43550

Організація будівництва 5-ти поверхового, 2-х секційного, 60-ти квартирного житлового будинку

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Мета технологичного проектування – знаходження оптимальних технологічних рішень і організаційних умов для виконання будівельних процесів, які забезпечують випуск будівельної продукції в задані строки при мінімальному використанні усіх видів ресурсів.

Украинкский

2014-03-30

139.72 KB

10 чел.

Зміст

1.     Завдання на курсовий проект 1

2.     Вступ 2-4

3.     Підрахунок об'ємів робіт 5

3.1   Відомість підрахунку об'ємів земляних робіт 5-6

3.2   Відомість підрахунку об'ємів робіт нульового циклу 7

3.3   Специфікація збірних залізобетонних елементів 8-9

3.4   Специфікація столярних виробів 10

3.5   Відомість підрахунку площ підлог 11

3.6   Специфікація перегородок 12

3.7   Відомість підрахунку об'ємів оздоблювальних робіт 13-14

3.8   Відомість підрахунку покрівельних робіт 15

3.9   Відомість олійного пофарбування столярних виробів 16

3.10 Відомість підрахунку трудомісткості спеціальних робіт 16

3.11 Відомість підрахунку об'ємів цегляної кладки 17-18

3.12 Відомість підрахунку трудомісткості робіт, потреби в механізмах і 19

матеріалах

4.     Проектування будівельного генплану 20

5.     Вибір методів виконання будівельно-монтажних робіт 21

5.1   Установлення залізобетонних елементів будівлі 21

5.2   Мурування стін 22

а)організація робочого місця  муляра; 22

б)структура кладочних операцій; 23

в)подавання і розкладання цегли і розчину; 23-24

г)рубання і обтісування цегли 24

5.3   Виконання підлоги із паркету 25-26

6.     Розрахунок та підбір баштового крану 27

7.     Розрахунок автомобільного транспорту 27

8.     Розрахунок потреби в тимчасових будівлях і спорудах 28

9.     Розрахунок складських приміщень і майданчиків 29

10.   Розрахунок потреби будівництва у воді 30

11.   Розрахунок потреби будівництва у електроенергії 31

12.   Заходи з техніки безпеки і протипожежної безпеки: 32

а) техніка безпеки при виконанні земляних робіт; 32

б) техніка безпеки при виконанні монтажних робіт; 32

в)техніка безпеки при виконанні мулярних робіт; 33

г) техніка безпеки при виконанні покрівельних робіт; 33

13.   Заходи з охорони праці 34

14.   Вимоги з охорони навколишнього середовища 35

15.   Література 36


2. Вступ

Житлова сфера є важливою складовою частиною економіки України, яка суттєво впливає на всі галузі господарства. Житловий фонд  становить  понад  20%  відтворюваного  нерухомого майна. Середня забезпеченість житлом в Україні становить 19,7 м2 загальної площі в розрахунку на одну особу, що нижче рівня забезпеченості в розвинутих країнах в 2,5-3 рази.

Проте    обсяги    житлового    будівництва    щорічно зменшується. Значна частина житлового фонду, що існує, потребує капітального ремонту.

В одночас, незважаючи на економічні труднощі, започатковується ринок житла. Близько 70% неявного житлового фонду перебуває у власності громадян.

Метою державної житлової політики є створення умов для реалізації права громадян на житло, розширення житлового будівництва, з використанням різних джерел фінансування, поліпшення, утримання і схоронності житлового фонду. Для досягнення поставленої мети необхідно:

• Удосконалити   законодавчу   базу,   щоб   врегулювати правовідносини у житловій сфері;

• Змінити  стратегію  місцебудування  в  напрямі  обсягів спорудження більш комфортного житла, малоповерхових будинків садибного типу, розвитку малих і середніх населених пунктів;

• Створити біржі, інвестиційні та інші фонди, страхові компанії та

структури   для   забезпечення   фінансування   житлового

будівництва.

Основними причинами, що заважають нормальній роботі будівельних організацій, є відсутність достатнього фінансування, високий рівень податків, високі процентні ставки кредиту.

Мета технологичного проектування – знаходження оптимальних технологічних рішень і організаційних умов для виконання будівельних процесів, які забезпечують випуск будівельної продукції в задані строки при мінімальному використанні усіх видів ресурсів.

Оптимальне рішення будівельного процесу – це знаходження найкращих, з усіх можливих поєднань його параметрів та варіантів. Для цього виконують необхідні розрахунки, складають специфікації і калькуляції, виконують креслення, схеми, графіки, роблять необхідні описання. Розробку будівельних процесів, з позиції технології, виконують у вигляді технологічних карт, а з позиції організації праці в ланках і бригадах – карт трудових процесів будівельного виробництва.


Розробці технологічної карти, на визначений будівельний процес у кожному випадку передує варіантне проектування.

Шляхом варіантного проектування вибирають найбільш ефективну технологію будівельного процесу для конкретних умов будівництва. Для цього з арсеналу технологічних рішень виконання ідентичних будівельних процесів знаходять декілька варіантів з найбільш прогресивних рішень і розраховують ефективність кожного по основним техніко-економічним показникам: собівартості, трудоємкості робіт і продовженню робіт. Комплексні показники для оцінки ефективності вибираємого методу виробництва робіт з точки зору вартості показників і трудових затрат ще не розроблені.

Для безперебійного і ефективного функціонування будівельного виробництва неопхідна чітка, науково обгрунтована його організація на початковій стадії.

Організаційні форми будівельного виробництва залежать від способів виконання БМР, які в нашій країні розподіляють на підрядний і господарський.

Підрядний спосіб передбачає виконання БМР спеціальними постійно діючими підрядними буд.-монт. організаціями на основі договорів, підписаних з замовниками.

В якості замовників виступають міністерства, відомств, виконкоми, підприємства, організації, дирекції підприємств, що будуються, якими виділені ліміти капітальних вкладень в будівництво.

В підрядних договорах визначаються права і обов’язки обох сторін по виконанню БМР і забезпеченню будівництва ресурсами.

Замовник складає титульні списки будівель, забезпечує об’єкти, що будуються проектно-кошторисною документацією, обладнанням, спеціальними матеріалами, енергетичними ресурсами, кадрами експлуатаційного персоналу, а також вирішує питання надання земельної ділянки під забудову, проведення проетно-пошукових робіт і фінансування будівництва.

Замовник складає договір, як правило, з загально-будівельною

організацією, яка виступає  в якості генерального підрядника. Генпідрядна організація виконує частину БМР власними силами, а для виконання спеціальних робіт складає договір з субпідрядниками спеціалізованих організацій, координує і організовує загальну їх роботу і несе відповідальність за якість  і своєчасний ввід в дію обєкта, що будується.

Субпідрядні організації виконують окремі види спеціалізованих робіт або здійснює будівництво спеціальних будівель і споруд і несуть відповідальність

за своєчасність  і якість виконання цих робіт.

Господарський спосіб заключається в тому, що організації-замовники виконують БМР власними силами – які створюються для цих цілей будівельними підрозділами. При цьому замовники виконують, також, усі функції забудови, як і при підрядному способі.

Підрядним способом виконується до 88% всіх БМР в нашій країні. Цей спосіб має значні переваги пред господарським, так як за рахунок спеціалізації, кооперації і індустріалізації будівельного виробництвадозволяє скорочувати терміни, знижувати вартість і підвищувати якість будівництва об’єктів.     


3.Підрахунок об'ємів робіт

3.1 Відомість підрахунку об'ємів земляних робіт

п/п

Назва робіт

Ескіз та формула підрахунку

Од.

вим.

К-сть

1

Зрізання рослиного шару t=0,2 м

Vр.ш.= (12 + 20)  (44,4 + 20)  0,2

м3

283,4

2

Вертикальне планування майданчику

Sв.п. = (12+ 20)  (44,4 + 20)

м2

1416,8

3

Розробка грунту

в котлавані

грунт - суглинок

= 0,5

А = 12 + 2  0.65 + 2  0.2 = 12 + 1.3 + 0.4 = 13,7м

Нс= (h1+h2+h3+h4)/4 = (1+1,45+1,57+1,11)/4=1,3м

Н =2,5-1,3= 1,2м

= 0,5                   х = 0,5  1,3 = 0,65

С = 13,7 + 2  0,65 = 15м

В = 44.4 + 2  1.8 + 2  0,2 = 48.4м

D = 48.4 + 2  0.65 = 49.7м

 

м3

844.8

4

Ручне допрацювання грунту 7%

Vр.д.= Vк  0.07 = 844.8  0.07

м3

59.1

5

Зворотня засипка грунту

Vз.з.=

Vз.з.=

м3

748.4

6

Підсипка грунту

VП =

м3

62.3

3.2 Відомість підрахунку робіт нульового циклу

Назва роботи

Ескіз і формула підрахунку

Од. вим.

К-сть

1

Влаштування горизонтальної гідроізоляції

м2

100.2


3.3 Специфікація з/б елементів

п\п

Назва елемента

Марка

елемента

Кіль

кість

Об’єм, м3

Маса, т

Площа, м2

Серія,

ГОСТ,

каталог

Од.

Аг.

Од.

Аг.

Од.

Аг.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Підземна частина

1

Фундаментні

подушки

ФЛ12.24

42

0,65

27.3

1,63

68.46

ГОСТ

13580-85

ФЛ12.12

6

0,31

1.86

0,78

4.68

ФЛ14.24

33

0,74

25

1,9

62.7

ФЛ14.12

3

0,37

1.08

0,95

2.73

Всього

84

55.2

138.57

2

Фундаментні

блоки

ФБС24.5.6

108

0,68

73.44

1,63

176

ГОСТ

13579-18

ФБС12.5.6

54

0,33

17.82

0,79

42.66

ФБС24.4.6

87

0,54

47

1,3

113.1

ФБС12.4.6

12

0,27

3.24

0,64

7.7

ФБС9.5.6

12

0,96

2.88

0,58

7

ФБС9.4.6

30

0,22

6

0,48

14.1

Всього

303

150.4

360.54

Надземна частина

1 ПОВЕРХ

3

Плити

Перекриття

ПК30.10

4

0,65

2,6

0,882

3,528

2,95

11,8

Серія

1.141-1

ПК30.12

14

0,78

6

1,08

15.4

3,55

3.5

ПК63.10

48

1,37

35.04

1,825

87.6

6,22

297.6

ПК63.12

10

1,64

16,4

2,2

22

7,47

74,7

Всього

 

76

51.2

128.5

433.4

4

Козирки входу

КЗВ 30.12

2

0,43

0,86

1,08

2,16

 

3,6

7,2

Всього

0,86

2,16

7,2

5

Балконні плити

ПБ 30.12

10

0,42

42

1,1

11

ПБ 60.12

2

0,84

1,68

2,1

4,2

Всього

12

5,88

15,2

6

Цокольний сходовий марш

СМ 10.12

2

0,29

0,58

0,73

1,46

Серія

1.151.1-6

Всього

0,58

1,46

7

Сходовий марш

СМ 28.12

4

0,56

2,24

1,37

5,48

Всього

2,24

5,48

8

Сходова площадка

СП 28.12

6

0,59

3,54

0,7

4,2

Всього

3,54

4,2


Типовий поверх

9

Плити

перекриття

ПК30.10

4

0,65

2,6

0,882

3,528

2,95

11,8

Серія

1.141-1

ПК30.12

14

0,78

6

1,08

15.4

3,55

3.5

ПК63.10

48

1,37

35.04

1,825

87.6

6,22

297.6

ПК63.12

10

1,64

16,4

2,2

22

7,47

74,7

Всього

 

76

51.2

128.5

433.4

10

Сходовий марш

СМ 28.12

4

0,56

2,24

1,37

5,48

Серія

1.151.1-6

Всього

2,24

5,48

11

Сходова площадка

СП 28.12

4

0,59

2,36

0,7

2,8

Всього

2,36

2,8

12

Балконні плити

ПБ 30.12

10

0,42

42

1,1

11

ПБ 60.12

2

0,84

1,68

2,1

4,2

Всього

12

5,88

15,2

П’ятий поверх

13

Плити покриття

ПК30.10

4

0,65

2,6

0,882

3,528

2,95

11,8

Серія

1.141-1

ПК30.12

14

0,78

6

1,08

15.4

3,55

3.5

ПК63.10

48

1,37

35.04

1,825

87.6

6,22

297.6

ПК63.12

10

1,64

16,4

2,2

22

7,47

74,7

Всього

 

76

51.2

128.5

433.4

14

Балконні плити

ПБ 30.12

10

0,42

42

1,1

11

ГОСТ 6786-80

ПБ 60.12

2

0,84

1,68

2,1

4,2

Всього

12

5,88

15,2

Технічний поверх

15

Плити

покриття

ПР30.10

6

0,3

1,8

0,8

4,8

Серія

1.141-1

ПР30.12

20

0,4

8

1

20

ПР63.10

48

0,7

33,6

1,8

86,4

ПР63.12

10

0,8

8

2

20

Всього

 

84

51,4

131,2

16

Балконні плити

ПБ 30.12

10

0,42

42

1,1

11

Серія 87 частина 10

ПБ 60.12

2

0,84

1,68

2,1

4,2

Всього

12

5,88

15,2

17

Парапетні плити

ПП 15-5у

90

0,05

4,5

0,135

12,1

Серія 1.238.1-2


3.4 Специфікація столярних виробів

п/п

Назва виробу

Марка прорізу

Марка по

ГОСТ

серія

Кіль-

кість

Розмір

Площа 1 елемента,

м2

Загальна площа

м2

ГОСТ

Ширина мм

Висота мм

1 ПОВЕРХ

1

Віконні заповнення

ВК-1

СП-15.09

6

860

1470

1,3

7,8

112.14-75

ВК-2

СП-15.15

8

1470

1470

2,2

17,6

ВК-3

СП-15.18

14

1760

1470

2,6

36,4

Всього

61,8

2

Дверні заповнення

Д-1

ДГ-21.12

2

1170

2070

2,4

4,8

6229-74

Д-2

ДГ-21.12

2

1170

2070

2,4

4,8

Д-3

ДГ-21.09

14

870

2070

1,8

25,2

Д-4

ДГ-21.09

16

870

2070

1,8

28,8

Д-5

ДЗ-21.08

12

770

2070

1,6

19,2

Д-6

ДГ-21.07

12

670

2070

1,4

16,8

Д-7

БС-22.07

12

670

2170

1,45

17,4

Всього

117

ТИПОВИЙ ПОВЕРХ

3

Віконні заповнення

ВК-1

СП-15.09

6

860

1470

1,3

7,8

112.14-75

ВК-2

СП-15.15

8

1470

1470

2,2

17,6

ВК-3

СП-15.18

14

1760

1470

2,6

36,4

ВК-4

СП-09.18

2

1760

870

1,5

3

Всього

64,8

4

Дверні заповнення

Д-3

ДГ-21.09

14

870

2070

1,8

25,2

6229-74

Д-4

ДГ-21.09

16

870

2070

1,8

28,8

Д-5

ДЗ-21.08

12

770

2070

1,6

19,2

Д-6

ДГ-21.07

12

670

2070

1,4

16,8

Д-7

БС-22.07

12

670

2170

1,45

17,4

Всього

107,4

Всього віконних заповнень S = 321м2

Всього дверних заповнень S = 546,6м2


п/п

Назва приміщення

Розміри, м

Площа

м2

Вид підлоги

а

в

Лінолеум

Кер.пл.

І – поверх

І – під'їзд

1-о кімнатна квартира №1

1

Коридор

-

-

4,2

4,2

2

Кімната

-

-

11,8

11,8

3

Санвузол

1,5

1,5

2,25

2,25

4

Кухня

2,8

2,8

7,8

7,8

Всього

26

23,8

2,25

1-о кімнатна квартира №2

5

Коридор

-

-

3,2

3,2

6

Кімната

-

-

9,8

9,8

7

Санвузол

1,5

1,5

2,25

2,25

8

Кухня

2,8

2,8

7,8

7,8

Всього

23

20,8

2,25

2-о кімнатна квартира №1

9

Коридор

-

-

6,8

6,8

10

Кімната

2,5

3,5

8,75

8,75

11

Кімната

4,6

3,4

15,6

15,6

12

Санвузол

1,5

1,5

2,25

2,25

13

Кухня

2,6

2,8

7,5

7,5

Всього

40,9

38,65

2,25

2-о кімнатна квартира №2

14

Коридор

-

-

19,9

19,9

15

Кімната

3,4

3

10,2

10,2

16

Кімната

3,4

3,6

12,2

12,2

17

Санвузол

1,5

1,5

2,25

2,25

18

Кухня

2,6

2,8

7

7

Всього

51,55

49,3

2,25

Всього у під'їзді:

207,5

194

13,5

Всього на поверсі:

415

388

27

Всього у будинку:

2075

1940

135

3.5 Відомість підрахунку площ підлог


3.6 Специфікація перегородок

Ескіз плану поверху

Марка

перегор.

№ перегородки

К-сть

Площа,м2

Од.

Заг

1-ий поверх, 1-ий під'їзд

 

П1

1

1

8,84

8,84

П2

2,38,39

3

6,5

19,5

П3

3,19,30

3

2,6

7,8

П4

4,5,20,21

4

7,3

29,2

П5

6,22

2

1,6

3,2

П6

7,9,12,14,

27,34,36,26

8

3,9

31,2

П7

8,11,13

3

15,6

46,8

П8

10,23

2

7,8

15,6

П9

15,16

2

4,7

9,4

П10

17,8

2

6,8

13,6

П11

24

1

9,4

9,4

П12

25

1

12

12

П13

28

1

10,4

10,4

П14

29

1

3,1

3,1

П15

31

1

6,2

6,2

П16

32

1

5,7

5,7

П17

33,35

2

4,4

8,8

П18

37

1

7

7

S до 6м2    

19

38

S до 10м2  

15

30

S до 15м2  

5

10

Типовий поверх

S до 6м2    

19

38

S до 10м2  

14

28

S до 15м2  

5

10


3.7 Відомість підрахунку оздоблювальних робіт

Назва приміщення

Вид оздоб-лення

Площа брутто

Віднімання прорізів

Формула підрахунку

К-сть

Формула підрахунку

Кіль-кість

Маляр

Облиц

Штук

1-ий поверх, 1-ий під'їзд

1-о кімнатна квартира №1

1

Коридор

Штук.

(1,5+1,2+0,7+0,9+1,9+0,7+1,8)*2,5

21,7

2,1*0,9+2,1*0,9+

2,1*0,8+2,1*0,7

6,9

14,8

Малярка

(1,5+1,2+0,7+0,9+1,9+0,7+1,8)*2,5

21,7

21,7

2

Кімната

Штук.

(3,1+2,4+0,9+2+2,2+4,4)*2,5

37,5

2,1*0,9+2,2*0,7+

1,5*1,5

5,7

31,8

Малярка

(3,1+2,4+0,9+2+2,2+4,4)*2,5

37,5

37,5

3

Кухня

Штук.

2,8*4*2,5

27,9

2,7*0,8+1,5*1,8

4,4

23,5

Облиц.

2,8*4*2,5

27,9

2,7*0,8+1,5*1,8

4,4

23,5

4

Сан

вузол

Штук.

1,5*4*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Облиц.

1,5*4*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Всього

59,2

37

83,6

1-о кімнатна квартира №2

5

Коридор

Штук.

(2,2+1,5+1,2+0,4+1+1)*2,5

18,3

2,1*0,9+2,1*0,9+

2,1*0,8+2,1+0,7

6,9

11,4

Малярка

(2,2+1,5+1,2+0,4+1+1)*2,5

18,3

18,3

6

Кімната

Штук.

(3,1+2,2+1,1+1+2+

3,1)*2,5

31,25

2,2*0,7+2,1*0,9+

1,5*0,9

4,8

26,45

Малярка

(3,1+2,2+1,1+1+2+

3,1)*2,5

31,25

31,25

7

Кухня

Штук.

2,8*4*2,5

27,9

2,1*0,8+1,5*1,8

4,4

4,4

Облиц.

2,8*4*2,5

27,9

2,1*0,8+1,5*1,8

4,4

4,4

8

Сан

вузол

Штук.

1,5*4*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Облиц.

1,5*4*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Всього

49,55

37

74,88

2-х кімнатна квартира №1

9

Коридор

Штук.

(2,2+2,5+3,9+0,9+1,6+1,6+)*2,5

31,7

2,1*0,9+2,1*0,9+

2,1*0,8+2,1*0,7

6,9

24,8

Малярка

(2,2+2,5+3,9+0,9+1,6+1,6+)*2,5

31,7

31,7

10

Кімната

Штук.

(3+3,4)*2*2,5

32

2,1*0,9+1,5*1,8

4,6

27,4

Малярка

(3+3,4)*2*2,5

32

32

11

Кімната

Штук.

(3,7+3,4)*2*2,5

35,5

2,1*0,9+2,2*0,7+

1,5*0,9

4,8

30,7

Малярка

(3,7+3,4)*2*2,5

35,5

35,5

12

Кухня

Штук.

(2,5+2,8)*2*2,5

26,5

2,1*0,8+1,5*1,5

3,9

22,6

Облиц.

(2,5+2,8)*2*2,5

26,5

2,1*0,8+1,5*1,5

3,9

22,6

13

Сан

вузол

Штук.

1,5*4*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Облиц.

1,5*4,*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Всього

99,2

36,1

119

2-х кімнатна квартира №1

14

Коридор

Штук.

(2,6+1+1,6+1,6+1+

0,7+2,8+0,9+1)*2,5

33

2,1*0,9*3+3,1*0,8+2,1*0,7

8,8

24,2

Малярка

(2,6+1+1,6+1,6+1+

0,7+2,8+0,9+1)*2,5

33

33

15

Кімната

Штук.

(2,5*3,6)*2*2,5

30,5

2,1*0,9+1,5*1,5

4,1

26,4

Малярка

(2,5*3,6)*2*2,5

30,5

30,5

16

Кімната

Штук.

(4,6+3,4)*2*2,5

40

2,1*0,9+1,5*1,8+

2,2*0,7

6,1

33,9

Малярка

(4,6+3,4)*2*2,5

40

40

17

Кухня

Штук.

(2,6+2,9)*2*2,5

27,5

2,1*0,8+1,8*1,5

4,4

23,1

Облиц.

(2,6+2,9)*2*2,5

27,5

2,1*0,8+1,8*1,5

4,4

23,1

18

Сан

вузол

Штук.

1,5*4,*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Облиц.

1,5*4,*2,5

15

2,1*0,7

1,5

13,5

Всього

103,5

36,6

121,1

Коридор

19

Кори-

дор

Штук.

(2+7,9+7,9+1,6+1,6)*2,5

52,5

2,1*0,9*5

9,5

43

Малярка

(2+7,9+7,9+1,6+1,6)*2,5

52,5

52,5

Всього

52,5

43

Всього у під’їзді

472,7

220,7

599,9

Всього на поверсі

945,4

441,4

1200

Всього у будинку

4727

2207

5999


3.8 Відомість підрахунку покрівельних робіт

п/п

Назва робіт

Ескіз і формула підрахунку

Од.

вим.

К-сть

1

Влаштування пароізоляції

S=12*6,4*4+9*3,2*2+9*6,4

м2

422,4

2

Влаштування цементно-пісчаної стяжки

Sц= 12*6,4*4+9*3,2*2+9*6,4

м2

422,4

3

Влаштування утеплювача t=80 мм

Sут=(12*6,4*4+9*3,2*2+9*6,4)*0,15

м3

63,4

4

Влаштування 4-х шарової рулонної покрівлі

S=(12+2*0,7)*6,4*2+(12*2*0,7)*(6,4+0,7)*2+(12+2*0,7)*3,2*4+(3,2+2*0,7)*(1,5+0,7)*8+(6+2*0,7)*(1,5+0,7)*2+(3+0,7)*(1,5+0,7)*2

м2

625,6


     3.9  Відомість олійного пофарбування столярних виробів

№ з.п.

Роботи

Площа виробів по зовнішніх розмірах коробки, м2

Перевідний коефіцієнт ДБН

Площа пофарбування, м2

1

Пофарбування вікон

321

               2,5

802,5

2

Пофарбування дверей

546,6

               2,4

1311,8

           3.10 Відомість підрахунку трудомісткості спеціальних робіт

№ з.п.

Назва робіт

Об'єм робіт, м3

Трудомісткість на 100 м3 будівлі

Загальна трудомісткість

люд.-год.

люд.-зм

1

2

3

4

5

6

1

Опалення і вентиляція

7459,2

15

1119

139,87

2

Водогін і каналізація

7459,2

14

1044,4

130,55

3

Електрозабезпечення

7459,2

10

746

93,25

4

Газозабезпечення

7459,2

4

298,4

37,3

5

Слабострумні мережі

7459,2

4

298,4

37,3


3.11 Відомість підрахунку об'ємів цегляної кладки

В

і

с

ь

Ділянка

на осі

Позначка на

висоті

Товщ.

стіни

Висот

стіни

Довжина ділянки (м)

Пл.

бр.

2)

Віднімання прорізів

Площа

нетто

2)

Об’єм

кладки

3)

низ.

верх.

Формула підрахунку

Кіл.

Формула підрахунку

Кіл.

І – поверх

Зовнішні стіни

А

1-3,4-6,

8-10,

11-13

-0,300

2,800

0,51

3,1

6,4*2+1,5*2+3*2+

3,2*4

34,6

107

1,5*1,5*2+1,5*1,8*6

20,7

86,6

44,2

3-4,6-8,

10-11

-0,300

2,800

0,51

3,1

3,2*8

25,6

79,4

(2,2*0,7*4+1,5*0,9*2+1,5*1,5*2)*2

26,8

52,6

26,8

В

1-3,4-6,

8-10,

11-13

-0,300

2,800

0,51

3,1

6,4*2+3*2+3,2*4

31,6

98

1,5*1,8*6+1,5*1,5*2+

2,1*1,2*2

25,7

72,3

36,9

13,1

А-В

-0,300

2,800

0,51

3,1

(6+6)*2

24

74,4

2,2*0,7*4+1,5*0,9*2+

1,5*1,8*2

14,3

60,1

30,6

Всього ∑=138.5м3

Внутрішні стіни

Б

2-3,

11-12

-0,300

2,800

0,38

3,1

1,5+1,5+3+3

9

27,9

2,1*0,9*2

3,8

24,1

9,2

2,12

А-В

-0,300

2,800

0,38

3,1

(7+3,7)*2

21,4

66,3

2,1*0,9*2

3,8

62,5

23,7

3,11

А-В

-0,300

2,800

0,38

3,1

(6+6)*2

24

66,3

2,1*0,9*2

3,8

70,6

26,8

5,9

А-В

-0,300

2,800

0,38

3,1

(4,6+4,6)*2

13,8

42,8

42,8

16,3

7

А-В

-0,300

2,800

0,38

3,1

6+6

12

37,2

37,2

14,1

4,6,

8,10

А-В

-0,300

2,800

0,38

3,1

1.5*8

12

37,2

37,2

14,1

Всього ∑=104,2м3

Типовий поверх

Зовнішні стіни

А

1-3,4-6,

8-10,

11-13

2,800

5,600

2,8

0,51

6,4*2+1,5*2+3*2+

3,2*4

34,6

96,9

1,5*1,5*2+1,5*1,8*6

20,7

76,2

38,9

3-4,6-8,

10-11

2,800

5,600

2,8

0,51

3,2*8

25,6

71,7

(2,2*0,7*4+1,5*0,9*2+1,5*1,5*2)*2

26,8

45

22,95

В

1-3,4-6,

8-10,

11-13

2,800

5,600

2,8

0,51

6,4*2+3*2+3,2*4

31,6

88,5

1,5*1,8*6+1,5*1,5*2+

2,1*1,2*2

25,7

62,8

32

13,1

А-В

2,800

5,600

2,8

0,51

(6+6)*2

24

67,2

2,2*0,7*4+1,5*0,9*2+

1,5*1,8*2

14,3

52,9

27

Всього ∑=120,8м3

Внутрішні стіни

Б

2-3,

11-12

2,800

5,600

2,8

0,38

1,5+1,5+3+3

9

25,2

2,1*0,9*2

3,8

21,4

8,1

2,12

А-В

2,800

5,600

2,8

0,38

(7+3,7)*2

21,4

59,9

2,1*0,9*2

3,8

56,1

21,3

3,11

А-В

2,800

5,600

2,8

0,38

(6+6)*2

24

67,2

2,1*0,9*2

3,8

63,4

24,1

5,9

А-В

2,800

5,600

2,8

0,38

(4,6+4,6)*2

13,8

38,6

38,6

14,7

7

А-В

2,800

5,600

2,8

0,38

6+6

12

33,6

33,6

12,8

4,6,

8,10

А-В

2,800

5,600

2,8

0,38

1.5*8

12

33,6

33,6

12,8

Всього ∑=93,8м3

П’ятий поверх

Зовнішні стіни

А

1-3,4-6,

8-10,

11-13

11,200

14,000

2,8

0,51

6,4*2+1,5*2+3*2+

3,2*4

34,6

96,9

1,5*1,5*2+1,5*1,8*6

20,7

76,2

38,9

3-4,6-8,

10-11

11,200

14,000

2,8

0,51

3,2*8

25,6

71,7

(2,2*0,7*4+1,5*0,9*2+1,5*1,5*2)*2

26,8

45

22,95

В

1-3,4-6,

8-10,

11-13

11,200

14,000

2,8

0,51

6,4*2+3*2+3,2*4

31,6

88,5

1,5*1,8*6+1,5*1,5*2+

2,1*1,2*2

25,7

62,8

32

13,1

А-В

11,200

14,000

2,8

0,51

(6+6)*2

24

67,2

2,2*0,7*4+1,5*0,9*2+

1,5*1,8*2

14,3

52,9

27

Всього ∑=120,8м3

Внутрішні стіни

Б

2-3,

11-12

11,200

14,000

2,8

0,38

1,5+1,5+3+3

9

25,2

2,1*0,9*2

3,8

21,4

8,1

2,12

А-В

11,200

14,000

2,8

0,38

(7+3,7)*2

21,4

59,9

2,1*0,9*2

3,8

56,1

21,3

3,11

А-В

11,200

14,000

2,8

0,38

(6+6)*2

24

67,2

2,1*0,9*2

3,8

63,4

24,1

5,9

А-В

11,200

14,000

2,8

0,38

(4,6+4,6)*2

13,8

38,6

38,6

14,7

7

А-В

11,200

14,000

2,8

0,38

6+6

12

33,6

33,6

12,8

4,6,

8,10

А-В

11,200

14,000

2,8

0,38

1.5*8

12

33,6

33,6

12,8

Всього ∑=93,8м3

Технічний поверх

Зовнішні стіни

А

1-3,4-6,

8-10,

11-13

14,000

16,000

2

0,51

6,4*2+1,5*2+3*2+

3,2*4

34,6

69,2

69,2

35,3

3-4,6-8,

10-11

14,000

16,000

2

0,51

3,2*8

25,6

51,2

51,2

26,1

В

1-3,4-6,

8-10,

11-13

14,000

16,000

2

0,51

6,4*2+3*2+3,2*4

31,6

63,2

63,2

32,2

13,1

А-В

14,000

16,000

2

0,51

(6+6)*2

24

48

48

24,5

Всього ∑=118,1м3

Внутрішні стіни

Б

2-3,

11-12

14,000

15.600

1.6

0,38

1,5+1,5+3+3

9

14.4

14.4

5.5

2,12

А-В

14,000

15.600

1.6

0,38

(7+3,7)*2

21,4

34.2

34.2

13

3,11

А-В

14,000

15.600

1.6

0,38

(6+6)*2

24

38.4

38.4

14.6

5,9

А-В

14,000

15.600

1.6

0,38

(4,6+4,6)*2

13,8

22.1

22.1

8.4

7

А-В

14,000

15.600

1.6

0,38

6+6

12

19.2

19.2

7.3

4,6,

8,10

А-В

14,000

15.600

1.6

0,38

1.5*8

12

19.2

19.2

7.3

Всього ∑=56.1м3

Всього у будинку ∑=1275,3м3


4. ПРОЕКТУВАННЯ БУДГЕНПЛАНУ

                                  

Будівельний генеральний план – важливий документ проекту виконання робіт. Він являє собою план будівельної площадки на якій зображено існуючі будівлі, будівлі що проектуються, тимчасові дороги, розміщення тимчасових споруд та будівель, комунікацій, складських приміщень та складських майданчиків.

Вихідні дані:

- генеральний план ділянки на якій має споруджуватися будівля з вказівкою місцезнаходження комунікацій постійних будівель та споруд;

- календарний план або сітковий графік;

- перелік і кількість будівельних машин і механізмів;

- відомість потреб в будівельних конструкціях і матеріалах;

- перелік, кількість та розміри тимчасових споруд, будівель, складів;

- нормативні дані, що до проектованого будгенплану;

- розрахунок площ адміністративно-побутових будівель;

- розрахунок потреби будівництва у воді;

- розрахунок потреби будівництва у електроенергії

- розрахунок параметрів та підбір вантажопід'йомних машин

Вимоги:

- обєм будівництва тимчасової споруди повинен бути мінімальним;

- при наявності на ділянці будівель, що підлягають знесенню, їх використовують як тимчасові будівлі;

- тимчасові будівлі і споруди необхідно розміщувати в місцях, які відповідають техніці безпеки та протипожежній безпеці;

- тимчасові будівлі і споруди повинні бути розташовані в зручних місцях;

- комунікації, що пролягають на будівельному майданчику повинні мати мінімальну довжину прокладання;

- тимчасові дороги, склади та складські майданчики необхідно розташовувати так, щоб число перевантажень та переміщень вантажів було мінімальним;

- повинне бути огородження будівельного майданчику;

 - довжина ліній освітлення повинна бути мінімальною, кількість прожекторів не менше 4;   

- повинні бути встановлені попереджуючі та заборонні знаки;

- повинні бути здійснені заходи протипожежної безпеки;

- тимчасові дороги повинні мати спеціальні кармани для розвантаження матеріалів


5. Вибір методів виконання будівельно-монтажних робіт

5.1 Установлення залізобетонних елементів будівлі

Монтаж фундаментів. Перед монтажем фундаментів потрібно виконати підготовчі роботи: розбивання і закріплення осей, підвищення дна котловану і перевірку його позначок. Осі фундаментів закріплюють на огорожі або на спеціальних балконних кілках, які встановлюють за межами котловану. Для забезпечення точності монтажу осі переносять у котлован безпосередньо на місце установлення фундаментів і закріплюють там металевими штирями, скобами або кілками, які забивають у грунт.

Стрічкові фундаменти складаються в основному з двох конструктивних елементів – блок-подушок трапецеїдальної або прямокутної форми і стінових блоків чи панелей, з яких споруджується стіна фундаменту. На піщаних грунтах фундаментні подушки кладуть безпосередньо на вирівняне дно, на інших грунтах попередньо влаштовують піщану або щебеневу підсипку 10см завтовшки з добрим ущільненням.

Монтаж стрічкових фундаментів починають з укладання маякових блоків на кутах будівлі і місцях перетину стін.

Для встановлення маякових блоків від точки перетину осей фундаментів у куту будівлі по обидва зовнішні боки метром визначають положення зовнішніх граней кутового фундаментного блока, забивають у цих місцях два металевих штирі, натягують на них шнури, за якими кладуть всі проміжні блоки.

Блоки піднімають за 4 петлі стропом, стропи знімають, коли блок займе правильне положення в плані й по висоті.

Після монтажу фундаментних блоків зрізають монтажні петлі, перевіряють горизонтальність поверхні блоків і у разі потреби вирівнюють цементним розчином. Шви між подушками заповнюють піщаною сумішшю і трамбують, а у верхній частині зашпаровують шаром цементного розчину.   


5.2 Мурування цегляних стін

Цегляну кладку виконує бригада у складі 4-х чоловік. За календарним планом кладку виконують пять днів.  У процесі виконання кладки виконують монтаж перемичок. Кладку ведуть на розчині, яким вирівнюють постіль цегли і  заповняють вертикальні шви, зв’язуючи окремі цеглини між собою.

а)Організація робочого місця і праці мулярів.

Робоче місце муляра є частиною загального фронту робіт ланки, в межах якої розташовані елементи конструкцій, матеріали й інструмент, та переміщуються робітники. Робоче місце складається з 3-х зон: робочої зони, зони матеріалів і допоміжної зони. У робочій зоні – смузі 0.6…0.7м завширшки, між кладкою і матеріалами працюють муляри. Зона, у якій розміщені матеріали, займає смугу 1.3…1.5м завширшки, а зона проходу робітників – допоміжна – 0.5…0.6м. Загальна ширина робочого місця муляра становить 2.4…2.8м. Розміщення матеріалів має сприяти ефективному виконанню операцій.

Розчин і стінові матеріали розкладають уздовж фронту робіт почергово. Якщо стіна з прорізами – цеглу і дрібні блоки розміщують навпроти простінків, а розчин – навпроти прорізів.

Продуктивність праці мулярів великою мірою залежить від висоти рівня кладки. Муляри досягають найвищої продуктивності при укладанні каменів на висоті 0.5…0.6м від рівня робочого місця на початку кладки, та із зростанням її висоти продуктивність знижується. Тому стіну, по висоті, поділяють на яруси. Висота ярусу кладки має дорівнювати 1.2м, якщо товщина стіни 2.5 цеглини, та 0.9м, якщо товщина стіни 3.0 цеглини.

Організація праці бригади мулярів полягає у визначені рівня спеціалізації окремих ланок, їхнього кваліфікаційного і чисельного складу. Робочі операції, що становлять процес кам’яної кладки, не рівноцінні за складністю. Викладати маяки, кріпити порядочки, встановлювати причалку, класти верстові ряди, облицьовувати стіни і контролювати їхню якість повинен муляр високої кваліфікації, а подавати розчин, камені ї класти забутку можуть менш кваліфіковані муляри.

Процес цегляної кладки можна організовувати потоково-розчленованим або потоково-конвеєрним методом.

Під час виконання цегляної кладки застосовують ручні інструменти. Основними ручними інструментами муляра є: комбінована кельма для нанесення, розрівнення і підрізки розчину; лопата для накладання і розстилання розчину; молоток кирка для рубки і обтісування каменю; розшивка для надання швам відповідної форми.

При виконанні кладочних операцій застосовують засоби вимірювання і контролю, а також засоби індивідуального і колективного захисту: рулетки і сталевий метр, нівеліри: оптичні і лазерні, рівень будівельний, рівень водяний, шнур-висок, контрольну рейку, шнур-причалку.

 


б)Структура кладочних операцій, способи і прийоми їх укладання.

Процес цегляної кладки складається з таких операцій: установлення і переустановлення порядовок  і причалки, подавання і розкладання цегли і розчину, укладання цегли у верстові ряди і забутку, рубання і обтісування цегли, розшивання швів, контрольно-вимірювальні операції.

Установлення порядовок. Порядовки встановлюють під нівелір на всіх кутах, примиканнях і перетинах стін, а також через кожні 12м на їх прямих ділянках. На порядовки за допомогою нівеліра, гнучкого водяного рівня або спеціальних лазерних приладів виносять позначки низу віконних прорізів, перемичок, перекриттів і покриттів, сходових площадок та інших елементів, монтаж яких пов’язаний з кладкою стін і перегородок.

Натягування причалки. Причалку натягують між повзунками порядовок або причальними способами і переміщують за ходом кладки вгору, для чого пересувають повзунки або переставляють скоби. Під час кладки зовнішніх верстових рядів причалку натягують для кожного ряду, а внутрішніх – через кожні 2-3 ряди. Щоб причалка не провисала під неї, між порядочками, через кожні 4…5м укладають нарощені маякові цеглини, на кожну з них на ребро кладуть цеглини і затискують між ними причалку.

в)Подавання і розкладання цегли і розчину. Для кладки зовнішнього верстового елемента, для внутрішнього верстового ряду – на зовнішній, а для забутки – на одному із верстових рядів. Розкладання ведуть купками по дві цеглини паралельно граням конструкції або під кутом до них для ложкових рядів і перпендикулярно до осі – для поперечникових.

Розчин на стіну подають і розстилають грядками 2…2,5см завтовшки, 23…24см завширшки під поперечниковий ряд і 10…11см – під ложковий ряд, відступаючи від краю стіни на 1см для кладки під розшивку і на 2…3см – в пустошовку (під забутку розстилають розчин за її шириною). Грядку-постіль вирівнює муляр комбінованою кельмою під час кладки.

Способи укладання цегли залежать від положення цегли у ряду, її вологості, форми швів, пластичності розчину і пори року.

Кладку під розшивку з повним заповненням швів ведуть способом уприсик з підрізкою. Використовують розчин пластичної консистенції. Муляр відповідною гранню цегли, яку тримає під нахилом, згрібає з постілі частку розчину, достатню для створення вертикального шва, і притискує її і цеглину до цеглини, що укладена на лицьову поверхню стіни, підрізається кельмою.

Способом упритиск з повним заповненням вертикальних і горизонтальних швів кладуть верстові ряди суцільних стін, які несуть значні навантаження. Муляр кельмою підбирає з постілі частку розчину й одночасно притискує її і чергову цеглину до тієї, що вкладена раніше, і в ту саму мить рухом вгору витягує кельму з утвореного вертикального поперечного шва. Розчин, що виступив за лицьову поверхню кладки підбирають і шов за необхідністю розшивають.


Цеглу в забутку кладуть способом упівприсик. При цьому муляр укладає на розчин одночасно по дві цеглини і майже плиском згрібає з відстані 6…8см від цегли, що що укладена раніше, незначну його кількості – достатню для створення неповного  вертикального шва, і потім осаджує їх, стежачи за тим, щоб поверхні укладених цеглин були на одному рівні з верстовими рядами.

г)Рубання і обтісування цегли. Для перевязування швів потрібна неповномірна цегла. Готують їх під час роботи: спочатку муляр вістром молотка-кирочки або ребром комбінованої кельми робить насічки на двох протилежних гранях цеглини. Потім різким ударом молотка-кирочки чи кельми відколює намічену частину.

Розшивання швів обумовлюється проектом. Виконують ритмічно через кожні 3…4 ряди кладки до зчіплення розчину. починають її з вертикальних швів після протирання лицьової поверхні.

Контрольно вимірювальні операції під час зведення конструкції систематично контролюють прямолінійність і вертикальність поверхонь, прорізів і кутів кладки,  горизонтальність рядів, правильність перев’язування і товщину швів.

Вертикальність поверхонь, кутів і прорізів контролюють виском не рідше двох разів на кожний метр висоти кладки. Відхилення від вертикальності поверхонь і кутів не повинно перевищувати 10мм на один поверх і 30мм на усю будівлю. Відхилення рядів кладки від горизонталі допускається не більше ніж 20мм на 10м довжини стіни.

Горизонтальність рядів кладки і відповідальність їх позначок проектним контролюються нівеліром кілька разів по ходу кладки стін кожного поверху. Крім того, не рідше двох разів на один метр висоти положення рядів кладки перевіряють рівнем-правилом.

5.3 Виконання підлоги із керамічної плитки

Технологічна послідовність виконання:

1) Перевірка прямокутності кутів приміщення;

2) Перенесення відміток чистої підлоги;

3) Улаштування гідроізоляції і цементної стяжки;

4) Сортування плиток(за кольором,  відмітками);

5) Підготовлення основи(перевірка рівності, очищення від бруду, пилу, жирних плям, зволоження);

6) Визначення кількості повномірних плиток та розбивка підлоги (при необхідності за рисунком);

7) Облицювання поверхні підлоги

а) на основі підлоги виставляють маячні плитки;

б) по маячним плиткам влаштовують маячні ряди;

в)по натягнутим шнурам-причалкам укладають рядові плитки.

Для дотримання однакової товщини швів застосовують пластмасові хрестики.

В процесі облицювання виконують поопераційний контроль кожного виконаного ряду, а саме перевіряють: рівність площини та шви.

7)Виконується затирання швів між плитками(через 1-2 доби)


6. Розрахунок та підбір баштового крану

  1.  Величина монтажного моменту (вантажопід’ємність)

Q = Q1+Q2 = 2.2 + 0,285 = 2.49 т

Q1 = 2.2 т

Q2 = 0,285 т

  1.  Висота підйому гака

Нг = hо + hз + hе + hс = 13,5 + 0,5 + 0,3 + 2 = 16.3 м

hо = 13,5 м

hз = 0,5 м

hе = 0,3 м

hс = 2 м

  1.  Виліт стріли

Встр = в + с = 5 + 14,7 = 19,7 м

в = 5 м

с =  14,7м

Приймаємо кран КБ100.ОА:

- Вантажопід`є мність - 5т;

- Виліт стріли - 20м.

- Висота підйому гака крану - 33м.  

7.Розрахунок автомобільного транспорту

1. Фундаментні  подушки

        

Q = 138,6 т

 Приймаємо 4 транспортних одиниці.

t= Q/(q*m*1)=1,8 Приймаємо 2 дні.

2. Фундаментні блоки

q=19,2 т/зм

Q=360,6т

m=360,3/(19,2*6*1)=3,1 Приймаємо 3 транспортних одиниці.

t=360,3/(19,2*3*1)=6,3 Приймаємо 6 днів.

3. Цегла

Q=1704т

m=1704/(37*73*1)=0,63 Приймаємо 1 транспортну одиницю.

t=1704/(37*1*1)=46 Приймаємо 46 днів.

4. Плити перекриття

q=19,2т/зм

Q=642,5т

m=642,5/(19,2*51*1)=0,65. Приймаємо 1трнаспортну одиницю.

t=642,5/(19,2*1*1)=34 Приймаємо 34 дні.

8.Розрахунок потреби в тимчасових будівлях і спорудах

Підрахунок чисельності працюючих

Nзаг =(Nроб+Nітр+Nслуж+Nмоп).k, де

Nзаг – загальна чисельність працюючих на будівельному майданчику

Nроб – максимальна кількість робочих

Nітр – численність інженерно-технічних працівників

Nслуж – численність робочих

Nмоп – чисельність молодшого обслуговуючого персоналу і охорони

k – коефіцієнт який враховує відпустки

Житлова будівля

робочі

ІТР

службовці

МОП

85

8

5

2

Nроб = 32 чол.         кількість робочих чол.   1 % =0,38 чол.

Nітр =8.0,38 = 3 чол.  Nслуж = 5.0,38 =2 чол.   Nмоп = 2.0,38 = 1 чол.

Nзаг =(32+3+2+1).1,05 =40 чол.

Розрахунок площ тимчасових будівель

№ п/п

Тимчасові будівлі

Кількість працюючих

Кількість корист.0/0

Площа приміщення

Тип тимчасової будівлі

Розміри будинку

На робітника

Загальна

Службові:

1

Контора

6

100

4

24

Пересувний вагончик

9х2

Санітарно побутові

2

Гардеробна

40

70

0,7

20

Пересувний вагончик

9х2,7

3

Душеві

40

50

0,54

11

6х2,7

4

Умивальні

40

50

0,2

4

5

Приміщення для прийому їжі

40

50

1

20

Пересувний вагончик

9х2,7

6

Туалет

40

100

0,1

4

Контейнер

1,5х2

Виробничі:

40

7

Малярна станція

-

-

-

-

Пересувний вагончик

82,8

8

Штукатурна станція

-

-

-

-

Пересувний вагончик

4,52,5


9. Розрахунок площ складських приміщень і майданчиків

п/п

К-ції, вироби, матер.

Одиниці виміру

Загальна потреба

Тривалість укладання конструкцій

Найбільші добові витрати

Кількість днів запасу

Коеф. нерівномірності надходжень

Коеф. нерівномірності використання

Запас на складі

Норма зберігання на 1 м2

Корисна площа складу

Коеф. використання площі складу

Повна площа складу

Розміри складу

Характеристика складу

Qзаг

Т

Qзаг

Т

n

k

Qзап

q

F

S

1

Цегла

Тис

шт

487

73

6,7

2

1,1

1,3

15,8

0,7

22,6

0,6

38

9,5*4

Від

2

Ф-ні блоки і

подушки

м3

205

8

26

2

1,1

1,3

61,5

2,5

24,6

0,6

41

4*10

Від

3

Сходові марші

м3

5

4

1,2

2

1,1

1,3

2,8

0,5

5,6

0,6

9,3

3*3,5

Від

4

Сходові площадки

м3

5,9

4

1,5

2

1,1

1,3

3,5

0,5

7

0,6

12

3*4

Від

5

Плити перекриття

м3

154

51

3

2

1,1

1,3

7

0,8

8,75

0,6

15

6*3

Від

6

Плити покриття

м3

51,4

9

5,7

2

1,1

1,3

13,5

0,5

27

0,6

45

6*8

Від

7

Парапетні плити

м3

4,5

3

1,5

2

1,1

1,3

3,5

0,5

7

0,6

12

2*6

Від

8

Віконні та дверні блоки

м2

868

30

28,9

2

1,1

1,3

68,3

45

1,5

0,7

2,1

2*1

Зак

9

Керамічна плитка

м2

2392

65

36,8

2

1,1

1,3

87

80

1,1

0,7

1,6

1*2

Зак

10

Розчин

м3

489

163

3

-

-

-

-

-

3

0,5

6

2*3

Під

навіс

11

Скло

м2

504

7

72

2

1,1

1,3

170

170

1

0,5

2

1*2

Зак


10. Розрахунок потреби будівництва у воді

Секундні витрати води на виробничі потреби

Впр. = ( Вмах  к1) / ( t1   3600) , де

Вмах – максимальні витрати води;

к1 – коефіцієнт нерівномірності споживання води , для будівництва приймається 1,5;

t1  - кількість годин роботи до якої віднесені витрати води.

Впр. = 3931 1,5 / 8  3600 = 0,2 л/с

Секундні витрати води на господарсько - побутові потреби

Вгосп. = ( Вмах  к2) / ( t2  3600) , де

Вмах – максимальні витрати води в зміну господарсько –побутові потреби;

к2 – коефіцієнт нерівномірності споживання води , приймається за табл..;

t1  - кількість годин роботи в зміну.

Вгосп. = 400  3 \ 8  3600 = 0,04 л/с

Nзаг = 40чол.    Вмах = 40 ∙ 10 = 400 л/з

Секундні витрати води на душові установки

Вдуш. = ( Вмах  к3) / ( t3  3600) , де

Вмах – максимальні витрати води в зміну господарсько –побутові потреби;

к3 – коефіцієнт нерівномірності споживання води , дорівнює 1;

t3 - тривалість роботи душевої установки, 45 хв..

Вдуш. = 600  1\ 0,75  3600 = 0,2 л/с

Вмах = 40/2 ∙ 30 = 600 л/з

Взаг = 0,5 ( 0,2 + 0,04 + 0,2) + 10 = 10,22л/с

Діаметр труби водогону:

D = 35,69 ∙ = 35,69 ∙ 2,6 = 93.2  приймаємо  100мм

труби тимчасової мережі:

Взаг = 0,2 + 0,04 + 0,2 = 0,44 л/с

D = 35,69 ∙ = 35,69 ∙ 0,5 = 19.3  приймаємо  20мм

11.Розрахунок потреби будівництва у електроенергії

Потужності установок для виробничих потреб визначаються за формулою:

Wвир = Pбаш кр. Kс / cos + Pрозч.. Kс / cos + Pзвар. Kс / cos = 40  0,3 / 0,5 + 4  0,5 / 0,65 + 0,4  0,35 / 0,5 = 24 + 3,1 + 0,28 = 27,38 кВт

Потужність електросилової лінії для освітлення території виробничих майданчиків

Потреби електроенергії

Од. виміру

Кількість

Норма освітлення, кВт

Потуж -ність

кВт

Монтаж збірних конструкцій

1000м2

0,422

2,4

1,01

Відкриті склади

1000м2

0,05

0,8

0,04

Внутрішньо будівельні дороги

км

0,08

2.5

0,2

Охоронне освітлення

км

0,56

1.5

0,84

Прожектора

шт

4

0,5

2

Всього

4,09

Wз.о.=  Кс Pн.о. = 1 4,09=4,09 кВт

Потужність електросилової лінії для освітлення тимчасових будівель

Потреби електроенергії

Од. виміру

Кількість

Норма освітлення, кВт

Потуж -ність

кВт

Гардероб,умивальні, душові

100м2

0,4

1,5

0,6

Контора

100м2

0,18

1,5

0,27

Приміщення для приймання їжі

100м2

0,243

0,8

0,19

Прохідна

100м2

0,09

0,8

0,07

Туалет

100м2

0,03

0.8

0,024

Всього

1,15

Wв.о.=  Кс Pв.о. = 0,8*1,15=0,92 кВт

Загальна потужність електропотреб складає:

Wзаг.=  27,38 + 4,09+ 0,92= 32,4 кВт

Потужність трансформатора  Wтр.= 32,4 ∙ 1,1 = 35,6кВт

Приймаємо трансформатор ТМ – 50/6  кВт.


12.Заходи з техніки безпеки і протипожежної безпеки

Для забезпечення пожежної безпеки передбачена наявність на будівництві 2-х пожежних гідрантів; відстань між тимчасовими будівлями не менше 2,5м. Діаметр труби водогону підводки до пожгідрантів не менше 100мм.

      

                  а) Техніка безпеки при виконані земляних робіт:

- виконання земляних робіт в зоні дії підземних комунікацій потрібно виконувати під керівництвом прораба або майстра;

- територія де ведуться земляні роботи повинні бути огороджена. На огорожі необхідно встановити попереджувальні знаки і надписи, а в нічний час – освітлення;

- розроблення грунту в котловані  і траншеях «підкопом» забороняється;

- розроблений грунт складають від бровки котловану на відстані 0.5м;

- дозволяється виконувати земляні споруди з вертикальними стінками якщо грунт: 1) суглинок – 1м; 2) глина – 1.5м.

- кріплення стін земляних споруд повинні виходити за бровку котлована на 15см;

- в місцях підземних інженерних комунікацій грунт розробляють в ручну уникаючи різких ударів;

- через траншеї для проходу необхідно укладати місток шириною 80см при односторонньому русі – 1.5м, з обовязковими поручнями з обох сторін висотою 1м;

- коли екскаватор не працює, він повинен стояти від бровки котлована на відстані 2м і ковш повинен бути опущений на землю;

- зачистку котловану дозволяється виконувати за екскаватором на відстані радіуса дії екскаватора R + 5м.

                  б)  Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт.

- роботи виконувати згідно проекту виконання робіт;

- забороняється піднімання збірних З/б конструкцій, які не мають монтажних петлів;

- очистку конструкції від бруду і розчину потрібно робити перед тим як їх монтувати;

- забороняється знаходитися робітникам на конструкціях під час піднімання і переміщення;

- забороняється під час робочої перерви залишати конструкцію в піднятому стані;

- забороняється виконувати монтажні роботи на висоті в відкритих місцях при швидкості вітру 15м/с;

- забороняється знаходитися робітникам під монтажем конструкції;

- пересувати конструкцію над іншими елементами необхідно на висоті не менше 0.5м;

- відокремлювати конструкцію від строп дозволяється тільки після закріплення конструкції.

              в)   Техніка безпеки при виконані мулярних робіт.

- при переміщені і подачі на робоче місце краном цегли і мілких блоків потрібно застосовувати піддони;

- забороняється кладка зовнішніх стін товщиною до 0.75м в положенні сто я на стіні;

- забороняється кладка стін будівлі наступного поверху без встановлення несучої конструкції між поверхами перекриття, а також сходових площадок і маршів в сходовій клітці;

- при кладці стін висотою більше 7м, необхідно застосовувати захисні козирки по периметру будівлі: ширина козирка повинна бути 1.5м і має бути встановлена з нахилом до стіни;

- робітники повинні бути забезпечені спецодягом;

- визначають небезпечну зону, огороджують територію і вивішують знаки безпеки;

- при роботі на висоті застосовують запобіжні пояси та мотузки;

- між стіною та складуємими матеріалами має бути відстань не менше 60см;

- цеглу потрібно складувати на проти простінків, ящики з розчином навпроти віконних і дверних прорізів.

              г)  Техніка безпеки при виконані покрівельних робіт.

- допущення робочих до виконання покрівельних робіт допускаються після огляду прораба або майстра разом з бригадиром, справність несучих конструкцій даху і огорожі;

- при виконанні робіт на даху з похилом більше 200 робочі повинні застосовувати запобіжні пояси;

- забороняється виконувати покрівельні роботи під час туману, грози і вітру швидкістю 15м/с і більше, снігопаду;

- матеріали подають на покрівлю тільки механізовано, вручну – забороняється.

         

           


13.Заходи з охорони праці

Рівень безпеки людини  з розвитком цивілізації постійно зростає. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.

      При проектуванні громадських будівель, щоб забезпечити безпеку життєдіяльності людини виконують слідуючі заходи:

  1.  забезпечують безпечні підходи і під’їзди до будинків, можливість безпечного переміщення людей всередині будинку, у т.ч. інвалідів, осіб з обмеженою рухомістю і дітей;
  2.  передбачають можливість вносити  і виносити обладнання, меблі;
  3.  висота порогів не повинна перевищувати 0,025 м, за наявності у приміщенні уступу з перепадом рівнів підлоги 0,25 м і більше на верхньому рівні необхідно передбачити огорожу заввишки 0,9м;
  4.  зовнішні віконні прорізи, з висотою підвіконня від рівня підлоги менше 0,6 м, повинні мати пристрої безпеки, що захищають від випадкового падіння;
  5.  перемички, які розташовані у прорізах над пішохідними шляхами, повинні встановлюватись на висоті не менше 2,1 м;
  6.  сходові клітки повинні бути незадимляємі;
  7.  з метою пожежної безпеки зовнішні входи в будівлю і двері кухонь повинні відкриватися назовні;
  8.  будгенпланом передбачене огородження території будівництва;
  9.  запроектоване окреме огородження для підкранової колії;
  10.  тимчасові будівлі знаходяться поза небезпечною зоною роботи крана;


14. Вимоги з охорони навколишнього середовища

Проектом передбачено такі заходи по охороні навколишнього середовища:

- форма та розміри ділянки, її розпланування забезпечує найкращі умови для праці, раціональне та економічне використання землі;

- при розробці ґрунту верхній рослинний шар землі знімається на рекультивацію;

- будівельне сміття вивозиться автомашинами, а не повинне спалюватися на території майданчику;

- для зниження запиленості повітря, передбачено озеленення

- інженерні комунікації прокладені в колекторі;

- підвищення рівня збірності будівельних конструкцій, а також якості зменшення забруднення будівельного майданчику.


15. Література

1. А.Ф.Гаевой, «Курсовое и дипломное проектирование»

2. Н.Н.Данилов, «Технология и организация строительного производства»

3. СНиП, ДБН

4. В.П. Станевский "Строительные краны"

5.С.А. Ушацький "Організація будівництва"

6.С.А. Ушацький "Будгенплан. Курсове та дипломне проектування"

7. Д.2.2. - 11 - 2000 РЕКН на будівельні роботи( Збірники  1-15)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48956. ППР на строительство центральной ремонтной мастерской для хлопкосеющих хозяйств с парком 50 тракторов 1.39 MB
  Содержание Составление крточки определителя продолжительности работ Расчёт и построение основной модели Расчёт запаса времени Определение длины критического пути График потребности в трудовых ресурсах График поступления на объект строительных конструкций изделий материалов и оборудования График движения основных строительных машин Методы производства работ Внутренние работы Земляные работы Монтажные работы Кирпичная кладка стен Отделочные работы Проектирование...
48957. Расчет структуры переменных электромагнитных полей в волноводе 1.7 MB
  Полость волновода заполнена диэлектриком, электрическая проницаемость которого Длина волновода в направлении оси z не ограничена. Процесс распространения электромагнитных волн в полости прямоугольного волновода рассматриваем, полагая, что стенки волновода выполнены из сверхпроводящего материала
48958. Теория статистики и статистических исследований 2.15 MB
  Термин «статистика» происходит от латинского слова status, что в Средние века означало политическое состояние государства. В науку этот термин был введен немецким ученым Готфридом Ахенвалем (1719 – 1772 гг.), и означал он тогда государствоведение.
48959. Розробка обчислювального пристрою ділення чисел у форматі з фіксованою комою 677.5 KB
  На початку роботи гаситься вихідна готовність Y14 і перевіряється вхідна готовність P1. Після одержання сигналу вхідної готовності обнуляються регістри Y0 B Y1 і Z Y2. Призначення виводів: 1 Вхід скидання R 9 Вхід режим роботи V2 2 Вхід запису інформації при зсуві вправо V3 10 Вхід режим роботи V1 3 Вхід 1го розряду 11 Вхід синхронізації 4 Вхід 2го розряду 12 Вихід 4го розряду 5 Вхід 3го розряду 13 Вихід 3го розряду 6 Вхід 4го розряду 14 Вихід 2го розряду 7 Вхід запису інформації при зсуві вліво V4 15 Вихід 1го розряду 8...
48960. Измерительные сигналы 637.5 KB
  Измерительный сигнал – это материальный носитель информации, содержащий количественную информацию об измеряемой физической величине и представляющий собой некоторый физический процесс, один из параметров которого функционально связан с измеряемой физической величиной...
48961. Розробка обчислювального пристрою, що виконує ділення чисел у форматі з фіксованою комою 786 KB
  Пристрій призначений для виконання операції ділення над числами з фіксованою комою в доповняльному коді.Виконувана операція ділення без відновлення залишку. ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЇ ДІЛЕННЯ ДВІЙКОВИХ ЧИСЕЛ БЕЗ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАЛИШКІВ 2.Методи ділення двійкових чисел Ділення двійкових чисел багато в чому аналогічно діленню десяткових чисел.
48962. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВНЕШНЕГО ФОТОЭФФЕКТА ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ ФИЗИЧЕСКИХ ВЕЛИЧИН 365.5 KB
  Внешний фотоэффект Внешним фотоэффектом называется испускание электронов веществом под действием электромагнитных излучений. Сила фототока зависит от числа электронов вылетающих из катода электронов или от их начальной скорости а также от разности потенциалов между катодом и анодом. Рисунок 3 – Зависимость I от U При напряжении U равном 0 некоторые из фотоэлектронов долетают до анода поэтому I ≠ 0 при U = 0.
48963. Свойства 4−фенил−5,6−ди(этоксикарбонил)−3,4−ди− гидропиримидин−2(1Н)−на 1.72 MB
  Образуется при реакции бензальдегида мочевины и диэтилового эфира 2−оксобутандиовой кислоты в кислой среде. В данном механизме предпологается для подобной реакции три возможных промежуточных соединения образующихся из исходных веществ: бензальдимочивена диэтиловый эфир 2−карбамидобут−2−ендиовой кислоты диэтиловый эфир...
48964. Проект установки для наплавлення 1.46 MB
  Наплавлення – це процес нанесення за допомогою зварювання шару металу на поверхню виробу. Шляхом наплавлення можна отримати вироби зі зносостійкими жароміцними антифрикційними властивостями. Наплавлення застосовують при виготовленні нових та відновленні зношених деталей. При ремонтному відновленні наплавлення ефективне завдяки тому що відновлена деталь часто коштує в декілька разів менше нової деталі і при правильному виборі технології відновлення не поступається їй за працездатністю.