44005

Вибір відповідників перекладу текстів науково-навчального жанру та визначення ступеня їх відповідності

Дипломная

Иностранные языки, филология и лингвистика

У зв’язку з цим стало зрозумілим що основні труднощі перекладу і весь характер перекладацького процесу зумовлюються розбіжностями в структурах і правилах функціонування мов що беруть участь у цьому процесі. Розвитку лінгвістичної теорії перекладу сприяло і те що дослідження перекладацького процесу дало важливі результати для рішення багатьох інших мовознавчих проблем. Рецкер висловив переконання що вибір перекладачем того чи іншого варіанта перекладу часто аж ніяк не є довільним а є закономірним і визначається співвідношенням одиниць...

Украинкский

2013-11-09

287 KB

23 чел.

54

PAGE  46

ВСТУП

Основи наукової теорії перекладу стали розроблятися лише в середині двадцятого століття, коли перекладацька проблематика привернула увагу мовознавців. У цей період на перший план почав висуватися переклад політичних, комерційних, науково-технічних і інших «ділових» матеріалів, які, на відміну від художньої літератури вимагали не стільки літературного таланту, скільки точності передачі змісту оригіналу. У зв’язку з цим стало зрозумілим, що основні труднощі перекладу і весь характер перекладацького процесу зумовлюються розбіжностями в структурах і правилах функціонування мов, що беруть участь у цьому процесі. Переклад має забезпечити передачу інформації у всіх деталях, аж до значень окремих слів, бути цілком автентичним оригіналу. Усе ясніше ставала мовна першооснова перекладацького процесу. Необхідно було з’ясувати, в чому полягає лінгвістична сутність цього процесу, у якому ступені він визначається власне лінгвістичними факторами, в яких межах такі фактори обмежують точність передачі інформації […]. Розвитку лінгвістичної теорії перекладу сприяло і те,  що дослідження перекладацького процесу дало важливі результати для рішення багатьох інших мовознавчих проблем. Лінгвоперекладацькі дослідження дали додаткову інформацію про використання мови як засобу спілкування, продемонстрували можливості виявлення характерних способів вираження думки засобами різних мов, допомогли розмежувати мовний і когнітивний зміст у мовних висловленнях […].

Лінгвістичний  підхід до аналізу перекладацьких проблем  висвітлив багато нових завдань, які мали  розв’язати  науковці. До них належить і завдання виявлення перекладацьких відповідників. Ще в 1950 р. Я.І. Рецкер висловив переконання, що вибір перекладачем того чи іншого варіанта перекладу часто аж ніяк не є довільним, а є закономірним і визначається співвідношенням одиниць двох мов, що беруть участь у процесі перекладу. Для багатьох одиниць мови оригіналу існують більш-менш регулярні способи перекладу на мову перекладу. Я.І. Рецкер назвав ці способи «закономірними відповідностями» і запропонував розрізняти три типи відповідностей: еквіваленти, аналоги й адекватні заміни […].  Хоча ця класифікація виявилася не цілком послідовною («адекватні заміни» були фактично не особливим видом відповідностей, а різними типами перетворень, що використовувалися перекладачем при відсутності словникових відповідників), саме поняття «відповідність» міцно ввійшло в дослідницьку практику. Особливо важливим було утвердження методу зіставлення перекладів з їхніми оригіналами для виявлення мовних закономірностей перекладацького процесу. У наступні десятиліття до проблеми перекладацьких відповідностей зверталися багато авторів стосовно різних комбінацій мов […].  Для англійської і російської мов багатий фактичний матеріал про типи і способи застосування відповідностей поданий в книзі Л.С. Бархударова «Мова і переклад» […].  Незважаючи на близькість, спорідненість російської та української мов вони не є абсолютно тотожними, і виявлення особливостей перекладу українською мовою та з української є актуальним і важливим. До того ж  перекладацька діяльність засвідчує, що теорія перекладацьких відповідностей потребує нових студій на матеріалі  різних стилів та жанрів, оскільки одні й ті самі відповідники по-різному актуалізують своє значення у різних дискурсивних умовах. У зв’язку з цим постало питання про необхідність розмежування ступенів відповідності одиниць двох мов. Актуальність дипломної роботи визначається тим, що вона безпосередньо зорієнтована на дослідження згаданої проблеми — на виявлення ступеня відповідності мовних одиниць, реалізованих у текстах окремого стилю.

У лінгвістичній науці  теоретичні проблеми перекладу частіше  розглядалися  на матеріалі  художніх, публіцистичних чи наукових  текстів. Тим часом у нашу добу значного поширення набувають науково-популярні та навчально-наукові тексти, в яких специфічно перетинаються риси різних стилів. Саме з цими текстами активно працюють перекладачі, і саме в роботі на цих теренах перекладача спіткає небезпека помилки. Реальною стає проблема дослідження особливостей вибору відповідника перекладу для відтворення змісту текстів названого типу та їх прагматичного потенціалу.

З огляду на викладене обиралися об’єкт, предмет дослідження, формулювалися його мета та завдання.

Об’єкт дослідження — текст науково-навчального жанру, яким є навчальний посібник для вищої школи.

Предмет дослідження — вибір відповідників  перекладу текстів названого жанру та визначення ступеня їх відповідності.

Мета дипломної роботи — теоретично обґрунтувати та практично перевірити модель вибору відповідника перекладу, в якій ступінь відповідності визначається за критерієм релевантності умовам дискурсу.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

1. Узагальнити інформацію про основні засади теорії закономірних відповідностей та виявити базові критерії вибору відповідників перекладу з урахуванням умов дискурсу.

2. Подати теоретичне обґрунтування поняття ступеня перекладацької відповідності.

3. Створити та подати когнітивно-семантичне та прагматичне обґрунтування моделі вибору відповідника перекладу для текстів науково-навчального жанру.

4. З опорою на створену модель обґрунтувати вибір відповідників у перекладі тексту науково-навчального стилю.

5. На прикладі науково-навчального стилю визначити чинники, від яких залежить ступінь відповідності одиниць мови оригіналу та мови перекладу.

Матеріалом для дослідження слугувало науково-популярне видання “Introduction to contemporary public relations”, а також словники тлумачні […; …; …] та словники синонімів […; …; …].

Дослідження виконувалося поетапно, а вибір етапів спирався на положення В.Н. Комісарова, що опис відповідників здійснюється на основі вивчення результатів перекладацького процесу, і, у свою чергу, знання типів відповідників і правил їхнього застосування сприяє успішному рішенню перекладацьких завдань у численних реальних актах перекладу […].

На першому етапі було здійснено критичний огляд наукової літератури з проблем перекладу, при цьому особлива увага була приділена теорії закономірних відповідностей.

На другому етапі на основі узагальнення теоретичних джерел були визначені когнітивні та семантичні засади дослідження.

Третій етап був присвячений перекладу названого тексту та розмежуванню типів відповідників, виділених Я.І. Рецкером. На цьому ж етапі була створена модель вибору відповідника із синонімічного ряду, тобто модель вибору варіантного відповідника.

На четвертому етапі були визначені чинники, від яких залежить  ступінь відповідності одиниць мови оригіналу (МО) і мови перекладу (МП), а також ступінь відповідності цих одиниць.  

Останній, п’ятий етап був присвячений укладанню словника різноступеневих відповідностей перекладу науково-навчального тексту.

Теоретична значущість дослідження зумовлена тим, що воно вносить уточнення до теорії закономірних відповідностей, доповнює уявлення про сутність варіантної відповідності мовних одиниць, розкриваючи механізм процесу добору варіантного відповідника перекладу для науково-навчального тексту, яким є навчальний посібник для вищої школи.

Новизна дослідження зумовлена тим, що в ньому запропонована і теоретично обґрунтована модель добору відповідника із синонімічного ряду та інших парадигм, а також практично доведена її адекватність завданням перекладу.

Практична значущість дипломної роботи зумовлена її спрямованістю на діяльність перекладача, наявністю конкретних рекомендацій щодо критеріїв вибору  відповідника перекладу, а також можливістю використовувати результати дослідження у процесі перекладу навчальних посібників з комунікативних технологій.

Звернемося до з’ясування теоретичного підґрунтя вибору відповідника перекладу і передусім до теорії закономірних відповідностей.

РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ

ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ВІДПОВІДНОСТІ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ

1.1  Основні положення теорії закономірних відповідностей як  підґрунтя роботи перекладача

Задача перекладача — передати засобами іншої мови цілісно і точно зміст оригіналу, зберігши його стилістичні й експресивні особливості. Під «цілісністю» перекладу треба розуміти єдність форми і змісту на новій мовній основі. Якщо критерієм точності перекладу є тотожність інформації, що повідомляється  різними мовами, то цілісним (повноцінним чи адекватним) можна визнати лише такий переклад, який передає цю інформацію рівноцінними засобами. Інакше кажучи, на відміну від переказу, переклад повинен передавати не тільки те, що виражено оригіналом, але і так, як це виражено в ньому. Ця вимога стосується як усього перекладу відповідного тексту в цілому, так і окремих його частин.

Залишаючи поки осторонь питання про співвідношення частини і цілого в процесі перекладу, що вимагає особливого розгляду, зупинимося на понятті рівноцінності засобів.

Велике значення для побудови лінгвістичної теорії перекладу мають дослідження в галузі порівняльного вивчення мов. Як правило, ці дослідження стосуються однієї із сторін мовної системи: граматичної будови, словникового складу, стилістики певних мов. Таким чином, дані порівняльного аналізу можуть служити матеріалом для окремої теорії перекладу. При цьому варто враховувати, що комплексний характер процесу перекладу вимагає комплексного зіставлення. На думку більшості вчених, перекладачу важливе зіставлення не окремих граматичних форм чи синтаксичних конструкцій, а структурно-семантичних, «вузлів», що складають єдине понятійне  ціле [ ]. Як відзначає Я.І. Рецкер, гола, позбавлена лексичного наповнення, граматична структура так само мало показова для перекладача, як залізний каркас для майбутніх мешканців будинку [ ]. Саме тому великого значення набувають порівняльні дослідження.

Категорії загальної теорії перекладу будуються, з одного боку, на узагальненні даних окремої теорії, а з іншого боку,— на логіко-семантичній основі, спільній для ряду мов, що перебувають приблизно на одному рівні розвитку. Теорія закономірних відповідностей повинна встановлювати певні параметри, в межах яких може здійснюватися вибір варіантів перекладу. Не даючи ніяких рецептів, теорія відповідностей розкриває загальні закономірності перекладацького процесу, які базуються на функціональній залежності. При перекладі з однієї мови на іншу доводиться враховувати дію тих самих факторів логіко-семантичного порядку для передачі того самого смислового змісту. При письмовому перекладі попереднє прочитання й аналіз перекладного тексту дозволяють заздалегідь визначити характер змісту, ідейну установку і стилістичні особливості матеріалу, щоб мати критерій для вибору мовних засобів у процесі перекладу. Однак вже в ході аналізу тексту в ньому виділяться такі «одиниці перекладу»: окремі слова, словосполучення або частини речення, для яких у певній мові, в силу традиції, що склалася, існують постійні непорушні відповідності. Правда, в будь-якому тексті такі еквівалентні відповідності становлять незначну меншість. Незмірно більше буде таких «одиниць перекладу», для передачі яких перекладачу доведеться вибирати відповідності з найбагатшого арсеналу засобів тієї чи іншої мови, але і цей вибір зовсім не довільний. Зазвичай він аж ніяк не обмежується інформацією двомовного словника. Ніякий словник не може передбачити всю розмаїтність контекстуальних значень, реалізованих у мовному потоці, так само, як він не може охопити і всю розмаїтність сполучень слів. Тому теорія перекладу може встановлювати лише функціональні відповідності, що враховують залежність передачі певних значеннєвих категорій від дії різних факторів. Цей принцип застосовується і при визначенні контекстуальних значень, і при здійсненні різних лексичних трансформацій. Контекстуальні значення часто тлумачаться шляхом інтерполяції словникових значень. Трансформації підкоряються логіко-семантичному принципу з урахуванням стилістичних і експресивних факторів.

Таким чином, у процесі перекладу вибудовуються три категорії відповідностей: 1) еквіваленти, що встановилися в силу тотожності поняття, яке позначається, а також відклалися в традиції мовних контактів; 2) варіантні і контекстуальні відповідності і 3) усі види перекладацьких трансформацій. Між першою — еквівалентною категорією і двома іншими є принципові розбіжності. Еквівалентні відповідники належать до сфери мови, тоді як два останні — до сфери мовлення. Коли в процесі перекладу відрізки мовного потоку підлягають переробці відповідно до норм мови перекладу, еквіваленти виділяються своєю сталістю і відносною незалежністю від оточення. Там, де між мовами встановилася традиційна еквівалентна відповідність, перекладач фактично позбавлений можливості вибору. Відмова від використання еквівалента у виняткових випадках повинна бути виправданою особливими умовами чи контекстом [ ].  

Що ж є критерієм правильного вибору засобів для досягнення адекватності перекладу? Оскільки критерієм адекватності може бути лише відповідність фрагменту дійсності, описаного в оригіналі, рівноцінність засобів визначається якщо не тотожністю, то максимальним наближенням отриманого результату до впливу оригіналу. Аналіз будь-якого перекладу, який виконаний на високому рівні майстерності, засвідчує, що основа встановлення рівноцінності мовних засобів може бути тільки функціональна, а не формальна. До комплексного процесу перекладу залучається занадто багато різнотипних факторів, щоб можна було встановлювати формальні відповідності на рівні мови. Та сама мовна форма може виконувати різні функції в залежності від сполучення різних мовних і немовних факторів. І хоча для правильного відображення думок і почуттів, що містяться в оригіналі, перекладач змушений вдаватися до допомоги логіки, психології, літературознавства, все-таки єдина опора його роботи — текст, і основа лінгвістичного підходу до нього — функціональні відповідники [ ].

Однак кількість і якість факторів, що становлять основу функціональних відповідностей, не може бути постійною величиною для будь-якого жанру перекладного матеріалу. Спільною буде лише логіко-семантична основа, що визначає процеси аналізу і синтезу, з яких складаються, як це буде показано далі, прийоми перекладу. Навіть «проникнення в дійсність», покладене в основу так званої денотативної теорії перекладу, не може служити критерієм адекватності перекладу. Цілком можливі випадки, коли перекладач повніше і глибше знайомий з фрагментом дійсності, описаним в оригіналі, ніж сам автор. Але перекладач не має права відтворювати цю реальну дійсність не так, як вона зображена в оригіналі. Такий підхід спотворює саму суть перекладу і підмінює авторське бачення дійсності баченням перекладача.

Прийнято ділити всі фактори на лінгвістичні та екстралінгвістичні. Це відоме спрощення, тому що багато чого з того, що відносять до другої категорії, підказується перекладним текстом і досвідом кваліфікованого перекладача. Навіть ступінь проінформованості перекладача в тій галузі, про яку йдеться в перекладному матеріалі, належить до числа факторів, що визначають функціональну основу закономірних відповідностей. Розглянемо питання про відповідники різних типів, починаючи з еквівалентних.

1.2 Еквівалентні відповідники як інструмент роботи перекладача

У теорії і практиці перекладу існує неоднозначне розуміння еквівалента. Нерідко під еквівалентом мають на увазі будь-яку відповідність слову чи словосполученню оригіналу в конкретному контексті, чи, іншими словами, будь-яку правильно знайдену відповідність мікроодиниці перекладу. Однак, на думку Я.І. Рецкера,  таке неконструктивне розуміння еквівалентності зводить нанівець істотні розбіжності між категоріями словникових відповідностей [ ]. Еквівалентом слід вважати постійну рівнозначну відповідність, що не залежить від контексту. Еквіваленти є свого роду каталізаторами в процесі перекладу. Їхню роль важко переоцінити особливо в процесі усного перекладу. Саме ці одиниці перекладу, що мають постійну відповідність у рідній мові, насамперед проясняються у свідомості перекладача і допомагають йому зрозуміти значення навколишнього контексту і всього висловлення в цілому, навіть за наявності незнайомих йому слів.

Звичайно, не можна вважати інформацію двомовних словників істиною в кінцевій інстанції. Однак словник дає досить точне уявлення про ті категорії слів і словосполучень однієї мови, що мають тільки одну, еквівалентну відповідність у цілій мові. Ці еквіваленти — географічні назви, власні імена, терміни будь-яких галузей знання. До цієї групи належать слова типу: doctrinarianism (книжн.) доктринерство; dodder (бот.) повилика, dodman (диал.) улитка, dog-bee (энт.) трутень, dog-bolt (тех.) откидной болт, dog-collar ошейник. Очевидно, словосполучення і складні слова частіше мають еквівалентні відповідності, ніж прості слова. Переважна більшість слів в англійській мові багатозначна. Слова з прозорою внутрішньою формою частіше одержують одне закріплене значення в мові і частіше здобувають одиничну відповідність.

Еквіваленти можуть бути повними і частковими, абсолютними і відносними. Усі наведені вище приклади є повними еквівалентами, тому що охоплюють цілком значення всього слова, а не одного з його значень. Dirt cheap і дешевле пареной репы — відносні еквіваленти: вони розрізняються стилістичним і експресивним забарвленням. Shadow має частковий еквівалент в основному значенні тень, тому що англійське слово має вторинні значення: полумрак і призрак. Однак сполучення the shadows of the gods безсумнівно має абсолютний еквівалент, тому що єдино прийнятна відповідність — сумерки богов. Традиція міжмовних відповідностей настільки жорстка, що будь-який інший переклад був би помилковим. Коли слово багатозначне, як наприклад, іменник pin, яке навіть в галузі техніки має ряд значень: палец; штифт; шпилька; шплинт; і інший ряд спеціальних значень: шкворень; ось; цапфа; шейка (ВАРС), то жодне з них не можна вважати еквівалентним. Це — варіантні відповідники.

Для точності передачі значення іноді доводиться поступитися економією мовних засобів. Так, brinkmanship — балансирование на грани войны і policy of brinkmanship — политика балансирования на грани войны. Політичний неологізм sell-out також вимагає розгорнутого перекладу: предательство национальных интересов. Нерідко можна підібрати гранично короткий еквівалентний відповідник англійському словосполученню: administrative efficiency — оперативность, joint thinking — коллегиальность, spirit of discipline — дисциплинированность, mail cover check — перлюстрация.

На думку Я.І. Рецкера, не можна визнати еквівалентами насаджувані деякими закордонними кореспондентами російських газет іншомовні запозичення, утворені шляхом транскрибування англійських слів. Масовому читачу вони незрозумілі. Паблисити замість рекламы, флибустьерство замість обструкции в сенате США, истэблишмент замість государственных устоев та ін.— усі ці слова-паразити засмічують російську мову [ ].

Коли Дж. Кетфорд замість «перекладу» пропонує термін «передача», це пояснюється його запереченням еквівалентності як можливості відтворення значення слова МО засобами МП. Його посилання поширюють це скептичне відношення на переклад висловлення в цілому. «Та точка зору, що тексти на МО і на МП можуть мати те саме значення, не витримує критики». Але приклад, що наводиться Дж. Кетфордом у підтвердження цього висновку не залишає сумніву в помилковості останнього. I have arrived не дорівнює я пришел, тому що ні граматичні, ні лексичні елементи цих пропозицій не збігаються. Відсутність еквівалента, тобто постійної і рівнозначної відповідності, аж ніяк не заважає адекватній передачі змісту висловлення іншим способом, а саме варіантною відповідністю: я пришел, я приехал, я прилетел і навіть, у певній ситуації, я прибыл.

Наявність в індонезійській мові дев’яти особових займенників замість англійських семи і відсутність в англійській мові відповідника фінському sauna — баня чи слову спутник з його російськими конотаціями, тобто розбіжність окремих лексичних одиниць, на яке посилається Дж. Кетфорд, ніяким чином не виключає можливості адекватної передачі будь-якої думки в перекладі  будь-якою мовою. Сам же автор надалі усуває цю суперечність, підрозділяючи процес перекладу на дві категорії: restricted translation і total translation, що можна було б передати як «мікропереклад» і «макропереклад», причому перший — це передача лексичних одиниць і граматичних форм, а другий — це перекладацькі зрушення (shifts), тобто перехід з одного мовного рівня на інший і з однієї категорії в іншу [ ]. Ці «переходи» можна прирівняти до перекладацьких трансформацій, незалежно від прийняття чи неприйняття теорії мовних рівнів, яка останнім часом підлягає справедливій критиці. Адже переклад здійснюється у сфері мови, і користування міжмовними відповідниками для нього не обов’язкове. Сам же Дж. Кетфорд дійшов висновку, що відхиляє всі встановлені ним раніше обмеження, що «обов’язковою умовою еквівалентності перекладу є належність до однієї і тієї ж сутності». Замінивши невизначену «сутність» «елементом дійсності», можна цілком погодитися з автором [ ].

Усе-таки, незважаючи на примат цілого, тобто кетфордовського «макроперекладу», обов’язок перекладача передати не тільки те, що викладено в оригіналі, але і як це викладено, зумовлює необхідність аналітичної стадії в перекладацькому процесі. Якщо виходити тільки з цілого, діючи методом дедукції, то не може бути і мови про рівноцінність кожного засобу, обраного перекладачем для передачі змісту експресивних і стилістичних особливостей оригіналу. Без ретельного, кропіткого аналізу мовних засобів оригіналу не може бути повноцінного відтворення єдності змісту і форми в перекладі. Звідси — необхідність уваги до «мікроперекладу», до лексичних відповідностей —  еквівалентної і варіантної.

1.3 Варіантні відповідники перекладу

Варіантні відповідники встановлюються між словами в тому випадку, коли в мові перекладу існує кілька слів для передачі того самого значення вихідного слова. Іменник soldier має щонайменше чотири відповідники в українській мові: солдат, рядовой, военнослужащий, военный. Було б помилкою вважати на цій підставі, що причиною цього є багатозначність слова soldier. Навіть у тих досить численних випадках, коли російські відповідники не є синонімами, це далеко не завжди дає підставу для визнання багатозначності відповідного англійського чи французького слова. Власне кажучи, дуже багато лексичних одиниць цих двох мов є недиференційованими, тобто позначають широке поняття, яке не охоплюється в російській мові одним словом. Такі англійські і французькі слова належать здебільшого до категорії абстрактних понять. Пояснюючи наведене положення, Я.І Рецкер аналізує статтю словника і відзначає, що ВАРС дає чотири відповідності іменника sincerity: искренность, чистосердечие; прямота, честность. Аналогічне йому французьке sincerite теж має значення: искренность, чистосердечие. Однак прикметник sincere представлений у ВАРС вісьма значеннями: 1) искренний, неподдельный; 2) истинный, подлинный, настоящий; 3) прямой, честный, праведный. Ці значення підтверджуються в словнику прикладами словосполучень, у яких, наприклад, sincere friend перекладається: истинный (настоящий) друг, а sincere life — честная (праведная) жизнь. Це приводить нас до висновку, що всі ці вісім російських відповідників є варіантами лексичного значення слова sincere, тобто варіантними відповідниками [ ] .

Не підлягає сумніву, що ні в англійській, ні у французькій мові слово justice не є багатозначним. Однак при перекладі російською доводиться вибирати один з трьох варіантних відповідників: справедливость, правосудие, юстиция. ВАРС дає також законность. Department of Justice, звичайно,— Министерство юстиции. Але далеко не завжди можна з упевненістю вирішити, яке з двох слів — справедливость чи правосудие — точніше відповідає справжньому значенню англійського justice у конкретному контексті. Вчитуючись у зміст п’єси і оповідання Джона Ґолсуорсі під такою назвою, можна з повною підставою засумніватися в правильності того, що п’єса називається «Правосуддя», а оповідання «Справедливість». Власне кажучи, і в п’єсі, і в оповіданні ставиться питання про жорстоку несправедливість закону, що вимагає нещадного придушення найменшого зазіхання на «священну» приватну власність (у п’єсі) і допускає можливість розводу тільки для багатих (в оповіданні). Навіть заключну фразу оповідання: «И из года в год вы будете проникаться все большей гордостью за свою страну, достигшую таких высот справедливости...» цілком можна було б змінити, поставивши правосудие замість справедливости.

Не слід думати, що часті випадки диференціації значень при перекладі з англійської дають підставу для висновку про абсолютне превалювання більш мілких і конкретних значень у російській мові. Адже навіть серед найпоширеніших визначень англійської мови ми зіштовхуємося з прикладами, коли одному російському слову відповідають два англійських: big і large — большой, little і small —  маленький, high і tall — высокий [ ].

Можна відзначити і приклади, коли одному російському іменнику відповідають декілька англійських у тому ж значенні. Наприклад, слову этаж — floor і storey; слову грязь — dirt, filth, mud. Правда, це далеко не повні синоніми: хоч вони і належать  до загального широкого поняття, кожен з них відрізняється особливою другорядною ознакою, і особливості вживання кожного розкриваються в стандартних словосполученнях. Наприклад, filth у переносному значенні значить моральное опустошение. Аналогічні явища можна відзначити й в англійській фразеології. Доводячи цю думку, В.Н. Комісаров розглядає приклади перекладу «Дворянского гнезда» І.С. Тургенєва [ ].

У першому розділі «Дворянского гнезда» І.С. Тургенєва про брехуна і пліткаря Гедеоновського Марфа Тимофіївна говорить:  — Да вот он, кстати, легок на помине... У перекладі Бернарда Айзекса: "But here he comes — talk of the devil." А в тридцятому розділі та ж Марфа Тимофіївна говорить Лаврецькому: — А Лизу видел? Нет? Она сюда хотела прийти... Да вот и она, легка на  помине. "But here she comes – talk of the angel." Тут devil і angel чітко диференціюють в англійській мові тотожні за змістом, але полярно протилежні за  експресією вирази, яким у російській мові відповідає одне, експресивно нейтральне в експресивному відношенні. Але все-таки, як діяти перекладачу, коли ці два різні за експресією вирази зіштовхуються в англійському тексті: "Was Tony Hawker there?" Before Poirot could answer, the door opened and Hawker and Sheila Grant came in...  "Hullo, people, we've come in for a drink. Tony's flask is dry."

Poirot murmured: "Talk of the angels – " Pam Grant snapped: "Devils, you mean." (A. Christie. ″The Labours of Hercules. 'The Horses of Diomedes")

Єдина можливість, яка є в подібних випадках у перекладача,— це компенсація. У даному разі можна перекласти, мабуть, так: Пуаро прошептал: «Легок на помине». «Принесла нелегкая»,  буркнул Пам Грант.

1.4 Розкриття контекстуальних значень у перекладі

Контекстуальні значення виникають у процесі вживання слів у мові, у залежності від оточення і реалізуються під дією вузького, широкого і екстралінгвістичного контексту. За ступенем частотності можна розрізняти узуальні  (повторювані) і оказіональні (випадкові, індивідуальні) контекстуальні значення. Перші з часом, у міру нагромадження спостережень, переходять у розряд варіантних відповідностей. Другі можуть з’являтися і зникати як прояв суб’єктивного вживання слів тим чи іншим автором і найчастіше зустрічаються в художній літературі.

«Перетворення «оказіонального» вживання слова в «узуальне» є одним з найбільш частих шляхів розвитку багатозначності». X. Касарес наводить ряд причин, які спонукають того, хто говорить, відкинути «загальноприйняте слово, що спадає йому на думку», і замінити його іншим, «ужитим у незвичайному для нього значенні». Це в основному, раптова асоціація уявлень, душевне збудження (очевидно, стан афекту), прагнення до експресивної насиченості, до досягнення комічного ефекту чи просте бажання звернути на себе увагу слухача або читача. Саме оказіональне, незвичайне вживання слова і причини, що спонукують до цього, повинні обов’язково враховуватися перекладачем.

Лише деякі словники вказують узуальні контекстуальні значення. Зіставлення даних словника В. Мюллера в останньому, 14-му виданні з ВАРС свідчить про те,  що словник може фіксувати і контекстуальні значення, якщо це словник не тільки вокабул, а також і словосполучень. Наприклад, прикметник academic у словнику В. Мюллера має тільки варіантні відповідності: академический, университетский, академичный. ВАРС за допомогою стійких словосполучень розкриває і додаткові, контекстуальні значення цього слова: academic year — учебный год, academic failure —  неуспеваемость, academic argument —  чисто теоретическое доказательство. Цілком доречно було б додати і academic question —  теоретический вопрос [ ].

Однак контекстуальні значення не привносяться ззовні, а є реалізацією потенційно закладених у слові значень. Це можна встановити із значеннєвої структури слова.

«Визначення лексичного значення слова через розкриття його смислової структури як системи двосторонніх мінімальних лексичних одиниць — лексико-семантичних варіантів слова дозволяє враховувати фактори, що визначають лексичне значення, як: 1) суспільно усвідомлені і стійкі (системні) контексти вживання слова; 2) належність відповідного слова до певного семантичного чи лексико-граматичного розряду слів; 3) конкретні лексичні зв'язки з іншими словами, обумовлені моделями семантичної сполучуваності словесних знаків; 4) семантичні співвідношення слів із синонімами й іншими близькими за значенням словами в системі мови в цілому» [ ].

У наведеному вище визначенні, поданому А. А. Уфимцевою, міститься перелік факторів, що визначають характеристику слова як базисної одиниці мови, яка фіксується вокабуляром, і як мінімальної одиниці мовного потоку. Однак не зовсім повний перелік, тому що в ньому відсутні показники стилістичної й експресивної характеристики слова як одиниці мови.

Згадані в останньому пункті «співвідношення слів із синонімами й іншими близькими за значенням словами в системі мови в цілому» свідчать про необхідність широкого розуміння синонімії для повноти розкриття смислової структури слова. Саме таке розуміння синонімії влаштовує перекладача. Що стосується лексикографії, то далеко не завжди двомовний словник може цілком відбити смислову структуру іншомовного слова. І звичайно, навіть точний переклад не може розкрити місце, яке посідає слово «у системі мови в цілому».

Аналізуючи у згаданому аспекті чинні словники, В.Н. Комісаров відзначає, що в жодному англо-російському словнику ще не зафіксовані типові для суспільно-політичної літератури значення прикметників: ruthless —  бессовестный, беззастенчивый, ни перед чем не останавливающийся; cynical скептический; cold-blooded коварный; wanton зверский (в сочетании wanton murder зверское убийство). Виникає питання: чи є ці значення об’єктивною мовною даністю, чи контекстуальними значеннями? Безсумнівно те, що всі перераховані прикметники мають ці значення у певних словосполученнях. Наприклад: the ruthless War Secretary Stanton — не брезгающий никакими средствами военный министр Стэнтон, cold-blooded plans — коварные планы, cynical  appreciation of economic setup — скептическая оценка экономической конъюнктуры, wanton murder of Negroes — зверское убийство негров. У ряді випадків можна, мабуть, говорити про «контекстні» значення слів [ ].

Нерідке розкриття контекстуального значення слова залежить від широкого контексту, від контексту сусідньої пропозиції чи навіть від змісту цілого абзацу. Дуже чітко виявляється ця залежність, коли в сусідніх пропозиціях зустрічаються близькі синоніми різної інтенсивності, і перекладач вирішує задачу збереження такого ж співвідношення між синонімами МП. Доводячи цю думку, В.Н. Комісаров розглядає такі приклади перекладу:

The press proprietors have taken the Tones' point and for many years the noisy presses of Fleet Street have skilfully maintained an almost total silence on Irish affairs. It was an effective blackout. (Labour Monthly).

Магнаты прессы усвоили точку зрения консерваторов, и на протяжении многих лет крикливые органы печати Флит-стрит не обмолвились ни словом о положении  в Северной  Ирландии. Это был настоящий заговор.

Автор відзначає, що цілком можливим є варіант: хранили молчание о положении в Ирландии, але й у цьому випадку blackout усе рівно зажадає більш сильного слова в перекладі, ніж молчание. В англійській мові цей іменник продовжує збагачуватися новими значеннями, і в поданому тексті воно має значення, вперше зареєстровані словниками в 60-х роках: засекречивание, цензурный запрет. Однак тут мова йде про неофіційне рішення замовчувати напружене положення в Північній Ірландії, про змову, між газетними магнатами, що з повною підставою можна назвати змовою мовчання. Це контекстуальне розкриття значення слова фактично здійснено прийомом експресивної конкретизації, і законність його можна підтвердити лише в результаті аналізу стилістичних особливостей усієї статті [ ].

На думку Я.І. Рецкера, нелегко встановити контекстуальне значення дієслова resent і його похідних. Негодовать, возмущаться, обижаться (ВАРС) не вичерпують усіх негативних емоцій, охоплюваних значеннєвою структурою resent. Оскільки це слово відрізняється високою частотністю вживання в художній літературі, легко переконатися в тому, що воно здатне виражати цілий ряд інших емоцій [ ].

У романі Річарда Олдінгтона «Все люди — враги» Тоні Кларендон незабаром після закінчення першої світової війни, коли повітря країн, що воювали, ще було насичене ненавистю і підозрілістю, потрапив у Швейцарію і з легким серцем йшов по вулицях Базеля.

Никто не провожал его пристальным взглядом, когда он шел по улице, никто не спрашивал у него документов, никто, по-видимому, не злобствовал на него за то, что он иностранец. (Пер. О. А. Єфимовської. Ред. М. П. Богословська. М., 1959)

В оригіналі ми читаємо: Nobody stared at him as he, walked, nobody asked for his papers, nobody seemed to resent him as a foreigner. (R. Aldington. All Men are Enemies)

Тут resent, звичайно, не виражає ні негодования, ні возмущения, ні обиды. Абсолютно точно знайдене значення злобствовал.

Цей же відтінок значення виражений прикметником resentful в іншій сцені роману, де Тоні Кларендон зустрічається зі своїм колишнім товаришем, що переметнувся із соціалістів у табір твердолобих консерваторів: "But are you still a Marxian Socialist?" asked Tony point-blank. The old resentful light jumped into Crang's eyes at this blunt question, but he replied with a wonderful show of urbanity.

— Но вы, по-прежнему, социалист и последователь Маркса? — спросили они в упор.

Злобный огонек снова сверкнул в глазах Крэнга при этом бестактном вопросе, но он с преувеличенной любезностью ответил.

А ось в іншому контексті того ж роману Кларендон, що уцілів після трьох років перебування на фронті, у перші дні після перемир’я з огидою слухає в Лондоні пихату балаканину тилових пацюків, що обкопалися:

Antony found some difficulty in maintaining these conversations; and rather resented it after the easy friendliness of the line.

Энтони было трудно поддерживать такого рода разговоры; после простых товарищеских отношений в армии эта напыщенная болтовня раздражала его.

Безперечно, тут контекст і обстановка диктують з максимальною ймовірністю значення раздражала.

У тому ж романі іменник resentment, виступаючи в іншому контексті, розкриває ще одну нову грань, семантично близьку наведеній вище:

...whenever Margaret was with Helen Marsland, Harold's sister, they immediately formed a feminine alliance against him, trying to push him into the same class as the schoolboys. He found it impossible to get up any resentment against this childish female cheek, as was apparently expected.

... когда Маргарэт бывала с Элен Марслэнд, сестрой Гарольда, они тотчас же объединялись против него в женский союз и всячески давали ему понять, что они ставят его на одну доску с мальчишками. Он не мог сердиться на эту ребячливую женскую заносчивость, а им, по-видимому, ужасно этого хотелось.

Сердиться — нове значення слова, причому і англійський іменник, і відповідне російське дієслово виражають ознаку, що точно характеризує щиросердечний стан людини [ ].

Ми простежили використання слова, що виражає складний комплекс негативних емоцій, у формі дієслова, іменника, прикметника і прислівника і переконалися, що крім словникового відповідника — негодования і возмущения, воно може виражати і широке поняття — неприязнь, і більш конкретні почуття злобы, раздражения и рассерженности.

Не завжди інформація двомовних словників — найкоротший шлях до встановлення контекстуального значення слів. Замість справжньої багатозначності перекладний словник нерідко реєструє уявну багатозначність англійського слова, що відрізняється широкою семантикою. У таких випадках краще орієнтуватися на дані тлумачних англо-англійських словників.

1. 5 Поняття буквального перекладу

Лінгвістичне обґрунтування природи і сутності буквального перекладу було дано Л. С. Бархударовим. «Буквальним перекладом називається переклад, який здійснюються на більш низькому рівні, ніж той, котрий є достатнім для передачі незмінного плану змісту при дотриманні норм МП» [ ].

Вихідним положенням такого трактування буквалізму є твердження, що «одиниця будь-якого мовного рівня може виявитися одиницею перекладу».

Фактично, переклад здійснюється не у сфері мови, а у сфері мовлення. І мінімальною «одиницею перекладу», якщо вона існує, є речення. Правда, Л.С. Бархударов відзначає, що переклад на рівні фонем «зустрічається в дуже обмеженій кількості випадків», але його приклади явно вказують на те, що йдеться про передачу власних імен, географічних назв і англійських реалій за допомогою транскрипції. Справді, російські відповідності Черчилль, Ливерпуль, трайбализм, спикер, леди, що приводяться як приклади перекладу на рівні фонем, є такими ж запозиченнями, як і приклади перекладу на рівні морфем председатель й односторонность. Ці слова були колись перекладені російською мовою, деякі з них не з англійської, а з латині чи французької і, закріплені лексикографами, стали одиницями словникового складу російської мови. За допомогою пофонемного чи поморфемного калькування іноземних слів відбувалося і відбувається збагачення словникового складу багатьох мов у тому числі і російської, але якщо наприкінці XVIII – на початку XIX століття з’явилися такі кальки, як промышленность чи влияние, з цього не випливає, що можна поставити знак рівності між походженням, етимологією слів і їх перекладом [ ].

Але якщо навіть стати на точку зору Л. С. Бархударова, то можна виділити цілий ряд випадків, коли буквальний переклад здійснюється не на більш низькому, а на більш високому мовному рівні, наприклад, на рівні морфем замість рівня фонем. Наприклад, Worcester — Ворчестер замість правильного Вустер, Leicester — Лейсестер замість Лестер, Walter — Вальтер замість Уолтер і т.ін., тобто дається  транслітерація замість транскрипції.

На думку Я.І. Рецкера, існують два джерела і два типи буквалізмів. Перший, більш примітивний тип, свого роду «дитяча хвороба» перекладачів-початківців, корениться в зовнішній подібності іноземних і російських слів, подібно графічному чи фонетичному. Це буквалізм етимологічний. Зовнішня подібність далеко не завжди означає ідентичність чи навіть близькість значення. Можна навести довгий список англійських і французьких слів, що мають «етимологічні» відповідності в російській мові, які насправді виявляються хибними. Такі слова, подібні за написанням чи звучанням, прийнято називати «хибними(фальшивими) друзями перекладача» [ ].

Звичайно, є чимало справді інтернаціональних слів-термінів, і з кожним роком їх стає все більше завдяки міжнародному співробітництву фахівців і вчених, що виробляють погоджену міжнародну термінологію на з’їздах і конференціях. Але варто відрізняти від них псевдоінтернаціональні слова, що належать до категорії «хибних друзів перекладача».

У «Англо-російському» і «Російсько-англійському» словнику «хибних друзів перекладача», виданому в 1969 році під загальним керівництвом В. В. Акуленко, розглядається понад сімсот російських слів, що мають приблизно 300 – 350 хибних відповідників в англійській мові. Як правило, це англійські слова із широкою семантикою, лише одне із значень яких є аналогічним російській мові. Наприклад, іменник record, крім аналогічного рекорд, має десяток інших значень. Менш часті випадки, коли схожі англійські і російські слова зовсім не мають спільного значення, як наприклад, magazine — журнал, complexion —  цвет лица, а не телосложение, decade — десять лет, compositor — наборщик (в типографии).

У нашій пресі повідомлялося, що в результаті землетрусу в Нікарагуа столиця Манагуа «практично» зруйнована цілком. Цього буквалізму не було б, якби перекладач потрудився заглянути в згаданий словник-довідник, де під 4-м значенням слова practically зазначений переклад почти. До речі кажучи, це найбільш поширене в англійській і американській пресі значення слова practically.

На жаль, у списку «хибних друзів перекладача» читач і перекладач публіцистики і газети не знайде деяких дуже потрібних слів.

Другий тип буквалізму, більш складний і підступний, ніж буквалізм етимологічний, полягає у використанні перекладачем найбільш поширеного значення слова замість контекстуального або переклад фразеологізму на основі окремих значень його компонентів. Повторне hear! hear! зовсім не означає слушайте! слушайте!, тобто заклик до уваги на зборах, а гаряче схвалення: правильно! правильно!. Хоча наведене значення вже було зафіксовано в англо-російському словнику В. Мюллера в 1960 році (7-е видання) це не перешкодило навіть досвідченим перекладачам помилятися і в останні роки. Так, наприклад, у перекладі повісті Тамари Хові «Стремления маленькой мошки» читаємо:

... — Стоит нам заговорить о политике, как у тебя делается этакий высокомерный вид...

— Никакого у меня нет высокомерного вида. Просто меня не интересует политика.

— Слушайте, слушайте, – сказала студентка с археологического. («Иностранная литература», 1969, № 12)

Як можна бачити з наведених прикладів, і етимологічний, і семантичний буквалізм однаково призводять до перекручування змісту в перекладі.

1.6 Синоніми як варіантні відповідники перекладу

Оскільки синоніми фактично є конкурентними одиницями для вибору відповідника перекладу, зупинимося на понятті синонімії детальніше.

Лексичні синоніми визначалися в лінгвістиці по-різному. Всі існуючі визначення можна представити у двох напрямках — номінативному і семасіологічному. У руслі номінативного напрямку синоніми визначаються як слова, що позначають те саме явище дійсності, той самий предмет. Такої точки зору дотримуються В.І. Кодухов, М.Ф. Палевська, О.О. Реформатський, М.М. Шанський та ін. Представники семасіологічного напрямку в основу визначення синонімів кладуть спільність значень слів. У рамках цього напрямку виділяється кілька груп визначень:

1. Синоніми визначаються як слова, тотожні за значенням (А.Д. Григор’єва та ін.).

2. Синоніми — слова, близькі за значенням (Р.А. Будагов, А.А. Брагіна, З.Є. Александрова та ін.).

3. Синоніми — слова, близькі чи тотожні за значенням (Т.Г. Винокур, А.П. Євгеньєва, М.И. Фоміна та ін.).

4. Деякі вчені, не заперечуючи близькості значень синонімічних слів, наголошують на їхній взаємозамінності в контексті (Л.А. Булаховський) чи тотожності сполучуваності (В.А. Звегінцев).

При більш пильному розгляді можна помітити, що наведені визначення не суперечать одне одному — вони акцентують увагу на різних критеріях синонімічності. Але в залежності від вибору визначення погляд на синонімію істотно змінюється, склад синонімів мови звужується чи розширюється. Так, якщо синонімами вважати тільки слова, тотожні (тобто зовсім одинакові ) за значенням, то склад синонімів мови різко звужується. Він обмежується синонімами типу бегемот — гіпопотам. У такому разі треба шукати інший термін для слів, близьких, але не тотожних за значенням (наприклад, йти — крокувати). Визначення синонімів у руслі номінативної теорії може призвести до логічних невідповідностей, оскільки в певних контекстах синонімами виявляються, наприклад, слова Іван, людина, інженер і батько, якщо вони називають ту саму особу, а таке, звичайно ж, цілком можливо. Крім того, як було показано вище, навіть те саме слово називає не один предмет, а цілий ряд предметів, що мають спільні істотні ознаки. Не можна визнати головним критерієм синонімічності ознаку взаємозамінності, тому що в певних контекстах заміняти одне одного можуть навіть антоніми. Наприклад, протилежні за значенням слова прекрасний і жахливий у певних контекстах можуть виступати як синоніми: У мене прекрасний апетит і В мене жахливий апетит ( у значенні «гарний», тобто «я багато їм»). Визначаючи синоніми як слова, що розрізняються відтінками значення, варто чітко усвідомити термін «відтінок значення» — він у науці не має досить чіткої дефініції. Виявляється, що проблема визначення синонімів є дуже складною, і, мабуть, саме цим пояснюється великий різнобій у словниках синонімів — укладачам словників часто доводиться спиратися тільки на власну інтуїцію. Особливо помітними стають труднощі, коли доводиться перекладати текст з однієї мови на іншу і вирішувати, який із синонімів другої мови використати у перекладі.

Представимо  визначення синонімів, обране для дослідження в дипломній роботі: Синоніми — це слова однієї і тієї самої частини мови, що позначають одне й те саме поняття і мають тотожні чи близькі значення, в яких збігаються ядерні денотативно-сигніфікативні нині семи і розрізняються периферійні.  

У залежності від ознаки, за якою розрізняються синонімічні слова, виділяються різні типи синонімів: семантичні, стильові і стилістичні. Однак, по-перше, останні дві групи збігаються, тому що стилістичні синоніми обов’язково є і стильовими, по-друге, в цій класифікації не враховані перехідні явища, якими пронизана вся лексична система. З огляду на викладене виділимо й охарактеризуємо такі типи синонімів:

1. Семантичні. їх ще називають понятійними, ідеографічними, значеннєвими, логічними. Це синоніми, які відрізняються денотативними семами, що уточнюють відповідне поняття. Наприклад, синоніми просити і благати є семантичними, тому що їх відрізняє семантична ознака: благати — це «дуже просити». Диференційною може бути і синтагматична сема ( сема, що представляє інформацію про сполучуваність слова): карий — коричневий, чорний — вороний. Семантичними є синоніми красивий — прекрасний, слухняний — покірний, сміливий — хоробрий, стійкий — мужній, посмішка — усмішка і т. ін.

2. Стилістичні синоніми — синоніми, що відрізняються за стилем вживання: обличчя — фізіономія. До цієї ж групи належать і синоніми, що відрізняються за емоційно-експресивним забарвленням: обличчя — морда, голова — казанок, обдурити — надути.

3. Семантико-стилістичні синоніми — синоніми, що відрізняються і за окремими семантичними ознаками, і за стилем вживання чи емоційно-експресивним забарвленням: йти — плестися, бігти — мчатися, швидко —миттєво, плакати — ревіти, кричати — репетувати.

4. Абсолютні синоніми — синоніми, що тотожні за значенням, стилем уживання і емоційно-експресивним забарвленням, тобто жодних відмінностей не мають: бегемот — гіпопотам, мовознавство — лінгвістика, праця — робота.  

Синонімічні слова утворюють синонімічні ряди, що можуть бути різними за кількістю компонентів. У синонімічному ряді виділяється домінанта — головне, опорне слово. Домінантою може виступати не будь-яке слово синонімічного ряду, а тільки таке, яке відповідає таким критеріям:

1. Є міжстильовим (тобто функціонує у всіх стилях).

2. Є нейтральним за емоційно-експресивним забарвленням.

3. Є загальнонародним, не обмежене за сферою поширення.

4. Містить денотативно-сигніфікативні семи, які притаманні всім компонентам синонімічного ряду.

5. Є найбільш поширеним у мові.

Основними функціями синонімів вважають функції уточнення, заміщений, синонімічного протиставлення, оцінки, розмежування стилів.

Функція уточнення полягає в тому, що значення одного синоніма доповнює й уточнює значення іншого: Скажіть мені, благаю вас! Я прошу, я вимагаю!

Завдяки функції заміщення, яку виконують синоніми, можна запобігти тавтології: ...Посередині вулиці крокував Борис, поряд ішли його друзі, а позаду плентався Матвій

Функція синонімічного протиставлення полягає в підкресленні окремих ознак, які мають суттєве значення в певній мовній ситуації. У системі мови ці ознаки можуть бути несуттєвими, але в конкретній мовній ситуації вони стають істотними, важливими: Більшість конфліктів з’являється тому, що в кожної сторони є своя правда. А істина одна... (Л.Крон).

Завдяки функції оцінки можна виразити ставлення до предметів, явищ, ознак. Розглянемо це явище на матеріалі уривку з повісті Чехова: Доктора пригласить, а фельдшера позвать (А. Чехов).

Стилістичні синоніми часто виконують стилерозмежувальну функцію. Так, в офіційно-діловому стилі використовується слово майно (розподіл майна) і неприпустимо використовувати слова речі, шмотки, дріб’язок.

У мові часто відзначається таке використання синонімів, коли вони виконують відразу кілька функцій, наприклад, уточнення, оцінки і заміщення: Перший верескливо, як божевільний, залився Роман, за ним горохом забарабанив Барсенев, там Зоя розсипалася тонким бісером, Ганна Василівна теж раптом так і покотилася, навіть Олена не могла не посміхнутися, навіть Інсаров не устояв нарешті. Але голосніше за всіх і довше за всіх , і неистовее за усіх реготав Увар Іванович: він реготав до колоття в боці...(...).

У наведеному реченні серед підкреслених слів є такі, котрі не є синонімами слова сміятися в системі мови: забарабанив і розсипався. Це контекстуальні синоніми — слова, що в системі мови синонімами не є, але вживаються як синоніми в контексті. Контекстуальні синоніми називаються ще мовленнєвими й індивідуально-авторськими. Вони є засобом створення образності і виразності [///].

До викладеного слід додати ще одну функцію синонімів – функцію відтворення референції іншомовного тексту, яка і буде досліджуватися в цій дипломній роботі.

1.7 Модель вибору відповідника перекладу

З огляду на засади теорії закономірних відповідностей перекладач повинен використати той чи інший відповідник у залежності від декількох чинників, а саме:

1. У залежності від наявності відповідності одиниці у МП.

2. У залежності від ступеня збігу семантики одиниць МО і МП.

3. У залежності від особливостей контексту.

Орієнтуючись на подані чинники і враховуючи результати досліджень у галузі когнітивної лінгвістики та прагматики, подамо власну модель вибору відповідникам перекладу та прокоментуємо кожен її етап.

Модель, яка пропонується у цій роботі, передбачає розмежування чинників на основні і допоміжні. Основні чинники це ті, які пов’язані з умовами дискурсу, намірами автора та стратегією і тактикою його мовної поведінки. У зв’язку з цим на першому етапі роботи перекладач повинен проаналізувати умови дискурсу і виявити такі ознаки: тип і жанр тексту; основну мету автора оригіналу; основні характерні риси Рецептора; яким чином досягнення ілокутивної мети пов’язане зі структурою тексту; як у тактиці мовної поведінки автора відтворюються його наміри; які саме мовні засоби використовуються автором для досягнення ілокутивної мети. Відповідаючи на останнє із перерахованих питань необхідно виявити, як семантика використаних одиниць сприяє відтворенню референції, як прагматичний потенціал цих одиниць реалізується у конкретному дискурсі. Відповідь на викладені питання має бути опорою при виборі відповідника перекладу і може розглядатися як перший етап роботи перекладача у розробленій нами моделі.

Другий етап пов’язаний з аналізом одиниць МП, котрий має на меті визначити, яка саме з них зможе виконати ті референтні та прагматичні функції, що подані в тексті оригіналу. На цьому етапі необхідно виявити такі характеристики: чи є відповідник єдиним? — у разі позитивної відповіді на це питання перекладач не має вибору і використовує саме його. Якщо у МП відповідний зміст відтворюється не одним словом, а декількома синонімами, то перекладач має проаналізувати синонімічний ряд і вибрати той із його компонентів, який в найбільшій мірі співвідноситься з прагматичними намірами автора оригіналу та референцією створеного ним тексту. Перш ніж викласти методику аналізу синонімів, зазначимо, що відповідність змісту одиниці перекладу може виступати як основний чинник і як другорядний у залежності, по-перше, від того, до якого жанру належить текст оригіналу, а по-друге, від норм МП. Якщо перекладається текст, який виконує функцію впливу, то головним є відтворення прагматики, а не референції, і тоді значення одиниці оригіналу стає другорядним чинником. Якщо перекладається науковий чи офіційно-діловий текст, то значення одиниці оригіналу є основним чинником і йому надається перевага при виборі відповідника.

Аналіз синонімічного ряду здійснюємо у відповідності до теоретичних засад, викладених у попередньому розділі, і він включає роботу за такою схемою:

1. Порівняння денотативно-сигніфікативного компонента значень всіх синонімів і виявлення того з них , який найбільш точно відтворює референцію подану в тексті оригіналу.

2. Порівняння прагматичних характеристик компонентів синонімічного ряду і виявлення того з них, прагматика якого найбільше відповідає прагматиці оригіналу.

3. Вибір одиниці з урахуванням жанру тексту та норм МП.

Розглянемо випадки, коли у МП відповідний зміст може бути відтворений не тільки з допомогою тієї одиниці, що подана в словнику, а і з допомогою інших одиниць. Фактично йдеться про пошуки контекстного, а можливо, навіть і оказіонального відповідника.

Ці випадки спостерігаються тоді, коли жоден із компонентів синонімічного ряду не відтворює повною мірою референцію і прагматику оригіналу. Вирішення першої проблеми вимагає основним чинником вважати ілокутивну мету автора оригіналу, його мовну тактику, а значення одиниці, поданої у словнику, розглядати як чинник другорядний. Вибір контекстного відповідника вимагає від перекладача створення власного контекстного синонімічного ряду, з яким доведеться працювати за схемою, описаною вище.

Узагальнюючи викладене, подамо схематично модель вибору одиниці перекладу,  яка пропонується в цій роботі:

1. Дискурсивний аналіз тексту оригіналу, визначення його основної референції і основної прагматики.

2. Аналіз лексичних засобів МП, поданих у словнику.

3. Аналіз лексичних засобів МП, актуалізованих перекладачем.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Знайомство з науковою літературою дозволило створити модель аналізу ступеня  відповідності одиниць перекладу, яка базується на таких засадах.

1.

РОЗДІЛ 2  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ

ВІДПОВІДНИКІВ  НАВЧАЛЬНОГО ПОСІБНИКА З КОМУНІКАТИВНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

2.1  Типи відповідників перекладу на різних рівнях мови

В.Н. Комісаров вважає, що за вихідний пункт аналізу беруться, як правило, одиниці МО, для яких відшукуються відповідники в МП. Такі відповідники можна виявити для одиниць МО на будь-якому рівні мовної системи: від фонеми до речення. Названий автор наводить приклади на різних рівнях мови [ ]. Аналіз засвідчив, що в тексті навчального посібника наявні всі типи відповідників, виявлені В.Н. Комісаровим.

Відповідники на рівні фонем: president — президент, professor — професор, plan — план, film/video — фільм/відео, investor — інвестор і т.ін.

Відповідники на рівні морфем: babie-s — діт-и, leader-s — лідер-и, house-s — дом-а і т. ін.

Відповідники на рівні слів: in modern society — в сучасному суспільстві, the largest social system — найбільша соціальна система, powerful business interests — інтереси великого бізнесу.

Відповідники на рівні усталених словосполучень: to pay little attention — приділяти мало уваги, to hide the truth — приховувати правду, to reflect the evolution — відображати розвиток.

Відповідники на рівні речень: Others say something. — Інші говорять що-небудь., During the several decades. — На протязі декількох десятиліть., The British Institute of Public Relations. — Британський інститут по зв’язкам з громадськістю. В еквівалентних реченнях в оригіналі й перекладі немає слів або словосполучень, які можна було б співвіднести один з одним. При цьому російські речення регулярно використовуються для передачі значень відповідних англійських речень і безсумнівно є їхніми повноцінними відповідниками.

Основна увага при описі системи перекладацьких відповідників приділяється відповідникам лексичних, фразеологічних і граматичних одиниць МО, що мають стабільне значення, яке реалізується у великій кількості висловлень. Як правило, за відповідник виступає одиниця МП того ж рівня. Однак мовні висловлення будуються на основі взаємодії одиниць різного рівня, і в процесі перекладу не визначається заздалегідь, засобами якого рівня буде передаватися в перекладі відповідна одиниця оригіналу, тому принципово можливі й фактично нерідкі випадки міжрівневих перекладацьких відповідників.

В.Н. Комісаров, аналізуючи перекладацькі помилки на матеріалі англо-російських перекладів, відзначає, що у межах одного рівня відповідниками можуть бути як одиниці, що займають у системі МП місце, аналогічне тому, яке мають одиниці оригіналу та інші одиниці цього рівня. У словниковому складі англійської і російської мов є слова як з більш загальним значенням (to go, to leave, to be, to have, to come — двигаться, оставлять, быть, иметь, прибывать й т.ін.), так і з більш конкретним значенням (to fly, to slip away, to stand, to possess, to burst in — летать, удрать, стоять, обладать, ворваться) [ ]. Однак, якщо розглядати ці ж слова з погляду їхнього вживання в мовленні, то виявиться, що слова із загальним значенням набагато більш вживані в англійській мові, ніж в російській. Звідси й при зіставленні перекладів англійському to be буде відповідати не тільки російське быть, але й находиться, жить та ін., англійському to go — идти, ехать, летать, умирать й ін.  

За концепцією В.Н. Комісарова, регулярні відповідники класифікуються за характером відношення до перекладної одиниці МО та за належністю вихідної одиниці та її відповідника до певного рівня МО. За першою ознакою відповідники діляться на одиничні (постійні) відповідники та множинні (варіантні) відповідники. За другою ознакою — на лексичні, фразеологічні та граматичні. Як було вже зазначено, в необхідних випадках описуються також і міжрівневі відповідники. Фонемні й морфемні відповідники розглядаються у складі одиниць більш високого рівня. Відповідники на рівні речення або включаються у фразеологічні, або розглядаються як мовні штампи і задаються списком.

2.2  Роль контексту у виборі відповідника перекладу

Як і Я.І. Рецкер, В.Н. Комісаров зазначає, що опис відповідників у рамках приватної теорії перекладу не припускає механічної підстановки відповідника замість перекладної одиниці оригіналу [ ]. Поняття відповідників тісно пов’язане з поняттям лінгвістичного та ситуативного контексту, що визначає вибір тієї або іншої відповідності при перекладі або відмову від використання відомих відповідників і необхідність пошуку інших способів перекладу. Під лінгвістичним контекстом розуміється мовне оточення, в якому вживається та або інша одиниця мови в тексті. Контекстом слова є сукупність слів, граматичних форм і конструкцій, в оточенні яких використане певне слово. Розрізняється вузький контекст (мікроконтекст) і широкий контекст (макроконтекст). Під вузьким контекстом мається на увазі контекст словосполучення або речення, тобто мовні одиниці, що становлять оточення певної одиниці в межах речення. Під широким контекстом мається на увазі мовне оточення певної одиниці, яке виходить за рамки речення; це — текстовий контекст, тобто сукупність мовних одиниць у суміжних реченнях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна — це може бути контекст групи речень, абзацу, розділу або навіть усього твору (напр., оповідання або роману) в цілому. Вузький контекст, у свою чергу, можна розділити на контекст синтаксичний і лексичний. Синтаксичний контекст — це та синтаксична конструкція, в якій вживається певне слово, словосполучення або підрядне речення. Лексичний контекст — це сукупність лексичних одиниць, слів і сталих словосполучень, в оточенні яких використовується аналізована одиниця.

Ситуативний (екстралінгвістичний) контекст включає обстановку, час і місце, до якого належить висловлення, а також будь-які факти реальної дійсності, знання яких допомагає Рецептору (і перекладачеві) правильно інтерпретувати значення мовних одиниць у висловленні.

На думку В.Н. Комісарова, використання перекладацьких відповідників завжди припускає аналіз контексту, в якому вжиті перекладні одиниці оригіналу. Відповідники — це одиниці МП, близькі за значенням одиницям МО, і тому насамперед необхідно встановити, в якому значенні виступає в оригіналі аналізована одиниця. Більшість мовних одиниць є багатозначними, але в контексті вони, як правило, виступають у якомусь одному з потенційно можливих своїх значень. Зіставлення потенційних значень спільно вжитих мовних одиниць дозволяє виявити те значення, в яких кожна з них використовується в певному висловленні. Звичайно це виявляється можливим уже в межах вузького контексту. Вчений розглядає наступне англійське речення: The striking unions have won concessions despite bitter opposition of the employers. Він зазначає, що всі повнозначні слова в цьому реченні, взяті поза контекстом, мають по кілька значень. Дієслово to strike може означати бить, ударять, найти, натолкнуться, поражать, сражать, пускать корни, бастовать. Іменник union може мати значення союз, объединение, соединение, профсоюз, работный дом, брачный союз. Дієслово to win — выиграть, победить, добиться, получить, добывать, убедить. Іменник concession — уступка, концессия. Прикметник bitter — горький, мучительный, різкий. Іменник opposition — горький, мучительный, резкий, сопротивление, оппозиция. І, нарешті, іменник employer — предприниматель, работодатель, наниматель [ ].

Зіставляючи ці значення один з одним у контексті нашого висловлення, можна легко переконатися в тому, що вони сумісні лише у випадку, якщо перше слово взяте в значенні бастовать, друге — у значенні профсоюз, третє — добиться, четверте — уступка, п’яте — ожесточенный і, нарешті, шосте — сопротивление. Слово employer — предприниматель відразу визначило, про яку сферу життя мова йде в цьому випадку, і для виявлення значень інших слів достатньо було декілька відповідних словосполучень: strikingunions, winconcessions, bitter opposition [ ]. Наведемо приклади, коли вузький контекст зумовлює вибір відповідника перекладу в аналізованому посібнику:

This book is about building and maintaining relationships.

Эта книга о формировании и поддержании отношений.

В даному реченні слово формирование має великий синонімічний ряд, але зважаючи на вузький контекст речення для перекладу було взяте саме це слово.

В інших випадках для виявлення значення слова в контексті доводиться звертатися до широкого контексту:  

During those early years, public relations took the form of publicity designed to influence others.

В эти давние времена имели ярко выраженную форму пропаганды предназначенной для оказания влияния на определенные группы людей.

З’ясування значення слова в контексті дає можливість відшукати йому в МП постійний відповідник або ряд варіантних відповідників, з яких потрібно буде зробити вибір при перекладі. І для цього вибору знову виникає необхідність звертатися до лінгвістичного і ситуативного контексту.

Іноді, однак, для вибору одного з можливих відповідників доводиться звертатися до широкого контексту. Англійському chair в російській мові відповідають як стул, так й кресло. І коли в повісті Джерома Селінджера Над пропастью во ржи перекладач знаходить таке речення: Then I got this book I was reading and sat down in my chair, він не має в самому реченні достатніх вказівок для вибору одного з відповідників. Але далі в тому ж абзаці говориться про ці ж предмети меблів: The arms were in sad shape, because everybody was sitting on them. Вказівка на ручки дозволяє із впевненістю вибрати варіант кресло [ ].  

При виборі варіанта перекладу нерідко доводиться звертатися до знань реальної дійсності. Якщо кого-небудь у тексті називають abolitionist, то вибір відповідника буде залежати від часу, до якого належать описувані в тексті події. Якщо це період боротьби за звільнення американських негрів, то особу буде названо російською аболиционистом, тобто прихильником скасування рабства в США. Якщо події відбуваються в період існування в США «сухого закона», то мова йде про прихильника скасування цього закону, а в сімдесяті роки й особливо в Англії — це прихильник скасування страти. Для правильного вибору варіанта перекладу необхідно знати про відповідні політичні рухи, як і про те, що російською слово аболиционист має лише одне значення, пов’язане з боротьбою проти рабства. У нашому навчальному посібнику знання реалій відіграє роль при виборі таких відповідників:

In November 1982, the Public Relations Society of America (PRSA) formally adopted an even longer “Official Statement on Public Relations.”

В ноябре 1982 года Американское общество паблик рилейшенз формально приняло еще более пространное определение — Официальное положение о паблик рилейшенз.

Formally adopted by PRSA Assembly, November 6, 1982.

Формально принято на Ассамблее PRSA 6 ноября 1982 года.

The public relations firm Hill & Knowlton coached Procter & Gamble nutritionists on how to handle journalists’ inquiries about the “fake fat” olestra, during the test marketing of Frito-Lay’s Max fat-free potato chips.

Фирма паблик рилейшенз Hill & Knowlton обучала технических специалистов компании Procter & Gamble правильно отвечать на вопросы журналистов, касающиеся “имитатора жира”, в ходе тестового маркетинга обезжиренных картофельных чипсов Frito-Lays Max.

Переклад за допомогою вибору одного з декількох часткових відповідників є досить конкретним способом перекладу. Майстерність перекладача у значній мірі полягає в умінні відшукати ряд відповідників одиниці оригіналу і вибрати із цього ряду варіант, найбільш прийнятий за умовами контексту. Однак існування в одиниці МО одного або декількох перекладацьких відповідників не означає обов'язкової появи таких відповідників у будь-якому перекладі, якщо в оригіналі використана певна одиниця. У ряді випадків умови вживання мовної одиниці в контексті змушують перекладача відмовитися від використання регулярних відповідників і знайти варіант перекладу, що найбільш точно передає значення одиниці МО в поданому контексті. Нерегулярний, винятковий спосіб перекладу одиниці оригіналу, прийнятий лише для поданого контексту, називається оказіональним відповідником або контекстуальною заміною.

Умови контексту можуть спонукати перекладача відмовитися в перекладі навіть від застосування одиничного відповідника. Так, географічні назви мають постійні відповідники, які, як правило, створюються імітацією в перекладі звучання іншомовної назви:

Yale professor and Public Opinion Quarterly founder Harwood L. Childs had introduced an even more advanced concept in the late 1930s.

Профессор Йельского университета и основатель Харвуд Л. Чайлдс предложил в конце 30-х годов еще более “продвинутую” концепцию.

Таким чином, окремі відповідники використовуються в перекладі з більшою або меншою регулярністю, і знання таких відповідників допомагає перекладачеві вирішити, чи треба їх застосувати в даному конкретному випадку або більш доцільно вдатися до контекстуальної заміни.

2.3   Види оказіональних відповідників

Порівняльний аналіз перекладів виявляє, поряд з мовними одиницями МО, що мають одиничні або множинні відповідності в МП, і такі лексичні та граматичні одиниці, для яких у МП немає прямих відповідників. Одиниці МО, які не мають регулярних відповідників у МП, називаються безеквівалентними. Безеквівалентна лексика виявляється, головним чином, серед неологізмів, серед слів, що називають специфічні поняття й національні реалії, і серед маловідомих імен і назв.

Безеквівалентними граматичними одиницями можуть бути як окремі морфологічні форми (герундій) і частини мови (артикль), так і синтаксичні структури (абсолютні конструкції). Як і відповідники, безеквівалентні одиниці виявляються тільки стосовно однієї з пари аналізованих мов. Одиниця МО, безеквівалентна стосовно однієї МП, може мати регулярні відповідники в інших мовах.

Наявність безеквівалентних одиниць не означає, що їхнє значення не може бути передане в перекладі або що вони перекладаються з меншою точністю, ніж одиниці, які мають прямі відповідності. Як уже зазначалось, відповідники можуть лише частково збігатися за значенням з перекладною одиницею і нерідко при перекладі використовуються контекстуальні заміни навіть за наявності регулярних відповідників. Аналогічним чином при перекладі безеквівалентної одиниці перекладач тим або іншим способом створює оказіональну відповідність. Стосовно перекладу безеквівалентної лексики В.Н. Комісаров виділяє такі типи оказіональних відповідників:

1. Відповідники-запозичення, що відтворюють у МП форму іншомовного слова: tribalism — трайбализм, know-how — ноу-хау, impeachment — импичмент. Такі відповідники створюються за допомогою перекладацького транскрибування або транслітерації. У багатьох випадках оказіональні відповідники, створені подібним чином, можуть закріпитися в МП й регулярно використовуватися при перекладі відповідних слів. Такі, наприклад, російські відповідники англійським словам  London — Лондон, Wall Street — Уолл-Стрит, beatnik — битник, pop-art — поп-арт, striptease — стриптиз, General Motors — Дженерал моторз та багато інших. Наведемо приклади таких відповідників у аналізованому посібнику:

Public Relations — паблік рілейшенз, marketing — маркетинг, publicity — пабліситі.

2. Відповідники-кальки, що відтворюють морфемний склад слова або складові частини сталого словосполучення в МО : backbencher — заднескамеечник, brain drain — утечка мозгов, work-to-rule — работа (строго) по правилам, people of good will — люди доброй воли. І в цьому випадку розбіжності між оказіональними й регулярними відповідниками часто виявляються тимчасовими. Багато відповідників, створених шляхом калькування, поширюються в перекладацькій практиці, а потім починають використовуватися і в неперекладних матеріалах в МП. У результаті відповідні одиниці МО виходять із розряду безеквівалентних, здобуваючи постійні відповідності.

У нашому випадку цей тип відповідників представлений такими прикладами:

One-way persuasive communication — одностороння переконлива комунікація, two-way concept — двостороння концепція.

3. Відповідники-аналоги, створювані шляхом пошуку найближчої за значенням одиниці МП для безеквівалентної одиниці МО: drugstore— аптека, witchhunter — мракобес, afternoon — вечер. Як і в багатьох інших випадках, застосування оказіональних відповідників, близькість значень еквівалентних одиниць в оригіналі й перекладі тут далеко не повна, і подібний переклад застосуємо лише в певному контексті. «Аптека» - це не цілком те ж саме, що drugstore; у російських аптеках продаються тільки ліки і засоби гігієни, а в американських «драгсторах» продаються також предмети першої необхідності, газети, журнали, безалкогольні напої, кава, морозиво, закуски й ін. Тому для перекладу речення Food is awful in drugstores варіант аптека ми не застосуємо.

Відповідники-аналоги в нашому тексті подані в прикладах:

Muckrake journalist — настирний журналіст

4. Відповідники  лексичні заміни, створювані при передачі значення безеквівалентного слова в контексті за допомогою одного з видів перекладацьких трансформацій, які використовує лінгвістична теорія при опис процесу перекладу. При цьому оказіональна відповідність створюється шляхом семантичних перетворень значення безеквівалентного слова. Так, при перекладі в різних випадках російською мовою англійського exposure, що не має прямої відповідності, наприклад, у реченні Не died of exposure, залежно від широкого контексту можуть бути використані трансформації конкретизації або модуляції (значеннєвого розвитку): Он умер от простуды, Он погиб от солнечного удара, Он замерз в снегах і т.д.

Аналогічні приклади в перекладі нашого посібника:

They also indicate the struggle of an emerging profession seeking its own identity as a management function in organizations.

Эти изменения свидетельствуют также о настойчивых попытках нарождающейся профессии самоидентифицироваться в качестве одной из управленческих функций организации.

5. У випадку неможливості створити відповідність зазначеними вище способами для перекладу безеквівалентного слова використовується опис, що розкриває значення безеквівалентного слова за допомогою розгорнутого словосполучення: landslide — победа на выборах подавляющим большинством голосов, brinkmanship — искусство проведения политики на грани войны, coroner — следователь, проводящий дознание в случае насильственной или скоропостижной смерти. Нерідке використання транскрипції або кальки для перекладу безеквівалентного слова супроводжується описом значення цього слова в спеціальній примітці. Це дає можливість сполучати стислість і економію засобів вираження, властиві транскрибуванню й калькуванню, із забезпеченням повного розуміння оказіональної відповідності Рецептором перекладу. Роз’яснивши один раз значення перекладної одиниці, перекладач може надалі використати транскрипцію або кальку вже без пояснень.

Розгорнуті словосполучення рідко зустрічаються в перекладі нашого посібника:

…………………………….

Можна погодитися з В.Н. Комісаровим, який вважає, що, значення безеквівалентних слів у конкретних контекстах передаються за допомогою згаданих способів настільки ж успішно, як і значення слів, що мають постійні або варіантні відповідники.  

2.4 Специфіка фразеологічних відповідників

Цілий комплекс проблем виникає при описі фразеологічних відповідників або, точніше, відповідників фразеологічних одиниць оригіналу. У рамках приватної теорії перекладу аналізуються особливості семантики фразеологізмів, релевантні їхньому перекладу, типи відповідників, які може використати перекладач, і критерії вибору одного з них залежно від характеру перекладної одиниці.

Центральне місце в описі фразеологічних відповідників посідає проблема еквівалентного відтворення значень образних фразеологічних одиниць. Семантика таких одиниць являє собою складний інформативний комплекс, що має як предметнологічні, так і конотативні компоненти. Найбільш важливими з них з погляду вибору відповідників в МП є такі: 1) переносний або образний компонент значення фразеологізму; 2) прямий або предметний компонент значення фразеологізму, що становить основу образа; 3) емоційний компонент значення фразеологізму; 4) стилістичний компонент значення фразеологізму; 5) національно-етнічний компонент значення фразеологізму.

В.Н. Комісаров висловлює думку що, в російському образному фразеологізмі ездить в Тулу со своим самоваром на основі прямого значення сполучення, яке потребує знання того, що саме в Тулі робили найкращі самовари, утримується переносне значення доставлять что-либо туда, где этого и без того много. Фразеологізм передає негативне ставлення до позначуваного (не следует так поступать), має розмовний характер (порівн. книжково-літературні образи типу перейти Рубикон або Сизифов труд) і чітко виражену національну приналежність (Тула й самовар можуть використатися для створення образу, безсумнівно, тільки в російській мові). Зазначені компоненти значення нерівноцінні з погляду їхнього відтворення в тексті перекладу. Найбільш важливими є компоненти 1), 3) і часто 4). Еквівалентна відповідність у МП повинна обов’язково відтворювати переносне значення перекладного фразеологізму, виражати те ж емоційне ставлення (позитивне, негативне або нейтральне) і мати таку ж (або хоча б нейтральну) стилістичну характеристику. Збереження прямого значення фразеологічної одиниці є важливим не стільки само по собі, скільки для збереження образності. Тому якщо буде потреба, переносне значення може бути переданим у перекладі за допомогою іншого образу, а часом доводиться використати й однопланову відповідність, яка позбавлена образності, щоб зберегти головний компонент значення 1). Відтворення національно-етнічного компонента зберігає національний колорит оригіналу, але часом може затемнювати переносне значення й перешкоджати досягненню еквівалентності, оскільки Рецептор перекладу може не мати фонових знань Рецептора оригіналу (не знати, що Тула славиться самоварами). Істотний вплив національно-етнічного компонента на вибір перекладацьких відповідників проявляється в тому, що із числа відповідників виключаються одиниці МП, що мають подібний компонент значення. Згадаємо, що текст перекладу приписується іншомовному Джерелу (авторові оригіналу), і поява в перекладі національно забарвлених фразеологізмів звичайно виявляється недоречним, змушуючи, наприклад, англійця говорити про такі російські реалії, як Тула й самовар, або викликувати Вот тебе, бабушка, и Юрьев день!, припускаючи, що його співрозмовникам відомо, що це значить.

В.Н. Комісаров розмежовує три основних типи відповідників образним фразеологічним одиницям оригіналу.

У першому типі відповідників зберігається весь комплекс значень перекладної одиниці. У цьому випадку в МП є образний фразеологізм, що збігається із фразеологічною одиницею оригіналу як за прямим, так і за переносним значенням (яке базується на тому ж самому образі). Як правило, такі відповідники виявляються в так званих інтернаціональних фразеологізмах, запозичених обома мовами з якої-небудь третьої мови, древньої або сучасної: The game is not worth the candles — Игра не стоит свеч, The sword of Damocles — Дамоклов меч, to play into somebody's hands — играть кому-либо на руку й т.ін. Використання подібних відповідників найбільше повно відтворює іншомовний фразеологізм.

У другому типі відповідників те саме переносне значення передається в МП за допомогою іншого образу при збереженні всіх інших компонентів семантики фразеологізму: to get up on the wrong side of the bed — встать с постели не с той ноги, to ton back the clock — повернуть вспять колесо истории, А bird in the hand is worth two in the bush — лучше синицу в руки, чем журавля в небе й т.ін. Використання відповідностей цього типу забезпечує досить високу ступінь еквівалентності за умови, що російський фразеологізм не має яскраво вираженого національного забарвлення.

Третій тип відповідників створюється шляхом калькування іншомовної образної одиниці: Не was not fit to carry water for her — Он был недостоин и воду таскать для нее, to put the cart before the horse — ставить телегу впереди лошади, Necessity is the mother of invention — Необходимость — мать изобретательности. Відповідники цього типу застосовуються лише в тому випадку, коли образ у вихідній одиниці досить «прозрачен», і його відтворення в перекладі дозволить Рецептору перекладу зрозуміти передане переносне значення (російською зрозуміло, що ставити віз перед конем означає порушити правильну послідовність дій). Якщо ж в оригіналі вжите фразеологічне зрощення, де зв'язок між переносним і прямим значенням недостатньо ясний, то калькування образу призведе до руйнування змісту фразеологічної одиниці. У таких випадках нерідко доводиться взагалі відмовлятися від застосування фразеологічного відповідника і задовольнятися описом основного (тобто переносного) змісту перекладного сполучення: to mind one's P's and Q's — соблюдать осторожность, to dine with Duke Humphrey — ходить голодным, остаться без обеда. Хоча походження таких фразеологічних одиниць звичайно може бути виявлене шляхом спеціальних досліджень, воно, як правило, мало відомо самим Рецепторам оригіналу, і їхнє переносне значення не виводиться із самого образу. Калькування образу широко використовується для передачі національно-етнічного компонента значення фразеологізму: to carry coals to Newcastle — возить уголь в Ньюкастл, Rome was not built in a day — Рим не был построен за один день (не сразу Рим строился), Не will not set the Thames on fire — Он Темзы не подожжет. При цьому, однак, перекладачеві доводиться піклуватися про те, щоб образ був зрозумілий Рецепторам перекладу (а для цього необхідно, наприклад, знати, що Ньюкасл - це центр вуглевидобутку в Англії), і якщо буде потреба забезпечувати повноцінність розуміння за допомогою відповідних виносок і приміток.

В.Н. Комісаров відзначає, що нерідко в перекладача є можливість вибирати між різними типами фразеологічних відповідників. Залежно від умов контексту він може віддати перевагу існуючому в МП образу за рахунок втрати національно-етнічного компонента (Не will not set the Thames on fire — Он пороха не изобретет) або, навпаки, відмовитися від використання російського фразеологізму через розбіжності в емоційно-стилістичній характеристиці: Can the leopard change Ms spots? — Разве может леопард избавиться от пятен на своей шкуре? (пор. більш грубуваті російські прислів’я: Горбатого могила исправит або Черного кобеля не отмоешь добела). Для кожної пари мов приватна теорія перекладу описує систему фразеологічних одиниць в МО і їхніх відповідників у МП й формулює рекомендації перекладачеві про можливість і доцільність використання відповідностей кожного типу в умовах конкретного контексту [ ].

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що на всіх рівнях мовної структури опис відповідників у рамках окремої теорії перекладу не зводиться до перерахування можливих способів передачі в МП значення якої-небудь конкретної одиниці МО (як це, наприклад, робиться в будь-якому двомовному словнику), а ставить перед собою завдання розкрити типові особливості створення й вибору відповідників для досить великої групи мовних одиниць. Опис системи відповідників супроводжується виявленням умов, що визначають можливість використання відповідників того або іншого виду. Таким чином, поняття системи перекладацьких відповідностей має не статичний, а динамічний характер. Це не просто пари співвіднесених одиниць у двох мовах, а система відносин між комунікативно рівноцінними одиницями, від яких залежить реальна взаємозамінність таких одиниць у процесі перекладу, а також набір способів створення оказіональних відповідників у тих випадках, коли умови контексту перешкоджають використанню стандартних способів перекладу.

Наведемо приклади схарактеризованих випадків, виявлених у перекладі аналізованого в цій дипломній роботі посібника:

One author even suggests that “the terms PR and public relations have become widely accepted shorthand for “subterfuge” and “deception.”

Один автор даже предполагает, что “термины PR и паблик рилейшенз превратились в расхожие синонимы слов “увертка” и “обман”.

РОЗДІЛ 3   ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ВІДПОВІДНОСТІ МІЖМОВНИХ

ЕКВІВАЛЕНТІВ

Аналіз матеріалу засвідчив, що в перекладі навчального посібника російською мовою подані лексичні одиниці з різним степенем відповідності одиницям оригіналу. У процесі дослідження були виділені такі ступені відповідності:

1. Абсолютна відповідність – одиниці МО і МП збігаються за денотативно-сигніфікативним компонентом значення, а також прагматичним потенціалом і реалізованим прагматичним значенням.

2. Відносна відповідність – одиниці МЛ і МП  збігаються за денотативно-сигніфікативним компонентом значення та прагматикою в цілому, але мають деякі відмінності  того чи іншого плану.

3. Умовна відповідність – одиниці МО і МП збігаються лише за реалізованим смислом у цілому. При цьому слову в МО може відповідати словосполучення МП і навпаки.

Розглянемо детальніше кожен з типів.

3.1 Одиниці з абсолютною відповідністю в перекладі посібника ….

Приклад

Словникові тлумачення

Висновок (Усього 3 приклади)

3.2  Одиниці з відносною відповідністю в перекладі посібника ….

Приклад

Словникові тлумачення

Висновок з обґрунтуванням відмінностей (Усього 3 приклади)

3.3 Одиниці з умовною відповідністю в перекладі посібника ….

Приклад

Словникові тлумачення

Висновок з обґрунтуванням особливостей (Усього 3 приклади)

3.4 Визначення ступеня відповідності при виборі синоніма із синонімічного ряду

Аналіз процесу вибору відповідника перекладу засвідчив, що для досягнення адекватного перекладу можна обирати один із трьох варіантів відповідників, а саме: одиничні відповідники, варіантні відповідники і контекстні відповідники. Один відповідник використовується у тому випадку коли одиниці МО і МП повністю збігаються за значенням. Наприклад: in public — публічно, перед людьми, перед аудиторією, в суспільстві.

Варіантні відповідники потребують вибору еквівалента із синонімічного ряду. Для раціонального рішення перекладацьких проблем необхідним стає аналіз синонімів, виявлення відмінностей між ними і обґрунтування відповідності одного із них вимогам контексту. Наприклад дієслово to speak має такі значення:  говорити, розмовляти; висловлюватися, виражатися, виступати, передавати свою думку. У реченні The ability to speak confidently and convincingly in public is an asset to anyone who wants to take an active role in his or her classroom, workplace, or community реалізується значення виступати з промовою — це ж значення представлене в українській мові словами виступати, говорити, промовляти. Для перекладу наведеного речення доцільно обрати еквівалент виступати оскільки саме це слово у сполученні з прислівником публічно реалізує значення говорити. В українській же мові говорити частіше вживається стосовно розмови у між персональному спілкуванні.

Контекстні відповідники найчастіше вживаються у тих випадках, коли в тексті оригіналу слово вживається у переносному значенні. Наприклад classroomдіяльність колективу, життя, кар’єра.

Розглянемо процес вибору відповідника перекладу на прикладі уривку з навчального посібника опублікованого в США. Мета посібника подати основи дисципліни паблік рілейшенз(PR), розкрити основні поняття створюючи уявлення про специфіку та завдання дисципліни. Цільові настанови зумовлюють необхідність такої мовної стратегії і тактики, яка б, по-перше, вичерпно змістовно подавала інформацію, ясно, доступно, чітко і лаконічно. У тексті оригіналу використовуються основні терміни, які мають бути відтворені у тексті перекладу. При виборі відповідника перекладу слід добирати лексичні одиниці МП які належать до книжного стилю, навчального його підстилю або є міжстильовими. Звернемося до конкретного прикладу і проаналізуємо ступені відповідності лексичних одиниць обраних професійним перекладачем російському перекладі. Перекладаючи речення This book is about building and maintaining relationships перекладач обирає варіант Эта книга — о формировании и поддержании отношений. Слово building в англійській мові має значення аналогічне російському формирование, але в російській мові це значення вербалізується ще й одиницями установление, организация, налаживание. Чому перекладач вибрав саме слово формирование? Очевидно він спирався на друге значення слова to build — будувати, формувати суспільство, статура. На мій погляд в російському перекладі більш точно відповідний зміст відтворює слово установление, оскільки це дієслово у денотативно-сигніфікативному компоненті має сему, зв’язок, відношення. Слово формирование більше пов’язано з тими об’єктами, які передбачають певну структуру і пов’язані з варіюванням її побудови. Але формирование в цілому відтворює референцію подану у тексті МО. Таким чином із синонімічного ряду формирование, установление, собрание перекладач вибрав формирование. Спробуємо пояснити його вибір. У наведеному синонімічному ряді домінантою є слово создание, воно відрізняється найбільш загальною семантикою у порівнянні пари создание — формирование, создание пов’язується з більш конкретними об’єктами які необов’язково асоціюється із структурою. У парі созданиеустановление значення другого синоніму підкреслює, що об’єкти не створюються як нові, а перетворюються як уже існуючі. Якщо порівнювати значення слів формирование і установление, то слід зазначити що вони відрізняються за ступенем конкретності об’єкта дії. Дієслово формирование відтворює дію з об’єктами більш конкретними ніж установление. Але в цілому вони є схожими і взаємно заміненими. У зв’язку з викладенням відповідники перекладу building — формирование можна вважати як відповідники з достатнім ступенем відповідності, а відповідники building — установление з абсолютним ступенем відповідності.

Дослідження цієї проблеми на матеріалі посібника з дисципліни паблік рілейшенз дозволили зробити такі висновки. За ступенем відповідності одиниць МО і тих одиниць МП, які обрав перекладач можна виділити такі групи:

1. Одиниці з абсолютним ступенем відповідності — такі лексичні одиниці не мають синонімів у МП. Наприклад in modern society — в современном обществе, as a result — таким образом.

2. Відповідники з достатнім ступенем відповідності — це такі одиниці МП, які мають синоніми і обрані перекладачем із числа інших і при цьому достатньою мірою відтворюють значення і прагматику одиниці оригіналу. Замість них могли б бути вибрані і інші одиниці, які не тільки відтворюють референцію і прагматику оригіналу, а й більш точно відповідають нормативним вимогам МП. Але вибір іншої одиниці не є помилкою. Наприклад is about buildingо формировании.

3. Одиниці з можливим ступенем відповідності — одиниці цього типу не повною мірою відтворюють значення одиниці МО але в цілому репрезентує його. Наприклад у реченні This book is about relationships between organizations and their publicspeople who are somehow mutually involved or interdependent with these organizations на мій погляд their publics — соответствующий общественностью, відтворює референцію в цілому і оскільки, по-перше, у тексті оригіналу йдеться не про громадськість взагалі, а про певні групи людей або окремих людей, а по-друге, слово соответствующий і слово тех, взагалі дещо відрізняється за референцією. До того ж словосполучення соответствующий общественностью не є нормативним для МП.

Серед другої і третьої групи відповідників можна виділити різновиди за характером відмінностей між одиницею МО і МП. До них відносяться такі:

• відповідники з достатнім чи можливим ступенем відповідності, в яких доводиться констатувати втрату окремих сем одиниці МО;

• відповідники  з достатнім чи можливим ступенем відповідності, в яких доводиться констатувати додавання певних сем у МП;

• відповідники  з достатнім чи можливим ступенем відповідності, в яких доводиться констатувати заміну окремих сем одиниці тексту оригіналу;

• відповідники  з достатнім чи можливим ступенем відповідності, в яких доводиться констатувати значення відтворення тією чи іншою мірою але доводиться констатувати деяке порушення норм МП.

Аналізуючи текст перекладу можна знайти багато слів які мають синоніми у МП. Виникає питання чому із синонімічного ряду було вибрано саме те слово, яке подане в тексті? Які семантичні, прагматичні чи інші особливості зумовили використання саме цієї лексичної одиниці? Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати синонімічний ряд і обґрунтувати або спростувати вибір відповідника перекладу. Ця робота допоможе зрозуміти механізм перекладу і особливості процесу відтворення інформації засобами іншої мови.

Звернемося до прикладів. Речення Headed by George Creel and staffed by young propagandists who would later establish public relations firms, the committees goal was to unite public opinion behind the war effort through a nationwide propaganda campaign було перекладене як Целью комитета, который возглавил Джордж Крил и в состав которого входили молодые специалисты по пропаганде (многие из них создали впоследствии собственные PR-фирмы), была мобилизация общественного мнения в поддержку военных усилий страны на основе проведения общенациональной пропагандистской кампании. Слово пропаганда має такі синоніми — внушение, убеждение, агитация, разъяснение. Звернемо увагу на те, що словосполучення оригіналу young propagandists було перекладене як молодые специалисты по пропаганде, а не як пропагандисты. Це пов’язано з тим, що в російській мові слово пропагандист набуло політичних асоціацій і, як правило, означає людину яка пояснює іншим саме політичні ідеї, переконує у їхній істинності, але в англійській propagandist таких асоціацій не виникає. У словнику COLLINS його значення тлумачиться человек который пытается убедить людей поддержать конкретную идею или группу. Як бачимо семантично-ключовим у визначенні цього слова є убеждает — це і є ядерна сема яку слід було передати у перекладі. Перекладач вибрав специалисты по пропаганде на наш погляд, точніше референція була б відтворена у словосполученні молодые специалисты по речевой коммуникации. Проаналізуємо синтаксичний ряд в якому було подане слово пропаганда і підтвердимо або спробуємо наш варіант. У поданому синонімічному ряді домінантою є убеждение. Убеждение, пропаганда семантичні синоніми які відрізняються за особливостями семного складу. Слово пропаганда має більш широке значення і містить семи разъяснение, убеждение. За семним складом воно точніше відтворює референцію МО. Але у російській мовній свідомості воно пов’язане з ідейною боротьбою, політичною діяльністю. З огляду на викладене слід дібрати такий відповідник, значення якого містило б сему переконання пояснення і не мало негативних політичних асоціацій. Названим критеріям найбільш відповідають речевое воздействие та речевая коммуникация. Кінцевий варіант перекладу виглядає так: специалисты по речевой коммуникации. Із аналізованого синонімічного ряду слова внушение, агитация, разъяснение містять більш вузькі значення до того ж їх семантична специфіка зумовлена семами, відповідно «вплив на підсвідомість», «спонукання на згоду до чогось», «витлумачення явища». Названі семи не актуальні для аналізованого фрагменту МО, тому відповідні слова не були обрані перекладачем. Але ж звернемося до питання відповідності одиниць МО та МП. Його можна вважати як допустимий але не найкращий.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82032. Техническое обеспечение и ремонт системы охлаждения (термостата) автомобиля 608.19 KB
  Принцип работы двигателя внутреннего сгорания (далее — ДВС) представляет собой строгую очередность микровзрывов горючей смести в цилиндрах. Соответственно повышается и температура двигателя, которая становится критической.
82033. Пантограф П5- назначение, конструкция, неисправности, ремонт 145.48 KB
  Основным надежной работы токоприемника или как говорят специалисты высокого качества токосъема является прежде всего постоянство нажатия токоприемника на контактный провод. Но с другой стороны большее нажатие увеличивает механический износ контактного устройства токоприемника.
82034. Приготовление солянки сборной мясной на сковороде и хвороста 269 KB
  Мясо и мясные продукты составляют основную часть рациона питания человека. Лишь некоторые воздерживаются от употребления мяса и питаются исключительно вегетарианской пищей. Не смотря на то что человек употребляет мясо на протяжении нескольких тысяч лет, споры о пользе и вреде этого продукта не утихают.
82035. Расчет автоматизации систем управления котельным агрегатом типа БКЗ-420/140нгм 126.49 KB
  Большинство современных теплотехнических измерительных приборов основано на применении электрических принципов измерения неэлектрических величин температуры давления расхода и пр. Допускается максимально длительная паропроизводительность котла 450 т ч без увеличения давления в барабане.
82036. Техническое обслуживание и ремонт сцепления КамАЗ-4310 490.5 KB
  Автомобильный транспорт является наиболее массовым и удобным видом транспорта, обладающим большой маневренностью хорошей проходимостью и приспособленностью для эксплуатации в разных климатических и географических условиях.
82037. Технология изготовления детали подшипника на автоматизированном оборудовании с ПУ 5.4 MB
  Оборудование с ЧПУ может быть представлено: станочным парком например станками станки оборудованные числовым программным управлением называются станками с ЧПУ: для обработки металлов например фрезерные или токарные дерева пластмасс для резки листовых заготовок для обработки давлением и т.
82038. Проектування магістральної волоконно-оптичної лінії зв’язку між м. Луцьк та м. Хмельницький 1.59 MB
  Розвиток засобів зв’язку має велике значення для ефективного керування народним господарством чіткої роботи державного апарату та всебічного задоволення населення в потребі зв’язку і технічних засобів інформації. А це потребує збільшення пропускної спроможності лінії зв’язку приблизно в 10 разів кожні 1617 років.
82039. Разработка рекламного продукта для декоративного покрытия «Модесто» 18.14 MB
  Характеристики рекламируемого товара. На основе информации собранной из различных источников составляется перечень основных характеристик товара. В качестве основных характеристик которые желательно иметь для разработки рекламного продукта можно выделить следующие: наименование товара...
82040. Основные компоненты бизнес-плана Агентства наружной рекламы 464.5 KB
  Обычно полотно перетяжки изготавливается методом трафаретной печати на хлопчатобумажной ткани. При необходимости размещения на длительный срок или при изготовлении сложного макета используется либо сублимационная печать на шелковой ткани, либо печать на баннере.