43345

Інформаційна база даних служби продажу залізничних білетів

Курсовая

Информатика, кибернетика и программирование

База даних — це впорядкований набір логічно взаємоповязаних даних, що використовується спільно, та призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

Украинкский

2013-11-06

1.3 MB

21 чел.

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК

ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ ТА ЗНАНЬ

Інформаційна база даних служби продажу залізничних білетів

Курсова робота студента 3 курсу групи КН-48

Нестеренка М.Г.

Науковий керівник: канд. фіз.-мат. наук,доцент

Стадник О.І.

КИЇВ – 2011

Зміст

[1] Зміст

[2] Вступ

[3] Розділ 1. База даних

[3.1] 1.1 Визначення бази даних

[3.2] 1.2 Історія винекнення

[3.3] 1.3 Класифікація баз даних

[3.3.1] 1.3.1 Ієрархічні бази

[3.3.2] 1.3.2 Мережеві бази

[3.3.3] 1.3.3 Реляційні бази

[3.4] 1.4 Модель даних

[3.5] 1.5 SQL

[3.5.1] 1.5.1 Введення

[3.5.2] 1.5.2 Оператори

[4] Розділ 2. Створення бази даних

[4.1] 2.1 Проектування інформаційної бази даних

[4.1.1] 2.1.1 Етапи проектування БД

[4.1.2] 2.1.2 Особливості проектування БД на зовнішньому рівні

[4.1.3] 2.1.3 Інфологічна модель БД

[4.1.4] 2.1.4 Структура бази даних служби продажу залізничних білетів

[4.2] 2.2 Створення таблиць бази даних, заповнення таблиць економічно обґрунтованими даними.

[4.2.1] 2.2.1 Технології створення таблиць

[4.2.2] 2.2.2 Таблиці бази даних залізничної станції

[4.3] 2.3 Проектування запитів як основного інструменту розв'язання інформаційних задач

[4.3.1] 2.3.1 Створення запитів та їх види

[4.3.2] 2.3.2 Створення запитів для бази даних залізничної станції

[4.4] 2.4 Проектування форм як основних елементів інтерфейсу користувача створюваного застосування

[4.4.1] 2.4.1 Загальні відомості про форми

[4.4.2] 2.4.2 Створення форм для бази залізничної станції

[4.5] 2.5 Технологія створення, редагування та використання звітів у базі даних

[4.5.1] 2.5.1 Призначення та типи звітів

[4.5.2] 2.5.2 Створення звіту для залізничної станції

[4.6] 2.6 Автоматизація та створення застосувань в базі даних.

[4.7] 2.6 Організація безпеки в базі даних

[5] Висновок

[6] Використана література

Вступ

Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, якими я оволодів під час вивчення курсу, набуття мною практичних навичок в області створення сучасних систем управління базами даних з оформленням відповідного текстового, програмного та ілюстративного матеріалу у формі проектної документації.

В результаті виконання курсової роботи я закріпив свої знання отримані мною за весь курс «Орагнізація баз данніх та знань», а саме:

  •  розробив та наповнив базу даних для систем управління;
  •  оволодів основами використання СУБД Access та засобами створення систем отримання інформації за допомогою SQL запитів;
  •  сформував форми та звіти відповідно до завдань обраного варіанту.

Передімною було поставлене завдання розробити інформаційну базу даних служби продажу залізничних білетів. Мені потрібно було створити базу даних, в якій повинні бути таблиці з пассажирами, поїздами, їх направленнями та часом відправлення.

База даних — це впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовується спільно, та призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації (т.зв. записи даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином БД складається з двох частин: збереженої інформації та системи управління нею. З метою забезпечення ефективності доступу записи даних організовують як множину фактів (елемент даних).

Розділ 1. База даних

1.1 Визначення бази даних

База даних - представлена ​​в об'єктивній формі сукупність самостійних матеріалів (статей, розрахунків, нормативних актів, судових рішень та інших подібних матеріалів), систематизованих таким чином, щоб ці матеріали могли бути знайдені і оброблені за допомогою електронної обчислювальної машини.

Інші визначення з авторитетних монографій і стандартів:

База даних - організована відповідно до визначених правил і підтримувана в пам'яті комп'ютера сукупність даних, що характеризує актуальний стан деякої предметної області та використовується для задоволення інформаційних потреб користувачів.

База даних - сукупність даних, що зберігаються у відповідності зі схемою даних, маніпулювання якими виконують згідно з правилами засобів моделювання даних.

База даних - деякий набір перманентних (постійно зберігаються) даних, використовуваних прикладними програмними системами будь-якого підприємства.

База даних - спільний набір логічно пов'язаних даних (та опис цих даних), призначений для задоволення інформаційних потреб організації.

Існує безліч інших визначень, що відображають швидше суб'єктивна думка тих чи інших авторів про те, що означає база даних (БД) в їх розумінні, однак загальновизнана єдина формулювання відсутній. Найбільш часто використовуються наступні відмітні ознаки:

БД зберігається і обробляється в обчислювальній системі.

Таким чином, будь-які сховища інформації (архіви, бібліотеки, картотеки і т. п.) не є базами даних.

Дані в БД логічно структуровані (систематизовані) з метою забезпечення можливості їх ефективного пошуку та обробки в обчислювальній системі.

БД включає метадані, що описують логічну структуру БД у формальному вигляді (відповідно до деякої метамодель).

Відповідно до ДСТУ ISO МЕК ТО 10032-2007, «постійні дані в середовищі бази даних включають в себе схему і базу даних. Схема включає в себе опису змісту, структури і обмежень цілісності, які використовуються для створення і підтримки бази даних. База даних включає в себе набір постійних даних, визначених за допомогою схеми. Система управління даними використовує визначення даних у схемі для забезпечення доступу і управління доступом до даних в базі даних ».

З перерахованих ознак тільки перший є суворим, а інше допускає різні трактування та різні ступені оцінки. Можна лише встановити деяку ступінь відповідності вимогам до БД.

У такій ситуації не останню роль грає загальноприйнята практика. Відповідно до неї, наприклад, не називають базами даних файлові архіви, Інтернет-портали або електронні таблиці, незважаючи на те, що вони в деякій мірі володіють ознаками БД. Прийнято вважати, що цей ступінь в більшості випадків недостатня (хоча можливі виключення).

Багато фахівців вказують на поширену помилку, що складається в некоректному використанні терміну «база даних» замість терміна «система управління базами даних». Ці поняття необхідно розрізняти.

1.2 Історія винекнення

Історія виникнення і розвитку технологій баз даних може розглядатися як в широкому, так і у вузькому аспекті.

У широкому аспекті поняття історії баз даних узагальнюється до історії будь-яких засобів, за допомогою яких людство зберігало і обробляло дані. У такому контексті згадуються, наприклад, засоби обліку царської казни і податків у стародавньому Шумері (4000 р. до н. Е..), Вузликова писемність інків - кіпу, клинопису, що містять документи асирійського царства і т. п. Слід пам'ятати, що недоліком цього підходу є розмивання поняття «база даних» і фактичне його злиття з поняттями «архів» і навіть «писемність".

Історія баз даних у вузькому аспекті розглядає бази даних у традиційному (сучасному) розумінні. Ця історія починається з 1955 р., коли з'явилося програмований обладнання обробки записів. Програмне забезпечення цього часу підтримувало модель обробки записів на основі файлів. Для зберігання даних використовувались перфокарти.

Оперативні мережеві бази даних з'явилися в середині 1960-х. Операції над оперативними базами даних оброблялися в інтерактивному режимі за допомогою терміналів. Прості індексно-послідовні організації записів швидко розвинулися до більш потужної моделі записів, орієнтованої на набори. За керівництво роботою DBTG (Data Base Task Group), що розробила стандартна мова визначення даних і маніпулювання даними, Чарльз Бахман отримав т'юрінговою премію.

У цей же час в співтоваристві баз даних COBOL була опрацьована концепція схем баз даних і концепція незалежності даних.

Наступний важливий етап пов'язаний з появою на початку 1970-х реляційної моделі даних, завдяки роботам Едгара Ф. Кодда. Роботи Кодда відкрили шлях до тісного зв'язку прикладної технології баз даних з математикою і логікою. За свій внесок в теорію і практику Едгар Ф. Кодд також отримав премію Тьюрінга.

Сам термін database (база даних) з'явився на початку 1960-х рр.., І був введений у вживання на симпозіумах, організованих фірмою SDC (System Development Corporation) у 1964 і 1965 р.

1.3 Класифікація баз даних

Існує величезна кількість різновидів баз даних, що відрізняються за різними критеріями (наприклад, в «Енциклопедії технологій баз даних» визначаються понад 50 видів БД).

Відзначимо тільки основні класифікації.

Класифікація БД по моделі даних:

Приклади:

  •  ієрархічні;
  •  мережеві;
  •  реляційні;
  •  об'єктні;
  •  об'єктно-орієнтовані;
  •  об'єктно-реляційні.

Класифікація БД в середовищі фізичного зберігання:

БД у вторинній пам'яті (традиційні): середовищем постійного зберігання є периферійна енергонезалежна пам'ять (вторинна пам'ять) - як правило жорсткий диск. В оперативну пам'ять СУБД поміщає лише кеш і дані для поточної обробки.

БД в оперативній пам'яті (in-memory databases): всі дані знаходяться в оперативній пам'яті.

БД в третинній пам'яті (tertiary databases): середовищем постійного зберігання є від'єднаний від сервера пристрій масового зберігання (третинна пам'ять), як правило на основі магнітних стрічок або оптичних дисків. У вторинній пам'яті сервера зберігається лише каталог даних третинної пам'яті, файловий кеш і дані для поточної обробки; завантаження ж самих даних вимагає спеціальної процедури.

Класифікація БД по вмісту:

Приклади:

  •  географічні;
  •  історичні;
  •  наукові;
  •  мультимедійні.

Класифікація БД за ступенем розподіленості:

  •  централізовані (зосереджені);
  •  розподілені.

Окреме місце в теорії та практиці займають просторові (англ. spatial), тимчасові, або темпоральні (temporal) і просторово-часові (spatial-temporal) БД.

1.3.1 Ієрархічні бази

Ієрархічні бази даних можуть бути представлені як дерево, що складається з об'єктів різних рівнів. Верхній рівень займає один об'єкт, другий - об'єкти другого рівня і т. д.

Між об'єктами існують зв'язки, кожен об'єкт може включати в себе декілька об'єктів більш низького рівня. Такі об'єкти перебувають у відношенні предка (об'єкт більш близький до кореня) до нащадка (об'єкт більш низького рівня), при цьому можлива ситуація, коли об'єкт-предок не має нащадків або має їх кілька, тоді як в об'єкта-нащадка обов'язково тільки один предок. Об'єкти, що мають загального предка, називаються близнюками.

Відомі ієрархічні СУБД

  •  Типовим представником (найбільш відомим і поширеним) є Information Management System (IMS) фірми IBM. Перша версія з'явилася в 1968 р.
  •  Time-Shared Date Management System (TDMS) компанії Development Corporation;
  •  Mark IV Multi - Access Retrieval System компанії Control Data Corporation;
  •  System 2000 розробки SAS-Institute;
  •  Сервери каталогів, такі, як LDAP та Active Directory (допускають чітке уявлення у вигляді дерева)
  •  За принципом ієрархічної БД побудовані ієрархічні файлові системи та Реєстр Windows.
  •  InterSystems Caché
  •  Google App Engine Datastore API

1.3.2 Мережеві бази

До основних понять мережевої моделі бази даних відносяться: рівень, елемент (вузол), зв'язок.

Вузол - це сукупність атрибутів даних, що описують деякий об'єкт. На схемі ієрархічного дерева вузли представляються вершинами графа. У мережній структурі кожен елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.

Мережні бази даних подібні до ієрархічним, за винятком того, що в них є покажчики в обох напрямках, які з'єднують споріднену інформацію.

Незважаючи на те, що ця модель вирішує деякі проблеми, пов'язані з ієрархічною моделлю, виконання простих запитів залишається досить складним процесом.

Також, оскільки логіка процедури вибірки даних залежить від фізичної організації цих даних, то ця модель не є повністю незалежною від програми. Іншими словами, якщо необхідно змінити структуру даних, то потрібно змінити і додаток.

Приклади:

  •  СООБЗ Cerebrum
  •  ИСУБД CronosPRO
  •  dbVista
  •  Caché
  •  GT.M

1.3.3 Реляційні бази

 Реляційна база даних - база даних, заснована на реляційної моделі даних. Слово «реляційний» походить від англ. relation (відношення). Для роботи з реляційними БД застосовують реляційні СУБД.

Використання реляційних баз даних було запропоновано доктором Коддом з компанії IBM в 1970 році.

1.4 Модель даних 

У класичній теорії баз даних, модель даних є формальна теорія представлення й обробки даних у системі управління базами даних (СКБД), яка включає, щонайменше, три аспекти:

  •  аспект структури: методи опису типів і логічних структур даних в базі даних;
  •  аспект маніпуляції: методи маніпулювання даними;
  •  аспект цілісності: методи опису і підтримки цілісності бази даних.

Аспект структури визначає, що з себе логічно представляє база даних, аспект маніпуляції визначає способи переходу між станами бази даних (тобто способи модифікації даних) і способи отримання даних з бази даних, аспект цілісності визначає засоби описів коректних станів бази даних.

Модель даних - це абстрактне, самодостатнє, логічне визначення об'єктів, операторів і інших елементів, в сукупності складових абстрактну машину доступу до даних, з якою взаємодіє користувач. Ці об'єкти дозволяють моделювати структуру даних, а оператори - поведінка даних.

Кожна БД і СУБД будується на основі деякої явною чи неявній моделі даних. Всі СУБД, побудовані на одній і тій же моделі даних, відносять до одного типу. Наприклад, основою реляційних СУБД є реляційна модель даних, мережевих СУБД - мережева модель даних, ієрархічних СУБД - ієрархічна модель даних і т.д.

У літературі, статтях і в повсякденній мові іноді зустрічається використання терміна «модель даних» у сенсі «схема бази даних» («модель бази даних»). Таке використання є невірним, на що вказують багато авторитетні фахівці, у тому числі К. Дж. Дейт, М. Р. Когаловскій, С. Д. Кузнєцов. Модель даних є теорія, або інструмент моделювання, в той час як модель бази даних (схема бази даних) є результат моделювання. За висловом К. Дейта співвідношення між цими поняттями аналогічно співвідношенню між мовою програмування і конкретною програмою на цій мові.

М. Р. Когаловскій пояснює еволюцію сенсу терміну наступним чином. Спочатку поняття моделі даних вживалося як синонім структури даних в конкретній базі даних. У процесі розвитку теорії систем баз даних термін «модель даних» придбав новий зміст. Виникла потреба в терміні, який позначав би інструмент, а не результат моделювання, і втілював би, таким чином, безліч всіляких баз даних деякого класу. У другій половині 1970-х років у багатьох публікаціях, присвячених зазначеним проблемам, для цих цілей став використовуватися все той же термін «модель даних». В даний час у науковій літературі термін «модель даних» трактується в переважній більшості випадків в інструментальному сенсі (як інструмент моделювання).

Тим не менш, тривалий час термін «модель даних» використовувався без формального визначення. Одним з перших фахівців, який досить формально визначив це поняття, був Е. Кодд. У статті «Моделі даних в управлінні базами даних» він визначив модель даних як комбінацію трьох компонентів:

  •  Колекції типів об'єктів даних, що утворюють базові будівельні блоки для будь-якої бази даних, відповідної моделі
  •  Колекції загальних правил цілісності, обмежують набір примірників тих типів об'єктів, які законним чином можуть з'явитися в будь-якій такій базі даних
  •  Колекції операцій, застосовних до таких екземплярів об'єктів для вибірки та інших цілей.

1.5 SQL

SQL (англ. Structured Query Language - мова структурованих запитів ») - універсальна комп'ютерна мову, застосовувана для створення, модифікації й керування даними в реляційних базах даних.

SQL грунтується на реляційній алгебрі.

1.5.1 Введення

SQL є, перш за все, інформаційно-логічною мовою, призначена для опису, зміни та вилучення даних, що зберігаються в реляційних базах даних. SQL не можна назвати мовою програмування .

Спочатку, SQL був основним способом роботи користувача з базою даних і дозволяв виконувати наступний набір операцій:

  •  створення в базі даних нової таблиці;
  •  додавання в таблицю нових записів;
  •  зміна записів;
  •  видалення записів;
  •  вибірка записів з однієї або декількох.

З часом, SQL ускладнився - збагатився новими конструкціями, забезпечив можливість опису та управління новими збереженими об'єктами (наприклад, індекси, подання, тригери і процедури) - і став набувати рис, властиві мові програмування.

При всіх своїх змінах, SQL залишається єдиним механізмом зв'язку між прикладним програмним забезпеченням і базою даних. У той же час, сучасні СУБД, а, також, інформаційні системи, що використовують СУБД, надають користувачеві розвинені засоби візуального побудови запитів.

Кожна пропозиція SQL - це запит або звернення до бази даних, яке призводить до зміни в базі даних. Відповідно до того, які зміни відбуваються в базі даних, розрізняють такі типи запитів:

  •  запити на створення або зміну в базі даних нових або існуючих об'єктів (при цьому в запиті описується тип і структура створюваного чи змінюваного об'єкта);
  •  запити на отримання даних;
  •  запити на додавання нових даних (записів)
  •  запити на видалення даних;
  •  звернення до СУБД.

Основним об'єктом зберігання реляційної бази даних є таблиця, тому всі SQL-запити - це операції над таблицями. Відповідно до цього, запити поділяються на

  •  запити, які оперують самими таблицями (створення та оновлення таблиць);
  •  запити, які оперують з окремими записами (або рядками таблиць) або наборами записів.

Кожна таблиця описується у вигляді перерахування своїх полів (стовпців таблиці) із зазначенням

  •  типу зберігаються в кожному полі значень;
  •  зв'язків між таблицями (завдання первинних і вторинних ключів);
  •  інформації, необхідної для побудови індексів.

Запити першого типу, у свою чергу, діляться на запити, призначені для створення в базі даних нових таблиць, і на запити, призначені для зміни вже існуючих таблиць. Запити другого типу оперують з рядками, і їх можна розділити на запити такого вигляду:

  •  вставка нового рядка;
  •  зміна значень полів рядка або набору рядків;
  •  видалення рядка або набору рядків.

Самий головний вид запиту - це запит, який повертає (користувачеві) певний набір рядків, з яким можна здійснити одну з трьох операцій:

  •  переглянути отриманий набір;
  •  змінити всі записи набору;
  •  видалити всі записи набору.

Таким чином, використання SQL зводиться, по суті, до формування всіляких вибірок рядків і здійсненню операцій над усіма записами, що входять у набір.

1.5.2 Оператори 

Згідно із загальноприйнятою стилю програмування, оператори (і інші зарезервовані слова) в SQL завжди слід писати великими літерами.

Оператори SQL поділяються на:

  1.  оператори визначення даних (Data Definition Language, DDL)
  •  CREATE створює об'єкт БД (саму базу, таблицю, уявлення, користувача і т. д.)
  •  ALTER змінює об'єкт
  •  DROP видаляє об'єкт
  1.  оператори маніпуляції даними (Data Manipulation Language, DML)
  •  SELECT зчитує дані, що задовольняють заданим умовам
  •  INSERT додає нові дані
  •  UPDATE змінює існуючі дані
  •  DELETE видаляє дані
  1.  оператори визначення доступу до даних (Data Control Language, DCL)
  •  GRANT надає користувачу (групі) дозволу на певні операції з об'єктом
  •  REVOKE відкликає раніше видані дозволи
  •  DENY задає заборону, що має пріоритет над вирішенням

Розділ 2. Створення бази даних

2.1 Проектування інформаційної бази даних

2.1.1 Етапи проектування БД

Проектування БД - це ітераційний, багатоетапний  процес прийняття аргументованих рішень під час аналізу інформаційної моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обгрунтування вибору програмних та апаратних засобів.

Для створення бази даних з визначеної предметної області  (теми) необхідно ретельно ознайомитися з теорією нормалізації відношень.

До узагальнених етапів проектування БД слід віднести:

  •  Дослідження предметної області;
  •  Аналіз даних (сутностей та їх властивостей);
  •  Визначення відносин між сутностями і визначення первинних і вторинних (зовнішніх) ключів.

У процесі проектування визначається структура реляційної БД (склад таблиць, їх структура і логічні зв'язки). Структура таблиці визначається складом стовпців, типом даних і розмірами стовпців, ключами таблиці.

Життєвий цикл бази даних - це сукупність етапів які проходить база даних на своєму шляху від створення до закінчення використання.Серед них:

  •  Дослідження і аналіз проблеми, для вирішення якої створюється база даних.
  •  Побудова Інфологічної і даталогіческой моделі.
  •  Нормалізація отриманих Інфологічних і даталогічних моделей. Після закінчення цього етапу, як правило отримують заготовки таблиць БД і набір зв'язків між ними (первинні та вторинні ключі).
  •  Перевірка цілісності БД (Цілісність бази даних)
  •  Вибір фізичного способу зберігання та експлуатації (тех. засоби) бази даних.
  •  Проектування вхідних та вихідних форм.
  •  Розробка інтерфейсу програми.
  •  Функціональне наповнення програми.
  •  Налагодження: перевірка на коректність роботи функціонального наповнення системи.
  •  Тестування: тест на коректність введення виведення даних, тест на максимальну кількість активних сесій і т. д.
  •  Введення в експлуатацію: налагодження ІТ-інфраструктури, навчання користувачів та ІТ-персоналу.
  •  При необхідності додавання вихідних форм та додаткової функціональності. У випадку якщо необхідні більш серйозні зміни, слід повторити всі кроки з першого.
  •  Виведення з експлуатації: перенесення даних до нової СКБД.

2.1.2 Особливості проектування БД на зовнішньому рівні

Етапність проектування БД пов"язана з багаторівневою організацією даних  чи їх подання : зовнішнього, інфологічного, логічного(даталогічного), внутрішнього.

Зовнішній рівень являє собою вимоги до даних з боку користувачів і прикладних програм. Вимоги користувачів до зовнішнього подання охоплюють сукупність даних, які потрібні для виконання запитів користувачів. Вимоги з боку прикладних програм до зовнішнього рівня подання даних — це перелік даних з описом їх взаємозв’язків, які необхідні для реалізації певних функціональних задач.

Зовнішній рівень являє собою, як правило, словесний опис даних та їх взаємозв’язків і відбиває інформаційні потреби користувачів і прикладних програм.Опис зовнішнього рівня не виключає наявності дублювання, надлишковості, неузгодженості тощо.

Метою проектування на зовнішньому рівні є розробка позамашинного інформаційного забезпечення, яке вміщує систему вхідної (первинної) документації, що характеризує певну ПО, систему класифікації та кодування техніко-економічної інформації, а також перелік відповідних вихідних повідомлень.

Існує два підходи до проектування баз даних на зовнішньому рівні:

  •  від предметної галузі;
  •  від запиту.

Підхід «від предметної галузі» полягає в тому, що формується зовнішнє інформаційне забезпечення всієї предметної сфери без урахування потреб користувачів і прикладних програм. Іноді цей підхід називають ще об’єктним, чи непроцесним.

При підході «від запиту» основним джерелом інформації про предметну галузь є вивчення запитів користувачів і потреб прикладних програм. Цей підхід також називається процесним чи функціональним. При такому підході БД проектується для виконання поточних задач управління без урахування можливості розширення системи і виникнення нових задач управління.

Перевагами підходу «від предметної галузі» є його об’єктивність, системність при відображенні ПО і стійкість інформаційної моделі, можливість реалізації великої кількості прикладних програм і запитів, у тому числі незапланованих при створенні БД. Недолік цього підходу — значний обсяг робіт, що його потрібно виконати при визначенні інформації, яка підлягає фіксації в БД, що відповідно ускладнює і збільшує термін розробки проекту.

2.1.3 Інфологічна модель БД

Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель (ІЛМ) предметної області, в якій виключена надмірність даних і відображені інформаційні особливості об’єкту управління, без урахування особливостей і специфіки конкретної СУБД.

Мета інфологічного проектування — створити структуровану інформаційну модель ПО, для якої розроблятиметься БД. Під час проектування на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічна модель, яка має відповідати таким вимогам:

  •  коректність схеми БД, тобто адекватне відображення модельованої ПО;
  •  простота і зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися в моделі БД, що підтримується відомими СУБД (сіткові, ієрархічні, реляційні);
  •  ІЛМ має бути описана мовою, зрозумілою проектувальникам БД, програмістам, адміністратору і майбутнім користувачам АБ.

Основною складовою інфологічної моделі є атрибути, які потрібно проаналізувати і деяким чином згрупувати для подальшого зберігання в БД. Сутність інфологічного моделювання полягає у виокремленні інформаційних об’єктів ПО (таблиць), які підлягають зберіганню в БД, а також визначенні характеристик об’єктів і зв’язків між ними. Характеристиками чи властивостями об’єктів є атрибути.

Існує два підходи до інфологічного проектування: аналіз об’єктів і синтез атрибутів. Підхід, що базується на аналізі об’єктів, називається нисхідним, а на синтезі атрибутів — висхідним. Економіко-організаційні системи найчастіше створюються з використанням висхідного підходу, який полягає в аналізі атрибутів і синтезі на їх основі інформаційних об’єктів.

Основними складовими елементами інфологічної моделі є інформаційний об’єкт, атрибут, запит, запитальний зв’язок, структурний зв’язок.

Інформаційний об’єкт — деяка сутність ПО, яку необхідно відображувати в БД з точки зору прикладної програми чи користувача БД. Це може бути предмет, факт, дія, явище чи поняття. Кожен об’єкт описується його властивостями, тобто його атрибутами. Крім атрибутів та інформаційних об’єктів, складовими частинами інфологічної моделі є інформаційний запит, запитувальний зв’язок і структурний зв’язок.

Інформаційний запит — словесний опис інформаційної потреби користувача чи прикладної програми.

Запитувальний зв’язок будується на основі запиту. Він являє собою структурований опис інформаційного запиту, в якому відображено необхідні для його реалізації об’єкти з урахуванням навігації (шляхів інформаційного пошуку) між ними.

Структурний зв’язок — асоціації, що описують ієрархічні зв’язки між парами інформаційних об’єктів, один з яких виступає як власник, а інший як підпорядкований об’єкт.

Екземпляр структурного зв’язку — це екземпляр об’єкта власника та певна сукупність зв’язаних з ним екземплярів підпорядкованого об’єкта.

Даталогічний (логічний, концептуальний) рівень формується з урахуванням специфіки і особливостей конкретної СКБД. На цьому рівні будується концептуальна модель даних, тобто спеціальним способом структурована модель ПО, яка відповідає особливостям і обмеженням вибраної СКБД. Модель логічного рівня, яка підтримується засобами конкретної СКБД, іноді називають даталогічною. Серед типів моделей, які підтримуються засобами СКБД, є ієрархічні, сіткові і реляційні  та об'єктно-орієнтовані  моделі баз даних.

Внутрішній рівень пов’язаний з фізичним розміщенням даних у пам’яті ЕОМ. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка містить структури зберігання даних у пам’яті ЕОМ, включаючи опис форматів даних, порядок їх логічного чи фізичного упорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.

Від параметрів фізичної моделі залежать такі характеристики функціонування БД: обсяг пам’яті і час реакції системи. Фізичні параметри БД можна змінювати у процесі її експлуатації (не змінюючи при цьому опису інших рівнів) з метою підвищення ефективності функціонування системи.

Структура таблиць-сутностей БД визначається на етапах інфологічного і логічного проектування, а формування структури — на етапі фізичного проектування БД. Структура  ж таблиці — це пойменована сукупність логічно взаємозв’язаних атрибутів.

2.1.4 Структура бази даних служби продажу залізничних білетів

Перед створенням бази даних потрібно визначити які функції вона буде виконувати. В нашому випадку нам потрібні таблиці з пасажирами, датами відправлення поїздів, таблиця  зі списком поїздів та її маршрутами, таблиця зі списком вагонів, а також таблиця зі списком персоналу в потягах.

 Таблиця «Пасажири»:

№ Пасажира(ключове поле)

Лічильник

ПІБ

Текстовий

Відправка

Числовий

Пункт призначення

Текстовий

 Таблиця «Відправка»:

№ (ключове поле)

Лічильник

Дата відправки

Дата/час

№ поїзда

Числовий

Таблиця «Поїзд»:

№ (ключове поле)

Лічильник

Тип

Числовий

Пункт відправки

Текстовий

Пункт призначення

Текстовий

Таблиця «Вагони»

№ (ключове поле)

Лічильник

Рік виготовлення

Дата/час

Марка

Текстовий

Тип

Текстовий

Поїзд

Числовий

Таблиця «Тип Поїзда»

№ (ключове поле)

Лічильник

Марка

Текстовий

Технічні дані

Текстовий

Таблиця «Співробітники»:

№ (ключове поле)

Лічильник

ПІБ

Текстовий

Посада

Текстовий

Таблиця «Співробітники в поїзді»:

№ (ключове поле)

Лічильник

Співробітник

Числовий

Поїзд

Числовий

Схема даних:

2.2 Створення таблиць бази даних, заповнення таблиць економічно обґрунтованими даними.

2.2.1 Технології створення таблиць

Таблиця – об’єкт, який Ви визначаєте і використовуєте для зберігання даних, тобто це поіменоване реляційне відношення, яке зберігає дані про певну сутність предметної області. Таблиця – основа будь-якої бази даних.

Розглянемо структуру таблиці. Більшість баз даних мають табличну структуру. Як ми знаємо, в табличній структурі адрес даних визначається перетином стрічок і стовпців. В базах даних стовпці називаються полями, а стрічки – записами. Поля формують структуру бази даних, а записи складають інформацію, яка в ній міститься. Кожна таблиця ідентифікується унікальним ім’ям, довжина якого може досягати 64 символи, крім того, всередині імені забороняється використовувати символи “!”, “.”, “[”, “]” чи “’”. Таке саме обмеження накладається на довжину полів. Обсяг бази даних в Access обмежений одним гігабайтом, тобто сумарний обсяг усіх таблиць та інструментальних засобів для роботи з ними не повинен перевищувати цього значення.

Запис містить інформацію про один елемент бази даних: один пасажир, вагон, поїзд, рейс тощо. Він складається з полів, які формують структуру запису. Структура запису фактично визначає структуру таблиці i вciєї БД, якщо в ній є лише одна таблиця.

Поле — це мінімальна (але найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетворення тощо. Воно має ім'я, значення, характеризується типом i низкою додаткових властивостей.

Назви полям дає користувач, назви типів є стандартні, а значення полів випливають зі змісту конкретної задачі.

Для зміни властивостей полів треба перейти в режим Конструктора клацнувши на кнопці Вид. Щоб вставити нове поле, треба встановити показник миші на маркер поля і натиснути клавішу INSERT. Щоб видалити поле, його треба виділити і натиснути клавішу DELETE. Закінчивши створення структури, можна клацнути на кнопці Вид і перейти в Режим таблиці для заповнення її даними.

Очевидною унікальною властивістю кожного поля є його Ім'я. Крім імені в полі є ще властивість Підпис. Підпис – це та інформація, що відображається в заголовку стовпця. Її не треба плутати з іменем поля, хоча якщо підпис не заданий, то в заголовку відображається ім'я поля. Різним полям, наприклад, можна задати однакові підписи. Це не перешкодить роботі комп'ютера, оскільки поля при цьому як і раніше зберігають різні імена.

Різні типи полів мають різне призначення і різні властивості.

Основна властивість текстового поля – розмір.

Числове поле служить для введення числових даних. Воно теж має розмір, але числові поля бувають різними, наприклад для введення цілих чисел і для введення дійсних чисел. В останньому випадку крім розміру поля задається також розмір десяткової частини числа.

Поля для введення дати чи часу мають тип Дата/час.

Для введення логічних даних, що мають тільки два значення (Так чи Ні; 0 чи 1; Істина чи Неправда і т.п.), служить спеціальний тип – Логічне поле. Неважко догадатися, що довжина такого поля завжди дорівнює 1 байту, оскільки цього більш ніж досить, щоб виразити логічне значення.

Особливий тип поля – Грошовий. З назви ясно, які дані в ньому зберігають. Грошові суми можна зберігати й у числовому полі, але в грошовому форматі з ними зручніше працювати. У цьому випадку комп'ютер зображує числа разом із грошовими одиницями, розрізняє гривні і копійки, фунти і пенси, долари і центи, загалом, звертається з ними елегантніше.

У сучасних базах даних можна зберігати не тільки числа і букви, але і картинки, музичні кліпи і відеозаписи. Поле для таких об'єктів називається полем об'єкта OLE.

У текстового поля є недолік, зв'язаний з тим, що воно має обмежений розмір (не більше 256 символів). Якщо потрібно вставити в поле довгий текст, для цього служить поле типу МЕМО. У ньому можна зберігати до 65535 символів. Особливість поля МЕМО полягає в тому, що реально ці дані зберігаються не в полі, а в іншім місці, а в полі зберігається тільки покажчик на те, де розташований текст.

Дуже цікаве поле Лічильник. На перший погляд це звичайне числове поле, але воно має властивість автоматичного нарощування. Якщо в базі є таке поле, то при введенні нового запису в нього автоматично вводиться число, на одиницю більше, ніж значення того ж поля в попередньому записі. Це поле зручне для нумерації записів.

Отже, структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їxніx типів та властивостей, визначених користувачем під час аналізу конкретної задачі. Структура визначає послідовність розташування даних у записі на фізичному носії i вигляд даних на екрані.

Роботу з програмою Access розпочинають у головному вікні на закладці Таблиці зі створення структури командою Створити. Є декілька способів створення структури.

Ми розглянемо такі два способи:

  1.  використання конструктора таблиці;
  2.  використання майстра бази даних.

Найчастіше структуру створюють командою Конструктор таблиці. Користувач у цьому випадку задає:

  •  назви полів методом введення назви;
  •  тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;
  •  описи, які є необов'язковими;
  •  додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей;
  •  довжину поля;
  •  значення за замовчуванням;
  •  умови на значення, яке вводитимуть;
  •  формат поля;
  •  індексованість.

2.2.2 Таблиці бази даних залізничної станції

Проаналізувавши поставлену задачу, були створені наступні таблиці за допомогою конструктора, так як потрібно було відразу вказати типи полів, їх розмір, та підстановку даних:

  1.  Вагони – в цій таблиці зберігається інформація про вагони які входять в склад потягів станції, а саме їх марка та технічні данні. Ця таблиця пов’язана з таблицею «тип поїзду». В цій таблиці стовпчик «поїзд» є поле зі списком, а також використовується підстановка даних з іншої таблиці:

SELECT [Тип поезда].Марка, [Тип поезда].[№] FROM [Тип поезда]; (другий стовпчик)

  1.  Поїзди – в цій таблиці знаходяться список всіх поїздів які обслуговують станцію. А також інформація в яких напрямках вони рухаються. Стовпчик «тип» являє собою поле зі списком, а також використовується підстановка даних з таблиці «тип поїзду»:

SELECT [Тип поезда].Марка, [Тип поезда].[№] FROM [Тип поезда]; (другий стовпчик)

  1.  Відправка – це таблиця, в якій містяться всі дати відправки поїздів та їх номери. Ця таблиця пов’язана з таблицею «Пасажири» та «Поїзди». В цій таблиці поле «№ поїзду» являє собою поле зі списком, а також виконується підстановка даних з таблиці «Поїзди»:

SELECT Поезд.Тип, Поезд.[№] FROM Поезд;  (другий стовпчик)

  1.  Пасажири – це таблиця зі списком всіх пасажирів які користувалися послугами залізничної станції. В ній зберігається інформація про пасажира(прізвище ім’я по батькові), дата відправки та пункт призначення. В цій таблиці поле «відправка» являється полем зі списком, а також виконується підстановка даних з таблиці «Відправка»:

SELECT Отправка.[Дата отправки], Отправка.[№] FROM Отправка; (другий стовпчик)

  1.  Тип поїзду – це таблиця, в якій зберігаються типи поїздів які обслуговують станцію.

  1.  Співробітники – це таблиця з повним списком всіх хто обслуговує станцію та їх посадами. Ця таблиця з’єднується з таблицею співробітники в поїздах.

  1.  Співробітники в поїздах – в цій таблиці записані всі співробітники з таблиці «Співробітники», які працюють в поїздах. Ця таблиця слугує для прикріплення будь-якого співробітника до будь-якого поїзду. В цій таблиці поле «співробітник» та «поїзд» являє собою поле зі списком, а також в них виконується підстановка даних з іншої таблиці:

SELECT Сотрудники.ФИО, Сотрудники.[№] FROM Сотрудники; (другий стовпчик)

SELECT Поезд.[№] FROM Поезд; (перший стовпчик)

2.3 Проектування запитів як основного інструменту розв'язання інформаційних задач

2.3.1 Створення запитів та їх види

Запити дають широкі можливості для вибору, сортування і обчислення з використанням даних однієї таблиці. Дуже важливо вміти використовувати дані з пов`язаних таблиць, допомагає будувати багато-табличні запити майстер запитів.

Запит на вибірку можна використовувати не тільки для відбору даних, але і для їх поновлення. Запит на вибірку має ряд властивостей, які можна використовувати для зміни роботи запиту.

В режимі таблиці доступні самі різні операції з даними - огляд, сортування, фільтрація, поновлення і друк. Але достатньо часто приходиться проводити обчислення і огляд даних з декількох таблиць. Відобразити потрібні дані можна за допомогою запитів.

Після виконання запита на вибірку (який відбирає інформацію з таблиць і інших запитів бази даних, в той час як при виконанні запиту на зміну дані вставляються, поновлюються або видаляються) Microsoft Access створює набір записів, які містять відібрані дані. В більшості випадків з набором записів можна працювати так само, як з таблицею: можна проглянути і відібрати інформацію, роздрукувати і поновити дані. Але на відміну від реальної таблиці, цей набір записів фізично не існує в базі даних. Access створює набір записів з даних таблиць тільки під час виконання запиту. Якщо змінити дані в наборі записів, Access внесе відповідні зміни в таблицю, на базі яких побудований запит.

При вивченні форм і звітів виявляється, що запити є найкращим способом виділення даних, необхідних для вирішення визначеного завдання. Запити можуть слугувати джерелами даних таких елементів керування, як список і поле зі списком, що спрощує введення даних.

Одна з переваг запитів є те, що вони дозволяють достатньо швидко відібрати необхідні дані з декількох пов'язаних таблиць. Але запити корисні і при роботі з одною таблицею. Всі методи, які використовуються для роботи з єдиною таблицею, підходять і для складних багато-табличних запитів.

2.3.2 Створення запитів для бази даних залізничної станції

База даних залізничної станції вміщує в собі дуже багато інформації, і щоб пошук займав мінімум часу були створені запити. Ці запити  я зв’язав з формами, в формі встановлюються критерії відбору, за допомогою яких запит відбирає данні з потрібної таблиці.

За допомогою мови SQL були створені наступні запити:

  1.  Запит на пошук пасажирів по типу поїзду

SQL запит виглядає так:

SELECT *

FROM Пассажиры

WHERE (((Пассажиры.Отправка) In (SELECT №

FROM Отправка

WHERE (((Отправка.[№ поезда]) In (SELECT № FROM Поезд WHERE Тип=[Формы]![Поиск пассажиров по типу поезда]![ПолеСоСписком25]))))));

Де вираз «Тип=[Формы]![Поиск пассажиров по типу поезда]![ПолеСоСписком25]» означає, що данні беруться з форми «Поиск пассажиров по типу поїзда» и це поле має тип «ПолеСоСписком».

Цей запит відбирає пасажирів які їхали, або будуть їхати цим типом поїзда.

  1.  Пошук пасажирів за визначений період

SQL запит виглядає так:

SELECT *

FROM Пассажиры

WHERE Отправка IN

(SELECT № FROM Отправка WHERE [Дата отправки]>[Формы]![Выберите диапазон времени]![Дата отправки]

AND [Дата отправки]<[Формы]![Выберите диапазон времени]![Поле0]);

Де вираз «[Дата отправки]>[Формы]![Выберите диапазон времени]![Дата отправки] AND [Дата отправки]<[Формы]![Выберите диапазон времени]![Поле0])» означає, що данні беруться з форми «Выберите диапазон времени» і це поле має тип «Поле». Цей запит, за допомогою переданих даних із форми, відфільтрує пасажирів які їздили в певний період часу.

  1.  Пошук пасажирів, що їхали тими ж типами поїздів, що і вибраний співробітник

SQL запит виглядає так:

SELECT Пассажиры.ФИО

FROM Пассажиры

WHERE Отправка IN

(SELECT № FROM Отправка WHERE [№ поезда] IN

(SELECT Поезд FROM Сотрудники_в_поезде WHERE Сотрудник=[Формы]![Выбор сотрудника]![ПолеСоСписком0]));

Де вираз «Сотрудник=[Формы]![Выбор сотрудника]![ПолеСоСписком0]» означає, що данні беруться з форми «Выбор сотрудника» и це поле має тип «ПолеСоСписком».

Цей запит відбирає тих пасажирів, що їхали тими ж типами поїздів, що і вибраний співробітник.

  1.  Пошук співробітників по типу поїзда

SQL запит виглядає так:

SELECT ФИО

FROM Сотрудники_в_поезде LEFT JOIN Сотрудники ON Сотрудники.[№]=Сотрудники_в_поезде.Сотрудник

WHERE Поезд IN (SELECT [№]

FROM Поезд

WHERE Тип=[Формы]![Выберите тип]![ПолеСоСписком0]);

Де вираз «Тип=[Формы]![Выберите тип]![ПолеСоСписком0]» означає, що данні беруться з форми «Выберите тип» и це поле має тип «ПолеСоСписком».

Цей запит відбирає співробітників по типу поїзда.

  1.  Пошук співробітників, що їздять тільки в тих поїздах, що і заданий

SQL запит виглядає так:

 SELECT Сотрудники.ФИО

FROM Сотрудники

WHERE (((Сотрудники.[№]) Not In (SELECT Сотрудник FROM Сотрудники_в_поезде WHERE Поезд NOT IN

(SELECT Сотрудники_в_поезде.Поезд

FROM Сотрудники_в_поезде

WHERE (((Сотрудники_в_поезде.[Сотрудник])=[Формы]![Выбор сотрудника1]![ПолеСоСписком6]))))));

Де вираз «Сотрудники_в_поезде.[Сотрудник])=[Формы]![Выбор сотрудника1]![ПолеСоСписком6]» означає, що данні беруться з форми «Выбор сотрудника1» и це поле має тип «ПолеСоСписком».

Цей запит відбирає співробітників які їздять в одному поїзді.

  1.  Пошук поїздів, в яких працюють співробітники, що і в вибраному

 SQL запит виглядає так:

SELECT Тип

FROM Сотрудники_в_поезде LEFT JOIN Поезд ON Сотрудники_в_поезде.Поезд=Поезд.[№]

WHERE Сотрудник IN (SELECT Сотрудник FROM Сотрудники_в_поезде WHERE Поезд=[Формы]![Выбор поезда]![ПолеСоСписком4])

GROUP BY Тип

HAVING COUNT(Сотрудник)=(SELECT COUNT(*) FROM Сотрудники_в_поезде WHERE Поезд=[Формы]![Выбор поезда]![ПолеСоСписком4]);

Де вираз «Поезд=[Формы]![Выбор поезда]![ПолеСоСписком4]» означає, що данні беруться з форми «Выбор поезда» и це поле має тип «ПолеСоСписком».

Цей запит відбирає поїзди, в яких працюють співробітники, що і в вибраному поїзді.

  1.  Виводить дні, в які кількість пасажирів перевищила введене число

SQL запит виглядає так:

SELECT [Дата отправки]

FROM Пассажиры LEFT JOIN Отправка ON Пассажиры.Отправка=Отправка.[№]

GROUP BY [Дата отправки]

HAVING COUNT(ФИО)>[Формы]![Количество пассажиров]![Поле2];

Де вираз «HAVING COUNT(ФИО)>[Формы]![Количество пассажиров]![Поле2]» означає, що данні беруться з форми «Количество пассажиров» и це поле має тип «Поле».

Цей запит відбирає дні, в які кількість пасажирів перевищила введене число.

  1.  Знаходить максимальну кількість вагонів в одному поїзді

SQL запит виглядає так:

SELECT TOP 1 [%$##@_Alias].Количество

FROM (SELECT [Тип поезда].Марка, COUNT(*) AS Количество FROM Вагоны LEFT JOIN [Тип поезда] ON Вагоны.Поезд=[Тип поезда].[№] GROUP BY [Тип поезда].Марка)  AS [%$##@_Alias]

ORDER BY [%$##@_Alias].[Количество] DESC;

  1.  Знайти всі типи вагонів, які входять в склад поїздів, в яких числиться вибраний співробітник

SQL запит виглядає так:

SELECT Вагоны.Марка

FROM Вагоны LEFT JOIN [Тип поезда] ON Вагоны.Поезд = [Тип поезда].[№]

WHERE ((([Тип поезда].[№]) In

(SELECT Тип

FROM Поезд

WHERE № IN (SELECT Поезд FROM Сотрудники_в_поезде WHERE Сотрудник IN (SELECT № FROM Сотрудники WHERE Сотрудники.ФИО=[Формы]![Выбор сотрудника 1]![ПолеСоСписком11])))));

Де вираз «Сотрудники.ФИО=[Формы]![Выбор сотрудника 1]![ПолеСоСписком11])))));» означає, що данні беруться з форми «Количество пассажиров» и це поле має тип «Поле».

2.4 Проектування форм як основних елементів інтерфейсу користувача створюваного застосування

2.4.1 Загальні відомості про форми

Форма – це об'єкт бази даних, який допомагає створювати інтерфейс користувача для застосунку бази даних. «Зв’язана» форма – це форма, яка безпосередньо підключена до джерела даних, наприклад таблиці або запиту, і може використовуватися для введення, редагування або відображення даних із цього джерела даних. Ви тамож можете створити «вільну» форму, яка не зв’язується безпосередньо з джерелом даних, але містить кнопки, надписи або інші елементи керування, потрібні для роботи застосунку.

У цій статті йдеться переважно про зв’язані форми. Їх можна використовувати для керування доступом до даних, зокрема визначати, які поля або рядки даних мають відображатися. Наприклад, деяким користувачам може бути потрібно переглядати лише кілька полів у таблиці з багатьма полями. Надання користувачам форми, яка містить лише ці поля, полегшує використання бази даних. Ви можете також додати до форми кнопки та інші функціональні елементи, щоб автоматизувати часто виконувані дії.

Зв’язані форми нагадують вікна, через які користувачі переглядають дані та отримують доступ до бази даних. Ефективна форма прискорює використання бази даних, оскільки користувачам не доводиться шукати потрібні дані. Оформлення форми робить роботу з базою даних приємнішою й ефективнішою. Вона також дає змогу уникнути введення неправильних даних.

За допомогою засобу «Форма» можна створити форму одним клацанням миші. Під час використання цього засобу всі поля з базового джерела даних розміщуються у формі. Нову форму можна використати одразу або змінити її відповідно до потреб у поданні розмічування чи в режимі конструктора.

Access створює форму й відображає її в поданні розмічування. У цьому поданні можна змінювати структуру форми, а відображення в ній даних триватиме. Наприклад, так можна настроїти розмір текстових полів, щоб у них вміщувалися всі дані.

Якщо програма Access знаходить одну таблицю зі зв’язком «один-до-багатьох» із таблицею або запитом, які використовувалися для створення форми, до форми, створеної на основі зв’язаної таблиці або запиту, додаються дані в табличному поданні. Наприклад, якщо створюється проста форма на основі таблиці «Працівники» і між таблицею «Працівники» та «Замовлення» визначено зв’язок «один-до-багатьох», дані в табличному поданні відображатимуть усі записи в таблиці «Замовлення», зв’язані з поточним записом таблиці «Працівники». Дані в табличному поданні можна видалити з форми, якщо вони не потрібні. Якщо є кілька таблиць, для яких визначено зв’язок «один-до-багатьох» із таблицею, яка використовувалася для створення форми, програма Access не додає дані в табличному поданні до форми.

Розділена форма дає змогу одночасно переглядати два подання даних – подання форми й табличне подання даних.

Розділена форма відрізняється від поєднання форми та підформи тим, що ці два подання зв’язані з одним джерелом даних і постійно синхронізуються одне з одним. Якщо вибрати поле в одній області форми, те саме поле буде вибрано в іншій області форми. Ви можете додавати, редагувати або видаляти дані з будь-якої із двох областей (за умови, що джерело записів оновлюване та параметри форми не забороняють такі дії).

Робота з розділеними формами дає змогу використовувати переваги обох видів форм в одній. Наприклад, можна використати область табличного подання даних форми для швидкого пошуку запису, а потім використати область форми для перегляду й редагування цього запису.

Якщо форму створено за допомогою засобу «Форма», то у створеній програмою Access формі відображається одночасно один запис. Якщо потрібно створити форму для одночасного відображення кількох записів, у якій доступно більше можливостей для настроювання, ніж у таблиці даних, можна використати засіб «Кілька елементів».

Створена у програмі Access за допомогою засобу «Кілька елементів» форма нагадує дані в табличному поданні – дані впорядковано в рядках і стовпцях, одночасно можна переглядати кілька записів. Але у формі з кількома елементами доступно більше можливостей настроювання, ніж для даних у табличному поданні, наприклад можна додати графічні елементи, кнопки та інші елементи керування.

Для точнішого вибору полів, які слід відображати у формі, можна використати майстер форм замість різноманітних засобів для побудови форм, згаданих раніше. Ви можете також визначити спосіб групування та сортування даних і використати поля з кількох таблиць або запитів за умови, що зв’язки між таблицями й запитами попередньо визначено.

2.4.2 Створення форм для бази залізничної станції

Для зручного управління базою даних залізничної станції потрібні форми. А саме потрібні форми редагування даних(додавання, видалення, змінення). А також головна кнопкова форма.

Були створені такі форми:

  1.  Головна кнопкова форма

Призначення – головне меню управління базою

  1.  Форма додавання та перегляду даних в таблиці вагони

  1.  Форма для додавання та перегляду даних в таблиці Відправка

  1.  Форма для перегляду та додавання пасажирів

  1.  Форма для додавання та перегляду таблиці поїзди

  1.  Форма для роботи з таблицею співробітники

  1.  Форма для прив’язування співробітників до поїзда

  1.  Форма для перегляду та додавання типів поїздів

2.5 Технологія створення, редагування та використання звітів у базі даних

2.5.1 Призначення та типи звітів

Кінцевим продуктом більшості СКБД є звіт. В Access звіт являє собою спеціальний тип неперервних форм, що призначені для роздруковування. Для створення звіту, який можна роздрукувати і розподілити між користувачами, Access комбінує дані в таблицях, запитах і навіть у формах. Роздрукована версія форми може слугувати звітом. Наведемо нижче головні відмінності між звітами і формами

- звіти призначені тільки для друку і на відміну від форм не призначені для виведення у вікні;

- неможливо змінити значення вихідних даних у звіті за допомогою елементу керування на панелі інструментів. При роботі зі звітами користувач не може вводити дані за допомогою кнопок, перемикачів, тощо;

- звіти не забезпечують перегляду в режимі таблиць. Можливий лише попередній перегляд перед друком і перегляд макету звіту в режимі конструктора.

- можна створити “незв’язаний” звіт, який не посилається на яке-небудь джерело даних.

Звіти, що створюються Access розподіляются на шість основних типів, так званих макетів.

- звіти в одну колонку являють собою один довгий стовпець тексту, що містить значення всіх полів кожного запису таблиці чи запиту. Напис вказує ім’я, а справа від неї вказується значення поля. Звіти в одну колонку використовуються рідко, оскільки такий формат представлен-ня даних призводить до зайвого використання паперу.

- в стрічкових звітах для кожного поля таблиці або запиту виділяється окремий стовпець, а значення всіх полів кожного запису виводяться по стрічкам, кожне в своєму стовпці. Якщо в запису більше полів, ніж може розміститись на сторінці, то додаткові сторінки будуть друкува-тись до тих пір, поки не будуть виведені всі дані; після цього почина-ється друкування наступної групи записів.

- багатоколоночні звіти створюються зі звітів в одну колонку при використанні колонок “газетного” типу або колонок “змійкою”, як це робиться в настольних видавничих системах і текстових прцесорах. Інформація, яка не поміщується в першому стовпці, переноситься в початок першого стовпця і т.д. Формат багатоколоночних таблиць дозволяє економити частину паперу, але може бути застосований не у всіх випадках, оскільки вирівнювання стовпцв не завжди відповідає бажанням користувача.

- групові/підсумковий звіти являють собою найрозповсюдженіший тип звітів. В них об’єднуються дані для груп записів, а в кінці звіту вказуються підсумкові значення

- поштові наліпки являють собою спеціальний тип багатоколоночних звітів, що призначені для друку імен та адрес (або інших даних з декількох полів) в групах. Структура паперу для поштових наліпок, на якому друкуються такі звіти, визначає кількість строк і стовпців на сторінці

- у незв’язаних звітах містяться підлеглі звіти, що засновані на незв’язаних джерелах даних, наприклад, таблицях чи запитах.

У звітах перших чотирьох типів, як і в формах, у якості джерел даних використовуються таблиці або запити. Звіти таких типів називають зв’язаними з джерелами даних. Основний звіт незв’язаного звіту не використовує у якості джерела таблицю або запит. Але підлеглі звіти, що містяться в незв’язаному, повинні посилатися на джерело даних. Незв’язані звіти дозволяють об’єднувати підлеглі звіти, що зв’язані з незалежними таблицями і запитами.

2.5.2 Створення звіту для залізничної станції 

В базі даних залізничної станції був створений звіт для перегляду пасажирів за весь час, а також можливість його роздрукувати.

Джерелом даних цього звіту е таблиця пасажири. За допомогою цього звіту можливо отримати роздруківку всіх пасажирів.

2.6 Автоматизація та створення застосувань в базі даних.

Для автоматизації роботи з базою була створена головна кнопкова форма. Ця форма працює завдяки одному макросу та таблиці.

 

Все меню кнопкової форми та їх зв’язки видно в таблиці.

2.6 Організація безпеки в базі даних

Організація безпеки в базі даних дуже важлива, тому доступ слід обмежити, створивши групи користувачів та самих користувачі, як показано на малюнках вище. В моїй базі існує дві групи, користувачі та адміністратор. У користувачів доступ обмежений, заборонене редагування, а у адміністратора все дозволено. Для кожного користувача виставляються детальні настройки, на кожну таблицю виставляються права доступу.

Висновок

Перед початком виконання курсової роботи, переді мною було поставлене завдання створити базу даних залізничної станції. За весь час роботи було створено багато таблиць, запитів, форм. Була автоматизована робота бази, та створена зручна навігація. Також була розроблена безпека в базі, були створені користувачі, та групи. За допомогою форм було налагоджено зручну роботу з таблицями бази даних. Зараз база функціоную повністю, і поставлена задача автоматизувати систему залізничної станції виконана.

Також під час виконання роботи я засвоїв всі знання, які я набув за весь курс «Організація баз даних та знань». Отримав деяку практику по виконанню конкретних заказів.

Використана література

  1.  Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных = Introduction to Database Systems. — 8-е изд. — М.: Вильямс, 2005. — 1328 с. — ISBN 5-8459-0788-8 (рус.) 0-321-19784-4 (англ.)
  2.  Кузнецов С. Д. Основы баз данных. — 2-е изд. — М.: Интернет-Университет Информационных Технологий; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007. — 484 с. — ISBN 978-5-94774-736-2
  3.  Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 800 с. — ISBN 5-279-02276-4
  4.  Коннолли Т., Бегг К. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика = Database Systems: A Practical Approach to Design, Implementation, and Management. — 3-е изд. — М.: Вильямс, 2003. — 1436 с. — ISBN 0-201-70857-4
  5.  Гарсиа-Молина Г., Ульман Дж., Уидом Дж. Системы баз данных. Полный курс. — М.: Вильямс, 2003. — 1088 с. — ISBN 5-8459-0384-X
  6.  Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных = Introduction to Database Systems. — 8-е изд. — М.: «Вильямс», 2006. — 1328 с. — ISBN 0-321-19784-4
  7.  Когаловский М. Р. Перспективные технологии информационных систем. — М.: ДМК Пресс; Компания АйТи, 2003. — 288 с. — ISBN 5-279-02276-4
  8.  Когаловский М. Р. Энциклопедия технологий баз данных. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 800 с. — ISBN 5-279-02276-4
  9.  Цикритзис Д., Лоховски Ф. Модели данных = D. Tsichritzis, F. Lochovsky. Data Models. Prentice Hall, 1982. — М.: Финансы и статистика, 1985. — 344 с.
  10.  Бен Форта. Освой самостоятельно язык запросов SQL / Пер. с англ. — 3-е изд. — М.: Диалектика, 2005. — 288 с.
  11.  Пол Уилтон, Джон Колби. Язык запросов SQL для начинающих / Пер. с англ. — М.: Диалектика, 2005. — 496 с.
  12.  К. Дж. Дейт. Введение в системы баз данных / Пер. с англ. — 8-е изд. — М.: Вильямс, 2005. — 1328 с.
  13.  Кевин Клайн. SQL. Справочник. — М.: Кудиц-Образ, 2006. — 832 с.
  14.  Сайт-довідка по програмі Microsoft Office 2010 Access  [Електрон. ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://office.microsoft.com/uk-ua/access/ - Microsoft Office 2010 Access.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13066. Классный час «Занимательная математика» 33.99 KB
  Классный час Занимательная математика Возраст учащихся: 4 класс Цели: рассмотреть и решить занимательные задачи провести занимательные игры по математике; развивать внимание память мышление творческие способности мыслительные операции. ХОД ЗАНЯТИЯ: I....
13067. Соединенное королевство Великобритании и Северной Ирландии 22.51 KB
  Планконспект Тема: Соединенное королевство Великобритании и Северной Ирландии. Цель: Развить у учащихся познавательный интерес к изучению иностранного языка. Оборудование: интерактивная доска. Форма занятия: беседа с классом. Ход занятий I.Организационное нач
13068. Апрельские шутки, смех и прибаутки 18.71 KB
  Тема мероприятия: Апрельские шутки смех и прибаутки Время проведения: 30 минут Цель мероприятия: научить детей культуре проведения досуга и как следствие сплотить детский коллектив. Задачи мероприятия: Образовательная: Обучение виртуозному владению своим тело
13069. Птицы – наши друзья. Классный час 21.47 KB
  Классный час на тему: Птицы – наши друзья Цель познакомить учащихся с многообразием пернатых; закреплять знания о пользе птиц которую они приносят человеку; прививать любовь и бережное отношение к окружающей природе; развивать внимание память логическое ...
13070. Классный час. Как жить будем 39 KB
  Классный час Как жить будем Предварительная работа. В конце предыдущего учебного года я диагностировала уровень сформированности детского коллектива в классе при помощи методики А.Н. Лутошкина Какой у нас коллектив. Выяснилось что большинство школьников относят ...
13071. Ваше здоровье в ваших руках. Внеклассное мероприятие 44.5 KB
  Внеклассное мероприятие по теме Ваше здоровье в ваших руках для старших классов классный час Цель: Формирование здорового образа жизни. Сегодня существует целый ряд определений здоровья которые как правило содержат пять критериев определяющих здоровье человек
13072. Здоровье в саду на грядке. Внеклассное мероприятие 33.88 KB
  Конспект пробного занятия по педагогике Тема. Здоровье в саду на грядке Цель: формировать отношение к правильному питанию как составной части здорового образа жизни Основные образовательные задачи: Формировать у обучающихся правильное представление о з...
13073. НИКТО НЕ ЗАБЫТ, НИЧТО НЕ ЗАБЫТО. Внеклассное мероприятие 40 KB
  НИКТО НЕ ЗАБЫТ НИЧТО НЕ ЗАБЫТО Классный час Цели: воспитывать чувство патриотизма; прививать нравственноэстетические качества; обогащать опыт поисковой работы. Оборудование: 1. Карта России; флажки с названиями великих сражений звездочки. 2. Проигрыватель с г...
13074. Наркотики. Внеклассное мероприятие 33 KB
  Планконспект проведения классного часа Тема: Наркотики Рассказ учителя. Тема нашего сегодняшнего разговора серьезная и тяжелая: мы будем говорить о наркотиках. Как повашему что такое наркотики Ответы 5 мин.. Да ребята наркотики это беда разрушение и сме