44127

Проект управління якістю продукції в ВАТ “Поліграфкнига”

Дипломная

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

В ринковій економіці велике значення приділяється проблемам якості. За методами забезпечення конкуренція поділяється на цінову (конкуренція за рахунок зниження ціни) та нецінову, при якій за ту ж саму ціну виробник пропонує товар з більш високими якісними параметрами та комплексом послуг. Тільки якість може привернути увагу споживача

Украинкский

2013-11-10

961 KB

14 чел.

Міністерство освіти України

Національний технічний університет України “КПІ”

Видавничо-поліграфічний факультет

Кафедра організації видавничої справи, поліграфії

та книгорозповсюдження

ДИПЛОМНИЙ  ПРОЕКТ

на тему:

Проект управління якістю продукції

в ВАТ “Поліграфкнига”

Студент гр. СЕ-5 Адвена І.М.                                 /                   /

Керівник проекту к.е.н., доц. Барніч Ю.О.            /                   /

Консультанти                                           .                /                   /

                                                                  .                /                   /

                                                                  .                /                   /

Завідуючий кафедри к.е.н., доц. Барніч Ю.О.        /                  /     

         “  червень 2002 р.


РЕФЕРАТ

Адвена І.М. Управління якістю продукції в ВАТ “Поліграфкнига”. Дипломний проект / Національний технічний університет України “КПІ”; Керівник к.е.н., доц. Барніч Ю.О. – К., 2002. – 118 с., Таблиць 19.

В роботі на базі огляду літератури розглянуто різноманітність поняття якість та системи управління якістю продукції які зустрічаються в вітчизняній та зарубіжній практиці.

В результаті проведеного аналізу якості продукції та підходів до управління якістю в ВАТ “Поліграфкнига” були виявлені причини що зумовлюють неякісне виготовлення продукції.

Запроектовано впровадження комплексу заходів, які забезпечать ефективне управління якістю виготовлення продукції на підприємстві та підвищать якість продукції.

Ключові слова: якість, управління якістю, система управління якістю, відділ управління якістю, якість продукції.


ЗМІСТ

Стор.

Вступ  4

Розділ І. Системи управління якістю продукції  6

Розділ ІІ. Аналіз якості продукції на підприємстві ВАТ “Поліграфкнига” та підходів до управління якістю   32

Розділ ІІІ. Проект організації управління якістю в ВАТ “Поліграфкнига”  67

Висновок   100

Список використаної літератури   104

Додатки   108


ВСТУП

В сучасному житті все частіше ми починаємо зустрічатись з такими поняттями як якість, надійність, конкурентоспроможність та безпека продукції. Все це свідчить про постійну зміну відношення суспільства до якості товарів та послуг, при чому не тільки з позиції споживача, а з погляду виробників. В ринковій економіці одним з найефективніших способів нецінової конкуренції є забезпечення найкращої якості запропонованої продукції або послуги. Тобто основою конкуренції все більше починає ставати не ціна товару, в його якість та здатність задоволення потреб споживачів. Споживач, замовник, клієнт  намагається обирати на різноманітному ринку якісний, який відповідає встановленим вимогам товар.

Для забезпечення якості виготовлення продукції потрібна не тільки відповідна матеріальна база та зацікавлений кваліфікований персонал, а й чітке ефективне управління якістю. Управління якістю забезпечує керування процесами що визначають майбутню якість продукції.

ВАТ “Поліграфкнига” спеціалізується на виготовленні книжок в твердій палітурці та м’якій обкладинці, а також на випуску образотворчої продукції. Сьогодні підприємство перебуває в складному становищі, яке зумовлене малою кількістю замовлень та високою собівартістю продукції. Ці фактори затрудняють конкуренцію підприємства з аналогічними підприємствами на ринку поліграфічних послуг та зменшують шанси на подальший розвиток.

Тому одним з найефективніших напрямків розвитку підприємства та можливість стати конкурентноздатним є підвищення рівня якості продукції яку воно виготовляє. Саме ціленаправлене управління якістю може забезпечити виготовлення високоякісної продукції і тому потрібно спрямувати діяльність на створення ефективної системи якості, яка б забезпечила виконання вимог замовників щодо якості.

Даний дипломний проект передбачає розробку заходів які б дозволили управляти якістю виготовлення поліграфічної продукції на ВАТ “Поліграфкнига” та забезпечили зростання рівня якості і залучення нових замовників.


РОЗДІЛ І.   СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

На сьогоднішній день безумовно конкурентоспроможність будь-якого підприємства, незалежно від форми власності та розмірів, залежить в першу чергу від якості його продукції та порівняльності ціни з запропонованою якістю.

В ринковій економіці велике значення приділяється проблемам якості. За методами забезпечення конкуренція поділяється на цінову (конкуренція за рахунок зниження ціни) та нецінову, при якій за ту ж саму ціну виробник пропонує товар з більш високими якісними параметрами та комплексом послуг. Тільки якість може привернути увагу споживача.

На сьогодні серед складових конкурентоспроможності товару ціна вже не домінує. На лідируючі позиції виходять споживацькі якості (функціональність, дизайн, надійність) та рівень сервісу.  

Якість є вимогою номер один в умовах ринкової економіки, де відбулися суттєві зміни в цьому напрямку. Проблеми якості є важливим фактором підвищення рівня життя, економічної, соціальної та екологічної безпеки. Між якістю та ефективністю виробництва існує пряма залежність. Підвищення якості сприяє підвищенню ефективності виробництва, що призводить до зниження витрат та зростання долі ринку  39, С. 4.

А.Фейгенбаум в статті “Новое качество для ХХІ века вказує, що якість в ХХ ст. стала однією з найбільш важливих цілей в області менеджменту. Воно покінчило з традиційними уявленнями шкіл  бізнесу і менеджменту про те, що успіх компанії заключається в швидкому та дешевому виробництві продукції та наданні послуг 41, С. 59.

В сучасній літературі та практиці існує багатогранне та різноманітне трактування  поняття якості та похідних від нього: управління якістю, система якості, забезпечення якості, контроль якості. Але поряд з тим майже всі поняття базуються на визначенні обумовленому Міжнародною організацією по стандартизації.

Міжнародний стандарт ИСО 8402-94 дає визначення якості, як сукупності характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольняти установлені і передбачені потреби 45, С.35.

Більш розширене формулювання поняття якості пропонує Огвоздін В.Ю. Якість – це сукупність властивостей та характеристик продукції, рівень чи варіант яких формується постачальниками при його створенні з метою задоволення обумовлених чи запропонованих потреб 30, С.44-45.

Але слід врахувати, що в ИСО 8402-94 під поняттям об’єкт розуміється широке поняття, яке включає не тільки продукцію як таку, а й діяльність або процес, організацію, систему або окреме обличчя. Продукт, як зазначається в літературі, може бути чотирьох видів: упредметнений продукт, або готовий продукт; інтелектуальний продукт; продукт переробки; послуга.

В свою чергу маркетинг розглядає якість виключно з позиції задоволення потреб споживача. Виходячи з цього якість – це сукупність властивостей та характеристик товару (послуги), завдяки яким товар (послуга) здатний задовольняти потреби споживача 4, С.29.

Якщо розглядати якість в більш вузькому плані, тобто безпосередньо що стосується видавничо-поліграфічної діяльності, то об’єктом, характеристики якого повинні задовольняти потреби споживачів, є видавничо-поліграфічна продукція (книжки, буклети, образотворча  та інша друкована продукція). Але виготовлення продукції поліграфічним підприємством можна розглядати і як надання поліграфічних послуг результатом яких є конкретний товар – книжка, буклет тощо.

Різноманітні фізичні властивості, які важливі для  оцінки якості виробу, сконцентровані в споживчій вартості. Важливими властивостями для оцінки якості є:

  •  технічний рівень, котрий відображає в продукції науково-технічні досягнення;
  •  естетичний рівень, котрий характеризується комплексом властивостей пов’язаних з естетичними відчуттями та поглядами;
  •  експлуатаційний рівень, пов’язаний з технічним боком використання продукції;
  •  технічна якість, передбачає гармонійне поєднання передбачених та фактичних споживацьких властивостей продукції (функціональна точність, надійність, тривалість використання).

Тому якість виробництва є комплексним поняттям, яке відображає ефективність всіх сторін діяльності підприємства: розробка стратегії, організації виробництва та управління, маркетинг тощо39, С.8.

Якість виробницва направлена на задоволення споживача. Сучасне поняття якості продукції – це відповідність очікуванням споживачів 44, С. 52.

Для виготовлення якісної продукції потрібне управляння процесами які забезпечать виконання поставлених вимог до якості.  Управління якістю є частиною функції управління, які направлені на досягнення цілей в області якості.

Міжнародний стандарт ИСО 8402-94 визначає поняття управління якості як методи та види діяльності оперативного характеру, які використовуються для виконання вимог до якості.

Огвоздін В.Ю в підручнику “Управління якістю” базуючись на понятті управління якості, що подане в міжнародному стандарті, подає це визначення більш ширше та зрозуміліше. Управління якістю – це методи та види діяльності оперативного характеру, які включають в себе контроль якості, збір та розподілення інформації про якість, розробку заходів, прийняття оперативних рішень та їх реалізацію на всіх етапах виробництва, зберігання, транспортування, монтажу та експлуатації продукції 30, С.51.

З точки зору науки управління, Шаповал М.І. дає наступне визначення поняттю управління якістю. Управління якістю – це такі напрямки діяльності функцій загального управління, які визначають політику в галузі якості, мету і відповідальність, а також здійснює їх за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забезпечення якості, та поліпшення якості в межах системи якості 45, С. 57.

Отже для ефективного управління якістю та процесами забезпечення і підвищення якості продукції, потрібна система управління якістю.

Міжнародний стандарт ИСО 8402-94, який є словником для визначень понять в області якості, визначає систему управління якості як сукупність організаційної структури, методів, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального управляння якістю.

Таким чином, система якості включає в себе чотири компоненти – структуру організації, методики, процеси та ресурси.

Глудкін О.П. в підручнику “Всеобщее управление качеством” наголошує на тому, що система якості – це інструмент для управляння та забезпечення якості продуктів організації. Тобто система якості охоплює як більшість методів та встановлений порядок в роботі організації, так і розподілення та практичну реалізацію відповідальності для забезпечення якості продукції, яку вимагає споживач 7, С. 338.

В свою чергу в підручнику з якості під редакцією Фомичева С.К., виділені загальні пункти які характеризують призначення системи якості:

  •  організація діяльності в області якості в формі системи з функціями координації, регулювання, аналітичного відпрацювання рішення;
  •  регламентація та упорядкування всієї діяльності організації згідно з вставленими цілями в області якості;
  •  визначення ролі та відповідальності кожного працівника згідно з вставленими цілями в області якості;
  •  приведення усіх процесів на підприємстві до керованих умов;
  •  забезпечення прослідковування і контролю продукції та процесів;
  •  постійне підвищення кваліфікації персоналу;
  •  організація системи ведення, накопичення та обробки інформації з метою мінімізувати витрати, які виникли через низьку якість.

Тут же Фомічев С.К. розглядає систему якості з точки зору механізму управління, який призначений для реалізації цілей в області якості та орієнтований як на мінімізацію всіх видів втрат, так і на погоджене функціонування всіх елементів 43, С.3.

Система якості повинна бути складовою частиною системи управління організації і повинна створювати у керівництва організації та у споживача впевненість в тому, що продукція буде відповідати встановленим вимогам щодо якості. При цьому масштаб системи якості повинен відповідати задачам організації в області якості, а витрати на її створення та функціонування не повинні перевищувати “позитивного ефекту” від експлуатації або споживання продукції.

При розробці системи слід звертати увагу на рішення чотирьох основних задач (процесів): відповідальність якості; управління ресурсами; вимірювання, аналізування і поліпшення якості; та випуск продукції. Ці задачі можуть бути вирішені з використанням різних методів та принципів управління 48

Міжнародний стандарт ISO 9000:2000, з урахуванням вище зазначених процесів, подає графічну модель системи якості (мал.1).

Види діяльності, що створюють додаткові цінності

Інформаційний потік

Мал.1

Сучасні підручники та інші видання з якості продукції, виділяють вітчизняний досвід в управлінні якості та зарубіжні системи управління якістю.

Системні методи управління якістю продукції в вітчизняній економіці почали застосовуватись з 50-х років. Так в 1955 році була розроблена і втілена в роботу саратовська система організації бездефектного виготовлення продукції (БИП), яка була розроблена на саратовському машинобудівному заводі.

Ціль даної системи – створення умов виробництва, які забезпечать виготовлення робітниками продукції без відступів від технічної документації.

Система визначала високу відповідальність виконавця за якість його праці. Перед здачею виробу на контроль робітник зобов’язаний самостійно перевірити результати своєї діяльності.

В системі БИП управління якістю здійснюється на основі критерію, яким є коефіцієнт якості праці.  Об’єктом управління являється робітник або конструктор, результатом роботи якого за певний період часу є одна або декілька одиниць продукції 42, С.170.

Разом з тим БИП мала відокремлену сферу впливу. Вона розповсюджувалась тільки на робітників цехів основного виробництва 29, С. 82.

Багаторічний досвід використання системи показав, що вона далеко не доскональна. Управління якістю продукції за допомогою тільки одного показника неефективне – як висловлюється відносно даної системи В.А. Швандар 37, С. 331.

Наступною системою управління якості став львівський варіант саратовської системи – система бездефектної праці (СБП). Дана система вперше розроблена та впроваджена на Львівському заводі телеграфної апаратури та деяких інших підприємствах м. Львова.

Ціль системи – забезпечити випуск продукції відмінної якості, високої надійності та довговічності шляхом підвищення  відповідальності та стимулювання  кожного робітника підприємства і виробничого колективу за результати їх праці.

СБП передбачає матеріальне стимулювання, розмір якого залежить від коефіцієнта якості праці. Дана система також передбачає і стимулювання творчої праці. Так облік творчого відношення робітника до своєї праці передбачив удосконалення коефіцієнта якості праці. Коефіцієнт підвищення застосовується при різних формах прояву творчого відношення до праці, наприклад розробки раціональних форм організації праці, удосконалення оснастки та приладдя. Умовою застосування цього показника є наявність таблиць коефіцієнтів підвищення за творче відношення до праці 42, С. 173-174.

Впровадження СБП дозволило:

  •  колективно оцінити якість праці кожного робітника, кожного колективу;
  •  підвищити зацікавленість та відповідальність кожного робітник, кожного колективу за якість  своєї праці;
  •  підвищити трудову та виробничу дисципліну всіх робітників;
  •  залучити до змагань за підвищення якості продукції всіх робітників підприємства;
  •  скоротити втрати від браку та рекламації, підвищити продуктивність праці 42, С.174.

Але в літературі щодо застосування СБП існує і інше твердження. Окрепилов В.В. відмічає, що львівська СБП, так як і саратовська система БИП, розповсюджувалась головним чином на стадію виготовлення продукції. Спроби застосування принципів бездефектної праці в науково-дослідних та проектно-конструкторських організаціях, широкого впровадження не отримали. СБП отримала широке застосування на промислових підприємствах для оцінки та стимулювання праці виконавців 29, С.83.

Система КАНАРСПИ (якість, надійність, ресурс з перших виробів) вперше була розроблена та впроваджена на машинобудівному підприємстві м. Горького в 1957-1958 роках. В даній системі увага  спрямована на підвищення надійності виробу за рахунок зміцнення технічної підготовки роботи КБ та технологів виробництва, на долю яких приходилось 60-85 % дефектів. Виготовлялись дослідні примірники та проводилось їх випробування. Значний розвиток отримало дослідне виробництво, стандартизація та уніфікація, загальнотехнічні системи стандартів.

Характерним для системи КАНАРСПИ є те, що вона виходить за рамки стадії виготовлення продукції та охоплює багато інших видів робіт на стадії досліду та проектування.

Впровадження системи КАНАРСПИ дозволило:

  •  скоротити строки доводки нових виробів до заданого рівня якості в 2 – 3 рази;
  •  підвищити надійність виробів в 1,5-2 рази, підвищити ресурс в 2 рази;
  •  знизити трудомісткість монтажно-збірних робіт в 1,3-2 рази 29, С. 83-84.

Система НОРМ (наукова організація праці по підвищення моторесурса). Ця система вперше розроблена на Ярославському моторному заводі в 1963 – 1964 роках. Це система надійності та довговічності двигунів.

В основу системи НОРМ покладено принцип послідовного та систематичного контролю моторесурса та періодичного його збільшення на базі підвищення надійності та довговічності деталей та вузлів, які лімітують моторесурс. Організація робіт в системі побудована на принципі циклічності. Кожних новий цикл по підвищенню моторесурсу починається після досягнення в виробництві запланованого рівня моторесурсу.

Головний елемент цієї системи – організація аналізу причин, які обмежують ресурс двигуна, з наступної розробкою та впровадження заходів, які спрямовані на усування цих причин.

Досить широко в сучасній літературі зустрічається висвітлення комплексної системи управління якістю продукції (КС УЯП). Дана система з’явилась в 1975 році на передових підприємствах Львівської області.

Головна ціль КС УЯП є удосконалення організації виробництва для досягнення високих темпів підвищення якості продукції в інтересах підвищення ефективності суспільного виробництва, найбільш повне задоволення потреб населення, народного господарства, експорту 37, С.332.

Як визначається в літературі з КС УЯП, функціонування КС УЯП направлено на вирішення наступних основних задач:

  •  створення та освоєння нових, високоякісних продуктів, які відповідають світовим досягненням;
  •  підвищення питомої ваги продукції високої категорії якості в загальному обсязі виробництва;
  •  покращення показників якості випущеної продукції та перевід її в більш високу категорію якості;
  •  своєчасне зняття, заміна та модернізація морально застарілої продукції;
  •  планомірне підвищення якості роботи колективу та виконавців 1, С. 11.

В системі реалізуються спеціальні функції управління якістю продукції шляхом розподілення задач між органами управління та підрозділами підприємства в відповідності з їх компетенцією та обов’язками. КС УЯП органічно входить в систему управління виробництвом та має багаторівневу організацію управління: об’єднання – підприємство – відділ – цех – дільниця – бригада. Кожний відділ або служба є органом управління, який реалізує ту чи іншу функцію управління якістю. В свою чергу координуючим підрозділом може бути технічний відділ, відділ стандартизації або спеціалізований відділ правління якістю.

Структура та склад системи передбачає можливість її подальшого удосконалення на базі систематичного вивчення вимог споживачів до якості виробів.

Фомін В.Н. відзначає, що найбільш типовими для підприємств різних галузей промисловості є наступні спеціальні функції КС УЯП:

  •  функція прогнозування потреб та якості продукції, яка направлена на встановлення перспективного рівня якості продукції з урахуванням потреб споживачів;
  •  функція планування підвищення якості продукції направлена на встановлення показників діяльності підприємства в області підвищення якості;
  •  функція нормування потреб якості продукції, направлена на встановлення в нормативній документації вимог до показників якості продукції;
  •  функція організації розробки та впровадження нової продукції у виробництво;
  •  функція організації технологічної підготовки виробництва, направлена на забезпечення готовності виробництва на виготовлення продукції запланованого рівня якості;
  •  функція організації метрологічного забезпечення, направлена на забезпечення єдності, точності та достовірності вимірювання якості продукції 42, С. 185.

У деяких джерелах літератури, зокрема, “Кваліметрія. Управляння якістю. Сертифікація” за редакцією Фоміна В.Н. серед вітчизняних систем управління якістю виділяє ще й комплексну систему підвищення ефективності виробництва (КСПЕВ) і комплексну систему управління якістю продукції та ефективним використанням ресурсів (КС УЯП та ЕВР).

Ціль КСПЕВ полягає в об’єднанні зусиль колективу підприємства для досягнення високих показників ефективності виробництва, забезпечення оптимальної якості та постійної відповідності її вимогам споживачів.

КСПЕВ є складовою частиною системи управління підприємством. Вона діє не самостійно, а в єдиному процесі управління та базується на основних принципах управління виробництвом. Управління процесом підвищення ефективності охоплює всі сторони виробничого процесу.

КСПЕВ базується на ефективному використанні всіх важелів морального та матеріального стимулювання. В основу даної системи покладено кількісна оцінка ефективності та якості праці колективу підрозділу підприємства та окремих робітників. При цьому організаційно-технічною основою управління в умовах КСПЕВ є стандарти підприємства. Вони покликані вирішувати не тільки питання підвищення якості праці та продукції, а й забезпечувати підвищення ефективності виробництва в цілому.

Комплектна система управління якістю продукції та ефективності використання ресурсів (КСУЯП та ЕВР) як і КСПЕВ є багатоцільовою системою. Але дана система крім якості продукції передбачає економію ресурсів. КСУЯП та ЕВР була розроблена на дніпропетровських підприємствах.  Організаційні принципи, нормативна  та правова база системи така ж як і для КС УЯП 42, С.187-188.

Окрепілов В.В. зауважує, що при впровадженні комплексної системи управління якістю, в вітчизняному господарстві, поряд з підвищенням якості продукції та зростання питомої ваги продукції вищої категорії, на багатьох підприємствах порушувались основні принципи комплексного системного підходу, що призвело до формалізму в цій роботі і в кінці кінців відсутності системи як такої. Основні причини цього – економічна незацікавленість підприємств в покращенні якості продукції.

Подальший розвиток системи управління якістю проходило в складі систем більш вищого рівня – галузевих та територіальних, тобто організувалась зовнішнє середовище систем управління якістю.

При переході до ринкових умов господарювання та ведення економіки, підприємства та наукові організації почали широко цікавитись зарубіжними методами управління якістю продукції. В зв’язку з цим в сучасній літературі та періодичних виданнях почала з’являться інформація, яка висвітлює зарубіжні системи управління якістю.

Графічно еволюцію розвитку систем якості відображає Ільєнкова С.Д. в книзі “Управління якістю”. Етапи розвитку показано за допомогою зірок якості (мал.2)

Мал. 2

Перша зірка відповідає початковому етапу системного підходу, коли з’явилась перша система – система Тейлора (1905 р.).  Вона встановлює вимоги до якості виробу у вигляді полів допуску або певних шаблонів, які відображають верхню та нижня границі допусків.

Для забезпечення успішного функціонування систему були введені інспектори з якості. Система мотивації передбачала штрафи за дефекти і брак та звільнення. Система навчання зводилась до навчанню роботи з вимірювальними приладами та контрольним устаткуванням.

Дана система була спрямована на управління якістю кожного окремо взятого виробу.

Друга зірка. В 1924 році була створена група під керівництвом д-ра Р.Л.Джонса, яка заклала основи статистичного управляння якістю. Це були розробки контрольних карт, створені В.Шухартом, перші поняття та таблиці вибіркового контролю. Ці розробки стали початком статистичних методів управляння якістю.

Системи якості вдосконалилась та ускладнилась. З’явилась спеціальність – інженер по якості, який  повинен був аналізувати якість та дефекти виробів, будувати контрольні карти та ін. В цілому в цих системах акцент з інспекції та виявлення дефектів був  перенесений на їх попередження шляхом виявлення причин та їх уникнення на основі виявлення процесів та управління ними.

Третя зірка. В 50-ті роки американським вченим А.Фейгенбаумом була висунута концепція тотального контролю якості (TQC), хоча  Ільєнкова С.Д. називає дану систему тотальним управлінням якості. Системи TQC розвивались в Японії з значним акцентом на застосування статистичних методів та залученням персоналу до роботи в гуртках якості.

На цьому етапі з’явились документовані системи якості, які встановлюють відповідальність та повноваження, а також взаємодію всього керівництва в області якості. Також системи мотивації почали зміщуватись в бік збільшення морального стимулювання. Все більше зверталась увага на навчання.

Явним лідером в впровадженні TQC була Японія, хоча основні ідеї системи були розроблені в США. В результаті американцям та європейцям прийшлось вчитись у японців.

Четверта зірка. В 70-80-ті роки почався перехід від тотального контролю якості до тотального (загального) управління якістю TQM. В той же час почали з’являться серії міжнародних стандартів на системи якості – це ISO 9000.

Система TQM є комплексною системою, яка спрямована на постійне покращення якості, мінімізації витрат та поставки точно в строк. Якщо TQC – це управління якістю з ціллю виконання поставлених вимог, то TQM – це ще й управління цілями та самими вимогами.

В TQM значно зростає роль людського фактору та навчання персоналу. Навчання стає тотальним та безперервним, супроводжуючи робітників на протязі всієї трудової діяльності.

Поява міжнародного стандарту ISO 9000 визначили вимоги до систем якості – забезпечення якості продукції, яке вимагає замовник, та представлення йому доказів що підприємство може зробити це.

П’ята зірка. В 90-х роках посилився вплив суспільства на підприємства, а підприємства все більше почали враховувати інтереси суспільства. Це призвело до появи стандартів ISO 14000, які встановлюють вимоги з точки зору охорони навколишнього середовища та безпеки продукції.

Велика трійка американських автомобілебудівних компаній розробила стандарт QS-9000, які підвищують вимоги до виготовлення автомобілів 39, С.42-47.

На сьогоднішній день, як свідчать літературні джерела, в світі поширення набула концепція загального управління якістю (TQM), а також використання міжнародного стандарту ISO 9000 при побудові системи якості.

В Україні, з переходом до ринкового господарства та поступового виходу з кризового стану, починає широко використовуватись практика сертифікації систем якості за міжнародним стандартом ISO 9000. Серед тих хто пройшов сертифікацію системи якості за міжнародним стандартом є Новокраматорський машинобудівний завод, НПО “Заря”, ВАТ “Фармак”, АТ “Світоч”, ЗАТ “Оболонь”, “Славутич” та інші підприємства 43, С.5.

ISO (Міжнародна організація з стандартизації) – це всесвітня федерація національних органів стандартизації (комітетів-членів ISO), яка заснована в 1947 році. Основна ціль ISO – міжнародна координація робіт з стандартизації та уніфікації промислових стандартів. В сферу діяльності ISO входять всі області стандартизації,  за виключенням електротехніки та електроніки, які є сферою діяльності Міжнародної електротехнічної комісії (ІСЕ). Розробка стандартів здійснюється технічними комітетами. Кожен комітет-член має право бути представленим в роботі технічного комітету. Для публікації в якості міжнародного стандарту потрібно погодження не менше 75 % комітетів-членів, які приймають участь в голосуванні 30, С.91.

Перші стандарти ISO 9000 були опубліковані в 1987 році, при цьому під час їх розробкки за основу був взятий стандарт Великобританії BS 5750. В листопаді 1987 році стандарти серії ISO 9000 були прийняті Європейським комітетом з стандартизації та введені у вигляді європейських стандартів EN 29000. Також в більшості держав вони були прийняті як національні стандарти для використання та оцінки систем якості.  

За результатами практичного застосування цих стандартів була організована їх ревізія та в 1994 році міжнародною організацією з стандартизації було випущено друге видання стандартів. В Україні стандарти ISO 9000 були прийняті як державні стандарти ДСТУ ISO 9000 в 1995 році.

В 2000 році міжнародні стандарти були знову переглянуті, результатом чого стало прийняття нової редакції стандартів ISO 9000-2000. Україна, як ринкова держава, відреагувала на зміну прийняттям державних стандартів ДСТУ ISO 9000-2001, які набули чинності 1 жовтня 2001 року 10.

Нова версія сімейства стандартів передбачає стандарти:

ISO 9000 : 2000 – Система управління якістю. Основні положення та словник.

ISO 9001 : 2000 – Система управління якістю. Вимоги.

ISO 9004 : 2000 – Система управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.

Ця версія стандартів передбачає більший вплив системи якості на задоволення потреб споживачів чи замовників. Система повинна бути повністю спрямована на споживача.

Головною особливістю стандартів є те, що вони включають вимоги загального характеру. Вони можуть бути використані будь-яким підприємством, незалежно від галузевої приналежності. Стандарти розповсюджуються не тільки на процеси виробництва продукції, але й можуть використовуватись при сертифікації систем якості організацій які надають послуги. Загальна структура системи якості, викладена в них, є універсальною 8, С.153.

В сучасній літературі яка висвітлює стандарти ISO 9000 наголошується, що ці стандарти – це тільки загальні вимоги до організації управління якістю та документуванню системи управління якістю. Вони регламентують, що повинно бути в системі управління якістю, але не визначають як це робити. При виборі як, підприємство має повну свободу вибору.  

Переглянутий стандарт ISO 9001:2000 замінює стандарти ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003 версії 1994 року. Даний стандарт включає  в себе практично всі вимоги ISO 9001:1994, добавляючи до них ряд нових. Повністю змінилась структура  стандарту: замість конкретно визначених 20 елементів введено 5 основних розділів – Система менеджменту якості; Відповідальність керівництва; Менеджмент ресурсів; Процеси життєвого циклу продукції; Вимірювання, аналіз та покращення.

Стандарт ISO 9004:2000 націлює організацію на врахування та максимальне задоволення всіх зацікавлених сторін: замовників, власників, персонал, постачальників, суспільство. Тобто мова йдеться про забезпечення задоволеності замовника способом, вигідним і підприємству і іншим згаданим суб’єктам.

Слід зазначити, що в стандартах поняття замовник має широке значення, тобто мається на увазі як безпосередній споживач готового товару чи послуги так і споживач напівфабрикату.

В основу прийнятих міжнародних стандартів, на відміну від попередніх, покладено вісім принципів управління якістю, які керівництво повинно використовувати при побудові системи якості:

  •  орієнтація на замовника – організація залежить від своїх замовників і тому повинна розуміти поточні та майбутні потреби замовників, виконувати їхні вимоги і прагнути до перевищення їхніх очікувань;
  •  лідерство – керівники встановлюють єдність мети та напрямків діяльності організації;
  •  залучення працівників – працівники на всіх рівнях становлять основу організації, і їхнє повне залучення дає змогу використовувати їхні здібності на користь організації;
  •  процесний підхід – бажаного результату досягають ефективніше, якщо діяльністю та пов’язаними з нею ресурсами управляють як процесом;
  •  системний підхід до управління – ідентифікування, розуміння та управління взаємопов’язаними процесами як системою сприяє організації у результативнішому та ефективнішому досягнення її цілі;
  •  постійне поліпшення – постійне поліпшення діяльності організації в цілому слід вважати незмінною метою  організації;
  •  прийняття рішень на підставі фактів – ефективні рішення приймають на підставі аналізування даних та інформації;
  •  взаємовигідні стосунки з постачальниками – організація та її постачальники є взаємозалежними, і взаємовигідні стосунки підвищують спроможність обох  сторін створювати цінності 15.

Детально інформацію з поясненням та доказом актуальності даних принципів в сучасному управлінні якості подав професор Ю.Адлер в статті “Восемь принципов, которые изменяют мир2.

В літературі зустрічається міркування, що ці принципи виходять за рамки вимог ISO 9000:2000. Принципи – це завдання на “завтра”, вони адресовані тім організаціям, які не обмежуються сертифікацією своєї системи якості на відповідність стандартам ISO 9000, а планують розвивати систему на шляху до загального управління якістю (TQM) та використовувати її в якості основі для створення системи менеджменту організації 48.

Версія 2000 року має зовсім  новий погляд на систему якості, яка передбачає алгоритмічний підхід  до проектування системи якості як сукупності взаємопов’язаних процесів. При цьому кожний процес розглядається як система з витікаючими з цього наслідками:

  •  входи та результати процесу чітко визначаються та вимірюються;
  •  визначаються споживачі кожного процесу, ідентифікуються їх потреби, вивчається їх задоволеність результатами процесу;
  •  встановлюється взаємодія даного процесу з іншими процесами організації;
  •  встановлюються повноваження, права та відповідальність за управління процесом;
  •  при проектуванні процесу визначається його ресурсне забезпечення.

Склад процесів, які відповідають конкретним функціям, встановлюється на основі організаційної структури. Склад спеціальних функцій, які є частинами конкретних функцій, встановлюється логічним аналізом діяльності безпосередньо виконавців.

Сформульований основний перелік процесів документується. При документуванні встановлюється власник процесу із числа спеціалістів високої кваліфікації, які знають свої процеси та користуються авторитетом у співробітників, тобто при призначенні власника процесів реалізується принцип менеджменту якості – лідерство 48.

Система якості за стандартом ISO 9000 передбачає повне документування системи та процесів. Так обов’язковим є документування шести процедур:

  •  управління документацією;
  •  управління записами про якість;
  •  внутрішній аудит;
  •  управління невідповідною продукцією;
  •  корегуючи дії;
  •  попереджуючи дії.

У стандартах  серії ISO 9000 розмежовують вимоги до систем управління якістю і вимоги до продукції. Вимоги до продукції можуть бути встановлені замовниками чи технічними регламентами. Вони можуть бути викладені, наприклад, у технічних умовах, стандартах на продукцію, стандартах на процеси, контрактних угодах і регламентах.

Для забезпечення якості та побудови системи якості потрібно:

  •  необхідна матеріальна база;
  •  кваліфікований персонал, зацікавлений в якісній роботі;
  •  глибоко продумана організаційна структура та чітке управління підприємством в цілому  та управління якістю зокрема 30, С.28.

Стаття “Стандарти ДСТУ ISO 9000 у запитаннях та відповідях” визначає переваги які забезпечує розробка та впровадження системи якості. Система управління якості сприяє організації у підвищенні задоволеності замовників і, крім того, забезпечує:

  •  поліпшення продуктивності й ефективності, що веде до зниження вартості продукції;
  •  поліпшення змістовності товарів, послуг, що надаються, і таким чином, більш високий рівень задоволеності клієнта;
  •  поліпшення сприйняття клієнтом іміджу організації, культури та інших видимих показників;
  •  поліпшення комунікативності у робочому колективі – усі розуміють, що вимагається від кожного; одержують моральне та фізичне задоволення від роботи;
  •  конкурентні переваги і потенціал для збільшення продажу та можливостей на ринку 38, С.43.

Також Кощий С.С. в статті “О внедрении систем менеджмента качества в СНГ” сформулював основну мотивацію при впровадженні систем управління якістю:

  •  перша мотивація заключається в тому, що на сьогодні споживач бажає мати справу тільки з постачальником потенційно здатним стабільно виготовляти якісну продукцію, при цьому за конкурентною ціною;
  •  друга мотивація – вимоги самих стандартів ISO 9000. Стандарти ISO 9000 вимагають від організації, яка впровадили систему якості, користуватись послугами постачальників також потенційно здатних виробляти якісну продукцію. Тобто стандарти ISO 9000 підштовхують до ланцюгової реакції;
  •  третя мотивація – вимоги та тиск різних органів, в тому числі законодавчих;
  •  четверта мотивація – стандарти ISO 9000 вже стали міжнародною мовою спілкування виробників якісної продукції та послуг;
  •  п’ята мотивація – внутрішня потреба організації в оптимізації систем управління організацією.

Іншою, більш всеохоплюючою, системою якості є загальне управління якістю (TQM). Даній системі управління якості приділено багато уваги в сучасній літературі, оскільки це практично діюча система, яка дозволяє організації досягти найвищих результатів в управлінні бізнесом. На основах даної системи побудоване управління підприємств та корпорацій Японії та США. Також TQM поширена і в Европі.

Окрепилов В.В. дає наступне визначення. Загальне управління якістю – концепція, яка передбачає всебічне цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем та методів управління якістю в усіх сферах діяльності від досліджень до післяпродажного обслуговування при участі керівництва та службовців всіх рівнів та при раціональному використанні технічних можливостей.

Він також дає перелік, що передбачає собою загальне управління якістю:

  •  контроль в процесі розробки нової продукції;
  •  оцінку якості дослідного зразку, планування  якості продукції та виробничого процесу, контроль, оцінку та планування якості матеріалів;
  •  вхідний контроль матеріалів;
  •  контроль готової продукції;
  •  оцінка якості продукції;
  •  оцінку якості виробничого процесу;
  •  контроль якості продукції та виробничого процесу;
  •  аналіз спеціальних процесів;
  •  використання інформації про якість продукції;
  •  контроль апаратури, яка дає інформацію про якість продукції;
  •  навчання методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу;
  •  гарантійне обслуговування;
  •  координацію робіт в області якості;
  •  спільну роботу по якості з постачальниками;
  •  використання цикл PDCA;
  •  робота гуртків якості;
  •  управління людським фактором шляхом створення атмосфери задоволеності, зацікавленої участі, благополуччя;
  •  роботу в області якості за методом міжфункціонального управління;
  •  участь в національних кампаніях з якості;
  •  відпрацювання політики в області якості;
  •  участь службовців в фінансовій діяльності (в прибутку, акціонерному капіталі), виховання відповідального відношення до якості, почуття партнерства;
  •  проведення заходів з формування культури якості;
  •  підготовку управлінського персоналу для керівництва діяльністю в області якості;
  •  покладення відповідальності з діяльність в області якості  на вище керівництво 29, С.101.

Ціль TQM, як зазначає С.К. Фомічев, досягнення довгострокового успіху шляхом максимального задоволення потреб споживачів, співробітників та суспільства.

Велику роботу в висвітленні ідей концепції загального управління якістю провели Ляпідус та О.П. Глудкін, які описують принципи, методи, функції побудови TQM. Останній визначає, що управління якістю повинно проходити за неперервним циклом PDCA: план (PLAN), реалізація (DO), перевірка (CHECK), виправлення (ACTIN) 7, С.18.

Він також подає найважливіші елементи TQM:

  •  фокусування всієї діяльності компанії на потреби та побажання як зовнішніх, так і внутрішніх споживачів;
  •  забезпечення можливості та реальна участь кожного в процесі  досягнення головної цілі – задоволення потреб споживачів;
  •  фокусування уваги на процесах, розглядаючи їх як оптимальну систему досягнення головної мети – максимізація цінності продукту для споживача та мінімізація його вартості;
  •  постійне та неперервне покращення якості продукту;
  •  базування всіх рішень компанії тільки на фактах, а не на інтуїції або досвіді працівників.

При цьому найголовнішою умовою функціонування концепції загального управління якістю є те, що стратегія якості повинна передбачати постійну, неперервну, та особисту участь вищого керівництва в питаннях пов’язаних з якістю.

Система  загального управління якістю повністю направлена на задоволення потреб споживачів, але, слід наголосити, що головною метою є виявлення за задоволення скритих (прихованих) потреб. TQM не можна назвати виключно системою якості. Концепція передбачає повне проникнення в загальне управління організацією, що визначає якість  як головну ціль діяльності організації в усіх елементах управління – це мета існування організації.

Основна відмінність TQM від стандартів ISO 9000 полягає в тому, що TQM є вершиною сучасних методів керування якістю й орієнтована на підвищення якості виробів, коли вже мається деякий досягнутий рівень, а впровадження стандартів ISO 9000 скоріше спрямовано на зниження імовірності зробити що-небудь невірно.

Кощий С.С. в статті “О внедрении систем менеджмента качества в СНГ” сформулював оптимальну модель якості, яка підходить до країн СНГ (мал.3)

Мал. 3

Це сукупність систем управління якістю, які відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 9000 і які при цьому враховують принципи TQM, критерії національної нагороди за якість та здійснюють самооцінку на відповідність критерії національної премії за якість 24.

Отже, на сьогодні найбільш придатними до існування,  які признані світом, є системи управління якістю на основі вимог стандартів ISO 9000. Дані системи забезпечують випуск конкурентоспроможної продукції, яка повністю задовольняє потреби споживачів (замовників), а також сертифікація на відповідність стандарту дає можливість організації вільно інтегруватись в світовий ринок. Також, слід підкреслити, про широкий розвиток в зарубіжних країнах концепції загального управління якістю, яка спрямована не тільки на створення умов виготовлення якісної продукції, а й на створення якісного суспільства в цілому.


РОЗДІЛ ІІ.  АНАЛІЗ  ЯКОСТІ  ПРОДУКЦІЇ  НА  ПІДПРИЄМСТВІ  ВАТ “ПОЛІГРАФКНИГА”  ТА  ПІДХОДІВ  ДО  УПРАВЛІННЯ  ЯКІСТЮ

ВАТ “Поліграфкнига”, яке до 2002 року було Головним підприємством Республіканського виробничого об’єднання вже 29 років, починаючи з 1973 року, працює на ринку поліграфічних послуг, і виробляє різнорідну поліграфічну продукцію.

До недавнього часу ВАТ “Поліграфкнига” входило до Республіканського виробничого об’єднання, яке включало дванадцять найбільших поліграфічних підприємств розміщених в п’яти великих містах України, і було Головним підприємством. Але час приносить зміни в життя і в період переходу до ринкової економіки Республіканське виробниче об’єднання розпалось. Більшість підприємств приватизувались і самостійно вирішують свої проблеми на складному ринку послуг. З 2002 року “Поліграфкнига” також змінила свій статус і набула прав відкритого акціонерного товариства, але весь пакет акції належить державі, тому підприємство залишилось державним. Зі зміною форми власності змінено також статут підприємства.

В даний час ВАТ “Поліграфкнига” переживає скрутні часи, працюючи тільки чотири дні на тиждень в одну зміну. Така ситуація склалася через відсутність державних замовлень та нездатності швидко відреагувати на зміни в промисловому ринку.  Також важливим фактором стало нестабільне економічне положення нашої держави та її нездатність допомогти в розвитку книговидання.

Підприємство здійснює повний цикл, починаючи від набірних процесів, поліграфічних послуг з виготовлення книжок, брошур, плакатів та іншої поліграфічної продукції. Підприємство надає послуги з набору тексту, виводу фотоплівок, друку, фальцюванню, виготовленню палітурок та вставки книжок в палітурку, тобто виконує всі операції з виготовлення повноцінної книжки. ВАТ “Поліграфкнига” спеціалізується на виготовленні книжок в м’яких обкладинках та твердих палітурках різного формату. Друк здійснюється на офсетних друкарських машинах, але деяка частина - 30 % продукції - все ще друкується на ротаційних машинах високого друку з фотополімерних пластин.

На сьогодні підприємство почало нарощувати темпи випуску продукції, що є позитивним ефектом в його діяльності, але все ще використання потужностей підприємства залишається слабким. Тому потрібно залучати нових замовників, в чому може допомогти якісне виготовлення продукції.

 Загальне уявлення про діяльність підприємства дають техніко-економічні показники, які наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники діяльності РВО “Поліграфкнига” за 2000 – 2001 рр.

№ п/п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Відхилення

2000

2001

абсолютне

приріст

1

Товарна продукція

тис. грн.

8634,31

10127,12

1492,8

17,3%

2

Реалізована продукція

тис.грн.

9013,00

10117,20

1104,2

12,3%

3

Випуск продукції в натуральних показниках:

книжкова продукція

тис. прим.

6944,415

7769,997

825,6

11,9%

тис.арк. від.

121833,8

129918

8084,2

6,6%

тис.фар. від.

167996,3

188312

20315,7

12,1%

в т.ч. в твердій обкладинці

тис. прим.

3730,7

3809

78,3

2,1%

4

Образотворча

тис. арк. від.

173,8

173,8

5

Чисельність ПВП

чол.

678

685

7,0

1,0%

 в т.ч. робітники

чол.

540

548

8,0

1,5%

службовці

чол.

138

137

-1,0

-0,7%

6

Середньорічний виробіток:

1 працюючий

тис. грн.

12,735

14,784

2,0

16,1%

1 робітник

тис. грн.

15,989

18,480

2,5

15,6%

7

Фонд заробітної плати

тис. грн.

3113,834

3906,469

792,6

25,5%

8

Середньорічна заробітна плата

грн.

361,88

452,12

90,2

24,9%

9

Повна собівартість готової продукції

тис.грн.

8355,87

9240,97

885,1

10,6%

10

Витрати на 1 грн. товарної продукції

грн.

0,97

0,91

-0,1

-5,7%

11

Середньорічна вартість основних фондів

тис.грн.

28240,7

102867,1

74626,4

264,3%

12

Прибуток

тис.грн.

278,44

886,15

607,7

218,3%

13

Рентабельність реалізованої готової продукції

%

3,3%

9,6%

0,1

187,8%

14

Фондовіддача

грн.

0,31

0,10

-0,2

-67,8%

В 2001 році відбулось збільшення випуску продукції, яке позитивно відбилось на загальній діяльності підприємства. Поряд з тим зріс і обсяг реалізованої продукції. Це вплинуло й на збільшення продуктивності праці, яка зросла на 16,1 %, при майже незмінній кількості працівників. Але слід зауважити, що продуктивність праці зросла саме за рахунок зменшення простоїв, а не за рахунок впровадження будь-яких технічних заходів щодо підвищення продуктивності праці. Підприємство не працює на повну потужність і тому виникають трудові та технічні резерви.

Спостерігається також зростання середньої заробітної плати приблизно на 25 %. Хоча якщо порівнювати цей ріст з ростом продуктивності праці, то відмічається невідповідність. Ефективним моментом в економічній науці вважається коли зростання заробітної плати відбувається паралельно з ростом продуктивності праці, ще кращим варіантом є випередження зростання продуктивності праці росту рівня зарплати.

Зменшення витрат на 1 грн. товарної продукції дало змогу збільшити рентабельність виробництва до 9,6 % порівняно з 3,3 % попереднього року, що відповідно вплинуло на зростання прибутку підприємства більше ніж в два рази.

Таблиця 2.2, яка наведена нижче відображає випуск продукції підприємства в натуральному вираженні.

Таблиця 2.2

Випуск продукції в натуральному вираженні

Показники

Роки

Темп росту

2000

2001

Книжкова продукція, тис.арк.-від.

121833,8

129918

106,6%

Книжкова продукція, тис.фарб.-від.

167996,3

188312

112,1%

Книги та брошури, прим.

6944415

7769997

111,9%

в т.ч. книги в палітурці

3730685

3809362

102,1%

брошури

3213730

3960635

123,2%

Образотворча продукція, тис.арк.від.

173,8

Образотворча продукція, тис.фарб.від.

417,9

В 2001 році відбулося зростання випуску книжкової продукції на 6,6 % в натуральному вираженні. Невідповідність росту показників випуску продукції в арк.-від. та фарб.-від. вказує на підвищення фарбовості видань. Так в 2001 році середня фарбовість становить майже 1,5. В 2000 році вона становила відповідно 1,38.

По різному відбулось і зростання книжок в твердій палітурці та брошур. Так якщо аналізувати структуру книг та брошур то в 2000 році книги складали 54 % загального обсягу, а брошури 46 %, в 2001 році відповідно книги складають 49 %, а брошури 51 %. Тому в асортименті випуску продукції почали переважати брошури випуск яких збільшився на 23,2 % порівняно з 2000 роком.

Незначну частину порівняно з книжковою продукцією становить випуск образотворчої продукції. Це може пояснюватись саме складністю підприємства друкувати високоякісну кольорову продукцію через застарілість друкарських машин.

Основні фонди підприємства є старими і більшість з них відпрацювало строк експлуатації. В таблиці 2.3 наведено наявність та рух основних фордів.

Таблиця 2.3

Наявність та рух основних фондів, тис.грн.

Показники

Середньорічна вартість

Залишок на початок року

Надійшло

Вибуло

Залишок на кінець року

2000

2001

2000

2001

2000

2001

2000

2001

2000

2001

Основні фонди

28138,85

104664,15

28037

106461,2

278,6

121,1

74,9

3715,2

28240,7

102867,1

в т.ч.машини і обладнання

10009,15

46973,9

9989,3

47443,2

64,7

53,6

25

992,2

10029

46504,6

Знос основних фондів

13922,7

58903,5

74,5

2012,8

14953,9

65725,7

в т.ч.машини і обладнання

8598,1

42061,7

25

897,5

8682,2

41462,5

Збільшення вартості основних фондів в 2001 році пояснюється їх переоцінкою згідно рівня індексації.  Частка устаткування та машин в загальній вартості основних фондів складає 35,5 % та 46 % відповідно в 2000 та 2001 роках, що відображає зміну в бік збільшення. Але це збільшення відбувається не за рахунок надходження нових машин та устаткування, а за рахунок більш інтенсивного вибуття інших основних засобів, зокрема будинків та споруд, яких вибуло на суму 2325,5 тис. грн., хоча спостерігається і значне вибуття машин та устаткування. Тривалий строк експлуатування основних фондів та їх знос можна побачити, якщо порівняти первісну вартість та величину зносу. Знос основних фондів складає близько 50 %. Найбільш зношеними морально та фізично є машини та устаткування

Таблиця 2.4

Показники руху основних засобів

Показники

Роки

Зміна

2000

2001

Коефіцієнт оновлення

0,010

0,001

-0,009

Коефіцієнт інтенсивного оновлення

0,269

30,679

30,410

Коефіцієнт вибуття

0,003

0,035

0,032

Коефіцієнт масштабного оновлення

0,010

0,001

-0,009

Коефіцієнт стабілььності

0,997

0,965

-0,032

Дані коефіцієнти відображають рух основних фондів.  Результати показників показують здебільше стабільний стан в наявності фондів на підприємстві. Хоча в 2001 році спостерігається більш інтенсивніше вибуття основних фондів ніж їх оновлення, про що свідчить різке збільшення коефіцієнту вибуття та зменшення коефіцієнту оновлення. Як вже згадувалось, це відбулось за рахунок вибуття будинків та споруд.

Аналіз фінансового стану підприємства, який проводиться за даними фінансових звітностей (баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3)), показує, що баланс коштів в 2001 році зріс на 25247 тис. грн. порівняно з 2000 роком, що складає 129 % приросту. Але таке зростання відбулось за рахунок збільшення вартості нематеріальних активів, а саме основних засобів. Як вже вказувалось попереду, така різниця в вартості основних фондів виникла через переоцінку фондів.

Оборотні активи, в свою чергу, збільшились лише на 2,5 %, при цьому відбулись незначні зміни в структурі оборотних активів в бік збільшення дебіторської заборгованості  за товари чистої реалізаційної вартості та зменшення запасів готової продукції, поточної дебіторської заборгованості та грошових коштів, що є позитивним ефектом.

В  пасиві балансу відбулось збільшення статутного капіталу та поява додаткових коштів щодо статті “Інший додатковий капітал”, а також зменшення на 28,5 %, в порівнянні з минулим роком, поточних зобов’язань. Найбільшу частку поточних зобов’язань становлять зобов’язання перед бюджетом та з одержаних авансів. Дещо менша кредиторська  заборгованість за товари, роботи та послуги. Спостерігаються значні, які збільшилась в порівнянні з базовим роком, зобов’язання з оплати праці.

Таблиця 2.5, що наведена нижче, відображає розмір та структуру власних і обігових коштів.

Таблиця 2.5

Власні та обігові кошти

Показник

Роки

2000

2001

Власні кошти

16371,5

42517,8

Частка власних коштів

83,9%

95,0%

Власні обігові кошти

2 613,0

3 653,2

Частка власних обігових коштів

13,4%

8,2%

Залучені кошти

3142,7

2248,5

Частка залучених коштів

16,1%

5,0%

Найбільшу частку в балансі підприємства становлять власні кошти, які в 2001 році збільшились. Збільшились і власні обігові кошти, але їх загальна частка в балансі підприємства зменшилась. Відповідно до збільшення власних обігових коштів відбулось зменшення залучених коштів, що є сприятливою тенденцією для підприємства і відображає  ефективне формування власних обігових коштів і зменшення залучених коштів. Тобто зменшення залежності підприємства та зростання його автономії.

Фінансову стійкість підприємства і можливість вільно вирішувати фінансові проблеми відображають показники фінансової стійкості.

Таблиця 2.6

Показники фінансової стійкості

Показники фінансової стійкості

Роки

Зміна

2000

2001

Коефіцієнт автономії

0,84

0,95

0,11

Коефіцієнт маневрування власних коштів

0,2

0,1

- 0,07

Коефіцієнт нагромадження амортизації

0,53

0,64

0,11

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства

0,68

0,83

0,15

Коефіцієнт співвідношення чистих мобільних коштів у всіх мобільних коштах підприємства

0,5

0,6

0,17

Коефіцієнт інвестування

1,19

1,09

- 0,10

Підприємство можна вважати фінансово незалежним, про що свідчить коефіцієнт автономії, який приближається до одиниці. Дуже велику частку в майні підприємства складають основні кошти, що вказує на малу кількість обігових коштів.  І при цьому коефіцієнт нагромадження амортизації відображає високу інтенсивність вивільнення залучених під основні фонди коштів, але поряд з тим це вказує на зношеність устаткування і відпрацювання їм свого терміну експлуатації. Дуже малим є коефіцієнт маневрування власними коштами, який відображає ступінь власних оборотних коштів в загальній сумі їх джерел. Мала сума власних обігових коштів робить неможливим вільне використання коштів при зміні виробництва і стискає підприємство в розширенні виробництва.

Здатність підприємства швидко погасити свої зобов’язання відображається показники платоспроможності або ліквідності.

Таблиця 2.7

Показники ліквідності підприємства

Показник

Роки

Зміна

2000

2001

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,14

0,15

0,01

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності

1,83

2,62

0,79

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності

1,83

2,62

0,79

Середній коефіцієнт ліквідності

1,83

2,62

0,79

Коефіцієнт критичної ліквідності

1,23

1,75

0,52

Аналіз ліквідності підприємства показує що воно є малоліквідним. Коефіцієнт розрахункової або загальної ліквідності, як відношення суми оборотних активів до суми короткострокових зобов’язань, в 2001 році перевищує оптимальне значення даного показника 2 і характеризує здатність підприємства погаси свої зобов’язання за рахунок оборотних коштів. Але  коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим ніж оптимальне значення 0,2, що свідчить про неможливість погасити зобов’язання оперативно – на день складання балансу.

Аналіз витрат підприємства за елементами  витрат показує, що  загальні витрати зросли на 9 %, але також слід врахувати і зростання товарної продукції на 17,3 %, що відображає загальне зниження витрат на 1 грн. товарної продукції.

Таблиця 2.8

Елементи витрат

Найменування показника

2000

2001

Темп росту

тис.грн.

Структура

тис.грн.

Структура

Матеріальні затрати

5010,5

0,45

4758

0,39

95,0%

Витрати  на оплату праці

3180,5

0,29

3984

0,33

125,3%

Відрахування на соціальні заходи

1192,7

0,11

1419,4

0,12

119,0%

Амортизація

1105,7

0,10

825,7

0,07

74,7%

Інші операційні витрати

613,9

0,06

1118,5

0,09

182,2%

Разом

11103,3

1

12105,6

1

109,0%

По різному змінились окремі статті елементів витрат, що призвело до зміни структури витрат. Відбулось збільшення частки витрат на оплату праці та інших операційних витрат, але все ж найбільшу частку займають витрати на матеріали. Але загальне зменшення матеріальних витрат, які безпосередньо впливають на собівартість продукції, є позитивним ефектом при збільшенні обсягів випуску продукції. Таке зменшення можна пояснити економією матеріалів, а також зменшенням цін на матеріали. Поряд з зростанням вибуття основних засобів відбулось і зниження  відрахувань на амортизацію. Але зменшення даних елементів витрат, повністю перекривається збільшенням витрат на оплату праці, що тягне за собою збільшення відрахувань на соціальні заходи. При цьому ці витрати збільшились, при незмінній кількості працівників, за рахунок росту фонду  заробітної плати в середньому на 25 %. Слід підкреслити, що темпи зростання заробітної плати на 7,7 % перевищують темпи зростання виготовлення товарної продукції.

Найбільшу частку в структурі собівартості продукції складають загальновиробничі витрати, частка яких в загальній собівартості продукції в 2001 році збільшилась до 41,9 %. Це може пояснюватись перенесенням частини витрат на матеріали та сировину на рахунок загальновиробничих витрат. В частності на загальновиробничі витрати можуть бути  перенесені матеріали які використовує адміністративний персонал.

Таблиця 2.9

Структура собівартості продукції

Статті

Роки

2000

2001

Грн.

Питома вага

Грн.

Питома вага

Сировина

1252933,4

15,0%

911182,2

9,9%

Матеріали:

основні

1605950,3

19,2%

1390200,0

15,0%

допоміжні

592241,8

7,1%

822567,4

8,9%

Заробітна плата

основна

564733,5

6,8%

722654,8

7,8%

допоміжна

676644,7

8,1%

843235,2

9,1%

Відрахування на соціальне страхування

464313,7

5,6%

571388

6,2%

Загальновиробничі витрати

2304619

27,6%

3873970

41,9%

Загальногосподарські витрати

874748,9

10,5%

105772,2

1,1%

Невиробничі витрати

19687,57

0,2%

Повна собівартість

8355873,1

100,0%

9240970

100,0%

Значне місце в загальній собівартості займають витарати на матеріали і сировину. При цьому в 2001 році вони склали меншу частку ніж в 2000 році, що при зростанні обсягів виробництва свідчить про економію та більш раціональну організацію використання матеріалів та сировини.

Але при зменшенні витрат на матеріали та сировину відбулось збільшення витрат на заробітну плату, при цьому розмір допоміжної заробітної плати є більшим. Тобто надбавки та премії складають більшу частину заробітної плати ніж основна.

Дослідження формування прибутку підприємства вказує на більш результативну діяльність підприємства в 2001 році. За даними форми № 2, прибуток від виробничої діяльності в 2001 році склав 682,5 тис грн. В 2000 році прибуток відповідно становив 107,5 тис. грн., що в 6 разів менше ніж в звітному році. Підвищення рівня прибутку може пояснюватись тим, що підприємство переглянуло ціни на поліграфічні послуги в бік зростання, а також зменшенням собівартості продукції. Так продукція в натуральному вираженні зросла на 11,9 %, а зростання витрат при цьому становить лише 5,9 %.    

В 2001 році доходи від іншої операційної діяльності склали 2577,5 тис. грн., що на 21,8 % менше попереднього року. До іншої операційної діяльності відносяться здача в оренду вільних приміщень та надання послуг не пов’язаних з поліграфічною діяльністю (ремонтні, будівельні та ін.). Також  спостерігається зменшення адміністративних витрат та інших операційних витрат. Таке зменшення  дозволило отримати дохід від операційної діяльності в 589,1 тис. грн.

Перевищення адміністративних витрат та інших операційних витрат над іншими операційними доходами, а також інших витрат над іншими доходами, скоротило прибуток від реалізації продукції до 258,4 тис. грн., сума якого і складає прибуток до сплати податків. Податок на прибуток становить 30 % від прибутку, що отриманий від основної діяльності – надання поліграфічних послуг – і становить 274,9 тис.грн. Отже, за вирахуванням податку, чистий прибуток підприємства є мінусовим, тобто отримуємо збиток в 16,5 тис. грн.  для порівняння, в 2000 році збиток склав 492,6 тис.грн. Тому рентабельність підприємства є нульовою.

Аналіз управління якістю показує, що на підприємстві відсутня будь-яка чітка сформована та виражена система якості, що зумовлює наявність визначеної політики підприємства в області забезпечення якості виготовлення поліграфічної продукції.

До 1995-96 років на підприємстві діяла, впроваджена з 1978 року, комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП). Дана система забезпечувала комплекс заходів щодо управління по виготовленню якісної продукції, яка б відповідала встановленим стандартам. Система передбачала не тільки контроль за виготовленням продукції на кожному робочому місці, а й впровадження заходів по управлінню якістю продукції та плануванню високої якості. Але слід вказати, що дана система поряд з ефективними методами управління якістю, була направлена на виготовлення продукції якість якої відповідає встановленим стандартам. Ця система на противагу сучасним системам управління якістю продукції, що відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 9000, не передбачала повне задоволення виявлених потреб споживачів.

Комплексна система управління якістю базувалась на вимогах галузевого стандарту ОСТ 29.36-84 “Комплексна система управління якістю продукції. Основні вимоги.” Але на даному етапі розвитку підприємства система не функціонує на тому рівні, щоб виконувати мету та цілі її впровадження. В основному вплив комплексної системи на управління якістю можна визначити як опосередкований. Залишились окремі елементи системи, які базуються на знаннях робітників що працювали при наявності цієї системи.

Комплексна система передбачала встановлення відповідальності за якість на окремих етапах виробничого циклу виготовлення поліграфічної продукції – книжок, брошур або образотворчої продукції. Для забезпечення управління якістю, планування якості випуску продукції, встановлення контролю якості та інших важливих функцій щодо управління, на підприємстві був створений окремий структурний підрозділ – відділ технічного контролю (ВТК)

На сьогодні відділ технічного контролю змінено на групу якості продукції, як зазначено в штатному розкладі працівників ВАТ “Поліграфкнига”. Група технічного контролю підпорядкована виробничо-технологічному відділу. Керує даним відділом начальник відділу.  В групі працює два чоловіки: старший контрольний майстер та контрольний майстер. Старший контрольний майстер має напрямок роботи спрямований на друкарські процеси, але також безпосередньо відповідає і за якість виготовлення книжок в брошурувально-палітурному цеху. Контрольний майстер спеціалізується на визначенні якості виготовлення продукції брошурувально-палітурного цеху.

Група якості продукції має функції з контролю якості  на окремих етапах технологічного циклу виготовлення продукції. Контроль повинен здійснюватись з певною вибіркою, але вибірка повинна бути такою щоб створити уявлення про повну якість виготовлення продукції. Також група здійснює вибірковий контроль готових книжок для їх оцінки та поданню на перегляд замовнику. Старший контрольний майстер також повинен слідкувати за дотриманням існуючих і появою нових державних стандартів України (ДСТУ), галузевих стандартів (ГСТ), технічних умов (ТУ) та їх доведення до відома працівників яким вони потрібні для роботи.

Поряд з тим, що група з якості, моє певний перелік функції, він не наділений конкретними повноваженнями, які б дозволяли відділу виконувати поставлені функції. Слід зазначити, що раніше, при повноцінній роботі відділу технічного контролю, ці функції були більш ширшими, що дозволяло відділу створювати та впроваджувати конкретні зміни і заходи щодо ефективного управління якістю. Також відділ мав і визначені повноваження, що, наприклад, дозволяли працівникам відділу більш ефективніше контролювати випуск продукції та встановлювати більш жорсткі умови щодо якості.

На даний час група якості продукції фактично не має ні яких повноважень щодо призупинення подальшого виготовлення продукції при виявленні дефектів. Фактично група займається тільки спостереженням  за зміною стандартів, не займаючись розробкою власних інструкцій та вимог, а також здійснює вибір якісних книжок для подання на перегляд постачальнику. Тому групу якості продукції можна вважати опосередкованим органом в структурі управління якістю, якій не виконує функції щодо управління системою якості, хоча як зазначалось вище управління якістю на підприємстві не можна назвати системою.

Аналіз якості виготовлення книжок показує, що навіть при забезпеченні контролю якості на всіх стадіях виробничого циклу виготовлення книжок, їх якість є недостатньо високою. На це впливає ряд факторів: застарілість устаткування, відсутність мотивації працівників, неякісні матеріали, відсутність організації управління якістю та інші.

В першу чергу якість книжки залежить від матеріалів які використовуються для її виготовлення, а саме паперу. Якість паперу впливає як на естетичний вигляд книги так і на її фізичні властивості. Для виготовлення книжок є характерним, що папір поставляє замовник, який і обирає якість книжки з цього погляду. Замовниками ВАТ “Поліграфкнига” є в більшості видавництва, які займаються підготовкою видання до друку. Саме вони визначають основні параметри майбутньої книжки: формат, вид паперу, вид палітурки, матеріал палітурки та ін.

Одним з головних факторів при проектуванні книжки та виборі матеріалів є її майбутня ціна, яка повинна бути конкурентноздатною. Так як в Україні платоспроможність населення дуже низька, а також вітчизняним товаровиробникам потрібно конкурувати з порівняно неякісно, але дешевою російською книгою, то в даному випадку ціна книжки відіграє дуже важливу роль.

Для забезпечення мінімальної ціни, багато книжок друкуються на газетному папері, що  знижує якість книжки, її сприйняття та зовнішній вигляд. З цією точки зору якість майбутньої книжки визначає замовник і тому підприємство повинно орієнтуватись на задоволення його потреб. Але при цьому кінцевим споживачем книжки є читач, який визначає вимоги до її якості вже видавцю. Тобто підприємство повинно забезпечувати якість яку вимагають покупці, опосередковано орієнтуючись на вимоги видавців щодо якості.

На сьогодні не можна впевнено сказати,  що підприємство випускає стовідсотково якісну продукцію. В порівняння з іншими книжками, які випускають підприємства конкуренти, ВАТ “Поліграфкнига” поступається в якості друку та вставки блоку в палітурку. Через наявність старого друкарського устаткування підприємство невзмозі друкувати якісну повнокольорову продукцію, так образотворча продукція складає 0,1% від загального обсягу випущеної продукції в 2001 році. Також бар’єром в цьому напрямку є неможливість друкувати продукцію малими тиражами та малими форматами, так як друкарські машини є великого формату і тому друк невеликого тиражу (до 1000) має високу собівартість.

Характерними дефектами при друці є: попадання незадрукованих аркушів, несуміщення фарб, м’яті аркуші, аркуші з плямами, затягування фарби, сірий текст, дробління фарби, зміщення зображення, пригання марки, нерівномірність кольору на площі аркуша. Ці дефекти виникають через невідповідну наладку друкарської машини та з причин які виникають через недосконалість самої друкарської машини.

Даний брак повинен вилучатись на стадії сортування де здійснюється поаркушевий контроль якості віддрукованого тиражу. Таблиця 2.10 відображає кількість бракованих аркушів та коефіцієнт браку при друкуванні 1 др. арк.

Таблиця 2.10

Показник браку після друку тиражу

Тираж

Формат

Група складності

Кількість фарб

Кількість бракованих аркушів

Коефіцієнт браку

1000

70х85

2

1

30

0,03

2000

68х98

2

4

300

0,15

5000

83х63

2

1

120

0,025

5000

83х110

2

2

300

0,06

10000

69х99

2

1

250

0,025

50000

69х83

2

4

1500

0,03

Дані для аналізу взяті вибірково і кількість бракованих аркушів є в середньому найбільшою, що припадає на один друк. арк. Отже, в середньому коефіцієнт браку після друку складає 3-4 %, а іноді досягає й 15 %, що є досить багато. Такий брак тягне за собою додаткові витрати на папір, фарбу, трудові витрати, витрати що припадають на експлуатацію машини. Слід також зауважити, що даний барак є невиправним.

Досить значна кількість браку виготовляється і при палітурних роботах. Так при визначенні якості книжок тиражем 5000 для контролю було відібрано 10 книжок при цьому 5 з них містили брак. Контроль здійснювався перед кінцевою перевіркою та упакуванням вже готових книжок. Було виявлено наступні види браку: блок на лицьовій стороні мав плями клею, при розкритті книжки остання сторінка відривалась разом з форзацом, в усіх книжках останній зошит був надрукований так, що фарба проступала на іншу сторону та видно було відмарювання фарби, блок був зміщений відносно країв палітурки, каптал нерівно приклеєний до корінця, а також часто зустрічається що каптал не відповідає ширині корінця.  Деякі з дефектів є виправними, але це тягне засобою додаткові витрати часу та матеріалів.

З даного тиражу на стадії кінцевого контролю було відбраковано 154 книжки, що становить 3 % від загального тиражу. Але кінцевий контроль не передбачає, що книжки які запаковані є якісними, так як контроль здійснюється дуже швидко і перевіряється в основному якість приклейки палітурки та розкриваємість книжки. При чому деякі книжки при розкритті “аж тріщать”.

Отже, загальний відсоток браку при виготовленні книжки складає близько 6 %, але слід врахувати, що частина з нього є браком який можна виправити.

Ще одним прикладом є аналіз виготовлення словника з англійської мови. При тиражі книжки в 3000 екземплярів, відбраковано було 190 книжок, що складає 6 % браку. При виготовленні іншої книжки майже у всього тиражу останні сторінки книжки були склеєні через попадання  клею при вставці блоку в палітурку, що є неточністю наладки книговставочної машини.

Крім дефектів при палітурних роботах зустрічаються  пом’яті,  з плямами, погано задруковані аркуші, які повинні були вилучатись при поаркушевому контролі.

Неякісним є й виготовлення книжок в м’якій обкладинці клейовим способом. Характерним є нерівне приклеювання обкладинки, а також, не однакова товщина клею, що наноситься на корінець, загинання обкладинки та аркушів. Нерівне приклеювання обкладинки призводить до зменшення формату книжки при обрізці. Так при виготовленні книжки клейовим способом  тиражем в 5000 книжок, невиправний брак склав 40 книжок.

В свою чергу кількість рекламацій на книжки від видавництв в 2000 році склали 90 екземплярів, а в 2001 році 67 екземплярів. Основними причинами рекламації є: книжка без 1-го зошиту, відсутній корінець, зам’яті аркуші, рвані аркуші, макулатурні зошити, перевернутий блок, бракований папір, білі аркуші, білий зошит, непрошитий зошит.

Аналіз замовників показує, що підприємство працює з декількома постійними замовниками. Такими є  видавництво “АСК”, яке за квітень 2002 року замовило виготовлення 36 назв книг, та видавництво “БАО”, яке замовило 37 назв за той же термін. Також замовниками підприємства є видавництва “Академія”, “Генеза”, “Лелека”, “Перун”, “Наукова думка”, “Довіра” та інші. Замовлення цих видавництв становлять по одному, два замовлень в місяць. Тобто підприємство працює з постійними замовниками, що є позитивним фактом. Але також траплялись випадку, що замовник не бажав працювати далі через неякісне виготовлення замовлення.

Важливою ланкою в управління якістю продукції є контроль якості. Загальне уявлення про контроль якості виготовлення продукції на ВАТ “Поліграфкнига” можна розбити на три стадії, які показано на схемі нижче.

Тобто контроль якості виготовлення продукції починається з вхідного контролю матеріалів та сировини, потім відбувається контроль якості під час здійснення окремих операцій обробки поліграфічної продукції і в останню чергу відбувається контроль готової продукції. Тепер спробуємо детально розглянути кожен етап в повному циклі контролю якості виготовлення книжок та брошур.

Вхідний контроль якості матеріалів здійснюється в лабораторії виробництва і охорони навколишнього середовища. Керівництво лабораторією забезпечує завідуючий лабораторією, якому підпорядковано два інженери-технологи та один технік хімік. Лабораторія, в свою чергу підпорядкована Заступнику Генерального директора.

В лабораторії здійснюється контроль якості матеріалів які використовуються для виготовлення поліграфічної продукції. Контроль відбувається шляхом вимірювання в лабораторних умовах  окремих показників, які характеризують певний матеріал. Для виготовлення книжки використовуються значний перелік основних та допоміжних матеріалів, якість яких прямо впливає на якість книжки в цілому. Матеріали та сировина складає близько 30-40 % в собівартості книжки, тому вибір матеріалу, що буде використовуватись при виготовленні книжки, крім якості прямо впливає й на ціну книжки.

Здійснюється лабораторний контроль таких матеріалів: паперу, картону, фарб, клеїв, зволожуючих матеріалів та інших хімічних розчинів, що використовуються як допоміжні матеріли при друкуванні та інших операціях.

Таблиця нижче відображає показники які характеризують придатність паперу для використання, оптимальну величину показника та пристрій на якому здійснюється вимірювання показника.

Таблиця 2.11

Показники, що характеризують якість паперу

Найменування показника, одиниця вимірювання

Оптимальне значення

Пристрій на якому здійснюється вимірювання

Маса паперу, г/м2

Ваги аналітичні або технічні

Товщина паперу, мкм

Товщинометр ТНК-10А

Щільність, г/см3

Ваги аналітичні

Гладкість

30/80

Вимірювач гладкості паперу Б-1

Стійкість поверхні до вищипування

2,0

Прободрукарський пристрій IGT

Вологість, %

5-7

Штатгідрометр

Лінійна деформація, %

2,2

Маса паперу вимірюється для визначення реальної маси, бо якщо маса занижена, то потрібно перераховувати потрібну кількість паперу на друк тиражу, так як розрахованої кількості буде недостатньо. Гладкість паперу визначає рівністю, без пробілів та шороховатостей, лягання фарби  на папері. Стійкість поверхні до вищипування також визначає як рівно буде лягати та закріплюватись фарба на площі паперу. Важливим показником є вологість, так якщо папір має занижену вологість відбувається пересушення паперу, що затрудняє його проходження в друкарській машині та закріплення фарби, папір електризується.

Вимірювання параметрів що характеризують якість паперу відбувається за встановленими стандартами, які визначають порядок  вимірювання, перелік показників, оптимальні значення показників та вимоги до вимірювальних пристроїв. Застосовуються наступні стандарти:

ГОСТ 20283-89 “Бумага облежечная”

ГОСТ 6445-74 “Бумага газетная”

ГОСТ 6742-79 “Бумага форзацная”

ГОСТ 21444-75 “Бумага мелованая”

ДСТУ 2137-93 “Папір і картон. Дефекти”

ДСТУ 2185-93 “Папір та картон. Правила приймання. Відбір проб для визначення середньої якості”

ДСТУ 2297-93 “Напівфабрикати волокнисті, папір та картон. Метод визначення маси продукції на 1 м2” та інші.

Для аналізу якості фарби використовуються наступні показники та прилади для вимірювання:

Таблиця 2.12

Показники, що характеризують якість фарби

Найменування показника

Пристрій на якому здійснюється вимірювання

В’язкість

В’язкозіметр ПВК

Розтікання

Предметне скло

Перетир фарби

Приставка на стирання

Оптична щільність

Денситометр

Закріплення фарби на папері

Прободрукарський пристрій IGT

В’язкість фарби визначає ступінь придатності фарби до використання в друкарських машинах. Так якщо фарба має високу в’язкість, її потрібно розмішувати з пастами та розчинниками, що змінює властивості фарби до закріплення та її склад. Це потім відбивається на якості друку. Оптична щільність відображає візуальні якості фарби на папері. Закріплення на папері характеризує здатність фарби якісно та швидко закріплюватись та всмоктуватись в папір, що впливає на візуальне сприйняття зображення, швидкість друку та перебивання зображення на інші аркуші.

При безшвейному скріпленні блоку, для приклейки форзаців, проклейки зошитів і корінців, виготовлення палітурок та вставки блока в палітурку використовуються клеї, якість яких впливає на якість приклеювання, зовнішнього виду та міцності книжки. Підприємство використовує клеї: ПВА, костний клей та желатин. Клеї перевіряють на в’язкість, сухий залишок та інші параметри специфічні даній сировині.

На основі зробленого аналізу складається акт випробувань на окремий  матеріал,  в якому вказуються показники, їх оптимальне значення згідно з стандартом та фактичне значення. Після аналізу робляться висновки щодо придатності матеріалу для використання в виготовленні книжки. Висновки акту підтверджуються виконавцем та завідуючим лабораторією. Приклади актів випробувань подано в додатках.

Лабораторне дослідження проходять всі матеріалу, але одні з низ проходять постійну перевірку, а інші вибірково. Так фарби та інші допоміжні хімічні речовини проходять контроль обов’язково на початку використання, тобто коли підприємство тільки починає купувати даний вид фарб, а також вибірково при поставці нових партій. Напроти клеї та папір проходить перевірку на якість при кожній поставці.

Якість паперу, що буде використовуватись для виготовлення книжки, прямо відбивається на якості майбутньої книжки, тому акт випробування складається на кожну поставку паперу. Слід зауважити, що майже весь обсяг паперу та картону для виготовлення книжки, поставляє замовник. Так в 2001 році підприємством було перероблено 2 237 тонн давальницького паперу на суму 8 948,5 тис. грн. та 283, 5 тонн картону на суму 708,7 тис. грн. Для порівняння обсяг товарної продукції в цьому ж році становив 10 127,17 тис. грн.

Замовник може не завжди поставляти якісний папір, тому вхідний контроль для цього матеріалу є обов’язковим. Але майже в 95 % випадків навіть при виявленні невідповідності фактичних показників оптимальним та винесення заключення про неможливість використання паперу підприємство все одно береться за виготовлення книжок з даного матеріалу. Це пояснюється намаганням утримати замовника. Але при цьому замовнику повідомляється про можливі дефекти та складається письмове погодження на друк тиражу. Про невідповідні показники паперу лабораторія повідомляє друкарський цех. Для доведення паперу до потрібного стану він проходить, після порізки, природну акліматизацію в друкарському цеху. Вже при виготовлені книжки лабораторія разом з друкарями намагаються підібрати необхідні параметри інших матеріалів (фарб, розчинників, зволожувачів) щоб забезпечити належний друк.

Вхідний контроль паперу здійснюється до його порізки на аркуші, тому якщо виявляються значні невідповідності в якості паперу, які не уможливлюють друк на ньому, то підприємство намагається відмовитись від його використання і замовник повинен замінити папір.

Складність при аналізі показників якості паперу, а також інших матеріалів, виникає через застарілість ГОСТів та недостатню кількість нових українських стандартів. Також труднощі виникають через відсутність стандартів на зарубіжний папір. Так, діючі стандарти розроблялись ще при існуванні Радянського Союз та були спрямовані виключно на вітчизняні сорти паперу.

Слід також зазначити що на кожний матеріал, при його поставці лабораторія вимагає сертифікат якості виробника та гігієнічний висновок, що попереджає використання неякісних матеріалів.

Наступним етапом в циклі перевірки якості виготовлення книжок є контроль якості виготовлення на кожній операції виробничого циклу. Спробуємо  відобразити контроль якості та відповідальних за якість через розгляд технологічних операцій виготовлення книжки. Наглядно етапи  технологічних операцій проходження книжки показано на схемі нижче.

Весь виробничий цикл можна розділити на три етапи: формні процеси, друкарські процеси та палітурні процеси.

Технологічний процес виготовлення книжки починається з розрахунку технологічним відділом технічних параметрів книжки: формату, способу друку, виду палітурки, розкладу сторінок на аркуші, кількість аркушів, вид фальцювання, вид скріплення, потрібної кількості матеріалів та інших параметрів. Технологічним відділом складається технологічна карта-наряд на замовлення. Дана технологічна карта є ніби паспортом на виконання та проходження замовлення в процесі виготовлення. Даний етап, можна назвати, проектуванням книжки і від якості проектування може залежати загальна якість виготовлення видання.

Технологи також прийнявши оригінали від замовника перевіряють ці оригінали на якість. Оригінали можуть бути у вигляді вже готових фотоплівок, на паперовому носії та в електронному вигляді. Оригінал-макети у вигляді фотоплівок візуально технологом перевіряються на точність зображення, чистоту зображення та контрастність зображення.

При умові коли замовник надає оригінал-макети у паперовому вигляді або електронному, цех підготовки друкарських форм сам виготовляє фотоплівки. При цьому паперові оригінал-макети при прийманні також переглядається на чистоту, точність та контрастність. Кольороподіл зображення здійснюється на автоматі Dinipon Screen SG-818.

Фотоплівки працівником, який здійснює їх вивід, перевіряються на прозорість плівки в світлих місцях, перевіряється формування крапки зображення та перевіряються самі темні місця на оптичну щільність. Контроль якості здійснюється візуально, крапка зображення контролюється за допомогою лупи 15 кратного та 50 кратного збільшення. Оптична щільність повинна перевірятись за допомогою денситометру, але він часто не працює і тому щільність визначається візуально працівниками, які керуються власним досвідом і приблизно визначають придатність зображення для виготовлення форм. Якість крім робітника перевіряється також вибірково майстром цеху та іноді начальником цеху. Якість виготовлення фотоплівок  залежить від устаткування та досвіду робітника який настроює обладнання.

Після підготовки фотоплівок відбувається їх монтаж. Тобто здійснюється розкладка сторінок на аркуші. Монтаж здійснюється на монтажному столі. На даному етапі робітник, що виконує монтаж за допомогою лінійки контролює розміщення сторінок на аркуші та розмір полів, а також правильність розкладки сторінок. Ці параметри повинні співпадати з розмірами які визначені технологом в технологічній карті. Кольорове зображення перевіряється на суміщення кольорів шляхом прикладання всіх фотоплівок та перевірки на світло. Якість монтажу також вибірково перевіряє майстер цеху. Правильність та якість монтажу повністю залежить від робітника який його виконує

З змонтованих фотоформ, шляхом експонування виготовляється друкарські форми. Експонування відбувається на копіювальних рамах. Якість копіювання залежить від щільності притискання фотоформи до друкарської форми (відбувається під вакуумом), тривалості експонування та інтенсивності лампи ультрафіолетового випромінювання. Високу якість експонування визначає копіювальна рама, а також робітник який задає тривалість експонування. Експоновані форми потім проявляються на проявочному автоматі.

З виготовлених форм робиться пробний відбиток і коректор перевіряє правильність розміщення сторінок тексту, формування тексту, його чіткість, проводиться накладання кольорів щоб перевірити суміщення фарб.

Готові форми передаються до друкарського цеху. Форми приймає майстер цеху, який розміщує замовлення на друкарські машини та передає форми друкарю. Друкар та помічник друкаря встановлює форми на друкарські машини та виконують приладку форм. Після приладки сигнальний екземпляр аркуша повинен підписати майстер цеху, перевіривши  якість друку. Аркуші перевіряються візуально, лінійкою вимірюються розміри, а також за допомогою денситометру визначається оптична щільність. Під час друку контролюється рівність букв, точність, зображення, насиченість фарби, щоб фарба не була тусклою або сірою, товщина накладання фарби, суміщення фарб, дробління зображення.

Контроль за якістю друку здійснює безпосередньо друкар вибірково через певний інтервал та приймальниця яка спостерігає щоб в стопу не потрапив незадрукований аркуш або зім’ятий. Також майстер цеху виконує вибірковий контроль. Друк здійснюється на 2-х або 4-х фарбових друкарських офсетних машинах Planeta Varimat. На машині працює 4 чоловіки: друкар, 2 помічники та приймальниця.

Потім віддруковані аркуші транспортуються до сортувальної дільниці де здійснюється поаркушевий контроль якості друку. Операція базується на візуальному контролі якості друку, шляхом перелистування віддрукованого тиражу. Разом з тим відбувається і підрахунок віддрукованих аркушів. Під час контролю з загального тиражу відбираються зам’яті , брудні, незадруковані аркуші, аркуші на яких не суміщені фарби, з’являється дробління фарб, сірість фарб, темні смуги, плями та інші дефекти.

Фальцювання здійснюється в 2, 3, 4, та 5 згинів, в залежності від формату аркуша та кількості сторінок на аркуші. Контроль якості фальцювання виконує безпосередньо робітник та майстер, який вибірково може перевірити правильність згинів, послідовним розміщенням сторінок, лінійкою виміряти розмір зошитів та розмір полів, відсутність косини. Сфальцьовані аркуші пресуються та перев’язуються, щоб згин буч точнішим та якіснішим.

Далі сфальцьовані зошити транспортуються до палітурного цеху де починається їх подальша обробка. На підприємстві книжки в палітурках виготовляються на поточній лінії “Книга”, яка забезпечує автоматизацію процесів та зменшення виробничого циклу.

Сфальцьовані зошити транспортуються до аркушепідбиральної  машини, яка здійснює підборку зошитів в блоки. На машині працюють 3-4 чоловіки, в залежності від кількості блоків, один з який приймає підібрані зошити та перекладає їх на транспортер. Якість підборки перевіряє приймальниця, візуально контролюючи формування зображення на корінці книжки. На даній операції якість залежить від правильності вкладення зошитів в аркушепідбиральну машину, тому важливим фактором є уважність робітниць, які завантажують зошити.

З транспортера підібрані книжки потрапляють на шитво. Шитво здійснюється на ниткошвейних автоматах БНШ-6П, яких в поточній лінії 6 штук. Окрім шитва, зошити між собою склеюються, що запобігає їх розпаданню та зміцнює зшитий блок. Якість шитва перевіряється робітницею при прийманні зшитих зошитів та візуально переглядаючи корінець зшитого блоку. Якість шитва залежить від правильності настройки ниткошвейного автомата та правильності накладання зошитів в автомат.

Після шитва блоків, здійснюється проклейка корінця клеєм ПВА, що зміцнює корінець та не дозволяє зошитам розпадатись.

Далі блоки обрізаються з 3-х сторін на різальній машині. Блоки розрізається стопками, в залежності від товщини блоку. Контроль порізки здійснює приймальниця, перевіряючи рівність обрізаних країв, тому що трапляється, що аркуші недорізаються до кінця або взагалі нерозрізані. Якість різки залежить від правильності вкладання блоку в машину потрібною стороною та якості наладки машини на формат різки блоку.

Поряд з попередніми операціями здійснюється виготовлення палітурок на кришкоробній машині КДЛ. При цьому під час зборки палітурок контролюється розмір сторонок та якість приклеювання сторонок до палітурного матеріалу. На деяких палітурках також виконується ще й тиснення на позолотних або тигельних пресах. При тисненні відбувається контроль щільніості притиснення фольги та лінійкою виміряється точність розміщення тиснення.

Вже готові блоки транспортуються до блокообробного агрегату БТГ.  Тут здійснюється приклейка капталів та смуги паперу до корінця. Якість приклейки капталів перевіряє приймальниця, яка перекладає блоки до транспортеру книговставочної машини. В книговставочній машині відбувається вставка блоку в палітурку. Вже на виході книги перевіряються приймальницями. Вони контролюють щоб блок був рівно вставлений в палітурку та рівність приклеювання капталів до корінця. Якість на даній операції виготовлення книжки залежить від точності наладки машини, правильності подачі блоку та палітурки, а також від виду клею та інтенсивності його подачі.

Потім виготовлені книжки складаються в стопки та підвішують на запресовочному конвеєрі, попередньо здавлені під тиском, де здійснюється їх природна сушка.

Висушені книжки знімаються з транспортера та передаються на штриховку  на штрихувальній машині. Після штрихування приймальниці  візуально перевіряють книжки на розкриваємість, листаючи книжку, правильність приклеювання блоку до палітурки та рівність приклеювання палітурки. Після цього книжки запаковуються у пачки та готові до відвантаження замовнику.

Узагальнений вигляд параметрів контролю та приладів контролю наведено в таблиці нижче.

Таблиця 2.13

Технологічний контроль якості виготовлення книжки в палітурці

Назва операції

Параметри контролю

Метод контролю

Прилад контролю

Виконавець контролю

Вивід фотоплівок

щільність темних місць

прозорість світлих

точність крапки

візуальний

візуальний

візуальний

50 кр. лупа

15 кр. лупа

50 кр лупа

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Монтаж фотоформ

розміри смуг та полів

порядок розміщення смуг

суміщення фарб

геометричний

візуальний

візуальний

лінійка

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Виготовлення форм

чіткість елементів зображ.

суміщення фарб

відсутність крапок та плям на пробільних елементах

візуальний

пробний відбиток

візуальний

лупа

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Друк

суміщення фарб

щільність фарби

чіткість зображень

відсутність плям

візуальний

візуальний

візуальний

візуальний

денситометр

робітник (постійно)

майстер (вибірково, сигнальний екземпляр постійно)

Фальцювання

точність згинів

відсутність косини

геометричний

візуальний

лінійка

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Підборка

послідовність зошитів

візуально

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Шитво

послідовність зошитів

рівність стіжків

тонкість отворів

відсутність петель

візуально

візуально

візуально

візуально

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Проклейка корінця

міцність проклейки

візуально

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Обрізка

формат обрізки

відсутність косини

гладкість обрізки

геометричний

візуальний

візуальний

лінійка

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Обробка блоку

симетричність кругління

точність приклейки капталу

приклейка паперу на корінець

візуальний

візуальний

візуальний

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Виготовлення палітурок

приклейка сторонок

тиснення

візуальний

візуальний

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Вставка блоку

приклейка форзаца

рівність кантів

візуальний

візуальний

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Штриховка

точність лінії штриховки

візуальний

робітник (постійно)

майстер (вибірково)

Аналіз контролю якості показує відповідальність працівників за якість виготовлення продукції. Наглядно дана ієрархія показана нижче з допомогою схеми.

Для аналізу якості продукції в зарубіжних системах управління якістю використовуються сім основних інструментів контролю якості. Один з таких методів аналізу та контролю є побудова причинно-наслідкової діаграми. Цю діаграму ще називають діаграмою Ісікави, за прізвищем професора Токійського університету який вперше її застосував, а також “риб’ячим скелетом”, за формою побудови діаграми, яка нагадує саме скелет риби. Даний метод широко використовується в Японії, США та Західній Європі.

Побудова  причинно-наслідкової діаграми передбачає визначення ряду основних факторів та причин які впливають на якість продукції, а потім послідовне визначення факторів та причин, які впливають на основні фактори. Тобто будуються фактори 1-го ступеню впливу потім 2-го, а ділі 3-го ступеню. Визначені причини аналізуються, виявляються їх наслідки та ступінь впливу на якість продукції. Далі розробляються заходи щодо уникнення причин та їх наслідків.

Можна виділити п’ять основних факторів, які впливають на якість виготовлення книжки – це методи та технологія; контроль та управління; персонал; матеріали; машини та устаткування. Наступним кроком при побудові діаграми є виявлення причин, які прямо впливають на ці фактори. Будову причинно-наслідкової діаграми наведено нижче, в якій показано  фактори, що негативно впливають на якість виготовлення книжки на ВАТ “Поліграфкнига”.

Одним з важливих факторів, що впливає на якість виготовлення книжки є устаткування. На підприємстві устаткування є фізично та морально зношеним. В додатку наведено перелік основного устаткування та термін його дії.

Аналіз термінів роботи устаткування показує, що на підприємстві майже десятиріччя воно взагалі не оновлювалось. Наявне устаткування було введено в експлуатацію в 70-80 – х роках, що не може не відбитись на якості виготовлення продукції. Загалом майже все устаткування має однаковий строк служби. Так середній строк роботи друкарських машин становить 15 років, такий же термін роботи, 15 років, мають блокообробні агрегати. Порівняно менший середній строк служби у ниткошвейних автоматів та книговставочних машин – 12 років.  

Також, слід зауважити, що за відсутності замовлень підприємство використовує свої потужності  приблизно на 40 % і тому більшість устаткування законсервоване та не працює.



В організаційній структурі підприємства присутній ремонтний цех, функціями якого є здійснення ремонту устаткування та підтримка робочого стану машин та устаткування. За нормативами ремонтний цех повинен проводити періодичні огляди, профілактичні ремонти та капітальні ремонти машин та устаткування, але через відсутність коштів дані ремонти не проводяться, що негативно відбивається на технічному стані машин та якості продукції. В основному ремонти проводяться в випадку виходу машини з ладу. Ремонт також затрудняється через відсутність потрібних деталей.

Важливим значення для якості продукції є матеріали та їх постачання. Характерною особливістю матеріального постачання на підприємстві є те, що кожен матеріал постачає лише один постачальник. Це створює залежність підприємства від постачальника і в випадку затримки або відмови в постачанні матеріалів підприємство зриває строки виконання замовлення або взагалі не зможе його виконати. Більш детальна інформація про постачальників наведена в додатках.

На підприємстві працює 748 працівників з них 139 чоловік відносяться до адміністративно-управлінського персоналу, згідно з звітністю про кадри. В таблиці нижче наведено кількісний та якісний склад працівників підприємства.

Таблиця 2.14

Кількісний та якісний склад працівників

Всього

Із загальної чисельності

2000

2001

робітники

жінки

2000

2001

2000

2001

Чисельність штатних працівників на кінець року

783

748

642

609

463

449

Чисельність працівників які отримуюють пенсію, з них:

107

132

81

104

44

83

на пільгових умовах

17

21

11

13

3

12

за віком

70

88

57

72

35

59

по інвалідності

20

23

13

19

6

12

Працівника які закінчили вищі навчальні заклади:

 

1-2 рівні акредитації

43

111

36

46

18

37

3-4 рівні акредитації

38

86

13

17

19

25

Чисельність працюючих у віці:

 

50-54 роки

142

147

135

104

75

89

55-59 років

58

74

50

59

19

39

15-28 років

54

65

48

59

20

26

Навчено новим професіям (підготовка, перепідготовка)

5

15

5

15

-

2

Підвищили кваліфікацію

12

6

12

6

3

2

Перепідготовлено службовців

-

-

-

-

-

-

Із загального числа працівників 12 % є пенсіонера за віком, а 30 % працівників віком за 50 років. Молоді працівники складають лише 8 %, при цьому в управлінському складі їх тільки 4 %. Тобто колектив не поповнюється новими працівниками, які б мали нові погляди на ведення бізнесу та виготовлення поліграфічної продукції.

12 % працівників мають вищу освіту, що є позитивним, але досить мала кількість працівників підвищило кваліфікацію. Кваліфікація працівників відіграє важливу роль в підвищенні якості праці та якості виготовлення продукції.

Також слід відзначити відсутність прямої мотивації працівників щодо забезпечення якості виготовлення продукції. На підприємстві не діє чітка система надбавок та зняття певного відсотку від заробітної платні за неякісну чи браковану продукцію. Також робітники не  відчувають належної моральної мотивації. Серед робітників не завжди спостерігається відповідальність за якість вироблення продукції. Це пояснюється порівняно невисокою заробітною платою. І все ж більшість працівників свідомо відносяться до необхідності виготовлення якісної продукції, на що позитивно вплинула діюча колись на підприємстві комплексна система управління якості.

Організація контролю якості продукції не в повній мірі відповідає вимогам, на підприємстві не розраховуються витрат за виготовлення неякісної продукції. Деякий підрахунок здійснюється тільки під час поаркушевого контролю. Браковані аркуші підраховуються та записуються до журналу. Систематичні заходи щодо зменшення браку у виробничому процесі регулярно не здійснюються.

Отже, аналіз якості виготовлення продукції та підходів до управління якістю показав, що на підприємстві не сформована чітка система управління якістю продукції. Це призводить часом до випуску  продукції заниженої якості та зумовлює додаткові втрати. Все це знижує конкурентоспроможність підприємства на ринку поліграфічних послуг.


РОЗДІЛ ІІІ.   ПРОЕКТ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НА ВАТ “Поліграфкнига”

Аналіз управління якістю виготовлення книжок на поліграфічному підприємстві ВАТ “Поліграфкнига” показав, що підходи до управління, які застосовуються на підприємстві, не завжди в повній мірі забезпечують випуск якісних книжок. На підприємстві також присутні елементи системи управління якістю, але немає чітко вираженої її структури, яка б забезпечувала ціленаправлене та постійне управління щодо випуску якісної поліграфічної продукції продукції.

Підприємство на ринку поліграфічної продукції надає широкий асортимент послуг з друку різного формату (з найбільшого 84х108 см до найменшого) різними тиражами та після друкарської обробки. Тому маючи технологічні потужності, підприємство може зайняти значне місце на ринку поліграфічних послуг. Одним з напрямків конкуренції з іншими підприємствами є випуск якісної продукції.

На сьогодні найбільш прийнятними та доцільними системами управління якістю продукції є системи, які базуються  на вимогах міжнародних стандартів ISO 9000. Стандарти ISO 9000 найшли застосування в організаціях та на підприємствах, що виготовляють продукцію, в усьому світі. Організації, що сертифіковані на відповідність стандарту ISO 9000, показують найсучасніші та найефективніші способи ведення бізнесу в конкурентному середовищі. В більшості країн дані стандарти прийняті як державні. В Україні міжнародний стандарт ISO 9000 набув чинності державного стандарту ДСТУ ISO 9000-2000.

Системи якості, які побудовані на основі міжнародних стандартів, зарекомендували себе як найбільш дієздатні, що забезпечують підприємствам випуск якісної продукції та повне задоволення потреб споживачів.

Характерної особливістю стандартів ISO 9000 є їх широке застосування. Вимоги до систем управління якості в сімействі стандартів ISO 9000 регламентує стандарт ISO 9001 “Системи управління якості. Вимоги”  

Вимоги стандарту щодо системи якості не обмежуються тільки підприємствами, які випускають товари, або проектними організаціями. Даний стандарт може використовуватись як для організацій що займаються виготовленням продукції так і для організацій які надають послуги і також піклуються про повне задоволення потреб споживачів. При цьому не відбувається чіткого визначення галузі застосування. Стандарт може використовуватись в будь-якій галузі народного господарства. ISO 9001 визначає вимоги систем якості організацій, які виконують проектування, виготовлення та продаж товарів чи послуг. Але можливе використання стандарту і для організації, які здійснюють окрему частину цих процесів, наприклад виготовлення та продаж або тільки продаж. В такому випадку організацію оцінює систему якості тільки за вимогами стандарту, які стосуються цих окремих процесів.

ISO 9000 встановлює вимоги щодо повного комплексу факторів, які формують виготовлення якісної продукції. При цьому ці вимоги є мінімальним параметром що дозволить підприємству виготовляти якісну продукцію згідно з встановленими нормами чи інструкціями.  Взагалі дана система повинна повністю бути направлена на задоволення потреб споживачів. Але потреби, які потрібно задовольняти, можуть бути не тільки існуючими, а й  прихованими. Тому метою підприємства є виявлення цих потреб та намагання їх задовольнити. Виконання цих умов забезпечить стабільне становище на ринку та отримання прибутку.

Головною умовою відповідності системи якості з вимогами ISO 9000 є здатність підприємства випускати якісну продукцію постійно, і при цьому намагатись покращити її якість відповідно з вимогами споживачів.

Важливою відмінністю ISO 9000 є те, що встановлюючи вимоги до системи якості, стандарт взагалі не визначає способи і форми побудови та впровадження системи якості. Стандарт вказує тільки що повинно бути, і зовсім не визначає як цього досягнути. Тобто при побудові системи якості підприємство самостійно визначає як воно це буде роботи і якими способами. Головною умовою є, щоб впроваджені заходи відповідали вимогам встановленим в стандартах.

Широке практичне застосування стандарту ISO 9000 дозволяє його використовувати і в поліграфічній промисловості.  При цьому дана система повинна забезпечити якісне виготовлення книжок, брошур, образотворчої та іншої поліграфічної продукції, яка зможе конкурувати на ринку та задовольнити потреби споживачів.

Головним споживачем послуг підприємства є видавництва та інші споживачі, які замовляють виготовлення книжок та брошур. Специфікою поліграфічного підприємства є його посередницька діяльність, яка проявляється в виготовленні продукції, якість якої визначає видавництво, а не безпосередньо споживач книжки, брошури чи якоїсь іншої друкованої інформації. Тому при визначенні потреб щодо якості, підприємство повинно орієнтуватись на вимоги, які висувають видавництва та інші замовники. Кінцеві потреби в якості продукції визначають видавці, вивчаючи настрої, наміри, можливості споживачів.

Система якості не повинна бути відокремленим явищем. Вона повинна взаємодіяти з загальним управлінням підприємством, впливаючи на нього. В свою чергу управління підприємством повинне, в своїй структурі, одним з головних напрямків впливу визначити управління якістю. Тільки така взаємодія загального управління та системи якості забезпечить ефективне впровадження системи та виконання її основних функцій.

Основною вимогою міжнародного стандарту  ISO 9001  до системи управління якістю продукції є чітке визначення відповідальних осіб за процеси щодо управління якістю та наявність органу, в загальному управління підприємством, який забезпечує керування системою якості.

На підприємстві, як показав аналіз, діє група якості продукції, але вона виконує досить обмежений перелік функцій, що не забезпечують високу якість. В групі працює два чоловіки: старший контрольний майстер та контрольний майстер. В обов’язки працівників групи більше входять функції по контролю за якістю ніж по управлінню якістю. При цьому цей контроль має вузьку направленість – вибірковий контроль готової продукції і відсутність методів впливу на покращення якості. Тому даний орган управління не можна вважати дієздатною структурою що може забезпечити ефективне управління по забезпеченню якості виготовлення продукції.

Група якості продукції організаційно входить в виробничо-технологічний відділ. Повноваження з керівництва покладено на начальника відділу. Відділ, в свою чергу, підпорядкований Заступнику Генерального директора.

Для ефективного впровадження системи та її подальшого розвитку, найважливішою умовою управління якістю є спрямованість найвищого керівництва в забезпеченні виготовлення якісної продукції. Найвище керівництво має визначити основні напрямки забезпечення якості та сформулювати принципи і політику в області якості. Саме проявлення високого інтересу до якості дасть змогу  керівництву вплинути на світогляд робітників та підвищити їх моральну мотивацію. Саме керівництво повинне показувати особистий приклад, поряд з лідерством, в даному напрямку, що визначає ефективне впровадження системи.

Отже, для забезпечення управління системою якості потрібно створити дієздатний підрозділ, який зміг би забезпечити впровадження заходів по підвищенню якості, контроль за заходами та процесами в забезпеченні якості та відповідав би за якість продукції. Досвід менеджменту показує, що в першу чергу потрібно проводити зміни в адміністративному управлінні, що призводить до якісних змін підприємства та покращення його стану.

Першочерговим заходом щодо забезпечення управління якістю продукції є створення підрозділу по управлінню якістю – Відділ управління якістю продукції.

Відділ управління якістю продукції повинен бути безпосередньо підпорядкований Заступнику Генерального директора (Заступнику Голови правління). Така підпорядкованість забезпечить:

  •  більш прямий та результативний вплив вищого керівництва підприємства на управління якістю;
  •  швидке узгодження та прийняття рішень щодо управління та функціонування система якості;
  •  прямий контроль вищого керівництва над діяльністю підрозділу в забезпечення функціонування системи якості;

Також формально за Заступником Генеральним директором повинні бути закріплені обов’язки в забезпеченні ефективного управління якістю та відповідальність за управління якістю. Тобто головною особою, яка відповідає за якісне виготовлення продукції, має бути Заступник Генерального директора.

Головними напрямками роботи відділу можна запроектувати наступні:

  •  формування політики та цілей підприємства в області якості;
  •  створення заходів ефективного управління якості;
  •  створення та впровадження системи якості;
  •  здійснення ефективного контролю якості ресурсів та виготовлення поліграфічної продукції.

Функціями відділу управління якістю повинні бути:

  •  визначення цілей підвищення якості продукції;
  •  забезпечення керованості системи якості та визначення відповідальності за процеси;
  •  постійне управління та удосконалення системи управління якістю виготовлення поліграфічної продукції;
  •  оцінка ефективності управління якістю поліграфічної продукції;
  •  забезпечення оцінки якості виготовлення продукції;
  •  ведення постійного аналізу браку та рекламацій;
  •  забезпечення постійного контролю за якістю виготовлення книжок, брошур та образотворчої продукції;
  •  використання статистичних методів для контролю за процесами виготовлення поліграфічної продукції;
  •  проведення роботи з постачальника та забезпечення контролю якості матеріалів, які постачаються;
  •  забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам та стандартам на виготовлення поліграфічної продукції;
  •  забезпечити умови для розробки вимог, інструкцій, рекомендацій та технічний умов, що регламентують виготовлення якісної продукції;
  •  розробка та впровадження заходів по підвищенню якості;
  •  визначення політики мотивації персоналу щодо забезпечення якості продукції;
  •  вивчення ринку поліграфічних послуг та визначення вимог замовників до якості поліграфічної продукції;
  •  звітування найвищому керівництву щодо наявної якості виготовлення продукції на підприємстві.

Дані функції відділу управління якістю повинні забезпечити всебічне управління якістю на підприємстві. При цьому управління передбачає й визначення контролю та розробку заходів щодо підвищення ефективності контролю і покращення якості.

Головною задачею відділу повинна стати розробка та впровадження повноцінної системи управління якості, яка б забезпечила виготовлення продукції згідно з потребами замовників.

Даний відділ, можна організувати на базі вже існуючої групи якості продукції, яка створена на базі функціонувавшого відділу технічного контролю (ВТК). ВТК крім контролю, також займався розробкою та впровадженням комплексної системи якості, яка тривалий час діяла на підприємстві. Комплексна система управління якістю продукції має споріднені функції з системами, які відповідають стандартам ISO 9000. Але стандарти ISO 9000 є більш пристосованими до сучасних ринкових відносин і спрямовані на всебічне задоволення споживачів. Тому напрацювання, які передбачають існування системи якості на підприємстві, можуть використовувати при побудові системи що відповідає вимогам ISO 9000.

Створення відділу управління якістю на базі існуючої групи якості продукції також зменшує потреби в додаткових ресурсах для впровадження нового відділу.

Важливе значення при управлінні якістю продукції відводиться якості матеріалів та сировини. Вхідним контролем якості матеріалів на підприємстві займається окремий структурний підрозділ -  Лабораторія виробництва і охорони навколишнього середовища. Лабораторія визначає параметри якості матеріалів та робить заключення щодо можливості використання матеріалу в виготовленні книжки, брошури чи іншої поліграфічної продукції. Організаційно лабораторія відіграє одну з важливих ролей в забезпеченні якості продукції і безпосередньо впливає на забезпечення якості  виготовлення.

В зв’язку з цим доцільно було б включити лабораторію в структуру відділу управління якістю, тобто підпорядкувати її начальнику відділу управління якістю. Це дозволить більш ефективно скоординувати роботу по управлінню якості, оскільки обидва підрозділи мають спільну мету та однакові форми впливу на  якість продукції.

Важливим процесом, який впливає на якість готової продукції є її зберігання та відвантаження. Тут повинні створюватись умови для належного зберігання упакованих книжок та напівфабрикатів і вчасного і якісного відвантаження готової продукції замовнику. Тому ці процеси мають бути керовані комплексно з іншими процесами по виготовленню продукції. Це визначає доцільність включення до відділу управління якістю експедиції по зберіганню та відвантаженню готової продукції.

Дана структура дозволяє начальнику відділу управління якістю продукції комплексно впливати на основні стадії формування якості продукції: вхідний контроль матеріалів, зберігання та відвантаження готової продукції, а також найбільш важливий етап – виробництво книжкової та образотворчої продукції. Це дає змогу управляти основними процесами виготовлення продукції та контролювати ці процеси, координуючи їх взаємодію.

В даній структурі кожен підрозділ відділу відповідає за поставлену задачу в забезпеченні якості. Так служба лабораторія відповідає за перевірку матеріалів на якість, відділ якості відповідає за якість виготовлення продукції та функціонування системи якості, експедиція за якість зберігання та відвантаження готової продукції. Отже у начальника відділу управління якістю зосереджене управління за повний цикл забезпечення виготовлення продукції.

Організаційну структуру відділу управління якістю можна представити  наступним чином:

Данні зміни в структурі організації підприємства не передбачають будь-які зміни в експедиції по зберіганню та відвантаженню готової продукції, а також лабораторії. Ці відділи залишаються без змін, виконуючи обов’язки, які вони виконували й раніше. Потрібно  здійснити тільки організаційні зміни і підпорядкувати їх начальнику відділу управління якістю.

При визначенні кількості працівників відділу управління якістю, доцільно буде розділити процеси за які повинні відповідати ці працівники. При розділенні напрямків впливу найбільш ефективніше буде спиратись на специфіку технологічного процесу поліграфічного виробництва. Технологічні  етапи виготовлення книжкової та іншої продукції поділяють на три основні напрямки: до друкарські, друкарські та після друкарські. Характерною особливістю є те що друкарські процеси повністю залежать  від до друкарських і тому ці процеси є взаємопов’язані. Отже, найбільш правильно виділити два напрямки управління якістю виготовлення продукції: 1-й – до друкарські та друкарські процеси; 2-й – після друкарські процеси.  

Виходячи з вище вказаного, відділ управління якістю повинен складатись з двох робітників – інженерів з якості. Один працівник,  має відповідати за якість продукції формного та друкарського цеху: вивід фотоплівок, монтаж фотоформ, виготовлення друкарських форм, друк, поаркушевий контроль та фальцювання, а інший  – палітурного цеху: виготовлення палітурок, підбирання, шитво, обробка блоку, вставка блоку в палітурку, контроль готової продукції.

Така вузька спеціалізація дозволяє конкретніше визначити процеси та відповідальність за їх виконання, а також допоможе сконцентрувати увагу на більш конкретному колі проблем та розробці способів впливу на їх виправлення.

Але при  вузькій спеціалізації потрібно забезпечити комплексний підхід до вирішення проблем. Так як кожен наступний технологічний процес виготовлення книжки є результатом обробки напівфабрикатів попереднього процесу, тому не можливо впроваджувати  заходи окремо без впливу на інші процеси. Працівники повинні постійно контактувати і намагатись вирішувати питання разом в комплексі. При цьому, сумісну роботу повинен координувати керівник відділу.

Основними обов’язками працівників відділу управління якістю  повинні бути:

  •  контроль якості кожного процесу  виготовлення друкованої продукції;
  •  знати досконало технологію виготовлення книжок та іншої поліграфічної продукції;
  •  виявлення недоліків в технології виготовлення книжки, що призводять до виготовлення неякісної продукції;
  •  розробка заходів щодо зниження обсягу дефектів та впровадження цих заходів у виробництво;
  •  впровадження статистичних методів контролю для оцінки якості виготовлення книжок та іншої поліграфічної продукції;
  •  слідкування за відповідністю продукції вимогам Державних стандартів, галузевих стандартів та технічних умов;
  •  виявлення потреби та розробка технологічних інструкцій на окремі процеси виготовлення продукції;
  •  визначення ефективності управління технологічними процесами щодо забезпечення якісного виготовлення продукції;
  •  проведення внутрішнього аудиту системи якості;
  •  ведення обліку рекламацій та претензій замовників щодо неякісного виконання замовлення;
  •  вивчення вимог замовників до якості продукції та впровадження змін в технологічний процес відповідно до вимог;
  •  вивчення рівня задоволеності вимог замовників  продукцією яку виготовляє підприємство;
  •  виконувати задачі поставлені начальником відділу управління якості;
  •  знати свої обов’язки та виконувати їх.

Для виконання поставлених задач працівникам потрібно надати відповідні повноваження. Можна визначити наступні повноваження:

  •  контролю якості на будь-якому етапі технологічного циклу виготовлення продукції;
  •  зупиняти виробничий процес при виявленні значних порушень, що знижують якість виготовлення книжки;
  •  мати доступ до звітної документації виробничих та допоміжних цехів, технологічного відділу, планово-економічного відділу, відділу кадрів, відділ придатних головному механіку.

Керівництво відділом має здійснювати начальник відділу якості. Для цієї посади потрібна людина, яка має вищу освіту та досвід роботи. Начальник відділу повинен бути знайомий з системами якості, способами їх розробки та впровадження, володіти методами контролю якості, мати здатність координувати роботу колективу та мати задатки лідера, щоб забезпечити ефективне керівництво роботою з управління якістю.

Начальник відділу управління якості повинен:

  •  здійснювати керівництво відділом управління якості та придатних підрозділів;
  •  координувати роботу відділу щодо управління якістю та забезпечення якісного виготовлення друкованої продукції;
  •  здійснювати контроль за роботою відділу в напрямку покращення якості;
  •  знати технологію виготовлення книжок, методи забезпечення якості та методи і форми менеджменту;
  •  здійснювати розробку та впровадження системи управління якістю на підприємстві;
  •  здійснювати ефективне керування системою якості;
  •  постійно здійснювати пошук заходів по підвищенню ефективності системи управління якістю;
  •  в своїй роботі постійно взаємодіяти з іншими підрозділами підприємства розробляючи комплексні рішення;
  •  контролювати документообіг,  що стосується управління якістю;
  •  здійснювати внутрішній аудит системи якості;
  •  приймати участь в розробці та впровадженню заходів в напрямку зменшення бракованої продукції та поліпшення якості;
  •  звітувати найвищому керівництву про стан якості виготовлення продукції.

Для виконання поставлених функцій керівник відділу управління якістю повинен мати повноваження:

  •  контролю якості на будь-якому етапі технологічного циклу виготовлення продукції;
  •  зупиняти виробничий процес при виявленні значних порушень, що знижують якість виготовлення книжки;
  •  визначати винних за неякісне виготовлення продукції та пропонувати міри покарання;
  •  мати доступ до будь-якої документації підприємства;
  •  приймати участь у вирішенні питань, що стосуються випуску продукції;
  •  визначати напрямки розвитку підприємства в області якості;
  •  вести переговори з постачальниками та замовниками щодо якості матеріалів чи продукції.

Отже, дані обов’язки та повноваження працівників та начальника відділу управління якістю нададуть змогу ефективно контролювати якість випуску продукції та зупинення виробництва  при виявленні  недоліків до вирішення причин, розробляти заходи щодо поліпшення якості та дієздатності системи якості, а також розробляти процеси, що забезпечать управління якістю на підприємстві.

Важливою особливістю управління якістю є системний підхід.  Управління якістю повинно здійснюватись комплексно з підключенням до розробки та впровадження системи якості всіх структурних підрозділів підприємства. Також відділ управління якістю повинен тісно співробітничати з іншими підрозділами при прийнятті відповідних рішень, так як значна кількість впроваджень потребують досконалих знань технології та економіки.

Вище зазначені функції та повноваження працівників повинні бути документально викладені в посадових інструкціях працівників  і доведені до кожного працівника відділу. Також функції, які має виконувати відділ якості, повинні бути документально визначенні в положенні про відділ управління якістю. Що забезпечить формально-правове визначення роботи відділу.

Організація відділу управління якістю передбачає створення трьох робочих місць, що потягнуть за собою додаткові витрати. Це витрати на заробітну плату та оснащення робочого місця.

Розрахунок витрат на оплату праці проводиться на основі середньої місячної заробітної плати начальника відділу та спеціалістів, яка виплачується цим фахівцям на підприємстві станом на квітень 2002 року. Так середня заробітна плата начальника відділу становить 400 грн. на місяць, а середня заробітна плата спеціаліста складає 300 грн. на місяць.

Таблиця 3.1

Розрахунок витрат на оплату праці працівників відділу управління якістю на місяць

Посада

Основна заробітна плата, грн.

Додаткова заробітна плата (50 %), грн.

Загальна заробітна плата, грн.

Відрахування на соціальне страхування (37,5 %), грн.

Загальні витрати на оплату праці, грн.

Начальник відділу

400

200

600

225

825

Інженер з якості

300

150

450

168,75

618,75

Інженер з якості

300

150

450

168,75

618,75

Всього

1000

500

1500

562,5

2062,5

Отже загальні витрати на оплату праці працівників відділу управління якості складуть 2063 грн. в місяць при урахуванні відсотку відрахувань на соціальне страхування.

Оснащення робочих місць працівників як мінімум повинно передбачати стільці, столи, шафи та хоча б один комп’ютер, що дозволить автоматизувати роботу з документами, їх підготовку та ведення аналітичних розрахунків.

Таблиця 3.2

Витрати на оснащення робочих місць

Вид оснащення

Кількість, од.

Ціна за одиницю, грн.

Загальна ціна, грн.

Стілець

6

60

360

Стіл

3

200

600

Шафа

2

250

500

Комп’ютер Pentium II

1

1800

1800

Принтер HP LazerJet 1100

1

1050

1050

Разом

4310

Загальні витрати на придбання меблів та комп’ютерної техніки для оснащення робочих місць відділу становлять 4060 грн. Ціни на меблі та комп’ютерну техніку брались згідно існуючих середніх цін в Києві.

Шафи та комп’ютерна техніка відноситься до ІІ групи об’єктів амортизації, на яку нараховується амортизація в розмірі 25 % на рік від балансової вартості. Тому загальна сума річних амортизаційних відрахувань на дане оснащення буде становити 1077,5 грн. За місяць відрахування на амортизацію даного оснащення складатимуть 89,80 грн.

Отже, загальні витрати на організацію відділу управління якістю будуть складати біля 2200 грн. на місяць.

Площу приміщення для розміщення відділу можна розрахувати згідно з нормами площі на 1-го працівника. За даними нормами для 1-го керівника відділу потрібно 8-24 м2 площі приміщення, а для 1-го фахівця – 4-8 м2. При цьому ширина проходів між робочими місцями повинна становити 1,2 м. Беручи середні значення нормативів площ для даних працівників, розрахунок площі приміщення буде виглядати:

Таблиця 3.3

Розрахунок потрібної площі приміщення

Посада

Кількість працівників

Норма площі на 1-го працівника, м2

Загальна площа, м2

Начальник відділу

1

10

10

Інженер з якості

2

6

12

Всього

3

22

Загальна площа приміщення для відділу управління якості повинна становити 22 м2, що забезпечить раціональне розміщення меблів та ефективне просторове розташування робочих місць.

При створенні відділу потрібно забезпечити належні умови праці працівників згідно з умовами охорони праці та нормами які забезпечують оптимальні параметри робочого місця та безпеку життя.

Облаштування робочих місць, працівників повинно забезпечувати: належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків; оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);  належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

Вентиляція приміщення повинна бути природна, що повинно забезпечити доступ свіжого повітря. Так як це невиробниче приміщення і його об’єм перевищує 40 м3, тому можна не застосовувати штучну вентиляцію.

Система освітлення має бути змішана - містити природне освітлення та штучне, так як робота буде виконуватись як в дений час, так і в темний період часу – при зимовому часі. Природне освітлення забезпечується за рахунок освітлення через бокове вікно. Штучним освітленням має бути освітлення лампами деного світлу, які повинні розміщуватись на стелі і забезпечувати попадання промінів світла на стіл працівників.

Робота  працівників відділу передбачає використання комп’ютерної техніки, тому в цьому випадку, повинні встановлюватись вимоги до роботи на комп’ютері:

  •  тривалість безперервної роботи з комп’ютером без регламентованих перерв не повинно перевищувати дві години;
  •  організація робочого місця користувача комп’ютером повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 “ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; характеру та особливостям трудової діяльності;
  •  робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва;
  •  робочі місця з персональними комп’ютерами розміщуються на відстані не менше 1м від стін зі світловими прорізами;

Для  ефективної організації системи управління якістю потрібно визначити контроль за якістю, що дозволить покращити якість виготовлення продукції на кожному окремо взятому етапі та якість продукції в цілому.

Першим, та найголовнішим, контролем якості виготовлення є контроль безпосередньо робітника під час здійснення обробки продукції на своєму робочому місті. Цей контроль повинен бути постійним, починаючи від якості наладки машини чи устаткування і закінчуючи отриманням напівфабрикату.

Інший, вибірковий, контроль за роботою робітника та рівнем якості повинен здійснювати майстер цеху за яким організаційно закріплено певні процеси. Доцільно було б щоб майстер проводив контроль якості наладки машини, тобто  робітник подавав на перевірку продукцію після наладки машини на його виготовлення та перед виготовленням тиражу, а також неодноразову перевірку в процесі виготовлення тиражу. Найкраще щоб перевірка якості здійснювалась не менше 2 разів на тираж, при середньому тиражу 5000 екземплярів, який є найбільш  розповсюджений. Тобто майстер повинен контролювати якість виготовлення тиражу як мінімум 3 рази, перший раз після наладки машини, інші два в процесі виготовлення тиражу. Такий контроль забезпечить більш якісне відношення працівників до виготовлення книжок та постійний контроль якості продукції майстром цеху.

Контроль якості продукції повинен також здійснювати начальник цеху. Одночасно він контролює майстра цеху та безпосередньо робітника. Доцільно щоб начальник цеху здійснював контроль якості хоча б 1 раз на зміну. Такий контроль дозволить начальнику цеху створити власне уявлення про якість виготовлення книжки та здійснити контроль за роботою працівників відділу щодо виготовлення книжок високої якості.

Також безпосередній контроль якості продукції крім робітників, майстрів та начальників цехів, повинні здійснювати інженери з якості із відділу управління якістю. Це дозволить контролювати загалом цех щодо якості продукції та окремі процеси, визначаючи винуватців неякісного виготовлення книжок. Контроль повинен здійснюватись не менше одного разу за зміну.

Розподіл функцій контролю якості та впливу можна показати у вигляді схеми.

Така схема контролю повинна забезпечити постійний контроль за якістю виготовлення продукції та контроль кожної ланки управління за нижчою ланкою щодо виконання вимог до якості продукції.

Дані кожного контролю якості повинні фіксуватись, щоб потім можна було зробити повний аналіз видів браку, період та місце виникнення, визначити винуватців.  На підприємстві не здійснюється належне фіксування браку та втрат за рахунок виготовлення неякісної продукції. Деякими елементами фіксування браку є занесення кількості відбракованих аркушів в книжку після поаркушевого контролю.

Тому доцільно буде запропонувати впровадження так званого журналу реєстрації перевірок якості виготовлення продукції. Цей журнал повинен передбачати занесення результатів контролю якості майстром, начальником цеху, інженером з якості. Але найбільш цільове призначення передбачає його заповнення саме майстром цеху.

Інформація яка заповнюється має передбачати: число та час здійснення контролю, прізвище майстра чи іншої особи яка здійснює контроль, характеристика продукту (назва, тираж, тощо), машина на якій здійснюється виготовлення продукту, наявність чи відсутність браку та вид браку. Журнал може містити окремі розділи в залежності від процесів виготовлення продукції. Найефективніше завести даний журнал в кожному цеху. Також можна передбачити занесення до журналу претензій працівника наступного процесу щодо якості виконання попереднього процесу.

Проводити аналіз результатів перевірок якості на основі даних журналу повинен періодично начальник цеху та відділ управління якістю. Також переглядати книжку можуть і інші відділи. Поряд з кількісним та якісним аналізом можна здійснювати контроль за перевіркою якості майстрами цеху.

В світовій практиці та в концепції загального управління якістю використовуються сім інструментів якості, які можуть застосовуватись для оцінки якості окремих процесів. Для поліграфічного виробництва  найбільш придатним  в використанні є контрольний листок.

Контрольний листок – це інструмент для збору даних та автоматичного їх упорядкування для полегшення в подальшому використання зібраної інформації.

Контрольний листок є основою для збору даних про елементи браку при виготовленні продукції та частоту виникнення цього браку. Ці дані можуть ефективно використовуватись для аналізу процесу та виявлення причин браку. На основі зробленого аналізу можна, керуючись отриманими даними, розробляти заходи для уникнення негативних причин. Ще одним цільовим призначенням контрольних карт є контроль процесу. Тому впровадження контрольних карт дає змогу виконати одну з вимог міжнародного стандарту ISO 9000, щодо контролювання процесів. Контролювання процесів дає змогу створити систему яка дозволяє постійно випускати якісну продукцію.

Контрольний листок будується на основі визначення дефектів при виготовленні продукції та частоти виникнення цих дефектів. Найбільш доцільно виділити два великих напрямки – це друкарські процеси,  та після друкарські процеси. Відповідно до цього й потрібно створювати два виду контрольних листків, один з яких буде призначений для оцінювання якості друку, а інший – для контролю якості готової книжки. При перевірці після друкарських процесів ефективно аналізувати готову продукції, так як вже на цьому етапі можливо проконтролювати всі палітурні процеси.

Контрольний листок для друкарських процесів може мати вигляд:

Контрольний листок друкарських процесів виготовлення поліграфічної продукції

Перевірив                                .

Дата перевірки                        .

Кількість вибірки                   .

Назва видання                                                                                                     .

Формат                                   .

Папір                                       .

Тираж                                      .

Кількість фарб                       .

Аркуш №                                 .

Вид браку

Частота

Несуміщення фарб

Затягування фарби

Дробління фарби

Сірий текст

Зміщення зображення

М’ятий чи брудний аркуш

Незадрукований аркуш

Відмарювання фарби

Інший

Всього

В свою чергу контрольний листок готової продукції визначає основні параметри книжки, контроль якості якої проводиться, та перелік основних видів браку при її виготовленні.

Контрольний листок готових книжок

Перевірив                                .

Дата перевірки                        .

Кількість вибірки                   .

Назва видання                                                                                                     .

Формат                                   .

Папір                                       .

Тираж                                      .

Вид палітурки                                 .

Кількість аркушів                          .

Вид браку

Частота

Несуміщення фарб

Дробління фарби

Сірий текст

Зміщення зображення

М’яті, рвані чи брудні сторінки

Незадрукований аркуш

Відмарювання фарби

Перевернутий блок

Відсутність зошита

Неякісна приклейка або відсутність корінця

Непрошитий зошит, неякісний стібок

Нерівно вставлений блок в палітурку

Блок брудний та в клею

Нерозрізані аркуші

Неякісний форзац

Неякісна палітурка чи обкладинка

Інший

Всього

Контрольний листок передбачає визначення найбільш часто виявляємих дефектів при друці та вже при контролі готової продукції. Застосування контрольний листків дозволяє систематизувати дані про недоліки в виготовленні книжок та на основі отриманих даних робити висновки щодо частоти тих чи інших дефектів та способів їх уникнення. Даний листок придатний для використання відділом управління якістю при вибірковому аналізі, майстрами цехів для визначення неякісних процесів та спроби впливу на ці процеси, при поаркушевому контролі віддрукованих аркушів та при контролі готової продукції.

При вибірковому контролі головною задачею є визначення кількості вибірки для оцінці якості, щоб забезпечити стовідсоткове уявлення про якість всього тиражу. Тому для визначення ефективної вибірки при контролі готових книжок можна користуватись методикою, яка розроблена Львівським інститутом друку. Дана методика передбачає визначення кількості книжок, які перевіряються на якість для оцінки якості всього тиражу, а також кількості бракованих книжок при якій тираж можна вважати якісним та число книжок при якому тираж вже вважається бракованим. Дані, що наведені в таблиці визначають ці параметри в залежності від загального тиражу замовлення.

Таблиця 3.4

Тираж видання

Обсяг вибірки (книжок)

Прийомне число тиражу (кількість браку)

Бракувальне число тиражу, (кількість браку)

До 500

50

4

5

500-1200

80

4

7-8

1200-3200

125

5

9

3200-10000

200

7

11

10000-35000

315

9

13

35000-150000

500

13

18

Застосування даної методики дозволяє не перевіряючи, весь тираж, а тільки визначене число книжок, прийняти або не прийняти тираж видання. Цю методику доцільно використовувати працівникам відділу управління якістю при контролі готової продукції та здачі його в експедицію. Також дану схему можна використати для оцінки якості друкарських процесів при визначенні кількості контролю друкарських аркушів, як проміжний контроль виготовлення друкованої продукції.

Контрольний листок готової продукції доцільно використовувати також при визначенні характеристик та кількісної оцінки браку відбракованих на кінцевому контролі книжок. Така оцінка дає можливість визначити процеси на яких був здійснений брак та порівняно з видом браку визначити витрати матеріалів та трудовитрати на їх виправлення.

Дуже важливим фактором що забезпечує управління якістю є мотивація робітників підприємства. На підприємстві існує розроблена система стягнень та преміювання. Система стягнення передбачає стягнення визначеного відсотку додаткової заробітної плати за неякісне виконання відповідного процесу. При цьому  окремо визначаються перелік невідповідностей для інженерно-технічних працівників та службовців і для робітників.  Система преміювання визначає розміри премії за якісне виготовлення продукції та виконання своїх обов’язків.

Дану систему преміювання та стягнення можна використовувати для забезпечення мотивації працівників підприємства в підвищення якості виготовлення друкованої продукції. Визначати кого преміювати  чи з кого стягувати та розмір цих премій чи стягнень повинен начальник цеху на основі даних журналу перевірок якості, за поданням майстра цеху, інженера з якості та на основі інших висновків щодо якості виконання процесу.

Одним з важливих факторів функціонування системи якості відповідно до вимог стандарту ISO 9001 є керування закупками матеріалів та роботою з постачальниками. Ці вимоги покликані забезпечити порядок вибору постачальників, порядок роботи з ними та контролю діяльності закупок матеріалів. Якість поставляємих матеріалів прямолінійно впливає на якість виготовлення книжки. Особливо якість книжки визначає параметри паперу, який використовується для друку тиражу. Тому для забезпечення високої якості виготовлення поліграфічної продукції потрібно забезпечити належний вибір матеріалів та контроль за їх якістю.

Порядок вибору постачальників передбачає визначення вимог до вибору постачальника, методи вибору, параметри вибору. Аналіз постачання матеріалів на ВАТ “Поліграфкнига” показав, що основні матеріли підприємству поставляються виключно одним постачальником. Така ситуація визначає сувору залежність підприємства від постачальника та строків постачання. Тобто при відмові в постачанні, затримки строків постачання, постачання неякісних матеріалів або різкої зміни ціни на матеріали підприємство не зможе швидко та адекватно відреагувати на ці зміни, а це, в свою чергу, може призвести до затримки виготовлення  або неякісного виготовлення книжок.

Вищезазначені причини визначають, що підприємству потрібно змінювати систему вибору постачальника та постачання матеріалів.

На сьогодні ринок поліграфічних послуг містить велику кількість організацій, які займаються поставкою матеріалів та сировини. Окрім фірм посередників, також ринок матеріалів представлений рядом виробників матеріалів, які також займаються постачанням. Отже головним завданням є вибір постачальника який повинен відповідати поставленим вимогам щодо забезпечення якісними матеріалами.

Для ефективного вибору постачальника того чи іншого матеріалу потрібно забезпечити порівняння умов поставки та якості матеріалів різних постачальників. Вже на основі порівняльних характеристик можна обирати найбільш прийнятного постачальника. Для наглядного порівняння постачальників потрібно застосовувати конкурентні листи. Приблизний параметр такого конкурентного листка можна представити наступним чином:

Конкурентний листок постачальників

поліграфічних матеріалів

Вид матеріалу                папір             .

Параметр порівняння

Постачальник А

Постачальник Б

Постачальник С

Найкращий постачальник

Формат паперу

Маса паперу

Білизна паперу

Гладкість

Вологість

Ціна паперу

Форма розрахунків

Дебіторська заборгованість

Термін поставки

Вид доставки

Інші параметри

Найкращій постачальник

Начальник відділу управління якістю                                           П.П. Іванов                                              

Такий конкурентний листок повинен складатись на кожен матеріал, щоб забезпечити порівняння якості матеріалів та поставки різних постачальників. Головною метою заповнення конкурентного листа є визначення можливих постачальників та забезпечення конкуренції між ними, що призведе до намагання забезпечити найкращі умови поставки та якість матеріалів. Тобто постачальники повинні визначатись на конкурентній основі. Конкуренція позбавляє залежності підприємства від 1-го постачальника та забезпечує можливість в будь який момент звернутись до іншого постачальника, що забезпечить якісне та вчасне виготовлення поліграфічної продукції.

При заповненні конкурентного листа на кожен матеріал параметри порівняння визначаються відповідно до вимог щодо якості  матеріалу та умов роботи з постачальником. Потім заповнюються фактичні дані кожного параметру відповідного постачальника і при цьому здійснюється порівняння постачальників по кожному параметру. Вже в кінці робиться висновок щодо визначення найкращого постачальника.

Заповнення конкурентних листів повинні здійснювати працівники відділу постачання, які безпосередньо займаються вибором постачальника та забезпеченням виробництва матеріалами. Конкурентний лист повинен затверджувати начальник відділу управління якістю, так як за новою запроектованою структурою підприємства відділ постачання підпорядковується начальнику відділу управління якості. На основі конкурентного листа вже потім здійснюється визначення порядку роботи з постачальником.

Контроль матеріалів, які поставляються, здійснюється лабораторією виробництва, яка існує на підприємстві і здійснює вимірювання параметрів матеріалів та робить висновок щодо придатності матеріалу для технологічного процесу. Також для забезпечення якісної поставки матеріалів лабораторією вимагається від постачальників сертифікат якості на матеріал та гігієнічний висновок.

При проведенні на підприємстві аналізу якості виготовлення книжок в палітурках та м’яких обкладинках, було виявлено ряд недоліків в якості виготовлення палітурок та обкладинок. Ці недоліки стосуються якості друку. Так при візуальному аналізі якості тиражу книжки в палітурці, спостерігалась різниця в кольорі палітурки. Різниця проявлялась в різній насиченості кольору палітурки. Більшість палітурок та обкладинок друкується в одну фарбу, тобто повна площа палітурки чи обкладинки задруковується в пантон визначеного кольору, а вже потім друкується деяке зображення та написи. Пантон передбачає друк зображення (заливки) не тріадними фарбами (пурпурна, голуба, жовта) а однією фарбою визначеного кольору. Тобто зображення не підлягає раструванню. При спостереженні саме й було визначено різницю в кольорі пантону різних екземплярів книжок тиражу.

Кольори пантону формуються шляхом змішування фарб основних кольорів. При цьому, при змішуванні різних відсоткових часток фарб утворюються різні кольори пантону. Тому при намаганні отримати потрібний колір пантону важливо точно визначити долю кожної фарби в загальній масі. Іншим варіантом отримання потрібного кольору є замовлення у постачальника, що здійснює постачання фарб на підприємство, замовити вже готову фарбу потрібного пантону.

На підприємстві підготовку фарб до друку здійснює безпосередньо друкар перед друком тиражу. При друці основними чотирма фарбами друкар не здійснює якоїсь особливої підготовки так як ці фарби поставляються, як правило, вже готовими до використання. Інша ситуація з друком пантону. Для підготовки пантону фарби потрібно змішувати.

При відсутності будь-якого обладнання змішування фарб друкар здійснює приблизно, можна сказати “на око”. Тому вже від професійності друкаря залежить якість змішування та колір зображення. Також друкарю важко вгадати швидко та якісно колір пантону при повторному друці тиражу. Отже відсутність обладнання для підготовки фарб прямо впливає на якість друку кольорового зображення. Тому буде доцільно забезпечити друкарські цехи відповідними інструментами, що дозволить визначити конкретні параметри друку та оцінки якості, а також зменшити кількість браку.

Одним з методів забезпечення якісної підготовки фарб є використання так званого “Пантонного веєра”. Пантонний веєр передбачає собою певну кількість смуг паперу на якому надруковано певну кількість кольорів. Але головним є, що під кожним кольором визначено відсоткову частку основних фарб системи Panton,  при змішуванні яких повинен вийти визначений колір зображення.  Дану систему підбору кольору використовують майже на всіх поліграфічних підприємства вітчизняного та зарубіжного ринку поліграфічних послуг. Ця система дозволяє точно визначити колір фарби, яку потрібно використовувати для друку, та зменшити час на досягнення якості кольору друку. Також пантонний веєр дозволяє точно визначити колір зображення, який хоче бачити замовник на друкованій продукції. Це відбувається шляхом вибору замовником потрібного кольору на пантонному веєрі. І головне, що друкар, визначивши потрібне співвідношення основних фарб, може легко підібрати потрібний колір фарби. Це також тягне зменшення витрат на виготовлення кольоропроби та зусиль в досягненні відповідності кольоропроби надрукованому зображенню.

Використовувати пантонний веєр можуть працівники технологічно-виробничого відділу, при складанні технологічної карти та в роботі з замовниками, а також друкарі та відділ управління якістю при контролі якості друку.

На ринку поліграфічних фарб представлені різні види веєрів системи Panton, які різняться якістю виконання, точністю відповідності кольору що надрукований на веєрі і реальному зображенню, кількістю кольорів, що складають собою веєр та іншими характеристиками. В залежності від виду, веєри різняться і за ціною.

Оскільки підприємство має значні фінансові труднощі і не може дозволити великі витрачання коштів, то доцільно було б підприємству придбати пантонний веєр середніх параметрів. Даний веєр коштує близько 120 доларів США, тобто 650 грн.

Окрім визначення частики тієї чи іншої основної фарби в загальній масі фарб, потрібно ще й забезпечити точність вимірювання даної частки. Тому для забезпечення точного вимірювання маси фарби, що забезпечує найбільш якісне змішування фарб, потрібно використовувати електронні ваги. Для цих цілей доцільно використовувати електронні ваги ВР-02МСУ 2/5/10-2Р26, реалізацією яких займається ГФПТ “Арізон-Універсал”. Запропоновані ваги забезпечують точність вимірювання ваги до 0,1 г. Максимальна вага вимірювання становить 26 кг. Площа поверхні вагів, що забезпечує вимірювання – 35х23 см. Дані параметри дозволяють вільно здійснювати вимірювання ваги фарб. Вартість вагів становить 800 грн.

Отже, придбання в комплексі пантонного веєру та електронних вагів забезпечують повний цикл якісної підготовки фарби до друку та зменшення кількості браку на етапі друкарського виготовлення  продукції. Загальна сума витрат пов’язана з впровадженням даного заходу становить 1450 грн.

Потрібно також зазначити, що впровадження точного вимірювання підготовки фарб до друку, забезпечує виконання вимоги до побудови системи якості відповідно міжнародного стандарту ISO 9001 – забезпечення вимірювання кожного процесу та контролю за вимірюванням. Тобто кожен процес виготовлення продукції повинен бути виміряним, що забезпечує контроль за якістю. На підприємстві більшість процесів вимірюється. Це і вхідний контроль матеріалів, коли кожен матеріал підлягає вимірюванню його параметрів, і вимірювання якості під час виготовлення фотоплівок, фотоформ, форм, друку, та після друкарської обробки. Також вимірювання постійно здійснюється під час наладки машини чи устаткування та перевірки параметрів книжки на відповідність встановленим розмірам.

При проектуванні заходів щодо підвищення якості виготовлення книжок на підприємстві ВАТ “Поліграфкнига” першочергового враховувалось його сучасний технічний та економічний стан, який є не досить стабільним. Підприємство не володіє значними вільними коштами, які б воно могло витратити на високо вартісне устаткування та технології. Також порівняння ціни на поліграфічні послуги ВАТ “Поліграфкнига”  та інших підприємств на ринку поліграфії, які випускають аналогічний асортимент продукції, показало, що підприємство пропонує послуги за більш високими цінами ніж конкуренти. Це пов’язано з значними затратами на виробництво. Отже підприємство не в змозі конкурувати з іншими підприємствами через цінову політику. Тому одним з головних напрямків діяльності підприємства є забезпечення випуску продукції високої якості, що дозволить залучити замовників навіть при більших цінах та конкурувати на ринку. Саме вище запропоновані заходи й покликані підвищити якість виготовлення видавничо-поліграфічної продукції, а також забезпечити виску якість надання послуг підприємством в цілому.

При впровадженні запроектованих заходів, які підвищують якість виготовлення продукції, можна прогнозувати приблизний ріст числа замовників, в перший період організації ефективної системи якості, до 5 %.

В свою чергу ріст кількості замовників вплине на зростання обсягу випуску продукції, продуктивності праці, зменшення витрат, через зменшення умовно-постійних витрат на одиницю продукції, та прибутку підприємства.

Таблиця відображає основні показники фактично, що становлять дані за 2001 рік, та врахування зростання кількості замовлень на 5%, а також витрати на впровадження нових заходів.

Таблиця 3.5

Економічний ефект впровадження заходів

Показники

Одиниці виміру

Факт

Проект (зростання на 5 %)

Зміна

Проект (зростання на 10%)

Товарна продукція

тис. грн.

10127,12

10633,48

506,36

11139,83

Повна собівартість:

тис. грн.

9240,97

9598,40

357,43

9945,29

Сировина

тис. грн.

911,18

956,74

45,56

1002,3

Матеріали:

тис. грн.

2212,77

2323,41

110,64

2434,04

в т.ч. основні

тис. грн.

1390,20

1459,71

69,51

1529,22

допоміжні

тис. грн.

822,57

863,70

41,13

904,8242

Заробітна плата:

тис. грн.

1565,89

1650,78

84,89

1729,08

в т.ч. основна

тис. грн.

722,65

763,19

40,53

799,32

допоміжна

тис. грн.

843,24

887,60

44,36

929,76

Відрахування на соціальне страхування

тис. грн.

571,39

602,46

31,07

631,03

Амортизаційні відрахування

тис. грн.

429,80

431,24

1,44

431,24

Загальновиробничі витрати:

тис. грн.

3444,17

3522,72

78,54

3601,26

в т.ч. постійні

тис. грн.

1873,35

1873,35

0,00

1873,35

змінні

тис. грн.

1570,83

1649,37

78,54

1727,91

Загальногосподарські витрати

тис. грн.

105,77

111,06

5,29

116,35

Витрати на 1 грн. товарної продукції

грн.

0,91

0,90

-0,01

0,89

Чисельність ПВП

чол.

685

686

1,00

686

Середньорічний виробіток:

тис. грн.

14,78

15,50

0,72

16,24

Прибуток

тис. грн.

886,15

1035,07

148,93

1194,54

Податок на прибуток

тис. грн.

265,84

310,52

44,68

358,36

Чистий прибуток

тис. грн.

620,30

724,55

104,25

836,18

Рентабельність

%

6,7

7,5

0,8

8,4

Зростання замовлень на 5 % передбачає збільшення і загальної собівартості виготовлення продукції, але при цьому, зростають тільки змінні витрати, а постійні витрати повинні залишитись незмінні, що і призводить до зменшення витрат на одиницю продукції. При розрахунку проектної собівартості враховувались витрат на заробітну плату начальника відділу управління якістю, оскільки робочі місця інженерів з якості планується організувати на місці вже існуючих контролерів з якості, які працюють в групі з якості, та витрати на амортизаційні відрахування на оснащення робочих місця і при провадженні пантонного веєра та електронних вагів.

Економічний ефект від впровадження запроектованих заходів становить біля 104 тис. грн. зростання чистого прибутку від основної діяльності. При цьому рентабельність підприємства становитиме 7,5 %, що на 0,8 % більше фактичного рівня.

Збільшення загальної собівартості тільки на 4 %, порівняно з збільшенням товарної продукції на 5 %, дозволить зменшити витрати на 1 грн. товарної продукції до 0,90 грн. Також відбудуться і зміни  в продуктивності праці, яка збільшиться на 0,720 тис. грн. і складатиме 15,5 тис. грн. на 1-го працівника.

В подальшому можна передбачити зростання кількості замовлень до 10 %, що призведе до збільшення чистого прибутку на 215 тис. грн. і підвищення рентабельності підприємства до 8,4 %.

В період складного економічного стану зростання прибутку дозволить підприємству збільшити власні обігові кошти та забезпечити подальший ріст ефективності виробництва.


ВИСНОВОК

Поняття  якості має багатогранне та всебічне значення, але поряд з тим воно направлене на забезпечення потреб які висуває споживач до конкретного виробу чи послуги. Якість визначається тими характеристиками продукту які направлені на задоволення вимог споживачів. Тому продукт можна вважати якісним якщо він відповідає потребам споживача. Але сучасні організації, які бажають зайняти чинне місце на ринку товарів чи послуг, направляють свою діяльність не на задоволення дійсних потреб, а вже орієнтуються на виявлення та задоволення прихованих потреб споживачів, що забезпечує більш якісне виготовлення продукції та більшу ефективність організації.

Забезпечення якості продукції повинне здійснюватись через ефективне управління процесами якості на підприємстві та побудови системи управління якістю.

В сучасному світі широкого використання набула концепція загального управління якістю (TQM), яка передбачає управління якістю не як виділений сегмент управління організацією, а як головну ціль загального управління. Ця концепція не зупиняється на виготовленні якісної продукції яка відповідає вимогам споживачів, а передбачає формування якості самої організації та її функціонування в цілому.

Найбільш прийнятними та ефективними системами управління якістю, що широко використовуються різними підприємствами, є системи які відповідають вимогам міжнародного стандарту ISO 9000. Цей стандарт висуває перелік основних вимог до побудови системи і визначає як повинно бути, але не регламентує як цього досягти, тому підприємство в змозі самостійно вирішувати як будувати систему. В основу стандарту покладено процесний підхід при побудові системи, з визначенням процесів та відповідальних за їх виконання. Характерною ознакою стандарту є можливість його застосування до будь якої організації яка виробляє продукцію або надає послугу. Тобто стандарти є універсальними. Тому їх можна використовувати і на поліграфічних підприємствах при побудові систем якості.

Під час аналізу управління якістю виготовлення поліграфічної продукції на ВАТ “Поліграфкнига” було виявлено, що трапляються випадки виготовлення неякісних книжок. Як показує аналіз, ці випадки зумовлені застарілістю устаткування, середній строк експлуатації якого більше 15 років, відсутністю належного профілактичного ремонту устаткування, низькою якістю матеріалів, недосконалою системою управління якістю та недосконалою системою контролю та мотивації за якість продукції.

В аналізі роботи підприємства також детально розглянуто технологічний процес та методи за допомогою яких здійснюється контроль якості на кожному етапі технологічного циклу.

Загальний аналіз та аналіз фінансового стану показав, що в 2001 році підприємство збільшило обсяг товарної продукції, що позитивно вплинуло на збільшення продуктивності праці та фінансовий стан підприємства. Зростання товарної продукції також підвищило ліквідність ВАТ “Поліграфкнига”, але підприємство все ще перебуває в тяжкій фінансовій ситуації через великі витрати та малий обсяг завантаження.

Опираючись на проведений аналіз, в проектній частині було запропоновано ряд заходів які можуть покращити якість виготовлення продукції. ВАТ “Поліграфкнига” має порівняно вищи ціни на поліграфічні послуги ніж інші аналогічні підприємства. Це відбувається через високу собівартість виготовлення продукції, і тому одним з напрямків залучення клієнтів є підвищення якості поліграфічної продукції яку виготовляє підприємство.

Найголовнішим заходом підвищення якості виготовлення книжок та образотворчої продукції є організації відділу управління якістю, який би займався визначенням політики підприємства в області якості, розробкою заходів по впровадженню та організації системи якості, здійснював контроль за процесами виготовлення поліграфічної продукції, визначаючи якісні параметри цієї продукції. Керівництво відділом повинен здійснювати начальник відділу, а сам відділ може складатись з двох інженерів з якості. Також доцільно було б підпорядкувати начальнику відділу управління якістю лабораторію та експедицію, що дозволить зосередити  вхідний контроль якості, контроль якості за виготовленням книжок та контроль за зберіганням та відвантаженням продукції.

Поряд з організацією відділу управління якістю визначено порядок контролю процесів виготовлення книжок, відповідальних осіб за контроль та періодичність контролю. Так запропоновано, що безпосередньо робітник здійснює постійний контроль, майстер цеху – вибірковий контроль не менше 3 разів за виготовлення тиражу, начальник цеху – вибірковий контроль 1 раз на зміну та інженер з якості також вибірковий контроль 1 раз на зміну. Результати контролю майстер повинен заносити в журнал реєстрації перевірок якості на основі якого буде здійснюватись преміювання та стягнення.

Також для контролю якості та аналізування стану якості і розробки заходів щодо уникнення виготовлення бракованої продукції запроектовано введення контрольних листків. В контрольний листок заносяться дані про вид браку та потім підраховується частота їх появи, що дає змогу визначити недоліки які найчастіше виникають та впровадити заходи щодо їх уникнення.

Важливим моментом організації підприємства та якості виготовлення продукції є постачання матеріалів. Тому було запроектовано введення конкурентних листів, які дозволяють порівняти постачальників та визначити найбільш прийнятного.

Ще одним заходом підвищення якості виготовлення продукції є впровадження пантонного веєру та електронних вагів. Ці прилади дозволять друкарю якісно та швидко готувати фарби при  здійсненні друку пантону та зменшити кількість браку.

При впровадженні заходів було враховано економічний стан підприємства  та його можливість щодо придбання нового устаткування. Тому дані заходи вимагають мінімальних витрат на їх впровадження. Але в результаті їх впровадження можна прогнозувати зростання замовлень на 5 %, а згодом і на 10 %. Таке зростання дозволить  збільшити чистий прибуток підприємства відповідно на 105 та 215 тис. грн., за рахунок зменшення постійних витрат на одиницю продукції. В свою чергу рентабельність підприємства збільшиться до 8,4 %.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс, 5-те видання.: Уч. пос. – М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. – 608 с.
  2.  Бичківський Р.В. Управління якістю. – Львів, 2000. – 327 с.
  3.  Гаевский О.А. Гончарова Н.П. Управление качеством. – К.: Киевский институт инвестиционного менеджмента, 1999. – 230 с.
  4.  Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О.П. Глудкин, Н.М. Горбунов, А.И. Гуров, Ю.В. Зорин; Под ред. О.П. Глудкина. – М.: Радио и связь, 1999. – 600 с.
  5.  Калита Т.П. Європейська модель досконалості 2000 року: рекомендації з застосування. – К.: Міжгалузевий центр якості “ПРИРОСТ”, 1999. – 60 с.
  6.  Кремнев Г.Р. Модульная програма для менеджеров «Управление развитием организации» / Государственный унив. управления. Модуль 5 Управление производительностью и качеством – М.: Инфра-М, 2000. – 312 с.
  7.  Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
  8.  Нэмцов В.Д. Управление качеством продукции. – К., 1998
  9.  Окрепилов В.В. Управление качеством: Учебник для студ. вузов. – 2. изд. перераб. и доп. – М.: Экономика, 1998. – 639 с.
  10.  Огвоздин В.Ю. Управление качеством: Основы теории и практики. – М. Дело и Сервис, 1999. – 153 с.
  11.  Плетнева Н.П. МС ИСО серии 9000 стандарты для творчества руководителя // Методы менеджмента качества. – 2002. - № 4
  12.  Созвездие качества 2001. Сборник докладов участников проэкта (в 3-х частях). Часть 1. 2-я Международная конференция профессионалов качаства. Украинская ассоциация качества. – МЦ «Прирост», 2001. – 67 с.
  13.  Стандартизация и управление качеством продукции: Учебник для вузов / В.А. Швандар, В.П. Панов, Е.М. Купряков и др.; Под ред. проф. В.А. Швандара. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 487 с.
  14.  Управление качеством. Учебник / С. Д. Ильенкова, Н. Д. Ильенкова, С. Ю. Ягудин и др.; Под ред. Доктора экономических наук, профессора Ильенковой С. Д. – М .: ЮНИТИ, 1998. – 199 с.
  15.  Фомин В.Н. Квалиметрия. Управление качеством. Сертификация. Курс лекций. – М.: «ЭКМОС», 2000. – 320 с.
  16.  Фомичев С.К. Основы управления качество: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 196 с.
  17.  Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації.: Підручник. – 3-тє вид. – К.: В-во Європейського університету, 2001. – 174 с.
  18.  www.iso9000.ru
  19.  Фейгенбаум А. Контроль качества продукции: Пер. с англ. – М.,1986.
  20.  Абрамян Э.С. Брусов В.А. Комплексная система управления качеством продукции. – К.: Техника, 1976. – 200 с.
  21.  www.standart.ru
  22.  www.mibif.ru/librury/html/book
  23.  www.udc.com.ua
  24.  www.iso9000.ok.ru
  25.  Грищенко Ф. Управління якістю: оновлені стандарти серії ISO 9000 // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001 - №4 – с.44-46
  26.  Стандарти ДСТУ ISO 9000  у запитаннях та відповідях // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001 - №4 – с.39-43
  27.  Адлер Ю. Восемь принципов, которые изменяют мир // Стандарты и качество. – 2001 - №5-6
  28.  ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення  та словник.
  29.  ДСТУ ISO 9001-2001 Система управління якістю. Вимоги.
  30.  ДСТУ ISO 9004-2001 Система управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності.
  31.  ДСТУ ISO 10011-1-97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 1. Перевірка.
  32.  ДСТУ ISO 10011-2-97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 2. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з систем якості.
  33.  ДСТУ ISO 10011-3-97 Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 3. Управління програмами перевірок.
  34.  Чайка В.Н. Будущее систем качества // Материалы Международного проекта «Созвездие качества 2000». – К.: Украинская ассоциация качества, 2000.
  35.  Швец В.Е. основные направления совершенствования и структуры системы менеджмента качества на базе новых версий ISO 9000:2000 // Материалы Международного проекта «Созвездие качества 2000». – К.: Украинская ассоциация качества, 2000.
  36.  А. Фейгенбаум Новое качество для ХХІ века // Стандарты и качество. – 2000. - №6. – С. 59-63.
  37.  Кабаков Ю.Б. Аналіз проблем, що з’являються при вдосконеленні систем якості на основі стандартів ISO 9000 на українських підприємствах // Доповіді Першої Всеукраїнської наукової конференції “Проблеми управління якістю”. – К.: ПРИРОСТ, 2001.
  38.  Кощий С.С. О внедрении систем менеджмента качества в СНГ // Материалы Международного проекта «Созвездие качества 2001». – К.: Украинская ассоциация качества, 2000.
  39.  Управление качеством продукции. Основные положения. ГОСТ 24525.2-80
  40.  Комплексная система управления качеством продукции. Основные положения. ОСТ 29.36-84
  41.  Аникина К.А. Организация полиграфического производства. – М.: Книга, 1981. – 320 с.
  42.  Зельдович Б.З., Сафонова Н.И., Павлова М.А. Организация и планирование полиграфического производства. Управление предприятием. – М.:Книга,1990. – 400 с.
  43.  Брошюровочно переплетные процессы. Технологические инструкции. – М.: Книга, 1982. – 440 с.
  44.  Печатные процесы. Технологические инструкции. – М.: Книга, 1982. – 320 с.
  45.  Машталер Р.М. Экономика полиграфической промышленности. – М.: Книга, 1987. – 400 с.
  46.  М. Самбульський. «Поліграфкнига» не втрачає надії на кращі часи // Друкарство – 1998. - № 4-5.
  47.  Положення про технічне обслуговування та ремонт устаткування поліграфічних підприємств. – М.: Книжкова палата, 1987. – 272 с.
  48.  Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підрпиємств: Навч.посіб. – К.: Знання, 2000. – 378 с.
  49.  Закон України “Про власність” від 7.02.91
  50.  Закон України “Про підприємництво” від 27.03.91
  51.  Закон України “Про підприємства в Україні”


Додаток 1

Перелік устаткування

Назва устаткування

Дата введення

Термін роботи, років

Книжково-журнальна ротаційна машина високого друку 2ПВК-2-84

12.09.87

14

Книжково-журнальна ротаційна машина високого друку 2ПВК-2-84

25.06.81

20

4-х фарбова офсетна машина В-46

12.11.86

15

4-х фарбова офсетна машина 2ПОЛ-71-4

09.09.84

17

4-х фарбова офсетна машина П-46

05.09.85

16

4-х фарбова офсетна машина 3ПОЛ-71-4

05.09.83

18

4-х фарбова офсетна машина 2ПОЛ-71-4

07.07.85

16

4-х фарбова офсетна машина 2ПОЛ-71-4

06.06.83

18

4-х фарбова офсетна машина 2ПОЛ-71-4

14.03.91

10

2-х фарбова офсетна машина 2ПОЛ-71-4

06.06.83

18

2-х фарбова офсетна машина 2ПОЛ-71-4

06.05.83

18

2-х фарбова офсетна машина В-26С

13.03.90

11

Паперорізальна машина S-132

30.04.81

20

Паперорізальна машина S-132

02.10.80

21

Паперорізальна машина МС-80

05.04.87

14

Паперорізальна машина МС-115

20.05.87

14

Паперорізальна машина 2БР-110

05.04.85

16

Паперорізальна машина БР-72

02.02.88

13

Одноножева паперорізальна машина БР-125

26.04.94

7

Машина для приприсовки плівки "ДУОФАН" NBFLK-76

10.10.67

34

Лакувальна машина LGB

10.12.68

33

Штрихувальний верстат FIF

03.03.86

15

Штрихувальний верстат ШД-1

12.12.71

30

Копіювальна рама КР-571

07.07.87

14

Копіювальна рама КР-571

07.07.87

14

Касетна фальцмашина мод.5090

12.01.86

15

Касетна фальцмашина мод.5090

12.05.77

24

Касетна фальцмашина мод.5090

12.02.81

20

Касетна фальцмашина мод.5090

12.06.82

19

Касетна фальцмашина мод.5092

22.12.89

12

Касетна фальцмашина мод.2656

12.01.89

12

Ножева фальцмашина мод 433

06.06.67

34

Ножева фальцмашина мод 433

06.06.67

34

Ниткошвейний автомат БНШ-6А

17.05.93

8

Ниткошвейний автомат БНШ-6А

29.09.93

8

Ниткошвейний автомат БНШ-6А

12.11.86

19

Ниткошвейний автомат БНШ-6А

12.11.86

15

Ниткошвейний автомат БНШ-6А

12.11.86

15

Ниткошвейний автомат БНШ-6П

12.12.88

13

Ниткошвейний автомат БНШ-6П

12.12.88

13

Ниткошвейний автомат БНШ-6П

12.12.88

13

Ниткошвейний автомат БНШ-6П

12.12.88

13

Ниткошвейний автомат БНШ-6П

12.12.88

13

Ниткошвейний автомат БНШ-6П

13.11.88

13

Ниткошвейний автомат БНШ-6ПА

22.12.89

12

Ниткошвейний автомат БНШ-6ПА

20.12.90

11

Ниткошвейний автомат БНШ-6ПА

20.12.90

11

Ниткошвейний автомат 381/3

02.02.72

29

Ниткошвейний автомат 381/3

02.02.72

29

Ниткошвейний автомат 381/3

13.12.77

24

Проволокошвейна машина БШП-4

06.06.59

42

Проволокошвейна машина БШП-4

28.02.74

27

Книговставочна машина БВ-270

12.12.88

13

Книговставочна машина БВ-270

12.12.88

13

Книговставочна машина БВ-270

12.12.86

15

Книговставочна машина БВ-270

12.12.90

11

Книговставочна машина ЕМР

12.09.90

11

Блокообробний агрегат БТГ

06.06.82

19

Блокообробний агрегат 2БТГ-270

12.12.85

16

Блокообробний агрегат 2БТГ-270

12.09.89

12

Аркушепідбиральна машина 881/2-24

22.02.90

12

Аркушепідбиральна машина 881/18

08.08.86

26

Аркушепідбиральна машина 881/18

12.12.83

18

Верстат для каландирування кришок

12.11.86

15

Верстат для каландирування кришок

12.07.87

14

Верстат для обжиму корінця книг БМП-3

30.12.68

33

Верстат для обжиму корінця книг БМП-3

23.03.81

20

Верстат для заклейки корінця БЗ-150

04.04.88

13

Верстат для заклейки корінця БЗ-150

04.04.88

13

Верстат для заклейки корінця БЗ-150

04.04.88

13

Форзацеприклеєчний автомат ТП-420

06.03.86

15

Форзацеприклеєчний автомат ТП-420

06.06.86

15

Форзацеприклеєчний автомат ТП-420

12.12.87

14

Форзацеприклеєчний автомат з окантовкою ТП-320 ТП-420

01.10.99

2

Кришкоробна машина КДЛ-270

28.06.82

19

Кришкоробна машина 2КДЛ-270

13.03.91

11

Кришкоробна машина 2КДЛ-270

13.03.91

11

Кришкоробна машина 2КДЛ-270

13.03.91

11

Кришкоробна машина 2КДЛ-270

13.03.91

11

Кришкоробна машина БД-15

12.02.72

19

Кришкоробна машина 2КДШ

12.09.87

21

Кришкоробна машина КД

12.12.82

20

Автомат для виготовлення кришок ДА-36 "Колбус"

28.04.90

11

Автомат для виготовлення кришок ДА-36 "Колбус"

28.04.90

11

Приклеєчна машина ТП-320-3

11.11.89

12

Позолотний пресБПП-75

06.05.85

16

Позолотний пресБПП-75

06.05.85

16

Підвісний запресовочний конвеєр

12.05.92

9

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.10.82

19

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.10.82

19

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.10.82

19

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.07.78

23

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.07.78

23

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.07.78

23

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.07.78

23

Пакувально-обжимний прес 2БТП-15

12.07.78

23


Додаток 2

Баланс ВАТ “Поліграфкнига” за 2001 рік

АКТИВ

Код рядка

На початок

звітного періоду

На кінець

звітного періоду

1

2

3

4

І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ

Нематеріальні активи:

 залишкова вартість

010

1508,3

 первісна вартість

011

1508,6

  знос

012

0,3

Незавершене будівництво

020

92,1

Основні засоби:

 залишкова вартість

030

13286,8

37141,4

 первісна вартість

031

28240,7

102867,1

  знос

032

14953,9

65725,7

Довгострокові фінансові інвестиції:

  які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

  інші фінансові інвестиції

045

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Відстрочені податкові активи

060

381,1

118,4

Інші необоротні активи

070

90,5

Усього по розділу І

080

13758,4

38860,2

ІІ. ОБОРОТНІ АКТИВИ

Запаси:

  виробничі запаси

100

1775,6

1757,8

  тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

0,6

3,3

  незавершене будівництво

120

114,2

211,2

  готова продукція

130

573,3

524,3

  товари

140

4,1

5,3

Векселі одержувані

150

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

  чиста реалізаційна вартість

160

1943,8

2337,2

  первісна вартість

161

  резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

  з бюджетом

170

3,8

  за виданими авансами

180

6,1

  з нарахованих доходів

190

21,9

  із внутрішніх розрахунків

200

4,5

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

619,4

527,1

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та їх еквіваленти:

211

  у національній валюті

230

431,0

334,5

  в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

283,1

175,3

Усього по розділу ІІ

260

5755,7

5901,7

ІІІ. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ

270

5,1

4,4

БАЛАНС

280

19519,2

44766,3


ПАСИВ

Код рядка

На початок

На кінець

 

звітного періоду

звітного періоду

1

2

3

4

І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Статутний капітал

300

19420,5

38713,7

Пайовий капітал

310

Додатковий капітал

320

Інший додатковий капітал

330

4003,4

Резервний капітал

340

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

-3049

-199,3

Неоплачений капітал

360

Вилучений капітал

370

Усьго за розділом І

380

16371,5

42517,8

II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНИХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ

Забезпечення виплат персоналу

400

Інші забезпечення

410

Цільове фінансування

420

3,5

Усього за розділом ІІ

430

3,5

ІІІ.  ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Довгострокові кредити банків

440

Інші довгострокові фінансові зобов'язання

450

Відстрочені податкові зобов'язання

460

1,5

Інші довгострокові зобов'язання

470

Усього за розділом ІІІ

480

1,5

ІV. ПОТОЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Короткострокові кредити банків

500

72,1

32,3

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

Векселі видані

520

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

106,2

182,3

Поточні зобов’язання за розрахунками:

  з одержаних авансів

540

1524,4

629,6

  з бюджетом

550

840,9

1224,0

  з позабюджетних платежів

560

491,5

  зі страхування

570

33,2

24,8

  з оплати праці

580

43,1

124,2

  з учасниками

590

 із внутрішніх розрахунків

600

13,2

Інші поточні зобов'язання

610

18,1

31,3

Усього за розділом ІV

620

3142,7

2248,5

V. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ

630

БАЛАНС

640

19519,2

44766,3


Звіт про фінансові результати за 2000 рік

Стаття

Код рядка

За звітній період

За попередній період

1

2

3

4

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

12064,8

10618,6

Податок на додану вартість

015

1947,6

Акцизний збір

020

025

інші вирахування з доходу

030

Чистий доход (виручка)  від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

10117,2

9013

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

9434,7

8905,5

Валовий:

 прибуток

050

682,5

107,5

 збиток

055

Інші операційні доходи

060

2577,5

2921,1

Адміністративні витрати

070

796,8

817,2

Витрати на збут

080

55

24,3

Інші операційні витрати

090

1819,1

3005,9

Фінансові результати від операційної діяльності:

 прибуток

100

589,1

 збиток

105

818,8

Доход від участі в капіталі

110

Інші фінансові доходи

120

2,5

Інші доходи

130

534,3

94,5

Фінансові витрати

140

11,8

26,6

Втрати від участі в капіталі

150

Інші витрати

160