44227

Автоматизована система керування АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей»

Дипломная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

При цьому ємність магнітних стрічок була досить великою але за своєю фізичною природою вони забезпечували послідовний доступ до даних. Магнітні барабани надавали можливість довільного доступу до даних але були обмеженого розміру. До цього кожна прикладна програма яка потребувала зберігання даних у зовнішній пам’яті сама визначала положення кожної порції даних на магнітній стрічці або барабані і виконувала обміни між оперативною та зовнішньою пам’яттю за допомогою програмноапаратних засобів низького рівня. Крім того кожній прикладній...

Украинкский

2013-11-13

1.88 MB

7 чел.

1 Вступ

В економічному розвитку країни важливу роль відіграє застосування сучасних інформаційних технологій в різних сферах діяльності людини, управління якої базується на використанні великих обсягів різноманітної інформації, сформованої у зовнішньому та внутрішньому середовищі економічних об’єктів. Основним підходом до вдосконалення управління і прийняття ефективних рішень є створення автоматизованих систем керування.

З самого початку розвитку обчислювальної техніки утворились два основних напрямки її застосування. Перший напрямок – застосування обчислювальної техніки для виконання чисельних розрахунків, які дуже довго або зовсім неможливо здійснювати вручну. Становлення цього напрямку сприяло інтенсифікації методів чисельного рішення складних математичних задач, розвитку класу мов програмування, орієнтованих на зручний запис чисельних алгоритмів, становленню зворотного зв’язку з розробниками нових архітектур ПЕОМ.

Другий напрямок, який безпосередньо стосується теми дипломного проекту, це використання засобів обчислювальної техніки в автоматичних або автоматизованих інформаційних системах. В найширшому уявленні, інформаційна система являє собою програмний комплекс, функціями якого є підтримка надійного зберігання інформації в пам’яті комп’ютера, виконання специфічних для даного додатку перетворень інформації або обчислень, представлення користувачам зручного та легко засвоюваного інтерфейсу. Зазвичай, об’єми інформації, з якими доводиться мати справу, досить великі, а сама інформація має достатньо складну структуру. У якості класичних прикладів інформаційних систем можна навести банківські системи, системи резервування авіаційних або залізничних квитків, а також систему, яка описується в наведеному дипломному проекті.

Насправді, другий напрямок виник дещо пізніше першого. Це пов’язано з тим, що на світанку обчислювальної техніки комп’ютери володіли обмеженими можливостями в частині пам’яті. Зрозуміло, що можна говорити про надійне та довгочасне зберігання інформації тільки при наявності запам’ятовуючих пристроїв, які зберігатимуть інформацію після вимкнення електричного живлення. Оперативна пам’ять цією властивістю за звичай не володіє. Спочатку використовувались два види пристроїв зовнішньої пам'яті: магнітні стрічки і барабани. При цьому ємність магнітних стрічок була досить великою, але за своєю фізичною природою вони забезпечували послідовний доступ до даних. Магнітні барабани надавали можливість довільного доступу до даних, але були обмеженого розміру.

З появою магнітних дисків почалась історія систем управління даними у зовнішній пам'яті. До цього кожна прикладна програма, яка потребувала зберігання даних у зовнішній пам’яті, сама визначала положення кожної порції даних на магнітній стрічці або барабані і виконувала обміни між оперативною та зовнішньою пам’яттю за допомогою програмно-апаратних засобів низького рівня. Такий режим роботи не дозволяє або дуже утруднює підтримку на одному зовнішньому носії декількох архівів довгочасно збереженої інформації. Крім того, кожній прикладній програмі доводилось вирішувати проблеми іменування частин даних та структуризації даних в зовнішній пам'яті.

Реляційні системи не одразу отримали широке поширення. В той час, як основні теоретичні результати в цій області були отримані ще в 70-х роках,  тоді ж з’явились перші прототипи реляційних систем управління базами даних (СУБД), довгий час вважалось неможливим досягти ефективної реалізації таких систем. Проте поступове накопичення   методів та алгоритмів організації реляційних баз даних та управління ними привело до того, що вже в середині 80-х років реляційні системи практично витіснили із світового ринку ранні СУБД.

Реляційний підхід вважається найбільш поширеним в наші часи, проте поряд з загальновизнаними перевагами має і ряд недоліків. До числа переваг реляційного підходу можна віднести:

  •  наявність невеликого набору абстракцій, які дозволяють порівняльно просто моделювати більшу частину поширених предметних областей і допускають точні формальні визначення, залишаючись інтуїтивно зрозумілими;
  •  наявність простого і в той же час потужного математичного апарату, що спирається головним чином на теорію множин і математичну логіку та забезпечує теоретичний базис реляційного підходу до організації баз даних:
  •  можливість економії пам'яті за рахунок розподілу підоб’єктів (в мережевих системах).

В якості недоліків можна навести декілька прикладів:

  •  є дуже складним у використанні;
  •  фактично необхідні знання про фізичну організацію баз даних в зовнішній пам'яті;
  •  прикладні системи залежать від цієї організації;

В теперішній час основним предметом критики реляційних СУБД є не їх недостатня ефективність, а притаманна цим системам деяка обмеженість (прямий наслідок простоти)при використанні в так званих нетрадиційних областях (найбільш поширеними прикладами є системи автоматизації проектування), в яких вимагаються гранично складні структури даних. Ще одним недоліком реляційної бази даних, який часто відмічається, є неможливість адекватного відображення семантики предметної області. Іншими словами, можливості представлення знань про семантичну специфіку предметної області в реляційних системах дуже обмежені. Сучасні дослідження в області постреляційних систем головним чином присвячені саме ліквідації цих недоліків.


2 Опис автоматизованих функцій

2.1 Опис предметної сфери, мета та функції прикладної задачі

      У даному дипломному проекті в якості предметної області розглядається автоматизація обліку радіодеталей в майстерні.

Сутність задачі полягає в тому, щоб встановити контроль за рухом  радіодеталей та автоматизувати деякі з основних функцій, які виконує  радіомайстерня, такі як прийом радіодеталей, класифікація інформації про радіодеталі і видача радіодеталей.

Радіомайстерня складається з майстрів та керівництва:

- директор: керує всім персоналом та майстрами;

- заступник директора: виконує настанови головного директора;

- майстер по ремонту засобів звязку;

- майстер по ремонту мікроелектроніки;

- майстер по ремонту акустичних систем;

- заступник майстра по ремонту засобів звязку;

- помічник по ремонту мікроелектроніки;

- помічник по ремонту акустичних систем.

 Дана автоматизована система повинна виконувати наступні функції:

- ведення  обліку радіодеталей;

- ведення обліку клієнтів;

- ведення обліку персоналу;

- ведення обліку матеріалів;

- ведення обліку виконаних робіт;

З урахуванням значної  громіздкості обліку всієї інформації про радіодеталі, ця задача є дуже важливою. Дана АСК значно спрощуватиме ведення обліку та обробки інформації про рух радіодеталей та складання звітності.

Структура АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» повинна бути наступною:

Головна форма, де будуть виконуватися  усі операції;    

Форма внесення до бази та редагування інформації про радіодеталі;

Форма обліку видачі радіодеталей;

Форма видачі інформації про радіодеталі за класифікацією;

Форма друкування звітів по руху радіодеталей.

Також необхідною вимогою є розробка окремих баз даних

БД, в якій зберігатиметься інформація про усі зареєстровані радіодеталі та їх класифікація та кількість що є в наявності ;

БД, в якій зберігатиметься інформація про співробітників радіомайстерні, що ведуть облік радіодеталей;

БД, в якій зберігатиметься інформація про рух радіодеталей (прийом та видача або ремонт).

АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» дозволятиме вести спостереження за рухом радіодеталей у майстерні.

2.2 Документи, необхідні для вирішення задачі

Вхідна інформація задачі розділяється на умовно-постійну й оперативно-облікову інформацію.

Умовно-постійна інформація, необхідна для рішення цієї задачі, включає довідкові дані про радіодеталі: код, найменування класифікація, фірма-виробник, кількість, ціна. Ця інформація зберігається в довіднику «Радіодеталі».  Також до умовно-постійної інформації відносяться дані з довідників

  •  

  •   «Матеріали»: № матеріала, найменування матеріала, опис матеріала, кількість, ціна за одиницю;
  •  «Майстри»: Зевелев И.В,Антонов А.М,Шевелёв И.С,Семенов А.В,Горин В.И;
  •  «Клієнти»:Юхневич В.А,Румянцева С.В,Лескова С.Л,Петрачев И.В,Герасимов М.В,Язовицкий С.Ю,Васильев Р.П,Арбузова Ю.В ;

Вхідна інформація, що містить дані оперативного обліку, включає дані про

  •  Ремонт деталі: ;      Здесь не знаю......!!!
  •  Діагностика: ;
  •  Неполадки: ;


3 Опис постановки задачі

3.1 Характеристика та сутність прикладної задачі

      У даному дипломному проекті в якості предметної області розглядається автоматизація обліку радіодеталей в майстерні.

Сутність задачі полягає в тому, щоб встановити контроль за рухом  радіодеталей та автоматизувати деякі з основних функцій, які виконує  радіомайстерня, такі як прийом радіодеталей, класифікація інформації про радіодеталі і видача радіодеталей.

Радіомайстерня складається з майстрів та керівництва:

- директор: керує всім персоналом та майстрами;

- заступник директора: виконує настанови головного директора;

- майстер по ремонту засобів звязку;

- майстер по ремонту мікроелектроніки;

- майстер по ремонту акустичних систем;

- заступник майстра по ремонту засобів звязку;

- помічник по ремонту мікроелектроніки;

- помічник по ремонту акустичних систем.

 Дана автоматизована система повинна виконувати наступні функції:

- ведення  обліку радіодеталей;

- ведення обліку клієнтів;

- ведення обліку персоналу;

- ведення обліку матеріалів;

- ведення обліку виконаних робіт;

З урахуванням значної  громіздкості обліку всієї інформації про радіодеталі, ця задача є дуже важливою. Дана АСК значно спрощуватиме ведення обліку та обробки інформації про рух радіодеталей та складання звітності.

Структура АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» повинна бути наступною:

Головна форма, де будуть виконуватися  усі операції;    

Форма внесення до бази та редагування інформації про радіодеталі;

Форма обліку видачі радіодеталей;

Форма видачі інформації про радіодеталі за класифікацією;

Форма друкування звітів по руху радіодеталей.

Також необхідною вимогою є розробка окремих баз даних

БД, в якій зберігатиметься інформація про усі зареєстровані радіодеталі та їх класифікація та кількість що є в наявності ;

БД, в якій зберігатиметься інформація про співробітників радіомайстерні, що ведуть облік радіодеталей;

БД, в якій зберігатиметься інформація про рух радіодеталей (прийом та видача або ремонт).

АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» дозволятиме вести спостереження за рухом радіодеталей у майстерні.

      У даному дипломному проекті в якості предметної області розглядається автоматизація обліку радіодеталей в майстерні.

Сутність задачі полягає в тому, щоб встановити контроль за рухом  радіодеталей та автоматизувати деякі з основних функцій, які виконує  радіомайстерня, такі як прийом радіодеталей, класифікація інформації про радіодеталі і видача радіодеталей.

Радіомайстерня складається з майстрів та керівництва:

- директор: керує всім персоналом та майстрами;

- заступник директора: виконує настанови головного директора;

- майстер по ремонту засобів звязку;

- майстер по ремонту мікроелектроніки;

- майстер по ремонту акустичних систем;

- заступник майстра по ремонту засобів звязку;

- помічник по ремонту мікроелектроніки;

- помічник по ремонту акустичних систем.

 Дана автоматизована система повинна виконувати наступні функції:

- ведення  обліку радіодеталей;

- ведення обліку клієнтів;

- ведення обліку персоналу;

- ведення обліку матеріалів;

- ведення обліку виконаних робіт;

З урахуванням значної  громіздкості обліку всієї інформації про радіодеталі, ця задача є дуже важливою. Дана АСК значно спрощуватиме ведення обліку та обробки інформації про рух радіодеталей та складання звітності.

Структура АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» повинна бути наступною:

Головна форма, де будуть виконуватися  усі операції;    

Форма внесення до бази та редагування інформації про радіодеталі;

Форма обліку видачі радіодеталей;

Форма видачі інформації про радіодеталі за класифікацією;

Форма друкування звітів по руху радіодеталей.

Також необхідною вимогою є розробка окремих баз даних

БД, в якій зберігатиметься інформація про усі зареєстровані радіодеталі та їх класифікація та кількість що є в наявності ;

БД, в якій зберігатиметься інформація про співробітників радіомайстерні, що ведуть облік радіодеталей;

БД, в якій зберігатиметься інформація про рух радіодеталей (прийом та видача або ремонт).

АСК «Радіомайстерня. Ведення обліку радіодеталей» дозволятиме вести спостереження за рухом радіодеталей у майстерні.

Усі вихідні документи, що формуються з певною періодичністю, наприклад список інвентаря поновлюється кожний рік.

Не можна створити  такої системи яка могла б передбачити усі можливі варіанти роботи об’єкта автоматизації. Тому у виключних ситуаціях робота програми припиняється до таких ситуацій належать наприклад, при відніманні  більшої сумми ніж є на рахунку.

Для того щоб досягти найкращих результатів у роботі з системою, яка проектується необхідно розділити дії між персоналом і технічними засобами тобто відокремити дії які виконує користувач від дій які виконує система.

3.2 Опис вихідної інформації

   До вихідної інформації стосовно даної задачі належать форми та звіти в яких відображаються ремонти деталів, та те, що з ними повязано. Також до вихідної інформації відносять різні запитувальні параметри, розрахункові дані, тощо.

Перелік вихідної інформації наведено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Вихідна інформація

Дальше идут все формы в твоей базе, если на форме можно сделать отчёт – ставь + не уверен!

Назва

Звіт

Форма

Радиодетали

+

Список текущих ремонтов

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Форма 3.1 - Форма вихідного документа задачі з інформацією про радіодеталі.

Форма не знаю!!!

Радиодетали

И т.д.             

КодІнвентаря

Вид інвентаря

Назва інвентаря

Дата Закупки

Кількість

Вартість

Код фонду

Форма 3.2 - Форма вихідного документа задачі з відомостями про списаний інвентар

Форма

Списаний інвентар

 Код Інвентаря КодЗаказа

Вид Інвентаря

Назва інвентаря

Кільк на складі

Списаний інвентар

Кільк Списано

      Назва


Форма 3.3 - Форма вихідного документа задачі з інформацією про працівників

Форма

Працівники

Код працівника

ФІО

Дата народження

Телефон

Адреса

Заробітна плата

Професія

Форма 3.4. - Форма вихідного документа задачі з інформацією про інвентар

Форма

Інформація про інвентар

Код інвентаря

Вид

Назва

Кількість

3.3 Опис вхідної інформації

Форми вхідних документів, що містять інформацію, на основі якої може бути вирішена розглянута задача й отримані вихідні документи, приведені у об’єктах типу форми. У порядку підготовки документів до машинної обробки для зручності введення й обробки інформації на комп'ютері в документи введені коди товару, клієнта, співробітника. Такі види вхідних документів відносять до довідників.

Уся вхідна інформація вводиться через форми та зберігається у таблицях. Зовнішній вигляд, порядок введення інформації повинен максимально відповідати зовнішньому вигляду документа. Усі форми розроблено в єдиному стилі, що спрощує введення даних та сприяє швидкому вводу інформації. Для контролю вхідних даних використовуються різноманітні маски, шаблони, посилання на списки, таблиці, тощо.  Розроблені додаткові програмні засоби контролюють випадкове знищення або ж некоректні зміни інформації. При необхідності внесення автоматичних(програмних) змін у вхідні дані видаються додаткові запити або ж повідомлення. Такі заходи дозволяють максимально автоматизувати введення вхідних даних. Далі наводиться перелік форм, які застосовуються для введення вхідної інформації:

Дальше – тот же список форм, что и в предыдущем пункте, и таблицы те же самые, только без заголовков

  •  Радиодетали;
  •  Ремонт детали;
  •  Ремонт детали список;
  •  Ремонт детали 1;
  •  Таблица 1 подчиненная форма;

 Форма 3.5 - Форма вхідного документа “ Кількість інвентаря на складі ”

Код Інвентаря

Вид

Назва

Кількість

Форма 3.6 - Форма вхідного документа “ Кількість працівників ”

Код професії

Професія

Кількість працівників

Форма 3.7 - Форма вхідного документа “ Працівники ”

Код працівника

ПІБ

Дата народження

Телефон

Адреса

Паспортні дані

Заробітна плата

Код професії

Форма 3.8 - Форма вхідного документа “ Придбання інвентаря ”

Код інвентаря

Назва

Дата закупки

Вартість

Кількість

Форма 3.9 - Форма вхідного документа “ Списаний інвентар ”

Код інвентаря

Дата списання

Кількість списано

Форма 3.10 - Форма вхідного документа “ Взято інвентар ”

КодІнвентаря

Код працівника

Кількість

ДатаВзят

КількістьПов.

Дата.Пов

Форма 3.11 - Форма вхідного документа “ Фонд школи ”

КодФонду

Назва

Сума на рах

Опис реквізитів вхідної інформації наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Опис реквізитів вхідної інформації  не знаю!!!

Дальше – все поля со всех таблиц в 1-ю колонку, тип – если код или номер – то числовой (длина 8), «Выполнен» - логический(длина 1),если дата – тип «Дата/Время»(8), для всех остальных - текстовый (50),

Найменування реквізитів вхідних документів

Характеристика реквізитів

Тип

Макс. довжина

Код інвентаря

Назва інвент

Кількість на складі

Код професії

Професія

Кількість працівників

Код працівника

Телефон

Адреса

Паспортні дані

Числовой

текстовий

текстовий

Числовой

текстовий

Числовой

Числовой

Числовой

текстовий

текстовий

8

50

50

8

50

8

8

50

50

50 

Продовження таблиці 3.2

Найменування реквізитів вхідних документів

Характеристика реквізитів

Тип

Макс. довжина 

Заробітна плата

Дата закупки

Вартість

КодІнвентаря

Код працівника

Кількість

ДатаВзят

КількістьПов

Дата.Пов

КодФонду

Назва

Сума на рах

Числовой

Дата/время

грошовий

Числовой

Числовой

Числовой

Дата/время

Числовой

Дата/время

Числовой

текстовий

Денежный

8

8

8

8

8

8

8

50

8

Вхідна запитальна інформація

Для одержання звіту з інформацією про працівників необхідно забезпечити діалог з користувачем для введення цих даних. Така вхідна інформація вводиться з клавіатури у відповідь на повідомлення-запит на екрані в процесі рішення задачі.

 Я там не помню, но если при создании отчёта выскакивает окошко, и надо там что-то вводить, записываешь его по примеру ниже:

Введіть витрачену суму             ___________________

Рисунок 3.2 – Вікно для введення витраченої суми на закупку


4 Математичний опис прикладної задачі

4.1 Математична модель або економіко-математичний опис процесу

При проектуванні інформаційної системи необхідно провести аналіз цілей цієї системи й виявити вимоги до неї окремих користувачів (співробітників організації). Збір даних починається з вивчення сутностей організації й процесів, що використовують ці сутності. Сутності групуються по "подібності" (частоті їхнього використання для виконання тих або інших дій) і по кількості асоціативних зв'язків між ними. Сутності або групи сутностей, що володіють найбільшою подібністю й (або) з найбільшою частотою асоціативних зв'язків поєднуються в предметні БД. (Нерідко сутності поєднуються в предметні БД без використання формальних методик - по "здоровому глузді".) Для проектування й ведення кожної предметної БД (декількох БД) призначається АБД, що далі займається детальним проектуванням бази.

Далі будуть розглядатися питання, пов'язані із проектуванням окремих реляційних предметних БД.

Основна мета проектування БД - це скорочення надмірності збережених даних, а отже, економія обсягу використовуваної пам'яті, зменшення витрат на багаторазові операції відновлення надлишкових копій й усунення можливості виникнення протиріч через зберігання в різних місцях відомостей про один і той самий об'єкт. Так званий, "чистий" проект БД ("Кожен факт в одному місці") можна створити, використовуючи методологію нормалізації відносин. І хоча нормалізація повинна використовуватися на завершальній перевірочній стадії проектування БД, розглянемо питання проектування з погляду причин, які


 мусили Кодда створити основи теорії нормал
ізації.

Нормалізація - це розбивка таблиці на дві або більше, що володіють кращими властивостями при включенні, зміні й видаленні даних. Остаточна мета нормалізації зводиться до одержання такого проекту бази даних, у якому кожен факт з'являється лише в одному місці, тобто виключена надмірність інформації. Це робиться не стільки з метою економії пам'яті, скільки для виключення можливої суперечливості збережених даних.

Як вказувалося раніше, кожна таблиця в реляційній БД задовольняє умові, відповідно до  якого в позиції на перетинанні кожного рядка й стовпця таблиці завжди перебуває єдине атомарне значення, і ніколи не може бути безлічі таких значень. Будь-яка таблиця, що задовольняє цій умові, називається нормалізованою. Фактично, ненормалізовані таблиці, тобто таблиці, що містять повторювані групи, навіть не допускаються в реляційній БД.

Усяка нормалізована таблиця автоматично вважається таблицею в першій нормальній формі, скорочено 1НФ. Таким чином, строго  "нормалізована" й "перебуває в 1НФ" означають одне й те  саме . Однак на практиці термін "нормалізована" часто використається в більше вузькому змісті - "повністю нормалізована", що означає, що в проекті не порушуються ніякі принципи нормалізації.

Тепер на додаток до 1НФ можна визначити подальші рівні нормалізації - другу нормальну форму (2НФ), третю нормальну форму (3НФ) і т.д. Власне кажучи, таблиця перебуває в 2НФ, якщо вона перебуває в 1НФ і задовольняє, крім того, деякій додатковій умові, суть якого буде розглянута нижче. Таблиця перебуває в 3НФ, якщо вона перебуває в 2НФ й, крім цього, задовольняє ще іншій додатковій умові й т.д.

Таким чином, кожна нормальна форма є в деякому змісті більше обмеженої, але й більше бажаної, чим попередня. Це пов'язане з тим, що "(N+1)-я нормальна форма" не має деякі непривабливі особливості, властивим "N-й нормальній формі". Загальний зміст додаткової умови, що накладає на (N+1)-ю нормальну форму стосовно   N-й нормальної форми, складається у виключенні цих непривабливих особливостей.

Теорія нормалізації ґрунтується на наявності тієї або іншої залежності між полями таблиці. Визначено два види таких залежностей: функціональні й багатозначні.

Функціональна залежність. Поле В таблиці функціонально залежить від поля А тієї ж таблиці в тім і тільки в тому випадку, коли в будь-який заданий момент часу для кожного з різних значень поля А обов'язково існує тільки одне з різних значень поля В. Відзначимо, що тут допускається, що поля А и В можуть бути складовими.

Повна функціональна залежність. Поле В перебуває в повній функціональній залежності від складеного поля А, якщо воно функціонально залежить від А и не залежить функціонально від будь-якої підмножини поля А.

Багатозначна залежність. Поле А багатозначне визначає поле В тієї ж таблиці, якщо для кожного значення поля А існує добре певна безліч відповідних значень В.

Процес проектування інформаційних систем є досить складним завданням. Він починається з побудови інфологічної моделі даних, тобто ідентифікації сутностей. Потім необхідно виконати наступні кроки процедури проектування даталогічної моделі.

- Представити кожен стрижень (незалежну сутність) таблицею бази даних (базовою таблицею) і специфікувати первинний ключ цієї базової таблиці.

- Представити кожну асоціацію (зв'язок виду "багато-до-багатьох" або " багато-до-одного" і т.д. між сутностями) як базову таблицю. Використати в цій таблиці зовнішні ключі для ідентифікації учасників асоціації й специфікувати обмеження, пов'язані з кожним із цих зовнішніх ключів.

- Представити кожну характеристику як базову таблицю із зовнішнім ключем, що ідентифікує сутність, описувану цією характеристикою. Специфікувати обмеження на зовнішній ключ цієї таблиці і її первинний ключ - цілком ймовірно , комбінації цього зовнішнього ключа й властивості, що гарантує "унікальність у рамках описуваної сутності".

- Представити кожне позначення, що не розглядалося в попередньому пункті, як базову таблицю із зовнішнім ключем, що ідентифікує позначувану сутність. Специфікувати пов'язані з кожним таким зовнішнім ключем обмеження.

- Представити кожну властивість як поле в базовій таблиці, що представляє сутність, що безпосередньо описується цією властивістю.

-  Якщо в процесі нормалізації був зроблений поділ яких-небудь таблиць, то варто модифікувати інфологічну модель бази даних і повторити перераховані кроки.

- Указати обмеження цілісності проектованої бази даних і дати (якщо це необхідно) короткий опис отриманих таблиць й їхніх полів.

  1.  Алгоритм рішення

Тут я сам переделал, ничё менять не надо

Алгоритм рішення даної задачі повинен забезпечити перевірку кількості радіодеталів у ремонті; підрахування кількості на складі; отримання матеріалу зі складу; видачу звіту по радіодеталям та матеріалам; видачу інформації у відповідь на різноманітний пошук.

Користувач повинен вручну заносити інформацію у різні довідники: Клієнти, Радіодеталі.

При формуванні нового ремонту введені дані можуть бути вибраними зі списку. Користувач системи вручну виконує вибір, вводить кількість використаних матеріалів та їх вартість. Далі виконуються підзадачі.

Підзадача перевірки кількості використаних матеріалів полягає в тому, що по коду матеріалу кількість, що використовується, додається до загальної вартості ремонту.

Підзадача формування звіту по ремонту полягає в тому, що всі дані ремонту зберігаються, і потім по коду ремонта можна буде сформулювати звіт.  


5 Опис організації інформаційної бази

5.1 Виділення інформаційних об’єктів

Система містить наступні об’єкти:

  •  Названия всех таблиц
  •  Диагностика;
  •  Клиенты;
  •  Мастера;
  •  Материалы;
  •  Неполадки;
  •  Радиодетали;
  •  Ремонт детали.

  

Таблиця 5.1- Реквізитний склад інформаційних об'єктів

Реквізити

Ознака

ключа

Назва інформаційного об’єкта

Название таблицы

Поля таблицы

Диагностика

Клиенты

Мастера

Материалы

Неполадки

Радиодетали

Ремонт детали

П, У(везде одинаковый)

????????????

Название таблицы

(на украинском)

Діагностика

Кліенти

Майстри

Матеріали

Неполадки

Радіодеталі

Ремонт деталі

Код професії

Професія

Кількість працівників

П, У

Незнаю!!!!!!!

Кількість працівників

Код інвентаря

Назва

Дата закупки

Вартість

Кількість

Код фонду

П, У

Закупка інвентаря

Продовження таблиці 5.1

 

Реквізити

Ознака ключа

Назва інформаційного об’єкта

Код працівника

ПІБ

Дата народження

Телефон

Адреса

Паспортні дані

Заробітна плата

Код професії

П, У

Працівники

Код

Код замовлення

Код товару

П, У

Списаний інвентар

КодФонду

Назва

Сума на рах

П, У

Фонд школи

КодІнвентаря

Код працівника

Кількість

ДатаВзят

КількістьПов.

Дата.Пов

П, У

Взято зі складу


5.2 Визначення логічних зв’язків між інформаційними об’єктами.

Зв'язки між виявленими інформаційними об'єктами визначаються реальними відносинами між парами об'єктів, показаними в таблиці 5.2. При їх визначенні враховувалися зведення з опису предметної області і семантика інформаційних об’єктів. Зокрема, відомо, що в одному  “Замовленні” — декілька рядків з кодами одного й того ж товару і так далі.

Таблиця 5.2 - Зв'язки інформаційних об'єктів

Дальше – открываешь схему данных и по связям смотришь:  не знаю!!!!!

Ключ зв'язку

Головний інформаційний об’єкт

Підлеглий інформаційний об’єкт

Тип відношення

Название поля

Код професії

Код працівника

Код інвентаря

Код інвентаря

Код фонду

Грубо говоря, таблица с 1

Кількість працівників;

Інформація про працівника;

Кількість інвентаря на складі;

Взято інвентар;

Фонд школи;

Таблица с ∞

Інформація про працівника;

Взято зі складу;

Списаний інвентар;

Розподіл інвентарю;

Закупка інвентаря;

1:М(у тебя везде так)

1:М

1:М

1:М

1:М

5.3 Визначення логічної структури реляційної бази даних.

Логічна структура реляційної бази даних визначається сукупністю  логічно взаємозалежних реляційних таблиць. Кожна реляційна таблиця має структуру, обумовлену реквізитним складом одного з

інформаційних об'єктів отриманої інфологічної моделі. Логічні зв'язки таблиць відповідають структурним зв'язкам між об'єктами.

Логічна структура реляційної бази даних, побудована на основі отриманої інфологічної моделі, наведена на рисунку 5.1. На цій схемі реляційні таблиці представлені структурою, обумовленої складом і послідовністю полів (атрибутів). Логічні зв'язки зображені лініями між однаковими ключами зв'язку.

Рисунок 5.1 – Логічна структура реляційної бази даних(твоя)


5
.4 Розробка алгоритму розв'язання поставленої задачі

Алгоритм проектування наведено на рисунку 5.2 (див. с.27 )

Рисунок 5.2- Алгоритм проектування

6 Опис комплексу технічних засобів

6.1 Структура комплексу

Навіть якщо ви тільки початківець, ви швидко оволодієте техніку роботи в Access. Якщо ви звикли до інших  додатків Windows – наприклад, до Microsoft Excel чи Microsoft Word – працюючи в Access, у вас не виникне ніяких складностей при роботі з вікнами, меню, панелями інструментів та списками. Практично всі засоби, надані операційною системою Microsoft Windows,  ви можете використовувати, працюючи в Access. Крім того, в Access при створенні запитів, форм, звітів, макросів, можна використовувати спосіб  “перетягнути та залишити”. Наприклад, ви можете виділити в таблиці деяке поле, перетягнути та залишити його в тому місці звіту, де ви хотіли  би бачити значення поля. А якщо вам  приходиться часто використовувати форму чи звіт, то для прискорення доступу до цього об’єкта ви можете перетягнути та залишити його на старому місці на робочому столі Windows.

Для одночасної роботи з декількома об’єктами Access використовує багатодокументний інтерфейс (Multiple Document Interfase, MDI). Це означає, що ви можете працювати одночасно з декількома таблицями, формами, звітами, макросами чи модулями. Якщо ви знайомі з іншими  продуктами пакета Microsoft Office, то вже знаєте, як відкрити декілька документів Microsoft Word, книг Microsoft Exсel  чи презентацій PowerPoint в одному вікні додатку.

Деякі властивості Access 2003:

  •  Вид вікна бази даних  “у стилі  Outlook”.
  •  Довгі імена файлів.


Створення ярликів для об’єктів Access на робочому столі.

  •  Створення груп об’єктів у вікні бази даних.

Налагодження параметрів завантаження бази даних – заголовка та значка додатка, а також початкової форми, автоматично виведеної на дисплей при відкритті  бази даних.

  •  Створення реплік бази даних  та використання портфеля  Windows для синхронізації бази даних та її реплік.
  •  Майстер бази даних,  що допомагає швидко створювати базу даних на основі одного з більше ніж двадцяти шаблонів.
  •  Автоматичне виправлення полів бази даних у запитах, формах та звітах після їх зміни в таблицях.
  •  Управління об’єктами Access з інших додатків Windows за допомогою механізмі OLE Automation.
  •   Підтримка гіпертексту в усьому продукті.
  •  Створення динамічних сторінок доступу до даних для публікації даних в корпоративній інтрамережі.
  •  Використання допоміжних додатків, спільних для всіх продуктів  Microsoft Office.
  •  Звуження(стиснення) бази при закінченні роботи з нею.
  •   Задання  числа баз даних, що відображаються в списку раніше відкритих файлів.
  •  Створення файла проекта Access (з розширенням  .adp), який підтримує прямі зв’язки з представленнями та таблицями в базі даних Microsoft SQL Server, що знаходиться на локальному комп’ютері чи в мережі.

Access  повністю підтримує механізм зв’язування та впровадження об’єктів, що є частиною технології ActiveX корпорації Microsoft. Отже, ви можете впроваджувати в свої таблиці, запити, звіти


об’єкти з інших прикладок  - малюнки, текстові документи, електро
нні таблиці, діаграми, звукові фрагменти та інше. Крім того, для розширення робочих можливостей форм можна використовувати елементи управління ActiveX, що утворюють великий клас спеціальних елементів управління, які можна використовувати як в прикладаннях Microsoft Office, так і на Web-сторінках в Інтернеті.

6.2 Обґрунтування та опис основних рішень по вибору  апаратного забезпечення

Для  оптимальної роботи створеної інформаційної системи потрібен комп’ютер, що відповідає наступним мінімальним характеристикам:

  •  ПК на базі процесора Pentium I;
  •  Кількість оперативної пам’яті 8 Mбайт;
  •  10 Mбайт пам’яті на жорсткому магнітному диску;
  •  Монітор SVGA 640x480
  •  Лазерний або  струйний принтер;
  •  Миша;
  •  Клавіатура;
  •  Операційна система Microsoft Windows ХР, NT;
  •  Засоби програмування Microsoft Access 2003.

Але  така мінімальна конфігурація не дозволяє у повній мірі використовувати усі можливості  нашої програми. Для того, щоб створена під час дипломного проектування інформаційна система працювала найбільш швидко, надійно та ефективно потрібні наступні бажані характеристики:

Процесор – 1300 MГц і більше;

Вільний простір на HDD –1 Гбайт;

Оперативна пам’ять – 512 Мбайт і більше;

Дозволяюча можливість монітора – 1280х1024

Операційна система Microsoft Windows ХР, NT та вище ;

Засоби програмування Microsoft Access 2003 та більш сучасні.

Хоча програмний засіб працює і на процесорах з меншою частотою, проте їх продуктивність вважається занадто недостатньою для роботи з технічним забезпеченням. Процесори Intel Pentium 2 покоління можна вважати припустимим для нормальної роботи.

Формально говорячи, з програмою можна працювати і без миші, однак відсутність миші може значно ускладнити  роботу з програмою. Саме тому, можна вважати, що  миша є обов’язковою для роботи з Microsoft Access 2000.

Сама  програма займає на диску приблизно 6 МБайт. Проте, в процесі роботи з програмою ми  постійно доповнюємо і змінюємо нашу базу даних, результатом чого є збільшення  об’єму програми до 15 Мбайт.

Для роботи з програмою потрібно мати монітор за класом не нижчим ніж VGA, але бажано мати монітор класу Super VGA (SVGA). Вони мають велику дозволяючу здатність, яка покращує якість зображення і забезпечує дозвіл 1024х768, або 800х600, що є достатнім.

  7 Опис програмного забезпечення

7.1 Структура програмного забезпечення

 В базі даних Access головними об’єктами є таблиці, запити, форми, звіти, сторінки доступу до даних, макроси та модулі. В Access база даних включає у себе всі об’єкти, зв’язані з збереженими даними, в тому числі і ті, які ми створювали для автоматизації праці. Нижче коротко описано основні об’єкти бази даних Access.

Таблиця. Кожна таблиця вміщує інформацію о суб’єктах визначного типа. Поля таблиці служать для збереження різнорідних характеристик суб’єктів (у нашому випадку прізвище, ім’я, по-батькові), а кожний рядок містить інформацію про конкретний суб’єкт. Для конкретної таблиці можна визначити первинний ключ (одно чи декілька полів, що мають унікальні значення в кожному записі) та один адо декілька індексів, що прискорюють доступ до даних.

Запит - це об’єкт, що дозволяє користувачу отримати дані з однієї чи кількох таблиць. Можна створювати запити на вибірку, відновлення, видалення чи додавання даних. За допомогою запитів також можна створювати нові таблиці, використовуючи дані з однієї або декількох таблиць.

Форма - це об’єкт, створений в основному для вводу даних, відображення на екрані чи управління роботою прикладки. В створеній автоматизованій підсистемі форми використовуються для більшої наочності представлення даних з таблиць або ж  набору записів за допомогою  запитів. При бажанні форму можна вивести на друк. За допомогою форми у відповідь на деякий запит запускається макрос або ж процедура Visual Basic.

Звіт - це об’єкт, призначений для форматування, обчислення кінцевих даних та друку  обраних даних. Перед тим, як виводити звіт на друк, можна попередньо переглянути його на екрані.

Сторінки доступу до даних.  Об’єкт,  що містить файл HTML та допоміжні файли, що забезпечують доступ до даних з Microsoft Internet Explorer. Ви можете опублікувати сторінки доступу до даним до своєї корпоративної інтрамережі, що дозволить іншим користувачам знаходити, проглядати чи редагувати ваші данні.

Макрос. Об’єкт, який представляє собою структурований опис одного або декількох дій, котрі автоматично виконуються у відповідь на деяку зміну. Наприклад, можна створити макрос, котрий  при виборі деякого елемента в головній формі відкриває іншу форму. За допомогою іншого макросу ви зможете здійснювати перевірку значення деякого поля при зміні його змісту. В макрос можна включити додаткові умови для виконання  чи пропуску тих чи інших вказаних в ньому дій. Макроси можна використовувати для відкриття таблиць, виконання запитів, перегляду чи друку звітів. З макросу можна також запустити інший макрос чи процедуру  Visual Basic.

Модуль. Об’єкт, що містить програми на мові програмування Visual Basic, дозволяючи розбити деякий процес на декілька невеликих процедур та виявити помилки, котрі ви не змогли б знайти при використанні макросів. Модулі можуть бути незалежними об’єктами, вміщуючи функції, що викликаються  з будь-якого місця додатка, чи безпосередньо зв’язані з формами чи звітами для адекватного реагування на ті чи інші дії.

7.2 Опис операційної системи

Операційна система Windows – це розроблена фірмою Microsoft надбудова над операційною системою DOS, яка забезпечує велику кількість можливостей та засобів для користувачів та програмістів.  Широке поширення Windows зробило її фактичним стандартом для IBM PC- сумісних комп’ютерів: більшість користувачів таких комп’ютерів працюють в Windows, тому останнім часом практично всі нові програми розробляються саме для їх експлуатації в середовищі Windows.

На відміну  від оболонок Norton Commander, Windows не тільки забезпечує зручний та наглядний інтерфейс для операцій с файлами, дисками та ін., але і забезпечує нові можливості для завантажувальних в середовищі Windows програм. Дійсно, для використання цих можливостей програми повинні бути спроектовані за потребами Windows. Такі програми не можуть виконуватися зовні середи Windows, тому вони і називаються Windows – програмами чи Windows – прикладками. Windows може також виконувати і звичайні програми, розроблені в DOS, але при цьому такі програми не використовують ніяких переваг Windows та працюють повільніше, ніж при прямому виклику з DOS.

Фірма Microsoft почала розробляти графічне операційне середовище Windows, яке вийшло в світ у 1985 році. Впродовж 1987-1989 років з’явилась велика кількість потужних та об’ємних програм, працюючих в середовищі Windows, що забезпечило ще більшу популярність Windows у користувачів.  А починаючи з версії 3.0., яка створена у 1990 році і надає додаткові можливості користувачам, стала фактичним стандартом для IBM PC сумісних комп’ютерів.

Можливості для розробників прикладних програм. Незалежність програм від зовнішніх пристроїв. Основна відмінність програм для DOS і для Windows полягає в тому, що DOS –програма може працювати з апаратним забезпеченням комп’ютера (монітором, клавіатурою, принтером та ін.) безпосередньо, минаючи DOS (і, як правило, чинити саме так), в той час як Windows-програма може звертатися до зовнішніх пристроїв тільки через  Windows.

Це знімає з розробників проблему забезпечення сумісності з конкретними зовнішніми пристроями, тому що  її бере на себе Windows.

Тому будь-яка Windows – програма  не залежить від особливостей зовнішніх пристроїв та може працювати з зовнішнім пристроєм, якщо з ним може працювати Windows. Програми (драйвери) для підтримки найбільш поширених пристроїв входять в Windows, а для інших пристроїв – постачаються разом з ними.

В Windows входять всі  необхідні функції  для побудови графічного інтерфейсу програм: вікон, меню, запитів, списків та інше.  При цьому стиль  інтерфейсу користувача Windows вважається одним із кращих та є еталоном для численних  наслідувань.

У відмінність від DOS, засоби управління оперативною пам’яттю Windows забезпечує доступність для програм всієї оперативної пам’яті комп’ютера (а не 640 Кбайт), що полегшує створення великих програм.

Динамічне підключення бібліотек. При програмування в Windows забезпечується автоматичне підключення бібліотек підпрограм під час виконання програми: завантаження їх в пам’ять та видалення з пам’яті тих програм, що перестали використовуватись.  Управління цими процесами повністю бере на себе Windows. Формат бібліотек (.DLL- файлів) та порядок виклику бібліотечних підпрограм стандар-


тизовані, тому ці бібліотеки можуть бути створені за допомогою рі
зних програмних засобів і навіть написані на різних мовах програмування, що не шкодить їх сумісному функціонуванню.  По суті, кожна бібліотека розширює можливості Windows, тому що надає нові функції, які можуть бути викликані в любій Windows-програмі.  Тому такі бібліотеки можуть бути комерційними продуктами.

Також до можливостей Windows можна віднести засоби для:

  •  обміну даними між додатками Windows;
  •  використання масштабуємих шрифтів типа TrueType;
  •  організації вбудованих довідників програм.

Це знімає з розробників проблему забезпечення сумісності з конкретними зовнішніми пристроями, тому що  її бере на себе система Windows.

Для користувачів Windows пред’являє наступні можливості:

-  єдиний інтерфейс користувача. Оскільки Windows пред’являє для програмістів всі необхідні засоби для створення інтерфейсу користувача, то програмісти користуються ними, а не створюють аналогічні власні засоби. Тому  інтерфейс користувача Windows- програм в значній якості уніфікований, і користувачам не потрібно вивчати для кожної програми нові принципи організації взаємодії з цією програмою.

Багатозадачність. Windows забезпечує можливість одночасного виконання декількох програм, переключення з однієї задачі на іншу, управління пріоритетами виконуючих програм.

Сумісність з DOS- прикладками. Робота в середовищі Windows не примушує відказуватись від використання DOS- програм, як правило, немає необхідності виходити з Windows. Однак слід зазначити, що DOS програми під керуванням Windows виконуються повільніше. Засоби обміну даними між Windows – програмами значно допомагають ро-

боті користувачів та полегшують їм рішення складних задач, які потребують використання більш ніж однієї програми.

Підтримка масштабних шрифтів. В таких прикладках, як редагування документів, рекламна справа, створення таблиць чи презентацій та інше., необхідне використання багатої кількості шрифтів – текстових, заголовкових, , піктографічних, причому символи цих шрифтів можуть бути потрібні в різних розмірах.  В Windows вбудований більш досконалий механізм – підтримка масштабних шрифтів формату TrueType.

Зручність підтримки пристроїв. Оскільки вся робота Windows-програм з зовнішніми пристроями здійснюється через Windows, для підключення до комп’ютера будь-якого  нового пристрою, достатньо встановити драйвер цього пристрою, що призначений для Windows, після чого всі Windows-програми зможуть працювати з пристроєм. Це корінним чином є відмінним від ситуації DOS, де для підтримки пристроїв доводилось  налагоджувати кожну програму окремо.

Підтримка мультимедіа. При підключенні пристроїв Windows може сприймати звуки з мікрофона, компакт-диска чи MIDI – синтезатора, зображення від цифрової відеокамери чи з компакт-диска, виводити звуки чи зображення, що рухаються. Це відкриває нові можливості для програм, дозволяючи робити роботу з комп’ютером більш приємною та легкою навіть для непрофесіоналів.

7.3 Методи та засоби розробки програмного забезпечення

Інформаційна система створена за допомогою системи управління базами даних Microsoft Access. Вибір цієї СУБД обґрунтований можливістю візуального проектування.

Microsoft Access - це вже повна версія продукту, що з’явився в 1992 році. За підрахунками корпорації Microsoft , продано більше ніж 75 мільйонів всіх версій, з них близько 45 мільйонів приходиться на Office 2000. Оскільки значна частина проданих копій Office 2000  включала в себе Microsoft Access, це дає змогу вважати її самою популярною системою управління базами даних для персональних комп’ютерів.

Подібно всім  системам управління реляційними базами даних, Access дозволяє легко об’єднувати зв’язану інформацію, наприклад данні о викладачах та групах, в яких він викладає. Але крім цього, у Microsoft Access  є доповнення до інших додатків, що працюють з базами даних за допомогою різних програмних продуктів.  Microsoft Access ( Access англійською мовою  означає “доступ”) надає  широкі можливості  для роботи з даними з інших джерел, включаючи найбільш популярні СУБД для персональних комп’ютерів (наприклад, dBASE, Paradox) та бази даних SQL, які знаходяться на серверах, міні  ЕОМ або великих центральних ЕОМ. Повністю підтримуючи технологію ActiveX корпорації Microsoft,  Access може виступати у вигляді клієнта чи сервера по відношенню до інших прикладок, такими як  Microsoft Word, Microsoft Exсel, Microsoft PowerPoint,  Microsoft Outlook.

Microsoft Access  володіє розвинутою системою обробки прикладок для Windows, яка дозволяє швидко створювати необхідні приклади для широкого спектру джерел даних. Дійсно, створення  прикладки в Microsoft Access не викликає ніяких труднощів. Достатньо тільки  визначити форми та звіти, виходячи з існуючих даних, і зв’язати їх в прикладку  за допомогою декількох простих інструкцій Microsoft Access. При цьому нема необхідності в написанні програми в класичному значенні цього терміна. А оскільки Microsoft Access використовує  Visual Basic, знання цієї мови  знадобиться в роботі з Microsoft  Visual


Basic чи з іншими пр
одуктами,  що входять до Microsoft Office.

Для підприємств малого бізнесу  Microsoft Access – це все, що потрібно  для зберігання та управління необхідними для ведення справи даними. Для невеликих компаній Microsoft Access  та Microsoft  SQL Server є ідеальним середовищем  для швидкої та ефективної розробки нових прикладок Windows. Для великих корпорацій,  які вже вклали великі засоби в реляційні бази даних для великих ЕОМ та програмне забезпечення робочих станцій, Microsoft Access  дозволяє зв’язати в одній прикладці   данні,  які зберігаються в центральній ЕОМ та в персональних комп’ютерах.

Microsoft Access може також діяти як пряме джерело інформації, яка публікується  в інтрамережі або World Wide Web. Microsoft Access вміщує новий засіб, сторінки доступу до даних, які дозволяють легко створювати прикладки  для роботи в інтрамережі. Сторінки, які використовуються для цієї мети, ви можете створювати прямо в  Access приблизно так, як звичайні форми. Сторінки доступу до даних  дозволяють отримувати нову інформацію та поновлювати її, що зберігається в базі даних Microsoft Access чи на сервері Microsoft  SQL Server.

Програмне забезпечення для роботи з базами даних використовується на персональних комп’ютерах давно. Але ці програми або ж виявлялись елементарними диспетчерами зберігання даних і не мали  засобів розробки додатків, або були настільки складними, що навіть добре обізнані користувачі не хотіли працювати з нею до тих пір, поки не отримали повних, орієнтованих на користувача додатків.  Що до легкості використання , то з появою Microsoft Access відбувся  переворот, і багато людей для створення своїх власних баз даних та прикладок звертаються саме до цієї програми.

Microsoft Access є реляційною базою даних. База даних - це набір


з
аписів та файлів, організованих особливим чином.

В широкому понятті, один із типів бази даних – це документи, набрані за допомогою текстових редакторів та згруповані за темами. Інший тип – файли електронних таблиць, об’єднані в групи за характером їх використання. Практично всі сучасні системи  основані на реляційній (relation) моделі управління базами даних. Назва “реляційна” зв’язано з тим, що кожен запис в такій базі даних містить інформацію, що відноситься тільки до одного конкретного об’єкта. Крім того, з даними двох типів можна працювати як з  єдиним цілим, основуючись на значеннях зв’язаних між собою даних. Наприклад, якщо включити  прізвище та адресу клієнта в кожен його замовлення, це приведе к зберіганню повторної інформації. Тому в реляційній базі даних  запис про замовлення містить поле (куди вводиться код клієнта), згідно з яким інформація по кожному замовленню об’єднується з відповідними  даними.

В реляційній  системі управління базами даних всі оброблювані дані пред’являються у вигляді таблиць. Інформація про об’єктів одного типа, зберігається в таблиці, кожен стовпець якої містить значення відповідної характеристики цих об’єктів, а рядок представляє собою опис  окремого об’єкта (наприклад, дані про окремого викладача). Навіть коли ви запитуєте інформацію з одної чи декількох таблиць, результат запиту представляється у вигляді таблиці. Система управління базами даних  забезпечує повний контроль над процесом визначення даних, їх обробкою та сумісним використанням. Система управління базами даних також полегшує структуризацію та обробку великих об’ємів інформації, яка зберігається в численних таблицях. Різнорідні засоби систем управління базами даних забезпечують виконання трьох основних функцій : виявлення даних, обробка да


 них, управління даними.

Microsoft Access – повно функціональна реляційна система управління базами даних. В ній передбачені всі необхідні засоби для виявлення  та обробки даних, а також для керування ними при роботі з великими об’ємами інформації.

Під час праці з документом чи електронною таблицею ви повністю незалежні  в визначенні змісту документа чи чарунки таблиці. На одній сторінки документа можна розмістити декілька абзаців тексту, таблицю, схему чи декілька колонок даних, використовуючи різні шрифти. В шапці стовпця електронної таблиці можна ввести деякий текст в якості заголовка. Ви можете також в одному і тому ж стовпці задати різнорідні числові формати, залежні від призначення строк.  В текстовому редакторі така гнучкість необхідна для того, щоб розмістити ту чи іншу інформацію в потрібне місце на сторінці, а в електронній таблиці ви повинні мати можливість зберігати вхідні дані, робити обчислення і пред’являти результати в потрібному вигляді.

Це забезпечує успішне вирішення відносно невеликих, добре сформульованих задач. Але коли електронна таблиця містить  декілька сотень строк, а документи складаються із багатьох сторінок, то працювати з ними стає дедалі складніше. З ростом об’єму даних

ви можете виявити, що установлені електронної таблицею чи текстовим редактором обмеженості на пам’ять збагачені чи  можливості комп’ютерної системи вичерпані. Якщо ваш документ чи електронна таблиця призначені для інших користувачів,  то вам буде складно проконтролювати введення нових та використанні існуючих даних.

Деякі програми при роботі з електронними таблицями  дозволяють виявити в середині сторінки область “бази даних”, яка дозволяє вирішити ці проблеми . Однак ви будете зв’язані з обмеженнями


програми на об’єм пам’яті і до того ж однаково не отримаєте дост
атнього контролю за вводом інформації в чарунки області “бази даних”. Крім того, якщо вам знадобиться користуватися не тільки цифрової чи текстової інформацією, то може виявитися, що електронна таблиця не сприймає інформацію, представлену у вигляді рисунка або звука.

Ви також можете визначити умови , які система керування базами даних буде використовувати для  забезпечення  правильності вводу даних. В самому простому випадку, умова на значення повинно гарантувати, щоб із-за помилки вводу в числовому полі не опинились літерні символи.  Інші умови можуть визначати область даних чи діапазони  допустимих значень.

Microsoft Access пред’являє максимальну свободу при наданні типа даних (текст, числові данні, дата, час, грошові значення, гіперпосилання, малюнки, звуки, документи, електронні таблиці). Ви можете задати також формати зберігання (довжина строки, точність пред’явлення чисел і дати/часу) та пред’явлення даних для виводу на екран чи друк. Для того, щоб бути впевненим, що в базі даних зберігаються лише правильні значення, можна задати умови на значення різної степені складності. Крім того, можна зробити, щоб програма

перевіряла правильність відношень між таблицями баз даних.

Оскільки Microsoft Access є сучасним додатком Windows, то в нього є можливості DDE і технології ActiveX. Dynamic Data Exchange дозволяє виконати функції і проводити обмін даними між Access та будь-яким іншим додатком Windows. В  Access ви можете використовувати макроси або процедури Microsoft Visual Basic для динамічного обміну даними з іншими прикладками. ActiveX є більш досконалою технологією Microsoft, яка частково дозволяє встановлювати зв’язки з


об’єктами інших додатків   чи впроваджувати об’єкти в базу даних Microsoft Access. Це можуть бути малюнки, діаграми, електронні та
блиці чи документи з інших додатків Windows, що підтримують технологію ActiveX. Для покращення роботи прикладки ви можете включати в форми та звіти Microsoft Access спеціальні елементи керування AсtiveX, які є достатньо складними об’єктами, що дозволяють пред’являти данні в зручному графічному вигляді.  Багато елементів керування ActiveX забезпечують великий набір  дій, які можна використовувати  при установці значень властивостей та в процедурах Visual Basic для керування зовнішнім виглядом та поведінкою елемента.

Microsoft Access сприймає величезну кількість форматів даних, включаючи файлові структури інших систем управління базами даних.  Ви можете зробити імпорт та експорт форматів даних, включаючи файлові структури інших  систем управління базами даних.

Microsoft Access також забезпечує прямий доступ  до файлів Paradox, dBASE lll,dBASE llll, Microsoft  FoxPro та інших баз даних.

Можна також імпортувати дані з цих файлів в таблиці Access. В доповнення до цього, Microsoft Access може працювати з найбільш популярними базами даних, підтримуючих стандарт ODBC (Open Database Connectivity – відкритий доступ до файлів), включаючи Microsoft SQL Server, Oracle,  DB2, Ingres.

В Microsoft Access для  обробки даних  таблиць використовується мова програмування SQL (структурована мова  запитів). Він дозволяє  визначити підмножини даних з однієї або декількох таблиць, необхідних для вирішення конкретної задачі. При будь-якій обробці даних з декількох таблиць Microsoft Access використовує одного разу  задані вами зв’язки між таблицями.

Система Microsoft Access  спроектована таким чином, що може використовуватись як в якості самостійної реляційної системи керування базами даних на окремій робочій станції, так і в мережі,  в режимі “клієнт/сервер”.  Оскільки в Microsoft Access доступ до даних можуть одночасно декілька користувачів, в програмі передбачені надійні засоби захисту та забезпечення  цілісності даних. В Microsoft Access використовується режим блокування для запобігання одночасної  зміни об’єкта декількома користувачами. Більш того, при роботі зі зв’язаними таблицями із баз даних Paradox, dBASE, SQL  Access розпізнає системи блокувань цих систем керування базами даних та підпорядковується їх вимогам.

7.4 Опис контрольного прикладу

Даний виріб програмний в автоматизованій системі  зручний для використання, скорочу час виконання роботи, а також є надійною.

Вона включає в себе - облік інвентарю на складі повинно містити інформацію про придбання та списаний інвентар, а також інвентар, що закріплений за працівниками школи: код інвентаря, кількість, сума закупки.

При підтвердженні взятого інвентарю зі складу, інвентар закріплюється за працівником, і автоматично переходить зі складу до працівника, а після повернення інвентарю якщо це можливо він знову додається до всієї кількості даного інвентарю на складі.

У результаті взяття, працівником ведеться звіт, у якому відображається, хто, коли,  який інвентар взяв, скільки взято даного інвентарю та яка кількість залишилась на складі.  

Метою дипломного проекту  є поліпшення якості роботи працівник з ведення обліку господарчого інвентарю.
 Дана задача виконує наступні функції :
Глянь в постановке задачи
  •  ведення обліку Радіодеталей;
  •  ведення обліку клієнтів;
  •  ведення обліку персоналу;
  •  ведення обліку матеріалів;
  •  ведення обліку виконаних робіт.


8 Охорона праці та навколишнього середовища

Охорону праці можна визначити як  систему державних та міжнародних заходів, спрямованих на збереження й якісне поліпшення природних ресурсів в господарських, наукових, культурних цілях та в інтересах існуючих та майбутніх поколінь людей.

Охорона праці – це і система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, які забезпечують нормальну працездатність людини. Охорона праці займається також питаннями охорони навколишнього середовища.

Для створення нормальних умов праці на виробництві необхідні:

  •  соціально-психологічний клімат – характер взаємовідносин між робітниками та керівниками в процесі виробництва, тут повинні бути ділові, дружні відносини, що виключають нервовість, необхідна обстановка робітничого комфорту;
  •  планування робочих місць – необхідно враховувати розташування дисплеїв , пульта ПЕОМ в зоні досяжності рук оператора. В організації робітничого місця необхідно враховувати раціональні рухи. Кнопки повинні бути забезпечені мінімальними витратами м’язової системи.

Застосування нової обчислювальної техніки на виробництві потребує дотримання певних заходів безпеки при її експлуатації.

При роботі на ПЕОМ необхідно дотримуватися основних правил:

  •  перед початком роботи впевніться, що ПЕОМ надійно заземлена;
  •  впевніться, що ПЕОМ закрита кожухом та виключається контакт з струмопровідними частинами;
  •  у випадку припинення подачі електроенергії необхідно вимкнути ПЕОМ з електромережі;
  •  при виникненні несправностей довести до відома спеціаліста;
  •  у випадку запалення ПЕОМ вимкнути ПЕОМ з електромережі;
  •  установлена норма роботи за ПЕОМ – не більше 4 годин.

Категорично забороняється:

  •  працювати на несправній ПЕОМ;
  •  одночасно торкатися корпусів двох поряд стоячих ПЕОМ або ПЕОМ та опалення;
  •  вимикати живлення ПЕОМ, смикаючи шнур;

До приміщення, де розташовані ПЕОМ, пред’являються наступні метеорологічні вимоги:

  •  температура приміщення повинна бути 18-24С;
  •  відносна вологість повітря в приміщенні повинна становити 55-70%;
  •  припустима швидкість руху повітря 0,2-0,3 м/с.

Для забезпечення встановлених норм метеорологічних параметрів застосовують:

  •  системи вентиляції;
  •  системи опалення;
  •  системи кондиціонування.

Система вентиляції складається з:

  •  загально обмінної або приточно-витяжної вентиляції (здійснюється за рахунок кондиціонерів та з урахуванням повітряного потоку);
  •  вентиляція ПЕОМ – місцева вентиляція с метою охолодження (здійснюється вмонтованими вентиляторами).

Система опалення складається з:

  •  генератора теплоти та трубопроводу;
  •  нагрівальних елементів.

Нагрівальні пристрої, які застосовуються в приміщенні, де розташовані ПЕОМ, повинні бути гладкими, що виключають накопичення пилу та його пригар.

Для освітлення робочого місця кабінету програмістів використовується як природне (вдень), так і штучне освітлення. Важливе значення для природного освітлення має відбитий світловий потік. Тому кольорове оздоблення стель, стін, перетинок, підлог та устаткування виконується в світлих, стриманих тонах.

Для штучного освітлення в кабінеті програмістів використовуються освітлювальні пристрої з люмінесцентними лампами. Штучне освітлення приміщення забезпечує поліпшену передачу кольорів, що добре позначається на зорі.

Освітлення робочого місця повинно бути організовано так, щоб виключити можливість попадання світла в очі, появи тіні, нерівномірного розподілу яскравості освітлення.

Столи, на котрих розміщені ПЕОМ, повинні знаходитися на достатній відстані, щоб користувачі не заважали один одному під час роботи.

При проектуванні приміщення необхідно передбачити установку захищаючого заземлення. Захищаюче заземлення повинно виконуватися за допомогою заземлюючого пристрою, до складу якого входять:

  •  заземлення – металеві провідники (рекомендується сталева труба з товщиною стінок не менш 3,5 мм або стрижень розрізом не менш 48 мм2, не менш двох штук), які безпосередньо стикаються із землею;
  •  контур заземлення – металевий провідник (рекомендується застосовувати сталеві шини прямокутного розрізу менш 24 мм2 при товщині не менш 3 мм, пофарбовані в чорний колір), закріплений на внутрішній частині стіни приміщення, надійно з’єднаний з заземленням в одному місці;
  •  заземлюючі провідники – провідники (рекомендується застосовувати голі мідні провідники з розрізом не менш 4 мм2 або алюмінієві з розрізом не менш 6 мм2), за допомоги котрих складові частини комплексу устаткування приєднуються до контуру заземлення; кожна складова частина устаткування приєднується до контуру заземлення за допомогою окремого відгалуження міцним болтовим сполученням.

Опір заземлюючого пристрою не повинно перевищувати 4 Ом в будь-яку пору року.

До всіх модулів устаткування повинен бути вільний доступ для проведення технічного обслуговування, ремонту та експлуатації.

Всі ремонтні роботи повинні виконуватися при вимкненому живленні.

В приміщеннях, де знаходяться ПЕОМ, повинні бути передбачені заходи протипожежної безпеки:

  •  обшивка стін, стелі та підлоги;
  •  установка трансформаторного пристрою та мотор генератора повинні бути в окремій споруді;
  •  оббивка дверей здійснюється металевим листом з двох сторін;
  •  обов’язкова наявність схеми евакуації людей та матеріальних цінностей;
  •  наявність протипожежних перегородок в комунікаційних каналах;
  •  наявність швидкодіючих, відсікаючих засувок на вентиляційних трубах;
  •  наявність засобів пожежного гасіння.

До приміщень для комп’ютерів ставляться спеціальні вимоги: площа повинна нормуватися з розрахунку 4,5 м на  1,5 м на кожного робітника.

Для загального освітлення приміщення для комп’ютерів треба застосовувати люмінесцентні лампи ЛБ – білого кольору, ЛТБ – тепло-білого кольору. Освітлювальні пристрої необхідно розташовувати рядами вздовж стін.

9 Очікувані техніко-економічні показники.

9.1 Розрахунок вартості програмного засобу

Это надо делать отдельно и подписывать у Абловой, я так и быть сделаю, но скорее всего начну только завтра, поскольку уже задолбался за целый день

Програмний засіб  (software)  -   взаємопов'язана   сукупність  програм, процедур, правил,   документації   та   даних,   що   стосуються функціонування обчислювальної системи.

   Для визначення вартості програмного продукту необхідно, перш за все, встановити трудомісткість його розробки в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 – Трудомісткість програмного продукту

Перелік робіт

Трудомісткість, год

І Технічне завдання

1.1. Аналіз предметної області

1.2. Постановка задачі

Разом

24,7

22,8

47,5

ІІ Технічний проект

2.1. Опис математичного методу рішення задачі

2.2. Структура вхідних і вихідних даних

Разом

63,18

55,58

118,76

III Робочий проект

3.1. Вибір програмного засобу

3.2. Визначення вимог до технічних засобів

3.3. Опис алгоритму рішення задач

3.4. Програмування і налагодження програми

Разом  

64,17

60,8

53,44

59,13

237,5


Продовження таблиці 6.1

Перелік робіт

Трудомісткість, год

IV Впровадження ПП

4.1. Корегування функціональності програмного продукту

4.2. Підготовка довідкового матеріалу

Разом

46,08

25,18

71,26

Загальний обсяг трудомісткості програмного продукту

475

Трудомісткість розробки програмного засобу визначається на кожному етапі окремо з урахуванням складності розробки, ступеню новизни.

Трудомісткість технічного завдання визначається за формулою

                                             Ттз = ТкРтз L1 Кн   (9.1)

де Тк Ртз – норма часу на розробку етапу проектування, яка корегується  коефіцієнтом з урахуванням умов розробки ПП, тобто в умовах комп’ютера, год;

L1 – питома вага розробки етапу технічного завдання;

Кн – поправочний коефіцієнт, який враховує ступінь новизни.

Ттз=47,5 * 0,15 * 1,75 = 12,46 год.

Трудомісткість технічного проекту визначається за формулою

                                        Ттп = ТкРтп *L2* Кнвт,  (9.2)

де ТкРтп – норма часу на розробку етапу, яка корегується  коефіцієнтом з урахуванням умов розробки ПП, тобто в умовах комп'ютера, год;

L2 -  питома вага розробки етапу технічного проекту;

Квт -  коефіцієнт використання технологій програмування  та інструментів середовища розробки.

Ттп =118,76 * 0,16 * 1,75 * 1,2 = 39,90 год.

Трудомісткість робочого проекту визначається за формулою

                                        Трп = ТкРрп* L3* Кт  (9.3)

де ТкРрп - норма часу на розробку етапу, яка корегується  коефіцієнтом з урахуванням умов розробки ПП, тобто в умовах комп'ютера, год;

L3 - питома вага розробки етапу робочого проекту;

Кт - поправочний    коефіцієнт,    який    враховує    ступінь використання в розробці типових програм.

Трп= 237,5 * 0,55 * 0,8 = 104,5 год.

Трудомісткість   налагодження   та   впровадження   програмного продукту визначається за формулою

                                              ТВ= ТкРв * L4*KН  (6.4)

де ТкРв - норма часу на розробку етапу, яка корегується  коефіцієнтом з урахуванням умов розробки ПП, тобто в умовах комп'ютера, год;

L4- питома вага етапу впровадження програмного продукту.

ТВ=71,26 * 0,14 * 1,75 = 17,46 год.

Загальна     трудомісткість    розробки    програмного  продукту  (Тпп.заг) визначається за таблицею 9.2.

Таблиця 9.2 - Загальна трудомісткість розробки програмного засобу

Етапи розробки програмного продукту (виробу програмного в автоматизованій системі)

Норма часу,

Год

1. Технічне завдання ТТЗ

12,46

2. Розробка технічного проекту

(алгоритм, блок-схема) ТТП

39,90

3. Розробка робочого проекту

(складання програми) ТРП

104,5

4. Налагодження та впровадження Тв

17,46

Продовження таблиці 9.2

Етапи розробки програмного продукту (виробу програмного в автоматизованій системі)

Норма часу,

Год

Разом розробка програмного продукту

174,32

5. Пояснювальна записка Тпз

45

в т.ч. - на розробку

29

- на контроль керівника

15

- нормоконтроль

1

Разом

219,32

Вартість програмного засобу складається із планової повної собівартості та прибутку і визначається в калькуляції за калькуляційними статтями та  існуючою методикою.   

Стаття "Основна заробітна плата" містить витрати на оплату праці виконавців і визначається за формулою

                                           3о = Тпп.заг* СпрПСО, (9.5)

де Тпп.заг - загальна трудомісткість програмного продукту (виробу програмного в автоматизованій системі), міс;

Спр – погодинна ставка програміста, грн.;

КПСО - коефіцієнт підвищення ставок та окладів.

 

3о = 219,32* 5,45 * 1,1 = 1314,82 грн.

Додаткова заробітна плата (оплата відпусток, часу виконання держаних обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій обчислюється у відсотках від основної заробітної плати за формулою

                                           Зд = 0,2*3о,                                                 (9.6)


де 0,2 - коефіцієнт додаткової заробітної плати (20%).

Зд = 0,2 * 1314,82 = 262,96 грн.

Стаття "Єдиний соціальний внесок" включає відрахування:

до пенсійного фонду;

до фонду соціального страхування від тимчасової непрацездатності;

до фонду зайнятості;

до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, і розраховується за формулою:

                                  ЄСВ=(Зо+Зд)*%ЄСВ/100                                     (9.7)

ЄСВ = грн.

Стаття "Вартість машинного часу" розраховується виходячи з ціни    машино-години  та трудомісткості    налагодження    та впровадження програми за формулою

                                               Вмч = Вмгв,   (9.8)

де Вмг - вартість машино-години, грн.;

Тв - трудомісткість налагодження та впровадження програми, год.

Вмч = 10,58 * 17,46= 184,73 грн.

Стаття "Загальногосподарські витрати" - це витрати на зарплату з відрахуваннями управлінського персоналу, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, витрати на відрядження, амортизацію будівель та ін., визначаються за формулою

                                                  ВЗГ = 0,3 (30д),                                               (9.9)

де 0,3 - коефіцієнт пропорційного розподілення загальногосподарських витрат.

ВЗГ = 0,3* () = 473,33 грн.

Виробнича собівартість програмного продукту визначається сумою розрахованих статей.

                                                           Свир = 30д+ЄСВ + ВМч+ В3Г                  (9.10)

Свир = 1314,82 + 262,86 + 579,04 + 184,73 + 473,33 = 2814,78 грн.

Стаття "Комерційні витрати" зв'язані з витратами на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції, вони розподіляються пропорційно виробничій собівартості за формулою

                                                 ВК=0,15*Свир,                                              (9.11)

 

де 0,15- коефіцієнт пропорційного розподілення витрат.

ВК = 0,15 * 2814,78 = 422,21 грн.

Планова повна собівартість програмного продукту визначається за формулою

                                                  Спов = Свир   + Вк                                               (9.12)

Спов = 2814,78 + 422,21 = 3236,99 грн.


Таблиця 9.3 - Калькуляція програмного продукту

Статті калькуляції

Витрати, грн.

1. Основна заробітна плата

1314,82

2. Додаткова заробітна плата

262,96

4.Єдиний соціальний внесок

579,04

5. Загальногосподарські витрати

473,33

6. Вартість машинного часу

184,73

Виробнича собівартість

2814,78

7. Комерційні витрати

422,21

Планова повна собівартість

3236,99

Розмір прибутку, який включається до складу вартості програмного продукту визначається за формулою

                                                П = Спов* ,  (9.13)

де Р = 6-8% - плановий відсоток прибутку;

П = 3236,99* 7/ 100 = 226,59 грн.

Оптова ціна програмного продукту визначається за формулою

                                                  ОЦ = Спов + П  (9.14)

ОЦ = 3236,99+ 226,59 = 3463,58 грн.

Ціна реалізації програмного продукту складається з оптової ціни та податкового обов'язку (податку на додану вартість) і визначає5ться за формулою

                                           ЦР = ОЦ + ПДВ,  (9.15)

де ПДВ -20% - податок на додану вартість.

За формулою 9.15 розрахуємо ціну реалізації програмного продукту

ЦР = 3463,58 + 692,72 = 4156,30 грн.

                                    ПДВ = ОЦ * %ПДВ                                                  (9.16)

                            ПДВ = 0,2*3463,58 = 692,72 грн.

9.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження програмного продукту

Для визначення економічної ефективності впровадження програмного продукту застосовується два аспекти:

економічна оцінка відповідних результатів;

економія витрат (собівартості) вирішення визначених задач за рахунок скорочення часу на виконання відповідних робіт, застосовуючи програмний продукт (програмне забезпечення).

Економічна оцінка відповідних результатів здійснюється бальним методом. У зв'язку з застосуванням нового програмного продукту, соціальний результат нового інноваційного продукту виявляється в тому, що під час його використання покращуються:

точність;

надійність;

функціональність ПП;

надійність функціонування ПП;

зручність функціонування ПП;

- мобільність ПП.

Враховуючи ці параметри, за допомогою існуючої методики складається таблиця бальних оцінок для створення сприятливих умов роботи нового програмного продукту (виробу програмного в автоматизованій системі)  в таблиці 9.4 (див.наступну с.).

Таблиця 9.4 - Бальна оцінка умов роботи програмного продукту (виробу програмного в автоматизованій системі; виробу програмного в АС)

Перелік визначених параметрів

Величина в балах

До впровадження ПП

Після впровадження ПП

1. Дозволяюча можливість

2. Точність

3. Діапазон сприйняття

4. Надійність

5. Полегшення доступу до данних

6. Зниження похибки

7.Збільшення точності тримання сигналу

8. Функціональність ПП

9. Безвідмовність функціонування ПП

10. Зручність функціонування ПП

11. Подальший супровід

12. Мобільність ПЗ

2

2

2

2

2

2

 1

2

1

2

2

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Середній бал усіх визначених параметрів, які характеризують оптимальні умови роботи програмного продукту, згідно формул складає:

- до впровадження

,   (9.17)

де  - сума балів до впровадження;

  


  n - кількість визначених параметрів.

(9.17)

=1,83

- після впровадження

,   (9.18)

де  - сума балів після впровадження;

     n - кількість визначених параметрів.

(9.18)

Звідси - інтегральна оцінка категорії якості роботи програмного продукту:

- до впровадження

,  (9.19)

(9.19)

- після впровадження

,  (9.20)

(9.20)

Вплив параметрів на умови роботи програмного продукту визначається за формулою

,  (9.21)

 


(9.21)

Прискорення роботи за допомогою програмного продукту за сприятливих умов визначається за формулою

,  (9.22)

(9.22)

Економія витрат вирішення визначених задач за рахунок скорочення часу виконання відповідних робіт, або функцій при застосуванні програмного продукту розраховується за формулою

Е = С2 - С1 ,  (9.23)

де С2 - собівартість виконання робіт після впровадження ПП, грн.;

    С1- собівартість виконання робіт до впровадження ПП, грн.

Для виконання розрахунків за формулою (9.23) складають                   таблицю 9.5 вихідних даних:

Таблиця 9.5 - Вихідні дані

Показники

Позначення

Один. вимірювання

Значення показників

до впровадження ПП

після

впровадження ПП

1. Трудомісткість

Виконання ро6іт (визначається

Т

год.

24

24

Продовження таблиці 9.5

Показники

Позначення

Один. вимірювання

Значення показників

до впровадження ПП

після

впровадження ПП

2. Середньогодинна

заробітна плата

с

грн.

9,6

9,6

3. Відсоток додаткової

заробітної плати

%зо

%

20

20

4. Єдиний соціальний внесок

%Вєсв

%

36,7

36,7

5 Загальногосподарські

витрати

%Вгзв

%

30

30

Комерційні витрати

%КВ

%

15

15

 

Розрахунок собівартості до і після впровадження програми виконуються в таблиці 9.6

Таблиця 9.6 - Собівартість виконання відповідних робіт

Найменування витрат

Розрахункові формули

Собівартість, грн.

до

впровадження

ПП

після

впровадження ПП

1. Основна заробітна плата

Зо = ЗПг · Т

230,4

115,2

Продовження таблиці  9.6

Найменування витрат

Розрахункові формули

Собівартість, грн

до

впровадження

ПП

після

впровадження ПП

2. Додаткова заробітна плата

Зд =

46.08

23,04

3. Відрахування на соціальні потреби

Всп =

101,47

50,73

4. Загальногосподарські витрати

Взг =

82,94

41,47

Виробнича собівартість

Свир = S 1-4

460,89

230,44

5. Комерційні витрати

Вком =

41,47

20,74

Повна собівартість

Свир = S 1-5

502,36

251,18

Економія витрат складає:                Е = 502,36 – 251,18 = 251.18 грн.

Висновок: вважаю економічно доцільним впровадження програмного продукту щодо автоматизації  розміщення оперативної інформації навчальної частини на сайті Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету так, як прискорення роботи складає 5,2%, економія витрат  251,18грн.


9.3  Наукова організація праці на робочому місці програміста

Під час виконання вказаного підрозділу слід розробити ергономічні рекомендації, які допоможуть зручно організувати і оптимізувати процес праці та уникнути негативних наслідків для здоров’я, а саме:

- схему розміщення робочого місця;

- розташування обладнання відносно освітлення приміщення та захисту від попадання промінів світла;

- колір стін приміщення;

- відстань від екрану до очей працівника;

- умови кондиціонування та провітрювання;

- антропометричні дані робочого столу та стільця;

- розташування органів тіла працівника відносно робочого місця (стопи, лікті, нахил голови);

- умови роботи з клавіатурою та характеристика клавіатури.

Досягнення науки і техніки, бурхливий розвиток науково-технічної революції, впливаючи на всю сферу людської діяльності, вимагають подальшого вдосконалення управління, стилю і методів роботи, підвищення якості і ефективності наукової організації праці.

Механізація і автоматизація праці вимагають від людей постійного підвищення знань з питань організації праці в умовах небезпечних факторів, що викликані дією техніки на здоров’я людини.

Наукова організація праці – це передусім комплекс наукових та організаційних засобів правильної організації праці спрямованих на збереження здоров’я людини та покращення продуктивності і ефективності її праці.

Перед усім для покращення праці людей правильним чином повинно бути організоване робоче приміщення.

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або


персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

  •  робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
  •  відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;
  •  відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
  •  прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Конструкція робочого місця користувача (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини. Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм. Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або зні


мні підлокітники. Екран відеотермінала та клавіатура мають розт
ашовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати при розмірі екрану по діагоналі:  

  •  35/38 см (14"/15") - 600 - 700 мм;
  •  43 см (17") - 700 - 800 мм;
  •  48 см (19") - 800 - 900 мм;
  •  53 см (21") - 900 - 1000 мм.

Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 градусів. Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

Вимоги до клавіатури:

  •  виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;
  •  наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5 до 15 градусів. і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;
  •  виділення кольором та місцем розташування окремих груп кла
  •  
    віш, символів різних алфавітів;
  •  наявність заглиблень посередині клавіш;
  •  однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним - не більше 1,5 Н.

Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОТ, визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98. При роботі оператора за монітором по екрану проходить велика кількість графічної і текстової інформації, яка перенавантажує увагу, що в свою чергу викликає погіршення уваги працівника і збільшення ймовірності помилки. Тому у роботі операторів, що постійно працюють з відео-терміналами через кожні 15 хвилин повинні робитися перерви.

Виконання вище перерахованих ергономічних рекомендацій допоможе зручно організувати і оптимізувати процес праці та уникнути негативних наслідків для здоров’я, що в свою чергу призведе до підвищення продуктивності персоналу та росту ефективності роботи підприємства загалом.


Список використаних джерел

  1.  Базы данных: модели, разработка, реализация / Т.С. Карпова[Текст]. – СПб.: Питер, 2001.–304 с.: ил.
    1.  Майкл Херволсон, Майкл Янг. Ефективна робота з Microsoft Office[Текст]. – СПб. : Питер, 2001 – 798с.
      1.  Михайлова Е.О., Михайлов В.С. АСУ та САПР: Введення в спеціальність.–К., 1999.–164 с.
        1.  Поспед Б. Access 2000. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения [Текст].-  М.: Диа Софт, 2000.
        2.  Харитонова И.А., Михеева В.Д. «Microsoft Access 2000», [Текст].- СПб.: СПб.:БХВ,  1999
        3.  Методические указания по экономическому обоснованию разработки программного обеспечения и программы в дипломном проектировании. Сост. С.С.Свиридова [Текст]. - Одесса: ОНПУ, 2000
        4.  ДСТУ 3918 – 1999 (ISO/IEC 12207:1995) Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення. – К.: Держстандарт України, 2000


Додаток А

Екранні форми

Скрин формы + описание снизу и ето заменишь братан!!!!!!

 Рисунок А.1 – Головна форма

Рисунок А.2 – Форма для вводу даних про працівників

Рисунок А.3Форма для введення даних про інвентар

Рисунок А.4Форма для введення даних про закупку

Рисунок А.5Форма для перегладу загальної суми по закупленому інвентарю.

Рисунок А.6Форма для перегляду загальної суму по витратах на інвентар

Рисунок А.7Форма для введення витраченої суми

Рисунок А.8Форма для перегладу взятого та поверненого інвентарю.


Рисунок А.9Форма для перегляду звітів.

















ХПТК.00451з.001.П2


Лист





























Ізм.


Лист


№ докум.


Підп.


Дата











ХПТК.000451.07.П2.М

Арк.

Зм.

Арк.

№ докум.

Підп.

Дата


 
Завантажен

ня   головної

  форми

Відображення на  екран

Завантажен

ня   наступної

  форми

очаток

Запит форми, вхідних даних

        Дані відображення

Відображення на  екран

    Звіт результатів

Далі або заверш  ?

Кінець роботи

Далі

Завершити


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19551. Строение матрицы Адамара 448.32 KB
  2 Лекция 20. Строение матрицы Адамара Элементы матрицы можно вычислить непосредственно. Нумерацию строк и столбцов начнем с 0. В этом случае номер строки или столбца задается двоичным вектором: . Положим . Предложение. Элемент матрицы . Доказательство. Для ...
19552. Преобразования Адамара и Хаараара 445.63 KB
  2 Лекция 21. Преобразования Адамара и Хаара Подсчет числа перемен знаков в матрице Адамара Аналогом частоты в базисе Фурье для матриц Адамара является число перемен знаков в строке. Предложение. Для того чтобы найти число перемен знаков в строке с номером...
19553. Фильтрация и преобразование Адамара 260.31 KB
  2 Лекция 22. Фильтрация и преобразование Адамара Результат любого из рассмотренных выше преобразований рассматривается как спектр исходного сигнала. В этой связи имеется возможность изменить спектр произвольным образом а затем применить обратное преобраз
19554. Метод главных компонентов в задаче сжатия 341.43 KB
  1 Лекция 23. Метод главных компонентов в задаче сжатия Идея сжатия сигнала на основе разложения по ортогональному базису была изложена выше. Рассмотренные базисы являются универсальными и не учитывают особенность сигнала. Когда имеется набор сигналов одной п...
19555. Линейное предсказание 442.3 KB
  1 Лекция 24. Линейное предсказание Пусть имеется вещественный случайный процесс с дискретным временем обладающий свойствами: зависит только от . Задача заключается в предсказании следующего значения на основе предыдущих. Требуется выбрать коэффициенты ...
19556. Вивчення приладів магнітоелектричної системи 26.17 KB
  В ході лабораторної роботи досліджувався прилад магнітоелектричної системи М906 для вимірювання струму та напруги. Для розширення меж вимірювання струму використовуються шунти. Шунтами є опори, які підключаються паралельно до приладу.
19557. Технічне конструювання. Основні правила оформлення креслень (типи ліній, нанесення розмірів, застосування масштабу, умовні позначення). Креслярський інструмент 38 KB
  Тема 1.3: Технічне конструювання. Основні правила оформлення креслень типи ліній нанесення розмірів застосування масштабу умовні позначення. Креслярський інструмент. Мета: Навчальна: сформувати знання вміння та навички креслення рамки і оформляти креслення. Вих...
19558. Прийоми поділу відрізків і кутів на рівні значення 31.5 KB
  Тема 12: Прийоми поділу відрізків і кутів на рівні значення. Мета: Навчальна: сформувати знання вміння та навички поділу відрізків та кутів. Виховна: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до інструментів охайне виконання роботи. Розвиваюч...
19559. Охрана недр в Российской Федерации 89 KB
  Охрана недр рассматривается как система мероприятий, обеспечивающая сохранение существующего разнообразия и рациональное использование геологической среды, образование особо охраняемых геологических объектов, имеющих особую научную, историческую, культурную, эстетическую и рекреационную ценность.