43324

АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»

Курсовая

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Поняття та суть кредитоспроможності підприємства. АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ. Аналіз кредитоспроможності підприємства та дослідження шляхів покращення його кредитоспроможності. Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Украинкский

2013-11-06

464.5 KB

82 чел.

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................3

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ...............................................................................5

1.1 Поняття та суть кредитоспроможності підприємства.......................5

1.2 Зарубіжний досвід оцінки кредитоспроможності...............................9

1.3. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника.....................16

Розділ ІІ. АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ».......25

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»..................................................................................................25

         2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Нікопольський завод феросплавів».............................................................................................................30

2.3 Аналіз кредитоспроможності підприємства та дослідження шляхів покращення його кредитоспроможності.............................................................35

Висновки та пропозиції................................................................................41

Список використаних джерел.....................................................................45


Вступ

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. З економічного погляду кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства – споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти. Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції. Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення [2] .

Кредитоспроможність – наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Інакше кажучи – це здатність підприємства у повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїм борговим зобов’язанням [2] .

Оцінка фінансового стану та кредитоспроможності підприємства формується на всебічному і ґрунтовному аналізі усієї інформації, що дає змогу оцінити кредитний ризик неповернення кредиту, який фокусується на п'яти основних аспектах:

– фінансовий аспект, який визначає спроможність підприємства-пози-чальника генерувати грошовий потік, достатній для погашення кредиту;

– галузевий аспект, який відображає процеси розвитку галузі та конкурентні позиції підприємства і є складником загального кредитного ризику;

– управлінський аспект, який оцінює якість менеджменту та ефективність керівництва підприємства;

– аспект якості забезпечення кредиту, що визначає рівень контролю банку за заставою та можливості й умови реалізації;

– морально-етичний аспект, який відображає готовність підприємства – позичальника до повернення кредиту.

Реалізація комплексних методологій розрахунку кредитоспроможності підприємства, які враховують всі аспекти впливу на кредитний ризик, на сучасний момент відсутня або носить суб’єктивний характер внутрішніх положень кредитних відділів комерційних банків.

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ

1.1 Поняття та суть кредитоспроможності підприємства

При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі. Результатом систематично невірно здійснюваної оцінки кредитоспроможності позичальників може служити погіршення якості кредитного портфеля банку, яке, до того ж, тягне за собою ще й необхідність зайвого резервування. У кращому випадку це призведе до погіршення фінансового стана банку, у гіршому - до повного краху. Рішенням проблеми є розробка і використання обґрунтованої методики, що дозволятиме банку найбільш реально оцінювати кредитоспроможність позичальників. Проте слід зазначити, що не існує ні єдиної методики, ні єдиного підходу до її побудови. Більш того, що говорити про єдність методик і підходів, коли немає навіть єдиного обґрунтованого визначення поняття кредитоспроможності, про що, зокрема, свідчать наведені нижче різноманітні тлумачення поняття кредитоспроможності.

1) «Під кредитоспроможністю позичальника розуміють його спроможність повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями» [15,c.287].

2) «Кредитоспроможність [creditworthiness] - система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни» [13,c.161].

3) «Кредитоспроможність позичальника - це його спроможність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями» [8,c.183].

4) «Кредитоспроможність (Creditworthiness) - спроможність компанії або приватної особи залучати позиковий капітал і в майбутньому належним чином обслуговувати свій борг» [16,с.533].

5) «1. Наявність передумов для отримання кредиту, що підтверджують спроможність повернути його. 2. Спроможність повернути кредит» [14,c.109].

6) «Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями» [9].

Проаналізуємо основні відмінності наведених визначень. Так, у першому, третьому і четвертому визначеннях кредитоспроможність розуміється як «спроможність», у другому як «система умов», в п'ятому як «наявність передумов», а в шостому як «здатність». Очевидно, етимологія терміна «кредитоспроможність» усе ж не випадкова і варто говорити про кредитоспроможність як про «спроможність». У першому, третьому і шостому визначеннях мова йде про «позичальника», у другому про «підприємство», у четвертому про «компанію» та «приватну особу», у п'ятому суб'єкт не згадується взагалі. У визначенні поняття кредитоспроможності обов'язково повинний бути суб'єкт і, очевидно, найбільш правильно говорити про «позичальника», тому що позичальниками можуть бути і фізичні і юридичні особи. Формулювання про спроможність позичальника «розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями», очевидно, найбільш відповідає сутності поняття кредитоспроможності, тому що боргові зобов'язання можуть містити і зобов'язання повернення кредиту, і виплати відсотків, і інші зобов'язання позичальника. У першому визначенні мова йде про спроможність позичальника розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями «повністю і в строк», у другому «в повному обсязі у передбачені терміни», у третьому «повністю і своєчасно», у четвертому «належним чином», у п'ятому такого роду уточнень не міститься, у шостому «в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін». Останнє формулювання, на нашу думку, найбільш точне, тому що в ньому мова йде не просто про «своєчасність», а міститься конкретна вказівка на термін «визначений кредитною угодою». З урахуванням висновків, отриманих у ході аналізу відмінностей приведених визначень поняття кредитоспроможності, можна стверджувати, що шосте визначення, що міститься в Положенні Національного Банку України «Про кредитування», найбільш точно відбиває сутність поняття кредитоспроможності.

Як відомо, зобов'язання підприємства можуть погашатися різними видами активів. Тобто в ході своєї діяльності частину зобов'язань підприємство може погашати грошовими коштами, а частину іншими активами, наприклад, готовою продукцією, товарами та ін. Спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання характеризується його платоспроможністю. Виникає питання: чим кредитоспроможність підприємства відрізняється від його платоспроможності і, взагалі, який сенс використання поняття кредитоспроможності, якщо існує поняття платоспроможності? Між кредитоспроможністю і платоспроможністю існує істотна відмінність. Справа в тому, що кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути погашені виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний. У зв'язку з цим виникає необхідність використання поняття кредитоспроможності для характеристики спроможності позичальника погашати свої зобов'язання перед банком виключно грошовими коштами. И Ця важлива особливість обумовлює необхідність використання для оцінки кредитоспроможності позичальників терміна «потік грошових коштів». Необхідно підкреслити відмінність значення цього терміна від значення терміна «грошовий потік». Потік грошових коштів слід розуміти як рух виключно грошових коштів, у той час як грошовий потік трактується як рух не тільки грошових коштів, але і їх еквівалентів. З урахуванням викладеного вище модифікуємо визначення поняття кредитоспроможності, що міститься в Положенні Національного Банку України «Про кредитування», і наведемо його в наступному вигляді: кредитоспроможність - це спроможність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами.

Виникає питання: чи усі потоки грошових коштів підприємства можуть розцінюватися банком у якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості? Очевидно, у якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати ті потоки грошових коштів, які, як передбачається, будуть носити в майбутньому регулярний, а не випадковий характер.

Мовою бухгалтерського обліку це означає, що в якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати потоки коштів від звичайної діяльності, а не потоки грошових коштів від надзвичайних подій.

Звичайна діяльність, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (далі ПСБО 3), це «будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення». Поняття основної діяльності, в свою чергу, визначено в ПСБО 3 як «операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу». Поняття «надзвичайна подія» визначено в ПСБО 3 як «подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді».

Для того щоб врахувати викладене вище наведемо визначення поняття кредитоспроможності у наступній формі: кредитоспроможність - це спроможність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності. Здавалося б, на цьому можна зупинитися і використовувати отримане визначення кредитоспроможності в практичній діяльності. Проте існує ще один важливий момент, не враховуючи який можна одержати парадоксальні результати.

З урахуванням викладеного вище визначення поняття кредитоспроможності можна навести у наступному вигляді: кредитоспроможність - це спроможність позичальника при конкретних умовах кредитування в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності. Дане визначення, на наш погляд, достатньо точно відбиває сутність поняття кредитоспроможності. Варто підкреслити, що використання такого визначення поняття кредитоспроможності має велике значення не тільки з термінологічної, але і з практичної точки зору, тому що визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальника, а, отже, і його результати [6] .

1.2 Зарубіжний досвід оцінки кредитоспроможності

Банки розвинутих капіталістичних країн застосовують складну систему великої кількості показників для оцінки кредитоспроможності клієнтів. Ця система диференційована в залежності від характеру позичальника (фірма , приватна особа, вид діяльності), а також може основуватися як на сальдових, так і на обігових показниках звітності клієнтів.

Так, ряд американських економістів описує систему оцінки кредитоспроможності, побудовану на сальдових показниках звітності. Американські комерційні банки використовують чотири групи основних показників:

  1.  ліквідність фірми;
  2.  оборотності капіталу;
  3.  залучення коштів;
  4.  показники прибутковості.

Для отримання таких даних банку, знадобиться інформація, що характеризує фінансове становище фірми. Це обумовлює необхідність вивчення фінансових звітів, можливості появлення непередбачуваних обставин та положення зі страхуванням.

В світовій практиці найбільш відоме джерело даних про кредитоспроможність - фірма «Дан енд Бредстріт», яка збирає інформацію приблизно про 3 млн. фірм США та Канади та надає її за підпискою. Короткі відомості та оцінки кредитоспроможності кожної фірми публікуються в загальнонаціональних та регіональних довідниках. Більш детальна інформація про окремі фірми повідомляється у вигляді фінансових звітів, найпоширеніший з них - «Інформація про ділове підприємство». Перший з 6 розділів звіту містить відомості загального характеру - найменування та адреса фірми: код галузі та підприємства; характер виробництва; форма власності; сумарна оцінка кредитоспроможності (рейтинг); швидкість сплати фірмою рахунків; обсяг продажу, власний капітал, число зайнятих; загальний стан та тенденції розвитку фірми. Сумарна оцінка кредитоспроможності складається з двох частин - двох букв (або цифри та букви) и цифри. Перші два знака представляють собою оцінку фінансової стійкості фірми, а останній - оцінку її кредитоспроможності. Другий розділ звіту містить відомості, отримані від постачальників фірми, відносно акуратності в сплаті рахунків та про максимальний кредит, отриманий протягом року. Третій розділ включає останній баланс та інформацію про продаж та прибутковість фірми (якщо така мається). Четвертий розділ показує звичайний розмір залишку на депозитному рахунку та платежі за кредитами. В п’ятому розділі містяться дані про керівників та власників фірми. В останньому розділі докладно охарактеризовані рід діяльності фірми, її клієнтура та виробничі потужності.

Окрім зазначених звітів, "Дан енд Бредстріт" публікує ще декілька видів документів. Один з найкорисніших "Звіт про ключові фінансові статті" - містить значно більш докладну інформацію про фірму. Крім "Дан енд Бредстріт", є ще декілька кредитних бюро, які називаються спеціальними комерційними агентствами. На відміну від широкого охвату "Дан енд Бредстріт" вони обмежуються зазвичай однією галуззю або видом діяльності.

Іноді банки звіряють свою інформацію з даними інших банків, які мали відносини з тим хто подає кредитну заявку. Вони можуть також перевірити дані у різноманітних постачальників та покупців даної фірми. Постачальники можуть надати інформацію про сплату нею рахунків, наданих пільгах, максимальну та мінімальну суму комерційного кредиту, безпідставні претензії та стягненнях з боку фірми, яка цікавить банк. Контакти з покупцями фірми дозволяють отримати інформацію про якість її продукції, надійності обслуговування та кількість рекламацій на її товари. Така звірка інформації з контрагентами фірми та іншими банками дозволяє також виявити репутацію та можливості фірми, яка звернулася по кредит, та її керівників.

Ще одним джерелом відомостей є Служба взаємного обміну кредитною інформацією при національній асоціації управління кредитом - організація, яка надає відомості про кредити, отримані фірмою у постачальників по всій країні. Члени організації отримують відповідь на питання: як акуратно платить фірма? Однак в інформації містяться тільки факти, але відсутній аналіз, пояснення або будь-які рекомендації. Іншими джерелами інформації про фірми, особливо великі, служать комерційні журнали, газети, довідники, державна звітність та інш. Деякі банки звертаються навіть до конкурентів даної фірми. Таку інформацію слід використовувати дуже обережно, але вона може бути досить корисною.

Першим джерелом інформації для оцінки кредитоспроможності господарських організацій повинен бути їх баланс з пояснювальною запискою до нього. Аналіз балансу дозволяє визначити, які кошти є у підприємства і який за розміром кредит ці кошти забезпечують. Однак для обґрунтованого та всебічного висновку про кредитоспроможність клієнтів банка балансових відомостей недостатньо. Це виходить зі змісту показників. Аналіз балансу дає лише загальне судження про кредитоспроможність, в той час, як для підсумків про ступінь кредитоспроможність необхідно розрахувати і якісні показники, що оцінюють перспективи розвитку підприємств, їх життєдіяльність. Тому в якості джерела відомостей, необхідних для розрахунку показників кредитоспроможності, слід використовувати: дані оперативного обліку, бізнес-план, відомості, що накопичуються в банках, відомості статистичних органів, дані анкети клієнтів, інформацію постачальників, результати обробки даних обстеження за спеціальними програмами, відомості спеціалізованих бюро з оцінки кредитоспроможності господарських організацій.

Оцінка кредитоспроможності клієнтів французькими комерційними банками включає 3 блока :

- оцінка підприємства та аналіз його балансу, а також іншої звітності;

- оцінка кредитоспроможності клієнтів на підставі методик, прийнятих окремими комерційними банками;

- використання для оцінки кредитоспроможності даних картотеки Банка Франції.

При оцінці підприємства банк цікавиться наступними питаннями:

- характер діяльності підприємства та тривалість його функціонування;

- фактори виробництва.

До факторів виробництва входять:

- трудові ресурси керівників, менеджерів та персоналу (освіта, компетентність та вік керівника, наявність в нього приємників, частота руху менеджерів по робочим місцям, структура персоналу, показники простоя, співвідношення оплати праці та доданої вартості;

- виробничі ресурси (співвідношення амортизації та амортизуємих засобів, рівень інвестицій);

- фінансові ресурси;

- економічне середовище ( на якій стадії життєвого циклу знаходиться продукція, яка випускається, чи є підприємство монопольним виробником, умови конкуренції, стадія розвитку ринка основної продукції підприємства, комерційна політика фірми, ступінь засвоєння прийомів та засобів маркетингу).

В активі балансу при аналізі виділяються три складові частини:

- іммобілізовані активи;

- обігові кошти ( запаси, дебітори, інші);

- грошові готівкові кошти ( каса, гроші на рахунку в банку, цінні папери). Пасив балансу поділяється на постійні ресурси, кредиторська заборгованість та грошові готівкові кошти (облік векселів та інш.) .

Баланс та інші форми звітності використовуються, по-перше, для оцінки співвідношення сальдових показників і , по-друге, для розрахунку коефіцієнтів кредитоспроможності на підставі обігових показників. Предметом аналізу є такі пропорції, як співвідношення довгострокової заборгованості та власних коштів, співвідношення стабільних власних ресурсів і суми активів, динаміка витрат та збитків у порівнянні з темпами росту виробництва і т.інш. Дані звітності фірми співставлюються з даними звідного балансу, який складається на підставі балансу однорідних підприємств. Одним з основних напрямків аналізу даних балансу є визначення банківського ризику.

Показники стану грошових готівкових коштів оцінюються з урахуванням рівня розвитку підприємства, його рентабельності та якості потреби в обігових коштах. Останнє вивчається на підставі показників швидкості обігу залишків сировини та готової продукції на складе, а також строків розрахунків з постачальниками.

При оцінці кредитоспроможності клієнта комерційного банка рекомендується використовувати не тільки основні, але й додаткові показники. До їх числа можуть бути включені показники, що характеризують обіговість запасів або коштів в розрахунках, долю ліквідних активів в загальній сумі обігових коштів або співвідношення ліквідних активів I класу та заборгованості, рівень неплатежів за попередній період, ефективність виробничого потенціалу, доходність та прибутковість партнерів (наприклад, кредитоспроможність заказника), середню тривалість будівництва, рівномірність розподілення доходу.

Однаковий рівень показників та сума балів досягаються впливом різних факторів. Так, збільшення загального розміру ліквідних коштів за рахунок нормуємих активів далеко не завжди створює прочну гарантію повернення кредиту. Ріст залишків готової продукції, яка не має широкого споживача або пов’язана з транспортними труднощами, не гарантує своєчасного повернення кредиту. Ріст Кл и Кп може пояснюватися скороченням боргових зобов’язань. Висновок про кредитоспроможність клієнта буде залежати від причини цього скорочення. Якщо, наприклад, заборгованість за короткостроковими кредитами зменшилася з-за зриву поставок сировини, то неможна ріст коефіцієнта оцінювати як укріплення фінансового стану клієнта. Аналіз факторів, які змінили рівень відповідних коефіцієнтів та показників, повинен бути обов’язковим елементом оцінки кредитоспроможності клієнта комерційного банка. В якості основних напрямів цього аналізу можна виділити:

- аналіз впливу ліквідних коштів в загалі та їх елементів на коефіцієнти ліквідності та покриття;

- оцінку зміни коефіцієнта покриття під впливом активів, що нормуються;

- вивчення зміни структури боргових зобов’язань та її впливу на коефіцієнти ліквідності та покриття;

- аналіз факторів, які визначають ріст або зниження показника забезпеченості власними коштами;

- оцінку показника забезпеченості власними коштами з позиції достатності власних коштів клієнта.

Аналіз факторів зміни рівня коефіцієнтів та показників кредитоспроможності дозволяє більш точно визначити клас кредитоспроможності , а також випрацювати умови за даним класом.

Не рекомендується підвищувати клас кредитоспроможності клієнта банка або обговорювати умови кредитування за даним класом при:

  •  покращенні коефіцієнта ліквідності тільки за рахунок росту дебіторської заборгованості або залишків готової продукції;
  •  підвищення коефіцієнта покриття за рахунок росту залишків готової продукції, яка не забезпечена договорами на збут, або залишків сировини які важко реалізуються або незавершеного виробництва;
  •  погіршенні структури ліквідних коштів;
  •  фактична наявність власних обігових коштів в розмірі менш постійної мінімальної потреби в них;
  •  рості показника забезпеченості власними коштами малих виробничих структур за рахунок фондів, пов’язаних з ризиковою діяльністю підприємства;
  •  поліпшенні показника забезпеченості виробничої діяльності договорами за рахунок укладання договорів з некредитоспроможними покупцями та постачальниками;
  •  скорочення боргових зобов’язань банку у зв’язку з не поставками сировини, яка кредитується.

Таким чином бачимо, що найбільш серйозний підхід до класифікації позичальника в французькій методиці. У випадку з американськими банками все систематизовано й всю інформацію про позичальника можна знайти в каталогах, які видаються щомісячно. В українському кредитуванні ще не все систематизовано, є багато недоліків. Але якщо українські банки приймуть до уваги досвід західних банків, то вони будуть менше ризикувати при видачі кредитів.

1.3. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника.

Існують різні способи оцінки кредитоспроможності. Кожен їх їх взаємно доповнює один одного. Якщо, наприклад, аналіз цільового ризику дозволяє оцінити кредитоспроможність клієнта у момент здійснення операції тільки на базі однієї позикової операції, то система фінансових коефіцієнтів прогнозує ризик з урахуванням сукупного боргу, середніх стандартів, що склалися, і тенденцій.

Аналіз грошового потоку клієнта не тільки оцінює в цілому кредитоспроможність клієнта, але і показує на цій основі граничні розміри нових позик, а також слабкі місця управління підприємством, з яких можуть витікати умови кредитування і т.п.

Розглянемо детальніше деякі з них.

Метод оцінки кредитоспроможності позичальника на основі системи фінансових  коефіцієнтів,  які визначаються  по балансових формах.

У світовій практиці застосовуються 5 груп таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнти ліквідності;

2) коефіцієнти ефективності;

3) коефіцієнти фінансового левериджа;

4) коефіцієнти прибутковості;

5) коефіцієнти обслуговування довга.

Цей метод, по суті, тільки різною мірою вибірковості фінансових коефіцієнтів використовує, напевно, будь-яка  сучасна методика оцінки кредитоспроможності позичальника. У подальшому викладі  докладніші зупинимося на окремих  її  моментах  при тій, що проводиться оцінки кредитоспроможності позичальників одним з  сучасних банків, а тут лише скажемо, що безліч коефіцієнтів цього методу дозволяють оцінити поточний стан справ позичальника  на основі порівняння їх з нормативними критеріями. Позичальники підрозділяються на декілька груп і кредитуються банком з урахуванням номера групи позичальника і специфіки галузі.

Розрахунок таких коефіцієнтів в динаміці може дати комплексне віддзеркалення стану справ позичальника, але оскільки при оцінці кредитоспроможності передбачається посилання відповідних показників в майбутнє, то у зв'язку з цим метод доцільно доповнювати прогнозними оцінками фахівців.

У зарубіжній практиці комерційні банки вибирають коефіцієнти для практичного використовування, вирішують питання про особливості методології їх розрахунку. Далі коефіцієнти включаються в стандартні бланки звітності клієнтів, тобто розраховуються клієнтами. Працівники банку своїми методами перевіряють "логіку звіту", правильність розрахованих коефіцієнтів.

Метод оцінки кредитоспроможності позичальника на основі розрахунку фінансових коефіцієнтів

На відміну від попереднього даний метод орієнтує банк розглядати не процес здійснення діяльності, а лише фінансовий результат, бо зрештою важливе реальне повернення кредиту. Схемно даний метод можна представити таким чином:

Аналітичний рахунок результатів

Метод визначення

1. Виручка від реалізації (В від РП).

2. Валовий комерційний дохід (маржа) (ВКД).

3. Додана вартість (ДС)

4. Валовий експлуатаційний дохід. (ВЕД)

5. Валовий експлуатаційний  результат (ВЕР)

6. Прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства  (РП)

7. Чистий прибуток (ЧП)

(стор. 010 ф. Ф2)

В від РП - Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей і готової продукції

ВКД - Експлуатаційні витрати

ДС - Витрати на  - Податки на   -  Оплата

зарплату     зарплату        відпусток

ВЕД- Сплата +   Дохід від вкл  –  Відрахування

 відсотків       засобів                до фонду

           за кредит            в інші               ризику

ВЕР - Прибуток, розподілюваний – Податок на

    між працівниками                  прибуток

РП + Випадкові доходи  - Амортизація

                (витрати)               нерухомості

Таким чином, орієнтуючись на те, щоб побачити результат фінансово-господарської  діяльності  позичальника, банк  тим самим стимулює його на зростання таких показників як валовий комерційний дохід або чистий прибуток. Не можна не побачити, що абсолютні  показники є  інформацією не тільки про масштаби прибутку, але і про розмір основних невиробничих  фондів  (амортизація нерухомості), кількість акціонерів (прибуток розподілюваний між працівниками), розмір ризику (відрахування до фонду ризику), загальної величини позикових засобів (сплата відсотків за кредит), а розрахунок відносних показників здатний навіть поглибити даний аналіз і здійснити міжгосподарські порівняння.

Метод оцінки кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків.

Недоліки вищезгаданих способів в деякій мірі можуть бути подолані, якщо визначати коефіцієнти виходячи з даних про обороти ліквідних засобів, запаси і короткострокові боргові зобов'язання. При правильній ув'язці відповідних оборотів оцінки кредитоспроможності стануть надійнішими. Реалізований такий підхід, може бути через аналіз грошових потоків клієнта, а саме через визначення чистого сальдо різних його надходжень і витрат за певний період (складання притоку і відтоку засобів).  Таким чином, грошовий потік визначає здатність підприємства покривати свої витрати і погашати заборгованість своїми власними ресурсами.

Різниця між притоком і відтоком засобів визначає величину загального грошового потоку (ЗГП).

Для аналізу грошового потоку беруться, як правило, дані як мінімум за 3 останніх роки. Якщо клієнт мав стійке перевищення притоку над відтоком, то це свідчить про його фінансову стійкість - кредитоспроможність. Коливання величини ЗГП (короткочасні перевищення відтоку над притоком) говорить про нижчий рейтинг клієнта. Систематичне перевищення відтоку над притоком засобів характеризує клієнта як некредитоспроможного. Позитивна середня величина ЗГП (перевищення притоку над відтоком), що склалася, може використовуватися як межа видачі нових позик, тобто вона показує, в  якому  розмірі клієнт може погашати за період боргові зобов'язання.

Аналіз грошового потоку дозволяє зробити висновок про слабкі сторони управління підприємством. Наприклад, відтік засобів може бути пов'язаний з управлінням запасами, розрахунками (дебітори і кредитори), фінансовими платежами (податки, відсотки, дивіденди). Виявлені результати аналізу використовуються для розробки умов кредитування.

Для вирішення питання про доцільність видачі і розмірі позики на відносно тривалий термін аналіз грошового потоку робиться не тільки на основі фактичних даних за минулі періоди, але і прогнозних даних на планований період.

Перші використовуються для оцінки других (у основі прогнозу величин окремих елементів притоки і відтоку засобів лежать їх фактичні значення в минулі періоди і плановані темпи приросту виручки від реалізації).

Метод оцінки кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику.

Діловий ризик пов'язаний з переривчастою кругообігу фондів, можливістю не завершити ефективно цей кругообіг. Аналіз такого ризику дозволяє прогнозувати достатність джерел погашення позики. Тим самим він доповнює способи оцінки кредитоспроможності ' клієнтів банку.

Чинники ділового ризику пов'язані з окремими стадіями кругообігу фондів. Набір цих чинників може бути представлений таким чином:

1. Надійність постачальників.

2. Диверсифікованість постачальників.

3. Сезонність поставок. Тривалість зберігання сировини і матеріалів (чи є товар швидкопсувним).

4. Наявність складських приміщень і необхідності в них.

5.Порядок придбання сировини і матеріалів (у виробника або через посередника).

6. Чинники екології.

7. Мода на сировину і матеріали.

8. Рівень цін на цінності, що придбаваються, і їх транспортування (доступність цін для позичальника, небезпека підвищення цін).

9. Відповідність транспортування характеру вантажу.

10.Ризик введення обмежень на вивіз і ввезення імпортної сировини і матеріалів.

Діловий ризик пов'язаний також з недоліками законодавчої основи для здійснення операції, що кредитується, а також із специфікою галузі позичальника. Необхідно враховувати вплив на розвиток даної галузі альтернативних галузей, систематичного ризику в порівнянні з економікою в цілому, схильність галузі циклічності попиту, постійність результатів в діяльності галузі і т.д.

Більшість перерахованих чинників може бути формалізоване, тобто для них можуть бути розроблені бальні оцінки.

Прогнозні методи оцінки кредитоспроможності.

Більшість використовуваних методів оцінки кредитоспроможності обернута на аналіз минулого стану позичальника. Проте, при визначенні  кредитоспроможності часто говорять не про поточну, а про майбутню платоспроможність підприємства.

Як додаткові методи оцінки кредитоспроможності можна використовувати різні методи прогнозування можливого банкрутства підприємств. Для експрес-аналізу потреба в застосуванні різноманітних прийомів і методів прогнозування відпадає, тому зупинимося на 3 основних:

- розрахунок індексу кредитоспроможності;

- використовування системи формалізованих і неформалізованих критеріїв;

- прогнозування показників платоспроможності. Розглянемо їх докладніше.

Запропонований ще в 1968 році індекс кредитоспроможності відомим західним економістом Е. Альтманом був побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінатного аналізу, що дозволяє йому в першому наближенні розділити всі господарюючі суб'єкти на потенційних не- або банкротів.  Загалом,індекс кредитоспроможності (Z) має вигляд:

Z=3. 3*К1 + 1.0*К2 + 0.6*КЗ + 1. 4*К4 + 1. 2*К5 , де  показники  К1,К2,КЗ,К4,К5  розраховуються по наступних алгоритмах:

   Прибуток до виплати відсотків, податків           Виручка від реалізації К1= ------------------------------------------------------;  К2= -------------------------------;

                  Всього активів                                                Всього активів

 Власний капітал (ринкова оцінка)               Реінвестований прибуток

К3= ---------------------------------------------; К3= --------------------------------------

             Привернутий капітал                                     Всього активів

   Власні оборотні кошти

К5= ---------------------------------- .

        Всього активів

Критичне значення індексу Z складає 2,675. Це дозволяє провести межу між підприємствами і виказати думку про можливості в недалекому майбутньому (2-3 роки) банкрутства одних ( Z<2. 675) і досить стійкий фінансовий стан інших ( Z>2. 675).

Відомі і інші подібні критерії, зокрема, британські учені Тафлер і Тішоу запропонували в 1977 році прогнозну чотирьохфакторну модель .

Приведена методика має один, але вельми серйозний недолік : істоті її можна розглядати лише відносно крупних компаній, котируючих свої акції на біржах. Проте, є досвід розрахунку індексу 2 для вітчизняних компаній нафтогазового комплексу.

Якщо розглянуті нами методи в тому або іншому ступені застосовуються в українській банківській практиці, то за кордоном оцінка надійності здійснюється, як правило, за допомогою декількох ключових позицій.

У США застосовується правило п'яти "сі"  (ключові слова починаються на "сі"):

- характер (character) - особа позичальника, його репутація в діловому світі, відповідальність, і готовність виконати узяті зобов'язання;

- фінансові можливості (сарасity) - здатність погасити узяту позику за рахунок поточних грошових надходжень або від продажу активів;

- майно (сарital) - величина і структура акціонерного капіталу підприємства;

- забезпечення (соllаtеrаl ) - види і вартість активів, пропонованих як застава при отриманні кредиту;

- загальні умови (conditions) - стан економічної кон'юнктури і інші зовнішні чинники, здатні зробити вплив на положення позичальника(наприклад, зміна податкового законодавства і т.п.).

Легко помітити, що і "5 з" не позбавлені недоліків. Названі показники, за деяким винятком, не можуть бути виражені безпосередньо в цифрових величинах; Значить, і тут виникають проблеми надійності аргументування на користь того або іншого висновку. Багато показників розраховуються виходячи з даних про залишки, а не обороти.

У Англії ключовим словом, в якому зосереджені вимоги при видачі позик позичальникам, є термін "PARTS", що включає:

purpose  - призначення, мета;

amount   - сума, розмір;

repayment - оплата, повернення довга і відсотків;

term     - термін;

security - забезпечення, застава.

Тут розраховуються, наприклад, такі показники:

                             Середня сума Дебіторської заборгованості

  Середня сума  =  ---------------------------------------------------------------- * 365

погашення кредиту                             Об'єм продажів

                                   

                                      Середня вартість запасів

Оборот запасів = --------------------------------------------------- * 365

                                   Вартість проданих товарів

Середня сума             Середня сума Кредиторської заборгованості

отриманого      = ----------------------------------------------------------------------- *365

   кредиту             Вартість проданих товарів оцінених по собівартості

Існують і деякі інші методи оцінки кредитоспроможності, які по своїй специфіці небагато відрізняються від вищеперелічених.

Так, фінансове положення підприємства-позичальника в економічному житті Німеччини визначають по рівню рентабельності і частці забезпеченості власними засобами.

Відповідно до цього виділяють три основні групи підприємств з різним ступенем ризику:

1)бездоганний фінансовий стан, тобто солідну базу власних засобів і високу норму рентабельності;

2)задовільний фінансовий стан;

3)незадовільний фінансовий стан , тобто низьку частку власних засобів і низький рівень рентабельності.

Все це дозволяє виділити підприємства працюючі з вищою, ніж міжгалузева рентабельність; працюючі на міжгалузевому рівні і з показниками на рівні нижче галузевих. Практика видачі кредиту банком така, що його одержують вільно підприємства мають або бездоганне фінансове положення незалежно від якості забезпечення кредиту, або з бездоганним забезпеченням, незалежно від фінансового положення підприємства.

У Японії,  окрім загальноприйнятих застосовують і коефіцієнти власності (відношення власного капіталу до підсумку балансу, співвідношення позикового і власного капіталу, відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу, відношення іммобілізованного капіталу до суми власного капіталу і довгострокової заборгованості і ін.). Ці показники, що характеризують стійкість фінансового положення, одержують при аналізі горизонтальної і вертикальної будови балансу.

Таким чином, стисло розглянувши деякі з існуючих методів оцінки кредитоспроможності відзначимо, що причиною недоліків будь-якого з них є їх вузька цілеспрямованість. Якщо неможливо врахувати всі чинники, що впливають на оцінку кредитоспроможності, то,как правило, їх групують і розглядають при аналізі окремо, або вдаються до середніх значень і т п.      

Тому, в сучасних умовах будь-яка методика повинна бути орієнтована на синтез основних і додаткових методів, або застосовувати пов'язану систему, побудовану на декількох методах.

Розділ ІІ. АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

Повна назва: Відкрите Акціонерне Товариство «Нікопольський завод феросплавів». Скорочено: ВАТ «НЗФ» (надалі по тексту).

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Нікопольської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області за №63/2 від 05.03.1994 р.

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» створений згідно Наказу Міністерства промисловості України від 01.03.94 р. №43 шляхом перетворення державного підприємства Нікопольського заводу феросплавів у Відкрите акціонерне товариство, згідно Наказу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.06.93 р.

Основні види діяльності ВАТ «НФЗ»: [18] 

  •  виробництво феросплавiв та iншої продукцiї, не вiднесеної до iнших угруповань;
  •  виробництво панчiшних виробiв з трикотажної тканини;
  •  загальне будiвництво будiвель (новi роботи, роботи з замiни, реконструкцiї та вiдновлення).

Основною продукцiєю ВАТ НЗФ є феросплави: феросилiкомарганець та феромарганець (високо – та середньовуглецевий). Крiм основної продукцiї завод виробляє близько 50 марок рiзноманiтних флюсiв, агломерат, марганцевi лiгатури, граншлак та щебiнь рiзних фракцiй, електродну масу для внутрiшнiх потреб виробництва. ВАТ НЗФ надає промисловi послуги з виготовлення металопродукцiї, збiрного залiзобетону, нестандартного обладнання, постачання електричної та теплової енергiї. Цех виробництва трикотажу випускає панчiшно-шкарпетковi вироби та бiлизну. Уся продукцiя ВАТ НЗФ вiдповiдає дiючим державним стандартам України.

На вiтчизняному ринку основними споживачами феросплавiв є ВАТ «Інтерпайп Нижньоднiпровський трубопрокатний завод», металургiйнi комбiнати Донбасу, такi як ВАТ «Марiупольський металургiйний комбiнат iм.Іллiча», ВАТ «Єнакiївський металургiйний завод», ВАТ «Металургiйний комбiнат «Азовсталь» та iншi пiдприємства галузi в Українi та Росiї. Також нiкопольськi феросплави експортуються пiдприємствам металургiйної промисловостi в країни Пiвденно-схiдної Азiї, Близького сходу, Європейського Союзу та далекого зарубiжжя. Серед споживачiв продукцiї ВАТ НЗФ самi великi металургiйнi комбiнати свiту. Тiльки агресивна маркетингова стратегiя пiдприємства обумовлює розширення ринкiв збуту, а також подальшу експансiю географiї експортних постачань заводу. Реалiзацiя основних видiв продукцiї вiд сезонних змiн не залежить. Вiдстоювати колишнi ринки збуту продукцiї, а також завойовувати новi, ВАТ «Нiкопольський завод феросплавiв» удається переважно через пiдвищення якостi продукцiї, так як споживачi регулярно пiдвищують вимоги по умовам упаковки, транспортування, а також бiльш вигiднi базиси поставки, що виражається в зростаннi цiни реалiзацiї продукцiї. Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів склав 75 884 495 грн., Загальна кількість акцій – 303 537 980, номінальною вартістю 0,25 грн. План розміщення акцій ВАТ НЗФ виконаний, акції сплачені у повному обсязі. Статутний фонд сформований в повному обсязі.

Продаж акцій ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» розпочався у 1997 році. В ході виконання плану розміщення акцій ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», затвердженого Наказом ФДМУ від 19.03.1997 р. №321, в результаті пільгового продажу працівникам підприємства, колишнім працівникам та керівництву підприємства продано 17,95% статутного фонду підприємства. На сертифікатному аукціоні за ПМС громадянам України та фінансовим посередникам продано 1,45% статутного фонду.

Основною продукцiєю ВАТ НЗФ є феросплави: феросилiкомарганець та феромарганець (високо – та середньовуглецевий). Крiм основної продукцiї завод виробляє близько 50 марок рiзноманiтних флюсiв, агломерат, марганцевi лiгатури, граншлак та щебiнь рiзних фракцiй, електродну масу для внутрiшнiх потреб виробництва. У 2006 роцi впровадження нових технологiй виробництва та освоєння нових видiв продукцiї не було. ВАТ НЗФ надає промисловi послуги з виготовлення металопродукцiї, збiрного залiзобетону, нестандартного обладнання, постачання електричної та теплової енергiї. Цех виробництва трикотажу випускає панчiшно-шкарпетковi вироби та бiлизну. Уся продукцiя ВАТ НЗФ вiдповiдає дiючим державним стандартам України. Пiдприємство має лiцензiї на здiйснення мiжнародних i внутрiшнiх перевезень пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом, на виконання робiт iз проектування i будiвництва, на торгiвельну дiяльнiсть, пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, на здiйснення митної, брокерської дiяльностi та iнше. Продукцiї, що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї, на пiдприємствi немає. Виготовлення продукцiї i надання послуг пiдприємством здiйснюється вiдповiдно до видiв дiяльностi, визначеними статутом ВАТ НЗФ.

Продукцiя ВАТ НЗФ вiдрiзняється вiд продукцiї конкурентiв великим вмiстом корисних елементiв. Показник вмiсту марганцю у феросплавах один з найбiльших у свiтi. Рiзницю також становить рiвень можливостi завантаженостi виробництва. Також необхiдно вiдзначити, що в порiвняннi з ВАТ «Запорiзький феросплавний завод» (на внутрiшньому ринку), продукцiєю Росiї, Казахстану, Грузiї (на ближньому зарубiжжi), Китаю (на далекому зарубiжжi), продукцiя ВАТ НЗФ є найбiльш конкурентноздатною. У порiвняннi з продукцiєю далекого зарубiжжя – ПАР, Норвегiї, Австралiї, продукцiя ВАТ НЗФ i конкурентiв – рiвноконкурентноздатнi. Таким чином, ВАТ НЗФ має високий рiвень конкурентноздатностi своєї продукцiї на всiх ринках (на жодному з них вона не уступає продукцiї конкурентiв).

Таблиця 2.1.

Основні показники роботи підприємства ВАТ «НЗФ» за 2008-2010 роки

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

в абсолютн.

вираж.

у % до

попер.року

в абсолют.

вираж.

у % до попер.року

Дохід від реалізації продукції

(послуг) (без ПДВ) тис. Грн.

7245735

5224831

72,11

9378669

179,5

Обсяг товарної продукції, тис. грн.

8189957

5863595

71,59

10767544

183,63

Середньоспискова чисельність осіб:

7488

6588

87,98

6384

96,9

у т.ч.робітників

5234

4903

93,68

4832

98,55

Середньорічний виробіток одного

працюючого, тис.грн.

1093,74

890,04

81,38

1686,65

189,5

у.т.ч. Одного робітника

1564,76

1195,92

76,43

2228,38

186,33

Фонд оплати праці, тис.грн.

219292,9

211325,4

96,37

301204,1

142,53

Середньорічна зарплата

одного працівника, тис.грн.

29,29

32,08

109,53

47,18

147,09

Собівартість реалізованої

продукції, тис.грн.

6863469

6059228

88,28

10479205

172,95

Валовий прибуток (збиток) тис.грн.

382266

-834397

-218,28

-1100536

68,1

Чистий прибуток (збиток), тис.грн

-1268788

-1076246

115,18

-1491440

61,42

Витрати на 1 грн. Реалізованої

продукції, грн.

0,95

1,16

122,43

1,12

96,35

рентабельність продукції,

робіт, послуг %

0,06

-0,14

-247,25

-0,11

23,27

Середньорічна вартість

основних фондів , тис.грн.

1427972,5

2936440

205,64

4523918

154,06

Фондовіддача, грн.

5,74

2

34,82

2,38

119,2

За 2010 рік на підприємстві досягнуте збільшення доходу від реалізації продукції на 179,5 % до 2009 року. Відповідно відбулося збільшення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 172,95 %. Слід зазначити, що темпи збільшення обсягів собівартості продукції не випереджають темпи збільшення обсягів реалізації, що є позитивним для підприємства.

Таке співвідношення основних показників господарської діяльності підприємства впливає на зменшення валового прибутку, так прибуток отриманий за 2010 рік на 266139 тис. грн., або на 31,9 % менше відносно минулого року.

З даних наведених у табл. 2.1 видно, що на ВАТ НЗФ в періоді, що аналізується поліпшилися показники з оплати праці, а саме, збільшився на 42,53 % загальний фонд оплати праці. Середньооблікова чисельність працівників на підприємстві навпаки зменшується протягом року на 204 чол. На підприємстві збільшилася середньомісячна заробітна плата на 47,09 %.

Можна також проаналізувати темпи зростання показників обсягу випуску і реалізації продукції.

Таблиця 2.2.

Аналіз темпів зростання показників обсягу випуску і реалізації продукції, тис.грн.

Показники

минулий рік

звітний рік

зміни (+;-)

абсолютні

відносні у %

Обсяг виробленої продукції

5863595

10767544

4903949

183,63

обсяг реалізованої продукції

5224831

9378669

4153838

179,5

залишки нереалізованої продукції

638764

1388875

750111

217,43

Як видно з таблиці 2.2. обсяг виробленої продукції за 2010 рік виріс та становив 10767544 тис.грн. що на 4903949 тис.грн., або на 83,63% більше ніж минулого року. Але можна помітити, що залишки нереалізованої продукції у звітному році на 117,43 % більше ніж у минулому році, тобто на 750111 тис.грн. більше. Отож можна зробити висновок, що підприємство досить ефективно виготовляє продукцію а також її  реалізовує, але, з одного боку, є негативним є те, що багато продукції не реалізовується, що могло б принести підприємству більше прибатку, з другого боку це є позитивним явищем на майбутній період оскільки при великому попиті на дану продукцію її можна буде реалізувати, не витрачаючи великих коштів на виготовлення нової продукції.


2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

Для більш зрозумілого фінансового стану підприємства потрібно зробити його аналіз, щоб в подальшому було зрозуміло чи підприємство діє прибутково, а якщо ні то які причини цього.

Даний аналіз можна провести за допомогою таблиці фінансової звітності, що ведеться на підприємстві на основі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність – це бугалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона включає баланс та звіт про фінансові результати для субєктів підприємництва. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам та інвесторам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності.

Як і кожне підприємство, ВАТ «НЗФ» має на меті отримання прибутку у результаті здійснення своєї господарської діяльності, та залучення коштів у свою діяльність за допомогою кредиторів та інвесторів. Функціонування підприємства та аналіз фінансової діяльності можна прослідкувати в таблиці 2.3., проаналізувавши статті звіту про фінансові результати.

Таблиця 2.3.

Динаміка фінансових результатів діяльності підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства Показники

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Відхилення 2010 від 2008 року

тис.грн.

%

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг)

8189957

5863595

10767544

2577587

31,47

Непрямі податки та інші відрахування з доходу

944222

638764

1388875

444653

47,09

Чистий дохід (виручка) від реалізації

7245735

5224831

9378669

2132934

29,44

Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

6863469

6059228

10479205

3615736

52,68

Валовий прибуток (збиток) тис.грн.

382266

-834397

-1100536

-1482802

-387,90

Інші операційні доходи

537999

1883720

1772038

1234039

229,38

адміністративні витрати

82937

67545

87411

4474

5,39

Продовження Табл. 2.3.

інші операційні витрати

1348526

1856474

1863905

515379

38,22

Витрати на збут

116177

124888

184792

68615

59,06

Результати від операційної діяльності

627375

-999584

-1464606

-2091981

-333,45

фінансові доходи

600

0

245

-355

-59,17

фінансові витрати

143615

191343

177748

34133

23,77

інші доходи

55260

8067

70198

14938

27,03

інші фінансові витрати

726334

16944

92258

-634076

-87,30

результати від звичайної діяльності до оподаткування

-1441464

-1199826

-1664169

-222705

-15,45

податок на прибуток

0

0

0

0

дохід з податку на прибуток

172676

123580

172729

53

0,03

результати від звичайної діяльності

-1268788

-1076246

-1491440

-222652

-17,55

чистий прибуток

-1268788

-1076246

-1491440

-222652

-17,55

З даних таблиці видно, що підприємство ВАТ «НЗФ» є збитковим протягом останніх трьох років, це зумовлено тим що протягом, що висока собівартість продукції. Як видно у 2008 році собівартість продукції була нижчою ніж виручка від реалізації але підприємство все одно мало збиток оскільки інші доходи не покривали витрат на збут, адміністративні витрати та фінансові витрати були досить великими та до 2010 року все збільшувалися. А саме операційні витрати з 2008 по 2010 рік збільшилися на 515379 тис.грн. або на 38,22 %, витрати на збут зросли більш ніж на половину а саме на 59,06%, адміністративні витрати збільшилися на 4474 тис.грн., фінансові витрати зросли на 23,77 % зате інші фінансові витрати зменшилися на 634076 тис.грн. шо на 87,30 % менше ніж були у 2008 році.

Можна також поспостерігати що валовий прибуток у 2010 році в порівнянні з 2008 роком зменшився на 387%, що є дуже негативним явищем. Видно що підприємство ВАТ «НЗФ» податків на прибуток не сплачує а тільки отримує дохід з податку на прибуток, що не рятує підприємство від збитків, але робить його меншим.

Отже можна зробити висновок що підприємство працює збитково та для покращення його роботи потрібно проводити роботу щодо раціональної організації виробництва та управління витратами, адже, як бачимо з аналізу що витрати перевищують доходи підприємства та кожного року збільшуються.

Для виконання аналітичних досліджень динаміки складу і структури активів та пасивів балансу підприємства проводять відповідне групування статей балансу та їх структурний аналіз. Мета структурного аналізу – вивчення структури й динаміки коштів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення із загальною картиною фінансового стану [7].

Схеми порівняльного аналізу охоплюють велику кількість показників, які характеризують статику й динаміку фінансового стану. При проведенні горизонтального аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. При вертикальному аналізі обчислюється питома вага кожної з окремих груп статей у валюті балансу.

Аналіз динаміки і структури майна (активів) підприємства дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства або його видів. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерел його утворення, а також причини зміни складу майна та джерел його утворення.

Основним джерелом інформації для аналізу структури балансу є форма № 1 «Баланс». Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобовязання та власний капітал підприємства.

Активи підприємства – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому. Він характеризує у вартісному вираженні величину незавершеного виробництва, основні засоби, запаси готової продукції, виробничі запаси, фінансові інвестиції та дебіторську заборгованість, отже актив балансу характеризує склад господарських засобів підприємства.

Для того, щоб дати оцінку динаміки і структури активів підприємства ВАТ «НЗФ» побудуємо таблицю.

Таблиця 2.4.

Склад, структура та динаміка активів підприємства ВАТ «НЗФ»

Активи

На початок року

На кінець року

Зміна
(+,-)

тис. грн.

пит. вага, %

тис.грн.

пит.вага,%

тис.грн.

пит.вага.,%

1. Необоротні активи

5090970

56,17

8456775

52,16

3365805

-4,01

2. Оборотні активи
в т.ч.:

3972224

43,83

7756158

47,84

3783934

4,01

- запаси

605768

6,68

1071544

6,61

465776

-0,08

- дебіторська заборгованість

1151903

12,71

5362505

33,08

4210602

20,37

- грошові кошти

68186

0,75

44437

0,27

-23749

-0,48

- інші

157854

1,74

468553

2,89

310699

1,15

3. витрати майбутніх періодів

2

0,00002

17

0,0001049

15

0,00008

Разом

9063196

100

16212950

100

7149754

0

Наведені дані в табл. 2.4. свідчать, що напротязі 2010 року активи підприємства збільшуються окрім грошових коштів, які зменшилися на 23749 тис.грн. відносно початку року та зменшилася їх питома вага у структурі активів з 0,75 % до 0,27 %. Як бачимо необоротні активи мають найбільшу питому вагу у структурі і становлять на початку року 56,17%, а на кінеці – 52,16%, хоча вони і зменшились у питомій вазі зате збільшилися на 3365805 тис.грн. з початку року. Також збільшилися і оборотні активи на 3783934 тис.грн. шо збільшило їх питому вагу з 43,83% до 47,84 % на кінець року.Також ми бачимо, що незважаючи на те, що грошових коштів зменшилося це не вплинуло на збцльшення активів в цілому на 7149754 тис.грн. що є позитивним для підприємства, оскільки в його розпорядженні буде знаходитися більше активів для використання їх у діяльності підприємства для забезпечення прибутковості.

Також давайте подивимося на структуру пасиву підприємства, який показує джерела утворення господарських засобів.

Таблиця 2.5.

Склад, структура та динаміка пасивів підприємства ВАТ «НЗФ»

Пасиви

На початок року

На кінець року

Зміна
(+,-)

тис.грн.

пит.вага,%

тис.грн.

пит.вага,%

тис.грн.

пит.вага,%

1. Власний капітал

658044

7,26

3400551

20,97

2742507

13,71


2. Забезпечення
наступних витрат і
платежів

16773

0,19

22429

0,14

5656

-0,046

3. Довгострокові
зобовязання

366721

4,05

565544

3,49

198823

-0,56

4. Поточні зобовязання

8021429

88,50

12224132

75,4

4202703

-13,10

з них:
- кредити банку

245243

2,714

2307177

14,23

2061934

11,52

- кредиторська
заборгованість

206748

2,28

342927

2,12

136179

-0,16

- інші

6451769

71,19

6621700

40,84

169931

-30,34

5. Доходи майбутніх періодів

229

0,003

294

0,0018

65

-0,0007

Разом

9063196

100

16212950

100

7149754

0

Як бачимо з таблиці 2.5. всі підрозділи, які входять в структуру пасиву підприємства, зростають, так з початку 2010 року власний капітал збільшився на 2742507 тис.грн. та становив питому вагу у структурі 30 % що є позитивним, забезпечення витрат та платежів також зросло на 22429 тис.грн., довгострокові зобовязання зросли на 198823 тис.грн. та становить 3,5 % у структурі пасиву,що є задовільним.

Пояснення причин викладеного лежить не в економічній, а в політичній площині, коли приватизований мажоритарним акціонером – концерном «Придніпров’є» ВАТ «НЗФ» став об’єктом «рейдерського» захоплення з боку міноритарного акціонера – групи «Приват» у другій половині 2004 року на хвилях «помаранчевої революції».

Менеджмент ВАТ «НЗФ» постав перед проблемою можливої зміни керівництва та реприватизації заводу, що привело до різкого зниження кредитоспроможності заводу по політичним мотивам, різкого зниження кредитування заводу банками у 2005 році та, відповідно, відсутністю оборотних коштів на придбання стабільного розміру виробничих запасів.

Тільки у 2006 році, після кількох судових процесів, які вирішили долю ВАТ «НЗФ» в бік мажоритарного акціонера та документально підтвердили відсутність процесу реприватизації заводу, різко зросло короткострокове кредитування заводу банками та відновлення стабільних обсягів виробничих запасів.

2.3 Аналіз кредитоспроможності підприємства та дослідження шляхів покращення його кредитоспроможності.

У першу чергу кредитоспроможність підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов’язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у час із дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Фінансова рівновага у часі забезпечується ліквідністю балансу, яка визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкові погашення зобов’язань.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов'язання; короткострокові кредити.

В табл. 2.6. наведені алгоритми розрахунку відносних показників фінансової стійкості підприємства, які розраховуються на базі інформації з звітних форм «Баланс підприємства» та «Звіт про фінансові результати».

Таблиця 2.6.

Алгоритм розрахунку коефіцієнтних показників фінансової стійкості підприємства за 2010 рік

Показник

Алгоритм обчислення

На поч.року

На кінець року

Зміна

Власні обігові кошти (робочий, функціонуючий капітал)

Форма 1 (260+270–620–630)

-4049432

-4468251

-418819

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами

Форма 1 (380+430–080) /Форма1 (260+270)

-1,11

-0,65

0,46

Маневреність робочого капіталу

Форма 1 (100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270–620–630)

-0,64

-0,42

0,22

Маневреність власних обігових коштів

Форма 1 (230+240) /Форма1 (380+430–080)

-0,02

-0,009

0,011

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

Форма 1 (380+430–080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

-1,7

-2,68

-0,98

Коефіцієнт покриття запасів

Форма 1 (380+430 +480–080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

-1,01

11,57

12,58

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

Форма 1 (380+430+630) /Форма1 (640)

0,07

0,21

0,14

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Форма 1 (380+430+630–080) /Форма1 (380+430+630)

-6,54

-1,47

5,07

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

Форма 1 (480+620) /Форма1 (640)

0,93

0,79

-0,14

Коефіцієнт фінансової стабільності

Форма 1 (380+430+630) /Форма1 (480+620)

0,08

0,27

0,19

Коефіцієнт фінансової стійкості

Форма 1 (380+430+480+630) /Форма1 (640)

0,12

0,25

0,13

Як показує аналіз результатів розрахунків, наведених в табл. 2.17, підприємство ВАТ «НФЗ» з точки зору та фінансової стійкості характеризується наступним:

У 2010 році підприємство з нестійкого фінансового стану по покриттю запасів перейшло в стан абсолютно стійкого фінансового стану, тобто для покриття запасів було достатньо власних оборотних коштів. Коефіцієнт автономії на початок року становив 0,07 та знаходився нижче нормативного діапазону, що і продовжилося до кінця року, хоча він і зріс на 0,14 та становив 0,21 на кінець року, тобто у підприємства ідентифікується нестаток власного капіталу. Коефіцієнти фінансової стійкості та фінансової стабільності зросли на 0,13 та 0,19 відповідно, хоча і знаходяться на досить низькому рівні.

Таким чином, у підприємства ВАТ «НЗФ» на протязі 2010 року ідентифікується проблема з фінансовою стійкістю, тобто у підприємства хронічна нестача капіталу для розрахунків з кредиторами.

Результативність та економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється як абсолютними, так і відносними показниками до яких відносяться показники ділової активності та рентабельності.

В таблиці 2.7. наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма № 1 «Баланс» та Форма № 2 « Звіт про результати фінансової діяльності».

Таблиця 2.7.

Динаміка показників рентабельності діяльності підприємства ВАТ «НЗФ» за 2009 – 2010 роки

Показник

Джерела інформації з форм фінзвітності

2009 рік

2010 рік

Зміна

Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності

Форма 2 (190) / Форма1 (280)

-0,12

-0,09

0,03

Рентабельність капіталу (ак-тивів) за чистим прибутком

Форма 2 (220) / Форма1 (280)

-0,12

-0,09

0,03

Рентабельність власного капіталу

Форма 2 (220) / Форма1 (380)

-1,64

-0,49

1,15

Рентабельність виробничих фондів

Форма 2 (220) /Фор-ма1 (030+100+120)

-0,26

0,14

0,4

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації

Форма 2 (050–070–080) /Форма 2 (035)

-0,2

-0,15

0,05

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

Форма 2 (100) /Форма 2 (035)

-0,19

-0,19

0

Рентабельність реал. продукції за прибутком

Форма 2 (220) /Форма 2 (035)

-0,21

-0,16

0,05

Період окупності капіталу

Форма 1 (280) /Форма 2 (220)

-8,42

-10,87

-2,45

Період окупності власного капіталу

Форма 1 (380) /Форма 2 (220)

-0,61

-2,28

-1,67

Аналіз рентабельності роботи ВАТ «НЗФ» у 2009–2010 роках показує, що:

– рентабельність активів по прибутку від реалізації підвищився з рівня

-0,2 у 2009 році до рівня -0,15 у 2010 році, тобто на 0,05;

– рентабельність власного капіталу також збільшилася з рівня -1,64 у 2009 році до рівня -0,49 у 2010 році;

– рентабельність виробничих фондів збільшилася на 0,4 та становила 0,14  у 2010 році в порівнянні з -0,26 у 2009 році .

З даної таблиці ми бачимо що ситуація на підприємстві не є бажаною оскільки всі показники рентабельності як в 2009 році так і в 2010 році є відємними що є досить негативним для підприємства і лає зрозуміти що підприємство функціонує але досить погано.

В таблиці 2.8. наведені алгоритми розрахунків показників ділової активності підприємства з використанням форм фінансової звітності.

Таблиця 2.8.

Динаміка показників ділової активності підприємства за 2009 -2010 роки

Показник

Умов. познач.

Джерела інформації з форм фінзвітності

2009

2010

Зміна

Коефіцієнт трансформації

Кт

Форма 2 (035) /Форма1 (280)

0,58

0,58

0

Фондовіддача

Фоф

Форма 2 (035) /Форма1 (030)

1,5

1,69

0,19

Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)

Ко

Форма 2 (035) /Форма1 (260+270)

1,32

1,21

-0,11

Період одного обороту обігових коштів (днів)

Чо

365 / Ко

276,52

301,65

25,13

Коефіцієнт оборотності запасів (обороти)

Коз

Форма 2 (040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)

2,34

5,57

3,23

Період одного обороту запасів(днів)

Чз

365 / Коз

155,98

65,53

-90,45

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборго-ваності(обороти)

Кдз

Форма 2 (035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)

4,74

1,77

-2,97

Період погашення дебіторської заборгованості (днів)

Чдз

365 / Кдз

77

206,22

129,22

Коефіцієнт оборотності готової продукції

Кгп

Форма 2 (035) /Форма1 (130)

74,43

31,62

-42,81

Період погашення кредиторської заборгованості (днів)

Чкз

Форма 1 (500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)

0,08

0,26

0,18

На протязі 2009–2010 років характерні наступні параметри процесів ділової активності:

  •  фондовіддача основних фондів зростає, при цьому зростання характеризується рівнем росту на 0,19 у 2010 році відносно 2009 року;
  •  забезпечується стабільність рівня зносу основних фондів на рівні 0,58 постійним оновленням та придбанням основних фондів;
  •  збільшується коефіцієнт оборотності запасів на 3,23 з 2009 року;
  •  зменшується період обороту запасів з 156 днів до 66 днів.

Аналіз оборотності агрегатів оборотних активів також показує, що на протязі 2009–2010 років період обороту агрегатів оборотних активів знижувався. Для оборотності обігових коштів характерно, збільшення обороту з 277 днів до 302 днів Таким чином, підтверджується, що частка активів стала використовуватися неефективно.

Проведений аналіз показників фінансової стійкості, рентабельності та ділової активності  дає можливість оцінити впливи показників діяльності підприємства на кредитоспроможність, а таким чином виявити шляхи її підвищення за рахунок покращання рівней відповідних показників діяльності.

Враховуючи отримані результати розрахунків, зупинимось на аналізі наступних шляхів покращання показників діяльності підприємства:

  1.  Підвищення рентабельності капіталу (ROE);
  2.  Підвищення рентабельності продаж продукції (Rs);
  3.  Підвищення темпів постійного росту робочого оборотного капіталу

підприємства;

  1.  Підвищення рівня фінансової незалежності (автономності) підприємства;
  2.  Підвищення рівня показників ліквідності підприємства.

Реальним шляхом покращання рівней усіх вказаних показників є зростання власного капіталу підприємства, тобто додаткова емісія акцій відкритого акціонерного товариства.

Є всі реальні передумови для додаткової емісії акцій ВАТ, оскільки така форма підприємства дозволяє вільну додаткову емісію акцій.

Попередні розрахунки спостережної ради акціонерів ВАТ «НФЗ» показали, що можливим ростом статутного капіталу в умовах підвищеного попиту на акції ВАТ «НФЗ» є сума на рівні 600 млн. грн. [12].

При розподілі суми коштів додаткової емісії в пропорції:

  •  20% в вигляді зростання готівкових оборотних коштів;
  •  50% на оновлення та зростання основних засобів;
  •  30% на підвищення виробничих запасів.

В табл. 2.1. та 2.2. наведені зміни в основних показниках діяльності підприємства, які є визначальними для оцінки рівня кредитоспроможності підприємства.

Як показують результати розрахунків впливу змін в балансі підприємства після проведення додаткової емісії та зростання статутного капіталу, клас кредитоспроможності ВАТ «НЗФ» значно підвищився тобто ризик неповернення кредиту з рівня вище середнього знизився до мінімального рівня.


Висновки та пропозиції

Оцінка кредитоспроможності підприємства формується на всебічному і ґрунтовному аналізі усієї інформації, що дає змогу оцінити кредитний ризик неповернення кредиту, який фокусується на п'яти основних аспектах – фінансовому, галузевому, управлінському, аспекті якості забезпечення кредиту, морально-етичному.

Предметом курсової роботи був фінансовий аспект – аналіз фінансового стану та діяльності аналізуємого підприємства – відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» за період 2008–2010 роки, який дозволяє сконцентрувати наступні основні факти, спостереження та результати розрахунків:

Склад та структура майна ВАТ «НЗФ» у 2008–2010 роках характеризується наступними показниками:

– абсолютна валюта балансу підприємства зросла з рівня 9063196 тис.грн. до рівня 16212950 тис.грн. на протязі 2010 року, тобто зросла на 7149754 тис.грн.

– валюта балансу за 2010 рік зменшилася на суму 23749 тис.грн.

– питома вага необоротних коштів в валюті активів балансу зменшилась на -4,01 %, відповідно питома вага оборотних коштів зросла з рівня 4,01% у 2010 році;

– зростання питомої ваги оборотних коштів відбулося, в основному, за рахунок зростання питомої ваги дебіторської заборгованості з рівня 12,71 % до рівня 33,08%;

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів – виторгу або прибутку від реалізації продукції. Так система стійкого розвитку підприємства (у світовій практиці «золоте правило економіки підприємства») оцінюється співвідношенням темпів росту абсолютних рівнів балансового прибутку, обсягу реалізації продукції та суми активів балансу :

Результати аналізу показали, що умови «золотого правила економіки підприємства» на ВАТ «НЗФ» не виконуються. Так, темпи приросту обсягу реалізації продукції у 2008–2010 роках значно більші за темпи приросту активів, що свідчить про ефективне використання активів підприємства, але 2010 році спостерігається зростання темпів активів значно вище, ніж зростання темпів росту обсягу реалізації, що свідчить про зниження ресурсовіддачі активів. Одночасно спостерігається постійне відносне падіння прибутку від реалізації, що свідчить про значне зростання собівартості продукції та розміру операційних витрат на підприємстві окрім 2010 року.

Пояснення причин викладеного лежить не в економічній, а в політичній площині, коли приватизований мажоритарним акціонером – концерном «Придніпров’є» ВАТ «НЗФ» став об’єктом «рейдерського» захвату з боку міноритарного акціонера – групи «Приват» у другій половині 2004 року на хвилях «помаранчевої революції».

Менеджмент ВАТ «НЗФ» постав перед проблемою можливої зміни керівництва та реприватизації заводу, що привело до різкого зниження кредитоспроможності заводу по політичним мотивам, різкого зниження кредитування заводу банками у 2005 році та, відповідно, відсутністю оборотних коштів на придбання стабільного розміру виробничих запасів.

Тільки у 2006 році, після кількох судових процесів, які вирішили долю ВАТ «НЗФ» в бік мажоритарного акціонера та документально підтвердили відсутність процесу реприватизації заводу, різко зросле короткострокове кредитування заводу банками та відновлення стабільних обсягів виробничих запасів.

Підприємство ВАТ «НФЗ» з точки зору фінансової стійкості характеризується наступним:

У 2010 році підприємство з нестійкого фінансового стану по покриттю запасів перейшло в стан абсолютно стійкого фінансового стану, тобто для покриття запасів було достатньо власних оборотних коштів. Коефіцієнт автономії на початок року становив 0,07 та знаходився нижче нормативного діапазону, що і продовжилося до кінця року, хоча він і зріс на 0,14 та становив 0,21 на кінець року, тобто у підприємства ідентифікується нестаток власного капіталу. Коефіцієнти фінансової стійкості та фінансової стабільності зросли на 0,13 та 0,19 відповідно, хоча і знаходяться на досить низькому рівні.

Таким чином, у підприємства ВАТ «НЗФ» на протязі 2010 року ідентифікується проблема з фінансовою стійкістю, тобто у підприємства хронічна нестача капіталу для розрахунків з кредиторами.

Для ВАТ «НФЗ» на протязі 2009–2010 років характерні наступні параметри процесів ділової активності:

  •  фондовіддача основних фондів зростає, при цьому зростання характеризується рівнем росту на 0,19 у 2010 році відносно 2009 року;
  •  забезпечується стабільність рівня зносу основних фондів на рівні 0,58 постійним оновленням та придбанням основних фондів;
  •  збільшується коефіцієнт оборотності запасів на 3,23 з 2009 року;
  •  зменшується період обороту запасів з 156 днів до 66 днів.

Аналіз оборотності агрегатів оборотних активів також показує, що на протязі 2009–2010 років період обороту агрегатів оборотних активів знижувався. Для оборотності обігових коштів характерно, збільшення обороту з 277 днів до 302 днів Таким чином, підтверджується, що частка активів стала використовуватися неефективно.

Аналіз рентабельності роботи ВАТ «НЗФ» у 2009–2010 роках показав, що:

– рентабельність активів по прибутку від реалізації підвищився з рівня

-0,2 у 2009 році до рівня -0,15 у 2010 році, тобто на 0,05;

– рентабельність власного капіталу також збільшилася з рівня -1,64 у 2009 році до рівня -0,49 у 2010 році;

– рентабельність виробничих фондів збільшилася на 0,4 та становила 0,14  у 2010 році в порівнянні з -0,26 у 2009 році .

Отже ситуація на підприємстві не є бажаною оскільки всі показники рентабельності як в 2009 році так і в 2010 році є відємними що є досить негативним для підприємства і лає зрозуміти що підприємство функціонує але досить погано.

Враховуючи отримані результати розрахунків в курсовій роботі запропоновані наступні шляхи покращання показників діяльності підприємства, які впливають на рівень кредитоспроможності:

  1.  Підвищення рентабельності капіталу (ROE);
  2.  Підвищення рентабельності продаж продукції (Rs);
  3.  Підвищення темпів постійного росту робочого оборотного капіталу

підприємства;

  1.  Підвищення рівня фінансової незалежності (автономності) підприємства;
  2.  Підвищення рівня показників ліквідності підприємства;
  3.  Додаткову емісію акцій.

Реальним шляхом покращання рівней усіх вказаних показників є зростання власного капіталу підприємства.

Практична цінність отриманих результатів курсової роботи полягає в обґрунтуванні прийнятності методологій розрахунку показників кредитоспроможності підприємств до практичного використання на етапі прогнозування доцільності видачі банком кредиту підприємству. При цьому їх використання дає можливість більш точно ідентифікувати показник ризику можливого неповернення кредиту підприємством – позичальником. Цінність впровадження для підприємства проаналізованих розрахунків рівня  кредитоспроможності полягає в можливості покращання основних показників діяльності підприємства.


Список використаних джерел

  1.  Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие. М.: Дело и Сервис, 1999.
  2.  Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
  3.  Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороз. – К.: КНЕУ, друге видання. – 2002. – 476 с.
  4.  Бойко В.В. Економіка підприємств України. – Дніпропетровськ, НГАУ, 2002. – 535 с.
  5.  Вітлінський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В. Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку // «Фінанси України», 1999, №12, с. 91 – 102
  6.  Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? //Вісник НБУ.-2001.-N5.
  7.  Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз та планування. – Дніпропет-ровськ: Видавництво ДАУБП, 2001. – 224 с.
  8.  Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. – К.:Т-во «Знання», КОО, 2000.-215с.-(Вища освіта XXI століття)..
  9.  Положение Национального Банка Украины «О кредитовании», утвержденное постановлением Правления Национального Банка Украины №246 от 28 сентября 1995 года.
  10.  Приват: Новая ферросплавная империя (13.03.07 // UGMK.INFO) // http://arsenal.dn.ua
  11.  Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б. Эдвардса 3-е изд. – М.:ИНФРА-М, 1996. – 464 с.
  12.  Рычик В. Ферросплавный передел // 30.12.2005 http://www.ukrrudporm.com
  13.  Словарь-справочник финансового менеджера.-К.: «Ника-Центр», 1998.-480с.-(Серия «Библиотека финансового менеджера»;Вып 1).
  14.  Словник-посібник економічних термінів: Рос.-укр.-англ. /О.М. Дрозд, В.В. Дубічинський, А.С. Д’яков та ін.; За ред. Т.Р. Кияка.-К.: Вид. Дім «КМ Academia», 1997.-264с.-Бібліогр.:с.9-12.
  15.  Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой/ Под общей редакцией проф., д.э.н. А.П. Градова и проф., д.э.н. Б.И. Кузина.-Санкт-Петербург:Специальная литература, 1996.-510с.
  16.  Техника финансового анализа/ Пер. с англ. Под ред. Л.П. Белых.-М.:Аудит, ЮНИТИ, 1996.-663с..
  17.  Тиводар Т.М. Методика комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника при наданні товарних кредитів // Фінанси, 2005, №5, с. 19 – 23
  18.  http://www.smida.gov.ua – Офіційний сайт фінансової звітності ВАТ Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку України
  19.  http://www.ukrfa.org.ua – Офіційний сайт української асоціації виробників феросплавів

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58034. Застосування інтеграла до моделювання процесів 2.54 MB
  Навчальна: узагальнити і систематизувати знання студентів з теми «Інтеграл та його застосування»; сприяти закріпленню знань про геометричний, фізичний та економічний зміст інтеграла; формувати вміння й навички студентів самостійно систематизувати та поглиблювати знання...
58035. Применение интеграла 107 KB
  Цель: Обобщить и систематизировать знания по теме Применение интеграла. Актуализация опорных знаний Определение первообразной; Определение неопределенного интеграла; Определение интеграла...
58036. ЗАСТОСУВАННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА 558.5 KB
  Сприяти закріпленню знань про геометричний та фізичний зміст інтеграла. Учитель пропонує закінчити речення щоб сформульовані твердження були вірними: Криволінійною трапецією називається Дія обернена до диференціювання Первісні для однієї і тієї ж функції відрізняються тільки...
58037. Завоевание арабов. Создание Арабского халифата 248.5 KB
  Рассмотреть историю создания Арабского халифата и возникновение ислама, ознакомиться с ярчайшими достижениями исламской культуры; усовершенствовать навыки работы с исторической картой
58038. Утворення національної держави в Італії 123 KB
  Мета: навчити учнів встановлювати хронологічну послідовність подій; визначати причини хід та наслідки об’єднання Італії; пояснювати терміни: поміркованоліберальний напрям об’єднання революційний напрям об’єднання; давати характеристику політичним лідерам даного періоду...
58039. Італія 104 KB
  Мета: Охарактеризувати процес розвитку Італії у повоєнні роки. Розкрити основні тенденції економічного, політичного, соціального розвитку. Показати основні проблеми, що стояли перед країною, і шляхи їх подолання.
58040. Побудова математичної моделі 120.5 KB
  Мета уроку: Сприяти формуванню практичних умінь і навичок розв’язувати задачі за допомогою рівнянь; розвивати логічне мислення; спонукати учнів до прояву творчої активності, ініціативи; розвивати вміння аналізувати, знаходити раціональні способи розв’язування задач.
58041. Підсумковий урок по темі «Чотирикутники» 220 KB
  Мета уроку: Повторити і систематизувати означення окремих видів чотирикутників і їх властивостей. Встановити зв’язок між обсягами понять. Вдосконалити в учнів уміння та навички розв’язувати задачі, використовуючи властивості чотирикутників...
58042. Особистісно орієнтоване навчання на уроках математики 116.5 KB
  Виходячи з принципів особистісно орієнтованого навчання учитель повинен дозволити учням засвоювати знання в тому темпі який визначається їхніми пізнавальним здібностями забезпечити засвоєння всіма учнями знань на рівні державних стандартів що дозволить їм продовжувати освіту або займатися трудовою діяльністю після отриманої спеціальної підготовки; дати можливість здібним учням максимально розвинути позитивні нахили і задовольнити свої пізнавльні інтереси...