44021

Емпіричне дослідження впливу потреб на професійний вибір підлітків

Дипломная

Психология и эзотерика

Підходи до визначення поняття потреби. потреба є психічним явищем відображення об’єктивної нужди у чомусь організму біологічні потреби та особистості соціальні потреби. Поява нової потреби заставляє дитину проявляти для досягнення цього стану активність в ході якої і відбувається розвиток. При задоволенні потреби людина досягає стану спокою.

Украинкский

2013-11-10

545.5 KB

8 чел.

РОЗДІЛ 1. Теоретичне дослідження впливу потреб на професійний вибір підлітків.

1.1. Потреба як внутрішнє спонукання активності людини.

Як самостійна наукова проблема питання потреб постало перед науковою психологічною спільнотою на початку ХХ століття. До сьогодення існує кілька напрямків трактування поняття «потреба», а отже, й різняться підходи до вивчення цього феномену. Розглянемо деякі з цих підходів.

1.1.1. Підходи до визначення поняття потреби.

За класифікацією Ільїна Є. П. [] усі теорії потреб можна об’єднати у декілька груп. Так, виділяють групи, у яких потреба розглядається як:

  •  нужда;
  •  предмет задоволення нужди;
  •  відсутність блага;
  •  необхідність;
  •  як стан;
  •  як системна реакція.

  1.  Потреба як нужда.

Перш за все необхідно визначитися з розумінням поняття нужда. В українській мові слово «нужда» є синонімом слів «бідність», «злидні», тобто визначає рівень матеріального статку людини []. Аналогом російського варіанту нужди – дефіциту, необхідності є український термін «потреба». Проте, російськомовний автор Ільїн Є. П. [] розмежовує поняття «потреба» та «нужда» і вживає термін «нужда» у розумінні «дефіцит», «нестача». Саме тому у цій роботі доцільним буде вживання терміну «нужда» для позначення необхідності, дефіциту, нестачі.

Отже, у даному підході поняття «потреба» ототожнюється з поняттям «нужда» та розуміється як дефіцит, нестача чогось в організмі. Так, за Узнадзе Д. Н. [] поняття «потреба» розглядається стосовно усього, що необхідно для організму і чим він не володіє у даний момент. Таке трактування передбачає наявність потреб не тільки у людини і тварин, але й у рослин.

У рамках цього підходу існують також теорії, які розглядають потребу не як безпосередньо нужду, а як її відображення у свідомості людини. Наприклад, за Платоновим К. К., потреба є психічним явищем відображення об’єктивної нужди у чомусь організму (біологічні потреби) та особистості (соціальні потреби). За           М. М. Філіповим, потребу слід розглядати як психічний образ нужди [].

Відповідно до концепцій В. С. Магуна та Ю. В. Шарова, потребу слід розглядати не тільки як дефіцит, але й як надмірністю чогось, що заважає нормальному функціонуванню організму. У такому випадку проявляється потреба у ліквідації такої дії цього фактору. Так, занадто довге перебування на сонці викликає потребу пересунутися до тіні.

З. Фрейд [] вважав, що потреба є засобом розвитку. За його концепцією, дитина прагне досягти стану рівноваги або спокою. Поява нової потреби заставляє дитину проявляти для досягнення цього стану активність, в ході якої і відбувається розвиток. При задоволенні потреби людина досягає стану спокою. Після цього з’являється нова потреба, яка стимулює новий цикл розвитку. Таким чином, потреба запускає механізм розвитку людини.

1.1.1.2. Потреба як предмет задоволення нужди.

У цьому підході потреба розглядається як відображення у свідомості людини того предмета який може задовольнити, ліквідувати нужду. Так, В. Г. Лєжнєв вважав, що якщо потреба не передбачає наявність того, що може її задовольнити, то самої потреби як психологічної реальності не існує.

Також у деяких теоріях потребою вважається не тільки психічний образ предмета, а й сам предмет. Ці теорії отримують різку негативну критику. Це пов’язано з тим, що вони передбачають лише один предмет для задоволення однієї потреби. Насправді ж, одна і та сама потреба може задовольнятися кількома різними способами. Варіативність цих способів залежить як від внутрішніх (цінності, установки тощо), так і від зовнішніх (матеріальне становище, політичне становище тощо) факторів, що діють на організм. Так, для задоволення потреби у грошах, людина може влаштуватися на роботу, продати деякі особисті речі, вдатися до крадіжки чи вбивства і т. п. Проте, якщо людина живе у злиднях, їй не буде чого продавати; якщо вона має рішуче переконання жити у відповідності до законів, вона не вдаватиметься до вбивства.

1.1.1.3. Потреба як відсутність блага. Потреба як цінність.

Цей підхід має назву історико-матеріалістичного, соціального, політично-економічного підходу. Цей підхід дає змогу зрозуміти механізми взаємодії одного індивіда з потребами інших людей та соціальних систем. Основоположником цього підходу вважається В. С. Магун .

Так, В. С. Магун вводить поняття «благо» як стани та процеси суб’єкта та його зовнішнього середовища, які є причинами (факторами, умовами, детермінантами) збереження та розвитку цього суб’єкта, і ототожнює потребу зі станом відсутності блага.  У стані відсутності блага суб’єкт потребує відновлення власної порушеної цілісності або розвитку, або умов, що забезпечуватимуть ці результати. Відсутнє благо при цьому називається предметом потреби.

Крім цього, автор наполягає на тому, що задоволення потреби не завжди призводить до зникнення чи ослаблення сили потреби, а й може призводити до її посилення. Так, за його формулою:

                                             Об’єм реально отриманого блага

Загальна задоволеність =         Сила відповідної потреби

Спираючись на цю формулу, автор каже про те, що оскільки і ділене, і дільник – величини змінні, то це може призвести і до прямої залежності між силою потреби та її задоволеністю. Таким чином, при збільшенні задоволеності, потреба у відповідному благу може як послаблюватися, так і посилюватися.

Крім цього, чим сильніша потреба, тим більше задоволення буде переживати людина після задоволення цієї потреби.

Ця теорія має свої недоліки. В. С. Магун [] розглядав лише прямий зв'язок ланок «благо» - «потреба». Хоча поява деяких потреб сама по собі може розглядатися як благо. До таких потреб Ільїн Є. П. відносить потребу жити після переживання депресії.

1.1.1.4. Потреба як необхідність.

У рамках даного підходу потреба трактується як необхідність, як зовнішня, так і  внутрішня, суб’єктивна. При цьому, якщо нужда відображає дефіцит чогось у даний конкретний момент, то під необхідністю розуміють дефіцит дії фактору, без якого неможливе оптимальне функціонування організму, при цьому цей дефіцит необов’язково присутній у даний момент. Наприклад, для нормального функціонування організму людини необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі тощо. Для того, що необхідність відображала потребу, вона повинна стати актуальною для суб’єкта в даний момент, перетворитися на нужду.

При цьому співвідношення між необхідністю та потребою можуть не співпадати.

Інші автори розуміють під потребою залежність індивіду від чогось – від умов існування, факторів зовнішнього середовища. Так, Додонов Б. І. визначає потребу як внутрішню програму життєдіяльності індивіда, що відображає як залежність від умов існування, так і необхідність виконання цієї програми з метою підтримання існування. Він вважає, що потреба відображає не тільки необхідність чогось, а й спонукання себе для творчої активності. Отже організм активний не тільки тому, що йому необхідно щось спожити, але й тому, що необхідно щось зробити, створити.

На відміну від Додонова Б. І., Є. П. Ільїн вважає процеси планування, програмування та здійснення діяльності компонентами мотиваційної сфери, а не сфери потреб індивіда.

Д. А. Леонтьєв наголошує на розгляді потреби через призму діяльності індивіда. Кожній потребі відповідає не один, а ряд предметів, які об’єднані характером направленої на них діяльності, а один і той же предмет може відноситися одночасно до кількох потреб і мати можливість здійснення кількох видів діяльності. Тому, саму потребу, на його думку, слід розглядати через форми діяльності, в яких вона реалізується, і розглядати її як потребу в діяльності, а не в предметах. При цьому потреба визначається як відповідне одному з різновидів життєдіяльності об’єктивне відношення між суб’єктом та світом, що потребує для своєї реалізації активності суб’єкта у формі його діяльності. Таким чином, потреба постає як форма взаємодії суб’єкта з навколишнім середовищем.

Деякі інші теорії визначать потребу як відображення співвідношення між необхідним та присутнім [], а наявність потреби (відсутність необхідного) називається потребнісною ситуацією (ситуацією потреби). Співвідношення між цими поняттями можна зобразити наступним чином:

Необхідне – наявне = Δ (неузгодженість).

Потребнісна ситуація може як усвідомлюватися, так і не усвідомлюватися. Потребнісна ситуація може бути виявлена як самим суб’єктом, так і іншими людьми (батьками, лікарем тощо). При цьому відбувається оцінка значимості ліквідації виявленої неузгодженості.

1.1.1.5. Потреба як стан.

Деякі психологічні концепції [] розглядають потреби як стан напруження. Ці концепції спираються на те, що поява нужди свідчить про зміни у стані організму та особистості.

Ш. Н. Чхартишвілі розводить два поняття: потреба та ідея потреби. За його теорією, потреба – це динамічний стан даного моменту конкретної особистості, реальний процес її життя. Ідея потреби – це знання, що відображає потребу взагалі, без вказання конкретного індивіда. Тому ідея потреби доступна не тільки тому, хто фактично має цю потребу, а й тому, хто ніколи не переживав її безпосередньо. Отже, наявність ідеї потреби не означає наявності самої потреби. Ідея потреби не має сили, необхідної для спонукання індивіда до діяльності.

1.1.1.6. Потреба як системна реакція.

За цим підходом, потреба розглядається як відображення у свідомості нужди (необхідності, бажаності чогось у даний момент), що часто переживається як внутрішнє напруження (потребнісний стан) і спонукає психічну активність, пов’язану з цілеполаганням. При цьому нужда розглядається не тільки як дефіцит чогось, але й як бажання володіти об’єктом, або як бажання ліквідувати неприємне відчуття або переживання.

У цьому підході розглядається поняття психічної активності, а не спонукання до дії, діяльності, вчинків. Ця психічна активність спрямована на розуміння сутності потреби, що виникла, і на формування цілі, тобто на представлення об’єктів та дій, що можуть задовольнити цю потребу. Крім цього виділяють пасивні потреби. Вони виражають певне бажання, для задоволення якого не здійснюється діяльність, але ці пасивні потреби також викликають психічну активність людини у формі переживання, рефлексії, роздумів, мрії.

Деякі фізіологічні теорії [] пов’язують потреби з емоціями, відзначаючи, що емоція являє собою відображення в мозкових структурах сили потреби та ймовірності її задоволення на дану мить у даній ситуації. Таким чином існує припущення про те, що не тільки пасивні потреби, але й активні потреби викликають таку форму психічної активності людини як переживання.

Отже, оскільки існує декілька напрямків дослідження феномену людських потреб, то і єдиного визначення цього поняття немає. Однак, більшість з цих теорій погоджуються з роллю потреби як спонукаючого фактора активності людини. Потреба є підґрунтям, базисом для формування мотиваційних утворень людини.

1.1.2. Класифікація потреб.

Оскільки існує кілька підходів до розгляду потреб особистості, існують і різні класифікації потреб.

Так, А. Н. Леонтьєв відповідно до залежності від об’єктів та нужд, що переживає індивід,  поділяв потреби на предметні та функціональні.

За А. Пьєроном виділяється 20 видів фундаментальних фізіологічних та психологічних потреб, що створюють базу для будь-якої мотивованої поведінки тварин та людини: гедоністичні, дослідницької уваги, новизни, пошуку комунікації та взаємодопомоги, конкурентні наміри та ін.

Існує класифікація потреб на матеріальні (потреби в їжі, одязі, житлі тощо), духовні (потреби в знанні, потреби в творчості, естетичних переживаннях тощо), соціальні (потреби у спілкуванні, праці, суспільній діяльності тощо) (рис. 1.1.2.1).

При цьому, матеріальні потреби є первинними і лежать в основі життєдіяльності індивіда. Вони сформувалися у процесі філогенетичного розвитку людства і становлять його родові атрибути. Духовні та соціальні потреби людини є вторинними. Вони відображають суспільну природу людини і пов’язані з її соціалізацією.

Рис. 1.1.2.1. Вітчизняна класифікація потреб.

П. В. Симонов поділяє потреби на вітальні, соціальні та ідеальні (рис. 1.1.2.2). В кожній з цих груп виділяються потреби збереження та розвитку. У групі соціальних потреб крім цього виділяються також потреби «для себе» (усвідомлені права суб’єкта) та «для інших» (усвідомлені обов’язки). Задоволення кожної потреби забезпечується наявністю потреби в озброєнні (засобами, знаннями, уміннями) та потреби у подоланні перешкод на шляху до цілі.

Рис. 1.1.2.2. Класифікація потреб за П. В. Симоновим.

П. А. Рудик поділяє потреби на суспільні та особисті.

А. В. Петровський поділяє потреби за кількома критеріями: за походженням – на природні та культурні, за предметом (об’єктом) – на матеріальні та духовні. Природні потреби можуть бути матеріальними, а культурні – матеріальними та духовними.

В. А. Крутецький поділяє потреби на природні та духовні (соціальні) потреби.

Г. Мюррей виділяє ряд психогенних потреб (рис. 1.1.2.3).

Рис. 1.1.2.3. Класифікація психогенних потреб за Г. Мюрреєм.

Е. Фромм виділяє наступні соціальні потреби: у людських зв’язках («ми»-відчуття, уникання самотності), у самоствердженні (переконання у власній значимості), у прихильності (взаємні позитивні почуття), самосвідомості (усвідомлення себе як неповторної індивідуальності), у системі орієнтації та об’єкті поклоніння (участь у культурі, ставлення до ідеальних предметів).

К. Хорні крім цього виділяє групу невротичних потреб, незадоволення яких призводить до невротичних розладів. До таких потреб відносять потребу у співчутті та схваленні, у владі та престижі, у володінні та залежності, в інформації, у славі та справедливості.

Як уже зазначалося, існує поділ потреб на первинні (їжа, одяг тощо) та вторинні (знання, вміння тощо). Вторинні потреби також називають «квазипотребами», вони виступають як соціальні потреби, що формуються в процесі онтогенезу, соціалізації індивіда, або з’являються в результаті взаємодії базових, природних потреб (А. Пьєрон). Так, з часом у людини формується потреба (звичка) у певному способі задоволення первинних біологічних потреб або самостійна потреба в предметах, що функціонують в якості засобів відносно інших біологічно значимих предметів. Такими звичками можуть бути, наприклад, певний спосіб сервірування столу, певний одяг і т. п. При цьому до первинних потреб додається естетична сторона споживання, яка з часом може стати самостійною естетичною потребою. Таким чином, вторинні потреби формуються на основі первинних і «обслуговують» їх [], вони не підміняють первинні потреби а разом з ними спонукають прояв активності людини. На основі одних вторинних потреб можуть формуватися інші, а на їх основі – надбудовуються інші і т. д. Таким чином утворюється складна ієрархія вторинних потреб людини, які, в свою чергу, базуються на первинних біологічних потребах.

За часовою характеристикою потреби поділяються на короткочасні, стійкі та періодичні.

Отже, серед розмаїття класифікацій, можна чітко прослідкувати прагнення виділення біологічних та «небіологічних» (соціальних, духовних, ідеальних та ін.) потреб. Крім цього є спроби виділити групи таких потре, що стосуються конкретної особистості та потреб, що стосуються її оточення, хоча, такий поділ дещо умовний, оскільки усі потреби виникають у психіці конкретного індивіда є його особистими. Крім цього, існують розгалужені класифікації кожної з цих груп.

Доцільно розглядати поділ потреб на біологічні (вроджені, природні) та набуті (соціальні та духовні), які мають свої розгалуження. Також цікавою є концепція первинних і вторинних потреб. Проте, такий поділ є дещо умовним. Так, естетична потреба є вторинною відносно гедоністичною, але у той же час, вона виступає базою для потреби нанесення макіяжу. Отже, говорячи про вторинність потреби, доцільно вказувати потребу, відносно якої вона є вторинною.

1.1.3. Характеристики потреб.

Характеристиками потреб є модальність, сила та гострота. Модальність характеризує об’єкт, який провокує нужду, тобто виражає те, у чому індивід має необхідність. Силою потреби називають ступінь погребової напруги. Під гостротою потреби розуміють суб’єктивне сприймання та суб’єктивну оцінку ступеня незадоволеності потреби (або ступінь повноти її задоволення). Гострота потреби є гостротою переживання індивідом незадоволеної або не повністю задоволеної потреби (частіше за все соціальної).

1.1.4. Індивідуальні особливості потреб.

У різних індивідів потреби виражені по-різному. За Є. П. Ільїним [], для біологічних потреб значимими факторами вираженості потреб є типи темпераменту, конституції, будови тіла, які пов’язані з інтенсивністю процесів обміну в організмі. Так, потреба у русі більше розвинена у осіб з атлетичним складом тіла та сильною нервовою системою та переважанням збудження за внутрішнім балансом.

Також є дані про статеві розбіжності вираженості біологічних потреб. У чоловіків більше розвинені потреби у їжі та воді, потреби у відчутті ризику, суперництві, повазі та владі, ніж у жінок. Натомість, жінки мають більш виражені потреби у спілкуванні та турботі про інших.

1.2. Проблема вибору професії у психологічній літературі.

Для підлітка вибір професії – це значна моральна проблема. Чим ширший діапазон вибору, тим цей вибір психологічно складніший.

У віковій психології процес професійного самовизначення поділяють на ряд етапів, тривалість яких варіює [].

Перший етап – дитяча гра, у процесі якої дитина приймає на себе професійні ролі та «програє» окремі елементи пов’язаної з ними поведінки.

Другий етап – підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

Третій етап охоплює весь підлітковий та більшу частину юнацького віку. Це етап попереднього вибору професії. Різні види діяльності сортуються та оцінюються з точки зору інтересів, здібностей, а потім і цінностей підлітка.

Четвертий етап – практичне прийняття рішення, вибір професії. Цей етап включає в себе два головних компонента: визначення рівня кваліфікації майбутньої праці, об’єму та тривалості необхідної підготовки для нього; вибір конкретної спеціальності.

Важливими факторами професійного самовизначення є вік, у якому здійснюється вибір професії, рівень інформованості та рівень домагань особистості.

РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження впливу потреб на професійний вибір підлітків.

Для дослідження було використано п’ять методик:

  •  «Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) Є. А. Клімова;
  •  «Потреба у спілкуванні» Ю. М. Орлова;
  •  «Вимірювання художньо-естетичної потреби» В. С. Аванесова;
  •  «Оцінка потреби у схваленні» Д. Крауна, Д. Марлоу;
  •  «Визначення типу особистості» Дж. Холланда.

2.1. Методика «Диференційно-діагностичний опитувальник» Є. А. Клімова.

Ця методика розроблена Є. А. Клімовим і призначена для визначення схильності особистості до того чи іншого типу професії. За Є. А. Клімовим, існує п’ять типів професій: людина-природа (професії, пов’язані з доглядом за рослинами, тваринами та лісовим хазяйством), людина-техніка (усі технічні професії), людина-людина (професії, пов’язані з обслуговуванням людей та спілкуванням), людина-знак (професії, пов’язані з розрахунками, числовими та буквеними знаками, в тому числі і музичні спеціальності), людина-художній образ (усі творчі професії).

Респонденту пропонується з кожної з двадцяти пар тверджень обрати те, яке йому подобається більше і відмітити його у бланку. Бланк являє собою п’ятистовпчикову таблицю, кожен зі стовпчиків якої відповідає типу професій. Для визначення домінуючого типу підраховується кількість відмічених у цьому стовпчику варіантів.

2.2. Методика «Потреба у спілкуванні» Ю. М. Орлова.

Ця методика була розроблена Ю. М. Орловим у 1978 р. з метою діагностування потреби досліджуваного у спілкуванні.

Методика містить тридцять три твердження, з якими респондент має погодитися або не погодитися. Обробка результатів відбувається за ключем. Чим більша сума співпадіння відповідей респондента з ключем, тим більш вираженою є потреба у спілкуванні.

2.3. Методика «Вимірювання художньо-естетичної потреби» В. С. Аванесова.

Методика направлена на вивчення однієї з потреб особистості, а саме – художньо-естетичної.

Текс методики містить тридцять два твердження, що стосуються сфери мистецтва та естетики. Завдання респондента полягає у тому, щоб погодитися або не погодитися з запропонованими твердженнями. За ключем підраховується кількість співпадінь, які визначають силу художньо-естетичної потреби респондента.

2.4. Методика «Оцінка потреби у схваленні» Д. Крауна, Д. Марлоу.

Ця методика була розроблена у середині двадцятого сторіччя на основі шкали мотивації схвалення Д. Крауна та Д. Марлоу. Вона дозволяє визначити міру потреби людини у схваленні іншими людьми. Чим вища ця потреба, тим більше поведінка досліджуваного (особливо на вербальному рівні) відповідає схвальному зразку. Існують дані про те, що у людей з більш вираженою потребою у схваленні, більша й потреба у спілкуванні.

У цій роботі використовується варіант методики, адаптований Ю. Л. Ханіним. Методика складається з двадцяти тверджень. Респондент повинен визначити, чи співпадає його особиста думка з кожним із цих тверджень. Обробка результатів проводиться за ключем. Існує три рівня вираженості потреби у схваленні. Високий рівень вказує на те, що індивід залежить від думки групи, він конформний, намагається догодити оточуючим. Низький показник вказує на те, що респондент цінує свої переконання більше, ніж думку групи, він конфліктний, не піддається соціальному впливу, незалежний від групи.

2.5. Методика «Визначення типу особистості» Дж. Холланда.

Ця методика розроблена американським психологом Дж. Холландом і дозволяє визначити психологічний тип людини. Кожному з типів відповідають певні психологічні характеристики, з яких випливає перелік професій, які найкраще підходять для представників кожного з типів.

Дж. Холланд виділяє шість психологічних типів:

  •  Реалістичний тип. Орієнтований на теперішнє, має високу емоційну залежність. Надає перевагу роботі з конкретними об’єктами. Як правило, обирає заняття, що потребують моторних навичок, спритності. Надає перевагу професіям з конкретними задачами: механік, водій, інженер, агроном тощо. Найкраще підходять такі сфери діяльності, як фізика, економіка, спорт, хімія.
  •  Інтелектуальний тип. Для таких людей характерні аналітичний тип мислення, незалежність, оригінальність суджень. Домінують теоретичні та естетичні цінності. Орієнтується на вирішення інтелектуальних творчих завдань. Частіше за все обирає наукові професії. Має розвинений як невербальний, так і вербальний інтелект. Характеризується високо активністю, але спілкування не прагне. Рекомендовані сфери діяльності: математика, географія, геологія, творчі професії.
  •  Соціальний тип. Відрізняється вираженими соціальними характеристиками. Незалежний від оточуючих, добре адаптується до обставин. Емоційний та чутливий. У структурі інтелекту домінують вербальні здібності. Бажаними сферами діяльності є: психологія, медицина, педагогіка.
  •  Конвенційний тип. Надає перевагу структурованій діяльності, роботі за інструкцією, певними алгоритмами. Має здібності для переробки конкретної, цифрової інформації. Підхід до вирішення проблем має стереотипний характер. Консервативний, залежний. Слабкий у якості організатора та керівника. Часто домінують невербальні здібності. Рекомендовані сфери діяльності: бухгалтерія, фінанси, товарознавство, економіка, канцелярська робота.
  •  Діловий тип. Обирає цілі та задачі, що дозволяють проявити енергію, ентузіазм, імпульсивність. Домінуючими рисами характеру є: прагнення до лідерства, потреба у визнанні, діловитість, деяка агресивність. У структурі інтелекту переважають вербальні здібності. Найповніше такі люди можуть реалізуватися у таких професіях як дипломат, репортер, менеджер, директор, брокер.
  •  Артистичний тип. У стосунках з оточуючими спирається на власну уяву та інтуїцію. Притаманні наступні риси характеру: незалежність у прийнятті рішень, оригінальність мислення, нетипічний погляд на життя. Зазвичай не наслідує правила та традиції. Доре розвинені сприймання та моторика. Високий рівень екстравертованості. У структурі інтелекту переважають вербальні здібності. Рекомендовані сфери діяльності: історія філологія, мистецтво.

Текст методики складається з сорока двох пар професій. З кожної пари необхідно обрати одну професію, якій надається більша перевага. Відповіді заносяться до спеціального бланку. Цей бланк складається з шести стовпчиків, у яких розміщені варіанти відповідей. Кожен із стовпчиків відповідає певному типові особистості за класифікацією. Для визначення домінуючого типу необхідно підрахувати кількість відмічених відповідей у кожному стовпчику. Тип, що отримав більшу кількість відповідей є більш вираженим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Климов Е. А. Как выбрать профессию. – М., 1984;

Кон И. С. Психология ранней юности. – М., 1989;

Немов Р.С. Психология. – М., 1995;

Павлютенков Е.М. Формирование мотивов выбора профессии. – Киев, 1980;

PAGE  16


Соціальні

Духовні

Матеріальні

торинні

Первинні

Потреби

“Для інших”

“Для себе”

Розвитку

Збереження

Розвитку

Ідеальні

Розвитку

Збереження

Збереження

Соціальні

Вітальні

Потреби

У приниженні

У повазі

У бережливості, збереженні

У творчій діяльності, створенні

У сексі

У роз'ясненні, навчанні

У протидії

У придбанні, надбанні

У признанні

У приверненні до себе уваги

У порядку

У розумінні

У покровительстві

У допомозі

У пізнанні

В усвідомленні

У неприйнятті

У незалежності

В униканні звинувачень

В униканні невдач

В униканні шкоди, шкідливості

У грі

У захисті

У досягненнях

У домінуванні

В афіліації

В агресії

Потреби


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5914. Основи термодинаміки. Курс лекцій 3.72 MB
  Основні поняття та закони термодинаміки Теплотехніка - наука, яка вивчає процеси одержання та використання теплоти в різних виробництвах, а також машини та апарати, які використовуються для сіх цілей. Технічна термодинаміка - вив...
5915. Безпека життєдіяльності та охорона праці. Лекції 497.94 KB
  Тема - Правові та організаційні засади охорони праці Законодавчо-нормативна база України з питань охорони праці. Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці. Нормативно-правові акти України про охорону праці. Соц...
5916. Національна економіка. Курс лекцій 586.5 KB
  Національна економіка: загальне і особливе Національна економіка як соціально-економічна система країни. Основні цілі національної економіки. Фактори функціонування національної економіки. Національна економіка як соціаль...
5917. Національна економіка. Лекції. Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва 443.5 KB
  Прогнозування і державне регулювання промислового виробництва Промисловість як об’єкт регулювання. Показники промислового виробництва. Визначення потреб держави у промисловій продукції та обґрунтування обсягу промислового ви...
5918. Разработка программы реструктуризации и развития предприятия 66.5 KB
  Разработка программы реструктуризации и развития предприятия Вопросы: Основные этапы разработки и содержание программы реструктуризации. Организация разработки программы реструктуризации на предприятии. Оценка рисков реализации про...
5919. Реструктуризация промышленного предприятия 79.5 KB
  Реструктуризация промышленного предприятия Содержание и организация реструктуризации предприятия. Разработка программы реструктуризации и развития предприятия. Содержание и организация реструктуризации предприятия Вопросы для изучения:...
5920. Диагностика банкротства и финансовое оздоровление предприятия 85 KB
  Диагностика банкротства и финансовое оздоровление предприятия Финансовый анализ предприятия: цели и виды анализа. Стадии банкротства и диагностика состояния предприятия. Анализ финансового состояния и платежеспособности предприятия. Оп...
5921. Основные механизмы антикризисного управления 81.5 KB
  Основные механизмы антикризисного управления Антикризисное управление и регулирование. Правовые основы антикризисного управления. Обязательства, неплатежеспособность, несостоятельность и банкротство Всякое предприятие, осуществляющее хозяйстве...
5922. Издержки фирмы 195.5 KB
  Любая фирма, прежде чем начать производство, должна четко представлять, на какую прибыль она может рассчитывать. Для этого она изучит спрос и определит, по какой цене будет продаваться продукция, и сравнит предполагаемые доходы с издержками, которые предстоит понести...