44110

Контрольная работа по диалектологии

Контрольная

Иностранные языки, филология и лингвистика

Фонема [ф] не исконно русская, встречается в иноязычных словах, т.е. говоры, где влияние литературного языка было несильным, усвоение фонемы в соответствии с правилами употребления не произошло. Но возникла необходимость заменить «незнакомый» звук в словах, поэтому появилось артикулярно-близкое сочетание [хв]. В предложенных словах эти звук и сочетание звуков спутаны, следовательно, учащимися не приобретён навык различия слов с [ф] и [хв].

Русский

2013-11-10

42 KB

35 чел.

Курганский государственный университет|

Контрольная работа по дисциплине

«ДИАЛЕКТОЛОГИЯ»

вариант 12

студентки 2 курса заочного отделения

группы 225

филологического факультета

Александровой Ольги Ивановны

Курган 1999


I. Систематический анализ текста

он топ’éр’ бы т’еб’é наговор’úл || н’е шлá бóл’но (замуж) | óн стáрый | в бород’é в’éс’|| да ч’евó ш | трáшыйа был’u нъд нáм’u | он’u пр’едлагáл’u нам || с’емйá хорошáйа | он н’епйýш’uй | н’uкогдá н’uгд’é н’е в’uдáл’u… || ну штó ш ты м’úлайа | плáч’еш | в’ет’ мы т’еб’á так л’ýб’uм | уважáм || а вы што м’ен’á выдайóт’ь за чужóвъ д’áд’ушку || кудá йа с н’uм пойдý-тъ…|| и оп’áт у м’ен’á мысл’-то пойд’óт | от’éц уш хвáл’uт | u мáт’ плохóвъ н’е сказáла || а он’ú промышл’ен’uк’u был’u || тáк в н’евóл’у u выда’u || а потóм жыс’ пошлá | покат’úл’ас’…|| а потóм йа с’ела за точ’úлку | точ’úл’u мы дв’е | а тр’éт’uа пр’uб’uрáла за нáм’u…| свáд’бу uгрáл’u хорóшуйу | стар’úнуйу || и дрýшк’u был’u || н’éт уш | тýт мы н’е плáкал’u | тýт мы рáдовал’uс’ || потóм стáла жыт’ хърошó | йá йевó л’уб’úла || он сп’ервá-то был н’е по мысл’u | а потóм хорóшый стáл | побр’úлсъ || потóм д’éт’u пошл’ú…||

йéс’ лофцы-то | он’é дал’óко | но’é (волки) у нáс мáло бывáйут || йéс’ волк | йéс’ б’uр’ýк || ч’ем их разл’uч’áйут | н’е знáйу || б’ежáл’u фс’е | нарóду-то стóл’…||

шáс у нáс тáм к’uнó стонóв’ут…||

скорон’úл’u u н’е в’uдáла…||

вóт нáшы выйехал’u одн’é | он’é суды выйехал’u на зáработк’u…|| а такóй-то воды н’ет | вар’óной…|| у йéй мýш-то увдов’éл | а потóм пр’uйéхал суды | жын’uлс’а||

1. Характеристика записи.

Запись представляет собой фонетическую транскрипцию с некоторыми упрощениями:

  •  отсутствуют знаки препинания и прописные буквы, паузы обозначены значками | и || (короткие и длинные соответственно);
  •  обозначены долгота, мягкость согласных;
  •  отсутствуют буквы «ё», «ю», «я»; буква «е» используется для обозначения [э] после мягкого согласного.

Из упрощений можно отметить:

  •  отсутствие знака «ј», его замену знаком «й»;
  •  отсутствие проклитик и энклитик, т.е. все слова даны отдельно как самостоятельные единицы;
  •  особых знаков, характеризующих текст с точки зрения фонетики нет.

Запись достаточно точно передаёт произношение, позволяет проанализировать текст без затруднений.

2. Лексические особенности текста.

В тексте употребляются лексические диалектизмы:

точилка

— стальной, бороздчатый прут в колодочке для точения ножей; воротило.

дружка

— второй свадебный чин со стороны жениха, женатый молодец, главный распорядитель, бойкий, знающий весь обряд, говорун, общий увеселитель и затейник.

бирюк

— волк одиночка.

промышленник

— промышляющий что-либо или чем-либо.

больно

— сильно.

в неволю выдать

— насильно выдать замуж за нелюбимого.

Есть формы, отличающиеся от литературных ударением: [сп’éрва], [хорошáйа], [дал’óко].

Сохранились формы древнерусского языка, отличающиеся от литературных морфологическим составом: [одн’é] — одни; [он’é] — они; [стонóв’ут] — окончание I спряжения вместо II.

Это же слово в морфемном отношении отличается от литературного отсутствием приставки, ср.: установят — [стонóв’ут] и суффикса, ср.: устанавливают — [стонóв’ут]. Значение настоящего времени передаётся глаголом; приставка и суффикс, очевидно, языком были отброшены как излишние.

3. Фонетические черты говора.

Гласные звуки

В первом предударном слоге после твердых согласных [а] и [о] не совпадают, т.е. говор окающий: [хорóшый], [стонóв’ут], [покат’úл’ас’], [лофцы], [воды], [вар’óной], [дал’óко] и др.

Оканье полное (архаическое), [а] и [о] сохраняют свои признаки в любой позиции. Ср.: [плохóвъ] и [оп’áт], [хорóшáйа] и [лофцы-то].

В первом предударном слоге наблюдается еканье: [т’еб’é], [м’ен’á], [б’ежáл’и], [н’епйýш’ий], [с’емйá] и др.

Гласные во 2-ом предударном и заударном слогах в большинстве случаев различаются: [хорóшáйа], [бород’é], [покат’úл’ас’], [сказáла], [мысл’-то], [плáч’еш] и др. Но есть примеры и неразличия гласных в слогах: [выдайóт’ь], [пойдý-тъ], [плохóвъ], [побр’úлсъ].

Также 1 слово с редуцированной непереднего ряда во 2-ом предударном слоге [хърошó]; возможно, это лексикализованное явление; может быть, этот звук появился вследствие особой эмоциональности повествования; на данном отрывке утверждать что-то однозначно невозможно. На основании вышеизложенного можно говорить о переходе архаического оканья в неполное.

Согласные звуки

Звук [г] соответствует литературному произношению. Взрывной характер звука можно проследить в следующих примерах: [наговор’úл], [н’uкогдá], [н’uгд’é].

Аффрикаты [ч] и [ц] различаются: [от’éц], [ч’евó], [точ’úлку]; т.е. произносится в соответствии с литературными нормами, качество аффрикатов то же, что и в литературном языке.

Согласный [j] в положении между гласными не выпадает; нет стяжки гласных: [м’úлайа], [хорóшáйа], [разл’uч’áйут], [знáйу] и др.

Наблюдается упрощение сочетаний [с’т’], [ст] на конце слов:

[йéс’] — [йéс’т’], [с’т’] — [с’]

[жыс’] — [жыс’т’], [с’т’] — [с’].

Утрата [т’, т] широко распространена в говорах северорусского наречия. Глаголы 3-го лица имеют конечный твёрдый согласный, что характерно для северных говоров: [бывáйут], [стонóв’ут], [хвáл’ит] и др. Также характерно для северорусских говоров отвердение мягких согласных в 1-ом слоге: [суды] вместо [с’уда].

4. Морфологические черты говора.

Существительное женского рода единственного числа [жыс’] вместо [жыз’н’]. Слова типа «жизнь», «боязнь» оформляются подобно словам «лесть», «честь», «месть».

Личное местоимение 3 лица имеет в падежной флексии множественного числа ударную глачную фонему [е]: [он’é] вместо [он’ú]; аналогично [одн’é] вместо [одн’ ú].

Говор характеризуется твёрдым [т] в окончании 3 лица настоящего времени глаголов (см. фонетические признаки).

Наречие «сюда» имеет конечный звук [ы].

5. Синтаксические черты говора.

Семантически неполный глагол употребляется без существительного:

[он бы наговор’úл] (чего?).

Используются неполные предложения:

[н’е шлá бóл’но].

Употребляются конструкции с предлогом «в» и существительным в предложном падеже, синонимичные конструкциям с предлогом «с» и существительным в творительном падеже:

[в бород’é] = «с бородой» (литературный вариант).

Употребление в одном предложении различных форм глагола:

[от’éц уш хвáл’uт │ u мáт’ плохóвъ н’е сказáла] — в данном случае глаголы в настоящем и прошлом времени.

Можно также отметить наличие непозитивных частиц: [пойдý-тъ], [мысл’-то], [сп’ервá-то] и др.

6. Выводы.

Говор, отраженный в тексте данной записи, принадлежит к северному наречию. Доказательства: оканье, [г] взрывной, [т] твёрдый в окончании глаголов 3-го лица настоящего времени, утрата [т] в сочетании [ст].

II. Индивидуальное задание по тексту

1. Объясните произношение.

[увдовéл] — звук среднего подъёма стал звуком верхнего подъёма в связи с большой лабиализацией.

2. Определите разницу между словами «волк» и «бирюк».

«волк» — хищное животное, родственное собаке; живёт стаями.

«бирюк» — волк-одиночка.

III. Индивидуальное задание по тексту

1. Выпишите из текста все примеры, отражающие вокализм 1-го предударного слога после твёрдых согласных типа [потóм]. 

[топ’éр’], [наговор’úл], [бород’é], [хорóшáйа], [н’uкогдá], [пойдý-тъ], [пойд’óт], [плохóвъ], [промышл’ен’uк’u], [потóм], [пошлá], [точ’úлку], [точ’úл’u], [хорóшуйу], [хърошó], [хорóшый], [побр’úлсъ], [пошлá], [лофцы-то], [стонóв’ут], [скорон’úл’u], [воды].

2. Укажите, какая диалектная фонетическая черта отражена в ошибочных написаниях, допущенных учащимися. Где встречается такое произношение?

Фалить, форост, фост, хвонтан, хворма, хвартук, хвара, пафальная (грамота).

Фонема [ф] не исконно русская, встречается в иноязычных словах, т.е. говоры, где влияние литературного языка было несильным, усвоение фонемы в соответствии с правилами употребления не произошло. Но возникла необходимость заменить «незнакомый» звук в словах, поэтому появилось артикулярно-близкое сочетание [хв]. В предложенных словах эти звук и сочетание звуков спутаны, следовательно, учащимися не приобретён навык различия слов с [ф] и [хв]. Они запомнили, что [хв] нужно заменять на [ф], но в каких словах этот процесс должен происходить, а в каких нет, им не известно, отсюда и ошибки. Предположительно, это южный говор.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48395. Випромінювання оптичного діапазону 315.59 KB
  Серед органів чуття людини природа не передбачила апарат який би сигналізував про наявність радіації її рівні і степені небезпеки. Контакт з іонізуючими випромінюваннями має велику небезпеку для здоровя і життя людини. Гамапромені мають велику проникаючу здатність вони вільно проходять через тіло людини та інші матеріали і мають малу іонізуючу дію. При опроміненні людини дозою 02505 Гр можливі зміни в крові понад 1 Гр розвивається враження всього організму при 2 4 Гр без лікування можлива смерть вище 6 ...
48396. МАРКЕТИНГ. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 115.93 KB
  СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ МАРКЕТИНГУ ТА РОЗВИТОК ЙОГО КОНЦЕПЦІЇ Система маркетингу. Принципи цілі задачі та функції маркетингу. Характеристика видів маркетингу.
48397. Основи локальних мереж 1.54 MB
  Але наглядно переваги мережі виявляються в тому випадку коли всі користувачі працюють з єдиною базою даних запитуючи в неї та заносячи в неї нову наприклад в банку магазині на складі. Використання локальної для організації сумісної роботи компютерів Без мережі також неможна обійтися в тому випадку коли необхідно забезпечити узгоджену роботу декількох компютерів. Визначення локальної мережі Способи і засоби обміну інформацією за останній час запропоновано численність: від най простішого переносу файлів за допомогою дискети до...
48398. Основи охорони праці. Конспект лекцій 3.61 MB
  Основи охорони праці. Конспект лекцій містить лекції з курсу Основи охорони праці Історія охорони праці.
48399. Основи стандартизації та сертифікації 3.7 MB
  Основними її видами є стандарти і технічні умови документи що містять обовязкові для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення набір показників якості рівень кожного з них методи і засоби вимірювання випробувань маркування упаковки транспортування і зберігання продукції. Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містяться у міжнародних стандартах які розроблюються Міжнародною організацією стандартизації ІСО і використовуються для сертифікації виробів що експортуються у інші країни і реалізуються на світовому...
48400. Психологія праці 89.5 KB
  Ергатична система — (грец. erg справа робота)— це взаємодія людини з обєктивною реальністю, система субєкт праці — людина (трудовий колектив) -предмет праці — засоби праці — виробниче середовище. Ергатична функція - будь яка трудова функція засобів праці що характеризує ергатичну систему.
48401. Професійне спілкування. Вимоги до професійного спілкування 367.5 KB
  Професійне спілкування сприймається як усний мовний контакт між людьми, що зв’язані інтересами справи і мають повноваження для встановлення ділових контактів, вирішення ділових проблем і здійснення конкретних підходів до їх вирішення. Тобто ділова розмова – це «дракон із чотирма головами»
48402. Основи промислової електроніки і МПТ 7.77 MB
  Курс лекцій написаний для студентів спеціальності “Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд” денної форми навчання. Обсяг кожної лекції розрахований на два академічні години. Кожну лекцію можна вивчати незалежно від попередньої. Лекції містять ретельно підібраний матеріал, мають велику кількість ілюстрацій, електричних і логічних схем. Дано параметри напівпровідникових приладів і мікросхем, їх позначення.
48403. Необхідність, сутність і функції фінансів 48.11 KB
  Юридичні особи діяльність яких повязана з наданням професійних послуг на ринку цінних паперів до них відносяться підприємства що спеціалізуються на здійсненні посередницької діяльності по випуску та розміщенню цінних паперів виконуючи операції на фондовому ринку за дорученням своїх клієнтів. Фінанси підприємства. Субєктами господарювання є: Господарські організації це юридичні особи створені відповідно до цивільного кодексу України державні комунальні та інші підприємства створенні відповідно до господарського кодексу України а також...