43827

Розрахунок електрозабезпечення приватного акціонерного товариства Комвольно суконна компанія Чексіл

Дипломная

Энергетика

Електромонтажні роботи в даний час ведуться на високому рівні інженерної підготовки, з максимальним перенесенням цих робіт із будівельних майданчиків в майстерні монтажно-заготовительних ділянок і на заводи електромонтажних організацій.

Украинкский

2013-11-08

551.57 KB

17 чел.

Зміст

                                                         Вступ                                                 6

1ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА                                                                                    8

1.1 Характеристика об’єкту проектування підприємства (цеху)                   8

1.2 Коротка технологічна  характеристика підприємства (цеху)                 11

1.3 Характеристика споживачів електроенергії. Категорія надійності електропостачання                                                                                            11

1.4 Відомість споживачів електроенергії                                                        13

1.5 Вибір схеми електропостачання                                                                13

2 РОРАХУНКОВА ЧАСТИНА                                                                        16

2.1 Розрахунок освітлення                                                                                16

2.2 Розрахунок електричних навантажень                                                      26

2.3 Компенсація реактивної потужності                                                         28

2.4 Вибір типу,числа і потужності трансформаторів підстанції                   29

2.5 Розрахунок і вибір мереж напругою вище 1000 В                                   31

2.6 Розрахунок і вибір мереж напругою нижче 1000 В                                 32

2.7 Монтаж вибраного електроустаткування                                                 36

2.8 Експлуатація вибраного електроустаткування                                         38

2.9 Удосконалення технічних рішень                                                              41

2.10 Заходи з енергозбереження                                                                      42

3 ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ ПІДСТАНЦІЙ                                              43              

3.1 Характеристика і компоновка підстанції                                                  43

3.2 Розрахунок струмів короткого замикання                                                43

3.2.1 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі напругою понад 1000В                                                                                                                 43   

3.2.2 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі напругою

0,4 кВ                                                                                                                  47

3.3 Вибір, перевірка апаратів і струмопровідних частин                              50

3.4 Розрахунок релейного захисту силового трансформатора                      53

3.5 Вибір схеми управління, автоматизації і сигналізації підстанції           54

3.6 Розрахунок заземлюючого пристрою двотрансформаторної підстанції напругою 10/0,4 кВ                                                                                            56

3.7 Розрахунок занулення                                                                                 56

4 ОХОРОНА ПРАЦІ                                                                                  57

4.1 Аналіз стану охорони праці на підприємстві                                      57

4.2 Визначення небезпечних і шкідливих чинників виробництва               63

4.3 Заходи з електробезпеки                                                                      67

4.4 Заходи з екології                                                                                   69

5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5.1 Розрахунок річної потреби в електроенергії дільниці №1 ткацько-оздоблювального виробництва ПрАТ « КСК «Чексіл» м. Чернігів.

5.2 Розрахунок плати за спожиту електричну енергію                                              

5.3 Розрахунок окупності витрат на придбання та встановлення конденса-

торно-компенсуючого пристрою                                                                                

5.4 Розрахунок витрат на придбання електрообладнання та пристроїв,

світильників і освітлювальної арматури та їх монтаж                                               

5.5 Визначення трудомісткості ремонтних робіт та чисельності персоналу
електротехнічної служби
дільниці №1 ткацько-оздоблювального виробництва ПАТ « КСК  «Чексіл» м. Чернігів

5.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати персоналу електротехнічної служби дільниці дільниці №1 ткацько-оздоблювального виробництва ПрАТ         « КСК «Чексіл» м. Чернігів

5.7 Визначення собівартості 1кВтгодини електричної енергії                                

   5.8 Розрахунок економічної ефективності прийнятих в дипломному проекті
   технічних рішень                                                                                                           

6 Висновки                                                                                                                      

Література                                                                                                                       

Вступ

В умовах сучасної науково-технічної революції інтенсивно розвивається електротехніка як наука, що дозволяє успішно вирішувати складні проблеми раціонального перетворення різних видів первинної енергії природи в особливу вторинну форму, — eлектричну, а також використовувати електричні і магнітні явища для здійснення безперервних інтенсивних і автоматизованих технологічних процесів, забезпечуючих зміну форми, складу і перетворень речовин природи.

Монтаж і обслуговування сучасного електрообладнання і електричних мереж вимагають глибоких знань фізичних основ електротехніки, конструкцій електричних машин, апаратів, знання матеріалів. Сучасна техніка постійно удосконалюється, змінюється, тому що працюючи у будь-якій галузі промисловості необхідно, не обмежуючись засвоєними в процесі навчання знаннями, постійно поповнювати свої професійні навики.

Електромонтажні роботи в даний час ведуться на високому рівні інженерної підготовки, з максимальним перенесенням цих робіт із будівельних майданчиків в майстерні монтажно-заготовительних ділянок і на заводи електромонтажних організацій. Електромонтажні, проектні і научно-дослідні організацій спільно із електротехнічною промисловістю ведуть велику роботу по виготовленню електрооболаднання крупними блоками і вузлами. У практику електромонтажних і ремонтних робіт упроваджуються сучасні механізми, пристрої, інструменти, засоби малої механізації. У роботі електромонтажних організацій широко використовуються раціоналізаторські пропозиції робітників, інженерів і техніків, направлення на підвищення продуктивності праці і якості монтажних і ремонтних робіт, а також на підвищення рівня експлуатації електрообладнання і електричних мереж. В області експлуатації електрообладнання накопичений і узагальнений великий досвід.

Найважливіші завдання, що вирішуються енергетиками і енергобудівельниками грунтуються на безперервному збільшенні об’ємів виробництва, в скороченні термінів будівництва нових і реконструкції старих, зменшенні питомих капіталовкладень, в скороченні питомих витрат палива, підвищенні продуктивності праці, в поліпшенні структури виробництва електроенергії і т.д.

Завдання енергетичного господарства підприємства. Енергетична служба зобов'язана забезпечувати надійне, безперебійне і безпечне постачання виробництва всіма видами енергії і енергоносіїв. Вона покликана забезпечувати виконання виробничої програми підприємства, не беручи безпосередню участь у випуску продукції. В той же час без енергетичної служби не може здійснюватися виробнича діяльність підприємства, неможливий випуск продукції. На відміну від інших видів устаткування (наприклад, верстатного) вихід з ладу або аварія енергетичного устаткування (трансформатора, електродвигуна, компресора і ін.).

На основі використання електроенергії ведеться технічне переоснащення промисловості, впровадження нових технологічних процесів і здійснюється корінне перетворення в організації виробництва і управління ним. Тому в сучасних технологіях  і обладнанні промислових підприємств велика роль електроустаткування, тобто сукупності електричних машин, апаратів, приладів і пристроїв, за допомогою яких відбувається перетворення електричної енергії в інші види енергії і забезпечується автоматизація технологічних процесів.

Для забезпечення  об`єктів теплом та гарячою водою все більше розвивається система центрального опалення та гарячого водопостачання, споруджуються великі опалювальні та промислові котельні, оснащенні складною апаратурою та автоматичними пристроями. В умовах ринкової економіки деякі великі підприємства, навпаки, відмовляються від центрального постачання гарячої води що йде на опалення та для виробничих цілей, і будують свої котельні з більш економічними котлами (з вищим ККД). Витрата палива на теплопостачання міст є однією із складових у загальному паливно-енергетичному балансі країні.

  1.  ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Характеристика  об’єкту проектування 

Приватне акціонерне товариство "Комвольно суконна компанія "Чексіл" знаходиться в місті Чернігові. Це підприємство виготовляє суконні та камвольні тканини для задоволення потреб населення.

Приміщення цього цеху має наступні габарити: довжина цеху – 54м, ширина – 42м, висота – 6м. Приміщення побудоване із залізобетонних плит і червоної цегли, стеля цеху виконана із залізобетонних плит які кріпляться на колонах. Колони розміщені по довжині цеху через 6м, по ширині – через 6м, стіни виконані із червоної цегли, підлога на території цеху бетонна. Дах приміщення також із плит, які залиті шаром бітуму для герметизації і підтримання на горищі певного мікроклімату. На всій території цеху підтримується стала температура +21°С. Приміщення цеху відноситься до пожежонебезпечних приміщень – в яких знаходяться горючі волокна, утворена при цьому небезпека обмежена пожежею, але не вибухом, або в силу фізичних властивостей пилу або волокон чи в силу того, що вміст їх в повітрі за умовами експлуатації не перевищує вибухонебезпечних концентрацій. В цеху виконане штучне освітлення з використанням ламп ДРІ потужністю 400Вт кожна. Стіни і стеля пофарбовані у світлі тони і коефіцієнти відображення дорівнюють: стелі -50%, стін - 30%. В цеху є вентиляція і встановлені потужні кондиціонери.

В 1954 році на півночі України було розпочато будівництво найбільшого в світі підприємства по виготовленню вовняних тканин та пряжіКамвольно-суконного комбінату. 4 грудня 1963 року запрацювало 12 тис. веретен.

 

Підприємство   займає  територію  45  гектарів.  До  ПрАТ "Чексіл"  входять  шість  фабрик топсова,   апаратно - прядильна,   камвольно - прядильна,   ткацька,  обробна  та швейна, які відкрили свої поточні рахунки,  отримали вільний доступ у хазяйнуванні,  отримали   статус    товариств    з    обмеженою   відповідальністю   та   об'єднались   до реалізації  тканин та товарної пряжі. ПрАТ "Чексіл" оснащено сучасною механікою та високотехнологічним  обладнанням фірм України, Германії, Чехії, Італії, Японії. Базове підприємство ЧКСК було спроектоване на випуск 14,5 млн. метрів вовняних тканин, 13508 м/год.

Потужність   виробництва   70000  прядильних  веретен  для  випуску  камвольної пряжі  1079 кг/год,  сурової тканини 3709 кг/год .  На комбінаті встановлено 3,5 тис. одиниць  технологічного обладнання   різних   країн  Світу.  Остання  маштабна  заміна технологічного обладнання була в 1994р. Вимоги ринку поставили перед комбінатом складне  завдання  у  зацікавлені споживача. Для цього необхідно вирішити складне питання:  розширення  бази  та  використання  нових  текстильних  волокон, освоєння виробництва   пряж і  високо  лінійної  цільності,  розробки  принципово  нових  видів пряжі  та  структур  тканини.

В своєму розвитку підприємство пройшло три етапи:

Перший етап — з 1963 по 1994 роки - особливості першого етапу пов’язані з тим, що підприємство знаходилося в державній власності. Держава визначала асортимент продукції, фінансувала технічне переозброєння й закупівлю сировини, забезпечувала кадрами.

Другий етап - з 1994 по 2002 роки — державою було прийнято рішення про приватизацію підприємства й перетворення його в акціонерне товариство.

Третій етап - з 2002 року по теперішній час - на даному етапі була проведена структурна реорганізація, почате широкомасштабне технічна переозброєння, впровадження енергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій, і перехід до міжнародних стандартів у керуванні якістю й охороною навколишнього середовища.

Компанія одержала сертифікат відповідності виробленої продукції вимогам європейського стандарту «Око — Текс 100». Камвольні та суконні тканини пройшли всі тести на наявність шкідливих для здоров’я хімічних речовин і барвників.

цм

Освоєння нових ринків здійснюється шляхом участі у виставках і розвитку інтернет-реклами. Таким чином здійснюється просування продукції на ринки Китаю, Мексики та країн Близького Сходу. Велика увага приділена питанням впровадження комп’ютерних технологій в управління виробництвом, маркетингом та фінансами.

Режим роботи підприємства «ПрАТ «КСК Чексіл» - позмінний з сорока годинним робочим тижнем.

Режим праці та відпочинку на підприємстві регулюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Графік роботи, початок та закінчення змін встановлюється кожним структурним підрозділом Товариства самостійно в залежності від обсягів виробництва. Працівник зобов’язаний прибути на робоче місце та покинути його в точно встановлений графіком час. Перетинання працівниками прохідної Товариства здійснюється згідно Графіку, який обумовлює час перетинання прохідної.

До складу «ПрАТ «КСК Чексіл» входять: прядильне виробництво (камвольно-прядильне і апаратно-прядильне виробництво), ткацько-оздоблювальне виробництво.

Обробне виробництво - це останній шлях в якому камвольна тканина проходить такі етапи:

1). Комплектування тканини (сукна)

2). Заварка

3). Промивка

4). Перешиття швів

5). Віджим

6). Сушка

7). Стрижка

8). Чистка

9). Усадка тканини

10) Розбракування

Потім готова тканина нумерується за своїм встановленим номером, упаковується та відправляється на склад, звідки поступає у продаж.

1.2 Технічна характеристика підприємства, цеху.

В ткацькій дільниці установлені ткацькі верстати СТБ ( станок ткацький без човниковий ) та FAST – 2000 ( рапірний ), два кондиціонера К-250 для створення мікроклімату дільниці, приточно-витяжні вентилятори.

Ткацькі верстати бувають механічні, автоматичні, човникові, безчовникові, рапірні, пневматичні. Ткацькі верстати діляться в залежності від виду тканин, які повинні на них виготовлятись.

На ткацьких верстатах СТБ та FAST, що встановлені в ткацькій дільниці ЗАТ “КСК”Чексіл” виготовляються вовняні, напіввовняні комвольні та сукняні тканини, а також бавовняні, віскозо-лавсвнові і технічні тканини. На ткацьких верстатах СТБ та FAST  виготовляються тканини як основного переплетіння ( полотна, саржа, сатин) так і складного комбінованого переплетіння. На верстатах СТБ встановлені як ексцентрики для вироблення тканин з простим переплетінням так і коретки для більш складного переплетіння ( для них виготовляється “ Картон “ переплетіння ).

На них виробляються сирові тканини шириною 1,5-2,0 метрів. Продуктивність ткацьких верстатів від 1,0 до 5,0 метрів в годину.

1.3 Характеристика споживачів електроенергії. Категорія електропостачання

Споживачами електричної енергії називають приймач чи група електроприймачів, об`єднаних технологічним процесом і розташованих на визначеній території систематизацію споживачів електричної енергії та їх навантажень здійснюють за основними експлуатаціонно-технологічними ознаками: виробничому призначенню, виробничим зв`язком, режимом праці,

потужністю і напругою, роду струму, ступенем надійності живлення, територіальному розташуванню, цільності навантаження, стабільності розташування електроприймачів.

Електроприймачі по забезпеченню надійності електропостачання поділяють на наступні категорії:

І – електроприймачі, порушення електрозабезпечення яких може спричинити небезпеку для життя людей, значні збитки народному господарству, пошкодження обладнання, масовий брак продукції, порушення складного технологічного процесу та найважливіших елементів міського господарства;

ІІ – електроприймачі, перерва в електропостачанні в яких пов`язана з масовим недовипуском продукції, простоєм працівників, механізмів та промислового транспорту, порушенням нормальної діяльності міських жителів;

ІІІ – інші електроприймачі, які не підлягають І та ІІ категорії (електроприймачі цехів несерійного виробництва, допоміжних цехів та невеликих селищ).

ПрАТ«КСК «Чексіл» відноситься до другої категорії надійності електропостачання.

           Живлення забезпечується від двох незалежних джерел. Перерва в електропостачанні цієї категорії допускається на час вмикання живлення черговим персоналом, або виїзною оперативною бригадою. Допускається живлення від одного трансформатора, перерва в електропостачанні не повинна бути більшою за одну добу.

   Підприємство живиться електричною енергією змінного струму промислової частоти 50 Гц. Від місцевої ТЕЦ на підприємство надходить кабельні ліні напругою 10 кВ. На території підприємства розташовані розподільчі пристрої та трансформаторні підстанції. В механічному цеху використовується напруга 380В і 220В. Споживачам електричної енергії в цеху являються в першу чергу двигуни змінного струму, які встановлені на виробничих верстатах, а також люмінесцентні лампи та  лампи ДРЛ.

1.4 Відомість споживачів електроенергії.

      При проектуванні електроустаткування будь-якого підприємства, потрібно в першу чергу знати які технологічні машини і установки, верстати і механізми будуть установлені в даному цеху, підприємстві, їхні потужності, коефіцієнти використання їх в роботі, розрахунок на перспективу, тощо.

  Надійність системи електропостачання буде залежить в першу чергу від того, чи будуть працювати в нормальному режимі всі елементи схеми і струмопроводи, трансформатори, комутаційні апарати, електричні машини та інші електротехнічні установки.

       Для подальшого вибору всіх цих елементів складається відомість споживачів електроенергії, їх потужностей, коефіцієнту використання (таблиця 1.1).

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7

Таблиця 1.1- Відомість споживачів електроенергії

Назва

механізму

Р, кВт

Кількість, шт

Кв

cosφ/tgφ

ΣР, кВт

1

Фаст

8,98

18

0,75

0,8/0,75

161,64

2

Леонардо

12

18

0,75

0,8/0,75

161,64

3

СТБ

30

12

0,88

0,75/0,88

33

4

Вентилятори

40

6

0,8

0,85/0,62

240

5

Кондиціонери

20

4

0,8

0,85/0,62

900

6

Оконні вентилятори

3,6

4

0,8

0,75/0,8

3,2

1.5 Вибір схеми електропостачання

Існує три схеми електропостачання  – це радіальна , магістральна та змішана схема.

Радіальні схеми застосовують при наявності груп зосереджених навантажень з нерівномірним розподілом їх по площі цеху,у вибухо і

пожежонебезпечних цехах, у цехах з хімічно активним середовищем. Радіальні схеми знайшли широке застосування в насосних та компресорних станціях, на підприємствах нафтохімічної промисловості, у ливарних і інших цехах. Радіальні схеми внутрішньо цехових мереж виконують кабелями або ізольованими проводами. Вони можуть бути застосовані для навантажень будь-якої категорії надійності.

Переваги радіальних схем є їх висока надійність, тому щоаварія на одній лінії не впливає на роботу електроприводів, підключених до іншої лінії.
Недоліками радіальних схем є: мала економічність, пов'язана зі значною витратою провідникового матеріалу, труб, розподільчих шаф; велике число захисної та комутаційної апаратури; обмежена гнучкість мережі при переміщеннях ЕП, викликаних зміною технологічного процесу; невисока ступінь індустріалізації монтажу.

Магістральні схеми  доцільно застосовувати для живлення силових і освітлювальних навантажень, розподілених відносно рівномірно по площі цеху, а також для живлення групи електроприводів, що належать одній лінії. При магістральних схемах одна живильна  магістраль обслуговує декілька розподільних шаф і потужні електроприводи цеху.

Переваги магістральних схем є: спрощення трансформаторних підстанцій, висока гнучкість мережі, що дає можливість перестановок технологічного обладнання без переробки мережі,використання уніфікованих елементів (шино проводи), що дозволяють вести монтаж індустріальними методами.

Недоліком є їх менша надійність в порівнянні з радіальними схемами, тому що при аварії на магістралі всі підключені до неї електроприводи втрачають живлення. (Проте введення в схему резервних перемичок між найближчими магістралями значно підвищує надійність магістральних схем.) Застосування шино проводу постійного перетину призводить до деякої перевитрати провідникового матеріалу.

На практиці для електропостачання цехових електроприводів радіальні або магістральні схеми рідкозустрічаються в чистому вигляді. Найбільше поширення мають змішані (комбіновані) схеми, щопоєднують в собіелементи радіальних і магістральних схем і придатні для будь-якої категорії електропостачання. Такі схеми застосовуються в прокатних імартенівських цехах металургійної промисловості, в ковальських, котельних і механіко-складальних цехах, на збагачувальних фабриках і т.п. У змішаних схемах відголовних живлячих магістралей та їх відгалужень електроприймачі живляться через розподільчі шафи РШ або шинопроводи ШРА залежно від розташування устаткування в цеху. На ділянках з малим навантаженням, де прокладка розподільних шинопроводів недоцільна, встановлюються розподільні шафи, що приєднуються до найближчого шинопровода (розподільчого або магістрального).

 

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розрахунок освітлення

2.1.1 Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Для здійснення даного розрахунку по дільниці №2 механічного цеху  підприємства ПpАТ ,,КСК,,Чексіл” необхідні такі дані: колір стін-світлий та стелі – білий, висота приміщення Н-8м,  довжина А- 90м, ширина приміщення В- 36м, висота робочої поверхні Нрп – 1м. Враховуючи точність оброблюваної деталі приймаємо норму освітленості для загального освітлення Е= 300лк.

Розрахункова висота  світильника Нр, м

                (2.1)

де Н- висота приміщення, м;

Нзв - висота звисання світильника, м;

Нрп - висота робочої поверхні, м.

Нр= 8-(1+1)=6м

В залежності від типу світильника вибираємо рекомендоване значення λ=1,0

Відстань між світильниками L, м

,                                               (2.2)

де λ- коефіцієнт співвідношення.

L=1,0 · 6 =6м

Приймаємо L= 6м

Відстань від крайнього світильника до стін І, м

І=0,5·L  (2.3)

І=0,5 ·6=3м

Розраховуємо кількість світильників в ряду Nа, шт

,                                                 (2.4)

де А- ширина цеху, м.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

ПЕУС.08.2.00.ПЗ

шт

Кількість рядівNb, шт

                                            ,                                                 (2.5)

де В - довжина цеху, м.

шт

Загальна кількість світильників N, шт

                           (2.6)

N=6·15=90 штуки

Вибираємо коефіцієнт запасу

Кз=1,1

Коефіцієнт мінімального освітлення

Z=1,1

Коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту відображення стін, стелі, робочої поверхні, індексу приміщення по таблиці 13.24 Рекус.

η =0,68

Світловий розрахунковий потік F, лм

                                (2.7)

де Ен-нормована освітленість в приміщенні, лк;

S– площа даного приміщення, м2;

Кз- коефіцієнт запасу;

    Z- коефіцієнт мінімальної освітленості;

    N-кількість світильників (ламп);

    η- коефіцієнт використання світлового потоку з урахуванням коефіцієнту відображення стін. стелі. робочої поверхні.

Примітка - Кз=1,1; Z=1,1; η=0,68.

лм

Враховуючи розрахунковий світловий потік вибираємо лампу типу ДРІ-400, зі світловим потоком Fл= 23000лм

Загальна освітленість однієї лампи фактична Fл, лм

   (2.8)

де Eн- норма освітленості, лк;

Fл- світловий потік однієї лампи (табличне дане), лм;

Fр- світловий потік однієї лампи (розрахункове значення), лм.

лк

Умова освітлення -10%...+20%

Перевірка

270<303,8<360

У

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

17

мова виконується, тому розрахунок виконано вірно.

2.1.2 Перевірка освітленості точковим методом

Точковий метод використовується під час перевірки розрахунків освітлення, а також при прямих розрахунках: загального, локалізованого освітлення, місцевого освітлення, освітлення негоризонтальних площин, і зовнішнього освітлення. Точковий метод враховує тільки освітленість від світлового потоку, що безпосередньо потрапляє від світильника в розрахункову точку, якщо контрольна точка освітлюється декількома світильниками, то аналогічно визначаємо освітленість кожного з них, а дані підсумовують.

Точковий метод дає самі точні результати, але розрахунки великі по обсягу, тому розроблені допоміжні таблиці умовної освітленості для окремих світильників, в залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Визначаємо по плану приміщення координати  контрольної точки, дані ближчих світильників заносимо в таблицю 2.1.

Рисунок 2.1 – План розміщення рядів світильників

Таблиця 2.1 – Дані розрахунку для точк

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18

НАЗ

ового методу

L1

P

L=L/Hp

P=P/Hp

Ec

L2

P

L=L/Hp

P=P/Hp

Ec

40

2

20

0,5

100

100

2

8,5

0,5

100

40

2

20

0,5

100

100

2

8,5

0,5

100

40

6

20

1,5

20

30

6

8,5

1,5

40

40

10

20

2,5

12

72

10

8,5

2,5

15

Умовна освітленість Е, лк

                                          (2.9)                                                     

             Щільність світлового потоку F, лм

                                                                                              (2.10)

де  F – світловий потік лампи, лм;

     n – кількість ламп в світильнику, штук;

     L – довжина приміщення, м.

 

лм

Значення освітленості Е, лк

   ;                                                                               ( 2.11)

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

В цеху, крім загального освітлення потрібно також встановити місцеве освітлення для верстатів які потребують більшої точності. Для місцевого освітлення використовуємо світильник  типу СМО, який встановлений на кронштейні К-11, висотою  0,4 м і на відстані 0,2 м над деталлю. Нормативна освітленість складає 200 лк.

Оскільки на всіх верстатах світильники установляються на однаковій висоті, то даний розрахунок використовуємо для всіх машин, на яких є місцеве освітлення.

Необхідний освітлювальний потік   

                                                                                                            (2.11)

 де Ел - нормативна освітленість, лк;

             е– відносна освітленість, лк.

        Приймаємо лампу місцевого освітлення ЛМ-2-18, потужністю 18Вт.

2.1.4 Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях

Метод питомої потужності визначає загальне рівномірне освітлення в закритих невеликих приміщеннях .

Порядок розрахунку: спочатку визначаємо площу приміщення – S, питому потужність світильника, встановлену потужність світильника, знаходимо і розраховуємо потужність освітлювальної установки і вибираємо тип та потужність ламп.

Площа  приміщення (електромайстерні) S, м2

                                                                                                  (2.12)

де a– довжина приміщення, м;  

b– ширина приміщення, м.

Питома потужність світильника ρ, Вт/м2

ρ =8Вт/м2

Встановлена потужність світильника Руст, Вт

                                                                                                    (2.13)

де S- площа приміщення, м2;

    ρ- коефіцієнт.

Вибираємо світильник типу ПВЛМ-2х40 з лампами ЛМ-40, встановлюємо 5шт.

Розрахунки для інших приміщень проводимо аналогічно, а дані розрахунків зносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Дані для розрахунку освітлення підсобних приміщень

Назва приміщення

S,м2

Ен, Лк

Pp,Вт

ρ

Кількість і тип світильника

Кабінет начальника майстерні

7х7=49

200

392

8

5ПВЛМ 2х40

Кімната чергового електромантера

7х7=49

200

392

8

5ПВЛМ 2х40

Склад

10х7=70

75

560

8

7ПВЛМ 2х40

Їдальня

7х10=70

150

560

8

7ПВЛМ 2х40

Душова

7х6=42

50

336

8

4ПВЛМ 1х40

Вбиральня

7х6=42

50

336

8

4ПВЛМ 1х40

Електромайстерня

7х8=56

200

448

8

6ПВЛМ 1х40

Повна потужність світильників допоміжних приміщень Р, кВт

                                                (2.14)

Р=392+392+560+560+366+366+448=3,02кВт

2.1.5 Розрахунок і вибір схем мереж освітлення

При проектуванні мережі електричного освітлення керуються наступними основними положеннями: від щита низької напруги заводської підстанції прокладають самостійно чотирьох провідну живлячу лінію до розподільчого щита, які встановлюються в цеху; від щита через розподільчу мережу живляться освітлювальні щити до яких підключаються окремі групи світильників через групові лінії. В якості освітлювальних щитків використовують щити типу: ЩРН(В)-Пм.

Розрахунок зводиться до вибору перерізу і марки проводів на допустимий нагрів  ( по струму навантаження ) з перевіркою на допустимі втрати напруги  і на мінімум провідності матеріалу.

Марка проводів залежить від способу прокладки і оточуючого середовища. Їх переріз визначають від допустимих втрат напруги, яка складає для внутрішніх електропроводок освітлення не більше 2,5%.

Рисунок 2.2 – Розподіл навантаження

Момент навантаження

,                                                (2.15)

де  момент навантаження на проміжку лінії, кВт·м.

М=37,6·21,5+11,52·65+11,5·13+11,52·30+3,04·26+3,04·1,5+3,84·6+3,84·6+1,5·

3,84+3,84·6+3,84·6+1,5·3,4+3,84·6+3,84·6+0,4·18+0,4·11+0,56·2+0,56·2+0,32·

11+0,32·17+0,48·23=2320,7

Переріз кабелю від трансформатора до СП S, мм2

                                                                                                (2.16)

де  С – перехідний коефіцієнт який залежить від марки провідника і кількості жил в лінії;

втрати напруги в лінії, %.

Примітка - для мідних чотирьохжильних провідників С=72 ;

Приймаємо кабель чотирьох жильний марки  ВВГ перерізом 16мм2(416м

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

235

ПЕУС.20.2.00.ПЗ

м2)

Втрати напруги від ТП до СП  ΔU, %

                           (2.17)

Залишкова допустима втрата напруги ∆Uтп-сп%

∆U = ∆U - ∆U1                            (2.18)

∆U=2,5-1,15=1,35%

Переріз проводу від СП до ЩО1 S,мм2

(2.19)

Приймаємо ближче значення по стандарту переріз проводу 16 мм2АВВГ         (4х16 мм2)

Переріз проводу від СП до ЩО2 S, мм2за формулою                                (2.22)

                                                                                       (2.20)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

246

ПЕУС.20.02.00.ПЗ

Вибираємо провід марки АВВГ(4х2,5мм2)

Переріз проводу від СП до ЩО3 S, мм2

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

246

ПЕУС.20.02.00.ПЗ

за формулою (2.22)

Вибираємо провід марки АВВГ(4х6мм2)

Переріз проводу від СП до ЩО4 S, мм2 за формулою (2.22)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

246

ПЕУС.20.02.00.ПЗ

Вибираємо провід марки АВВГ(4х2,5мм2)

Вибрані проводи перевіряємо на нагрів при рівномірному навантаженні.

Струм який викликає нагрів проводів при рівномірному навантаженні для трифазної мережі.

Струм від ТП до СП Iн

(2.21)

де Р – потужність;

Uн  - лінійна напруга.

 Струм від СП до ЩО1за формулою(2.25)I1

Струм від СП до ЩО2за формулою(2.25) I2

Струм від СП до ЩО3за формулою(2.25)I3

Струм від СП до ЩО4за формулою(2.25)I4

Розрахунок аварійного освітлення проводиться аналогічно. Виділяється із робочого освітлення 10% на аварійне.

За даним струмом і по таблицям перевіряємо відповідність перерізу проводу на нагрівання при проходженні тривалого струму.

Для кабелю з мідними жилами 4х10мм2 значення Ідоп=80А

Від ТП до СП вибираємо кабель(ВВГ 4х25мм2).

                                   80А>67,3А – умова виконується.

Для кабелю з алюмінієвими жилами 4х4мм2 значення Ідоп=32А

Від СП до ЩО1вибираємо кабель(АВВГ 4х4мм2).

      32А>20,6А – умова виконується.

Від СП до ЩО2 вибираємо кабель(АВВГ 4х2,5мм2).

24А>20,6А – умова виконується.

Від СП до ЩО3 вибираємо кабель(АВВГ 4х2,5мм2).

105А>20,6А – умова виконується.

Від СП до ЩО4 вибираємо кабель(АВВГ 4х2,5мм2).

24А>5,4 – умова виконується.

        Вибираємо щиток освітлення ОЩВ-12АУХЛ4. Число однофазних груп 12. Ввідний апарат  АЕ2056-10. Апарат на вихідних лініях А3161. Спосіб установки настінний.

2.2 Розрахунок електричних навантажень

Розрахунок електричних навантажень можна виконувати по коефіцієнту попиту ( ) або методом упорядочених діаграм (метод коефіцієнта максимума).

Розрахункова  активна потужність Pр , кВт

Pр = ∑Pу ∙Kп ;                                                                                                                                             (2.22)

         де  Kп– коефіцієнт попиту.

Розрахункова активна потужність металорізальних верстатів P1,2, кВт

P1= 323,280,8=258,62кВт

P2= 330,88=29,04кВт

Розрахункова  активна потужність вентиляторів та кондиціонерів P3,4,кВт

P3= 11400,85=969кВт

P4=3,20,8=2,56кВт

Розрахункова активна потужність освітлення Pосв,кВт

Pосв=37,60,9=33,84кВт

Сумарна розрахункова активна потужність ∑Р,кВт(2.23)

                                         ∑P = P1 + P2+ P3+ P4   + Pосв                                                                                  (2.24)

P = 258,62+29,04+969+33,84+2,56=1273,06кВт

Розрахункова реактивна потужність Qр

  

= Pр tgφ ; (2.25)

де Pр – розрахункова потужність; 

tgφ– середньозважений тангенс цеху

Розрахункова реактивна потужність ,кВАр

= 258,620,75=193,96 кВАр

= 29,040,88=25,56 кВАр

= 9690,62=600,78 кВАр

= 2,560,75=1,92 кВАр

        Сумарна реактивна потужність Q,кВА

Q = Q1 + Q2 +Q3 +Q4                           (2.26) 

Q = 193,96 + 25,56 + 600,78 + 1,92=822,22 кВАр

         Повна потужність цеху Sп, кВА

                                                                                                     (2.27)

2.3Компенсація реактивної потужності.

      Електрична енергія, яка виробляється на електростанціях і споживається електроприймачами розділяється на активну і реактивну. Активна енергія забезпечує корисну роботу  електродвигунів, печей , освітлення і перетворюється в механічну, теплову , світлову енергію.

      Реактивна енергія корисної роботи не виконує, а витрачається на створення магнітних потоків в асинхронних двигунах, трансформаторах  і інших електричних пристроях. Реактивна енергія переходить від джерела       (наприклад генератора) до споживачів і навпаки до джерела. Збільшення реактивної енергії приводить до недостатнього використання потужності генератора  або трансформатора, збільшення струму в мережах.

Для компенсації реактивної потужності застосовують генерування  реактивної потужності на підприємстві. Найчастіше для компенсації реактивної потужності використовують статичні конденсатори.

Потужність статичних конденсаторівQ к., кВАр

Q к.= ∑Pр    (tgφІ - tgφІІ),                                                                                        (2.28)

де tgφ1- фактичний тангенс кута φ

tgφ2- оптимальний тангенс кута φ, встановлюється підприємству умовами одержання від енергосистеми потужності. В даному випадкуtgφ2 =0,33

Середньозважений тангенс цеху tgφср

       tgφср                                 (2.29)

tgφср

Qк= 1273,06·(0,65 - 0,33) = 406,36кВАр

Вибираєтьсяодна конденсаторна батарея типу УКБН-0,38-200У3 з номінальною потужністю 400 кВАр

Реактивна потужність, яка передається через трансформатор Q м, кВАр

                   Q м = Q-QK  (2.30)

Q м = 822,22–400=422,22кВАр

2.4 Вибір типу, числа  і потужності трансформаторів підстанції.

Правильне визначення  числа і потужності трансформаторів можливе тільки шляхом техніко-економічних розрахунків з урахуванням  слідуючих факторів:

- категорії надійності електропостачання споживачів;

- компенсації реактивних навантажень на напругу до 1кВ;

- перевантажувальної здатності трансформаторів в нормальному і аварійному режимах;

Підприємство ПрАТ «КСК Чексіл» з механічним цехом,  котельнею,  цехом  карбонізації і таке інше відноситься до другої категорії  надійності електропостачання . На ньому виготовляють суконні та комвольні тканини для потреб населення та на експорт.  Виробництво відноситься до малосерійного та середньо серійного. Перерва в електропостачанні  може привести до великого недовипуску продукції, її браку та простою робочих місць.

Тому живлення  здійснюється від двох трансформаторів. Потужність трансформаторів вибирається з таким розрахунком, щоб при аварії на одному з них, другий міг нести навантаження всієї підстанції. Перевантаження повинно бути не більше, чим це допускається діючими нормами з урахуванням тимчасового відключення споживачів другої категорії.

Для підприємств другої категорії надійності електропостачання коефіцієнт завантаження приймається  Кзн = 0,7-0,8.  Це означає,  що номінальна потужність кожного з двох  трансформаторів складає 70% - 80% загального навантаження .

При відключенні одного з трансформаторів другий , на час ліквідації  аварії,  буде завантажений не більше, чим на 140%.

 

 Потужність трансформатора Sт ,кВА

                                                                           (2.31) 

        де nкількість трансформаторів, шт;

         -  повна потужність цеху з урахуванням реактивної потужності;

         - коефіцієнт завантаження.

Приймається два трансформатора ТМ 1000/10 потужністю по 1000кВА кожний.

          Дійсний коефіцієнт завантаження трансформатора

                                         (2.32)

                Коефіцієнт завантаження дійсний  знаходиться в межах норми  

              Перевірка роботи трансформатора в аварійному режимі

1,4 (2.33)

1,4

.

Умова виконується: навантажувальна потужність трансформатора в аварійному режимі більша повної потужності цеху.

2.5. Розрахунок і вибір мереж напругою вище 1000В.

Провода ліній електромереж напругою більше 35кВ, а також кабелі напругою 10кВ вибираються по струму і перевіряються по економічній щільності струму.

 Струм лінії електропередачі

                                                                                                    (2.34)

Згідно з «Правилами будови електроустановок » найменший  переріз повітряної лінії електропередачі складає 120 з умов механічної міцності, а найменший переріз кабельної лінії 50 теж з умов механічної міцності.

Економічний переріз провідника qе,,мм2

                                                                                                         (2.35)

 де  γ – економічна щільність струму, А/мм²

 З умов механічної міцності вибирається кабель ААШВ-10 3х50 перерізом 50 .

Вибирається кабель з паперовою просякнутою ізоляцією з прокладкою в траншеї без блукаючих струмів.

Вибрані струмопроводи перевіряються по економічній щільності струму А/. Для кабелів з алюмінієвими жилами і паперовою ізоляцією при  Т > 1800 год.

γ = 1,2А/

46,04<50

Умова вибору виконується.

2.6. Розрахунок і вибір мереж напругою до 1000В.

Електроприймачі, які працюють і тривалому режимі з номінальною потужністю впливають на номінальний струм. Для всіх видів електроприймачів, які мають в установці одиночний двигун, номінальний струм .

                                                                                       (2.36)

Номінальний струм для інших двигунів розраховується аналогічно і дані зводимо до табл.2.3.

Таблиця 2.3- Відгалуження до промислових машин

Назва механізму

Ін.,А

Ідоп.,А

Струмопровід

Довжина,м

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

25

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

18

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

12

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

24

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

20

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

12

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

16

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

10

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

20

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

12

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

Довжина,м

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

10

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

8

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

20

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

9

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

7

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

7

Ткацький Верстат «FAST» R220

19,57

27

АВВГ-4х4

10

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

12

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

11

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АПВ4(1х6)

9

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

10

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

19

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

10

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

25

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

20

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver 

19,57

27

АВВГ-4х4

15

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

23

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver 

19,57

27

АВВГ-4х4

Довжина,м

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

12

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver 

19,57

27

АВВГ-4х4

12

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver 

19,57

27

АВВГ-4х4

6

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver 

19,57

27

АВВГ-4х4

7

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

10

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ-4х4

20

Ткацький Верстат «Leonardo» Silver

19,57

27

АВВГ(4х4)

18

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

25

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

30

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

20

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

15

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

12

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

15

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

25

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

25

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

10

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

Довжина,м

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

19

АВВГ(4х2,5)

15

Ткацький Верстат CTB 4-216

5,99

85

АВВГ(4х2,5)

18

Вентилятор

80,43

90

АВВГ(4х35)

20

Вентилятор

80,43

90

АВВГ(4х35)

20

Вентилятор

80,43

90

АВВГ(4х35)

12

Вентилятор

80,43

90

АВВГ(4х35)

12

Вентилятор

80,43

90

АВВГ(4х35)

15

Вентилятор

80,43

90

АВВГ(4х35)

30

Кондиціонер

362,97

2х200

АВВГ(4х120)

15

Кондиціонер

362,97

2х200

АВВГ(4х120)

25

Кондиціонер

362,97

2х200

АВВГ(4х120)

20

Кондиціонер

362,97

2х200

АВВГ(4х120)

15

Віконний вентилятор

1,74

10

       АВВГ(2х2,5)

6

Віконний вентилятор

1,74

10

       АВВГ(2х2,5)

50

Віконний вентилятор

1,74

10

       АВВГ(2х2,5)

50

Віконний вентилятор

1,74

10

АВВГ(2х2,5)

Довжина,м

2.7  Монтаж вибраного електроустаткування

Монтаж електроустаткування проектується проводити індустріальним методом, в дві стадії. Перша стадія — знайомство з проектом, уточнення, прив'язка, заготовка в монтажних майстернях проводів, кабелів, труб, заправка світильників, на місті монтажу - слідкувати за правильним розташуванням фундаментів під обладнання, проходів через стіни, підготовка штроб по стінах, пробивка отворів в плитах, для заправки проводу в пустоти плит та ін.

На другому етапі проводять безпосередньо монтаж підготовлених проводів і кабелів по заготовлених трасах.

Монтаж освітлювальної мережі - кабель АВВГ, що живить освітлювальний щиток від силового розподільчого пункту прокладають в траншеї. Радіус згину кабелю (на поворотах) не менше 10 зовнішніх діаметрів кабелю. Проходи через стіну через відрізки водогазових труб, що вмуровані в стіни при будівництві стін, для захисту кабелю від механічних пошкоджень.

Світильники використовуються типу ЛМ-2-18 і кріпляться до залізобетонних плит перекриття за допомогою дюбелів і спеціальних пластичних кронштейнів.

Щоб не утворилися тріщини під час розкочування проводів і кабелів в оболонці, ці роботи повинні проводитися при температурі не нижче 15°С, якщо температура нижча, то кабелі і проводи перед правкою підігрівають. Правку здійснюють затисненою в руці ганчіркою, так як діаметр кабелю невеликий, при цьому її старанно оглядають, щоб виявити зовнішні пошкодження і усунути їх.

Розбору кінця кабелю АВВГ починають з кільцевого надрізу оболонки, потім від кільцевого надрізу оболонки до кінця кабелю роблять не глибокий надріз.

Жили розроблених кінців кабелю заробляють в корінці полівінілхлоридною стрічкою.

Кінці кабелів, що приєднуються до СП та до ЩО окільцьовують, надівають по розміру гільзу на жилу і опресовують за допомогою спеціальних кліщів. Кабелі АВВГ, що ідуть до кожної із кімнат, приєднують до жил кабелю за допомогою скрутки в коробках.

Кабелі АВВГ, що ідуть до кожної із кімнат, приєднують до жил кабелю за допомогою скрутки в коробках.

Корпуси світильників з'єднують з нульовим проводом, вимикач повинен стояти в розриві обов'язково фазного проводу. Щит СП установлений в щитовій, на фундаменті і кріпиться до нього окремими болтами. Ще два окремі болти зверху щита до стіни. Щити установлені вертикально. Щит управління освітленням установлюється в коридорі на стіні, кріпиться до стіни теж анкерними болтами.

Монтаж силової мережі планується подібним чином, в кожній кімнаті де є обладнання встановлюється свій щит СП, живлення до нього підводиться
кабелем із щитової від РУ-0,4 кВ. Монтаж проводять подібним чином як і для
кабелів освітлення. Живлення від СП до верстатів запроектовано кабелем в трубах в підлозі. Монтаж проводять на першій стадії закладають при бетонуванні підлоги труби і при монтажі кабелі протягують за допомогою вудочки, або можна попередньо залишити в підлогах канали і при безпосередньому монтажі закладати в них труби з проводкою, вигинаючи труби по ходу каналу а потім труба заливається бетоном. Силові щити РП монтують так само, як і СП для освітлення, на фундаменті за допомогою анкерних болтів. Підведення до верстатів (крупних, установлених на фундаменті) жорстке, вихід із труби безпосередньо в щит управління верстатом, або з'єднанням цієї труби за допомогою різьбових муфт, як виняток дозволяється вихід із труби в щит зробити в метало рукаві. Труби заземлюються, корпус машин теж заземлюється.

Настільні верстати (наждак, свердлильні) підключаються через трифазний роз'єм (розетку), але обов'язково повинне бути занулення і заземлення, через гнучкий

мідний провід.

2.8  Експлуатація  вибраного електроустаткування

При експлуатації електроустаткування в цехах потрібно найбільшу увагу звертати на стан ізоляції і на електричні контакти. При запиленості і забрудненості знижуються електроізоляційні якості ізоляції.Перегрів ізоляції одночасно із зниженням ізоляційних якостей робить їх крихкою, що приводить до пробою ізоляції і виходу її із ладу.

Електричні контакти при експлуатації поступово окислюються і слабнуть, в результаті чого перехідний опір контактів збільшується, що викликає недопустимий перегрів, зниження якості контактів, вигорання карболітової основи апарату. Щоб забезпечити безперебійну роботу внутрішньо-цехових мереж і нормальний строк їх служби, найважливішою умовою правильної експлуатації являється своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і періодичних профілактичних випробувань обладнання і мереж. Організаційні та технічні положення по експлуатації енергогосподарств наведені в ПТЕ (правила технічної експлуатації електроустановок споживачів). В залежності від умов підприємства головний енергетик затверджує місцеві інструкції по експлуатації та графік ремонтів (ППР)

Експлуатація електроустаткування включає в себе періодичні огляди установок, технічне обслуговування, поточний ремонт, капітальний ремонт, періодичні випробування та перевірки стану електрообладнання і мереж, використання та забезпечення електрообладнання.

Система ППР дозволяє підтримувати електроустановки в стані, що забезпечує їх нормальні технічні параметри, попереджувати частково випадки відмови в роботі, знижує витрати на ремонт, покращує технічні параметри при планових ремонтах в результаті тої чи іншої модернізації.

Періодичність оглядів цехових та зовнішніх електричних мереж ремонтної бази установлюється місцевою інструкцією 1 раз в 3 місяці.

Вимірювання струмового навантаження, температури електричних мереж, випробування ізоляції 1 раз в рік. При оглядах мереж особливу увагу звертають на обриви, збільшений провис проводів чи тросу, підтікання мастики із кабельних воронок та ін.

Щіткою очищають проводи і кабелі від бруду і пилу, та зовнішні поверхні трубопроводів з електропроводом і коробки відгалуження.

Перевіряють наявність хорошого контакту заземлюючого провідника з контуром заземлення, роз'ємні з'єднання розбирають, зачищають до металічного блиску, збирають і затягують. При огляді проводів і кабелів, пошкоджені ділянки ізоляції відновлюють обмоткою ізоляційною стрічкою ПХВ або бавовняно-паперовою. Вимірюють мегомметром на 1000В опір ізоляції, якщо він буде менше 0,5МОм, то ділянку проводу замінюють новим. Оглядають також анкерні кріплення проводів та тросів, підвіски, натяжні пристрої і трос. Ділянки, що покрилися іржею зачищаються до металічного блиску та покривають емаллю.

Перевіряють ущільнення коробок відгалуження, відкриваючи їх та перевіряючи в них відсутність вологи, пилу, якщо потрібно - герметизують. З'єднання, що мають сліди окиснення або оплавлення, розбирають, зачищають, змазують технічним вазеліном і збирають. Перевіряють стрілу провису, яка при відстані між підтримуючими спусками до 6 м, не повинна бути більшою 100-150мм. При необхідності, ділянки з великою стрілою провису, перетягують. Зусилля натягу для тросу не повинно перевищувати 75% зусилля розриву. Перевірить умови нагріву проводів і кабелів.

На підприємстві повинна бути складена місцева інструкція по експлуатації електричних машин і інших технологічних установок. Вказівки по режимах роботи, періодичності оглядів і контролю за роботою двигунів повинні бути конкретними для кожного типу або групи експлуатаційних двигунів.

Нагляд за навантаженням двигунів, вібрацією, температурою, а також операції по пуску і зупинці двигунів здійснює технологічний персонал, який обслуговує дану машину.

Черговий електротехнічний персонал цеху періодично в строки встановлені графіком обходів-оглядів обладнання зобов'язаний проводити огляд електродвигунів і контролювати їх роботу по всіх показниках в об'ємі типової інструкції.

Захист електродвигунів виконують у відповідності з ПУЕ. На двигунах установлюють захист, яка діє на сигнал або на включення двигуна при підвищенні його температури вище допустимої.

При вимкнені двигуна під дією захисту, допускається повторне включення його після зосередженої перевірки схеми управління, захисту і самого двигуна. При огляді кран-балок, мегомметром перевіряють, щоб не було обриву заземлюючих жил кабелю. У двигунів, що мають температурних захист замірюють опір ізоляції кола датчиків відносно обмотки і корпусу. Опір повинен бути не менше 1МОм. Оглядають дошки зажимів. Мегомметром на 500В замірюють опір ізоляції обмоток статора відносно корпусу, цей опір повинен бути не менше 0,5МОм.

Підшипники через 4000 годин роботи, але не менше 1 разу в рік промивають керосином, а потім наповнюють змазкою на 2/3 об'єму гнізда підшипника. У підшипників електродвигунів вібрація не повинна перевищувати при частоті обертання 1500 об/хв - 0,1 мм, 3000 об/хв - 0,05 мм.

При технічному обслуговуванні електричних двигунів перевіряють затяжку болтів кріплення (до фундаменту, чи до корпусу верстата), температуру активних частин двигуна, електричну гнучкість ізоляції, заземлення, вібрацію, радіальні і осьові зазори між статором і ротором в пазах статора перевіряють щільність упаковки клинів обмотки.

При технічному обслуговуванні апаратів управління і захисту, апарат відключають від мережі, і приймають заходи, що виключають помилкову подачу напруги, проводять огляд апарату, очищають від пилу і бруду, перевіряють

наявність заземлення, правильне взаємне розміщення деталей та їх взаємодію, виробку осей, кулачків та інших рухомих частин апарату.

При поточному ремонті замінюють зношені деталі, перевіряють чистоту контактів і силу їх натиску. Нагар з контактів усувають салфеткою змоченою в бензині, або надфілем.

Чистять і перевіряють магнітопроводи, площа дотику сердечника і якоря повинна бути не меншою 70% від загального перерізу магнітопроводу. Перевірку проводять за допомогою білого аркуша і контровки. При виході із ладу короткозамкнутих витків їх замінюють новими. Опір ізоляції втягуючої котушки повинен бути не менше 0,5МОм. При його зниженні треба сушити котушку.

Незначні тріщини або вигорівши місця корпусу апарату (частіше карболітові) очищають від пилу, бруду, сажі і змазують сумішшю азбесту і цементу, або епоксидною.

Капітальний ремонт передбачає повну або часткову заміну спрацьованих деталей, вузлів, ділянок ліній і т.д. і проводиться при повній зупинці і виводі установки чи механізму в ремонт.

2.9. Удосконалення технічних рішень.

В проекті пропонується застосувати тиристорні частотні регулятори в електроприводах потужністю кожного Р=40 кВТ. В Цьому випадку частота обертання двигуна вентилятора визначається моментом навантаження і вихідною частотою перетворювача. Економія складає приблизно 35%.

Э= ΣР · 0,8 · 3600=691200 кВт·год

Електрична енергія, яка споживається з мережі із застосуванням перетворювача, кВт ·год

Е= Э · 0,7

Е=691200 · 0,7=483840 кВт ·год

Вдосконалення складає:

 E‘= Э – Е

 E‘= 691200 – 483840 =207360 кВт · год

2.10 Заходи з енергозбереження

Втрати електроенергії відбуваються при передачі електроенергії від джерел живлення до споживачів в системі електропостачання, та в електромашинах і установках.  Зниження втрат в основних колах системи  електропостачання та електроспоживання повинно відбуватись в трансформаторах, силових і освітлювальних мережах, в машинах.

Втрати в трансформаторах складають значну величину і повинні бути доведені до можливого мінімуму шляхом правильного вибору потужності і числа трансформаторів, раціонального режиму їх роботи, та виключення холостого ходу при незначних навантаженнях, тому в нічний час один трансформатор вимикається оперативним черговим персоналом.

Втрати в лініях залежать від опору лінії, струму в ній і часу втрат, тому для знищення цих втрат потрібно знижувати струм, але і величину опору, для цього там де є спарені лінії необхідно включати їх паралельно.

Потрібно добиватись рівномірного графіку навантаження, так як це веде до підвищення використання установленого обладнання і одночасно зменшуються втрати електроенергії. Зниження сумарного максимуму навантаження дозволяє при незмінній потужності трансформаторів забезпечити живлення більшого числа споживачів

Втрати електроенергії в двигунах досягають значних розмірів, якщо двигуни не навантажені до своєї номінальної потужності. Потрібно зменшити до мінімуму роботу двигунів, зварок та інших установок на холостому ходу.

3 ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ ПІДСТАНЦІЇ

3.1 Характеристика і компоновка підстанції

Цехова трансформаторна підстанція виконується закритою з розміщенням електроустаткування в приміщені. Підстанція розташовується поблизу центра електричних навантажень, це дозволяє скоротити протяжність електричних мереж, зменшити втрати електроенергії і знизити капітальні витрати.

Шафи трансформаторних підстанцій встановлюються на кабельному каналі який має вихід з приміщення підстанції.

Під масляним трансформатором встановлюється бетонний масло приймач, який вміщає 20% повного об’єму масла, він перекритий решіткою з шаром гравію і ізольований від кабельного каналу. Ширина проходу між електротехнічними пристроями не менше 1 м. Висота приміщення повинна бути не менше комплектних пристроїв плюс 0,8 метрів по стелі і 0,3 метра до балок.

Трансформатори встановлюються в комірці так, щоб без зняття напруги забезпечувалось зручне і безпечне спостереження за рівнем масла в масловказувачі, а також доступ до газового реле.

3.2 Розрахунок струмів короткого замикання

3.2.1Розрахунок струмів короткого замикання в мережі напругою понад 1000 В

В системі електропостачання промислових підприємств при виникненні короткого замикання різко збільшується струм. Тому все основне електроустаткування системи електропостачання вибирається з урахуванням дії цих струмів.

На практиці розрахунок струмів короткого замикання найчастіше проводиться в відносних одиницях. Креслиться розрахункова схема системи електропостачання і замісна схема.

Задається базисна величина

Sб=100 мВ·А

Uб1=10,5 кВ

Uб2=0,4 кВ

В розрахунковій схемі показані напруги, довжина лінії електропередач, потужність і напруга короткого замикання вторинної обмотки трансформаторів у відсотках. По розрахунковій схемі складається схема заміщення, в якій вказується опори джерела струму споживача.

Рисунок 3.1 – Розрахункова схема

Рисунок 3.2  – Схема заміщення

Приймаємо за базисну потужність сумарну потужність генераторів.   

Базисний струм Іб1,кА

Iб=(3.1)

Iб=

Струм короткого замикання в точці К1,кА

Iб=(3.2)

Iб=

Ударний струм в точці K1, iу, кА

                              іу=2,55∙Iн                                                                                                     (3.3)

                              іу=2,55∙0,162=86,57кА

Потужність короткого замикання в точці К1,Sk.,МВА

                                        Sk=Sбрез.                                                               (3.4)

Sk=200 /0,162=1234,56МВА

Відносний індуктивний опір кабелів Х12

                                           Х10l1                                                             (3.5)

де Х0 – індуктивний опір кабелю, Ом∙км;

L  – довжина повітряної лінії, км.

                              Х1==0,08 ∙2

Активний опір кабелю rкаб, Ом

R1,2,3,4=                                                                                                 (3.6)

де  ρ – питомий опір мідної жили кабеля.

==

r4=

Відносний активний опір кабеляr1, Ом

r2=rкаб

r2=16.6∙

r4=5.33∙

Результуючий активний опір кола короткого замикання rрез., Ом

rрез.=                                                                                                            (3.8)

rрез.=

Індуктивнийопір кабеля

Х3=Х4=0,15

Результуючий індуктивний опір

Xрез=(3.9)

Xрез=

rрез=2,5> тому активний опір враховується

Активний опір кабелів враховуючи повний опір кола К.З.

(3.10)

Струм К.З. в точці К Iк, кА

Iк=Iб/Z                                                                                              (3.11)

Iк=5,5 /0,436=12,61кА

Постійна часу, Та

                                       Та.=                                                       (3.12)

Та.=

Ударний коефіцієнт, К

                                             K=1+                                              (3.13)

                                              K=1+

К=1+0,08=1,08

Ударний струм в точці KЗ, iу, кА

                             іу=2,55∙Iк2                                                                                                     (3.14)

                           іу=2,550.54=1.37кА

Потужність короткого замикання, Sk,МВА

Sk=Sб/Z                                                                                           (3.15)

Sk=100 /10,17=9,83МВА

             3.2.2 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі напругою 0,4 кВ

Мережі промислових підприємств напругою до 1кВ характеризуються великою протяжністю і наявністю великої кількості комутаційно-захисних апаратів. При напрузі до 1кВ навіть не великі опори значно впливають на струми короткого замикання. Тому в розрахунках враховуються всі опори короткозамкнутого кола, як активні, так і індуктивні. Крім того враховують активні опори всіх перехідних контактів в цьому полі: на шинах, на уводах і виводах апаратів, на роз'ємних

контактах апаратів, на контакті в місці короткого замикання.

Розрахунок струмів короткого замикання напругою до 1кВ проводиться в іменованих одиницях. Розрахунок точки при розрахунку струмів короткого замикання вибираються на початку ліній, які відходять безперервно за комутаційним апаратом.

Цеховий трансформатор потужністю 250кВА напругою 10/0,4 кВ звязаний з РП-0,4кВ алюмінієвими жилами .

Складається розрахункова схема і схема заміщення

Рисунок 3.3 – Розрахункова схема

Рисунок 3.4 – Схема заміщення

Активний опір трансформатораrm, мОм

                                                                                                                   (3.16)

де ΔРк – втрати активної потужності в  трансформаторі, кВт

Повний опір трансформатора ZT, мОм

                                                                                       (3.17)

де Uk% - напруга короткого замикання вторинної обмотки трансформатора                            

Індуктивний опір трансформатора хm, мОм

                                                                                                                 (3.18)

Опори трансформатора струму  rm.c., xm.c. ,мОм

rm.c.=0,05 мОм

xm.c.=0,07 мОм

Опір автоматичного вимикача АВМ-10 ra,ха, мОм

ra=0,12 мОм

              ха=0,07 мОм

Опір алюмінієвих пласких шин перерізом 100х8 мм2 , довжиною L=20м від трансформатора до розподільчого пристрою 0,4кВ rш, хм, мОм

rш =r`ш ·L,                                                                                                                                  (3.19)

хм=x`м·L,                                                                               (3.20)

де r`ш ,x`м – опір одного метра шин мОм/м

rш =0,13·40=5,2мОм

хм=0,15·40=6мОм

Сумарний активний опір контактів з урахуванням опору високовольтних мереж, ∑r, мОм

  ∑r=rm+rm.c+ra+rш+rk                                                                                                                   (3.21)

                            

r=2,032+0,05 +0,15+6+15=23,23мОм

Сумарний індуктивний опір, ∑х, мОм

 ∑х=хm+xm.c+xa+xш                                                                                                                       (3.22)

 ∑х=8,56+0,04+0,15+5,2=13,9мОм

Повний сумарний опір Z, мОм

                                                                                                             (3.23)

Струм трифазного короткого замикання в точці In.o, кА

                                                                                            ( 3.24)

Комутаційна здатність автоматичного вимикача АВМ-10 складає 35 кА, значить, що система стійка до струмів короткого замикання.

                           35кА>8,54кА

3.3 Вибір,перевірка апаратів струмоведучих частин

Апарати підстанції (вимикачі, роз'єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі, запобіжники, розрядники, вимірювані трансформатори для електроустановок) вибираються відповідно розрахованими максимальними величинами (струмами, напругами, потужностями відключення) для нормального режиму роботи і режиму короткого замикання. Для вибору перевіряються розрахункові  величини  з допустимими значеннями  для струмопровідних частин і високовольтного устаткування. Складається таблиця порівняння розрахункових і допустимих величин. При цьому для забезпечення надійної безаварійної роботи розрахункові величини повинні бути менше допустимих.

Шини розподільчого пристрою підстанції вибираються по струму і перевіряються на механічну  і термічну міцність при короткому замиканні.

Електроустаткування повинно вибиратись по розрахунковим максимальним значеннях струмі,напруг,потужностей для нормального режиму і режиму короткого замикання. Для цього порівнюють розрахункові данні і допустимі значення для устаткування.

Таблиця 3.1 – Результати розрахунку короткого замикання

       Точки К.З

Ik.3, кА

        Іу, кА

S, МВ∙А

К1

       -

-

-

К2

0,54

1,37

9,83

К3

8,54

-

-

Таблиця 3.2 – Вимикачі

Умова вибору і перевірки

Розрахункові данні

Довідникові данні ВМП-10

Uуст ≤ Uном

Uуст=10 кВ

Uном=10 кВ

Iроз  ≤  Iном

Iроз=55,25 А

Iном=630А

іу≤Iдин

іу=1,37кА

Iдин=52 кА

IК.З ≤  Iвідк

IК=6,54 кА

Iвідк=20 кА

       Вид установки

Внутрішній

Внутрішній

    Таблиця 3.3 – Роз’єднувачі

Умови вибору та перевірки

Розрахункові данні

Довідникові данні РВ 10/400

Uуст ≤ Uном

Uуст=10 кВ

Uном=10 кВ

Iроз  ≤  Iном

Iр=55,25 А

Iном=400 кА

іу≤Iдин

       іу=1,37 кА

        -

       Вид установки

      Внутрішня

       Внутрішня

Вибираємо опорні ізолятори ОФ-10-2000 УЗ, Fp=20000Н. Висота ізолятора Ніз=134мм. Перевіряємо ізолятори на механічну міцність.

Максимальна вигинаючи сила Fрн., Н

Fрн=1,162·,(3.25)

де а=0,8 – відстань між фазами, м

Fрн=1,162·,88 Н

Fрн.≤0,6·Fдин.

418,88.≤0,6·12000 Н

   Таблиця 3.2 – Розрядники вентильні РВС

Умови вибору та перевірки

Розрахункові данні

Довідникові данні

Uуст ≤ Uном

Uуст=10 кВ

Uном=10 кВ

Uдоп ≤ 0,8Uном

Uуст =8 кВ

Uном=10 кВ

    Таблиця 3.3 – Трансформатори струму

Умова вибору і перевірки

Розрахункові данні

Довідникові данні ТПЛ-10

Uуст ≤ Uном

Uуст=10 кВ

Uном=10 кВ

Imax  ≤  Iном

Iроз=19,24 А

Iном=1000А

іу≤Iдин

            іу=32,16 кА

Iдин=52 кА

r1 ≤  r2

r2=1,2

Ін=5 А

          Для перевірки трансформаторів струму ТПЛ-10 підраховується навантаження  приладів. Довжина з'єднувальних проводів від ТС до вимірювальних приладів 100м. До ТС підключені вольтметр, амперметр, лічильники активної і реактивної енергії.

Таблиця 3.4 – Трансформатори напруги

Умова вибору і перевірки

Розрахункові данні

Довідникові данні НТМИ - 10

Uуст ≤ Uном

Uуст=10 кВ

Uном=10 кВ

S1  ≤  Sном

Sном=480 ВА

клас 3

3.4 Розрахунок релейного захисту силового трансформатора

В проекті вибирається і розраховується релейний захист силового трансформатора цехової підстанції. Для захисту трансформатора приймається:

-максимальний струмовій захист на стороні низької напруги;

-   струмова відсічка на стороні високої напруги трансформатора;

- газовий захист від внутрішніх пошкоджень.

Номінальний струм первинної обмотки трансформатора Iн, А

                                                                                                                       (3.30)

Номінальний струм вторинної обмотки трансформатора Iн, А

                                                                                                                   (3.31)

Намічаємо установку на стороні НН двох трансформаторів струму із з’єднанних їх в неповну збірку та на стороні  ВН трьох трансформаторів струму із з’єднанням  їх в трикутник.

Трансформатор струму1 - 100/5  (Кт.т=20)

Трансформатор струму2 - 400/5  (Кт.т=80)              

Приймаємо для максимального струмового захисту реле типу Iср.зах, А

(3.32)

де – Кнад=1,25,   Ксх=1,  Кв=0,85.

Визначаємо коефіцієнт чутливості захисту при двофазному короткому замиканні на стороні НН трансформатора, Кч

(3.33)

        Коефіцієнт чутливості не забезпечується. Струм спрацювання реле вибирається по умові в нейтраль силового трансформатора.

Сила струму спрацювання відсічки, установленої зі сторони живлення  трансформатора.

                                                                                          (3.34)

де – Кнад=1,2

Коефіцієнт чутливості відсічки при двофазному короткому замиканні Кч

                                                                                                (3.35)

Для захисту від внутрішніх пошкоджень встановлюється газове реле з дією на відключення при внутрішніх пошкодженнях. Захист чутливий.

3.5Вибір схеми управління, автоматизації і сигналізації обладнання підстанції

Рисунок 3.5 - Cхема управління ратинуючої машини.

 Принцип роботи електросхеми.

За допомогою пускової рукоятки замикається кінцевий вимикач SQ1, який підключає трансформатор TV до мережі. При цьому котушка магнітного пускача KМ знаходиться під струмом, і вона в свою чергу замикає свої контакти і двигун підключається до мережі. При наступному повороті рукоятки вмикається фрикціон і приходять в дію всі механізми верстата. В цьому положенні рукоятки замикаються контакти кінцевого вимикача SQ2 і розмикаються контакти SQ1.

         Зупинка верстата здійснюється натискаючи на кнопку “СТОП” SB або автоматично при розриві нитки. В цьому випадку падає планка, замикає контакти YA. Тоді спрацьовує проміжне реле KL і своїми контактами вмикає електромагніт зупинки YA,який діє на електромагнітне гальмо. Зупинка верстата здійснюється роз’єднанням фрикційної передачі.

              

Щоб не було самовільного пуску верстата, після його зупинки необхідно доставити запобіжну іглу в вимикач SQ1.

3.6 Розрахунок заземлюючого пристрою двотрансформаторної підстанції напругою 10/0,4 кВ

При розрахунку заземлюючого пристрою визначається:

– тип заземлювачів;

 – їх кількість;

– місце розташування;

– грунт.

         Розрахунок проводиться відповідно з вимогами ПБЕ. На стороні з напругою 10кВ нейтраль наглухо заземлена. Загальна протяжність кабельної лінії Lk=2км, розрахунковий коефіцієнт φ2=1,5, грунт – суглинок, ρ=100 Ом·м.

 

3.7 Розрахунок занулення

Захисне занулення застосовують у трифазних чотири провідних мережах  напругою  до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю.

 Призначення занулення – усунення небезпеки ураження електричним струмом при порушенні ізоляції і появі на корпусах обладнання небезпечної напруги. Принцип дії занулення – перетворення пробивання на корпус в однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазовими та нульовими проводами з метою створення струму здатного забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично від'єднати пошкоджену установку від живлячої електромережі.

  Призначення нульового провода – створення для струму короткого замикання ланки з малим опором з метою швидкого вимкнення пошкодження установки від мережі.

Занулення застосовують у трифазних чотирьох проводнихмережал напругою до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю.

Рисунок 3.5 Принципова схема занулення

Опір проводаrпр, мОм

             rпр=r0lпр                                                                                              (3.37)

rпр=0,951∙20=19,02мОм

Опір труби rтр, мОм

                                                                                    (3.38)

Zn=Zтр/3+rпр+rтр                                                                                                                               (3.39)

Zn=8,8 /3+19,02 +3=24,95

Величина однофазного струму короткого замикання Iп.о, кА

(3.40)

Повинна виконуватись умова

Iп.о>3∙Iн.пл.в

8800А>>675А

Оскільки значення однофазного струму короткого замикання 8,8 перевищує найменший допустимий по умовам спрацювання захисту, струм 675 А ,нульовий захисний провідник вибраний правильно,тобто здатність системи для відключення занулення забезпечено.

Комутуаційна здатність запобіжника ПР-2 складає 11 кА (Iвід=11 кА)

Повинна виконуватись умова

Iвідкл>Iп.о

11>8,8 кА

Умова виконується.  Розрахунок занулення відповідає нормам.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32707. Адреномиметики 127 KB
  действие на 12 и 12 – АР  эффекты СНС сердце:  ЧСС  СВ проводимостьО2. сосуды: суммарно АД  действие двухфазное т. Оказывает более сильное сосудосуживающее действие. Оказывает очень слабое действие на сердце бронхи кишечник обмен веществ.
32708. Антиадренергические средства 85.5 KB
  ПК: 1 гипертонический криз 2 феохромоцитома диагностика лечение характеризуется периодическими гипертоническими кризами 3 нарушение периферического кровообращения эндартерит болезнь Рейно начальные стадии атеросклеротической гангрены 4 острая сердечная недостаточность с застоем в легких 5 лечение вялозаживающих ран трофических язв пролежней отморожений ПбД: головокружение слабость набухание слизистой оболочки носа покраснение и зуд кожи; тошнота понос тахикардия. ПК: различные нарушения мозгового кровообращения ...
32709. Общие анестетики 105 KB
  По мере нарастания концентрации НС в крови последовательно наступают следующие стадии периоды наркоза. III – стадия хирургического наркоза – разлитое торможение захватывающее кору и нижележащие отделы ЦНС в частности спинной мозг но центры продолговатого мозга дыхательный и сосудодвигательный функционируют. В зависимости от выраженности наркоза выделяют уровни: поверхностный наркоз – зрачки нормальные или умеренно сужены фиксированы в центре дыхание глубокое регулярное грудиннобрюшное; скелетная мускулатура расслаблена...
32710. Снотворные средства 71 KB
  Во время сна функционирование гипногенных зон головного мозга структуры таламуса неспецифические медиальные ядра неспецифические ядра гипоталамуса нисходящая РФ повышено а активирующее влияние восходящей части РФ зона бодрствования – понижено. Чередование сна и бодрствования связано с изменением в ЦНС концентрации различных медиаторов ряда гормонов других БАВ пептидсна аминокислоты. Лишение ЦНС сна ведет к губительным последствиям без сна человек может обойтись 10 дней. ГАМК 5НТ пептида дельта сна; миорелаксацией снижением...
32711. Противосудорожные средства 107 KB
  Противосудорожные средства ПСС – лекарственные вещества угнетающие двигательные центры ЦНС и применяемые при различных судорожных состояниях а также для лечения спастичности и паркинсонизма. ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА Для купирования Средства для лечения симптоматических судорог болезни Паркинсона Средство для лечения...
32712. Тема вина в творчестве Мо Яня на материале произведений «Страна вина», «Вверх ногами» 141.5 KB
  Произвести обзор творчества писателя в целом. Выявить основные литературные приемы писателя. Рассмотреть отношение китайского общества к употреблению алкоголя. Выявить позицию автора к проблеме алкоголизма в Китае через использование писателем темы вина в произведениях «Страна вина» и «Вверх ногами».
32713. ПРОБЛЕМЫ ЭКОЛГИЗАЦИИ ТЕХНОЛОГИИ В НЕФТЕПЕРЕРАБОТКЕ 104 KB
  Вначале человек не задумывался о том, что таит в себе интенсивная добыча нефти и газа. Главным было выкачать их как можно больше. Так и поступали. Но вот в начале 40-х гг. текущего столетия появились первые настораживающие симптомы.
32714. ПРОБЛЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БАНКОВСКИХ КРЕДИТОВ И ПУТИ РАЗВИТИЯ ФОРМ ВОЗВРАТНОСТИ КРЕДИТА 670.5 KB
  Рассмотреть наиболее часто используемые формы обеспечения возвратности кредитов: залог, уступка требований (цессия) и передача права собственности, гарантии и поручительства и др.; на примере ОАО «Сбербанк» получить представление о возможностях банка по возврату кредитов.
32715. ЭКОНОМЕТРИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ ПАССАЖИРООБОРОТА ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫХ ПЕРЕВОЗОК ОТ ДЛИНЫ ДОРОГИ 336 KB
  В конце прошлого столетия разработаны и широко применяется для решения большого числа практических задач экономики математические модели, в основу которых положены уравнения регрессии. В настоящей курсовой работе стоит задача обосновать математическую модель пассажирооборота железнодорожных перевозок