44039

Дослідження стану галузі молочного скотарства

Дипломная

Лесное и сельское хозяйство

Метою нашої роботи є дослідження стану галузі молочного скотарства на прикладі одного господарства, визначення генетичного потенціалу стада та розробки рекомендацій щодо поліпшення племінних і продуктивних властивостей гурту великої рогатої худоби чорно-рябої породи.

Украинкский

2013-11-09

1.16 MB

20 чел.

Зміст

1.Вступ                                                                                                           3

1.1. Актуальність теми                                                                                 3

1.2. Мета і задачі роботи                                                                              3

2. Огляд літератури                                                                                      5

2.1. Племінна база молочного скотарства                                                 5

2.2 Чорно-ряба порода – провідні молочні породи                                  8

2.3. Селекція і  селекційні методи роботи з молочною худобою           10

2.4. Методи оцінки тварин за генотипом і фенотипом                            12

2.5. Добір і племінний підбір у тваринництві                                          14

2.6.Методи прогнозування ефекту селекції                                              16

2.7. Селекційний прогноз за комплексом ознак                                       17

3. Характеристика господарства                                                                19

3.1. Природнокліматичні умови та розташування господарства            19

3.2. Землекористування та розвиток рослинництва і кормової бази      19

3.3. Трудові ресурси та товарна продукція                                               26

3.4. Продуктивне тваринництво та економіка господарства                  29

4. Аналітична частина                                                                                 37

4.1. Загальна характеристика тваринництва                                             37

4.2. Селекційна і організаційна робота з великою рогатою худобою    39

4.2.1. Характеристика поголів’я за продуктивністю                               39

4.2.2. Організація відтворення стада                                                         46

4.2.3. Організація вирощування                                                                 49

4.2.4. Паратипові фактори продуктивності                                              52

4.2.5. Годівля та утримання корів в сухостійний період                         53

4.2.6. Годівля корів після отелення                                                           54

4.2.7. Генеалогічний аналіз гурту                                                              55

4.2.8. Продуктивні та відтворювальні особливості ліній                        59

4.2.9.Аналіз добору та підбору у групі.                                                     67

4.3. Селекційно-генетична ситуація в гурті                                              69

5. Проектна частина                                                                                    70

5.1. Розробка моделі та параметрів добору                                              70

5.2. Формування племінного ядра                                                             71

5.3. Визначення препотентності та прогнозування племінної

Цінності плідників                                                                                     73

5.4. Проект підбору                                                                                     74

5.5. Розрахунки селекційного диференціалу та ефекту селекції            75

6. Вимоги до якості молочної продукції                                                   79

6.1. Технологія одержання молока високої якості                              79

6.2. Переробка молока                                                                                80

6.2.1. Молочні, їх призначення                                                                   80

7. Охорона праці, техніка безпеки                                                            84

Висновки і пропозиції                                                                              87

Список літератури                                                                                    88

1.Вступ

1.1. Актуальність теми

Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції її якість та ефективність визначається технологією, які оптимізують процес виробництва. При виробництві молока важливими аспектами є технологія та селекція. Селекція є визначальним фактором. Селекція забезпечує продуктивний статус стад молочного поголів’я.

Аналіз розвитку галузі молочного скотарства свідчить про те, що на сучасному етапі ця галузь знаходиться у глибокій кризі. Поголів’я корів молочного напряму продуктивності суттєво скоротилося. Продуктивність знизилась. Зруйновані молочні комплекси, на яких вироблялося основна маса молочної продукції. Суттєво погіршився генофонд корів в Україні. Проте, слід вважати, що це тимчасове явище. Галузь має бути відновлена і, на нових принципах будуть впроваджуватися сучасні технології виробництва молока та сучасні методи селекції. Робота має розпочинатися у кожному господарстві, на кожній колективній чи приватній фермі.

Виходячи з викладеного, тема, яку ми розробляємо на прикладі Донецької області є актуальною і доцільною.

1.2. Мета і задачі роботи

Метою нашої роботи є дослідження стану галузі молочного скотарства на прикладі одного господарства, визначення генетичного потенціалу стада та розробки рекомендацій щодо поліпшення племінних і продуктивних властивостей гурту великої рогатої худоби чорно-рябої породи.

Задачі досліджень. Основними задачами нашого дослідження є:

  •  зробити аналіз виробничої діяльності господарства
  •  провести моніторинг племінних і продуктивних властивостей гурту великої рогатої худоби у господарстві;
  •  провести добір та сформувати племінне ядро;
  •  скласти план прогнозу молочної продуктивності;
  •  розробити заходи, що до отримання високоякісної молочної продукції.


2. ОГ
ЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2.1. Племінна база молочного скотарства

Велика рогата худоба займає провідне місце у виробництві валової і товарної продукції тваринництва і є джерелом одержання таких незамінних цінних харчових продуктів для людини, як молоко і м’ясо, а також цінної харчової сировини. Тому, як вважають ряд авторів , розвитку цієї галузі слід приділяти велику увагу. Сьогодні, нажаль, молочне скотарство суттєво знизило свій потенційний резерв, але, як вбачають вчені і виробники [ 1 ], в перспективі галузь відновить свій потенціал і значно збільшить обсяги виробництва молока і яловичини.

На сучасному етапі потрібно проводити значну роботу в напрямку підвищення класності і породності худоби. Відновлення інтенсивних технологій виробництва продукції скотарства теж є першочерговою задачею.

У недавньому минулому племінну роботу у молочному скотарстві в Україні здійснювали шість науково-дослідних інститутів, 115 племб’єднань, 19 обласних державних сільськогосподарських станцій, 85 племінних заводів, 58 племрадгоспів. У практику племінної роботи була впроваджена великомасштабна селекція [ 2 ]. Сьогодні ця сітка структури племінної роботи зруйнована.

На наш погляд основним напрямом відновлення галузі і племінного ресурсу молочного скотарства, а також подальшого розвитку тваринництва є значне підвищення продуктивності тварин, збільшення виходу та збереження приплоду, а також організація інтенсивного вирощування й відгодівлі тварин із обов’язковим створенням міцної кормової бази. Особливої уваги потребує матеріально-технічна база, яка має бути повністю оновлена.

Як відмічають І.З. Шульман, Ю.М. Карасик, А.Т. Байдюк та ряд інших авторів [ 3 ] на середину дев’яностих років минулого століття в Україні нараховувалося 143 племінних господарств молочної худоби. Проте, як свідчать ряд публікацій поголів’я великої рогатої худоби в Україні з тих часів постійно знижується. В дев’яностих роках в силу загального економічного спаду у розвитку галузі спостерігалася тенденція скорочення поголів’я корів, зниження надоїв на одну корову, зменшення обсягів виробництва молока, в тому числі на душу населення. Все це відбувалося на фоні суттєвого зниження кормової бази та недокорму тварин. Зрозуміло. Що така ситуація спонукала до генетичного погіршення поголів’я.

Якщо в 1986 році [ 4 ] загальна чисельність великої рогатої худоби в Україні становила 26,638 млн. Голів, в тому числі 8,851 млн. Голів корів, що було найвищим показником у Європі, то вже у 1991 році чисельність худоби зменшилася на 7,6 %, в тому числі корів на 5,4 %. В 1996 році поголів’я великої рогатої худоби становить 17,557 млн. голів в тому числі корів – 7,531 млн. Голів. У 1999 році чисельність худоби вже становила 11,722 млн. Голів, в тому числі корів 5 млн. Голів. Слід зауважити, що дещо стабілізувалася чисельність поголів’я великої рогатої худоби у власних підсобних господарствах.

Як відмічено у ряді публікацій [ 8 ], середня молочна продуктивність на корову за ці роки теж різко знизилась. Якщо в 1999 році на корову в колективних господарствах отримували по 2863 кг. Молока, а в підсобних 2941 кг., то в 1998 – 1999 роках надій становить 2219 у господарствах всіх категорій і лише 1646 у сільськогосподарських підприємствах.

За даними М.С. Ківи, М.М. Барановського станом на 2003 рік чисельність великої рогатої худоби в Україні становила лише 9,1 млн. голів, в тому числі 4,5 млн. голів молочних корів. На одну корову за рік отримують 3022 кг. молока.

Таким чином можна зробити висновок, що молочна галузь України дещо стабілізувалася. Сформувалися окремі господарства, які застосовують нові інтенсивні технології виробництва. Особливо це можна спостерігати у господарствах агрофірми „Шахтар”, „Агросоюз”, та інших.

Сьогодні в Україні використовують генетичний потенціал молочної худоби чорно-рябої, червоної-степової, червоної-рябої порід та комбінованої симентальської породи. Інші генотипи використовуються рідше.

Одним із важливих факторів інтенсифікації молочного скотарства, як відмічають ряд авторів [ 1,2,4,5 ], є широке впровадження у господарствах індивідуального і масового роздоювання корів. Тільки в результаті роздоювання виявляють генетичні якості молочної худоби. Без цього не можна організувати цілеспрямованого відбору й підбору, одержати високоцінних бугаїв та правильно оцінити їх за якістю нащадків, вивести нові лінії , типи та родини.

Роздоювання корів – це безперервний процес, один із прийомів поліпшення існуючих порід. Організація роздоювання корів, як система випробовування їх за власною продуктивністю нерозривно пов’язана із створенням міцної кормової бази, спрямованим вирощуванням молодняка, повноцінною годівлею протягом лактації.

В умовах інтенсивного ведення тваринництва рівень продуктивності значною мірою визначається якістю використовуваних тварин, їх генетичним потенціалом, підвищення якого забезпечується селекційно-племінною роботою та відтворюванням стада.

Сьогодні нам, враховуючі вже напрацьований досвід, потрібно розробити поетапні плани, методики, схеми і розробити строки виведення нових порід та внутрішньо породних типів сільськогосподарських тварин. Визначити базові господарства, створити відповідні державні комісії по порадництву та оперативному контролю за ходом виконання селекційно-племінної роботи, спрямованої на прискорення темпів приросту виробництва основних видів тваринницької продукції за рахунок підвищення продуктивності тварин на основі збільшення їх генетичного потенціалу, поліпшення відтворення стада, зміцнення кормової бази, технічного переобладнання тваринницьких ферм.

На нашу думку провідна роль у здійсненні великомасштабної селекції має бути відведена державній племінній службі. Племінна служба має контролювати використання плідників, роздоювання корів, використання планів замовних парувань, організацію одержання та вирощування ремонтних бугаїв.

Головним завданням удосконалення молочної худоби, як визначають вчені [ 10,11,22 ], є різке підвищення її продуктивності й технологічних якостей шляхом впровадження сучасних ефективних методів селекції при чистопородному розведенні й використанні генофонду кращих світових порід.

Основні елементи удосконалення молочної худоби [ 18,22,29 ]: зміцнення й розширення активної частини порід, створення провідної селекційної групи корів, централізована розробка  ц здійснення програми замовних парувань для одержання ремонтних бугаїв, організація й випробовування відбору їх за індивідуальними якостями й за якістю нащадків, планомірне використання плідників-поліпшувачів і на цій основі виведення нових структурних одиниць породи, а саме: типів, ліній, заводських стад і родин з надоєм корів 4000-6000 кг. молока за лактацію, що буде відповідати європейським стандартам.

Сьогодні удосконалення молочної худоби в Україні здійснюється шляхом поглиблення селекції з плановими породами [ 28,34 ]. Однією з основних молочних порід в Україні – є чорно-ряба порода. Чорно-ряба порода визначається вищою молочною продуктивністю порівняно до інших порід [ 1,14,19,28,31,34,38,44 ].

2.2 Чорно-ряба порода – провідні молочні породи

Як зазначають І.З. Шульган, Ю.М. Карасик та інші [ 41 ], основні напрямки і методи удосконалення чорно-рябої породи базується на використання плідників голландської та голштинсткої порід для виведення нових молочних типів.

Напрям племінної роботи з чорно-рябою худобою – це консолідація типу і створення генеалогічної структури породи. Як відмічають ряд авторів  [ 10,42,43 ], процесом голштинізації в Україні в минулому було охоплено понад 1000 господарств, які розводять чорно-рябу породу. Процес голштинізації мав відбуватися при умові високого рівня годівлі  та добрих умов утримання. Проте як свідчить історична література [ 43 ], таких умов не дотримувалися в більшості господарств. Тому рівень продуктивності не мав суттєвого збільшення.

Слід зазначити, що у господарствах із слабкою кормовою базою при схрещуванні надої молока і вміст жиру збільшувалися незначно, або й зовсім не підвищувались.

Вивчення нового молочного типу на основі вітчизняної чорно-рябої породи з використанням генофонду голштинської породи було розпочато понад 30 років тому у 17 базових племінних господарствах Київської, Львівської, Ровенської, Житомирської, Хмельницької, Харківської, Полтавської областей. Всього було задіяно понад 10 тис. голів худоби [28,29,42 ]. Мета роботи - створити маточне поголів’я  з рівнем продуктивності 6000-7000 кг. молока за лактацію з жирністю 3,6-3,8 %. Особлива увага приділяється технологічним властивостям вимені. Також важливою селективною ознакою була міцність конституції.

У структурі нового типу чорно-рябої породи планувалося створити нові високопродуктивні заводські лінії. В тому числі лінії бугаїв: Лвнтфреча 917796, Вансайда КЧП-253, Суддина КЧП-735 [ 28 ]. Проте відомостей в нових публікаціях про ефективність цих ліній майже відсутні. Це свідчить про те, що з часів перебудови, тобто з 1991 року племінна робота з породою значно погіршилась. Були втрачені напрацьовані генетичні здобутки. На даний період генетичне поліпшення чорно-рябої породи набуло дещо іншого ракурсу.

Слід зазначити, що одночасно в товарних стадах створювався масив чорно-рябої породи, поліпшеної голштинською. Як свідчать подальші публікації, в цьому аспекті були досягнуті певні здобутки.

У господарствах Лісостепу, тобто в нашому регіоні, удосконалювалися лінії Аннас Адона 30587, Ольдамастер Адема 19056, Хільтьєс Адема 37910, Рудольфа Яна 34558, Костянтина Франса 9069, Кипариса ЛВГ-62, Суптана, Веттермана, Дубка 6501. на ці лінії покладалася висока перспектива: - 5000-6000 кг. молока за лактацію з жирністю 3,7-4,0 %.

Як свідчать наступні публікації, ці лінії дійсно пройшли генетичне шліфування. Поголів’я корів цих ліній в Черкаській області було домінуючим. У господарствах з високою організацією кормової бази на корову отримували 4000-4500 кг. молока.

Таким чином чорно-ряба порода в Україні є перспективною, молочного напрямку породою, яка здатна продукувати на високому рівні. Проте порода потребує подальшого вдосконалення. Племінна робота з породою має проводитися відповідно до загальних вимог. Потрібно повернутися до напрацьованого досвіду роботи з породою, особливо досвіду Харківської, Київської і Львівської областей.

2.3. Селекція і селекційні методи роботи з молочною худобою

Селекція тварин – це наука про створення нових генотипів і популяцій тварин. Селекція вивчає методи утворення початкового матеріалу для утворення нових форм організму, а також явища мінливості та спадковості, методи добору і порівняльної оцінки цих форм на різних етапах селекційного процесу [14].

За визначенням Вавілова: селекція – це еволюція, яка направлена волею людини.

Селекція як наука і практика має свої методи. В селекційній роботі найголовнішим є оцінка племінної здатності тварин, тобто з’ясовували генотип тварин, який при взаємодії з навколишнім середовищем здатний формувати певний фенотип високу продуктивність [19].

Загальну племінну цінність утворюють за рахунок адитивної дії генів, якщо у тварин добра племінна цінність, то зазначають високу загальну комбінаційну здатність [20].

Загальна комбінаційна здатність – це здатність окремих тварин давати високопродуктивних нащадків при поєднанні з різними генотипами. Загальна комбінаційна здатність оцінюється відхиленням продуктивності нащадків від середньої продуктивності по популяції [13].

Специфічна племінна цінність встановлюється за результатами окремих поєднань і зумовлена адитивною дією генів та визначається як дослідним шляхом, так і математичними розрахунками.

Для селекційних цілей найбільш цікавим представлений адитивний ефект, який є основним для племінного підбору. В практиці селекція сільськогосподарських тварин добір спрямовувався на покращення загальної племінної цінності, а не лише однієї ознаки. Труднощі селекції за комплексом ознак полягає, в тому що основні сільськогосподарські ознаки мають полі генний характер успадкування і низький коефіцієнт успадкування, але і тому, що між ознаками існують зворотна кореляція. Розрізняють три основні методи селекції [14].

Ступенева – заключається в доборі племінних тварин, який проводять в декілька етапів.

Селекція за незалежними рівнями; при цьому установлюють мінімальні вимоги для кожної селекційної ознаки. Всі тварини, які мають показники нижче цих вимог, виключають з подальшого відтворення [10].

Селекція за залежними рівнями (селекційні індекси) при цьому добір ведеться за селекційними індексами за показниками племінної цінності тварин, що базується на врахуванні декількох показників. Прикладом є бонітування тварин [12].

Проте, всі методи селекційного сформування закономірності еволюційної теорії, тому підходи повинні базуватися на знаннях еволюції.

2.4. Методи оцінки тварин за генотипом і фенотипом

У 1909 році датський генетик В. Йогансен ввів поняття генотип і фенотип. Генотип – це сукупність спадкових задатків організму, фенотип – сукупність ознак організму. Фенотип включає продуктивність, екстер’єр і конституцію, живу масу та інші ознаки [11].

Для оцінки племінної цінності тварин, власна продуктивність яких визначалася в різний час, необхідно встановити генетично обумовлені зрушення. Генетичний тренд – зміна племінної цінності, що виникала в результаті переміщення тварин з одних умов середовища в інші за одиницю часу.

Оцінка молочних і комбінованих порід за молочною продуктивністю включає величину надою і вміст жиру, білка й інших поживних речовин у молоці. Оцінку молочної продуктивності роблять за окремими лактаціями, за кількома лактаціями, за усіма лактаціями, за всю продуктивну експлуатацію корови (популяції) [9].

Існують визначені залежності зміни молочності корів протягом лактації, що пов’язані з генотипом корови, характером лактаційної кривої, умовами годівлі та утриманні. В оптимальних умовах молочність корів підвищується до 2-5 місяців лактації, потім йде зниження. Так само може підвищуватися молочність корів до три – п’ять лактацій, а потім йде зниження [1].

Із збільшенням числа лактацій при оцінці точність її збільшується. Генотип тварини визначають порода та породність, походження і якість потомства.

Порода і породність визначається за походженням худоби. Ще М.М.Щепкін підкреслював, що "Без знання крові нема племінної справи". Тому треба знати екстер’єрно-конституціональні і продуктивні особливості, походження, щоб визначити породу.

Породність – це виразність породних рис. За породністю велика рогата худоба поділяється в інструкціях з бонітування молочних, комбінованих і м’ясних порід, на такі групи: чистопородна та помісна. Помісі можуть бути І, ІІ, ІІІ і ІV поколінь.

Породність визначається на підставі даних про походження і породність батьків з обов’язковим оглядом тварин. У племінних господарствах походження  тварин підтверджується даними імунно-генетичного тестування [8].

До чистопородних відносять тварин, які походять від батьків однієї і тієї ж породи, чистопородність яких підтверджується відповідними документами, тварин помісей, починаючи з ІV (15/16 кровності) покоління, одержаних при поглинальному схрещуванні, якщо на них є документи про походження і вони мають добре виражений тип породи; тварин помі сей ІІ-ІІІ поколінь, отриманих при розведенні "у собі" в процесі створення породи за допомогою відтворного схрещування чистопородних батьків споріднених порід [5].

Отримане потомство від схрещування споріднених порід відносять до породи, що поліпшують.

При відсутності документів про походження тварин з добре вираженим типом породи їх відносять до помісей  ІІ-ІІІ поколінь даної породи. Матеріали ці повинні затверджуватися облплемоб’єднанням [7].

Імунно-генетичне тестування проводиться з метою контролю походження племінних тварин за групами крові. У багатьох країнах світу в обов’язковому порядку проводиться імунно-генетичний контроль походження племінних тварин. Перевірка показала, що 8-10 % і навіть 25 % походження племінних тварин не достовірне, що вимагає обов’язкової перевірки. Порівняння груп крові нащадків з передбачуваними батьками дозволяє у 85-89 % спірних випадках уточнити батьківство. Сполучення антигенів у межах генетичної системи одержали назву груп крові. У великої рогатої худоби відомо 12 генетичних систем, що поєднують понад 100 антигенних факторів, які можуть утворювати сотні груп крові, у різних порід частота антигенних факторів, що зустрічаються коливаються в дуже широких межах від часток відсотка до восьми десяти відсотків [4].

Ровесницями вважаються тварини того ж віку, що і дочки оцінюваного плідника, сезону отелення, лактуючих у тому ж році.

2.5. Добір і племінний підбір у тваринництві

Значення добору в перетворенні тварин і рослин величезне. На основі еволюційної теорії Ч.Дарвіна були створені методом штучного добору і підбору всі породи сільськогосподарських тварин. Вчений не тільки визначив сутність штучного добору, але й диференціював його на методичний і несвідомий.

Важливість добору полягає в його здатності накопичувати незначні спадкоємні особливості, що згодом стають істотними в утворенні порід і типів тварин.

Як підтверджують досвід і практика, ефективність добору визначається цінністю тварин її здатністю до розмноження в ранньому віці і через короткі проміжки часу, пристосованістю до зміни життєвих умов, числом ознак, за якими ведеться добір, виконанням програми роботи [3].

Добір діє у природних і в домашніх умовах, завдяки чому незадовільні особини постійно усуваються.

Діє природного добору обмежена виживанням тварин у боротьбі за існування. Особини, краще пристосовані до умов зовнішнього середовища, виявляється і більш життєстійкими [6].

Згідно сучасних генетичних уявлень, розвиток організму і всіх його особливостей є результатом взаємодії генотипу і середовища. Успадковується не ознака як така, а норма реакції організму на умови життя. Розрізняють штучний добір, несвідомий і методичний. На ранніх етапах людської культури проводився несвідомий добір.

Методичний добір може бути фенотиповим (масовим), генотиповим, непрямим, стабілізуючим і технологічним.

Масовий чи фенотиповий добір ведеться за індивідуальними показниками тварин – продуктивністю, екстер’єром і конституцією, загальним розвитком.

Генотиповий добір включає оцінку тварин за походженням (за фенотипами їх предків і побічних родичів) і за якістю нащадків. Звідси випливає, що добір за фенотипом тісно пов’язаний з генотипом [16].

Непрямий добір ґрунтується на законі співвідносної мінливості.

Стабілізуючий добір означає закріплення в організмі не окремих позитивних ознак, а стабілізацією загального типу, властивого обраного напрямку продуктивності.

Останнім часом особливої актуальності набуває технологічний добір. Термін запропонований О.Ї.Овсянниковим. він означає добір тварин, що найбільшою мірою відповідають умовам їхнього використання [13].

Підбір – це цілеспрямоване парування батьківських пар із відібраних на плем’я тварин з метою одержання від них потомства з бажаними якостями. Цей процес слід розглядати як один з основних засобів вдосконалення тварин. Основними принципами підбору є:

  •  його цілеспрямованість;
  •  перевага бугаїв над коровами щодо основних селекційних ознак;
  •  максимальне використання найкращих плідників;
  •  сувора послідовність і зміні плідників;
  •  виявлення  і використання найкращих поєднань пар;
  •  збереження, закріплення та посилення у нащадків позитивних якостей батьків;
  •  підвищення продуктивності, скороспілості, живої маси та збільшення строку господарського використання.

У практиці селекційної роботи розрізняють два основні методи підбору. Перший з них – підбір приблизно однакових тварин для збереження характерних властивостей вихідних племінних батьківських форм, підсилення батьківських якостей в отриманому потомстві, створення більшої стійкості спадкової передачі цих позитивних якостей. Такий підбір називається гомогенним або однорідним. Застосовується він у високопродуктивних стадах при розведенні за лініями і родинами [2].

Другий метод – підбір тварин, які значно відрізняються між собою за конституціональним типом та іншими властивостями і ознаками. Він застосовується для того, щоб змінити тип потомства порівняно з одним або з обома батьками, отримати нові властивості за якістю тварин. Такий підбір у тварин називається гетерогенним або різнорідним.

Груповий підбір – це закріплення плідника за групою схожих між собою самок.  Він застосовується у товарних господарствах [10].

Проводячи великомасштабну селекцію на племінних фермах зони діяльності племоб’єднань, застосовують індивідуально-груповий підбір.

2.6. Методи прогнозування ефекту селекції

Розрізняють три основних методи відбору за комплексом ознак.

Тандемна селекція – це послідовна селекція, при якій вибір проводять за чергою по кожній ознаці. Відбирають племінних тварин у два етапи чи кілька етапів. Спочатку проводять селекцію по одній ознаці. Після досягнення задовільного рівня розвитку певної ознаки починають відбір по другій ознаці і так до тих пір, поки не будуть добрані всі включення до програми ознаки. Ефективність селекції наступних етапів відбору залежить від його інтенсивності в попередніх та кореляції критеріїв селекції між суміжними ступенями. В більшості випадків тандемна селекція обмежена двома або трьома ступенями. Таким способом можна в стаді поліпшити показники надою, вмісту жиру та білку в молоці, поліпшити форму вим’я. Тандемна селекція є ефективним методом, однак при селекції за двома або більшою кількістю ознак у випадку наявності негативних генетичних кореляцій виникають труднощі. Генетичні кореляції між невеликою кількістю ознак не заважують одночасному прогресу всіх ознак [17].

Треба не забувати й проте, що тандем ний відбір вимагає багато часу і передбачає відсутність суттєвої залежності між окремими ознаками, які поступово покращуються. Як наслідок – покращення однієї ознаки часто зумовлює зниження іншої.

Селекція за незалежними рівнями встановлює мінімальні вимоги для кожної селекційної ознаки, внаслідок чого усі тварини, які мають нижні показники виключаються із подальшого розведення. Так само, як і тварини за межами встановлених лімітів хоча б по одній навіть не селекціонованій ознаці. Даний метод широкого застосування тоді, коли відбір ведеться за двома і більше ознаками та він ефективніший за тандемну селекцію [18].

Селекційний індекс – це показник племінної цінності тварини, побудований з урахуванням декількох показників господарських і біологічних ознак. Приклади селекції за залежним рівнем відбору є бонітування тварин за загальною сумою балів. На цій підставі визначається класність тварин. Оцінка за селекційними індексами дає змогу більш диференційовано використовувати племінних тварин, вести ретельний їх відбір за селекційними ознаками. Селекційний індекс враховує і генетичні ознаки [19].

Однією з преваг індексної селекції є те, що вона дає змогу мати кількісний вираз загальної племінної цінності конкретної тварини з великою кількістю ознак, а також  її предків, побічних родичів або потомків.

2.7. Селекційний прогноз за комплексом ознак

Основними селекційними показниками в молочному скотарстві є: величина надою та вміст жиру у молоці. Однак у зв’язку з дефіцитом білку тваринного походження постала необхідність удосконалити породи по кількості білку у молоці, тому при плануванні генетичного удосконалення перед усім необхідно виявити по яким показникам краще вести відбір і оптимальне співвідношення інтенсивного відбору по кожному із селекційної ознаку.

Аналіз отриманих результатів [19] показав, що значним  селекційним диференціалом по продукції молока та молочного жиру і білку характеризувалися групи відібрані тільки по основному селекційному показнику – величині надою, чи жирномолочності або білковомолочності.

Селекційний диференціал по жиру та білку має дещо нижчий рівень і в наступному поколінні був негативним.  В прогнозах ефекту селекції за однією ознакою будуть значними тільки за цим компонентам,  а по надою негативним.

Більш точнішим для прогнозу селекції є відбір по двом, трьом ознакам. Аналіз варіантів селекції показав, що кращим показником є відбір у співвідношенні  2:1:1, але необхідно пам’ятати, що  селекція на підвищенні будь-яких ознак покращується. Порівнювання прогнозу ефекту селекції з фактичними результатами при селекції тільки по надою та вмісту жиру  в молоці пояснюється наступними чинниками:

зниження вмісту білку в молоці при збільшенні надою  у вигляді зворотної кореляції між ними;

  •  незалежна спадковість білку та жиру в молоці;
  •  вихідне утримання білка в молоці до середнього в показниках у популяції з-за відсутності прямої селекції за даною ознаку;
  •   присутні системи оцінки тварини, яка не відповідає підвищенню білок-молочності.

Головними ланками племінної справи являються виявлення і плановий підбір по продуктивності батьківських пар для заказаного схрещування отримувати і інтенсивно використовувати саме це потомство.

Особливо важлива рання оцінка плідників для визначення прогнозу селекції у зв’язку з його використанням.


3. Характеристика господарства

3.1. Природнокліматичні умови та розташування господарства

ДПДГ «Кутузівка» Харківського району Харківської області є великим сільськогосподарським підприємством (державне підприємство дослідне господарство).

Територія входить до лісостепової фізико-географічної провінції, клімат помірно-континентальний, середньомісячна температура січня – 7 ºС., липня   + 20 ºС., середньомісячна кількість опадів – 500 мм., з них 280 мм випадає в теплу пору року. Висота снігового покрову – 15-25 см.

Найбільш поширені ґрунти – середньо гумусні лужні, звичайні чорноземи. У рослинництві сільгосппідприємство спеціалізується на виробництві зерна (озима пшениця, ячмінь, кукурудза), насіння соняшнику, а тваринництві – молока та м’яса великої рогатої худоби.

3.2. Землекористування та розвиток рослинництва і кормової бази

Головним фактором продовольчої безпеки країни є земля, на біохімічних властивостях якої вирощується рослинний продовольчий та кормовий продукт. Від інтенсивності і раціонального використання землі залежить кількість і якість виробленої продукції.

Характер використання землі виражається у структурі земле використання.

Структура земельних угідь  в динаміці за три роки показана в таблиці 1.

Таблиця 1Динаміка та структура земельних угідь

Показники

2006р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

га

%

га

%

га

%

Всього с.-г. угідь

у т.ч. рілля

3843

3339

100

86,9

9513

7568

100

79,6

9513

7466

100

78,5

246,3

225,7

Сінокоси

12,6

0,3

410,7

4,3

410,6

4,3

3259,5

Пасовища

195,2

5,1

684,9

7,2

684,9

7,2

347,7

Ліси та чагарники

173,8

4,5

79,6

0,8

79,6

0,8

45,8

Водоймища

0,8

0,1

-

-

-

-

-

Інші угіддя

121,2

3,1

-

-

-

-

-

Аналіз таблиці  1,.свідчить про те,  що за розмірами сьогодні господарство є одним із найкрупніших на Харківщині(9513га, у т.ч.с.-г. угідь 99%). Сінокоси і пасовища в структурі земельних угідь займають 11,5%. Раціональне ведення пасовищного господарства забезпечить найбільш економічне використання землі. Порівняно з 2006 роком кількість землі збільшилась у 2,5 рази.

В таблиці 2 наводяться дані, щодо виробництва сільськогосподарської продукції на 100 га угідь.

Таблиця 2 Вихід продукції та щільність поголів’я на 100 га земельних угідь

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

т

т

т

Вироблено на 100 га

т зерна

79

22

86

108

Вироблено на 100 га

с.-г. угідь т молока

32

20

12

38

М’яса (в живій масі)

0,8

1,0

0,4

50

Вироблено валової продукції, тис. грн..

1732

1986

1515

88

На 100 га ріллі

77

93

72

93

На 100 га с.-г. угідь

55

66

54

98

Вироблено товарної продукції, тис. грн..

1049

1200

1496

143

Валового продукту

-82

-628

-75

Чистого прибутку

--

--

--

--

Наявність худоби на 100 га с.-г. угідь, гол.:

Великої рогатої худоби

У тому числі корів

23

20

14

61

10

7

7

70

Як свідчить матеріал таблиці 2, у господарстві в 2008 році дещо збільшився обсяг виробництва зернових на 100 га угідь, проте суттєво зменшилося виробництво молока, м’яса та іншої продукції. Скоротилося виробництво валової продукції у грошовому еквіваленті. Таким чином можна заключити, що земля у господарстві використовується не ефективно.

Показником ефективності землі може бути також урожайність основних сільськогосподарських культур.

В таблиці 3 приведені дані, щодо структури посівних площ, а у таблиці 4 – урожайність сільськогосподарських культур.

Таблиця  3Динаміка та структура посівних площ

Культури

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

га

%

га

%

га

%

Зернові та зернобобові

1313

38,8

3773

52,7

3756

52,3

286,1

У т.ч. озима пшениця

683

20,2

1644

23,0

1675

23,3

245,2

Кукурудза на зерно

517

7,2

560

7,8

Ячмінь

494

14,6

1474

20,6

1466

20,4

296,8

Технічні культури, всього

463

13,7

867,3

12,1

856

11,9

184,9

Кормові, всього

1509

47,5

2521

35,2

2563,6

35,8

517,9

У т.ч. коренеплоди

--

--

--

--

--

--

--

Кукурудза на силос і з/к

495

14,6

1149

16,0

1196

16,7

241,6

Багаторічні трави, всього

1072

31,7

1207

16,8

1034

14,4

96,5

У т.ч. сіно

348

10,3

На зелений корм

621

18,3

Однорічні трави, всього

296

15

225

12

95

5

32

У т.ч. сіно

--

--

--

--

--

На зелений корм

Всього посівів

3385

100

7163

100

7175

100

212,0

Аналіз таблиці 3 показує, що площі посівів сільськогосподарських культур збільшились у 2007 році порівняно з 2005 роком на 3810га (113,6%).Найбільше збільшились площі під зернові і зернобобові культури (у 2,6 рази), кукурудзу на зерно (у 3,9 рази), технічні культури (у 3,6 рази). Кормові культури в структурі посівних площ займають 35,2%.

Таблиця  4  Урожайність сільськогосподарських культур, ц, га

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

ц/га

%

ц/га

%

ц/га

%

Зернові і зернобобові, в середньому

24,1

28,3

34,4

142,7

У т.ч. пшениця озима

26,8

111

32,6

109

42,6

131

159,0

Кукурудза на зерно

--

--

32,5

--

31,0

--

--

Ячмінь

25,5

65

23,3

60

26,6

101

104,3

Кормові коренеплоди

--

--

--

--

--

--

--

Кукурудза на силос і з/к

142,6

1753

188,6

132,2

Багаторічні трави на сіно

43,4

31,3

33,5

77,2

Багаторічні трави на з/к

214,2

152,4

191,1

89,2

Однорічні трави на сіно

43,4

16,5

--

--

Однорічні трави на з/к

214,2

77,7

236

110,2

Що стосується аналізу таблиці № 4, то слід зауважити, що урожайність зернових і зернобобових культур у господарстві знизилась на 45 % пшениці на 35 %, ячменю на 14 %, кукурудзи на силос і зелений корм на 41 %, багаторічних трав на зелений корм на 12 %.

Такий стан речей є негативним. Господарство не використовує потенціальні можливості землі і сортів сільськогосподарських рослин, щоб отримувати високі і сталі врожаї. Це перш за все відсутність технології виробництва продукції рослинництва і культури землеробства. Зниження урожайності негативно впливає на формування кормової бази (таблиця 5).

Таблиця 5 Баланс кормів, ц к. од. на 2008 рік

Види корму

Потреба

Надійшло

% забезпеченості

Концкорми, всього

300

120

74

Грубі, всього

800

620

77

У т.ч. сіно

280

280

100

Сінаж

170

100

59

Солома

450

240

53

Соковиті, всього

2800

2100

75

У т.ч. коренеплоди

--

--

--

Силос

2800

2100

75

Зелені, всього

4500

5200

115

Всього кормів, ц к. од.

19550

17000

87

Те ж на умовну голову

55

48

87

Перетравний протеїн на 1 к. од.

130

122

94

Як показує аналіз таблиці балансу кормів, господарство лише на 40 % забезпечило концкормами, 72 % - грубими, 59 % - сінажем. Навіть соломою господарство забезпечено лише на 53 %.

Такий стан кормового балансу не буде сприяти розвитку тваринництва та покращення його продуктивності. У господарстві слід змінити ставлення до сільськогосподарської діяльності  та збільшити виробництво продукції рослинництва та тваринництва.

3.3. Трудові ресурси та товарна продукція

Структура товарної продукції – це показник, який визначає виробничу направленість господарства. Економічну ефективність виробництва визначають по кількості  валової і товарної продукції, а також по використанню трудових ресурсів.

В таблиці 6 наводяться дані, щодо структури товарної продукції.

Таблиця 6  Динаміка та структура товарної продукції

Галузі

2006 р.

2007р.

2008 р.

2008 в % до 2006

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Тис.грн

%

Рослинництво, всього

948

10,2

64192

31,3

6703

27,7

707,1

У т.ч. зерно

431

34

2651

13,4

Тваринництво, всього

8292

85,7

12101

61,2

15229

63,0

183,7

У т.ч. молоко

6408

69,4

9311

47,1

11585

47,9

180,8

М’ясо ВРХ

188,3

11

2539

12,8

347

1,4

184,3

Плем. продаж ВРХ

--

--

--

--

--

--

--

Всього по рослинництву і тваринництву

9240

100

19784

100

24164

100

261,5

Як свідчить таблиця 6 показники у 2008 році порівняно з 2006 роком значно збільшились обсяги товарної продукції у грошовому виразі. Що стосується структури товарної продукції, то слід  відмітити, що у 2008 році на продукцію галузі тваринництва припадає 63% вартості всієї товарної продукції і в тому числі на вартість молока 47,9%.В зв’язку з укрупненням у 7 разів зросла вартість товарної продукції галузі рослинництва.

В господарстві за останній період значно зменшилася чисельність працівників (таблиця 7).

Таблиця  7  Ефективність використання трудових ресурсів

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

Середньорічна кількість робітників, чол..

306

439

404

132,0

У т.ч. в тваринництві

133

212

273

205.3

Валова продукція с.-г. по господарству, тис. грн..

7962

17680

17773

223,2

У т.ч. в тваринництві

5863

Вироблено ВПСГ на 1 робітника в середньому по господарству, грн.

26020

40657

43992

169,1

У т.ч. в тваринництві

44082

Середньорічна зар. плата на 1 працівника в середньому по господарству

10424,9

10416

17901

171,1

У т.ч. в тваринництві

Із таблиці видно, що кількість робітників в господарстві збільшилась у 1,3 рази. При цьому валова продукція с . г . по господарству зросла більш чим вдвоє , але із розрахунку на одного робітника у 2008 році порівняно з 2006 роком продукції вироблено на 69,8% більше. Середньорічна заробітна плата на одного працівника за три роки зросла на 71,7%.

Продукція вироблена і продана підприємством заготівельним організаціям, переробним підприємствам, на біржах, на експорт, своїм працівникам, а також використана на обмін за бартерними угодами називається товарною продукцією.

Структура товарної продукції визиває спеціалізацію підприємства

3.4. Продуктивне тваринництво та економіка господарства

Економіка господарства в значній мірі визначається ефективністю ведення галузі тваринництва. Галузь тваринництва, як свідчать дані таблиці 8, за останні роки набула катастрофічних деструктивних тенденцій. Так поголів’я худоби зменшилося на 44 %, в тому числі на 30 % скоротилося поголів’я корів. Фактично знищено свинопоголів’я. Продуктивність тварин низька і в декілька разів нижче їх потенційних можливостей. Надій на корову становить 4344 кг, Прирости худоби становлять 568 .На 100 корів у господарстві отримують 83,8  телят. Все це свідчить про  ефективність галузі тваринництва.

Кількість поголів’я великої рогатої худоби та його величина продуктивності обумовлюють валовий вихід продукції, дані яких представлені в таблиці 8.

Таблиця 8 Поголів’я та продуктивність тварин

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

Велика рогата худоба, всього голів

2674

3361

3361

125,7

У т.ч. корови

1050

1470

1470

140,0

Надій молока на середньорічну корову, кг

5833

6225,0

4344

74,5

Середньодобовий приріст, г

686

540

568

82,8

Вихід телят на 100 корів, гол

-

78,2

83,8

107,2

Аналіз таблиці 8 показує, що при збільшенні поголів’я великої рогатої худоби (125,7%), у тому числі корів (140,0%) величина надою на середньорічну корову значно зменшилась. Також зменшився приріст великої рогатої худоби до 568г (-17,2%)

В таблиці 9 наводяться дані щодо виробництва і продажі сільськогосподарської продукції.

Таблиця 9 Виробництво  і продаж продукції, ц

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

Виробництво:

Зерно,

29975

90196

123106

410,7

Соняшник,

4210

15824

10328

245,3

Молоко, ц

59500

62250

63863

107,3

Приріст всього, ц

4078

4163

4246

104,1

У т.ч. ВРХ

210

240

120

57

Продаж:

Зерно, ц

10766

32595

85449

793,7

Соняшник, ц

3818

16783

10090

264,3

Молоко, ц

51430

57930

60948

118,5

М’ясо, всього, т

44

61

12

45

У т.ч. ВРХ, т

2759

133

2927

106,1

Із таблиці 9 видно, що завдяки обєднанню двох господарств. Спостерігається збільшення виробництва і продажу сільськогосподарської продукції.

В таблиці 10 наводяться дані економічної ефективності господарювання.

Таблиця 10 Собівартість, витрати праці та кормів на 1 ц продукції

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2008 в % до 2006

Собівартість 1 ц в грн.:

Молоко

77,10

8536

120,08

155,7

Приріст худоби

769,27

1093,64

1624,88

211,2.

Затрати праці на 1 ц, люд/год:

Молоко

10,2

16,9

16,7

У 1,6 р. б.

Приріст худоби

83,7

96,1

325

У 3,9 р. б.

Витрати кормів на 1 ц, ц к. од.:

Молоко

0,89

1,4

1,06

119,1

Приріст худоби

10,6

11,9

12,2

115,1

Аналіз таблиці показує, що собівартість молока за останні роки зросла в 2,8 рази, приріст худоби - в 1,9 разів, приріст . Збільшилися затрати праці на виробництво одиниці продукції, а також витрати кормів (в кормових одиницях).

В цілому підсумовуючи розділ слід визнати, що організаційно-управлінська система господарства не ефективна. Є мабуть прорахунки керівництв і спеціалістів, щодо ефективного господарювання, доцільного використання земельних ресурсів, потенційних можливостей сортів рослин і продуктивного тваринництва.

В таблиці 11 наводяться дані, щодо рентабельності виробництва продукції у господарстві. Ці матеріали дають підсумкову характеристику виробничої діяльності підприємства. Як свідчать дані, виробництво всіх видів продукції у господарстві в цілому є не рентабельним. Особливо збитковим є тваринництво. Рентабельність виробництва молока становила  мінус 43 %.

Виходячи з аналізу господарської діяльності слід зазначити, що такий стан виробництва не має права на існування. Отримувати збитки на родючій землі – це нонсенс. Керівництву господарства потрібно залучити науковців для вивчення проблеми, розробки та впровадження сучасних прогресивних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Виходячи з такого стану нами вивчений потенціал продуктивності стада господарства та показана можлива модель формування племінного ядра і селекційного процесу в цілому

Ми дослідили, що продуктивність тварин в господарстві  низька. Надої дещо знизилися. Це зумовлено перш за все безгосподарності. Тварини  отримують велику кількість кормів. Годівля продуктивного стада корів задовільна.

Проте, такий стан галузі молочного скотарства не може задовольняти господарство. Діяльність господарства має бути спрямована на значне поліпшення продуктивних і племінних якостей стада.

Для цього ми дослідили потенційний рівень продуктивності корів кращих заводських ліній та розробили селекційну схему створення нового високопродуктивного стада на базі існуючого маточного поголів’я та залучення в селекційну систему кращих плідників. Ці матеріали наводяться в розділі 3.


Таблиця  11

Рентабельність виробництва продукції

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Вируч. від реаліз. тис. грн..

Собіварт. реаліз. прод., тис. грн..

Прибутки (+), збитки (-), тис. грн..

Рівень рентабельності, %

Вируч. від реаліз. тис. грн..

Собіварт. реаліз. прод., тис. грн..

Прибутки (+), збитки (-), тис. грн..

Рівень рентабельності, %

Вируч. від реаліз. тис. грн..

Собіварт. реаліз. прод., тис. грн..

Прибутки (+), збитки (-), тис. грн..

Рівень рентабельності, %

Всього по підприємству

1130,6

1048,6

-82

-8

1053,6

1682,0

-628,4

-52

1382,3

1457,7

-75,4

-5

Рослинництво

592,4

408,3

+184,1

+45

620,1

461,7

+158,4

+34

678,5

701,2

-23

-3

У т.ч. зерно

317,5

227,8

+90

+39

197,3

192,5

+5

+2

551,2

621,1

-70

-11

Тваринництво

523,5

553,0

-30

-5

363,4

676,9

-313

-46

274,3

546,7

-272

-50

У т.ч. м’ясо ВРХ

98,2

115,2

-17

-15

143,3

421,8

-278

-66

48,3

119,6

-71

-60

Молоко

377,5

377,6

0

0

202,5

220,9

-18

-8

208,3

371

-163

-43


4. Аналітична частина

4.1. Загальна характеристика тваринництва

Потужність молочнотоварної ферми господарства розрахована на 1000 голів великої рогатої худоби, однак за останні три роки чисельність поголів’я постійно скорочувалося.

На території ферми приміщенні обладнаний пункт штучного осіменіння корів, який відповідає всім вимогам зоогігієни і виробничої санітарії. А також повністю оснащений необхідними матеріалами, інструментами, обладнанням. Для проведення штучного осіменіння спєрмопродукцію завозять з Харківської обласної племстанції.

Тваринницькі приміщення є типовими, у них витримані всі зоогігієнічні вимоги. Є родильне відділення в господарстві,отелення проходить в цих приміщеннях. Новонароджених телят розміщують в індивідуальні клітки і утримують там до 20-денного віку, після чого передають телятницям. В телятнику телята утримуються в групових станках по 10 голів.

НА молочному комплексі дослідного господарства запроваджена технологія безприв’язного утримання худоби, де худобу годують на вигульно-кормових майданчиках, а відпочивають корови у приміщеннях з глибокою підстилкою.. Доять корів  в окремо розташованому доїльно-молочному блоці на установках «Ялинка».

Гній із стійла згрібають вручну в гнойовий канал, де змонтований транспортер, який видаляє його з корівника.

Влітку тварин утримують в літньому таборі. Літній табор розташований в зручному місці для забору води, підвезення зелених кормів і випасання корів. 

Табір має  під’їздні дороги з твердим покриттям, табірне утримання корів має позитивне значення, оскільки дає змогу оздоровити худобу, якісно виконувати ремонтні роботи, провести дезінфекцію приміщень.

В цілому технічні потенційні можливості господарства повністю не використовуються.

4.2. Селекційна і організаційна робота з великою рогатою худобою

4.2.1. Характеристика поголів’я за продуктивністю

Стадо  комплексу «Куту зівка»  представлено чистопородною худобою чорно-рябої молочної породи. Класність стада – висока.43,7% корів мають комплексний клас еліта-рекорд. Сумарним показником племінної цінності тварин є їх класність. Дані за цим показником наведені в таблиці 12.

Таблиця 12 Класний склад

Показники

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Голів

%

Голів

%

Голів

%

Всього корів

1035

100

1120

100

1350

100

Еліта рекорд

468

44

500

51

596

43,7

Еліта

325

36

465

30

478

50,5

І

191

13

150

16

176

36

11

54

7

5

3

30

12

З таблиці видною що 32,2% всього поголів’я за племінною цінністю відноситься до класу еліта-рекорд.

Немаловажні значення для підвищення молочної продуктивності корів має і правильне їх використання, яке характеризується рівномірним розподілом числа отелень за порами року таблиця 13

Таблиця 13 Розподіл корів за кількістю отелень

Показники

Всього корів

З них в отеленнях

1

2

3

4-5

6-7

8-9

10 і ст..

Голів

220

74

33

26

34

24

15

9

%

100

34,0

15,0

12,0

15,1

11,0

7,0

4,9

З даної таблиці видно , що корови за 1 та 2 лактаціями складають. 49,0%. З цього виходить, що стадо молоде і значна частина молодих корів припадає на первісток, котрих вводиться 34,2%, перевірених за власною продуктивністю. Постановку нетелі в групи в господарстві стараються здійснювати в 5-6 місячному віці тільності  з  метою  поліпшення  їх  підготовки  до отелення. Підготовка нетелі - це привчання їх до місця   утримання, до обслуговуючого персоналу, доїльних апаратів, до масажу вимені. Підготовлені до отелення нетелі з застосуванням масажу в майбутньому спокійно віддають молоко в доїльний апарат.

Для ремонту стада відбирають молодняк від корів, що мають високу молочну продуктивність. Перший відбір проводять при народженні за походженням. Другий раз молодняк відбирають в 6 місяців за живою масою, екстер’єром і конституцією. Третій раз молодняк відбирають перед осіменінням в 16-18 місяців, при цьому також оцінюють тварин за живою масою , яка повинна становити 2 90 кг, екстер’єром і конституцією. Молодняк , який має недоліки екстер’єру і розвитку вибраковується. Первісток у яких за перші місяці після отелення надій становить менше ніж 10,5 кг за добу і непридатних для машинного доїння також вибраковують. Заключна оцінка первісток проводиться за 305 днів лактації.

Ремонт стада повинен забезпечувати ріст продуктивності. А цього можна досягти селекцією за власною продуктивністю, яка можлива при введенні в основне стадо 30-35 % первісток на 100 корів.

Молочна продуктивність - ознака спадкова. Під впливом відбору, умов годівлі і утримання, та ряду інших факторів, вона може значно змінюватися. Рівень молочної продуктивності є однією з основних селекційних ознак в молочному скотарстві.

Таблиця 14 Характеристика корів за молочною продуктивністю

Роки

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Стандарт еліта

І лактація

Голів

349

290

407

Надій, кг

5162

4972

4741

4900

% жиру

3,2

3,5

3,4

3,6

Кг молочного жиру

165

174

161

175,6

ІІ лактація

Голів

118

285

229

Надій, кг

5934

5200

4862

5100

% жиру

3,13

3,5

3,67

3,7

Кг молочного жиру

173

182

178

ІІІ лактація

Голів

405

353

423

Надій, кг

5557

5487

5283

5500

% жиру

3,21

3,6

3,7

3,7

Кг молочного жиру

179

197

196

В середньому по стаду

Голів

872

928

1059

Надій, кг

5375

5238

4984

% жиру

3,2

3,5

3,59

Кг молочного жиру

172

185

179

Аналіз показників молочної продуктивності корів свідчить про те, що у 2008 році було оцінено 1059.В зв’язку з укрупненням стада, недостатньої пристосованості корів до крупно групового утримання надій корів у 2008 році порівняно з 206 роком зменшився до 4984кг.Якщо корови стада по величині надою перевищують вимоги стандарту, то по вмісту жиру та білку в молоці уступають цим вимогам.

Вимоги стандарту до надою перевищуються по всіх лактаціях. Вміст жиру в молоці , нищій за вимоги стандарту породи.

Таблиця 15 Характеристика корів за показниками жирності (дані за 2008 рік)

Продуктивність  корів, кг

нища за З,29

3,30-3,39

3,40-3,49

3,6-3, 79

3,8-3,99

всього гол

%

До 2000

2

44

25

13

84

15,3

2001-2500

1

118

81

34

134

42,8

2501-3000

1

98

28

20

107

26,7

3001-3500

15

11

14

40

7,1

3501-4000

13

10

7

30

5, 6

всього голів

4

194

132

90

420

100

0,7

53, 4

29,4

16,5

100

Більша частина корів стада (54,9%) має вміст жиру в молоці 3,2-3,4%. Однак значна частина стада (38,5%) представлена рідкомолочними коровами ( 3,4- 3,59%). Тобто 72% корів мають жирномолочність нижчу від вимог стандарту.

Оскільки в господарстві застосовується тільки машинне доїння корів, необхідно вести постійну селекційну роботу, спрямовану на поліпшення фізіологічних і морфологічних властивостей вимені.

Ці ознаки успадковуються нащадками як з боку матері, так і з боку батька. Шляхом відбору  тварин за бажаними ознаками через одне два покоління можна виростити корів з гарно сформованим вим’ям. Для механізованого доїння найбільш придатні корови, у яких середня швидкість молоковіддачі коливається в межах 1,5-3,5 кг за хвилину.  Корови з швидкістю молоковіддачі, нищою за 1,5 кг за хвилину подовжують процес доїння і знижують молочну продуктивність  ( таблиця 16).

Таблиця 16 Середня швидкість молоковіддачі

Роки

Лактації

Кількість голів

Середній  надій за добу, кг

Швидкість молоковіддачі кг/хв

2006

І

120

8,5

1,4

II

90

11, 0

1,5

III і ст,

210

12,3

1, 64

2008

І

74

9,1

1,47

II

33

11,6,

1, 65

III і ст

113

12,7

1,6

Аналіз таблиці 16 показав, що оцінка і старанний відбір. Корів на придатність до машинного доїння дає можливість підвищити швидкість молоковіддачі.

Жива маса тварин є дуже цінною господарською ознакою, що визначає в деякій мірі молочні якості. Тварина з низькою живою масою здатна виробити за одиницю часу менше продукції ніж крупна тварина при аналогічних умовах утримання і годівлі.

Дані про динаміку живої маси наведені в таблиці 17.

Таблиця 17 Характеристика, корів за. живою масою

Роки

І лактація,

II лактація

III лактація і старші

Всього

Жива маса, кг

Жива маса, кг

Жива маса, кг

Жива маса, кг

2006

552

589

625

594

2007

577

606

631

632

2008

588

627

639

638

стандарт породи

550

600

620

З даних таблиці видно, що жива маса корів щорічно збільшується. В середньому по стаду збільшення становить 2 6 кг на корову, між надоєм і живою масою корів є позитивний зв’язок. Як видно з аналізу досліджень за три роки при збільшенні живої маси корів надій  за 1-у лактацію має сильну кореляцію (г=±0,72). За ІІ лактацію кореляція не така сильна і  має тенденцію до зниження.

Так у 2008 році ( вибірка п=20) г = + 0,69, 2007 році г =+0,57,

а 2006 році г =+0,43.

Більш різко виражена така тенденція у 2006 році. Так непрямолінійна залежність може пояснюватися тим , що зі значним збільшенням живої маси надій не буде підвищуватися. Існує визначений оптимум живої маси для чорно-рябої породи. Він коливається в межах довірених границь стандарту. Тому вести селекцію на постійно нарощування живої маси не доцільно.

Існує деякий зв’язок між окремими зовнішніми ознаками тварин і із продуктивності. Корови повинні бути міцної конституції, молочного типу, мати міцний кістяк і гарний екстер’єр ( мати не нижче ніж 8,0 балів). Дані про бальну оцінку наведені в таблиці 18.

Таблиця 18 Оцінка екстер’єру

Показники

Сума балів

Середній бал

7,0

7,5

8,0

8,5

9,0

9,5

10

Голів

7

74

52

37

15

2

--

8,5

%

3,5

34,5

24,1

17,2

7,3

1,4

--

Середній бал за екстер’єр - 8,5. що свідчить про добре виражений тип і гармонійність будови типа тварин.

На молочну продуктивність корів впливає також використання бугаїв - плідників, перевірених за якістю нащадків, які мають категорії поліпшувачів за молоком і жиром.

4.2.2. Організація відтворення стада

За останні роки скоротився термін господарського використання корів в середньому до 3-4 років. Корова за цей час встигає народити лише 2-3 теляти і навіть не залишає собі заміни. Дані вибракування корів показані в таблиці 19.

Таблиця 19 Вибракування корів

Роки

Вибракування корів

З них первісток

всього

на 100корів

всього

на 100корів

2006

105

25

33

8, 3

2007

49

20

20

5,4

2008

44

20

11

3,8

Передчасне вибуття корів відбувається головним чином через поширення необґрунтованих змін годівлі і утримання молочного стада. З даних таблиці видно, що в господарстві спостерігається зниження кількості вибракуваних корів.

В системі заходів по організації відтворення стада повинно бути передбачене привільне вирішення питання про терміни отелень протягом року. Планування строків отелень і осіменіння корів є одним із головних задач сучасного молочного скотарства.

Для кращого забезпечення населення продуктами тваринництва необхідна визначена рівномірність їх надходження  протягом року.

Дотримання рівномірності виробництва необхідне також для ритмічної роботи переробних підприємств, повнішого і рівномірного використання робочої сили, приміщень, засобів механізації. В господарстві протягом останніх трьох років проводиться робота, спрямована на одержання рівномірних отелень на протязі року. Регулювання отелень дійного стада здійснюються за рахунок поповнення нетелями, час отелення яких регулюють періодом  їх осіменіння.

На молочну продуктивність великий вплив має тривалість сухостійного періоду, тому що в цей період іде підготовка молочної галузі до майбутньої лактації. Впив тривалості сухостійного періоду  на  молочну  продуктивність  корів  в наступну лактацію вивчали різні дослідники. При узагальнені даних встановлено, що при сухостійному періоді 45-60 днів  надій корів за лактацію був на 20% вищим, ніж при сухостійному періоді менше ніж 30 днів  (таблиця 20).

Таблиця 20 Тривалість сухостійного періоду(Поголів’я від загальної численності)

Роки

До 30

31-50

51-70

71-90

Більше за  90

2006

10,2

35

28,8

25,3

0,8

2007

9,8

33,4

28,7

23,6

4,5

2008

15,6

31,6

27,4

19,8

5,5

Аналіз таблиці дозволяє відзначити, що сухостійний період збільшився на 8 днів. В 2008 році корови з сухостійним періодом до 60 днів, складають 74,65%.

Для господарства економічно вигідні корови, у яких сухостійний період не перевищує 60 днів. Їх надій вищий, ніж у корів, з тривалістю сухостійного періоду 70-90 днів. Тому необхідно вести направлену роботу з врахуванням цієї ознаки.

Немаловажне значення для молочної продуктивності має тривалість сервіс - періоду.

З ряду досліджень строків осіменіння після отелення вияснено, що раннє осіменіння ( до 30днів) значно знижує вірогідність настання тільності і, збільшує кількість осіменінь, що припадають на одне отелення. Витрати на багаторазові осіменіння не зменшують яловість і не скорочують фактичний між отельний період. Ранні осіменіння у випадку досягнення тільності скорочують лактаційний період, знижують добові, щорічні надої, приносячи збитки господарству. Нормальною тривалістю сервіс-періоду вважається 31-90 днів. Матеріали досліджень по господарству показані в таблиці 21.

Таблиця 21 Тривалість сервіс-періоду у корів(Відсоток поголів’я від загальної чисельності)

Показники

2006 р.,%

2007 р., %

2008р., %

До 30

8,8

9,6

11,5

31-60

31,7

33,3

36,9

61-90

30,9

29,1

30,6

91-120

13,2

16,6

11,7

Більш 121

15,4

11,4

9,4

В середньому

72

71

70

Аналізуючи дані таблиці 32,можна відзначити, що корови з тривалістю сервіс-періоду 31-90 днів складають 67,5% всього поголів’я.

4.2.3. Організація вирощування

В умовах промислового виробництва молока, що характеризується підвищеним введенням в стадо первісток, особливе значення має привільне вирощування високоякісного ремонтного молодняку. Без поліпшення вирощування ремонтного . молодняку неможливе підвищення продуктивності стада. Кінцева ціль вирощування ремонтних телиць - це одержання корів, здатних виявляти в конкретних умовах високу продуктивність при нормальній плодючості.

В господарстві родильного відділення немає, тому отелення корів відбувається в корівниках. Новонароджених телят дають облизати корові, потім теля розміщують в індивідуальну клітку, де воно знаходиться 20 днів. Телят в цей період обслуговує доярка. В перші дні телятам випоюють молозиво матері. Це молоко багате на перетравні поживні речовини, з ньому є глобулін носій імунних телець.

Через 20 днів - телят передають телятниці. В телятнику телята утримуються в групових станках по 10 голів.

Особливу увагу необхідно приділяти повноцінній годівлі ремонтних телиць. Чим інтенсивніший ріст тварин, тим раніше вони досягають статевої Зрілості, причому у великої рогатої худоби її настання пов’язано з віком. При повноцінній годівлі телиць вік настання статевої зрілості знизиться з одночасним збільшенням їх живої маси. За останні три роки вдалося досягти таких приростів ( таблиці 22) .

Таблиця  22 Середньодобовий приріст молодняку за віковими періодами

Роки

Група тварин

Приріст, г

Вік у місяцях

0-10

11-12

13-18

2006

Телиці

400

370

360

2007

Телиці

450

233

194

2008

Телиці

522

438

341

Ремонтним телицям б місячного віку згодовують на одну голову 320 кг незбираного молока 600 кг відвійок, 180кг концентратів, 260 кг силосу, 400 кг кормового буряка, 160кг сіна. В літній період соковиті корми замінюють зеленими. Динаміка живої маси показана в таблиці 23.

Таблиця 23 Характеристика молодняку за живою масою

Роки

Група молодняку

Жива маса

Живої маси при осіменінні

При народженні, кг

У віці, місяців

6

10

12

18

2006

Телиці

30

171

284

382

490

2007

Телиці

зо

171

285

382

490

2008

Телиці

зо

170

285

381

540

Стандарт

284

380

Наведені дані свідчать про те, що жива маса молодняку у вказані вікові періоди перевищує вимоги стандарту породи, але при формуванні стада з більш високим рівнем продуктивності, телиць необхідно вирощувати більш інтенсивніше, щоб можна їх було осіменяти в більш ранньому віці.. Схема вирощування телят показана в таблиці 24.

Таблиця 24 Схема, годівлі телят до 6 місячного віку

Вік

Добова даванка на голову,, кг

Днів

молоко

відвійки

концентрати

соковиті

сіно

сіль

1-5

6

6-10

6

11-20

6

21-30

6

3

0,1

0,1

31-40

3

6

0,2

1

0,2

41-50

8

0,4

1

0,4

51-60

6

0,7

2.

0, 6

8

61-70

6

0, 8

3

0, 8

ІЗ

71-80

6

1

3

1,0

16

81-90

6

1,2

3

1,2

18

91-100

6

1,4

4

1,4

22

101-110

3

1/5

4

1,6

26

111-120

3

1,5

5

1,8

ЗО

121-130

1,5

5

2,0

32

131-140

1,5

5

2,2

38

141-150

1,5

5

2,4

4 0

151-160

1,5

5

2,5

40

161-170

1,5

5

2,5

40

171-180

1,5

5

2,5

40

Після  6  місячного  віку  телиць  переводять  в приміщення,  де вони утримуються групами по 30-50 голів , без прив’язі. Клітки мають вільний вихід на вигульні майданчики, що дає можливість організувати для телят активний моціон протягом всього року. Раціон складають раз на місяць на групу телиць в відповідності з нормами і планами росту. В цей період телицям згодовують 1,5-2 кг концентратів, 5-8 кг сінажу, 5 кг силосу.

4.2.4. Паратипові фактори продуктивності

Велику роль для підвищення продуктивності тварин відіграє правильна організація годівлі і утримання.

Не зважаючи на те, що в господарстві велику увагу приділяють кормо виробництву, питання з кормами вирішено недостатньо.

В раціоні корів протягом року відчувається недостача сіна, в  зимовий період коренеплодів.

Незадовільна  кормова  база  спричиняє  зниження, надоїв  і  передчасний  запуск корів.  Часто раціони неможливо збалансувати через малу кількість набору кормів. Досягнутий рівень годівлі ще недостатній для реалізації генотипу чорно-рябої породи.

За даними бухгалтерського обліку за 2008 рік на 1 голову загодовано 39,7 ц кормових одиниць.

В літній період необхідна кількість протеїну забезпечується переважно за рахунок використання злакових і бобових трав зеленого конвеєра. В літній період тварини в достатній кількості забезпечені кормами, за добу на одну голову згодовується 40-60 кг зеленої маси.

Як в літній так і в зимовий період нормована годівля корів здійснюється по групах з врахуванням їх продуктивності і фізіологічного стану. Коровам з більш високою продуктивністю згодовують додаткове концентровані корми. Грубі корми, силос, сінаж, зелену масу, нормують для всіх корів однаково.

4.2.5. Годівля та утримання корів в сухостійний період

Відомо, що молочна продуктивність корів залежить від того, як їх готують до майбутньої лактації. Така підготовка має також велике значення і для майбутнього приплоду.

На початку запуску коровам знижують а потім і зовсім припиняють давати концентровані корми і поступово зменшують кратність доїння. З триразового переходять на дворазове, потім на одноразове доїння., потім корів доять через день, і зовсім припиняють доїння.

Щоденний моціон - необхідний елемент технології, що сприяє збереженню здоров’я і відтворювальної здатності корів при тривалому використанні.

На території ферми обладнані впорядковані вигульні майданчики для прогулянок корів  взимку.

4.2.6. Годівля корів після отелення

Після отелення коровам починають згодовувати помірну кількість кормів, дотримуючись поступовості переходу до кормів, що стимулюють організм і молочну залозу в напрямку збільшення виробництва молока.

Перші 10 днів після отелення з кожним днем збільшують даванку силосу, концентратів та інших кормів, згодовування яких на 10-й день доводять до певної норми, відповідно до добового раціону, розрахованого на певний рівень надою. Крім того , з метою роздоювання корові дають корми авансом в рахунок майбутнього надою з розрахунку його збільшення.

Таблиця 25 Раціон дійних корів в зимовий період

Корми

кг

К.од.

пер. протеїн

, г

Са, г

Р, г

Каротин, мг

Норма

9,6

940

65

45

410

Сіно злакове

3

0, 84

111

6,2

3,3

42

Солома ячмінна

2

0, 65

26

6, 6

1,6

р

Силос кукурудзяний

20

3,2

280

28

8

400

Сінаж злаково-бобовий

8

2,32

304

22,4

11,2

240

Дерть ячмінна

1,7

1,95

144,5

3,4

6,63.

0,34

Сіль кухонне

,г б

В раціоні

8, 99

865,5

76, б

30,73

690, 3

% до норми

-0, 61

-74, 5

+ 11, б

-14,27

+280,3

Як видно з наведеного прикладу, раціон годівлі корів не збалансований за основними показниками поживності. Причиною тому, в основному, є низька якість грубих кормів.

4.2.7. Генеалогічний аналіз гурту

Цінність методу розведення за лініями полягає у тому, що він вирішує таки завдання, як створення тварин з достатньо високою спадковістю, зумовленою концентрацією в породі великої кількості адитивних генів, що сприяють розвитку господарсько-корисних ознак, і підвищення гомозиготності до рівня, який не  зумовлює інбредної депресії, і збереження в породі достатньої мінливості. Генеалогічний аналіз стада сприяє об’єктивному вибору шляхів дальшого його поліпшення. Доцільно продовжити розведення тих ліній, які виявляють найбільш продуктивними в конкретних умовах.

Таблиця 26 Генеалогічна структура маточного гурту

п/п

Кличка та інд.№

бугая плідника

Належність до лінії

Корови

Кількість

голів

%

1.

Таль 19898

Лінія Р.Совріна

146

146

2.

Чебрець 933122

Лінія Віс Айдіала

12

12

3.

Боуке 1912819

Лінія Аннас Адема

520

40

Разом голів

__

50

100

Таблиця 27 Характеристика бугаїв-плідників різних ліній за походженням

п/п

Кличка та інд.№ бугая плідника

Лінія

Продуктивність предків

Індекс племінної цінності

М (мати)

МБ (мати-батька)

Надій, кг

%

жиру

Надій, кг

%

жиру

Надій, кг

%

жиру

1.

Таль 19898

Монтвик Чифтейна

8713

4,27

10886

4,13

8629,5

4,06

2.

Чебрець 43

Кипариса

8643

3,97

9293

4,29

9179,25

4,1

3.

Боуке 1912819

Аннас Адема

8283

4,23

10790

3,92

9284

4,13

В середньому

--

8546

4,16

10323

4,1

9030,9

4,09

Як видно з даних таблиці 26 генеалогічна структура маточного стада представлена трьома лініями:

  •  Лінія Монтвик Чифтейна – 10 голів,
  •  Лінія Кипариса – 20 голів,
  •  Лінія Аннас Адема – 20 голів.

З даних таблиці 27 видно, що найбільшу племінну цінність по надою має бугай-плідник Боуке 1912819 лінії Аннас Адема, також він має і високий відсоток жиру.

Отже доцільно продовжувати працювати з цією лінією.

Тип тварини визначає особливості будови тіла, які вказують на мету їх використання.  Об’єктивно оцінити тип можна з використанням промірів екстер’єру. В таблиці 28 показника оцінки тіло будови тварин.

З даних таблиці  випливає, що оцінка тіло будови корів модельного гурту проводилась методом вимірювання, тому можна порівняти середні показники промірів з стандартом, що наведені в LXXXIV тому ДПК. Отже, тварини лінії Кипариса цілком відповідають стандарту по висоті в холці, але щодо інших промірів, то результати не задовольняють стандарт. Тварини, що належать до лінії Монтвик Чифтейна мають високий зріст і міцний, широкотілий тип конституції, коса довжина тулуба та ширина в маклоках задовольняє стандарт.

Корови лінії Аннас Адема мають середній ріст, що не зовсім задовольняють стандарту. тварини мають широкі груди, глибина грудей та ширина в маклоках відповідають стандарту.

Слід відмітити, що тварини, які мають вим’я з ванно- або чашоподібною формою добре пристосовані до машинного доїння за умови, якщо частки вим’я рівномірно розвинені.

Таблиця 28 Проміри та оцінка тіло будови корів

Показники

Належність до лінії

Дані LXXXIV тому ДПК

До даних LXXXW тому ДПК,%

А

Б

С

1.

Проміри, см

Висота в холці

130,1

132,75

128,65

130

100

102,1

98,96

2.

Ширина грудей

44,8

45,5

47,55

50

89,6

91

95,1

3.

Глибина грудей

67,6

66,4

68,35

70

94,85

94,85

97,6

4.

Коса довжина тулуба

153,4

158,9

162,7

160

95,87

99,3

101,68

5.

Ширина в маклоках

47

51,45

51,75

55

85,45

93,54

94

6.

Обхват грудей

186,4

186,75

180,8

200

93,2

93,37

90,4

7.

Обхват п’ястку

18,72

18,67

18,7

20

93,6

93,35

93,5

8

Оцінка тіло будови, бал

8,3

8,5

8,97

9,5

87,3

89,47

94,42

9

З них оцінка вим’я

4,12

4,2

4,23

4,5

91,5

93,3

94

10

Форма вим’я

З них ванно подібна

1

12

2

--

--

--

--

11

Чашоподібна

2

5

13

--

--

--

--

12

Округла

7

3

12

--

--

--

--

4.2.8. Продуктивні та відтворювальні особливості ліній

Молочна продуктивність корів – результат взаємодії комплексу фізіологічних процесів організму, які контролюються багатьма системами генів і зумовлюють спадковий статус породи. Хоча породи молочної худоби  за спадковими ознаками і різняться між собою, проте основні закономірності їх поліпшення за допомогою селекції однакові.   

Матеріали щодо продуктивності поголів’я, яке ми взяли для моделювання в селекційний процес показані в таблиці 29.

Із таблиці видно, що коефіцієнт варіації Сv найбільший по лінії Монтвик Чифтейна – 9,98 майже по трьом лактаціям. По лінії Кипариса коефіцієнт варіації по першій лактації складає 4,56, по лінії Аннас Адема коефіцієнт варіації найбільший у другій лактації.

Критерій достовірності вищій по першій лактації.

Таким чином ми можемо констатувати, що потенційні можливості стада досить високі. В перспективі є можливість створити стадо з рівнем продуктивності 8-10 тисяч кг молока за лактацію.


Таблиця  29

Надій корів різних ліній

п/п

Кличка та інд.№ плідника (батька)

Лінія

Кількість корів, голів

Надій

І лактація

ІІ лактація

ІІІ лактація

Най-

вища

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

1.

Таль 65429

Монтвик Чифтейна

10

2531,1

84,2

9,98

3074

102,3

9,98

3980

132

9,96

4108,6

136,6

9,98

2.

Чебрець 43

Кипариса

20

3167,2

32,8

4,56

4092,2

42,27

4,5

4739,8

43,1

1,2

4945,35

16,8

1,49

3.

Боуке 1912819

Аннас Адема

20

3418

35,5

4,56

4031,7

41,8

4,57

4309,45

44,3

4,5

4601,1

47,7

4,56

Критерій достовірності (td)

--

--

153

--

72,5

--

21,18

--

16,58

--


В таблицях 30 і 31 наведені дані по показникам жирномолочності. Аналіз таблиці 30 свідчить про те, що показники жирномолочності стада не високі. В середньому жирномолочність по лінії Монтвика Чифтейна варіює від 3,62% до 3,7%. При цьому з віком корів цей показник погіршується. Слід зазначити, що дуже висока мінливість цієї ознаки. Насамперед це свідчить про наявність матеріалу для добору, а по друге – це статистична погрішність. Коефіцієнт достовірності становить ‹ 0,4 та ‹ 0,1.

Антологічна залежність спостерігається і по кількості молочного жиру (таблиця 31).

Таким чином ми можемо стверджувати, що потенційні можливості стада по жирномолочності не високі.


Таблиця 30 Жирномолочність корів різних ліній

п/п

Кличка та інд.№ плідника (батька)

Лінія

Кількість корів, голів

Вміст жиру в молоці,%

І лактація

ІІ лактація

ІІІ лактація

Най-

вища

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

1.

Таль 65429

Монтвик Чифтейна

10

3,7

0,39

31,89

3,68

0,39

31,66

3,67

0,39

31,35

3,62

0,39

31,36

2.

Чебрець 43

Кипариса

20

3,66

0,18

22,39

3,64

0,18

21,5

3,71

0,18

22,38

3,72

0,19

22,37

3.

Боуке 1912819

Аннас Адема

20

3,6

0,18

22,4

3,67

0,18

22,36

3,71

0,18

22,37

3,69

0,18

22,37

Критерій достовірності (td)

--

--

0,40

--

0,30

--

0,10

--

0,15

--


Талиця 31 Характеристика корів різних ліній за виходом молочного жиру

п/п

Кличка та інд.№ плідника (батька)

Лінія

Кількість корів, голів

Продукція молочного жиру, кг

І лактація

ІІ лактація

ІІІ лактація

Най-

вища

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

1.

Таль 65429

Монтвик Чифтейна

10

93,93

10,1

32

113,03

12

32,2

152,11

16,5

32,5

145,09

15,79

32,6

2.

Чебрець 43

Кипариса

20

116,14

6

22,9

155,25

8,16

23

178,57

9,38

23,1

186,39

9,7

22,99

3.

Боуке 1912819

Аннас Адема

20

127,13

6,59

22,8

146,6

7,6

22,9

161,06

8,49

23,19

168,47

8,79

22,9

Критерій достовірності (td)

--

--

12,6

--

5,87

--

10,9

--

1,45

--


В таблиці 32 ми наводимо дані, щодо вікової динаміки по живій масі корів стада.

Як видно з даних таблиці 32 найбільшу живу масу мають корови лінії Монтвик Чифтейна – 511,8 кг в середньому, а найнижчу корови лінії Аннас Адема – 474,2 кг, td = 0,19.

В практиці використовують близько 30 параметрів для оцінки відтворної здатності корів і бугаїв. Коефіцієнт відтворення (КВ) корів можнавизначити за методикою розробленою Д.Т. Вінничуком (1970);

КВ = ( КТ / В) х 100,  де

  •  КТ - кількість телят за досліджуваний період, від однієї корови;
  •  В – вік корови, роки.

Матеріали щодо відтворювальної здатності показані в таблиці 33.

В цілому слід зазнати, що в майбутньому є всі перед посилки для, того, щоб створювати у господарстві високопродуктивне стадо з високими показниками племінної цінності.


Таблиця 32 Характеристика корів різних ліній за живою масою

п/п

Кличка та інд.№ плідника (батька)

Лінія

Кількість корів, голів

Жива маса, кг

І лактація

ІІ лактація

ІІІ лактація

Най-

вища

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

М±m

cv

1.

Таль 65429

Монтвик Чифтейна

10

417

11,4

21,4

483,0

19,2

19,2

521,2

17,2

17,4

511,8

18

31,7

2.

Чебрець 43

Кипариса

20

403

19,7

22,8

459,3

12,4

17,8

448

275

23,4

494,5

25

22,4

3.

Боуке 1912819

Аннас Адема

20

389

18,0

21,4

411

22

26,8

469

8,4

11,2

474,2

24,1

4,7


Таблиця 33 Показники продуктивності і відтворної здатності корів різних ліній в залежності від інтенсивності роздоювання за першу лактацію

Надій за І лактацію від вищої,%

Лінія Монтвик Чифтейна

Лінія Кипариса

Лінія Аннас Адема

Середній надій за І лактацію

Надій за найвищу

КВ, %

Кількість корів, гол

Середній надій за І лактацію

Надій за найвищу

КВ, %

Кількість корів, гол

Середній надій за І лактацію

Надій за найвищу

КВ, %

Кількість корів, гол

До 50,9

2685

5301

175

2

51-55,9

4888,6

7501

140

5

24507

4600,7

120

7

56-65,9

4246

4979

7902

7160

133

166,7

1

1

61-65,9

4363,7

4921,7

5648,57

6507,7

133,3

166,7

7

3

66-70,9

4644,9

5995,9

133

7

3370

3152,7

3003,2

4821

4611,7

4429

150

133

166,7

1

3

5

71-75,9

5546,8

6944

150

4

76-80,9

81-85,9

5348,5

6151,5

100

2

86-90,5

91-95,9

3991

4205,5

133

2

96-100


4.2.9.Аналіз добору та підбору у групі

У сучасних умовах добір тварин характеризується перед усім комплексно. Комплексна оцінка проводиться перед усім завдяки щорічним бонітуванням, на підставі яких здійснюється добір худоби.

За формою діючий добір бува фенотипічним, генотипічним, побічним, стабілізуючим і технічним. Побічний добір показує цілісність організму і якщо вести добір за корелюючи ми ознаками, то можна сприяти накопиченню цінних якостей у тварин.

Таблиця 34 Кореляція між основними показниками продуктивності у корів різних ліній

№ п\п

Лінія

Коефіцієнт кореляції (r) між ознаками

Надій - % жиру

Надій – кількість молочного жиру

% жиру – кількість молочного жиру

Надій – жива маса

1.

Лінія Монтвик Чифтейна

0,5

0,4

0,4

0,5

2.

Лінія Кипариса

00,9

0,5

0,3

0,1

3.

Лінія Аннас Адема

0,8

0,1

0,2

0,8

На підставі одержаних результатів, що показані у таблиці 34 можна зробити висновок, по лінії Монтвик Чифтейна доцільно вести селекцію на збільшення надою та відсотку жиру у молоці.

Лінія Кипарису має позитивну кореляцію між усіми ознаками.

По лінії Аннас Адема досить висока позитивна кореляція між надоєм і живою масою, саме в цьому напрямку слід проводити селекційну роботу, адже якщо існує висока позитивна кореляція, то нема необхідності вести одночасний відбір за кожною з них і витрачаючи кошти на контроль обох ознак.

Оскільки спадковість батька і матері у рівній мірі впливають на потомство, їх відносні внески слід зрівняти, взявши середнє значення з обох селекційних диференціалів.

Очікувану відповідь на добір можна виразити за формулою:

R

=

h2

x

So + Sm

2

 де So і Sm – відповідні селекційні диференціали чоловічого (батька) і жіночого (матері) матеріалу.

So = Mg – Мм,

де, Mg середня продуктивність дочок,

 Мм – середня продуктивність ровесниць.

Sm = П – С,

де, П – середня продуктивність племядра,

С – середня по стаду.

So (надій) = Mg – Мм = 4640,28 – 3140,3 = 1499,98

Sm (надій) = П –С = 5359 – 4640,28 = 718,72

So (жир) = Mg – Мм = 3,69 – 3,65 = 0,04

Sm (жир, %) = П –С = 3,7 – 3,69 = 0,01

R (надій) = 0,3 х

1499,98+718,72

=332,8

2

R(%жиру)= 0,5 х

0,04+0,01

= 0,0125

2

4.3. Селекційно-генетична ситуація в гурті

Для виконання даної дипломного проекту було сформовано модельне стадо корів чорно-рябої породи кількістю 50 голів.

З них 10 голів належать до лінії Монтвик Чифтейна, 20 – лінії Кипариса, 20 – Аннас Адема.

Так як чорно-ряба порода є спеціалізованою на отримання високої молочної продуктивності то тварини мають характерний тип будови тіла, з добре розвинутою молочною залозою добре пристосованою до машинного доїння.

Продуктивність корів в середньому по гурту становить 4640,3 кг з вмістом жиру в молоці 3,69 %, що майже відповідає стандарту.

При розрахунках коефіцієнтів кореляції було виявлено, що селекційна робота по підвищенню надоїв та % жиру в молоці може бути позитивною у трьох ліній.

Повторний підбір вже перевірених поєднань з підвищеною імовірністю гарантує одержання запланованих результатів.

5. Проектна частина

5.1. Розробка моделі та параметрів добору

Моделювання процесів селекції ґрунтується на закономірностях передачі спадкової інформації від батьків потомкам залежно від структури стада, інтенсивності його ремонту, методів розведення і т.д.

Найбільш поширені прості моделі селекції у стадах, де ще мало використовують бугаїв-поліпшувачів, оцінених за якістю потомства і прогресивний розвиток стада відбувається за рахунок відбору маточних груп (селекція типу, мати-дочка).

Інтенсивність заміни молочного стада корів залежить від рівня вибраковування низькопродуктивних тварин  і С.І.Святченко (1981), Б.О.Агаров запропонували таку формулу розрахунку темпу ремонтного молочного стада:

Р = 100 +

Вн х Т

Вбр

де Р – заплановані надої введених у стадо первісток у відсотках до середнього надою вибракуваних корів;

Вн – валовий надій наявного стада;

Т – запланований темп збільшення молочної продуктивності корів ( + 1,2,3% і вище);

Вбр – валовий надій групи вибракуваних корів.

Р = 100 +

4640,28 х 1

3683

                     Р = 101,26

5.2. Формування племінного ядра

Основним принципом селекції великої рогатої худоби молочного напрямку є добір з високими показниками надою вмісту жиру і білку.

Для розрахунку розмірів племінного ядра як простому, так і розширеному відтворенні доцільно користуватися формулою (М.І.Дмітрієва):

У = ( Р + Б) х 2,86 = (0+20) х 2,68 = 54%

де У – розмір плем ядра, %

Б – рівень бракування корів, %

2,68 – коефіцієнт.

Таблиця 35 Характеристика стада за основними селекційними показниками

Група

Поголів’я

Лактація

Продуктивність

Жива маса, кг

Продуктивність матері

%

голів

Надій,

кг

Вміст жиру у молоці %

Молочний жир, кг

Надій, кг

Вміст жиру у молоці %

Молоч

ний жир, кг

Племін

не ядро

50

27

І

3245

3,6

121

ІІ

4213,9

3,69

155,8

ІІІ

5192

3,73

195

найвища

5359

3,7

200,5

486

4008,9

3,72

149

Виробнича група

30

13

І

2805,5

3,7

113,7

ІІ

3259,6

3,37

129

ІІІ

3743,6

3,4

135,8

найвища

3883,4

3,33

138,4

461

2954

3,36

99,3

Брак

20

10

І

2930,6

3,59

105

ІІ

3320,7

3,59

129,8

ІІІ

3247

3,64

127,9

найвища

3683

3,6

133,6

492

3435

3,65

125

У середньому

100

І

3140,3

3,64

116

ІІ

3864,36

3,66

143

ІІІ

4415,7

3,7

166

найвища

4640

3,69

170,9

489,8

3809

3,69

140,6

5.3. Визначення препотентності та прогнозування племінної цінності плідників

Основною міркою препотентності самок служить подібність дочок з матерями. Оскільки потомство успадковує свої якості і від батька і від матері, то іноді прямо порівняти дочок за їх продуктивністю із батьками не можливо, тому препотентність плідників визначають шляхом порівняння його дочок з матерями.

З цією метою може бути використаний метод кореляції поміж продуктивністю дочок плідника та їх матерів за формулою:

І п   =    r g    x   m,

де Іп – індекс препотності плідника,

r – коефіцієнт кореляції поміж ознаками дочок та їх матерів.

Таблиця 36 Характеристика бугаїв плідників різних ліній за індексом препотентності

п/п

Кличка та інд.№ плідника-плідника

Лінія

Індекс препотентності

1.

Таль 65429

Монтвик Чифтейна

-0,9

2.

Чебрець 43

Кипариса

0,19

3.

Боуке 1912819

Аннас Адема

0,4

Селекційні методи передбачають комплексний вплив на тварин з метою зміни їх спадкових якостей у визначеному напрямку за допомогою племінної роботи.

Методи удосконалення існуючих порід і типів включають комплекс зооінженерних заходів, до яких входять методи розведення, добору і відбору, оцінки плідників за якістю нащадків, організаційні прийоми.

З метою селекції тісно пов’язані технологічні, які включають технологію вирощування ремонтного і племінного молодняку і роздій корів.

Основні напрямки у вирішенні завдань племінної справи:

  •  розробка і впровадження у виробництво ефективних методів розведення, підбору і добору тварин;
  •  здійснення ефективних методів індивідуальної та крупномаштабної селекції з використанням персональних комп’ютерів;
  •  впровадження у виробництво новітніх досягнень біотехнологій;
  •  підвищення ефективності робіт по удосконаленню існуючих, створення нових і збереженню вітчизняних порід і типів великої рогатої худоби;
  •  впровадження у виробництво ефективних технологій з урахуванням різних форм господарювання та організації праці, що сприятиме максимальній реалізації породного генофонду тварин;
  •  розвиток державної бази племінної справи, як основи інтенсифікації тваринництва в країні;
  •  посилення уваги в селекції худоби до технологічних ознак, серед яких споживання і використання об’ємистих кормів, стійкість тварин до різних захворювань і стресів та інші.

5.4. Проект підбору

Підбір у молочному стаді є завершальним етапом цілого ряду прийомів попереднього відбору і оцінки тварин за комплексом ознак.

Таблиця 37 План групового підбору

Показники продуктивності

По стаду

По племінному ядру

По виробничій групі

Основний бугай-плідник

Зміняючий бугай-плідник

М

ММ

МБ

М

ММ

МБ

Надій за 305 днів лактації, кг

4640

5359

3883,4

6392

6038

7225

6207

6215

7568

Середній вміст жиру у молоці, %

3,69

3,7

3,33

3,95

3,85

4,44

3,82

3,97

3,95

Кількість молочного жиру, кг

170,9

200,5

138,4

252,6

232,4

320,7

237,1

246,7

298,9

5.5. Розрахунки селекційного диференціалу та ефекту селекції

Прогноз результатів селекційної роботи можна отримати використовуючи формулу ефекту селекції за покоління:

S E = S d  x  h 2

А при визначенні ефекту селекції за рік формулу:

S E =

S d  x  h 2

і

де SE – селекційний ефект;

Sd – селекційний диференціал ознаки добору;

h2 – коефіцієнт спадковості ознаки у даному стаді;

і – інтервал поміж показниками, років.

S E уд =

56,15  х  0,3

= 3,37

5

S E уд =

57,28  х  0,3

= 3,34

5

S E жир =

0,018  х  0,5

= 0,0018

5

S E жир =

0,01  х  0,5

= 0,001

5

Сумарний ефект селекції за покоління з урахуванням селекційного диференціалу по материнській та батьківським лініям можна визначити за формулою:

S Eс =

(Sdm  +  Sdo)  x  h 2

2  x  і

де Sdm – селекційний диференціал за материнською лінією;

Sdo - селекційний диференціал за батьківською лінією;

h 2  - коефіцієнт спадковості ознак у даному стаді;

і – інтервал поміж поколіннями, років.

S Eс =

(719  +  1152,75)  x  0,3

= 56,15

2  x  5

S Eс =

(719  +  1190,25)  x  0,3

= 57,28

2  x  5

S Eс =

(0,01  +  0,35)  x  0,5

= 0,018

2  x  5

S Eс =

(0,01  +  0,19)  x  0,5

= 0,01

2  x  5

Селекційний диференціал за материнською лінією можна виразити формулою:

Sdm = Mо – Мсm,

де Мо – середнє по селекційній групі;

Мст – середнє по стаду.

Sdm =5359 -4640 = 719

Sdm =3,7 – 3,69 = 0,01

Селекційний матеріал за батьківською лінією можна виразити формулою:

S d o  = І Б   -   М о,

де ІБ – індекс бугая-плідника;

Мо – середнє по добірній групі.

Sdo  = 6511,75-5359=1152,75

Sdo  =4,05-3,7=0,35

Sdo  =6549,25-5359=1190,25

Sdo  =3,89-3,7=0,19

Таблиця 38 Ефективність селекційно-племінної роботи з коровами рідної лінійної належністю

Показники

Лінія

Лінія

Лінія

Надій, кг

% жиру

Надій, кг

% жиру

Надій, кг

% жиру

Середній показник стада

4640

3,69

4640

3,69

4640

3,69

Середній показник плем ядра

5359

3,7

5359

3,7

5359

3,7

Селекційний диференціал матерів, Sdm

719

0,01

719

0,01

719

0,01

Селекційний диференціал батьків, Sdо

3270,5

0,36

2820,25

0,59

3925

0,22

Коефіцієнт спадковості,   h 2

0,3

0,5

0,3

0,5

0,3

0,5

Ефекти селекції за рік

196,2

0,036

169,2

0,059

235,5

0,022

Цільовий стандарт

4836,2

3,726

4809,2

3,749

4875,5

3,712

       6. Вимоги до якості молочної продукції

6.1. Технологія одержання молока високої якості

Одержання молока з високими санітарно-гігієнічними показниками залежить від умов утримання дійних корів, санітарного стану доїльних установок молочного обладнання. Тому більшість технологічних операцій при одержані молока повинні бути спрямовані на підтримання джерел його забруднення у належному санітарному стані.

Серед факторів, що забезпечують одержання молока високої санітарної якості, важлива перед-доїльна підготовка.

Оператори перед доїнням повинні вимити руки теплою водою з милом, одягти білий чистий халат, пов'язати косинкою голову і тільки після цього приступити до доїння.

У господарстві основною операцією підготовки вим'я є підмивання теплою, чистою водою.

Після підмивання вим'я витирають чистим рушником, роблять масаж вим'я і здоюють перші цівки молока в кухоль зі спеціальним ситечком.

Ця операція має санітарне і діагностичне значення.

Санітарне значення зумовлене тим, що найбільш забруднені мікробами перші цівки молока не змішуються із загальним надоєм.

Це зменшує мікробне осіменіння молока, поліпшує його санітарну якість та технологічні властивості. Діагностичне значення полягає в тому, що при цьому можна виявити (при наявності дрібних пластівців чи згустків) захворювання корів маститом.

Забороняється видоювати перші цівки молока на підлогу стійла, оскільки це призводить до поширення маститів.

Доярка постійно стежить за процесом доїння, оскільки дуже небажаним для якості молока є спадання доїльних стаканів з вим’я.

При цьому можуть засмоктуватися і потрапляти в молоко різні механічні частки і сильно забруднювати молоко.

Доять корів два рази на день в один і той же час, згідно з розпорядком дня. Ранкове доїння починається в 5.00 і продовжується до 7.00 годин, вечірнє -з17.00до20.00

Через молокопровід молоко поступає в при фермерську молочну, де зазнає первинної переробки.

6.2. Переробка молока

6.2.1. Молочні, їх призначення

Первинна обробка на фермі передбачає охолодження, очищення від механічного забруднення, зберігання.

При правильно і своєчасно проведеній первинній обробці зберігаються властивості свіжо видоєного молока. Розрізняють первинну або неповну обробку молока і повторну, або повну. Первинна обробка молока включає очищення його від механічних домішок, охолодження, зберігання при низькій температурі, а потім транспортування на молочні заводи. Первинну обробку молока на фермах і комплексах проводять в спеціальних приміщеннях - молочних.

Молочні можна умовно розділити на кілька типів: молочна, що обслуговує один корівник, центральна молочна для обробки молока та зберігання і молочна для переробки молока.

На фермах, де молоко очищають і охолоджують, достатньо мати два робочих приміщення: молоко зливну для прийому, очищення і дослідження молока та мийну для одержання гарячої води, миття, дезінфекції, сушіння і зберігання доїльної апаратури та молочного посуду.

Призначення молочних зводяться до заходів, що сприяють одержанню молока високої якості і загальному підйому культури молочного скотарства.

Молочну використовують: для первинної обробки молока з метою збереження його свіжим до здавання молока молокопереробним підприємствам, або реалізації у вільний продаж.

Правильне зберігання молока забезпечує запобігання його від забруднень, нагрівання або замерзання при транспортуванні

В молочній проводять систематичний облік надоєного молока, вивчають хімічний склад молока від окремих корів з метою підвищення їх продуктивності й удосконалення племінних якостей та для забезпечення телят необхідною кількістю збираного молока, а також замінниками.

Слід своєчасно придбавати необхідне обладнання й інвентарю для ферми, а також реактивів і матеріалів для лабораторних аналізів, утримувати в чистоті молочний посуд, апаратуру та інвентар, контролювати  їх санітарний стан та проводити їх своєчасний ремонт.

В господарстві використовується спеціальне обладнання для проведення первинної обробки молока. Перелік обладнання молочної, яке необхідно господарству наведене в таблиці 39.

Таблиця 39 Перелік обладнання молочної

З таблиці 39 видно, що господарство достатньо забезпечене обладнанням, але треба зазначити, що останній раз обладнання обновлювалось у 1994 році, тобто 15 років тому назад. У таблиці 40 наведений поопераційний графік первинної обробки молока.

Таблиця 40 Поопераційний графік первинної обробки молока

З таблиці 17 видно, що доїння починається о п'ятій годині і закінчується о сьомій. Під час доїння проводиться збирання молока і оцінка його якості. Зберігається молоко у господарстві 24години. Транспортується молоко кожного ранку о п'ятій ранку. Дезінфекція і миття обладнання проходить о дев'ятій ранку і 21.00 вечора.

У молочному блоці є окреме приміщення для лабораторії, де проводиться аналіз молока у відповідності з вимогами ДСТУ 3662-97.

Лабораторія обладнана хімічними реактивами, за допомогою яких перевіряється якість молока.

Після кожного доїння лаборант відбирає проби молока і проводить аналіз молока, чистоту, щільність молока, кислотність, один раз в декаду проводиться редуктазна проба.

Три рази на місяць ( 1-го, 10-го та 20-го числа ) проводять контрольне доїння корів.

У таблиці 41 наведено скільки складало виробництво молока і надій на одну корову за 2007 рік.

Таблиця41

Виробництво молока і надій на одну голову

Роки

Місяць

2006

2007

2008

2008, у % до 2006

Всього

На 1 голову

Всього

На 1 голову

Всього

На 1 голову

Всього

На 1 голову

1

134502

419

123263

410

115172

378

85,6

90,2

2

119435

372

114390

375

114782

376

96

101

3

127356

397

126502

415

133356

437

104.7

110

4

119584

373

126668

415

128179

420

107,1

112,6

5

137604

429

125760

412

141962

465

103.1

1083"1

6

143825

448

123217

404

145140

476

100

106

7

143300

446

123158

404

134751

442

94

99,1

8

145572

453

110509

362

133289

437

91,5

96,4

9

123980

386

106381

349

126172

414

101,7

107,2

10

125400

391

107212

370

111325

365

88,7

93,3

11

127018

396

100677

330

115703

379

91

95,7

12

126235

393

105107

345

127471

418

100,9

106.3

Всього за рік

1573811

4903

1392844

4591

1527302

5007

97

102,1

Дані таблиці свідчать ,що загалом виробництво молока зменшилось на 3%, а на 1 голову збільшилось на 2%. Таким чином дуже різких коливань по виробництву молока не відбувається.


7. Охорона праці, техніка безпеки

В господарстві вся робота виконується згідно вимогам законодавчих актів по охороні праці України, а також існуючим положенням по охороні праці в сільському господарстві та їх заходам.

Розробкою та проведенням заходів по техніці безпеки, а також контроль за дотриманням норм та правил по охороні праці проводиться інженером по техніці безпеки. Робота по охороні праці в господарстві проводиться по розробленому заздалегідь плану. Таким чином є колективний договір, який укладається щороку місцевим комітетом профспілки з адміністрацією господарства. Проект договору обговорюється, а потім вже на зборах робітників укладається. Договір розповсюджується на всіх членів колективу, незалежно від того чи є вони членами профспілки. Важливе місце в договорі займає з одного боку - обов'язки адміністрації та місцевого комітету профспілки по подальшому покрашенню охорони, та оздоровленню умов праці, попередженню травматизму та інше. З іншого боку в обов'язки працівників входить удосконалення організації виробництва, підвищення рівня продукції, покращення якості.

Дотримання норм виробничої санітарії одна з мір боротьби з виробничим травматизмом. Щоб виключити травматизм робітників проводять інструктаж один раз на місяць.

Безпечні умови праці і суворе дотримання правил техніки безпеки невід’ємна частина технологічного процесу при машинному доїнні, транспортуванні і впровадженні організаційно-технічних заходів щодо поліпшення охорони праці є повсякденним обов'язком керівників господарств і молочних ферм.

Для систематичного навчання та ознайомлення працівників з методами безпечної роботи і правилами техніки безпеки на фермах керівники господарств і спеціалісти повинні проводити відповідні інструктажі з кожним працівником у такому порядку:

При прийомі на роботу проводиться вступний інструктаж;

3 усіма працівниками незалежно від кваліфікації, освіти, стажу роботи не рідше одного разу на шість місяців – повторний інструктаж;

Перед виконанням робіт на які оформляють наряд-допуск - поточний інструктаж;

Вступний інструктаж для робітників молочних ферм і комплексів проводять головні зоотехніки.

Доїльне та молочне обладнання на фермах розташовують в окремих спеціальних приміщеннях: доїльному залі, вакуум насосній, мийній, компресорній.

Все обладнання з електроприводом потрібно заземлити. Між вакуум насосом і повітропроводом необхідно встановити ізоляційну вставку.

Проходи біля машин повинні бути вільні, а підлога мати похил у бік змивних трапів. Забороняється зберігати у машинному відділенні газ, бензин та інші легкозаймисті речовини. Машинне відділення слід обладнати надійною вентиляцією.

Майстри машинного доїння, оператори, слюсарі-наладчики та лаборанти - обліковці повинні мати спецодяг. Під час приготування мийних розчинів працівники повинні одягти запобіжні окуляри, гумові рукавиці, чоботи та прогумований фартух. Операції технічного обслуговування виконують спеціальними інструментами і пристроями. Під час роботи машин і обладнання забороняється очищати, змащувати, підтягувати гвинтові з'єднання і виконувати ремонтні роботи. Регулювання і ремонт починають тільки після зупинки роботи машини.

. Під час промивання і дезінфекції молочного обладнання необхідно стежити, щоб вода і розчин не потрапляли на електрообладнання і апаратуру.

При визначенні жирності особливу увагу слід приділяти центрифузі, яку закріплюють на фундаменті або дерев'яному столі. Вона повинна мати запобіжний кожух та кришку, зблоковану з пусковим пристроєм.

Слід уважно слідкувати, за бутирометрами. Для їх струшування необхідно використовувати штатив із запобіжними футлярами.

До обслуговування холодильних установок та резервуарів -охолоджувачів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання та мають свідоцтво на право монтажу й експлуатації такої установки. Адміністрація господарства зобов'язана наказом призначити з технічного персоналу відповідальну особу за безпечну експлуатацію холодильних установок.

Під час використання пастерізаційно -холодильних установок необхідно періодично контролювати систему засобів автоматизації. На трубопроводах для пари, конденсату, розсолу і води повинна бути встановлена запірна арматура. Всі працівники молочної ферми повинні вміти надавати першу медичну допомогу.

Висновки і пропозиції

  1.  Переведення молочного скотарства на промислову основу  поставило перед селекціонерами завдання створити тварин придатних до використання їх в умовах сучасної технології виробництва.
  2.  Молочне стадо господарства представлено чорно-рябою породою. Стадо характеризується невисокою продуктивністю.
  3.  Стадо господарства представлене трьома генеалогічними лініями Монтвик Чифтейна, Кипариса, Ананас Адема. Найпродуктивними коровами є представники лінії Монтвик Чифтейна
  4.  Маточне поголів’я заводських ліній Монтвик Чифтейна є базою для формування племінного ядра. Генетичний потенціал лінії є високим і створює селекційний диференціал на рівні 15 – 20% середнього показника продуктивності стада.
  5.  Дослідженнями встановлено, що ефективність добору за молочною продуктивністю значно вище, ніж за жирномолочністю. Добір за жирномолочністю має бути індивідуальним.
  6.  Розрахунки селекційного диференціалу і селекційного ефекту з відповідним підбором плідників показують, що в перспективі молочна продуктивність стада практично майже подвоїться. В 2010 році стає реальним отримувати на корову 4,5 тис. кг. молока за лактацію.
  7.  Потребує суттєвої реконструкції молочне господарство. Господарству запропоновані розроблені нами заходи для отримання молока високої якості та його первинної переробки.

Список літератури

  1.  Алухов.И.А. Интенсификация воспроизводства стада молочного скота.Зоотехния.1989 - №4.С57-61.
  2.  Антоненко В. М., Барон О. та ін. Оцінка бугаїв та кращі корови голштинизованого типу // Тваринництво України. - 2000. - № 5 - 6, С.23 - 24.
  3.  Антоненко В М., Майборода Н. М., Свитовец Г. О., Ткачук В. И. Фено-генетическая характеристика помесных быков чёрно-пёстрой породы, оценка по потомству. К.: Урожай, 1984.

4.  Афанасьев.В„Ю. Ганчев.Н.М. Афанасенко.С.Ю. Оценка генетических кареляций между продуктивными признаками и показателями воспроизводительной способности молочного скота. С 221-226.Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.ред. В. Г. Ткаченко- Луганськ: Видавництво ЛИРУ 2005 № 47(70)-304С(серія «Сільськогосподарські науки»)

5.  Бабарика.І.Г. пристосованість молочної худоби як результат дії природного відбору. « підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.ЗБ.наук. праць. Харк.Держ.Агр.ін-т,Харк.Зоовет.ін-т. Харків 1999. С171-175.

  1.  Бакшеев П. О., Богдановский В. В. справочник по охране труда и технике безопасности К.: «Урожай», 1974, 184 с.

7.  Басовський Н.Э. Популяційна генетика в селекції молочної худоби. - М.: Колос, 1983. – 256 с .

8.  Басовський Н.З. Розведеннясільськогосподарських тварин. - Біла Церква, 2001. -400c.

9.  Баша.В.Е. Панкратова А.А. М'ясна продуктивность скота молочних и мясних пород.СБ.науч. тр. (Кубанський С-Х инт-1976). С91-93

10.  Бенехіс В. М. Перспективні породні групи чорно-рябої худоби і І Розведення та штучне осеменіння великої рогатої худоби - 1983. - вип. 14. - С.16-20.

11.  Богданов Г. А. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1990 - 624 с.

12.  Бегучев.А. Дедов.М. селекционная программа племенной работы.Животноводство - 1981г.С19-22

13.  Белоусов.Л.М. Атрюшин.В.Е. Молочность и состав молока коров м'ясних пород южного Урала по первому отёлу. СБ.Науч.тр. ВНИИМС-1975.С43-45.

14.  Белогурова.В.И. Ивашков.П.И. Нарыжный.П.А. Ладиш.И.А. Скоморох.В.Н. к вопросу адаптационных спосібностей животных. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.ред. В. Г. Ткаченко- Луганськ: Видавництво ЛИРУ 2005 № 47(70)-304С(серія «Сільськогосподарські науки»)

15.  Бурлаков.Н.М. промышленное скрещивание молочних пород с герефордами и абердин-ангусами.Молочное и мясное скотоводство- 1965. №5.С42-43 .

16.  Бузін.І.А. Потокові технології виробництва молока-К:Урожай1989.С190.

17.  Вальдман.Э.К. Коренсон.М.Н высокопродуктивное молочное скотоводство.  М:Колос,1982.С-270

18.  Вінничук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створення високопродуктивного молочного стада. - К.: Урожай, 1983. - 149 с.

19.  Вінчук Д. Т., Мережко П. М. Шляхи створеннявисокопродуктивного стада. К.: Урожай, 1993 — 152с.

20.  Всяких А.С. Методы ускорения селекции молочного скота. - М.: Агропромиздат, 1990. - 192 с.

21.  Всяких А.С. и др. Племенной подбор и разведение по линиям в скотоводстве в условиях прогрессируемой технологи. - Одеса: учебное пособие. - 1984.

22.  Гиль М. Молочна продуктивність корів різних класів розподілу за даними тілобудови // Тваринництво України. - 2003. - № 3. - С 17-20.

  1.  Гончаренко І., Олійник О. Плодючість молочних корів // Тваринництво України, - 2003. - №3. - С 15-17.

23.  Гончев.М.Н. Бондаренко.Г.П. Жованик.В.М. Дувасов.О.В. Афанасенко.В.Ю. особливості росту і розвитку ембріотрансплантанттіх телиць та їх нетрасплантантних ровесниць.С235. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.ред. В. Г. Ткаченко- Луганськ: Видавництво ЛИРУ 2005 № 47(70)-304С(серія «Сільськогосподарські науки»)

  1.  Григорьев 3. П., Платонов А. А. Результаты скрещивания чёрно- пёстрого скота с голштинским // Зоотехния - 1990, - № 3. - С. 19.
  2.  Туманов А. Опыт получения 5000-х удоэв II молочное и мясное скотоводство. - 2001. - № 6. С. 7 - 9.

26.  Даниленко.Л.И.современная технология производства молока.(Технология промышленного животноводства.)М-:Знание,19 71-Вып.I.С15-16.

27.  Донченко.Т.А. порівняльне виявлення продуктивності помі сей чорно-рябої худоби з бугаями м'ясних порід, метр.наук.- техн.конференції-Луганськ.19 94-Ч.І.С.105-106(а)

28.  Донченко.Т.А. продуктивність помісей чорно рябої худоби з бугаями м'ясних порід різних генотипів.Розведення і штучне осіменіння великої рогатої худоби.-К: Урожай 1994.Вип 26. С53-55(б)

29.  Дослідження з технології і маркетингу у тваринництві /За ред. Проф. Ю. Д. Рубана. - Харків: Еспада, 2002. - 572 с.

30.  Дьяченко Е. Племенная работа с линиями в молочном скотоводстве// Зоотехния. - 1990, № 2.

31.  Ерохин А.И., Солдатов А.П., Филатов А.И. Инбридинг и селекция животных. - М.: Агропромиздат, 1987. - 246 с.

32.  Ейдревич Є. В. Шляхи підвищення молочної продуктивності корів . -К.: Держсільгоспвидав. 1957, 157с.

33.  Жебровский Л.С. Селекционно-генетические основы белкового состава молока. - М.: Колос, 1973.

34.  Жебровский Л.С. Селекционная работа в условиях интенсификации животноводства. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 246 с.

35.  Завертяев Б.П. Генетические методы оценки племенных качеств молочного скота. - Л.: Агропромиздат, 1986. - 256 с.

36.  Зубець М. В., Буркат В. П., Полуран. Ю. П. Стан та перспективи породоутворення у молочному скотарстві півдня України // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2000. - Вип. 41. - С.21 - 23.