44255

Годинники, засновані на підрахунку періодів коливань від задаючого генератора за допомогою електронної схеми і виведення інформації на цифровий дисплей

Дипломная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

В умовах подальшого технічного прогресу, що характеризується інтенсивним використанням електроніки та мікропроцесорної техніки, сучасний спеціаліст в будь-якій галузі науки й техніки повинен бути ознайомлений із основними функціональними пристроями електроніки, які становлять основу усіх систем керування технологічними процесами.

Украинкский

2013-11-13

545 KB

6 чел.

ЗМІСТ

[1] ЗМІСТ

[2]
ВСТУП

[3]
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

[3.1] 1.1 Призначення та застосування пристрою

[3.2]
1.2 Розробка та принцип роботи схеми

[4]
2 СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

[4.1] 2.1 Обгрунтування елементної бази

[4.1.1] 2.1.1 Інтегральні мікросхеми

[4.1.2] 2.1.2 Резистори

[4.1.3] 2.1.3 Кнопки

[4.1.4] 2.1.4 Кварцовий резонатор

[4.2]
2.2 Розрахунок показників надійності

[5]
3 ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

[5.1] 3.1 Конструкція та деталі пристрою

[5.2]
3.2 Підключення і налагоджування пристрою

[5.3]
3.3 Модернізація пристрою

[6]

[7] 5 ОХОРОНА ПРАЦІ

[7.1] 5.1 Загальна характеристика безпеки при експлуатації

[7.2] 5.2 Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт

[7.3] 5.3 Санітарно-гігієнічні вимоги

[7.4] 5.4 Протипожежний захист

[7.5] 5.5 Охорона навколишнього середовища

[8]
ВИСНОВОК

[9]
ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП

В умовах подальшого технічного прогресу, що характеризується інтенсивним використанням електроніки та мікропроцесорної техніки, сучасний спеціаліст в будь-якій галузі науки й техніки повинен бути ознайомлений із основними функціональними пристроями електроніки, які становлять основу усіх систем керування технологічними процесами.

Новий поштовх розвитку електроніки надали інтегральні схеми (мікросхеми). Це привело до створення надвеликих інтегральних схем, які стали основними компонентами мікропроцесорів і електронних обчислювальних машин. Використання інтегральних схем дало змогу збільшити надійність систем, зменшити їх габарити та споживчу енергію.

Функціональні елементи, побудовані на базі інтегральних схем, поділяють за формою оброблюваних сигналів відповідно на аналогові та дискретні.

Аналогові функціональні елементи працюють з неперервними в часі електричними сигналами. Основна ознака таких елементів — є однозначна залежність вихідного сигналу від вхідного у кожний конкретний момент часу.

Дискретні функціональні елементи працюють з квантовими сигналами. Особливість — відтворення вхідної інформації про досліджуваний процес внаслідок квантування характеризується частковою її втратою.

Сьогодення електроніки характеризується широким використанням цифрових елементів, у яких дискретні сигнали шляхом їх кодування заміняються відповідними числами. Такі елементи оперують логічними одиницями, що забезпечує надання будь-якої інформації у двійковій системі числення.


1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 

1.1 Призначення та застосування пристрою

Годинники, засновані на підрахунку періодів коливань від задаючого генератора за допомогою електронної схеми і виведення інформації на цифровий дисплей.

Перші електронні годинники робилися на окремих лампах потім транзисторах і мікросхемах.

Перші наручні електронні годинники володіли світлодіодним дисплеєм, але вони могли показувати час дуже недовго: надто ненажерливими виявлялися світлодіоди. 

Потім використовували властивості рідких кристалів орієнтуватися в зовнішньому електричному полі і пропускати світло з одним напрямком поляризації. Будучи поміщеним між двома поляризаторами, світло від зовнішнього джерела зовсім поглинався системою поляризатор-рідкий кристал-поляризатор-відбивач при наявності електричного поля ставав темним і утворював елемент зображення. 

В результаті цього було значно знижено енергоспоживання, і заміна елементів живлення відбувається набагато рідше.

У сучасні електронні годинники вбудований, як правило, спеціалізований мікроконтролер, і в годинниках з'явилося багато сервісних функцій (будильники, мелодії, календарі і т. д.). Але мікроконтроллер так же продовжує рахувати періоди коливань все того ж кристала кварцу.

Існують також електронні годинники, засновані на принципі підрахунку періодів частоти живильної мережі, в багатьох країнах існують дуже жорсткі вимоги до стабільності частоти, але все ж при коливанні навантаження частота мереж може змінюватися, і точність таких годин не може вважатися нормальною, хоча для багатьох людей вона є достатньою.

Різновид електронного годинника, що відображають час у двійковому коді, називається "бінарні годинник» (англ. двійкові годинники). 

Для відображення двійкових розрядів зазвичай використовуються світлодіоди. Кількість груп світлодіодів може бути різним, вони можуть відрізнятися розмірами і місцем розташування. Частина світлодіодів показує годинник, інша - хвилини. Можуть матись світлодіоди відповідають за відлік секунд, дату і т.п.


1.2 Розробка та принцип роботи схеми

Розглянемо принцип роботи пристрою за принциповою електричною схемою.

Рисунок 1 Принципова електрична схема схема годинника-календаря

При подачі живлення на схему, кнопками регулювання налаштовуємо семисегментні індикатори, які регулюються микроконтроллером ATtiny2313.

У мікроконтролера є всередині так званий таймер, зазвичай їх декілька (8ми і 16 бітні). Таймер можна використовувати по різному, для підрахунку зовнішніх імпульсів, для генерування заданої частоти. В даному випадку ми будемо використовувати його для відліку часу. Ми включимо таймер  імпульсів на системній шині (тобто 16 мгц кварцу), включимо опредделитель 256 і переривання по збігу з числом 625. Тобто таймер буде у нас цокати з частотою 16Мгц/256 = 62500 Гц, і викликати переривання як тільки таймер дорахував до 625, тобто переривання у нас буде траплятися кожні 1/100 сек. Кожне переривання програма буде збільшувати лічильник сотих секунди на 1, скидати таймер і повертатися до відображення часу.

Якщо кількість сотих секунди досягає 100, то ми збільшуємо на 1 значення секунд, а значенням сотих секунди скидаємо. І так далі аж до десятків годин, які скидаються по досягненні 24 без збільшення наступного розряду.


2 СПЕЦІАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Обгрунтування елементної бази

При розробці даного пристрою застосовуються наступні елементи:

  •  мікросхеми: ATtiny2313, DS1305;
  •  резистори;
  •  кнопка;
  •  квацовий резонатор.

2.1.1 Інтегральні мікросхеми

Неухильний розвиток електроніки привів до виникнення мікроелектроніки. Так прийнято називати область науки і техніки, що займається фізичними і технічним проблемами створення високонадійних і економічних мікроелектронних схем і пристроїв, званих інтегральними мікросхемами (ІМС). Інтегральними вони названі тому, що в них всі елементи нероздільно зв'язані між собою і схема розглядається як єдине ціле.

Інтегральна мікросхема (ІС, ІМС, м/сх), чіп, мікрочіп (англ. chip — тріска, уламок, фішка) — мікроелектронний пристрій — електронна схема довільної складності, виготовлена на напівпровідниковому кристалі (або плівці) і поміщена в нерозбірний корпус. Часто під інтегральною схемою розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС) — ІС, укладену в корпус. В той же час вираз “чіп компоненти” означає “компоненти для поверхневого монтажу” на відміну від компонентів для традиційного паяння в отвори на платі. Тому правильніше говорити «чіп мікросхема», маючи у вигляді мікросхему для поверхневого монтажу. В наш час більшість мікросхем виготовляється в корпусах для поверхневого монтажу.

Елементом називають частину ІМС, в якій реалізується функція якого-небудь радіоелементу (транзистора, діода, резистора і т. д.) і яку не можна відділити від схеми і розглядати як самостійний виріб.

Елементи формуються на напівпровідниковій пластині в єдиному технологічному процесі. В деяких випадках до складу ІМС входять компоненти (безкорпусні транзистори, навісні конденсатори, резистори і т. д.), які встановлюють при виконанні зборочномонтажних операцій. Компоненти є самостійними виробами, вони можуть бути відокремлені від виготовленої ІМС і замінені іншими.

Складність ІМС оцінюють ступенем інтеграції, визначенним коефіцієнтом К=ln N, значення якого округляється до найближчого більшого цілого числа, де N — число елементів і компонентів, що входять в ІМС. Мікросхеми першого ступеня інтеграції (К=1) містять до 10 елементів і компонентів, другого ступеня інтеграції (K = 2) - від 11 до 100 і т.д. Мікросхеми третьої і четвертої ступенів інтеграції називають великими інтегральними схемами (ВІС), а ІМС, що містять більше 104 елементів, називають надвеликими ІМС.

За способом виготовлення і одержуваною при цьому структурою розрізняють два різновиди ІМС: напівпровідникові і гібридні. В напівпровідникових ІМС всі елементи і міжелементні з'єднання виконуються в об'ємі і на поверхні напівпровідникової пластини. В гібридних ІМС (ГІМС) пасивні елементи (резистори, конденсатори і інші) виконуються у вигляді плівок.

Поверхні діелектричної підкладки, а активні елементи реалізуються у вигляді навісних компонентів. Залежно від способу нанесення плівок на поверхню діелектричної підкладки і їх товщини розрізняють тонкоплівкові ГІМС (товщина плівок менше 1 мкм) і товстоплівкові ГІМС (товщина плівок порядку 20-40 мкм).

По функціональному призначенню ІМС підрозділяють на аналогові і цифрові. Аналогові ІМС призначені для обробки сигналів, що змінюють закон безперервної функції. Цифрові для обробки сигналів, що змінюються за законом дискретної функції.

Конструктивною основою ГІМС є підкладка з діелектричного матеріалу, на поверхні якій формуються плівкові елементи і міжелементні з'єднання. Як підкладки застосовують електровакуумні стекла, синтал, кераміку і ряд інших. Скло, володіючи дуже гладкою поверхня і хорошою адгезією з матеріалами, що наносяться на його поверхню, разом з тим має погану теплопровідність і невисоку механічну міцність. Кераміка, володіючи підвищеною, механічною міцністю і теплопровідністю, має порівняно високу шорсткість поверхні. Тому вона застосовується в основному для товстоплівкових ГІМС. Найширше вживання для підкладок тонкоплівкових ГІМС наносять синтал і фотосинтал. Синтал є склокерамічним матеріалом, одержуваним шляхом термообробки (кристалізації) скла. Фотосинтал одержують кристалізацією світлочутливого скла. Його теплопровідність у декілька разів перевищує теплопровідність синтала.

Існують наступні назви мікросхем залежно від ступеня інтеграції (вказана кількість елементів для цифрових схем):

  •  мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів в кристалі;
  •  середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі;
  •  велика інтегральна схема (ВІС) — до 10000 елементів в кристалі;
  •  надвелика інтегральна схема (НВІС) — до 1 мільйона елементів в кристалі;
  •  ультравелика інтегральна схема (УВІС) — до 1 мільярда елементів в кристалі;
  •  гігавелика інтегральна схема (ГВІС) — більше 1 мільярда елементів в кристалі.

В даному курсовому проекті використовуються наступні мікросхеми: 

DS 1305

Годинник реального часу з послідовним інтерфейсом і будильником.

Відмінні риси:

 Підрахунок реального часу в секундах, хвилинах, годинах, датах місяця, місяцях, днях тижня й роках з урахуванням високосного поточного року аж до 2100 р.

 96 байт енергонезалежного ОЗУ для зберігання даних.

 Дві установки будильника, програмовані комбінацією секунд, хвилин, годин і дня тижня.

 Підтримка послідовного SPI-інтерфейсу або стандартного 3-х проводового інтерфейсу.

 Можливість читання / запису інформації в режимах передачі одного байта даних або отоку байт даних.

 Подвійна організація підключення основного і резервного джерел живлення.

 Можливість включення вбудованої ланцюга заряду для підзарядки резервного джерела живлення.

 Виконання всіх функцій при напрузі живлення 2.5-5.5 В.

 Можливість поставки в промисловому діапазоні температур: від -40° C до +85 ° C (Ind).

 Можливість замовлення в 20 вивідному корпусі TSSOP

Опис виводів:

- NC           не використовується; 

- VCC1      основне джерело живлення; 

- VCC2      резервний джерело живлення; 

- VBAT      вхід підключення батареї живлення (+3 В); 

- VCCIF     вхід харчування інтерфейсної логіки; 

- GND        загальний; 

- X1, X2     підключення кварцового резонатора 32768 Гц; 

- INT0        вихід переривання 0; 

- INT1        вихід переривання 1; 

- SDI          введення даних в послідовному форматі; 

- SDO        висновок даних в послідовному форматі; 

- CE           активація мікросхеми; 

- SCLK      синхронізація послідовної зв'язку; 

- SERMODE   вибір типу послідовного інтерфейсу; 

- PF    вихід, який сигналізує про неприпустимий рівень основного джерела живлення. 

Рисунок 2.Розташування виводів

Загальний опис:

DS1305 - годинник реального часу з послідовним інтерфейсом і будильником, які містять годинник-календар з представленням інформації в двійково-десятковому коді і можливістю їх передачі по простому

Рисунок  мікросхема DS1305

послідовному інтерфейсу. Інформація по реальному часі і календарі представляється в секундах хвилинах, годинах, дні, дати, місяця і рік. Якщо поточний місяць містить менше 31 дня, то мікросхема автоматично визначить кількість днів у місяці з урахуванням високосного поточного року. Годинники працюють або в 24-годинному або 12-годинному форматі з індикатором AM / PM (до полудня / після полудня). Додатково є 96 байт енергонезалежного ОЗУ для зберігання даних. Висновок живлення інтерфейсної логіки VCCIF дозволяє DS1305 прив'язати рівні висновків SDO і PF до рівня інтерфейсної логіки. Це дозволяє легко підключитися до 3-х вольтової логіки в системах зі змішаним живленням. DS1305 дозволяє реалізувати подвійне резервне живлення (висновки VCC2 і VBAT). До висновку VCC2 може бути підключена схема підзарядки резервного регенерованого джерела енергії (наприклад, іоністори або акумулятора). Висновок VBAT призначений для підключення резервної регенерувальної батареї. DS1305 функціонує при живленні від 2.5 до 5.5 В.

Мікроконтролер Attiny2313

Функціональне призначення: 8 бітовий AVR мікроконтролер з 2 КБ програмованої в системі Flash пам'яті.

ATtiny2313 - низькоспоживаючий 8 бітовий КМОП мікроконтролер з AVR RISC архітектурою. Виконуючи команди за один цикл, ATtiny2313 досягає продуктивності 1 MIPS при частоті задаючого генератора 1МГц, що дозволяє розробнику оптимізувати відношення споживання до продуктивності.

AVR ядро об'єднує багату систему команд та 32 робочих регістрах загального призначення. Всі 32 регістри безпосередньо пов'язані з арифметико-логічним пристроєм (АЛП), що дозволяє дістати доступ до двох незалежних регістрів при виконанні однієї команди. В результаті ця архітектура дозволяє забезпечити в десятки разів більшу продуктивність, ніж стандартна CISC архітектура.

В режимі Idle зупиняється ядро, але ОЗП, таймери/лічильники і система переривань продовжують функціонувати. В режимі Power-down регістри зберігають своє значення, але генератор зупиняється, блокуючи всі функції приладу до наступного переривання або апаратного скидання. В Standby режимі задаючий генератор працює, тоді як решта частини приладу не діє. Це дозволяє дуже швидко запустити мікропроцесор, зберігаючи при цьому в режимі бездіяльності потужність.

Прилад виготовлений за високощільною енергозалежною технологією виготовлення пам'яті компанії Atmel. Вбудована ISP Flash дозволяє перепрограмувати пам'ять програми в системі через послідовний SPI інтерфейс або звичним програматором енергозалежної пам'яті. Об'єднавши в одному кристалі 8-бітове RISC ядро з Flash пам'яттю, що самопрограмується в системі, ATtiny2313 став могутнім мікроконтролером, який дає велику гнучкість розробника мікропроцесорних систем.

ATtiny2313 підтримується різними програмними засобами і інтегрованими засобами розробки, такими як компілятори С, макроасемблери, програмні відладчики/симулятори, внутрішньосхемні емулятори і ознайомлювальні набори.

Характеристики ATtiny2313:

RISC архітектура - високоякісна і низькоспоживаюча RISC архітектура;

120 команд, більшість яких виконується за один тактовий цикл;

32 8-ми бітових робочих регістра загального вживання;

Повністю статична архітектура ОЗП і енергозалежна пам'ять програм і даних;

2 КБ самопрограмованої в системі Flash пам'яті програми, здатної витримати 10 000 циклів запису/стирання;

128 Байт програмованої в системі EEPROM пам'яті даних, здатної витримати 100 000 циклів запису/стирання;

128 Байт вбудованої SRAM пам'яті (статичне ОЗП);

Програмований захист від зчитування Flash пам'яті програми та EEPROM пам'яті даних;

Характеристики периферії:

Один 8-розрядний таймер/лічильник з окремим переддільником;

Один 16-розрядний таймер/лічильник з окремим переддільником, схемою порівняння, схемою захоплення і двома каналами ШИМ;

Вбудований аналоговий компаратор;

Програмований сторожовий таймер з вбудованим генератором;

USI - універсальний послідовний інтерфейс;

Повнодуплексний UART;

Спеціальні характеристики мікроконтролера:

Вбудований відладчик debugWIRE;

Внутрішньосистемне програмування через SPI порт;

Зовнішні і внутрішні джерела переривання;

Режими зниженого споживання Idle, Power-down і Standby;

Вдосконалена схема формування скидання при включенні;

Програмована схема виявлення короткочасних зникнень живлення;

Вбудований відкалібрований генератор;

Порти введення - виведення і корпусне виконання;

18 програмованих ліній вводу – виводу;

20 вивідний PDIP, 20 вивідний SOIC і 32 контактний MLF корпуси;

Діапазон напруги живлення: від 1.8 до 5.5 В;

Робоча частота - 0 - 16 Мгц;

2.1.2 Резистори

Резистори призначені для перерозподілу і регулювання електричної енергії між елементами схеми. Принцип дії резисторів заснований на здатності радіоматеріалів чинити опір електричному струму, що протікає через них. Особливістю резисторів є те, що електрична енергія в них перетворюється в тепло, що розсіюється в навколишнє середовище. Параметри резисторів характеризують експлуатаційні можливості застосування конкретного типу резистора в конкретній електричній схемі.

Резистори класифікуються по характеру зміни опору (постійні, змінні регульовані), за призначенням (загального призначення, високочастотні, високовольтні і ін.), за матеріалом резистивного елементу (дротяні, недротяні).

Недротяні резистори залежно від матеріалу струмопровідного шару підрозділяються на металодіелектричні, металоокісні, вуглецеві, на провідній пластмасі і ін.

Номінальними параметрами резистора є номінальна потужність розсіяння Рном, номінальний опір R, відхилення опору, або допуск, що допускається, температурний коефіцієнт опору (ТКО), який показує відносну оборотну зміну опору при зміні температури резистора на 1º С. Чим менше ТКО, тим більшою температурною стабільністю володіє резистор. Номінальну потужність резистора можна впізнати за маркуванням на корпусі або залежно від розмірів.

На корпус резистора наноситься маркування, якщо дозволяють його розміри, яка містить скорочене позначення, номінальну потужність, номінальний опір, допуск.

2.1.3 Кнопки

Кнопка — найпростіший фізичний механізм управління різними пристроями, засіб розмикання або замикання електричних або механічних контактів. Звичайно виготовляються з твердого матеріалу, такого як пластик або метал (кнопки, що герметизуються, можуть бути закриті гумовим ковпачком). Звичайно мають форму, зручну для натиснення або віджимання пальцем або рукою.

Можна розглядати кнопки як варіант перемикачів, в основному перемикачів без фіксації положення, які повертаються в початкове (не натискуюче) полягання при віджиманні.

Кнопка може мати нормально-розімкнені або нормально-замкнуті контакти. Перші не проводять струм коли кнопка у нормальному стані, тобто не натискує. Другі проводять струм у нормальному стані. Перемикаючий контакт еквівалентний нормально розімкненому і нормально замкнутому, сполученим разом одним кінцем

Кнопка може мати і декілька контактних груп, які можуть бути однаковими або різними — нормально-розімкненими, нормально-замкнутими або перемикаючими.

2.1.4 Кварцовий резонатор

Кварцовий резонатор, кварц - прилад, в якому п'єзоелектричний ефект і явище механічного резонансу використовуються для побудови високодобротного резонансного елемента електронної схеми.

Незважаючи на те, що замість кварцу часто використовуються і інші п'єзоелектрики, наприклад, кераміка (Керамічний резонатор), прикметник «кварцовий» є загальновживаним для всіх таких пристроїв.

На пластинку, кільце або брусок, вирізані з кристала кварцу певним чином, нанесені 2 і більше електродів - провідні смужки.

Платівка закріплена і має власну резонансну частоту механічних коливань.

При подачі напруги на електроди завдяки єзоелектричного ефекту відбувається згинання, стиснення або зсув в залежності від того, яким чином вирізаний шматок кристала.

Однак коливається платівка в результаті того ж п'єзоелектричного ефекту створює в зовнішньому ланцюзі протидії ЕРС, що можна розглядати як явище, еквівалентну роботі котушки індуктивності в коливальному контурі.

Якщо частота напруги, що подається дорівнює або близька до частоти власних механічних коливань пластинки, витрати енергії на підтримку коливань пластинки виявляються набагато нижче, ніж при великому відміну частоти. Це теж відповідає поведінці коливального контуру.


2.2 Розрахунок показників надійності

Під надійністю розуміють властивість виробу виконувати задані функції зберігаючи свої характеристики у встановлених межах в перебігу певного часу, при певних режимах і умовах використовування, технічного обслуговування, режиму зберігання і транспортування.

Надійність є складною властивістю і включає такі поняття як безвідмовність, довговічність, відновлюваність. Найважливішим є безвідмовність, тобто здатність пристрою безперервно зберігати працездатність в перебігу деякого часу.

Очевидно, що чим складніше прилад і ніж більше елементів входить в його склад, тим більше вірогідність відмови. Використовуючи формулу при розрахунку інтенсивності відмови беруться до уваги всі елементи схеми, включаючи паяння і перемикачі. Також, береться до уваги і кількість цих елементів.

Ймовірність безвідмовної роботи – ймовірність того, що в межах завдання відмова напрацювання об'єкту не виникне.

Інтенсивністю відмови називається умовна густина ймовірність виникнення збою виробу за умови, що в певний момент часу відмова не виникне.

Загальна інтенсивність відмови елементів пристрою обчислюється по формулі:

, де

заг – загальна інтенсивність відмов елементів схеми. Одиницею вимірювання є 1/год * 10-6;

n – кількість типів елементів;

Ni – кількість елементів даного типу;

i – інтенсивність відмов елементів даного типу.

Середній час напрацювання на відмову обчислюється за формулою:

, де

- середній час напрацювання на відмову;

заг – загальна інтенсивність відмов елементів схеми. Одиницею вимірювання є 1/год * 10-6

Результати розрахунку загальної інтенсивності відмов елементів приведені нижче в таблицю :

Таблиця 1 Загальна інтенсивність відмови пристрою

Найменування

елементу

Інтенсивність відмов елементу

Кількість елементів в схемі

Інтенсивність відмов елементів 1/год * 10-6

1/год* 10 -6

Мікросхеми

0,1

2

0,2

Резистори

1,4

4

5,6

Рідкокристалічний індикатор

1

1

1

Кварцовий резонатор

1

1

1

Паяння

0,01

34

0,34

Друкарська плата

0,1

1

0,1

lзаг

8,24

0,2+5,6+1+1+0,34+0,1=8,24 (1/год*10-6)

Середній час напрацювання на відмову, годин:

=121359,223 годин = 5056,634 діб=13,85379 ріків.

Ймовірність безвідмовної роботи визначається для окремих проміжків часу за формулою:

,

Де - ймовірність безвідмовної роботи;

- середній час напрацювання на відмову;

- інтервал часу.

Результати обчислень ймовірності безвідмовної роботи пристрою для окремих інтервалів часу  занесено до таблиці .

Таблиця  Ймовірність безвідмовної роботи пристрою

Інтервал часу, годин

Ймовірність безвідмовної роботи

1000

0,99

5000

0,96

10000

0,92

15000

0,88

20000

0,85

25000

0,81

30000

0,78

35000

0,75

40000

0,72

45000

0,69

50000

0,66

Залежність ймовірності безвідмовної роботи від часу відображена на рисунку 2.

Рисунок 3 Графік залежності ймовірності безвідмовної роботи пристрою від часу

Висновок: як показує графік залежності ймовірності безвідмовної роботи пристрою від часу, чим більше працює пристрій, тим вище ймовірність виходу з ладу електронних компонентів електричної принципової схеми. Пристрій буде працювати безвідмовно близько 14 років.


3 ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Конструкція та деталі пристрою 

Все більшу популярність у радіоаматорів набуває спосіб виготовлення одиничних друкованих плат з перенесенням малюнка з роздруківки на лазерному принтері. 

Рисунок 4 Друкована плата

Друкувати найкраще на тонкий крейдований папір – в ній менше ворс, хороший результат виходить на аркушах журналу "Стерео & Video", а також підкладках "самоклейок" і термобумаге для факсів (сторону підібрати експериментально). У лазерних принтерах слід включити режим максимальної подачі тонера (відключити "економічний" режим, якщо він був включений, контраст - на максимум і т.д.), а також використовувати тракт з мінімальним вигином паперу (така опція є в старих моделях HP LJ 2 , LJ4 та ін.) Зображення плати необхідно бути "отзеркаліть", така опція є в меню друку багатьох графічних програм, наприклад Corel Draw, Corel Photo Paint, а при друку з програм, які не вміють "зеркаліть", необхідно застосовувати висновок на Postscript принтери, опція віддзеркалювання у яких є в драйвері. Замість висновку на лазерному принтері можна використовувати ксерокопіювання, але також в режимі з максимальною контрастністю і на термобумагу від факсів.При виготовленні двошарових друкованих плат для зменшення термоусадки папери останню рекомендується перед друком зображення "прогнати" через принтер вхолосту (без друку малюнка). Крім того, обидві сторони повинні бути на одному аркуші, щоб уникнути сильної неузгодженості через різну термоусадку паперу. Знежирена плата лягає міддю вгору на рівну поверхню, зверху отриманий відбиток тонером вниз. Цей "бутерброд" з боку паперу притискається праскою (секунд на 20 - 30), розігрітим до температури прасування крепдешину . Праска повинна розплавляти зображення, зроблене лазерним принтером, не відразу. Тобто тонер при такій температурі повинен стати з твердого в'язким, але не рідким. Коли плата охолоне, її потрібно опустити в теплу воду, потримати там кілька хвилин. Як папір розкисне (буде видно), все легко здереться, решту просто скачати пальцем. Замість води видалити папір можна сірчаною кислотою. Якщо доріжки змащені, ви неакуратно знімали праску чи ставили холодний вантаж. Якщо доріжки десь відсутні, праска дуже холодна. Якщо доріжки стали широкими, праска занадто гаряча, або занадто довго гріли плату. Якщо плата двостороння, то спочатку на просвіт поєднуються паперові роздруківки обох сторін, в будь-яких вільних протилежних місцях голкою проколюються два технологічних отвори, перша сторона плати "прасується" як завжди, потім свердлиться з технологічних отворів тонким свердлом, а з іншого боку по ним же на просвіт поєднується з паперовою роздруківкою іншого боку. Труїти можна і хлорним залізом (для прискорення трохи підігріти), і солянкою з гідропірітом. Все це застосовувалося навіть на гетинаксе, ніяких відшарувань доріжок немає, нормально виконуються доріжки шириною до 0,8 мм, а при деякому досвіді і до 0,5 мм. Після травлення тонер видаляється ацетоном, змивки лаку для нігтів або аерозолем Flux Off. Свердлиться, обрізається і так далі, як завжди.

Виготовлення трав'яно речовини.

Існують різні склади для травлення, фольгированного матеріалу при виготовленні друкованих плат.

Рецепт № 1.

Для форсованого (протягом 4-6 хв) травлення можна використовувати наступний склад (у масових частинах): 38%-кова соляна кислота щільністю 1,19 г/см3, 30%-ковий пероксид (перекис) водню-пергідроль. Якщо перекис водню буде мати концентрацію 16-18%, то на 20 масових частин кислоти беруть 40 частин пер оксиду і стільки ж води. Спочатку змішують з водою перекис, а потім додають кислоту. Друковані провідники і контактні площадки слід захищати кислотостійкої фарбою, наприклад нітроемаллю НЦ-11.

Рецепт № 2.

У склянці холодної води розчиняють 4-6 таблеток перекису водню і обережно додають 15-25 мл концентрованої сірчаної кислоти. Для нанесення малюнка друкованої плати на фольгований матеріал можна користуватися клеєм БФ-2.Час травлення у цьому розчині приблизно 1 ч.

Рецепт № 3.

У 500 мл гарячої (приблизно 80 ° С) води розчиняють чотири столові ложки кухонної солі до двох ложок потовченого в порошок мідного купоросу. Розчин набуває темно-зелене забарвлення. Готовий до застосування відразу після охолодження (при термостійкої фарбі, див. вище, необов'язково). Розчину вистачає для зняття 200 см3 фольги. Час травлення близько 8 ч. Якщо малюнок друкованої плати виконаний досить теплостійкою фарбою або лаком, температуру розчину можна довести приблизно до 50 ° С, і тоді інтенсивність травлення збільшиться.

Рецепт № 4.

Розчиняють 350 г хромового ангідриду в 1л гарячої води (60-70 ° С), потім додають 50 г кухонної солі *. Після того як розчин остигне, приступають до травленню. Час травлення 20-60 хв. Якщо в розчин додати 50 г концентрованої сірчаної кислоти, то травлення буде більш інтенсивним.

Рецепт № 5.

У 200 мл теплої води розчиняють 150 г хлорного заліза в порошку.
Приготування хлорного заліза.

Якщо немає хлорного заліза в готовому вигляді (у порошку), то його можна приготувати самому. Для цього необхідно мати 9%-ную соляну кислоту і дрібні залізні ошурки. На 25 об'ємних частин кислоти беруть одну частину залізних тирси. Тирса засипають у відкритий посудину з кислотою і залишають на кілька днів. Після закінчення реакції розчин стає світло-зеленого кольору, а через 5-6 днів забарвлення змінюється на жовто-бурий розчин хлорного заліза готовий до застосування. Для приготування хлорного заліза можна використовувати порошкоподібний залізний сурик. При цьому на одну об'ємну частину концентрованої соляної кислоти потрібно 1,5-2 частини сурику. Компоненти змішують у скляному посуді, додаючи сурик невеликими порціями. Після припинення хімічної реакції на дно випадає осад і розчин хлорного заліза. Готовий до застосування

Травлення та обробка плати.

Травлення треба проводити в пластмасовій (фото кювета) або порцеляновій (тарілка) посуді. Якщо плата невеликих розмірів, її зручно труїти в тарілці.Глибока тарілка вибирається так, щоб плата не лягала повністю на дно, а кутами спиралася на стінки тарілки. Тоді між платою і дном буде простір, заповнений розчином. Під час травлення плату необхідно перевертати і помішувати розчин. Якщо вам треба швидко протравити плату, підігрійте розчин до 50-70 градусів. Якщо плата великих розмірів, то в кріпильні отвори (по кутах) вставте сірники так, щоб вони виступали на 5-10 мм з обох сторін. Можна вставляти мідний дріт, але тоді буде більше насичення розчину міддю.Труїте в фото кюветі, помішуючи і перевертаючи плату. Працюючи з розчином хлорного заліза необхідно дотримуватися обережності. Розчин практично неможливо змити з одягу і предметів. При попаданні на шкіру, промийте содовим розчином. Фарфорова тарілка легко відмивається від розчину і може застосовуватися в подальшому за прямим призначенням. Після закінчення травлення злийте розчин в пластмасову пляшку, він вам ще знадобиться. Плату промийте в холодній проточній воді. Під тонким струменем води зніміть лак за допомогою безпечного леза (зчищати). Висушену плату необхідно підчистити скальпелем від зайвих з'єднань і розпливання лаку. Якщо доріжки близько один до одного, то можна розширити просвіт скальпелем. Після цього плата ще раз обробляється дрібною шкіркою.


3.2 Підключення і налагоджування пристрою 

У моєму приладі перед запуском треба запрограмувати мікросхему Attiny2313. Програмний код наведений нижче.

00000048 <__bad_interrupt>:

 48: db cf        rjmp .-74      ; 0x0 <__vectors>

0000004a <rtc_write>:

settings_data(59, 0, 0xCA, SECONDS_WRITE); // установка секунд

 rtc_write_byte(CONTROL_REG, 0x0); // запуск внутреннего генератора

}

// rtc_write - функция записи байта в RTC

void rtc_write(uint8_t rtc_data)

{

 4a: 90 e0        ldi r25, 0x00 ; 0

uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

for(i=0; i<8; ++i)

{

 buffer=rtc_data; // копирование данных

 buffer=buffer & 0x1; // выделение младшего бита

 if (buffer==0x1)

 4c: 80 ff        sbrs r24, 0

 4e: 02 c0        rjmp .+4       ; 0x54 <rtc_write+0xa>

 {

  PORTD=PORTD | (1<<DATA); // установка DATA

 50: 93 9a        sbi 0x12, 3 ; 18

 52: 01 c0        rjmp .+2       ; 0x56 <rtc_write+0xc>

 }

 else

 {

  PORTD=PORTD & (~(1<<DATA)); // сброс DATA

 54: 93 98        cbi 0x12, 3 ; 18

 }

 PORTD=PORTD | (1<<CLK); // установка CLK

 56: 94 9a        sbi 0x12, 4 ; 18

 PORTD=PORTD & (~(1<<CLK)); // сброс CLK

 58: 94 98        cbi 0x12, 4 ; 18

// rtc_write - функция записи байта в RTC

void rtc_write(uint8_t rtc_data)

{

uint8_t i; // промежуточный счетчик бит

uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

 for(i=0; i<8; ++i)

 5a: 9f 5f        subi r25, 0xFF ; 255

 5c: 98 30        cpi r25, 0x08 ; 8

 5e: 11 f0        breq .+4       ; 0x64 <rtc_write+0x1a>

 {

  PORTD=PORTD & (~(1<<DATA)); // сброс DATA

 }

 PORTD=PORTD | (1<<CLK); // установка CLK

 PORTD=PORTD & (~(1<<CLK)); // сброс CLK

 rtc_data=rtc_data>>1; // сдвиг вправо

 60: 86 95        lsr r24

 62: f4 cf        rjmp .-24      ; 0x4c <rtc_write+0x2>

 64: 08 95        ret

00000066 <rtc_read>:

{

uint8_t i; // промежуточный счетчик бит

 uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

uint8_t rtc_data; // данные

rtc_data=0x0; // начальное значение

PORTD=PORTD & (~(1<<DATA)); // настройка подтягивающего резистора линии DATA порта D

 66: 93 98        cbi 0x12, 3 ; 18

DDRD=DDRD & (~(1<<DATA)); // настройка линии DATA порта D

 68: 8b 98        cbi 0x11, 3 ; 17

 6a: 40 e0        ldi r20, 0x00 ; 0

 6c: 20 e0        ldi r18, 0x00 ; 0

 6e: 30 e0        ldi r19, 0x00 ; 0

 PORTD=PORTD | (1<<CLK); // установка CLK

 PORTD=PORTD & (~(1<<CLK)); // сброс CLK

 buffer=PIND & (1<<DATA); // чтение данных

 if (buffer!=0)

 {

  rtc_data=rtc_data | (1<<i); // установка бита

 70: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

 72: 70 e0        ldi r23, 0x00 ; 0

rtc_data=0x0; // начальное значение

PORTD=PORTD & (~(1<<DATA)); // настройка подтягивающего резистора линии DATA порта D

DDRD=DDRD & (~(1<<DATA)); // настройка линии DATA порта D

 for(i=0; i<8; ++i)

{

 PORTD=PORTD | (1<<CLK); // установка CLK

 74: 94 9a        sbi 0x12, 4 ; 18

 PORTD=PORTD & (~(1<<CLK)); // сброс CLK

 76: 94 98        cbi 0x12, 4 ; 18

 buffer=PIND & (1<<DATA); // чтение данных

 if (buffer!=0)

 78: 83 9b        sbis 0x10, 3 ; 16

 7a: 08 c0        rjmp .+16      ; 0x8c <rtc_read+0x26>

 {

  rtc_data=rtc_data | (1<<i); // установка бита

 7c: cb 01        movw r24, r22

 7e: 02 2e        mov r0, r18

 80: 02 c0        rjmp .+4       ; 0x86 <rtc_read+0x20>

 82: 88 0f        add r24, r24

 84: 99 1f        adc r25, r25

 86: 0a 94        dec r0

 88: e2 f7        brpl .-8       ; 0x82 <rtc_read+0x1c>

 8a: 48 2b        or r20, r24

 8c: 2f 5f        subi r18, 0xFF ; 255

 8e: 3f 4f        sbci r19, 0xFF ; 255

 uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

uint8_t rtc_data; // данные

rtc_data=0x0; // начальное значение

PORTD=PORTD & (~(1<<DATA)); // настройка подтягивающего резистора линии DATA порта D

DDRD=DDRD & (~(1<<DATA)); // настройка линии DATA порта D

 for(i=0; i<8; ++i)

 90: 28 30        cpi r18, 0x08 ; 8

 92: 31 05        cpc r19, r1

 94: 79 f7        brne .-34      ; 0x74 <rtc_read+0xe>

 if (buffer!=0)

 {

  rtc_data=rtc_data | (1<<i); // установка бита

 }

}

PORTD=PORTD & (~(1<<CS)); // сброс CS

 96: 95 98        cbi 0x12, 5 ; 18

DDRD=DDRD | (1<<DATA); // настройка линии DATA порта D

 98: 8b 9a        sbi 0x11, 3 ; 17

return rtc_data; // выход из функции

}

 9a: 84 2f        mov r24, r20

 9c: 08 95        ret

0000009e <rtc_write_byte>:

// rtc_write_byte - функция записи данных в RTC

// address = 0xXX -> адрес байта

// rtc_data = 0xXX -> данные

void rtc_write_byte(uint8_t address, uint8_t rtc_data)

{

 9e: 1f 93        push r17

 a0: 16 2f        mov r17, r22

 PORTD=PORTD | (1<<CS); // выбор периферийного устройства

 a2: 95 9a        sbi 0x12, 5 ; 18

rtc_write(address); // запись данных

 a4: d2 df        rcall .-92      ; 0x4a <rtc_write>

 rtc_write(rtc_data); // запись данных

 a6: 81 2f        mov r24, r17

 a8: d0 df        rcall .-96      ; 0x4a <rtc_write>

PORTD=PORTD & (~((1<<DATA) | (1<<CLK) | (1<<CS))); // сброс DATA, CLK, CS

 aa: 82 b3        in r24, 0x12 ; 18

 ac: 87 7c        andi r24, 0xC7 ; 199

 ae: 82 bb        out 0x12, r24 ; 18

}

 b0: 1f 91        pop r17

 b2: 08 95        ret

000000b4 <rtc_read_byte>:

// rtc_read_byte - функция чтения данных из RTC

// address = 0xXX -> адрес байта

uint8_t rtc_read_byte(uint8_t address)

{

uint8_t rtc_data; // данные

PORTD=PORTD | (1<<CS); // выбор периферийного устройства

 b4: 95 9a        sbi 0x12, 5 ; 18

rtc_write(address); // запись данных

 b6: c9 df        rcall .-110     ; 0x4a <rtc_write>

 rtc_data=rtc_read(); // чтение данных

 b8: d6 df        rcall .-84      ; 0x66 <rtc_read>

PORTD=PORTD & (~((1<<DATA) | (1<<CLK) | (1<<CS))); // сброс DATA, CLK, CS

 ba: 92 b3        in r25, 0x12 ; 18

 bc: 97 7c        andi r25, 0xC7 ; 199

 be: 92 bb        out 0x12, r25 ; 18

return rtc_data; // выход из функции

}

 c0: 08 95        ret

000000c2 <display_write_byte>:

// display_write_byte - функция записи байта в дисплей

// reg = 0/1 -> команда/данные

// bit = 0/1 -> разрядность 4/8 бит

// display_data = 0xXX -> данные

void display_write_byte(uint8_t reg, uint8_t bit, uint8_t display_data)

{

 c2: 98 2f        mov r25, r24

 c4: 84 2f        mov r24, r20

 c6: 80 7f        andi r24, 0xF0 ; 240

uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

if (bit==1)

 c8: 61 30        cpi r22, 0x01 ; 1

 ca: 21 f4        brne .+8       ; 0xd4 <display_write_byte+0x12>

{

 // 8-битный режим

 display_data=(display_data & 0xF0) | (1<<E); // установка E

 cc: 88 60        ori r24, 0x08 ; 8

 PORTB=display_data; // запись данных

 ce: 88 bb        out 0x18, r24 ; 24

 display_data=display_data & 0xF0; // сброс E

 d0: 80 7f        andi r24, 0xF0 ; 240

 d2: 0f c0        rjmp .+30      ; 0xf2 <__stack+0x13>

 }

else

{

 // 4-битный режим

 buffer=display_data; // копирование данных

 display_data=(display_data & 0xF0) | (reg<<RS) | (1<<E); // установка E

 d4: 99 0f        add r25, r25

 d6: 29 2f        mov r18, r25

 d8: 28 60        ori r18, 0x08 ; 8

 da: 82 2b        or r24, r18

 PORTB=display_data; // запись данных

 dc: 88 bb        out 0x18, r24 ; 24

 display_data=(display_data & 0xF0) | (reg<<RS); // сброс E

 de: 80 7f        andi r24, 0xF0 ; 240

 e0: 89 2b        or r24, r25

 PORTB=display_data; // запись данных

 e2: 88 bb        out 0x18, r24 ; 24

 display_data=buffer; // копирование данных

 display_data=display_data<<4; // сдвиг влево

 display_data=(display_data & 0xF0) | (reg<<RS) | (1<<E); // установка E

 e4: 84 2f        mov r24, r20

 e6: 82 95        swap r24

 e8: 80 7f        andi r24, 0xF0 ; 240

 ea: 82 2b        or r24, r18

 PORTB=display_data; // запись данных

 ec: 88 bb        out 0x18, r24 ; 24

 display_data=(display_data & 0xF0) | (reg<<RS); // сброс E

 ee: 80 7f        andi r24, 0xF0 ; 240

 f0: 89 2b        or r24, r25

 PORTB=display_data; // запись данных

 f2: 88 bb        out 0x18, r24 ; 24

   can be achieved.

*/

void

_delay_loop_1(uint8_t __count)

{

__asm__ volatile (

 f4: 81 e2        ldi r24, 0x21 ; 33

 f6: 8a 95        dec r24

 f8: f1 f7        brne .-4       ; 0xf6 <__stack+0x17>

 fa: 08 95        ret

000000fc <display_init>:

 return rtc_data; // выход из функции

}

// WH1602B

// display_init - функция инициализации дисплея

void display_init(void)

{

 fc: 0f 93        push r16

 fe: 1f 93        push r17

   milliseconds can be achieved.

*/

void

_delay_loop_2(uint16_t __count)

{

__asm__ volatile (

100: 08 e8        ldi r16, 0x88 ; 136

102: 13 e1        ldi r17, 0x13 ; 19

104: c8 01        movw r24, r16

106: 01 97        sbiw r24, 0x01 ; 1

108: f1 f7        brne .-4       ; 0x106 <display_init+0xa>

 _delay_ms(20); // время установления питания

display_write_byte(0, 1, 0x3); // установка разрядности 8 бит

 10a: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

10c: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

10e: 43 e0        ldi r20, 0x03 ; 3

110: d8 df        rcall .-80      ; 0xc2 <display_write_byte>

 display_write_byte(0, 1, 0x3); // установка разрядности 8 бит

 112: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

114: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

116: 43 e0        ldi r20, 0x03 ; 3

118: d4 df        rcall .-88      ; 0xc2 <display_write_byte>

 display_write_byte(0, 1, 0x3); // установка разрядности 8 бит

 11a: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

11c: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

11e: 43 e0        ldi r20, 0x03 ; 3

120: d0 df        rcall .-96      ; 0xc2 <display_write_byte>

 display_write_byte(0, 1, 0x2); // установка разрядности 4 бит

 122: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

124: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

126: 42 e0        ldi r20, 0x02 ; 2

128: cc df        rcall .-104     ; 0xc2 <display_write_byte>

 display_write_byte(0, 0, 0x28); // установка параметров

 12a: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

12c: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

12e: 48 e2        ldi r20, 0x28 ; 40

130: c8 df        rcall .-112     ; 0xc2 <display_write_byte>

display_write_byte(0, 0, 0x8); // выключение дисплея

132: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

134: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

136: 48 e0        ldi r20, 0x08 ; 8

138: c4 df        rcall .-120     ; 0xc2 <display_write_byte>

display_write_byte(0, 0, 0x1); // очистка дисплея

13a: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

13c: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

13e: 41 e0        ldi r20, 0x01 ; 1

140: c0 df        rcall .-128     ; 0xc2 <display_write_byte>

142: c8 01        movw r24, r16

144: 01 97        sbiw r24, 0x01 ; 1

146: f1 f7        brne .-4       ; 0x144 <display_init+0x48>

 _delay_ms(20); // время выполнения операции

display_write_byte(0, 0, 0x6); // установка режима ввода данных

 148: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

14a: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

14c: 46 e0        ldi r20, 0x06 ; 6

14e: b9 df        rcall .-142     ; 0xc2 <display_write_byte>

display_write_byte(0, 0, 0xC); // включение дисплея

150: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

152: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

154: 4c e0        ldi r20, 0x0C ; 12

156: b5 df        rcall .-150     ; 0xc2 <display_write_byte>

}

158: 1f 91        pop r17

15a: 0f 91        pop r16

15c: 08 95        ret

0000015e <display_write_strong>:

}

// display_write_strong - функция записи строки в дисплей

// display_data[] = 0xXX -> строка данных

// size = x -> количество символов в строке

void display_write_strong(uint8_t display_data[], uint8_t size)

{

15e: 0f 93        push r16

160: 1f 93        push r17

162: cf 93        push r28

164: df 93        push r29

166: 06 2f        mov r16, r22

168: ec 01        movw r28, r24

16a: 10 e0        ldi r17, 0x00 ; 0

16c: 05 c0        rjmp .+10      ; 0x178 <display_write_strong+0x1a>

 uint8_t i; // промежуточный счетчик символов

 for(i=0; i<size; ++i)

{

 display_write_byte(1, 0, display_data[i]); // запись строки данных

16e: 81 e0        ldi r24, 0x01 ; 1

170: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

172: 49 91        ld r20, Y+

174: a6 df        rcall .-180     ; 0xc2 <display_write_byte>

// display_data[] = 0xXX -> строка данных

// size = x -> количество символов в строке

void display_write_strong(uint8_t display_data[], uint8_t size)

{

uint8_t i; // промежуточный счетчик символов

 for(i=0; i<size; ++i)

176: 1f 5f        subi r17, 0xFF ; 255

178: 10 17        cp r17, r16

17a: c8 f3        brcs .-14      ; 0x16e <display_write_strong+0x10>

{

 display_write_byte(1, 0, display_data[i]); // запись строки данных

}

}

17c: df 91        pop r29

17e: cf 91        pop r28

180: 1f 91        pop r17

182: 0f 91        pop r16

184: 08 95        ret

00000186 <display_write_bcd>:

data=rtc_read_byte(SECONDS_READ); // чтение данных секунд

display_write_bcd(data); // запись данных

}

// display_write_bcd - функция разделения числа BCD

void display_write_bcd(uint8_t display_data)

{

186: 1f 93        push r17

188: 18 2f        mov r17, r24

 uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

 buffer=display_data; // копирование данных

display_data=display_data>>4; // сдвиг вправо

display_data=display_data & 0xF; // выделение младшего полубайта

18a: 48 2f        mov r20, r24

18c: 42 95        swap r20

18e: 4f 70        andi r20, 0x0F ; 15

display_data=display_data | 0x30; // составление слова для записи в дисплей

display_write_byte(1, 0, display_data); // запись данных

190: 40 63        ori r20, 0x30 ; 48

192: 81 e0        ldi r24, 0x01 ; 1

194: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

196: 95 df        rcall .-214     ; 0xc2 <display_write_byte>

display_data=buffer; // копирование данных

display_data=display_data & 0xF; // выделение младшего полубайта

 198: 1f 70        andi r17, 0x0F ; 15

display_data=display_data | 0x30; // составление слова для записи в дисплей

 display_write_byte(1, 0, display_data); // запись данных

19a: 10 63        ori r17, 0x30 ; 48

19c: 81 e0        ldi r24, 0x01 ; 1

19e: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

1a0: 41 2f        mov r20, r17

1a2: 8f df        rcall .-226     ; 0xc2 <display_write_byte>

1a4: 1f 91        pop r17

1a6: 08 95        ret

000001a8 <display_write_time>:

 display_write_byte(1, 0, display_data[i]); // запись строки данных

 }

}

// display_write_time - функция записи времени и даты в дисплей

void display_write_time(void)

{

1a8: ef 92        push r14

1aa: ff 92        push r15

1ac: 0f 93        push r16

1ae: 1f 93        push r17

uint8_t data; // данные

display_write_byte(0, 0, 0x2); // курсор в левую позицию

1b0: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

1b2: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

1b4: 42 e0        ldi r20, 0x02 ; 2

1b6: 85 df        rcall .-246     ; 0xc2 <display_write_byte>

 display_write_strong("    ", 4); // запись 4 пробелов (выравнивание даты)

 1b8: 00 e6        ldi r16, 0x60 ; 96

1ba: 10 e0        ldi r17, 0x00 ; 0

1bc: c8 01        movw r24, r16

1be: 64 e0        ldi r22, 0x04 ; 4

1c0: ce df        rcall .-100     ; 0x15e <display_write_strong>

 data=rtc_read_byte(DATE_READ); // чтение данных дня месяца

 1c2: 84 e0        ldi r24, 0x04 ; 4

1c4: 77 df        rcall .-274     ; 0xb4 <rtc_read_byte>

display_write_bcd(data); // запись данных

1c6: df df        rcall .-66      ; 0x186 <display_write_bcd>

display_write_strong(".", 1); // запись разделителя

1c8: 85 e6        ldi r24, 0x65 ; 101

1ca: e8 2e        mov r14, r24

1cc: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

1ce: f8 2e        mov r15, r24

1d0: c7 01        movw r24, r14

1d2: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

1d4: c4 df        rcall .-120     ; 0x15e <display_write_strong>

data=rtc_read_byte(MONTH_READ); // чтение данных месяца

1d6: 85 e0        ldi r24, 0x05 ; 5

1d8: 6d df        rcall .-294     ; 0xb4 <rtc_read_byte>

display_write_bcd(data); // запись данных

1da: d5 df        rcall .-86      ; 0x186 <display_write_bcd>

display_write_strong(".", 1); // запись разделителя

1dc: c7 01        movw r24, r14

1de: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

1e0: be df        rcall .-132     ; 0x15e <display_write_strong>

data=rtc_read_byte(YEAR_READ); // чтение данных года

1e2: 86 e0        ldi r24, 0x06 ; 6

1e4: 67 df        rcall .-306     ; 0xb4 <rtc_read_byte>

display_write_bcd(data); // запись данных

1e6: cf df        rcall .-98      ; 0x186 <display_write_bcd>

 display_write_byte(0, 0, 0xC0); // переход на другую строку

 1e8: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

1ea: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

1ec: 40 ec        ldi r20, 0xC0 ; 192

1ee: 69 df        rcall .-302     ; 0xc2 <display_write_byte>

 display_write_strong("    ", 4); // запись 4 пробелов (выравнивание времени)

 1f0: c8 01        movw r24, r16

1f2: 64 e0        ldi r22, 0x04 ; 4

1f4: b4 df        rcall .-152     ; 0x15e <display_write_strong>

data=rtc_read_byte(HOURS_READ); // чтение данных часов

1f6: 82 e0        ldi r24, 0x02 ; 2

1f8: 5d df        rcall .-326     ; 0xb4 <rtc_read_byte>

display_write_bcd(data); // запись данных

1fa: c5 df        rcall .-118     ; 0x186 <display_write_bcd>

display_write_strong(":", 1); // запись разделителя

1fc: 07 e6        ldi r16, 0x67 ; 103

1fe: 10 e0        ldi r17, 0x00 ; 0

200: c8 01        movw r24, r16

202: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

204: ac df        rcall .-168     ; 0x15e <display_write_strong>

data=rtc_read_byte(MINUTES_READ); // чтение данных минут

206: 81 e0        ldi r24, 0x01 ; 1

208: 55 df        rcall .-342     ; 0xb4 <rtc_read_byte>

display_write_bcd(data); // запись данных

20a: bd df        rcall .-134     ; 0x186 <display_write_bcd>

display_write_strong(":", 1); // запись разделителя

20c: c8 01        movw r24, r16

20e: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

210: a6 df        rcall .-180     ; 0x15e <display_write_strong>

data=rtc_read_byte(SECONDS_READ); // чтение данных секунд

212: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

214: 4f df        rcall .-354     ; 0xb4 <rtc_read_byte>

display_write_bcd(data); // запись данных

216: b7 df        rcall .-146     ; 0x186 <display_write_bcd>

}

218: 1f 91        pop r17

21a: 0f 91        pop r16

21c: ff 90        pop r15

21e: ef 90        pop r14

220: 08 95        ret

00000222 <settings_data>:

// upper = n -> верхний предел

// lower = n -> нижний предел

// display_index = 0xXX -> адрес установки курсора

// address = 0xXX -> адрес байта

void settings_data(uint8_t upper, uint8_t lower, uint8_t display_index, uint8_t address)

{

222: cf 92        push r12

224: df 92        push r13

226: ef 92        push r14

228: ff 92        push r15

22a: 0f 93        push r16

22c: 1f 93        push r17

22e: cf 93        push r28

230: df 93        push r29

232: e8 2e        mov r14, r24

234: f6 2e        mov r15, r22

236: d4 2e        mov r13, r20

238: c2 2e        mov r12, r18

23a: 16 2f        mov r17, r22

23c: 00 e0        ldi r16, 0x00 ; 0

23e: c0 e5        ldi r28, 0x50 ; 80

240: d3 ec        ldi r29, 0xC3 ; 195

242: 2d c0        rjmp .+90      ; 0x29e <settings_data+0x7c>

 i_0=lower; // начальное значение

buffer=0x0; // начальное значение

 rtc_data=0x0; // начальное значение

while((PIND & (1<<SETTINGS))!=0)

{

 display_write_byte(0, 0, display_index); // установка курсора

244: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

246: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

248: 4d 2d        mov r20, r13

24a: 3b df        rcall .-394     ; 0xc2 <display_write_byte>

24c: 91 2f        mov r25, r17

24e: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

250: 00 e0        ldi r16, 0x00 ; 0

252: 09 c0        rjmp .+18      ; 0x266 <settings_data+0x44>

 i_1=i_0; // копирование данных

 buffer=0x0; // очистка промежуточного буффера данных

 rtc_data=0x0; // очистка данных

 while(i_1>0)

 {

  ++buffer; // увеличение значения

 254: 8f 5f        subi r24, 0xFF ; 255

  if(buffer>9)

256: 8a 30        cpi r24, 0x0A ; 10

258: 18 f0        brcs .+6       ; 0x260 <settings_data+0x3e>

  {

   buffer=0x0; // очистка промежуточного буффера данных

   rtc_data=rtc_data>>4; // сдвиг вправо

   rtc_data=rtc_data & 0xF; // выделение младшего полубайта

   ++rtc_data; // увеличение значения

25a: 00 7f        andi r16, 0xF0 ; 240

   rtc_data=rtc_data<<4; // сдвиг влево

25c: 00 5f        subi r16, 0xF0 ; 240

25e: 80 e0        ldi r24, 0x00 ; 0

  }

  rtc_data=rtc_data & 0xF0; // выделение старшего полубайта

260: 00 7f        andi r16, 0xF0 ; 240

  rtc_data=rtc_data | buffer; // сложение полубайтов

262: 08 2b        or r16, r24

  --i_1; // уменьшение значения

264: 91 50        subi r25, 0x01 ; 1

 {

 display_write_byte(0, 0, display_index); // установка курсора

 i_1=i_0; // копирование данных

 buffer=0x0; // очистка промежуточного буффера данных

 rtc_data=0x0; // очистка данных

 while(i_1>0)

266: 99 23        and r25, r25

268: a9 f7        brne .-22      ; 0x254 <settings_data+0x32>

  }

  rtc_data=rtc_data & 0xF0; // выделение старшего полубайта

  rtc_data=rtc_data | buffer; // сложение полубайтов

  --i_1; // уменьшение значения

 }

 display_write_bcd(rtc_data); // запись данных

 26a: 80 2f        mov r24, r16

26c: 8c df        rcall .-232     ; 0x186 <display_write_bcd>

 if(i_0==lower)

26e: 1f 15        cp r17, r15

270: 19 f4        brne .+6       ; 0x278 <settings_data+0x56>

 {

  if((PIND & (1<<INCREMENT))==0)

272: 82 99        sbic 0x10, 2 ; 16

274: 14 c0        rjmp .+40      ; 0x29e <settings_data+0x7c>

276: 08 c0        rjmp .+16      ; 0x288 <settings_data+0x66>

  {

   _delay_ms(200); // антидребезг

   ++i_0; // увеличение значения

  }

 }

 else if(i_0==upper)

278: 1e 15        cp r17, r14

27a: 59 f0        breq .+22      ; 0x292 <settings_data+0x70>

  {

   _delay_ms(200); // антидребезг

   --i_0; // уменьшение значения

  }

 }

 else if(i_0>lower && i_0<upper)

27c: f1 16        cp r15, r17

27e: 78 f4        brcc .+30      ; 0x29e <settings_data+0x7c>

280: 1e 15        cp r17, r14

282: 68 f4        brcc .+26      ; 0x29e <settings_data+0x7c>

 {

  if((PIND & (1<<INCREMENT))==0)

284: 82 99        sbic 0x10, 2 ; 16

286: 05 c0        rjmp .+10      ; 0x292 <settings_data+0x70>

288: ce 01        movw r24, r28

28a: 01 97        sbiw r24, 0x01 ; 1

28c: f1 f7        brne .-4       ; 0x28a <settings_data+0x68>

  {

   _delay_ms(200); // антидребезг

   ++i_0; // увеличение значения

 28e: 1f 5f        subi r17, 0xFF ; 255

290: 06 c0        rjmp .+12      ; 0x29e <settings_data+0x7c>

  }

  else if((PIND & (1<<DECREMENT))==0)

292: 81 99        sbic 0x10, 1 ; 16

294: 04 c0        rjmp .+8       ; 0x29e <settings_data+0x7c>

296: ce 01        movw r24, r28

298: 01 97        sbiw r24, 0x01 ; 1

29a: f1 f7        brne .-4       ; 0x298 <settings_data+0x76>

  {

   _delay_ms(200); // антидребезг

   --i_0; // уменьшение значения

29c: 11 50        subi r17, 0x01 ; 1

uint8_t buffer; // промежуточный буффер данных

uint8_t rtc_data; // данные

i_0=lower; // начальное значение

buffer=0x0; // начальное значение

 rtc_data=0x0; // начальное значение

while((PIND & (1<<SETTINGS))!=0)

29e: 80 99        sbic 0x10, 0 ; 16

2a0: d1 cf        rjmp .-94      ; 0x244 <settings_data+0x22>

2a2: 80 e5        ldi r24, 0x50 ; 80

2a4: 93 ec        ldi r25, 0xC3 ; 195

2a6: 01 97        sbiw r24, 0x01 ; 1

2a8: f1 f7        brne .-4       ; 0x2a6 <settings_data+0x84>

   --i_0; // уменьшение значения

  }

 }

}

_delay_ms(200); // антидребезг

 rtc_write_byte(address, rtc_data); // запись данных

2aa: 8c 2d        mov r24, r12

2ac: 60 2f        mov r22, r16

2ae: f7 de        rcall .-530     ; 0x9e <rtc_write_byte>

}

2b0: df 91        pop r29

2b2: cf 91        pop r28

2b4: 1f 91        pop r17

2b6: 0f 91        pop r16

2b8: ff 90        pop r15

2ba: ef 90        pop r14

2bc: df 90        pop r13

2be: cf 90        pop r12

2c0: 08 95        ret

000002c2 <rtc_settings>:

// rtc_settings - функция установки параметров

void rtc_settings(void)

{

rtc_write_byte(CONTROL_REG, 0x80); // остановка внутреннего генератора

 2c2: 8f e8        ldi r24, 0x8F ; 143

2c4: 60 e8        ldi r22, 0x80 ; 128

2c6: eb de        rcall .-554     ; 0x9e <rtc_write_byte>

settings_data(31, 1, 0x84, DATE_WRITE); // установка числа месяца

2c8: 8f e1        ldi r24, 0x1F ; 31

2ca: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

2cc: 44 e8        ldi r20, 0x84 ; 132

2ce: 24 e8        ldi r18, 0x84 ; 132

2d0: a8 df        rcall .-176     ; 0x222 <settings_data>

settings_data(12, 1, 0x87, MONTH_WRITE); // установка месяца

2d2: 8c e0        ldi r24, 0x0C ; 12

2d4: 61 e0        ldi r22, 0x01 ; 1

2d6: 47 e8        ldi r20, 0x87 ; 135

2d8: 25 e8        ldi r18, 0x85 ; 133

2da: a3 df        rcall .-186     ; 0x222 <settings_data>

settings_data(99, 0, 0x8A, YEAR_WRITE); // установка года

2dc: 83 e6        ldi r24, 0x63 ; 99

2de: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

2e0: 4a e8        ldi r20, 0x8A ; 138

2e2: 26 e8        ldi r18, 0x86 ; 134

2e4: 9e df        rcall .-196     ; 0x222 <settings_data>

settings_data(23, 0, 0xC4, HOURS_WRITE); // установка часов

2e6: 87 e1        ldi r24, 0x17 ; 23

2e8: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

2ea: 44 ec        ldi r20, 0xC4 ; 196

2ec: 22 e8        ldi r18, 0x82 ; 130

2ee: 99 df        rcall .-206     ; 0x222 <settings_data>

settings_data(59, 0, 0xC7, MINUTES_WRITE); // установка минут

2f0: 8b e3        ldi r24, 0x3B ; 59

2f2: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

2f4: 47 ec        ldi r20, 0xC7 ; 199

2f6: 21 e8        ldi r18, 0x81 ; 129

2f8: 94 df        rcall .-216     ; 0x222 <settings_data>

settings_data(59, 0, 0xCA, SECONDS_WRITE); // установка секунд

2fa: 8b e3        ldi r24, 0x3B ; 59

2fc: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

2fe: 4a ec        ldi r20, 0xCA ; 202

300: 20 e8        ldi r18, 0x80 ; 128

302: 8f df        rcall .-226     ; 0x222 <settings_data>

 rtc_write_byte(CONTROL_REG, 0x0); // запуск внутреннего генератора

 304: 8f e8        ldi r24, 0x8F ; 143

306: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

308: ca de        rcall .-620     ; 0x9e <rtc_write_byte>

}

30a: 08 95        ret

0000030c <main>:

void display_write_byte(uint8_t reg, uint8_t bit, uint8_t display_data); // функция записи байта в дисплей

void display_write_strong(uint8_t display_data[], uint8_t size); // функция записи строки в дисплей

void display_write_time(void); // функция записи времени и даты в дисплей

void display_write_bcd(uint8_t display_data); // функция разделения числа BCD

int main(void)

{

30c: cf 93        push r28

30e: df 93        push r29

// настройка GPIO

 DDRD=0x38; // настройка линий порта D

 310: 88 e3        ldi r24, 0x38 ; 56

312: 81 bb        out 0x11, r24 ; 17

 DDRB=0xFE; // настройка линий порта B

 314: 8e ef        ldi r24, 0xFE ; 254

 316: 87 bb        out 0x17, r24 ; 23

PORTD=0x7; // настройка подтягивающих резисторов линий порта D

 318: 87 e0        ldi r24, 0x07 ; 7

31a: 82 bb        out 0x12, r24 ; 18

 // основная программа

display_init(); // инициализация дисплея

31c: ef de        rcall .-546     ; 0xfc <display_init>

rtc_write_byte(CONTROL_REG, 0x0); // инициализация RTC

31e: 8f e8        ldi r24, 0x8F ; 143

320: 60 e0        ldi r22, 0x00 ; 0

322: bd de        rcall .-646     ; 0x9e <rtc_write_byte>

324: c0 e5        ldi r28, 0x50 ; 80

326: d3 ec        ldi r29, 0xC3 ; 195

 while(1)

{

 display_write_time(); // запись данных о времени и дате

 328: 3f df        rcall .-386     ; 0x1a8 <display_write_time>

 if((PIND & (1<<SETTINGS))==0)

32a: 80 99        sbic 0x10, 0 ; 16

32c: fd cf        rjmp .-6       ; 0x328 <main+0x1c>

32e: ce 01        movw r24, r28

330: 01 97        sbiw r24, 0x01 ; 1

332: f1 f7        brne .-4       ; 0x330 <main+0x24>

 {

  _delay_ms(200); // антидребезг

  rtc_settings(); // настройка параметров RTC

334: c6 df        rcall .-116     ; 0x2c2 <rtc_settings>

336: f8 cf        rjmp .-16      ; 0x328 <main+0x1c>

00000338 <_exit>:

338: f8 94        cli

0000033a <__stop_program>:

33a: ff cf        rjmp .-2       ; 0x33a <__stop_program>


3.3 Модернізація пристрою

У моєму пристрої можлива заміна тільки однієї деталі це DS 1305 на DS але за рахунок цього зміниться елементна база а значить буде змінюватись і програмний код.
4 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ


5 ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Загальна характеристика безпеки при експлуатації

Одна з найважливіших задач є охорона праці, тобто забезпечення безпеки працюючих, створення тих умов праці, у яких виключені впливи шкідливих факторів.

При проведенні робіт по монтажу, наладці й регулюванню необхідно виконувати правила техніки безпеки. До пристроїв допускаються тільки ті користувачі, які ознайомилися з документацією всіх пристроїв і пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Правила техніки безпеки:

  •  елементи конструкції пристрою повинні бути надійно заземлені;
  •  забороняється користуватися паяльником з напругою живлення більше 36В без заземлення;
  •  забороняється виконувати паяльні роботи без вентиляції;
  •  забороняється користуватися несправною апаратурою та інструментами;
  •  при ремонті мікропроцесорних систем та електричних ланцюгів необхідно попередньо вимкнути струм й за допомогою вольтметра перевірити відсутність напруги;
  •  металеві корпуси при роботі необхідно заземлювати.

Працівники, які обслуговують пристрій, повинні мати навики по наданні першої медичної допомоги. Ураження електричним струмом виникає при невиконанні чи при неповному виконанні правил техніки безпеки. Струм, який проходить крізь тіло людини, викликає небажану дію, порушуючи при цьому нормальну діяльність всього організму. Результат ураження залежить від величини та роду струму, площі та поверхні контакту, фізичного і психічного стану людини, а також від величини опору організму. В результаті враження електричним струмом в організмі людини можуть відбутися термічні, хімічні, психологічні та біологічні порушення.

5.2 Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт

Основним видом праці при монтажних роботах є пайка, так як майже всі електромагнітні з'єднання радіоелектронної апаратури здійснюється пайкою.

При виконанні пайки на працівника можуть впливати небезпечні фактори:

  •  незадовільне освітлення робочої зони.
  •  запиленість інфрачервоного випромінювання від розплавленого припою;
  •  запиленість та загазованість робочого місця;
  •  потрапляння крапель розплавленого припою на тіло працівника;

Для забезпечення достатньо сприятливих умов праці необхідно провести наступні дії:

  •  дільниці, на яких зосереджені операції пайки, віддалити в окремі приміщення;
  •  в приміщенні повинна бути вентиляція;
  •  всі інструменти повинні бути на своїх місцях.

при пайці обережно торкатися до паяльника і остерігатися розплавлення припою;


5.3 Санітарно-гігієнічні вимоги

Необхідною умовою для нормальної роботи є естетичне оформлення приміщень та окремих робочих місць. Так як колір являється психологічним фактором, то не бажано фарбувати стіни, меблі і корпуси різних пристроїв в яскраві кольори, тому що вони швидко втомлюють очі і розслаблюють організм. Найбільш підходящими кольорами е салатовий, перламутровий, синій, зелений, голубий і білий.

Освітлення приміщення є одним з важливих факторів для нормальної роботи. Освітлення лабораторії повинно бути м'яким, без блиску. В світлий час доби бажано користуватися тільки природним освітленням, якщо його не вистачає, тоді добавити штучний, але не сильно — так, щоб він не заважав роботі.

Для підтримки здоров'я працюючих необхідно підтримувати кліматичні умови, такі як: відносна вологість повітря, температура, запиленість, також ці умови повинні підходити для нормальної роботи всіх пристроїв. Для створення відповідного мікроклімату є батареї парового опалення, за допомогою яких у холодний період року опалюються приміщення. Для нормального повітрообміну використовується кватирка та встановлюються кондиціонери, які підтримують постійний мікроклімат у теплий період року. Для боротьби з запиленістю в кінці робочого дня проводиться вологе прибирання приміщення.


5.4 Протипожежний захист

При роботах з електронагрівальними пристроями та струмом, треба бути обачним та дотримуватись правил проти пожежної безпеки. Виконання протипожежних заходів полягає на адміністрацію.  Перевірку та інструктажі протипожежної безпеки необхідно проводити регулярно з усім персоналом.  Також проводять планову перевірку приміщень, в яких розміщені протипожежні засоби, доступ до них та належний стан засобів.  

Працівники повинні знати засоби гасіння пожежі в електронних пристроях, та вміти правильно і вчасно їх застосовувати. Загорання яких-небудь електричних пристроїв може відбуватися за декількома причинами: коротке замикання погано ізольованих проводів та кабелів, непрацездатність деяких елементів схем і пристроїв, невиконання техніки безпеки та протипожежного захисту.

Для запобігання пожежі під час короткого замикання необхідно встановлювати електричні щити з запобіжниками, до яких підключаються усі електричні пристрої, виконувати ремонтні роботі в спеціально відведених і обладнаних для цього робочих місцях, використовувати негорючі матеріали з великими межами вогнестійкості, зберігати горючі та легкоспалавні матеріали в спеціально відведених місцях.

Для гасіння пожежі необхідно мати порошкові вогнегасники, бо пінно створюючи та вуглекислотні вогнегасники забороняється використовувати поблизу струмоведучих схем, пристроїв та ланцюгів. Всі приміщення лабораторії необхідно обладнати автоматичною системою сповіщення про пожежу.

Для евакуації людей під час пожежі у кожному приміщенні мають бути стенди по евакуації людей та більш безпечні виходи з приміщення, які повинні бути оголошені при інструктажі. Виходи не повинні бути засміченні або закриті.


5.5 Охорона навколишнього середовища

При виготовлені будь якої електронної продукції використовується багато речовин останки яких попадаючи в атмосферу забруднюють оточуюче середовище.  

В нашій країні екологічна проблема прийняла страшні розміри: стічні води підприємств несуть в собі шкідливі речовини, солі тяжких металів. Викид шкідливих речовин в атмосферу досягає сотень мільйонів тон.

На Україні, також як і в усьому світі, йде поступове застосовування безвідхідних технологій, виробництво якісної продукції.

Постійне збільшення об'ємів виробництва, збільшення використання природних ресурсів приводить до їх збіднення. Крім того, збільшується з року в рік викид шкідливих речовин в атмосферу, від недостатнього очищення стічної води — забруднюються водоймища. Для рішення цих проблем передбачено ряд заходів. Всі вони групуються за такими напрямками:

  •  охорона і раціональне використання водних ресурсів;
  •  охорона повітряного басейну;
  •  охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів і корисних копалин.

При виготовленні печатної плати мікропроцесора існують різного роду шкідливі з'єднання — це пара при нагріванні флюсу, свинцю, олова, солей тяжких металів і каніфолі, а також за барвників, розчинів, лаків та інших. Вихід цих речовин в зовнішнє середовище дуже шкідливе для природи і людини. Для запобігання забруднення навколишнього середовища застосовують фільтри, очисні споруди і проводяться інші природо зберігаючи заходи.

Пайку необхідно проводити в спеціально відведених місцях з використанням витяжок та фільтрів.


ВИСНОВОК


ЛІТЕРАТУРА

  1.  ДСТ 2.105-79 “ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів”
  2.  ДСТ 2.106-68 “ЄСКД. Текстові документи”
  3.  ДСТ 2.001-70 “ЄСКД. Загальні положення”
  4.  ДСТ 2.105-79 “ЄСКД. Вимоги до текстових документів”
  5.  ДСТ 2.120-73 “ЄСКД. Технічний проект”
  6.  ДСТ 2.301-68 “ЄСКД. Формати”
  7.  ДСТ 2.302-68 “ЄСКД. Масштаби”
  8.  ДСТ 2.303-68 “ЄСКД. Лінії”
  9.  ДСТ 2.304-81 “ЄСКД. Шрифти”
  10.  ДСТ 2.316-68 “ЄСКД. Нанесення написів”
  11.  Шило В.Л. Популярные цифровые микросхемы: Справочник – Челябинск, 1989.
  12.  Лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам. 10-е издание, - К.: Техника, 1984.
  13.  Бабич М.П., Жуков Г.А. Комп'ютерна схемотехника: Навч. посібник. – К.: «МК-ПРЕС», 2004.-412 ст.
  14.  Справочник по мікропроцесорним устройствам. –К.: Техника, 1987. – 286 c.
  15.  Калабеков Б.А. Микропроцесори и их применение в системах передачи и обработки сигналов. –М.: Радио и свиязь, 1988. – 367с.
  16.  Євстифеєв А.В. Мікроконтролери AVR семейства Tiny.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49821. ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ 1.07 MB
  Вибір кількості потужності і розташування цехових трансформаторних підстанцій Вибір та порівняння варіантів компенсації реактивної потужності Попереднє визначення розрахункових електричних навантажень економічно доцільної величини споживання реактивної потужності від електроенергетичної системи Qе орієнтовної кількості й потужності трансформаторів цехових ТП і розподільчих пристроїв. Вибір кількості та потужності трансформаторів цехових ТП компенсувальних устав КУ і розподільних пунктів РП.
49822. Значення мотивації для процесу управління. Методи та способи мотивації в управлінській діяльності 233.5 KB
  Визначити поняття «мотивація»; Проаналізувати основні мотиваційні теорії; Визначити роль потреб у процесі мотивації; Дослідити конкретні методи та способи мотивації персоналу в управлінській діяльності; Розкрити процес формування комплексної мотивації в сучасних умовах.
49823. Нейролінгвістичне програмування (НЛП) та управління колективом 176 KB
  Теоретичні засади НЛП в управлінні колективом організації. НЛП як інструмент управління колективом. Сфера застосування та цілі НЛП.
49824. Тактика прийняття управлінських рішень в складних ситуаціях 223.5 KB
  Характеристика рішення в психології управління. Поняття процесу управлінського рішення і його види. Етапи прийняття рішення в складній ситуації. Процес прийняття управлінського рішення керівником в залежності від його психологічних якостей.
49825. Стратегія управління стресом. Профілактика стресів та стратегія виходу зі стресових ситуацій 215 KB
  Виникнення стресу. Стрес його сутність та види. Причини виникнення стресів та динаміка розвитку внутрішнього напруження під час стресу. Висновки та рекомендації Список використаної літератури Додатки Вступ Переважна більшість людей в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу бо у часи науковотехнічної революції в які ми живемо посилюється психічна діяльність людей. Тому й виникає проблема емоційного стресу тобто напруження і перенапруження...
49826. Использование нейронных сетей на рынке недвижимости 850.5 KB
  Представлен результат нейросетевого моделирования в графиках указывается ошибка обучения а также выведен закон зависимости цен на квартиры от удаленности от центра. Сама нейросеть представляет собой набор специальных математических функций с множеством параметров которые настраиваются в процессе обучения на прошлых данных. Другая существенная особенность нейронных сетей состоит в том что зависимость между входом и выходом находится в процессе обучения сети. Самые продвинутые симуляторы позволяют конструировать НС с экзотическими...
49827. Работа с базами данных в сети 214.5 KB
  База данных – это организованная структура, предназначенная для хранения информации. В современных базах данных хранятся не только данные, но и информация. Это утверждение легко пояснить, если, например, рассмотреть базу данных библиотеки.
49828. Использование аппарата нейронных сетей для прогнозирования индекса потребительских цен 174.5 KB
  Индексы цен производителей широко используются в процессе экономического анализа и прогнозирования в том числе в прогнозе материальных и других затрат потребителей и выделении ценового фактора при анализе динамики показателей прогнозировании промежуточного потребления в счете ВВП а также при оценке последствий реализации мер экономической политики. Анализ и прогнозирование индексов потребительских цен необходим для анализа динамики...