43754

СТРАХОВІ ПОСЛУГИ У РАЗІ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

Лекция

Налоговое регулирование и страхование

Нещасні випадки та їх класифікація Сутність та особливості страхових послуг у разі нещасних випадків Добровільні страхові послуги у разі нещасних випадків Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті Нещасні випадки та їх класифікація Постійною складовою суспільного розвитку були і залишаються численні нещасні випадки що загрожують існуванню людини й суспільству загалом. У правилах страхування від нещасних випадків страхові компанії виділяють як правило чотири групи...

Украинкский

2013-11-06

72.5 KB

3 чел.

Лекція 5. СТРАХОВІ ПОСЛУГИ У РАЗІ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

  1.  Нещасні випадки та їх класифікація
  2.  Сутність та особливості страхових послуг у разі нещасних випадків
  3.  Добровільні страхові послуги у разі нещасних випадків
  4.  Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

  1.  Нещасні випадки та їх класифікація

Постійною складовою суспільного розвитку були і залишаються численні нещасні випадки, що загрожують існуванню людини й суспільству загалом.

Нещасний випадок раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що призвела до травматичного ушкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я людини.

Розрізняють нещасні випадки на виробництві та нещасні випадки невиробничого характеру.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

– при виконанні трудових обов'язків, у тому числі під час відряджень, при перебуванні на робочому місці, на території підприємства або на іншому робочому місці протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

– під час проїзду на роботу та з роботи на транспорті підприємства (на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства);

– під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах.

Нещасні випадки невиробничого характеру не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, це травми, в тому числі внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого.

Нещасними випадками невиробничого характеру є такі, що сталися під час:

– прямування на роботу чи з роботи пішки, у громадському, власному чи іншому транспортному засобі, що не належить організації і не використовується в інтересах цієї організації;

– переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

– участі в громадських акціях, спортивних змаганнях тощо;

– використання газу в побуті;

– вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

– користування або контакту зі зброєю та вибуховими матеріалами;

– виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

– стихійного лиха тощо.

У правилах страхування від нещасних випадків страхові компанії виділяють, як правило, чотири групи ризику професій:

1 група - офісні працівники та персонал, що не залучений до промислового виробництва;

2 група - особи, що зайняті в процесі виробництва (машино-будівельна, деревообробна, легка промисловість), будівельники, залізничний, річковий транспорт, водії;

3 група - працівники металургійної, нафтової та газової про¬мисловості, морського та океанського транспорту, мотоциклісти;

4 група - робітники галузей з підвищеним ступенем небезпе¬ки (підривники, працівники хімічного виробництва, водолази, електрики високовольтних ліній, пожежники тощо).

2. Сутність та особливості страхових послуг у разі нещасних випадків

Активний розвиток страхових послуг громадянам у разі нещасних випадків розпочався в другій половині XIX ст. і пов'язаний з появою залізничного шляху, передусім в Англії.

На сучасному етапі страхова наука зараховує страхування від нещасних випадків до ризикових видів особистого страхування. На відміну від страхових накопичувальних послуг, у страхуванні від нещасних випадків повернення сплачених внесків після закінчення строку дії договору не передбачається.

З 1 квітня 2001 р. в Україні запроваджено загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

При цьому страхові послуги у разі нещасних випадків можуть мати добровільну або обов'язкову форму, є індивідуальними (страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи) та колективними (страхувальником є юридична особа, яка укладає договір страхування на користь своїх працівників).

Страхове покриття з колективного страхування у разі нещасних випадків може обмежуватися тільки періодом професійної діяльності, а може й поширюватися на приватне життя застрахованої особи.

Індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків можна класифікувати на:

1. повне страхування у разі нещасних випадків: страхування приватного і професійного життя особи протягом дії договору;

2. часткове страхування: страхування лише певного періоду життєдіяльності особи (наприклад, страхування від нещасних випадків під час поїздки);

3. додаткове страхування: використання його як складової різноманітних комбінованих чи пакетних страхових полісів (наприклад, страхування від нещасних випадків у межах автотранспортного страхування).

Основна мета страхування у разі нещасних випадків полягає у страховому захисті громадян у разі втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку.

Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані із життям, здоров'ям і працездатністю страхувальника або застрахованої особи.

Особливості договору страхування у разі нещасних випадків є такими:

При укладенні договору страхування третіх осіб від нещасних випадків необхідна їх письмова згода.

Строк дії договору страхування є обмеженим – у більшості випадків до 1 року. Крім цього, за необхідністю договори страхування укладаються на декілька годин, днів чи декілька місяців.

На величину страхового відшкодування, що виплачується застрахованій особі за наслідками нещасного випадку, впливає рівень стану здоров'я. Тобто встановлено пропорційний розмір виплати страхового відшкодування залежно від рівня стану здоров'я, працездатності або часу лікування.

Страхова відповідальність настає лише за наслідками нещасного випадку, який стався із застрахованою особою у період дії договору.

Страхові суми, розмір страхових платежів є невеликих розмірів, і страховики не схильні підписувати такі договори страхування з особами, які вимагають укласти їх на дуже великі страхові суми.

Договір страхування від нещасних випадків діє на території України, страхові компанії можуть встановлювати обмеження щодо місця дії договору страхування.

Отже, страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків є тими послугами, яким характерні певні особливості та які пропонуються страховою компанією на фінансовому ринку фізичним і юридичним особам.

3. Добровільні страхові послуги у разі нещасних випадків

Згідно з Законом України "Про страхування", добровільне страхування у разі нещасних випадків здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення такого страхування визначаються правилами страхування.

Страхові компанії, які отримали ліцензію на здійснення добровільного страхування у разі нещасних випадків при укладенні договорів, ураховують такі чинники:

професію та умови роботи застрахованої особи. Різні професії по-різному небезпечні щодо ймовірності настання нещасних випадків. У правилах страхування від нещасних випадків досить часто страхові компанії виділяють такі групи ризику професій – перша група (особи, які не залучені до промислового виробництва), друга група (особи, що зайняті у процесі виробництва, – машинобудівельна, деревообробна, легка промисловості), третя група (працівники металургійної, нафтової та газової промисловості), четверта група – працівники галузей з підвищеним ступенем небезпеки (пожежники, працівники хімічного виробництва тощо);

вік та стан здоров'я: як правило, вік застрахованої особи на день укладання договору страхування не повинен бути меншим 16 років, а на день закінчення не повинен перевищувати 60 років (у деяких компаніях 65 років). Якщо фізична особа вже була застрахована раніше, то договір страхування може бути укладено й у старшому віці (у більшості випадків 70-75 років);

час і місце дії договору страхування, географічну територію дії договору страхування (кожен регіон має свої особливості, які враховуються страховими компаніями при наданні такої послуги), кількість одночасно застрахованих при колективному страхуванні.

Страхувальниками можуть бути фізичні та юридичні особи, а застрахованими – лише фізичні особи. Не можуть бути застрахованими особи, що визнані недієздатними в установленому порядку, інваліди І та непрацюючі інваліди II групи, а також тяжко хворі на психічні та нервові захворювання тощо.

Страховими випадками за договором добровільного страхування у разі нещасних випадків є:

тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності внаслідок нещасного випадку;

постійна втрата загальної працездатності (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку; — смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

При поданні заяви на укладення договору страхувальник повинен надати інформацію, яку вимагає страховик щодо стану здоров'я кожної застрахованої особи.

Страхові тарифи залежать від групи ризику, до якої належить застрахована особа, та виду страхування, тобто повний страховий захист чи лише, наприклад, захист від нещасного випадку на виробництві. Тарифи встановлюються на основі актуарних розрахунків і в Україні коливаються у межах від 0,5 % до 5 %.

При укладенні короткострокових договорів (на строк менше 1 року) розмір страхового платежу та страхової суми за договором страхування визначається з урахуванням коефіцієнта короткостроковості залежно від строку дії договору страхування, У разі, коли договір страхування укладено на неповний місяць, страховий платіж сплачується як за повний місяць.

При настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування застрахованій особі або вигодонабувачеві відповідно до умов договору страхування. Загальна сума виплат з одного або кількох страхових випадків, що сталися в період дії договору страхування, не може перевищувати страхової суми, обумовленої в полісі. При настанні страхового випадку страхові компанії можуть пропонувати різні варіанти виплат страхового відшкодування, які обираються страхувальником при укладенні договору страхування від нещасних випадків.

Такими варіантами можуть бути:

страхова виплата обчислюється як щодобова допомога за кожен день непрацездатності, із вихідними та святковими днями включно (у більшості компаній у розмірі 0,5—2 % від страхової суми залежно від тяжкості травми, а також не більше 50 днів непрацездатності за кожним страховим випадком);

страхова виплата здійснюється за таблицею, що встановлює її розмір (у разі травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку відшкодування проводиться у відсотковому відношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат);

розмір страхової виплати визначається за узгодженістю сторін, що обумовлюється у додаткових умовах при укладенні договору.

При настанні стійкої втрати працездатності (інвалідності) розмір страхового відшкодування становить:

за І групу інвалідності — 100 % страхової суми;

за II групу інвалідності — 75—80 % страхової суми;

за III групу інвалідності — 50 % страхової суми.

У разі смерті або встановлення інвалідності страхувальнику після тимчасової втрати працездатності та отримання ним страхового відшкодування виплачується різниця між страховою сумою у разі смерті (чи страховим відшкодуванням у разі настання інвалідності) та вже отриманою страховою виплатою.

Про настання страхового випадку страхувальник (застрахована особа, вигодонабувач) письмово повідомляє страховика у визначений строк. Для отримання страхового відшкодування застрахованою особою страховику подаються відповідні документи: заява про страхове відшкодування, документ, що посвідчує особистість, страховий поліс, а також ті документи, які підтверджують факт настання певного страхового випадку (тимчасової втрати працездатності, стійкої втрати працездатності, смерті застрахованої особи).

У страховому полісі подається перелік документів, необхідних для отримання страхового відшкодування при настанні конкретного страхового випадку.

Договір страхування у разі нещасних випадків не передбачає виплату страхової суми (чи її частини) за страхові події, які сталися внаслідок:

1. професійних захворювань та захворювань, не пов'язаних з нещасним випадком;

2. водіння застрахованою особою автомобіля або іншого транспортного засобу в нетверезому стані, під впливом наркотичних чи інших схожих засобів;

скоєння або спроби скоєння застрахованою особою кримінального злочину;

3. самогубства або спроби самогубства застрахованого;

4. отруєння алкоголем або наркотичними засобами;

5. надання застрахованою особою свідомо неправдивих відомостей про факт настання нещасного випадку;

6. при невчасному повідомленні застрахованою особою (без поважних причин) про факт настання страхового випадку (у страховому полісі страхова компанія зазначає, протягом якого часу страхувальник має повідомити про факт настання нещасного випадку).

Якщо застрахована особа виїжджає на постійне місце проживання за межі України, то договір страхування у разі нещасних випадків припиняє свою дію.

Страхувальнику можуть надаватися пільги, якщо ним укладався договір страхування не менше ніж на один рік, період дії якого закінчився, і котрий укладає новий договір на строк не менше одного року. Страхувальник, за договором якого не було звернень за отриманням страхового відшкодування, одержує знижку із суми страхової премії. Крім цього, страхувальнику, який протягом 3-х років переукладає договір страхування безперервно, може бути наданий місячний пільговий строк для укладання нового договору. При цьому дія нового договору страхування починається з 00.00 годив дня, наступного за днем закінчення попереднього.

Страхувальник – юридична особа укладає договір страхування у разі нещасних випадків у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору страхування зберігається у страхувальника, інший – у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватися кожній застрахованій особі. Страхувальнику – юридичній особі при укладенні колективного договору страхування від нещасних випадків може надаватися знижка при сплаті страхового платежу залежно від кількості застрахованих осіб. Крім цього, страхувальник – юридична особа має право вносити зміни у списки працюючих щодо осіб, яким не було здійснено відшкодування за страхові випадки.

Страхування дітей віком до 16 років може здійснюватися за спеціальним тарифом.

Порядок укладання договору, умови його припинення, права та обов'язки сторін не деталізувалися нами, оскільки вони не відрізняються від тих засад, що закріплені законодавством.

Отже, громадяни за власним бажанням можуть убезпечити себе від можливих матеріальних збитків, спричинених наслідками нещасного випадку. Таку послугу нині реалізують страхові компанії також через банківські установи вкладникам чи власникам кредитних карток.

4. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

До особливої категорії обов'язкового страхування відносять обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, якому підлягають:

1. пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

2. працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.

Обов'язкове страхування не поширюється на пасажирів:

- автомобільного та електротранспорту на міських маршрутах;

- морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях, а також внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучення і переправ.

Об'єктом обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті є майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника (застрахованої особи).

Застрахованими особами вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в транспортний засіб до моменту завершення поїздки, а також водії тільки на час обслуговування поїздки.

Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, які є власниками транспортних засобів чи експлуатують їх і уклали із страховою компанією договір страхування.

Страховими випадками є:

1. загибель або смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку на транспорті;

2. одержання застрахованою особою травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні інвалідності;

3. тимчасова втрата застрахованою особою працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Транспортна організація виступає страховим агентом, перераховує одержані страхові платежі від пасажирів страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Відносини між транспортною організацією та страховою компанією щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними агентською угодою та договорами страхування. 

Кожному застрахованому транспортна організація видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначаються:

вид обов'язкового страхування;

адреса, телефон і назва страховика;

розміри страхового платежу та страхової суми.

Страховий платіж утримується з пасажира транспортною організацією на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2 % вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення до 5 % вартості проїзду.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту міжнародних сполучень страховий платіж входить у вартість квитка у розмірі до 2 % вартості проїзду в національній валюті України.

Страховий платіж за обов'язковим особистим страхуванням водіїв визначається у розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахованого.

Зауважимо, що у разі перевищення обсягів страхових платежів над виплатами страхових відшкодувань, страхові компанії мають відраховувати транспортним організаціям до 50 % зазначених сум на фінансування запобіжних заходів, спрямованих на зменшення травматизму на транспорті.

Розмір страхової суми для кожної застрахованої особи становить 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Транспортна організація на кожний нещасний випадок, що стався із застрахованою особою на транспорті, повинна:

  1.  скласти акт про нещасний випадок із застрахованим водієм;
  2.  скласти акт про нещасний випадок із пасажирами галузевого зразка;
  3.   видати довідку потерпілому (що мав право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Страхові компанії:

— у разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті виплачують його сім'ї або спадкоємцю 100 % страхової суми;

— при встановленні інвалідності застрахованому внаслідок нещасного випадку на транспорті виплачують таке відшкодування:

за І групу — 90 % страхової суми; за II групу — 75 % страхової суми; за III групу — 50 % страхової суми;

— у разі тимчасової втрати застрахованою особою працездатності виплачують за кожну добу 0,2 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми.

Для отримання страхового відшкодування застрахована особа у страхову компанію подає такі документи: заяву про виплату, акт про нещасний випадок, лист непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності, у разі смерті застрахованого — копії свідоцтва про смерть та документа про правонаступництво для спадкоємців, а також страховий поліс або документ, що його замінює (для пільгових категорій пасажирів — документ, що підтверджує право на пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня одержання всіх необхідних документів відповідно до рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати.

Таким чином, певний захист від нещасних випадків на транспорті створює система обов'язкового страхування. В Україні більшість пасажирів не знають, що на час поїздки вони є застрахованими і можуть звернутися до страхової компанії для отримання страхового відшкодування при виникненні нещасного випадку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57929. Снежная книга Зимы 214.5 KB
  Цель: обобщить представления детей о зиме, познакомить с новыми рассказами и стихотворениями о зиме; продолжить работу над техникой чтения. Воспитывать любовь к родному слову, бережное отношение к природе.
57930. Цитологія – наука про будову і функції клітини. Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень 356 KB
  Мета: сформувати основні положення клітинної теоріїрозширити уявлення про історію вивчення клітини розкрити основні методи цитологічних досліджень; розвивати критичне і логічне мислення удосконалювати творчі здібності вміння...
57931. Зорі. Еволюція зір 340 KB
  І почнемо ми з вами саме з визначення найголовнішого небесного світила – зорі. учні дають визначення зорі Вчені прийшли до висновку що зорі включаючи і наше Сонце мають життєві цикли. Ці стадії різні оскільки зорі складаються з різних елементів і відрізняються розмірами.
57932. Зажурилась зимонька не дарма, молодої силоньки вже нема 62.5 KB
  Мета: познайомити з традиціями святкування Стрітення, прикметами, які з ним пов’язані; формувати навички виразного читання віршів; підтримувати у дітей інтерес до занять фізкультурою, привчати дітей грати в командних іграх-естафетах...
57933. За О. Цегельською. Пригода на ковзанці. Безпечний відпочинок взимку 75.5 KB
  Мета: познайомити з оповіданням О. Цегельської; формувати вміння читати, зв’язно розповідати; розширювати знання учнів про зимові розваги; закріпити знання правил про поведінку на льоду, показати, яку небезпеку може приховувати вода; розвивати пам’ять, увагу, мислення, пізнавальний інтерес...
57934. Графічні можливості текстового процесора MS WORD 1.94 MB
  Мета: навчальна: систематизувати і узагальнити знання учнів за даною темою; розвивальна: розвинути практичні навички опрацювання графічної інформації під час роботи з текстовими документами, творчі здібності і естетичний смак, сприяти профорієнтації...
57935. Опрацювання табличних даних за допомогою будованих функцій 19.78 MB
  Учбова: Навчити дітей на практиці застосовувати набуті знання та навички з використання вбудованих функцій та формул в електронних таблицях. Виховна: Виховати у дітей естетичне оформлення файлу, створеному у середовищі табличного процесора...
57936. Виконання обчислень в середовищі табличного процесора 105.09 KB
  Мета уроку: Учбова: Навчити дітей виконувати обчислення в середовищі табличного процесора. Обладнання до уроку: проектор підставка під проектор ноутбук проекційний екран лазерний вказівник затемненн...
57937. Розвиток Архітектури Харкова у XVIII столітті 112.5 KB
  Дидактична мета: В ході уроку забезпечити засвоєння та усвідомлення учнями знань щодо розвитку архітектури Харкова у XVIII столітті історичних пам’яток нашого міста сучасного стану споруд того часу.