43555

Модуль 2ННК-М

Курсовая

География, геология и геодезия

Для проведення ГК в свердловину опускають детектор γ-опромінення і електронну схему, яка перетворює зареєстровані γ-кванти в імпульси напруги. В інших типах РК вимірюється штучна радіоактивність,створена в породах джерелом гамма (ГГК) або нейтронного стаціонарного (ННК-НТ), ННК-Т, НГК і імпульсного (ІННК,ІНГК) випромінювання.

Украинкский

2013-11-05

402 KB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ  ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ  ТЕХНІКУМ

До захисту допущений

Завідувач відділенням

Н.В. Найчук

КУРСОВА  РОБОТА

ТЕМА: Модуль 2ННК-М

КГРТ.ДР2011.001.

Керівник:

В.В. Фарафонов

Консультант:

з графіки

М.О. Сперкач

Розробив студент гр. М-41д

Спеціальність 5.05050216

В. О. Седько

Київ  2011


ЗМІСТ

Вступ                                                                                            3          

1. Загальна частина                                                                                         5                                                                                                                        2. Конструкторська частина                                                                                                    Призначення                                                                                                          6                                                                                                        Основні технічні дані                                                                                           6                                                                     

Будова та робота модуля                                                                                   7

Структурна схема модуля 2ННК-М                                                                  8

3.ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Інструкція з експлуатації                                                                                   26

Заходи безпеки                                                                                                     27

Аварійні ситуації                                                                                                35

Підготовка до роботи                                                                                       35

Порядок роботи на свердловині                                                                       39

Перевірка технічного стану                                                                             40

Технічне обслуговування                                                                                    42

Правила зберігання                                                                                            44

Транспортування                                                                                              44

4.ОХОРОНА ПРАЦІ                                                                                        45

 

Перелік використаної літератури                                                                 48

Додаток 1.Функціональна схема 2ННК-М

Додаток 2.Блок детектування. Схема електрична принципова.

Додаток 3.Дискримінатор. Схема електрична принципова.

                                                    Вступ

В кінці ХХ століття в геофізичному приладобудуванні чітко виявилася тенденція переходу від розробки окремих, як правило, однометодніх  свердловинних приладів до створення нового покоління свердловинної геофізичної апаратури - апаратурних комплексів - складок, що забезпечують дослідження свердловин одночасно декількома методами ГДЗ, в т.ч. і що мають різну фізичну основу.

Найбільш оптимальним способом побудови таких апаратурних складок є їх агрегатування на базі окремих функціонально і конструктивно закінчених однометодніх, комплексних і комбінованих свердловинних приладів – модулів і представлення їх вихідної інформації в єдиному форматі цифрового коду незалежно від методу (методів) дослідження, що реалізовується.

Особливого значення апаратурні складки набувають як складова частина апаратурне - методичних комплексів (АМК),  в основі яких лежить програмно-керована каротажна станція (лабораторія) з бортовою ЕОМ і відповідним метрологічним, методико-інтерпретаційним і  програмно-алгоритмічним забезпеченням.  Це дозволяє здійснювати автоматизацію процесу каротажу, цифрову реєстрацію, машинну обробку і інтерпретацію результатів комплексних досліджень, контроль і діагностику апаратури в процесі проведення досліджень, а також забезпечує можливість програмного управління режимами вимірювання і функціонування апаратура, її адаптації до свердловинних умов і інші можливості, обумовлені наявністю діалогу між наземними і свердловинними частинами АМК.

Апаратурні складки і апаратурно-методичні комплекси, будучи об'єднані єдиними способами перетворення, кодування і передачі  вимірювальної інформації, а також загальними принципами побудови і функціонування, володіють поряд істотних достоїнств, забезпечуючи:

Підвищення ефективності і продуктивності ГДС за рахунок  розширення комплексу геофізичних методів, якими може бути досліджена за одну спуску - підйомну операцію; можливість створення і використання раціональних і оптимальних комплексів дослідження стосовно конкретних завдань з урахуванням геолога - технічних умов в свердловині, методики і технології проведення вимірювань;

- достатньо високий рівень уніфікації схемотехнік і конструкторських рішень, що спрощує процес розробки нових приладів-модулів, розширення і трансформацію існуючих складок, а також обумовлює підвищену технологічність при виробництві і зручність при експлуатації і ремонті.

Розробки свердловинних апаратурних комплексів були початі в Київському ДКБ ГП ще в 1983 р. в процесі створення модульної апаратури (МА), яка була частиною АМК  свердловина-2

Свердловинна частина цієї апаратури містила ряд модулів - свердловинних приладів, що реалізовують один з методів ГДС і здатних функціонувати як самостійно, так і в передбачених поєднаннях (методичному, конструктивному, електричному), утворюючи при цьому апаратурні  складки.  Склад цих складок забезпечував дослідження свердловини комплексом методів ГДС, необхідним і достатнім для вирішення конкретних геолого-геофізичних завдань.

Передача вимірювальної інформації від апаратурних складок МА (або від окремих модулів) на поверхню і командних (керівників) сигналів від станції до складок здійснювалася через свердловинний модуль телевимірювальної системи  (ТЛЗ)  в кодоімпульсному форматі з тимчасовим розділенням каналів і циклічним опитом модулів.

Номенклатура наземних модулі МА визначалася типом каротажної станції (лабораторії).  У загальному випадку до їх числа входили наземний модуль ТЛС, модулі живлення, управління, ЦАП, АЦП і ін.

Проведені випробування першочергових свердловинних модулів (ГК, 2ННК, АК, 2КС+ПС, 2ДС і ін.) і агрегатованих на їх основі апаратурних складок підтвердили доцільність їх застосування для підвищення ефективності і продуктивності ГДС і намітили напрями подальшого розвитку і вдосконалення такого класу геофізичної апаратури.

Наступним етапом з'явилося створення в ДКБ ГП спільно з ВНІГІК апаратурного комплексу РК-П, що реалізовує за один спуско-підйом дослідження свердловини одночасно основними методами радіоактивного каротажу  -  ГК, 2ННК і 2ГГК.

Досвід, придбаний Київським ДКБ ГП при створенні апаратурних складок МА, РК-П, ряду комплексних і комбінованих свердловинних приладів, аналіз результатів їх випробувань і промислового випробування,  уточнені вимоги до складу, структури, функціонування, і конструкторських особливостей, схемотехнік свердловинних апаратурних комплексів, з'явилися базою для постановки у ВАТ Київське ДКБ ГП Західно-Сибірської Корпорації Тюменьпром геофізика робіт із створення нових свердловинних апаратурних комплексів.

При цьому були враховані впровадження в практику ГДС прогресивних технологій на основі комп'ютеризованих апаратурно-методичних комплексів і систем, програмно-керованої свердловинної апаратури з відповідним методико-інтерпретаційним, программно-алгоритмічні і метрологічним забезпеченням, а також можливості, що дає сучасна елементна база.

У достатньо стислі терміни проведена розробка, організовано виробництво, здійснені промисловий випуск і впровадження апаратурних комплексів-складок МЕГА-Э і МЕГА-Р. Ці складки є підсистемою каротажного програмно-керованого комплексу МЕГА, що забезпечує проведення ГДС в свердловинах на родовищах нафти і газу методами електричного, радіоактивного, акустичного і інших видів каротажу.

У 2001 р. комплекси МЕГА-Э і МЕГА-Р пройшли атестацію і одержали сертифікати ЕАГО на відповідність діючим стандартам.

В даний час в ЗСК Тюменьпром геофізика працюють більше 100 складок МЕГА-Э і МЕГА-Р.

                                    

                                     ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Радіоактивний каротаж закладений на вивченні процесів випромінювання і розділення в часі квантів і частинок іонізуючих випромінювань,обумовлених власною або штучно викликаною радіоактивністю порід. Розповсюдження отримали гамма (ГК) і гамма-гамма каротажі (ГГК),нейтронні каротажі по надтепловим (ННК-НТ) і тепловими нейтронами (ННК-Т) і гамма квантами (НГК) і імпульсні нейтрон-нейтронні (ІННК) і нейтронний гамма-каротаж (ІНГК). Власна радіоактивність випромінюється тільки ГК,основаному на вимірах по стовбурі свердловини гамма γ-випромінювання,інтенсивність якого залежить від вмісту в радіоактивних породах ізотопів урану,торію і калію. Для проведення ГК в свердловину опускають детектор γ-опромінення і електронну схему, яка перетворює зареєстровані γ-кванти в імпульси напруги. В інших типах РК вимірюється штучна радіоактивність,створена в породах  джерелом гамма (ГГК) або нейтронного стаціонарного (ННК-НТ), ННК-Т, НГК і імпульсного (ІННК,ІНГК) випромінювання. Їх  прилади для свердловин  вміщують джерело  γ-квантів або нейтронів і один два детектори,  рознесені на фіксовані  відстані від джерела  і яке сприймає вторинне  випромінювання, розсіяне породами. В стаціонарних видах нейтронного каротажу (ННК-НТ, ННК-Т, НГК) тип, який реєструє випромінювання  визначається властивостями детектора . В імпульсних видах НК дійсними параметрами являється також інтервали  часу, в яких виконується  реєстрація  вторинного поля нейтронів і γ-квантів. Для реєстрації їх випромінювання застосовуються ті ж детектори, що і в стаціонарних видах НК. Електронні схеми перетворення зареєстрованих γ-квантів або нейтронів в імпульси напруги  аналогічні схемам,які використовуються в ГК.

Для  ГІС широко застосовується апаратура РК, яка забезпечує реєстрацію кривих ГК і НГК (ННК). Свердловинні прилади ДРСТ-3, СП-62, РК1-841,РЗ включають детектор ГК і однозондову  установку НГК (або ННК) і відрізняються один від одного термобаростійкістю і  недійсними конструктивними особливостями . Прилади  РКС-2 і МНК-1 обладнані  детекторами ГК і двохзондовими вимірювальними установками ННК-Т, що зменшує  вплив  свердловинних умов  на вимірювальні параметри. Для реєстрації  даних ГГК розроблена апаратура двох типів РКС-1 і РГП-2. Прилади вміщують  двох зондові вимірювальні установки ГГК і детектор ГК і мають приблизно однакові експлуатаційні характеристики, але розрізняються конструкцією прижимних пристрій. В РКС-1 використаний приємний пристрій з двигуном і винтовою парою, яка перетворює оберти осі двигуна в кутове розкриття поручнів, а в  РГП-2 – гідравлічний пристрій , який управляється електромагнітом.

Для роботи з великою частиною  СП стаціонарних видів РК розроблений вимірювальний пульт ІПРКУ-А; для управління приладом РГП-2 , обладнаним прижимним пристроєм , до пульту  додається спеціалізований  БУ.

Прилади  РКС-1 і РКС-2 працюють  зі своїм пультом ПРКС-1.

Прилади  ІГН-4 і ІНГ-6 призначені для проведення ІННК і ІНГК, але відрізняються  один від одного діаметром (відповідно 90 і 42 мм) і типом нейтронної трубки (УГН-1з виходом  нейтронів 107 нейтр/с і НТ-16 з виходом 108 нейтр/с). Прилади  працюють з тимчасовим аналізатором «Десна» і блоком управління «Десна-3».

Призначення

Модуль 2ННК-М призначений для роботи як в складі комплексі МЕГА-Р,так і в автономному режимі, при дослідженні свердловин діаметром  від 110 мм на родовищах нафти та газу методом двухзондовой модифікації нейтрон-нейтронного каротажу по тепловим нейтронам    (2ННК-Т).

Модуль 2ННК-М забезпечує проведення вимірів в свердловинах, заповнених промивною рідиною з вмістом  NaCl від десятих долів процента до мінералізації, відповідних насиченню, NaOH до 20℅, нафти  до 10℅ і гідрогенним показником  (рН) від 7 до 10, при верхніх  значеннях  температури  навколишнього  середовища  120 ْС і гідростатичного тиску 80 МПа.

Модуль 2ННК-М використовується із наступними виробами:

  •  програмно-керованою каротажною лабораторією МЕГА-У;
  •  джерелом швидких нейтронів полній-берилієвим типу ВНИ-2 або плутоній-берилієвим  типу ИБН8-5 з потоком нейтронів від 5.  до 1.   ;
  •  кабелем ваго несучим геофізичним марки КГЗ-60-180 довжиною до 7000 м.

В комплексі з наведеними виробами модуль 2ННК-М забезпечує вимір водо насиченої  пористості ( об’ємного волого утримання ) пластів, а також контроль напруги живлення модуля в процесі каротажу.

Технічні дані

Діапазон вимірів водонасиченому пористості (об'ємного вологовмісту), забезпечує модулем 2ННК-М,     -   від 1  до  40   %.

Максимуми допускаємо  відносно основній похибці  занесеної модулем 2ННК-М  при вимірі водо насиченої пористості  атестованих  в  установленому  порядку  імітуючи  пористого пласта  ( ІПП)  в діапазоні вимірювань  за формулою:

  =  +-  [ 3.7+ 2.1 ( 40/Кп  -  1)  ]   

Де Кп  -  значення водо насиченої  пористості

Живлення модуля 2ННК-М здійснюється  напругою постійного струму від відповідного джерела,  що входить до складу каротажної лабораторії МЕГА-У.

Номінальне  значення  напруги живлення на  вході  модуля  складає ( 40+- 2)  В. Сила електричного струму  живлення  модуля  не  більше  150 мА

Потужність споживання   модуля -  не  більше  6,3 Вт.

Максимуми допускаємо  відносної допоміжної похибки  заносимо модулем і визнаної зміною на  -+2 В напруги його живлення, складають 0,3 відповідної допустимої  відносної  основної  похибки.

Верхнє  значення  гідростатичного тиску  робочих умов використання  для  модуля  -   80  МПа.

Діапазон робочих температур навколишнього середовища -  від  мінус 10  до  плюс  120

Число інформаційних каналів модуля 2ННК-М -  три: канал нейтрон-нейтронного каротажу  з  малою  зондовою  відстанню  (ННКм), канал нейтрон-нейтронного каротажу  з  великою  зондовою  відстанню (ННКб)   і канал контролю  живлячої напруги

Максимум допустимої  відносної зміни середніх  частот  дослідження вихідних імпульсів  каналів  ННК  модуля,  визнаного  зміною  на 10  температури навколишньої середи  в  діапазоні  температур робочих умов  використання  здійснюють -0,8%.

Час установки робочого  режиму  модуля – не більш 30 хв.

Тривалість неприливної  роботи модуля в  нормальних кліматичних умовах  8ч., при верхньому  значенні   температури  навколишнього середовища  робочих умов використання  3ч.

Реєстрація  нейтронного  опромінення  здійснюється  блоком детектування  2ННК,  утримуючи  два  гелеві лічильники  типу  СНМ-56 (по 1шт. в каналах  ННКм  і  ННКб).

Відстань  між центром  джерелом нейтронів,  встановленого  в  камеру зонда  модуля 2ННК-М, ближніх до нього торцями лічильників СНМ-56 каналів ННКм  і  ННКб   (зондова  відстань) складає (258 +- 5)  і  (508 +- 5)мм.

  •  Зовнішній діаметр  модуля  2ННК-М  -  не більше  90 мм.
  •  Довжина модуля  2ННК-М  - не більше  2210 мм.
  •  Маса модуля 2ННК-М  -  не більше 60 кг.

Будова та робота модуля 2ННК-М

      В пояснювальні записці використовуються такі скорочуванні терміни:

ТЛЗ – телеметрична лінія зв’язку                  

Принцип роботи

Будова модуля  та реалізовані в ньому схемо технічні й конструкторські рішення, його метрологічні  і  техніко-експлуатаційні характеристики  визначаються  призначенням модуля, необхідною точністю вимірів  і заданими умовами використання.

Модуль 2ННК-М призначений  для  безпосереднього проведення досліджень  в свердловинах і представляє собою пристрій, конструкція котрого типова для приладів радіоактивного каротажу інтегрального типу.

Принцип вимірів водо насиченості пористості Кп  відкритих свердловиною пластів складається з опромінених порід потоком швидких нейтронів полоній-берилієвого чи плутоній-берилієвого джерела і при  перетворенні  вповільнилися в досліджуваному середовищі потоків теплових нейтронів, зареєстрованих  двома установленими  на  фіксованих  відстанях від джерела  детекторами  нейтронів, в  потоки  електричних  імпульсів, середні частоти  напрямки яких зв’язані із значенням  Кп  в загальному випадку функціональною  залежністю:

Kn =  B*A     +  C

Де В,С  -- постійні коефіцієнти ,значення які визначаються по результатам  відповідних  опитно-методичних  робіт.

А  = (Nбв/Nмв)*(Nм/Nб) – вихідні дані каналів  ННК  модуля, виражені в умовних одиницях ( у.е ). При цьому , Nбв і Nмв—середні частоти прямування вихідних імпульсів  каналів  ННКб і ННКм, зареєстровані в еталонному середовищі ( в воді ), а Nм і Nб --  середні частоти  прямування вихідних імпульсів  ННКм  і  ННКб, відповідно, регіструючи в досліджуваному середовищі при каротажі.

Таким  чином, вимірювання Кп полягає в  попередньому визначенні при еталонуванні (калібровці)  значення коефіцієнта К= Nбв/Nмв, є постійною величиною для даного екземпляра модуля 2ННК-М, і вимірювання середніх частот прямування вихідних імпульсів  каналів ННК в процесі каротажу, після чого відповідно з прикладом (2) вираховують значення Кп. При наявності відповідних  вираховуючи пристроїв  і  необхідного програмного забезпечення  вказані операції можуть бути автоматизовані.

Структурна схема модуля 2ННК-М.

На структурні схемі виділені  основні  функціональні складові частини модуля і схематично показані на них з’єднання.

Модуль 2ННК-М  складається із двох основних частин зонда і  електронного блоку.  

Зонд складає камеру, в яку встановлюють джерело швидких нейтронів, і блок детектування теплових нейтронів 2ННК, утримуючий  детектори (лічильники) нейтронів і каналів ННКм і ННКб, відповідно, і дискримінатори  цих каналів   і  електронний блок вміщує в себе ряд функціональних пристроїв утворюючих живлення блока  детектування, первинну обробку і формування надходячи від нього інформаційних сигналів, двохсторонній обмін з каротажної лабораторія МЕГА-У, забезпечує при цьому  прийом-передачу командних та інформаційних слів. В склад електронного блока входить високовольтний перетворювач  (1) блок управління (2),вторинне джерело живлення, містить блок живлення  +24 В (6), і інвертор (7), і свердловинна частина  телеметричної лінії зв’язку ( ТЛЗ), (3),включаючи в себе приймач ТЛЗ (4), і передавач ТЛЗ (5).

Нижче відкрито функціональне призначення складових частин модуля і їх взаємодія в процесі роботи.

Теплові нейтрони  які реєструються  лічильниками блоку  детектування 2ННК, перетворюються ними в потоки електричних імпульсів, які  потрапляють   на входи дискримінаторів   ННКм, і  ННКб.

Дискримінатори здійснюють  необхідне підсилення  і амплітудну  селекцію  вхідних  сигналів, а також їх формування по амплітуді і тривалості. Вихідні імпульси дискримінаторів каналів ННКм і ННКб  потрапляють в електронний

блок (ІІ) на відповідні входи блоки управління (2), в якому здійснюється підрахунок кількості імпульсів, які зареєстровані в кожному каналі за проміжок часу між двома сусідніми запитами від лабораторії МЕГА на видачу інформації, і перетворення отриманих чисел в паралельні дванадцяти розрядний код. По шині даних вихідна інформація потрапляє у свердловинну частину ТЛЗ.

Блок управління крім підрахунку кількості імпульсів в каналах ННКм і ННКб  виконують формування ряду управляючих сигналів, необхідних для забезпечення бажаних режимів функціонування вхідних в нього функціональних пристроїв ( в т.ч. АЦП, який здійснює перетворення поточного значення живлячої напруги в цифровий код)  і свердловинної частини ТЛЗ.

Функціональне призначення свердловинної частини ТЛЗ, структурна схема якої представлена додаток (2), організація двохстороннього каналу зв’язку між модулем  2ННК-М і наземним пристроєм програмно-керуючої каротажної лабораторії МЕГА-У  з цифровою передачею інформаційних управляючих (командних)  і  службових сигналів  в  коді МАНЧЕСТЕР ІІ .

Приймач ТЛЗ (І) складається: контролер 588ВГ6(5), забезпечуючи і перетворення сигналів, представлених паралельно в двійковому коді, в послідовний біполярний дворівневий код, зворотного перетворення, а також формування управляючих сигналів;

- пристрій прийому …9 яке здійснює прийом і формування по амплітуді потраплю чого від наземної частини ТЛЗ  через каротажний кабель і трансформатор  передача ТЛЗ  ТV1 командного слова в коді манчестер - ІІ;

вузол установки коду адреси модуля для ідентифікації приналежності командного слова до командного модуля.

пристрій синхронізації ,яке забезпечує синхронізацію роботи свердловини і наземної частини ТЛЗ;

  •  пристрій керування, здійснюючого переведення контролера в режим передачі  відповідного інформаційного слова;
  •  пристрій формування імпульсу прийому командного слова;
  •  пристрій формування керуючих сигналів.

Передавач ТЛЗ (ІІ) здійснює формування і передачу інформаційних відповідних слів даних в коді МАНЧЕСТЕР ІІ  через каротажний кабель наземну частину ТЛЗ пристрою збору інформації програмно-управляючої каротажної лабораторії і вміщує попередній підсилювач, кінцевий підсилювач потужності з вихідним трансформатором ТV1, а також пристроєм  захисту від  наскрізних струмів і перенавантаження ( 3 і 4, відповідно).

В загальному випадку свердловинна частина  ТЛЗ  працює наступним чином :

Командне слово («запит»), в п’яти старших розрядах якого вміщується код адреси модуля, потрапляє від наземної частини ТЛЗ через каротажний кабель і

трансформатор ТV1 і передавача на вхід  пристрою прийому, з виходу якого нормалізовані амплітудні сигнали в послідовному біполярному  фазоманіпулірованном дворівневому коді  передаються на відповідні входи контролера. В контролері здійснюється перетворення  послідовного біполярного коду в паралельний код  перевірка останнього на паритет або («Чіткість»), а  також по п’яти старшим розрядам  виконується порівняння коду адреси надійшов командного слова з кодом адресу модуля, встановленим в вузлі приймача ТЛЗ. Тільки при позитивному результаті перевірки паритеті і повному збігу порівнюваних адресних кодів на відповідних виходах контролера виробляється сигнал, під дією яких формується імпульс прийому команди,який запускає пристрій формування управляючих сигналів. Вхідний  в  наведений пристрій таймер  виробляє сигнали  ТРБ  і ТРБІ. Із сигналу ТРБ шляхом  інвертування  і наступного збільшення  потужності формується сигнал ЗАХВАТ. Імпульс ТРБ підтверджує  готовність переходу контролера  в режим передачі інформаційного  слова  із модуля  до наземної частини ТЛЗ. Імпульс  ЗАХВАТ вступає в лінію «ЗАХВАТ» між модульною  інтерфейсної  магістралі і виконує  блокування по входу  приймачів ТЛЗ  всіх модулів, які входять  в збір, запобігаючи тим самим проходження  різних  сигналів з виходу формувача  біполярного  коду пристрою прийому на вхід контролера. Тривалість імпульсів ТРБ і ЗАХВАТ визначає тривалість перебування контролера в режимі передачі інформації.

Перехід контролера в режим передачі виконуються вихідним імпульсом пристрою управління приймача, які запускаються сигналом PD, виробляючим формувачем блоку управління під дією поступаючи  із приймача ТЛЗ імпульсу ТРБІ і імпульсів  синхронізації , наступних з частотою F=16 к Гц.

По сигналу PD інформація,представлена  в паралельному  двійковому коді, з шини  даних, підключений  між відповідними входами контролера (5) приймача  і входами блоку управління заноситься  у вхідний регістр контролера, в підтвердженні  чого на виході контролера виробляється імпульс  очікування   (WAITE), тривалість якого дорівнює  тривалості  передаючого  інформаційного слова (слів). Вказаний імпульс виконує додаткове («страхующую») блокування контролера по входу.

Контролер переробляє  вхідну інформацію, представлену на інформаційній  шістнадцяти розрядній  шині даних в паралельному двійковому коді, в вихідну (в послідовному  дворівневому фазоманіпулірованном коді), яка поступає на відповідні входи попереднього підсилювача   передатчика ТЛЗ  і з його виходу  на входи кінцевого підсилювача потужності  напруженого на вихідний трансформатор TV1. З вихідної обмотки трансформатора  інформаційне слово в коді МАНЧЕСТЕР-ІІ по фантомній схемі, утворилася двома жилами кабелю, передається  в наземну частину ТЛЗ .При появі наскрізних токів, або при перевантаження кінцевого підсилювача  потужності  відповідні захисні пристрої  передавача виробляють сигнали, які блокують входи попереднього підсилювача, забороняючи прохід вихідних сигналів контролера.

Високовольтний  перетворювач виробляє постійну стабілізовану напругу для живлення лічильників СНМ-56 блоку детектування 2ННК.

Вторинне джерело живлення модуля, яке вміщує блок живлення  і інвентар виробляє  із вхідної напруги  постійного струму, який поступає на модуль по жилі  вантажне несучі геофізичного кабелю  від відповідного джерела станції МЕГА, стабілізована напруга +24В, +15 В, -15 В і+5 В, необхідні для живлення функціональних пристроїв електронного блоку модуля і дискримінаторів блоку детектування.

Нижче приводиться опис принципових електричних  схем функціональних блоків і пристроїв.

Блок детектування 2ННК забезпечує реєстрацію теплових нейтронів і їх перетворення в електричні імпульси. Він вміщує два високоефективних гелієвих лічильника повільних нейтронів типу СНМ-56, один з яких (ВД-2)- в каналі ННКм, а другий (ВД-2)- в каналі ННКб. Живлення лічильників виконується постійною стабілізованою електричною напругою позитивної полярності, значення якого (1800+-40) В забезпечує  їх роботу в режимі коронного розряду в області «плато»  лічильної характеристики. В ланцюгу живлення лічильників встановлений RC-фільтрів (R3,С1…С4), який забезпечує зниження рівня електричних завад, обумовлених, в основному,пульсаціями живлячої напруги, до допустимого значення.

Вихідні сигнали  лічильників, які мають  форму коротких імпульсів негативної полярності, виділяються на навантажуючи  резисторах (R1 для ВД1 і R2 для ВД2) і через розподільні конденсатори С5,С6(С7,С8) поступають на входи відповідних дискримінаторів каналів ННКм і ННКб.

Дискримінатори каналів ННКм і ННКб  ідентичні  по своїй принциповій електричній схемі  і конструкції.

Дискримінатор вміщує послідовно з’єднані  узгоджуючи каскад  і порогові пристрої.

Узгоджуючи каскад забезпечує необхідній дискримінатор з своїм лічильником і виконаний  на операційному підсилювачі 140УД6Б (ДА1), який являється по своєму функціональному призначенню перетворювача вхідних струмових імпульсів в вихідні імпульси напруги. Достатньо низький вхідний опір каскаду  значно зменшує вплив  ємкості екранованого проводу, який з’єднує вихід лічильника з дискримінатором. Каскад захоплений негативним  зворотнім зв’язком через конденсатор С1 і резистор R3. Величина  електричного  опору  резистора  R3 визначає коефіцієнт передачі (коефіцієнт перетворення) підсилювача. Інформаційні сигнали  з виходу лічильника через резистор  R1 поступають на  інвертуючи  вхід підсилювача. Не інвертуючи вхід через резистор R2 підключений  до загальної шини («корпус»).Вихідні імпульси  узгоджую чого каскаду, які мають позитивну полярність, поступають через конденсатор С2 на вхід порогового пристрою.

В якості порогового пристрою використаний компаратор  521СА3 (ДА2). На його інвертуючи вхід поступають вихідні імпульси  узгоджую чого каскаду, на не інвертуючи – подається постійна електрична напруга  з дільника R5, (R6+R7), значення якого і визначає рівень спрацьовування компаратора (поріг дискримінації). Коли амплітуда вхідного сигналу досягає значення, рівного установленому рівню спрацьовування, на виході компаратора виникає  прямокутний імпульс негативної полярності  тривалістю 3 мкс. Вхідні сигнали, амплітуда яких нижча дискримінації, не викликає  спрацьовування компаратора. Таким чином обумовлюється амплітудна селекція вхідних імпульсів, заважає  проходження на вихід дискримінатора неінформативних сигналів малої амплітуди, обумовлених  низько енергетичними шумами і струмом корони лічильників, а також можливими збоями , які виникають при роботі перетворювача. Потрібний поріг дискримінації  встановлюється підбором резистора  R7. При збільшенні опору цього резистора  поріг   дискримінації збільшується, при зменшенні -  знижується.

Вихідні  імпульси дискримінаторів  каналів ННКм і  ННКб надходять в електронний блок  модуля на відповідні входи блока управління.

Блок управління модуля, вміщує ряд функціональних пристроїв, виконують підрахунок кількості інформаційних імпульсів в каналах ННКм,  ННКб  і їх перетворення в двійковий дванадцяти розрядний код, формування управляючих сигналів і оцифровку напруги постійного струму для забезпечення контролю живлячої напруги.

Блок управління вміщує наступні функціональні пристрої – вхідний пристрій, таймер з адресним  лічильником  імпульсів каналів ННК  і дванадцяти розрядний АЦП і  буферним підсилювачем.

Організація роботи блоку управління проводиться виробляючим контролером  ТЛЗ сигналів  ТРБІ  і імпульсами синхронізації  наступними з частотою 16 кГц.

Вхідний пристрій складає два двухвходових елементи «исключающее ИЛИ»  564/ЛП2  ( DD1A.  DD1B )   і D- тригер  564ТМ2  (DD2B). При ввімкненні живлячої напруги  потенціал логічної (1)  на вході  елементу DD1B установлюється  з часовою затримкою обумовленою інтегруючого ланцюга R1,С1, по зрівнянню з появою логічною (1)  на його вході 5, дякуючи  цьому  на виході 4 утворюється імпульс позитивної полярності. Цей імпульс переводить тригер  DD2B по входу R  в такий стан, при якому на його виході Q виникає потенціал логічної «1», який діє на входи RST таймера (лічильники DD2B- 56ИЕ10 і DD5 – 564ИЕ9) і адресного лічильника 564ИЕ10 (DD3A) в якості заборони на роботу сигналу.

При надходженні  на вхід 1 елементу DD1A  імпульсу TРБI (перехід з «1» в «0» і навпаки), який виробляється приймачем ТЛЗ по приходу командного слова (запиту), на виході 3 DD1A формується сигнал з рівнем логічною «1»,  який переводить тригер DD2B по входу S  в положення, при якому на його виході Q  виникає потенціал логічного «0», який знімає заборону на роботу таймера і адресного лічильника і який встановлює їх в робочий стан.

Таймер з адресним  лічильником виробляючі необхідні  керуючі сигнали,використовуємо для формування сигналів керування лічильником,АЦП  і приймачем ТЛЗ.

При  надходженні  вироблених приймачем  ТЛЗ  і  наступних з  частотою 16 кГц  імпульсів синхронізації  на вхід  ЕN лічильника  таймера  564ИЕ10     ( DD3B) на його вході Q1 (вихід 12 DD3B ) формується послідовність імпульсів  протяжністю 125 мкс  з періодом повторення  250 мкс,які діють на вхід CLK (вихід 14) лічильника 564ИЕ9 (DD5).В результаті на виходах Q0…..Q7 цього лічильника послідовно в часі формуються імпульси позитивної полярності протяжністю 250 мкс,а на виході С0  послідовність імпульсів протяжністю  1 мс з частотою прямування 500Гц. При цьому перехід із «1» в «0» на виході С0 співпадає в часі з  моментом  переходу  з «0» в «1» потенціалу на виході  Q4 (вихід 11 DD5).

Адресний лічильник 564ИЕ10 (DD3A) виробляє послідовність управляючих сигналів А0,А1 і А2 які забезпечують потрібний режим роботи,а також використовується в якості службових сигналів,значення яких («1» або «0») передаються в розрядах  D12…D14 сформованих контролером приймача  ТЛС відповідних слів даних кодуючи назву міститься в цих словах інформації. В старшому розряді (D15) відповідного слова  завжди подається «0».

Передній фронт імпульсу позитивної полярності,поступаю чого на вхід CLK адресного лічильника  DD3В з виходе Q7 лічильника таймера  DD5, коректує його стан,визначаючи  часову послідовність зміни значень керуючих сигналів на його виходах Q7,Q1 і Q2, що показується в таблиці 1:

Номер такту (відповідного слова)

Керуючий сигнал

Назва обробленої (відправленої) інформації

А2

А1

А0

1

2

3

0

0

0

0

0

1

0

1

0

Значення напруги живлення

Кількість імпульсів в каналі ННКм

Кількість імпульсів в каналі ННКб

Період виконання запитів становить 800мс.На кожний запит модуль 2ННК виробляє і передає в наземну частину ТЛЗ три відповідних слова даних, в чотирьох старших розрядах (D12…D15) кожного із яких вміщується признак (код адреси),однозначно який визначає відправлену цим словом інформацію в відповідності з даними, наведеними в таблиці 1. В процесі кожного циклу функціонування блок керування виробляє наступні керуючі сигнали:

  •  сигнал «CONVST»  - імпульс тривалістю 250мкс,  сформований на виході Q2  DD5 і про інвертований елементом  DD9F (564ЛН2). Вказаний сигнал подається на відповідний вхід АЦП AD7892-1 (DA2) і по його передньому фронті починає перетворення в цифровий код поступаю чого на вхід АЦП з виходу буферного підсилювача 14ОУД17 (ДА1) подібного сигналу (напруга постійного струму), значення якого пропорційно напрузі живлення модуля;
  •  сигнал «СS і RD» («ВИБІР» і «ЗЧИТУВАННЯ») -  імпульс тривалістю 500мкс, формується на виході Q тригера DD2A (564TM2) при потраплянні на його входи  S і R, відповідно, сигналів з потенціалом логічної «1» з виходів Q4 і Q6  DD5,інвертується елементом DD8D (564ЛН2) і, потрапляючи на входи  CS і RD АЦП, імітує виставлення на шину даних дванадцяти розрядного двійкового числа в паралельному коді результату перетворення вхідної подібної величини. Вказаний керуючий сигнал подається на АЦП  тільки в першому такті роботи при значеннях керуючих сигналів АО, А1, А2= 0 0 0 ,при оцифрування  і формуванні першого відповідного слова (контроль напруги живлення»);
  •  сигнал PD («ПЕРЕДАЧА»)  - імпульс позитивної полярності рівнем логічної «1» і тривалістю 250 мкс, який формується на виході Q5 лічильника таймера  DD5 і здійснюючий переказ приймача  ТЛЗ в режим передачі. Так як передній фронт сигналу PD зміщений на 250 мкс відносно переднього фронту керуючого сигналу «CS і RD», то інформація на шині даних АЦП при появі сигналу PD  уже підготовлена для занесення в вхідний регістр контролера приймача ТЛЗ і в подальшій передачі;
  •  сигнали «ЗАБОРОНА 1» і «СКИДАННЯ 1» керує лічильником каналу  ННКм і виробляється при відповідності  значень керуючих сигналів А2 А1 А0= 0 0 1. При цьому на виході дешифратора  DD6B (564ЛА9) установлюється потенціал логічного «0», який потрапляє на входи 6 і 2 елементів 2ИЛИ-НЕ DD7B і DD7A (564ЛЕ5), відповідно.

На виході Q тригера DD2A під дією поступаючи на його входи S і R сигналів з виходів Q4 і Q6  DD5, відповідно, також установлюється потенціал логічного «0», який подається на другий вхід (вивід 5) елементу DD7B. В результаті на виході DD7B  випрацьовується керуючий сигнал     «ЗАБОРОНА 1» з рівнем логічної «1», який потрапляє на вхід CLK DD11A і припиняє дію інформаційних імпульсів на лічильник каналу ННКм,  «забороняючи» йо роботу на 500 мкс.

На другий вхід (контакт 1) елементу DD7A  приходить про інвертований елементом DD9D  сигнал з виходу Q6 DD5. В результаті на виході DD7A формується керуючий сигнал «ЗКИДАННЯ 1», який своїм переднім фронтом по входу RST всіх лічильників-розділювачів лічильника каналу ННКм  «анулює» їх і встановлює у вихідне положення;

  •  сигнали «ЗАБОРОНА 2» і «ЗКИДАННЯ 2» керує лічильником каналу ННКб і виробляється при А2 А1 А0=0 1 0 аналогічно керуючим сигналом «ЗАБОРОНА 1» і «ЗКИДАННЯ 1»,але з використанням дешифратора  DD6C і елементів  DD7C, DD7D.

Сигнали керування комутаторами DD14… DD16 (1564КП11) формуються при обробці інформації  каналів ННКм і ННКб (при відповідності значень А2, А1 і А0 – 0 0 1 і 0 1 0). В цьому випадку під діє ю потенціалів логічного «0» з виходів дешифраторів  DD6B  і  DD6C на виході елемента DD8A виникає сигнал з потенціалом логічної «1» , який через інвертор DD8C потрапляє на один із входів (12) елементу 2І- НІ DD8D. На другий вхід DD8D (13) подається сигнал з виходу Q тригера  DD2A. Вихід лементу DD8B підключений до всіх виходів W комутаторів  DD14…DD16. Потенціал логічного «0» на входах W підключається до шини даних виходи лічильників каналів ННКм і ННКб в залежності від значення керуючого сигналу , в якості якого використаний сигнал А1, на входах  V  комутаторів  DD14…DD16 – потенціал логічного «0» підключає до шини даних виходи лічильників-дільників каналу ННКм, потенціал логічної «1» - каналу ННКб.

Комутатор  DD17,підключений до шини даних значення керуючих сигналів А2, А1 А0, керується по входу W сигналом з виходу Q  тригера DD2A і визначає код службової інформації,яка знаходиться в чотирьох старших розрядах (D15…D12) кожного відповідного слова відповідно з табл.1.

Так  як керуючий сигнал РД  завжди «вкладений» всередині сигналів тригера DD2A, із яких формуються сигнали керування комутаторами, а також «ЗАБОРОНА 1» і «ЗАБОРОНА 2», то вихідна інформація каналів ННКм і ННКб раніше підготовлені до занесення на шину даних і не змінюються до закінчення дії сигналів «ЗАБОРОНА»; сигнал КНПД («КІНЕЦЬ ПЕРЕДАЧІ») виробляється наступним чином: коли під дією переднього фронту  імпульсу позитивної полярності  з виходу Q7  таймера  DD5 адресний лічильник DD3A  перейде у стан , при якому на його входах Q1і Q2 виникнуть потенціали логічної «1» (А1 А0 = 1 1 ), на виході дешифратора DD6A виникає потенціал логічного «0» (на  вхід 1 дешифратора DD6A через перемичку  R2  завжди поступає +5 В), який викликає появу на виході DD4B потенціалу логічної «1». Цей потенціал являється «дозволеним» для проходження імпульсу з виходу  Q7  DD5  через  DD4D. В результаті , вихідний сигнал елемента DD4D в якості керуючого сигналу «KNPD» потрапляє на відповідний вхід  приймача ТЛЗ після передачі останнього (третього) відповідного слова і визначає закінчення режиму передачі.

По закінченні на виході Q7 таймера DD5 імпульсу позитивної полярності,  на виході СО утворюється потенціал логічної «1», який поступає на один із входів (9) елементу 2І-НІ, на другий вхід (8) якого подається «1» з виходу елемента DD4B. В результаті на виході елемента DD4C  виникає сигнал з потенціалом логічного «0». Цей  сигнал інвертується  коміркою  DD1C і  по входу  CLK  встановлює тригер DD2B в положення , при якому на його виході Q появляється потенціал логічної «1», який переводить лічильники таймера DD3B і DD5 в  стан  який забороняє їх роботу до приходу чергового імпульсу TРБI.

Лічильник складається з двох ідентичних каналів (ННКм і ННКб) і здійснює накопичення і підрахунок кількості вихідних імпульсів дискримінаторів відповідних каналів модуля за проміжок часу між двома суміжними запитами на видачу вихідної інформації модуля 2ННК (800 мс), а також перетворення накопиченої в кожному з каналів інформації в паралельний 12-тирозрядний код.

Лічильники каналів ННКм і ННКб ідентичні по структурі і принципу функціонування. Кожний з них має місткість 4095 імпульсів і містить три послідовно сполучені двійкові лічильники-дільники 564ИЕ10 - DD11A, DD12A, DD13A (у каналі ННКм) і DD11B, DD12B, DD13B (у каналі ННКб). Виходи кожного лічильника-дільника сполучені з відповідними входами восьми-входових ключових елементів - комутаторів 1564КП11 (DD14. . . DD16) (у каналі ННКм із входами АТ.,. A3, у каналі ННКб - з входами В.. . ВЗ). У початковому стані всі ключі знаходяться у високоімпедансний стані і виходи розрядів лічильників каналів відключені від шини даних. Підключення виходів лічильників-дільників до шини даних проводиться при дії сигналом, що управляє, з потенціалом логічної «I» на входи W комутаторів DD14. . . DD16. При цьому, якщо сигнал А1, що управляє, поступає на їх входи V, має потенціал логічної «1», то до шини даних підключаються виходи лічильника каналу ННКб, якщо рівень логічного «0» - виходи лічильника каналу ННКм.

Перетворювач    аналог-код виконаний на двенадцаті-розрядном АЦП

AD7892-1 (DA2)   з  буферним  підсилювачем  140УД17 (DA1),

включеному по схемі повторювача з одиничним коефіцієнтом посилення. Аналоговий сигнал, що підлягає оцифрування, - напруга постійного струму, значення якого пропорційно напрузі живлення модуля, знімається з дільника R6, R7 і поступає на неінвертуючий вхід підсилювача. Вихідний сигнал підсилювача (напруга постійного струму позитивної полярності) подається на вхід А1Ш. Результат перетворення - дванадцяти розрядне число в двійковому коді поступає на шину даних. Управління роботою АЦП здійснюється управляють сигналами "C0NVST" І "CS І RD, що поступають на його відповідні входи".

Свердловинна частина телеметричної лінії зв'язку ТЛЗ здійснює прийом командних слів ("Запитів") від наземної частини ТЛЗ лабораторії МЕГА-У, Формування і передачу на поверхню у відповідь інформаційних    слів даних у форматі МАНЧЕСТЕР-II.

Свердловинна частина ТЛЗ містить два функціональні  пристрої приймач ТЛЗ і передавач ТЛЗ.

Приймач ТЛЗ, додатку, містить ряд функціональних пристроїв, вузлів і елементів конструкції, що забезпечують функціонування свердловинної частини ТЛЗ. Нижче  описи складових частин приймача.

Пристрій синхронізації включає автогенератор з кварцовою стабілізацією частоти і дільник частоти.

Автогенератор містить інвертор ДДЗА (564ЛН2), кварцовий резонатор BQ1, резистор R1 і конденсатор С1. Вихідний сигнал автогенератора, частота якого складає 1024 кГц, через інвертор ДДЗВ (564ЛН2), що погоджує, поступає на вхід дільника частоти, що є двома послідовно сполученим лічильником ДД4 А і ДД4В (564ИЕ10). Максимальний коефіцієнт ділення складає 256.

Пристрій управління виробляє сигнали, що забезпечують переклад контролера з режиму прийому командного слова в режим передачі інформаційного слова  (слів)  в передавач TЛЗ.

Пристрій управління містить який чекає одновібратора - ДД2А (1/2 ІМС 564АГ1) з времязадающих елементами - R1 і С2.

Три двухвходових елементи І-НІ ДД1В, ДД1С, ДД1Б (564ЛА7) і інвертор-підсилюваяч ДДЗС (564ЛН2), що формують з фронтів вихідного сигналу одновібратора короткі імпульси, що впливають на відповідні входи контролера. Пуск одновібратора здійснюється імпульсом PD, що приходить з блоку управління ТЛЗ через двох-входові елемент 2І-НІ  ДД1А (5б4ЛА7),на другий вхід якого поступає сигнал ТРБ.

Пристрій формування сигналів, що управляють, містять наступні функціональні вузли:

таймер - одновібратора, що чекає,     зібраний  на 1/2    ІМС    564АГ1 ДД2    і що виробляє під впливом імпульсу прийому команди прямокутний імпульс ТРБ,     тривалість    якого,     визначувана времязадающей  ланцюжком К13.С10,   складає близько  10 мс;

тригер ДД9А (564ТМ2)  з    інвертором    ДД8В,     елементами    І-НЕ ЛГС і ДД7Д)   і ланцюжками К15.С12 і Рл4.С11),   що здійснює,   при необхідності примусове скидання таймера зовнішнім сигналом кінця передачі останнього інформаційного слова  (КНПД);

пристрій формування, що виробляє інтерфейсний сигнал •ЗАХЗАТ" шляхом інвертування і подальшого підсилення імпульсу ТРБ. Пристрій містить інвертор ДДЗД, вихідний транзистор Ут1 і резистори  К16. . . Е18.

Пристрій формування імпульсу прийому команди виробляє вихідний сигнал, що запускає таймер пристрою формування сигналів, що управляють, і забезпечують перехід контролера 588ВГ5 в режим зчитування  інформації з шини даних. Обов'язковими умовами можливості формування цього імпульсу є позитивні результати перевірки на паритет ("парність") надійшов командного  слова  із порівнянням  коду  адреси, що міститься в ньому, з кодом адреси модуля 2ННК-Н, що підтверджується виникненням на виході контролера 588ВГ6 "Контроль адреси" СНА (вивід 21) сигналу логічного "О", а на виходах "Команда" ІNS (вивід 26) і "Умови незаповненого регістра декодера" ССРКДК  (вивід 45) - сигналу логічної "1". Пристрій містить тригер ДД9В (1/2 ІМС 564ТМ2), який управляється по входу Б через інвертор ДДЗЕ (564ЛН2) і елемент І-НЕ Дд7в (564ЛА7), а по входу СЛК - Імпульсом, що Формується за допомогою інтегруючого ланцюжка Р10.С9 і інвертора ДДЗР (564ЛН2). Примусове повернення тригера ДД9В в початковий стан (логічна "1" на виводі 13) здійснюється по входу 5 вихідним сигналом елементу І-НЕ ДД7А (564ЛА7), співпадаючим в часі із заднім фронтом імпульсу ТРБ.

Контролер є основним елементом як свердловинною, так і наземною частиною ТЛС і практично повністю визначає режим роботи  модуля (модулів) в загальній системі програмно-управляючого комплексу, функції контролера крайового пристрою мультиплексной лінії зв'язку виконує мікросхема 588ВГб. Її робота в режимі "контролер" забезпечується подачею на вхід "Умова контролер/ кінцеве пристрій" СС   (вивід 29)   рівня логічного  "О".

Інформація, призначена для кодування в двійковому коді, через 16-тирозрядну паралельну шину ДО. ..Д15 записується в регістр командних (відповідях) слів або в регістр даних в залежності від рівня логічних сигналів на виходах 1 ("Вибір даних" СЕД) і 2 ("Вибір команд" SEINS). Управління контролером (Запис) при цьому здійснюється вихідними сигналами пристрою  і пристроїв  формування імпульсу прийому команди, які поступають на входи контролера "Дозвіл запису ВАІТ1" EWRO "Розрішення запису ВАІТ2" EWRO (виходи 5 і 46), "Дозвіл зчитування ВАІТ1" EWRO, "Дозвіл причитування ВАІТ2)" EWRO  "Вибір команд" SEINS (виводи 2, 4 і 47), а також "Вибір даних" SED (вивід  1).

Що прийшло в модуль 2ННК-м від наземної апаратури лабораторії

МЕГА командне слово проходить через пристрій прийому, в якому формуються дві послідовності сигналів, що поступають на входи контролера "Введення біполярної одиниці даних/команд" SNSD (вихід 37)  і "Введення біполярного нуля даних/команд  " INSD    (вивід 38).

Вихідні сигнали контролера, що є результатом обробки інформації, представленої на шині даних і, відповідно, на входах контролера Д0... Б15 (виводи 3, 6. ..19, 22), в паралельному двійковому шістнадцяті розрядному коді, виставляються на виходах контролера "Вихід біполярної одиниці даних/команд" DINS (виведення З6) і "Виведення біполярного нуля даних/команд" INS (вивід 34),   звідки поступають на відповідні входи передавача ТЛЗ.

Пристрій прийому містить вхідний підсилювач, виконується необхідне посилення що поступає від наземної апаратури  лабораторії МЕГА-У  по каротажному кабелю командного слова в коді манчестер, яке виділяється на одній з обмоток  вихідного трансформатора Ту1 передавача ТЛЗ, два компаратори і пристрій  блокування. Як підсилювач застосований ОУ 544УД1 (ДА1) з елементами К4, Е5, С4. . . С7 і діодами VD1. . . VD4, включеними в ланцюг зворотного зв'язку і ограни чуючи  вихідний сигнал підсилювача на  фіксованому рівні.

Компаратори ДA2 і ДАЗ (521САЗ) з елементами ІЧИ-НІ (ДД6С і ДД6Д) здійснюють формування двох сигнальних потоків, відображаючи порозрядне розташування логічних одиниць і логічних нулів в командному слові ("запиті), що приймається, які поступають на відповідні входи контролера "Введення біполярної одиниці даних/команд" DINS і "Введення біполярного нуля даних/команд  " INSD

Пристрій блокування містить елементи ІЧИ-НІ   (ДД6А і ДД6В), які під впливом сигналів захоплення   (пристрій формування    "свого"   контролера , що виробляється , або  що прийшов по між модульному інтерфейсу від іншого    модуля в  збірці) і очікування формують імпульс,   що забороняє проходження будь-яких сигналів на вхід контролера при його переході в режим передачі або при роботі іншого модуля в збірці.

Вузол установки коду адреси модуля представляє собою п’яти розрядну адресну шину, підключену до виводів контролера 27, 28, 31...33. Код адреси модуля встановлюється шляхом  з'єднання окремих розрядів адресної шини перемичками з контактами  плати приймача ТЛЗ 55 (+5 В, логічна "1") і 56 (корпус, логічний "О"). Код адреси модуля  2ННК-Н, встановлений вказаним чином на адресній шині, про 000 1 1 1. З цим кодом порівнюється  код адреси, що міститься в п'яти старших розрядах командного слова ("запиту"), що поступає, для визначення приналежності цього командного слова даному модулю. При позитивному результаті порівняння, тобто при повному збігу порівнюваних кодів, на виходе контролера "Контроль адреси" СНА (вивід 21) виробляється  сигнал логічної "1"..

Передавач ТЛЗ,забезпечує прийом командного слова і передачу інформаційного у відповідь слова (слів) по каротажному кабелю до наземних пристроїв лабораторії МЕГА.

Передавач ТЛЗ містить ряд функціональних пристроїв, опис  яких приводиться нижче.

Попередній підсилювач забезпечує необхідне узгодження з контролером передавача ТЛЗ  і управління вихідним підсилювачем потужності передавача. Підсилювач виконаний на транзисторах  п-р-п типу BSR19A (VT1 і VT2), включених після схеми емітерний повторювачів, і резисторів R2...R7. На вхід транзистора VT1 через трьох входовий  елемент ІЧИ-НІ ДД1А (564ЛЕ10) і два послідовно включених інвертора-підсилювача  ДД2А і ДД2С (564ЛН2) поступає інформаційний потік з виходу контролера "Вихід біполярної одиниці даних/команд", а на вхід транзистора VT2 через аналогічні  елементи  (ДД1С,     ДД2В і ДД2Д)   -  інформаційний потік з  виходу контролера "Вихід біполярного нуля даних/команд".

Вихідні сигнали емітерний повторювачів  VT1 і VT2 поступають на бази транзисторів VT3 і VT4, відповідно, вихідного підсилювача.

Вихідний підсилювач представляє  собою двотактний підсилювач потужності на транзисторах п-р-п типу BSR43 з вихідним трансформатором VT1. У початковому стані (за відсутності вхідних сигналів) транзистори знаходяться в закритому стані. Живлення транзисторів здійснюється постійною електричною напругою 22 В. що подається в середню точку (7) первинної обмотки  трансформатора (6 - 8). Вихідна обмотка трансформатора підключена до жил 2 і 3 каротажні кабелі, необхідне узгодження з яким забезпечується резистором R19.

У колекторних ланцюгах транзисторів встановлені резистори R8 і R10,   що обмежують їх вихідні струми.

Діоди VT1 і VT2 усувають викиди, що утворюються на індукційному  навантаженні при перемиканні транзисторів.

Пристрій захисту передавача від крізних струмів виконано на транзисторах VT5 і VT6 (BSR19A) і елементах ЗІЧИ-НІ  564ЛЕ10 (ДД1А і ДД1С) і забезпечує практичну неможливість виникнення ситуації, при якій обидва транзистори вихідного підсилювача опинилися б одночасно у відкритому стані. Принцип роботи пристрою полягає в тому, що під час вступу сигналу логічний «0» на вхід транзистора VT1 і переході транзистора VTЗ в режим насичення, транзистор VT5, що знаходиться в провідному стані, закривається і напругою на його колекторі блокується  комірка  ІЧИ-НІ ДД1С на час дії сигналу логічної "1" на VT1, тобто на час знаходження транзистора VTЗ у відкритому стані, забороняючи тим самим проходження сигналу на вхід транзистора VTЗ.

Якщо ж сигнал логічної "1" поступає на вхід транзистора VT2, обумовлюючи перехід в режим насичення транзистора VT4, закривається транзистор VT6 і блокується осередок ДД1А на якийсь час перебування  транзистора VT4 у відкритому стані. Таким чином виключається  можливість одночасного переходу вихідних транзисторів в режим насичення.

Пристрій зашиті від перевантаження блокує входи передатчика у разі перевищення струмом, що протікає в ланцюзі емітерів транзисторів вихідного підсилювача,   встановленого значення.

Пристрій містить компаратор  521САЗ (ДА1) і інвертор ДД1В. На один з входів компаратора поступає напруга, що виділяється на резисторі R16, включеному в загальний ланцюг емітерів транзисторів VTЗ  і  VT4, а на другій  постійна напруга з резистивного дільника R17, R15, значення якого і визначає поріг спрацьовування  компаратора. При  спрацьовуванні компаратора його вихідний сигнал через інвертор ДД1В блокує осередки ДД1Аі ДД1С до повернення компаратора в початковий стан, забороняючи тим самим проходження сигналів на входи передавача.

Вторинне джерело живлення,   що забезпечує електричну  напругу живлення ряду функціональних пристроїв електронного блоку    модуля 2ННК-М, містить блок живлення 24 В і інвертор.

Блок живлення перетворить вхідна  живляча  напруга  постійного струму (40 +- 2) В, таке, що поступає на модуль від наземного джерела живлення по 1-ій жилі каротажного кабелю, у вихідна  стабілізована напруга 24 В. Напруга  на вхід блока живлення поступає з плати П1 після діода VD1 (2Д212Б), який оберігає модуль від подачі на нього напруги негативної полярності. Стабілітрон  Д816Д, встановлений на цій же платі, являється захисним,   обмежуючи напругу живлення на рівні 48-49 В.

Блок живлення виконаний на мікросхемі  L4960 фірми  SGS  ТHOMSON MIKROELEKTRONIKS  і представляє  собою DС-DС перетворювач з ШИМ. При значенні вихідної стабілізованої напруги +24 В  блок стійко функціонує в діапазоні вхідної напруги від 25 до 49 В.

Вихідна напруга    блоку живлення 24 В поступає на живлення

обмотки реле R1,   що забезпечує    підключення 2-ої і 3-ої  жил  кабеля  до вихідного трансформатора передавача модуля ТЛЗ,   і на вхід встановленого на вищезгаданій платі П-образного  RС-фільтру  (С1, Е1, С2).Цією ж напругою живиться приймач ТЛЗ,високовольтний перетворювач живлення блоку детектування і інвертор. Вихідна напруга фільтру  (з конденсатора С2)     поступає на живлення  передавача ТЛЗ.

Інвертор виробляє стабілізовані напруги  постійного струму +15 В,-15 В,+ 5 В, використовувані для живлення функціональних пристроїв модуля.

До складу інвертора входять генератор, силовий трансформатор і випрямляч із стабілізатором

Генератор містить:

задаючи генератор - несиметричний мультивібратор, виконаний  на D-тригері  564ТM2   (DD1A);

Формувач, що складається з D-тріггера 564ТМ2 (DD1A), елементів 2і-ні     564ЛА7   (DD2A. . . DD2D)   І інверторів  564ЛН2   (DD3A. . . DD3F);

попередній підсилювач VT1...VT4 і вихідний підсилювач потужності на транзисторах VT5,   VT6  з трансформаторним виходом.

Мультивібратор задаю чого генератора виробляє послідовність прямокутних  імпульсів, частота проходження яких -(150+-20) кгц. Різні параметри времязадающих ланцюжків R1.С1 і R2.С2  визначають несиметричність коливань, що генеруються.

Формувач виробляє дві послідовності імпульсів напруги, відповідних попередніх підсилювачів, що знаходяться в проти фазі  і поступають на входи.

Попередні підсилювачі виконані у вигляді складених еміттерних повторювачів  на транзисторах різного типу провідності  VТ1   (BSR19A),   VT2   (BSR20A)     і,   відповідно,   VТЗ,   Ут4.

Вихідні сигнали попередніх підсилювачів через ланцюжки С5,R6, R8  і    С6.R7.R9 впливають на бази транзисторів BSR43   (VT5 і VT6, відповідно)  двотактного    крайового    підсилювача    потужності  з    вихідним    силовим    трансформатором TV1,    включеним між колекторами вказаних транзисторів.

Для виключення ситуації, при якій можуть  бути одночасно відкриті обидва транзистори VT5 і VT6 і через них притікає " наскрізний" струм, що приводить до їх виходу з ладу, вихідні сигнали формувача  сформовані в часі таким чином, що між моментами замикання одного вихідного транзистора і відкриття іншого створений  певний часовий інтервал, обумовлюючий відповідно  необхідну затримку.

Живлення функціональних пристроїв генератора здійснюється напругою +12 B, стабілізатором LM317T (DA1), що виробляється, з вхідної напруги +24 В. Ланцюжок С4 забезпечує при  включенні  живлення однозначність вихідних потенціалів елементів DD3A і DDЗВ, і, як наслідок, вихідних сигналів попередніх підсилювачів, що виключають одночасне відкриття при цьому вихідних транзисторів.

Змінна напруга з вторинних обмоток силового трансформатора поступає на три двухполуперіодний випрямлячі, виконаних  на діодах  ВАV103(VD1, VD3, VD2.VD4  і VD5  VD6), З виходів яких напруга постійного струму через LC-фільтри  подається на стабілізатори +15 В(DA1  -  LM317T) -15 B (DA2 LM337T)   +5 B (DA3   -  LM317T).

Високовольтний перетворювач, що забезпечує живлення  лічильників нейтронів СНН-56 блоку детектування 2ННК, містить автогенератор, високовольтний випрямляч з вихідним стабілізатором напруги і систему автоматичного регулювання. Принципова  електрична схема високовольтного перетворювача приведена в додатку 11.

Автогенератор виконаний по схемі з індуктивним зворотним зв'язком на транзисторі     ВSR43   (VT4)   і трансформаторі TV1   з  ввімкненням

його первинної обмотки в ланцюг колектора. Позитивний    зворотній зв'язок здійснюється через базову обмотку трансформатора. Резистор  R6 забезпечує необхідне значення початкового струму бази транзистора. Частота    коливань автогенератора, визначувана індуктивністю  обмотки трансформатора і ємкістю   конденсатора    С6, складає  (5000 +-  1000)   Гц.

Високовольтний випрямляч, на який поступає змінна напруга з вторинної обмотки трансформатора автогенератора, виконаний по схемі множення напруги на випрямляючих  стовпах 2Ц106Б  (VD1. . . VD4)   і конденсаторах С7, С1. . . С4.

Випрямлена напруга стабілізується за допомогою  двох    послідовно сполучених стабілітронів СГ302-С  (VL,   VL2).   Резистор R1 є баластним і його електричний опір   визначає  (при даному значенні випрямленої напруги)   силу струму, що протікає через стабілітрони.

Система автоматичного регулювання перетворювача утворює  регулюючий (VTЗ) і підсилювальні (VT1, VT2) транзистори. Керуючим  параметром системи є сила електричного струму, що протікає через стабілітрони, керованим  електричне напруга  живлення автогенератора. Вхід системи авторегулювання підключений паралельно резистору R2, і частина струму, що протікає через стабілітрони, відгалужується в базу транзистора VT2. Зміни цього струму відпрацьовуються підсилювальними елементами системи таким чином, що викликають відповідні зміни режиму регулюючого елементу, що приводять до зміни електричної напруги живлення автогенератора. В результаті на вторинній обмотці трансформатора (і на виході високовольтного випрямляча) установлюється таке значення електричної напруги, яке забезпечує незмінність встановленої сили електричного струму стабілітронів. Завдяки цьому забезпечується достатня стабільності  вихідної напруги перетворювача при дії різних дестабілізуючих чинників (температури навколишнього  середовища, зміни навантаження, варіацій живлячої напруги і ін. )

Установка початкової сили електричного струму через стабілітрони (30 +- 10) мкА здійснюється підбором резистора R2. Значення  цього струму може контролюватися по падінню напруги на резисторі R1.

Дросель L1 і конденсатор С1 утворюють  фільтр, усуваючи  проходження перешкод, викликаних роботою автогенератора, в ланцюзі живлення функціональних пристроїв модуля.

Вихідна напруга перетворювача складає (1800 +- 40) В.

Конструкція модуля 2ННК-М

Модуль 2ННК-М  5. 188.001,   креслення загального виду якого представлене в додатку    [12],   складається з    електронного блоку 2, зонда 2ННК-Т  (1)  і охоронного кожуха 4.

Електронний блок містить ряд  функціональних пристроїв, блоків і інших елементів, розташованих в на шасі, виконаному у вигляді металевої підстави, до бічних площин якого приварені профільні накладки. У свою чергу, накладки приварені до втулок, за допомогою однієї з яких ("нижній") здійснюється механічне з'єднання електронного блоку із зондом  2ННК, а до іншої - гвинтом 15 і скобою 14 приєднана  втулка 10. У втулці встановлена розетка роз'єму ШР28П7НШ9 (32), яка фіксується кільцем А і штифтом 16. На втулку насаджена пружина 12.

Функціональні пристрої розміщені в шасі в наступній послідовності (від блоку детектування 2ННК): інвертор А1 (1), високовольтний перетворювач АЗ (2) і далі, з одного боку блок управління А4 (3) і блок живлення А2 (26), а з іншої приймач ТЛЗ А5   (29).   передавач ТЛЗ А6  (28)  і    плата фільтру П1   (6).

Високовольтний перетворювач, інвертор і блок  живлення виконаний  у вигляді конструктивних закінчених блоків. При цьому перетворювач і інвертор укріплені на профільних накладках гвинтами (20), а блок живлення встановлений на підставі. Рештою всіх функціональних пристроїв є плати друкарського монтажу укріплені на підставці.

Дроти, за допомогою яких здійснюються між платні і між блочні з'єднання, об'єднані в джгут 5, прокладений в одній з профільних накладок, в інший накладці укладений джгут, об'єднуючий транзитні дроти між модульного інтерфейсу.

Що йдуть до функціональних пристроїв електронного блоку виходи джгута    мають достатній напуск  і   підходять до контактів   (стійкам)  через отвори на платах, це забезпечує їх додаткове кріплення і фіксацію.

Зонд 2ННК-т містить блок детектування 2ННК-т, камеру джерела, елементи конструкції вузла з’єднання модуля з ніжеподсоедіняемим модулем і ін.

Блок детектування 2ННК-т  включає два лічильники повільних нейтронів типу СНМ-56 (100), один з яких встановлений в каналі ННК-м, а другий   в каналі ННКб, і набір екранів. Лічильники разом з гідроген утримуючим (капролонових) і кадмієвими екранами (60...65 і 66, 67, відповідно) розташовані в коритоподібний частині шасі. Конструкція і розташування екранів забезпечують необхідну колімацію і реалізують необхідну геометрію зондової вимірювальної установки. Захист лічильників від прямого випромінювання нейтронного джерела забезпечується екранами    65 і 45.

Лічильники розміщені в стаканах 28,   29 і підібгані пружинами 49.

Сигнальне (високовольтне) виведення кожного лічильника  ізольоване фторопластовим ковпачком    24    і забезпечений пружинним контактом 19.   З допомогою встановлюваного на корпусі лічильника пружинного контакту 20 здійснюється необхідне з'єднання лічильника з корпусом.

Пружина 51, що підтискає набір екранів і лічильники, компенсує  можливі зміни довгих розмірів гідроген утримуючих екранів, в т.ч. і викликаних зміною температури навколишнього середовища. Зусилля притиску, що створюється пружиною  51, регулюється втулкою 30, встановлене положення якої фіксується гвинтом 76.

На початку блоку детектування на металевих пластинах установленим з одного боку дискримінатор А1 каналу ННК-м і плата П4 (15), на якій розміщені перехідні конденсатори С5 і С6, елементи RС-фильтра  конденсатори С1.С2 і резистор RЗ, резистор навантаження R1 лічильника ВД1, а з іншої дискримінатор А2 каналу ННКб і плата ПЗ з перехідними конденсаторами С7 і С8, конденсаторами фільтру С3.С4 і резистором навантаження R2 лічильника ВД2.

На вході блоку детектування встановлені печатні  плати, на контактах яких розпаяні дроти, що йдуть від дискримінаторів А1, А2 і від відповідних пристроїв  електронного блоку (плата П1), і транзитні дроти між модульного інтерфейсу від вилки роз'єму ХP1 зонда і розетки роз'єму ХS1 електронного блоку (плата П2). Транзитні дроти, що проходять через блок детектування, прокладені в металевих трубках, укріплених в коритоподібному шасі.

Камера джерела з головкою 5, яка сполучена з блоком детектування двома гвинтами 35, запобігаючи ми  від випадання пружинним кільцем 43. У корпусі головки є гніздо для установки джерело тримача  з джерелом нейтронів. У комплект ЗІП входять два  джерело тримача  - один для установки нейтронного плутоній-беріллієвого джерела типу ІБН 8-5 розмірами (18 х 20) мм, інший  для полоній-беріллієвого джерела типу ВНІ-2 розмірами (20 х 40) мм. Необхідна герметизація забезпечується гумовими кільцями ущільнювачів 73, установленими  в гнізді. Гніздо закривається пробкою 57, т.к  до джерело тримача  зі встановленим в нім нейтронним джерелом зберігають, як правило, у відповідному захисному пристрої (контейнері) в сховищі ізотопів і встановлюється в зонд модуля безпосередньо  перед опусканням  його в свердловину або при  виконанні вимірювань в процесі технічного обслуговування модуля.

З одного боку зонд закінчується різьбовою втулкою , укріпленої  за допомогою гайки 21 (додаток 12) і штопорного  гвинта 29 здійснюється механічне з'єднання зонда з електронним блоком. З іншого боку зонд закінчується елементами конструкції, що забезпечують електричну і механічну стиковку модуля 2ННК-м з нижче за раси покладеним модулем складки МЕГА-Р, основні з яких, встановлена в обойму 4 вилка роз'єму ШР28П7НШ9, накидна втулка 37, що направляє штифт-штир 36, сегменти  ("сухарі")   40,   пружинне  кільце  39 і ін.

Охоронний кожух модуля 2ннк-і є зварною конструкцією, що складається з корпусу і бурильної труби з зовнішнім  діаметром 89 мм і товщиною стінки 9 мм., підданій спеціальній термообробці. У корпусі охоронного кожуха є пази, для вилки камертона, використовуваного при вертикальному монтажі  збірки.

З'єднання модуля 2ННК-м з вище розташованим  модулем збірки МЕГА-Р здійснюється за допомогою гніздової частини (розетки) роз'єму ШР28П7НШ9, закріпленої у втулці 10, яка  зчленована з шасі електронного блоку модуля. Після того, як кожух буде навернений на корпус 5 зонда, втулку 10 провертають спеціальним ключем, що входить в комплект ЗІП модуля, до поєднання отвору на ній з пазом на кожусі ж встановлюють фіксуючий штифт - втулку  

Б. ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ЗАГАЛЬНІ  ВКАЗІВКИ

     Ознайомтеся з документацією модуля 2ННК-М  вивчіть його технічний опис і інструкцію по  експлуатації.

В цілях  підтримки  модуля   в  робочому стані  і забезпечення  його подальшої роботи  необхідно виконувати наступні вказівки.

УВАГА !! У модулі є окремі функціональні пристрої, ланцюги і елементи (високовольтний перетворювач , блок детектування зонда 2ННК, ланцюги живлення лічильників  СНМ-56 і ін. ), електрична напруга  в  яких досягає  2300 В. Забруднення  і попадання вологи на поверхні високовольтних і ізолюючих  (ізоляційних) елементів конструкції недопустимо. Розкривати модуль для ремонту, перевірки і настройки його функціональних пристроїв і блоків рекомендується в спеціальних приміщення   або в  салоні каротажної лабораторії   (станції).

При знятті охоронного кожуха слід оберігати електронний  блок і зонд модуля  від ударів.

Не допускається використання гумових кілець ущільнювачів з дефектами поверхні. Канавки під кільця повинні бути очищені від грязі, на їх краях не допускається наявність задирок,  пошкодження  поверхні. Кільця повинні бути змазані. При  підготовці модуля до проведення досліджень в свердловині :потрібно  ретельно перевірити стан всіх гумових ущільнюючих кілець (в т.ч. і в камері джерела зонда) і замінити, при необхідності, неякісні.

Запасні гумові кільця слід  зберігати    в    сухому    темному прохолодному  місці. Термін зберігання  не більше двох років.

Після завершення робіт на свердловині модуль повинен бути обмитий очищений від залишків грязі і промивальної рідини. Різьблення і посадкові  місця слід ретельно протерти чистими ганчір’ям  і  нанести  на них мастило типу УНІОЛ-1 або ЦИАТІН-221. Особлива увага  повинна  бути повернута  на чистоту камери джерела зонда і вузлів стиковки модуля.

При транспортуванні модуля його верхній і ніжній  вузли  стиковки повинні бути захищені ковпаком і пробкою, відповідно.

Через кожних  100 ч роботи лічильників СНМ-56 при температурі  навколишнього середовища  (100-120)    рекомендується  витримати    їх протягом  2-ох  діб  без джерел випромінювання при температурі  120 С

подаючи на їх анод щодо корпусу постійну електричну напругу (1800+-50) В негативної полярності через резистор типу МЛТ-1   (МТ-1)  опором 9-10 МОм.

Перед установкою в блок детектування 2ННК  модуля лічильників СНМ-56, що зберігаються більш   6 міс. рекомендується провести їх "випробування" (без джерел випромінювання) протягом 24 год, подаючи на анод через аналогічний вищезгаданому резистор постійну електричну напруга     (1800+-50)В    позитивної полярності.

ВКАЗІВКИ   ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

Обслуговуючий персонал повинен бути ознайомлений з справжніми вказівками по техніці безпеки при роботі з модулем і суворо  їх виконувати.

Відповідальність за виконання і дотримання вказівок по техніці  безпеки  покладається на керівників підрозділів, що проводять роботи з модулем при його експлуатації.

Конструкція модуля забезпечує безпеку обслуговуючого  персоналу при  всіх роботах, що проводяться  з ним, в процесі експлуатації за умови строгого дотримання і виконання вимог  і вказівок справжній ІНСТРУКЦІЇ, а також вимог, рекомендацій, правил і норм, що регламентуються НТД, що діють, по техніці безпеки,   В т. ч.  і радіаційною.

Транспортування модуля зі встановленим в нім джерелом  нейтронів (або окремо такого джерела) повинне виконуватися  відповідно до "Правил безпеки при транспортуванні  радіоактивних речовин" (ПБТРВ-73, М., Атоміздат, 1974) і "Інструкції по безпечному транспортуванню контейнерів із закритими радіоізотопними джерелами для польових геофізичних робіт автомобілями без спеціального устаткування"   (І., ВНІЇЯГГ, 1982).

При  всіх роботах з модулем, зв'язаних із застосуванням джерел іонізуючих  випромінювань (І І І), необхідно користуватися відповідними  засобами радіаційного захисту, що зменшують дози опромінювання обслуговуючого персоналу (маніпулятори, захоплення 2РЗС, захисні пристрої, контейнери  і ін. ). Вказані роботи, до виконання яких неприпустимо залучення осіб не з числа персоналу, повинні бути організовані так, щоб час, витрачений на їх проведення, було мінімально можливим.

     Всі роботи, пов'язані супроводжуватися радіаційним контролем. Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений відповідними    засобами індивідуального дозиметри чеського контролю.

Модуль 2ННК розрахований на використання джерела швидких нейтронів    (плутоній-берилієвого або полоній-берилієвого)   з  потоком нейтронів не більше  1*10    1/с.     Застосування    нейтронних джерел,   активність яких перевищує вказане значення,   не допускається .

Не рідше як  один раз на квартал необхідно проводити перевірку герметичності використовуваних ІІІ. Перевірка повинна виконуватися відповідно до ГОСТ 12.2.034-78.

Організація (підприємство), що експлуатує модуль, повинна скласти інструкцію по радіаційній безпеці і інструкцію по ліквідації можливих радіаційних аварій при роботах з модулем. Інструкції повинні бути складені відповідно до діючими НТД і з урахуванням специфіки місцевих умов.

Нижче приводяться обґрунтування, початкові дані і розрахунок  значень доз опромінювання, що отримуються обслуговуючим персоналом в процесі експлуатації модуля при проведенні каротажу з використанням джерела нейтронів.

При  проведенні робіт з модулем, пов'язаних з використанням ІІІ,необхідно участь двох осіб (надалі - оператори  А і Б)  з числа персоналу категорії  А  по НРБ-76/87.

Розрахунки проводяться для джерела швидких нейтронів з  потоком 1*10 1/с. Середня енергія    що випускаються джерелом нейтронів прийнята рівною 800 фдж  (5 МєВ).

При розрахунку доз опромінювання не враховуються операції по установці нейтронного джерела в джерело тримач модуля, оскільки вони проводяться без участі обслуговуючого модуль  персоналу в спеціальному приміщенні із застосування відповідних інструментів.

Перед виїздом  на каротаж,   як правило,   на базі проводиться калібрування  (градуювання)   модуля 2ННК в спеціальному перевірочному пристрої або в ємності з водою.     При  вимірюваннях обслуговуючий персонал знаходиться на відстані не менше 15-20 м від  перевірочної установки.

Середня відстань від бази до свердловини прийнята рівні 75 км. При транспортуванні використовується  захисний пристрій (контейнер), транспортування, з товщиною парафінового захисту не менше400 мм.

Розрахунок щільності потоку нейтронів   (Y, с-1    з  *  см-2    )    на робочому місці  за відсутності і наявності захисту проводиться по формулах  [3]  і [4],   відповідно.

Y =   N/4ПR2,                           [3]

Y  =      N/4ПR2 ,*  В  * е  w*x          [4]

де    N - потік нейтронів,   що створюється джерелом,   с  -1  см

R - відстань від джерела нейтронів до робочого місця,   см;

В - коефіцієнт накопичення  (для парафіну    В =  5);

е - підстава натурального логарифма  (е  =  2,7);

W - макроскопічний перетин виведення   (для парафіну  W = О, 161  см  )

х - товщина захисту,   см.

Розрахунок еквівалентної    дози   опромінювання  (Д,     Зв)   проводиться по

формулі   [5]:

Д  =   Y  *   t  *  Нм     [5]

де Y -  щільність потоку нейтронів на робочому місці,  с  -1     *  см-2 ;

t  -  тривалість опромінювання,

Нм-  питоме значення  еквівалентної дози нейтронного опромінення  (для нейтронів з  енергією 800 ФДж Нм=4, 3*10-10      Дж  *  см2  *  кг-1  ).

В табл. 2  представлені результати розрахунку доз  опромінення

персоналу при проведенні каротажу    (з урахуванням    підготовчо-заключних робіт на базі і на свердловині) із застосуванням  джерела нейтронів з потоком 1*107  с-1.

Максимальна доза опромінювання, що одержується кожним з операторів при одному виїзді на свердловину складає  5.71*10-5. Навіть  при  п'яти  виїздах в тиждень на свердловину сумарна  доза опромінювання за рік (52 тижні) складе 148,5*10 -4,  що істотно менше за максимально  допустимого значення для персоналу категорії А.

                   

Таблиця 2

Операції,які проводяться при експлуатації модуля 2ННК, захисний пристрій і розрахунки значення доз опромінення при використанні джерела швидких нейтронів з потоком 1*107  с-1

Назва операції

Захисне обладнання і інструмент

Відс-тань від дже-рела

Тривалість

с

Матеріал захисту,

товщина

Щільні-сть потоку нейтрон-нів

Доза Зв*105

Оператор

1.Доставка джерело-римача з джерелом до місця підготовки.

Переносний захисний пристрій,штанга довжиною не менше 1м

50

120

Пара-фін

15

143

0,74

А,Б

2.Видалення джерело-тримача з контейнера і установка його в камеру джерела модуля

Захват 2РЗС,Спеціальні ключі знімачі,маніпулятор

200

_

124

0,3

А

3.Встановка модуля в перевірочну установку і видалення з неї.

Тельфер,захват довжиною не менше 2-х м.

200

360

_

124

0,3

А,В

4.Видалення джерело-тримача  з джерелом із модуля і установка його в переносний захисний пристрій.

По  п.2

80

60

_

124

0,3

Б

5.Доставка переносного контейнера з джерелом до а/м і поміщення його транспортуючий захисний пристрій.

По  п.2

50

60

Парафін

15

143

0,37

А,Б

6.Транспорування від бази до свердловини

Транспортуючий захисний пристрій

400

7200

Парафін

40

0,04

0,01

А,Б

Подовження таблиці 2

Назва операції

Захисне обладнання і інструмент

Відс-тань від дже-рела

Тривалість

с

Матеріал захисту,

товщина

Щіль-ність потоку нейт-ронів

Доза Зв*105

Оператор

7.Видалення переносного контейнера із транспортуючого і доставка його до модуля

По п.1

50

60

Парафін

15

143

0,37

А,Б

8.Видалення джерело-тримача з джерелом із переносного контейнера і установка його в модуль

По  п.2

80

60х4

_

124

1,2

А

9.Встановка ПКУ на модуль до і після каротажу

_

50

60х4

Поліетилен,

25

130

1,3

А,В

10.Видалення джерело-тримача  з джерелом із модуля і установка його в переносний захисний пристрій.

По  п.4

80

60х4

_

124

1,2

Б

11.Доставка переносного контейнера з джерелом до а/м і поміщення його транспортуючий захисний контейнер

По  п.1

50

60

Парафін

15

143

0,37

А,Б

12.Транспорування від бази до свердловини

По  п.6

400

7200

Парафін

40

0,04

0,01

А,Б

Продовження таблиці 2

Назва операції

Захисне обладнання і інструмент

Відс-тань від дже-рела

Тривалість

с

Мате-ріал захисту,

Товщи-на

Щіль-ність потоку нейт-ронів

Доза Зв*105

Оператор

13.Видалення переносного контейнера з джерело-тримачем і джерелом із транспоровоч-ного контейнера і доставка його в сховище ізотопів

По п.1

50

120

Парафін

143

0,74

А,Б

Загальна доза один виїзд на свердловину :  для оператора   А    ДА  =  5,71*10-5    Зв;

                                                                        для оператора    Б    ДБ  =   5,71*10-5  Зв;.

В процесі технічного обслуговування модуля регулярно (не рідше за один раз на квартал) проводяться вимірювання ряду метрологічних параметрів і характеристик в спеціальній перевірочній установці типу УПНК. Аналогічні вимірювання проводяться також при заміні лічильників блоку детектування 2ННК і при перевірці модуля органами відомчої метрологічної служби.

При проведенні вказаних робіт застосовується джерело нейтронів з потоком 1*107 с-1 .  Максимальна доза опромінювання, що одержується оператором при разовому випробовуванні повірка , перевірці) модуля  складає 9,64*10-5 Зв, а сумарна річна - не більше 9*10-4 Зв.

Результати розрахунку доз приведені в таблиці 3 .

Таблиця 3

Операції які проводять при випробуваннях і перевірках модуля 2ННК,захисний пристрій і розрахунки значення доз опромінення при використанні джерела швидких нейтронів з потоком  1*107    с-7

Назва операції

Захисне обладнання і інструмент

Відстань від джерела

Тривалість

с

Матеріал захисту,

товщина

Щільність потоку нейтронів

Доза Зв*105

Оператор

1.Доставка джерело-тримача з джерелом до перевірочної установки і назад в сховище.

Переносний захисний пристрій,штанга довжиною не менше 1м

50

128х8

Парафін

15

143

5.92

А,Б

2.Видалення джерело-тримача з джерелом із контейнера і установка його в модуль

Захват 2РЗС,спеціальні ключі знімачі,маніпулятор

80

60х4

_

124

1,2

А

3.Установка модуля в перевірочну установку і видалення його з неї.

Тельфер,захват довжиною не менше 1м.

100

60х12

_

124

1,2

А,В

4.Видалення джерело-тримача з джерелом із модуля і установка його в переносний захисний пристрій.

По  п.2

80

60х4

_

80

2.52

Б

Аварійні ситуації

Модуль з джерелом нейтронів залишений в свердловині. При встановленні факту неможливості витягання модуля  необхідно скласти    відповідний акт за участю представників місцевих органів санітарного нагляду, міліції і адміністрації,   модуль збити на забій свердловини і зацементувати.

Розгерметизувався джерело нейтронів. Вжити термінові заходи по запобіганню розповсюдженню радіоактивного забруднення  і  провести,  при необхідності,  дезактивацію.   Скласти акт за участю місцевих органів саногляду   міліції і адміністрації.   Джерело передати    для поховання  в установленому порядку.

ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ

Підготовка модуля  2ННК-М  до експлуатації

Нижче приводяться вказівки і рекомендації,   які необхідно виконати при отриманні модуля споживачем перед введенням його в експлуатацію.

Роботи по перевірці  технічного  стану  модуля потрібно проводити в  ремонтних, майстрових або спеціально обладнаних приміщеннях  з дотриманням  вимог  і  норм  техніки  безпеки.

Витягнути модуль з упаковки і перевірити його комплектність.   Видалити мастило, консервації, з модуля,     для чого обмити  його гарячою  (60-80 Со   )  водою і протерти чистим ганчір'ям .

Перевірити стан модуля,   для чого виконати нижческазані операції.

Затиснути модуль в лещатах і вивернути стандартним  (напівкруглим)  ключем ковпак з охоронного кожуха модуля . Перевірити наявність і стан гумових ущільнювачів  кілець  16  і стан різьби  в кожусі. При необхідності,   протерти чистою ганчіркою  і  нанести  мастило типу УНІОЛ-1 або ЦИАТИМ-221.

Притримуючи пінцетом або викруткою через паз в кожусі  втулку-штифт 10, укрутити в неї гвинт З. Натиснути обойму з розеткою  роз’єму , стиснувши пружину В, і за гвинт витягнути з модуля  втулку-штифт. Обертаючи напівкруглим ключем, вивернути зонд з електронним блоком з кожуха і укласти на підставки. Відвернути гвинти 26 (4 шт. ) і зняти обидві кришки  6 з електронного блоку. Перевірити стан гумових кілець ущільнювачів 17 на зонді і, при необхідності нанести на них мастило.

Перевірити стан  електронного блоку . Переконатися зовнішнім оглядом  в цілісності монтажу,  міцності  кріплення  функціональних    пристроїв,  блоків,  елементів  схем  конструкцій.   Звернути увагу на стан поверхонь    монтажних плат,  ізоляції   дротів   і  джгутів,   якість їх кріплення

фіксації. Перевірити зчленування електронного блоку із зондом і переконатися в наявності передбаченого конструкцією невеликого люфта.

При позитивних результатах перевірки і після усунення виявлених недоліків встановити на місце кришки електронного блока.

Для  перевірки стану зонда (додаток 14) відвернути гвинти 82 (5 шт) і зняти кришки 34 (2 шт) і з (1 шт) з блоку детектування 2ННК. Перевірити стан монтажної плати  П1.. . П4  і  дискримінатор А1, А2, їх кріплення, якість паяних з'єднань. Звернути увагу на чистоту поверхонь плати  ПЗ і П4, на якій розташовані елементи, що знаходяться під високою напругою. Переконатися в цілісності монтажу і ізоляції дротів, в наявності ізоляційних фторопластових трубок, надійності кріплення конденсаторів, монтажних дротів і джгутів. При позитивних результатах перевірки встановити на місце кришки 34.

Перевірити стан пружинних контактів 19 і 20 на лічильниках СНМ-56  100,
кріпленні лічильників і екранів, ступені притиску елементів конструкції. Переконатися в цілісності ізоляції дротів, що сполучають лічильники з платою ПЗ і П4,  в чистоті поверхонь ізоляційних фторопластових трубочок, надійності кріплення конденсаторів. Перевірити якість паяних з'єднань. При позитивних результатах перевірки або після усунення виявлених недоліків встановити на місце  кришку
3.

Укрутити в кожух електронний блок із зондом, обертаючи останній напівкруглим ключем за пази. Обертаючи обойму Б  із  встановленою в ній розеткою роз'єм, сумістити отвори на кожусі  і на обоймі, натиснути обойму, стиснувши пружину В, і встановити втулку-штифт .  Якщо отвори в кожусі і в обоймі не поєднуються, необхідно вивернути з кожуха зонд з  електронним блоком, зняти пружинне  кільце 11,  вивернути  гвинт 15,  укрутити    його в різьбовий отвір,   зрушений по діаметру на 180о,   встановити  на  місце пружинне   кільце  11 і повторити операції    установки модуля у захисний  кожух,   поєднання отворів і установки втулки-штифту.

На цьому перевірка технічного стану модуля закінчена.

Перевірити працездатність модуля  2ННК-М   для чого  виконати в нижческазаній  послідовності  наступні  операції  дотримуючи при цьому вимоги техніки безпеки,  викладені в розділі  10  справжньої інструкції.

Приєднати до модуля головку для автономної роботи і підключити його через геофізичний вантажонесучі трижильний броньований кабель завдовжки не більше 7000 м  до станції МЕГА, забезпечивши при цьому надійне з'єднання обплетення кабелю з корпусом модуля. Живлення модуля повинне здійснюватися від відповідного джерела станції між  I жилою кабелю і його обплетенням стабілізованою напругою постійного струму позитивної полярності, значення якого на вході модуля повинне складати (40+-2)  В.

При цьому струм  споживаний  модулем,  не повинен бути більше  150 мА.

Переконатися,   що при подачі на модуль командного слова    ("запиту")  модуль "відповідає" трьома шістнадцяти розрядними  інформаційними словами даних відповідно до таблиці 1 і додатком 7. При  цьому  кількість  імпульсів   в   каналах   ННКм   і   ННКб    за відсутності нейтронного джерела не повинна бути більше  1 имп/с.

Зафіксувати число Н, що міститься в першому у відповідь слові і відповідне номінальному значенню напруги живлення  модуля. Дотримуючи правила радіаційної безпеки, розташувати  поблизу  блоку детектування модуля парафіновий контейнер з джерелом швидких нейтронів і переконатися в наявності вихідної  інформації  каналів ННК. За наслідками реєстрації 50. . . 70 у відповідь слів модуля визначити середні арифметичні значення кількості імпульсів  в каналах ННКм і ННКб (Nм і Nб, 1\с) і утримуються в першому відповідному слові числа  Н  відповідному  номінальному значенню живлячої напруги. Змінити напругу живлення модуля  на  +-3 В і переконатися в відповідній  зміні числа Н ("контроль живлячої напруги") і практичну незмінність значень Nм  і  Nб. Перевірити зміну швидкостей рахунку в каналах ННК, розміщуючи  парафіновий контейнер з джерелом на різних відстанях від блока  детектування модуля. Вимкнути живлення модуля і прибрати  контейнер з джерелом.

На цьому перевірка працездатності модуля завершується.

Після перевірки жароміцності модуля слід повторити перевірку працездатності модуля в об’ємі  п.  9. 1. 4 справжньої інструкції.

Підготовка модуля до роботи на свердловині.

Перед виїздом на свердловину в процесі підготовчих робіт на базі необхідно перевірити вузли стиковки модуля, переконатися у нормальному стані гумових кілець (в т.ч. і в камері джерела зонда) ущільнювачів і наявності мастила на них, в чистоті поверхонь, що герметизуються. Перевірити стан різьб, і   при необхідності,   змастити їх.

Якщо передбачається робота модуля 2ННК-М на свердловині в автономному режимі, слід  перевірити  його  працездатність в відповідності з п.11.1.4.1

Для перевірки працездатності модуля 2ННК-М  у складі збірки МЕГА-Р необхідно під'єднати  до нього з одного боку модуль (ГК+МН+ЛМ) –М,  а з іншою (з боку зонда) - модуль АК-М. З'єднати збірку МЕГА-Р через кабель, з яким намічена робота на свердловині, із станцією МЕГА і перевірити в об'ємі працездатність модуля 2ННК-М у складі збірки.

При необхідності визначення або уточнення значень коефіцієнта К, параметрів Nмв і Nбв слід виконати операції по пп. 11. 1. 5. 2 і 11. 1,5. 3 справжньої інструкції з використанням джерела швидких нейтронів і каротажного кабелю, з якими модуль працюватиме на свердловині.

Навернути на модуль транспортування ковпак і нижню пробку (при підготовці модуля до роботи в збірці МЕГА-Р) або "сполучний пристрій 3" і робочу нижню пробку (при підготовці модуля до автономної роботи). Укласти модуль у відведене для транспортування місце в станції і надійно укріпити його.

Одержати з базового сховища переносний захисний пристрій (контейнер) з  джерело тримачем , в якому встановлене робоче джерело нейтронів, розмістити його в захисному пристрої (контейнері), транспортування, і підготувати останній до транспортування на свердловину.

Порядок роботи на свердловині.

Витягнути   модуль   із  станції (підйомника) і розташувати   його на мостах (бажано, на підставках). Підготувати  станцію   МЕГА   до   роботи.

Провести перевірку працездатності модуля відповідно до п. П. 1. 4. 1.

При  підготовці модуля до роботи в автономному режимі слід виконати нижче вказані операції

Перевірити стан різьблення і ущільнювачів резинових  кілець на головці модуля і нанести, при необхідності, мастило. Переконатися в чистоті поверхні роз’ємну головки, вставити контактні штирі в гнізда  роз’ємну головки і під'єднати до модуля кабельний наконечник з кабелем. Застопорити кабельний наконечник від само відгвинчування.

Вивернути знімачем з камери джерела зонда пробку-заглушку, перевірити стан гумових кілець ущільнювачів і наявність мастила на них і, дотримуючи правила радіаційної безпеки, укрутити в камеру джерела цим же знімачем джерело тримача  з джерелом нейтронів.

Опустити модуль в гирлі свердловини, включити апаратуру і встановити номінальний режим живлення модуля. Переконавшись в працездатності  модуля і всіх систем станції МЕГА, почати спуск модуля в досліджуваний інтервал.

УВАГА !!! Швидкість спуску модуля в свердловину повинна бути не більше 5 км/г.

При підготовці модуля до роботи в збірці МЕГА-Р  :

Перевірити стан вузлів стиковки модуля,   нанести, при необхідності,     мастило на гумові кільця    ущільнювачів    і різьби.   Встановити    на    модуль    ковпак, транспортування, і зняти нижню пробку, транспортування.

Перевірити стан вузла стиковки на модулі,  опущеному в гирлі свердловини і висячому на ключі-камертоні,   з  яким повинен зчленовуватися    модуль   2ННК-М,   і змастити,   при необхідності,гумові кільця ущільнювачів і різьблення. Зістикувати модуль 2ННК-М з розташованим нижче модулем і відповідно встановити в камеру джерела зонда джерело тримачем  з джерелом.

Опустити збірку з двох модулів в гирлі свердловини до верхнього вузла стиковки модуля 2ННК-М і зафіксувати його на ключі-камертоні. Зняти з модуля 2ННК-М ковпака, транспортування.

Зістикувати з модулем 2ННК-М  верхнього модуля збірки  МЕГА-Р   (модуль ГК+МН+ЛМ)  і  за допомогою    кабельного    наконечника  з'єднати через кабель збірку МЕГА-Р із станцією МЕГА. Опустити збірку МЕГА-Р в гирлі свердловини і виконати потрібні операції. Каротаж проводити по прийнятій методиці, швидкість каротажу залежно від геолого-технічних  умов в свердловині і вирішуваних задач повинна складати від 300 до 600 м/г.

Кінцеві роботи на свердловині.

Після завершення каротажу і підйому збірки МЕГА-Р  (або модуля 2ННК-М при його автономній роботі) слід обмити модуль струменем води з шланга, вивернути знімачем з камери джерела зонда джерело тримачем з джерелом нейтронів і помістити його в переносний контейнер. Цим же знімачем укрутити в камеру захисну пробку-заглушку.

Протерти вузли стиковки модуля 2ННК чистим дрантям, встановити транспортування ковпак і нижню пробку (після роботи модуля у складі збірки) або навернути ковпак, транспортування, на головку ("сполучний пристрій 3й) модуля (після його роботи в автономному режимі), ретельно очистити модуль від залишків грязі і промивальної рідини, обмити модуль водою і досуха протерти його ганчір'ям .Підготувати модуль до транспортування на базу.

                    

                   

             

                            ПЕРЕВІРКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ

Перелік основних технічних перевірок технічного стану модуля 2ННК-М приведено в табличці 4.

Таблиця 4

Що перевіряється і з допомогою якого інструмента,обладнання. Методика перевірки

Технічні вимоги.

Періодичність перевірки

   1.Кріплення функціональних пристроїв,блоків. елементів конструкції; стан монтажу, кріплення і стан ізоляції і проводів і жмутів, поверхонь ізолюючих деталей. Ключі, викрутки, пінцет. Візуально.

Повинні бути жорстко укріплені. Не допускаються порушення монтажу, пошкодження ізоляції і передавлювання проводів і жмутів,, забруднення поверхонь.

При кожній розборці  і зборці. При можливості,перед виїздом на свердловину.

2. Різьбові з’єднання. Ключі. Візуально

Повинні бути змазані і затягнуті.

         -ІІ-

3. Резинові ущільнювальні кільця, захисні фторопластові покладки,поверхні герметизируемой деталей. Візуально

Не повинно бути пошкоджень, змін форми і розмірів кілець і прокладок, повинні бути змазані,поверхні і канавки повинні бути чистими.

-ІІ-

4. Блок детектування 2ННК. Ключі, викрутки. Візуально

Лічильники і екрани повинні бути укріплені і підгорнуті пружиною,не повинно бути порушення монтажу,пошкодження ізоляції проводів, забруднення ізольованих поверхонь.

-ІІ-

5. Працездатність модуля . Станція МЕГА, джерело нейтронів, парафіновий контейнер. В відповідності з п. 11.1.4. справжньої інструкції

Напруга живлення  (40+-2) В. Струм споживача не більше 150 мА. Наявність відповідних слів.

-ІІ-

6. Метрологічні параметри і характеристики. Станція МЕГА, джерело нейтронів, парафіновий контейнер, захват (маніпулятор), бак з водою, атестовані  ИПП.

  В відповідності з п.11.1.5 справжньої інструкції.

К=(0.028…..0.031)

Не рідше одного разу в 3 місяці, а також після заміни лічильника

СНМ-56

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Модуль 2ННК-М повинне регулярно проходити технічне обслуговування з метою підтримки його в робочому стані, забезпечення заданих параметрів і характеристик, методичних можливостей і запобігання виникненню аварійних ситуацій в процесі експлуатації .

При проведенні технічного обслуговування необхідно строго дотримуватися рекомендацій, вимог і вказівок, викладених в розділах 9 і 10 справжньої інструкції.

Технічне обслуговування повинне проводитися не рідше за одне разу в три місяця. В процесі технічного обслуговування слід здійснювати перевірку технічного стану модуля і окремих його характеристик, а також проводити ремонтні роботи для усунення виявлених  при цьому недоліків. При цьому перевірці підлягають:

  •  місця герметизації модуля - стан ущільнюються поверхонь, різьбових з'єднань, гумових кілець ущільнювачів, наявність мастила,   відсутність дефектів;
  •  камера джерела зонда - стан ущільнюються поверхонь, різьблення,   гумових кілець ущільнювачів,   наявність мастила;
  •  електронний блок - кріплення функціональних блоків, вузлів і елементів конструкції, стан монтажу, дротяних з'єднань, ізолюючих поверхонь і деталей;
  •  блок детектування 2ННК - кріплення функціональних пристроїв, платні з конденсаторами, лічильників СНМ-56 і екранів, стан пружинних контактів на лічильниках, джгутів і монтажних дротів, ізоляції і ін., якість кріплення зонда до блоку детектування;
  •  вузли стиковки    модуля  стан роз'ємів і їх кріплення
  •  стан різьб і гумових кілець ущільнювачів,  наявність мастила;
  •  загальна працездатність модуля, в т.ч. режим харчування, чутливість по гамма-випромінюванню, формат у відповідь інформаційного слова і ін.

Перевірки по п. 15. 3 проводити зовнішнім оглядом і з використанням відповідних інструментів, а також контрольно-вимірювальних приладів і устаткування .Об'єм і методика перевірки загальної працездатності модуля - відповідно до пп. 11. 1.4 і 12. 2 справжньої інструкції.

Вказівки по перевірці і настройці функціональних пристроїв і блоків модуля 2ННК-М.Перевірка і настройка функціональних пристроїв модуля здійснюється в процесі проведення з ним ремонтних і профілактичних робіт.

Перевірку і настройку блоку детектування, високовольтного перетворювача і дискримінатора слід здійснювати відповідно до вказівок і по методиці, викладеними в "Інструкції по настройці приладу СРК"   (АХБ 2.807.024 ІН).

Блок живлення 24 В, інвертор, блок управління, приймач і передавач ТЛЗ не містять підстроювальних елементів і, в загальному випадку, настройці не піддаються. Можлива несправність вказаних функціональних пристроїв обумовлена, як правило, виходом з ладу активних або пасивних елементів РЭА, порушенням монтажу, пошкодженням ізоляції дротів, неякісним паянням, забрудненням ізоляційних поверхонь і ін.

При ремонті вказаних пристроїв необхідно за допомогою осцилографа проконтролювати сигнали в характерних крапках, визначити несправний вузол (вузли) і в ньому елемент, що втратив працездатність, або пошкодження монтажу, керуючись при цьому принциповими електричними схемами до відомостями, приведеними в технічному описі модуля.   Після  усунення виявлених неполадок

або заміни елементів, що вийшли з ладу, необхідно перевірити працездатність відремонтованого пристрою і всього модуля в цілому.

Консервація модуля 2ННК-М.

При необхідності консервації модуля в умовах експлуатації виконати наступні операції:

  •  обмити модуль під сильним струменем води, звернувши при цьому особливу увагу на чистоту вузлів стиковки і камери джерела зонда;
  •  нанести мастило УНІОЛ-1 на гумові кільця ущільнювачів і
  •  різьбові з'єднання;
  •  знежирити модуль розчином кальцинованої соди з температурою (60-80) Со  протягом 2-3 хв і досуха протерти його чистий ганчіряч
  •  покрити модуль шаром   (товщина не менше   1  мм)   масла, консервації, К-17    ГОСТ  10877-76   (або аналогічного),   обернути його поліетиленовою плівкою по ГОСТ  10354-82 завтовшки не менше    0,07   мм  і укласти в ящик;

Термін тимчасового протикорозійного захисту модуля  без пере консервації    3 роки.

ПРАВИЛА  ЗБЕРІГАННЯ

Тривале     зберігання    модуля,     законсервованого  п. 15.6. 1, повинно здійснюватися в сухих опалювальних і провітрюваних приміщеннях при температурі навколишнього повітря від 5 до 40  Со.  про відносну вологість до 80%  при температурі  25   Со.

Зберігання  без  упаковки повинне здійснюватися при температурі

навколишнього повітря від 10 до 35 Со  і відносної    вологості до 80%  при температурі 25 Со.

В місцях зберігання повітря не повинне містити струмопроводящого
пилу шкідливих домішок,   що викликають корозію.

ТРАНСПОРТУВАННЯ

Модуль в упаковці може транспортуватися будь-яким видом транспорту без додаткової тари за умови захисту від   прямої дії атмосферних опадів.

При транспортуванні повітряним транспортом модуль повинен бути розміщений у спеціальному герметичному відсіку.

При транспортуванні в процесі експлуатації модуль, як правило,   перевозиться в станції   (підйомнику,   лабораторії),   де він повинен бути надійно  закріплений    в спеціально  відведеному місці і захищений від зсуву при струсі.

4. Охорона праці.

До роботи з приладом допускається персонал, який має допуск по техніці безпеки при роботі з напругою до 1000 В.

Обслуговуючий персонал повинен бути проінструктований з техніки безпеки. Відповідальність за виконання техніки безпеки накладається на виконувача робіт та керівника підрозділу, що  проводить роботи.

При роботі з приладом слід керуватися документами з техніки безпеки, діючими на місцях.

Забороняється вмикати прилад, блоки приладу, джерела живлення і осцилограф не з’єднанні з корпусом станції, корпусом підйомника та з загальним заземленням.

При перевірці роботи свердловинного приладу, є доступ до знаходячихся під напругою елементів, необхідно дотримуватись максимальної обережність, особливо в колах накопичувальних конденсаторів, на яких після відключення напруги довгий час зберігається заряд.

Забороняється доторкатися до свердловинного приладу, якщо на нього

подано напругу живлення.

При проведенні спуско - підйомних робіт необхідно дотримуватись обережності для виключення можливості травмування персоналу при наявності приладу над містками бурової.

При проведенні спуско - підйомних робіт необхідно дотримуватись правила гігієни, виключаючи можливість потрапляння діелектричної пасти КПД і діелектричної рідини ПЕС в їжу та органи дихання.

Геофізичні дослідження в свердловині повинні проводитись в присутності відповідального представника (замовника), працівника екологічної служби під керівництвом начальника партії чи іншого відповідального інженерно-технічного працівника.

Геофізичні дослідження дозволяється проводити тільки в спеціально

підготовлених свердловинах. Підготовка повинна забезпечити безперебійний спуск і підйом каротажних зондів і свердловинних приладів протягом часу, необхідного для проведення всього комплексу геофізичних досліджень.

Підготовка свердловин до геофізичних досліджень оформляється актом, який підписується відповідальними представниками замовника і геофізичного підприємства.

Забороняється проводити геофізичні дослідження в свердловинах:

а) Газуючи і поглинаючих

б) З рівнем бурового розчину нижче статичного( на родовищах нафти і газу)

в)При виконанні на буровій установці робіт, не пов’язаних з геофізичними дослідженнями.

Перед проведенням геофізичних робіт необхідно виміряти величину опору заземлюючого дроту від каротажної станції до місця його приєднання до контуру заземлення бурової. Сумарна величина опору заземлюючого дроту і контуру заземлення бурової не повинна перевищувати 10 Ом.

Інструменти і матеріали, які не мають безпосереднього відношення до геофізичних робіт, повинні бути усунені від гирла свердловини і з приймальних містків, а машинні ключі відведені в сторону і надійно закріплені.

Між каротажною станцією і гирлом свердловини не повинні знаходитися предмети, що є перепоною для пересування кабелю, а підлога бурової має бути вичищена від промивної рідини.

Для підключення геофізичного устаткування до силової або освітлювальної системи на буровій повинна бути постійно встановлена штепсельна розетка з заземлюючим контактом. Розетка повинна розташовуватись в місці, зручному для підключення до неї геофізичного устаткування.

При роботі в вечірній і нічний час всі робочі майданчики повинні мати освітлення, яке забезпечує безпеку при роботі у відповідності з вимогами санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71 .

Персонал каротажного загону при роботі на буровій повинен застосовувати захисні маски з підшлемниками і спеціальні пояси при роботі на висоті більше 3м.

Забороняється проводити роботи при несправності датчиків глибини і

натяжки чи при їх відсутності.

Допускається робота без датчиків при використанні лебідки з ручним приводом.

Забороняється при поломці гальм лебідки зупиняти свердловинний прилад за кабель вручну.

Забороняється підчас спуско - підйомних операцій в свердловині:

а) Нахилятися над кабелем, переходити через нього і під ним, а також

братися руками за кабель, який рухається;

б) Робити установку чи поправку міток;

в) Очищати кабель вручну від бруду чи бурового розчину.

При виникненні пожежі або викиду оператор повинен терміново зупинити роботу, відключити станцію і вивезти її в безпечне місце.

                        5. Список використаної літератури.

1. Руководство по эксплуатации 2ННК-М 5.188.001 РЭ Киев 1999

2. Л.І. Померанц, Д.В. Билоконь, В.Ф. Козяр. ″Апаратура и оборудованиє геофизических методов иследования скважин″.  Видавництво ″Недра″ Москва 1985

3. Ю.М. Заворотько. ″Геофизические методы иследования скважин″ Видавництво ″Недра″ Москва 1983

                                                            Свердловинний 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58290. Число і цифра 2. Написання цифри два. Лічба предметів. Монети 1 к., 2 к 35 KB
  Скільки всього кружечків Викласти 1 жовтий трикутничок потім 1 синій. Скільки всього трикутничків Як же отримати число 2 Висновок: щоб отримати число 2 треба до 1 додати 1. Скільки намистинок ліворуч Скільки намистинок праворуч...
58291. Деятельность в социально-гуманитарной сфере и профессиональный выбор 62.5 KB
  Знать: что такое профессия чем она отличается от специальности; условия способствующие успешному трудоустройству; мотивы определяющие выбор конкретной профессии; особенности профессий социально-гуманитарной направленности. Мотивы выбора профессии.
58292. Лічба предметів. Поняття довгий, короткий, найдовший, найкоротший, однакові за довжиною 33 KB
  Повторення вивченого матеріалу Порахувати від 1 до 10; порахувати від 10 до 1; порахувати від того числа яке показує вчитель на картці. Порахувати овочі поєднати їх з відповідною цифрою. Завдання: порахувати скільки на малюнках гарбузів помідорів.
58294. Лічба і порівняння предметів. Знаки «більше», «менше», «дорівнює». Написання цифр 1 і 2 36 KB
  Вчитель показує картку з цифрою а учні відкладають відповідну кількість однакових геометричних фігур. Ознайомлення з математичними знаками Діти викладають на партах ліворуч 1 геометричну фігуру а праворуч дві.