43942

Обгрунтування застосування пристроїв для збирання, завантаження та транспортування рулонів трести льону-довгунця та конопель в Інстітуті луб'яних культур

Дипломная

Лесное и сельское хозяйство

Обгрунтування застосування пристроїв для збирання завантаження та транспортування рулонів трести льонудовгунця та конопель в Інстітуті луб'яних культур. Зміни у затратах на завантаження та перевезення рулонів впливають на затрати у механізованих роботах та суттєво впливають на собівартість кінцевого продукту. Кількість рулонів на довжині стрічки наприклад довжиною 500 м може бути різною рис. Також на кількість рулонів на довжині стрічки впливають конструктивні особливості прес підбирачів діаметр пресувальної камери та ширина захвату.

Украинкский

2013-11-08

27.69 MB

12 чел.

                  Міністерство  аграрної  політики  України

                              Глухівський  коледж  Сумського НАУ

                                                                  

                                                                                                  “До захисту допущений ”

                                                                                         Заступник директора з
                                                                                                 навчальної роботи

                                                                                    _________

                                                                                   «____» ____________2010 р.

Обгрунтування застосування пристроїв для збирання, завантаження та  транспортування рулонів трести льону-довгунця та конопель в Інстітуті луб'яних культур.

Пояснювальна  записка  до  дипломного  проекту

31ДП. 000000.196-НЧ

                                                                      Керівник:

                                                                                          ________  

                                                                                                 Розробив:      

                                                                                                   ________

2010

                                                     

Вступ

        Традиційна аграрна культура України - льон – є єдиним в Європі відновлюваним джерелом целюлозної текстильної сировини. Виготовлена з льону тканина, від батисту до мішковини, характеризується значною міцністю, еластичністю й помірною твердістю, довговічністю та стійкістю проти гниття. Одяг з льону впливає на фізичний та емоційний стан людини, сприяє збереженню здоров'я і збільшує опірність до різних хвороб. Приваблюють особливою красою й практичністю виготовлені із лляних тканин скатертини, покривала, білизна, одяг, портьєри.

        Вироби з технічних лляних тканин є незамінними для харчової, оборонної, автомобільної й ряду інших галузей промисловості. Різноманітний асортимент не тільки кручених виробів з льону (шпагати, канати, пряжа), але й волокнистих нетканих матеріалів, серед яких медична вата й перев'язні матеріали, що не поступаються за своїми властивостями подібним виробам з бавовни. Волокно льону використовується для виготовлення найтонших хірургічних ниток, що відрізняються підвищеною сумісністю із тканинами живого організму. 

         Особливе значення для виробництва сумішевих пряж, тканин і нетканих матеріалів має бавовноподібне волокно - котонін - продукт котонізації короткого льоноволокна й відходів тіпання. Виробництво пряжі з котонізованого льоноволокна в суміші з бавовною дає можливість скоротити потреби в бавовні на 50%. Висока якість та унікальні властивості сумішевих тканин, що містять льон, стійкий попит на вироби з них дозволяють також значно скорочувати імпорт вовняних і натуральних шовкових волокон.     

       Найціннішим продуктом, одержуваним при переробці насіння льону, є лляна олія, яка широко використовується в медичній практиці як лікарський засіб, що містить велику кількість активних речовин, а також при створенні препаратів для лікування атеросклерозу, онкологічних захворювань, променевих поразок шкіри, опіках, при порушеннях жирового обміну. Лляна олія - багате джерело корисних речовин.

Насіння містить 35-42% висихаючої олії (йодне число 165-192) і близько 25% білкових речовин. Олію широко використовують у харчовій, лакофарбовій, миловарній, паперовій, електротехнічній промисловості та в медицині.

Нині серед зарубіжних країн найбільші площі льону олійного в США, Індії, Канаді, Аргентині. Загальна світова площа його становить близько 6 млн. га. Середня світова врожайність насіння льону 5 - 6 ц/га. В Україні льон олійний вирощують у степовій і лісостеповій зонах. Урожайність насіння льону олійного у кращих господарствах сягає 10 ц/га і більше.

Найпоширенішим підвидом льону в Європі та Азії є євразійський. До нього належать такі види: довгунець, кучерявець та сланкий. Виключно на олію вирощують льон-кучерявець.

Льон-довгунець вирощують на Поліссі і  в  передгір'ях  Карпат.  Найбільші посівні  площі  під   льоном-довгунцем   знаходяться   в    Житомирській, Чернігівській, Київській, Рівненській,  Львівській,  Волинській  та  Івано-Франківській областях. Льон - кудряш вирощують у степових областях.

Льон належить до родини льонових, яка включає 22 роди, із них для практичної мети використовують переважно один рід. Він об'єднує понад 200 видів, серед яких є однорічні й багаторічні трав'янисті рослини. Господарське значення має тільки культурний, або звичайний льон, який широко використовують на волокно і насіння. Льон використовується як для  виробництва волокна так і для олії.

Наприклад з волокна льону виробляють шнури, канати, шпагати з лубових волокон льону і джуту (ще прядивні або льонопенькові шнури), які традиційно використовуються в різних господарських і декоративних матеріалах.

Олійний льон — цінний харчовий та лікувальний продукт. Олія з нього містить ненасичені жирні кислоти, а тому попереджає виникнення судинних захворювань. Насіння льону, за практикою народної та даними наукової медицини, має лікувальну властивість. Окрім жиру, воно містить білок, вуглеводи, органічні кислоти, вітамін А. Завдяки цим властивостям льону його використовують в медичній та харчовій промисловостях.

З вищевказаними характеристиками про льон можна зробити висновок, що льон є важливою культурою в сільському господарстві, тому це веде за собою вивчення та технологію вирощування льону, вдосконалення вирощування і раціональне збирання льону з меншою затратою праці на виробництво.

     

1.Виробничо — господарська характеристика об’єкту.

1.1 Техніко-економічні показники діяльності Інституту луб’яних культур УААН.

Інститут луб’яних культур  має паспорт-патент ,виданий Міністерством агропромислового комітету України за №310 від 17 січня 2004 року на право виробництва оригінального та єлітного насіння зернових культур, багаторічних трав, картоплі та луб’яних  культур. За роки дії стан насінництва постійно перевірявся  Глухівського  районного державного насінєвою інспекцією та обласною комісією по обробці сільськогосподарських  культур на предмет вирощування, переробки  і зберігання насінєвого матеріалу.

Інститут луб’яних культур  має технологічні і матеріально – технічні можливості для вирощування високоякісного насіння зернових культур. Загальна земельна площя  становить 1032 га в тому числі 1026 га ріллі із них зернових та зернових  та зернобобові 617 га. Всі сільськогосподарські культури у відповідності сівозмінного розміщуються по кращіх попередниках. Озимі зернові розміщуються по чистим та сидеральним парам, багаторічних трав, ярі зернові – по гречки та льону.

1.2 Склад машино-тракторного парку господарства  ІЛК УААН.

Наявність тракторного парку – 22одиниці, з них і посівної техніки ( 8 сівалок ), чотирьох зерно збиральних комбайнів ( 2 шт, СК-5 “Нива”  і один – Дон 1500), чотирьох  льонокомбайнів конопле жаток та  4 конопле молотарок що дозволяє весь комплект робіт виконувати в оптимальній агротехнічні строки.

Для вирощування оригінального насіння є набір селекційної техніки: три трактори Т - 25, два ДВШ - 16, три Т - 16, дві сівалки СН - одна - СН -10, дві касетні сівалки ССР-1, комбайни Cawno – 500, Xerc – 25, Cawno – 250,чотири молотарки для елітних рослин.

        Для зберігання і переробки насіння є зерносушильний пункт, дві напільні зерно сушили загальною площею 60 кв.м продуктивність 10 т за 1 годину кожна, дві сушарки селекційні СП – 2, два критих зерно токи площею 1200 кв.м, зерносховища площею 3282 кв.м

Первина очистка насіння здійснюється на чотирьох машинах ОВС – 25, великі партії насіння до посівних кондицій дороблюються на двох лініях одна з яких змонтована з наступного підключених Петкусі Гігантів, друга являє з себе комплекс КЗС – 40 переобладнаний зерноочисним машинами фірми “ Пектус ”. Доробка малих партій насіння здійснюється на чотирьох Петкус Сутрах і одному Петкус – Гіганті. Назва грунтів господарства  і сірі та темно сірі опідзолені, легко – й середньо кушинисті:

Вміст гумусу:2 – 2,3 %

Кислотність 4,6 – 4,9 %(20% площі ), 5,2 – 5,7 % (80 % площі).

Середньозважений зміст фосфору: 10,3 – 17,3 мг/кг.

Середньозважений зміст калію: 5,1 – 11,0 мг/кг.

Внесення мінеральних добрив всього, тонн д.р (у 2008 р) 60,3т.

Внесення органічних добрив на гектар, тонн (у 2008 р):6-6.5 т/га.

Застосування засобів захисту рослин всього, кг (у 2008 р):510 кг.

       В Інституті луб'яних культур проводиться робота по підвищенню родючості грунтів. В господарстві вноситься мінеральні добрива, органічні в вигляді подрібненої соломи. Сортова техніка вирощування сільськогосподарських культур дотримується.

            Середньо облікова численність працюючих  в ІЛК – 174 чоловіки. Заборгованість по заробітній платі перед працівниками відсутня Часткове відшкодування витрат державного на насінництво сприяє підвищенню рентабельності цієї галузі.

1.3 Аналіз господарсько-виробничої діяльності господарства ІЛК УААН.

Внаслідок раціонального використання виробничого потенціалу і робочих
резервів відділення забезпечити виробництво в 2009 р. таких видів
сільськогосподарської продукції в слідуючому об'ємі:

№п/п

Культура

Площа, га

Валовий збір, ц

Урожайність, ц/га

Собівартість, грн/ц

1

Озима пшениця

124

4960

40

61,81

2

Озиме жито

106

3390

32

58,67

Всього озимих

230

8350

36

60,54

3

Яра пшениця

45

1130

25

85,80

4

Ячмінь

50

1600

32

65,63

5

Овес

67

2350

35

52,60

6

Гречка

108

1300

12

138,57

Всього ярих зернових

270

6380

24

79,26

Всього зернових

595

16550

28

72,82

7

Вика

10

120

12

287,5

8

Люпин

85

1700

20

93,76

Всього зернобобових

95

1820

19

106,54

9

Коноплі-насіння

258

2060

8

420,40

10

Льон-довгунець-насіння

99

500

5,0

362,60

11

Редька олійна

Всього технічних культур

369

2740

7

397,77

12

Багаторічні трави-насіння

15

30

2,0

139,67

13

Картопля

7

1400

200

92,93

         

1.4 Обгрунтування теми дипломного проекту.

       

Льон-довгунець в народному господарстві нашої країни має велике значення, як джерельна сировина волокно для різних галузей промисловості, але й важлива харчова й лікарська рослина а також для  використання і медичних цілях.

Виробництво льону-довгунця і комплекс машин від обробітку ґрунту до збирання льону-довгунця повинно узгоджуватися за рядністю, продуктивністю, послідовністю та узгодженістю виконання операцій.

Підібрані агрегати повинні забезпечувати високу якість роботи, максимальну продуктивність, мінімальні затрати праці, нормальні умови праці механізаторів.

2. Розрахунково-Конструкторська частина

2.1Огляд технології збирання льону-довгувця.

      Транспортні витрати вважаються важливою складовою виробничих витрат у технологіях збирання льону та конопель. Зміни у затратах на завантаження та перевезення рулонів впливають на затрати у механізованих роботах та суттєво впливають на собівартість кінцевого продукту.

     Сформовані прес-підбирачами  рулони трести льону або конопель  розташовуються по полю на різних відстанях один від одного. Кількість рулонів на довжині стрічки наприклад довжиною 500 м може бути різною

(рис.1). Залежить вона по-перше від врожайності трести, по друге від ширини захвату збиральної машини, яка формувала стебла у стрічки. Також на кількість рулонів на довжині стрічки впливають конструктивні особливості

прес підбирачів,  діаметр  пресувальної камери та ширина захвату. У відомих прес підбирачах вага рулонів за нормованою вологістю (не більше 19%) коливається у межах 120-180 кг. У зв’язку з цим виникає проблема

завантажування рулонів у транспортні засоби, а саме при  збирання їх по

полю.

Рис. 1. Треста льону сформована у рулони рулонним преспідбирачем.

 Стебла льону запресовані в рулони можуть бути завантажені більшістю існуючих навантажувальних пристроїв. Основні характеристики, які повинні задовольняти машини в процесі завантаження пакунків льону, це робоча висота піднімання пакунків і допустима маса вантажу при завантажуванні.

Фронтальний навантажувач рулонів ФПР-05(П) (рис. 2 справа) призначений для підбирання льоносоломи і трести, а також сіна і соломи, сформованих рулонними прес-підбирачами і навантаження їх на транспортні засоби, розвантаження рулонів та укладання їх у штабеля. Він розрахований на піднімання вантажу до 500 кг, а робоча висота піднімання до 6,5 м. Данні характеристики навантажувача задовольняють вимоги для роботи на завантаженні рулонів льону на транспортні засоби.

Рис. 2. Навантажувачі тракторні ФПР-05(П) для роботи з рулонами і     тюками

Технологія збирання та переробки льону та конопель в рулонах, у порівнянні із сноповою дозволяє повністю виключити ручну працю, тому вона є пріоритетною. Завантаження рулонів на транспортні засоби, згідно рекомендацій розроблених раніше, пропонується здійснювати  фронтальним навантажувачем ПФ-0,5 з пристроєм ППЛ-0,5, що навішується на трактори класу 14 кН.  Конструкція пристрою ППЛ-0,5 дозволяє змінювати положення рулону в двох площинах, включаючи його нахил та поворот до 90о, що дозволяє в межах пристрою змінювати положення рулону з горизонтального в вертикальне і вкладати на транспортний засіб. Дослідження показують, що застосування таких завантажувачів як для звезення рулонів, так і завантаження у транспортні засоби непродуктивно, не завжди  економічно доцільно.

Аналіз проблеми показав, що економічно доцільно мати підбирач-збирач рулонів  самостійної високопродуктивної машини, а завантаження їх у транспортні засоби можна здійснювати за допомогою фронтального завантажувача. Світовим лідером промислового виготовлення збирачів рулонів для сіна є компанія  Morris. Застосовуючи рулонозавантажувач Morris Hay Hiker можна швидко завантажити, перевезти та розвантажити рулони. Рис. 3 Обслуговується машина однією людиною.

Рис. 3. Рулонозавантажувач   881/1400 Hay Hike

    

 Конструкція рулонозавантажувача дозволяє без зупинки за один прохід трактора завантажити до чотирнадцяти рулонів. Рулони піднімаються на платформу захватом-обертачем, який швидко піднімаючи повертає їх обертаючи у потрібному напрямку, укладаючи на платформу де штовхачі переміщують їх вздовж платформи за допомогою гідромотора високої продуктивності який забезпечує плавну роботу штовхача Застосування даної машини безумовно економічно доцільно, але вона відноситься до складних машин і використовується на збиранні сіна, а льон та коноплі це волокнисті культури і тому, щоб рекомендувати її на збиранні рулонів трести льону та конопель треба провести випробування.

У Білорусії заводом  “Бобруйскагромаш” [2] виготовляється навантажувач-транспортувальник рулонів ТП-10 рис.4.

                

Рис. 4. Навантажувач-транпортувальник рулонів ТП-10

    Призначений для навантаження, перевезення і розвантаження рулонів сіна, соломи, льону, сформованих прес-підбирачами. Завантаження рулонів здійснюється за допомогою гідро маніпулятора, Розвантаження здійснюється за допомогою ланцюгових транспортерів назад.

Згідно технічної характеристики навантажувач-транспортувальник рулонів може перевозити по 10-12 рулонів, вантажність 9,04 т. Вага машини 4500 кг., габаритні розміри 9,5х3,6х3,1 м. Розвантаження рулонів за допомогою транспортерів здійснюється протягом 2 хв. Агрегатується з тракторами класу 1,4 т.

Використання даної машини також вважається економічно доцільним, але тільки за умови перевезення рулонів на короткі відстані до 5 км.

     Для завантаження рулонів трести льону або конопель на транспортні засоби згідно діючих рекомендацій пропонується фронтальний навантажувачем ПФ-0,5 з пристроєм ППЛ-0,5, що навішується на трактори класу 14 кН. Для завантаження рулонів на транспортний засіб доцільно збирати їх по полю і звозити компактно, тому виникає потреба у розробці  пристрою для збирання рулонів, який агрегатувався з трактором класі 0,6 т. Завдання даної розробки полягає у швидкому підвезені рулонів на полі у місця завантаження на транспортні засоби.   

Підбирання конопляної трести у весняний період та формування її у рулони здійснювали рулонним прес-підбирачем ПРП-1,6. Маючи ширину пресувальної камери 1,4 м прес-підбирач повністю задовольняє виконання робочого процесу по формуванню конопляної трести у рулони. Рулони формувались діаметром 1,3 м, довжиною 1,4 м, вага рулонів знаходилась у межах 200-210 кг.  

Для  компактного звезення рулонів льону та конопель на полі у місця  завантаження на транспортні засоби розроблений та виготовлений спеціальний пристрій.  Пристрій навішується на трактор Т-25А. рис. 5.

        

Рис. 5. Збирання рулонів трести конопель по полю

Техніко-економічна характеристика пристрою для збирання рулонів по полю

         Агрегатується з трактором класу 0,6 т

Швидкість  перевезення рулонів – до 20 км/год

Обслуговуючий персонал – не передбачено

Вантажність пристрою – до 300 кг

Продуктивність залежить від кількості рулонів необхідної

для завантаження одного транспортного засобу ( не менше 3 га/год.)

Маса –  65 кг

Трактор, обладнаний пристроєм, збирав рулони на полі по одному і звозив їх у місця завантаження на транспортні засоби по 24-28 шт  в залежності від кількості необхідної для завантаження на один транспортний засіб.  Використання цього пристрою на збиранні та звезенні рулонів по полю як на весняному збиранні  конопель так і на осінньому – льону  показав економічну ефективність даної розробки.  Завантаження рулонів на транспортний засіб здійснювалось  фронтальним завантажувачем ПФ-0,5 з застосуванням пристрою ППЛ-0,5 рис. 6.

Рис. 6 Завантаження рулонів трести льону фронтальним

завантажувачем ПФ-0,5 + ППЛ-0,5

Для перевезення рулонів на льонозаводи доцільно використовувати вантажні автомобілі таких марок як КАМАЗ, бажано з причепами із місткими кузовами. На автомобіль КАМАЗ рулони вкладаються у два ряди у вертикальному положенні, завдяки чому можна вкласти 28 рулонів льону сформованих прес підбирачами які мають довжину до 1,4 м, діаметром до 1,2 м.

2.2  Огляд  технології збирання конопель.

Збирання конопель найбільш трудозатратний етап у її вирощуванні, тому розвиток коноплярства в значній мірі залежить від рівня механізації всіх цих процесів. В результаті недостатньої механізації робіт на збиранні у коноплярстві допускаються значні втрати вирощуваного врожаю та зниження якості коноплепродукції.

Технології вирощування конопель обумовлюються у першу чергу кінцевою продукцією.  Вони розподіляються на зеленцевий напрямок для одержання тільки волокна, та насіннєвий, так зване двостороннє використання,  де продукцією є насіння та  волокно.

При зеленцевому напрямку вирощування конопель передбачається отримання  волокна високої якості, нехтуючи при цьому насінням. У цьому випадку збирання плосконі та матірки здійснюється одночасно у період так званої технічної стиглості, коли отримується найбільш висока врожайність волокна при добрій його якості. Можливість одночасного збирання плосконі та матірки при посівах конопель на зеленець дозволяє механізувати технологічний процес збирання. Кращим строком збирання конопель на зеленец, є період коли виявляється найменша різниця в якості між волокном плосконі та матірки. Дослідженнями  Інституту луб’яних культур встановлено, що найбільш прийнятними строками збирання зеленцевих посівів є період від масового цвітіння до повного відцвітання плосконі.

Для здійснення даної технології ще на початку 80-х років минулого століття у нашому інституті розроблений комплекс машин. Ця технологія передбачала розстилання стебел конопель у стрічку, зберігаючи при цьому їх паралельність,  для вилежування, тобто до приготування трести, підбирання трести або соломи та зв’язування стебел у снопи, тюкування снопів у великі паковки, завантаження паковок на транспортні засоби. Для скошування стебел  та розстилання їх у стрічки була розроблена   коноплежниварка   ЖК-1,9 ( замінила своїх попередників жниварку ЖК-2,1А та конопле снопов’язалку ЖСК-2,1) яка використовувалась у двох варіантах - з розстилаючим або в’язальним апаратом.

Для підбирання із стрічок сухих стебел конопель у вигляді соломи або трести росяного мочіння із зв’язуванням  їх у снопи шпагатом розроблений коноплепідбирач ПКВ-1.Для формування великих паковок із снопів конопель в інституті був розроблений тюковщик  ПТ-1, він представляв собою платформу, на якій вручну вкладались снопи, з наступним пресуванням та обв’язуванням двома нитками поліпропіленового шпагату. Для навантажування та перевезення великих паковок також був розроблений цілий комплекс навантажувально-розвантажувальних пристроїв. Коноплі вирощуються на зеленець,  та двостороннє використання. Із зеленцевих посівів одержують волокно, а з насіннєвих посівів (двостороннє використання) основною продукцією є насіння а другорядною волокно.

Основні труднощі із збиранням посівів конопель пов’язані із неоднорідністю вирощуваного стеблистою і різними строками достигання плосконі і матірки. Досягаючи біологічної стиглості на багато раніше за матірку, плоскінь під впливом атмосферних опадів підлягає процесу біологічної мочки, в результаті  волокно відокремлюється від деревині, що призводить до руйнування стебла, тому стебла випадають у плутанину. Плутанина заважає своєчасному та швидкому скошуванню стеблистою.

При збиранні зеленцевих посівів конопель велике значення має оптимальні строки збирання, забезпечуючи схоронність врожаю волокнистої продукції. Коноплесіючим господарствам, які не мають у достатній кількості коноплежниварок, збирання конопель краще розпочинати на початку відцвітання плосконі, коли 10-15 % її вже відцвіли, верхівки їх починають підсихати, а стебла жовтіти. В цьому випадку за період агротехнічного строку збирання або близькому до нього можна якісно зібрати посіви конопель, забезпечивши при цьому одержання максимально можливого врожаю. Якщо господарство у достатній кількості забезпечене збиральними машинами також на незначних площах посівів збирання краще розпочинати в час масового відцвітання плосконі і завершувати за 5-6 робочих днів.

При експлуатації коноплезбиральних машин достатньо строго дотримуватись вказаних нижче не складних, але дуже важливих побажань і рекомендацій, які потребують при їх виконанні нічого іншого крім уважності і акуратності, виконання яких дозволить забезпечити якісну і високопродуктивну роботу коноплезбиральних машин.

      2.3 Опис конструкції пристрою для завантаження рулонів.

Аналіз існуючих навантажувачів  адаптованих до підбору рулонів льону сформованих прес-підбирачами та завантажування рулонів в транспортні засоби згідно існуючих рекомендацій[1,2,], та інструкцій по експлуатації пристроїв їх реалізації[3,4],   свідчить про вирішення питання на певному рівні.  

Так згідно рекомендацій, підбір рулонів, завантажування їх в транспортні засоби, а також розвантаження з метою вкладання рулонів в штабелі в місцях зберігання здійснюється фронтальним завантажувачем ПФ-0,5 з пристроєм ППЛ-0,5 (ПРЛ-0,5).

Пристрій навішений на стрілу завантажувача ПФ-0,5 дозволяє здійснювати наступні види робіт:

  •  збирання й завантаження рулонів в полі в транспортні засоби;
  •  збирання рулонів та вкладання їх штабелі в вертикальному положенні;
  •  завантаження рулонів безпосередньо з штабелів;
  •  та інші.

Повний робочий цикл, виконаний пристроєм в агрегаті з завантажувачем ПФ-0,5 складається з наступних операцій:

  •  під’їзд до рулону;  
  •  зажим рулону лапами пристрою;
  •  підйом рулону на висоту 1,5-2 метри;
  •  під'їзд до місця завантажування або вкладання рулону та підйом на потрібну висоту;
  •   повертання рулону на 900 (при необхідності)
  •  звільнення рулону.

Захват рулону та утримання його при переміщенні завантажувача здійснюється двома захватами, які одночасно при включенні гідроциліндрів сходяться при захваті рулону або розходяться при його звільненні.

                            

                                        Технічні дані пристрою

Найменування

Од. виміру

Значення

Марка

Тип

-

-

ППЛ-0,5

Навісний (на раму завантажувача ПФ-0,5

Продуктивність за 1 год основного часу, не менше

  •  при завантажуванні рулонів з поля в транспортні засоби
  •  приштабелюванні

т. (шт.)

12,7 (50)

14,85 (58)

Вантажопідйомність, не більш

Кг.

500

Маса, не більш

кг

260

Габаритні розміри завантажувача ПФ-0,5 з пристроєм, не більш в робочому стані

  •  довжина, не більше
  •  ширина, не більше
  •  висота

6500

2500

5680

Рис.1 Схема   встановлення вузлів пристрою ППЛ-0,5 в конструкції завантажувача ПФ-0,5

1. -рама; 2.- захват; 3- траверса; 4- стійка; 5 - тяга;   6 – гідроциліндр повороту рулону; 7 – пруток; 8,9,10 – кронштейн; 11 – гідроциліндр зажиму рулону; 12 – гідросистема.

Представлений пристрій ППЛ-0,5 позитивно оцінюється науковцями та промисловцями,  акцентуючи на тому, що характерною особливістю такого навантажувача була його здатність забирати на полі рулони з будь якого положення і транспортувати їх до транспортного засобу і завантажувати.      З огляду на позитивні елементи пристрою ППЛ-0,5 в Україні доцільно виготивити такий маніпулятор, випробувати з навантажувачем ПС-0,5/0,8 “Стогомет”, який виготовляє ВАТ “Червона Зірка” [5].

     Окрім названого пристрою ППУ-0,5 та його модифікації ПРЛ-0,5,  заслуговує особливої уваги пристрій  ППУ-0,5 , який є  складовою комплексу машин для заготовки пресованих грубих кормів в рулонах й призначено для підбору рулонів сіна або соломи, сформованих рулонним прес-підбирачем ПРП-1,6 та завантажування їх в транспортні засоби, а також вкладання рулонів в штабелі.

Пристрій для завантажування та укладання рулонів ППУ-0,5 навішується на копновіз універсальний КУН-10 або завантажувач коповіз ПКУ-0,8 (замість передньої платформи) або на фронтальний завантажувач ПФ-0,5 (замість грабельної решітки), а також на навісну систему тракторів класу 0,9 -1,4 т.  

За допомогою двох пристроїв для завантажування і укладання рулонів ППУ-0,5, навішених замість передньої платформи копновоза КУН-10 або завантажувача-копновоза ПКУ-0,8 та навісну систему трактора, здійснюється збирання та перевезення рулонів до місця вкладання або встановлення штабелів на краю поля.

2.4 Організая робіт по збиранню рулонів трести льону-довгуня та конопель.

Для ефективного функціонування виробничих процесів у рослинництві важливе значення мають загальні принципи їх організації робіт . Найменший вантажообіг матеріалу і машин, безперервність руху оброблюваного матеріалу; максимальне завантаження машин у всіх ланках процесу.

Впровадження індустріальної технології вирощування і збирання трести льону потребує постійного вдосконалення форм організації праці на основі централізації управління трудовими процесами, застосуванні велико-групового  методу використання машин, чіткої організації технічного обслуговування агрегатів, поліпшення умов праці. Найбільш поширена форма організації праці у господарстві – це виробнича бригада, за якою закріплюється земля, техніка та інші засоби виробництва. Вона виконує весь комплекс робіт по вирощуванню і збиранню закріплених за нею культур і несе відповідальність за результатами робіт.

3. Організаційно-експлуатаційна частина

Порядок складання технологічної карти на вирощування і розрахунок по карті.

   Технологічна карта – це документ, в якому зафіксовані в строгій послідовності і взаємозв’язку між собою технологічні операції і способи їх виконання, набір машин, пристроїв і обладнання, визначення економічного ефекту від застосування їх.

Технологічна карта на вирощування озимого ріпаку за інтенсивною технологією складається з 24 граф.

Графа 1 Номер і назва сільськогосподарських робіт” даємо перелік технологічних операцій по вирощуванню даної культури. Операції записуємо у хронологічній послідовності їх виконання.

Графа 2 „ Обсяг робіт в фізичних одиницях, га, т, км ” - записують обсяг робіт.

Графа 3 „Змінна норма виробітку, га, т, км” приймаємо з довідника «Типові норми механізованих робіт» чи по даним технічних характеристик.

Графа 4 „Кількість нормозмін” – визначаємо відношення об’єму робіт на змінну норму виробітку за формулою:

                                                                                                                       (2.1)

Де   - обсяг робіт, га, т, км.

- змінна норма виробітку, т, га.

                                                                                                                (2.2.)

Графа 5 „Обсяг робіт в умовних еталонних гектарах"- знаходимо множенням кількості нормозмін гр..4 на змінну еталонну продуктивність агрегата за формулою:

                                             Ω = n  зм  · W ет                                                            (2.3.)

Д е Wem  -  змінна еталонна продуктивність, визначаємо за формулою:

Wem Н·Кет=7·4,5 = 31 ,5ет.га І зм.                                               (2.4.)

Ω = 4,1 • 31,5 = 129,2ум.ет.га.                                                         (2.5.)

Графа 6 „Початок-кінець" - проставляємо календарні строки початку і кінця виконання роботи.

Графа 7 „Кількість робочих днів" - проставляємо кількість робочих днів за агро вимогами, визначаючи різницею між останнім і першим днем.

Графа 8 „Марка трактора" - проставляють необхідну марку трактора, автомобіля для виконання операції.

Графа 9 „Марка сільськогосподарської машини" - проставляємо марку сільськогосподарської машини, яку найбільш доцільно використовувати з даним трактором.

Графа 10 „Кількість машин в агрегаті" - проставляють кількість сільськогосподарських машин необхідних для даного агрегату.

Графа 11 „Кількість обслуговуючого персоналу" - проставляють кількість працюючих на агрегаті.

Графа 12 „Коефіцієнт змінності" - проставляють число, яке показує, в скільки змін працює агрегат, при виконанні даної операції.

Графа 13 „Витрата пального на одиницю роботи, кг" - приймаємо з довідника «Типові норми на механізовані роботи». Графа 14 „Всього витрат пального, кг” визначаємо, шляхом обсягу робіт гр.2 на витрату пального на одиницю роботи гр.13. за формулою:

                                                                 (2.6.)

Де  - витрата пального на одиницю роботи.

                                                           (2.7)

Графа 15 „Всього затрат праці, люд/год.” визначаємо множенням затрат праці на одиницю роботи, на обсяг робіт за формулою:

                                              (2.8.)

Графа 16 „Затрати коштів, грн.” – проставляємо затрати на виконання даної технологічної операції.

Графа 17 „На амортизацію” – знаходимо за формулою:(2.9)

Де  і  - вартість трактора і сільськогосподарської машини, грн..

і  - норма амортизаційних відрахувань на них, %.

Графа 18 „На оплату праці, грн” – визначаємо за формулою:

                                       (2.10)

Де Т – тарифна ставка.

Графа 19 „Всього грошових затрат, грн..” – визначаємо за формулою:

    

                  (2.11)

„На одиницю роботи” – визначаємо за формулою:

                                          (2.12)

Графа 20 „Примітка” – записуємо примітки і замітки щодо виконання операції.

                                 

                                           5.Енергозбереження

                      5.1.Особливості збереження енергії в с/г.

      Аграрна сфера матеріального виробництва має особливості, які визначаються специфікою енергетичних процесів у землеробстві і тваринництві порівняно з процесами споживання енергії у промисловості, що зумовлює неадекватність темпів зростання енергоспоживання та обсягів виробництва продукції. Ці особливості мають різне походження і впливі на характер енергофікації сільськогосподарського виробництва, визначають його потребу в енергетичних потужностях та енергоресурсах. Сільське господарство – це сфера матеріального виробництва, яка визначається специфікою енергетичних процесів у землеробстві з процесами споживання енергії у промисловості, що зумовлює неадекватність темпів зростання енергоспоживання та обсягів виробництва продукції.

Перша особливість с.-г. пов’язана із використанням землі як непересічного чинника виробництва. Земля, як засіб виробництва, обумовлює необхідність відповідності конструкцій техніки, що використовується у рільництві, біологічним вимогам (обмеження тиску ходового апарату на грунт, не пошкодження рослин). Властивості грунту (структура, вологість, які визначають різні умови руху) викликають необхідність витрачати значну кількість енергії на вантажооборот, який залежить від маси машини та протяжності шляху. Трактори тільки на переміщення витрачають 30% і більше потужності. На малоенергоємних роботах понад 75% усіх енерговитрат припадає на переміщення машин і матеріалів.

Внаслідок впливу рельєфу на мобільність с.-г. техніки, взаємодії силової і робочої складових машинних агрегатів зумовлюються високі вібраційні та динамічні конструкційні завантаження. Підвищена запиленість та забрудненість під час роботи машинних агрегатів у польових умовах викликає інтенсивне аброзивне зменшування недостатньо захищених елементів. Земля, як засіб виробництва при правильному використанні не зменшується, а може підвищувати свою віддачу. Підвищення економічної родючості грунтів значною мірою відбувається у процесі енергетичного впливу шляхом застосування досконаліших способів обробітку, меліорації за умови, що процес внесення енергії не порушує екологічної рівноваги. Відомо, що неоднакова якість земельних угідь зумовлює різну врожайність та рівень питомих витрат енергії, що змушує на гірших землях застосувати додаткові обсяги енергії для збільшення виробництва продукції.

Природні екосистеми відрізняються від сільськогосподарські тим, що другі окрім сонячної енергії одержують від людини додаткову енергію (енергія добрив, енергетичні засоби). Зі збільшенням площ земельних угідь зростає розрив у часі між початком і завершенням операцій на різних ділянках. Це зумовлює необхідність використання високопродуктивної, але не завжди енергозаощадливої техніки, а також створює сприятливі умови для маневрування машинами, дозволяє збільшити навантаження на них.

Специфічною особливістю енергоспоживання у сільському господарстві є залежність виробництва від погодно-кліматичних умов, що визначають хід технологічних процесів. Внаслідок неоднакових термінів дозрівання сільськогосподарських культур, різної їх врожайності, змінюється тривалість виконання технологічних процесів, їх енергоємність, а сезонність – визначає нерівномірне завантаження енергетичних засобів протягом року.

      5.2. Економіко-організаційні принципи ефективного енергоспоживання

Перша особливість сільського господарства пов'язана із використанням землі як непересічного чинника виробництва продовольства: «Праця — батько і найактивніший принцип багатства, земля — його мати» (У. Петті). Земля як засіб виробництва при правильному використанні не зношується (як,  наприклад,  машина),  а може підвищувати свою віддачу. Підвищення економічної родючості ґрунтів значною мірою відбувається у процесі енергетичного впливу шляхом застосування досконаліших способів обробітку, хімізації і меліорації за умови, що процес внесення енергії не порушує екологічної рівноваги. Оскільки земля поряд з іншими елементами навколишнього середовища у процесі господарської діяльності людини піддається негативному впливу (ерозії тощо), то з цього випливає необхідність ґрунтозахисного характеру використання технічних засобів, спрямованого на збереження родючості ґрунту. А це зумовлює використання додаткових обсягів енергії для усунення ущільнення ґрунту, виконання протиерозійних заходів тощо. Неоднакова якість земельних угідь обумовлює різну урожайність та рівень питомих витрат енергії, змушує на гірших землях застосовувати додаткові обсяги енергії для збільшення виробництва продукції.

Властивості ґрунту (структура, вологість, які визначають різні умови руху, особливо під час бездоріжжя) викликаюсь необхідність витрачати значну кількість енергії на вантажообіг, який залежить від маси машини та протяжності шляху. Трактори тільки на переміщення витрачають 30% і більше потужності. На мало енергоємних роботах понад 75% усіх енерговитрат припадає на переміщення машин і матеріалів.

Мобільність сільськогосподарської техніки внаслідок впливу рельєфу, взаємодії силової і робочої складових машинних агрегатів обумовлюють високу вібраційну та динамічну завантаженість конструкцій. Підвищена запиленість та забрудненість під час роботи машинних агрегатів у польових умовах викликає інтенсивне абразивне зношування недостатньо захищених елементів, зокрема, паливної апаратури двигунів, інших вузлів, що обумовлює додаткові витрати пального.

Друга специфічна ознака енергоспоживання у сільському господарстві пов'язана з використанням у виробництві живих організмів (сільськогосподарських рослин і тварин), біологічних об'єктів. Залежно від функцій рослини і тварини можуть бути як предметом праці (наприклад, енергетичні засоби використовують енергію, впливаючи на стан сільськогосподарських культур), так і засобом праці (зокрема, продуктивна худоба). Ця особливість сільського господарства вимагає при конструюванні технічних засобів враховувати специфіку вимог біологічного процесу відтворення живих організмів. Сільськогосподарські роботи поєднують у собі біологічні процеси та виробничі операції. На противагу промисловості, де піднесення технічного рівня пов'язано з оновленням машин та устаткування, застосуванням нових технологічних процесів, у сільському господарстві значення технічного рівня здебільшого пов'язують з біологічним відтворювальним процесом рослин та тварин, особливостям яких підпорядковані усі елементи технологій.

Сільськогосподарські екосистеми відрізняються від природних (ліси, луки тощо) тим, що, по-перше, окрім сонячної енергії вони одержують від людини (чи за її участю) додаткову енергію (енергія м'язів людини та тварини, добрив, енергетичних засобів тощо); по-друге, максимізацією виходів окремих видів рослинницької чи тваринницької продукції шляхом використання більшої кількості енергії; по-третє, природний відбір замінюється штучним шляхом селекції рослин і тварин, пристосованих до інтенсивного засвоєння природної і штучної енергії. Специфікою сільського господарства є і те, що у окремих випадках оптимум життєдіяльності сільськогосподарських культур не може бути забезпечений машинами через їх недосконалість, невідповідність технологічних принципів роботи оптимальним умовам розвитку рослин, які можуть не співпадати з оптимальними умовами експлуатації технічних засобів. Часто це обумовлює неефективне витрачання енергоресурсів.

Особливістю сучасного сільськогосподарського виробництва є те, що більшість енергоємних технологічних операцій механізовано, а рівень енергоспоживання в основному стабілізувався. Суттєвого зниження питомих енерговитрат на цих операціях добитися важко, якщо не змінювати технологію. Як правило, основна частина ручної праці застосовується на мало енергоємних - технологічних операціях. Тому механізація цих процесів зумовлює додаткові питомі витрати енергоресурсів.

Третьою специфічною особливістю енергоспоживання у сільському господарстві є залежність виробництва від погодно-кліматичних умов, що визначають хід технологічних процесів. Залежно від погоди навіть протягом дня можуть змінюватися умови праці, склад операцій, витрати енергії тощо. Технологічні лінії у рільництві на відміну від промисловості не можуть бути чітко детермінованими. Вони, як правило, тимчасові, зі змінними обсягами робіт і тривалістю циклів, складом мобільних агрегатів. Зміна погодних умов, яку заздалегідь важко визначити, впливає на здійснення технологічних операцій. Внаслідок неоднакових термінів дозрівання сільськогосподарських культур, різної їх урожайності тощо змінюються тривалість виконання технологічних процесів, їх енергоємність.

Сільському господарству притаманний чинник технологічного ризику, обумовлений погодно-кліматичними умовами, а отже і коливання енергоємності виробництва продукції: несприятливі погодні умови навіть за  високого рівня інтенсифікації рослинництва на 70—80% обумовлюють варіабельність урожайності.  Коливання рівня урожайності залежно від погодних умов зумовлюють, по-перше, значні втрати продукції в урожайні роки,, по-друге, зниження ефективності сільськогосподарського виробництва через  непродуктивне використання енергетичних та інших ресурсів у неврожайні роки.  Погодно-кліматичні умови визначають характер сільськогосподарського виробництва і через дію чинника часу. Специфічність дії цього чинника в сільському господарстві полягає в тому, що оптимальні терміни виконання польових робіт у суміжні роки можуть відхилятися на 1—3 тижні, відрізняються через особливості структури ґрунту та рельєфу навіть для одного і того ж поля. Оптимальні терміни виконання сільськогосподарських операцій складно встановити точно, тому фактичні дані здійснення технологічних процесів можуть значно відхилятися від запланованих, що змушує використовувати енергетичні засоби не в оптимальному режимі. В цілому сільськогосподарські виробничі процеси внаслідок нестабільного обсягу робіт у рільництві мають ймовірністний характер.

Четверта особливість енергоспоживання — це сезонність, яка визначає нерівномірне, «асом «пікове» завантаження енергетичних засобів протягом року. Можна виділити чотири найнапруженіші періоди польових робіт: сівба та садіння сільськогосподарських культур; догляд за просапними культурами; збирання врожаю; зяблева оранка та посів озимих. Зокрема, близько 40% річного обсягу сільськогосподарських вантажів транспортується під час збирання урожаю. Ефективне використання енергії у сільському господарстві стало можливим лише за умови, коли виробничі процеси почали розщеплюватися та організовуватися відповідно до вимог їх механізації. Заходи по раціональному поєднанню у часі і просторі енергетичних засобів, обслуговуючого персоналу і предметів праці ґрунтуються на принципах організації виробництва (безперервності, ритмічності, пропорційності, паралельності, прямо точності, максимального завантаження в усіх ланках) у межах певних форм організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування, диверсифікації). 

5.3. Резерви зменшення енергоємності в рослинництві 

Рослинництво характеризується своїм значним потенціалом в області залучення резервів підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Причиною неефективного використання машинно тракторного парку з огляду на енерговитрати в загружені періоди, є неправильна організація їх залучення для виконання операцій посіву та догляду за рослинами. Під культури, які вирощуються за інтенсивними технологіями, вносять різні обсяги органічних та мінеральних добрив.

Зменшення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції може бути забезпечене підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, зменшенням кількості технологічних  операцій та зменшенням їх енергоємності.

При підвищенні нормативного часу тривалості основних операцій, недобір врожаю характеризується залежністю y = ax2+bx+c чи y = ax2.

Врахування енергетичного чинника змушує дотримуватися наступної залежності: enet

де et,, en – енергоємність виробництва сільськогосподарської продукції при виконанні технологічної операції відповідно в агротехнічний строк та при терміні, що його перевищує.

Вирішальне значення в скороченні термінів проведення робіт в рослинництві, втрат урожаю має правильна організація використовування високопродуктивної техніки. Досвід організації комплексів і загонів переконливо довів свої переваги. Комплексне використовування високопродуктивної техніки дозволяє ефективно і якісно не тільки доглядати посіви, але і збирати урожай, скоротити терміни проведення робіт і втрати продукції. Технічне забезпечення комплексів і загонів, оперативне усунення поломок і несправностей досвідченими майстрами, які здатні налагоджувати техніку безпосередньо в полі забезпечують підвищення денної і сезонної продуктивності машин.

6. Охорона праці

6.1. Загальні положення охорони праці в рослинництві

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Всі робітники повинні пройти навчання по техніці безпеки по 8...10-годинній програмі.

Робітники по обслуговуванню сільськогосподарської техніки та механізатори  можуть бути допущені до роботи тільки після ввідного інструктажу по техніці безпеки і протипожежній техніці. Після цього вони повинен одержати інструктаж на робочому місці, в якому указують всі особливості роботи і безпечні методи проведення робіт. Такий інструктаж повинен проводитися не рідше одного разу на рік. При переході на нове місце або на інший вид робіт робітник повинен одержати новий інструктаж відповідно до характеру майбутньої роботи.

До початку монтажних робіт місця, небезпечні для роботи і проходу людей, слід захистити, забезпечити написами і покажчиками. У разі майбутньої роботи в нічний час місце монтажу позначити світловими сигналами. На території ремонтного майданчика не повинно бути сміття, відходів і непотрібних в даний момент будівельних матеріалів, які заважають монтажу.

До комплексу сільськогосподарських робіт допускаються особи, що вивчили його конструкцію техніки, прийоми роботи, правила техніки безпеки і безпечної роботи.

Робоче місце повинно відповідати правилам техніки безпеки. Необхідно користуватися спецодягом, спеціальним взуттям і індивідуальними захисними засобами (окуляри, респіратори, маски і ін.).

При виявленні в механізмі яких-небудь несправностей, робітник зобов'язаний негайно повідомити про це адміністрації і не приступати до роботи до усунення дефектів.

При нещасному випадку робітник, що знаходиться поряд, повинен надати першу допомогу потерпілому і одночасно повідомити про те, що трапилося відповідного інженера по техніці безпеки.

Людину, уражену електричним струмом необхідно якнайскоріше звільнити від дії струму, для чого слід відірвати потерпілого від дроту або предмету, що знаходиться під напругою. При цьому, той хто допомагає, не повинен торкатися до потерпілого голіруч: необхідно надіти гумові рукавички і діелектричне взуття або встати на суху дошку і обмотати руки сухим одягом. Після  цього  потерпілому слід зробити штучне дихання.

6.2. Розробка інструкції з охорони праці на робочий агрегат.

1. Загальні положення.

1.1. До роботи допускаються працівники, які пройшли інструктаж безпосередньо на робочому місці.

1.2. Технічні засоби повинні бути технічно справні і відповідати вимогам з охорони праці.

1.3. На робочих місцях не повинно бути зайвих вузлів і механізмів.

1.4. На робочих місцях не має бути сторонніх осіб.

1.5. На робочі місця призначається старший ланки.

1.6. Робоче місце забезпечується аптечкою першої медичної допомогою.

1.7. Працівник несе персональну відповідальність за порушення інструкції.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи .

2.1. Працівники повинні з’явитися на роботу за розкладом, запізнення на роботу без об’єктивних причин не допускається.

2.2. Працівники повинні одягнути спеціальний одяг і застібнути всі ґудзики.

2.3. Перевірити агрегат на відповідність вимогам охорони праці.

2.4.Працівники повинні дотримуватись особистої гігієни, тримати в чистоті одяг та інші речі.

       2.5. Працівники повинні знаходитися на закріпленому робочому місці, самовільне переміщення на інше робоче місце забороняється.

3. Вимоги з техніки безпеки по закінченню робіт.

4.1. Працівники повинні повідомити керівника про всі порушення техніки безпеки в процесі виконання роботи.

4.2. Виконання вимоги особистої гігієни.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У випадку одержання травми припинити роботу або зупинити агрегат, повідомити керівника, надати першу медичну допомогу, а за потреби відправити потерпілого в медпункт або викликати швидку допомогу.

5.2. Під час виникнення пожежі зателефонувати за № 01, а самим приступити до гасіння пожежі.

Складена інструкція затверджується головою господарства та погоджується з головним інженером, інженером з охорони праці та юристом.

6.3. Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення ремонтних робіт

Підвищена шумова вібрація, загазованість і неправильна організація робочого місця нерідко є причиною трагічних випадків, оскільки все це впливає на механізаторів, знижується увага. Робота в поганих умовах може призвести до тяжких захворювань. Щоб забезпечити нормальні умови роботи при проведені ремонтних робіт, потрібно дотримуватися організації проведення робіт та бути уважним при їх виконанні.

Розробка та вжиття ефективних заходів запобігання аварійним і травмонебезпечним ситуаціям можливі лише при завчасному виявленні тих небезпек, з яких починаються процеси їх формування, тобто починаючи з кожного окремого робітника.

Оскільки небезпечні умови не завжди завчасно можна виявити, а для вивчення небезпечних дій іноді потрібно багато часу щоб зібрати статистичний матеріал, то і методи виявлення цих небезпек повинні бути відповідно диференційовані. Для цього використовують логічне моделювання безпеки праці на підприємствах, в тому числі і при проведені ремонтних робіт.

Отже основні вимоги такі до проведення ремонтних робіт з точки зору санітарно-гігієнічних вимог є:

  •  усунення безпосереднього контакту працюючих з шкідливим матеріалом;
  •  комплексна механізація та автоматизація процесів виробництва;
  •  герметизація і захист обладнання;
  •  застосування засобів захисту працюючих;
  •  своєчасне одержання інформації про виникнення небезпеки;
  •  вдосконалення системи контролю технологічними процесами.

6.4. Протипожежні вимоги під час виконання операції

  •  

Значення протипожежного захисту об’єктів агропромислового комплексу вимагає від працівників пожежної охорони широкого використання в боротьбі з вогнем. Джерелами загоряння найчастіше бувають іскри випускних систем двигунів внутрішнього згорання, необережне поводження з вогнем людей, які в цей час перебувають на полі, а також короткого замикання електричних приладів.

 Агрегат для збирання льонових культур повинен бути обладнаний одним вогнегасником (ОП-2), який повинен бути в доступному місці. На тракторі і агрегаті повинно бути по два віники, спереду трактора вмонтовується на раму ящик з піском. Усе це повинно знаходитися на видному місці.

У разі виникнення пожежі до прибуття пожежної команди слід використовувати всі засоби для гасіння пожежі.

Бензин, що горить, гас, нафта, змащувальні масла необхідно тушити пінними вогнегасниками і піском.

Значення протипожежного захисту об’єктів АПК вимагає від працівників пожежної охорони широкого використання в боротьбі з вогнем , досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіту. Трактористи – машиністи, а також комбайнери повинні не лише знати правила пожежної безпеки, а і неухильно виконувати їх. Основною причиною виникнення пожежі в машино - тракторному  агрегаті являється іскра від вихлопних газів тракторів, комбайнів і автомобілів. Причиною цього може бути відсутність або несправність іскрогасника. Підчас роботи на дизелі слід стежити за щільністю контактів приєднання проводів, що йдуть від магнето до запалювальної свічки пускового двигуна, а тому на кожному тракторі , комбайні і автомобілі обов’язково повинен бути встановлені вогнегасники.

7. Охорона природи

7.1. Значення природоохоронних заходів у сільськогосподарському виробницві

Охорона природи в Україні як і у всьому світі є найважливішою проблемою суспільства. В умовах НТП, швидкого розвитку промисловості, сільського господарства, усіх галузей економіки величезного значення набуває поліпшення охорони природи та раціональне використання природних ресурсів. Основним джерелом забруднення навколишнього середовища в сільському господарстві є с/г техніка, особливо з використанням отрутохімікатів. Спалюючи велику кількість палива, техніка викидає в повітря величезну кількість шкідливих газів, що спричиняє забрудненню атмосфери .

Охорона природи – це система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і оточуючим середовищем: зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання . Все це робиться для сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей і ці заходи повинні науково обґрунтовуватись і використовуватися на різних рівнях в повній мірі.

7.2. Охорона ґрунтів від ерозії

Ерозія – це руйнування ґрунту та гірських порід потоками води чи вітру, а також технічними засобами. Кожен вид ерозії має свої особливості й умови розвитку. Однак наслідками їх дії, однаково, є знищення родючості ґрунту та руйнування аж до повного знищення.

На процес ґрунтоутворення значною мірою впливає господарська діяльність людини. Цей вплив може бути як безпосередній спосіб обробітку грунту, меліоративні заходи, збирання лісової підстилки тощо, так і побічний, наприклад вирубування лісів на крутосхилах, що веде до ерозії, безсистемне випасання худоби, вогнева система землеробства тощо. Господарська діяльність людини має спрямовуватися на раціональне використання земель, підтримання й збільшення їхньої продуктивності.

При всіх способах землекористування найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія грунтів. Неправильне землекористування посилює дію еродуючи факторів. Ерозія грунтів відбувається на всіх континентах світу.

Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів грунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини. І тому треба проводити таки  роботи як організаційно-господарські, агротехнічні, агролісомеліоративні для запобігання і зменшення ерозії. 

7.3.Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами

Розширення меж використання мінеральних добрив та пестицидів в с/г виробництва забезпечено швидким розвитком прогресу в сучасному суспільстві. У землеробстві поряд з мінеральними добривами , вапнуванням і гіпсуванням ґрунтів широко застосовується хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, різні синтетичні матеріали.

З кожним роком збільшується виробництво отрутохімікатів. Проте тривале внесення у великих дозах в грунт, особливо азотних і фосфорних, виникає забруднення оточуючого середовища нітратами. Тому з метою охорони грунтів від забруднення мінеральними добривами необхідно суворо дотримуватись норм внесення добрив, використовувати добрива у формі гранул, не залишати на полях невикористані добрива, зменшити використання швидкорозчинних добрив у зонах надмірного зволоження.

Ще більшого впливу завдає нерозумне використання пестицидів. Основою для включення в список того чи іншого пестициду є попередні державні випробування, їх токсикологічна і гігієнічна оцінка, визначення конкретних норм витрат, строків використання.

                                     ЛІТЕРАТУРА

  1.  Лук’яненко П.В. Розробка технологічного процесу виділення довгого волокна льону на основі скребково-тіпальних робочих органів: Автореф. Дис. канд. техн. наук:  05.18.03 /Херсон. держ. техн. ун. – Херсон, 1999. – 18с.
  2.   Лук’яненко П.В., Гілязетдінов Р.Н. Розробка затискного транспортуючого механізму до пристрою для виділення довгого волокна льону та його дослідження // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2002. - Випуск 7. – С.124-128.
  3.  Лук’яненко П.В., Гілязетдінов Р.Н.  Виділення довгого волокна льону низькошвидкісними та високошвидкісними діями // Зб. наук. праць ІМЕСГ 2003.- Випуск 87. – С. 136-141.
  4.  Лук’яненко П.В. Влияние пригодности тресты льна к обработке на показатели ее переработки по новой технологии//Сб. научн. трудов ИЛК. - 2004.–С.130-136
  5.  Карпец ИП, Лихман В.С. Нормы расстила соломы и качество тресты //Лен и конопля. – 1997. - № 7. – С. 31-32.
  6.  Ковалев В.Б., Мегелов В.Б. Совершенствуя рулонный способ // Лен и конопля. 1987.  - № 6. – С. 22-25.
  7.  Ковалев В.Б., Мегелов В.Б  Техника для формирования и перевозки рулонов льна  // Технические культуры . 1990.- № 4. – С. 36-38.
  8.  Шаров И.Я. Рулонный метод: от теории к практике // Лен и конопля. 1985. - №5. – С. 37-38.
  9.  Пальмов А.К. Исследование и совершенствование формирования слоя стеблей на мяльно-трепальных агрегатах льнозаводов:Автореф. дис. канд.техн. наук / Костромской технол. Ин-т. – Кострома, 1979. – 21 с.
  10.   Логін П.О. Шляхи підвищення ефективності льонарства // Механізація та електрифікація сільського господарства. – К. – 1993. – С. 48-52.
  11.  Рябченко О.П.,  Лук’яненко П.В., Гілязетдінов Р.Н., Хилевич В.С. Обґрунтування розробки нових технологічних прийомів при шароформуванні трести льону// Наук.вісник нац. аграрн. ун. – Київ, 1999. – С.  187- 189.
  12.  Рябченко О.П.,  Лук’яненко П.В., Гілязетдінов Р.Н., Хилевич В.С. Формування шару трести льону, що задовольняє вимогам переробки// Наук. вісник  нац. аграрн. ун. – Київ. 2002. – С.  206- 211.
  13.  Івашина М. Б. Машиновикористання в землеробстві. – Немішаєв: НМЦ, 2003. – 160 с.
  14.  Івашина М. Б., та ін. Машиновикористання в землеробстві. – К.: Урожай, 1989. – 320 с.
  15.  Ільченко В. Ю.,  Карасьов П. І., та ін. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві. – К.: Урожай, 1993. – 288 с.
  16.  Ільченко В. Ю.,  Нагірний Ю. П., та ін. Машиновикористання в землеробстві. – К.: Урожай, 1996. – 320 с.
  17.  Мацибора В. І. Економіка сільського господарства. – К.: Вища школа, 1994. – 258с.

18.Білоконь Я. Ю. Нова мобільна сільськогосподарська техніка. Трактори. – ВКПАспект, 1999.

19.Переоборудование фронтального погрузчика ПФ-0,5 для погрузки рулонов и подготовка транспортных средств для перевозки льносырья в рулонах (Рекомендации) ВНИИЛ Торжок,1986 С.8.

 20.Технология уборки и переработки льняной соломы в рулонах (Рекомендации) ВНИИЛ, НИИПОЛВ. Торжок , 1988. С.15.

21. Приспособление к погрузчику ПФ-0,5 для погрузки рулонов льна ППЛ-    0,5.Техническое описание инструкция по эксплуатации. Завод «Бежецксельмаш». Бежецк 1988. С.19. Черников В.Г. Машини для уборки льна (конструкция, теория и расчет) –М.: ИНФРА –М, –1999. – с209

  1.    Каталог продукции  / РУПП «Бобруйск агромаш». ОАО «Лидсельмаш» 2006 – с.36


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75972. СВЯТО ПОКРОВИ 517 KB
  Мета: ознайомити учнів зі святом Покрови, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії української культури; сприяти примноженню родинних і національних традицій. Виховувати любов та пошану до традицій українського народу.
75973. Інтегрований урок в 3 класі «Поле чудес» 57.5 KB
  Формування ключових компетентностей: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії; загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, звязно висловлюватися в контексті змісту; здоровязбережувальної...
75974. Ескіз розпису косовської кераміки 312 KB
  Мета уроку: розвивати вміння дітей складати декоративну композицію для розпису косовської кераміки. Матеріали до уроку: керамічні вироби косовських майстрів: вази глечики свічники миски кашпо; навчальні таблиці з зображенням виробів з Косова...
75975. ОГОНЬ – ВРАГ ИЛИ ДРУГ? 242 KB
  Сегодня наш урок необычный. Вам нетерпится узнать, о чем пойдет разговор на уроке? Никакого секрета нет. На уроке мы познакомимся с очень интересными правилами безопасности жизни, иными словами, у нас урок осторожности. И посвящен он тому, кто…
75976. Охорона природи Землі 140 KB
  Мета: узагальнити, систематизувати, розширити знання учнів про використання людиною природних багатств Землі, причини забруднення природи, шляхи збереження природи на нашій планеті. Розвивати мовлення, мислення, пам’ять учнів, їх пізнавальний інтерес, самостійність.
75977. Охорона природи мішаних лісів 184.5 KB
  Мета: Розширити уявлення дітей про ліси України їх рослинний світ значення лісів у природі і житті людини їх охорону Виховувати екологічне мислення. Обладнання: Карта України карта природних зон України ілюстрації рідкісних тварин рослин кросворд диск з голосами птахів...
75978. Океани Землі 829.5 KB
  Мета уроку. Продовжувати формувати уявлення про поверхню Землі, її зображення на глобусі і карті, уміння читати карту і працю вати з нею. Сформувати уявлення про океани Землі. Розвивати пізнавальний інтерес, уміння працювати з додат ковою літературою.
75979. Шлях до олімпу. Спортивне свято. 59 KB
  За перемогу в кожному конкурсі команда нагороджується одним Олімпійським кільцем; за друге місце – двома за третє місце – трьома кільцями. Перемагає та команда яка перша обміняється місцями не порушивши правил. Перемагає команда яка швидше зміниться місцями не порушуючи умов гри. Перемагає команда яка швидше зміниться місцями з найменшими порушеннями.
75980. Олімпійський урок свято. Швидше – вище – сильніше до спортивних висот 41.5 KB
  Слово ведучого Шановні діти гості Сьогодні ми проводимо Олімпійський урок під девізом: Швидше – вище – сильніше до спортивних висот. Майбутні олімпійці рівняйсь струнко Тамара Семенівно Дозвольте олімпійське свято розпочати олімпійський вогонь прапор внести. – Право пронести олімпійський вогонь прапор надається Спортику і переможцям шкільних змагань. Олімпійський прапор 5 олімпійських кілець символізують єдність народів всіх континентів земної кулі та переплітаються зліва направо.