44194

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ

Книга

Архивоведение и делопроизводство

Будуть корисними при організації виконання інших видів індивідуальних завдань курсові проекти роботи; реферати домашні завдання тощо Відповідальний за випуск О.2 Структура дипломної роботи .3 Структура випускної роботи магістра .3 Відомість проекту або роботи .

Украинкский

2013-11-10

1.67 MB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

В.П. Іващенко, А.К.Тараканов,

А.М. Должанський, О.Д.Рожков,

Л.Х. Іванова, С.Л. Ринкевич

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ

КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ
АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ

                        

                                                                                 

Дніпропетровськ  НМетАУ  2008


МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

В.П.Іващенко, А.К.Тараканов,

А.М.Должанський, О.Д.Рожков,

Л.Х.Іванова, С.Л. Ринкевич

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ

РОБІТ У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ
АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ

(видання друге, доповнене)

                        Затверджено на засіданні Вченої ради академії

як навчальний посібник

                                                                                 

ДНІПРОПЕТРОВСЬК  НМетАУ  2008

УДК  339.138(07)

Організація виконання кваліфікаційних робіт у Національній металургійній академії України: Навч. посібник / В.П.Іващенко, А.К.Тараканов, А.М.Должанський та ін. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008.– 74 с.

                    Наведені мета, навчально-методичні зав-

          дання, організація підготовки кваліфікаційних

          робіт (випускниками всіх ОКР) та їх захисту.

                    Містять  загальні  вимоги  до  побудови,

          викладення та оформлення  пояснювальної за-

          писки   і   графічної частини  кваліфікаційних

          робіт.

                    Призначені для студентів усіх спеціаль-

          ностей, освітньо-кваліфікаційних рівнів і форм

          навчання.

                  Будуть корисними при організації виконання інших видів індивідуальних завдань (курсові проекти, роботи; реферати, домашні завдання тощо)

Відповідальний за випуск  О.Г.Ясев, канд. техн. наук, проф.

 

                                                              

Рецензенти:       О.Б.Гірін, д-р техн. наук, проф. (ДВНЗ «УДХТУ»)

                           Л.В.Камкіна, д-р техн. наук, проф.  (НМетАУ)                            

                                                      © Національна металургійна академія

                      України, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    5

1 МЕТА ТА НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ ЗАВДАННЯ

   ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    7

1.1 Структури кваліфікаційних робіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    8

1.1.1 Структура дипломного проекту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    8

1.1.2 Структура дипломної роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  11

1.1.3 Структура випускної роботи магістра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ . . . . . . . . . .    18

2.1 Теми дипломних проектів і робіт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   18

2.2 Порядок затвердження та зміни тем

      дипломних проектів і робіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   19

2.3 Оформлення завдань на дипломний проект

      (роботу) і переддипломну практику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   20

2.4 Організація дипломного проектування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    20

3 ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНИХ

   РОБІТ МАГІСТРІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .     22

4 ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  .   23

4.1 Підготовка кваліфікаційних робіт до захисту  . . . . . . . . . . . . . . .   23

4.2 Захист кваліфікаційних робіт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    25

4.3  Порядок і правила повторного захисту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    27

4.4 Організація зберігання випускних кваліфікаційних робіт . . . . ..   27

5 СТРУКТУРА ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ

  ПОЯСНЮВАЛЬНИХ ЗАПИСОК КВАЛІФІКАЦІЙНИХ

  РОБІТ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .     29

5.1 Вимоги до порядку викладення пояснювальної записки . . . . .      29

5.1.1 Вступна частина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    29

5.1.1.1 Титульний аркуш  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    29

5.1.1.2 Завдання на проект або роботу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    30

5.1.1.3 Відомість проекту або роботи  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   31

5.1.1.4 Реферат . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    32

5.1.1.5 Зміст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    33

5.1.1.6 Перелік умовних позначень, символів, одиниць,

           скорочень і термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  33

5.1.2 Основна частина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   34

5.1.2.1 Вступ  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    34

5.1.2.2 Опис розробки  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .      34

5.1.2.3 Висновки та рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  35

5.1.2.4 Перелік посилань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    36

5.1.3 Додатки  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    36

5.1.4 Вимоги до подання структурних елементів . . . . . . . . . . . . . .      37

5.1.5 Розрахунки, які виконані із застосуванням ПЕОМ. . . . . . . . .     37

5.2 Правила оформлення пояснювальної записки . . . . . . . . . . . . . .     38

5.2.1 Загальні вимоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    38

5.2.2 Нумерація сторінок пояснювальної записки . . . . . . . . . . . . . .    40

5.2.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. . . . . . . .   40

5.2.4 Ілюстрації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    41

5.2.5 Таблиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    42

5.2.6 Переліки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    44

5.2.7 Примітки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    44

5.2.8 Виноски. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    45

5.2.9 Формули та рівняння. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    46

5.2.10 Посилання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    47

5.2.11 Додатки  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . .   47

6 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

    ВИПУСКНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ. . . . . . . . . . . . . . . .    52

Додаток А Приклад оформлення завдання на

                    дипломний проект (роботу). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .     56

Додаток Б Приклад оформлення відзиву про

                    дипломний проект (роботу) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .      58

Додаток В Приклад оформлення титульного аркуша . . . . . . . . . . .     60

Додаток Г Приклад заповнення відомості

                   дипломного проекту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .      61

Додаток Д Приклад складення реферату на

                    дипломну роботу . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . .     62

Додаток Ж Приклади оформлення джерел в

                    «Переліку посилань»  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .     63

Додаток К Приклади оформлення ілюстрацій . . . . . . . . . . . . . . . . .     69

Додаток Л Приклад заповнення окремої специфікації

                    складального креслення до дипломного проекту . . . .     70

Додаток М Розміри та зразок заповнення основного напису

                    на кресленні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .     72

Перелік посилань………………………………………………………  73

ВСТУП

Технічний рівень країн оцінюють, значною мірою, згідно з виробництвом металургійної продукції – чавуну, сталі, прокату. Якість і обсяг виробництва металургійної продукції визначають розвиток усіх галузей кожної країни – машинобудування, транспортної та хімічної промисловості, верстатобудування, енергетики та ін.

Машинобудування та металообробна промисловість споживають біля половини металургійної продукції. За довготерміновими прогнозами ЮНЕСКО чорні метали і сплави залишаться основними конструкційними матеріалами. Програма розвитку України, яка затверджена на період до 2010 року, передбачає за першочергові пріоритети реструктуризацію гірничо–металургійного і аграрно–промислового комплексу на базі існуючих і створення нових ресурсозберігаючих технологій одержання металів і сплавів, неметалевих, композиційних та інших матеріалів і виробництва з них готових деталей і заготовок для усіх галузей народного господарства.

В зв’язку з цим, значною мірою зростають вимоги до підготовки фахівців для металургії та інших галузей промисловості.

У НМетАУ здійснюється підготовка фахівців і виконання ними випускних кваліфікаційних робіт відповідно до вимог Методичних вказівок до організації виконання дипломних проектів і робіт для студентів усіх спеціальностей і форм навчання з доповненнями до них, що затверджені Вченою радою академії (наказ від 29 листопада 2006р №209).

Необхідність подальшого покращення змісту і оформлення кваліфікаційних робіт, зміни у діючому законодавстві України щодо вищої освіти зумовили відповідну переробку цих методичних вказівок.

У випускних кваліфікаційних роботах (випускників всіх ОКР) повинні знайти відображення перспективні напрями реструктуризації підприємств, цехів і заводів з використанням вітчизняного та закордонного досвіду і досягнень науки.

Випускна кваліфікаційна робота виконується кожним студентом самостійно. В ній повинні знайти відображення теоретичні, практичні знання, які були одержані під час навчання, та вміння використовувати їх для рішення конкретних завдань згідно з темою роботи.

Кваліфікаційні роботи повинні виконуватися згідно з вимогами державних стандартів України. Тому у цих методичних вказівках викладені  структура  та правила оформлення пояснювальних записок до

випускних кваліфікаційних робіт з дотриманням державного стандарту України ДСТУ 3008–95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та інших нормативних документів.

Правила і норми, які передбачені в методичних вказівках, – це основа для здійснення нормоконтролю випускних кваліфікаційних робіт перед захистом їх у Державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

Рекомендації щодо структури та оформлення кваліфікаційних робіт, які наведені в цих методичних вказівках, можуть бути використані також і при оформленні курсових проектів і робіт, звітів з НДРС і усіх інших видів методичних розробок і звітів з навчального процесу.

1 МЕТА ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ЗАВДАННЯ

ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

(ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ)

Основна мета дипломного проектування – завершення підготовки фахівця, а також оцінка його загальної та спеціальної підготовки під час захисту у ДЕК самостійно виконаної кваліфікаційної роботи – проекту або аналітичної роботи. Напрям розробок визначається темою кваліфікаційної роботи.

Дипломне проектування складається з двох послідовних етапів:

а) переддипломна практика, під час якої студент згідно з зав-данням та програмою збирає вихідні дані до кваліфікаційної роботи.

Переддипломна практика може бути організована:

на відповідному виробництві, в організації, установі тощо. В цьому разі вихідними даними для розробки кваліфікаційної роботи є матеріали, отримані на базі практики: характеристика вихідних матеріалів та продукції, відповідні технологічні інструкції, креслення агрегатів, вузлів, деталей; схеми, фактичні показники роботи обладнання, підрозділів, фінансова та статистична звітність, інформаційні потоки, технології, техніко–економічні показники, нормативні документи, дані щодо організації та управління виробництвом, результати попередніх досліджень відповідних процесів, показники діяльності з екології; документи з охорони праці, інші матеріали; побажання провідних спеціалістів бази практики щодо усунення існуючих недоліків;

в академії. В цьому разі вихідними є матеріали, аналогічні тим, що вище перелічені, але отримані з мережі Internet, науково–технічної літератури, нормативної документації, результатів досліджень, що проведені в академії, баз відповідних даних кафедр;

б) власне дипломування, яке призначене для виконання, оформлення і захисту у ДЕК кваліфікаційної роботи, що полягає в інженерному проектуванні конкретних технологічних процесів і устаткування промислового виробництва або в розробці конкретних актуальних наукових і технічних завдань.

При виконанні кваліфікаційної роботи студент повинен проявити свої знання, здібності та вміння самостійно вирішувати певні інженерні задачі або виконання наукового дослідження. Головним тут є акцент на новизні розробки.

  1.  Структури кваліфікаційних робіт

1.1.1 Структура дипломного проекту

Дипломний проект випускника ОКР «бакалавр», «спеціаліст» присвячується створенню нових або поліпшенню існуючих технологій, конструкцій, схем, технічних, інформаційних, екологічних, організаційних, економічних та інших систем, моделей тощо та застосуванню відповідних розробок, існуючих у світовій та вітчизняній практиці модерних рішень, результатів наукових досліджень автора при проектуванні нових або реконструкції існуючих виробництв, систем тощо, поліпшенні їх техніко–економічних та інших  показників.   Структура  дипломного  проекту  наведена  у  таб-

лиці 1.1.

Таблиця 1.1–Структура дипломного проекту

№ п/п

Частина

пояснювальної записки

Обсяг,*

стор.

Характеристика, примітки

1

2

3

4

1

Титульний

аркуш

1

2

Завдання на дипломний проект

2

Заповнюється з двох сторін і враховується як дві сторінки

3

Відомість

дипломного проекту

1–2

Перелічуються: пояснювальна записка, конструкторські, технолого–економічні або інші документи, які розроблені або використані при виконанні даної кваліфікаційної роботи та представляються як графічна частина

4

Реферат

1

Стисла характеристика сутності та обсягу дипломного проекту

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

5

Зміст

1–2

Перелік розділів і підрозділів, а також пунктів і підпунктів, якщо вони мають заголовки, з вказівкою сторінок, з яких вони починаються

6

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

0–2

Наводиться за рішенням керівника дипломного проекту

7

Вступ

1–2

Наводяться дані про: об’єкт розробки, мету розробки, її актуальність, методи вирішення задачі

8

Аналітична

частина

15–20

Аналіз існуючої технології виробництва, її впливу на навколишнє се-редовище; конструкції агрегату, технічної, організаційної, економічної або іншої системи, стану сировинної бази, характеристик продукції, техніко–економічних показників, інформаційних і фінансових потоків, форм звітності тощо; встановлення недоліків, «вузьких» місць. Постановка задачі проектної роз-робки

9

Основна частина

а) Основний зміст

20–35

Теоретичне, технічне, експеримен-тальне обґрунтування вдосконалення технології виробництва, властивостей продукції, конструкції агрегату, технічної, інформаційної, екологічної, економічної, організаційної або іншої системи, інформаційних і фінансових потоків, техніко–економічних показників; опис розроблених або рекомендованих тех-

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

Основна частина

а) Основний зміст

(продовження)

нологій, агрегатів, технічних або інших схем, даних наукових досліджень, проектних рішень, інформаційних і фінансових потоків тощо. Рекомендації з впровадження або результати впровадження

б)Допоміжні

матеріали

За рішенням керівника матеріали основної частини можуть бути доповнені непрофільними розробками, наприклад, з організації виробництва, енергозбереження, екології, автоматизації та ін. За рішенням випускаючої кафедри ці розробки можуть бути виділені в окремий розділ

10

Економічна

частина**

5–10

Укрупнені типові економічні розрахунки

11

Охорона праці

5–10

Типові розрахунки з охорони праці, оформлення документації з охорони праці для об’єкта, що розробляється

12

Висновки

1–2

Стислі підсумки виконання проекту, галузі використання результатів, значущість

13

Перелік посилань

1–4

Перелік джерел, на які є посилання в тексті пояснювальної записки

14

Додатки

0–10

Результати проміжних розрахунків, технологічні та інші схеми, що не увійшли до основного тексту пояснювальної записки; документи, що підтверджують оригінальність, технічний рівень розробок, практичну цінність, результати апробації; специфікації графічної частини тощо

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

15

Загальний обсяг пояснювальної записки (без додатків)

70–100

Дивись розділ 3

16

Графічна

частина

Дивись розділ 3

______________

*Комп’ютерний друк

**В дипломних проектах випускників економічних спеціальностей відповідні матеріали входять до основної частини, і цей розділ до пояснювальної записки не включають. За його рахунок збільшується обсяг аналітичної та основної частин.

1.1.2 Структура дипломної роботи

Дипломна робота випускника ОКР «бакалавр», «спеціаліст» носить дослідницький, аналітичний, проектно-конструкторський характер і спрямована на вирішення актуальних теоретичних, технічних, економічних та інших задач. Структура дип-ломної роботи наведена у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Структура дипломної роботи

№ п/п

Частина

пояснювальної записки

Обсяг,* стор.

Характеристика, примітки

1

2

3

4

1

Титульний

аркуш

1

2

Завдання на дипломну роботу

2

Заповнюється з двох сторін і враховується як дві сторінки

3

Відомість

дипломної

роботи

1–2

Перелічуються: пояснювальна записка, графічні матеріали (таблиці, графіки, схеми, креслення тощо), які представляють результати розробок, схеми експериментальних установок тощо та представляються як графічна частина роботи

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

4

Реферат

1

Стисла характеристика сутності та обсягу дипломної роботи

5

Зміст

1–2

Перелік розділів і підрозділів, а також пунктів і підпунктів, якщо вони мають заголовки, з вказівкою сторінок, з яких вони починаються

6

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

0–2

Наводиться за рішенням керівника дипломної роботи

7

Вступ

1–2

Наводяться дані про: об’єкт дослідження, предмет або мету розробки, методи вирішення задачі, актуальність розробки

8

Аналітична

частина

10–20

Аналіз стану питання за літературними та нормативними даними, постановка на його базі: завдання дослідження, обґрунтування, вибору методик, розрахунків, моделей тощо, прогноз результатів

9

Основна частина

а) Основний зміст

15–30

Теоретичне, експериментальне, технічне обґрунтування вирішення поставленої задачі (встановлення відповідних взаємозв’язків, властивостей тощо; вдосконалення технології, конструкції, методики; технічної, ін-формаційної, екологічної, економічної, організаційної або іншої системи, моделі; поліпшення інфомаційних і техніко–економічних показників, властивостей матеріалів, програмного забезпечення тощо).Мето-дика виконання досліджень, розрахунків; матеріали, моделі тощо.

Результати наукових досліджень, розрахунків, їх аналіз, рекомендації з впровадження або результати впровадження.

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

б)Допоміжні  матеріали

За рішенням керівника роботи матеріали основної частини можуть бути доповнені непрофільними розробками, наприклад, аналізом впливу розробок на екологію, споживання енергоресурсів тощо. В разі необхідності ці результати за рішенням випускаючої кафедри можуть бути виділеними в окремий розділ

10

Економічна

частина**

5–10

 Якщо результати розробки будуть впроваджуватись – виконуються відповідні укрупнені економічні розрахунки.

 Якщо розробки мають пошуковий характер – виконуються типові прогнозні розрахунки економічної ефективності розробок або відповідних калькуляцій

11

Охорона праці

5–10

Типові розрахунки з охорони праці, оформлення документації з охорони праці відповідно до теми розробки

12

Висновки

1–2

Стислі підсумки виконання досліджень, розробок, можливі галузі впровадження результатів, значущість

13

Перелік посилань

1–5

Перелік джерел, на які є посилання в тексті пояснювальної записки

14

Додатки

0–10

Результати проміжних і додаткових досліджень і розрахунків, графіки, таблиці, методики, варіанти трактування результатів досліджень, що не увійшли до основного тексту пояснювальної записки; документи, що підтверджують оригінальність, технічний рівень розробок, їх наукову новизну та практичну цінність, результати апробації, специфікації тощо

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

15

Загальний обсяг пояснювальної записки (без додатків)

50–80

Дивись розділ 3

16

Графічна частина

Дивись розділ 3

______________

*Комп’ютерний друк

**В дипломних роботах випускників економічних спеціальностей відповідні матеріали входять до основної частини, і цей розділ до пояснювальної записки не включають. За його рахунок збільшується обсяг аналітичної та основної частин.

1.1.3 Структура випускної роботи магістра

Випускна робота магістра може носити дослідницький, аналітич-ний, інноваційний, проектно–конструкторський характер або бути спрямована на створення або поліпшення окремих складових мето-дичного забезпечення навчального процесу, а саме: методик дослід-жень, розрахунків та їх програмного забезпечення, моделей, обладнання, схем, варіантів індивідуальних завдань тощо. Рекомендована структура випускної роботи магістра наведена у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3–Структура випускної роботи магістра

№ п/п

Частина

пояснювальної записки

Обсяг,* стор.

Характеристика, примітки

1

2

3

4

1

Титульний

аркуш

1

2

Завдання на

випускну роботу

2

Заповнюється з двох сторін і враховується як дві сторінки

Продовження таблиці 1.3

1

2

3

4

3

Відомість

випускної

роботи

1–2

Перелічуються: пояснювальна записка, розроблені документи, що виносяться на захист як графічна частина

4

Реферат

1

Стисла характеристика сутності та обсягу випускної роботи

5

Зміст

1–2

Перелік розділів і підрозділів, а також пунктів і підпунктів, якщо вони мають заголовки, з вказівкою сторінок, з яких вони починаються

6

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

0–2

Наводиться за рішенням керівника випускної роботи

7

Вступ

1–2

Наводяться дані про: об’єкт дослід-ження, предмет або мету розробки, методи вирішення поставленої задачі, актуальність розробки

8

Аналітична

частина

15–25

Аналіз стану питання за літературними та іншими джерелами інформації, постановка на його базі зав-дання розробки, обґрунтування шляхів вирішення задачі, методик, розрахунків, досліджень, моделей, схем тощо, прогноз результатів

9

Основна частина

а) Основний зміст

15–30

Теоретичне, експериментальне, технічне або методичне обґрунтування вирішення поставленої задачі (встановлення відповідних взаємозв’язків, властивостей тощо; вдосконалення технології, конст-

рукції, технічної, екологічної, ін-

формаційної, економічної, органі-

заційної або іншої системи, моделі,

Продовження таблиці 1.3

1

2

3

4

Основна частина

а) Основний зміст

(продовження)

інформаційних і фінансових потоків; поліпшення техніко–економіч-них показників, властивостей матеріалів, програмного забезпечення тощо.

Методики виконання розробок, матеріали, моделі тощо.

Результати наукових досліджень, методичних та інших розробок, по-рівняльний аналіз із визначенням рівня вирішення поставленої задачі; рекомендації з впровадження або результати впровадження.

б)Допоміжні

матеріали

За рішенням керівника роботи матеріали основної частини можуть бути доповнені непрофільними розробками, наприклад, аналізом впливу розробок на екологію, споживання енергоресурсів тощо. В разі необхідності ці результати за рішенням випускаючої кафедри можуть бути виділеними в окремий розділ

10

Економічна частина**

5–10

 Якщо результати розробки будуть впроваджуватись у виробництво – виконуються відповідні укрупнені економічні розрахунки.

 Якщо розробки мають пошуковий характер, або спрямовані на поліп-шення окремих складових навчаль-ного процесу – виконуються типові прогнозні розрахунки економічної ефективності розробок або відповідних калькуляцій

Продовження таблиці 1.3

1

2

3

4

11

Охорона праці

5–10

Типові розрахунки з охорони праці, оформлення документації з охорони праці відповідно до теми розробки

12

Висновки

1–2

Стислі підсумки виконання ви-пускної роботи, можливі галузі впровадження результатів, значущість

13

Перелік посилань

1–5

Перелік джерел, на які є посилання в тексті пояснювальної записки

14

Додатки

0–10

Результати проміжних і додаткових досліджень і розрахунків, варіанти трактування результатів досліджень: графіки, таблиці, схеми, моделі, методики, що не увійшли до основного тексту пояснювальної записки; результати перерахунків запропонованих варіантів індивідуальних завдань, інструкції, специфікації, документи, що підтверджують оригінальність, науково–технічний рівень розробок, їх наукову новизну та практичну цінність, результати апробації тощо

15

Загальний обсяг пояснювальної записки (без додатків)

50–80

Дивись розділ 3

16

Графічна частина

Дивись розділ 3

______________

*Комп’ютерний друк

**В випускних роботах економічних спеціальностей відповідні матеріали входять до основної частини, і цей розділ до пояснювальної записки не включають. За його рахунок збільшується обсяг аналітичної та основної частин.


2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

 2.1 Теми кваліфікаційних робіт

Кваліфікаційні роботи студентів, на підставі захисту яких ДЕК присвоює відповідну кваліфікацію фахівця, можуть бути за своїм змістом або проектом (іноді з дослідницькою частиною), або науковою роботою. При цьому і проект, і робота повинні бути оригінальними. Вони не повинні будуватися тільки на відтворенні існуючих рішень і відомих результатів досліджень.

Дипломне проектування повинно наближатися до реального.

Реальний дипломний проект може бути виконано за замовленням підприємств і проектних організацій або як один з варіантів проектів заводів, цехів, конструкцій агрегатів, машин і т. ін.,  які розроблюються в проектних організаціях і закладах, науково–дослідних і проектно-конструкторських інститутах. У такому разі є раціональним виконання комплексних дипломних проектів студентами декількох спеціальностей. Комплексними вважаються проекти, які виконуються групою в складі не менше трьох студентів. Під час виконання комплексних дипломних проектів кожний студент має свою тему як частину загального проекту і розроблює більш детально, ніж у звичайному проекті, одне з питань комплексної проблеми.

Зміст дипломних проектів і робіт для студентів різних спеціальностей, а також перелік і обсяги їх розділів (частин) визначаються випускаючими кафедрами. Наявність, зміст і обсяги окремих частин пояснювальної записки і графічної частини комплексних дипломних проектів можуть з пропозиції керівників проектів коригуватися відповідними випускаючими кафедрами.

Під час виконання дипломних проектів з елементами досліджень за рішенням випускаючої кафедри до проекту може упроваджуватися відповідний розділ. У такому разі обсяги обов’язкових частин можуть бути зменшені з метою запобігання перевершення максимально допустимого обсягу пояснювальної записки.

Зміст розділів кваліфікаційних робіт залежить від напряму підготовки, спеціальності і доповнюється до наведених у розділі 1 відповідними методичними вказівками, які розроблюються випускаючими кафедрами.

 2.2 Порядок затвердження та зміни тем кваліфікаційних робіт

Тематику кваліфікаційних робіт розроблюють випускаючі кафедри з урахуванням їх профілю, замовлень промислових підприємств, організацій тощо, побажань і призначень студентів на місце майбутньої роботи і баз практики. Розглядають і затверджують теми на засіданні кафедри не пізніше, ніж за два місяці перед початком переддипломної практики. Їх назви не повинні перевищувати 120 знаків з урахуванням пунктуації та пропусків між словами.

Теми кваліфікаційних робіт, їх керівники, а також бази переддипломної практики затверджуються наказом ректора.

За поданням випускаючих кафедр керівниками дипломних про-ектів можуть бути призначені викладачі, наукові співробітники академії та висококваліфіковані фахівці науково–дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, промислових підприємств та інших організацій.

Консультантами з частин кваліфікаційних робіт з економіки та охорони праці можуть бути призначені викладачі відповідних кафедр за узгодженням із завідувачем випускаючої кафедри.

Зміна теми кваліфікаційної роботи допускається у виняткових випадках і не пізніше першого тижня після проходження перед-дипломної практики.

Заміна теми кваліфікаційної роботи оформлюється наказом по академії за поданням завідувача випускаючої кафедри.

Заміну частин кваліфікаційної роботи затверджує завідувач випускаючої кафедри за заявою і обґрунтуванням керівника дипломного проектування.

 2.3 Оформлення завдань на кваліфікаційну роботу  і переддипломну практику

Завдання на дипломне проектування і переддипломну практику розробляє керівник згідно із затвердженими наказом по академії темою дипломного проекту (роботи) і базою переддипломної практики для кожного студента окремо.

Завдання на дипломне проектування оформляється на спеціальному бланку з обох боків аркуша (додаток А). У завданні на дипломне проектування вказується термін закінчення проекту (роботи).

Згідно з темою дипломного проекту (роботи) керівник практики розробляє докладне індивідуальне завдання на збирання під час пе-реддипломної практики матеріалів, необхідних для виконання дипломного проекту (роботи).

2.4 Організація підготовки випускних робіт

Керівництво підготовкою випускних робіт здійснює керівник, якого затверджено наказом по академії.

Його основні обов’язки:

– розробка завдання на кваліфікаційну роботу і переддипломну практику згідно із затвердженою для кожного студента темою;

– надання допомоги студентові при розробці календарного плану роботи на період дипломування;

– регулярні консультації студента згідно з розкладом по розділах кваліфікаційної роботи, які відносяться до випускаючої кафедри, та контроль забезпечення консультацій викладачами інших кафедр;

– прищеплення студентові навичок підбору необхідної технічної і довідкової літератури, типових проектів і інших матеріалів з теми, що розробляється;

– регулярний контроль і перевірка виконання кваліфікаційної роботи згідно з календарним планом;

– контроль самостійності виконання студентом кваліфікаційної роботи;

– своєчасне визначення відставання студента від календарного плану дипломування, встановлення причин відставання і можливості виконання кваліфікаційної роботи у термін, що визначений планом.

Обов’язками консультантів окремих частин кваліфікаційних робіт є:

– визначення і узгодження з керівником кваліфікаційної роботи від випускаючої кафедри змісту відповідних розділів роботи;

– забезпечення регулярних консультацій дипломників;

– контроль і своєчасне інформування випускаючої кафедри про відставання студента у виконанні частин кваліфікаційної роботи;

– контроль виконання студентом відповідної частини кваліфікаційної роботи згідно з правилами проектування і нормами ЄСКД і ЄСТД.

Календарний план підготовки випускної роботи студент-дипломник складає під керівництвом керівника на весь період дипломного проектування. План затверджує завідувач випускаючої кафедри. У кален-дарному плані визначаються терміни і черговість виконання всіх розділів кваліфікаційної роботи, закінчення і захисту проекту або роботи у ДЕК.

Правильність і своєчасність виконання розділів кваліфікаційної роботи керівник дипломного проектування перевіряє під час консультацій.

За рішенням випускаючої кафедри студенти можуть виконувати під час переддипломної практики окремі розділи пояснювальної записки кваліфікаційної роботи. Ці вимоги включаються до програми практики.

Відповідальність за правильність прийнятих у кваліфікаційній роботі технічних рішень і виконаних розрахунків покладається на студента. Студент має право не погодитися з рекомендаціями керівника і відстоювати рішення, які прийняті ним у дипломному проекті або роботі, при захисті перед ДЕК.


3 ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНИХ РОБІТ МАГІСТРІВ

Основна мета кваліфікаційної роботи магістра – показати підготовленість автора до самостійної науково–педагогічної діяльності.

Випускна робота магістра повинна свідчити про здібності автора:

– аналізувати науково–технічну літературу;

– формулювати завдання експериментального, конструкторського, проектного дослідження або математичного моделювання і програмування технологічного, управлінського або економічного процесу;

– вибирати оптимальний шлях і методику виконання завдання;

– вирішувати науково–технічні задачі з елементами наукової новизни;

– використовувати при рішенні найбільш ефективні математичні і експериментальні методи, відомі програми для їх реалізації на ПЕОМ;

– узагальнювати одержані результати.

Випускна кваліфікаційна робота магістранта повинна відзначатися науковою новиною і глибоким аналізом наукової проблеми вибраного напряму дослідження.

В якості кваліфікаційної роботи магістра може бути подана нав-чально–методична розробка відповідного обсягу.

Бажано, щоб одночасно з виконанням магістерської роботи була підготовлена наукова публікація, розроблена нова програма для ПЕОМ або наведені нові або поліпшені існуючі науково–педагогічні розробки (методики проведення лабораторних робіт, практичних або семінарських занять).

Кваліфікаційні роботи можуть бути представлені українською, російською або англійською мовами. Структура і обсяги випускних робіт магістрів, що рекомендуються, наведені у таблиці 1.3.

Для проходження практики і підготовки випускних кваліфікаційних робіт магістранти закріплюються за однією з випускаючих кафедр. Рішенням кафедри призначається науковий керівник.

Магістрант разом із затвердженим науковим керівником (професором або доцентом) розробляє індивідуальний план підготовки випускної кваліфікаційної роботи.


4 ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

 4.1 Підготовка кваліфікаційних робіт до захисту

Кваліфікаційну роботу студент оформляє за розділами згідно з календарним планом, використовуючи при цьому норми і правила наявних методичних вказівок. Керівник і консультанти дипломного проекту або роботи можуть попередньо перевіряти розділи, які виконані.

Для остаточної перевірки кваліфікаційна робота подається керівникові дипломного проектування у закінченому вигляді, зброшурована, з підписами на титульному аркуші студента і консультантів окремих розділів.

Під час перевірки проекту або роботи керівник і консультанти відзначають чорнилами технічні і граматичні помилки, помилки у розрахунках та інші недоліки. Виправлення студентом відзначених у пояснювальній записці і кресленнях помилок не допускається. Якщо викрито такі виправлення, питання про можливість допущення такої кваліфікаційної роботи до захисту вирішується на засіданні випускаю-чої кафедри.

Після перевірки кваліфікаційної роботи керівник підписує її і складає письмовий відзив. Відзив складають за встановленою формою (додаток Б). У ньому не допускається ніяких змін в формулюванні теми без оформлення такої зміни наказом по академії.

У відзиві необхідно вказати обсяг пояснювальної записки і графічної частини, відповідність їх завданню щодо всіх розділів проекту або роботи, стисло відобразити переваги і недоліки кваліфікаційної роботи, оригінальність рішень, що прийняті, та можливе їх використання, якість оформлення пояснювальної записки і виконання графічної частини, загальну, спеціальну і виробничу підготовку автора про-екту або роботи і ступінь самостійності виконання проекту (роботи). Загальна оцінка кваліфікаційної роботи повинна бути визначена оцінками за 12-ма балами (та за звичними 4-ма балами – оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, ”незадовільно”). Не допускається використовувати для оцінки кваліфікаційної роботи інші оцінки і формулювання.

Відзив підписує керівник дипломного проекту (роботи) або випускної роботи магістра; при цьому треба вказати вчений ступінь і вчене звання керівника, дату складання відзиву, поряд з підписом чітко написати прізвище і ініціали керівника.

Потім кваліфікаційна робота надається відповідальному за нормоконтроль, який перевіряє:

– відповідність теми кваліфікаційної роботи та її частин затвердженому завданню і наказу по академії;

– правильність оформлення завдання на проект або роботу, наявність в завданні дати і номера наказу ректора, підписів керівника і консультантів з усіх частин, дату затвердження завдання на кафедрі;

– відповідність обсягу пояснювальної записки і графічної частини кваліфікаційної роботи встановленим нормам;

– правильність оформлення пояснювальної записки (дотримання вимог стандарту ДСТУ 3008–95 та цих методичних вказівок);

– правильність виконання основного напису на кресленнях;

– правильність скорочень слів за ДСТУ 3582–97;

– наявність і правильність посилань на літературні джерела інформації, стандарти та інші нормативні документи;

– відповідність форм відомості дипломного проекту (роботи) і специфікацій до складальних креслень формам, які встановлені стандартами, і дотримання правил їх заповнення;

– дотримання вимог стандартів ЄСКД, правил і норм проектування.

Усі зауваження відповідальний за нормоконтроль записує чорнилами на полях пояснювальної записки і на кресленнях. Під зауваженнями повинні бути дата і підпис.

У разі виявлення під час нормоконтролю в кваліфікаційній роботі великої кількості грубих порушень і відхилень від установлених норм і правил, така робота не допускається до захисту. Питання про можливість переробки кваліфікаційної роботи і допущення її до за-хисту у поточному навчальному році або перенесення захисту до наступного навчального року вирішується на засіданні випускаючої кафедри за участю керівника проекту або роботи, консультантів розділів, в яких були виявлені грубі порушення і відхилення, та студента – автора  проекту  (роботи).  Рішення  кафедри  затверджує  проректор з

навчальної роботи.

Після перевірки відповідальним за нормоконтроль завідувач кафедри у присутності студента переглядає пояснювальну записку і графічну частину кваліфікаційної роботи. На підставі ознайомлення з проектом (роботою) і бесіди з автором завідувач кафедри вирішує питання про допущення студента до захисту. Кваліфікаційну роботу, що виконано на низькому рівні або не самостійно, завідувач кафедри до захисту не допускає. Питання про такий проект (роботу) розглядається на засіданні кафедри за участю керівника дипломного проектування. Протокол засідання кафедри подається для затвердження проректору з навчальної роботи.

 4.2 Захист кваліфікаційних робіт

До захисту випускних кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану і програм навчання відповідній ОКР.

До ДЕК перед початком захисту проекту або роботи подаються такі документи:

– довідка декана факультету про виконання студентом навчального плану і одержаних ним оцінках з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт та виробничої практики;

– розрахунково-пояснювальна записка і графічний матеріал з усіма необхідними підписами;

– відзив керівника кваліфікаційної роботи за встановленою формою.

До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної кваліфікаційної роботи: надруковані статті за темою проекту або роботи, документи, які вказують на практичне використання проекту або роботи, макети, зразки матеріалів, виробів і т. ін.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на засіданні ДЕК за участю не менше половини його складу. При захисті дозволяється бути присутніми всім бажаючим.

На початку кожного захисту оголошують дані про успішність студента за час навчання в академії. Для викладення змісту проекту  або  роботи  студентові  надають  не більше  15 хвилин, протягом яких

він повинен сформулювати мету і завдання кваліфікаційної роботи, шляхи рішення поставлених завдань, одержані результати, висновки та рекомендації.

Після закінчення доповіді члени ДЕК, а також присутні задають випускнику питання, що відносяться до теми проекту або роботи.

Тривалість захисту однієї кваліфікаційної роботи складає до 45 хвилин. Після відповідей на питання зачитують відзив керівника щодо  роботи. Випускник відповідає на зауваження керівника у відзиві.

Результати захисту випускної кваліфікаційної роботи визначають оцінками за 12-ма та 4-ма балами (“відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”) і шкалою ECTS.

При визначенні оцінки кваліфікаційної роботи береться до уваги рівень теоретичної і практичної підготовки студента, вміння доповісти матеріали роботи та відповіді на запитання.

Результати захисту оголошують того ж дня, після оформлення протоколів засідань ДЕК.

Студентові, який захистив випускну кваліфікаційну роботу, рішенням ДЕК надається кваліфікація згідно з одержаною спеціальністю (напрямом) і видається диплом встановленого зразка.

Студентові, який склав державні іспити, захистив випускну кваліфікаційну роботу з оцінкою “відмінно”, і протягом навчання отримав не менше, ніж 75% іспитів з дисциплін навчального плану з під-сумковою оцінкою “відмінно”, а по решті дисциплін – з оцінкою “доб-ре”, видається диплом з відзнакою. При цьому обов’язковою є наявність диплома бакалавра з відзнакою.

Рішення про оцінку захищеної роботи, а також про присвоєння кваліфікації фахівця відповідного ОКР і видачу диплома з відзнакою приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, які приймали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів «за» і «проти» голос голови є вирі-шальним. ДЕК може приймати рішення про рекомендації випускника на наукову роботу і до аспірантури. Всі засідання ДЕК протоколюють у книжці протоколів. До протоколів вносять оцінки дипломних проектів (робіт), а також записують основні питання, які було задано, особливі  думки  і т. ін.  У ньому  також  вказують надану кваліфікацію, рі-

шення про те, який диплом видати після закінчення академії (з відзнакою або звичайний). Протоколи підписують голова і члени ДЕК, які приймали участь у засіданні.

 4.3 Порядок і правила повторного захисту

У тих випадках, коли захист кваліфікаційної роботи визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент представити до захисту роботу з доробленням, яке визначає комісія, або ж повинен розробити нову тему, яка встановлюється відповідною кафедрою.

Студент, який одержав під час захисту випускної кваліфікаційної роботи незадовільну оцінку, відраховується з академії. У такому разі студенту видається академічна довідка встановленого зразка.

Студент, який не захистив випускну роботу, допускається до повторного захисту її протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не захистили випускну кваліфікаційну роботу з поважної причини, що документально підтверджена, ректором академії може бути продовжено термін навчання до наступного періоду роботи ДЕК з захисту випускних робіт, але не більше ніж на один рік.

Для цього студент пише заяву на ім’я ректора з проханням  про продовження терміну навчання з вказівкою причини. До заяви додається документ, який підтверджує поважну причину, з якої студент не зміг захистити випускну кваліфікаційну роботу.

 4.4 Організація зберігання випускних кваліфікаційних робіт

Після захисту усі матеріали з випускної роботи: розрахунково–пояснювальна записка, графічна частина разом з відзивом (рецензією) і оцінним листом передаються для зберігання до кабінету дипломного проектування, де реєструються у спеціальному журналі. У кабінеті дипломного проектування ведеться картотека випускних кваліфікаційних робіт згідно з напрямом підготовки (спеціальністю).

Випускні роботи і матеріали до них зберігаються протягом 5 років. Після закінчення вказаного терміну зберігання експертна комісія за участю представників випускаючих кафедр повинна провести експертизу наукової і практичної цінності кваліфікаційних робіт і відокремити роботи для постійного зберігання. Інші роботи знищуються.

Випускні роботи, які відзначаються високим науковим рівнем, найбільш актуальні за тематикою і відзначені ДЕК, підлягають разом з усіма матеріалами до них постійному зберіганню. Завідувачу кафедри (за дозволом першого проректора) надається право щорічно відбирати кращі випускні кваліфікаційні роботи для використання у нав-чальному процесі.

Кафедра має право використовувати матеріали випускних робіт з метою поліпшення навчального процесу, а також при виконанні науково–дослідних робіт. Креслярські та інші демонстраційні матеріали, які представляють науковий інтерес, можуть бути залишені для використання кафедрою з рішення ДЕК.

З випускними роботами, які зберігаються в архіві, можна ознайомитися з дозволу першого проректора з навчальної роботи всім бажаючим згідно з клопотанням завідувача випускаючої кафедри.

У випадку запитів підприємств, відомств і закладів кабінет дипломного проектування за розпорядженням першого проректора може висилати копії дипломних проектів (робіт) по місцю запиту. Питання про відшкодування втрат, повязаних з копіюванням, вирішується у кожному випадку окремо.


5 СТРУКТУРА ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНИХ ЗАПИСОК КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

 5.1 Вимоги до порядку викладення пояснювальної записки

Пояснювальну записку умовно поділяють на:

– вступну частину;

– основну частину;

– додатки.

5.1.1 Вступна частина

Вступна частина містить такі структурні елементи:

– титульний аркуш;

– завдання на дипломний проект (роботу) або випускну роботу магістра;

– відомість проекту  або роботи;

– реферат;

– зміст;

– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

 5.1.1.1 Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовності:

а) ідентифікатори:

– індекс УДК – за таблицями Універсальної десяткової класифікації. Індекс УДК проставляє виконавець випускної роботи;

– напис “Інв.№ “;

б) відомості про міністерство, вищий навчальний заклад та ка-федру;

в) повну назву документа. Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються;

г) підписи керівників, консультантів і студента, який виконав кваліфікаційну роботу, а також відповідального за нормоконтроль і завідувача кафедри.

Підписи відповідальних осіб оформляють таким чином: ліворуч указують назви розділів, далі залишають вільне місце для особистих підписів, і праворуч від них у відповідних рядках вміщують посади, імена (або перші літери імен з крапкою) та прізвища осіб, які підписали пояснювальну записку; нижче особистих підписів проставляють дати підписання. Елементи дати наводять арабськими цифрами в рядок у такій послідовності: рік, місяць, число. Наприклад, дату 1 липня 2008 року слід оформлювати так: 2008.07.01 або 08.07.01. Допускається словесно–цифровий спосіб оформлення дат: 1 липня 2008 року;

д) рік складення пояснювальної записки;

ж) дата пріоритету автора, якщо це необхідно.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено в додатку В.

 5.1.1.2 Завдання на кваліфікаційну роботу

Завдання складає і видає керівник. Завдання оформляється на спеціальному бланку з обох боків одного аркуша. Цей аркуш відповідає двом сторінкам тексту, які нумеруються відповідним чином.

В завданні повинна бути указана тема випускної кваліфікаційної роботи, вихідні дані, перелік питань, які належить розробити, і перелік графічного матеріалу. У завданні наведять календарний план виконання етапів роботи.

 


5.1.1.3 Відомість проекту або роботи

Відомість розробленого проекту або роботи слід виконувати згідно з ГОСТ 2.106–96.

До відомості записують усі конструкторські документи, які заново розроблені або застосовані для даного проекту або роботи.

Запис документів роблять за розділами у такій послідовності:

– документація загальна;

– документація щодо складальних одиниць.

Кожний розділ повинен складатися з підрозділів:

а) заново розроблена;

б) застосована.

Назви розділів і підрозділів заносять до графи “Назва” у вигляді заголовків. Назви розділів підкреслюють.

Графи заповнюють таким чином:

а) у графі «Формат» указують формат, на якому виконано документ;

б) у графі «Позначення» указують позначення документа. Позначення повинно включати:

           1) абревіатуру назви факультету, наприклад, ЕМФ – електрометалургійний факультет;

           2) код спеціальності, наприклад, 7.090403 – ливарне виробництво чорних і кольорових металів;

           3) абревіатуру назви кваліфікаційної роботи, наприклад, ДП – дипломний проект, ДР – дипломна робота, ВРМ – випускна робота магістра;

                   4) номер листа графічного матеріалу і/або абревіатуру назви документа.

Наприклад, позначення пояснювальної записки до дипломного проекту – ЕМФ.7.090403.ДП.ПЗ, позначення другого листа (складального креслення) графічного матеріалу до дипломного проекту – ЕМФ.7.090403.ДП.02СК;

в) у графі «Назва» указують:

  1) у розділі «Документація загальна» – назву документа, наприклад, «Складальне креслення», «Пояснювальна записка» і т. ін.;

 2) у розділі «Документація щодо складальних одиниць» – назву виробу і документа згідно з основним написом, наприклад, «Індукційна піч …. Креслення загального виду»;

г) у графі «Кількість листів» указують кількість аркушів, на яких виконано документ;

д) у графі «№ екз.» указують номер екземпляра копії даного документа. При відсутності номерів екземплярів графу прокреслюють;

е) у графі «Примітка» указують додаткові відомості.

Приклад оформлення відомості дипломного проекту наведено в додатку Г.

5.1.1.4 Реферат

Реферат призначений для ознайомлення з проектом (роботою), подається державною (українською) мовою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї розрахунково–пояснювальної записки.

Реферат має бути розміщений безпосередньо за відомістю проекту або роботи, починаючи з нової сторінки.

Реферат повинен містити:

– відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст реферату дипломного проекту, дипломної роботи або випускної роботи магістра повинен відбивати подану у пояснювальній записці інформацію у такій послідовності (з відповідною рубрикацією):

– об’єкт дослідження або розроблення;

– мета роботи;

– методи дослідження та апаратура;

– одержані результати, їх значущість та новизна.

Реферат належить виконувати обсягом не більш, як 500 слів. Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті пояснювальної записки, вміщують після тексту реферату.

Перелік  ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), написаних великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад складення реферату на дипломну роботу наведено в додатку Д.

 5.1.1.5 Зміст 

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголов-

ки) пояснювальної записки; висновки та рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

У змісті можуть бути відображені найважливіші ілюстрації та таблиці із зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

 

 5.1.1.6 Перелік умовних позначень, символів, одиниць,

скорочень і термінів

 Всі прийняті у роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті пояснювальної записки наводять їх розшифровку.

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, а праворуч – їх розшифровку.

 5.1.2 Основна частина

Основна частина містить такі структурні елементи:

– вступ;

– опис розробки;

– висновки та рекомендації;

– перелік посилань.

5.1.2.1 Вступ

Вступ розташовують на окремій сторінці. У вступі викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи при цьому практично розв’язані задачі, вади знань, що існують в даній галузі, та провідних фахівців даної галузі;

– світові тенденції розв’язання поставлених задач;

– актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

– мету роботи та галузь застосування;

– взаємозв’язок з іншими роботами.

 5.1.2.2 Опис розробки

Пояснювальна записка –- це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів.

Суть пояснювальної записки викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти.

Якщо в роботі необхідно навести повні докази (наприклад, математичні) або подробиці дослідження (розроблення), їх вміщують у додатках.

У пояснювальній записці треба використовувати одиниці СI. Якщо виміри проведено в інших одиницях, переведення їх в одиниці СI обов’язкове лише за умови викладення найважливіших положень роботи.

У тексті пояснювальної записки не допускається:

– використовувати для одного й того ж поняття різні науково-технічні терміни, які близькі за значенням (синоніми), а також іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській або російській мові;

– використовувати скорочення слів, крім встановлених правилами орфографії, пунктуації, а також відповідними державними стан-дартами;

– застосовувати математичні знаки без цифр (наприклад, №, %, = та ін.);

– використовувати індекси стандартів (ГОСТ, ДСТУ, ТУУ, СОУ та ін.) без регістраційного номера.

При посиланнях на стандарти і технічні умови допускається не вказувати рік їх затвердження за умови запису позначення їх з роком затвердження у «Переліку посилань».

При закінченні викладення матеріалів за фахом і переході до допоміжних розділів («Екологія», «Охорона праці», «Економічна частина» тощо) на їх початку доречно формулювати відповідні зв’язки, наприклад: «Аналіз виявив необхідність оцінки впливу наявної розробки на умови праці персоналу. Отже, в наступній частині викладені необхідні дані про це.» Наступний розділ (підрозділ) можна почати словами: «Вище було виявлено необхідність оцінки впливу (чогось) на (щось)…».

 5.1.2.3 Висновки та рекомендації

Висновки вміщують безпосередньо після викладення опису розробки починаючи з нової сторінки.

У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.

Текст висновків може поділятися на пункти.

У пояснювальній записці на ґрунті одержаних висновків можуть наводитись рекомендації, які вміщують після висновків.

В рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення.

Текст рекомендацій може поділятись на пункти.

 5.1.2.4 Перелік посилань

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині поясню-вальної записки, наводять у кінці тексту пояснювальної записки, починаючи з нової сторінки.

Бібліографічні описи з переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Приклади оформлення посилань наведено в додатку Ж.

5.1.3 Додатки

Додатки розміщують після основної частини пояснювальної записки.

У додатках вміщують матеріал, який:

– є необхідним для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини може змінити упорядковане й логічне уявлення про роботу;

– не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або способи відтворення;

– може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

У додатки можуть бути включені:

– додаткові ілюстрації або таблиці, специфікації складальних креслень;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи та ін.);

– додатковий перелік джерел, на які не було посилань у пояснювальній записці, але які можуть викликати інтерес;

– опис нової апаратури і приладів, які використовувались під час проведення випробувань;

– звіт про патентні дослідження, якщо вони передбачені в роботі.

 5.1.4 Вимоги до подання структурних елементів

Структурні елементи «Титульний аркуш», «Реферат», «Вступ», «Опис розробки (суть пояснювальної записки)», «Висновки» є обов’язковими.

 5.1.5 Розрахунки, які виконані із застосуванням ПЕОМ

З метою скорочення непродуктивних витрат часу та підвищення точності настійно рекомендується роботи розрахункового характеру виконувати у випускних кваліфікаційних роботах із застосуванням ПЕОМ.

В усіх випадках розрахунків із застосуванням ЕОМ у випускній роботі необхідно вказати, що даний розрахунок виконано із застосуванням конкретного типу ПЕОМ.

При використанні ПЕОМ у тексті наводяться постановка завдання та його рішення на ПЕОМ. При цьому:

– якщо було використано самостійне програмування, у тексті наводять програму;

– якщо програму було складено сумісно з математиком-програмістом, у тексті наводять те ж саме, що й у першому випадку, та указують прізвище, ім’я та по батькові того, хто приймав участь в роботі;

– якщо була використана стандартна програма, у тексті вказують джерело, звідки вона взята, а саму програму не наводять. При цьому треба звернути увагу на наявність відповідної ліцензії.

Усі вихідні дані, які були використані для розрахунків на ПЕОМ, наводять в тексті.

Якщо виконано одноразовий розрахунок, його результати наводять в тексті в зручному для аналізу вигляді. Оригінал машинного документа вносять у пояснювальну записку, здебільшого у вигляді до-датка.

 

5.2 Правила оформлення пояснювальної записки

 5.2.1 Загальні вимоги

Пояснювальна записка може бути виконана українською, російською або англійською мовою. Титульний аркуш, реферат, завдання та відомість кваліфікаційної роботи виконують українською мовою.

Залежно від особливостей і змісту пояснювальну записку складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.

Пояснювальну записку оформлюють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). Допускається за необхідності використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм).

Пояснювальну записку виконують як правило машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом* на одному боці аркуша білого паперу. Допускається включення сторінок, виконаних методом репрографії.

Машинописним способом пояснювальну записку виконують з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм.

Текст пояснювальної записки слід виконувати, додержуючись таких розмірів полів: ліве – не менше 30 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм,  праве – не менше 10 мм.  Необхідно  дотримуватися  рівно-

___________________

* Як виняток, за дозволом завідувача випускаючої кафедри допускається виконання пояснювальної записки рукописним способом.

мірної густини, контрастності й чіткості зображення упродовж всієї записки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути одного кольору впродовж усієї записки.

Помилки, описки та графічні неточності, якщо їх небагато, до-пускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зоб-раження. Виправлене повинно бути такого ж кольору, як і вся записка.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у пояснювальній записці наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову пояснювальної записки, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень, які наводяться у пояснювальній записці, повинні відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи пояснювальної записки «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви служать заголовками структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної записки слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без перенесення слів і без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту пояснювальної записки і дорівнювати п’яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше, ніж два рядки тексту.

 5.2.2 Нумерація сторінок пояснювальної записки

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації упродовж всього тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. Номер сторінки на титульному аркуші, завданні та відомості кваліфікаційної роботи не проставляють, але враховують.

Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки.

 5.2.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Цифрове позначення структурного елемента відокремлюють від його назви пробілом.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

 5.2.4 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки тощо) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в пояснювальній записці.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що розміщені в пояснювальній записці, мають відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» та «Єдиної системи програмної документації». На графіках, які містять експериментальні криві, слід наносити позначки результатів, які були одержані в дослідах. Якщо на графік наносять сітку, тоді на координатних вісях стрілок не ставлять. Якщо на графіку сітки немає, тоді осі повинні закінчуватися стрілками. Якщо на осях є поділки, необхідно указати одиниці значень.

Фотознімки, розміром менше за формат А4, мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2– другий рисунок третього розділу. Якщо в пояснювальній записці вміщено тільки одну ілюстрацію, її також нумерують.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності між ілюстрацією та її назвою розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок___», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 – Схема розміщення».

Між ілюстрацією та основним текстом повинен бути відступ в один рядок.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, а пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок___, аркуш___».

При першому посиланні в тексті на рисунок рекомендується вказати його повний номер, наприклад, «(рисунок 5.1)», при повторному посиланні – додавати «див.», наприклад, «(див. рис.5.1)».

Приклад оформлення ілюстрацій наведено в додатку К.

 5.2.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 5.1.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті пояснювальної записки.

              Таблиця ____ – _________________________

                              номер                           Назва таблиці                                

                                                                                                                          

 Головка

 

 таблиці

               Боковик                                 Графи (колонки)

             (графа для заго-

                   ловків рядків) 

                  Рисунок 5.1 – Приклад побудови таблиці

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках (див. підрозділ 5.2.11 наявного посібника).

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу. Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, її нумерують так само.

Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під другою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. Допускається, якщо таблиця не уміщується на форматі А4, використання аркушів форматом А3, А4х4 та ін., які мають висоту 297 мм.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і/або рядки у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця___» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиць починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Якщо текст таблиці повторюється і складається з одного слова, тоді допускається замінити його лапками, якщо – з двох і більше слів, тоді при першому повторюванні його заміняють словами «Те саме», а подальше лапками. Не допускається ставити лапки замість цифр, знаків, математичних і хімічних символів, що повторюються. У графах таблиці, де даних немає, ставлять прочерк.

 5.2.6 Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

 Приклад

“а) ручне формування:

 1) по моделях в опоках;

 2) по моделях в ґрунті;

 3) по шаблонах;

 4) по каркасних моделях;

 5) у стрижнях;

б) машинне формування:

 1) піскометами;

 2) на пневматичних машинах”.

Переліки першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня, як це показано у наведеному вище прикладі.

 5.2.7 Примітки

Примітки вміщують в пояснювальну записку за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Слово “Примітка” пишуть з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють; після слова «Примітка» ставлять крапку, і з великої літери у тому ж рядку подають текст примітки.

 Приклад

 Примітка. __________________________________________________________

         ___________________________________________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзаца після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

 Приклад

  Примітки:

 1.________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

 2.________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

 5.2.8 Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.

Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.

Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і виконують з мінімальним  міжрядковим інтервалом.

 Приклад

Цитата в тексті: “Поздовжню шорсткість1) зразків вимірювали за допомогою профілографа-профілометра моделі К–201”.

Відповідне подання виноски:

___________________

1) Повздовжньою шорсткістю вважали мікрорельєф в напрямі прокатки.

 5.2.9 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.

Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Якщо в пояснювальній записці тільки одна формула чи рівняння, їх нумерують так само.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзаца словом «де» без двокрапки.

 Приклад

“Тривалість заповнення ливарної форми визначають за формулою

                                                    t,                                          (5.1)

де s1  – коефіцієнт, який ураховує рідинотекучість сплаву та тип литникової системи;

 d   – переважна або середня товщина стінки виливка, мм;

 G – загальна маса виливка (з урахуванням маси литниково-живлючої системи), кг.”

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка (коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х»). В такому разі номер формули виставляють на рівні її останнього рядка. Вище та нижче кожної формули повинно залишати один вільний рядок.

 5.2.10 Посилання

Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1–4] ...».

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «... дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1 ...», «... на рис. 1.3 ...»  або

«... на  рисунку  1.3 ...»,   «... у  таблиці  3.2 ...»,   «... (див. табл.3.2) ...»,

«... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23)-(1.25) ...», «... у додатку Б ...».

 5.2.11 Додатки

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який розміщують вгорі малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої літери повинно бути написано слово “Додаток___” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

Один додаток позначається як додаток А.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначання додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; Г.3.1– підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4 –  підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.

Ілюстрації,  таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад,  рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця Д.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...», «... за формулою (В.1) ...», «... у рівнянні (Г.2) ...».

Переліки, примітки і виноски в тексті додатка оформляють і нумерують відповідно до вимог, указаних вище.

Джерела, що цитують тільки в додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині пояснювальної записки, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатка в переліку посилань.

Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині пояснювальної записки. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатка.

Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у пояснювальній записці без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК___» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок пояснювальної записки (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

У додатки дипломних проектів можуть бути вміщені специфікації.

Специфікації складають згідно з ГОСТ 2.106–96 на кожну складальну одиницю, наприклад, план цеху, ливарна форма та ін.

Специфікація складається з розділів, які розташовують в такій послідовності:

– документація;

– комплекси;

– складальні одиниці;

– деталі;

– стандартні вироби;

– інші вироби;

– матеріали;

– комплекти.

Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу, який специфікується. Назву кожного розділу дають у вигляді заголовка до графи «Назва» та підкреслюють. Допускається об’єднувати розділи «Стандартні вироби» та «Інші вироби». Запис виробів в цьому разі роблять як в розділі «Інші вироби».

До розділу «Документація» заносять документ, який складає основний комплект конструкторських документів виробу, який специфікується, наприклад, для технічного проекту – «Складальне креслення».

До розділів «Комплекси», «Складальні одиниці» та «Деталі» заносять комплекси, складальні одиниці та деталі, які безпосередньо входять до виробу, що специфікується.

До розділу «Стандартні вироби» записують вироби, які застосовують згідно з нормативними документами:

а) національного рівня:

          1) «ДСТУ» –національний стандарт;

          2) «ДСТУ–П» – пробний стандарт;

          3) «ДК» – державний класифікатор;

б) інших рівнів:

           1) «ГОСТ» – міждержавний стандарт;

          2) «ГСТУ» – галузевий стандарт України;

          3) «СОУ» – стандарт організації України;

 4) «СТУ» – стандарт наукового, науково–технічного або інженерного товариства чи спілки.

У межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, що поєднуються за їх функціональним призначенням (наприклад, підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т. ін.), в межах кожної групи – в абетковому порядку назв виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, в межах кожного позначення – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

До розділу «Інші вироби» вносять вироби, які застосовані не за основними конструкторськими документами («ТУУ»– технічні умови або «ДСТУ–Н» – настанова, правила, звід правил, кодекс усталеної практики), за винятком стандартних виробів.

До розділу «Матеріали» вносять всі матеріали, які безпосередньо входять до виробу, який специфікується. Матеріали записують за видами у такій послідовності:

– метали чорні;

– метали кольорові;

– пластмаси та прес–матеріали;

– паперові та текстильні матеріали;

– лісоматеріали;

– гумові та шкіряні матеріали;

– мінеральні, керамічні та скляні матеріали;

– лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;

– інші матеріали.

У межах кожного виду матеріали записують в абетковому порядку найменувань, а в межах кожного найменування – по зростанню розмірів або інших технічних параметрів.

До розділу «Матеріали» не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначена конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносяться, наприклад: фарби, намазки, електроди та ін. Вказівку про застосування таких матеріалів дають у технічних вимогах на полі креслення.

Графи специфікації заповнюють таким чином:

а) до графи «Формат» вносять формат документа, позначення якого записують до графи «Позначення». Для документів, які вписані до розділів «Стандартні вироби», «Інші вироби» і «Матеріали», графу не заповнюють;

б) до графи «Зона» вносять позначення зони, в якій знаходиться номер позиції складової частини, яка записується. Зони позначають сполученням цифр і літер, наприклад, 1А, 2А, 1В і т. ін. Якщо є номери позицій, які повторюються, тоді у специфікації у графі «Зона» ставлять “зірочку”, а до графи «Примітка» вносять всі зони;

в) до графи «Поз.» вносять порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять до виробу, який специфікується, у послідовності запису їх у специфікації. Для розділів «Документація» графу не заповнюють;

г) до графи «Позначення» вносять позначення складального креслення, наприклад, ЕМФ.7.090403.ДП.03СК;

д) до графи «Назва» вносять:

 1) у розділ «Документація» тільки назву документа, наприклад, «Складальне креслення»;

 2) у розділи «Складальні одиниці» та «Деталі» – назви виробів. Для деталей, на які креслень немає, вказують назву та матеріал, а також розміри, необхідні для виготовлення;

 3) у розділ «Стандартні вироби» – назви та позначення виробів згідно зі стандартами на ці вироби;

 4) у розділ «Матеріали» – позначення матеріалів, які є у стандартах або технічних умовах на ці матеріали;

ж) до графи «К–сть» вносять:

 1) для складових частин виробу, які записують до специфікації, кількість їх на один виріб, що специфікується;

 2) у розділі «Матеріали» – загальну кількість матеріалів на один виріб із вказівкою одиниць вимірювання. Допускається одиниці вимірювання заносити до графи «Примітка» в безпосередній близькості від графи «К–сть».

 3) у розділі «Документація» графу не заповнюють;

к) до графи «Примітка» заносять додаткові відомості, наприклад, для деталей, на які немає креслень, – масу.

Для документів, які розроблені на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед переліком яких проставляють знак “зірочки”, наприклад, *) А4,А3.

Приклад заповнення окремої специфікації складального креслення наведено в додатку Л.


6 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

ВИПУСКНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

 

Обсяг, зміст і форма представлення графічної частини визначаються завданням на кваліфікаційну роботу. Креслення виконують олівцем, чорною тушшю або машинним способом.

Формати креслень, які передбачені ГОСТ 2.301–68, наведені у табл.6.1 та 6.2.

Основні формати: А0, А1, А2, А3 і А4. За необхідності допускається застосовувати формат А5.

Додаткові формати утворюють збільшенням коротких боків основних форматів на значення, яке кратне їх розмірам (див. табл.6.2) та позначаються, як наведено у табл.6.3.

Таблиця 6.1 – Позначення та розміри основних форматів

Позначення формату

Розміри сторін формату, мм

А0

8411189

А1

594841

А2

420594

А3

297420

А4

210297

Таблиця 6.2 – Розміри додаткових форматів

Кратність

Розміри формату, мм

А0

А1

А2

А3

А4

2

11891682

3

11892523

8411783

5941261

420891

297630

4

8412378

5941682

4201189

297841

5

5942102

4201486

2971051

6

4201782

2971261

7

4202080

2971471

8

2971682

9

2971892

Таблиця 6.3 – Позначення форматів за ГОСТ 2.301-68

Р

о

з

м

і

р

и

л

и

с

т

а,

мм

                                       Р о з м і р и   л и с т а, мм

148

297

594

891

1189

1486

1783

2080

2378

210

А5

А4

420

А3

А2

А3х3

А3х4

А3х5

А3х6

А3х7

630

А4х3

841

А4х4

А1

А0

А1х3

А1х4

1051

А4х5

1251

А4х6

А2х3

1471

А4х7

1682

А4х8

А2х4

А0х2

1892

А4х9

2102

А2х5

2523

А0х3

На кожному форматі дається зовнішня рамка, яка наноситься тонкою суцільною лінією за розміром формату і рамкою робочого поля, яка наноситься основною суцільною лінією на відстані від зовнішньої рамки 20 мм для підшивання і 5 мм з останніх трьох боків.

Креслення і демонстраційні плакати дипломних проектів виконують, як правило, на форматі А1. Креслення більшого формату допускаються за узгодженням кафедрою.

Форма основного напису наноситься на лист накатним штампом або викреслюється згідно з ГОСТ 2.104–68 (додаток М).

У графах основного напису указують:

а) у графі 1 – назву виробу, наведеного на кресленні;

б) у графі 2 – позначення креслення;

в) у графі 3 – позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталі);

г) у графі 4 – літеру, яку надано документу (графу заповнюють послідовно, починаючи з крайньої лівої клітинки: у першій клітинці – літери ДП, ДР або ВРМ для  дипломного проекту, дипломної роботи або випускної роботи магістра відповідно, у другій клітинці – літеру Е– для ескізного, Т– технічного і Р – робочого проекту);

д) у графі 5 –масу виробу; якщо масу вказано у кілограмах, тоді “кг” не пишуть, у інших випадках розмірність указують;

ж) у графі 6 –масштаб;

к) у графі 7 –порядковий номер листа креслення;

л) у графі 8 –загальну кількість листів;

м) у графі 9 –абревіатуру назв міністерства, академії, кафедри і шифр групи;

н) у графі 10 – характер роботи, яка виконується особою, яка підписує документ;

п) у графі 11 – прізвища осіб, які підписали документ;

р) у графі 12 – підписи осіб, прізвища яких указані у графі 11;

с) у графі 13 – дату підпису документа;

т) у графах 14–18 – зміни, які вносяться до креслення; у навчальному закладі ці графи не заповнюють.  

Крім зображення предмета, креслення може містити текстову час-тину. Змісти тексту і написів повинні бути стислими і точними. У написах на кресленнях не повинно бути скорочень слів, за винятком передбачених відповідними стандартами.

Нумерація креслень дипломного проекту повинна бути наскрізною. Креслення по різних розділах проекту (роботи) розташовують у такій же послідовності, що й відповідні розділи у пояснювальній записці. Якщо креслення формату А1 складається з декількох самостійних креслень меншого формату, тоді на кожному такому кресленні розташовують основний напис. Номери дають усім кресленням, на яких розташовано основний напис, у тому числі і кресленням, формат яких менше формату А1.

Масштаби при виконанні креслень встановлені ГОСТ 2.302–68. Масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000. При проектуванні генеральних планів великих об’єктів допускається застосовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000. Масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1. В особливих випадках допускається застосування масштабу 100n:1, де n– ціле число. Натуральна величина –  1:1.

Згідно зі стандартами ЄСКД конструкторська документація розробляється проектно–конструкторськими організаціями на двох ос-новних стадіях: 

– проектна документація (технічна пропозиція (ГОСТ 2.118–73), технічний проект(ГОСТ 2.120–73),ескізний проект (ГОСТ 2.119–73)) і

– робоча документація.

Дипломний проект, який виконується в академії, в деяких випадках слід кваліфікувати як ескізний – при відсутності прототипу і ви-хідних проектно–конструкторських матеріалів, при розробці креслень нового об’єкта, коли встановлюються лише принципові рішення, які дають найзагальніші уявлення про устрій і принцип роботи виробу.

У більшості випадків прототип є, і у проекті надають остаточні технічні рішення, які дають більш–менш повне уявлення про конструкції виробу. Таку роботу слід ототожнювати з технічним проектом.

Дипломні роботи та випускні роботи магістрів повинні мати демонстраційні матеріали згідно із завданням на дипломування.

Вони виконуються на форматах (здебільшого А1) або у вигляді електронної презентації за допомогою мультимедійного проектора (за наявності відповідного технічного забезпечення).

Кожна одиниця демонстраційних матеріалів повинна мати змістовний заголовок та містити дані (формули, текст, блок–схеми, фотографії, таблиці тощо), які відображають зміст виконаної роботи та пояснювальної записки й супроводжують доповідь випускника при захисті.

Обовязкова вимога до демонстраційних матеріалів – чітке і зрозуміле зображення обєкта демонстрації.

При виконанні демонстраційних матеріалів у вигляді електрон-них файлів до пояснювальної записки додаються відповідні роздруковані матеріали на форматі, здебільшого А4 (допускається використання формату А3).

На паперовому носії кожної одиниці демонстраційних матеріалів у правому нижньому куті проставляється основний напис згідно з ГОСТ 2.104–68. Допускається використання відповідного штампу, що є у кабінеті дипломного проектування. У разі нестачі місця на лицевій стороні формату для основного напису допускається його розташування у правому нижньому куті зворотної сторони формату.

Демонстраційні матеріали до кваліфікаційних робіт здаються до кабінету дипломного проектування разом із пояснювальною запискою та зберігаються там згідно з нормативами.


Додаток А

Приклад оформлення завдання на дипломний проект (роботу)*

___________________Національна металургійна академія України_______________     

                                                                                 ( назва  вузу)

   Факультет електрометалургійний___Кафедра_ливарного виробництва_____

   Спеціальність_7.090403–ливарне виробництво чорних і кольорових металів_

                                                                                                                                 ЗАТВЕДЖУЮ:

                                                                                                                          Зав. кафедрою ливарного виробництва

                                                                                                                           ___________________В.Є.Хричиков_

                                                                                                                          “___”______________   ___________р.

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ** (РОБОТУ) СТУДЕНТОВІ

____________________Марчук Олександрі Миколаївні___________________________________

                                                                 (прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема проекту (роботи)_Сталеливарний цех потужністю 7 тис. т  в умовах

_машинобудівного заводу____________________________________________

затверджена наказом по академії від “_12__”__січня___2008____р. №_39-2_

2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)_1 червня 2008 р.____

3. Вихідні дані до проекту(роботи)__Номенклатура та характер виробництва

_згідно з параметрами цеху-аналогу__________________________________________________

4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити )_______________________________________________

4.1 Аналітична частина: аналіз існуючої технології виробництва, її впливу на навколишнє середовище; характеристика продукції, встановлення недоліків, «вузьких» місць. Постановка задачі проектної розробки_______________

4.2 Основна частина: розробка програм цеху та відділень, обґрунтування і розрахунок технологічного і піднімально-транспортного устаткування, розробка технологічного процесу виготовлення характерного виливка цехової номенклатури

4.3 Економічна частина: проект техніко-економічних показників роботи цеху

4.4 Охорона праці: у плавильному відділенні, в т.ч. розрахунки освітленості

5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)_____________________________________________________________

5.1 Основна частина: 5-6 листи (план і розріз цеху, технологічні вказівки на кресленні виливка, модельна плита, ливарна форма)  ___________________

5.2 Економічна частина: 1 лист (техніко-економічні показники роботи цеху)

___________

* Відповідає формі № 24 наказу Мінвузу СРСР від 6 квітня 1983 р. № 429

** Потрібне підкреслити. Для магістрів написати: «випускна робота магістра».

6.Консультанти по проекту (роботі) із зазначенням розділів проекту

  (роботи), що стосується їх

                Розділ

Консультант

Підпис, дата

Завдання видав

Завдання прийняв

Аналітична частина

Доц. Кірія Г.Ш.

Основна частина

Доц. Кірія Г.Ш.

Економічна частина

Доц. Єфімов В.А.

Охорона праці

Доц. Крилов Р.Є.

7.Дата видачі завдання___1 лютого 2008 року_________________________

                                       Керівник               ________________

                                                                                 (підпис) 

                                       Завдання прийняв до виконання_________

                                                                                                   (підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Номер етапу

Назва етапів дипломного

проекту (роботи)             

Термін виконання

етапів проекту

оботи)

Примітка

1

Аналітична частина

2008.03.27

2

Основна частина

2008.04.25

3

Економічна частина

2008.05.20

4

Охорона праці

2008.04.30

5

Оформлення пояснювальної

записки дипломного проекту

2008.05.25

6

Виконання графічної частини

2008.05.30

7

Подання дипломного проекту

до кафедри

2008.06.01

8

Захист проекту в ДЕК

2008.06.14

                     

                       Студент-дипломник  ___________________

                                                                        (підпис)

                  Керівник проекту (роботи)  _________________

                                                                           (підпис)


Додаток Б

Приклад оформлення відзиву про дипломний проект (роботу)

Національна металургійна академія України

ВІДЗИВ ПРО ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ)

Студента групи    МЛ-04  Марчука Олександра Миколайовича___________

Тема дипломного проекту* (роботи)  Чавуноливарний цех потужністю__

20 тис. т за рік  тракторних деталей_______________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Тема спеціальної частини проекту (роботи) Технологія виготовлення_____

характерного виливка цехової номенклатури_________________________

________________________________________________________________

Обсяг пояснювальної записки і графічної частини:

                                     записка   136 с.

                                     таблиць     16

                                     схем та рисунків    14

                                     листів графічної частини    6

 Переваги дипломного проекту (роботи):  Проект виконано на_______

актуальну тему. Обґрунтовано прийняті вихідні дані для проектуван-____

ня - чавунні деталі сучасного трактора Т-130К. На ЕОМ пророблені_____

три варіанти виробничої програми, визначені оптимальні групи за ма-___

сою. Запроектовані сучасні технологічні процеси та устаткування:_____

формування на поточних лініях моделі АЛ2044-01 з пресовими автома-___

тами ВНІІЛИВМАШ, автомати для виготовлення ливарних стриж-_____

нів за оснащенням, що нагрівається, поточні лінії обрубування та очищення

виливків._________________________________________________________

_____Вдало спроектовано у спеціальній частині  плавильне відділення____ 

з  індукційними печами моделі ІЧТ-6  і  механізованою системою підго-____

тування і завантаження шихти.____________________________________

_____Розрахунки устаткування  виконано  правильно.__________________ 

_____Графічна частина відповідає нормам ЄСКД._____________________ 

_____Використання ЕОМ для розрахунку шихти дозволило оптимізу-____ 

вати її склад і зменшити витрати дефіцитних ливарних чавунів.________

_______________________________________________________________

______________

* Потрібне підкреслити. Для магістрів написати: «випускна робота магістра».

Недоліки дипломного проекту (роботи)

_______1. Прийнято завищені на 30% витрати формувальних сумішей супроти норм._______________________________________________________________

_______2. Запроектовано один склад стрижньових сумішей для усіх груп____ стрижнів за масою, що не дозволить виготовити стрижні 1 класу за________ складністю, коефіцієнт завантаження  стрижньових машин завищено - _____

0, 92,_отже  необхідно установити додатково ще одну стрижньову машину.________________________________________________________________

_______3. В ряді місць  пояснювальної записки (стор.23, 26, 40, 58)_________

 допущені_неточності у розрахунках і стилістичні огріхи._________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Характеристика загальної, спеціальної і виробничої підготовки

автора дипломного проекту (роботи), ступінь самостійності виконання, вміння користування літературними матеріалами

_____При виконанні дипломного проекту студент Марчук О.М. показав_____

добру загальну і спеціальну підготовку. Дипломний проект_в цілому виконано самостійно, при цьому дипломник проявив вміння_працювати з_технічними і нормативно-проектними джерелами. Прийняті у_проекті_рішення технічно обгрунтовано.______________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Можливе використання проекту(роботи):_Розроблений проект може_бути використано як робочий варіант при реальному проектуванні. Розроблену ділянку підігріву шихтових матеріалів_може бути рекомендовано до впроваджування._________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Оцінка дипломного проекту (роботи) ______9 (добре; В)_____________

Керівник  доц., канд. техн. наук_____________     _________Г.Ш.Кірія______

                                                                 (підпис)

     “04”__червня___ 2008 року


Додаток В

Приклад оформлення титульного аркуша

УДК  621.74: 669.13

Інв.№____________

Міністерство освіти і науки України

Національна металургійна академія України

(НМетАУ)

49600, м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,4

                             Кафедра ___ливарного виробництва___

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до дипломного проекту* (роботи) на тему:

_______ЧАВУНОЛИВАРНИЙ ЦЕХ ПОТУЖНІСТЮ 15 ТИС.Т___

___________   В УМОВАХ МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ_____

________________________________________________________

___________________ЕМФ.7.090403.ДП.ПЗ__________________

Студент групи   __МЛ-04_                                             ___ О.М.Петров____

Керівник     _____проекту                                             _доц._Г.Ш.Кірія____

Консультанти:

1 Аналітична частина__________                                 доц._Г.Ш.Кірія____

2 Основна частина_____________                                доц._Г.Ш.Кірія____

3 Економічна частина__________                                 доц._В.А.Єфімов___

4 Охорона праці_______________                                 доц._Р.Є.Крилов___

_____________________________                                 _________________

_____________________________                                 _________________

Відповідальний за нормоконтроль

Від кафедри ливарного виробництва                           доц. Ю.В.Доценко____

Завідуючий кафедрою

ливарного виробництва     ________                            проф.В.Є.Хричиков___

_2008_                                              

                                                      

Рукопис закінчено “_25_”___травня__  _2008_р.

__________________________

* Потрібне підкреслити.


Додаток Г

Приклад заповнення відомості дипломного проекту

ряд

ка

Фор

мат

Позначення

Найменування

К-сть

лис-тів

екз.

Прим

Документація загальна

Заново розроблена

1

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.01СК

План цеху

1

2

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.02СК

Розріз 1-1 цеху

1

3

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.06

Техніко-економічні

показники роботи цеху

1

4

А4

ЕМФ.7.090403.ДП.ПЗ

Пояснювальна записка

85

-

Документація щодо

складальних одиниць

5

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.03

Кришка редуктора. Тех-

нологічні вказівки еле-

ментів ливарної форми

1

6

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.04СК

Модельна плита верху.

Складальне креслення

1

7

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.05СК

Ливарна форма. Скла-

дальне креслення

1

 

Е М Ф.   7.090403.  Д П   

Зм.   

Лист

№ докум.

Підп

Дата

Розроб.

Синьов С.В

Відомість

дипломного проекту

Літера

Лист

Листів

Керівник

Кірія Г.Ш.

д

т

1

1

Консульт.

Кірія Г.Ш.

МОНУ  НМетАУ

Каф. лив. виробництва

Група МЛ-04

Н.контр.

Доценко Ю.В.

Затвердив

Хричиков В.Є.


Додаток Д

Приклад складення реферату на дипломну роботу

РЕФЕРАТ

 Пояснювальна записка до дипломної роботи:  109 с., 10 рис.,

8 табл., 4 додатки, 20 джерел.

Об’єкт розробки - технологія нанесення підмастильного покриття на катанку після механічного виведення окалини з її поверхні у потоці волочіння.

Мета  роботи – поліпшення  умов  залучення  сухого  технологіч-

ного мастила в осередок деформації та зниження тертя при волочінні.

 Метод дослідження та апаратура – експериментальне дослідження з використанням аналітичних терезів з точністю зважування до 0, 0001 г кількості речовин підмастильного покриття та технологічного мастила, що злипаються з очищеною від окалини поверхнею металу при ударних навантаженнях на катанку.

Визначено ряд порівняльної ефективності деяких порошко-подібних речовин (вапно, мило, тальк та ін.). Розроблено схему пристрою для нанесення підмастильного покриття на заготовку у потоці технологічного процесу.

Результати роботи можуть стати основою для створення дослідної установки, яка дозволить широко впровадити безкислотні методи очищення заготовки від окалини та відмовитись від екологічно шкідливого процесу травлення металу перед волочінням.

ВОЛОЧІННЯ, ПІДГОТОВКА ЗАГОТОВКИ, ВИВЕДЕННЯ   ОКАЛИНИ, ТЕХНОЛОГІЧНЕ МАСТИЛО, ОЧИЩЕННЯ.


Додаток Ж

Приклади оформлення джерел в «Переліку посилань»

Енциклопедії

1.Энциклопедия неорганических материалов: В 2 т./ Колл. ав–

  торов.– К.: Главная редакция УСЭ, 1977.– Т.1– 840 с., Т.2–

  813 с.

Монографії (1...3 автори)

1. Шатоха В.И. Плавление, шлакообразование и формирова–

   ние состава чугуна в доменном процессе.– Д.: Пороги, 1997.–

   111 с.

2. LIA KISHEV N.P., GASIK M.I. METALLURGY OF

    CHROMIUM .– NEW YORK (USA): ALLTRTON PRESS,

    INC., 1997.– 626 P.

3. Иващенко В.П., Джусов А.Б., Терещенко В.С. Плазмен-

    ные процессы прямого получения металла в шахтных пе-

    чах.–Д.: ГНПП “Системные технологии”, 1998.– 245 с.

Монографії (4 автори)

1. Основы создания гибких автоматизированных производств/

   Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музычук, А.Е.Грида-

   сов/ Под ред. Б.Б.Тимофеева.– К.: Техніка, 1986.– 144 с.

Монографії (5 і більше авторів)

1. Металлургия марганца/Б.Ф.Величко, В.А.Гаврилов, М.И.Га-

   сик и др./ Под ред. М.И.Гасика.– К.: Техніка, 1996.– 472 с.

Багатотомні видання

1. История русской литературы: В 4 т./ АН СССР. Ин–т рус. лит.

   (Пушкин. дом).–М., 1982.–Т.3: Расцвет реализма.–876 с.

Перекладні видання

1. Беккерт М. Мир металла. Пер. с нем. М.Я.Аркина / Под

    ред. В.Г.Лютцау.–М.: Мир, 1980.– 148 с.

Підручники (1...3 автори)

1. Грудев А.П., Машкин Л.Ф., Ханин М.И. Технология прокатно-

   го производства: Учебник для вузов.–М.: Арт–Бизнес–Центр,

   Металлургия, 1994.– 656 с.

2. Гасик М.И., Лякишев Н.П., Емлин Б.И. Теория и технология

   производства ферросплавов: Учебник для вузов.– М.: Метал-

   лургия, 1988.– 784 с.

Підручники (4 автори)

1. Технология процессов прокатки и волочения. Листопрокатное

    производство: Учебник для вузов/ М.М.Сафьян, В.Л.Мазур,

    А.М.Сафьян, А.И.Молчанов.– К.: Вища шк., 1988.– 351 с.

    

Підручники (5 і більш авторів)

1. Теорія металургійних процесів: Підручник / В.Б.Охотський,

   О.Л.Костьолов, В.К.Сімонов і ін.– К.: ІЗМН, 1977.–  512 с.

Навчальні посібники (1...3 автори)

1. Адамов І.В., Хітько Л.О. Розрахунки та оптимізація шихти для

   виробництва виливків із сталі та чавуну: Навч. посібник.– К.:

   УМО ВО, 1991.– 176 с.

2. Белай Г.Е., Дембовский В.В., Соценко О.В. Организация метал-

   лургического эксперимента / Под ред. В.В.Дембовского: Учеб.

   пособие.–М.: Металлургия, 1993.– 256 с.

Навчальні посібники (4 автори)

1. Проектирование электрометаллургических цехов: Учеб. посо-

   бие / М.И.Гасик, В.А.Гладких, В.С.Игнатьев, В.М.Шифрин.–

   К.: Вища шк., 1987.– 187 с.

Навчальні посібники(5 і більш авторів)

1. Расчеты нагревательных печей: Учеб. пособие/ Н.Ю.Тайц,

   И.Д.Семикин, Е.М.Гольдфарб и др.– К.: Наука, 1969.–541 с.

    

Атласи

1. Силумины. Атлас микроструктур и фрактограмм/ Ю.Н.Таран,

   А.Г.Пригунова, Н.А.Белов и др. – М.: МИСИС, 1996.– 175 с.

Довідники

1. Ферросплавы: Справ. изд./ В.Г.Мизин, Н.А.Чирков, В.С.Игна-

    тов и др.– М.: Металлургия, 1992.– 415 с.

Довідники (багатотомні видання)

1. Металловедение и термическая обработка стали: Справ.

   В 3–х т. Т.2. Основы термической обработки / Ю.Н.Таран.–

   М.: Металлургия, 1983.– 368 c.

2. Трощенко В.Т. Сосновский Л.А. Сопротивление усталости

    металлов и сплавов: Справ. В 2–х  ч.–К.: Наук. думка, 1987.–

    Ч.1.– 506 с.

Словники

1.Библиотечное дело: Терминол. слов. / Сост.: И.М.Суслова,

   Л.Н.Уланова.– 2-е изд.–М.: Книга, 1986.– 224 с.

Статті у збірниках праць міжнародних конгресів, конференцій

1. Tarakanov A., Severniuk V., Lialiuk V. Mathematical models

    and interactive systems help the blast furnace process control//

    Proc. VIII  International  Scientific  Conference  “Iron  and Steel-

    making”. –Mala Luchivna (Slovak Republic).–1998.– P.105–108.

Статті у технічних журналах

1. Таран Ю.Н., Черновол А.В. Чугун с шаровидным графитом  

   (50-летний путь развития производства) // Металл и литье

   Украины .– 1996.– № 6.– С. 6–13.

2. Исследование процесса растворения ферросилиция в жидком

   чугуне/ В.Б.Бубликов, В.В.Суменкова, В.П.Латенко, С.П.Несте-

   рук // Процессы литья.– 2007.– №3.– С. 18–23.

3. Василенко Н.Є. Громадсько–політична та культурно–освітня

   діяльність І.М.Труби // Питання історії України. Історико–

   культурні аспекти: Зб. наук. праць.– Д.: 1993.– С. 72–79.

4. Технологические основы внеагрегатной окислительной дефос-

   форации стали твердыми шлакообразующими смесями /  

   В.А.Вихлевщук, В.А. Мелеков, В.С.Харахулах и др.– Металл

   и литье Украины.–1994.– №6.– С.13–15.

Тези доповідей

  1.  Литвин В.М. Втрати України в Другій світовій війні // Українська історична наука на сучасному етапі розвитку: II Міжнар. наук. конг. укр. істориків. Кам’янець–Подільський, 17–18 верес. 2003 р.– Кам’янець–Подільський, 2005.–Т.1.– С.23–26.

Методичні вказівки

1. Методические указания и справочные данные для выполнения

   технологической части дипломного проекта для студентов спе-

   циальности 11.06. Ч.1/ Сост.: Н.П.Котешов, Е.В.Колотило,

   Л.Х.Иванова, В.Е.Хрычиков.–Д.: ГМетАУ, 1996.– 100 с.

Дисертації

1. Шатоха В.І. Управління якістю чавуну за умов розширен–

   ня наливної бази доменної плавки на основі фізико–хіміч–

   ного аналізу процесів шлакоутворення: Дис. ... д–ра техн.

   наук: 05.16.02.–Д., 1998.– 306 с.

Автореферати дисертацій

1. Поликарпов В.С. Философский анализ роли символов в

   научном познании: Автореф. дис. ... канд. техн. наук / Моск.

   гос. пед. ин–т.– М., 1995.– 15 с.

Препринти

1. Пономаренко Л.А., Буадзе В.В. Математические модели

   и алгоритмы сбора и обработки информации в АСУТП

   непрерывных станов горячей прокатки.– К.: 1976.–37 с.

   (Препринт/ АН Украины. Ин–т математики; 73,74).

Депоновані наукові праці

1.Меликов А.З., Константинов С.Н.Обзор аналитических мето-

  дов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслужи-

  вания / Науч. произв. корпорация “Киев. ин-т автоматики”.– К.,

  1996.– 44 с.– Рус.– Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210–

  Ук96 // Реф. в  Автоматизация производственных процессов.–

  1996.– № 2.

Звіти про науково–дослідні роботи

1. Исследование и разработка теплорегулируемых форм, ме-

   тодов контроля и регулирования служебных свойств при

   производстве валков с литыми ручьями: Отчет о НИР (за-

   ключит.) / Днепропетр. металлургич. ин-т .–232–6/72;

   № ГР 72016901; Инв.№ Б 218325.– Д.,1968.– 40 с.

Патенти

1. ЕПВ (ЕР) з.№ 0292205, МКИ С21С 1/02; 7/064. Реагенты,

   применяемые в металлургическом производстве/FOSECO

   INTERNATIONAL LIMITED (GB); Schaefer F.(DE).-

   № 88304328.3; Заявл.13.05.88; Опубл.23.11.88, Изобретения

   стран мира.–1989.–Вып.68, № 7.– С.21; Приор.22.05.87 GB

   8712168.

2. Пат. 1337. Украина. МКИ В 22 D 27/20, В 22 D 13/00. Спо-

   соб центробежного литья биметаллических прокатных

   валков / Белай Г.Е., Матвеева М.О., Бидаш А.В.  и др.–

   № 93250308; Заявл. 23.03.91; Опубл.25.03.94, Бюл.№ 1.– 2с.

Авторські свідоцтва

  1.  Линейный импульсный модулятор: А.с. 1626362. Украина.

Н03К07/02 / В.Г.Петров.– № 4653428/21; Заявл. 23.03.92; Опубл. 30.03.93, Бюл.№ 13.– 4 с.: ил.

Каталоги

1. Автоматические, комплексно-механизированные, поточ-

   ные линии и автоматизированные комплекты оборудова-

   ния для литейного производства, выпускаемые заводами

   ВПО «Литмаш»: Каталог.– М.: НИИмаш, 1979.– 120 с.

 

Стандарти

1. ДСТУ 4121: 2002 / Метали чорні вторинні. Загальні технічні

   умови.– Чинний від 2003–10–01.–К.:Державний комітет

   України з питань технічного регулювання та споживчої полі-

   тики, 2003.– 35 с.

Прейскуранти

1. Прейскурант № 2501. Оптовые цены на отливки, поковки

   и горячие штамповки.– М.:Прейскурантиздат, 1990.– 188 с.

Технологічні інструкції

1. Типовая инструкция по эксплуатации тепловых электро-

   станций: ТИ 34-70-044-95; Утв.Гл. техн. упр. по эксплуатации

   энергосистем 01.10.95; Срок действия с 01.01.96 до 01.01.2005/

   М–во энергоснабжения Украины.– К., 1996.– 43 c.

Електронний ресурс

1. 1.Розподіл населення найбільш численних національностей за стат-

  тю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти

  [Електронний ресурс]: За даними Всеукр. перепису населення

  2001 р. / Держ. ком. статистики України; Ред. О.Г.Осауленко.– К.:

  СD-вид-во «Інфодиск», 2004.– 1 електрон. опт. диск (CD-ROM):

  цв; 12 см.– (Всеукр. перепис населення, 2001).– Систем. вимоги:

  Pentium-266; Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP.– Заго-

  ловок з титул. екрану.

  1.  Форум: Електрон. інформ. бюл. – 2005. № 118. – Режим доступу:

http:/www.mcforum.vinnitsa.com/mail-list/118.html.– Заголовок з екрану.

  1.  Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні

ресурси науці, культурі та освіті: (Підсумки 10-ї міжнар. конф.

«Крим-2003») [Електронний ресурс] / Л.Й.Костенко, А.О.Чекма-рьов, А.Г.Бровкін, І.А.Павлуша // Бібл. вісн.– 2003.– №4.– С.43.–

Режим доступу до журн.: http:/www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03

klinko.htm.


Додаток К

Приклади оформлення ілюстрацій

1, 4 – зразки для визначення хімічного складу, 2 – зносостійкості, 3, 6, 7 – механічних випробувань, 5 – металографічних досліджень

                     Рис. К.1 – Схема розрізання дослідних виливків

а

б

а– границя міцності при вигині, б– при розтягу;

1– дослідний валок, 2– валок серійного виробництва

       Рис. К.2 – Властивості чавуну по перерізу бочок валків


Додаток Л

Приклад заповнення окремої специфікації складального креслення

до дипломного проекту

Фор

мат

Зо-на

Пози-

ція

Позначення

Найменування

К-сть

Прим.

Документація

А1

ЕМФ.7.090403.ДП.05СК

Складальне креслення

Складальні одиниці

1

Верхня напівформа

1

2

Нижня напівформа

1

3

Ливарний стрижень № 1

4

Стандартні вироби

4

Опока 0272-0003

ГОСТ 14979-69

1

5

Опока 0272-0001

ГОСТ 14979-69

1

6

Штир напрямний 0290-0206

ГОСТ 22965-78

1

7

Штир центруючий 0290-

0205 ГОСТ 22965-78

1

 

Е М Ф.   7.090403.  ДП. 05 СК

Зм.

Лист

№ докум.

Підп

Дата

Розроб.

Синьов С.В

Ливарна форма.

Складальне креслення

Літ.

Лист

Листів

Керівник

Кірія Г.Ш.

д

т

1

2

Консульт.

Кірія Г.Ш.

МОНУ  НМетАУ

Каф. ливарн. виробниц.

Група МЛ-03

Н.контр.

Доценко Ю.В.

Затвердив

Хричиков В.Є.


Фор

мат

Зона

Пози-

ція

Позначення

Найменування

К-сть

Прим.

8

Втулка центруюча 0290-1051

ГОСТ 15019-69

2

9

Втулка напрямна 0290-1251

ГОСТ 15019-69

2

10

Гайка М20-6Н.5

ГОСТ 5927-70

2

11

Шайба 20 65Г ГОСТ 6402-70

2

Матеріали

12

Формувальна суміш

135 кг

13

Стрижньова суміш

 17 кг

Е М Ф. 7.090403. ДП. 05 СК

Лист

2

Зм.

Лист

№ докум

Підп

Дата

Додаток М

Розміри та зразок заповнення основного напису на кресленні

ЕМФ.7.090403. ДП.03СК

Корпус.

Технологічні вказівки

елементів ливарної

форми

Літера

Маса

Масш.

Зм.

Лист

№ докум.

Підп

Дата

д

т

1:5

Розроб.

Петров П.О.

Керівник

Кірія Г.Ш.

Консульт.

Кірія Г.Ш.

Лист      3

Листів     7

СЧ20 ГОСТ 1412–85

МОНУ  НМетАУ

Каф. ливарн. виробництва

Група МЛ-03

Н.контр.

Доценко Ю.В.

Затвердив

Хричиков В.Є.

Рисунок М.2 –  Зразок заповнення основного напису


Перелік посилань

  1.  Закон України «Про вищу освіту»
  2.  Закон України «Про освіту»
  3.  Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 2 червня 1993 р., №161 та зареєстроване Міністерством юстиції України 23 листопада 1993 р., №173.
  4.  ДСТУ3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»
  5.  ДСТУ 1.0-2003 «Національна стандартизація. Основні положення»
  6.  Дсту 1.2-2003 «Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів»
  7.  ДСТУ 1.3-2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов»
  8.  ДСТУ 1.5-2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів»
  9.  ДСТУ2. - ГОСТ 2.001-2000 «Єдина система конструкторської документації (ЕСКД). Загальні положення»
  10.   ГОСТ 14.004-83 «Единая система технологической подготовки производства. Термины и определения основных понятий»
  11.   ГОСТ 2.111 -68 «Единая система конструкторской документации. Нормоконтроль».
  12.   ГОСТ 15.101-98 «Система разработки и постановки продукции на производство. Порядок выполнения научно-исследовательских работ»


Навчальне видання

Валерій Петрович Іващенко

Аркадій Костянтинович Тараканов

Анатолій Михайлович Должанський

Олександр Дмитрович Рожков

Людмила Харитонівна Іванова

Світлана Леонідівна Ринкевич

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ

Навчальний посібник

Підписано до друку 2.10.2008. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк офсет.

Облік.-вид. арк. 4,29. Умов. друк. арк. 4,24. Тираж 150 пр. Замовлення № 42.

Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 4

___________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


EMBED CorelDRAW.Graphic.10  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51494. Установка нескольких операционных систем на разные жесткие диски 61 KB
  Предположим что в компьютере уже есть жесткий диск № 1 с тремя операционными системами: Windows 2000 в первом первичном разделе; Windows ХР во втором первичном разделе; Linux в логическом разделе. Допустим требуется подключить еще один чистый жесткий диск № 2 и установить на него следующие операционные системы: Windows XP в первый первичный раздел; Windows 2000 во второй первичный раздел Linux другую разновидность в логический раздел. Первичный раздел №1 Первичный раздел №2 Логические разделы Windows 2000 Windows XP Linux...
51495. Установка и настройка сервера Lotus Domino 1.55 MB
  Lotus Notes является платформой для построения приложений автоматизации управленческих и документных процессов. Особенностью системы является объектно-ориентированная архитектура, благодаря которой возможно создание информационных систем, автоматизирующих работу со сложно-структурированными данными и неформализованными динамическими процессами.
51496. Основы маркетинга 243.5 KB
  ОТКРЫТИЕ МАРКЕТИНГА Вступительная статья Это что ирония Отнюдь. На такой вывод наталкивает сам факт появления книги Основы маркетинга с переводом которой знакомит советского читателя издательство Прогресс. Ее автор Филип Котлер профессор маркетинга Северо-Западного университета США один из активных деятелей Американской ассоциации маркетинга.
51497. Социальные основы маркетинга: удовлетворение людских потребностей 411.5 KB
  Дать определение маркетинга и рассказать о его роли в экономике. Рассказать чего именно ждут от системы маркетинга покупатели продавцы и рядовые граждане. Повседневное воздействие маркетинга на потребителей Маркетинг затрагивает интересы каждого из нас в любой день пашей жизни.
51498. Системы маркетинговых исследований и маркетинговой информации 540.5 KB
  Рассказать о значении информации для фирмы. Маркетинговые исследования ― залог успеха шампуня и кремаополаскивателя Агри Шампунь Агри и кремополаскиватель Агри фирмы Джонсон вакс оказались двумя из самых успешных новинок последнего времени в категории средств личной гигиены. А для специалистов фирмы Фреда Нордина и Нила Деклерка за успехом этих товаров стоит почти десятилетие напряженного труда который называют еще проведением маркетинговых исследований. Отделу исследований и разработок фирмы дали задание создать обезжиренный...
51499. Потребительские рынки и покупательское поведение потребителей 446.5 KB
  Описать процесс восприятия потребителем товаровновинок. человек ежегодно потреблявших товаров и услуг на общую сумму около 18 трлн. Совершеннолетние молодые люди представляют собой привлекательный рынок в силу нескольких причин: 1 они восприимчивы к идее опробования новых товаров; 2 в большей мере настроены тратить нежели откладывать деньги; 3 будут дольше выступать в роли покупателей4. Во врезке 10 приводится несколько примеров влияния географического местоположения на характер выбора товаров.
51500. Сегментирование рынка, выбор целевых 459.5 KB
  Перечислить основные принципы сегментирования потребительских рынков и рынков товаров промышленного назначения. Как руководство Кокаколы так и руководство Пепсико намерены продолжать политику сегментирования рынка при создании новых товаров. Роджер Энрико из фирмы Пепсико подчеркивает значение демографических тенденций в качестве отправной точки при создании новых товаров ибо по мере старения населения будут меняться и его нужды и его потребности а это даст ключи к дальнейшему сегментированию1. В этом случае продавец производит...
51501. Разработка товаров: подход к разработке новых товаров и проблемам жизненного цикла товара 433.5 KB
  Перечислить и охарактеризовать этапы процесса разработки нового товара. Рассказать как меняется стратегия маркетинга по ходу жизненного цикла товара. На лице товара начали появляться морщины.
51502. Методы распространения товаров: каналы распределения и товародвижение 534 KB
  Для того чтобы добиться с помощью прямого маркетинга экономичности системы массового распределения многим производителям нужно было бы стать посредниками в продаже товаров других производителей. На потребительских рынках этим посредником обычно бывает розничный торговец а на рынках товаров промышленного назначения им нередко оказывается агент по сбыту или брокер. На потребительских рынках такими посредниками обычно становится оптовый и розничный торговцы на рынках товаров промышленного назначения это могут быть промышленный дистрибьютор и...