44224

Охорона праці. Методичні вказівки

Дипломная

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розділу дипломного проекту Охорона праці Затверджено на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності і інженерної екології Протокол № 3 від 30. Харків ХДТУБА 2010 Методичні вказівки до виконання розділу дипломного проекту Охорона праці для студентів спеціальностей....

Украинкский

2013-11-11

371 KB

41 чел.

                                            Міністерство освіти і науки України

                                             ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

                                   УНІВЕРСИТЕТ

                             БУДІВНИЦТВА ТА  АРХІТЕКТУРИ 

                              

                                   

                           

Спеціальності: 7.030502,                                                                                                                                                                                                                                     8.030502  

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу дипломного проекту «Охорона праці»

 

Харків 2010



Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальності: 7.030502,                                                                                                                                                                                                                                      8.030502  

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розділу дипломного проекту «Охорона праці»

Затверджено на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності і інженерної екології

Протокол 3   від  30.09. 2009 р.

Харків ХДТУБА 2010


Методичні вказівки  до виконання розділу дипломн
ого проекту «Охорона праці» для студентів спеціальностей: 7.030502, 8.030502 «Економічна кібернетика» / Укладачі: О.В.Нестеренко, О.М. Масс, В.І.Остапенко - Харків: ХДТУБА, 2010- 22с.

 

Рецензент: Ю.М. Житінський

Кафедра безпеки життєдіяльності та інженерної екології

    

ВСТУП

Прийняті в дипломних проектах архітектурно-планувальні, конструктивні, технологічні й організаційні рішення повинні забезпечувати безпечні умови робіт.

Ці рішення розробляються відповідно до  індивідуальних завдань, які видаються консультантом викладачем кафедри охорони праці на спеціальному бланку з позначенням спеціальності дипломника. Завдання може бути доповнене або уточнено залежно від  теми дипломного проекту.

Розроблені рішення повинні носити нормативно обґрунтований характер.

Якщо окремі питання з охорони праці розглядаються в інших розділах дипломного проекту, то в даному розділі виконуються на це відповідні посилання з указаннями сторінок записки.

Консультант підписує пояснювальну записку.

1 ЗМІСТ РОЗДІЛУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

"ОХОРОНА ПРАЦІ"

Інженерні рішення щодо охорони праці повинні містити питання, пов'язані з виробничою санітарією, технічною та пожежною безпекою.

2 НОРМАТИВНА БАЗА ПРОЕКТУ

Розділ "Охорона праці" розробляється відповідно до вимог наступних нормативних документів:

ГОСТ 12.0.003-74 Опасные и вредные производственные факторы.

ГОСТ 12.1.002-84 Электрические поля промышленной частоты.

ГОСТ 12.1.003-83 Шум. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования.

                    ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху

                рабочей зоны.

                ГОСТ 12.1.007-76 Вредные вещества. Классификация и общие

                требования безопасности.

ГОСТ 12.1.012-90 Вибрационная безопасность. Общие требования.

                    ГОСТ 12.1.019-79 Электробезопасность. Общие требования и

                  номенклатура видов защиты.

                     ГОСТ 12.1.030-81 Электробезопасность. Защитное заземление,

                   зануление.

     ГОСТ 12.1.044-89 Пожаробезопасность веществ и материалов.


                  
 Спеціальності:  7.030502,  

                                                                                                                 8.030502  Ек,Екб

З А В Д А Н Н Я

Для розділу „ОХОРОНА ПРАЦІ” в дипломному проекті на тему:

____________________________________________________________________

Студента гр. _______________________________________

1  ПРАВОВІ І НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

    1.1 Законодавча та нормативна база щодо охорони праці в Україні.

1.2 Нормативні акти про охорону праці для користувачів комп’ютерної техніки.

2  ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

2.1 Основні шкідливі виробничі фактори в системі «людина-комп’ютер-середовище» і профілактичні заходи та засоби щодо збереження здоров’я і підвищення рівня працездатності користувачів комп’ютерів.

2.2 Детальніше розглянути ____________________________________

____________________________________________________________

3  ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

         3.1  Загальні вимоги щодо безпеки під час експлуатації комп’ютерної техніки.   

         3.2 Основні організаційні та технічні заходи і засоби щодо забезпечення електробезпеки.

3.3 Комп’ютерний розрахунок _____________________ заземлення ________________________________________ за варіантом №_________

   4  ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1  Загальні вимоги щодо пожежної безпеки в приміщеннях відеодисплейних терміналів.

        4.2 Обладнання приміщень пожежним водопостачанням, пожежною сигналізацією, автоматичними системами пожежогасіння.

Видано «_____» _________ 201_ р.             Консультант         _______________

3  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

3.1 Правові і нормативні основи охорони праці 

3.1.1 Законодавча та нормативна база охорони праці в Україні

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов'язаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної  політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення», Закон України  «Про охорону праці» та Закон України  «Про пожежну безпеку». Окремі питання правового регулювання у галузі охорони праці містяться в деяких інших законах України. Крім законодавчих актів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюються підзаконними нормативними актами: Указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Уряду України, нормативними актами міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади. Прикладом підзаконного нормативно-правового акту з питань охорони праці є «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах».

До спеціальних законодавчих актів відносяться державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці   ( ДНАОП ) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Важливими документами з охорони праці є правила, в яких наведені вимоги щодо персоналу, до санітарно-побутового забезпечення працюючих,  до технологічних процесів і обладнання, заходів та засобів захисту робочих-будівельників від травм та професійних захворювань.

             3.1.2 Нормативні акти про охорону праці для користува-   чів комп'ютерної  техніки.

Питаннями охорони праці в міжнародному масштабі та розробкою конвенцій, рекомендацій щодо різних соціально-правових проблем займається Міжнародна Організація праці (МОП). 3а роки діяльності МОП підхід до проблем охорони праці значно розширився і переріс у всеосяжну систему, метою якої  є досягнення найвищого рівня безпеки та гігієни праці в усіх галузях та професіях. У повній мірі це стосується і користувачів комп'ютерів з огляду на значне поширення цієї професії  в усьому світі.

Першою країною, яка почала займатися створенням стандартів, що регламентують роботу з комп'ютерами, є Швеція. На шведські стандарти опираються практично всі ведучі фірми-виробники комп'ютерної техніки. Розробкою загальних єдиних нормативних документів для користувачів відеодисплейних терміналів (В Д Т) займаються кілька міжнародних організацій, а саме: - міжнародна організація із стандартизації  (I S О), комітет з ергономіки міжнародної організації з стандартизації (ТС  159 ) із європейська організація з стандартизації (С Е N). На сьогодні найбільш поширеним нормативним   документом,  що регламентує    роботу   користувачів ВДТ, є    І S О 9241.

Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ВДТ в Україні є ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин». Дані Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги щодо обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (ЕОМ) та працівників, які виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ і роботи з застосуванням ЕОМ, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації  робіт з експлуатації  ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.

Окрім ДНАОП 0.00-1.31-99 найпильнішої уваги заслуговують Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ( Д Сан ПіН 3.3.2-007-98 ). Дані Санітарні правила містять вимоги: щодо виробничих приміщень з ЕОМ, режимів праці та відпочинку операторів, параметрів виробничого середовища, організації і обладнання робочих місць та щодо профілактичних медичних оглядів.

Важливим нормативним актом є «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Гігієнічна класифікація умов праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

3.. 2.  Виробнича    санітарія

Основні шкідливі виробничі фактори в системі „людина - комп'ютер-середовище” і профілактичні заходи та засоби щодо збереження здоров'я і підвищення рівня працездатності користувачів комп'ютерів.

Дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я   (ВООЗ) показали, що у професійних операторів та канцелярських службовців, які в своїй діяльності використовують ВДТ, частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Вже в перші роки впровадження ВДТ була зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на загальне недомагання, передчасне стомлювання, головний біль, порушення функцій органів зору, які здійснювали несприятливий психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність операторів. Сучасна професія користувача ВДТ належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій, одноманітною позою, великою кількістю стереотипних висококоординованих рухів, що виконуються лише м'язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності, значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу, роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. Крім того, в процесі роботи з дисплеями на електронно-променевих трубках виникає вплив на користувача цілої низки факторів фізичної природи - електростатичні поля, радіочастотне та рентгенівське випромінювання тощо.

Характер роботи користувачів ЕОМ може призвести до появи низки хворобливих симптомів, що об'єднані загальною назвою — синдром довготривалих статичних навантажень (СДСН). Повідомляється про захворювання шкіри у користувачів комп'ютерів, які проявляються у вигляді висипки, лущення шкіри, еритеми, дерматитів. Праця операторів ВДТ пов'язана з низкою стрес-факторів, які можуть спричинити розлади центральної нервової системи (ЦНС). Електромагнітні поля, що генеруються комп'ютером, можуть бути причиною порушення репродуктивної функції у жінок. Вказується на збільшення відсотка хвороб органів травлення у осіб, які інтенсивніше використовували ВДТ. Можуть мати місце застійні процеси в області малого таза, що може викликати гінекологічні порушення. Тривале обмеження навантаження на м'язовий апарат може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда. Зміна балансу іонного складу повітря робочої зони (збільшення кількості позитивних іонів) призводить також до несприятливого впливу на здоров'я користувачів ЕОМ. Особливу небезпеку щодо впливу на здоров'я представляє підвищена концентрація озону (від лазерного принтера та дисплея). Тривале перебування в електричному полі, що створюється електростатичними зарядами (від моніторів) може спричинити бронхо-легеневі захворювання, порушення серцево-судинної системи.

У світовій практиці профілактика порушень стану здоров'я користувачів ВДТ за допомогою технічних засобів здійснюється в основному за такими напрямками :

- вдосконалення конструкції апаратного забезпечення, а в першу чергу ВДТ;

- розробка та застосування захисних засобів.

Так, наприклад, корпуси дисплеїв стали екранувати. Завдяки цьому електричне та електростатичне поля вдалося знизити до фонових значень.

З'явились і "розумні" дисплеї, які автоматично змінюють яскравість зображення на екрані залежно від зміни зовнішньої освітленості на робочому місці, зменшуючи тим самим переадаптацію зору, а відтак і втомлюваність користувача ЕОМ. Відбулися зміни в конструкції електро-променевої трубки (ЕПТ). 3амість скла з люмінофором з'явились багатошарові екрани, які поглинають більшу частину випромінювань, мають антиблискові властивості і гарну роздільну здатність. Змінилась і форма екранів, вони стали абсолютно плоскими, відбувається процес швидкого вдосконалення і розповсюдження рідинно - кристалічних та плазмових екранів, які в недалекому майбутньому витісняють дисплеї на ЕПТ.

Відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98 (Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин) у виробничих приміщеннях та на робочих місцях з ВДТ та ПК мають бути забезпечені оптимальні значення параметрів мікроклімату - температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря. Для цього приміщення, в яких розташовані комп'ютеризовані робочі місця повинні бути обладнані системами опалення. Найкраще вирішення цього питання - встановлення кондиционерів, які автоматично підтримують задані параметри мікроклімату.

Необхідні концентрації позитивних та негативних іонів у повітрі робочих зон можна забезпечити застосуванням:

-генераторів негативних іонів;

-установок штучного зволоження;

-кондиціонерів;

-примусової вентиляції (провітрювання приміщень, системи загально-обмінної припливно-витяжної вентиляції, системи місцевої вентиляції тощо)

-захисних заземлених екранів.

Припливно-витяжна вентиляція є також дійовим засобом щодо запобігання несприятливого впливу озону та інших шкідливих речовин.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення повинне відповідати вимогам СНиП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования, ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», де основною вимогою є необхідність створення на робочій поверхні освітленості, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах встановлених норм. Освітлення у приміщенні з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє  за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинне бути боковим, бажано одностороннім. Найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід, це дасть змогу усунути небажану засліплюючу дію сонячних променів. Вікна необхіно обладнати регульованими пристроями ( жалюзі, завіски, зовнішні козирки тощо ).

Поверхня підлоги приміщення з ВДТ має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого  прибирання, мати антистатичні властивості. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з комп'ютером, повинна становити не менше ніж 6,0 кв.м , а об'єм приміщення - не менше ніж 20,0 куб.метрів. Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Правильно підібране пофарбування виробничих приміщень та обладнання допомагає забезпечити сприятливе зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє підтриманню у виробничому приміщенні чистоти та порядку.

Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню продуктивності його праці. Організація робочого місця передбачає :

- правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

- вибір ергономічного обгрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

-   раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

-   урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Поряд з технічними, організаційними та іншими заходами і засобами щодо збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів ВДТ значна увага повинна приділятись медичним профілактичним заходам. До вказанних заходів в основному належать :

- медичні огляди (попередні та періодичні);

-  раціональне і профілактичне харчування;

-  спеціальні вправи, самомасаж та психофізіологічне розвантаження.

Детальніше розглянути: приміщення для ВДТ довжиною а = 7 м, шириною в = 4,5 м, висотою h = 3.5 м. Визначити кількість комп'ютеризованих робочих місць, яку можна розташувати в даному приміщенні. Навести схему приміщення з робочими місцями.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.3 1-99 є неприпустимим розташування приміщень, призначених для роботи з ВДТ у підвалах та на цокольних поверхах. Також забороняється розташовування вибухонебезпечних приміщень категорії А і В ( ОНТП 24-86 ) та виробництв з  «мокрими» технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також над такими приміщеннями або під ними. Окрім того, виробничі приміщення для роботи з ВДТ не повинні межувати з  приміщеннями, в яких рівень  шуму і вібрації  перевищує допустимі значення.

Уважаємо, що дане приміщення відповідає вищезазначеним вимогам і  переходимо до визначення можливої кількості  комп'ютеризованих робочих міць, які можна розмістити в даному приміщенні.

Оскільки площа приміщення S = ахв=7х4,5=5кв.м, а площа на якій  розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше 6,0 кв.м., то в даному приміщенні  можна розмістити не більше п' яти  комп'ютеризованих робочих місць.

Перевіримо, чи відповідає це число нормативу щодо мінімального об'єму приміщення на одне робоче місце з ВДТ (V =20 куб. м. ). Об'єм приміщення становить S  хh= = 31,5 х 3,5 = 110,25 куб.м. а об'єм,що припадає на одне робоче місце – 110,25 : 5 = 22,05 куб.метрів. Таким чином норматив щодо об'єму приміщення на одне робоче місце виконується.

Планування розміщення комп'ютеризованих робочих місць у приміщенні проводимо з урахуванням наступних вимог:

-робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані  не менше 1 м від стіни зі світловими прорізами (вікнами);

-відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою за 1,2 м;

-відстань між тильною   поверхнею одного  ВДТ та екраном іншого не повинна бути  меншою за 2,5 м;

-прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1м;

Необхідно також врахувати розміри меблів на комп'ютеризованих робочих місцях, зокрема, робочого столу. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 рекомендовані розміри столу для робочого місця з ВДТ становлять: висота - 725 мм, ширина- 600- 1400 мм,  глибина 800-1000 мм. Приймаємо, що робочий стіл має такі  розміри: ширина- 1200 мм, глибина- 800 мм.

Найкраще розмістити комп'ютеризовані робочі місця рядами вздовж стіни з вікнами. Це дасть змогу  виключити дзеркальне відбиття на екрані ВДТ джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх у поле зору операторів, що погіршує їх зорову роботу.

Наводимо план виробничого приміщення з комп'ютеризованими робочими місцями

1-комп'ютеризоване робоче місце з ВДТ; 2- сонцезахисні жалюзі; 3-     шафи для зберігання дискет та програмного забезпечення; 4 –шафи для зберігання документації та фахової літератури.

Рисунок 1- План виробничого приміщення з комп'ютеризованими     

                                          робочими місцями

3.3  Техніка безпеки

3.3.1 Загальні вимоги безпеки  експлуатації комп'ютерної техніки

Основним нормативним документом, який визначає вимоги до безпечної експлуатації обчислювальної техніки, є ДНАОП 0.00-1.31 -99 „Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”.

У Правилах наведені загальні положення щодо безпеки праці з ЕОМ, вимоги щодо виробничих приміщень,  їх освітлення, вимоги щодо рівнів шуму та вібрації, вентиляції, опалення та кондиціонування в приміщеннях з ВДТ, вимоги до параметрів мікроклімату на робочих місцях користувачів комп'ютерів, вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів, вимоги щодо електробезпеки, обладнання, розміщення устаткування та організації робочих місць, вимоги щодо безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, вимоги щодо виробничого персоналу, режимів праці та відпочинку. Наведені також обов'язки, права та відповідальність за порушення правил.

Організація (установа) зобов'язана на базі ДНАОП 0.00-1.311-99 розробити і запровадити інструкцію щодо охорони праці для користувачів обчислювальної техніки.

Згідно з інструкцією,  до роботи з комп'ютерною технікою можуть бути допущені особи, які засвоїли відповідний практичний курс, ознайомилися з інструкцією і отримали інструктаж з охорони праці на робочому місці, пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо роботи з ВДТ.

Слід дотримуватись встановлених вимог щодо безпеки перед початком роботи, наприклад, перед ввімкненням ЕОМ в мережу необхідно переконатись у наявності заземлення обладнання, у справності шнура живлення та інших провідників. Перевірити надійність і  правильність встановлення апаратури на робочому столі, увімкнути систему кондиціонування робочого приміщення, відрегулювати освітленість робочого місця тощо.

У разі виявлення будь-яких несправностей роботу розпочинати не можна і слід повідомити про це керівника або іншу відповідальну особу.

Під час виконання роботи забороняється працювати без належного освітлення, закривати вентиляційні отвори апаратури, залишати без нагляду ввімкнене обладнання, допускати до роботи на обладнанні сторонніх осіб.

І з метою профілактики негативного впливу на здоров'я шкідливих виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку. Після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10-15 хвилин. Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також проводити сеанс психофізіологічного розвантаження у спеціально обладнаному приміщенні.

Після закінчення роботи слід вимкнути принтер, дисплей, процесор і інше  обладнання, витягнути з розеток штепсельні вилки, прибрати робоче місце, ретельно вимити руки теплою водою з милом, вимкнути також кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

3.3.2 Основні організаційні та технічні заходи і засоби щодо забезпечення електробезпеки

На виробництві більшість машин і механізмів приводяться в дію з допомогою електричної енергії. Електричний струм застосовується також у будівництві для прогрівання грунту та бетону в зимовий період, під час електрозварювальних робіт, для освітлення тощо.

Електронно-обчислювальні машини та персональні комп'ютери (далі ЕОМ),  їх периферійні пристрої та інше устаткування також живляться від мережі електричного струму. Основними причинами, що призводять до травматизму і пожеж при експлуатації електрообладнання, є:

- несподівана поява напруги там, де її в нормальних умовах не повинно бути (корпуси електричного устаткування, інші струмопроводні частини машин і механізмів тощо);

-дотик людини до неізольованих струмонесучих частин електрообладнання;

-  потрапляння людини в зону короткого замикання фазового провідника на землю    (виникає так звана «крокова » напруга);

- неузгодження і помилкові дії обслуговуючого персоналу, відсутність нагляду.

Електробезпека робіт значною мірою залежить від якості навчання робітників, правильної організації робочих місць і своєчасного контролю ведення робіт з застосуванням електричної енергії.

Технічні засоби забезпечення електробезпеки включають: ізоляцію струмопровідних частин електрообладнання, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, малі напруги, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

Одними з найбільш важливих технічних заходів щодо забезпечення електробезпеки можна вважати захисне заземлення  і  занулення.

Захисне заземлення – це навмисне електричне зєднання з землею металевих неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитись під напругою, наприклад, внаслідок  порушення ізоляції електроустановки, падіння проводу тощо. Призначення захисного  заземлення – перетворення замикання на корпус на замикання на землю з метою зниження напруги дотику до безпечних величин. Галузь застосування захисного заземлення – трифазові трипровідникові мережі змінного струму напругою до 1000 В, з ізольованою нейтраллю.

Захисне занулення полягає в приєднанні до багаторазового заземленого нульового провідника електричної мережі корпусів та інших конструктивних металевих частин електрообладнання, які не знаходяться під напругою, але внаслідок пошкодження ізоляції можуть опинитися під нею. Призначення занулення – усунення небезпеки ураження електричним струмом у разі порушення ізоляції і появи на корпусі обладнання небезпечної напруги. Принцип дії занулення – перетворення пробою на корпус на одноразове коротке замикання, тобто замикання між фазовим та нульовим провідниками з метою  створення струму, здатного забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично відєднати пошкоджену установку від живлячої електромережі.

Захисне занулення застосовують у трифазових чотирипроводових мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю. Схема занулення вимагає наявності в мережі нульового проводу, заземлення нейтралі джерела струму та повторного заземлення нульового проводу.

3.3.3 Розрахунок захисного заземлення електрообладнання

Вихідні дані до розрахунку прийнято за варіантом10

Грунт - глина, питомий опір грунту ρ=60 Ом х М, розташування електродів - у ряд, довжина заземлювачів lв=2,4 м,  діаметр заземлювачів dв= 0,06 м, діаметр з'єднувального горизонтального електрода dг= 0,01 м (для всіх варіантів), глибина траншеї, в якій забиваються вертикальні електроди-заземлювачі t0=0,6 м ( для всіх варіантів ), відношення відстані між електродами до їх довжини d /lв = 1 , допустимий опір  захисного заземлення  Rз≤ 4 Ом.

Метою розрахунку є визначення необхідної кількості вертикальних електродів - заземлювачів за умови, що загальний опір заземлюючого пристрою не буде перевищувати нормованого значення  4 Ом.

Розрахунок:

1 Приводимо принципову схему і конструкцію занулення включаючи повторне заземлення електроустановки з  розмірами згідно варіанту.

2 Для розрахунку використовуємо комп'ютерну програму

« ЗАЗЕМЛЕННЯ».

3 Наводимо результати розрахунку ( необхідну кількість вертикальних електродів заземлювачів і розрахунковий загальний опір заземлювального пристрою).

Рисунок 2- Схема заземлення

3.3.4 Розрахунок повторного заземлення нульового приводу

Вихідні дані до розрахунку прийнято за варіантом15:

Грунт – кам’янистий, питомий опір грунту ρ=900 Ом х М, розташування електродів – уздовж контуру, довжина вертикальних електродів - заземлювачів lв=1,6 м,  діаметр заземлювачів dв= 0,02 м, діаметр з'єднувального горизонтального електрода lг= 0,01 м (для всіх варіантів), глибина траншеї, в якій забиваються вертикальні електроди-заземлювачі t0=0,6 м ( для всіх варіантів ), відношення відстані між електродами до їх довжини d /lв = 3 , допустимий опір  захисного заземлення  Rз≤ 10 Ом.

Метою розрахунку є визначення необхідної кількості вертикальних електродів - заземлювачів за умови, що загальний опір заземлюючого пристрою не буде перевищувати нормованого значення  10 Ом.

Розрахунок

1 Наводимо принципову схему (рис.2) і конструкцію занулення включаючи повторне заземлення нульового провідника мережі з розмірами відповідно до варіанта.

2. Для розрахунку використовуємо комп'ютерну програму

« ЗАЗЕМЛЕННЯ».

3. Наводимо результати розрахунку ( необхідну кількість вертикальних електродів - заземлювачів і розрахунковий загальний опір заземлювального пристрою n=68 шт., R=6,77Ом<[10]

Рисунок 3- Схема заземлення

3.4  Пожежна безпека

3.4.1 Загальні вимоги пожежної безпеки в приміщеннях відеодисплейних терміналів

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України „Про пожежну безпеку". Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згоряння, вогонь, підвищена температура середовища, дим, недостатність кисню, руйнування будівельних конструкцій, вибухи, витікання небезпечних речовин, паніка.

Основними причинами пожеж на виробництві є: необережне поводження з вогнем, незадовільний стан електротехнічних пристроїв і порушення правил їх монтажу та експлуатації, порушення режимів технологічних процесів, несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації, невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Щодня в нашій країні  виникає більше 100 пожеж, в яких гине 5-6 людей. Наносяться величезні матеріальні збитки.

 Відповідно до Закону України „Про пожежну безпеку", забезпечення безпеки підприємства, установи покладено на керівника або уповноважену особу. Керівники зобов'язані :

1 Розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки (в даному випадку в приміщеннях з обчислювальною апаратурою);

2 Розробляти і затверджувати інструкції, положення, правила щодо пожежної безпеки і здійснювати контроль за їх виконанням ;

3 Організовувати навчання працівників щодо пожежної безпеки ;

4 Утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням.

5 Проводити службове розслідування випадків пожеж.

Осіб, які не пройшли інструктаж з пожежної безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працівник зобов'язаний виконувати вимоги щодо пожежної безпеки, а також вживати заходів щодо усунення порушень правил пожежної безпеки, ліквідації пожеж і загорянь. Кожен працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися, працівники повинні знати правила поведінки під час пожежі, шляхи евакуації. У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону (зателефонувати) та керівництво установи і розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

Крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео-термінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами з пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004, Правилами з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими норма тивними документами.

Будівлі та їх  частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче П ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А і Б з метою запобігання  вибухопожежній небезпеці. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами. Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86 МВД СССР Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности), та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідних дверях приміщення.

Сховища носіїв інформації, важливої документації, зопасної техніки слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. В приміщеннях, де знаходяться робочі комп'ютери, слід зберігати лише ті носії інформації, які необхідні для поточної роботи.

Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Приміщення з ЕОМ рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично - допустимої концентрації  вогнегасної речовини. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати згідно з нормами 20 метрів.

3.4.2 Обладнання приміщень пожежним водопостачанням, пожежною сигналізацією, автоматичними системами пожежогасіння

 У комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захисту виробничих приміщень, в тому числі і приміщень з ВДТ, важливе значения має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин та матеріалів. Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів : води, інертних газів, хімічних засобів, порошків тощо. Виробничі приміщення повинні мати системи зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання. Гідранти (зовнішне протипожежне во-допостачання) розташовуються на території підприємства на віддалі не більше  100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін.

 Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава -  10 або 20 метрів. Протипожежний водогін, як правило, об'єднується з господарсько - питтєвим або виробничим водогоном.

 Своєчасне виявлення ознак займання і виклик пожежних підрозділів дає можливість швидко локалізувати осередки пожежі та провести заходи щодо ії ліквідації, а відтак дозволить суттєво зменшити обсяги заподіяної шкоди. Найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнення пожежі вважаються установки електричної пожежної сигналізації (ЕПС). Одним із основних елементів установок ЕПС є пожежні сповіщувачі, які реагують на підвищення температури в приміщенні, появу диму, вогню тощо. В установках ЕПС, якими облаштовані зали з комп'ютерами, передбачаються   контактні

(або безконтактні) елементи для видачі команд у схеми керування автоматичними установками пожежогасіння (А У П), димовловлення, оповіщення про пожежу, вентиляції тощо. Приймально- контрольні прилади, як правило, встановлюють у приміщеннях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

 Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ, та дисплейні зали повинні бути оснащені і системою автоматичної пожежної сигналізації і автоматичною системою пожежогасіння з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення. В інших приміщеннях допускається встановлення теплових пожежних сповіщувачів.

ДОДАТОК А

Перелік питань для проробки в п. 3.2. Детальніше розглянути:

1 Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів, с. 14-16.

2 Особливості роботи користувачів комп'ютерів, с. 16-21 .

3 Зоровий дискомфорт, що формується під впливом роботи за комп'ютером, с. 21-26.

4  Перенапруження скелетно-м'язової системи, с. 26-29.

5  Ураження шкіри, с. 30.

6  Розлади центральної нервово'ї системи, с. 30-32.

7  Порушення репродуктивної функції, с. 32-33.

8  Вплив роботи на комп'ютері на різні системи організму, с. 33-34.

9  Принципи професійного відбору операторів ВДТ, с. 34- 37.

10  Працездатність операторів ВДТ, с. 37-40.

1 1  Вплив мікроклімату виробничого приміщення, с. 71-74.

12 Іонний склад повітря в приміщенні з комп'ютерами, с. 74-75.

13  Забруднення повітря на робочих місцях з ВДТ, с. 75-76.

1 4 Виробничий шум та вібрація на робочих місцях користувачів комп'ютерів,

с. 76-78.

15  Електромагнітні випромінювання в процесі екплуатації дисплеїв на основі електронно-променевих трубок ( ЕПТ ), с. 78-85.

1 6  ВДТ на основі ЕПТ ( електронно-променевих трубок ) як джерело електростатичних полів, с. 85-86.

7  Виробниче освітлення виробничих приміщень з ВДТ, с. 86-90.

1 8 Вимоги щодо виробничих приміщень з використанням комп'ютерів

с. 91-92.

19 Кольорове пофарбування виробничих приміщень де є ВДТ, с. 93-95.

20  Вимоги щодо організації робочих місць користувачів комп'ютерів,

с. 95-96.

2 1 Вимоги щодо виробничих меблів на робочих місцях з ВДТ, с. 101-1 04.

22 Розміщення обладнання на комп'ютеризованих робочих місцях, с. 105-107.

23 Медичні огляди як профілактичні заходи щодо збереження здоров'я та підвищення  працездатності користувачів ВДТ, с. 145-146.

24 Раціональне профілактичне харчування як захід щодо збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів ВДТ, с. 147-148.

25 Спеціальні вправи, самомасаж та психологічне розвантаження як заходи щодо збереження здоров'я та підвищення працездатності користувачів ВДТ,

с. 148-156.

ДОДАТОК Б

Варіанти завдань згідно з п.3.2 щодо визначення можливої  для встановлення кількості комп'ютерів в примщенні з розмірами:

з/п

Довжина приміщення,м

Ширина,м

Висота,м

з/п

Довжина приміщення,м

Ширина,м

Висота,м

1

2

3

4

1

2

3

4

1

а = 7

в = 5,5

h = 3,3

21

а = 27

в = 7

h = 3,6

2

а = 8

в = 5,5

h = 33

22

а = 28

в = 9

h = 4

3

а = 9

в =5,5

h = 3,3

23

а = 29

в = 9

h = 4

4

а = 10

в = 5,5

h = 3,3

24

а = 30

в = 9

h = 4

5

а = 11

в = 5,5

h = 3,3

25

а = 31

в = 9

h = 4

6

а = 12

в =5,5

h = 3,3

26

а = 32

в = 9

h = 4

7

а = 13

в = 5,5

h = 3,3

27

а = 33

в =9

h = 4

8

а = 14

в = 9

h = 3,3

28

а = 34

в =9

h = 4

9

а = 15

в = 9

h = 4

29

а = 35

в = 9

h = 4

10

а = 16

в = 9

h = 4

30

а = 36

в = 9

h = 4

11

а = 17

в = 9

h = 4

31

а = 37

в = 7

h = 3,6

12

а = 18

в = 9

h = 4

32

а = 38

в = 7

h = 3,6

13

а = 19

в =9

h = 4

33

а = 39

в = 7

h = 3,6

14

а = 20

в =9

h = 4

34

а = 40

в = 7

h = 3,6

15

а = 21

в = 9

h = 4

35

а = 41

в = 7

h = 3,6

16

а = 22

в = 9

h = 3,6

36

а = 42

в = 7

h = 3,6

17

а = 23

в = 7

h = 3,6

37

а = 43

в = 7

h = 3,6

18

а = 24

в = 7

h = 3,6

38

а = 44

в = 7

h = 3,6

19

а = 25

в = 7

h = 3,6

39

а = 45

в = 7

h = 3,6

20

а = 26

в = 7

h = 3,6

40

а =46

в = 7

h = 3,6

ДОДАТОК В

Таблиця - 1 Варіанти вихідних даних до розрахунку заземлення

вар

грунт

, Омм

Розташування електродів

, м

, м

Заземлення, доп. опір,

Ом

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Пісок

1000

По контуру

1

3

0,06

Повторне10

2

Супісок

400

В ряд

1

2,8

0,06

Повторне 10

3

Суглинок

150

В ряд

1

2,6

0,06

Захисне, 4

4

Глина

60

В ряд

1

2,4

0,06

Захисне, 4

5

Торф

30

В ряд

1

2,2

0,06

Захисне, 4

6

Камянистий

900

По контуру

1

2,0

0,06

Повторне 10

7

Пісок

1000

По контуру

1

3,1

0,05

Повторне 10

8

Супісок

400

По контуру

1

2,9

0,05

Повторне 10

9

Суглинок

150

В ряд

1

2,7

0,05

Захисне, 4

10

Глина

60

В ряд

1

2,5

0,05

Захисне, 4

11

Торф

30

В ряд

1

2,3

0,05

Захисне, 4

12

Камянистий

900

По контуру

2

2,1

0,05

Повторне 10

13

Пісок

1000

По контуру

2

2,8

0,04

Повторне 10

14

Супісок

400

В ряд

2

2,6

0,04

Повторне 10

15

Суглинок

150

В ряд

2

2,4

0,04

Захисне, 4

16

Глина

60

В ряд

2

2,2

0,04

Повторне 10

17

Торф

30

В ряд

2

2,0

0,04

Захисне, 4

18

Камянистий

900

По контуру

2

1,8

0,04

Повторне 10

19

Пісок

1000

По контуру

2

2,9

0,03

Повторне 10

20

Супісок

400

По контуру

2

2,7

0,03

Захисне, 4

21

Суглинок

150

По контуру

3

2,5

0,03

Захисне, 4

22

Глина

60

В ряд

3

2,3

0,03

Захисне, 4

23

Торф

30

В ряд

3

2,1

0,03

Захисне, 4

24

Камянистий

900

По контуру

3

1,9

0,03

Повторне 10

25

Пісок

1000

По контуру

3

2,6

0,02

Повторне 10

26

Супісок

400

По контуру

3

2,4

0,02

Захисне, 4

27

Суглинок

150

В ряд

3

2,2

0,02

Захисне, 4

28

Глина

60

В ряд

3

2,0

0,02

Повторне 10

29

Торф

30

В ряд

3

1,8

0,02

Захисне, 4

Продовження таблиці 1

30

Камянистий

900

По контуру

3

1,6

0,02

Повторне 10

30

Камянистий

900

По контуру

3

1,6

0,02

Повторне 10

31

Чорнозем

30

По контуру

1

2,7

0,04

Захисне, 4

32

Пісок

900

По контуру

3

2,6

0,04

Захисне, 4

33

Супісок

200

В ряд

2

2,5

0,05

Захисне, 4

34

Суглинок

170

В ряд

2

2,4

0,05

Захисне, 4

35

Глина

70

По контуру

1

2,3

0,06

Захисне, 4

36

Торф

25

По контуру

1

2,2

0,06

Захисне, 4

37

Камянистий

600

В ряд

3

2,3

0,05

Захисне, 4

38

Чорнозем

40

В ряд

1

2,4

0,05

Захисне, 4

39

Пісок

700

По контуру

3

2,5

0,04

Повторне 10

40

Супісок

250

По контуру

3

2,6

0,04

Повторне 10

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 В.Ц. Жидецкий Охорона праці користувачів комп'ютерів, 2000 р.

2 ДБН Украины, ДСТУ, ГОСТы ССБТ.

3.Березуцький. Основи охорони праці – Изд. 2-е       дополненное. – Львів: Афіша, 2006.

4. Жидецький В.Ц.,  Основи охорони праці – Изд. 2-е       дополненное. – Львів: Афіша, 2006.

5.  Щедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидасюк А.І. та інш. Охорона праці: Навчальний посібник. – Львів, ПТВФ „Афіша”, 1997.

6  Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие. – М.: высш. шк., 1985.

7 Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К.: Основа, 1998.

8 Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України. – К., 1998.

9 Безопасность производственных процессов: Справочник / Под общей ред. Белова С.В. – М.: Машиностроение, 1985.

10 Охрана труда в электроустановках / Под ред. Б.А. Князевского. – М.: Энергоатомиздат, 1985.

11 Ткачук К.Н., Иванчук Д.Ф. и др. Справочник по охране труда на промышленном предприятии – К.: Техника, 1991.

ЗМІСТ

 

Вступ...................................................................................................................3

1 Зміст розділу дипломного проекту "охорона праці".............................3 2 Нормативна база проекту ............................................................................3

          3  Вказівки щодо розробки інженерних рішень.............................................5

          3.1 Правові і нормативні основи охорони праці ...........................................5

          3.2  Виробнича санітарія……………………………………..........................6

          3.3  Техніка безпеки………………………………………............................10

          3.4  Пожежна безпека………………………….............................................15

     Додатки………………………………………………………...………..……18

Список джерел інформації..............................................................................22


Навчальне видання

Методичні вказівки  до виконання розділу «Охорона праці» дипломного проекту для студентів спеціальностей: 7.030502, 8.030502 - «Економічна кібернетика»

     Укладачі:        Нестеренко Олена Вікторівна

    Масс Олена Миколаївна   

                              Остапенко Володимир Ігнатьович                    

    

   Відповідальний за випуск О.В. Архіпов

    Редактор В.І. Пуцик

                                                               

                                   

План 2010, поз.157.                     Формат 60´84 1/16.              Папір друк. №2.

Підп. до друку                            Обл.-вид. арк.                        Безкоштовно.                   

Надруковано на ризографі.        Умов.друк.арк.   

Тираж 100 прим.                         Зам. №1166.   

ХДТУБА, 61002, Харків, вул. Сумська, 40

Підготовлено та надруковано РВВ Харківського державного

технічного університету будівництва та архітектури

PAGE  3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62871. Целые и рациональные числа. Действительные числа 26.79 KB
  Цифра m приближенного числа а называется верной в широком смысле, если граница абсолютной погрешности числа а не превосходит единицы того разряда, в котором записана цифра m. В противном случае цифра называется сомнительной.
62872. Турнир «Что? Где? Когда?» 561.53 KB
  Сегодня у нас будет проходить игра Что Где Когда Мы будем выполнять с вами различные задания по секторам и какая команда лучше справиться с заданиями и наберет больше ордеров та и выиграет а в конце занятия получит приз.
62874. Крок у майбутнє 118.01 KB
  Людині завжди був притаманний потяг до самоствердження, бажання показати свій розум і кмітливість. Для цього існує багато способів. Для когось – це бізнес, для когось – гра, музичне чи театралізоване дійство.