів.

При виборі спеціалізації рухомого складу слід враховувати відповідність рухомого складу вантажу та його упаковці. Я обрала автомобілі – фургони.

2.2. Вибір марки та вантажопідйомності рухомого складу

Після обґрунтування спеціалізації рухомого складу, необхідно обрати марку. При цьому слід враховувати такі фактори:

  •  середній розмір партії вантажу, що завозиться у кожний пункт;
  •  максимальний обсяг перевезення на маршруті, виходячи із умов, що в розвізний маршрут не слід включати більше, ніж 5 пунктів завозу;
  •  клас вантажу, а також використання вантажопідйомності при розвозі;
  •  відстань перевезення;
  •  тип навантажувально - розвантажувальних засобів, що є в наявності вантажовідправника і вантажоодержувачів;
  •  продуктивність рухомого складу при роботі у заданих умовах експлуатації;
  •  технічна характеристика транспортних засобів;

Транспортні засоби:

  1.  ГАЗ 3306

Автомобіль  загального призначення

Вантажопідйомність - 3,0 тон,

Габаритні розміри (мм)– 3490/170/510

  1.  МАЗ 3306

Автомобіль  загального призначення

Вантажопідйомність - 8,0 тон,

Габаритні розміри (мм)– 7140/2500/2500

  1.  МАЗ 3306

Автомобіль  загального призначення

Вантажопідйомність - 14,7 тон,

Габаритні розміри (мм)– 9140/3400/3500

Після вибору спеціалізації, вантажопідйомності та марки автомобілів, слід скласти початковий план використання рухомого ладу у вигляді таблиці 2.1.

Початковий план використання рухомого складу

                                                                                                              Таблиця 2.1

Обраний РС

Автомобіль мінімальної вантажопідйомності

Автомобіль середньої вантажопідйомності

Автомобіль максимальної вантажопідйомності

марка

FAW CA 1011 CARGO

Hyundai H100 Porter

ГАЗ-3302

Вантажопід-йомність, т

3,0*1=3,0 т

8,0*1=8,0 т

14,0*1=14,0т

кількість

22

5

5

Кількість зайнятих автомобілів

22

0

0

Кількість вільних автомобілів

0

5

5


3. Маршрутизація перевезень.

Під маршрутизацією перевезень розуміють вибір та організація ефективних маршрутів перевезення вантажів, на яких забезпечується економічно-виправдані ТЕП РС.

Тому важливим елементом маршрутизації перевезень є вибір маршруту переміщення автомобіля по транспортній мережі.

Існують такі методи маршрутизації дрібнопартіонних перевезень:

  •  Вибір маршрутів по найкоротшій зв'язуючій мережі.
  •  Метод підсумовування по стовпчиках.
  •  Метод Кларка-Райта.


3.1
Маршрутизація перевезень за методом Кларка-Райта

Алгоритм Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконуються парком автомобілів різної вантажопідйомності. Використання цього методу для маршрутизації партіонних перевезень дозволяє одночасно визначити раціональні маршрути перевезень вантажів, ефективний рухомий склад для їх виконання за вантажопідйомністю, та його кількість.

Основними етапами при виконанні цього методу є:

  1.  Побудова плану, що складається з маятникових маршрутів, на кожному з яких передбачається обслуговування одного вантажоодержувача;
  2.  Побудова початкового плану заїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та визначення виграшів від об’єднання маятникових маршрутів у розвізні;
  3.  Побудова початкового плану використання автомобілів різної вантажопідйомності.

Побудова плану, що складається з маятникових маршрутів

План, що складається з маятникових маршрутів, включає в себе найменування вантажовідправника і вантажоодержувача, обсяги перевезення, та довжини маршрутів.

Даний план представляємо у вигляді таблиці 3.1.


Таблиця 3.1.

План маятникових маршрутів

Маятникові маршрути

Обсяг перевезення, т

Довжина маршруту, км

Р0Р11Р0

2,39

8,2

Р0Р22Р0

2,42

8

Р0Р33Р0

2,38

10,8

Р0Р44Р0

2,5

12

Р0Р55Р0

2,28

8,6

Р0Р66Р0

2,36

4

Р0Р77Р0

2,45

10,8

Р0Р88Р0

2,56

2

Р0Р99Р0

2,4

11,4

Р0Р1010Р0

2,37

8,6

Р0Р1111Р0

2,44

14,4

Р0Р1212Р0

2,45

14,4

Р0Р1313Р0

2,38

12,8

Р0Р1414Р0

2,45

6,4

Р0Р1515Р0

2,4

16,4

Р0Р1616Р0

2,5

4

Р0Р1717Р0

2,39

14

Р0Р1818Р0

2,26

9

Р0Р1919Р0

2,36

18,8

Р0Р2020Р0

2,39

7,2

Р0Р2121Р0

2,35

17,6

Р0Р2222Р0

2,32

4,4

52,8

223,8


3.2.Побудова початкового плану заїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та визначення виграшів від об’єднання маятникових маршрутів у розвізні

Побудова початкового плану заїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та визначення виграшів від об’єднання маятникових маршрутів у розвізні починається з побудови матриці виграшів.

Вихідними даними для побудови матриці виграшів є матриця відстаней між кореспондуючими пунктами (між ВВ та всіма ВО, всіх ВО між собою та між АТП, ВВ і ВО.) (Таблиця 1.3). Кожен елемент матриці виграшів є виграш, який визначається як різниця між сумою відстаней завозу в кожен пункт двох маятникових маршрутів, що об’єднуються в один розвізний, та відстанню завозу, на яку скорочується очікуваний розвізний маршрут – це відстань між пунктами завозу маятникових маршрутів, що об’єднуються в розвізний.

,                        (2.1)

де  – відстань між вантажовідправником () і вантажоодержувачем ;

– відстань між вантажовідправником () і вантажоодержувачем ;

– відстань між вантажоодержувачами, що об’єднуються в розвізний маршрут.

Отже, після проведення розрахунків за допомогою формули 2.1 ми одержуємо матрицю виграшів (Рис. 3.2).

Для кожного маятникового маршруту призначається автомобіль можливої мінімальної вантажопідйомності (вибір здійснюється із існуючого парку рухомого складу.)

Два маятникові маршрути з найбільшим виграшем об’єднуються в один розвізний маршрут. Об’єднання таких двох маршрутів в один можливе, якщо загальний обсяг вантажу, що буде перевозитись на такому маршруті не перевищуватиме вантажопідйомність наявних автомобілів.

Процес закінчується, коли не залишається жодної пари маршрутів, які доцільно об’єднувати в один, або за відсутністю автомобіля необхідної вантажопідйомності.

При включенні пункту у розвізний маршрут обсяг завозу в нього додається до обсягу перевезення на маршруті, таким чином обсяг перевезення на маршруті рівний сумі обсягів завозу в кожен пункт маршруту. В стовпчику де заносяться обсяги завозу в результаті наступних дій навпроти кожного вантажоодержувача вказуємо обсяг перевезення на маршруті, до якого входить даний вантажоодержувач. Новоутворена матриця виграшів та подальші розрахунки наведені нижче.

Виграші виписуємо в окрему таблицю 3.3.




3.3. Вибір розвізних маршрутів

Для створення розвізних маршрутів з маятникових, виконуємо наступні дії:

              P015190

Обсяг завозу: р=4,76 т

        P01519170

Обсяг завозу: р=7,09 т         

         P0151917110

Обсяг завозу: р=9,53 т

              P012210

Обсяг завозу: р=4,8 т

        P01221130

Обсяг завозу: р=7,18 т         

         P012211370

Обсяг завозу: р=9,63 т

      P0122113740

Обсяг завозу: р=12,13 т

Отже,маємо перший розвізний маршрут

P0122113740

      P01519171130

Обсяг завозу: р=11,97 т

Отже,маємо другий розвізний маршрут

P01519171130

             P01890

Обсяг завозу: р=4,66 т

      P018950

Обсяг завозу: р=6,94 т

        Р0189520

Обсяг завозу: р=9,36 т

      Р010200

Обсяг завозу: р=4,76 т

        P01895210

Обсяг завозу: р=11,75 т

Маємо третій розвізний маршрут

P01895210

      P01020140

Обсяг завозу: р=7,21т

        Р0102014220

        P01020142260

Обсяг завозу: р=11,89 т

Маємо четвертий розвізний маршрут

P01020142260

              P08160

Обсяг завозу: р=5,06 т

Отже,маємо останній сформований розвізний маршрут

P08160

Результат маршрутизації занесемо у таблицю 3.4


Таблиця 3.4.

Розраховані маршрути

Обсяг перевезення,т

1

P012- P13-P21 –Р7P4P0

12,13

2

P015P19- Р17P11P3 P0

11,97

3

P0-P18 –Р9 P5P2–Р1-P0

11,75

4

P010P20 – Р14 –Р22P6P0

11,89

5

P0-P8P16P0

5,06


Таблиця початкового плану використання автомобілів різної вантажопідйомності

Таблиця 3.4.

Маршрути

Вантажопідйомність автомобіля

q=3*1=3 т

зайняті - 22

q=8*1=8  т

вільні - 0

q=14*1=14 т

вільні - 0

1

20

1

0

2

19

1

0

3

18

0

1

4

16

1

1

5

15

1

1

6

14

0

2

7

13

0

2

8

12

0

2

9

10

1

2

10

8

2

2

11

7

2

2

12

6

1

3

13

5

1

3

14

4

1

3

15

3

0

4

16

2

0

4

17

0

1

4


3.4. Уточнення порядку обїзду пунктів на обраних розвізних маршрутах

Цей метод використовують для симетричної матриці, тобто . Дії у цьому методі виконуються наступним чином:

1. Для маршруту, що оптимізується складається матриця відстаней і по кожному стовпчику цієї матриці визначається їх сума.

2. Оптимізація маршруту починається із вибору 3-х пунктів з найбільшою сумарною відстанню. Ці 3 пункти складають вихідний маршрут (маршрут не обов’язково починається з вантажовідправника), в який послідовно повинні бути включені всі інші пункти маршруту.

3. Першим до вихідного маршруту включають пункт, якому відповідає наступна максимальна сума по стовпчику в матриці відстаней.

Щоб знайти місце для включення такого пункту у вихідний маршрут, необхідно послідовно розглянути включення цього пункту між кожною парою сусідніх пунктів вихідного маршруту.

Для кожної пари пунктів, варіанту розташування наступного пункту, розраховують величину приросту довжини маршруту.

Величина приросту довжини маршруту розраховується за формулою:

,                                 (3.1)

де  – індекс пункту, що включається у вихідний маршрут;

,  – відповідно індекси 1-го та 2-го пунктів із пари яка розглядається.

Величина приросту довжини маршруту повинна бути не менше нуля: .

Величина приросту відстаней характеризується сумою відстаней від пункту, що включається в маршрут, до 2-х сусідніх пунктів, що є складовою вихідного маршруту, за винятком ланки, яка внаслідок включення пункту між якоюсь парою із маршруту випадає.

Тобто величина приросту довжини маршруту, який включатиме на один пункт більше, ніж вихідний маршрут, показує на скільки збільшується довжина цього маршруту. Очевидно, що мінімальна величина приросту довжини маршруту відповідає варіанту розташування пункту між парою заданих пунктів вихідного маршруту.

4. Якщо маршрут включає більш ніж 4 пункти, то далі необхідно включити у цей маршрут наступний пункт, якому відповідає найбільша сума по стовпчику у матриці відстаней, при цьому розглядаються нові вирази для визначення величини приросту довжини маршруту. Процес повторюється до тих пір, поки в маршрут не будуть включені усі пункти в необхідній послідовності.

Перевагою цього методу є порівняно простий алгоритм, а недоліком є те, що процес буде досить трудомістким, якщо в маршрут входить велика кількість пунктів завозу і не врахування обсягу завозу в кожний пункт.

Проведемо оптимізацію маршрутів отриманих раніше за допомогою даного методу.


Матриця відстаней для маршруту   P012- P13-P21–Р7-P4P0

 

Р0

Р12

Р13

Р21

Р7

Р4

Р0

-

7,2

6,4

8,8

5,4

6

Р12

7,2

-

2,8

2,2

2

1,4

Р13

6,4

2,8

-

3

2

3,2

Р21

8,8

2,2

3

-

3,7

3,6

Р7

5,4

2

2

3,7

-

1,4

Р4

6

1,4

3,2

3,6

1,4

-

33,8

15,6

17,4

21,3

14,5

15,6

Р0 – Р21– Р13 – Р0         

               Р4:

l0-21=l0-4+l4-21-l21-0=6+3,6-8,8=0,8(км);  

l21-13=l21-4+l4-13-l13-21= 3,6+3,2-3,0=3,8  (км);

l13-0=l13-4+l4-0-l0-13= 3,2+6-6,4=2,8(км).

 Р0 – Р4 Р21– Р13– Р0               

                 Р12:

l0-4=l0-12+l12-4-l4-0= 7,2+1,4-6=2,6 (км);

l4-21=l4-12+l12-21-l21-4= 1,4+2,2 – 3,6=0 (км);

l21-13=l21-12+l12-13-l21-13= 2,2+2,8-3,0=2,0 (км);

l13-0=l13-12+l12-0-l0-13=2,8+7,2-6,4=3,6 (км).

     Р0 – Р4 – Р12– Р21– Р13- Р0     

                   Р7:

l0-4=l0-7+l7-4-l4-0=5,4+1,4-6=0,8 (км);

l4-12=l4-7+l7-12-l12-4=1,4+2-1,4=2 (км);

l12-21=l12-7+l7-21l12-21=2+3,7-2,2=3,5 (км);

l21-13=l21-7+l7-13-l13-21=3,7+2,0-3,0=2,7 (км);

l13-0=l13-7+l7-0-l0-13=2,0+5,4-6,4=1  (км).

     Р0 – Р7 – Р4– Р12–Р21– Р13– Р0

Матриця відстаней для маршруту    P015- P19-P17–Р11-P3P0

 

Р0

Р15

Р19

Р17

Р11

Р3

Р0

-

8,2

9,4

7

7,2

5,4

Р15

8,2

-

3

1,4

2,8

3

Р19

9,4

3

-

4,1

2,2

4,2

Р17

7

1,4

4,1

-

3,2

2,3

Р11

7,2

2,8

2,2

3,2

-

2,2

Р3

5,4

3

4,2

2,3

2,2

-

37,2

18,4

22,9

18

17,6

17,1

Р0 – Р19– Р15– Р0         

               Р17:

l0-19=l0-17+l17-19-l19-0=7+4,1-9,4=1,7  (км);  

l19-15=l19-17+l17-15-l15-19= 4,1+1,4-3=2,5  (км);

l15-0=l15-17+l17-0-l0-15= 1,4+7-8,2=0,2  (км);

 Р0 – Р19 Р15– Р17– Р0               

                 Р11:

l0-19=l0-11+l11-19-l19-0= 7,2+2,2-9,4=0 (км);

l19-15=l19-11+l11-15-l19-15= 2,2+2,8-3=2  (км);

l15-17=l15-11+l11-17-l17-15= 2,8+3,2-1,4=24,6  (км);

l17-0=l17-11+l11-0-l0-17=3,2+7,2-7=3,4 (км).

     Р0 – Р11 – Р19– Р15– Р17- Р0     

                   Р3:

l0-11=l0-3+l3-11-l11-0=5,4+2,2-7,2=0,2 (км);

l11-19=l11-3+l3-19-l19-11=2,2+4,2-2,2=4,2 (км);

l19-15=l19-3+l3-15l15-19=4,2+3-3=4,2  (км);

l15-17=l15-3+l3-17-l17-15=3+2,3-1,4=3,9  (км);

l17-0=l17-3+l3-0-l0-17=2,3+5,4-7=0,7  (км).

     Р0 – Р3– Р11– Р19– Р15– Р17– Р0

Матриця відстаней для маршруту    P018- P9-P5–Р2P1P0

 

Р0

Р18

Р9

Р5

Р2

Р1

Р0

-

4,5

5,7

4,3

4

4,1

Р18

4,5

-

1,4

1,4

2

3,1

Р9

5,7

1,4

-

2

3,1

4

Р5

4,3

1,4

2

-

3,2

2,3

Р2

4

2

3,1

3,2

-

5

Р1

4,1

3,1

4

2,3

5

-

22,6

12,4

16,2

13,2

17,3

18,5

Р0 – Р1– Р2– Р0         

               Р9:

l0-1=l0-9+l9-10-l1-0=5,7+3,1-4,1=4,7  (км);  

l1-2=l1-9+l9-2-l2-1= 3,1+4-5=2,1  (км);

l2-0=l2-9+l9-0-l0-2= 4+5,7-4=5,7  (км).

 Р0 – Р1 Р9– Р2– Р0               

                 Р5:

l0-1=l0-5+l5-1-l1-0= 4,3+2,3-4,1=2,5  (км);

l1-9=l1-9+l5-9-l1-9= 2,3+2-4=0,3  (км);

l9-2=l9-5+l5-2-l2-9=2+3,2-3,1=2,1  (км);

l2-0=l2-5+l5-0-l0-2=3,2+4,3-4=3,5  (км).

     Р0 – Р1 – Р5– Р9– Р2- Р0     

                   Р18:

l0-1=l0-18+l18-1-l1-0=4,5+3,1-4,1=3,5  (км);

l1-5=l1-18+l18-5-l5-1=3,1+1,4-2,3=2,2  (км);

l5-9=l5-18+l18-9l9-5=1,4+1,4-1,4=1,4  (км);

l9-2=l9-18+l18-2-l2-9=1,4+2-3,1=0,3  (км);

l2-0=l2-18+l18-0-l0-2=2+4,5-4=2,5  (км).

     Р0 – Р1 – Р5– Р9–- Р18– Р2– Р0

Матриця відстаней для маршруту    P010- P20-P14–Р22P6P0

 

Р0

Р10

Р20

Р14

Р22

Р6

Р0

- 

4,3

3,6

3,2

2,2

2

Р10

4,3

- 

1,4

3,6

3,8

4,1

Р20

3,6

1,4

- 

2,2

3,2

3

Р14

3,2

3,6

2,2

 -

4,1

1,4

Р22

2,2

3,8

3,2

4,1

- 

3,6

Р6

2

4,1

3

1,4

3,6

- 

15,3

17,2

13,4

14,5

16,9

14,1

Р10 – Р22– Р0– Р10        

               Р14:

l10-22=l10-14+l14-22-l10-22=3,6+4,1-3,8=3,9  (км);  

l22-0=l22-14+l14-0-l0-10= 4,1+3,2-2,2=5,1  (км);

l10-0=l10-14+l14-0-l0-10= 3,2+3,6-4,3=2,5  (км).

 Р10 – Р22 Р0– Р14– Р10               

                 Р6:

l10-22=l10-6+l6-22-l22-10= 4,1+3,6-3,8=3,9  (км);

l22-0=l22-6+l6-0-l22-0= 3,6+2-2,2=3,4  (км);

l0-14=l0-6+l6-14-l14-0=2+1,4-3,2=0,2  (км);

l14-10=l14-6+l6-10-l10-14=1,4+4,1-3,6=1,9  (км).

     Р10 – Р22 – Р0– Р6– Р14 – Р10    

                   Р20:

l10-22=l10-20+l20-22-l22-10=1,4+3,2-3,8=-0,2  (км);

l22-0=l22-20+l20-0-l0-22=3,2+3,6-2,2=4,6  (км);

l0-6=l0-20+l20-6l6-0=3,6+3-2=4,6  (км);

l6-14=l6-20+l20-14-l14-6=3+2,2-1,4=3,8  (км);

l14-10=l14-20+l20-10-l10-14=2,2+1,4-3,6=0 (км).

     Р10 – Р20 – Р22– Р0–- Р6– Р14– Р10

     Р0 – Р6– Р14– Р10–- Р20– Р22– Р10

Результати маршрутизації перевезень

Маятникові маршрути

Обсяг перевезення, т

Довжина маршруту, км

Р0Р11Р0

2,39

8,2

Р0Р22Р0

2,42

8

Р0Р33Р0

2,38

10,8

Р0Р44Р0

2,5

12

Р0Р55Р0

2,28

8,6

Р0Р66Р0

2,36

4

Р0Р77Р0

2,45

10,8

Р0Р88Р0

2,56

2

Р0Р99Р0

2,4

11,4

Р0Р1010Р0

2,37

8,6

Р0Р1111Р0

2,44

14,4

Р0Р1212Р0

2,45

14,4

Р0Р1313Р0

2,38

12,8

Р0Р1414Р0

2,45

6,4

Р0Р1515Р0

2,4

16,4

Р0Р1616Р0

2,5

4

Р0Р1717Р0

2,39

14

Р0Р1818Р0

2,26

9

Р0Р1919Р0

2,36

18,8

Р0Р2020Р0

2,39

7,2

Р0Р2121Р0

2,35

17,6

Р0Р2222Р0

2,32

4,4

52,8

223,8


№ п/п

Розвізні  маршрути

Обсяг перевезень,т

Довжина маршруту,км

Уточнені маршрути

Обсяг перевезень,т

Довжина маршруту,км

1.

P012- P13-P21 –Р7 – P4–P0

12,13

24,1

Р0–Р7–Р4–Р12–Р21–Р13–Р0

12,13

19,8

2.

P015–P19- Р17–P11 –P3–P0

11,97

22,9

Р0 – Р3– Р11– Р19–Р15– Р17– Р0

11,97

21,2

3.

P0-P18 –Р9–P5–P2–Р1-P0

11,75

20,2

Р0–Р1–Р5–Р9–Р18–Р2–Р0

11,75

15,8

4.

P010 –P20 – Р14 – P22–P6–P0

11,89

17,6

Р0–Р6–Р14–Р1020–P22–Р0

11,89

13,8

5.

P0–Р8–P16–P0

5,06

6

Р0–Р8–Р16–Р0               

5,06

6

 Σ

52,8

90,8

52,8

76,6

Внаслідок проведеної маршрутизації перевезень ми отримали 5 розвізних маршрутів. Для перевезень вантажу на цих маршрутах задіяні автомобілі середньої  та максимальної вантажопідйомностей, відповідно по 8,0 т.(1 автомобіль) та 14,0 т ( 4 автомобілі).


4.Показники роботи автомобілів на маршрутах

Для дрібно партійних перевезень значення експлуатаційних показників по кожному маршруту і в цілому за проектом визначаємо таким чином:

На розвізних маршрутах:

  1.  Маршрут P0- Р7- P4- Р12–Р21- Р13 0
  2.  Кількість пунктів завозу вантажу на маршруті (n3) визначається візуально і становить 5.
  3.  Середня відстань доставки вантажу (li), км :

li==(5,4+6+7,2+8,8+6,4)/5=6,76 (км);

  1.  Середня відстань між суміжними пунктами доставки вантажу (l(i-1)-i), км :

l(i-1)-i==

=(1,4+1,4+2,2+3)/4=2(км);

  1.  Довжина розвізного маршруту,км :

lM=2*li+l(i-1)-1*(n3-1)=

2*6,76 +2*4=21,52(км);

  1.  Обсяг перевезень на маршруті (РМ), т:

  РМ==12,13(т);

  1.  Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності при розвозі (γр):

=12,13/14=0,87

  1.  Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності (γст):

γст=/q=0,87

  1.  Середній розмір завезеної партії вантажу (gрі), т :

=12,13/5=2,43(т);

  1.  Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (tнр), год :

tm=0,18 (год);

tнр=q*γp*(tm*(1+kc)+tз/gpi)=

12,13*0,87*(0,18*(1+0)+0,2/2,43)=2,77(год);

10. Час однієї їздки (tї),год :

te==21,52/28+12,13*0,87*(0,18*(1+0)+0,2/2,43)=3,46(км);

  1.   Годинна продуктивність автомобіля (Ргод), т/год :

Ргод=q* γp*(1+ kc)/(lм/Vt+tнр)*(1-ln/Vt*Tн)=

12,13*0,87*(1+0)/(19,44/28+3,46)*(1-17,8/28*10)=3,24 (км);

  1.  Маршрут P0- Р3- P11- Р19–Р15- Р17 0
  2.  Кількість пунктів завозу вантажу на маршруті (n3) визначається візуально і становить 5.
  3.  Середня відстань доставки вантажу (li), км :

li==(5,4+7,2+9,4+8,2+7)/5=7,44 (км);

  1.  Середня відстань між суміжними пунктами доставки вантажу (l(i-1)-i), км :

l(i-1)-i==

=(2,2+2,2+1,4+3)/4=2,2 (км);

  1.  Довжина розвізного маршруту,км :

lM=2*li+l(i-1)-1*(n3-1)=

2*7,44 +2,2*4=23,68(км);

  1.  Обсяг перевезень на маршруті (РМ), т:

  РМ==11.97(т);

  1.  Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності при розвозі (γр):

=11,97/14=0,86

  1.  Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності (γст):

γст=/q=0,86

  1.  Середній розмір завезеної партії вантажу (gрі), т :

=11,97/5=2,39(т);

  1.  Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (tнр), год :

tнр=q*γp*(tm*(1+kc)+tз/gpi)=

11,97*0,86*(0,18*(1+0)+0,2/2,39)=2,71 (км);

10. Час однієї їздки (tї),год :

te==23,68/28+11,97*0,86*(0,18*(1+0)+0,2/2,39)=3,56(км);

  1.   Годинна продуктивність автомобіля (Ргод), т/год :

Ргод=q* γp*(1+ kc)/(lм/Vt+tнр)*(1-ln/Vt*Tн)=

11,97*0,86*(1+0)/(23,68/28+2,71)*(1-12,6/28*10)=3,01 (км);

  1.  Маршрут P0- Р1- P5- Р9–Р18- Р20
  2.  Кількість пунктів завозу вантажу на маршруті (n3) визначається візуально і становить 5.
  3.  Середня відстань доставки вантажу (li), км :

li==(4,1+4,3+5,7+4,5+4)/5=4,52 (км);

  1.  Середня відстань між суміжними пунктами доставки вантажу (l(i-1)-i), км :

l(i-1)-i==

=(2,3+2+1,4+2)/4=1,925(км);

  1.  Довжина розвізного маршруту,км :

lM=2*li+l(i-1)-1*(n3-1)=

2*4,52 +2,2*4=16,74(км);

  1.  Обсяг перевезень на маршруті (РМ), т:

  РМ==11,75(т);

  1.  Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності при розвозі (γр):

=11,75/14=0,84

  1.  Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності (γст):

γст=/q=0,84

  1.  Середній розмір завезеної партії вантажу (gрі), т :

=11,75/5=2,35(т);

  1.  Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (tнр), год :

tнр=q*γp*(tm*(1+kc)+tз/gpi)=

11,75*0,84*(0,18*(1+0)+0,2/2,359)=2,6 (год);

10. Час однієї їздки (tї),год :

te== =16,74/28+11,75*0,84*(0,18*(1+0)+0,2/2,35)=3,2(год);

  1.   Годинна продуктивність автомобіля (Ргод), т/год :

Ргод=q* γp*(1+ kc)/(lм/Vt+tнр)*(1-ln/Vt*Tн)=

11,75*0,84*(1+0)/(16,74/28+2,6)*(1-15,7/28*10)=3,28 (км);

  1.  Маршрут P0- Р6- P14- Р10–Р20- Р220
  2.  Кількість пунктів завозу вантажу на маршруті (n3) визначається візуально і становить 5.
  3.  Середня відстань доставки вантажу (li), км :

li==(2+4,3+3,2+3,6+2,2)/5=3,06(км);

  1.  Середня відстань між суміжними пунктами доставки вантажу (l(i-1)-i), км :

l(i-1)-i==

=(1,4+3,6+1,4+3,2)/4=2,15(км);

  1.  Довжина розвізного маршруту,км :

lM=2*li+l(i-1)-1*(n3-1)=

2*3,06 +2,15*4=14,72(км);

  1.  Обсяг перевезень на маршруті (РМ), т:

  РМ==11,89(т);

  1.  Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності при розвозі (γр):

=11,89/14=0,85

  1.  Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності (γст):

γст=/q=0,85

  1.  Середній розмір завезеної партії вантажу (gрі), т :

=11,89/5=2,38(т);

  1.  Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (tнр), год :

tнр=q*γp*(tm*(1+kc)+tз/gpi)=

11,89*0,85*(0,18*(1+0)+0,2/2,38)=2,67(год);

10. Час однієї їздки (tї),год :

te== =14,72/28+11,89*0,84*(0,18*(1+0)+0,2/2,38)=3,2 (год);

  1.   Годинна продуктивність автомобіля (Ргод), т/год :

Ргод=q* γp*(1+ kc)/(lм/Vt+tнр)*(1-ln/Vt*Tн)=

11,89*0,85*(1+0)/(14,72/28+2,67)*(1-19,3/28*10)=3,4(год);

  1.  Маршрут P0- Р8 – Р160
  2.  Кількість пунктів завозу вантажу на маршруті (n3) визначається візуально і становить 2.
  3.  Середня відстань доставки вантажу (li), км :

li==(1+2)/2=1,5(км);

  1.  Середня відстань між суміжними пунктами доставки вантажу (l(i-1)-i), км :

l(i-1)-i==

=(3)/1=3(км);

  1.  Довжина розвізного маршруту,км :

lM=2*li+l(i-1)-1*(n3-1)=

2*1,5 +3*1=6(км);

  1.  Обсяг перевезень на маршруті (РМ), т:

  РМ==11,75(т);

  1.  Фактичний коефіцієнт використання вантажопідйомності при розвозі (γр):

=5,06/8=0,63

  1.  Фактичний коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності (γст):

γст=/q=0,63

  1.  Середній розмір завезеної партії вантажу (gрі), т :

=5,06/5=2,53(т);

  1.  Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням (tнр), год :

tнр=q*γp*(tm*(1+kc)+tз/gpi)=

=5,06*0,63*(0,16*(1+0)+0,2/2,53)=0,59(км);

10. Час однієї їздки (tї),год :

te==

=6/28+5,06*0,63*(0,16*(1+0)+0,2/2,35)=0,8(км);

  1.   Годинна продуктивність автомобіля (Ргод), т/год :

Ргод=q* γp*(1+ kc)/(lм/Vt+tнр)*(1-ln/Vt*Tн)=

=5,06*0,63*(1+0)/(6/28+2,6)*(1-16,2/28*10)=4,24(км);

Таблиця 4.1.

Узагальнюючі показники роботи автомобіля на маршрутах

Маршрут

n3

li

l(i-1)-i

lм

Рм

γр

γст

gрі

tнр

tї

Ргод

1.

5

5,72

2

19,44

12,13

0,87

0,87

2,43

2,77

3,46

3,24

2.

5

7,44

2,2

23,68

11,97

0,86

0,86

2,39

2,71

3,56

3,01

3.

5

4,52

1,925

16,74

11,75

0,84

0,84

2,35

2,6

3,2

3,28

4.

5

3,06

2,15

14,72

11,89

0,85

0,85

2,38

2,67

3,2

3,4

5.

2

1,5

3

6

5,06

0,63

0,63

2,53

0,59

0,8

4,24

∑/5

22

4,448

2,255

16,12

10,56

0,81

0,81

2,416

2,268

2,844

3,43


Висновки

В процесі виконання курсової роботи за виданими вихідними даними були розвязані наступні задачі:

- обраний ефективний транспортний засіб для виконання перевезень металеві вироби, враховуючи конкретні умови експлуатації автомобіля та властивості вантажу;

- визначені раціональні маршрути перевезення вантажу;

- розраховано техніко – експлуатаційні показники рухомого складу на маршрутах.

Перевезення металевих виробів в межах м. Києва до 22 вантажоотримувачів обслуговувалися автомобілями МАЗ-500А вантажопідйомністю 8,0 т при коефіцієнті використання вантажопідйомності 1, , швидкість руху автомобіля по місту 28 км/год та автомобілем МАЗ 64229 вантажопідйомністю 14,0 т при коефіцієнті використання вантажопідйомності 1, швидкість руху автомобіля по місту 28 км/год.   

В сучасних ринкових умовах ефективність процесу перевезення визначається низькою собівартістю перевезень при збереженні їх якості. При цьому автотранспортне підприємство може більш ефективно проводити цінотворчу політику, яка в свою чергу дозволить збільшити кількість клієнтів, обсяги перевезень, і, в свою чергу, прибуток підприємства.

За результатами, отриманими при розрахунку в ході виконання курсової роботи процес перевезення має найбільшу ефективність, забезпечує оптимальне співвідношення витрат на організацію процесу перевезення з кінцевим результатом, в якості якого виступає своєчасна доставка вантажів вантажоотримувачам, тобто повністю задовольняє як транспортне підприємство, так і споживачів транспортної продукції.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. – К.: Український інформаційно-правовий центр, 1997 р. – 132 с.
  2.  Сост. Срубасовский Г.К. Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в Украинской ССР. – К.: Техника, 1979. – 303 с.
  3.  Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки.- К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. – 447 с.
  4.  Краткий автомобильный справочник. – М.: НИИАТ, 1998.
  5.  Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта. / Под общей ред. С.Л. Голованенко. – М.: Транспорт, 1984. – 320 с.
  6.  Овчаров Л.А. Прикладные задачи теории массового обслуживания. – М.: Машиностроение, 1969. – 324 с.
  7.  Прейскурант №13-01-02. Тарифы на перевозку грузов и другие услуги, выполняемые автомобильным транспортом. – К.: Госкомцен УССР, 1989. – 56 с.
  8.  Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Основи теорії транспортних процесів і систем” для студентів спеціальностей: “Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті”, “Транспортні системи вантажних перевезень і логістичне управління”, “Організація міжнародних перевезень” денної та заочної форм навчання. / Укл. А.І.Воркут, О.Г.Лебідь, С.М. Шарай, С.В. Ширяєва. – К.: НТУ, 2002. – 30 с.

9. Конспект лекцій з дисципліни “Основи організації вантажних перевезень”


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14313. Исследование электрических процессов в переходных цепях. Явления дифференцирования и интегрирования 67.5 KB
  PAGE 1 Отчет по лабораторной работе №10в Тема: Исследование электрических процессов в переходных цепях. Явления дифференцирования и интегрирования. Задача Исследовать электрические процессы в переходных цепях. Познакомиться с явлениями диф
14314. Молекулярна фізика. Термодинаміка 1.32 MB
  Молекулярна фізика. Статистична фізика. Дослідні газові закони. Закони для суміші газів. Внутрішня енергія газу та перший закон термодинаміки. Приклади розвязання задач. Запитання для самоконтролю. Задачі для роботи в аудиторії. Задачі для самостійної роботи. Колові процеси та реальні гази...
14315. Визначення вологості атмосферного повітря 81 KB
  Лабораторна робота №10 Визначення вологості атмосферного повітря Мета роботи: Визначити абсолютну і відносну вологість повітря психрометром Августа. Обладнання: 1 .Психрометр Августа колба з дистильованою водою таблиця тиску насиченої водяної пари при різ
14316. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву краплі 54.5 KB
  Лабораторна робота №9 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву краплі Мета роботи : 1. Вивчити явище поверхневого натягу; 2. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу рідині. Прилади та обладнання : Скляна бюретка з краном. К
14317. Визначення коефіцієнта Пуассона газу методом адіабатичного розширення 68 KB
  Лабораторна робота №11 Визначення коефіцієнта Пуассона газу методом адіабатичного розширення Обладнання Установка для визначення коефіцієнта Пуассона газу методом адіабатичного розширення Метод вимірювання і опис у
14318. Вивчення коефіцієнта в'язкості рідини методом Стокса 97 KB
  Лабораторна робота № 8 Вивчення коефіцієнта вязкості рідини методом Стокса Мета роботи: 1. Вивчити механізм явища переносу – внутрішнє тертя. 2. Визначити коефіцієнт внутрішнього тертя рідин за швидкістю падіння кульки. Прилади та матеріали: Скляний ци
14319. Молекулярна фізика 5.27 MB
  ФІЗИКА Методичні рекомендації до модуля 3 €œМолекулярна фізика€ для виконання лабораторних робіт студентами денної та заочної форм навчання напрямів підготовки: 6.100102 €œПроцеси машини та обладнання в агропромисловому виробництві€ 6.010104 €œПрофесійн...
14320. Внутрішній фотоефект у напівпровідниках 58 KB
  Лабораторна робота № 12 Внутрішній фотоефект у напівпровідниках Мета роботи: експериментально встановити залежність опору напівпровідника від величини падаючого на нього потоку електромагнітного випромінювання та визначити чутливість фото резистора. Прилади та о...
14321. Визначення опору методом мостової схеми 63 KB
  Лабораторна робота №3 Визначення опору методом мостової схеми Мета роботи: Вивчити метод мостової схеми і визначити невідомі опори цим методом. Прилади і приналежності: відомий опір R=470 Ом невідомі опори Rx1 Rx2 Rx3; реохорд і гальванометр нульіндикатор; джерело по...