43509

СОЗДАНИЕ МАРКШЕЙДЕРСКОГО–ГЕОДЕЗИЧЕСКОГО ОБОСНОВАНИЯ И ПРОИЗВОДСТВА ТОПОГРАФИЧЕСКОЙ СЪЕМКИ В МАСШТАБЕ 1:2000 ГОРНОДОБЫВАЮЩЕГО ПРЕДПРИЯТИЯ

Курсовая

География, геология и геодезия

Высоты пунктов съемочного обоснования определить методом технического или спутникового нивелирования. ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ: Топографическая карта растр масштаба 1:100 000 с нанесенными на ней: территория горнодобывающего предприятия; пункты исходного геодезического обоснования ГГС: полигонометрия или триангуляция 4 класса точности с отметками определенными из нивелирования III класса все доступные на исходной топографической карте. Проект опорного планововысотного обоснования.

Русский

2013-11-05

39.5 KB

82 чел.

КУРСОВАЯ РАБОТА

ПО ВЫСШЕЙ ГЕОДЕЗИИ

для студентов IV курса специальности «маркшейдерское дело»

на тему «ТЕХНИЧЕСКИЙ ПРОЕКТ НА СОЗДАНИЕ маркшейдерско–ГЕОДЕЗИЧЕСКОГО ОБОСНОВАНИЯ И ПРОИЗВОДСТВА ТОПОГРАФИЧЕСКОЙ СЪЕМКИ В МАСШТАБЕ 1:2000 ГОРНОДОБЫВАЮЩЕГО ПРЕДПРИЯТИЯ»

ЗАДАНИЕ НА КУРСОВОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ:

В соответствии с нормативными документами составить технический проект на создание маркшейдерско-геодезического обоснования и производства топографической съемки в масштабе 1:2000 горнодобывающего предприятия, состоящий из:

  1.  проекта опорного планово-высотного обоснования;
  2.  проекта съемочного обоснования и производства топографической съемки масштаба 1:2000;
  3.  Сметно-расчетной части.

Опорное плановое обоснование развить методами полигонометрии (IVкл, 1-2р.), с использованием спутниковой аппаратуры или их комбинаций от пунктов государственной геодезической сети (ГГС).

Съемочное обоснование запроектировать в виде теодолитных ходов, геодезических засечек, сетей микротриангуляции или пунктов спутниковых определений.

На все пункты опорной сети необходимо передать отметки нивелированием не ниже IV класса. Высоты пунктов съемочного обоснования определить методом технического или спутникового нивелирования.

Запроектировать производство топографической съемки с высотой сечения рельефа 1м одним из доступных методов: мензульным, тахеометрическим, фотограмметрическим,  с использованием спутниковой аппаратуры, лазерным сканированием.

Курсовую работу и графические приложения оформить в соответствии с требованиями методических указаний.

ИСХОДНЫЕ ДАННЫЕ:

Топографическая карта (растр) масштаба 1:100 000 с нанесенными на ней:

  1.  территория горнодобывающего предприятия;
  2.  пункты исходного геодезического обоснования (ГГС): полигонометрия или триангуляция 4 класса точности с отметками, определенными из нивелирования III класса (все доступные на исходной топографической карте). Внешнее оформление пунктов ГГС – простая металлическая пирамида высотой – 8м.

СОДЕРЖАНИЕ ПОЯСНИТЕЛЬНОЙ ЗАПИСКИ:

  1.  Введение.
  2.  Задание на проектирование и исходные данные.
  3.  Физико-географическое описание и топографо-геодезическая изученность района работ.
  4.  Проект опорного планово-высотного обоснования.

3.1. Обзор методов создания опорных маркшейдерско-геодезических сетей –  полигонометрия, спутниковые определения, нивелирование (особенности, преимущества и недостатки).

3.2. Плановая опорная сеть (разряд и метод проектируемой сети, включая требования нормативных документов; характеристика сети, количество пунктов и места их расположения, учитывая требования нормативных документов; расчет высоты геодезических знаков; выбор типа знаков и центров для закрепления пунктов; оценка точности сети; методика измерения углов, линий, векторов и допуски; типы инструментов; метод уравнивания и вычисления координат пунктов сети).

3.3. Высотная опорная сеть (класс нивелирования; закрепление пунктов нивелирования; оценка точности; типы инструментов и методика нивелирования; уравнивание нивелирных ходов и вычисление высот пунктов).

  1.  Проект съемочного обоснования (метод создания планового и высотного съемочного обоснования; характеристика съемочного обоснования; закрепление пунктов; типы инструментов для угловых и линейных измерений; методика измерений; уравнивание съемочного обоснование и вычисление координат пунктов; определение высот пунктов)
  2.  Выполнение топографической съемки (требования инструкции; методика выполнения съемки; применяемые инструменты; ведение полевой документации; разграфка и оформление планшетов)
  3.  Сметно-расчетная часть (перечень работ и их сметная стоимость).
  4.  Заключение.

ПРИЛОЖЕНИЯ К ПРОЕКТУ:

  1.  План-схема опорного планового обоснования (масштаб 1: 25 000).
  2.  План-схема опорного высотного обоснования (масштаб 1: 25 000).
  3.  План-схема съемочного обоснования (масштаб 1: 25 000).
  4.  Профиля видимости (для сторон триангуляции и полигонометрии, а также для смежных пунктов опорного обоснования).
  5.  Схема разграфки участка топографической съемки на листы масштаба 1: 2 000.
  6.  Копии рекламных буклетов используемых приборов. (Для импортных)

Список рекомендуемых инструкций и нормативных документов

  1.  Инструкция по производству маркшейдерских работ (РД 07-603-03). Охрана недр и геолого-маркшейдерский контроль. Серия 07. Выпуск 15 / Колл. авт. – М.:ФГУП «Научно-технический центр по безопасности в промышленности Госгортехнадзора России», 2004. – 120с.
  2.  Инструкция по топографической съемке в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 и 1:500. ГКИНП-02-033-82. М.:ГУГиК, 1982г.
  3.  Инструкция по нивелированию I, II, III, IV классов. ГКИНП (ГНТА) -03-010-03. М.:ЦНИИГАиК, 2004г.
  4.  Инструкция по развитию съемочного обоснования и съемке ситуации и рельефа с применением глобальных навигационных спутниковых систем ГЛОНАСС и GPS. ГКИНП (ОНТА)-02-262-02. М.:ЦНИИГАиК, 2002г.
  5.  Руководство по созданию и реконструкции городских геодезических сетей с использованием спутниковых систем ГЛОНАСС/GPS. ГКИНП (ОНТА)-01-271-03. М.:ЦНИИГАиК, 2003г.
  6.  Правила закрепления центров пунктов спутниковой геодезической сети. М.:ЦНИИГАиК, 2001г.
  7.  Инструкция о порядке контроля и приемки геодезических, топографических и картографических работ. ГКИНП (ГНТА)-17-004-99. М.:ЦНИИГАиК, 1999г.
  8.  Условные знаки для топографических планов масштабов 1:5000, 1:2000, 1:1000 и 1:500. М.:Недра, 1989г.
  9.  Сметные укрупненные расценки на топографо-геодезические работы СУР-2002. М.:ФСГиК, 2003г.
  10.  Справочник укрупненных базовых цен на инженерно-геодезические изыскания для строительства. М.: Госстрой России, 1997г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42197. Вивчення будови, принципу дії амперметрів та вольтметрів. Визначення їх метрологічних характеристик 93 KB
  Якщо статична характеристика лінійна у=кх то коефіцієнт к називається чутливістю вимірювального приладу; ціна поділки ЗВ ; ціна одиниці найменшого розряду числа в показах цифрового приладу ; 2 похибки ЗВ: Абсолютна відносна приведена похибки ЗВ; Похибки поділяються на статичні які виникають при вимірюванні постійних величин динамічні які виникають при вимірюванні змінних величин. До числа характеристик похибок відноситься також варіація вихідного сигналу або варіація показів вимірювального приладу.8485]: метод порівняння з...
42198. Повiрка цифрових та аналогових омметрiв 144.5 KB
  Програма роботи У процесі підготовки до заняття студенту потрібно ознайомитись з методикою повірки омметрів згідно ГОСТ 9. Здійснити повірку цифрових універсальних омметрів типу В7 20 та В7 16А.1 Будова аналогових омметрів Омметрами називають прилади прямої дії які служать для безпосереднього вимірювання активних опорів. Перевага двохрамочних омметрів у тому що їх покази не залежать від напруги джерела живлення.
42199. Калібрування і повірка термометрів опору 286.5 KB
  Засвоїти методику отримання практичних навиків при проведенні досліджень динамічних характеристик термометрів опору при нагріванні і охолодженні повірці термометрів опору та калібруванні напівпровідникових термометрів опору термісторів.2 Програма роботи Під час заняття студент повинен ознайомитись з будовою та принципом дії термометрів опору. Визначити динамічну похибку термометрів опору типу ТСП і ТСМ.
42200. Систематичні похибки вимірювань та методи їх зменшення 71.5 KB
  У процесі заняття провести вимірювання різних електричних величин різними способами і засобами визначити систематичні похибки ввести поправки до результатів вимірювань обчислити дійсні значення вимірюваних величин і впевнитись у правильності отриманих значень.1 Систематичні похибки вимірювань та методи їх зменшення Процес пізнання матеріального світу відбувається через експериментальне визначення вимірювання кількісних оцінок фізичних величин що характеризують досліджувані процеси явища. Таким чином результат...
42201. Вивчення будови, принципу дії та застосування електронного осцилографа для електричних вимірювань 461 KB
  Практичне виконання вимiрювань напруги струму часових iнтервалiв частоти кута зсуву фаз складової комплексного опору та iнших електричних величин з допомогою осцилографа. При пiдготовцi до роботи студенти повиннi самостiйно продумати i завчасно пiдготувати програму виконання роботи для заданого їм варiанта вибрати або скласти самостiйно необхiднi для цього схеми вимiрювань запропонувати свої рiшення в здiйсненнi вимiрювань дiючих значень синусоїдальних струмiв i напруг з допомогою осцилографа. Пропонується продумати методику...
42202. Вивчення методів та засобів вимірювання електричної ємності та індуктивності 245 KB
  Ознайомлення з різними методами вимірювання електричної ємності і індуктивності та приладами що використовуються для цього. Ознайомлення з будовою мостів змінного струму і універсальних мостів з будовою і застосуванням резонансних вимірювачів індуктивності L і ємності С. Отримання навичок практичного виконання вимірювань ємності і індуктивності.
42203. Електронні автоматичні мости і їх повірка 109 KB
  За результатами повірки зробити висновки про придатність до експлуатації автоматичного моста.3 Основні теоретичні відомості Електронні автоматичні мости Як правило термометри опору працюють в комплекті зі зрівноваженими електронними автоматичними мостами постійного або змінного струму або з логометрами. В автоматичних мостах використовується вимірювальна система чотириплечового моста з реохордом що забезпечує високу точність вимірювання. Термометр опору який є чутливим елементом моста включається в одне з його плечей.
42204. МОДЕЛИРОВАНИЕ ЛИНЕЙНЫХ ДИНАМИЧЕСКИХ СИСТЕМ 751 KB
  Ознакомление с пакетом прикладных программ SIMULINK и основными приемами моделирования линейных динамических систем. К занятию допускаются студенты составившие схемы моделирования заданных динамических систем см.1 могут быть составлены схемы моделирования уравнений 1. Для составления схемы моделирования дифференциальных уравнений 1.
42205. КАНОНИЧЕСКИЕ ФОРМЫ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ДИНАМИЧЕСКИХ СИСТЕМ 181.26 KB
  Математическая модель одной и той же линейной динамической системы может быть представлена в различных формах: в форме скалярного дифференциального уравнения -го порядка (модель вход-выход) или в форме системы из дифференциальных уравнений 1-го порядка (модель вход-состояние-выход). Следовательно, между различными формами представления математических моделей существует определенная взаимосвязь, т.е. модель вход-состояние-выход может быть преобразована к модели вход-выход и наоборот.