43632

Графічне представлення даних за допомогою діаграм MS Excel

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Візуалізація даних за допомогою діаграм Microsoft Excel дозволяє забезпечити наочне подання даних й істотно полегшити їх інтерпретацію при складанні звітів, підготовці презентацій, аналізі великих обсягів числових даних.

Украинкский

2014-03-30

968.33 KB

11 чел.

ЛЕКЦІЯ 5

Тема: Графічне представлення даних за допомогою діаграм MS Excel

Мета: Ознайомити з типами, призначенням та принципами створення діаграм; набути навичок форматування та редагування діаграм різними способами

План

  1.  Призначення та основні поняття діаграм.
  2.  Способи створення діаграм.
  3.  Класифікація та налаштування діаграм.
  4.  Редагування, форматування та друк діаграм.
  5.  Інтерполювання даних за допомогою діаграм.
  6.  Призначення та основні поняття діаграм.

Візуалізація даних за допомогою діаграм Microsoft Excel дозволяє забезпечити наочне подання даних й істотно полегшити їх інтерпретацію при складанні звітів, підготовці презентацій, аналізі великих обсягів числових даних.

Створення діаграм MS Excel здійснюється двома способами: автоматично або створити просту діаграму вибравши потрібний тип за допомогою кнопок вкладки Вставлення.

При створенні діаграми MS Excel дотримується певних правил, які дозволяють визначити комірки з даними для осі категорій, назвами і мітками легенди.

Рис. 5.1. Приклад діаграми MS Excel

Діаграму можна розмістити на окремому робочому аркуші або на тому ж аркуші, де знаходяться дані, на основі яких вона побудована, або на спеціальному аркуші діаграм.

За допомогою діаграм можна проводити початковий аналіз інформації, що розміщена в таблиці.

Будь-яка діаграма складається з низки об’єктів. Деякі з цих елементів діаграми відображаються за замовчуванням, інші можна додавати в разі необхідності. Кожний об’єкт можна виділяти і змінювати окремо за допомогою контекстних вкладок Знаряддя для діаграм, що відкриваються при виділенні діаграми та інших засобів, крім того ці елементи можна переносити в інше місце діаграми або видаляти їх.

При переміщенні вказівника миші по області діаграми поруч з ним відображається контекстна підказка, що вказує тип об’єкту, на якому знаходиться вказівник.

Перед тим як починати побудову діаграми, необхідно визначити основні терміни, за допомогою яких описуються правила використання початкових даних в діаграмі.

Інформаційна таблиця – це сукупність комірок робочої книги, які використовуються для побудови діаграми.

Між діаграмами і даними, на основі яких вона побудована, встановлюється зв’язок, який дозволяє забезпечити автоматичне оновлення діаграми при зміні даних.

Точкою даних називають окремі значення, що відображаються на діаграмі у вигляді смуг, стовпців, ліній, секторів, точок або інших об’єктів, що називаються маркерами даних. Вигляд маркеру залежить від типу діаграми.

Маркери даних одного кольору утворюють ряд даних набір зв’язаних між собою елементів даних, що відображаються на діаграмі. Кожному ряду даних на діаграмі відповідає окремий колір або спосіб позначення – мітка легенди, що вказується на легенді діаграми. Багато типів діаграм можуть відображати декілька рядів даних.

Область діаграми – це область розміщення діаграми та всіх її елементів. Область діаграми містить область побудови – це область, в якій відображається побудована діаграма.

Більшість діаграм розміщують дані відносно вертикальної (осі Y) та горизонтальної (осі Х) осей. Ці осі аналогічні рядкам та стовпчикам в MS Excel. Тобто, як на робочому листі дані розташовуються по рядках та стовпчиках, так і на діаграмі вони орієнтуються по горизонтальній та вертикальній осям.

Вісь – лінія, що обмежує область побудови діаграми, та використовується в системі координат у вибраних одиницях виміру.

Вісь Y зазвичай розміщена вертикально, вздовж неї розміщуються дані. Ця вісь відображає значення залежних змінних. Вісь X зазвичай розміщена горизонтально, а вздовж неї розміщуються категорії. Вона відображає значення незалежних змінних.

За замовчуванням значення рядків таблиці утворюють ряди даних, а значення стовпчиків – категорії.

На діаграмі може відображатися будь-яка текстова інформація як пояснення та підписи. Назви на діаграмах – це описовий текст, що розміщується вздовж осей або по центру в верхній частині діаграми.

  1.  Способи створення діаграм.

MS Excel надає широкий набір засобів для створення якісних, інформативних і наочних діаграм. Створення діаграми починається з введення числових даних у комірки робочого аркуша.

Оскільки діаграми MS Excel можуть бути розміщені як на окремому листі, так і на листі з даними, вбудована діаграма відображається та виводиться на друк разом з робочим листом. Створення діаграми на окремому листі дозволяє працювати з діаграмою окремо від даних.

Найпростіше створити діаграму можна виділивши потрібну область даних, що відповідає певним вимогам, та натиснути клавішу F11 для створення діаграми на окремому аркуші діаграм або комбінацію клавіш Alt+F1 для побудови вбудованої діаграми. При цьому MS Excel створює діаграму, використовуючи заданий за замовчуванням тип діаграми. Після цього діаграму можна змінювати та редагувати.

При автоматичній побудові діаграми діють певні правила щодо даних які відкладаються по горизонтальній осі Х (категорій) та вертикальній осі Y (значень). Наприклад:

  1.  MS Excel припускає, що вісь категорій (X) проходить уздовж довгої сторони виділеного діапазону комірок. Якщо виділений квадратний діапазон або він займає по ширині більше комірок, ніж по висоті, то назви категорій будуть розміщені у верхньому рядку діапазону. Якщо по висоті комірок більше, ніж по ширині, то назви категорій розміщені зверху вниз по лівому стовпці діапазону.
  2.  MS Excel припускає, що назви вздовж короткої сторони виділеного діапазону використовуються як мітки легенди для кожного ряду. Якщо ряд даних один, MS Excel  використовує назву ряду даних як заголовок діаграми.
  3.  Якщо в комірках, які MS Excel буде використовувати як назви категорій, містяться числа (не текст і не дата), то MS Excel припускає, що в цих комірках міститься ряд даних і будує діаграму без міток на осі категорій (X), замість цього нумеруючи категорії.
  4.  Якщо в комірках, які MS Excel має намір використовувати як назви рядів, містяться числа (не текст і не дата), то MS Excel припускає, що в цих комірках містяться перші точки рядів даних, а кожному ряду даних присвоюється ім’я Ряд1, Ряд2 і т.д.

На коректно побудованій діаграмі мітка для кожної точки відображається на горизонтальній осі категорій, в назви рядів відображаються в легенді.

Якщо необхідно побудувати діаграму за даними, які знаходяться в несуміжних рядках або стовпцях, то при виділенні даних за допомогою миші потрібно утримувати клавішу Ctrl. При цьому першим потрібно виділяти ряд з мітками для осі категорій, а потім виділяти ряди даних у тому порядку, у якому вони повинні бути подані на діаграмі.

Інший спосіб створення діаграм – використання елементів колекцій групи Діаграми вкладки Вставлення. Кожний такий елемент – це певний підтип вибраного типу діаграми.

Для того, щоб побачити всі доступні типи діаграм, потрібно натиснути кнопку Створити діаграму  групи Діаграми, що призведе до відкривання вікна Вставлення діаграми (рис. 5.2.). Вказане діалогове вікно можна відкрити виконавши команду Усі типи діаграм довільної колекції групи Діаграми.

Рис. 5.2. Діалогове вікно Вставлення діаграми

Якщо навести вказівник миші на будь-який тип діаграми, на екрані відображається підказка з її ім’ям. Якщо натиснути кнопку Зробити стандартною діалогового вікна Вставлення діаграми вибраний тип (підтип) діаграми буде визначений як тип за замовчуванням.

Для того, щоб розпочати побудову діаграми, потрібно виділити діапазон комірок, дані, яких використовуватимуться як джерело діаграми.

Якщо виділено тільки одну комірку, то для побудови діаграми буде використано всі комірки з даними, суміжні до виділеної. Також можна приховати рядки або стовпці, які не потрібно використовувати для створення діаграми.

За замовчуванням діаграма розташовується на аркуші як вбудована діаграма. Вбудовані діаграми зручні, коли потрібно переглянути або надрукувати діаграму або звіт зведеної діаграми разом із вихідними даними й іншими відомостями, які містяться на аркуші.

Програма MS Excel автоматично призначає ім’я створеній діаграмі, наприклад Діаграма1, якщо це перша діаграма на аркуші. Присвоєне ім’я діаграми можна змінити. Для цього потрібно виділити діаграму, активізувати поле Ім’я діаграми групи Властивості, контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Макет. У полі Ім’я діаграми ввести нове ім’я та натиснути клавішу Enter/

Для пояснення даних, що відображені на діаграмі, до неї можна додати різноманітні текстові елементи – назви, наприклад назву діаграми та назви осей. Можна також прив’язати назви діаграми і осей з відповідним текстом у комірках аркуша, створивши посилання на ці комірки. Зв’язані з текстом назви оновлюються в діаграмі в разі внесення змін до відповідного тексту на аркуші. Крім назв до діаграми можна додати підписи даних, що пояснюють точки даних рядів даних діаграми. За замовчуванням підписи даних прив’язані до значень на аркуші й оновлюються, якщо ці значення змінюються.

Для того, щоб додати до діаграми назву спочатку її потрібно виділити, а потім за допомогою колекції Назва діаграми групи Підписи вкладки Макет визначити місце знаходження назви діаграми. У текстовому полі, що відображається після виконаної команди, потрібно ввести заголовок діаграми. Виконавши команду Інші параметри заголовка зазначеної колекції, можна відкрити діалогове вікно Формат назви діаграми, за допомогою якого можна надати заголовку потрібного вигляду.

Рис. 5.3. Діалогове вікно Формат назви діаграми

Для того, щоб додати до діаграми назви осей потрібно використати елементи колекції Назви осей групи Підписи контекстної вкладки Макет. Колекція міститиме пункти, за допомогою яких можна додати назву до будь-якої наявної на діаграмі осі. Оскільки не всі діаграми підтримуються відображення осей, у разі переходу до іншого типу діаграми, який не підтримує назви осей (наприклад, кругової діаграми), назви осей не відображатимуться. Проте вони з’являться знову, якщо повернутися до типу діаграми, який підтримує назви осей. Назви, які відображаються для допоміжних осей, будуть втрачені в разі переходу до типу діаграми, який не відображає допоміжні осі.

Якщо необхідно назву діаграми або осі прив’язати до комірки на аркуші, потрібно виділити відповідне текстове поле на діаграмі, розмістити точку введенні у рядок формул, ввести знак дорівнює «=» та вибрати комірку аркуша, що містить заданий текст, який потрібно відобразити на діаграмі.

Для того, щоб додати підписи даних до елементів діаграми (всі точки даних всіх рядів, всіх точок даних одного ряду, тільки однієї точки даних одного ряду даних) достатньо скористатися елементами колекції Підписи даних групи Підписи контекстної кладки Знаряддя для діаграм / Макет. Результат використання компонент колекції Підписи даних залежать від виділеного об’єкту на діаграмі.

Якщо виділена область діаграми підписи даних додаються до всіх точок усіх рядів даних. Якщо натиснути ліву кнопки миші на довільному місці в ряді даних, цей ряд даних вважається виділеним і підписи даних додаються до всіх його точок. Якщо підписи потрібно додати тільки до однієї точки одного ряду даних, потрібно натиснути ліву кнопку миші на довільному маркері цього ряду даних – весь ряд даних виділяється, потім ще один раз натиснути ліву кнопку миші на маркері потрібної точки даних – виділяється тільки цей маркер і підпис додається тільки до нього після використання елемента колекції Підписи даних.

Залежно від використовуваного типу діаграми будуть доступні різні параметри підписів даних.

Для того, щоб видалити існуючі назви або підписи даних на діаграмі потрібно виділити діаграму і у відповідній колекції групи Підписи вкладки Макет вибрати елемент Немає або ж, що простіше, виділити відповідний текстовий елемент і натиснути клавішу Delete.

У процесі створення діаграми її легенда відображається за замовчуванням, проте, коли діаграму створено, легенду можна приховати або змінити її розташування. Для цього використовуються елементи колекції Легенда групи Підписи контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Макет.

Після вибору будь-якого налаштування легенда переміщується, а розмір області побудови автоматично змінюється. Якщо ж переміщення або змінення розміру легенди виконувалися мишею, розмір області побудови не зміниться автоматично.

У процесі створення більшості типів діаграм автоматично відображаються їхні головні осі. За потреби їх відображення можна вимикати або вмикати. Додаючи осі, можна вказати рівень деталізації відомостей для них. Для об’ємної діаграми відображається вісь глибини.

Якщо значення різних рядів даних на діаграмі значно відрізняються або якщо використовуються мішані типи даних (наприклад, ціна та обсяг), можна перенести один або кілька рядів даних на допоміжну вертикальну вісь (значень). Шкала допоміжної вертикальної осі відображає значення відповідних рядів даних. Після додавання до діаграми допоміжної вертикальної осі можна також додати допоміжну горизонтальну вісь (категорій), яка може бути корисною в точковій або бульбашковій діаграмах.

Для зміни параметрів відображення осей використовуються елементи колекції Осі групи Осі контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Макет.

Для того, щоб докладно вказати параметри відображення та шкали осей, потрібно вибрати пункт Головна горизонтальна вісь, Головна вертикальна вісь або Вісь Z (на об’ємній діаграмі), а потім – пункт Інші параметри основної горизонтальної осі, Інші параметри основної вертикальної осі або Інші параметри осі Z. Після цього відкривається діалогове вікно Формат осі (рис. 5.4.), параметри якого і потрібно змінити.

Рис. 5.4. Діалогове вікно Формат осі

Якщо необхідно до діаграми додати або ж приховати допоміжні осі, потрібно на діаграмі виділити той ряд даних, що повинен прив’язуватися до допоміжної осі або у полі Елементи діаграми групи Поточний виділений фрагмент контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Формат вибрати назву потрібного ряду даних. Після цього натиснути кнопку Форматувати виділений фрагмент групи Поточний виділений фрагмент, відкриється діалогове вікно Формат елемента даних. У відкритому діалоговому вікні перейти до категорії Параметри ряду і у розділі Побудувати ряд вибрати параметр По допоміжній осі та натиснути кнопку Закрити.

Після того, як певний ряд винесений на додаткову вертикальну вісь значень, на вкладці Макет у групі Осі вибрати потрібний елемент колекції Осі.

Для покращення аналізу даних на діаграмі даних використовують так звану сітку. Для відображення або приховування сітки (ліній сітки) використовуються елементи колекції Сітка групи Осі контекстної вкладки Макет.

Рис. 5.4. Діалогове вікно Формат елемента даних

Для того щоб додати горизонтальні лінії сітки потрібно вибрати пункт Сітка на головній горизонтальній осі або Сітка на допоміжній горизонтальній осі і списку, що розкривається після активізації елементу, вибрати потрібні параметри.

Діаграму можна переміщати в будь-яке місце на аркуші або ж на новий чи наявний аркуш. Також за потреби можна змінювати розмір діаграми.

MS Excel надає можливість користувачу створити діаграму і використовувати її як шаблон для побудови інших.

Для того, щоб зберегти діаграму як шаблон потрібно виділити її, а потім натиснути кнопку Зберегти як шаблон групи Тип контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Конструктор, в результаті чого відкривається діалогове вікно Збереження шаблону діаграми, у полі Ім’я файлу потрібно ввести ім’я шаблону.

Якщо не вказати іншу папку, файл шаблону (CRTX) буде збережено до папки Діаграми. Після цього шаблон стане доступний у розділі Шаблони діалогових вікон Вставлення діаграми і Змінення типу діаграми.

Шаблон діаграми містить форматування та кольори, які використовувалися на момент збереження діаграми як шаблона.

  1.  Класифікація та налаштування діаграм.

Правильний вибір типу діаграми дозволить подати дані найкращим чином. MS Excel дозволяє вибрати один із 11 типів діаграм, кожний з яких має низку підтипів.

Тип діаграми може бути застосований не тільки до всієї діаграми, а й до окремого ряду даних на ній або до декількох рядів. Комбінування різних типів діаграм дозволяє розділити дані різного типу або виділити один з рядів даних.

Для того, щоб змінити тип діаграми для всіх рядів даних потрібно виділити область діаграми та натиснути кнопку Змінити тип діаграми групи Тип контекстної вкладки Конструктор або виконати команду Змінити тип діаграми… контекстного меню області діаграми та у діалоговому вікні Змінення типу діаграми, що відкриється, вибрати потрібний тип діаграми. Аналогічний результат можна отримати, якщо виділити діаграму, тип якої змінюється, та використати потрібний елемент відповідної колекції групи Діаграми вкладки Вставлення.

Якщо на діаграмі виділити тільки один ряд даних та скористатися діалоговим вікном Змінення типу діаграми, тип зміниться лише для виділеного ряду даних.

Кожний із 11 типів діаграм, що пропонуються MS Excel, призначений для вирішення конкретний завдань і для ефективного подання даних, які несуть різне змістовне навантаження.

Так, стовпчасті гістограми корисні для відображення змін у даних із плином часу або для наочного порівняння елементів. На стовпчастих діаграмах категорії зазвичай відкладаються по горизонтальній осі, а значення – по вертикальній. В якості маркерів для таких діаграм використовуються вертикальні стопці у вигляді прямокутників – для плоских діаграм, і паралелепіпедів – для об’ємних.

Перетягуючи точки даних на гістограмі у нове положення, можна змінити відповідні значення на робочих листах. Якщо точка на діаграмі відображає результат обчислень по формулі, то MS Excel  автоматично спробує обчислити значення, яке задовольняє новому положенню точки на діаграмі, і замінити ним старе значення на робочому аркуші.

Підтипи стовпчастих діаграм:

  1.  звичайні плоска та об’ємна стовпчасті діаграми, на яких порівнюються значення між різними категоріями.
  2.  плоска та об’ємна стовпчасті діаграми з накопиченням показують відношення окремих елементів до цілого, порівнюючи внески кожного значення до загального підсумку по різних категоріях. Плоска стовпчаста діаграма з накопиченням відображає значення у вигляді плоских вертикальних прямокутників, поставлених один на один. На об’ємній стовпчастій діаграмі з накопиченням дані відображаються прямокутниками об’ємного вигляду. Третя вісь даних (вісь Z) не використовується. Такий вид діаграми використовується якщо є декілька рядів даних і потрібно зробити наголос на підсумках.
  3.  нормовані плоска та об’ємна стовпчасті діаграми з накопиченням порівнюють відсоткові внески кожного значення до загального підсумку по різних категоріях. Нормована плоска стовпчаста діаграма з накопиченням відображає значення у вигляді плоских вертикальних прямокутників, приведених до 100% і поставлених один на один.
  4.  об’ємна стовпчаста діаграма, і якій використовуються три доступні для змінення осі (горизонтальна, вертикальна та вісь глибини) та порівнюються точки даних по горизонтальній осі та осі глибини. До об’ємної стовпчастої діаграми можна звернутися, коли потрібно порівняти дані як між категоріями, так і між рядами, оскільки на діаграмах цього типу категорії відображаються як уздовж горизонтальної осі, так і вздовж осі глибини, тоді як по вертикальній осі відкладаються значення.

При створенні стовпчастих об’ємних діаграм замість паралелепіпедів як маркери можна використовувати циліндри, конуси або піраміди.

Якщо залежність даних змінюються з постійним кроком, відображати їх зручно у вигляді графіків (лінійчастих діаграм). Графіки можуть відображати зміни даних у часі, зображених у спільному масштабі, тому вони ідеальні для демонстрації змін даних за рівні проміжки часу. У графіку дані категорій розподіляються рівномірно вздовж горизонтальної осі, а дані значень – рівномірно вздовж вертикальної осі.

Підтипи графіків:

  1.  звичайний графік і графік із маркерами;
  2.  графік із накопиченням і графік із накопиченням та маркерами, які відображаються з маркерами для позначення окремих значень даних або без них, слугують для демонстрації залежності внеску кожного значення від часу або впорядкованих категорій;
  3.  нормований графік із накопиченням і нормований графік із накопиченням і маркерами
  4.  об’ємний графік, де кожний рядок або стовпець даних відображається у вигляді об’ємної стрічки. Об’ємний графік має доступні для редагування горизонтальну, вертикальну осі та вісь глибини.

Якщо крок зміни величини не постійний, то для графічного відображення використовується точкова діаграма.

На основі даних, упорядкованих лише в один рядок або стовпець на аркуші можна побудувати секторну діаграму. Секторні діаграми відображають розміри елементів в одному ряді даних пропорційно до суми елементів. Точки даних у секторній діаграмі відображаються у вигляді відсоткової долі від цілого круга. Секторні діаграми будують якщо:

  1.  є тільки один ряд даних, який потрібно відобразити;
  2.  жодне зі значень, які потрібно відобразити, не від’ємне;
  3.  практично всі дані, які потрібно відобразити, не мають нульового значення;
  4.  ряд даних складається не більше ніж із семи категорій (можна будувати з довільною кількістю категорій);
  5.  категорії відповідають частинам цілого.

Підтипи секторних діаграм:

  1.  плоска секторна та об’ємна секторна діаграма;
  2.  вторинна секторна діаграма та вторинна гістограма – це секторні діаграми з визначеними користувачем значеннями, витягнутими з основної секторної діаграми та відкладеними на додатковій секторній діаграмі або гістограмі з накопиченням;
  3.  розрізана секторна та об’ємна розрізана секторна діаграма.

Гістограми аналогічні стовпчастим діаграмам. У гістограмах віссю категорій є вертикальна вісь Y, а віссю значень – горизонтальна вісь X. Гістограми дозволяють відмітити додатні та від’ємні відхилення від деякої величини.

Підтипи лінійчастих гістограм:

  1.  звичайна плоска та об’ємна гістограма;
  2.  плоска та об’ємна гістограми з накопиченням;
  3.  нормовані плоска та об’ємна гістограми з накопиченням;
  4.  горизонтальні циліндрична, конічна та пірамідальна діаграми.

Діаграми з областями дозволяють прослідкувати неперервну зміну суми значень всіх рядів і вклад кожного ряду у цю суму. Відображаючи суму даних, діаграма з областями також показує відношення частин до цілого.

Підтипи діаграм з областями:

  1.  плоска та об’ємна діаграма з областями, які показують тенденцію зміни значень із часом або залежно від даних інших категорій;
  2.  діаграма з областями накопичення та об’ємна діаграма з областями накопичення, що відображають зміну внеску кожного значення з часом або залежно від даних інших категорій;
  3.  нормована діаграма з областями накопичення та об’ємна нормована діаграма з областями накопичення, які відображають відносну зміну внеску кожного значення з часом або залежно від даних інших категорій.

Точкові діаграми відображають залежності даних від величини, що змінюється з довільним кроком. Як правило цей крок є непостійним. Точкові діаграми зручні для преставлення наукових та технічних результатів. Точкові діаграми відображають відношення між числовими значеннями в кількох рядах даних або ілюструють дві групи чисел у вигляді одного ряду координат XY.

Точкова діаграма має дві осі даних і відображає один набір числових даних вздовж горизонтальної осі (X), а інший – уздовж вертикальної осі (Y).

Щоб упорядкувати дані з аркуша для створення точкової діаграми, потрібно розмістити значення X в одному рядку або стовпці, а потім ввести відповідні значення Y у суміжному рядку або стовпці.

Підтипи точкових діаграм:

  1.  точкова діаграма лише з маркерами. Таку діаграму з маркерами даних, але без сполучних ліній слід використовувати, коли точок даних багато, і лінії між ними можуть ускладнити сприйняття. Цією діаграмою також можна скористатися, коли не потрібно показувати зв'язки між точками даних.
  2.  точкова діаграма із плавними лініями та точкова діаграма із плавними лініями й маркерами На діаграмі цього типу відображається плавна крива, яка з'єднує точки даних. Плавні криві можуть відображатися як із маркерами, так і без них. Від маркерів доцільно відмовитися, якщо точок даних багато.
  3.  точкова діаграма із прямими лініями та маркерами.

Біржові діаграми використовуються в основному для відображення зміни курсу акцій у часі, тобто коливань біржових цін. Крім того, ці діаграми можна використовувати для наукових даних, наприклад для ілюстрації коливання денних або річних температур.

Щоб створити біржову діаграму, потрібно розташувати дані у правильному порядку. Спосіб розташування даних для біржової діаграми дуже важливий. Наприклад, щоб створити просту біржову діаграму із трьома значеннями (найвищий, найнижчий, кінцевий курси), потрібно впорядкувати дані у стовпці, ввівши для них заголовки «Найвищий», «Найнижчий» і «Кінцевий», у такому самому порядку.

Підтипи біржових діаграм:

  1.  біржова діаграма із трьома значеннями (найвищий, найнижчий, кінцевий курси);
  2.  біржова діаграма з чотирма значеннями (початковий, найвищий, найнижчий, кінцевий курси);
  3.  біржова діаграма з чотирма значеннями (обсяг, найвищий, найнижчий, кінцевий курси);
  4.  біржова діаграма з п’ятьма значеннями (обсяг, початковий, найвищий, найнижчий, кінцевий курси).

Об’ємні діаграми з поверхнями зручні для подання максимальних і мінімальних значень у наборі даних, який залежить від двох змінних.

Поверхнева діаграма корисна, якщо потрібно знайти оптимальні комбінації між двома наборами даних. На поверхневій діаграмі як на топографічній карті, кольори та контури показують області, що належать до одного діапазону значень.

Поверхневу діаграму можна створити, якщо обидві категорії та ряди даних – числові значення.

Підтипи поверхневих діаграм:

  1.  об’ємна поверхнева діаграма;
  2.  каркасна об’ємна поверхнева діаграма
  3.  контурна діаграма;
  4.  каркасна контурна діаграма.

На основі даних, упорядкованих лише в рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати кільцеву діаграму. Як і секторна діаграма, кільцева діаграма відображає співвідношення частин до цілого, але вона може містити кілька рядів даних.

Підтипи кільцевих діаграм:

  1.  кільцева діаграма;
  2.  розрізана кільцева діаграма.

Бульбашкові діаграми дозволяють відображати на площині набори даних з трьох значень. Для цього дані повинні бути впорядковані таким чином, що значення X внесені в перший стовпець, а відповідні значення Y і значення розмірів бульбашок – у суміжні стовпці. Бульбашкова діаграма може бути плоскою або об’ємною.

За допомогою пелюсткових діаграм можна порівняти зведені значення з певної кількості рядів даних.

Підтипи пелюсткових діаграм:

  1.  звичайна пелюсткова діаграма та пелюсткова діаграма з маркерами;
  2.  заповнена пелюсткова діаграма.
  3.  Редагування, форматування та друк діаграм.

MS Excel надає безліч засобів для модифікації діаграм. Щоб полегшити сприйняття діаграми, до неї можна одати заголовки, підписи, легенду, лінії сітки та інші графічні елементи.

У кожного елемента діаграми є своє контекстне меню, що містить властиві тільки цьому елементу команди. Всі команди, які стають доступними за допомогою контекстного меню, можна виконати і з використанням команд стрічок, тим не менше контекстне меню дозволяє істотно скоротити процеси редагування та форматування.

Після створення діаграми можна постійно змінювати її вигляд. До діаграми можна швидко застосувати визначений макет або стиль без додавання, змінення елементів діаграми або форматування діаграми вручну. Excel пропонує різноманітні корисні колекції макетів і стилів (або експрес-макети та експрес-стилі), з яких не тільки можна вибрати потрібні варіанти, але й змінити їх, відредагувавши макет або формат окремих елементів діаграми.

Для того щоб застосувати готовий макет діаграми потрібно:

  1.  виділити діаграму, яку потрібно відформатувати за допомогою готового макета;
  2.  активізувати контекстну вкладку Знаряддя для діаграм / Конструктор;
  3.  на вкладці Конструктор у групі Макети діаграм вибрати макет, який слід використати.

Види та кількість макетів, що наявні у групі Макети діаграм залежать від типу побудованої діаграм, який попередньо вибраний. Для того щоб переглянути всі наявні макети даного типу діаграм, потрібно натиснути кнопку Додатково  групи Макети діаграм.

Якщо розмір вікна MS Excel зменшено, макети діаграм відображатимуться в колекції Швидкий макет групи Макети діаграм, а готові стилі діаграм в колекції Експрес-стилі діаграм групи Стилі діаграм.

Для того, щоб застосувати готовий стиль діаграми потрібно:

  1.  виділити діаграму, яку потрібно відформатувати за допомогою готового стилю;
  2.  на вкладці Знаряддя для діаграм / Конструктор у групі Стилі діаграм вибрати необхідний стиль діаграми.

MS Excel дозволяє додавати дані на вже існуючі діаграми, незалежно від способу їхнього створення.

Можна додати нові ряди даних або нові точки, тобто змінити діапазони даних, використовувані діаграмою, а також змінити параметри подання даних побудованої діаграми. Для цього потрібно скористатися кнопка Перехід рядок / стовпець – подання даних та Вибрати дані – редагування діапазону даних групи Дані контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Конструктор.

Після натиснення кнопки Вибрати дані відкривається діалогове вікно Вибір джерела даних, за допомогою елементів якого можна повністю змінити діапазон даних (поле Діапазон даних діаграми), додати нові ряди даних, редагувати й видалити існуючі (кнопки Додати, Редагувати, Видалити), а також змінити відображення прихованих або порожніх комірок.

Рис. 5.5. Діалогове вікно Вибір джерела даних

Додати або редагувати ряди даних за допомогою вікна Вибір джерела даних можна, якщо виділити область діаграми та виконати команду Вибрати дані… її контекстного меню.

Для того, щоб додати дані на діаграму потрібно можна також скопіювати діапазон потрібних даних у буфер обміну, активізувати діаграму, на яку потрібно скопіювати дані, та виконати команду Спеціальне вставлення колекції Вставити групи Буфер обміну вкладки Основне. Відкривається діалогове вікно Спеціальне вставлення, параметри якого дозволяють визначити спосіб додавання нових даних до діаграми та їх правильну інтерпретацію.

Рис. 5.6. Діалогове вікно Спеціальне вставлення для додавання даних до діаграми

Для того, щоб додати до діаграми елементи, що допомагають її інтерпретації, потрібно на вкладці Макет у групі Підписи, Осі або Тло вибрати елемент діаграми, який необхідно додати або редагувати, і з відповідної колекції вибрати бажаний варіант макета. При створенні діаграм будь-яким способом деякі елементи (параметри) додаються автоматично.

Для того, щоб змінити місце розташування побудованої діаграми потрібно спочатку її активізувати, а потім натиснути кнопку Перемістити діаграму групи Розташування контекстної вкладки Знаряддя для діаграм / Конструктор. У діалоговому вікні Переміщення діаграми, що відкриється (рис. 5.7.), визначити місце знаходження діаграми.

Рис. 5.7. Діалогове вікно Переміщення діаграми

Перш ніж форматувати або змінювати деякий елемент діаграми, його потрібно виділити. Для того, щоб виділити елемент діаграми за допомогою миші достатньо підвести до нього вказівник миші і натиснути ліву кнопку. Для того, щоб виділити одну точку даних потрібно зробити два одиночних натиснення лівої кнопки миші: перший – для виділення ряду даних, другий – для виділення конкретної точки даних. Аналогічна процедура застосовується для елементів легенди й міток даних. Якщо помістити вказівник миші на певний елемент діаграми відображатиметься контекстна підказка з назвою елемента.

Елементи діаграми можна виділити також за допомогою клавіатури. Для цього достатньо виділити діаграму за допомогою миші, а потім використовуючи клавіші керування курсором «→», «←», «↑» та «↓» перейти до потрібного елементу.

Для виділення елементів діаграми можна також скористатися полем зі списком Елементи діаграми групи Поточний виділений фрагмент вкладки Макет, в якому відображається ім’я виділеного на даний момент елемента. Крім того сам елемент позначається маркерами зміни розмірів.

Щоб відмовитися від будь-якого виділення, потрібно натиснути клавішу Esc.

Для того, щоб змінити формат окремого виділеного елементу діаграми потрібно перейти на контекстну вкладку Знаряддя для діаграм / Формат і виконати одну із пропонованих дій:

  1.  у групі Поточний фрагмент натиснути кнопку Форматувати виділений фрагмент, і у діалоговому вікні Формат, повна назва якого змінюється у залежності від вибраного для форматування елементу, вибрати потрібні параметри форматування;
  2.  щоб відформатувати фігуру вибраного елемента діаграми, у групі Стилі фігур вибрати потрібний стиль або натиснути одну з кнопок Заливка фігури, Контур фігури чи Ефекти для фігур, після чого вибрати потрібні параметри форматування;
  3.  щоб відформатувати текст у виділеному елементі діаграми засобами WordArt, у групі Стилі WordArt вибрати потрібний стиль або натиснути одну з кнопок Заливка тексту, Контур тексту чи Текстові ефекти, після чого вибрати потрібні параметри форматування.

Після застосування стилю WordArt видалити формат WordArt буде неможливо. Якщо застосований стиль WordArt більше не потрібен, можна вибрати інший стиль WordArt або виконати команду Скасувати на панелі швидкого доступу, щоб повернутися до попереднього текстового формату.

Щоб застосувати до тексту в елементах діаграми звичайне текстове форматування, потрібно виконати відповідні команди контекстного меню цього тексту або виділивши текст, вибрати потрібні параметри форматування на мініпанелі. Крім того, можна скористатися кнопками форматування вкладки Основне групи Шрифт.

Для того, щоб змінити розмір діаграми потрібно або виділивши її перетягувати маркери змінення розміру, до того часу поки не буде досягнуто потрібного розміру, або ввести потрібні розміри в поля Висота фігури та Ширина фігури групи Розмір вкладки Формат.

Щоб отримати додаткові можливості змінення розміру, на вкладці Формат у групі Розмір потрібно натиснути кнопку Розмір і властивості  та відкрити діалогове вікно Формат області діаграми. У розділі Розмір можна змінювати розмір, повертати або масштабувати діаграми. У розділі Властивості можна вказати, як змінення положення або розміру діаграми впливає на комірки аркуша.

  1.  Інтерполювання даних за допомогою діаграм.

Діаграми можуть використовувати не тільки для наглядного подання даних, але й для їх аналізу. З цією метою можна використовувати складені діаграми, додавати лінії тренду і планки похибок.

Складені діаграми – це діаграми, які побудовані з використовуванням одночасно двох та більше типів діаграм. Складеними діаграмами називаються також діаграми, які використовують додаткову вісь. Використання двох осей значень з різними шкалами дозволяють подати на одній діаграмі різні дані, діапазони яких суттєво різняться.

Діаграми зв’язуються з даними робочого аркуша, за якими вони побудовані, і оновлюються кожний раз при зміні даних на робочому аркуші. Крім того, MS Excel надає можливість змінювати значення на робочому аркуші у відповідності зі змінами на діаграмі. При перетягування планки, стовпця або лінії в нове положення на діаграмі автоматично змінює на аркуші початкові дані.

Для полегшення аналізу даних, відображених на діаграмі, до певних діаграм (плоских гістограм із накопиченням, плоских стовпчастих діаграм із накопиченням, графіків, вторинних секторних діаграм, вторинних гістограм, діаграм з областями, біржових діаграм) можна додати лінії або смуги (такі як лінії рядів, лінії проекції, смуги підвищення та зниження й коридори коливань). Якщо потреби відображати лінії або смуги більше немає, їх можна видалити.

Залежно від типу діаграми можна додати одну з таких ліній або смуг:

  1.  лінії рядів, які сполучають ряди даних у плоских гістограмах із накопиченням і плоских стовпчастих діаграмах із накопиченням для підкреслення різниці в показниках рядів даних. У вторинних секторних діаграмах і вторинних гістограмах лінії рядів відображаються за замовчуванням, сполучаючи основну діаграму з допоміжною діаграмою або гістограмою;
  2.  лінії проекції, що доступні у плоских і об’ємних діаграмах з областями та у графіках, з’єднують точки даних із горизонтальною віссю (категорій) для полегшення визначення закінчення однієї точки даних і початку наступної;
  3.  коридори коливань, що доступні у плоских графіках і відображаються за замовчуванням у біржових діаграмах. Вони з’єднують найбільше та найменше значення кожної категорії;
  4.  смуги підвищення та зниження використовуються в діаграмах із кількома рядами даних, позначаючи різницю між точками даних першого та останнього рядів даних.

Для того, щоб додати стандартні лінії або смуги до діаграми потрібно спочатку її виділити, на вкладці Макет у групі Аналіз виконати одну із команд поданих колекцій, набір та доступ до яких різний для різних типів діаграм

Рис. 5.8. Діаграма з відображеними лініями рядів

Лінії рядів, проекції, коридорів коливань або смуг підвищення та зниження, які відображаються на діаграмі, розглядаються як її складові елементи і можуть бути відформатовані описаними раніше способами

Для того, щоб видалити стандартні лінії або смуги з діаграми достаньо виділити діаграму та з відповідних колекцій групи Аналіз контекстної вкладки Макет вибрати команду Немає.

Лінії тренду показують тенденцію зміни даних і викоритосвуються для складання прогнозів, що також називаєть регресійним аналізом. За допомогою регресійного аналізу можна продовжити лінію тренду на діаграмі за межі наявних даних для прогнозування майбутніх значень.

Планки похибок використовуються в діграмах для візуального подання допустимих похибок або ступеня невизначеності ряду даних.

Лінію тренду можна додати до будь-яких рядів даних у плоскій діаграмі з областями, гістограмі, графіку, стовпчастій, біржовій, точковій чи бульбашковій діаграмі без накопичення. Лінія тренду завжди пов’язана з рядами даних, але не відображає дані цих рядів. Лінія тренду застосовується для відображення змін у наявних даних або прогнозування майбутніх. Не можна додавати лінію тренду до рядів даних у діаграмі з накопиченням, об’ємній, пелюстковій, секторній, поверхневій і кільцевій діаграмі.

У разі змінення діаграми або ряду даних таким чином, що вони не підтримують пов’язані лінії тренду, наприклад у разі перетворення плоскої діаграми на об’ємну або змінення вигляду лінія тренду зникає з діаграми.

При створенні лінії тренду на основі даних діаграми може бути застосований один із шести типів або регресії: лінійні, логарифмічні, поліноміальні, степеневі, експонентні лінії тренду та лінії тренду змінного середнього значення. Тип лінії тренду, який потрібно використовувати, визначається за типом наявних даних.

  1.  лінійна пряма тренду – це пряма лінія, яка найкраще відповідає простим лінійним рядам даних. Дані лінійні, якщо візерунок точок даних нагадує лінію. Лінійна пряма тренду зазвичай показує, що значення зростають або спадають рівномірно;
  2.  логарифмічна лінія тренду – це крива лінія, яка використовується, якщо швидкість змінення даних швидко зростає або спадає, а потім вирівнюється. У логарифмічній лінії тренду можуть використовуватися додатні та від’ємні значення;
  3.  поліноміальна лінія тренду – це крива, яка застосовується в разі коливання даних. Наприклад, її можна застосовувати для аналізу прибутків і збитків за великим рядом даних. Порядок поліноміальної лінії можна визначити за кількістю коливань даних або за кількістю вигинів (вершин і западин) на кривій. Поліноміальна лінія тренду порядку 2 загалом має лише одну вершину або западину. Лінія порядку 3 має одну або дві вершини або западини. Лінія порядку 4 загалом має до трьох вершин чи западин;
  4.  степенева лінія тренду – це крива, яка застосовується для наборів даних, що порівнюють вимірювання, які зростають у певній пропорції. Степеневу лінію тренду створювати не можна, якщо дані містять нульові або від’ємні значення;
  5.  експонентна лінія тренду – це крива, яка застосовується, коли значення даних зростають або спадають зі швидкістю, що постійно зростає. Експонентну лінію тренду створити не можна, якщо дані містять нульові або від’ємні значення;
  6.  лінія тренду змінного середнього значення згладжує коливання даних, щоб чіткіше показати закономірність або тенденцію. Така лінія тренду використовує певну кількість точок даних (що встановлюється параметром Період), усереднює їх і застосовує середнє значення як точку для лінії тренду.

Для того, щоб додати лінію тренду необхідно вибрати ряд даних на діаграмі і на вкладці Макет у групі Аналіз вибрати відповідний виду лінії тренду команду колекції Лінія тренду. Якщо виконати команду Інші параметри лінії тренду…, відкривається діалогове вікно Формат лінії тренду, за допомогою якого можна визначити всі параметри створеної лінії тренду.

Рис. 5.9. Діалогове вікно Формат лінії тренду

Якщо вибрана діаграма має кілька рядів даних, а ряд даних при створенні тренду не вибрано, відкриється діалогове вікно Додати лінію тренду, я списку якого потрбіно вибрати ряд даних і натиснути кнопку ОК.

Планки похибок зазвичай використовуються на діаграмах зі статистичними або науковими даними та показують можливу похибку або ступінь невизначеності стосовно всіх маркерів даних у ряді даних і графічно пов’язані з точками даних.

Планки похибок можна додати до рядів даних у плоских діаграмах з областями, стовпчастих діаграмах, гістограмах, графіках, бульбашкових і точкових діаграмах. Для точкових і бульбашкових діаграм можна відобразити планки похибок для значень осі x, осі y або і тих, і інших.

Після додавання планок похибок до діаграми можна змінювати параметри відображення та величини похибок. Можна також видалити планки похибок.

У програмі MS Excel можна відобразити планки похибок, у яких використовується значення стандартної похибки, відсоток значення (5%) або стандартне відхилення.

Для того, щоб додати планку похибок необхідно вибрати певний ряд даних або виділити область діаграми для вибору всіх рядів даних, потім виконати певну команду колекції Планки похибок групи Аналіз контекстної вкладки Макет. При виборі команди Інші параметри планок похибок… відкривається діалогове вікно Формат планок похибок, за допомогою параметрів якого можна визначити всі характеристики побудованої планки похибки.

MS Excel надає можливість визначити декілька параметрів, що визначають спосіб обчислення планок похибокю Додані до ряду даних планки похибок зв’язуються з ними  і при зміні значень будь-яких точок ряду даних автоматично перераховуються і оновлюються на діаграмі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31113. Сущность и главные тенденции мировой экономики 112.5 KB
  Россия на мировом рынке выступала прежде всего как экспортер зерна и другой сельскохозяйственной продукции а также древесины в Западную Европу и поставщик готовых изделий в соседние азиатские страны а также как импортер западноевропейских готовых изделий материалов и полуфабрикатов. Затем процесс перемещения экономических ресурсов стал более комплексным: капитал предпринимательские способности и технологию стали не только импортировать но и экспортировать среднеразвитые страны включая Россию а в экспорте рабочей силы активное участие...
31114. Мировая валютная система 154.5 KB
  Манипулирование валютным курсом путем девальвации или ревальвации валюты изменение учетной процентной ставки проведение инфляционной или дефляционной политики для регулирования движения товаров услуг и капитала использование международных займов и кредитов и наконец реструктуризация внешней задолженности все это позволяло поддерживать платежные балансы в известной степени временно уравновешенными и отодвигать погашение отрицательного сальдо за счет резервов золота на неопределенное время например периодически продлевая сроки...
31115. Макроэкономическое равновесие. Модель совокупности спроса и совокупного предложения 398.4 KB
  Рыночная система будет находиться в состоянии равновесия если при действующем уровне цен в экономике величина предполагаемого объема производства в экономике равна величине совокупного спроса. Пересечение кривых совокупного спроса и совокупного предложения таким образом определит равновесный реальный объем внутреннего производства и равновесный уровень цен в экономике. Макроэкономическое равновесие будет достигаться в точке Е при следующих его параметрах: РE равновесный уровень цен в экономике; QE равновесный объем производства в...
31116. Экономический выбор, экономические отношения. Граница производственных возможностей 278.68 KB
  Производственные возможности экономической системы ограничены редкостью применяемых ресурсов которая по мере развития общества не только сохраняется но и возрастает. Таким образом основной проблемой эффективного функционирования экономической системы является проблема выбора. Проблема выбора находит отражение в трех основных вопросах: Что производить ⇒ какие из возможных товаров и услуг должны производиться в данной экономической системе в определенный период времени Как производить ⇒ при какой комбинации производственных ресурсов с...
31117. Основы рыночной экономики 41.78 KB
  Они же являются собственниками факторов производства. Его основные признаки: 1 экономическая свобода участников производственного процесса 2 наличие конкуренции как среди продавцов так и среди покупателей 3 максимизация частной выгоды дохода прибыли как цель экономической деятельности и 4 регулирование производства распределения обмена и потребления через механизм цен. Вместе с тем рыночный механизм не идеальный способ регулирования общественного производства. Циклическое развитие производства сопровождается недоиспользованием...
31118. Основы теории потребления 186.96 KB
  Хватит ли денег чтобы осуществить покупку Чтобы ответить на первый вопрос надо выяснить полезность вещи для потребителя чтобы ответить на второй – исследовать цену чтобы решить третий вопрос – определить доход потребителя. Эти три проблемы – полезность цена и доход – и составляют содержание теории поведения потребителя. Для обозначения того удовольствия или удовлетворения которое получают люди от потребления товаров или услуг экономисты используют термин полезность U utility. Кардиналисткая количественная полезность ...
31119. Предпринимательство. Экономическая природа предпринимательства 64.97 KB
  Экономическая природа предпринимательства Предпринимательство одна из важнейших составляющих современной экономики. Основную часть российского предпринимательства составляет малый и средний бизнес. Общественный характер предпринимательства означает не только деятельность участвующих в нем агентов но и наличие в общественном хозяйстве определённых условий позволяющие реализовать присущие предпринимательству функциональные признаки. Совокупность таких...
31120. Фирма в условиях совершенной и несовершенной конкуренции 33.39 KB
  Равновесие фирмы в условиях совершенной и несовершенной конкуренции На любом рынке любой его субъект действует в соответствии с правилами этого рынка. Они в свою очередь зависят от таких факторов как количество участников наличие барьеров входа и выхода с этого рынка степени влиятельности каждого из субъектов на весь рынок их доли рынка. Это и определяет условную принадлежность рынка к какомулибо из видов: полиполия совершенная конкуренция олигополия монополия или монопсония. concurenti от concurrere сталкиваться это тип...
31121. Рынки факторов производства и формирование доходов 256.46 KB
  Рынки факторов производства и формирование доходов. Рынки факторов производства и формирование доходов Спрос на факторы производства Рынки факторов производства это рынки труда капитала земли полезных ископаемых информации знаний интеллектуальных способностей предпринимательского таланта. Рынки факторов производства имеют свои особенности которые необходимо учитывать. Все факторы производства используемые в хозяйственной деятельности можно разделить на две группы: 1 материальные к которым относятся капитал и земля; 2 социальные...