43339

Проектування фундаментів під 9-поверхову блок секцію на 36 квартир

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Результати лабораторних визначень фізикомеханічних характеристик цього ґрунту наведені в табл. Результати лабораторних визначень фізикомеханічних характеристик ґрунту № 102 Таблиця 3 № ґрунту Фізикомеханічні характеристики ґрунту ρs г см3 ρ г см3 W WL WP E МПа φ град. Остаточна назва ґрунту: суглинок твердий Визначаємо розрахункові характеристики ґрунту питому вагу {м с2 – прискорення вільного падіння} кут внутрішнього тертя питоме зчеплення для розрахунків за Ію і ІІю групами граничних станів. Розрахункове значення...

Украинкский

2013-11-04

530.5 KB

6 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Факультет будівництва та архітектури

Кафедра автомобільних доріг, основ і фундаментів

Курсова робота

з дисципліни: основи і фундаменти

«Проектування фундаментів під

9-поверхову блок секцію на

36 квартир»

Виконала:

студентка IІІ курсу

ФВГ, ТГВ-1

Кільченко Марія

Перевірив:

Супрунюк В.В.

Рівне – 2012

Зміст:

1. Варіант грунтових умов будівельного майданчика .......................................

2. Аналіз інженерно геологічних умов будівельного майданчика....................

3. Збір навантажень на фундаменти....................................................................

4. Проектування фундаментів мілкого закладення ..........................................

4.1. Визначення глибини закладення фундаментів .....................................

4.2. Визначення ширини підошви фундаментів . ........................................

5. Визначення деформацій фундаментів ..........................................................

6. Проектування пальових фундаментів ............................................................

7. Література .........................................................................................................


  1.  

Варіанти грунтових умов будівельних майданчиків

Таблиця 1

№ варіанта ІГУ

№ будмайданчика

Позначки горизонталей

на рис. 1

Позначки устя свердловин

Номер грунту за таблицею 2, 3 і потужність шарів

Рівень підземних вод

Населений пункт

ІГЕ - 1, грунтово-рослинний, м

ІГЕ - 2

ІГЕ - 3

ІГЕ - 4

ІГЕ - 5

номер грунту

Товщина

ІГЕ, м

номер грунту

Товщина

ІГЕ, м

номер грунту

Товщина ІГЕ, м

номер грунту

Товщина ІГЕ, м

11

12

33

44

55

11

22

   3

у св. № 1

у св. № 2

у св. № 3

у св. № 1

у св. № 2

у св. № 3

у св. № 1

у св. № 2

у св. № 3

у св. № 1

у св. № 2

у св. № 3

у св. № 1

у св. № 2

у св. № 3

16

6

138,0

137,5

137,0

136,5

136,0

137,2

136,3

137,2

0,4

102

6,0

5,5

6,1

103

5,8

5,6

5,7

106

2,1

2,2

2,0

119

7,1

2,4

1,8

125,1

124,8

125,1

Дубно

                                                                                                                                                                   Таблиця 2

№ грунту

Фізико-механічні характеристики грунтів

, г/см3

, г/см3

,

%

,

 %

,   %

, мПа

, град.

,

 кПа

Відносне просідання   при тиску , кПа

100

200

300

102

2,7

1,62

15,5

27,9

16,8

---

20

19

0,02

0025

0,03

103

2,66

1,71

22,0

24,0

18,0

6

21

10

---

---

---

106

2,75

1,91

29,2

40,9

24,5

11

19

18

---

---

---

119

2,73

2,00

29,2

53,2

31,3

20

19

53

---

---

---


2. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика

Аналізуємо результати лабораторних досліджень грунтів за даними таблиць 1, 2 та 3.

ІГЕ - 1 - ґрунтово-рослинний шар, товщиною  0,4м.

ІГЕ - 2 (ґрунт № 102) - зв‘язний ґрунт, товщиною 5,5 - 6,1м. Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик цього ґрунту наведені в табл. 1.

Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик ґрунту № 102

Таблиця 3

ґрунту

Фізико-механічні характеристики ґрунту

ρs,

г/см3

ρ,

г/см3

W,

%

WL,

%

WP,

%

E, МПа

φ,

град.

c,

кПа

Відносне просідання  εsl при тиску p, кПа

100

200

300

102

2,70

1,62

15,5

27,9

16,8

---

20

19

0,020

0,025

0,030

Вираховуємо число пластичності:

%. Згідно з табл. Б11 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо, що ґрунт - суглинок ().

Вираховуємо показник текучості:

. Згідно з табл. Б14 ДСТУ Б В.2.1-2-96  визначаємо, що суглинок називається твердим ().

Вираховуємо коефіцієнт пористості :

.

Вираховуємо коефіцієнт водонасичення :

.

Остаточна назва ґрунту: суглинок твердий

Визначаємо розрахункові характеристики ґрунту (питому вагу {м/с2 – прискорення вільного падіння}, кут внутрішнього тертя , питоме зчеплення ) для розрахунків за І-ю і ІІ-ю групами граничних станів. Розрахункове значення характеристики ґрунту визначаємо за формулою

, де

- нормативне значення характеристики (під час курсового і дипломного проектування допускається приймати за  відповідне значення , ,  з табл. 2 і 3);  - коефіцієнт надійності. При визначенні розрахункових значень характеристик для розрахунків за деформаціями (ІІ група граничних станів) . Для розрахунків за несучою здатністю (І група граничних станів)  - для питомого зчеплення,  - для кута внутрішнього тертя глинистих ґрунтів і  - для кута внутрішнього тертя пісків,  - для питомої ваги ґрунту.

Отже,

кН/м3;        кН/м3;

;    ;

кПа;                      кПа.

ІГЕ - 3 (ґрунт № 103) - зв‘язний ґрунт, товщиною 5,6 - 5,8м. Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик цього ґрунту наведені в табл. 2.

Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик ґрунту № 153

Таблиця 4

ґрунту

Фізико-механічні характеристики ґрунту

ρs,

г/см3

ρ,

г/см3

W,

%

WL,

%

WP,

%

E, МПа

φ,

град.

c,

кПа

Відносне просідання  εsl при тиску p, кПа

100

200

300

103

2,66

1,71

22,0

24,0

18,0

6

21

10

---

---

---

Вираховуємо число пластичності: %. Згідно з табл. Б11 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо, що ґрунт - супісок ().

Вираховуємо показник текучості: . Згідно з табл. Б14 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо, що супісок називається пластичний ().

Вираховуємо коефіцієнт пористості :

.

Вираховуємо коефіцієнт водонасичення :

.

Остаточна назва ґрунту: супісок пластичний

Визначаємо розрахункові характеристики ґрунту для розрахунків за І-ю і ІІ-ю групами граничних станів:

кН/м3;                      кН/м3;

;                                 ;

кПа;                                       кПа.

ІГЕ - 4 (ґрунт № 106) - звязний ґрунт, товщиною 2,0 - 2,2м. Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик цього ґрунту наведені в табл. 3.

Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик ґрунту № 106

Таблиця 5

ґрунту

Фізико-механічні характеристики ґрунту

ρs,

г/см3

ρ,

г/см3

W,

%

WL,

%

WP,

%

E, МПа

φ,

град.

c,

кПа

Відносне просідання  εsl при тиску p, кПа

100

200

300

106

2,75

1,91

29,2

40,9

24,5

11

19

18

---

---

---

Вираховуємо число пластичності: %. Згідно з табл. Б11 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо, що ґрунт - суглинок ().

Вираховуємо показник текучості: . Згідно з табл. Б14 ДСТУ Б В.2.1-2-96 визначаємо, що суглинок називається тугопластичним ().

Остаточна назва ґрунту: суглинок тугопластичний

Вираховуємо коефіцієнт пористості :

.

Вираховуємо коефіцієнт водонасичення :

.

Визначаємо розрахункові характеристики ґрунту для розрахунків за І-ю і ІІ-ю групами граничних станів:

кН/м3;                       кН/м3;

;                           ;

кПа;                                 кПа;   

 

ІГЕ - 5 (ґрунт № 119) - зв‘язний ґрунт, товщиною 2,3 – 2,7м. Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик цього ґрунту наведені в табл. 4.

Результати лабораторних визначень фізико-механічних характеристик ґрунту № 119

Таблиця 6

ґрунту

Фізико-механічні характеристики ґрунту

ρs,

г/см3

ρ,

г/см3

W,

%

WL,

%

WP,

%

E, МПа

φ,

град.

c,

кПа

Відносне просідання  εsl при тиску p, кПа

100

200

300

119

2,73

2,00

29,2

53,2

31,3

20

19

53

---

---

---

Вираховуємо число пластичності: %. Згідно з табл. Б11 ДСТУ Б В.2.1-2-визначаємо, що ґрунт - глина ().

Вираховуємо показник текучості: . Згідно з табл. Б14 ДСТУ Б В.2.1-2-96  визначаємо, що глина називається твердою ().

Остаточна назва ґрунту: глина тверда.

Вираховуємо коефіцієнт пористості :

.

Вираховуємо коефіцієнт водонасичення :

.

Визначаємо розрахункові характеристики ґрунту для розрахунків за І-ю і ІІ-ю групами граничних станів:

кН/м3;                       кН/м3;

;                             

кПа;                                    кПа .

Отримані дані про фізико-механічні характеристики ґрунтів заносимо в таблицю    і викреслюємо план будмайданчика та інженерно-геологічний розріз

Висновок: Для будівництва виділено вільний від забудови майданчик прямокутної форми в плані розмірами b = 80 м, l = 180 м. На майданчику пробурено три свердловини глибиною 15 м кожна. Бурінням свердловин та аналізом результатів лабораторних досліджень зразків ґрунту встановлено, що геолого-літологічна будова майданчика має такий вигляд:

ІГЕ-1 – грунтово-рослинний шар товщиною 0,4 м;

ІГЕ-2 – глина тверда  4,3 – 5,4 м;

ІГЕ-3 – супісок пластичний  5,6 - 5,8 м;

ІГЕ-4 – суглинок пластичний 2,0 – 2,2 м;

ІГЕ-5 – глина тверда 1,7 – 2,3 м;

3. Збір навантажень на фундаменти

Навантаження на фундаменти визначають згідно з чинними будівельними нормами і правилами. Основними характеристиками навантажень вважаються їх нормативні значення Nn , але розрахунки фундаментів та інших конструкцій ведуться на розрахункові навантаження N Ι або N ΙΙ , які визначають як добуток їх нормативних значень Nn на коефіцієнт надійності для навантаження   γf  . В розрахунках за деформаціями    γf =1, а в розрахунках за несучою здатністю значення   γf   приймають з таблиць.

Тимчасові навантаження ділять на тривалі, короткочасні, та особливі. При цьому навантаження на перекриття і снігові навантаження згідно з чинними будівельними нормами можуть відноситись як до тривалих, так і до короткочасних, і при розрахунку основ фундаментів за несучою здатністю вважаються короткочасними і приймаються за повним їх значенням ,  а при розрахунку за деформаціями – тривалими і приймаються зі зниженим значенням.

Для того, щоб зібрати навантаження на фундамент стін, спочатку визначаємо вантажну площу, тобто площу покриття та перекриттів, що прилягають до цієї стіни і передають на


п/п

Вид навантаження

NII

кH

f

NI

кH

Фундамент по осі  1с

Вантажна площа А1 = м2

Постійні навантаження

1

Вага покриття

- три шари руберойду 0,15

0,15

1,3

0,20

- цементно-піщана стяжка 0,02*22

0,44

1,3

57

- утеплювач (тверді мінераловатні плити) 0,15*4

0,6

1,3

0,78

-пароізоляція (один шар руберойду)0,05

0,05

1,3

0,065

- плита покриття 0,140*25

3,5

1,1

3,85

4,47

5,47

1

6,66

8,14

2

Вага горищного перекриття

- цементно-піщана стяжка0,02*22

0,44

1,3

0,572

- шлакобетон 0,05*10

0,5

1,3

0,65

-залізобетонна плита 0,14*25

3,5

11

3,85

4,44

5,07

1

6,62

7,56

3

Вага міжповерхових перекриттів

- паркет 0,02*5

0,1

1,3

0,13

- шлакобетон 0,05*10

   0,5

1,3

0,65

- залізобетонна плита 0,14*25

3,5

1,1

3,85

4,1

4,63

*9*А1

55,0

62, 1

4

Вага перегородок  2,0*А1 *9   

26,82

1,1

29,50

5

Вага цокольної частини фундаменту по осі  1с

1*1,1*0,35*14,5

5,58

1,1

6,14

6

Вага стін 1*0,3*26,14*10,5      

82,34

1,1

90,58

Тимчасові навантаження

1

Снігове для розрахунків:

- за II групою граничних станів                                             Sp=(0,4* S0 – 0,16)*С*ᴪ*А1=(0,4*1,27-0,16)*1*0,95*1,49)=0,49

0,49

- за I групою граничних станів

Sm=γfmА1*С*ᴪ* S0=1,14*1,49*1*0,9*1,27=1,94

1,94

2

На міжповерхові перекриття

- за II групою граничних станів 0,35*1,49*0,95*9

4,46

- за I групою граничних станів 1,5*1,49*0,9*9

1,3

23,53

3

На горищне перекриття для розрахунку:

- за I групою граничних станів: 0,7*1,49*0,9=0,94

1,3

1,22

Всього на 1 м/п фундаменту по осі 1с

264,24

230,7


п/п

Вид навантаження

NII

кH

f

NI

кH

Фундамент по осі  2с

Вантажна площа А1 = м2

Постійні навантаження

1

Вага покриття

- три шари руберойду 0,15

0,15

1,3

0,20

- цементно-піщана стяжка 0,02*22

0,44

1,3

57

- утеплювач (тверді мінераловатні плити) 0,15*4

0,6

1,3

0,78

-пароізоляція (один шар руберойду)0,05

0,05

1,3

0,065

- плита покриття 0,140*25

3,5

1,1

3,85

4,47

5,47

1

13,5

16,5

2

Вага горищного перекриття

- цементно-піщана стяжка0,02*22

0,44

1,3

0,572

- шлакобетон 0,05*10

0,5

1,3

0,65

- залізобетонна плита 0,14*25

3,5

11

3,85

4,44

5,07

1

13,41

15,25

3

Вага міжповерхових перекриттів

- паркет 0,02*5

0,1

1,3

0,13

- шлакобетон 0,05*10

   0,5

1,3

0,65

- залізобетонна плита 0,14*25

3,5

1,1

3,85

4,1

4,63

*9*А1

120,7

125,8

4

Вага перегородок  2,0*А1 *9   

54,36

1,1

59,8

5

Вага цокольної частини фундаменту по осі  1с

1*1,1*0,35*14,5

5,58

1,1

6,14

6

Вага стін 1*0,14*24,22*23     

77,99

1,1

85,79

Тимчасові навантаження

1

Снігове для розрахунків:

- за II групою граничних станів                                             Sp=(0,4* S0 – 0,16)*С*ᴪ*А1=(0,4*1,27-0,16)*1*0,95*3,02)=0,49

1,0

- за I групою граничних станів

Sm=γfmА1*С*ᴪ* S0=1,14*3,02*1*0,9*1,27=1,94

3,94

Таблиця 9

2

На міжповерхові перекриття

- за II групою граничних станів 0,35*3,02*0,95*9

9,04

- за I групою граничних станів 1,5*1,49*0,9*9

1,3

47,71

3

На горищне перекриття для розрахунку:

- за I групою граничних станів: 0,7*1,49*0,9=0,94

1,3

1,9

Всього на 1 м/п фундаменту по осі 1с

332,3

356,7

4. Проектування фундаментів мілкого закладання.

 4.1 Визначення глибини закладання фундаментів:

Стрічковий фундамент по осі 1с

В нашому випадку глибина закладення фундаменту, може залежати від глибини сезонного промерзання ґрунтів та конструктивних особливостей будівлі.

Глибина закладення фундаменту, виходячи з глибини сезонного промерзання ґрунтів. Розрахункову глибину промерзання ґрунту визначаємо за формулою:

де kh=1,1 - враховуємо ймовірність припинення будівництва на зимовий період;

dfn - нормативна глибина промерзання ґрунту, яку визначаємо за формулою:

де d0=0,23 м – прийнято як для глин.

Для м. Дубно (Рівненська обл.) сума абсолютних значень середньомісячних від‘ємних температур за зиму становить:

.

Отже  м.

Розрахункова глибина промерзання ґрунту становитиме:

df=1,1∙0,81=0,9 м.

Врахуємо прокладання водогону і каналізації, які проходять крізь стіни підвалу і нижче розрахункової глибини промерзання ґрунту. Таким чином, глибина закладення фундаменту, виходячи з глибини сезонного промерзання ґрунтів становитиме:

.

Глибина закладення фундаменту, виходячи з конструктивних особливостей будівлі становить м.

Аналізуючи інженерно-геологічні і гідрогеологічі умови будмайданчика, в подальші розрахунки приймаємо більше з отриманих значень. Отже, глибину закладення фундаменту по осі А приймаємо рівною м.

Стрічкові фундаменти по осі «2с».

Розрахунок глибини залягання стрічкових фундаментів по осі «2с»  є аналогічним з віссю «1с», а тому глибину закладення фундаменту по осі «2с»  приймаємо рівною м.

 

4.2  Визначення ширини підошви фундаменту:

Стрічковий фундамент по осі 1с.

Навантаження на рівні планувальної відмітки nII=264,24кН/м.

Визначаємо попередню ширину фундаменту за формулою прийнявши R0=300 кПа:

.

Уточнюємо розрахунковий опір ґрунту R. Визначаємо складові, які входять в цю формулу: , ; k=1 (характеристики ґрунту основи визначались безпосереднім випробуванням). kz=1 (b=1,02<10м).

Оскільки обчислена ширина підошви фундаменту b=1,02<10м, то усереднене значення міцнісних характеристик (φ, с) і питомої ваги γ ґрунту, який залягає нижче підошви фундаменту визначаємо в межах глибини z=b/2=1,02/2=0,51 м. Для подальших розрахунків приймаємо: φІІ=20о, сІІ=19 кПа, γІІ=16,2 кН/м3, Mγ=0,51, Mq=3,06, Mc=5,66 (з табл. 5 при φII=20o);  кН/м3 (питома вага ґрунту зворотньої засипки); db=1,4 м. Отже:

Перераховуємо ширину стрічкового фундаменту при R0=240,53 кПа:

.

Приймаємо більшу по ширині типову фундаменту плиту шириною b=1,4 м за ГОСТ 13580-85. Знайдемо розрахунковий опір грунту:

       Перевіряємо виконання умови:

кПа кПа.

Умова виконується. Остаточно приймаємо фундаменту плиту шириною b=1,4 м за ГОСТ 13580-85.

 

Стрічковий фундамент по осі 2с.

Навантаження на рівні планувальної відмітки nII=332,3 кН/м.

Визначаємо попередню ширину фундаменту за формулою прийнявши R0=300 кПа:

.

Уточнюємо розрахунковий опір ґрунту R. Визначаємо складові, які входять в цю формулу: , ; k=1 (характеристики ґрунту основи визначались безпосереднім випробуванням). kz=1 (b=0,78<10 м).

Оскільки обчислена ширина підошви фундаменту b=1,28<10м, то усереднене значення міцнісних характеристик (φ, с) і питомої ваги γ ґрунту, який залягає нижче підошви фундаменту визначаємо в межах глибини z=b/2=1,02/2=0,51 м. Для подальших розрахунків приймаємо: φІІ=20о, сІІ=19 кПа, γІІ=16,2 кН/м3, Mγ=0,51, Mq=3,06, Mc=5,66 (з табл. 5 при φII=20o);  кН/м3 (питома вага ґрунту зворотньої засипки); db=1,4 м. Отже:

Перераховуємо ширину стрічкового фундаменту при R0=243,22 кПа:

.

Приймаємо більшу по ширині типову фундаменту плиту шириною b=2 м за ГОСТ 13580-85. Знайдемо розрахунковий опір грунту:

       Перевіряємо виконання умови:

кПа кПа.

Умова виконується. Остаточно приймаємо фундаменту плиту шириною b=2м за ГОСТ 13580-85.

 

5. Визначення осідання  фундаментів.

1.Перевіряють виконання умови  ,  

2. Креслимо геологічний розріз, наносимо на нього в тому ж масштабі контур фундаменту. Верстви ґрунту, які залягають нижче підошви фундаменту ділимо на розрахункові шари товщиною  =4*b.Якщо товщина останнього  розрахункового шару верстви грунту ≤4*b ,то перший розрахунковий шар слідуючої верстви роблять таким ,щоб він доповнював попередній до 04*b.

3. Вираховуємо вертикальні напруження від ваги ґрунту   і креслимо епюру .

4. Вираховуємо додаткові вертикальні напруження                    ,

де    - коефіцієнт;     

Р- середній тиск під підошвою фундаменту;

   - вертикальне навантаження від власної ваги на рівні підошви фундаменту.

Креслимо епюру  

5. Знаходимо нижню границю стиснення товщі, яка умовно розташована там, де

6. Вираховуємо осідання       кожного розрахункового шару, який знаходиться в межах стисненої товщі.  

Осідання фундаменту

7.Отриману деформацію порівнюємо згранично допустимою

 Стрічковий фундамент по осі 1с

Визначаємо вихідні дані:

тиск на рівні підошви фундаменту р=229 кПа<R=244,46 кПа;

додаткові напруження в ґрунті на рівні підошви фундаменту:

p0=p–σzg0=229–16,2 ∙2,0=264,1 кПа;

товщина розрахункового шару:

hi=0,4b =0,4∙1,4=0,56 м;

Стрічковий фундамент по осі 2с

Визначаємо вихідні дані:

тиск на рівні підошви фундаменту р=206,14 кПа<R=250,66 кПа;

додаткові напруження в ґрунті на рівні підошви фундаменту:

p0=p–σzg0=250,66–16,2∙2,0=218,26 кПа;

товщина розрахункового шару:

hi=0,4b =0,4∙2=0,8 м.

Подальші розрахунки ведемо в табличній фомі.

6. Проектування пальових фундаментів.

Приймаємо забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу. Вибираємо метод занурення паль дизель-молотом.

Глибину закладення ростверку приймаємо рівною:

.

У зв´язку з тим, що палі будуть занурюватись в ІГЕ – 3 (суглинок пластичний), вона матиме довжину 11,0 м, та поперечний переріз 30×30 см, марка палі – ПН 110.30

Несучу здатність палі Fd визначаємо як для висячої палі за формулою:

де γc=1,0; A=0,3∙0,3=0,09 м2; u=11∙0,3=3,3 м; γcR=1,0; R=3600кПа.

Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі

Таблиця 11

До розрахунку несучої здатності палі

Назва ІГЕ

 

hi , м

lі, м

fi,кПа

γcf*hi*fi ,кПа м

ІГЕ-2  Суглинок твердий    IL=-0,12   hі=5,5 м

 

1

2

3

48

96

 

2

1,5

4,75

55,2

82,8

ІГЕ-3 Супісок пластичний IL=0,67 hi=5,6 м

 

3

2

6,5

12,48

24,96

 

4

2

8,5

12,7

25,4

 

5

1,6

10,3

12,76

20,42

ІГЕ-4 Суглинок пластичний IL=0,3 hі=2,2 м

 

 

 

6

1,6

11,9

67,66

108,23

357,81

Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули:

 кН,

де γk=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП).

Визначаємо відстань між осями сусідніх паль по:    

Мінімальна конструктивна відстань між осями сусідніх забивних висячих паль становить аmin=3b=3∙0,3=0,9 м. Максимальна конструктивна відстань між осями сусідніх паль у стрічковому фундаменті становить аmax=8b=8∙0,3=2,4 м. Отже  остаточно приймаємо відстань між осями паль a=4,66 м., а=3,04 м.

7. Література:

  1.  СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений М.:Стройиздат. – 1985.

2. СНиП 2.02.03-85 Свайные фундаменты М.:Стройиздат.1986.

3. СНиП 2.02.07-85 Нагрузки и воздействия М.:Стройиздат.- 1986.

4. ГОСТ 13579-78 “Фундаментные блоки стен подвалов”.

5. ГОСТ 13580-85 “Плиты железобетонные ленточных фундаментов.

6. ГОСТ 19804-85 “Сваи забивные железобетонные”.

7. ДСТУ Б В.2.1-2-96. Грунти. Класифікація.

8. М.О. Фурсович “Механіка грунтів, основи і фундаменти”. Рівне, 2002 – 88с.  

9. МВ 053-71 “Інженерно-геологічні умови будівельних майданчиків”, НУВГП, Рівне, 2010 – 18 с.

10. МВ 053-2у, УІІВГ, Рівне, 1990, 57 с.

11. МВ 053-93 “Визначення навантажень на основи і фундаменти”, НУВГП, Рівне, 2010 – 20 с.

12. МВ 053-94 “Проектування основ фундаментів мілкого закладення”, НУВГП, Рівне, 2010 – 32 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24976. Испарение и конденсация. Насыщенные и ненасыщенные пары. Влажность воздуха. Измерение влажности воздуха 23.5 KB
  Поэтому атмосферное давление представляет собой сумму давления сухого воздуха и находящегося в нем водяного пара. Давление водяного пара будет максимальным при насыщении воздуха паром. Так давление насыщенного пара не зависит от объема но зависит от температуры. Эта зависимость не может быть выражена простой формулой поэтому на основе экспериментального изучения зависимости давления насыщенного пара от температуры составлены таблицы по которым можно определить его давление при различных температурах.
24977. Кристаллические и аморфные тела. Упругие и пластические деформации твердых тел 24 KB
  Твердые тела. Кристаллические тела. Аморфные тела.
24978. Работа в термодинамике. Внутренняя энергия. Первый закон термодинамики. Применение первого закона к изопроцессам. Адиабатный процесс 29.5 KB
  Существуют два способа изменения внутренней энергии: теплопередача и совершение механической работы например нагревание при трении или при сжатии охлаждение при расширении. Теплопередача это изменение внутренней энергии без совершения работы: энергия передается от более нагретых тел к менее нагретым. Теплопередача бывает трех видов: теплопроводность непосредственный обмен энергией между хаотически движущимися частицами взаимодействующих тел или частей одного и того же тела; конвекция перенос энергии потоками жидкости или газа и...
24979. Взаимодействие заряженных тел. Закон Кулона. Закон сохранения электрического заряда 31 KB
  Способность электрических зарядов как к взаимному притяжению так и к взаимному отталкиванию объясняется существованием двух видов зарядов. алгебраическая сумма зарядов всех тел остается постоянной: q1 q2 . Появление и исчезновение электрических зарядов на телах в большинстве случаев объясняется переходами элементарных заряженных частиц электронов от одних тел к другим. Законы взаимодействия неподвижных электрических зарядов изучает электростатика.
24980. Работа и мощность в цепи постоянного тока. Электродвижущая сила. Закон Ома для полной цепи 26 KB
  Работа тока. В электрическом поле из формулы определения напряжения U = A q легко получить выражение для расчета работы переноса электрического заряда А = Uq так как для тока заряд q = It то работа тока: А = Ult или А = I2R t = U2 R t. При прохождении тока по проводнику количество теплоты выделившейся в проводнике прямо пропорционально квадрату силы тока сопротивлению проводника и времени прохождения тока.
24981. Магнитное поле, условия его существования. Действие магнитного поля на электрический заряд и опыты, подтверждающие это действие. Магнитная индукция 54 KB
  Магнитное взаимодействие движущихся электрических зарядов согласно представлениям теории близкодействия объясняется следующим образом: всякий движущийся электрический заряд создает в окружающем пространстве магнитное поле. Магнитное поле особый вид материи который возникает в пространстве вокруг любого переменного электрического поля. С современной точки зрения в природе существует совокупность двух полей электрического и магнитного это электромагнитное поле оно представляет собой особый вид материи т.
24982. Полупроводники. Собственная и примесная проводимость полупроводников. Полупроводниковые приборы 31.5 KB
  Собственная и примесная проводимость полупроводников. Полупроводниковые приборы План ответа 1. Полупроводниковые приборы. Применение полупроводников.
24983. Электромагнитная индукция. Магнитный поток. Закон электромагнитной индукции. Правило Ленца 42 KB
  Закон электромагнитной индукции. Опыты по электромагнитной индукции. Явление электромагнитной индукции было открыто Майклом Фарадеем в 1831 г. Магнитным потоком через замкнутый контур площадью S называют физическую величину равную произведению модуля вектора магнитной индукции В на площадь контура S и на косинус угла а между направлением вектора магнитной индукции и нормалью к площади контура.
24984. Явление самоиндукции. Индуктивность. Электромагнитное поле 27.5 KB
  Явление самоиндукции заключается в появлении ЭДС индукции в самом проводнике при изменении тока в нем. Примером явления самоиндукции является опыт с двумя лампочками подключенными параллельно через ключ к источнику тока одна из которых подключается через катушку рис. Это происходит потому что после замыкания ключа ток достигает максимального значения не сразу магнитное поле нарастающего тока породит в катушке индукционную ЭДС которая в соответствии с правилом Ленца будет мешать нарастанию тока. Для самоиндукции выполняется...