43556

Створення приймача амплітудно-модульованих сигналів

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Вибір та розрахунок вибіркових систем тракту проміжної частоти Склад комплекту: пристрій має самостійне призначення може працювати з підсилювачем звукової частоти;Допоміжне обладнання: блок живлення від мережі змінного струму 220В 50Гц; стандартні з’єднання з підсилювачем звукової частоти. Необхідну вибірність по сусідньому каналу отримують в каскаді перетворювача частоти за допомогою або фільтрів зосередженої селекції або п’єзоелектричних фільтрів а вибірність по дзеркальному каналу забезпечується вхідним колом.

Украинкский

2013-11-05

4.37 MB

27 чел.

Аіввіпіівасмич234532апрвапарпао

Вступ

1 Вибір структурної схеми

1.1 Технічне завдання на проектування

1.2 Вимоги до електричних параметрів

2 Попередні розрахунки функціональної схеми приймача

2.1 Вибір та обгрунтування структурної схеми

2.2 Розрахунок коефіцієнта перекриття діапазону частот

  1.  Розрахунок смуги пропускання

         2.4Визначення типу, параметрів та кількості вибіркових систем налаштованих на частоту сигналу

       2.5 Вибір та розрахунок вибіркових систем тракту проміжної частоти

       2.6 Вибір підсилювальних елементів та розрахунок їх параметрів

  1.  Визначення низькочастотних У-параметрів

2.8 Визначаємо параметри транзистора на частоті 1.607МГц

2.9 Визначення необхідного підсилення до детектора

       2.10 Визначення типу і числа підсилювальних каскадів до детектора

       2.11 Розрахунок системи АРП

2.12 Вибір підсилювальних елементі  та розрахунок тракту НЧ

3 Обґрунтування вибору мікросхеми

  1.  Опис роботи схеми електричної структурної

       3.2 Опис роботи схеми електричної принципової

       4 Електричний розрахунок…………………………….

       5 Висновок

6 Перелік використаної літератури

Вступ

При проектуванні радіоприймальних пристроїв необхідно виходити з конкретних вимог.

Рішення, що приймаються при побудові структурних та принципових схем, повинні враховувати сучасний рівень радіоприймальної техніки. Тому за основу розробки вимог до всієї схеми та її окремих вузлів доцільно покласти результати критичного аналізу якісних показників та способів побудови схем існуючих моделей пристроїв аналогічного призначення.

Всю різноманітність радіоприймальних пристроїв можливо поділити на дві групи: до першої слід віднести всі радіомовні приймачі побутового призначення, а до другої включити професійні радіоприймальні пристрої.

Якісні показники приймачів звукового мовлення повинні задовольняти вимогам ГОСТ 5651-64. Основні параметри, що відповідають цьому ГОСТу, розповсюджуються на всі радіоприймачі, призначені для прийому передач радіомовних станцій, за винятком радіомовних приймачів об’ємом менше 0,3 дм3, автомобільних та приймачів спеціального призначення.

До радіоприймачів можуть висуватися вимоги, не обумовлені у ГОСТі. Але у цьому випадку повинні бути затверджені у встановленому порядку технічні умови (ТУ).

На сьогоднішній день основна тенденція розвитку радіомовної техніки- її мікромініатюризація. Перші вітчизняні приймачі на мікросхемах з’явилися

кілька десятків років тому. Мікросхеми дали можливість створити економічні переносні приймачі з високою якістю звучання та високою надійністю.

1.Вибір структурної схеми

       1.1 Технічне завдання на проектування

       Загальні вимоги

Проектування радіоприймального пристрою будь-якого призначення здійснюється на основі технічного завдання, яке повинно бути видане у вигляді вимог до технічних характеристик пристрою.

Останні можуть бути повністю сформульовані у процесі проектування у залежності від призначення приймача, умов експлуатації та сучасних технічних можливостей.

Технічні вимоги на радіомовні приймачі складають у відповідності до вимог ГОСТ 5651-64

Технічні вимоги до спеціальної радіоприймальної апаратури визначаються технічними умовами, узгодженими між замовником та постачальником. Однак склад вимог повинен відповідати міжвідомчій нормалі НО.005.000.

У загальному випадку у технічному завданні вказуються:

- загальні вимоги,

- вимоги до електричних параметрів,

- вимоги до конструкції радіоприймального пристрою,

- вимоги до механічної міцності,

- кліматичні вимоги,

- технологічні вимоги,

- економічні вимоги.

Вказується також методика виміру електричних параметрів та проведення механічних та кліматичних випробувань.

Деякі з перерахованих вимог можуть розроблятися або уточнюватися у процесі виконання проекту.

У загальних вимогах вказують призначення та місце встановлення радіоприймального пристрою, склад комплекту, аппаратура, з якою повинен працювати пристрій, але яка не входить до складу комплекту. Тут також подається перелік допоміжного та запасного обладнання:

1.1.1 Призначення: пристрій радіоприймальний побутовий, призначений для приймання сигналів радіомовних станцій;

1.1.2 Місце встановлення: пристрій відноситься до наземної апаратури, переносний, експлуатація у приміщеннях з кондиціонованим кліматом;

1.1.3 Склад комплекту: пристрій має самостійне призначення, може працювати з підсилювачем звукової частоти;

1.1.4 Допоміжне обладнання: блок живлення від мережі змінного струму 220В, 50Гц; стандартні з’єднання з підсилювачем звукової частоти.

1.2  Вимоги до електричних параметрів:

1.2.1 Діапазон робочих частот: 0.525-1.0  МГц

1.2.2 Частотна точність настроювання радіоприймального пристрою на задану робочу частоту- не регламентується;

1.2.3 Вид приймаємого сигналу- амплітудномодульовані з двополосним випромінюванням (випромінюванняА3);

1.2.4 Чутливість радіоприймального пристрою - 120мкВ;

1.2.5 Вибірковість:

- за сусіднім каналом, дБ…………..40;

- за дзеркальним каналом, дБ……...38;

- за проміжною частотою, дБ………24;

1.2.6 Проміжна частота, кГц ……….465;

1.2.7 Дія АРП вх/вих, дБ…………….46/10;

1.2.8 Вихідна потужність, Вт………..3.0;

1.2.9 Діапазон звукових частот, Гц… 100-4000;

1.2.10 Коефіцієнт перекриття ………< 2.5

           2 Попередні розрахунки функціональної схеми приймача

           2.1 Вибір та обгрунтування структурної схеми

Основною задачею попереднього розрахунку радіоприймача є вибір його структурної схеми. При цьому вирішується питання про кількість каскадів, розглядається доцільність використання тих або інших коливальних систем, а також встановлюється необхідність розбивки на піддіапазони.

Необхідну вибірність по сусідньому каналу отримують в каскаді перетворювача частоти за допомогою або фільтрів зосередженої селекції, або п’єзоелектричних фільтрів, а вибірність по дзеркальному каналу забезпечується вхідним колом. Підсилювальні властивості досягається головним чином за рахунок каскадів зі слабо вираженими резонансними властивостями та в аперіодичних каскадах.

В зв’язку з цим структурні схеми виконуються по принципу зосередження вибірних та підсилювальних властивостей в окремих каскадах.

  1.   Розрахунок коефіцієнту перекриття діапазону частот

Для неспотвореного прийому сигналів радіостанцій ширина смуги пропускання приймача повинна бути не менше ширини спектру 2Δfn. Ширина смуги пропускання високочастотного тракту приймача визначається необхідною шириною смуги частот випромінювання передавача 2Δfn котра залежить від виду передачі та модуляції.

Загальний коефіцієнт перекриття діапазону частот

,                                                 (2.1)

мГц

KgРОЗ=1.9 > KgВИХ=2.

Коефіцієнт перекриття задовольняє умову завдання. Не потрібно робити розбивку на пiддiапазони.

  1.   Розрахунок смуги пропускання

Ширина смуги пропускання

,                                     (2.2)

де Δfc - максимальний відхід частоти передавача

Δ - максимальний відхід частоти гетеродина

 Г - коефіцієнт збігу відходів частоти, враховуючий співвідношення одночасного відходу від номінальних величин частот передавача і гетеродина приймача.

         приймаємо Г= 0.3

,                                                                      (2.3)

                                                ,                                                 (2.4)

,

,

,

.

Приймаємо смугу пропускання приймача П = 8.3кГц.

  1.  Визначення типу, параметрів та кількості вибіркових систем налаштованих на частоту сигналу

Приймаємо число одиничних контурів тракту радіочастоти

nC = 2,

Максимально допустима добротність контурів Qп що забезпечує задане послаблення на краях смуги пропускання

,                                        (2.5)

де σn – послаблення на краях смуги пропускання,

приймаємо σn = 1.5 дБ, що дорівнює 1.19(раз)

.

Необхідна добротність контурів , що забезпечує задану вибірність по дзеркальному каналу

,                                             (2.6)

де σи – вибірність по дзеркальному каналу,

σи = 48 дБ, що дорівнює 36.9(раз)

.

                .

Еквівалентна конструктивна добротність контура з урахуванням шунтуючої дії опору застосовуючого електричного пристрою

,                                                (2.7)

де Ψ – коефіцієнт шунтування контура електронним приладом ( 0.65-0.8)

приймаємо Ψ = 0.65

  - конструктивна добротність контура ( 60-150)

приймаємо = 60

.

Задана умова виконується:,

розрахунок можна продовжити.

  Приймаємо  еквівалентну  якість контура Qе max=8 (на      максимальній  частоті діапазону), щоб виконувалась умова:

Qu< Qе max <Qпє.

Еквівалентна добротність контура на мінімальній частоті діапазону:

                               Qe min=,                               (2.6)

Qe min==5.55;

Так як min = 5.55< Qп = 53.11, то розрахунок проведено правильно і остаточно можна прийняти:

nC = 2                          max = 5                        min = 5.55

Для крайніх точок діапазону fmax та fmin визначаємо:

  1.  допоміжні коефіцієнти,

де Δfc = 9кГц

,                                     (2.9)

.

,                                   (2.10)

    .

,                                  (2.11)

                                         .

                                           ,                                   (2.12)

  .

  1.  дзеркальні частоти

,                                        (2.13)

.

,                                        (2.14)

.

  1.  вибірність по сусідньому каналу

на частоті fmax

,                                      (2.15)

.

на частоті fmin

,                                       (2.16)

.

  1.  послаблення на краях смуги пропускання

,                                   (2.17)

.

,                                    (2.18)

.

  1.  вибірність по дзеркальному каналу

,               (2.19)

.

,              (2.20)

.

Задана умова виконується:

.

  1.  вибірність по проміжній частоті

,                             (2.21)

де = Q зmin

  = fmin

.

Так як додатковий фільтр не потрібен.

2.5 Вибір та розрахунок вибіркових систем тракту проміжної частоти 

Послаблення на краях смуги пропускання σпу та вибірність по сусідньому каналу σсу:

,                                           (2.22)

.

,                                           (2.23)

.

Необхідна добротність контурів

,                                            (2.24)

.

,                                           (2.25)

Qэш = Ψ* Qк = 0.65*60 = 39.

Задана умова виконується:

Так як ця умова виконується то остаточно для ППЧ приймаємо вибірну систему, яке складається із фільтру типу ПФ1П-024 і двох широкосмугових контурів з Qэш = 39.

Послаблення на краях смуги пропускання

,                                              (2.26)

.

,                                           (2.27)

.

Вибірність по сусідньому каналу

,                                             (2.28)

.

,                                          (2.29)

.

Послаблення на краях смуги ВЧ тракту

,                              (2.30)

.

Вибірність по сусідньому каналу ВЧ тракту

,                               (2.31)

.

Висновок:

,

.

           2.6 Вибір підсилювальних елементів та розрахунок їх параметрів

При виборі активних елементів для тракту високої частоти необхідно враховувати діапазон робочих частот, вимоги до чутливості, економічність живлення, надійність, габаритні розміри та масу. Діапазон робочих частот визначає можливість застосування транзисторів, котрі дозволяють виконувати інші вимоги.

Відповідно до вищезазначених умов доцільно обрати транзистор типу        КТ 315 Б, який має наступні параметри:

напруга колектора

струм колектора

вихідний опір

коефіцієнт передачі струму

вихідна провідність

гранична частота

ємність колекторного переходу

постійна часу ЗЗ

UК

IК

h11б

h21Э

h22б

fГР

СК

τК

10В

1мА

40Ом

50…350

0.3мкСм

250МГц

7пФ

500nc

           2.7 Визначення низькочастотних У-параметрів

Вхідна потужність

,                                         (2.32)

.

Провідність зворотного зв’язку

.

Крутизна характеристик транзистора

,                                                (2.33)

.

Опір бази

,                                                (2.34)

.

Вихідна провідність

,                                        (2.35)

.

2.8 Визначаємо параметри транзистора на частоті 1.607МГц

Коефіцієнт використання транзистора

,

.

,

.

так як ν = 11*10-3 < 0.3, то транзистор буде працювати в першій області і розрахунок можна проводити за спрощеними формулами.

Допоміжні коефіцієнти

,

.

,

.

,

.

,

.

,

.

Вхідний опір транзистора

,

.

,

.

Вихідний опір транзистора

,

.

,

.

,

.

Вхідна ємність

,

.

Вихідна ємність

,

.

,

.

Крутизна характеристики транзистора

,

 .

           2.9 Визначення необхідного підсилення до детектора

При прийомі на зовнішню антену в діапазоні коротких хвиль чутливість звичайно задається мінімальною величиною ЕРС модульованого сигналу, що подається на вхід приймача через еквівалент антени та забезпечує на виході приймача нормальну вихідну потужність при точній настройці приймача на частоту сигналу.

Потрібне підсилення

,                                           (2.52)

.

Коефіцієнт підсилення з запасом

,                                           (2.53)

.

Амплітуда напруги на виході детектора

,                                       (2.54)

де: m = 0.5÷0.6,

Kg = 0.3÷0.6,

.

           2.10 Визначення типу і числа підсилювальних каскадів до детектора

Для визначення числа підсилювальних каскадів до детектора необхідно попередньо задати реальним коефіцієнтом передачі вхідного кола KВК. З таблиці, для короткохвильового діапазону обираємо KВК = 8

Коефіцієнт передачі вхідного кола з урахуванням коефіцієнта включення в контур електронного приладу.

,                                                 (2.55)

Коефіцієнт включення в контур електронного приладу

,                      (2.56)

де: ,                                                                   (2.57)

Cm = 8 ÷ 10пФ,

CL = 4 ÷ 10пФ,

СВХ = C11 = 15.757пФ,

,

,

.

          Коефіцієнти стабільного підсилення каскадів ПРЧ та ППЧ:

,                                     (2.58)

.

,                                   (2.59)

.

Коефіцієнт підсилення перетворювача

,                                         (2.60)

.

Кількість каскадів ППЧ

,                   (2.61)

,

.

приймаємо число каскадів ППЧ N = 2

,                        (2.62)

.

Так як , то розрахунок виконано вірно.

2.11 Розрахунок системи АРП

Вихідні дані для розрахунку АРП:

зміна вхідної напруги        а = 60 дБ  (500раз)

зміна вихідної напруги      р = 10 дБ (3.5раз)

Приймаємо ступінь коефіцієнта підсилення приймача λ під дією АРП

λI = 10раз

Потрібна зміна коефіцієнта підсилення приймача

,                                                 (2.63)

.

Необхідне число регулюємих каскадів

,                                            (2.64)

.

Округляємо отриманий результат до більшої цілої величини. Необхідно мати 2 регулюючі каскади.

  1.  Вибір підсилювальних елементів та розрахунок тракту НЧ

При Р>0.2ВТ доцільно використовувати двохтактні каскади в режимі класу АВ.

Потужність розсіювання на один транзистор

,                                       (2.65)

де: η – ККД вихідного каскаду

η = 0.7÷0.8

ξ – коефіцієнт використання колекторної напруги

ξ = 0.8÷0.95

,                                               (2.66)

,

.

Найбільш сприятливим є транзистор типу КТ-814-Б (p-n-p, Si), який має наступні параметри:

UК

IК

h21Э

СК

fГР

2В

0.15А

50

60пФ

3МГц

τК

IБmax

IКБО

UКЕ max

IКmax

-

0.5A

50B

1.5A

обираємо до нього комплементарну пару, транзистор типу КТ-815-Б (n-p-n), який має такі самі параметри. Оскільки параметри транзисторів однакові, розрахунок робимо для одного транзистора.

Гранично допустима напруга колектора

,                                   (2.67)

приймаємо ЕК = 12В

Амплітуда струму колектора кінцевого каскаду

,                                            (2.68)

.

IMK = 74.4mA < IKmax = 1500mA

Амплітуда струму бази кінцевого каскаду

,                                                (2.69)

.

Постійна складова струму колектора

,                                                (2.70)

.

Амплітуда струму бази при роботі від детектора

,                                               (2.71)

 

,                                       (2.72)

,                                        (2.73)

,

,

.

Потрібне підсилення за струмом

,                                              (2.74)

.

Потрібне підсилення за струмом з запасом

,                                       (2.75)

.

Необхідне число каскадів попереднього підсилення

,                                           (2.76)

.

Округляємо отриманий результат до більшої цілої величини, тобто приймаємо NПНЧ =1

3 Обґрунтування вибору мікросхеми

ІМС К174ХА10 (рис 1.2) призначена для роботи в радіомовних приймачах АМ і АМ/ЧМ сигналів. ІМС складається з підсилювача проміжної частоти А1, підсилювача радіо частоти А2, підсилювача звукової частоти А3, демодулятора АМ і ЧМ сигналів UR1, стабілізатора А4, змішувача UZ1 і гетеродина G1.

Рис1.2.  Структурна схема ІМС К174ХА10

При прийомі в АМ діапазоні сигнал подається на вивід 6, підсилюється ПВЧ, який зібраний на транзисторах VT30, VT34, і подається на змішувач (VT29, VT35…VT33). Сюди ж поступає і коливання гетеродина (VT35… VT45), зовнішній контур якого підключають до виводу 5. З виходу змішувача (вивід 4) перетворений сигнал через зовнішній контур і вхідний п’єзофільтр ПЧ поступає через вивід 2 на ППЧ, який складається з п’яти послідовно гальванічно зв’язаних диференціальних підсилювачів на транзисторах VT1… VT10 і далі на АМ детектор. Після детектування і підсилення сигнал звукової частоти з виводу 8 потрапляє на регулятор гучності і потім через вивід 9 на вхід ПЗЧ (на транзисторах VT46… VT66). Вихідну напругу знімають з виводу 12. Сигнал АРП всередині мікросхеми поступає на ПВЧ і ППЧ.

   Вихідної потужності мікросхеми достатньо для невеликих переносних приймачів. А для більш потужних приймачів потрібно використовувати додатковий каскад підсилення потужності.

Рис1.3. Призначення виводів ІМС К174ХА10

Таблиця 1:

Електричні параметри ІМС К174ХА10 при

Електричні параметри

Номінал

Струм споживання ,    не більше

16

Вихідна напруга ПНЧ UВИХ. ПНЧ, В. при UВХ. = 25 мВ, fВХ. = 1 кГц, не менше

1,55

Вихідна напруга низької частоти АМ тракту UВИХ. НЧ, АМ, мВ. при UВХ. = 50 мВ, fВХ. = 1 МГц, m = 30 %, fМОД = 1 кГц, не менше

30

Відношення сигнал – шум АМ тракту Kш АМ, дБ, при UВХ. = 50 мВ, fВХ. = 1 МГц, m = 30 %, fМОД = 1 кГц, не менше

20

Коефіцієнт гармонік ПНЧ, КГ ПНЧ, %, при РВИХ. = 0,3 Вт, не більше

2

Верхня гранична частота ПНЧ fВ ПНЧ, кГц, не менше

25

Вхідний опір ПНЧ RВХ. ПНЧ, кОм, не менше

100

Нижня гранична частота вхідної напруги АМ тракту fН АМ, кГц, не більше

100

Верхня гранична частота вхідного сигналу АМ тракту в режимі перетворення (по рівню 6 дБ) fВ АМ, кГц, не менше

12,5

Коефіцієнт гармонік АМ тракту КГ АМ, %, при UВХ. = 1 мВ, fВХ. = 1 МГц, fМОД = 1 кГц, не більше

5

Таблиця 2:

Граничні експлуатаційні параметри ІМС К174ХА10 при

Напруга живлення  , В

мінімальна

3

максимальна

12

                     

                      

           3.1 Опис схеми електричної функціональної

Структурна схема в значній мірі визначається його призначенням та видом модуляції.

При проектуванні приймача була використана схема супергетеродинного виду. За допомогою додаткового місцевого гетеродину в перетворювачі відбувається зміщення спектру сигналу в діапазон нових проміжних частот. Це перетворення повинно бути лінійним, тобто не повинно супроводжуватись спотворенням одиночного високочастотного сигналу. При цій умові результат детектування підсиленого в ППЧ сигналі буде таким як і результат детектування напруги з виходу підсилювача високої частоти в приймачі прямого підсилення. Супергетеродин володіє високою чутливістю та селективністю, так як підсилення здійснюється ще й на проміжній частоті.

Прийом сигналу ведеться на зовнішню антену. Так як в даному діапазоні частот має кращий прийом ніж інші види. Після вхідного кола сигнал поступає на каскад підсилення високої частоти. Для забезпечення нормальної роботи перетворювача та необхідного підсилення до детектора, в приймачі достатньо встановити один резонансний каскад підсилювача високої частоти. Це робиться для забезпечення вибірності по дзеркальному та сусідньому каскадах.

Даний приймач передбачає одинарне перетворення частоти. В тракті проміжної частоти встановляється два каскади підсилювача, аперіодичний та широкосмуговий резонансний каскад, які забезпечують задане підсилення до детектора. Для забезпечення заданої вибірності по проміжній частоті в тракті застосовуємо п’єзокерамічний фільтр зосередженої селекції.

Для детектування сигналу проміжної частоти використовується діодний лінійний послідовний детектор на діоді Д95. Так як цей детектор забезпечує роботу при великих напругах та забезпечує значний коефіцієнт передачі.

Автоматичне регулювання підсилення, згідно з розрахунками, подається на каскади підсилення високої частоти та підсилення проміжної частоти, щоб забезпечити необхідну стабільність сигналу на виході детектора.

В тракті низької частоти передбачено два каскади попереднього підсилення, які забезпечують нормальну роботу вихідного каскаду. В каскадах попереднього підсилення номінальний струм бази вихідного каскаду.

В даному приймачі використовується мікросхема К174ХА10.

В ролі вихідного каскаду передбачається використати двотактну вихідну схему на транзисторі КТ-814-Б, який забезпечує задану вихідну потужність. В усіх інших підсилювальних каскадах , перетворювачі частоти та гетеродині передбачається використати транзистор КТ-315-Б.

Дана схема приймача забезпечує виконання всіх заданих параметрів.

3.2 Опис схеми електричної принципової

Приймаємий сигнал надходить на зовнішню антену WA. Антена з’єднана з вхідним колом зовнішньо-ємнісним зв’язком за допомогою конденсатора С1. Далі сигнал поступає у вхідне коло. Конденсатор С2 підстроєчний і застосовується для визначення меж діапазону. Настройка проводиться конденсатором змінної ємності С3. Через конденсатор зв’язку С4 обраний сигнал надходить на вхід каскаду підсилення радіочастоти на транзисторі VT1. Базове зміщення транзистора задає резистор (дільник) R1, емітерна термостабілізація здійсняється елементами R3,C5. Навантаженням схеми є коливальний контур. Елементом настройки контура є конденсатор змінної ємності С8. Колекторне живлення каскаду здійснюється через витки котушки індуктивності та через резистор R4. Конденсатор С10 використовується як згладжувальний фільтр. Далі через розділюючий конденсатор С19 сигнал надходить на змішувач з окремим гетеродином. Змішувач організований на транзисторі VT2. Зміщення на базу транзистора задається дільником R5,R6. Емітерна стабілізація організована резистором R9. Через конденсатор С12 подається сигнал з гетеродина. Роль гетеродина в схемі виконує автогенератор побудований на транзисторі VT3. Живиться конденсатор через дросель, який перешкоджає проходженню змінного струму на загальну шину живлення. Режим роботи задає дільник R7,R8. Стабілізацію режиму роботи забезпечує резистор R12. Транзистор навантажений на коливальну схему. Елементом настройки є секція конденсатора змінної ємності С24. Навантаженням змішувача VT2 є коливальний контур, який поряд з тим частиною витків котушки є колекторним живленням транзистора. Елемент С10 утворює фільтр живлення. Через індуктивний зв’язок до коливального контура ввімкнений п’єзокерамічний фільтр зосередженої селекції ZQ. Через конденсатор С17 фільтр з’єднується з першим каскадом підсилювача проміжної частоти. До складу підсилювача проміжної частоти входять аперіодичний каскад на транзисторі VT4. Режим роботи каскаду забезпечує резистор R12. стабілізація режиму роботи обумовлена R15,C18. Навантаженням є резистор R17 з якого сигнал через С19 надходить на резонансний широкосмуговий підсилювач на транзисторі VT5. Навантаженням каскаду є коливальний контур С21,L5 який індуктивним зв’язком через котушку L6 зв’язаний з детектором. Детектор реалізований на напівпровідниковому діоді VD1. З виходу детектора сигнал поступає на 9 вив. мікросхеми К174ХА10 з 12 вив. сигнал поступає на розділене навантаження детектора, яке здійснене на елементах C26,R23 C27,R24.  Ця система включає в себе загальний фільтр R21,C24 та місцеві фільтри як ввімкнені в кола без трансформаторів. Це фільтри на елементах R20,C23 та R22,C25. Через конденсатор С28 сигнал надходить на регулятор гучності R25. Далі через конденсатор С29 сигнал надходить на каскади попереднього підсилення на транзисторах VT6,VT7. Режими роботи каскадів задають дільники R26,R27 і R30,R31. Стабілізація елементами R29,C30 та R39,C48. Через розділюючий конденсатор С33 сигнал надходить на передвихідний каскад на транзисторі VT8 та з виходу на безтрансформаторну вихідну схему на транзисторах VT9,VT10. Режими роботи задають R36 та VD2. З виходу схеми через конденсатор С35 сигнал подається на гучномовець ВА, який є відтворюючим пристроєм. Живиться приймач від акумуляторної батареї GB. Живлення комутується вимикачем SA1. Конденсатор С36 електролітичний і використовується як фільтр.

5 Висновок

Метою курсового проекту було створити приймач амплітудно модульованих сигналів, який перекривав діапазон 1.0÷1.607МГц та мав вибірність по дзеркальному каналу 48дБ а по сусідньому каналу 28дБ. На виході ми повинні отримати потужність 0.25Вт.

Для цього ми взяли ряд каскадів підсилювача  низької частоти із завершаючим вихідним каскадом, який задає дану потужність. Для нормальної  роботи  детектора один каскад радіочастоти та два каскади підсилювача проміжної частоти що задають потрібний рівень сигналу.

6 Перелік використаної літератури

  1.  Екимов В.Д. Расчет и конструирование транзисторных радиоприемников.-Москва.: Связь, 1972г.
  2.  Головин О.В. Радиоприёмние устройства: учебник для техникумов.-Москва.: Высшая школа, 1987г.
  3.  Терещук Р.М.; Седов С.А. Полупроводниковые приёмно-усилительние устройства: справочник радиолюбителя.- Київ.: Наукова думка, 1981г.
  4.  Вайсбурд Ф.И. Электронные приборы и усилители.- Москва.: Связь, 1987г.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22286. ПРОДУКТИВНОЕ ВОСПАЛЕНИЕ 36 KB
  Виды продуктивного воспаления: межуточное интерстициальное воспаление гранулематозное воспаление воспаление вокруг животных паразитов воспаление с образованием папиллом и кондилом. МЕЖУТОЧНОЕ ВОСПАЛЕНИЕ Определение. ГРАНУЛЕМАТОЗНОЕ ВОСПАЛЕНИЕ Определение.
22287. ГАСТРИТ 44 KB
  По патогенезу: Гастрит типа А аутоиммунный характеризуется поражением фундального отдела желудка Гастрит типа В неиммунный локализуется в антральном отделе желудка. При этой форме происходит атрофия желез желудка. Макро – слизистая желудка бледная тонкая складки сглажены.
22288. Гипертоническая болезнь 46 KB
  Гипертоническая болезнь ГБ – хроническое заболевание характеризующееся длительным и постоянным повышением артериального давления АД что связано со спазмом артериол а затем и со склерозом артериол артериолосклероз. Это связано с кратковременным спазмом артериол. В эту стадию происходит гипертрофия мышечной оболочки артериол и незначительная рабочая гипертрофия миокарда левого желудочка. В основе этого состояния – склероз и гиалиноз стенки артериол.
22289. ДИСГОРМОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ И ОПУХОЛИ ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ 34.5 KB
  ГИПЕРТРОФИЯ ПРОСТАТЫ Определение: дисгормональная болезнь простаты которая возникает у мужчин в пожилом и старческом возрасте и характеризуется разрастанием железистого эпителия мышечной и соединительной ткани в виде узлов. Осложнения: на фоне гиперплазий молочной железы может развиться рак. Особенно часто рак развивается на фоне цистоаденопапилломы. Первые две формы не являются предраковыми состояниями.
22290. ДИАГНОСТИКА УМСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ И ОБЩИХ СПОСОБНОСТЕЙ 268.5 KB
  Другая причина умения и навыки полученные индивидами на ранних этапах своей жизни и обеспечившие их быстрое развитие сохраняются и служат предпосылками развития и в дальнейшем. Все это важные характеристики когнитивного развития человека однако они не являются показателями интеллектуальных способностей. На современном этапе несмотря на то что по проблеме интеллекта было опубликовано более 900 000 работ психология интеллекта стоит лишь в самом начале своего развития.
22291. ПСИХОДИАГНОСТИКА РАЗВИТИЯ МЛАДЕНЦЕВ И ДОШКОЛЬНИКОВ 92.5 KB
  Рассмотрим некоторые шкалы развития младенцев. Гезелл и его коллеги подготовили таблицы развития охватывающие четыре основные сферы поведения: моторику язык адаптивное и личностносоциальное поведение. Они обеспечивают стандартизированную процедуру для наблюдения и оценки хода развития поведения ребенка в обыденной жизни.
22292. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ГОТОВНОСТЬ К ОБУЧЕНИЮ В ШКОЛЕ 85 KB
  Поэтому важно заранее еще до начала школьного обучения выяснить насколько психические возможности ребенка соответствуют требованиям школы. Показателями развития мышления до уровня готовности к школьному обучению является способность ребенка осуществлять мыслительные операции анализа синтеза сравнения обобщения в знакомом материале сформированность нагляднообразного мышления до уровня позволяющего выполнять учебные задания характерные для начального периода обучения. Личностная готовность предполагает зрелость мотивов учебной...
22293. СОЦИАЛЬНЫЕ И ЭТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКИ. ЭТИЧЕСКИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА-ДИАГНОСТА 69 KB
  Следует также заметить что студенты которые участвуют в учебном тестировании обычно не готовы к самостоятельному проведению диагностического обследования других людей и к интерпретации тестовых оценок. Неверные представления о характере и цели обследования а также неправильные интерпретации диагностических результатов лежат в основе многих распространенных ошибок и критических замечаний в адрес психологической диагностики. Полезный зарубежный опыт состоит также в том что для повышения профессиональных норм и улучшения качества...
22294. Психолого-педагогическая диагностика 38 KB
  Теоретические основы психодиагностики задаются соответствующими областями психологической науки общая дифференциальная возрастная медицинская психология и др. К методическим средствам психодиагностики относятся конкретные приемы изучения индивидуальнопсихологических особенностей способы обработки и интерпретации получаемых результатов. При этом направления теоретической и методической работы в области психодиагностики определяются главным образом запросами психологической практики.