44062

Податковий контроль

Дипломная

Налоговое регулирование и страхование

Визначення поняття методика податкового контролю Податковий контроль властивий будь якій державі. Податковий контроль як один із елементів державного регулювання особливо в умовах нестабільної економічної ситуації має стати об’єктивною передумовою подальшого розвитку підприємств сприяти удосконаленню податкового механізму через вияв економіко організаційного механізму оподаткування. У здійсненні податкового процесу чільне місце посідає саме контроль за формуванням і практичною реалізацією системи оподаткування в...

Украинкский

2013-11-10

290 KB

15 чел.

PAGE  28

1. Визначення  поняття методика податкового  контролю

Податковий контроль властивий будь - якій державі. Саме він  створює  умови для виконання   податками повною мірою своїх функцій, а насамперед формування  грошових ресурсів держави. Податковий контроль, як  один із елементів  державного регулювання, особливо в умовах нестабільної економічної ситуації має стати  обєктивною передумовою  подальшого розвитку  підприємств, сприяти  удосконаленню  податкового механізму  через вияв економіко - організаційного механізму оподаткування. Разом з тим не можна розглядати податковий контроль тільки, як  завершений стан  управлінської діяльності  у сфері оподаткування. В теорії і на практиці оподаткування доведено,  що розроблення  податкової політики і виконання повною мірою  своїх  головних функцій,  буде не можливо  в разі, обмеження    контролю лише  проведенням перевірок платників податків   і застосуванням  санкцій  до порушників. Без масової роз’яснювальної роботи, проведення профілактичних  заходів, глибокого  аналізу  економічної ситуації  та оперативного  упровадження необхідних   запобіжних заходів   неможливо реалізувати  значний регулюючий, стимулюючий  і перерозподільний  потенціал  оподаткування.

У здійсненні податкового процесу чільне місце посідає саме контроль за формуванням і практичною реалізацією системи оподаткування в державі. За своєю економічною суттю це одна із функцій держави в управлінні економікою, а в ширшому плані – це контроль за розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту для досягнення економічного зростання й соціальної справедливості в суспільстві.

Податковий контроль у податковому процесі є необхідним на всіх стадіях  від обґрунтування системи оподаткування, до правильного обчислення і своєчасної оплати податків.

Здійснення контролю розпочинається  з прийняття   законів  пов’язаних з оподаткуванням,  відповідно яким проводиться  контроль,  за правильністю  ведення  податкового обліку, повнотою і своєчасністю сплати  податків платниками. Податковий контроль  входить в систему  державного  фінансового  контролю, який в свою  чергу  є функцією  державної системи  управління. Поняття  державного  фінансованого  контролю було досліджено в марксистко – ленінській  теорії, в якій  контроль розглядається, як контроль   притаманний  любому  суспільно – політичному строю. В загальному розумінні, радянські  економісти визначали  контроль, як засіб  одержання  інформації  про виникнувші в суспільстві процеси,  відповідність суспільної  діяльності  наміченим цілям, виявлення  причин  відхилення від  норм, розробка  заходів,  які б  протидіяли  виявлених  відхиленням.

Для дослідження  поняття «методика податкового  контролю»  потрібно  звернутися до характеристики  двох  його основних  складових, а саме  поняття  «методики» і  поняття «податковий контроль». Слід відмітити, що  під  поняттям «контролю» в великому тлумачному  словникові  української мови В.Т. Бусела [16] розуміється перевірка, облік діяльності кого-небудь, нагляд  за кимось. В даному випадку  значення слова «контроль», крім перевірки  чи  обліку, означає  і проведення відповідних  дій направлених на протидію небажаному ефекту.

Податковий контроль – поняття  системне, яке  має  охоплювати  всі грані податкової політики  держави. На сьогодні законодавчо  встановленого  визначення  терміну «податкового  контролю»  у діючому   законодавстві  України не  існує, як і не існує  спеціального  закону, яким   би  регулювався  податковий контроль в Україні.  Слід  відмітити, що сутність контролю також відображена  в  ст. 1 Лімської декларації  керівних принципів контролю [39] де, контроль – це не самоціль, а невід’ємна   частина  системи регулювання, цілю якої є виявлення відхилень  від прийнятих стандартів і порушення принципів  законності, ефективності і збереження витрат  матеріальних  ресурсів на більш  ранній стадії, з тим щоб  мати можливість прийняти  заходи направлені на виправлення відхилень, а в окремих випадках  притягнути винних до відповідальності, одержати компенсацію за  отриманий  збиток і  здійснити заходи по запобіганню чи   скороченню таких порушень в майбутньому. Тобто контроль, дозволяє  не лише запобігати виникненню  недоліків в функціонуванні об’єктів  управління, оцінювати  правомірність використання законодавчих актів, але й  судити про  те на скільки  ефективне саме  правове  регулювання в  тій чи іншій  сфері  управління. У літературі існують різноманітні визначення  податкового контролю, перелік  визначень наведений в  табл.  1.1.

Таблиця  1.1

Підходи  до визначення  поняття «податковий  контроль »  різними  авторами

Автори

Визначення

Ключові ознаки

Завгородний В.П.

Ісаншина Г.Ю.

Пансков В.Г.

Тимченко О.М.

Проведення заходів щодо реєстрації, обліку платників податків і контролю за їх діями стосовно питань додержання  податкового. [25,30,40,]

Заходи  по реєстрації, обліку і контролю  

Вінницький Д.В.

Проведення податкових перевірок чи контрольних дій  без включення  в них заходів по обліку платників податків [18]

Податкові перевірки, проведення контрольних дій

Романовский Н.В.

Врублевская О.

Проведення спостереження, моніторингу, одержання і обробка інформації про відхилення в податкових  надходженнях від заданих параметрів, аналіз і оцінка прийнятих рішень в галузі оподаткування, в тому числі  нормативних актів [  ]

Спостереження, моніторинг, одержання і обробка

Іванов Ю.Б.

Карпова В.В.

Карпов Л.М.

Встановлений законодавством  процесуальний порядок здійснення  заходів по контролю за діями  платників податків  пов’язаних з веденням податкового обліку і сплатою податків і зборів в бюджет і до державних  цільових фондів [ 26]

Ведення податкового обліку, заходи контролю


Продовження  табл. 1.1

1

2

3

Ногина О.А.

(Російська Федерація)

«Складова організаційно-правового  механізму  управління,  що  формується  державою, являє  собою  особливий вид  діяльності  спеціально уповноважених  державних органів, у результаті  якої   забезпечується   встановлені  нормами  податкового  права  виконання  зобов’язань  у сфері  оподаткування, дослідження  і виявлення   підстав  для  здійснення  примусових податкових вилучень  у бюджетну систему, а також   установлення  підстав для  застосування   мір  відповідальності  за скоєння  податкових  правопорушень» [ 32, с.38]

Застосування мір  відповідальності, здійснення  примусових податкових вилучень 

Толкушкин А.В.

(Російска Федерація)

Система  обов’язкових  процедур, регламентованих  Податковим кодексом чи іншими законами, які  проводяться посадовими особами в рамках своєї компетенції за рахунок проведення податкових перевірок, одержання  пояснень від платників податків і податкових  агентів, проведення  перевірки даних обліку і звітності, огляд  приміщення, а також  за рахунок інших форм  передбачених Податковим кодексом  [  ]

Обов’язкова  процедура, податкова перевірка, збір і перевірка даних обліку і звітності, огляд  

Воїнова Т.С.

Це послідовна  сукупність  дій та операцій щодо  перевірки  фінансових, податкових  і  пов’язаних  з ними питань  діяльності  суб’єктів  господарювання  із застосуванням  специфічних  форм, методів, обумовлених мобілізацією  податків до бюджету [ 19]

Послідовна сукупність дій і операцій пов’язаних з перевіркою із застосуванням  форм і методів податкового контролю

Кодекс Республіки Білорусь

Система заходів по контролю за виконанням податкового  законодавства,  яка виконується посадовими особами  податкових органів  в межах їх повноважень посредствам  обліку платників податків   [41, с.64]

Система заходів, облік платників, проведення податкових перевірок, опитування, перевірка даних обліку  і  звітності, огляд

Кодекс  Республіки Азербайджан  

Єдина   система  контроля  за обліком платників податків і об’єктів оподаткування, а також  за додержанням податкового законодавства [ 43, с.40]

Єдина система контролю за обліком, додержання податкового законодавства

Проект налогового кодекса  в Украине

Система заходів, яка проводиться  контролюючими органами з метою перевірки правильності нарахування,  повноти та своєчасності сплати податків та зборів, а також виконання законодавства  стосовно питань  проведення  розрахунків і касових операцій, патентування, ліцензування  і іншого законодавства  [44]

Система  заходів, податкові перевірки, додержання податкового законодавства,  

Продовження  табл. 1.1

1

2

3

Проект Закону України «Про податковий контроль»

Єдина  система обліку  платників податків, а також контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків, нарахування фінансових санкцій, порядок проведення розрахунків, обліку товарів і засобів

Єдина система обліку, контролю, нарахування фінансових санкцій

Хмільовская К.В.

Крисоватий  А.І.

Кизима А.Я.

Діяльність посадових осіб податкової служби шляхом проведення нагляду за відповідністю процесу організації  платника  податків  обліку  об’єктів оподаткування, методики  розрахунку  і сплати  податків  і податкових  платежів згідно  з діючими законодавчими актами, виявлення відхилень, одержаних в процесі  виконання норм податкового законодавства  і  визначення  впливу  наслідків……………..

Нагляд за організацією обліку,  методикою розрахунку і сплати податків, виявлення  відхилень, визначення  впливу наслідків порушення……….. 

Хомутено  В.П.

[ 35]

Єдина система обліку  платників податків, а також контролю за правильністю нарахування, повнотою своєчасністю сплати податків, нарахування фінансових санкцій, порядком проведення розрахунків облік товарів і засобів.

Єдина система обліку, контроль, нарахування  фінансових санкцій

Макарова О.А.

(Российская Федерация)

Діяльність посадових осіб податкової служби в формах передбачених податковим кодексом, з метою перевірки правильності розрахунку і сплати  податків і зборів, а також виявлення і усунення податкових  правопорушень і причин,  які  їх  спричинили, додержання податкового законодавства.

Перевірка, виявлення і усунення податкових правопорушень

Кваша Ю.Ф.

Зрелов А.П.,

Харламов М.Ф[31]

Особливий різновид контролю, який  реалізується в податковій сфері, цілі  і основні задачі якого мають чітко виражений податковий характер, а їх досягнення проводиться  за рахунок  функціонування особливої системи  в специфічному правовому полі відносно обмеженого  контингенту контролюючих осіб  і об’єктів контролю при  додержанні встановлених умов для виконання контрольних процедур.  

контроль

Чернявський О.П.

[35]

Це окрема  складова  системи  управління   податкової системи, що  забезпечує додержання  чинного  податкового законодавства з метою  забезпечення   грошовими  ресурсами   бюджету  і державних цільових фондів.

Забезпечення додержання  чинного  податкового законодавства


Закінчення  табл.  1.1

1

2

3

Онищенко В.А.

[34]

Багато  аспектна  міжгалузева  система  спостереження  державних контролюючих органів  за фінансово-господарською діяльністю  платників податків з метою  об’єктивного  забезпечення  заданого рівня   формування  бюджету  й установлення її відповідно до  вимог чинного законодавства

спостереження з метою  об’єктивного  забезпечення  заданого рівня   формування  бюджету

Кучерявенко Н.П.

[33]

Є  особливим видом державного фінансового контролю,  який являє  собою  діяльність податкових органів  та їх посадових  осіб  щодо  перевірки  виконання  вимог податкового зобов’язання  або забезпечують їх виконання

діяльність податкового органу, перевірка

Досліджуючи значення поняття   «податкового  контролю», стикаємось  з проблемою  не  тільки  звуження  функції  контролю,  а  й  взагалі  з  повною  відсутністю  системного  розгляду цього  поняття  рядом  авторів  наведених    в табл. 1.1.  

Виявлення  сутності  «податкового контролю»  потребує   виділення  суттєвих ознак  цього поняття. Проведемо аналіз   ключових  ознак поняття «податковий контроль»  згрупувавши їх  в однорідні по  своїй суті  групи (табл.  1.2.).

Таблиця  1.2

Згрупування  авторів поняття «податковий контроль» за ключовими ознаками

Групи

Ключеві  ознаки

Автори

1

Заходи по  реєстрації, обліку і контролю

Завгородний В.П., Ісаншина Г.Ю.,

Пансков В.Г.

Тимченко О.М., Иванов Ю.Б, Карпова В.В.,

Карпов Л.Н., Кодекс Республики Беларусь

2

Заходи спостереження, огляд, виявлення відхилень

Онищенко В.А., Хмільовська К.В., Крисоватий А.І.

Романовский Н.В.,Врублевская О., Кодекс Республики   Беларусь

3

Податкова  перевірка,

Вінницький Д.В, Толкушкин А.В.,Кучерявенко Н.П.

Воїнова Т.С., Проект налогового кодекса  в Украине

Кодекс Республики Беларусь

4

Моніторинг, одержання  і обробка  інформації

Романовский Н.В.,Врублевская О.

5

Система  заходів

Кодекс Республики Беларусь


Закінчення  табл. 1.2

1

2

3

6

Єдина система  обліку, контроль   нарахування фінансових  санкцій,

Хомутено  В.П., Проект Закону Украины «О налоговом контроле, Кодекс Азербайджанской  Республики

7

додержанням   податкового  законодавства

Чернявський О.П., Кодекс Азербайджанской  Республики, Проект налогового кодекса  в Украине Завгородний В.П., Ісаншина Г.Ю., Пансков В.Г.

Тимченко О.М.,

8

Застосування мір  відповідальності, здійснення  примусових податкових вилучень

Ногіна О.А.

До  першої групи основних  ключових  ознак більшість  відомих українських економістів відносять «заходи по  реєстрації, обліку і контролю». Не  можливо не погодитися, що  податковий контроль відбувається з  моменту реєстрації платника в органах ДПС  і під час ведення обліку платників податків, однак  на думку автора даної  роботи слід віднести дані ключові визначення до одних  із  основних  при  визначенні оптимально  поняття «податкового  контролю».

Друга  група ознак  включає в себе  «заходи спостереження, нагляду, огляд, виявлення відхилень». Розглянемо  дану групу детальніше. В.Онищенко [34] під податковим контролем  розуміє  багатоаспектну  міжгалузеву систему  спостереження  державних контролюючих органів  за фінансово - господарською  діяльністю  платників  податків з метою  об’єктивного  забезпечення  заданого  рівня формування  бюджету  й установлення  її відповідно до вимог  чинного  законодавства. Таке  визначення  є досить  суперечливим, адже  можна скільки завгодно  спостерігати  але так і не мати кінцевого результату, оскільки за допомогою  спостереження, без конкретних  дій і заходів, неможливо поповнювати бюджет  держави. Тобто предмет вивчення  повинен базуватися на  фактах, спостереженнях,  які   підлягають  перевірці  через  проведення  відповідних  процедур. К. Хмільовська [ ] розглядає податковий контроль, як діяльність посадових осіб податкової служби,  щодо спостереження  за відповідністю процесу організації  платника податків, обліку об’єктів оподаткування, методики  обчислення   й  сплати податків і податкових  платежів згідно з діючими нормативно - законодавчими актами, виявлення відхилення, які були  допущені в процесі  виконання норм  податкового законодавства та визначення впливу наслідків  порушення  на податкові зобов’язання». Хоча  автор  при визначенні «податкового контролю» також  спирається на спостереження  проте  з подальшим уточненням  складових контрою,  з поєднанням  з конкретними  діями  і причинно - наслідковим зв’язком.

Отже, спостереження це дії податкових  органів направлених на збір інформації з метою аналізу  і відбору платників податків для подальшого проведення податкових перевірок, тобто  спостереження виступає чимось посереднім  між  опитуванням, оглядом і  податковою  перевіркою.

Виділення  «податкової  перевірки», як  основної  ознаки   звужує  розгляд поняття  «податкового  контролю»  до  розгляду  контрольної  функції  ДПС  у сукупності з  іншими  функціями  і  розкриває  її  зміст  як  діяльність органів ДПС, що полягає  у перевірці правильності  справляння   податків  та інших обов’язкових  платежів, виявлення  та аналіз  податкових  порушень, а також   у  забезпеченні  вдосконалення  роботи самої ДПС. Однак приймаючи до уваги, що  контрольні  заходи  можуть проводитись  також і в інший формі ніж   податкова перевірка (наприклад  проведення моніторингу фінансово – господарської діяльності  платника  податків  в формі кабінетного  аудиту), то  звуження  податкового  контролю до однієї  лише  податкової  перевірки некоректно.

Існують також  думки багатьох авторів,  що в  поняття  податкового контролю  включаються  лише  такі  головні ознаки, як  «моніторинг, одержання  і обробка  інформації». Не  можна  зводити контроль  лише  до цих трьох складових,  не  враховуючи, що в разі  виявлення відхилення  податкових  надходжень  від  заданих параметрів  необхідним є одержання пояснень, а вразі  скоєння   податкових  правопорушень застосувати  відповідні  міри  відповідальності  (нарахування фінансових  санкцій), в свою  чергу  виявлення  правопорушень  буде  не можливим без  проведення  заходів спостереження, огляду, проведення податкової перевірки обліку і звітності.

До п’ятої  групи  входить визначення  «система заходів», як  основної ознаки  податкового  контролю, тобто під  «системою заходів» слід  розуміти активний взаємозв’язок  форм, методів, прийомів  податкового контролю, як  між собою так і з іншими складовими фінансового контролю, реалізація даного взаємозв’язку проводиться податковими  органами  з метою  подальшого контролю за правильністю  нарахування, повнотою та своєчасністю сплати  податків і зборів до бюджету  та цільових  фондів.

Виділення основною ознакою поняття  «податкового контролю», «єдиної система  обліку, контроль   нарахування фінансових  санкцій» приводиться в  Проекті Закону України «Про податковий контроль», Кодексі Азербайджанской  Республіки. На думку автора даної роботи ствердження, що  податковий контроль  представляє  собою єдину  систему обліку  платників є  неточним, оскільки  система  обліку  платників  податків існує і в банківських установах, також  вона  ведеться  при  проходженні митного  кордону, пенсійні установи також ведуть  облік  платників. Не зрозуміло , що мається на увазі  під  контролем  нарахованих  фінансових  санкцій, адже  фінансові  санкції  нараховуються  за результатами  перевірки  самими  контрольними  органами.

 Щодо «додержанням   податкового  законодавства», то  неможливо  не  враховувати важливість даної  ознаки, однак  і виділяти її  як головну без врахування інших,  наведених в табл. 1.2  також не можливо.

До  восьмої  групи  були віднесені  такі основні  ключеві  ознаки, як «застосування мір  відповідальності, здійснення  примусових податкових вилучень».  Утім  не можна  погодитися з   надто  вузькою   спрямованістю   діяльності    тільки на  примусові  вилучення, а також на   встановлення  підстав  для  застосування   мір  відповідальності   за  скоєння податкового  правопорушення. Здавалося б,  все  правильно, саме  завдяки  податковому   контролю  можуть виникнути   підстави  для  додаткових   надходжень до бюджету, однак  в разі  доведення наміру до  кінця,   відбудеться  настання  відповідальності. Але ж цим не  обмежується   сфера  дії  податкового  контролю,  і  важливим  його  завданням  є  аналітична  робота,  спрямована   на науково обґрунтоване   прогнозування  надходжень  до  бюджетів та профілактичну  діяльність.

Отже, проаналізувавши  наведені вище погляди  різних  авторів на поняття «податкового контролю», і основні ознаки  даного поняття, спробуємо дати  власне  визначення  поняття  «податкового  контролю»: це –  система  дій  та заходів  направлена на  контроль   за виконанням  податкового  законодавства  шляхом  проведення заходів реєстрації і  обліку  платників, податкової  перевірки  із застосуванням різних форм і методів  податкового  контролю, контролюючими  органами з  метою забезпечення  грошовими  ресурсами  бюджету і  державних цільових  фондів,  а в разі виявлення факту  скоєння  податкового  правопорушення  застосувати  визначені  податковим і кримінальним законодавством мір  відповідальності.

Для  подальшого  аналізу поняття «методики податкового  контролю», необхідно проаналізувати  і  дати  найбільш  точне  визначення  поняття «методики». В  таблиці 1.3  наведений перелік, авторів, визначень «методики» і   ключових ознак.

Таблиця  1.3

Виділення ключових  ознак поняття  «методика»

Автори 

Визначення

Ключові слова

Мочерний С. «Економічна енциклопедія»[ 29 с.351]

Методика – конкретизація  методу у  формі  інструкцій, правил  дій, чіткого опису  способів існування.

конкретизація  методу у  формі  інструкцій, правил  дій.

Золотогоров  В. «Енциклопедичний словник»  [26]

Методика – сукупність способів, прийомів для  систематичного послідовного виконання якої-небудь роботи

Сукупність способів прийомів для послідовного виконання

Закінчення табл.  1.3

1

2

3

Дяків Р. С.    «Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера»  [27 с.360 ]

Методика – 1) конкретизація методу , доведення його до  чіткого опису способів здійснення розробок, розрахунків, прогнозів, оцінок тощо. 2) узагальнення   досвіду, способів, підходів  технологічних прийомів  здійснення завдань, реалізація планів,  програм.

конкретизація  методу, опис  способів  здійснення, узагальнення  досвіду

Кушлін В.І,

Чичканова В.П. «Енциклопедичний словник»  [28 с.328]

Методика -  сукупність методів, рішення конкретної задачі.

сукупність методів

Азрилияна А.Н. «Великий економічний словник»

[15 с.332]

Методикасукупність методів, прийомів  цілеспрямованого проведення якої-небудь роботи.

Сукупність методів,

прийомів

Шишов  В. Н.,

Тур А. Н., Стах Н.В.

«Словник сучасних економічних і правових термінів»[36  с. 302]

Методика  контролю –  послідовність дослідження методів і прийомів, чіткий опис способів виконання  контрольних процедур  і підготовка заключного документу  за підсумками проведеного  контролю.

послідовність  дослідження методів і прийомів, чіткий опис способів виконання  контрольних процедур  і підготовка заключного документу  за підсумками проведеного  контролю.

Розглянувши  перелік  наведених визначень  «методики» і виділивши  ключеві  ознаки, спробуємо дати  власне  визначення  поняття  «методики»: це – послідовне  виконання дій  за допомогою сукупності  методів,  прийомів  з чітким  описом   способів здійснення контрольних  процедур  і з підготовкою відповідних документів в кінці.

Отже, «методика податкового  контролю – це  послідовне  виконання системи  дій  та заходів  направлена на  контроль   за виконанням  податкового  законодавства  шляхом  проведення заходів реєстрації і  обліку  платників, податкової  перевірки  із застосуванням різних форм і методів  податкового  контролю, контролюючими  органами з  метою забезпечення  грошовими  ресурсами  бюджету і  державних цільових  фондів,  а в разі виявлення факту  скоєння  податкового  правопорушення  застосувати  визначені  податковим і кримінальним законодавством мір  відповідальності».

1.2. Особливості проведення  податкового контролю платників податків  на загальній системі оподаткування

На загальній системі оподаткування знаходиться велика кількість податків і зборів (обов’язкових платежів), тому  у даній роботі  розглядатимуться лише  особливості проведення податкового контролю надходжень податкових платежів, які  дозволяють сформувати  велику частину доходів в бюджет  держави, а саме  податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість.

Податковий контроль   податку на прибуток  здійснюється шляхом  контролю за правильністю обчислення, повнотою  і своєчасністю  сплати  даного податку до бюджету,  а також  за допомогою   перевірки фінансової та  податкової діяльності  платника податку на прибуток, та застосуванні відповідних  штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Облік платників податку на прибуток ведеться  в органах державної податкової служби (ДПС) за місцем   реєстрації. Звітним періодом з податку  на прибуток є звітний квартал, півріччя, 9 місяців, рік. Платники податку протягом 40 днів наступних за останнім днем звітного періоду, подають до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком. Податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації. Податкова адміністрація проводить жорсткий  контроль за дотриманням даних норм, в разі несвоєчасної сплати   платником    узгодженої  суми  податкового зобов’язання  в    продовж граничних   термінів  застосовуються    штрафні    санкції  відповідно    до    норм    Закону    України № 2181  [8].

Одним з основних питань  податкового  контролю є  перевірка  правильності числення і повноти сплати  податку на прибуток. В першу чергу  при перевірці визначається, хто є платником податку на прибуток відповідно до законодавства і який податковий статус  у  даного  платника (прибуткова, не прибуткова  організація, консолідована  чи звичайна сплата і т.д.), потім перевіряється вид діяльності (купівля-продаж цінних паперів, валютних цінностей,  торгівля, виробництво, спільна діяльність і ін. ), а також перевіряється наявність  пільги і розмір  ставок,  які  застосовуються  платником.

Під час проведення  перевірки  має  місце  перевірка  правильності  оформлення  декларації про прибуток  підприємств. Форми і порядок  складання  декларацій  з податку на прибуток підприємства  встановлена Наказом ДПА України  від 29.03.2003  року №143 зі змінами та доповненнями  від 12.10.2005 року №448 [15].

Дані, приведені  в декларації, повинні  підтверджуватися  первинними документами, даними  бухгалтерського  обліку і відповідати  податковому  обліку і звітності. Вірогідність даних підтверджується   підписами   керівників підприємства і головного бухгалтера, а вразі відсутності  на підприємстві  бухгалтерської служби – фахівцем, що  веде  облік і звітність. Необхідно враховувати, що податкова декларація  надається  платником незалежно від того, виникло  в звітному періоді  в платника податків податкове зобов’язання  чи ні, тобто  незалежно від  стану фінансово-господарської  діяльності   платника податків. Оригінал декларації з  відповідними  додатками подається платником до державної податкової  адміністрації (ПДА) за місцезнаходженням  платника. Декларація може бути звітною, звітною  консолідованою, звітною повною. Якщо  платник податку  виявив  помилки у раніше  наданій  звітності  і він  подає  нову декларацію до  закінчення  встановленого  строку, штрафні санкції не застосовуються. Податковий орган  в свою чергу може запропонувати подати   нову декларацію лише у таких випадках: не заповнення обов’язкових реквізитів (заголовної частини декларації); декларація не підписана  посадовими особами; декларація не  завірена печаткою.

При  проведенні попередньої перевірки  декларації  по прибутку підприємств  контролю  повинні  підлягати такі складові:  своєчасність  подання податкової  декларації з податку на прибуток; дотримання  вимог щодо  порядку  заповнення в залежності від того, в якій  формі  подається  декларація – повній або спрощеній; наявність необхідних  додатків і узгодженість  звітних даних; правильність   арифметичних підрахунків  та визначення сум  оподатковуваного  прибутку  або  збитку за  звітний період. Якщо за результатами  перевірки  виявлені  арифметичні або методологічні  помилки, складається акт. Донарахована  сума  податку з  фінансовими  санкціями вказується у податковому повідомленні, яке вручається  платнику.

З метою виявлення помилок в декларації проводиться перевірка   відображення в  обліку  результатів попередньої перевірки, а саме: відображення в податковій звітності минулих періодів результатів  попередніх  перевірок; відображення в бухгалтерському  обліку  результатів попередніх перевірок;  повнота і своєчасність сплати  нарахованих штрафних санкцій і пені за результатами  попередніх перевірок.  Виявляється чи проводилася інвентаризація в випадках, коли  її проведення  є обов’язковим,  а саме:

- перед складанням річної звітності ;

- при зміні  матеріально відповідальних  осіб;

- при зміні організаційно – правової форми ( при передачі державного підприємства в акціонерне товариство);

- при встановленні факту крадіжки  чи зловживання тощо;

- вразі стихійного лиха чи пожежі.

Також  перевіряється  чи були  дотримані  всі    вимог  по проведенню  інвентаризації,  і чи правильно відображені  в звітності її результати. Під час проведення  інвентаризації аналізується  чи були виявленні   факти недостач, надлишків, і чи  знайдені винні в цьому особи.

В разі знаходження винних  осіб  перевірці підлягає  факт стягнення  суми нанесених збитків, тобто перевіряється  чи в повному обсязі  була  стягнута  сума збитків  і в якому порядку   відбулося відображення в податковому  обліку  знайдених  недостач. Вчасності перевіряється чи були виключені  недостачі товарно - матеріальних цінностей (ТМЦ) з валових витрат і чи включалися  до валових доходів   надлишки  основних фондів, нематеріальні  активи, ТМЦ, цінні папери тощо. Порядок перерахування  до бюджету  суми  перевищення фактичних  недостач над сумою збитків, які в   свою   чергу  були  стягненні    з винних осіб  також перевіряються  на відповідність.

Застосування виїзної перевірки по податку на прибуток направлене  перш за все на  зясування правильності  визначення  валових доходів і валових витрат, оподатковуваного  прибутку на суму  податку на прибуток. При проведенні перевірки  правильності визначення  суми  валового  доходу підприємства необхідно  враховувати, що  відповідно до чинного законодавства датою  збільшення  валового  доходу вважається дата, яка  припадає  на податковий  період, протягом  якого відбувається  будь-яка  з подій, що  сталося  раніше, тобто метод першої події.

При перевірці достовірності відображення в звітності  валових витрат  підприємства, враховується  і те, що всі  валові витрати  можна  умовно  розділити  на три  основні групи:

  •  витрати, які не включаються до складу валових витрат;
  •  витрати, які  включаються до складу валових витрат;
  •  витрати подвійного призначення.

 Слід відмітити, що датою зміни валових витрат, як і валових доходів вважається дата  першої події.

Можна виділити такі  обов’язкові умови  віднесення операцій до валових витрат чи валового доходу (табл. 1.4)

Таблиця 1.4

Обов’язкові умови  віднесення операцій  при перевірці  валових витрат і валового доходу

Валовий дохід

Валові  витрати

1) своєчасність   віднесення  операцій до валового доходу (при цьому треба мати на увазі, що в  загальних випадках  збільшення валових доходів відбувається    за першою подією, але  потрібно також враховувати, що  існує ряд  операцій  по яких  дата виникнення  валових доходів  визначається в спеціальному порядку)

1) документальне  підтвердження  валових витрат, наявність  первинних документів  на одержання товару,  сплату грошових коштів


Продовження табл. 1.4

1

2

2) повнота включення  операцій до валових  доходів. Перевіряється :

- облікові регістри по веденню податкового обліку:

- облікові регістри  по веденню бухгалтерського обліку;

-  первинні  документи на відвантаження товару, товарно-транспортні накладні, виписки з банку, чеки РРО і ін.

2)  своєчасність включення операцій до валових витрат, визначається  дата виникнення  валових витрат (дата  зараховування товарів, дата нарахування  лізингових  платежів, дата оформлення рахунків  по покупці товарів, дата, яка приходиться на період в якому відбулося перша із подій –  дата зарахування  чи списання коштів)

3) правильність визначення  звичайних цін у випадках проведення  бартерних операцій, операцій з пов’язаними особами.

3) правильність відображення  в валових  витратах операцій по покупці товарно- матеріальних цінностей (ТМЦ). Під час перевірки аналізуються: наявність  власних  ТМЦ і тих, які належать іншим особам. В процесі перевірки також аналізується правильність списання ТМЦ на виробництво і реалізацію, перевіряється  застосування підприємством нормативів списання  матеріалів, нарахування  зносу на малоцінні і швидкозношуваних  предметів [  ]

4)  правильність    обчислення  валових доходів   по інших операціях: операції з цінними паперами, ОФ, НМА, фінансовому лізингу та ін. По операціям з цінними паперами  слід враховувати, що до валових доходів  включають позитивну  різницю  між одержаними доходами і одержаними витратами по кожному виду цінних паперів.

4)перевіряється правильність відображення в валових витратах, витрати  по оплаті  праці інших витрат, перерахованих  в п.п.5. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства»

5)перевіряється  правильність віднесення  витрат на відрядження, а насамперед  аналізуються  питання  з наявності:

- на підприємстві  документів, які підтверджують зв'язок відрядження  з господарською діяльність  платника податків;

- документів, які підтверджують  витрати на відрядження;

-  у відряджувальному посвідченні  відмітки, підпису  і печатки  підприємства  на яке було виписане відрядження  з зазначенням дати  прибуття і вибуття.

- інших запитань, пов’язаних з порядком оформлення   відрядження.

Таким чином  при перевірці  віднесення  відповідних  операцій  до валових витрат чи до валових доходів   користуються рядом  обов’язкових умов, які дозволяють  більш точно віднести ті чи інші операції до  відповідної категорії.

Слід відмітити, що перевірці також  підлягає правильність  обчислення суми амортизаційних відрахувань по основним фондам (ОФ) і нематеріальним активам (НМА).  Під час проведення перевірки аналізуються  такі  операції: правильність розподілу ОФ за групами; своєчасність дати початку  і закінчення обчислення  амортизаційних відрахувань по ним; правильність застосування норм амортизаційних відрахувань  по ОФ і НМА; правильність віднесення  витрат  на поліпшення  ОФ  на збільшення балансової вартості  груп ОФ; правильність відображення  операцій по зарахуванню і вибитті  ОФ і  НМА; інші запитання, пов’язані з  податковим обліком ОФ  і НМА.

При обчисленні амортизації по ОФ  слід  звернути увагу на   те, що ОФ першої групи  починають амортизуватися  з кварталу  наступного за кварталом в якому відбулося введення  ОФ в експлуатацію, ОФ 2, 3,4 групи  починають  амортизуватися в кварталі наступному після  оприбуткування. ОФ, котрі були виготовлення самостійно, на думку ДПА починають амортизуватися з часу введення в експлуатацію. ОФ, які внесені в статутний фонд, амортизуються виходячи з вартості, вказаної в  засновницьких документах,  при цьому слід зазначити що проведення оцінки незалежним  оцінщиком потрібно  лише для ОФ, які є на балансі державного підприємства.  При  перевірці строків  використання ОФ  слід звернути увагу, відносяться чи не відносяться матеріальні цінності до ОФ (табл. 1.5)

                                     Таблиця 1.5

Матеріальні цінності, які входять і не входять до  ОФ

Відносять до ОФ

Не відносять до  ОФ

Матеріальні цінності, які призначені  для використання в господарській діяльності платника податку   на протязі періоду який становить  більше 365 днів.  

Матеріальні цінності  з строком експлуатації менше  ніж 365 днів, не  вважаються   ОФ – лист  від 27.06.2003 року № 5768/6/ 15 – 1116.

Витрати на покупку матеріальних цінностей, призначення яких є використання в виробничій діяльності  платника податків і вартість яких не перевищує 1000 грн. з 01.01.2004 року  не відноситься до ОФ, а  відносяться до валових і перераховуються  по п.п.5.9. Закону «Про оподаткування прибутку підприємства»;

       

При перевірці віднесення ОФ  до відповідної групи також  необхідно  визначити їх класифікацію [23] і  перевірити  чи правильно були застосовані норми амортизації  ОФ  в періодах до 01.01.2004 і після 2004 року ;

При перевірці інших запитань стосовно податкового обліку ОФ, потрібно   проаналізувати  фактично наявні, як власні так і орендовані  ОФ за допомогою   первинних документів  і  даних інвентаризації  [26];

Далі проводиться аналіз операцій по обчисленню і сплаті  окремих  видів податку на прибуток:  податок на прибуток нерезидентів  з  джерелом їх походження з території України (15%); податок з доходів нерезидентів  від фрахту – (6%); податок від рекламних послуг  наданих нерезидентами на території України (20%); авансові внески по податку на прибуток  при виплаті дивідендів і т.д.[26].

Коли  підприємство проводить і ще зовнішньоекономічну діяльність, то потрібно  перевірити  правильність визначення валових витрат і доходів по операціям  з використанням  іноземною валютою, при цьому слід  врахувати, що валові  доходи  визначаються за курсом НБУ на дату  першого першої події, а саме: відвантаження товару чи  зарахування коштів на  рахунок підприємства [26]. При проведення аналізу правильності   відображення    валових витрат  по операціям  з іноземною валютою необхідно  звернути увагу на те, що з 01.01.2003 року  в операціях  з нерезидентами  валові витрати  по товарам  виникають  в розмірі балансової вартості  сплаченої  валюти  на дату одержання  товару ( роботи, послуги). Також слід звернути увагу на те, що  існує  декілька видів  обчислення  балансової вартості  валюти:

-  балансова вартість залишків валюти минулих кварталів визначається за курсом НБУ  на останній день  минулого кварталу;

- балансова вартість  валюти одержаної  від експортних операцій, визначається за курсом НБУ на дату  зарахування  валюти на поточний рахунок  підприємства;

- балансова вартість  валюти, купленої  за гривню  визначається  по сумі сплачених  грн. при покупці валюти на   міжбанківській   валютній  біржі  [26].

При проведенні  перевірки операцій  в іноземній валюті  також  слід  врахувати  те, що  в разі одержання  чи покупки товарів, послуг, робіт  у нерезидента якій розташований в офшорній зоні  то  до валових витрат відноситься лише 85 % вартості таких товарів, робіт, послуг, згідно п. п. 18.3. Закону України   «Про оподаткування прибутку підприємства».

Таким чином, проведення якісного податкового контролю податку на прибуток підприємства дозволить проводити заходи направлені на виявлення і припинення ухилення від сплати податку на прибуток, що дозволить збільшити кількість надходжень до бюджету.

Одним з найважливіших джерел поповнення  державного бюджету є надходження від податку з доходів фізичних осіб. 3 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон "Про податок з доходів фізичних осіб" [6], який стосується кожного громадянина. Насамперед він поставив всіх громадян незалежно від розміру отриманого доходу в рівні умови, запровадивши єдину основну ставку оподаткування. Запроваджена ставка оподаткування є одним з кроків до зменшення податкового тиску на громадян та методом розширення бази оподаткування. У минулому ж доходи фізичних осіб, отримані за місцем основної роботи підлягали оподаткуванню за прогресивною шкалою ставок прибуткового податку з громадян (від 10% до 40%). Доходи, отримані громадянами не за основним місцем роботи, оподатковувались за єдиною ставкою — 20% [6].

Разом з цим, крім основної ставки 15%, запроваджено також інші ставки оподаткування. Так, застосовуються окремі ставки оподаткування до грошових та майнових призів, виграшів у азартаі ігри, розіграшів, розмір якої становить — 30% (подвшний розмір основноі ставки). При цьому не підлягають оподаткуванню виграші у державну лотерею у грошовому виразі. 3 1 січня 2005 р. підлягає оподаткуванню вартість отриманої спадщини та подарунка за ставками залежно від ступеня споріднення, виду і вартості майна у розмірах 0, 5, 13, 30% [4]. Оподатковуються також з 1 січня 2005 р. доходи від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, а також операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням. Проценти на депозит у банках чи небанківських фінансових установах, процентні або дисконтніі доходи за ощадними сертифікатами (за ставкою у розмірі 5%) оподатковуватимуться починаючи з 1 січня 2010 р [4].

3 метою створення рівних умов оподаткування для всіх платників податку скасовано пільги з оподаткування за професійною ознакою. Так, наприклад, з 1 січня 2004 р. мають сплачувати податок з доходів фізичних осіб працівники сільськогосподарських підприємств, підприємств атомної енергетики, військоваослужбовці та інші. При цьому суми податку, що утримуватимуться з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Безперечною особливістю для громадян є встановлення права платника податку на податковий кредит за наслідками звітного податкового року, який є сумою витрат, фактично понесених платником податку в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фіичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартістъ та акцизного збору). На суму податкового кредиту дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Дуже важливим є те, що до податкового кредиту включаються тільки ті фактично понесені витрати, які підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Податковий кредит також може бути нарахований лише резидентом, що має індивідуальний ідентифікащйний номер.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу. Замість неоподатковуваного мінімуму доходів громадян введено поняття податкова соціальна пільг”. Вона застосовується до доходу, нарахованого на користъ платника податку протягом звітноо податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищуе суми, що дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн  [6].

Варто також зауважити, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку як заробітна плата лише за одним місцем його нарахування. При цьому платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування даної соціальної пільги.

Контроль за  правильністю  розрахунку і своєчасним  перерахуванням у бюджет  покладається на Державну податкову адміністрацію України. Податковий контроль, який проводиться  податковою адміністрацією відносно податку з доходів фізичних осіб поділяють на два види: податковий контроль СПД-ФО, які знаходяться на загальній системі оподатковування та податковий контроль перевірки доходів, фізичних осіб, що не є СПД.

Податковий контроль СПД-ФО, які знаходяться на загальній системі оподатковування.

Під час перевірки аналізується [26]:

- правильність ведення Книги доходів і витрат СПД-ФО;

- правильність вирахування сум податку з доходів фізичних осіб (до 01.01.2004 р. прибуткового податку) СПД-ФО;

При проведенні перевірок СПД-ФО необхідно звертати увагу на деякі особливості визначення обсягу доходу, що підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ст.13 Декрету [10] оподатковуваним доходом СПД-ФО вважається сукупний чистий дохід, тобто він є різницею між валовим доходом (виторгом у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що  безпосередньо пов’язані  з одержанням доходу. Якщо ці витрати не підтверджуються документально,  вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків у додатку N 6 до Інструкції № 12  [36].  Для більшої наочності, можна навести принципову формулу за якою визначається об'єкт оподаткування у СПД-ФО [34]:

                                              О = В – Р ,     (1.1)

де В - отриманий виторг від продажу товарів (робіт, послуг), грн.;

    Р - фактично понесені витрати, що відносяться до отриманого доходу (виторгові), грн. На практиці виділяється ряд  досить розповсюджених помилок  при оподаткуванні доходу СПД-ФО. Серед них віднесення нарахованих, але не оплачених в грошовій  або іншій формах витрат до складу  витрат з метою зменшення доходу а також  віднесення до складу витрат . витрати не пов'язані з отриманим доходом (наприклад, виторг надходить від операцій продажу одних товарів, а до складу витрат відносяться витрати на придбання інших).

Якщо є документальне підтверджені витрат, то вони включаються до складу валових витрат виробництва або підлягають амортизації згідно Закону України  „Про прибуток підприємств” [4].

Строк надання декларації по податку з доходів фізичних осіб складає 40 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Декларація подається щоквартально наростаючим підсумком з початку року. Податкова декларація за підсумками року надається у ДПІ до 1 квітня року, що йде за звітним;

Особливістю СПД-ФО є те, що податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб для них розраховує податковий орган. Після його узгодження податок підлягає сплаті у наступному порядку [26]:

- протягом року платники щокварталу сплачують у бюджет 25 % річної суми податку, обчисленої по доходах за попередній рік, а платники, що  вперше сплачують податок, 25 % суми, обчисленої їм податковими органами по оцінному доході на поточний рік;

- авансові платежі податку з доходів фізичних осіб перелічуються СПД-ФО: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопаду.

У випадку збільшення або зменшення протягом року доходу платника податків у межах 50% і більш у порівнянні з очікуваними сума доходу, податковими органами  проводиться перерахунок сум податку по термінах сплати, що не наступили. Додатково нараховані по остаточних розрахунках суми податку підлягають сплаті у відповідний бюджет не пізніше 30 календарних днів із дня одержання податкового повідомлення про таке нарахування.

Податковий контроль перевірки доходів, фізичних осіб, що не є СПД здійснюється шляхом перевірки правильності ведення податкового обліку податковими агентами, відповідальними за утримання і перерахування податку з доходів фізичних осіб у бюджет.

Під час перевірки аналізується [6]:

- правильність визначення сукупного оподатковуваного доходу відповідно до п.4.2 ст.4 [6] й утримання податку з доходів фізичних осіб. Важливим є склад додаткових благ, отриманих платником податків від роботодавця (вартості майна, наданого платнику податків у безкоштовне користування, безкоштовно отриманих товарів (робіт, послуг), сум фінансової допомоги і т.д.);

- правомірність застосовування податкової соціальної пільги, а саме документальне підтвердження на право їх використання. Також, аналізується вид доходів, до яких застосовувалася податкова соціальна пільга;

- правильність проведення перерахунку податкової соціальної пільги й утримання податку за результатами перерахунку. Перерахунок відбувається за результатами податкового року, у випадку зміни місця застосування пільги або закінчення трудових відносин із працівником;

- правильність визначення розміру податкової соціальної пільги, а саме дотримання норм зазначених п.п.6.5.1 п.6.5 ст. 6 [6];

- правомірність  включення доходів, зазначених у п.4.3 ст.4 [6]. Наприклад, при підготовці чи перепідготовці кадрів – цей процес повинен бути потрібен   і пов'язан з профілем діяльності роботодавця;

- правильність визначення податку з доходів фізичних осіб у частині неповернених у встановлений термін  сум, виданих на відрядження й у  підзвіт.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження й у підзвіт, надається до закінчення 3 банківського дня, що випливає йде за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії з доручення підприємства (за винятком ситуацій, коли в період перебування у відрядженні підзвітною особою здійснювалися безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток, при яких термін надання звіту складає 10 днів, а в випадку наявності поважних причин продовжується за рішенням керівника      підприємства    до 20     банківських днів) [26].

Якщо платник податків повертає суму зайво витрачених коштів пізніше даного терміну, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день граничного терміну, то особа, що надала такі суми, нараховує штраф у розмірі 15% зайво витрачених сум. У випадку не повернення зайво витрачених засобів у даний термін, вони підлягають оподатковуванню за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу, і з особи стягуються штрафні санкції в розмірі 15% зайво витрачених сум. У процесі перевірки даного питання використовуються первинні документи, що стосуються взаєморозрахунків з підзвітними особами (прибуткові, видаткові касові ордери, авансові звіти, виписки банку і т.д.) і кореспонденції  з рахунком 372 у бухгалтерському обліку [37];

- своєчасність надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку за формою №1ДФ;

- своєчасність перерахування податку з доходів фізичних осіб. Відповідно до норм п.п.8.1.2 п. 8.1 ст.8 [6] податок підлягає сплаті в момент виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід є нарахованим, але не виплаченим, податок  сплачується в бюджет протягом 30 календарних днів, що йдуть за останнім днем звітного місяця. При перевірці даного питання аналізуються первинні документи на виплату доходу і перерахування податку (видаткові касові ордери, платіжні відомості, виписки банку і т.д.).

Отже, одним з важливіших джерел надходжень до бюджету  будь – якої держави  є  прибутковий податок з фізичних осіб. Саме він  дозволяє поповнювати державну скарбницю надходженнями  від сплати податку. Проведення  на всіх етапах діяльності платника податків постійного контролю  дозволить державі не втрачати велику кількість доходів, виявляти сумнівні фінансові операції направлені на порушення  податкового законодавства, і застосовувати   відповідні  фінансові санкції.

Третьою складовою формування  бюджетних   надходжень є надходження від сплати податку на додану вартість. Даний податок  є одним із непрямих  податків, що включаються в ціну товару, яка представляє  собою частину приросту вартості, що  створюється на всіх стадіях  виробництва, надання послуг  або після   митного оформлення   і сплачуються до Державного бюджету.

Платників податку на додану вартість поділяють на три групи.

До першої групи платників відносять осіб, які здійснюють  або  планують здійснювати господарську діяльність та  реєструються  за  своїм  добровільним  рішенням  як платник цього податку. Тобто головною вимогою до платників даної групи є власне рішення  особи  зареєструватися   в якості платника. В чинному законодавстві відсутні будь – які обмеження стосовно добровільної реєстрації,  не залежно від обраної системи оподаткування, тобто платник єдиного податку  може на власний розсуд  отримати статус платника ПДВ.

В другу групу входять особи, які  підлягають обовязковій реєстрації, як платники  податку на додану вартість, а саме :

1) особа, в якої загальна сума від  здійснення операцій з поставки товарів(робіт), у тому числі з використанням локальної або  глобальної  комп’ютерної мережі, що  підлягають  оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана)  такій особі  або в рахунок  зобов’язань  третім  особам, протягом  останніх  двадцяти  календарних  місяців  сукупно перевищує  300 000 грн. (без урахування ПДВ)[5];

2) особи,  які уповноважені  вносити  консолідований  податок з  об’єктів   оподаткування, що  виникають внаслідок  поставки  послуг  підприємствами  залізничного  транспорту  з їх  основної діяльності  та підприємствами  зв’язку, що  перебувають у підпорядкуванні  платника  податку, в  порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [27];

3) особи,  які  поставляють  товари (послуги) на митній території  України  з використанням  глобальної  або локальної комп’ютерних  мереж,  при  цьому  особа – нерезидент  може здійснювати  таку  діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території  України  [5];

4) особи,  що  здійснюють операції з реалізації  конфіскованого  майна, незалежно від того,  чи  досягають вони  загальної суми операцій з поставки    товарі (послуг),    чи ні,  а     також           незалежно від            того,   який          режим   оподаткування   вони використовують [5].

До  третьої групи входять особи, які імпортують (ввозять, пересилають) товари (супутні послуги)  на митну територію України для їх використання  або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування був вибраний згідно з законодавством, за винятком  фізичних осіб, незареєстрованих  платниками податку,  які ввозять  (пересилають)  товари (предмети) у супроводжувальному  багажі  або отримують їх   як поштове відправлення у межах  неторгового  обороту в обсягах,  що не підлягають  оподаткуванню   відповідно  до митного законодавства (крім  ввезення  транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами)  та нерезидентів, які  пересилають  поштові відправлення на митну територію України, та  отримувачів таких поштових відправлень. Тобто платники даної групи  не підлягають обов’язковій чи добровільній  реєстрації.

Перевірка податкового обліку по ПДВ розпочинається  з перевірки документа який засвідчує, що  особа яка підлягає перевірці є платником ПДВ, тобто у неї є Свідоцтво  реєстрації  платника  ПДВ і на основі даних документів  встановлюється  дата  початку виникнення  податкових зобов’язень  по ПДВ і право на одержання платником  податкового кредиту. Далі  перевіряючий повинен перевірити операції по ПДВ, які  оподатковуються  за ставками 20% і 0%, при цьому  дані податкової Декларації по ПДВ    звіряються  з даними Реєстру  одержаних і виданих податкових накладних  і з  первинними документами.

Проведення  перевірки податкових зобов’язань з ПДВ за ставками 20%,  0%,  і перевірка операцій, які не  є об’єктом оподаткування наведено в табл. 1.6

Таблиця  1.6

Послідовність  перевірки податкових зобов’язань  з ПДВ  

Перевірка операцій оподатковуваних  за ставкою 20%

Перевірка  операцій оподатковуваних

за ставкою 0%

Перевірка операцій, які не  є об’єктом оподаткування   

1)  встановлюється податковий статус  контрагентів  платника податків  (резидент, нерезидент,

1 ) визначаються  ті операції, які  оподатковуються  за нульовою ставкою, а саме

-  вивезення на експорт товарів і супутніх послуг  

1)  визначення  операцій які не є об’єктом оподаткування ПДВ;


Продовження  табл.  1.6

1

2

3

платник податку, не платник  ПДВ, бюджетна організація чи ні  і ін.)оскільки від цього залежить порядок відображення в податковому обліку суми податкових  зобовязань по ПДВ в операціях з контрагентами [5];

2) аналізується порядок  визначення податкових зобовязань і податкового кредиту по ПДВ. Касовий метод застосовується за власним бажанням, особами які зареєстровані платниками ПДВ  і оподатковуваний об’єм  за останні 12 місяців складає суму менше 300 тис. грн. без ПДВ. Інші платники ПДВ визначають податкові зобов’язання і податковий кредит  в такому порядку: складає суму менше 300 тис. грн. без ПДВ. Інші платники ПДВ визначають податкові зобов’язання і податковий кредит  в такому порядку:

 а) податкові зобовязання:

 -  дата одержання коштів на поточний рахунок  платника чи дата одержання  відповідної  складає суму менше 300 тис. грн. без ПДВ.

за межі  митної території України;

-поставка  переробними підприємствами   молока і мяса  живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками  всіх форм власності і господарювання.

- поставка  товарів (робіт, послуг) за винятком  підакцизних   товарів, ігрового бізнесу покупних товарів підприємствами і організаціями інвалідів.

2 ) проводиться  аналіз  первинних документів  для  виявлення  чи мало право підприємство на    

застосування  нульової ставки.

3 ) аналізується  дата застосування  нульової ставки  по ПДВ .

2) перевіряються дані колонки «А»  рядка 3 Декларації по ПДВ з даними колонки 10 Реєстру  виданих податкових накладних;

3)перевіряються існують на підприємстві в дійсності операції, які  не є об’єктом оподаткування і має підприємство

по        ним  ПДВ [5];


Продовження  табл. 1.6

1

2

3

Інші      платники ПДВ визначають податкові зобов’язання і податковий кредит  в такому порядку:

       -  дата одержання коштів на поточний рахунок  платника чи дата одержання  відповідної компенсації в якому – не будь   іншому вигляді, включаючи і зменшення заборгованості  платника по його зобов’язанням  перед бюджетом -  оплата з рахунок бюджетних коштів; рахунок бюджетних коштів;

б) дата оформлення податкової накладної, яка засвідчує  факт надання  платником товарів (робіт, послуг) покупцю чи дата виписки відповідного рахунку -  поставка товарів з використанням кредитних і дебіторських карточок, комерційних чи дорожніх чеків і ін.

в )  дата виїмки  виручки з торговельного апарату – поставка товарів з використанням  торгових автоматів, оскільки є відсутні касові апарати. г ) дата фактичної передачі об’єкту фінансового лізингу на користь лізингоодержувача – операції фінансового лізингу;

 д)   дата збільшення  валових доходів  виконавця  довгострокового контракту –  операції оподатковувані по     контрактів;

1

2

3

е)   дата  надання   ввізної митної  декларації – операції по імпорту;

ж ) дата одержання коштів в касу чи на рахунок платника – операції по продажу теплової.  енергії, газу природного і ін.

з ) дата, яка  приходиться  на податковий період в якому  відбувається

одне із подій  наставши  раніше: чи дата зарахування коштів від покупці на банківський рахунок  платника, чи  дата відвантаження товарів, а для робіт дата оформлення  документу – всі останні операції за винятком  перерахованих  вище.

- податковий кредит :

а)  дата виникнення  ВВ  замовника  довгострокового контракту – операції  оподатковувані за правилами  довгострокових контрактів;

б)  дата сплати ввізного ПДВ по ввізній митній декларації – операції по імпорту  товарів;

в)  дата фактичного одержання     контрактів;  дата сплати ввізного ПДВ по ввізній митній декларації – операції по імпорту  товарів;

г) дата фактичного одержання  об’єктів фінансового лізингу – операції фінансовго лізингу;

Продовження  табл. 1.6


Закінчення  табл. 1.6

1

2

3

д) дата виконання першої із подій :

-  чи дата  списання  коштів з банківських рахунків платника, чи дата одержання податкової накладної роботи  - всі останні операції, за винятком  перерахованих вище.

3 ) аналізується об’єм оподатковуваних операцій і визначаються  період надання декларації по ПДВ;

4)порівнюються показники відображені в декларації по ПДВ  і інформація  наведена в облікових регістрах  і первинних документах  підприємства.

5)провіряються кореспондентські рахунки по відображенню податкових зобов’язань  по ПДВ в бухгалтерському  обліку.

6) аналізується чи правильно  в податковому обліку по ПДВ  були розраховані зобов’язання  за звичайними цінами


Перелік операцій, які   звільняються від оподаткування наведено в ст. 5 і ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»,  при цьому слід мати на увазі, що умови звільнення від ПДВ  регулюються  Постановами КМУ,  тому перед початком проведення  перевірки  треба  проаналізувати  відповідні  нормативні документи [26 ].

Перевірка звільнених від оподаткування операцій розпочинається з :

1) порівняння   показників колонки «А» декларації по  ПДВ  з даними наведеними в колонці 10 Реєстру виданих податкових накладних  [26];

2) визначається мало підприємство право на застосування пільги (слід враховувати те, що  дія деяких податкових пільг може бути припинена на момент проведення перевірки)  тому потрібно  ретельно перевірити  часові    проміжки   дії   кожного  з   підпунктів ст. 5 і ст. 11 Закону [5 ];

3) при перевірці операцій по поставці лікарських  препаратів і  виробів лікарського призначення потрібно провірити їх наявність  в Державному реєстрі  лікарських засобів  і виробів лікарського призначення і тільки в разі наявності їх в реєстрі можливе звільнення від ПДВ. Однак слід зазначити, що  ветеринарні лікарські засоби  і вироби лікарського призначення  від ПДВ не звільняються [5]. При перевірці операцій по продажу житла, необхідно мати на увазі, що  до 01.01.2004 від ПДВ звільнялися  операції по передачі  знову створених житла фізичним особам  для його використання в якості місця для проживання, а після 01.01.2004 року навпаки звільняються від оподаткування  операції по поставці житла  за винятком першого продажу [5].

Перевірка  правильності обчислення податкового кредиту  по ПДВ, розпочинається з перевірки податкового кредиту  по товарам (роботам, послугам)  купленим  на території України.

Перед проведенням перевірки правильності  обчислення податкового кредиту потрібно з’ясувати  в якому  порядку платник податку визначає податковий кредит по ПДВ, при цьому слід врахувати, що документом який  засвідчує право  на податковий кредит  є  правильно оформлена  податкова накладна.

Тому в разі якщо суми ПДВ були не підтвердженні податковою накладною вони підлягають виведенню з складу податкового кредиту. Під час проведення перевірки  податкового кредиту  порівнюються колонки «А» і «Б»  рядка 10.1 з декларації по ПДВ з такими даними, як Реєстр одержаних податкових накладних,  первинні дані, з даними в бухгалтерському обліку і ін.  Також провіряється направлення  використання товарі, робіт, послуг також слід прийняти до уваги, що ОФ які не були введені  в експлуатацію  згідно п. п. 7.4.1 Закону «Про податок на додану вартість» тобто ОФ  які підлягають   амортизації  включаються в склад        податкового    кредиту      незалежно   від строку    введення їх в експлуатацію [5]. Далі провіряється чи виконував платник податку в даному податковому періоді  операції які не оподатковуються, в разі якщо такі операції проводилися  то провіряється   правильність віднесення  до складу податкового кредиту ПДВ  операції по товарам  використання яких  відбулося одночасно, тобто  товари використовувалися в операціях які не оподатковуються і  в операціях які оподатковуються.  ПДВ по товарам, які використовуються в  неоподатковуваних  операціях   в податковий кредит не включаються, а по товарам  задіяним в оподатковуваних операціях   підлягають розподілу.

Вразі  коли до податкового кредиту були віднесені  товари, які використовуються  одночасно в оподатковуваних  і не оподатковуваних  операціях  тоді розподіл  податкового кредиту  здійснюється  шляхом  множення податкового кредиту  на коефіцієнт. Коефіцієнт в свою чергу розраховується  за формулою  наведеною нижче.

            V о. операцій  

                К розподілу  =                                                         (1.2)

            V з. операцій              

 

де  V о. операцій – це  обсяг оподатковуваних операцій по ПДВ  за звітний період (без ПДВ), грн.;

    V з. операцій – це  загальний обсяг операцій по продажу товарів (робіт, послуг)  за звітний період (без ПДВ), грн..

Також необхідно враховувати, що  сума податкового кредиту розрахованого за допомогою  наведеного вище коефіцієнту  може бути розрахована лише  після закінчення податкового періоду по ПДВ, тому платник  на протязі податкового періоду може відображати податковий кредит без застосування даного коефіцієнту, але в кінці періоду він повинен зробити перерахунок податкового  кредиту  і відобразити його результат  в     підсумковому    рядку     Реєстру    одержаних     податкових

накладних  [25].

Перевірка податкового кредиту по імпортним операціям проводиться  за допомогою аналізу таких питань чи   здійснюється  фактичний ввіз товарів на територію України;  сплачується  ввізний ПДВ на митниці і в якій формі відбувається сплата (грошовими коштами чи векселями);  правильно  були відображені  дата виникнення   податкового кредиту  в частині імпортних товарів.

Перевірка  правильності  виправленого податкового кредиту  по ПДВ  відбувається шляхом порівняння даних колонки «Б» рядка 16 Декларації по ПДВ з відповідними показниками – Реєстру  виданих податкових  накладних, з  кореспонденцією в бухгалтерському обліку, з розрахунком  виправлення кількісних і вартісних показників податкової накладної додаток №2 до податкової накладної [26].

Таким чином, можна сказати що завдання  податкового контролю всіх вище перерахованих податків полягає не лише в контролю  за веденням  податкового обліку і  сплатою всіх податків і зборів до бюджету і державних цільових  фондів, а й у виявленні  і припиненні  заходів щодо ухилення від сплати податків, у стимулюванні  платників  до сплати даних же  податків, оскільки недоплачені суми  податків  за результатами  перевірок  будуть стягненні з фінансовими санкціями до бюджету держави.


1.3.  Особливості проведення   податкового контролю платників податків  при спрощеній   системі  оподаткування

Найбільш сильним важелем стимулювання розвитку малого  підприємства є  застосування  спеціальних  режимів та систем оподаткування, головною метою яких  є зниження податкового навантаження та  спрощення трудомісткості праці  пов’язаної  з  нарахуванням  та сплатою   податків  і зборів  даною  групою платників [29].

Діюча в Україні  спрощена системам  оподаткування, обліку і звітності  створювалася на основі  досвіду аналогічного спеціального режиму в Російській Федерації, яка була введена в дію на багато раніше.  Спрощена система оподаткування, як в Росії так і в Україні, застосовується на ряду з іншими режимами оподаткування, і прийняття рішення  про застосування даної системи  здійснюється платником податків на добровільній основі [ 29].

Практична реалізація застосування більш простого режиму оподаткування  діяльності суб’єкта  малого  підприємництва  розпочалася в 1999 році з введенням  у дію Указу Президента України  від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про  спрощену систему  оподаткування, обліку  і звітності  суб’єктів  малого підприємництва». Наступними  кроками  у створенні  правових  основ  функціонування  малого бізнесу,  були прийняття Закону  України № 2063-III від 19.10.2000 року «Про державну підтримку  малого підприємства», а також видання  нормативних  документів ДПА України про порядок ведення  Книги обліку  доходів та витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, що  застосовує спрощену систему оподаткування, і про порядок видачі  Свідоцтва  на право  сплати єдиного податку.

Слід зазначити, що чинним законодавством передбачена можливість використання трьох альтернативних систем оподаткування:

- спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності  суб’єктів  підприємницької діяльності  зі сплатою єдиного податку, як юридичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності так і фізичними особами  - суб’єктами  підприємницької діяльності;

- фіксованого податку (суб’єктами можуть бути  лише громадяни – підприємці);

- фіксований  сільськогосподарського  податку;

В даній роботі будуть розглянуті особливості проведення  податкового контролю спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності  суб’єктами  підприємницької діяльності  зі сплатою єдиного податку:  юридичними  і фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності.

Для отримання Свідоцтва на право  сплати єдиного податку,  суб’єкти  підприємницької діяльності – юридичні  і фізичні  особи подають до інспекції за місцем  реєстрації  письмову заяву, але не пізніше, ніж  за  15 днів до  початку наступного  звітного періоду. В свою чергу  податковий інспектор  перевіряє  дані, наведені  у заяві, на предмет  відповідності  їх умовам  переходу  на спрощену систему  оподаткування. Крім того, податковий інспектор  повинен упевнитись, що  особа, яка подає заяву для переходу на спрощену систему  оподаткування  не  має заборгованість перед бюджетом з податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на момент подання  заяви. В разі відсутності  зауважень орган державної податкової служби протягом 10 днів з дня подання заяви  зобов’язаний  видати Свідоцтво  за встановленою формою, у противному разі  - надати вмотивовану відмову. Термін дії свідоцтва становить один рік [11].  Разом з видачею Свідоцтва проводиться і реєстрація Книги обліку доходів і витрат, яка є  обов’язковим документом, що має  вестися платником єдиного податку на протязі  року.

Вже  на  перших  стадіях визначення, хто відноситься до категорії  суб’єктів  малого  підприємництва  чітко простежується   дія податкового контролю, зокрема в статті 2 Закону України «Про державну  підтримку  малого підприємництва»  вказується перелік  суб’єктів  підприємницької діяльності  на які не поширюється  спрощена система оподаткування обліку та звітності, а саме : довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші  фінансово – кредитні  та небанківські фінансові установи,    суб’єкти  підприємницької діяльності, які  проводять діяльність у сфері  грального бізнесу,  здійснюють  обмін  іноземної валюти, чи   є виробниками  та імпортерами  підакцизних товарів, а  також суб’єктів   підприємницької діяльності  у статутному фонді  яких частка вкладів, що належить  юридичним  особам – засновникам  та учасникам цих  суб’єктів, які  не є суб’єктами  малого  підприємництва, перевищує 25 відсотків. Тобто, при переході на спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності  слід враховувати не лише  вид діяльності, який  забороняється  здійснювати при переході на дану систему, а й   частки  учасників та засновників  у  статутному фонді суб’єкта  малого  підприємництва.  

Указом Президента  [11]  чітко регламентуються вимоги,  додержання  яких дозволить  юридичним  особам суб’єктам підприємницької діяльності і фізичним особам, застосовувати спрощену систему оподаткування, а саме :

- для фізичних  осіб які здійснюють підприємницьку діяльність  без створення юридичної особи чисельність  працівників, що перебувають з ними в трудових відносинах, має бути не більше, ніж 10 чоловік, включаючи і членів їх сімей. Їх поіменний склад  та ідентифікаційні номери  відображаються у заяві  поданої до податкової інспекції. Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), вказаної у заяві,  не повинна перевищувати 500 тис. грн. за рік.

- для юридичних осіб - суб’єктів   підприємницької  діяльності  будь –якої  організаційно – правової форми   та форми власності  середньооблікова  чисельність працюючих  за звітний період (календарний рік) не повинна перевищувати  50 осіб, а обсяг виручки   від реалізації продукції  повинен бути не більше 1 млн. грн. за рік.

Законодавством  визначається  перелік фізичних осіб, які не мають права  переходити  на спрощену систему  оподаткування, оскільки здійснюють такі  види діяльності, як:

- торгівлю  тютюновими  виробами,  паливно – мастильними  матеріалами, лікеро – горілчаними  напоями( до лікеро – горілчаних напоїв відносяться  слабоалкогольні напої  міцністю  менш 12 %, шампанське, коньяк, вина виноградні, вермути й пиво);

-   проводять нотаріальну практику (нотаріус отримує Свідоцтво  про право зайняття  нотаріальною діяльністю,  тобто приватний нотаріус  за своєю  діяльністю не відноситься до суб’єктів  підприємницької  діяльності.)

Розмір єдиного податку для  суб’єктів  підприємницької  діяльності – фізичних осіб  встановлюється місцевими радами  залежно від  виду діяльності  у фіксованій сумі  в межах від 20 до 200 грн. на місяць. При використанні найманої праці розмір  єдиного податку збільшується на 50 % на кожну найману особу враховуючи членів сім’ї. При здійсненні суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною  особою декількох видів підприємницької діяльності ставка єдиного податку одна (більша ставка за цими видами діяльності). Доходи, одержані від здійснення підприємницької діяльності, які оподатковуються єдиним  податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного податком доходу за підсумками звітного року такого платника і осіб, які перебувають з ним в трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається в перерахунок загальних податкових зобов'язань як самого платника податків, так і осіб, які перебувають з ним в трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь в підприємницькій діяльності.

Право  переходу на спрощену систему оподаткування підприємство може реалізувати  не більше  одного разу за календарний рік. В разі відмови від застосування спрощеної системи  оподаткування  платник повинен подати до органу податкової служби заяву за 15 днів до закінчення звітного кварталу. Законодавством чітко встановлений податковий період для суб’єктів малого підприємництва – юридичних і фізичних осіб платників єдиного податку  – календарний квартал, тобто розрахунок про сплату  єдиного податку, а також  копії  платіжних доручень  про сплату даного податку за звітний період з відміткою  банку про зарахування  коштів  подаються до органу  державної податкової служби  до 20 числа  місяця, що наступає  за звітним  кварталом.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування по єдиному податку, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, окрім готівкового і безготівкового розрахунків засобами [37], тобто на відміну від загальної системи оподаткування на спрощеній системі оподаткування   може застосовується   лише касовий метод.

У разі проведення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, одержаною від реалізації цих фондів, і їх залишковою вартістю на момент продажу. Суб'єкт малого підприємництва - юридичне особа - зобов'язано вести книгу обліку доходів і витрат і касову книгу.

В процесі  проведення податкового контролю  перевіряється правильність заповнення граф Книги обліку доходів і витрат суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, а також відповідність здійснюваних видів діяльності  тим видам діяльності які були зазначені  в Свідоцтві  платника єдиного податку; контролюється повнота і своєчасність сплати єдиного податку.

Господарські операції на  основі первинних документів відображаються у  Книзі обліку і витрат, в  хронологічному порядку. Як зазначалося раніше, Книга обліку доходів і витрат реєструється в  органах державної податкової адміністрації, вона повинна бути прошнурована і пронумерована, також в кінці книги вказується кількість сторінок, завірених підписом керівника і печаткою суб'єкта малого підприємництва і органу державної податкової адміністрації, за місцем реєстрації підприємства.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, вправі самостійно обрати одну із наступних ставок:

- 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість відповідно до Законом України [ 3];

- 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи сплачують єдиний податок щомісячно не пізніше за 20 число наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

У разі порушень вимог, встановлених ст. 1 Указу [11], платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку і звітності, починаючи з подальшого звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність представлення розрахунків і сплати сум єдиного податку відповідно до законодавства України.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником наступних видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа вибрала спосіб оподаткування доходів по єдиному податку по ставці 6%;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

- платня (податку) за землю

- збору на спеціальне використання природних ресурсів.

- збору до Фонду по здійсненню заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальному захисту населення;

- збору до Державного інноваційного фонду;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію. ремонт і зміст автомобільних доріг загального користування України;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування:

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг.

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до фонду сприяння зайнятості населення [11 ].

- платня за патенти відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» [ 9].  

Отже,   спрощена система   хоч і є однією з  альтернативних  систем  оподаткування і перехід на неї проводиться лише за добровільним рішенням  платника податків,  але вона як і всі інші системи  підлягає жорсткому контролю  з боку законодавства. Податковий контроль необхідний для  повноцінного функціонування як самої системи оподаткування так і її субєктів.

Висновок до розділу 1

Безперебійне фінансування  передбачених бюджетами  заходів потребує систематичного поповнення фінансових ресурсів на центральному і  місцевому рівнях. Досягається  цього  можливо в основному  за рахунок сплати   юридичними і фізичними особами  податків і  інших обов’язкових  платежів. Згідно з  діючим податковим  законодавством  і іншими нормативними  актами  платники  зобов’язані  сплачувати  вказані  платежі в встановлених  розмірах і  в визначені терміни. Але, на жаль,  на  практиці в роботі,  юридичні і фізичні особи допускають  не своєчасну  сплату  податків і інших  обов’язкових платежів  в зв’язку з  рядом  об’єктивних  і  суб’єктивних причин. З переходом до  ринкових відносин  в Україні створюються  нові підприємства,  які  здійснюють  свою  фінансового – господарську  діяльність  в різних сферах  економіки. Багато з них  не мають достатньої  кількості   кваліфікованих спеціалістів  в області бухгалтерського і податкового  обліку.  На таких підприємствах, як  правило, допускається велика  кількість помилок в  веденні  обліку. Нерідко  платники  свідомо подають неправильну бухгалтерську і податкову звітність. Причому  сьогодні  стало природно ухилятися  від  податкової відповідальності,  як  легальним  шляхом – коли   вдається   повністю  або  частково  уникнути   оподаткування,  не порушуючи при  цьому діючого в Україні  податкового  законодавств,  так і нелегальним  шляхом,  тобто забороненими  законом  способами. Все   це  приводить  до  заниження  бази  оподаткування  і не до надходжень  в бюджет і в цільові  фонди грошових  коштів від сплати податків і інших  обов’язкових платежів.

Помилки  при розрахунках  і   сплаті  податків  допускаються  також і за  частих  змін в  податковому законодавстві, а  іноді   через суперечність  між одними  податковими  нормативними  актами і іншими,  і не завжди   навіть  працівники  податкових  органів   дають  точні  роз’яснення  суперечностям  в податковому  законодавстві. В звязку   з цими  і  іншими подіями  сьогодні перед податковими органами  стоїть  серйозна  проблема -  вироблення  правильної і точної  методики    податкового  контролю,  яка б  дозволила  проведення  контролю  за  правильністю,  своєчасністю і  повнотою  справляння  податків і інших  обов’язкових  платежів  до  бюджету.

Податковий контроль є необхідною умовою існування ефективної податкової системи та є завершальною стадією управління оподаткування й одночасно - одним із елементів планування податкових доходів бюджету.

В результаті проведення дослідження можна зробити висновок, що  незважаючи на велику кількість  публікацій і досліджень  поведених  відомими українськими  економістами   відносно   визначення,  як  найбільш  точного  поняття «податкового  контролю»,  так  і особливостей проведення даного контролю, на сьогоднішній час залишається законодавчо не врегульованим, що приводить до існування різних думок, методів, бачень організації  проведення податкового  контролю на різних системах оподаткування. Проведений аналіз дозволив  дати  власне  визначення  понять  «податковий  контроль», «методика», «методика  податкового  контролю». «Податковий контроль» «це –  система  дій  та заходів  направлена на  контроль   за виконанням  податкового  законодавства  шляхом  проведення заходів реєстрації і  обліку  платників, податкової  перевірки  із застосуванням різних форм і методів  податкового  контролю, контролюючими  органами з  метою забезпечення  грошовими  ресурсами  бюджету і  державних цільових  фондів,  а в разі виявлення факту  скоєння  податкового  правопорушення  застосувати  визначені  податковим і кримінальним законодавством мір  відповідальності». «Методика» «це – послідовне  виконання дій  за допомогою сукупності  методів,  прийомів  з чітким  описом   способів здійснення контрольних  процедур  і з підготовкою відповідних документів в кінці». Дослідження цих  двох понять  в подальшому дозволило дати власне  визначення поняття «методика податкового контролю»: «це  послідовне  виконання системи  дій  та заходів  направлена на  контроль   за виконанням  податкового  законодавства  шляхом  проведення заходів реєстрації і  обліку  платників, податкової  перевірки  із застосуванням різних форм і методів  податкового  контролю, контролюючими  органами з  метою забезпечення  грошовими  ресурсами  бюджету і  державних цільових  фондів,  а в разі виявлення факту  скоєння  податкового  правопорушення  застосувати  визначені  податковим і кримінальним законодавством мір  відповідальності».

Отже, розроблення найбільш оптимальної для українського  податкового  законодавства   методи податкового  контролю  дозволить   податковим органам  контролювати правильність,  своєчасність і  повноту  справляння  податків і інших  обов’язкових  платежів  до  бюджету України.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Податковий кодекс Російської Федерації. Коментарії до останніх    змін – 2- те вид.,  перероб.  та  доп. / Під ред.. Г.Ю. Касянової. – М.: АБАК, 2006. – 624 с.

2. Закон України «Про  систему  оподаткування» ( у редакції від 18 лютого 1997 р. №77/ 97 – ВР зі змінами і доповненнями) / Основи податкового законодавства. Збірник  основних законодавчих актів. – Х.: ВД «ІНЖЕК»,

2006.- 456 с.

3. Закон  України  «Про державну  підтримку малого   підприємництва» від 19   жовтня   2000  року  № 2063 – III //   Урядовий   кур’єр. – 2000. –  №10. – С. 10 – 12 .

4. Закон України «Про оподаткування  прибутку  підприємств»  ( в редакції Закону України  від 22 травня 1997 року №283/97– ВР зі змінами доповненнями) / Основи   податкового законодавства. Збірник основних законодавчих актів. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.- 456 с.

5. Закон України  « Про податок на додану вартість» від  3 квітня 1997р. №168/97- ВР (зі змінами та доповненнями ) / Основи податкового законодавства. Збірник  основних законодавчих актів. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.- 456 с.

6. Закон України  «Про  податок  з доходів  фізичних осіб»  від 22 травня 2003 р. № 889 – IV (зі змінами і доповненнями) / Основи податкового законодавства. Збірник  основних законодавчих актів. – Х.: ВД «ІНЖЕК»,

2006.- 456 с.

7. Закон України «Про  державну податкову службу в Україні» ( у редакції Закону від 24 грудня 1993 р. №3813 –XII зі змінами та доповненнями) / Основи податкового законодавства. Збірник основних законодавчих актів. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.- 456 с.

8. Закон України  «Про  порядок погашення  зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від  21 грудня  2000  року №2181- III (зі змінами і доповненнями) / Основи податкового законодавства. Збірник  основних законодавчих актів. – Х.: ВД «ІНЖЕК»,

2006.- 456 с.

9. Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»  від 23 березня 1996 року № 98 / 96 – ВР // Все про бухгалтерський облік. – 1999. – №7(310). – С. 3 -10.

10. Декрет КМУ „Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 №13-92 // Відомості ВРУ. – 1993. – № 10. – ст.77

11. Указ Президента України « Про  внесення змін до Указу Президента  України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку  та звітності суб’єктів  підприємництва» / Основи податкового законодавства. Збірник  основних законодавчих актів. – 3 –те вид., перероб. та доп. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.- 456 с.

12. Наказ ДПА України   Про  внесення змін до  форми і  порядку  видачі Свідоцтва  про  право єдиного податку  суб’єктом малого  підприємництва – юридичною особою. Від 12  жовтня 1999 року №555 // Вісник  податкової  служби України. – 2000.- №9.- С. 16 -18.

13. Наказ Головної ДПІУ „Про затвердження Інструкції „Про прибутковий податок з громадян” від 21.04.1993 р. №12 // www. liga.kiev.ua

14. Інструкцію    про порядок застосування штрафних санкцій (фінансових)  органами   державної  податкової  служби , затверджена   наказом ДПА України  від 11  квітня 2003 року  № 174 // Бухгалтерія. Енциклопедія бухгалтерських проводок. – 2005. № 1. – С. 54 – 70.

15. Наказом ДПА України  від 29.03.2003  року №143 зі змінами та доповненнями  від 12.10.2005 року №448 // www. liga.kiev.ua

16. Большой экономический словар: під ред. Азримина А.Н.- 2 – е  узд. поп. и переробл. – М.; Институт    новой экономики, 1999 – 864 с.

17. Великий  тлумачний  словник української мови: Під ред.. В.Т  Бусела – К.; Ірпінь: Перун , 2002 –  1328  с.  

18. Вінницький  Д. Російське податкове право: проблеми теорії і практики. – СПб.: Видавництво «юридичний центр «Прес»», 2003. – 397с.

19. Воїнова Т.С. Організація і методика податкового  контролю. Конспект лекцій. – Х.: Вид. ХНЕУ , 2002. – 96 с.

20. Энцыклопедический словар: під ред. Золотогорова  В.Т – Мн.; Интерпрессервис; Книжный Дом,  2003. – 720 с.

21. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера: під  ред. Декіна Р. – К.; Міжнародна  економічна фондація, 2000 – 703 с.  

22. Энциклопедыческый словар: під ред. Кушлин В.І, Чичканова В.П. – М.; Издательство РАГС, 2004 – 743  с.

23. Економічна енциклопедія: У 3 – х томах. Т 2 / Редкол.; Мочерний С. та ін. – К.; Видавничий  центр «Академія»,  2001 – 848 с.

24. Заяц Н.Е. Теория налогов: Учеб. – Минск: БГЭУ, 2002. – 220 с.

25. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К.,  2000. –  640 с.

26. Іванов Ю.Б., Карпова В.В, Карпов Л.Н. Податковий менеджмент: навч. посіб.- Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 488с.

27. Іванов Ю, Крисоватий  А, Десятнюк О. Податкова  система. Підручник. – К.: Атака, 2006. – 920 с.

28. Іванов Ю, Петросянц К.Альтернативна система оподаткування: Навчальний посібник. – Х.: ВД «ІНЖЕК»,2007. – 272 с.

29. Іванов Ю. Порівняльний аналіз  спрощеної системи  оподаткування  малого бізнесу  в Російській Федерації і в Україні  // Бізнесінформ. – 2007. - №1 -2. – С. 80 – 88.

30. Ісаншина Г.Ю.  Податковий менеджмент:   Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2003. – 260 с.

31. Кваша Ю. Ф, Зрелов А. П, Харламов М.Ф.Налоги и налогообложение:  Пособие для смачи екзаменов – М.;  Юрайт – Издат,     2005 – 207 с.

32. Ногіна О. Податковий контроль: запитання теорії. – СПб.: Пітер,

2002. – 160 с.

           33. Налоговое право Україны: Учебное  пособое / Под. Ред. проф. Кучерявенко  Н.П. – Х.: легас, 2004. – 488 с.

34. Онищенко  В. Податковий контроль (основи організації). — К.: Ред. журн. «Вісник податкової служби України», 2002. – 432 с.

35. Організація і методика податкових перевірок:   Навч. посібник / О. П. Чернявський, В. П. Хомутенко,  В.В. Демченко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 288 с.

36. Основи бухгалтерского і податкового обліку. Маляревский Ю.Д., Лукін В.А. – Х.: ВД  «ИНЖЕК», 2003 – 548 с

37. Рева Т. Податковий менеджмент: Навч.  посібник для  студентів вищих навчальних зал. – Вид. 2 –е , перероб. та  допов. – К.: Центр  навчальної  літератури, 2005. – 301 с.

38. Соколов А.А. Теория налогов. – М.: ООО  «ЮрИнфоР-Пресс»,

2003. – 506 с.

39. Словар современных економических и правовых терминов: під ред. Шишова В.Н, Тура А.Н, Стахи Н.В. Мн.; «Амалфея»,  2002 – 816 с.

40. Тимченко О. Податковий  менеджмент: Навч. посіб. для сам ост. Вивч. Диск. – К.:КНЕУ. – 2001. – 150 с.

41. http: //pravo.Kulichki. com // Налоговый  Кодекс Республики Белорусь.  Гл. 9 – 64 c.

42. www. аch.gov.ru // Лимськая  декларация  руководящих  принципов  контроля.

43. www. Shmkir.net // Налоговый  кодекс Азейбайджана. Гл. 4 – 32 с.

44. www. minfin. gov.ua // Проект податкового  кодексу України.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35135. Пример реализации трехзвенной архитектуры 39.5 KB
  Два разрабатываемых при этом программных компонента – это сервер приложений и клиент взаимодействующие по протоколу DCOM. Разработка сервера приложений Основные шаги создания сервера приложений: Создание удаленного модуля данных Remote Dt Module. Однократный запуск программы с целью регистрации сервера приложений в реестре Windows. Для распределенного использования разработанных клиентского и серверного приложений требуется установка некоторых дополнительных программных компонент.
35136. Пример реализации обмена данными с Microsoft Excel 45.5 KB
  Создание новой книги Vrint MSBooks; MSBooks = MSExcel. Создание нового листа книги. Сохранение книги. Создание нового листа книги.
35137. Изучение формата баз данных Visual FoxPro 549.5 KB
  После заголовка таблицы следует цепочка 32байтовых описаний полей таблица 4.fmp Fp 01 1 YY Год последнего обновления таблицы Все 02 1 MM Месяц последнего обновления таблицы Все 03 1 DD День последнего обновления таблицы Все 04 4 RecordsCount Количество записей в таблице Все 08 2 HederSize Размер заголовка в байтах Все 10 2 RecordSize Размер записи в байтах Все 12 2 0x000x00 Зарезервировано Все 14 1 0x01 Начало транзакции D4 D5 0x00 Конец транзакции D4 D5 0x00 Игнорируется FS D3 Fb Fp CL 15 1 0x01 Закодировано D4 D5 0x00 Нормальная...
35138. Разработка файл-серверной информационной системы с использованием технологий Borland 47.5 KB
  Программное использование БД Простейший случай Для обращения к таблицам используются невизуальные компоненты TTble и TDtSource закладки Dt ccess и BDE палитры компонентов и ряд визуальных: TDBGrid TDBEdit TDBLookupComboBox и т. В компоненте TTble устанавливаются свойства TbleNme TbleType. В последнем случае псевдоним БД указывается в свойстве DtbseNme объекта TTble. В компоненте TDtSource устанавливается свойство DtSet как указатель на TTble.
35139. Поддержка сложных запросов в файл-серверной информационной системе с использованием технологий Borland 59.5 KB
  Способным работать независимо от того отсутствуют ли требуемые таблицы или наличествуют и заполнены данными. Например: SELECT fio FROM stud; – выборка поля fio из всех записей таблицы stud SELECT fio n_spect FROM stud; – выборка полей fio n_spect из таблицы stud SELECT FROM stud; – выборка всех полей из таблицы stud SELECT s. FROM stud S s; – выборка всех полей из таблицы stud с присваиванием таблице псевдонима s SELECT s.n_spect S spect FROM stud S s; – выборка из таблицы stud полей fio и n_spect с присваиванием им...
35140. Использование встроенных средств SQL-сервера InterBase для создания и использования базы данных 127 KB
  оздание БД интерфейсными средствами WISQL. Выполняется путем использования функции WISQL File Create Database. Диалог создания БД показан на рисунке 1. В поле Location Info устанавливается переключатель Local Engine
35142. Программная реализация выборки и модификации данных в базе данных Interbase 56.5 KB
  При этом сохранение результатов редактирования выполняется путем вызова рассмотренной ранее функции pplyUpdtes класса TBDEDtSet и всех его потомков например компонента Query содержимое выборки которого редактируется и кэшируется которая выполняет отправку в БД закэшированных на клиентской стороне изменений. Пример реализации функции обработки события OnUpdteRecord: void __fstcll TDtModule1::Query1UpdteRecordTDtSet DtSet TUpdteKind UpdteKind TUpdtection Updtection { switch UpdteKind { cse ukModify: brek; cse ukInsert:...
35143. АИС Магазин бытовой техники и электроники 419.63 KB
  Проектирование функциональных особенностей системы 5. Требуется создание информационной системы использование которой будет способствовать повышению эффективности работы всех отделов компании и обеспечивать ведение учета в единой системе. В расчетном задании предполагается осуществить представление информационной системы которая будет вести реестр создавать отчеты и генерировать заказы. Иметь оперативную связь между всеми пользователями системы содержать все необходимые данные о технике.