438

Інформаційна підтримка внутрішнього контролю на неприбутковому підприємстві

Дипломная

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Cистема інформаційної підтримки внутрішнього контролю на конкретному неприбутковому підприємстві – в ЦБС Оболонського району м. Києва. Характеристика існуючого інформаційного забезпечення внутрішнього контролю господарської діяльності бюджетних установ. Розробка інформаційного забезпечення системи внутрішнього контролю для бібліотек на основі Access.

Украинкский

2013-01-06

834 KB

17 чел.

Інформаційна підтримка внутрішнього контролю на неприбутковому підприємстві


 АНОТАЦІЯ

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є внутрішній контроль як такий, його структура, сучасний стан, перспективи та досвід автоматизації.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступає система інформаційної підтримки внутрішнього контролю на конкретному неприбутковому підприємстві – в ЦБС Оболонського району м. Києва.

Методи дослідження: аналіз бізнес-процесів та документообігу Централізованої бібліотечної системи Оболонського району м. Києва; вивчення спеціалізованої літератури з питань застосування контролінгу та його автоматизації.

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Текст містить 8 рисунків, 9 таблиць. В першому розділі розглядаються теоретичні основи впровадження внутрішнього контролю. Другий розділ присвячений вивченню об’єкту впровадження внутрішнього контролю – неприбутковому підприємству – ЦБС Оболонського району м. Києва. Третій розділ присвяченій оцінці економічної ефективності розробленого рішення.

Ключові слова: контролінг, внутрішній контроль, облік, неприбуткове підприємство, Access, Visual Basic.


ABSTRACT

The object1 of graduate research is internal control (controlling), as it is, it’s structure, modern position, perspectives and experience of it automation.

The subject of this research is the system of information support of controlling in the certain state foundation – Centralized Library System of Obolon district (city Kyiv).

The used methodology: analysis of processes of business and workflow of Centralized Library System of Obolon district (city Kyiv), studying of special literature about methods of launching of controlling and it’s automation.

The structure of the work. This document consists of: introduction, three main parts, resume, list of used materials, appendixes. Text consists 8 pictures and 9 tables. In the first part of research we looked for theoretical aspects of internal control. The second part contains research of central organization – Centralized Library System of Obolon district (city Kyiv). In third part we talking about economical effect of providing information system.

Keywords: controlling, internal control, counting, nonprofit organization, Access, Visual Basic


Зміст

ВСТУП

I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

1.1. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю

1.2. Структура системи внутрішнього контролю на підприємстві

1.3. Сучасний стан впровадження системи внутрішнього контролю на підприємствах в Україні

II. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ НЕПРИБУТКОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Характеристика існуючого інформаційного забезпечення внутрішнього контролю господарської діяльності бюджетних
установ

2.2. Особливості організації інформаційної системи внутрішнього контролю в неприбуткових організаціях

2.3. Розробка інформаційного забезпечення системи внутрішнього контролю для бібліотек на основі Access

III. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ  ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ НЕПРИБУТКОВИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ БІБЛІОТЕК ЦБС ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ)

3.1. Оцінка вартості розробки програмного забезпечення

3.2. Економічний ефект від впровадження розробленого програмного забезпечення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП 

Актуальність теми. Функціонування будь-якої системи управління пов’язано з циркуляцією в ній інформації. Будь-який процес управління – перш за все, інформаційний процес, який передбачає виконання функцій збору, передачі, обробки, аналізу інформації та прийняття відповідних рішень. При цьому уся цінність інформації полягає в тому, що вона не просто використовується як довідковий матеріал, а дозволяє керувати підприємством, у відповідності з отриманими відомостями здійснювати внутрішній контроль, тобто виконувати контролінгові функції. Актуальність впровадження таких функцій відчувають не лише великі концерни, але й середні і навіть малі підприємства (в тому числі й неприбуткові). З іншого боку організація системи внутрішнього контролю практично неможлива без застосування сучасних комп’ютерних технологій: обсяги даних, що використовуються в контролінгу практично неможливо опрацювати вручну у прийнятні терміни, отже разом з, власне, впровадженням внутрішнього контролю актуальною є й задача його автоматизації.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є внутрішній контроль як такий, його структура, сучасний стан, перспективи та досвід автоматизації.

Предмет дослідження. Предметом дослідження виступає система інформаційної підтримки внутрішньоаго контролю на конкретному неприбутковому підприємстві – в ЦБС Оболонського району м. Києва.

Мета і завдання дипломного проекту.  Метою проекту є розробка та впровадження автоматизованої системи підтримки внутрішнього контролю на неприбутковому підприємстві – в Централізованій бібліотечній системі Оболонського району м. Києва. При досягненні мети мають бути вирішені такі завдання:

- розробка методики застосування внутрішнього контролю з урахуванням специфіки неприбуткової організації;

- автоматизація введення даних;

- автоматизована обробка даних, зокрема контроль залежності показників праці та рівня матеріального заохочення;

- автоматизація виведення даних згідно затверджених форм;  

- підвищення ефективності роботи адміністративних працівників за рахунок впровадження системи підтримання прийняття управлінських рішень.

Джерельна база. Питання організації внутрішнього контролю на Україні вивчене ще недостатньо, тим не менше деякі праці вітчизняних авторів розкривають це питання. Так, зокрема, глави присвячені контролінгу є в книгах по обліку та аудиту, це зокрема роботи Ф. Ф. Бутинця [5], М. С. Пушкара [29], І. Д. Фаріона [35] та ін. Останнім часом з’являються і роботи безпосередньо присвячені організації контролінгу на підприємствах України, тут можна відзначити таких авторів як Л. А. Сухарева [34], С. Н. Петренко [25], І. Є. Давидович [9] та ін. Певну увагу приділено питанням контролінгу на сторінках спеціалізованих українських журналів: «Маркетинг в Україні», «Фінанси України» та ін. Але все ж таки, на сьогоднішній день, більшість джерел – це перекладені з англійської мови видання таких відомих науковців як: Ю. Вебер [7], К. Друрі [12], Р. І. Манн [21] та ін. Досить багато випущено монографій російських науковців, які не лише передають досвід закордонних колег, але й намагаються зробити адаптацію напрацьованих західними спеціалістами прийомів і методів контролінгу з урахуванням російської специфіки: [1], [2], [3], [13] та ін. Досвід Росії є особливо цінним для сучасної України, адже реалії наших економік багато в чому подібні, подібними мають бути й методи вирішення поточних проблем, пов’язаних з впровадженням в практику контролінгових механізмів. З практичної точки зору надзвичайно цікавими і корисними є доповіді про вдалі приклади впровадження контролінгу на вітчизняних підприємствах (а такі приклади є, зокрема це мережа супермаркетів «Фоззі», оператор мобільного зв’язку МТС, медіа-холдинг Kppublications). Такі доповіді можна знайти в спеціалізованій професійній періодиці та в матеріалах тематичних конференцій ([16], [23] та ін). Нарешті, як було сказано вище – сучасний контролінг неможливий без інформаційних технологій, отже ґрунтовного вивчення заслуговують роботи вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, що присвячені питанням автоматизації та комп’ютеризації діловодства, планування та оцінки ефективності автоматизації ([31], [32], [46], [47] та ін.).

Структура. Дипломна робота складається з вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.  


I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

1.1. Поняття, цілі, методи та функції системи внутрішнього контролю

Контролінг – нове явище в теорії і практиці сучасного управління, яке виникло на перетині економічного аналізу, планування, управлінського обліку і менеджменту. Контролінг переводить управління підприємством на якісно новий рівень, інтегруючи, координуючи і спрямовуючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей.

Контролінг – це функціонально відособлений напрямок роботи на підприємстві, пов’язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень [1, с. 4].

Слово «контролінг» походить від англійського «to control» – контролювати, керувати, яке в свою чергу походить від французького слова, що означає «реєстр, перевірочний список». При цьому в англомовних країнах цей термін майже не використовується: в Великобританії і США використовується переважно термін «управлінський облік» (managerial accounting, management accounting), хоча працівники, які ведуть управлінський облік звуться контролерами (controller). Власне термін «контролінг» прийнятий в Німеччині, звідки він й прийшов в країни СНД. Оскільки вітчизняна термінологія поки повністю не визначилась, в Україні використовуються обидва терміни: і контролінг, і управлінський облік. Однак термін «контролінг» більш інформаційно ємний, він передає характер цього явища в управлінні і включає в себе не лише чисто облікові функції, але й весь спектр управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів фірми.    

В більшості випадків мета підприємства – отримання прибутку (в цьому випадку контролінг можна назвати системою управління прибутком підприємства), але у неприбуткової організації цілі природно інші – розумне використання бюджетних коштів, оптимізація організаційної структури та штатного розкладу, в цьому разі контролінг зорієнтує зусилля підприємства для досягнення цих завдань [26, с. 445].

Знаходячись на перетині обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в управлінні підприємством: він зв’язує воєдино усі ці функції, інтерпретує та координує їх, причому не замінює собою управління підприємством, а лише переводить його на якісно новий рівень. Контролінг – «управління управлінням» [1, с. 7] є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, який забезпечує зворотний зв’язок в контурі управління.

Контролінг заснований на наукових досягненнях різних дисциплін: економічної теорії, аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, планування, менеджменту, кібернетики, соціології. Для оволодіння контролінгом необхідні широкий світогляд і здатність мислити аналітично, а крім того потрібні знання з широкого спектра предметів, пов’язаних з економікою, управлінням, кібернетикою. Слід мати на увазі, що не існує готових рішень для всіх проблем, з якими може стикнутися підприємство. Реальні економічні проблеми завжди нестандартні і заплутані, а часу і вихідної інформації для їхнього розв’язку зазвичай бракує. Тому необхідно комбінувати різні підходи, застосовувати увесь накоплений багаж знань для пошуку творчих рішень в умовах невизначеності і неповної інформації.

Основна мета контролінгу – орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх цілей, що стоять перед підприємством. Для цього контролінг забезпечує виконання таких функцій:

– координація управлінської діяльності по досягненню цілей підприємства;   

– інформаційна і консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень;

– створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством;

– забезпечення раціональності управлінського процесу.

Необхідність появи на сучасних підприємствах такого феномену, як контролінг, можна пояснити наступними причинами:

– підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством:

– зсув акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього;

– збільшення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовища, підвищення гнучкості підприємства;

– необхідність у безперервному відслідковуванні змін, що відбуваються у зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємства;

– необхідність продуманої системи дій з забезпечення виживання підприємства і уникнення кризових ситуацій;

– ускладнення систем управління підприємством вимагає механізму координації всередині системи управління;

– інформаційний бум при нестачі релевантної (істотної, значимої) інформації вимагає побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

– загальнокультурне прагнення до синтезу, інтеграції різних галузей знання і людської діяльності.

Функції контролінгу визначаються поставленими перед організацією цілями і включають ті види управлінської діяльності, які забезпечує досягнення цих цілей. До них належить:

– підтримка процесу планування;

– облік для цілей управління;

– контроль за реалізацією планів, в тому числі виявлення і аналіз відхилень;

– оцінка процесів, що відбуваються і надання звітності керівництву;

– вироблення рекомендацій по можливим рішенням і оцінка наслідків їх реалізації.

Контролінг орієнтований насамперед на підтримку процесів прийняття рішень. Він має забезпечувати адаптацію традиційної системи обліку на підприємстві до інформаційних потреб посадових осіб, які приймають рішення, тобто в функції контролінгу входить створення, обробка, перевірка і надання системної управлінської інформації. Таким чином, в рамках функцій і задач контролінгу можна виділити методичний, організаційний, координаційний і консультаційний аспекти [14, с. 17].

На обсяг функцій контролінгу, що реалізуються в організаціях впливають наступні фактори:

– економічний стан організації;

– розуміння керівництвом організації важливості і корисності впровадження функцій контролінгу;

– розмір організації (чисельність зайнятих, обсяг виробництва);

– рівень диверсифікації виробництва, номенклатури продукції;

– кваліфікація управлінського персоналу.

Таким чином, функції і задачі контролінгу в різних організаціях мають істотні відмінності в залежності від кількості функцій і задач, що реалізуються. В загальному вигляді функції контролінгу можуть бути класифіковані по різним функціональним галузям менеджменту [14, с. 18].

1. В галузі обліку задачі контролінгу включають створення системи збирання і обробки інформації, яка значима для прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління. Це необхідно для розробки і підтримання в подальшому системи ведення внутрішнього обліку, отримання інформації про хід технологічних процесів. Важливим є підбір або розробка методів обліку, а також критеріїв для оцінки діяльності підприємства в цілому та окремих його підрозділів.

Основні функції в сфері обліку:

– збирання і обробка інформації;

– розробка і ведення системи внутрішнього обліку;

– уніфікація методів і критеріїв оцінки діяльності організації та її підрозділів.

2.  В галузі планування підтримка процесу полягає в формуванні і розвитку системи комплексного планування, розробці методів планування, визначенні необхідної для планування інформації, джерел інформації і шляхів її отримання.

Система контролінгу інформаційно підтримує розробку базисних планів підприємства, забезпечує координацію окремих планів в часі і по змісту, перевірку складених планів на повноту і можливість реалізації і дозволяє скласти єдиний оперативний план підприємства. В рамках системи контролінгу визначається, як і коли слід планувати, а також оцінюється можливість реалізації запланованих дій.

Служба контролінгу не визначає що планувати, але розробляє технологію планування, виконуючи управлінську функцію ведення задачі планування на підприємстві. Відповідальність за реалізацію планів залишається в компетенції лінійних керівників.

Основні функції контролінгу в області планування [39, с. 42]:

– інформаційна підтримка при розробці базисних планів;

– формування і удосконалення всієї «архітектури» системи планування;

– встановлення потреби в інформації і часу для окремих кроків процесу планування;

– координація процесу обміну інформацією;

– перевірка запропонованих планів на простоту і можливість реалізації;

– координація і агрегування окремих планів по часу і змісту;

– складення зведеного плану підприємства.

3. В області контролю і регулювання контроль за реалізацією планів передбачає розробку методів ведення контролю, визначення місця його проведення і обсяг. На підставі планових документів розробляються контрольні документи, в яких фіксуються терміни проведення контролю і зміст контрольних операцій. Для цього заздалегідь визначаються припустимі відхилення контрольних величин. У відповідності з контрольними документами проводиться співставлення фактичних і планових характеристик і виявляється ступінь досягнення поставленої мети. Далі проводиться аналіз відхилень із з’ясуванням причин їх появи. По результатам аналізу виробляються пропозиції зі зменшення відхилень.

Основні функції контролю і регулювання [20, с. 433]:

– визначення параметрів, які контролюються в часовому і змістовному розрізах;

– порівняння планових і фактичних показників для вимірювання та оцінки ступеню досягнення цілі;  

– визначення припустимих меж відхилень величин;

– аналіз відхилень, інтерпретація причин відхилень плану від факту і вироблення пропозицій для зменшення відхилень.

4. В області інформаційно-аналітичного забезпечення керівництва в задачі контролінгу входить розробка архітектури інформаційної системи, стандартизація інформаційних каналів і носіїв та вибір методів обробки інформації. Система контролінгу має забезпечувати збирання, обробку і надання керівництву істотної для прийняття управлінських рішень аналітичної інформації.

Основні функції даного напрямку [40, с. 11]:

– розробка архітектури інформаційної системи;

– стандартизація інформаційних носіїв і каналів;

– надання цифрових матеріалів, які дозволили б здійснити контроль і управління організацією;

– збирання і систематизація найбільш значущих для прийняття рішень даних;

– розробка інструментарію для планування, контролю і прийняття рішень;

– консультації з вибору коригуючи заходів і рішень;

– забезпечення економічності функціонування інформаційно-аналітичної системи.

5. Спеціальні функції. В задачі контролінгу входить також проведення спеціальних досліджень, які визначають стан і тенденції розвитку організації (підприємства) в ринкових умовах.

В кожному окремому випадку навіть основні функції контролінгу залежать від багатьох обставин, але якщо узагальнити існуючу практику підприємств, то можна отримати певний перелік спеціальних функцій, які зустрічаються найчастіше, він представлений нижче [14, с. 20]:

– збирання і аналіз даних про зовнішнє середовище;

– проведення калькуляції для спеціальних проектів (наприклад, капітальний ремонт приміщення);

– розрахунки ефективності інвестиційних проектів.

Проводячи аналіз сучасного стану питання контролінгу слід зазначити, що підходи дослідників щодо нього істотно різняться. Можна виділити три групи концепцій контролінгу, які пов'язані з його функціональним обґрунтуванням та інституціональним представленням: концепції, орієнтовані на бухгалтерський облік, інформацію і координацію.

Про концепції з орієнтацією на облік можна говорити в тих випадках, коли переслідуються інформаційні цілі, які можуть бути реалізовані в першу чергу за допомогою даних бухгалтерського обліку. Увага при цьому концентрується на показниках успіху в грошовому вираженні. Йдеться передусім про забезпечення прибутку усього підприємства, незважаючи на відмінності в цілях господарських областей і окремих співробітників.

Цей підхід може бути охарактеризований як орієнтований на прибуток або обмежено орієнтований на інформацію, оскільки ґрунтується тільки на даних бухгалтерського обліку. Контролінг, що базується на обліку охоплює релевантні стану справ дані в грошовому вираженні. Ця характеристика задається переважно в оперативних зв'язках. Тому контролінг з цієї точки зору відноситься передусім до оперативного рівня і лише частково – до стратегічного, коли мова заходить про потенціал успіху. Д. Шнейдер взагалі пропонує обмежити контролінг допоміжними контрольними і координаційними завданнями на базі даних бухобліку [41, с. 12]. Проте обмеження його чисто грошовими показниками представляється занадто вузьким підходом.

Ширшу перспективу відкривають концепції з орієнтацією на інформацію. Вони виходять за рамки підходу, орієнтованого на бухгалтерський облік, і охоплюють усю цільову систему підприємства, включаючи не лише грошові величини. Це розширює релевантну базу контролінгу; разом з бухгалтерською використовується чисто кількісна і якісна інформація, причому її джерелом є безпосередньо господарські області підприємства.

Головне завдання контролінгу тут вбачається в координації отримання і підготовки інформації з потребами в ній. Т. Рейхманн підкреслює важливість підтримки управління і вважає основним завданням контролінгу забезпечення керівництва компанії інформацією для ухвалення рішень [30, с. 27].

Відповідно до інтерпретації П. Прайсслера контролінг – це управлінський інструмент, що виходить за рамки однієї функції, який підтримує внутріфірмовий процес управління і ухвалення рішень за допомогою цілеспрямованого підбору і обробки інформації [26, с. 228].

Проте раціональне включення таких великих інформаційних завдань в господарську структуру підприємства представляє важку проблему. Ці завдання не самоціль, вони є похідними вищестоящих цілей, які пов'язані із специфічними інформаційними потребами. Якщо уся область інформаційного господарства стає функцією контролінгу, то її включення в загальнофірмове поле дії набуває невизначеного, розмитого характеру, оскільки інформаційні потреби вищестоящих інстанцій занадто багатоаспектні і слабо специфіковані. У цьому вада цієї групи концепцій.

Концепції з орієнтацією на координацію базуються на відмінності між системою управління і системою виконання. Первинна координація виконання управлінських рішень є завданням самої системи управління. Вторинна координація усередині управлінської системи, що розбивається на ряд підсистем, відноситься до контролінгу. Відносно об'єму його координаційного завдання розрізняються дві групи концепцій – з орієнтацією на планування і контроль і орієнтацією на управлінську систему в цілому.

Орієнтовані на планування і контроль концепції націлені на координацію планування, контролю і інформаційного забезпечення і характеризуються ширшим спектром завдань, ніж підходи з інформаційною орієнтацією. П. Хорват, основоположник і головний представник цього напряму, розуміє контролінг як підсистему управління, яка координує підсистеми планування, контролю і інформаційного забезпечення, підтримуючи тим самим системотворну координацію і координацію ув’язування системи [37, с. 102]. Під системотворною координацією він має на увазі створення системних і процесних структур, які сприяють узгодженню завдань, а під координацією ув’язування системи – координаційну діяльність, яка здійснюється у рамках заданої системної структури для рішень і полягає у збереженні і адаптації інформаційних зв'язків між підсистемами.

З усвідомленням того, що координаційні проблеми можуть виникнути усередині усіх і між усіма підсистемами управлінської системи, координаційне завдання контролінга було розширене, внаслідок чого з'явилися концепції з орієнтацією на загальноуправлінську систему. На думку Х.-У. Кюппера, Ю. Вебера і А. Цюнда, функція контролінгу полягає, по суті, в координації усієї управлінської системи для забезпечення цілеспрямованого керівництва підприємством [18, с. 304]. Сам Ю. Вебер раніше давав наступну дефініцію контролінгу: "Це певна функція усередині системи управління такого підприємства, яке координує систему виконання переважно за допомогою планів. Виконувана контролінгом функція – координація. Вона охоплює структури усіх управлінських підсистем, усі процеси узгодження між ними, а також координацію усередині самих підсистем" [7, с. 33].

Слід також відмітити, що визначення завдань контролінгу, що розуміється як координація системи управління, пов'язане з численними труднощами її розмежування з вищестоящим поняттям "Управління підприємством", а також з іншими управлінськими функціями.

1.2. Структура системи внутрішнього контролю на підприємстві

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні дедалі більшого значення набуває не тільки налагодження ефективного функціонування окремих елементів господарсько-економічної діяльності підприємств, організацій, інших господарюючих суб’єктів, а й координація їх між собою, забезпечення їх раціональної єдності та взаємодії. Контролінг покликаний забезпечити розв’язання цього завдання, а саме координацію складових частин управління підприємством: системи цілей, організаційної системи, системи управління персоналом, системи планування і контролю, а також інформаційної системи і системи виробництва та реалізації. Служба контролінгу виконує безліч різноманітних функцій, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємств і організацій.  

Як відомо, є кілька видів контролю. Система контролю проникає в установлення цілей підприємства, а також в окремі заходи і складається з трьох основних елементів [9, с. 27]:

– у рамках попереднього контролю перевіряють ключові стратегічні передумови з погляду впливу на них зовнішніх факторів, а також внутрішніх ресурсів підприємства;

– поточний контроль досліджує ступінь впливу реалізованих стратегічних цілей. Масштабом є короткострокові, або так звані проміжні цілі (наприклад, досягнення певного рівня рентабельності);

– стратегічний контроль повинен мати селективний характер і включати попередній і поточний контроль. Він являє собою загальний контроль вибраних полів діяльності фірми і повинен забезпечувати її конкурентноздатність.

Усі три види контролю повинні безперервно супроводити процес стратегічного планування. Якщо виникають відхилення, стратегічне планування повинно пристосовуватися до навколишнього середовища, що змінюється. Для цього необхідна ґрунтовна планова перевірка, що координується контролінгом.

Крім того, на підприємствах можуть функціонувати системи попереднього застереження, які розвиваються поетапно: спочатку встановлюють ті зовнішні і внутрішні ділянки спостереження підприємства, де вірогідна можливість виникнення небезпеки. Потім для кожної такої ділянки встановлюють суттєві показники, які завчасно повідомляють про небезпеку. Пізніше для кожного індикатора встановлюють граничні межі, номінальні розміри, при яких мають місце порушення. У таких випадках керівництво підприємства має бути проінформованим. Таким чином, забезпечується координований контролінгом безперервний контроль. Разом з самоконтролем, який забезпечується функціональним представником, виникає потреба втручатися через контролінг або вищі менеджерські рівні у виробничий процес у тому випадку, якщо відхилення перевищують усі допустимі межі. Така поведінка в контролі вивільняє контролінг від навантаження, пропонує одночасно співробітникам достатню свободу дій і можливості для проведення заходів під власну відповідальність.

Для того щоб впровадити контроль у структуру управління підприємства, слід здійснювати його регулярно і в своєрідній послідовності, представленій на рис. 1.1.

 

Рис. 1.1. Послідовність проведення контролю

Крім розглянутих видів контролю і реалізації їх функцій у системі контролінгу, заслуговує на увагу практика проведення самоконтролю на підприємстві [9, с. 28].

В структурі внутрішнього контролю розрізняють поточний проектний контроль, при якому враховують витрати, продуктивність, потужності й обсяги ресурсів, і додатковий проектний контроль, який служить для поліпшення майбутніх результатів і запобігання негативним наслідкам [40, с. 12].  Планування і контроль потребують забезпечення інформацією з необхідною точністю і в певний момент часу. Для того щоб майбутні вдалі можливості зробити видимими, необхідно використовувати інформацію про подальший розвиток зовнішніх обставин, що дасть змогу розробити і запровадити в життя оптимальну стратегію зовнішніх умов. Це, у свою чергу, потребує відповідної системи інформаційного забезпечення. При цьому систему інформаційного забезпечення розглядають як перший етап систем планування і контролю. На практиці, проте, системи інформаційного забезпечення планування і контролю є паралельними процесами у часі, які тісно пов’язані між собою. У зв’язку з цим процеси інформаційного забезпечення слід розглядати у тісному взаємозв’язку з процесами прийняття рішень.

Існують чотири інформаційні проблеми, які необхідно розглядати в структурі ….  [28, с. 211].

1. Кількісна проблема охоплює питання щодо обсягу інформації.

2. Проблема часу. Швидкий розвиток зумовлює актуальність інформації і короткі актуалізаційні цикли.

3. Проблема якості. При цьому перше, що беруть до уваги, — це якість інформації, не всі показники однаково добре обґрунтовані. У широкому розумінні це стосується важливості рішення.

4. Проблема комунікації стосується питання напряму передавання інформації, оскільки інформація виникає часто не там, де вона потрібна. З цим питанням пов’язаний також спосіб підготовки і ущільнення інформації. Значній кількості інформації, яка необхідна для стратегічного і тактичного планування, часто дають не зовсім або взагалі не точну кількісну оцінку. Тому на передній план сьогодні поставлено розвиток побудованих за принципом модуля систем часткової інформації, які мають розвиватися на основі розподілу праці і використовуватися для одержання і об’єднання раціональних показників.

Для того щоб зрозуміти місце контролінгу в структурі управління підприємством, нагадаємо, що остання являє собою формування й організацію всього виробничо-господарського і фінансово-економічного процесу, а також координацію і регулювання різних елементів системи [10, с. 55].

Суть системи управління будь-якого підприємства полягає у визначенні політики підприємства на тривалу перспективу, координації сфер діяльності підприємства, стратегічної політики персоналу, вирішенні основних завдань ведення бізнесу. Окремими функціями управління підприємством є планування і контроль, структурування організації й управління персоналом. Як завдання, що перетинається, приєднується ще й інформаційне забезпечення.

Отже, система управління складається з системи планування і контролю, організаційної системи, системи управління персоналом та інформаційної системи. Як показує практика, на великих підприємствах, а також при зростаючій динаміці розвитку навколишнього середовища менеджмент об’єднує окремі завдання управління підприємством в окремі штабні органи управління. Таким чином, відокремлюється складова частина управління підприємством – специфічна сервіс-функція контролінгу. З функціонального погляду контролінг здійснюється кожним керівним працівником, а з інституціонального – мають на увазі організаційно обмежену сферу завдань.

Контролiнг є компонентом управління, забезпечує його інформацією для координації, організації і регулювання об’єктів. Функції організації, координації та регулювання близькі за семантичним значенням і означають спрямованість дій суб’єкта управління на визначену мету використання об’єктів. Ця функція посилюється залежно від масштабу підприємства, ринку збуту, асортименту продукції, швидкості змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Інформація бухгалтерського обліку використовується в системі управління для прийняття рішень. Ефективність управлінських рішень залежить від якості облікової та інших видів інформації. Недостовірна, недостатня інформація призводить до неякісних, помилкових рішень.

В структурі внутрішнього контролю оперативний і стратегічний контролінг досить тісно взаємозв’язані між собою і переходять від оперативного до стратегічного. Методи оперативного контролінгу діють до так званої умовної лінії часового горизонту і втрачають свою силу на лінії часового горизонту, а методи стратегічного контролінгу починають діяти по іншу сторону цього горизонту.

Методи оперативного контролінгу дозволяють оперативно управляти прибутком, є засобом такого управління, а також засобом вияву і ліквідації оперативних «вузьких місць» у сфері управління, тобто у межах (рамках) часового горизонту. Якщо, наприклад, за технологією один вид матеріальних ресурсів заміняється іншим, ненавчених співробітників, які беруть участь у технологічному процесі, заміняють спеціалістами, облік з ручного способу ведення переводиться на ЕОМ, а коли замість механізованої вводиться електронна, інженерно-технічна і наукова праця, то контролер застосовує методи оперативного контролінгу.

Методи стратегічного контролінгу допомагають контролеру при побудові роботи служби інформації з метою найбільш раннього знаходження майбутніх «вузьких місць» економічного росту поза часовим горизонтом (по той бік часового горизонту). Кінцева мета оперативних методів контролінгу – забезпечення прибутковості і ліквідності, а стратегічних методів – забезпечення існування підприємства та ліквідності. З допомогою оперативних методів контролінгу можна мати дані про фактичні результати діяльності в різних аспектах (розрізах) діяльності, здійснити аналіз слабких сторін окремих підрозділів і організації в цілому, розробити програми з економії затрат, провести розрахунки економічної ефективності і здійснити активне управління підприємством на основі даних контролінгового обліку.  

Оперативні методи контролінгу дозволяють оперативно управляти підприємством з допомогою показників нормативної (планової) міри досліджуваних показників, якщо інформація про такі показники формується у системі обліку, що організована належним чином.

На ЕОМ розраховується показник планової (нормативної) міри (ступеня) показника і фактичної по результатам виконаної роботи, відхилення аналізується.   

Аналіз причин відхилень зразу ж проводиться, як правило, тоді, коли відхилення перевищують ±5 % [26, с. 147]. З допомогою оперативних методів контролінгу здійснюється активне досягнення цілей організації.

Оперативні методи контролінгу і маркетингу дають можливість ліквідувати оперативні «вузькі місця» результатів діяльності підприємства, планувати і забезпечувати досягнення таких цілей, як дохід на інвестований капітал, грошові потоки, плановий обсяг сум покриття по асортименту товарів, заощаджувати грошові кошти, управляти з допомогою факторів, які впливають на затрати і результати, прибутком в межах часового горизонту.

В той час як в системі оперативного контролінгу змінюються практично лише числові показники, стратегічний контролінг надає дані про зміни навколишнього середовища, тобто він – індикатор виникнення стратегічних «вузьких місць» економічного росту у майбутньому. Стратегічний контролінг орієнтований на довгострокові перспективи. Його об’єктами, а отже, і контрольованими величинами є такі показники, як мета, стратегії, потенціали і фактори успіху, сильні і слабкі сторони підприємства, шанси і ризики, рубежі і наслідки. Стратегічний контролінг повинен забезпечити виживання підприємства, відстеження намічених цілей розвитку і досягнення довгострокової стійкої переваги перед конкурентами. Можна виділити найбільш важливі практичні інструменти і принципи стратегічного управління, що використовує стратегічний контролінг [37, с. 411]:

– Матричні аналітичні інструменти.

– Алгоритми роботи з «слабкими» і «сильними» сигналами.

– Принципи керування попитом та пропозицією.

– Принципи фінансової оцінки стратегічних планів.

– Сценарний аналіз.

– Функціонально-вартісний аналіз.

– Стратегічне управління витратами.

Стратегічні методи допомагають контролеру при побудові роботи служби інформації з метою найбільш раннього знаходження майбутніх «вузьких місць» економічного росту. Пошуки в галузі стратегії ведуть до успіху, як правило, лише при різноплановій діяльності, яка дає можливість сфокусувати приховані потенційні резерви керівних співробітників на вирішенні тієї чи іншої проблеми, визначити «вузьке місце» і ліквідувати його без залучення зовнішньої допомоги. Використання можливих підходів до проведення внутрішньої політики підприємства в сукупності з кривими життєвого циклу і плануванням інвестицій доповнюється аналізом ризиків і їх стимуляцією, що забезпечує, крім іншого, процес стратегічного планування. Звичайно, кожна служба контролінгу виробляє свій підхід, спосіб дій відповідно до нагромадженого досвіду роботи.

Керівна концепція контролінгу (концепція. яка направлена на ліквідацію «вузьких місць», орієнтована на майбутнє відповідно до поставленої мети і завдань одержання певних результатів) досягається шляхом комплексного використання методів оперативного і стратегічного контролінгу та менеджменту. Між оперативним і стратегічним контролінгом існує досить тісний взаємозв’язок. Як було відзначено вище, щодо кінцевої мети оперативних і стратегічних методів контролінгу, то мета оперативних методів – забезпечення ліквідності, а стратегічних – забезпечення ефективного існування підприємства та тієї ж ліквідності. Отже, навіть виходячи з мети, видно взаємозв’язок, який проявляється у спільній меті – забезпеченні ліквідності. Взаємозв’язок проявляється і в тому, що без забезпечення ліквідності роботи організації на даний момент неможливо забезпечити функціонування її у майбутньому.

Взаємозв’язок оперативних і стратегічних методів контролінгу відбувається через погодження мети, цілей, управління цілями та досягнення мети (цілей). Управління метою (цілями) здійснюється в системі раннього попередження в оперативній та стратегічній галузі, аналізу планових і фактичних показників, що дозволяє своєчасно виявити відхилення, зміни навколишнього середовища і застосувати протидіючі заходи. Воно залежить від можливості прийняття рішення в рамках оперативного і стратегічного менеджменту. Досягнення мети відбувається шляхом координації керівних концепцій контролінгу і маркетингу з усіма методами планування, формування звітності, обліку, аналізу управління і контролю з орієнтацією на вирішення проблеми «вузьких місць», на логіку з використанням прямого зв’язку з напрямком у майбутнє.

Досягнення мети залежить від можливості реалізувати принципи оперативного менеджменту і здібностей відповідних спеціалістів. Стратегічний контролінг надто тісно пов’язаний зі стратегічним маркетингом. Шляхом поєднання сфер дії стратегічних контролінгу і маркетингу розробляється загальна стратегія для забезпечення тривалого (довгострокового) існування організації. Як тільки починають змінюватися умови по іншу сторону часового горизонту, внаслідок взаємозв’язку стратегічного планування, стратегічного контролінгу і методів маркетингу, з’являються засоби вирішення виявлених проблем, які більш ефективні, ніж традиційні методи вирахувань.   

1.3. Сучасний стан впровадження системи внутрішнього контролю на підприємствах в Україні

Поняття «контролінг» увійшло в українську термінологію порівняно нещодавно. В Україні перша публікація по контролінгу з’явилась лише в 1997 р. й досі ведеться полеміка відносно сутності, функціонуванні і ефективності контролінгу. Однак не дивлячись на дискусійність теоретичних аспектів, в Україні ця система поступово впроваджується в практичну діяльність підприємств. Особливо динамічно впровадження контролінгу відбувається в спільних та іноземних підприємствах, що працюють в Україні. Зазвичай впровадження відбувається в компаніях з прогресивним і сучасним менеджментом, в останній час в Україні контролінг впроваджувався в торгівельній мережі Фоззі, медіа-холдингу Kppublications, на підприємствах оператора мобільного зв’язку МТС [16, с. 134].

Так, в компанії Kppublications використовується варіант проектної організації називається матричною організацією [23, с. 192]. У матричній організації члени проектної групи підпорядковуються як керівнику проекту, так і керівникам тих функціональних відділів, в яких вони працюють постійно. Керівник проекту володіє так званими проектними повноваженнями. Керівники проектів у матричній організації відповідають в цілому за інтеграцію всіх видів діяльності і ресурсів, що відносяться до даного проекту. Керівники функціональних відділів делегують керівнику проекту деякі зі своїх обов’язків, вирішують, як і де повинна бути виконана та або інша робота. Керівництво функціональних відділів контролює також хід виконання завдань. Головний недолік матричної структури – її складність, а переваги – у набагато більшій гнучкості та ширших можливостях координації робіт, що характерно для дивізіональних структур.

Ще один підхід до створення адаптивних організаційних структур пов’язаний з появою організацій типу конгломерату. Це не будь-яка вистояна і впорядкована структура. Швидше вся організація набуває форму, яка найкраще підходить для даної конкретної ситуації. Керівництво вищої ланки корпорації Kppublications відповідає за довгострокове планування, розробку політики, а також за координацію і контроль дій в рамках всієї організації.

Відділи Kppublications майже повністю автономні відносно оперативних рішень. Вони підпорядковані основній компанії, в основному, у питаннях фінансів [23, с. 405]. Очікується, що вони досягнуть накреслених показників прибутковості і вкладуться в затрати у межах, встановлених для всього конгломерату керівництвом вищої ланки. Як виконати ці обов’язки – повністю віддається на розгляд керівництва відповідної економічної одиниці.

Однією з причин, по якій фірма зберігає свої власні організаційні структури, є те, що при такій ситуації можна дуже швидко згортати і розгортати ділову активність у різних галузях з мінімальним порушенням зв’язків, які склалися [23, с. 407].

Про завершення першого етапу проекту впровадження контролінгу і про початок використання програмного забезпечення mySAP оголосила компанія Fozzy Group [23, с. 376].  На базі mySAP в корпорації створена централізована інформаційна система, яка дозволяє оптимізувати основні процеси на базі контролінгових механізмів. Перший етап проекту впровадження був реалізований на протязі 12 місяців [23, с. 377].

Як зауважує віце-президент з інформаційних технологій компанії Fozzy Group Юрій Горго: «Впровадження інформаційної інфраструктури на основі рішення mySAP допомогло Fozzy Group оптимізувати бізнес-процеси, більш ефективно використовувати час і ресурси, а також бути достатньо гнучкими в процесі розвитку бізнесу» [23, с. 377]. З переходом до промислової експлуатації у жовтні 2006 р. Fozzy Group почала продуктивне використання такої функціональності mySAP: контролінг фінансів, контролінг платіжного бюджету, контролінг персоналу, управління матеріальними запасами, збут і дистрибуція, галузеве рішення для роздрібної торгівлі SAP for Retail, управління кредитами, управління командировками, інфраструктура обміну SAP Exchange Infrastructure. Використання даної функціональності забезпечує ефективне управління як ресурсами компанії, так і взаємовідносинами з клієнтами та партнерами. Як зазначає директор проекту SAP корпорації Fozzy Group Юрій Курлянчик “Важливими факторами, які забезпечують успіх проекту є підтримка керівництва компанії, достатнє і своєчасне фінансування, використання стандартних бізнес-процесів, закладених в рішенні SAP а також робота проектної групи на результат і підтримка проекту в усій корпорації».

Наступним етапом проекту заплановано розповсюдження системи на всі юридичні особи Fozzy Group в усіх регіонах України.

На сьогодні немає єдиного рецепта організації служби контролінгу. Практика діяльності іноземних фірм засвідчує, що на підприємствах з чисельністю працюючих до 100 осіб взагалі немає посади контролера. Його функцію бере на себе керівник секції обліку і звітності. Високий рівень освіти допомагає контролеру у побудові служби менеджменту та інформації, яка надає вирішальну підтримку і допомогу керівникам різних півнів управління; контролер працює у тісному взаємозв’язку з керівниками багатьох відділів, колегами-маркетологами і працівниками інформаційно-обчислювального центру. Скоординовані одна з одною служби контролінгу, маркетингу, інформації поділяють між собою відповідальність за результати управління підприємством. Підприємець і менеджер несуть відповідальність за правильність і своєчасність стратегічного вибору, направленого на оптимізацію прибутку для забезпечення довгострокового існування підприємства. У процесі управління результатами контролер, менеджер з маркетингу, керівник функціонального відділу і керівник інформаційної служби своєчасно здійснюють підготовку для керівників усіх рівнів управління зручну для сприйняття, проаналізовану з орієнтацією на майбутнє інформацію, наприклад, займаються взаємозв’язаним плануванням, доповненим результатами планових і фактичних показників.

В різних країнах існують дещо різні підходи до функцій і повноважень контролерів. Так у США в більшості випадків контролер – це комерційний директор підприємства або, згідно з нашою термінологією, заступник директора з економічних питань, головний економіст [9, с. 373]. Йому підпорядковані відділи і служби зовнішнього аудиту, виробничої бухгалтерії, ревізії, організації виробництва, страхування і досить часто інформаційно-обчислювального центру.

Подібна організація реалізована в компанії «Украгро». Як зазначає фінансовий директор компанії Ольга Петрова «Для нашого холдингу контролінг – це орієнтована на досягнення стратегічних цілей компанії інтегрована система інформаційно-аналітичної і методичної підтримки керівників в процесі планування, контролю, аналізу і прийняття управлінських рішень по всім функціональним сферам діяльності підприємства» [23, с. 26]. Роль контролінгу в тому, що виявляти що і як можна покращити, а не просто фіксувати сухі цифри. В той же час контролери – багатофункціональні спеціалісти, які беруть участь в діяльності компанії і відповідають  за конкретні бізнес-напрямки.

Для побудові системи контролінгу в компанії була використана матрична структура, в якій функціональні і адміністративні підпорядкування поєднуються як на рівні фінансового директора, так і на рівні контролінгу. Важливим елементом побудови контролінгу стала спільна постановка цілей для адміністративно і функціонально підпорядкованого персоналу: 50% виходить від адміністративного керівника, 50% – від функціонального.

Одним зі складних процесів була так звана еволюція відносин між фінансовими та нефінансовими менеджерами. Зокрема:

– визначення ролі функції, обґрунтування необхідності контролінгу з боку нефінансових менеджерів;

– визначення ключових пріоритетів, їх поєднання з суміжними пріоритетами та допомога у встановленні пріоритетів;

– чітке визначення внутрішнього замовника і розподіл обов’язків.

В даному разі основне в побудові системи контролінгу – це комунікація між спеціалістами, які в контролінгу беруть участь. Обов’язково необхідно ділитися думками, напрацюваннями, вносити свій потенціал в творчість, продовжувати впровадження.

В корпорації МТС контролеру в корпорації відводиться чільне місце [23, с. 283]. Його роль у широкому сенсі слова може бути визначена як надання інформації для здійснення планування. Для того щоб працювати з щонайбільшою віддачею, контролери повинні входити в менеджмент. Це означає, що вони повинні виконувати свою частину обов’язків з управління бізнесом, брати участь в нарадах менеджерів, а також в ухваленні основних рішень. Контролери не повинні навіть на хвилину ставати в позу стороннього спостерігача [23, с. 284]. Це означає також, що контролери надають інформацію в конструктивній формі, при цьому весь час залишаючись об’єктивними. Коли ж виникають неминучі розбіжності, вони повинні утримуватися від переходу на ту або іншу сторону або від спотворення (викривлення) інформації. Існує безліч видів даних, якими контролери можуть забезпечувати плановий відділ. За своїм походженням ці дані можуть бути з’єднані в дві категорії: оцінка альтернатив і вимірювання та зіставлення.

Оцінка альтернатив. У першу категорію входять дані, які допомагають кількісно визначити альтернативи. Раніше або пізніше в стратегії корпорації доводиться робити вибір. Одним з методів розробки стратегії корпорації є прогнозування фінансової дії різних альтернативних стратегій. В МТС дійшли висновку, що використання «корпоративної моделі» або іншої техніки прогнозування, заснованої на застосуванні комп’ютерної техніки, є корисним і економічним підходом до здійснення фінансових прогнозів [23, с. 286].

Можливо встановити фінансовий критерій базисного періоду, де сам період буде уявлений недавньою статистикою або прогнозом, відмінним високим ступенем правдоподібності. До цього базисного періоду можуть бути застосовані різні передумови, такі як темп зростання обсягу продажів, коефіцієнт прибутковості, величина доходу на капітал, дохід на акції або інші відповідні випадку співвідношення. Побудовані прогнози дадуть приблизну уяву про майбутні фінансові результати. Застосування декількох наборів передумов може послужити в якості аналізу чутливості, що вказує, які аспекти були застосовані різні передумови, такі як темп зростання продажів, коефіцієнта прибутковості, величина прибутку на капітал, прибутки на акції або інші відповідні випадки співвідношення. Побудовані прогнози дадуть приблизне уявлення про майбутні фінансові результати. Застосування декількох наборів передумов може послужити в якості аналізу чутливості, що вказує, які аспекти програми є більш, а які – менш важливими. Прогнозування впливу різних альтернативних стратегій може виявитися непростою справою. Трапляється, що прогнози повинні бути побудовані на неповних, поверхневих даних. Джерела даних часто можуть знаходитися за межами бухгалтерського апарату фірми, а прогнози часто виходять за рамки звичайних методів бюджетного і фінансового прогнозування. Отже, фінансові дані для цілей планування іноді можуть бути недосконалими. Робота контролера включає вказівку на слабкі місця тієї інформації, яку він надає, і визначення тих передумов, на основі яких вона побудована з тим, щоб співробітник, що використовує ці дані, знав про їхні обмеження і враховував їх. Приклади фінансових прогнозів для планування:

1. При розгляді фінансового придбання звичайно складаються «pro forma» фінансові звіти, які відображають фінансову ситуацію пропонованого нового економічного об’єкта. Контролери як стратеги корпорації виходять за межі цих стандартних бухгалтерських процедур. Вони готують фінансові прогнози з метою визначення прибутків, яких можна чекати від пропонованого злиття. Прибутки можуть акумулюватися в з’єднаній фірмі багатьма шляхами. Звичайно вони виникають в таких областях, як об’єднання паралельних систем розподілу, скорочення витрат центру, взаємодоповнюючі лінії виробництва продукції тощо. Після визначення очікуваних прибутків контролери як стратеги корпорації готують фінансову декларацію. Вони з великою акуратністю тлумачать зроблені припущення, вказують на усі слабкі місця, які, на їх думку, не можна ліквідувати в прогнозах, пояснюючи причини їхнього виникнення.

2. У разі вилучення капіталовкладень (відмови від тієї або іншої операції) вигоди компанії звичайно досить очевидні, але вони повинні бути детально проаналізовані з тим, щоб мати абсолютну впевненість у тому, що не виникнуть небажані сюрпризи типу фіксованих невигідних витрат, що раніше поглиналися відміненою операцією, або нових витрат, які потрібно здійснити для виконання робіт, що раніше забезпечувалися відміненою операцією.

3. У стратегії корпорації, що включає зміни в лініях з виробництва будь-якого виду продукції, контролер може внести специфічний вклад. Збут і прибутки від лінії з виробництва нової продукції повинні бути ретельно проаналізовані. Особливу увагу потрібно надати витратам на рекламну компанію, програмі з підготовки робітників, а також іншим видам витрат, пов’язаних із запровадженням нових продуктів. Наступною категорією інформації, яку контролер надає для постановки стратегії корпорації, є більш знайомий вид фінансової звітності, використовуючи техніку вимірювань і зіставлень.

Вимірювання та зіставлення. Цей аспект ролі контролера звичайно може бути результатом діяльності бухгалтерської системи компанії. Він полягає у вимірюванні у фіксованих термінах результатів здійснення стратегії корпорації. Дуже часто такий процес вимірювання, аналізу відхилень і швидких коригуючих дій, визначає успіх реалізації стратегії корпорації МТС.   


II. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ НЕПРИБУТКОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Характеристика існуючого інформаційного забезпечення внутрішнього контролю господарської діяльності бюджетних установ

Сучасні умови господарювання висувають перед менеджментом потребу у забезпеченні його оперативною і достовірною інформацією щодо діяльності підприємства чи організації. Досить вдало реалізацію інформаційної функції здійснює на ряді зарубіжних фірм контролінг. У господарській та фінансовій діяльності підприємств проходять постійні зміни, тому система контролінгу, а також його інформаційне забезпечення вимагають постійного удосконалення відповідно до цих змін. Система контролінгу сьогодні вимагає звітної (фактичної) інформації, яка формується, в значній частині, в бухгалтерському управлінському обліку. Для оперативного, поточного та перспективного управління необхідною є раціоналізація збору інформації на таких принципах [9, с. 398]:

– концепція функцій управління в центрах прийняття рішень, що дає можливість узгодити дії з планування, обліку, контролю, аналізу на всіх управлінських рівнях;

– делегування повноважень і відповідальності лінійним та функціональним працівникам;

– координація роботи облікового апарату, який знаходиться в лінійних та функціональних центрах прийняття рішень і відповідальності;

– удосконалення системи комунікації (інформаційних зв’язків) всередині підприємства;

– підпорядкування систем планування, обліку, контролю і аналізу службі контролінгу.

Як відомо, розрізняють два види методів контролінгу – оперативні і стратегічні, головна мета яких полягає, відповідно, у забезпеченні прибутковості та довгострокового (тривалого) існування організації. Якщо для оперативних методів контролінгу можна вважати задовільним існуючий стан отримання інформації, матеріалів внутрішньої і частково зовнішньої звітності, то для інформаційного забезпечення стратегічного і фактичного планування, що є надзвичайно важливим компонентом стратегічних методів контролінгу, інформації звітності не досить.

Для того щоб майбутні вдалі можливості зробити видимими, необхідно використовувати інформацію про подальший розвиток зовнішніх обставин, що дасть змогу розробити і запровадити в життя оптимальну стратегію зовнішніх умов. Це, у свою чергу, потребує відповідної системи інформаційного забезпечення. При цьому систему інформаційного забезпечення розглядають як перший етап систем панування і контролю. На практиці проте системи інформаційного забезпечення планування і контролю є паралельними процесами у часі, які тісно пов’язані між собою. У зв’язку з цим процеси інформаційного забезпечення слід розглядати у тісному взаємозв’язку з процесами прийняття рішень. На сьогодні щодо інформації, яка використовується, слід виділити певні проблеми, головними з яких є такі:

– кількісна проблема;

– якісна проблема;

– часова проблема;

– комунікаційна проблема;

– потреба в інформації;

– вартісна проблема.

Суть кількісної проблеми полягає у визначенні раціонального обсягу інформації, необхідної для стратегічного контролінгу. Зараз відсутні критерії їх обчислення. Значній кількості інформації, яка необхідна для стратегічного і тактичного планування, часто дають не зовсім точну або взагалі неточну кількісну оцінку. Тому на передній план сьогодні поставлено розвиток побудованих за принципом модуля систем часткової інформації, які мають розвиватися на основі розподілу праці і використовуватися для одержання і об’єднання раціональних показників. Проблема якості зумовлена необхідністю достатнього обґрунтування інформаційних характеристик тих чи інших показників. Не всі вони однаково добре обґрунтовані, що позначається в багатьох випадках на хибних напрямках прийняття рішень. А це, у свою чергу, впливає на важливість вибору стратегії розвитку підприємства у широкому розумінні. Надзвичайної актуальності набуває зараз проблема часу отримання необхідної інформації. Швидкий розвиток світової науки і практики веде до значного скорочення актуалізаційних циклів, тобто за відносно короткі проміжки часу важливість і цінність інформації знижується, вона «морально» старіє.

Проблема комунікації стосується питання напряму передавання інформації, оскільки інформація виникає часто не там, де вона потрібна. З цим питанням пов’язаний також спосіб підготовки і ущільнення інформації. Вирішення цієї проблеми є одним з визначальних факторів організації та удосконалення управлінського обліку, як найбільш важливого і достовірного джерела інформації, його орієнтації на управлінську систему.

Комунікація є суттєвим компонентом системи управління і при не продуманій моделі подання інформації вона може виявитись непотрібною навіть у тому випадку, коли в ній є певна цінність [7, с. 117]. Недооцінка досліджень процесу комунікації є причиною того, що значна частина даних обліку обробляється безсистемно і безадресно, а це ускладнює її застосування з боку управлінського персоналу. Таке становище можна пояснити тим, що методологія ведення управлінського обліку регламентована різними інструкціями, які передбачають єдині вимоги до обробки інформації і залишають за своїми межами проблему комунікаційних процесів. Основні вимоги до облікових працівників щодо комунікації  полягають в забезпеченні поточності обробки інформації, а також її передачі в певному доступному для подальшої обробки вигляді.

Для попередження збоїв в інформаційних потоках їх необхідно формалізувати, визначивши, хто, яку інформацію, в якій формі, в які строки, кому повинен передавати і яка відповідальність покладається на посадових осіб при затриманні та викривленні поданої інформації.   

Для упорядкування комунікаційних потоків необхідним є дослідження можливостей управлінського обліку, з одного боку, та запитів споживачів, з другого. Важливе значення для контролінгу має класифікація комунікацій, яка дозволяє визначити проблеми та слабкі місця комунікаційного процесу, Комунікації поділяються на такі групи [30, с. 394]:

– міжрівневі (інформація переміщується всередині підприємства «знизу вгору» та «згори вниз». Така комунікація отримала назву вертикальної);

– між різними підрозділами (інформація циркулює на одному ієрархічному рівні управління між окремими структурними підрозділами та відділами. Така комунікація називається горизонтальною);

– міжособистісні (обмін інформацією між керівниками). Тому раціональна побудова таких комунікацій дозволить вирішити питання розвантаження керівників. У цій справі важливу роль відіграють вербальні бар’єри та семантика (сукупність символів), що часто спричиняють спотворення інформації; організаційні (враховується те, що рух інформації між рівнями управління може призвести до недостовірності повідомлень, інформаційних перевантажень працівників внаслідок незадовільної організаційної структури підприємства).

Комунікації тісно пов’язані з інформаційним обміном між членами колективу, керівниками та підлеглими, тому проектування комунікаційного процесу починається після того, як буде сформовано організаційну структуру та визначено функціональні обов’язки всіх членів управлінської команди, описано, яку інформацію, в які строки і в якій формі слід подавати кожному з управлінців. Без узгодження інтересів в цьому процесі неможливо досягнути мети підприємства та координувати дії колективу. Важливим з погляду контролінгу є виявлення попиту на інформацію. Потреба в інформації виявляється через процеси планування і контролю та відповідні їм рішення. Щодо цього і визначають попит на інформацію.

Основними характеристиками інформації є: вид, ступінь ущільненості, актуальність, форма викладу, значення, якість, призначення. Суттєвими для контролера є також переконливість і ознаки ризику інформації. На практиці слід розрізняти [9, с. 396]:

– управлінську інформацію й інформацію для виконання;

– попередню інформацію й інформацію для майбутнього;

– періодичну інформацію й інформацію непостійного надходження. Контролiнг у своїй практичній діяльності «споживає» у більшій чи меншій мірі вищенаведені види інформації. Якщо розглядати інформаційний процес у взаємозв’язку з процесами планування і контролю, то можна виявити відмінність між [9, с. 397]:

– інформаційними системами, як і їх частинами, спрямованими здебільшого на стратегічне планування і контроль;

– інформаційними системами, спрямованими переважно на тактичне планування і контроль;

– системами забезпечення інформацією, спрямованими здебільшого на оперативне планування і контроль.

Конкретизація ознак показує, що абстрагування від інформаційних запитів споживача і мети неможливе. Щодо інформаційного попиту для окремих етапів планування і контролю можна загалом встановити таке [33, с. 202]:

1. Стратегічне планування використовує насамперед зовнішню, некількісну інформацію, яка значною мірою є одноразовою, зорієнтованою на майбутнє, і неточною.

2. Тактичне планування використовує поточну інформацію в постійній формі. Складність полягає у фінансовій і контрактній інформації. Поряд з цим важливу роль відіграє інформація про стан ринку.

3. Оперативне планування передбачає використання значною мірою кількісних даних, даних часу, потужності.

Всю інформацію слід надавати дуже швидко. На відміну від тактичного планування, де також досить передбачень і приблизних даних, тут необхідні точні дані. Сучасна практика засвідчує, що отримання необхідної інформації потребує щоразу все більших фінансових затрат. Суть вартісної проблеми якраз і полягає у необхідності пошуку резервів зниження вартості інформаційного забезпечення. Головний напрямок її реалізації – оптимізація інформаційного попиту в системі контролінгу. З цією метою необхідно заздалегідь визначитись у необхідності конкретної інформації, яка стосується виробничих питань, ринкових партнерів, можливих конкурентів, зовнішнього середовища тощо.

Практичні питання обробки інформації зараз в обов’язковому порядку передбачають використання нових інформаційних технологій. Відповідно, доцільним є розгляд конкретних програмних продуктів, за допомогою яких можлива реалізація забезпечення внутрішнього контролю господарської діяльності бюджетних установ.

Існуючі зараз системи обліку кадрів умовно можна розділити на чотири групи.

Першу групу утворюють вільно поширювані програми (“WDATEOK”, “Кадри”, “Відділ кадрів і ДОУ|”, “Табель”). Вони забезпечують автоматизацію окремих функцій і часто не супроводжуються|супроводитися| авторами.

До другої групи входять спеціалізовані програми створені власними програмістами для своєї організації з метою економії коштів і потім виведені на ринок|кошт|. Можна згадати такі системи, як “SLS-кадри”, “STAFF-кадри”, “Triamant” і ін.  

Третя група утворена бухгалтерськими системами, до складу яких включений функціональний модуль “Кадри”. Завданням таких програм є|з'являтися,являтися| забезпечення бухгалтерського обліку|урахування|, де наявність деяких функцій кадрового модуля необхідна для їх повноцінної роботи. Кадрові модулі можуть відрізнятися між собою повнотою облікової картки|карточка|, наявністю тих або інших вибірок.  

Найбільш яскравими представниками систем такого класу є|з'являтися,являтися| “1С Зарплати і кадри”, “Platinum”, “ULTIMA-S”, “Scala”, “Галактика”, “БОС-Кадровик” та ін. Для систем цієї групи характерна|вдача| вузькість базової версії, що вимагає достатньо|досить| великого доопрацювання|доробка| і веде до несумісності з|із| новими версіями системи. Сюди ж можна віднести системи автоматизації діяльності підприємств з|із| включеними в них модулями “Кадри”.  

І, нарешті|урешті|, четверта група представлена спеціалізованими системами автоматизації обліку кадрів, заснованими на використанні системи баз даних. Серед пропонованих на ринку систем на перший план висуваються “Orakl-кадри” і “NS2000”, що є системами четвертого покоління і що достатньо|досить| повно відображають|відбивати| сучасний рівень розвитку програмно-апаратного забезпечення автоматизації діяльності підприємств.

Фірми і люди, розробляючи різні програми автоматизації кадрового документообігу, орієнтуються на певні завдання|задача|, на якесь коло|коло| користувачів зі|із| своїми потребами, перевагами і смаками. Із споживчої точки зору, автоматизовані системи розрізняються своєю спрямованістю. Наприклад, для “Бест” або “Парус-5|парус|” пріоритетною є|з'являтися,являтися| сфера торгівлі; “Інфософт” – один з лідерів в області автоматизації обліку|урахування| на виробництві. Крім того, існують універсальні “системи управління підприємством”: “Парус-4|парус|”, “Інфін”, “Абакус”, “БОСС”, “Галактика”, “Supermanager-6-7” та ін. Нажаль, програми, які б були спеціально розроблені для автоматизації кадрового обліку в бібліотеках на сьогоднішній день на ринку відсутні, тобто при використанні наявних програм мова може йти лише про їх більш-менш успішну адаптацію до потреб бібліотечної галузі. Далі розглянуті найбільш перспективні в цьому плані програмні системи.  

Інтегрована система М-2 заснована на застосуванні|вживання| сучасних технологій. М-2 є єдиним програмним комплексом на основі централізованої корпоративної бази даних. В той же час відкритість системи М-2 дозволяє використовувати вже існуючі бази даних підприємства з|із| інтеграцією в єдиний комплекс. Система М-2 розроблена на основі сервера баз даних Oracle 7.3, що забезпечує високі швидкісні характеристики і високий ступінь|міра| надійності і захисту даних. Клієнтські місця розроблені на програмній системі Delphi 3.0 і можуть функціонувати в операційних системах Windows 2000 / XP / Vista / Wndows 7.

Принципова відмінність|відзнака| інтегрованої системи від скільки завгодно складного комплексу АРМів полягає|перебувати,складатися|, перш за все|передусім|, в ідеології проектування. АРМи проектуються як автоматизація існуючих робочих місць, і надалі здійснюється їх ув'язка між собою. При цьому, природно, подібна інформаційна система може реалізувати тільки|лише| ті управлінські технології, які були|наявний| на підприємстві на момент її створення|створіння|, оскільки саме проектування модулів здійснювалося виходячи з конкретних існуючих робочих місць. Інтегрована система проектується відразу як єдиний комплекс, орієнтований на сучасні управлінські технології; робочі місця створюються на другому етапі у вже створеному інтегрованому середовищі|середа|.. При цьому слід зазначити, що|слід відзначити , що,следует отметить | робота, яка була проведена по створенню|створіння| АРМів, не пропаде. По-перше, багато елементів створених робочих місць можуть бути використані як модулі для створення|створіння| робочих місць в рамках|у рамках| нової системи, особливо якщо врахувати, що проектування робочих місць займає|позичати,посідати|, принаймні, 50 % часу їх створення|створіння|. По-друге, у користувачів з'являються|появилися| навички|навичка| роботи з|із| комп'ютерами, без чого неможливо впровадити|запровадити,впровадити| ніяку|жоден| систему. По-третє, в рамках|у рамках| цієї роботи сформувалися кадри програмістів, що знають специфіку підприємства, які також знадобляться при написанні робочих місць в середовищі|середа| нової інтегрованої системи. На відміну від комплексу АРМів, при впровадженні інтегрованої системи відбувається|походити| не просто автоматизація наявних робочих місць, а здійснюється реконструкція всієї системи обробки інформації з|із| проектуванням нових робочих місць стосовно нових технологій.

Одночасно з впровадженням системи М-2 представниками виробника проводиться|виробляється,справляється| навчання|вчення| фахівців|спеціаліст| з|із| видачею їм відповідних сертифікатів. Підготовлені таким чином фахівці|спеціаліст| отримують право на створення|створіння| власних модулів в системі М-2, а також зміну існуючих модулів в рамках|у рамках|, обумовлених сертифікатом. Таким чином, підприємство не потрапляє|попадати| в залежність від фірми – розробника системи і здатне|здібний| підтримувати функціонування системи самостійно.

Признаючи широку функціональність і перспективність системи слід однак зазначити, що її ринкова вартість надзвичайно висока – 1300 доларів США за одне робоче місце, що фактично унеможливлює практичне запровадження системи в ЦБС Оболонського району.

До складу системи R/3 входить модуль “Управління персоналом Oracle Applications” (Oracle Human Resources), який дозволяє добитися максимальної віддачі від співробітників за рахунок ефективного управління кадрами. На сьогоднішній день в своєму класі продуктів модуль “Управління персоналом Oracle Applications” є|з'являтися,являтися| одним з найбільш функціонально повних|цілковитий| систем для організації роботи відділу кадрів сучасного підприємства.

Його використання дозволяє вирішувати наступні|слідуючий| задачі:

  •  планування|планерування| організаційних змін, включаючи моделювання структурних і посадових ієрархій організації;
  •  планування|планерування| структурних підрозділів, опис розряду, посади, позиції, ведення довідників і т. д.;
  •  персональний облік|урахування| співробітників і кандидатів з|із| повним|цілковитий| записом їх професійних якостей (для оптимального використання трудових ресурсів), даних для нарахування зарплати, даних про використання робочого часу, послужного списку співробітників, потреби в підвищенні кваліфікації і результатів навчання|вчення| співробітників;
  •  аналіз і ведення звітності по типових державних формах, по нестандартній звітності за допомогою засобів|кошт| розробки Oracle, оперативний аналіз даних і підтримку ухвалення|прийняття,приймання| рішень.

Являючись одним з найбільш гнучких й універсальних рішень модуль  Управління персоналом Oracle Applications має принаймні два істотних недоліки: по-перше, він передбачає встановлення на робочу станцію системи управління підприємством R/3, яку необхідно придбати окремо – це істотно підвищує вартість автоматизації процесу кадрового обліку, по-друге, потрібні в рамках автоматизації ЦБС Оболонського району звіти можна додати в систему лише за допомогою засобів розробки Oracle, що значно ускладнює супроводження системи і внесення навіть найменших змін до базової конфігурації.

Системі “Orakl-кадри” властиві всі достоїнства попередніх систем. Проте|однак| вона має і ряд|лава,низка| додаткових переваг. У системі передбачена можливість|спроможність| роботи з|із| системою баз даних (штатні співробітники, звільнені співробітники, архів, кадровий резерв, тимчасові співробітники і т. д.), що значно скорочує час обробки запитів. Другою безперечною перевагою є|з'являтися,являтися| вміст облікової картки|карточка|, що включає 102 поля. Передбачена можливість|спроможність| довільної модифікації штатного розкладу з|із| автоматичним підрахунком вакансій, а також розвинений модуль обробки нерегламентованих запитів. У системі передбачені процедури ведення табеля (персонального і на підрозділ) з|із| автоматичним контролем відпусток|відпуск|, відряджень, матеріальної допомоги і т.п. Лише|лише| в деяких системах є|наявний| наявність всіх обов'язкових розділів кадрового обліку|урахування|, але|та| тільки|лише| в системі “Orakle-кадри” вони є|наявний| в повному|цілковитий| об'ємі|обсяг|. Тому з урахуванням|з врахуванням| прийнятної|допустимий| її вартості (до 500 дол.) можна стверджувати, що в даний час|нині| вказана система є|з'являтися,являтися| лідером серед систем автоматизації діяльності підприємств, включаючи всі функції автоматизації кадрового документообігу. Звіти, специфічні для роботи в бібліотечній системі в Orakl-кадри (так саме як і в інших розглянутих системах) відсутні, хоча наявний візуальний редактор і дозволяє порівняно легко створювати нові звіти.

mySAP Business Suite – це сімейство рішень, які надають користувачу широкий набір засобів для організації управління і аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства яке покриває весь спектр виробничо-економічних функцій. Рішення mySAP надає інформацію в реальному масштабі часу. Воно дозволяє здійснювати оперативний контроль за всіма напрямками діяльності підприємства і формує надійну буза для прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях управління як на поточний момент, так і в довгостроковій перспективі. Рішення mySAP об’єднує краще комплексне, ефективне програмне забезпечення для управління бізнесом і гнучку платформу, основану на відкритих технологіях. Така платформа дозволяє інтегрувати рішення з системами інших виробників і отримати максимальну віддачу від можливостей такої інтеграції. Керівництву надається достовірна інформація про фінансовий стан компанії для стратегічного планування і фінансово-економічного прогнозування. Величезний інформаційний потенціал рішення дозволяє керівникам проводити комплексний аналіз діяльності компанії в різних площинах і не тільки відслідковувати результати, але й контролювати фактори, які впливають на показники ефективності бізнесу. На сьогоднішній день рішення mySAP є одним з найбільш повних та інтегрованих ERP-рішень, які дозволяють домогтись нової якості контролю над адміністративною, фінансовою та оперативною діяльністю, підвищити ефективність, прогнозованість і прибутковість бізнесу.

Розглянуті системи належать до класу «важкого» програмного забезпечення, розгортання якого на конкретному підприємстві займає тривалий період часу (від декількох місяців до декількох років), а адаптація під документообіг конкретної організації вимагає значних фінансових витрат. З цим пов’язана також важкість у виборі конкретної системи для конкретного підприємства, адже поняття базової функціональності для такого програмного забезпечення є значною мірою умовним – необхідні електронні форми та звіти розробляються одночасно з безпосереднім впровадженням системи. Порівняльна характеристика існуючих автоматизованих систем в цьому разі має бути заснована на оцінках основоположних якостей системи, вибір яких обумовлюється методикою тестування. Найбільш вживаною на даний момент є методика, розроблена компанією Gartner Group, за якою система оцінюється по п’яти інтегральних критеріях: Functionality, Vision, Viability, Technology, Service/Support (Функціональність, Наочність, Життєздатність, Технологічність, Обслуговування/Підтримка) [20, с. 121]. Аналіз найбільш розповсюджених в країнах СНД автоматизованих інформаційних систем, в свою чергу, був зроблений Ф. Пісчасовим та Є. Поповим [26, с. 35-40]. Результати такого аналізу далі подані в табличній формі (табл. 2.1)

Таблиця 2.1.

Оцінка автоматизованих інформаційних систем
за методикою
Gartner Group

М2

R/3

Orakl кадри

mySAP Business Suite

Функціональність

Середня

Висока

Нижче середнього

Середня

Наочність

Середня

Вище середнього

Вище середнього

Середня

Життєздатність

Вище середнього

Вище середнього

Нижче середнього

Вище середнього

Технологічність

Висока

Висока

Середня

Середня

Обслуговування/Підтримка

Середня

Середня

Низька

Середня

Оцінка за методикою Gartner Group може слугувати орієнтиром для вибору системи, але в цілому можна сказати, що в базовій комплектації жодна з присутніх на ринку програм автоматизації обліку кадрів не задовольняє повністю поставленим вимогам. У жодної з існуючих програм не існує базової комплектації, спрямованої на роботу зі специфікою бібліотечної системи, зокрема в жодної не передбачені специфічні для цієї галузі діяльності звіти. Деякі програмні продукти дещо компенсують цей недолік розвиненими візуальними засобами побудови звітів, але при достатньо великій ціні на ліцензію (від 500 до 1300 у.о.) вибір таких продуктів для автоматизації кадрового обліку в ЦБС Оболонського району не є доцільним. Отже, на порядку денному постає питання розробки власної системи обліку кадрів.

Для розробки такої системи важливе значення має, власне, алгоритм контролінгу. В загальному вигляді його можна представити як послідовність наступних дій:

1. Аналіз системи процесів планування і контролю діяльності підприємства.

2. Організація збирання, вимірювання, аналізу та інтерпретації даних, а також зовнішньої і внутрішньої інформації, яка прямо чи опосередковано пов’язана з діяльністю підприємства.

3. Забезпечення прозорості, зрозумілості та об’єктивної інтерпретації отриманих результатів.

4. Структурування організаційних систем та бізнес-процесів.

Перший етап є основоположним для усієї подальшої організації процесу контролінгу: будь-яка організація має певну специфіку внутрішніх процесів і пов’язану з цим специфіку контролю, обліку і документообігу, без розуміння цієї специфіки подальше впровадження контролінгових механізмів є просто неможливим, докладне вивчення цього питання дається далі в роботі (підрозділ 2.2).

Збирання та вимірювання даних – є основним питанням автоматизації виявлених процесів, на цьому етапі приймаються рішення з техніки та технології збирання даних а також щодо методики їх обробки. З огляду на проведений аналіз можливих варіантів було обрано шлях розробки системи інформаційної підтримки внутрішнього контролю на основі MS Access. Обґрунтування технічних та технологічних рішень такого вибору подано далі в підрозділі 2.3.  

Забезпечення прозорості та об’єктивності результатів має ґрунтуватися на зрозумілій системі кількісних оцінок. Слід зазначити, що питання об’єктивності отриманих результатів в неприбутковій організації складніше ніж в прибутковій – де оцінку ефективності певного спеціаліста (менеджера, продавця-консультанта, брокера тощо) можна визначити за сукупним доходом, який він приносить фірмі. Звісно, для неприбуткової організації взагалі, та бібліотечної організації зокрема така схема неприйнятна.

В рамках даного дослідження в якості об’єктивного критерію оцінки ефективності діяльності бібліотечних працівників пропонується використати показник навантаження на одного бібліотечного працівника, який об’єктивно може бути виведений з даних бібліотечної статистики: тобто навантаження по книговидачах може бути розраховане як порівняння фактичних і планових показників.

Результатом впровадження контролінгових механізмів стане структурування організаційних систем – визначення взаємозалежності навантаження на певних бібліотечних працівників та фонду заробітної плати для даних працівників. За результатами можливий перерозподіл фонду заробітної плати – в бік як збільшення так і зменшення грошових коштів, що виділяються.

2.2. Особливості організації інформаційної системи внутрішнього контролю в неприбуткових організаціях

Організація інформаційної системи внутрішнього контролю в неприбуткових організаціях має певну специфіку. Це пов’язане насамперед з тим, що бюджетні організації не ставлять за мету отримання прибутку. Але це не зменшує значимість впровадження управлінських та контролінгових механізмів в діяльність відповідної установи. Основним (в більшості випадків єдиним) джерелом надходження грошових коштів до неприбуткових організацій є кошти державного та місцевих бюджетів. Раціональне використання цих коштів – важливе завдання на рівні не лише конкретної організації, але й держави в цілому.

З огляду на специфіку неприбуткових організацій основним видом контролінгу – є контролінгові механізми, застосовані в сфері кадрового обліку. З огляду на це доцільно розглянути задачу удосконалення системи документообігу на підставі якої здійснюється зокрема нарахування заробітної плати працівникам бюджетних організацій.

Основними документами управлінського обліку неприбуткових організацій на даний момент є Штатний розпис та Тарифікаційний список (Тарифікація) – це документи на підставі яких бухгалтерія здійснює нарахування заробітної плати. Існує дві основні форми Штатного розпису: по прізвищах та по посадах (узагальнена форма). В обох варіантах Штатного розпису відображаються відомості про посадовий оклад, надбавки та доплати та місячний фонд заробітної плати (посадовий оклад + усі надбавки). В Тарифікацію додатково вносяться відомості про освіту працівника. Повна структура вказаних документів подана нижче.

Штатний розпис (по прізвищах):

  •  прізвище, ім’я та по батькові;
  •  посада;
  •  тарифний розряд згідно єдиної тарифної сітки (ЄТС);
  •  кількість штатних посад;
  •  посадовий оклад;
  •  розмір посадового окладу (кількість штатних посад * посадовий оклад);
  •  надбавка за складність і напруженість (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  надбавка за вислугу років (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  надбавка за особливі умови роботи (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  доплата за шкідливість (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  всього місячний фонд заробітної плати (розмір посадового окладу + всі надбавки та доплати);
  •  примітки.  

Штатний розпис (по посадах):

  •  посада;
  •  кількість штатних посад;
  •  сума посадових окладів;
  •  надбавки за складність;
  •  надбавки за вислугу років;
  •  надбавки за особливі умови роботи;
  •  доплати за шкідливість;
  •  фонд заробітної плати на місяць;
  •  фонд заробітної плати на 3 (або більше) місяці.

Тарифікація:

  •  прізвище, ім’я та по батькові;
  •  посада;
  •  освіта;
  •  тарифний розряд;
  •  найменування документу про освіту, дата закінчення навчального закладу;
  •  кількість штатних посад;
  •  посадовий оклад;
  •  розмір посадового окладу;
  •  стаж бібліотечної роботи;
  •  надбавка за складність і напруженість (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  надбавка за вислугу років (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  надбавка за особливі умови роботи (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  доплата за шкідливість (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  всього місячний фонд заробітної плати (розмір посадового окладу + всі надбавки та доплати);
  •  примітки.

Ведення Штатного розпису передбачає введення працівника у розпис (при прийомі на роботу), редагування запису у Штатному розписі (при переході на іншу посаду, в іншу бібліотеку, зміні тарифного розряду). Необхідно передбачити можливість вивести по будь-якому конкретному працівнику запис у Штатному розкладі станом на конкретний місяць або за всі місяці та роки, які працівник відпрацював в ЦБС Оболонського району. Окрім виведення Штатного розпису по системі в цілому необхідно передбачити виведення розпису для окремої бібліотеки. Також потрібно виводити Штатний розпис лише для бібліотечних працівників (тобто версія Штатного розпису де не враховуються прибиральниці, гардеробниці, робітники та інші не бібліотечні працівники).

Штатний розпис по посадах (Штатний розпис без прізвищ) має виводитись з розрахунком фонду заробітної плати за місяць та додатково за довільну кількість майбутніх місяців.

Штатний розпис без прізвищ має виводитись в двох варіантах: з реально нарахованими зарплатами та з максимально можливими зарплатами для даної категорії працівників. Кожний варіант має виводитись як по ЦБС в цілому так і з розбивкою по бібліотеках. Повинна існувати можливість виводити Штатне без прізвищ по ЦБС в форматі MS Excel.

При розрахунку заробітної плати розраховуються такі показники:

  •  посадовий оклад;
  •  розмір посадового окладу;
  •  надбавка за складність і напруженість (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  надбавка за вислугу років (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  надбавка за особливі умови роботи (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  доплата за шкідливість (в % від розміру посадового окладу та у грн.);
  •  всього місячний фонд заробітної плати (розмір посадового окладу + всі надбавки та доплати).

Далі наведено правила нарахування для кожного з показників.

Посадовий оклад. Розрахунок посадового окладу здійснюється в залежності від тарифного розряду (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Ставки заробітної плати залежно від тарифного розряду

Тарифний розряд

Ставка заробітної плати

2

941

5

941

6

941

8

1025

9

1081

10

1138

11

1231

12

1300

13

1392

14

1483

15

1582

Розмір посадового окладу. Визначається як посадовий оклад помножений на кількість штатних посад. Наприклад, посадовий оклад бібліотекаря 1-ої категорії з тарифним розрядом 11 дорівнює 1231 грн. Якщо бібліотекар працює на одну ставку – його розмір посадового окладу складає:  

1231 1 = 1231

якщо на 0,5 ставок:

1231 0,5 = 615,5  

Надбавка за особливі умови роботи (Надбавка 3). Нараховується тільки бібліотечним працівникам як 50% від посадового окладу.

Надбавка за вислугу років (Надбавка 2). Нараховується тільки бібліотечним працівникам у відповідності з кількістю відпрацьованих років як відсоток від посадового окладу (табл. 2.3).

Таблиця 2.3.  

Нарахування надбавки за вислугу років

Відпрацьовано років

Розмір надбавки, %

< 3

0

3 – 10

10

11 – 19

20

20

30

Доплата за шкідливість. Нараховується тільки прибиральницям – 10% від посадового окладу.  

Надбавка за складність і напруженість (Надбавка 1). Нараховується тільки директору ЦБС – 50% від посадового окладу.

Виключення при розрахунку заробітної плати. Заступникам директора зарплата нараховується безвідносно до тарифного розряду – посадовий оклад заступника на 5% менше ніж посадовий оклад директора, незалежно від тарифного розряду. Працівникам, які працюють за сумісництвом не нараховується жодна з надбавок, але прибиральницям, які працюють за сумісництвом нараховується доплата за шкідливість.

Місячний фонд заробітної плати. Розраховується як сума розміру посадового окладу, усіх надбавок, доплати за шкідливість.  

При розрахунку заробітної плати необхідно брати до уваги, що кожного місяця стаж бібліотечних працівників збільшується, а отже, необхідно забезпечити перерахування надбавки за вислугу років працівникам, які перейшли в нову групу за стажем. Окрім того, звичайно, в системі має бути реалізована можливість довільно змінювати параметри згідно яких нараховується заробітна плата для кожного працівника (наприклад, при зміні тарифного розряду).  

Для ефективного управлінського контролю необхідно в розроблюваній системі передбачити специфічні статистичні звіти з обліку кадрів, вони потрібні зокрема для:

  •  прийняття управлінських рішень керівництвом ЦБС Оболонського району в межах визначеної компетенції;
  •  передачі у Централізовану бухгалтерію установ культури Оболонського району з метою визначення порядку преміювань, грошових заохочень, матеріальної допомоги згідно з чинним законодавством;
  •  передачі до  вищестоящої установи – Оболонської районної у м. Києві Державної адміністрації, де відповідні звіти оброблюються, слугують базою для прийняття управлінських рішень або для побудови узагальнених звітів по району в цілому.

Розроблювана система має надавати користувачеві такі звіти:

  •  Кількість бібліотечних працівників;
  •  Кількість працівників взагалі;
  •  Кількість бібліотекарів за категоріями (1, 2, без категорії);
  •  Кількість бібліографів за категоріями (1, 2, без категорії);
  •  Кількість бібліографів за посадами;
  •  Кількість бібліотекарів за посадами;
  •  Кількість редакторів за категоріями (1, 2, без категорії);
  •  Кількість редакторів за посадами;
  •  Кількість головних, зав. сектором, зав. відділом, зав. бібліотекою;
  •  Кількість прибиральниць;
  •  Кількість робітників;
  •  Кількість за тарифними розрядами;
  •  Кількість за освітою (всі працівники);
  •  Кількість штатних посад за посадою;
  •  Кількість штатних посад бібліотечних працівників;
  •  Кількість штатних посад за ставками;
  •  Кількість вакансій посад за посадою;
  •  Кількість вакансій посад за ставками;
  •  Кількість вакансій бібліотечних працівників (бібліотекар 1 кат., 11 розряд);
  •  Кількість штатних посад без вакансій (фактично працюючі);
  •  Кількість ставок без вакансій (фактично працюючі);
  •  Кількість штатних посад бібліотечних працівників (фактично працюючі);
  •  Кількість посад за посадою на 0,5 ставки;
  •  Сума посад на 0,5 ставки;
  •  Кількість посад за посадою на 1 ставку;
  •  Сума посад за посадою на ставку;
  •  Кількість бібл. працівників (стаж до 3 років, ставка 0,5);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж до 3 років, ставка 1);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж 3-9 років, ставка 0,5);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж 3-9 років, ставка 1);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж 10-19 років, ставка 0,5);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж 10-19 років, ставка 1);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж від 20 років, ставка 0,5);
  •  Кількість бібл. працівників (стаж від 20 років, ставка 1);
  •  Кількість бібл. працівників, що працюють за сумісництвом (на 0,5 ставки);
  •  Кількість бібл. працівників, що працюють за сумісництвом (на 1 ставку);
  •  Сума посадових окладів по категоріях (бібл. працівники, робітники, прибиральниці);
  •  Сума по стовпцю Надбавка_2 (за вислугу років);
  •  Сума по стовпцю Надбавка_3 (за особливі умови роботи);
  •  Всього місячний фонд зарплати;
  •  Дні народження – звіт повинен відображати дні народження працівників з розбивкою по місяцях;  
  •  Ювіляри – звіт повинен відображати тих працівників у яких в поточному році ювілей;
  •  Дислокація бібліотек – звіт повинен відображати загальну інформацію про кожну бібліотеку – адреса, телефон, завідуюча;
  •  Курси підвищення кваліфікації – у звіті виводяться прізвища працівників які пройшли курси підвищення кваліфікації а також дату і назву курсу;
  •  Нагороди – звіт має відображати прізвища працівників, які були нагороджені грамотами, подяками, іншими відзнаками;
  •  Діти до ___ років – параметричний звіт – має відображати тих працівників у яких є діти до певного віку (наприклад, до 15 років, до 14 років).  

Значення більшості звітів змінюється в залежності від того, на який місяць їх виводити (наприклад, Кількість працівників станом на січень 2011 буде іншою ніж Кількість працівників станом на квітень 2011). Отже при виведенні звітів необхідно передбачити можливість вибору місяця, на який виводиться ця інформація. Також слід зазначити, що певна частина звітів є модифікацією певного базового звіту. Наприклад, Кількість бібліотечних працівників розраховується в різних модифікаціях ставок (0,5 та 1) та стажу роботи (див. вище). Створювати декілька практично однакових звітів які відрізняються лише встановленою умовою відбору недоцільно. В подальшому в системі в таких випадках передбачено створення лише одного базового звіту (інші легко можуть бути отримані модифікацією умови відбору в режимі Конструктора).

В розроблюваній базі даних доцільно передбачити прогнозування фонду заробітної плати. Функція прогнозування має дати відповіді на такі питання:

- яким буде фонд заробітної плати на довільний період (наприклад, наступні півроку);

- якою буде сума надбавки за вислугу років (Надбавка 2) за довільний період.

Відомості про кожний з фінансових показників (посадовий оклад, надбавки, доплата за шкідливість) мають бути розрахунковими значеннями, але водночас мають зберігатися у базі даних, а не бути значеннями, які розраховуються лише в запитах; це пов’язане з ймовірністю застосування для окремого працівника нестандартного порядку розрахунку окладу та надбавок в залежності від критеріїв, які будуть встановлені законами, указами Президента, інструкціями Міністерства культури України, іншими законодавчими та підзаконними актами. Такі рішення наразі неможливо передбачити і заздалегідь внести відповідне правило до бази даних, отже має існувати технічна можливість редагувати будь-яке розрахункове значення вручну.

В базі даних мають бути передбачена можливість групового коригування розрахункових та вихідних значень, а саме:

  •  коригування залежностей між тарифним розрядом та окладом;
  •  встановлення значення надбавки за складність і напруженість (Надбавка 1) для всіх працівників;
  •  встановлення значення надбавки за складність і напруженість (Надбавка 1) для бібліотечних працівників;
  •  встановлення значення надбавки за складність і напруженість (Надбавка 1) для не бібліотечних працівників;
  •  встановлення значення надбавки за складність і напруженість (Надбавка 1) якщо поле «посада» містить певне значення;  
  •  встановлення значення надбавки за вислугу років (Надбавка 2) якщо поле «посада» містить певне значення;
  •  встановлення значення надбавки за вислугу років (Надбавка 2) для всіх працівників;
  •  встановлення значення надбавки за вислугу років (Надбавка 2) для бібліотечних працівників;
  •  встановлення значення надбавки за вислугу років (Надбавка 2) для не бібліотечних працівників.

Введення даних має відбуватися в графічному режимі через спеціальні екранні форми.

2.3. Розробка інформаційного забезпечення системи внутрішнього контролю для бібліотек на основі Access

Розробку інформаційного забезпечення системи внутрішнього контролю доцільно розпочати зі створення інформаційної моделі розроблюваної системи.

Модель – це штучно створений об'єкт, що дає спрощене уявлення про реальний об'єкт, процес або явище, відображає|відбивати| істотні|суттєвий| сторони об'єкту, що вивчається, з погляду мети|ціль| моделювання. Моделювання – це побудова|шикування| моделей, призначених для вивчення і дослідження об'єктів, процесів або явищ.

Об'єкт, для якого створюється модель, називають оригіналом або прототипом. Будь-яка модель не є|з'являтися,являтися| абсолютною копією свого оригіналу, вона лише відображає|відбивати| деякі його якості і властивості, найбільш істотні|суттєвий| для вибраної мети|ціль| дослідження. При створенні|створіння| моделі завжди присутні певні допущення і гіпотези.

Системний підхід дозволяє створювати повноцінні моделі. Особливості системного підходу полягають в наступному|слідуючий|. Об'єкт, що вивчається, розглядається|розглядується| як система, опис і дослідження елементів якої не виступає|вирушати| як сама мета|ціль|, а виконується з урахуванням|з врахуванням| їх місця (наявність підзадач). В цілому|загалом| об'єкт не відділяється|відокремлюватися| від умов його існування і функціонування. Об'єкт розглядається|розглядується| як складова частина чогось цілого (сам є|з'являтися,являтися| підзавданням|задача|). Один і той же досліджуваний елемент розглядається|розглядується| як такий, що володіє різними характеристиками, функціями і навіть принципами побудови|шикування|. При системному підході на перше місце виступають|вирушати| не тільки|не лише| причинні пояснення функціонування об'єкту, але й доцільність включення|приєднання| його до складу інших елементів. Допускається можливість|спроможність| наявності у|в,біля| об'єкту безлічі індивідуальних характеристик і мір свободи.  

Моделювання – дослідження явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови|шикування| і вивчення їх моделей – це основний спосіб наукового пізнання. У інформатиці даний спосіб називається також обчислювальний експеримент.

Інформаційна модель – це сукупність інформації про об'єкт, що описує властивості і стан об'єкту, процесу або явища, а також зв'язку і відношення|ставлення| з|із| навколишнім світом.

Інформаційні моделі представляють|уявляти| об'єкти у вигляді|вид|, словесних описів, текстів, малюнків, таблиць, схем, креслень, формул і т.д. У інформаційній моделі немає матеріального втілення, вона будується тільки|лише| на інформації. Інформаційна модель автоматизованої системи обліку кадрів ЦБС Оболонського району представлена на рис. 2.1.

На рисунку формально відображено рух використовуваної для автоматизації кадрового обліку інформації. Як видно зі схеми, основою для кадрового обліку слугують два види документів – загальногромадянські документи, що видаються уповноваженими органами державної влади (паспорт, диплом, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду, трудова книжка) та документи, які є частиною внутрішнього документообігу організації (накази про прийняття, звільнення, нагородження працівника). У відповідності з правилами ведення документообігу уся інформація, що міститься в ідентифікуючих документах зводиться в особову картку працівника – основний документ обліку кадрів на підприємстві. До впровадження автоматизованої системи обліку кадрів паперовий варіант особової картки був єдиним джерелом інформації про співробітника.

Тобто, у випадку, коли було необхідно надати узагальнену інформацію про співробітників (наприклад, скласти список усіх працівників, що мають неповнолітніх дітей) – особові картки усіх працівників оброблялися вручну і з потрібних карток виписувалися прізвища потрібних працівників.

Рис. 2.1. Інформаційна модель автоматизованої системи обліку кадрів ЦБС Оболонського району

З впровадженням у ЦБС Оболонського району засобів комп’ютерної техніки  подібні списки стали складатися у форматі MS Word, однак задача їх вибірки з паперових документів залишилась незмінною.

Впроваджувана система, як видно зі схеми, дозволяє централізовано зберігати інформацію з особових карток працівників, що створює можливості для її автоматизованої обробки. Окрім вже згаданої інформації з основних загальногромадянських документів в створювану базу даних вносяться контактні дані: відомості про телефони, адреси та райони проживання працівників ЦБС а також цифрові копії фотокарток (шляхом переведення у цифрову форму портретної фотокартки з особової картки працівника. Накази про прийняття та звільнення з роботи слугують підставою для розрахунку стажу роботи, в т. ч. стажу бібліотечної роботи, окрім того наказом про прийняття на роботу встановлюються посадовий оклад, надбавки та доплати, тобто відомості необхідні для розрахунку заробітної плати. На підставі наказів про нагородження ведеться облік заохочених працівників.

Розроблювана система передбачає зберігання великого масиву особистих даних. Більшу частину даних, які не будуть дублюватися в інших таблицях та є стабільними характеристиками працівника доцільно звести у відповідну таблицю «_Працівник» (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Структура таблиці «_Працівник»

Ім’я поля

Тип даних

Примітки

ПІБ

Текстовий

Ідент_Код

Текстовий

Файл фото

Текстовий

Дата_народження

Дата/Час

Стать

Текстовий

Адреса

Текстовий

Район

Текстовий

Телефон

Текстовий

Телефон_мобільний

Текстовий

Серія_N

Текстовий

Серія і номер паспорту

Виданий

Текстовий

Ким виданий паспорт

Дата_видачі

Дата/Час

Дата видачі паспорту

Номер_Паспорту

Текстовий

З_якого_року_працює

Числовий

Освіта

Текстовий

Навчальний заклад

Текстовий

Диплом

Текстовий

З_місяця

Текстовий

З_року

Числовий

Освіта_2

Текстовий

Рівень освіти по другому диплому

Навчальний_Заклад_2

Текстовий

Диплом_2

Текстовий

N_наказу_про_прийняття

Текстовий

N_наказу_про_звільнення

Текстовий

Примітки

Поле MEMO

Оскільки колектив ЦБС порівняно невеликий (128 чоловік) ймовірність того, що в колективі опиняться дві повні тезки (в яких одночасно співпадатимуть прізвище, ім’я та по батькові) малоймовірна. Тому в якості ключового поля було обране поле ПІБ. За ключовим полем таблиця «_Працівник» зв’язується з таблицями в яких містяться додаткові дані про працівника і де одному працівникові має відповідати декілька записів. Це таблиці «_Працівник_Нагороди», «_Працівник_Курси_підвищення_ кваліфікації», «_Працівник_Діти». Таблиці пов’язуються за схемою «один-до-багатьох» (рис.2.2).

Рис. 2.2. Зв’язування таблиць за схемою «один-до-багатьох»

В усіх створених зв’язках забезпечується цілісність даних шляхом встановлення прапорців каскадного оновлення пов’язаних полів та каскадного видалення пов’язаних записів (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Забезпечення цілісності даних при зв’язуванні таблиць

Оскільки передбачені форми звітності по Штатному розпису і Тарифікаційному списку значною мірою дублюють одна одну – створення двох таблиць, в яких інформація дублюватиметься є недоцільним. Таким чином, усі поля, що мають відображати відомості про Штатний розпис і Тарифікацію зведені в єдину таблицю «_Штатне_Тарифікація». Структура таблиці представлена нижче.

Таблиця 2.5.

Структура таблиці «_Штатне_Тарифікація»

Ім’я поля

Тип даних

Примітки

Місяць

Текстовий

Місяць на який є актуальним даний запис

Рік

Числовий

Рік, на який є актуальним даний запис

Не_показувати_N_уШтат

Логічний

За правилами ведення кадрового документообігу у Штатному розписі певні записи мають йти без нумерації – найчастіше це записи про співробітниць, що знаходяться в декретній відпустці

Не_показувати_N_уТар

Логічний

ПІБ

Текстовий

Бібліотека

Текстовий

Бібліотека, в якій працює співробітник

Підрозділ

Текстовий

Підрозділ в межах бібліотеки, в якому працює співробітник

Посада

Текстовий

Тарифний_Розряд

Числовий

Кількість_Штатних_Посад

Числовий

Може бути 1 чи 0,5

Посадовий_Оклад

Числовий

Розрахункове поле – посадовий оклад штатної одиниці залежить від розряду

Розмір_Посадового_Окладу

Числовий

Розрахунок: Посадовий оклад * Кількість штатних посад

Надбавка_1_(відсоток)

Числовий

Розрахункове поле

Надбавка_1_(грн)

Числовий

Розрахункове поле

Надбавка_2_(відсоток)

Числовий

Розрахункове поле

Надбавка_2_(грн)

Числовий

Розрахункове поле

Надбавка_3_(відсоток)

Числовий

Розрахункове поле

Надбавка_3_(грн)

Числовий

Розрахункове поле

Доплата_за_шкідливість_(відсоток)

Числовий

Розрахункове поле

Доплата_за_шкідливість_(грн)

Числовий

Розрахункове поле

Всього_місячний_фонд_зп

Числовий

Розрахунок: Розмір посадового окладу + Всі надбавки

Примітки_до_Штатного

Поле МЕМО

Стаж_Бібл_роботи_(р)

Числовий

Збільшується кожного місяця для бібліотечних працівників

Стаж_Бібл_роботи_(м)

Числовий

Збільшується кожного місяця для бібліотечних працівників

Примітки_до_Тарифікації

Поле МЕМО

Сума_Надбавок_1-3

Числовий

Примітки_Для_Себе

Поле МЕМО

Примітки для службового користування (не відображаються у звітах)

Слід зазначити, що наразі існують лише три надбавки, які й показані в структурі таблиці, на даний момент не використовуються, але принципово можливо, що будуть використовуватись в майбутньому (у випадку зміни законодавства) й інші надбавки, вони не представлені в структурі, але в реальній таблиці є: це поля типу «Надбавка_4_(відсоток)»; «Надбавка_4_(грн)», «Надбавка_5_(відсоток)»; «Надбавка_5_(грн)» і т.д. (всього 10 полів).  

Для грошових одиниць в таблиці «_Тарифікація_Штатне» використовується формат «Числовий» і розмір поля «Дійсне» (точність – 18, шкала – 2, число десяткових знаків – 2), тобто два знаки після коми зберігаються в базі даних, але відображаються не в усіх звітах (округлюються до найближчого цілого значення).   

Поля, в яких значення не унікальні – тобто декілька записів можуть мати одне значення поля (наприклад, «Бібліотека»: декілька записів будуть мати однакове значення в поле «Бібліотека», адже декілька людей працюють в одній бібліотеці) передбачені поля підстановки; джерелом даних для поля підстановки слугують додаткові допоміжні таблиці, назви яких в базі даних починаються з «_припустимі_позначення…». Для прикладу, далі наведена структура таблиці «_Припустимі_позначення_Бібліотеки»

Таблиця 2.6.

Структура таблиці «_Припустимі_позначення_Бібліотеки»

Ім’я поля

Тип даних

Примітки

Бібліотека

Текстовий

N_бібл_у_списку

Числовий

За прийнятими правилами в Штатному розписі бібліотеки мають йти за визначеним порядком, який не співпадає з алфавітним порядком назв, для того, щоб забезпечити виконання цього правила – в таблицю й введене дане поле, далі у звіті саме по ньому відбувається сортування

Телефон_бібліотеки

Текстовий

Адреса_бібліотеки

Текстовий

Усі таблиці припустимих позначень пов’язані з таблицею «_Штатне_Тарифікація» відношенням «один-до-багатьох» з забезпеченням цілісності даних.

На підставі таблиці «_Штатне_Тарифікація» готується три звіти: «Штатне», «Тарифікація», «Штатний розпис без прізвищ (реальні дані)». Окрім того, в поєднані з таблицею «МАХ-Оклади» виводиться звіт «Штатний розпис без прізвищ (максимальні дані)», де замість реальних розмірів посадових окладів враховуються максимально припустимі посадові оклади для даної категорії (наприклад, замість суми з реальних розмірів посадових окладів бібліотекарів – сума максимальних розмірів посадових окладів, які взагалі може отримувати бібліотекар).

Правила розрахунку заробітної плати розглянуті в пункті 2.2. Технічно такий розрахунок можна реалізувати за допомогою запиту на вибірку, але з зазначених у п. 2.2 причин значення розміру посадового окладу, окремих надбавок та місячного фонду заробітної плати мають не просто розраховуватись у базі даних, а зберігатись в ній. Дані вносяться у відповідні поля таблиці «_Штатне_Тарифікація» в момент збереження запису, безпосередньо ж розрахунок здійснюється у пов’язаній з таблицею формі «форма_Тарифікація_2». В формі передбачена екранна кнопка «Розрахувати посадовий оклад і надбавки» по натисненню якої запускається макрос «_2011_01_Правила». Структура макросу відповідає правилам нарахування заробітної плати, що викладені в пункті 2.2. Далі порядок нарахувань подається формально.

Посадовий оклад (PO) представлений вибором потрібного значення в залежності від наявного тарифного розряду (TR)

Select Case TR

   Case 2, 5, 6

   PO = 941

   Case 8

   PO = 1005

   Case 9

   PO = 1060

   Case 10

   PO = 1116

   Case 11

   PO = 1208

   Case 12

   PO = 1300

   Case 13

   PO = 1392

   Case 14

   PO = 1483

   Case 15

   PO = 1582

End Select

Розмір посадового окладу (RPO) є множенням Посадового окладу (PO) на Кількість штатних посад (KSHP)

RPO = PO * KSHP

Надбавка 3 (Н3) розраховується як 50% від розміру посадового окладу

H3 = RPO * 0,5

Надбавка 2 (Н2) розраховується в залежності від Стажу роботи (SR)

If SR < 3 Then H3 = RPO * 0

If SR >= 3 And SR <= 10 Then H3 = RPO * 0.1

If SR >= 11 And SR <= 19 Then H3 = RPO * 0.2

If SR >= 20 Then H3 = RPO * 0.3

Надбавка 1 (Н1) нараховується тільки директору ЦБС як 50% від розміру посадового окладу

If Posada Like "Директор ЦБС" Then H1 = RPO * 0.5

Доплата за шкідливість (DZSH) нараховується тільки прибиральницям як 10% від розміру посадового окладу

If Posada Like "*прибирал*" Then DZSH = RPO * 0.1

Місячний фонд заробітної плати (MFZP) нараховується як розмір посадового окладу з додаванням усіх надбавок т доплати за шкідливість

MFZP = RPO + H3 + H2 + H1 + DZSH

Окрім ініційованого користувачем розрахунку в системі передбачене також перерахування розміру посадового окладу при створенні нового місяця (макрос «7м_Новий_Місяць»). Річ у тім, що в новому місяці стаж усіх бібліотечних працівників збільшується відповідно на 1 місяць та якщо після цього працівник переходить в іншу групу за стажем (табл. 2.3) – надбавка 2 для нього має бути перерахована і, отже, має бути перерахований увесь розмір посадового окладу.

В процесі розробки системи передбачено підготовку 20 звітів. Звіти готуються у візуальному режимі стандартними засобами Microsoft Access. Візуальний режим використання майстрів дозволяє користувачеві Access легко додавати кнопки відкриття створених звітів, однак зважаючи на їх велику кількість таке рішення є не ергономічним. Замість цього при підготовці системи був розроблений макрос з умовним виконанням, який виводить певний звіт в залежності від виділеного значення в списку звітів. Більшість розроблених звітів є параметричними, тобто вони запитують параметри року та місяцю станом на які виводиться інформація під час виконання. Дана інформація береться з відповідних полів головної форми. У цих полях, в свою чергу, значення встановлюються автоматично функціями

=Year(Now()) – визначення поточного року та

=Month(Now()) – визначення поточного місяця

Для правильного відкриття звітів було створено спеціальну таблицю («Звіти»), де вказані усі використовувані звіти (поле «Назва_Звіту»). В формі, в свою чергу, створюється список на основі значень поля «Назва_Звіту». Списку дається зрозуміла назва для зручного посилання на нього («Звіти_Доступні»).

На цьому етапі найменування звіту в таблиці ще ніяк не пов’язане з самим звітом. Для зв’язування створюється макрос, який складається з макрокоманд «ОткрытьОтчет». До макросу додається умовне виконання таким чином, щоб при виділенні назви звіту у списку, виконання макросу призводило до виведення відповідного звіту в режимі перегляду (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Приклад макрокоманди відкриття статистичного звіту

Макрос зберігається під іменем «Звіт-Вивести». Після внесення в макрос усіх наявних звітів – створюється кнопка для запуску макроса. Додатково створюється макрос «_Открыть_табл_Звіти» (і відповідна кнопка його запуску). Цей макрос має єдину макрокоманду «ОткрытьТаблицу» і відкриває таблицю з перерахуванням звітів як таку (відповідно користувач може за необхідності легко додати до таблиці новий звіт). Таким чином, в системі передбачено виведення наявних звітів через список і легке додавання нових звітів, для цього потрібно виконати нескладну послідовність дій: створити звіт, додати найменування звіту до таблиці «Звіти», додати макрокоманду «ОткрытьОтчет», що виконується при виборі створеного пункту в макрос «Звіт-Вивести».

Коротка характеристика наявних звітів подана нижче.

Звіт 01. Кількість бібліотечних працівників. Базується на запиті «01_Кількість_Бібл_Працівників». В бібліотеках ЦБС Оболонського району працюють як бібліотечні працівники (бібліотекарі, бібліографи, редактори та ін.), так і не бібліотечні (прибиральниці, гардеробниці, палітурники та ін.). Звіт показує кількість саме бібліотечних працівників. Технічно при заповненні таблиці «_Штатне_Тарифікація» для кожного працівника вказується посада з припустимого списку посад, який зберігається в таблиці «_Припустимі_позначення_Посади», навпроти кожної посади в цій таблиці вказується чи є посада бібліотечною (поле типу «Логічний», яке може містити значення так / ні), це поле виведене в запит разом з назвою і по ньому відбувається фільтрація (в запит відбираються лише записи у яки в полі «Бібліотечна_посада» стоїть позначка «так»).

Звіт 02. Кількість працівників взагалі. Базується на запиті «02_Кількість_працівників_взагалі_по_ПІБ». Показує скільки працівників працює на даний місяць в ЦБС (враховуються як бібліотечні, так і не бібліотечні працівники).

Звіт 03-1. Кількість бібліографів за категоріями (1, 2, без категорії). Базується на запиті «03-1_Кількість_Бібліографів_за_категоріями». Показує скільки працівників з посадою «бібліограф» працює в ЦБС на даний місяць, також дозволяє визначити скільки бібліографів 1-ої, 2-ої та бібліографів без категорії працює в ЦБС.

Звіт 05. Кількість головних, зав. сектором, зав. відділом, зав. Бібліотекою. Базується на запиті «Б_03_Кількість_Головних_ЗавВідділом_ЗавБібліотекою». Звіт показує кількість адміністративного персоналу по облікових групах «Головні»; «Зав. відділом»; «Зав. сектором»; «Зав. бібліотекою» станом на певний місяць. До облікової групи «Головні» входять:

  •  Гол.бібліотекар по роботі з дітьми;
  •  Гол.бібліотекар по роботі з ел.каталогом;
  •  Гол.інженер з питань комп.і автомат. бібл. процесів;
  •  Гол.методист;
  •  Головний системний бібліотекар;
  •  Гол.бібліограф.

До облікової групи «Зав. відділом» входять:

  •  Зав.відділом;
  •  Зав.молодшим відділом;
  •  Зав.старшим відділом.

До облікової групи «Зав. сектором» входять:

  •  Зав.сектором по роботі з юнацтвом;
  •  Зав.сект. обсл. дорос.б-ки;
  •  Зав.сектором маркетингової роботи;
  •  Зав.сектором по роботі з БД в елек. каталозі;
  •  Зав.сектором обліку та обробки документів.

До облікової групи «Зав. бібліотекою» входять:

  •  Директор ЦБС;
  •  Зав.бібліотекою.

При заповненні таблиці «_Штатне_Тарифікація» для кожного працівника вказується посада з припустимого списку посад, який зберігається в таблиці «_Припустимі_позначення_Посади», навпроти кожної посади в цій таблиці в полі «Входить_до_групи» вказується одна з облікових груп (або не вказується жодної). В запиті «Б_03_Кількість_Головних_ЗавВідділом_ЗавБібліотекою» використовується поле «Посада» з таблиці «_Штатне_Тарифікація» та поле «Входить_до_групи» з таблиці «_Припустимі_позначення_Посади», що й дає можливість підрахувати узагальнені значення по облікових групах.

Звіт 06. Кількість прибиральниць. Базується на запиті «06_Кількість_прибиральниць». Звіт показує кількість прибиральниць станом на певний місяць, виведені прізвища усіх прибиральниць.

Звіт 07. Кількість робітників. Базується на запиті «07_Кількість_робітників». Звіт показує кількість працівників робітничих спеціальностей (електрик, сантехнік, покрівельник та ін.), що працюють в ЦБС станом на певний місяць. При заповненні таблиці «_Штатне_Тарифікація» для кожного працівника вказується посада з припустимого списку посад, який зберігається в таблиці «_Припустимі_позначення_Посади», навпроти кожної посади в цій таблиці в полі «Входить_до_групи» вказується одна з облікових груп. Облікова група «Робітники» вказується для посад:

  •  Робітник-столяр за сумісництвом;
  •  Робітник-сантехнік за суміщенням;
  •  Робітник-сантехнік за сумісництвом;
  •  Робітник-сантехнік;
  •  Робітник-покрівельник;
  •  Робітник-електрик;
  •  Робітник по поточному ремонту;
  •  Робітник-столяр за суміщенням.

В запиті «07_Кількість_робітників» використовується поле «Посада» з таблиці «_Штатне_Тарифікація» та поле «Входить_до_групи» з таблиці «_Припустимі_позначення_Посади», що й дає можливість вивести лише працівників робітничих спеціальностей.  

Звіт 08. Кількість за тарифними розрядами. Базується на запиті «08б_Кількість_за_тарифними_розрядами». Тарифний розряд для кожного працівника вказується в таблиці «_Штатне_Тарифікація». Оскільки кожному запису про працівника (таблиця «_Працівник») відповідає багато записів про його роботу (таблиця «_Штатне_Тарифікація») – записів в «_Штатне_Тарифікація» буде стільки, скільки працівник відпрацював місяців. У одного й того ж працівника в різних місяцях може бути різний тарифний розряд. Отже, хоча загальна кількість по тарифних розрядах буде однакова, розподіл по конкретних розрядах може відрізнятися від одного місяця до іншого. Даний звіт дозволяє визначити, скільки працівників мають кожний з розрядів (від 0 до 15) в кожному конкретному місяці. Слід зазначити, що сумарне значення по звіту показує, скільки штатних посад мають той чи інший розряд (а не скільки працівників мають певний розряд). Тому, якщо один працівник займає дві різні посади – сумарна кількість посад буде більше ніж кількість працівників взагалі.   

Звіт 09. Кількість за освітою (всі працівники). Базується на запиті «09_Кількість_за_освітою». Показує скільки працівників мають певний освітній рівень: базова вища, вища, бібліотечна вища, середня, середньо-спеціальна, бібліотечна середньо-спеціальна. Дані беруться з таблиці «_Працівник».

Звіт 10. Кількість штатних посад за посадою. Базується на запиті «10_Кількість_штатних_посад». Звіт показує, які посади використовуються в ЦБС, для кожного виду посади кількість людей, що працює на даній посаді. Дані на конкретний місяць беруться з таблиці «_Штатне_Тарифікація».   

Звіт 13. Кількість вакансій посад за посадою. Базується на запиті «13_Кількість_вакансій_за_посадою». Звіт показує, скільки є вакантних посад, виводить назву посади та назву бібліотеки в якій є вакансія. Вакантною вважається посада яка присутня в таблиці «_Штатне_Тарифікація» за певний місяць, але у відповідному записі таблиці в полі «ПІБ» не зазначено жодного з працюючих співробітників (замість цього там залишається позначення «Вакансія»).

Звіт 23-1. Кількість бібл. працівників (стаж до 3 років, ставка 0,5). Базується на запиті «23-1_Кількість_Бібл_працівників_(стаж_до3_ставка_05)». Звіт показує, скільки на даний місяць працює співробітників на бібліотечних посадах у яких стаж менше 3 років і водночас ставка 0,5. У звіті виводиться ПІБ, назва посади, стаж бібліотечної роботи (років, місяців). Дані беруться з таблиці «_Штатне_Тарифікація».

Звіт 24-1. Кількість бібл. працівників (стаж 3-9 років, ставка 0,5). Базується на запиті «24-1_Кількість_Бібл_працівників_(стаж_3-9_ставка_05)». Звіт показує скільки на даний місяць працює співробітників, які мають стаж бібліотечної роботи від 3 до 9 років і працюють на 0,5 ставки. Звіт відрізняється від попереднього більш складною умовою відбору з використанням логічного оператора And (>=3 And <=9). У звіті виводиться ПІБ, назва посади, стаж бібліотечної роботи (років, місяців). Дані беруться з таблиці «_Штатне_Тарифікація».

Звіт 27-1. Кількість бібл. працівників, що працюють за сумісництвом (на 0,5 ставки). Базується на запиті «27-1_Кількість_Бібл_працівників_ за_сумісництвом_ставка_05». У звіті виводяться усі працівники бібліотечних спеціальностей які працюють за сумісництвом; виводяться записи у яких посада містить текст «сумісн» (умова відбору «Like "*сумісн*"»), наприклад «Бібліотекар 1 кат. за сумісництвом». Дані беруться з таблиці «_Штатне_Тарифікація».

Звіт 30. Сума посадових окладів по категоріях (бібл. працівники, робітники, прибиральниці). Базується на запиті «30_Сума_посадових_ окладів_по_категоріях». Звіт показує суму посадових окладів по кожній з категорії працівників: бібліотечні працівники, прибиральниці, робітники, інші. Дані беруться з таблиці «_Штатне_Тарифікація». Розподіл по категоріях здійснюється на підставі даних таблиці «_Припустимі_позначення_Посади»: якщо в полі «Бібліотечна_посада» зазначеної таблиці стоїть позначення «Так» - запис відноситься до категорії «бібл. працівники», якщо в полі «Входить_до_групи» вказана група «Робітники» - запис належить до категорії «робітники», якщо назва посади містить текст «прибирал» - запис належить до категорії «прибиральниці».

Звіт 33. Всього місячний фонд зарплати. Базується на запиті «33_Всього_місячний_фонд_зарплати». За звітом можна прослідкувати динаміку зміни розміру фонду заробітної плати по роках та місяцях: встановлене групування за роками, в межах кожного року – групування за місяцями.

Звіт 34. Дні народження. Базується на запиті «34_Дні_народження». Звіт виводить в порядку збільшення дат (від січня до грудня) дні народження працюючих співробітників. Дані згруповані по місяцях. У звіті виводиться дата народження (поле «Дата_народження» таблиці «_Працівник»), ПІБ (поле «ПІБ» таблиці «_Працівник»), бібліотека, в якій працює працівник (поле «Бібліотека» таблиці «_Штатне_Тарифікація»). Окрім того у звіті передбачено два розрахункових поля: «День_святкування» та «Вік_у_поточному_році». Вік у поточному році визначається шляхом виділення значення року з дати народження – функція Year() та з поточної дати Year(Now()). Після чого, безпосередньо вік отримується як різниця між двома значеннями:

Вік_в_поточному_році: Year(Now())-Year([_Працівник]![Дата_народження])

В MS Access за допомогою функції Weekday для будь-якої дати можливо отримати значення дня тижня, необхідно лише пам’ятати, що днем з порядковим номером 1 вважається неділя (як це прийнято в західних країнах), а не понеділок (як прийнято в країнах СНД), відповідно понеділок – 2, вівторок – 3 і т.д. Звідси, не викликає складнощів визначення на який день тижня припадав день народження співробітника. Однак, для практичних цілей доцільніше визначити на який день тижня припадає день народження в поточному році, а не в рік народження людини. Такий розрахунок здійснюється в декілька етапів:

1. за допомогою функцій Day та Month визначається відповідно день та місяць від дати народження працівника;

2. за допомогою функції Year(Now()) визначається поточний рік;

3. за допомогою оператора конкатенації (&) отримані раніше значення дня та місяця поєднуються з поточним роком;

4. за допомогою функції DateValue() отриманий рядок перетворюється в дату (до того моменту результат конкатенації технічно являє собою текстовий рядок);

5. за допомогою функції WeekDay для отриманої дати визначається номер дня тижня. Формула створеного розрахункового поля представлена нижче:

День_святкування: Weekday(DateValue(Day([_Працівник]![Дата_народження]) & "." & Month([_Працівник]![Дата_народження]) & "." & Year(Now())))

6. за допомогою функції iif() на підставі отриманого номера визначається текстове позначення дня тижня:

=IIf([День_святкування]=1;"Вс";IIf([День_святкування]=2;"Пн";IIf([День_святкування]=3;"Вт";IIf([День_святкування]=4;"Ср";IIf([День_святкування]=5;"Чт";IIf([День_святкування]=6;"Пт";IIf([День_святкування]=7;"Сб";"***")))))))

Звіт 36. Дислокація бібліотек телефони. Базується на запиті «36_Дислокація_бібліотек_телефони». Звіт показує контактні дані кожної бібліотеки та контактні дані адміністрації кожної бібліотеки. Відомості про бібліотеку (адреса, телефон) беруться з таблиці «_Припустимі_позначення_Бібліотеки», прізвища та телефони адміністративних працівників – з таблиці «_Працівник», назви посад – з таблиці «_Штатне_Тарифікація». Посади, що виводяться обмежені фільтром – у звіт потрапляють лише посади: "Зав. бібліотекою"; "Зав. відділом"; "Заст. директора"; "Зав.сект. обсл. дорос.б-ки". Звіт є параметричним – в процесі виконання запитуються дані про місяць та рік станом на які виводиться інформація: хоча адреси та телефони бібліотек є незмінними, але можуть змінитися прізвища відповідальних осіб (зав. бібліотекою, зав. відділом та ін.).

Звіт 37. Курси підвищення кваліфікації. Базується на запиті «37_курси_підвищення_кваліфікації». Звіт показує усіх працівників які коли-небудь проходили курси підвищення кваліфікації, назву й дату курсу а також організацію яка проводила курси, дані відсортовані за датою проведення курсів і згруповані за роком проведення.

Звіт 38. Нагороди. Базується на запиті «38_Нагороди». У звіті виводяться усі працівники які коли-небудь отримували нагороди (подяки, грамоти, похвальні листи). У звіті виведено дату нагородження, вид нагороди, назву організації, яка присвоїла нагороду. Дані відсортовані за датою нагородження і згруповані за роком нагородження.

Звіт 39. Діти до ___ років. Базується на запиті «39_Діти». Звіт виводить усіх працівників у яких є діти до певного віку (вік задається в полі зі списком «Діти_до») а також прізвища, ім’я та по батькові та дату народження кожної дитини. Дані у звіті відсортовані за віком дитини (від найменшого до найбільшого віку).

Один зі звітів («Штатне (без прізвищ)») згідно з умовами завдання необхідно не лише виводити на екран як стандартний звіт Access, але й мати можливість вивести у форматі MS Excel. Ця задача вирішується в декілька етапів:

  •  створення запиту стандартними засобами MS Access (запит «_Штатний_розклад_(без_прізвищ)-ИТОГО»);
  •  вивантаження результатів запиту у тимчасовий файл на жорсткому диску;
  •  створення нового файлу на шаблоні (шаблон типу xlt має бути підготовлений заздалегідь);
  •  підготовка макросу Excel, який переносить дані з тимчасового файлу до нового файлу, який був створений з використанням шаблону.

Штатними засобами Access домогтися такої функціональності неможливо, отже, для цього використовується скрипт VBA:

Private Sub Кнопка332_Click()

  'Вивантажити дані в тимчасовий файл

   DoCmd.OutputTo acOutputQuery, "_Штатний_розклад_(без_прізвищ)-ИТОГО", acFormatXLS, "C:\Test.xls"

   

  'Створити новий файл на шаблоні

  '(шлях до шаблону - відносний)

   Dim xl

   Dim wb

   Dim OpenTemplate As String

   OpenTemplate = CurrentProject.Path & "\Templates\" & "shtat-01-.xlt"

   

   Set xl = CreateObject("Excel.Application")

   Set wb = xl.Workbooks.Add(OpenTemplate)

   xl.Visible = True

  

  'Запустити макрос Excel

  'Перенести дані з тимчасового файлу в файл на шаблоні (на аркуш "Джерело")

   xl.Application.Run "Import"

  

  'Запустити макрос Excel

  'Перенести дані с аркушу "Джерело" на аркуш "Формат"

   xl.Application.Run "Perenos"

  

End Sub

Як видно з листингу перенос даних з тимчасового файлу до файлу, створеного на основі шаблону відбувається за допомогою макроса VBA, який запускається з файлу Excel (хоча сама команда «xl.Application.Run "Import"» ініціює запуск з Access). Повний текст цього макросу наведений нижче.

Sub Import()

'*****************************************************************

'------------------ ВІДКРИТТЯ ПОТРІБНОГО ФАЙЛУ: ------------------

'*****************************************************************

   'выбор файлу (для подальшого порівняння з поточним)

       Dim fileToOpen As String

       fileToOpen = "C:\Test.xls"    

   'Запам’ятовування поточної книги (з якої стартуємо) в змінній tekKniga

       Dim tekKniga As String

       tekKniga = ThisWorkbook.Name '(shtat-01.xls)

   'скасування оновлення екрану – щоб файл, який відкривається не блимав перед користувачем

       Application.ScreenUpdating = False

   'відкриття обраного файлу - файл відкривається, але не блимає на екрані;

   'посилання в файлі не оновлюються

       Workbooks.Open Filename:=fileToOpen, UpdateLinks:=0

   '------------------- fileToOpen = otkrKniga-----------

   'запам’ятовування книги, яку відкрили (fileToOpen) в змінній otkrKniga

       Dim otkrKniga As String

       otkrKniga = " "

       otkrKniga = ActiveWorkbook.Name

'*****************************************************************

'------------ КОПІЮВАННЯ ДАНИХ З ВІДКРИТОГО ФАЙЛУ --------------

'*****************************************************************

   

   'КОПІЮВАННЯ - "C:\test" --> "shtat-01.xls"

    Kopir_Table tekKniga, otkrKniga

'*****************************************************************

'------------------ ЗАКРИТТЯ КНИГИ fileToOpen---------------------

'*****************************************************************

   '                (fileToOpen = otkrKniga)

'прибираємо режим "Копіювати/Вставити"

   Application.CutCopyMode = False

   

'закрываємо файл fileToOpen (він же otkrKniga)  

   Workbooks(otkrKniga).Close SaveChanges:=False

       

'повернення на аркуш <format>

   Sheets("Формат").Activate

   Sheets("Формат").Range("A1").Select

   

'відновлюємо оновлення екрану

   Application.ScreenUpdating = True

   'макрос завершено

'------------------------КІНЕЦ МАКРОСА-------------------------

End Sub

При перенесенні дані потрапляють у кінцевий файл на лист «Источник» в неформатованому вигляді. Перенесення даних на заздалегідь підготовлену довільну сітку здійснюється макросом «Perenos», який запускається з вихідного макросу командою «xl.Application.Run "Perenos"». Порядок перенесення даних не є жорстко визначеним, замість цього макрос в процесі виконання зчитує значення зі спеціального службового листа Excel, який розташовано у створюваному файлі – рис. 2.5.

Рис. 2.5. Формалізований вигляд правил перенесення даних

Повний листинг макросу «Perenos» представлений в додатку 1.

Розроблюване інформаційне забезпечення системи внутрішнього контролю бібліотек дозволяє контролювати розподіл бюджетних коштів на посадові оклади та надбавки працівникам бюджетної установи – ЦБС Оболонського району м. Києва. Однак, як було показано вище, основна сутність контролінгу полягає не тільки у власне контролі за рухом грошових коштів (в даному випадку коштів державного бюджету), але й насамперед в аналізі економічної ефективності розпорядження цими коштами. Інакше кажучи, питання контролінгу невід’ємне від питання аналізу економічної ефективності впровадження контролінгу. На практиці дане завдання може бути реалізоване через впровадження певних одиниць ефективності виконуваної роботи для кожного зі спеціалістів, що працюють в ЦБС Оболонського району. В цьому випадку можна поставити задачу порівняння  у системі планових та фактичних показників роботи та впровадження  аналізу економічної ефективності розробленої інформаційної системи. Цьому питанню буде присвячена третя частина даної дипломної роботи.  


III. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ  ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ НЕПРИБУТКОВИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ БІБЛІОТЕК ЦБС ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ)

3.1. Оцінка вартості розробки програмного забезпечення

Історія технологій оцінки ПЗ розпочалася у 1960-х роках а активним напрямком економічної діяльності оцінка ПЗ стала протягом 1970-х років. Для оцінки вартості розробки ПЗ, дослідники спробували виявити основні фактори, що впливають на показник зусиль за допомогою регресивних методів, і звести результати цих досліджень у єдину модель. Можливості популярної у 1970-х роках моделі оцінки вартості апаратного забезпечення PRICE були розширені для оцінки програмного забезпечення, і ця модель отримала назву PRICE S. Модель SLIM (модель життєвого циклу) [50, с. 345-361] була отримана після проведення теоретичних і аналітичних досліджень. Наприкінці 1970-х років з’явилася модель COCOMO (конструктивна модель вартості) [47]. У 1980-х кращі моделі продовжували удосконалюватися і розвиватися. Протягом другої половини 1980-х років з’явилося кілька комп'ютеризованих засобів оцінки, які реалізували модель COCOMO [32, с. 152]. Модель Randall Jensen [48, с. 96-106] була розширена за рахунок усунення деяких небажаних аспектів моделі SLIM, а потім просувалась як SEER-SEM (оцінка системи і ресурсів – модель оцінки ПЗ). У 1990-х роках, моделі вартості ПЗ продовжували покращуватись, в той час як з’являлися різні нові методи і моделі [49].

Методи модельно-орієнтованої оцінки ПЗ включають алгоритми, які калібрують за допомогою певної кількості даних відомих проектів; експертні підходи базуються на оцінках одного або декількох експертів з відповідним досвідом оцінювання; навчально-орієнтовані методи використовують методи штучного інтелекту і машинного навчання для аналізу попередніх проектів, що дозволяє краще оцінювати нові проекти; динамічні методи дозволяють явно адаптувати зміни програмного проекту протягом його життєвого циклу для підвищення точності оцінки; регресійні методи застосовують статистичний підхід до побудови моделей на основі великого обсягу проектних даних; змішані методи використовують більше однієї методики з різних категорій. Наприклад, байєсовський підхід, який поєднує експертний та регресійний підходи.

Б. Боєм [46, с. 177-205] провів ретельні огляди 38 підходів і різних моделей, розглянув їхні сильні та слабкі сторони, і прийшов до наступних висновків: жодна методика не може бути пріоритетною для усіх ситуацій; поєднання різних методів в більшості випадків дає гарні результати; метод використання нейронних мереж та динамічні методи не є достатньо зрілими на момент дослідження. В даному дослідженні методи машинного навчання і регресійні методи використовуються для певних задач або їхні елементи вже інтегровані у моделі.

Методи і моделі оцінки вартості ПЗ можна поділити на дві групи: неалгоритмічні методи та алгоритмічні моделі. До неалгоритмічний методів належать Price-to-win, оцінка за Паркінсоном, експертна оцінка, оцінка за аналогією [31, с. 113-118]. До алгоритмічних моделей відносяться SLIM і COCOMO [6, с. 42-51]. Модель оцінки вартості ПЗ базується на одній або декількох функціях, які описують залежність між характеристиками проекту і витратами на його реалізацію. Моделі поділяють за типом використовуваних функцій на лінійні, мультиплікативні, степеневі; і за використанням історичних даних на емпіричні та аналітичні. Найбільш часто використовуваною і добре документованою є модель COCOMO.

Сімейство моделей COCOMO (COnstructive COst MOdel – модель витрат виробництва) було створено у 1981 році на основі бази даних про проекти консалтингової фірми TRW [49]. COCOMO представляє собою три моделі, орієнтовані на аналіз ПЗ різного ступеню складності і різних етапів життєвого циклу: базова (Basic) застосовується на етапі вироблення специфікацій, вимог; розширена (Intermediate) – після визначення вимог до ПЗ; поглиблена (Advanced) – використовується після закінчення розробки проекту ПЗ. У загальному вигляді, рівняння моделей має вигляд

Е = а Sb  EAF

де Е – витрати на проект (в залежності від того, який фрагмент програми береться як оціночний рядок коду – власне рядок, клас, функція, процедура, інше – може позначати кількість годин, днів або місяців), S – умовний розмір коду (у LOC lines of code, оціночні рядки коду), EAF – фактор уточнення витрат (effort adjustment factor). Параметри a і b залежать від виду додатку, що розроблюється, який може бути наступним:

– відносно простий проект, відсутня заздалегідь вироблена вичерпна специфікація (наприклад, нескладне прикладне ПЗ) (a = 1, b = 1);

– проект середньої складності, вимоги до проекту визначаються специфікацією, однак можуть змінюватися в процесі розробки проекту (наприклад, ПЗ системи управління банківським терміналом) (a = 2, b = 1);

– проект, який повинен бути реалізований в жорстких рамках заданих вимог чи специфікацій (наприклад, ПЗ системи управління польотами) (a = 3, b = 2).

У базовій моделі фактор EAF приймається рівним одиниці. Для визначення значення цього фактора у розширеній моделі використовується спеціальна таблиця, яка містить ряд параметрів, що визначають вартість проекту. При використанні поглибленої моделі, спочатку проводиться оцінка з використанням розширеної моделі на рівні компонента, після чого кожен параметр вартості оцінюється в чотирьох фазах життєвого циклу ПЗ: визначення вимог, проектування, кодування і тестування компонентів, інтеграції та тестування готового продукту [4, с. 12].

Розроблювана система належить до програмного забезпечення середньої складності, відповідно з викладеним вище для розрахунку беруться такі коефіцієнти: a = 2; b = 1; EAF = 1. В неформалізованому вигляді вимоги до системи були сформульовані у підрозділі 2.2. У формалізованому вигляді вони можуть бути представлені в таблиці (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Формалізований підрахунок вимог до розроблюваної системи

(згідно моделі COCOMO)

Вид вимог

Формальна кількість

Загальні вимоги (виведення і розрахунок даних)

43

Звіти

46

Прогнозування

2

Коригування

9

Всього

100

Звідси, витрати (людино-годин) на визначення вимог:

Ев = 2 1001 1 = 200

Оскільки в якості базової технології було обрано БД Access, основним завданням проектування є визначення вичерпного переліку таблиць для зберігання даних та зв’язків між ними. В цьому випадку S буде дорівнювати кількості таблиць бази даних тобто 21, звідси можна визначити витрати на проектування:

Eп = 2 211  1 = 42

Наступним етапом визначення вартості розробки ПЗ є визначення витрат на кодування і поточне тестування, тут слід зазначити, що об’єкти, які кодуються, неоднорідні і представлені п’ятьма типами: програмні процедури та функції (VBA); запити SQL (представлені також у вигляді графічних об’єктів – запитів бази даних); макроси (що являють собою прихований виклик процедур VBA та WIN32 API); звіти; екранні форми. Кількість об’єктів по типах представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.

Кількість розроблених об’єктів бази даних

Вид об’єкту

Кількість об’єктів

Процедури та функції (VBA)

32

Запити (SQL)

91

Макроси

95

Звіти

60

Екранні форми

9

Всього

287

Слід зазначити, що хоча в БД використовується значна кількість  процедур, самі вони в більшості невеликі, тому при розрахунку Е, можна прийняти a = 1 та b = 1.  Звідси, витрати на кодування та первинне тестування:

Ект = 1 287I  1 = 287

Нарешті тестування готового продукту включає в себе перевірку працездатності усіх екранних елементів управління. В рамках розроблюваного ПЗ практично усі команди доступні через елементи графічного інтерфейсу – екранні кнопки. Їхня загальна кількість дорівнює 55, звідси витрати на тестування готового продукту:

Eт = 2 551  1 = 110

Підсумовуючі значення усіх чотирьох етапів маємо загальні витрати в годинах Eзаг на розробку програмного забезпечення:

Eзаг = Ев +  Eп + Ект + Eт = 200 + 42 + 287 + 110 = 639

Отже, загальні витрати на повний спектр розробки ПЗ (від формування вимог до тестування готового продукту) складає 639 годин.

Досить неоднозначним є питання оцінки вартості розробки в грошовому вираженні. Це пов’язане з тим, що заробітна плата відповідних спеціалістів (інженерів-програмістів) істотно відрізняється як в різних регіонах, так і в різних організаціях в межах одного регіону. Якщо прийняти в якості середньої зарплату інженера-програміста в 6000 грн., кількість робочих днів в місяці – 22 та тривалість робочого дня – 8 годин, маємо вартість розробки програмного забезпечення Еварт:

Еварт = 6000 : 22 : 8 639 = 21 784,09 грн.

Отже, вартість розроблюваного програмного забезпечення дорівнює 21 784 грн. 09 коп.

3.2. Економічний ефект від впровадження розробленого програмного забезпечення 

Всі програмні продукти, які розробляються на даний час, необхідно обґрунтувати з точки зору економічної доцільності. Дане обґрунтування необхідне для того, щоб вчасно припинити (при втраті актуальності або надмірних витратах) розробку або здійснити необхідні інвестування в проект для забезпечення необхідними програмними або апаратними засобами розробників з метою одержання очікуваних результатів. Економічний ефект розробленого продукту визначається на основі економічних показників, які дають можливість прогнозувати результат від впровадження даної програми.

Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання програмного забезпечення будь якої діагностичної предметної області. Враховуючи інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки, на сьогодні такий аналіз є невід’ємною частиною попереднього аналізу аналогічних робіт, оскільки саме результат автоматизації виробничих процесів дає суттєве покращення в технології виробництва чи діагностування об’єктів, а кошти, що витрачаються на дану роботу, повинні бути еквівалентними тому ефекту, який принесе конкретне нововведення.

Специфіка предметної області ЦБС Оболонського району м. Києва визначає й специфічні підходи до оцінки економічної ефективності впровадження розробленого програмного забезпечення. В рамках такої оцінки ведуться розрахунки на основі головного показника ефективності бібліотечної роботи – кількості книговидач (тобто робота бібліотекаря тим краще – чим більше книговидач він зробить за одиницю часу). На даний час плановий покажчик книговидачі складає 400 екземплярів (книг, брошур, журналів, аудіовізуальних видань тощо) на місяць. Відповідно, чим він більший тим якісніше працює бібліотекар (тим більше людей заохочує читати). З іншого боку формальним показником кваліфікації бібліотекаря (від якого залежить і рівень заробітної плати) є тарифний розряд. Взаємозалежність між тарифним розрядом та розміром оплати ЦБС довільно змінювати не може: цей порядок визначається у відповідності з затвердженим Верховною Радою України рівнем мінімальної заробітної плати. Але присвоєння певного тарифного розряду – є у компетенції ЦБС. Загальна ідея полягає в тому, щоб ввести в єдину базу даних відомості про розмір місячного фонду заробітної плати (посадовий оклад та всі нарахування) з одного боку та відомості про книговидачу, що її виконує бібліотекар з іншого. Це дозволить автоматизовано визначати взаємозалежність між трудовими показниками і рівнем оплати та, за необхідності, змінювати рівень оплати змінюючи тарифний розряд (як в менший, так і в більший бік). Технічно це досягається додаванням поля «Книговидача» (числовий тип) до таблиці «_Штатне_Тарифікація» та заповненням цього поля протягом місяця. Отримані результати – грошові нарахування та показники книговидачі бібліотекарів за січень 2012 р. представлені в додатку 2. Як видно з додатку 2 – кількість книговидач складає від 300 до 486 екземплярів на місяць на одного бібліотекаря, посадові оклади від 1025 до 1231 грн. на місяць, сумарний місячний фонд заробітної плати – 90 936,35 грн.

Для того щоб дати відповідь на питання – чи залежить на даний момент тарифний розряд (і відповідно зарплата) від поточних результатів діяльності (кількість книговидач) – простих арифметичних методів замало. Тут доцільно скористатися кореляційним аналізом, а саме – підрахунком коефіцієнту кореляції по Пірсону. Кореляція – є коефіцієнтом залежності двох рядів даних, тобто відповіддю на питання – чи збільшуються значення у другому ряді, коли значення збільшуються у першому ряді. Найбільший можливий коефіцієнт кореляції – 1, чим він менший, тим менша залежність між двома рядами даних.

Якщо за значення, що корелюються взяти хi yi, а за  і – їхні відповідні середні арифметичні, то

Для зручності підрахунків на калькуляторі використовують також формулу:

Окрім того, кореляція може вираховуватись з використанням методу «n-1»:

де n – кількість значень, sx sy – їхні стандартні відхилення (стандартне відхилення – це міра того, наскільки широко розкидані точки даних відносно їх середнього значення). Стандартне відхилення, в свою чергу, обчислюється за формулою:

Усі формули кореляції дають один і той самий результат (відрізняється лише порядок розрахунків).

Коефіцієнт кореляції для двох рядів даних: Тарифні розряди та Книговидача станом на січень 2012 складає -0,235, тобто кореляції між кількістю книговидач та тарифним розрядом (і відповідно рівнем оплати праці) практично немає. В даному разі використання автоматизованого контролінгового механізму (у формі бази даних, в якій представлені відповідні показники у вигляді, що допускає групування та узагальнення) показує, що фонд заробітної плати використовується недостатньо ефективно. Це можна наочно спостерігати, якщо звести отримані дані у діаграму (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Кореляція: Місячний фонд зарплати / Книговидача (січень 2012)

На діаграмі 3.1 по осі абсцис цифрами від 1 до 55 позначені бібліотечні працівники, верхній графік – розмір посадового окладу на місяць, нижній графік – кількість книговидач на місяць. Як легко помітити – не існує безпосередньої залежності від продуктивністю роботи бібліотекаря (кількістю книговидач) і посадовим окладом. З точки зору контролінгу – в даному разі наявне неоптимальне використання коштів, яке до того ж не має мотивуючої функції.

Після аналізу зазначених показників було зроблено висновок про необхідність змінити тарифні розряди – привести їх у відповідність з реальним навантаженням по книговидачі. Принцип вказаних змін вказано в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Принцип зміни встановлення тарифних розрядів в залежності від фактичної книговидачі

Кількість книговидач

Розряд

< 400

8

401-430

9

431-460

10

> 460

11

Вказані зміни було застосовано в квітні 2012 р., грошові нарахувння та показники книговидачі бібліотекарів за квітень 2012 р. представлені в додатку 3. Сума загального місячного фонду заробітної плати зменшилась до 88 770,85. Таким чином за один місяць заощадження від використання контролінгу складає:

90 936,35 – 88 770,85 = 2165,50 грн.

При тому що у деяких працівників, як можна побачити з додатків 2 та 3, тарифний розряд, і відповідно заробітна плата, підвищились. Дані кореляційного аналізу також демонструють істотне збільшення – кореляція між тарифним розрядом та обсягом книговидач складає 0,874, тобто рівень кореляції є високим. Наочно це можна також побачити на графіку (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Кореляція: Місячний фонд зарплати / Книговидача (квітень 2012)

Сенс позначень в даному випадку той самий, що й на рис. 3.1, проте сінхронність обох графіків помітно підвищилася: працівники які забезпечують кращу книговидачу – мають більшй тарифний розряд. Кореляція в даному випадку все одно менше 1 оскільки (і це теж добре помітно на рис. 3.2) графік посадового окладу є значно більш дискретним ніж книговидачі, це пояснюється обмеженнями, які накладає затверджена Кабінетом Міністрів України Єдина Тарифна сітка. Однак основну мету впровадження в діяльність ЦБС Оболонського району контролінгу вочевидь досягнуто – кореляція між результатами праці та оплатою збільшилась а загальні витрати – зменшилися.


ВИСНОВКИ 

Контролінг – нове явище в теорії і практиці сучасного управління, яке виникло на перетині економічного аналізу, планування, управлінського обліку і менеджменту. Контролінг переводить управління підприємством на якісно новий рівень, інтегруючи, координуючи і спрямовуючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей.

Контролінг – це функціонально відособлений напрямок роботи на підприємстві, пов’язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

В більшості випадків мета підприємства – отримання прибутку (в цьому випадку контролінг можна назвати системою управління прибутком підприємства), але у неприбуткової організації цілі природно інші – розумне використання бюджетних коштів, оптимізація організаційної структури та штатного розкладу, в цьому разі контролінг зорієнтує зусилля підприємства для досягнення цих завдань.

Знаходячись на перетині обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в управлінні підприємством: він зв’язує воєдино усі ці функції, інтерпретує та координує їх, причому не замінює собою управління підприємством, а лише переводить його на якісно новий рівень.

Контролінг – «управління управлінням» є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, який забезпечує зворотний зв’язок в контурі управління.

Контролінг – технологія керування різними областями фінансово-господарчої діяльності компанії, що включає в себе:

→ визначення цілей діяльності;

→ відбиття цих цілей у системі ефективних і збалансованих показників;

→ регулярний контроль (вимір) фактичних значень показників;

→ аналіз і виявлення причин відхилень фактичних значень показників від планових;

→ прийняття на цій основі управлінських рішень по мінімізації відхилень.

Основні завдання, які потрібно розв'язати:

→ оптимізація керування організаційною структурою компанії;

→ організація ефективної системи обліку операцій і результатів;

→ впровадження систем планування, контролю й аналізу діяльності;

→ забезпечення мотивації персоналу в підвищенні ефективності роботи компанії;

→ автоматизація систем обліку й керування компанією.

Цільове завдання контролінгу – побудова на підприємстві ефективної системи прийняття, реалізації, контролю та аналізу управлінських рішень.

Поняття «контролінг» увійшло в українську термінологію порівняно нещодавно. В Україні й досі ведеться полеміка відносно сутності, функціонуванні і ефективності контролінгу. Однак не дивлячись на дискусійність теоретичних аспектів, в Україні ця система поступово впроваджується в практичну діяльність підприємств. Особливо динамічно впровадження контролінгу відбувається в спільних та іноземних підприємствах, що працюють в Україні. Зазвичай впровадження відбувається в компаніях з прогресивним і сучасним менеджментом.

В останній час в Україні контролінг впроваджувався в таких організаціях:

→ торгівельна мережа «Фоззі»;

→ медіа-холдинг Kppublications;  

→ оператор мобільного зв’язку МТС та ін.  

Практичні питання обробки інформації зараз в обов’язковому порядку передбачають використання нових інформаційних технологій; існуючі зараз системи обліку кадрів умовно можна розділити на чотири групи.

Першу групу утворюють вільно поширювані програми (WDATEOK; Кадри; Відділ кадрів і ДОУ;|;;;;;;44 Табель). Вони забезпечують автоматизацію окремих функцій і часто не супроводжуються|супроводитися| авторами.

До другої групи входять спеціалізовані програми створені власними програмістами для своєї організації з метою економії коштів і потім виведені на ринок|кошт|. До цих систем належать: (SLS-кадри; STAFF-кадри; Triamant та ін.)

Третя група утворена бухгалтерськими системами, до складу яких включений функціональний модуль “Кадри”. Завданням таких програм є|з'являтися,являтися| забезпечення бухгалтерського обліку|урахування|, де наявність деяких функцій кадрового модуля необхідна для їх повноцінної роботи. Кадрові модулі можуть відрізнятися між собою повнотою облікової картки|карточка|, наявністю тих або інших вибірок.  Найбільш яскравими представниками систем такого класу є:|з'являтися,являтися| 1С Зарплати і кадри; Platinum; ULTIMA-S; Scala; Галактика; БОС-Кадровик та ін.

І, нарешті|урешті|, четверта група представлена спеціалізованими системами автоматизації обліку кадрів, заснованими на використанні системи баз даних: (М2; SAP R/3; Orakl кадри; mySAP Business Suite та ін.)

Програми четвертої групи широко використовуються на корпоративному ринку і дозволяють автоматизувати контролінгові механізми будь-якого підприємства, але в цілому можна сказати, що в базовій комплектації жодна з присутніх на ринку програм не задовольняє повністю вимогам автоматизації неприбуткової установи. У жодної з існуючих програм не існує базової комплектації, спрямованої на роботу зі специфікою вітчизняної бюджетної установи, зокрема бібліотечної системи, задача автоматизації якої поставлена на порядок денний; зокрема в жодній з програм не передбачені специфічні для цієї галузі діяльності звіти. Отже, постає питання розробки власної системи підтримання внутрішнього контролю.

В якості платформи для автоматизації контролінгу в ЦБС Оболонського району була обрана СУБД MS Access. Саме рішення автоматизації являє собою базу даних з широким використанням процедур на мові програмування VBA, макросів, вбудованих функцій а також функцій користувача. Перед початком проектування було зроблено детальний аналіз трудомісткості та потенційної вартості розроблюваного рішення з застосуванням спеціалізованих методик. Відповідно до вирахуваних за допомогою методології COCOMO (COnstructive COst MOdel – модель витрат виробництва) було виявлено потенційну трудомісткість роботи у годинах (639 годин) та потенційну вартість робіт 21 784,09 грн.  

В загальному вигляді отриманий продукт являє собою базу даних, яка містить увесь комплекс відомостей щодо працівників підприємства і передбачає широкий спектр маніпуляцій з обробки цих даних.

В розробленій системі реалізований специфічний для даної неприбуткової організації алгоритм визначення ефективності роботи працівників і доцільності використання бюджетних коштів: методами кореляційного аналізу було встановлено взаємозалежність між показниками книговидачі, що їх забезпечують бібліотекарі та їхніми тарифними розрядами (і відповідно зарплатами).

Впроваджена система дозволила зробити висновок про наразі наявне недостатньо ефективне використання бюджетних коштів а створені графіки дозволили наочно показати недостатність мотивуючої функції матеріального заохочення.

По результатах обробки отриманих даних було змінено розподіл тарифних розрядів серед працівників підприємства (бібліотекарі що забезпечують кращу книговидачу отримали більшій тарифний розряд, гіршу книговидачу – нижчий). В результаті кореляційний аналіз показав відновлення мотивуючої функції матеріального заохочення а загальні видатки зменшилися з 90 936,35 грн. до 88 770,85 грн., що означає економію в розмірі 2165,50 грн. щомісячно.

В цілому можна сказати, що процес розроблення рішення для інформаційної підтримки внутрішнього контролю на неприбутковому підприємстві – в ЦБС Оболонського району м. Києва – завершений успішно: підвищено кореляцію між трудовитратами та матеріальним заохоченням, відновлено стимулюючу роль матеріальних виплат, зменшені загальні витрати.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

  1.  Ананькина Е. А. Контролінг как инструмент управления предприятием / Е. А. Ананькина, С. В. Данилочкин. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 279 с. 
  2.  Андронова А. К. Оперативный контролінг / А. К. Андронова, Е. Д. Печатнова. – М.: Дело и Сервис, 2006. – 160 с.
  3.  Анискин Ю. П. Планирование и контролінг / Ю. П. Анискин, А. М. Павлова. – М.: Омега-Л, 2003. – 278 с.
  4.  Баценко Д. В. Метод калібрування моделі COCOMO шляхом редукції основного рівняння // Оцінка витрат та вартості програмного забезпечення. – К: НАУ, 2010. – С. 11-24.  
  5.  Бутинець Ф. Ф. Контроль і ревізія / Ф. Ф. Бутинець, С. В. Бардаш, Н. М. Малюга. – Житомир: ЖІТІ 2000. – 512 с.
  6.  Василенко Ю. Н. Алгоритмические методы оценки программного обеспечения // Матеріали конференції "Інженерія програмного забезпечення 2005". – К: НАУ, 2005. – С. 42-51
  7.  Вебер Ю. Инструменты контроллинга / Ю. Вебер. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 288 с.
  8.  Давидович І. Є. Інформаційне забезпечення системи контролінгу. Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні // Науковий збірник / За ред. В. Є. Швеця. – Львів: Інтереко, 2005. – 774 с. – Спецвипуск 15 (Частина 2), С. 116-122.
  9.  Давидович І. Є. Контролінг / І. Є. Давидович. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 549 с. 
  10.  Деменіна О. М. Ретроспективний та перспективний аспект концепцій контролінгу // Маркетинг в Україні. – 2002. – № 4. – С. 55-58.
  11.  Долинская Р. Г. Контролінг в действии / В. А Мищенко. – Х.: ИД "ИНЖЭК", 2008. – 472 с. 
  12.  Друри К. Введение в управленческий и производственный учет / К. Друри. – М.: Аудит, 2004. – 560 с.
  13.  Елфимова И. Ф. Контролінг / В. А. Чиканова. – Воронеж: Издательство ВГТУ, 2000. – 91 с.
  14.  Івченко Є. Концептуальні основи внутрішнього контролю процесно-орієнтованого управління підприємствами [Електронний ресурс] / Є. Івченко, Є. Карпенко // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ecan/2011_8_2/pdf/ivchenko.pdf    
  15.  Карминский А. М. Контролінг / А. М. Карминский, С. Г. Фалько. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 337 с. 
  16.  Круссер Н. Г. Контролінг как инструмент координации управленческих воздействий при реализации стратегии предприятия / Н. Г. Круссер // Фінанси України. – 2009. – № 3. – С. 133-140.
  17.  Кужельний Н. В. Бухгалтерский учёт и его контрольные функции / Н. В. Кужельний. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 143 с.
  18.  Кюппер Х.-У. Современный управленческий анализ / Х.-У. Кюппер, Ю. Вебер, А. Цюнд. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 672 с.
  19.  Лебедев П. В. Контролінг: теория, методика, практика / П. В. Лебедев. – Минск: УП "ИВЦ Минфина", 2001. – 151 с.
  20.  Лири Дениэл. ERP системы. Современное планирование и управление ресурсами предприятия / Дениэл Лири. – М.: Вершина, 2004. – 258 с. 
  21.  Манн Р. И. Контроллинг для начинающих / Р. И. Манн, Э. Майер, В. Б. Ивашкевич (ред). – М.: Финансы и статистика, 2005. – 304 с. 
  22.  Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы управленческого учёта / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 496 с.
  23.  Отчет о Второй международной конференции «Контролінг: от финансовой отчетности к управлению компанией» / под ред. А. Коростелева. – М.: Финансы и статистика, 2011. – 506 с.
  24.  Петренко С. М. Інформаційне забезпечення внутрішнього контролю господарських систем / С. М. Петренко. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. – 290 с.
  25.  Петренко С. Н. Контролінг / С. Н. Петренко. – К.: Эльга, 2009. – 327 с.
  26.  Писчасов Ф. Инструментарий контроллинга предприятия / Ф. Писчасов, Е. Попов // Экономический журнал. – 2005. – № 5. – С. 35-40. 
  27.  Прайсслер П. Основы менеджмента / П. Прайсслер. – СПб: Издательский дом «МиМ», 2003. – 442 с.
  28.  Пушкар М. С. Контролiнг – інформаційна підсистема стратегічного менеджменту / М. С. Пушкар, Р. М. Пушкар. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 370 с.
  29.  Пушкар М. С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти) / М. С. Пушкар. – Тернопіль: Промінь, 2009. – 424 с.
  30.  Рейхманн Т. Менеджмент: анализ, планирование, внедрение, контроль / Т. Рейхман, Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2001. – 1023 с.
  31.  Сидоров Н. А. Методы и средства оценки стоимости программного обеспечения / Н. А. Сидоров, Д. В. Баценко, Ю. Н. Василенко, Ю. В. Щебетин, Л. Н. Иванова // Проблеми системного підходу в економіці. – 2004. – № 7 – С. 113-118. 
  32.  Сидоров Н. А. Утилизация программного обеспечения, экономический аспект / Н. А. Сидоров // Кибернетика и системный анализ. – 1994. – № 3. – С. 151-167.
  33.  Стефанюк І. Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу / I. Б. Стефанюк // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С. 146-153.
  34.  Сухарева Л. А. Контролінг – основа управления бизнесом / Л. А. Сухарева, С. Н. Петренко. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2011. – 208 с.
  35.  Фаріон І. Д. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник / І. Д. Фаріон, Т. М. Писаренко,  за ред. д-р екон. наук, проф. І. Д. Фаріона. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 566 с.
  36.  Хан. Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга / Д. Хан. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 800 с.
  37.  Хорват П. Планирование и контроль: концепция контроллинга / П. Хорват. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 351 с.
  38.  Хорнгрен Ч. Т. Бухгалтерский учет: управленческий аспект /  Ч. Т. Хорнгрен, Дж. Фостер, под ред. Я. В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 2011. – 410 с.
  39.  Цигилик І. І. Контролінг (навчальний посібник у схемах і таблицях): Навчальний посібник / І. І. Цигилик. — К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 76 с.
  40.  Цигилик І. І. Стратегія і контролінг в системі внутрішнього економічного механізму підприємства / І. І. Цигилик, Т. М. Паневник // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. – № 11. – С. 11-14.
  41.  Шнейдер Д. Практика контролінга / Д. Шнедер. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 653 с. 
  42.  Шевчук В. О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою / В. О. Шевчук. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1998. – 371 с.
  43.  Щеголькова С. В. Організація внутрішнього контролю в управлінні витратами підприємства [Електронний ресурс] / С. В. Щеголькова // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2008_10_2/cshegolkova.pdf  
  44.  Энтони Р. Учет: ситуации и примеры / Р. Энтони, Дж. Рис, пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 2009. – 560 с.
  45.  Яровенко Г. М. Перспективи автоматизації внутрішнього контролю на підприємствах [Електронний ресурс] / Г. М. Яровенко // Режим доступу: http://uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_EK/Yarovenko_2.pdf   
  46.  Boehm B.W., Software development cost estimation approaches - A survey /  B.W. Boehm, Abts  Chris, Chulani Sunita // Annals of Software Engineering. – 2000. – № 10. – pp. 177-205.
  47.  Boehm B.W. Software engineering economics / B.W. Boehm. – NY: Prentice-Hall, 1981. – 320 p.
  48.  Jensen R. W. A Comparison of the Jensen and COCOMO Estimation Models / R. W. Jensen  // Proceedings of the International Society of Parametric Analysts. – 1984. – № 3. –  pp. 96-106.
  49.  Johnson Kim. Software cost estimation – Metrics and models / Kim Johnson. –  Calgary: University of Calgary. – 2001. – 115 p.
  50.  Putnam L. H. A General Empirical Solution to the Macro Software Sizing and Estimating Problem / L. H. Putnam // IEEE Transactions on Software Engineering SE4. – 1978. – № 6. – pp. 345-361. 


ДОДАТКИ 

Додаток 1.

Повний листинг макросу «Perenos»

Sub Perenos()

Application.ScreenUpdating = False

   'Перейти на аркуш "Правила"

    Sheets("Правила").Activate

    Sheets("Правила").Range("B2").Select 'тут необов’язково перехід саме на В2

    

Dim i As Integer

Dim Kolvo_Zapisei As Integer 'кількість правил

Kolvo_Zapisei = Range("G1").Value

'__________________ вставка рядків (порожніх)____________________

'додаємо рядки на аркуш "Формат"

DoEvents

Dim Zapisei_Source As Integer 'скільки імпортовано записів  

Dim Zapisei_Format As Integer 'скільки є вільних рядків

Zapisei_Source = Range("G4").Value

Zapisei_Format = Range("G7").Value

 

If Zapisei_Source > Zapisei_Format Then

   Dim Raznica As Integer

   Raznica = Zapisei_Source - Zapisei_Format

   'переходимо на аркуш "Формат"

    Sheets("Формат").Activate

    Sheets("Формат").Range("A1").Select

   'двічи перейти вниз

    Selection.End(xlDown).Select

    Selection.End(xlDown).Select

   'перейти на одну комірку вниз

    ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

   'перейти до процедури вставки рядків

    Raznica = Raznica - 1

    For i = 1 To Raznica

       Selection.EntireRow.Insert

    Next i

End If

'__________________ копіювання номеру ____________________

On Error GoTo Ends

'виділити комірку А1

Sheets("Формат").Range("A1").Select

'двічи перейти вниз

Selection.End(xlDown).Select

Selection.End(xlDown).Select

Dim Chislo_Nomerov As Integer

Chislo_Nomerov = Raznica + 2

Dim Kolvo_Nomerov As String

Kolvo_Nomerov = "A" & Chislo_Nomerov

   Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:" & Kolvo_Nomerov), Type:= _

   xlFillDefault

   ActiveCell.Range("A1:A2").Select

   

'__________________ вставка даних ____________________

'Перейти на аркуш "Правила"

  Sheets("Правила").Activate

  Sheets("Правила").Range("B2").Select

For i = 1 To Kolvo_Zapisei

DoEvents

   'Перевіряємо – що міститься в поточній комірці

   'копіювати <комірку> або <стовпець>

    Dim Chto_Kopirovat As String

    Chto_Kopirovat = ActiveCell.Value 'дивимось – що копіювати в комірці В2

   '---------------------------------

    If Chto_Kopirovat = "ячейку" Then

       Copy_Cell

    Else

       Copy_Column

    End If

   '---------------------------------

    

    'Після вставки – повертаємось на аркуш "Правила"

     Sheets("Правила").Activate

    'Переходимо до комірки – яку потрібно перевірити

    '(зсув: ліворуч=1; вниз=1)

     ActiveCell.Offset(0, -1).Range("A1").Select

     ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

    'далі - перевіряємо...

Next i

'__________________ форматування рядків - 1 ____________________

DoEvents

'Перейти на аркуш "Правила"

Sheets("Правила").Activate

'визначити – скільки існує правил форматування

Dim Pravil_Format As Integer 'скільки існує правил форматування

Pravil_Format = Range("R1").Value

 

'запускаємо обробку правила

'переходимо до першого правила

Sheets("Правила").Range("K2").Select

'опрацьовуємо правило

Dim Pravilo_Posada As String

Dim Pravilo_Font As Integer

Dim Pravilo_Height As Double

 

'----------------

'виходимо на аркуш "Формат"

Sheets("Формат").Activate

'доходимо до комірки з вказуванням першої посади

'виділити комірку А1

 Sheets("Формат").Range("A1").Select

'перейти вниз

 Selection.End(xlDown).Select

'ще раз праворуч і вниз

 ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

 ActiveCell.Offset(2, 0).Range("A1").Select

'повертаємось з аркуша "Формат"

Sheets("Правила").Activate

'----------------

 

Dim iR As Integer

 

   Pravilo_Posada = ActiveCell.Value

   ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

   Pravilo_Font = ActiveCell.Value

   ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

   Pravilo_Height = ActiveCell.Value

 'виходимо на аркуш "Формат"

  Sheets("Формат").Activate

 

   For iR = 1 To Zapisei_Source

   'перевірка посади на відповідність правилам формату

   If ActiveCell.Value = Pravilo_Posada Then

   'змінюємо шрифт поточної комірки

          With Selection.Font

           .Size = Pravilo_Font

          End With

   'змінюємо висоту поточного рядку

      ActiveCell.Rows("1:1").EntireRow.RowHeight = Pravilo_Height

   End If

   'перехід до наступної посади

       ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

   Next iR

 

'переходимо назад на аркуш "Правила"

 Sheets("Правила").Activate

'доходимо до комірки з правилом

 ActiveCell.Offset(0, -2).Range("A1").Select

 ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

'__________________ форматування рядків - 2 ____________________

DoEvents

'Перейти на аркуш "Правила"

Sheets("Правила").Activate

'запускаємо обробку правила

'переходимо до правила - 2

Sheets("Правила").Range("K3").Select

 

   Pravilo_Posada = ActiveCell.Value

   ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

   Pravilo_Font = ActiveCell.Value

   ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

   Pravilo_Height = ActiveCell.Value

   

'якщо поточне правило = "" – виходимо з процедури

If Pravilo_Posada = "" Then

   GoTo Ends

End If

   

'---------------------------------------

'опрацьовуємо правило

 

'----------------

'виходимо на аркуш "Формат"

Sheets("Формат").Activate

'доходимо до комірки з описом першої посади

'виділити комірку А1

 Sheets("Формат").Range("A1").Select

'перейти вниз

 Selection.End(xlDown).Select

'ще раз праворуч і вниз

 ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

 ActiveCell.Offset(2, 0).Range("A1").Select

'повертаємось з аркушу "Формат"

Sheets("Правила").Activate

'----------------

 

 'виходимо на аркуш "Формат"

  Sheets("Формат").Activate

 

   For iR = 1 To Zapisei_Source

   'перевірка посади на відповідність правил формату

   If ActiveCell.Value = Pravilo_Posada Then

   'змінюємо шрифт поточної комірки

          With Selection.Font

           .Size = Pravilo_Font

          End With

   'змінюємо висоту поточного рядку

       ActiveCell.Rows("1:1").EntireRow.RowHeight = Pravilo_Height

   End If

   'переходимо до наступної посади

       ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

   Next iR

 

'переходимо назад на аркуш "Правила"

 Sheets("Правила").Activate

'доходимо до комірки з правилом

 ActiveCell.Offset(0, -2).Range("A1").Select

 ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

'__________________ форматування рядків - 3 ____________________

DoEvents

'Перейти на аркуш "Правила"

Sheets("Правила").Activate

 

'запускаємо обробку правила

'переходимо до правила - 3

Sheets("Правила").Range("K4").Select

 

   Pravilo_Posada = ActiveCell.Value

   ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

   Pravilo_Font = ActiveCell.Value

   ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

   Pravilo_Height = ActiveCell.Value

   

'якщо поточне правило = "" – виходимо з процедури

If Pravilo_Posada = "" Then

   GoTo Ends

End If

   

'---------------------------------------

'оброблюємо правило

 

'----------------

'виходимо на аркуш "Формат"

Sheets("Формат").Activate

'доходимо до комірки з вказуванням першої посади

'виділити комірку А1

 Sheets("Формат").Range("A1").Select

'перейти вниз

 Selection.End(xlDown).Select

'ще раз праворуч і вниз

 ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

 ActiveCell.Offset(2, 0).Range("A1").Select

'повертаємось з аркушу "Формат"

Sheets("Правила").Activate

'----------------

 'виходимо на аркуш "Формат"

  Sheets("Формат").Activate

 

   For iR = 1 To Zapisei_Source

   'перевірка посади на відповідність правил формату

   If ActiveCell.Value = Pravilo_Posada Then

   'змінюємо шрифт поточної комірки

          With Selection.Font

           .Size = Pravilo_Font

          End With

   'змінюємо висоту поточного рядка

       ActiveCell.Rows("1:1").EntireRow.RowHeight = Pravilo_Height

   End If

   'перехід до наступної посади

       ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

   Next iR

 

'переходимо назад на аркуш «Правила»

 Sheets("Правила").Activate

'доходимо до комірки з правилом

 ActiveCell.Offset(0, -2).Range("A1").Select

 ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

 

'____________________________________________________________

'-------------

Ends:

    'Післа завершення вставки і форматування – повертаємось на аркуш "Формат"

    'і робимо активною комірку А1

     Sheets("Формат").Activate

     Sheets("Формат").Range("A1").Select

    

Application.ScreenUpdating = True

End Sub 


Додаток 2.

Грошові нарахувння та показники книговидачі бібліотекарів за січень 2012 р.

ПІБ

Кількість Штатних Посад

Тарифний Розряд

Посадовий Оклад

Всього місячнийфонд зп

Книговидача

Автономова Олена Валеріївна

0,5

8

1025

768,75

456

Алцибеєва Ірина Дмитрівна

1

8

1025

1742,5

485

Антоненко Людмила Іванівна

1

8

1025

1742,5

462

Бондарева Ніна Олександрівна

1

9

1081

1837,7

301

Босецька Віра Анатоліївна

1

11

1231

2215,8

406

Бурлака Алла Василівна

1

11

1231

2215,8

313

Василенко Зоя Петрівна

0,5

9

1081

810,75

363

Войтова Лариса Данілівна

1

11

1231

2215,8

349

Врочинська Тетяна Викторівна

1

8

1025

1640

425

Гавриш Олена Олексіївна

1

10

1138

1820,8

304

Галкіна Тетяна Василівна

1

10

1138

2048,4

372

Ганенко Тетяна Василівна

0,5

9

1081

972,9

328

Гвоздик Марія Олексіївна

1

8

1025

1640

432

Гнатюк Богдан Анатолійович

0,5

10

1138

853,5

448

Гутнік Ірина Миколаївна

1

9

1081

1729,6

453

Датчук Валентина Іларіонівна

1

10

1138

2048,4

401

Дерлеменко Світлана Миколаївна

1

10

1138

2048,4

337

Директоренко Тетяна Іванівна

1

10

1138

1820,8

350

Дьоміна Тетяна Петрівна

1

9

1081

1621,5

346

Євіцька Вікторія Анатоліївна

1

8

1025

1537,5

425

Ігнатьєва Кірина Юріївна

0,5

9

1081

972,9

353

Ільченко Ірина Сергіївна

0,5

8

1025

768,75

463

Кашкарьова Людмила Олексіївна

1

11

1231

2215,8

376

Кононенко Оксана Іванівна

1

8

1025

1640

318

Коржева Наталія Василівна

1

9

1081

1729,6

393

Котик Катерина Володимирівна

1

10

1138

1820,8

394

Куницька Леся Федорівна

1

10

1138

2048,4

442

Курочкіна Ольга Іванівна

1

8

1025

1640

408

Леонтьєва Оксана Миколаївна

1

8

1025

1640

312

Лукашевич Тетяна Григорівна

1

9

1081

1621,5

403

Лунейко Олена Василівна

1

8

1025

1640

328

Малигіна Тамара Сергіївна

1

9

1081

1621,5

328

Малоока Валентина Григорівна

1

8

1025

1742,5

348

Малуша Світлана Вікторівна

1

10

1138

1934,6

401

Муренко Оксана Юріївна

1

11

1231

2215,8

351

Мутигуліна Ніна Миколаївна

1

11

1231

2215,8

307

Науменко Інна Миколаївна

1

9

1081

1621,5

457

Ніцкевич Ірина Іванівна

1

8

1025

1537,5

398

Пахарь Алла Володимирівна

1

9

1081

1729,6

375

Прядка Інна Петрівна

1

11

1231

2215,8

474

Русак Антон Петрович

1

8

1025

1640

404

Сідько Оксана Сергіївна

1

9

1081

1621,5

440

Собкевич Наталія Миколаївна

0,5

9

1081

918,85

392

Соколова Олена Іванівна

0,5

8

1025

871,25

361

Таранич Ірина Володимирівна

1

8

1025

1640

486

Ткачова Людмила Василівна

0,5

8

1025

820

414

Тодоренко Тетяна Миколаївна

1

10

1138

1820,8

313

Федорова Людмила Володимирівна

1

9

1081

1945,8

433

Фекліна Людмила Іванівна

1

8

1025

1640

393

Хіміч Наталія Вікторівна

1

9

1081

1837,7

486

Цибенко Валентина Петрівна

1

10

1138

1934,6

472

Чаус Наталія Корнилівна

0,5

11

1231

1107,9

394

Черемошкіна Людмила Миколаївна

1

8

1025

1640

376

Шашкун Алла Яківна

0,5

11

1231

1107,9

317

Шевченко Анна Романівна

1

9

1081

1621,5

301

Яценко Раїса Іванівна

0,5

9

1081

864,8

478


Додаток 3.

Грошові нарахувння та показники книговидачі бібліотекарів за квітень 2012 р.

ПІБ

Кількість Штатних Посад

Тарифний Розряд

Посадовий Оклад

Всього місячнийфонд зп

Книговидача

Автономова Олена Валеріївна

0,5

10

1138

853,5

435

Алцибеєва Ірина Дмитрівна

1

11

1231

2092,7

498

Антоненко Людмила Іванівна

1

11

1231

2092,7

464

Бондарева Ніна Олександрівна

1

8

1025

1742,5

309

Босецька Віра Анатоліївна

1

9

1081

1945,8

425

Бурлака Алла Василівна

1

8

1025

1845

326

Василенко Зоя Петрівна

0,5

8

1025

768,75

371

Войтова Лариса Данілівна

1

8

1025

1845

343

Врочинська Тетяна Викторівна

1

9

1081

1729,6

412

Гавриш Олена Олексіївна

1

8

1025

1640

300

Галкіна Тетяна Василівна

1

8

1025

1845

393

Ганенко Тетяна Василівна

0,5

8

1025

922,5

333

Гвоздик Марія Олексіївна

1

9

1081

1729,6

425

Гнатюк Богдан Анатолійович

0,5

10

1138

853,5

443

Гутнік Ірина Миколаївна

1

10

1138

1820,8

449

Датчук Валентина Іларіонівна

1

8

1025

1845

388

Дерлеменко Світлана Миколаївна

1

8

1025

1845

346

Директоренко Тетяна Іванівна

1

8

1025

1640

354

Дьоміна Тетяна Петрівна

1

8

1025

1537,5

335

Євіцька Вікторія Анатоліївна

1

9

1081

1621,5

415

Ігнатьєва Кірина Юріївна

0,5

8

1025

922,5

357

Ільченко Ірина Сергіївна

0,5

10

1138

853,5

458

Кашкарьова Людмила Олексіївна

1

8

1025

1845

379

Кононенко Оксана Іванівна

1

8

1025

1640

319

Коржева Наталія Василівна

1

9

1081

1729,6

409

Котик Катерина Володимирівна

1

8

1025

1640

384

Куницька Леся Федорівна

1

10

1138

2048,4

437

Курочкіна Ольга Іванівна

1

8

1025

1640

398

Леонтьєва Оксана Миколаївна

1

8

1025

1640

298

Лукашевич Тетяна Григорівна

1

9

1081

1621,5

421

Лунейко Олена Василівна

1

8

1025

1640

311

Малигіна Тамара Сергіївна

1

8

1025

1537,5

326

Малоока Валентина Григорівна

1

8

1025

1742,5

352

Малуша Світлана Вікторівна

1

8

1025

1742,5

386

Муренко Оксана Юріївна

1

8

1025

1845

360

Мутигуліна Ніна Миколаївна

1

8

1025

1845

295

Науменко Інна Миколаївна

1

10

1138

1707

443

Ніцкевич Ірина Іванівна

1

8

1025

1537,5

389

Пахарь Алла Володимирівна

1

8

1025

1640

370

Прядка Інна Петрівна

1

11

1231

2215,8

476

Русак Антон Петрович

1

9

1081

1729,6

405

Сідько Оксана Сергіївна

1

10

1138

1707

456

Собкевич Наталія Миколаївна

0,5

8

1025

871,25

396

Соколова Олена Іванівна

0,5

8

1025

871,25

365

Таранич Ірина Володимирівна

1

11

1231

1969,6

497

Ткачова Людмила Василівна

0,5

9

1081

864,8

408

Тодоренко Тетяна Миколаївна

1

8

1025

1640

307

Федорова Людмила Володимирівна

1

9

1081

1945,8

424

Фекліна Людмила Іванівна

1

9

1081

1729,6

407

Хіміч Наталія Вікторівна

1

11

1231

2092,7

483

Цибенко Валентина Петрівна

1

11

1231

2092,7

491

Чаус Наталія Корнилівна

0,5

8

1025

922,5

391

Черемошкіна Людмила Миколаївна

1

8

1025

1640

385

Шашкун Алла Яківна

0,5

8

1025

922,5

323

Шевченко Анна Романівна

1

8

1025

1537,5

292

Яценко Раїса Іванівна

0,5

11

1231

984,8

469


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29126. Исковая давность (понятие, сроки, применение) 28.5 KB
  Исковой давностью признается срок для защиты права по иску лица право которого нарушено. Сроки: Общий срок исковой давности 3 года для отдельных видов требований законом могут устанавливаться специальные сроки исковой давности сокращенные или более длительные по сравнению с общим сроком. Сроки исковой давности и порядок их исчисления не могут быть изменены соглашением сторон. Основания приостановления и перерыва течения сроков исковой давности устанавливаются настоящим Кодексом и иными законами.
29127. Перерыв и приостановление исковой давности. Последствия с ними связанные 30 KB
  Перерыв и приостановление исковой давности. Перерыв течения срока исковой давности предъявлением иска в установленном порядке совершением обязанным лицом действий свидетельствующих о признании долга. После перерыва течение срока исковой давности начинается заново; время истекшее до перерыва не засчитывается в новый срок. Приостановление течения срока исковой давности: если предъявлению иска препятствовало чрезвычайная и непреодолимая сила; если истец или ответчик находится в составе Вооруженных Сил переведенных на военное положение;...
29128. Требования, на которые исковая давность не распространяется 27 KB
  Требования на которые исковая давность не распространяется. Исковая давность не распространяется на: требования о защите личных неимущественных прав и других нематериальных благ; требования вкладчиков к банку о выдаче вкладов; требования о возмещении вреда причиненного жизни или здоровью гражданина. требования собственника или иного владельца об устранении всяких нарушений его права хотя бы эти нарушения не были соединены с лишением владения.
29129. Содержание права собственности 25.5 KB
  Собственнику принадлежат права 1 владение т. Собственник вправе по своему усмотрению совершать в отношении принадлежащего ему имущества любые действия не противоречащие закону. Собственник несет бремя содержания принадлежащего ему имущества если иное не предусмотрено законом или договором. Риск случайной гибели или случайного повреждения имущества несет его собственник если иное не предусмотрено законом или договором.
29130. Формы права собственности 49 KB
  В РФ признаются: Негосударственная Государственная: на праве собственности РФ федеральная собственность на праве собственности субъектам РФ собственность субъекта РФ. Земля и другие природные ресурсы не находящиеся в собственности граждан юридических лиц либо муниципальных образований являются государственной собственностью. Имущество находящееся в государственной собственности закрепляется за государственными предприятиями и учреждениями во владение пользование распоряжение.
29131. Основания возникновения права собственности и их классификация 32 KB
  Находка Нашедший потерянную вещь обязан немедленно уведомить об этом лицо потерявшее ее или собственника вещи и возвратить ему найденную вещь. Вещь может быть также сдана транспортной организации в милицию или орган местного самоуправления. В случае неустановления владельца вещи в 6 месяцев нашедший вещь приобретает право собственности на нее. При возврате вещи владельцу нашедший вещь вправе потребовать от него вознаграждение за находку в размере до 20 стоимости вещи а также возмещение необходимых расходов связанных с хранением или...
29132. Приобретательская давность как основание возникновение права собственности 26.5 KB
  Приобретательная давность лицо гражданин юридическое лицо не являющееся собственником имущества но добросовестно открыто и непрерывно владеющее как своим собственным недвижимым имуществом в течение 15 лет либо иным имуществом в течение 5 лет приобретает право собственности на это имущество. Приобретательная давность это новая для отечественного законодательства форма приобретения права собственности. Право собственности на недвижимое и иное имущество подлежащее государственной регистрации возникает у лица приобретшего это...
29133. Прекращение права собственности 39.5 KB
  Прекращение права собственности – право прекращающие юридические факты которые могут быть связаны с действиями по отчуждению имущества с событиями смерть. Классификация прекращения права собственности: Добровольная – собственник передает это право другому лицу на основании различных договоров административных актов а также при отказе его от права собственности гибели или уничтожении имущества и при утрате права собственности на имущество. Принудительная – обращение взыскания на имущество по обязательствам на основании решения суда...
29134. Отступное в гражданском праве 29.5 KB
  По какимлибо причинам вы ничем кроме честного слова должника свой договор не обеспечили. Пришел час расплаты а денег у должника нет. Первый подать в суд потребовать продажи имущества должника и обязать его расплатиться с вами деньгами вырученными от продажи его имущества. Получив имущество вы отступаете от должника со своими требованиями о возврате долга.