44290

Rомп'ютеризованf видавничу систему

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Порівняльні характеристики деяких мікропроцесорів Процесори Характеристики Celeron D Pentium 4 Pentium 4 D Частота МГц 2533 3000 3200 Роз’єм LG775 LG775 LG775 Кешпам’ять 2 рівня Кб 256 2048 22048 Частота системної шини МГц 533 800 800 Ціна грн 383 1037 2408 Для робочих станцій оброблення текстової інформації РС1 РС2 не потрібний дуже потужний процесор тому згідно таблиці 2 ми обираємо найкращій варіант по співвідношенню: ціна – швидкодія. Найважливіші параметри окремих моделей дисплеїв деяких фірм з діагоналлю екрана 17’ Дисплей...

Украинкский

2013-11-13

882.5 KB

64 чел.

89

PAGE  5

РЕФЕРАТ

Дипломний проект має обсяг –  89 стор.

Кількість таблиць – 36.

Кількість схем – 4.

Кількість літературних джерел – 34.

Суть роботи розробити комп'ютеризовану видавничу систему, провести розрахунки надійності розробленої системи.

В проекті розглянуто призначення комп'ютеризованої видавничої системи та характеристики процесів переробки текстової та графічної інформації. Описано програмне забезпечення та його вимоги до апаратної частини КВС. Подано обґрунтування складу системи та вибір основних технічних характеристик пристроїв системи. Розроблена структурна схема системи. Розроблена блок-схема системи. Розраховані середній час безвідмовної роботи системи Т0, коефіцієнт використання КВ і готовності КГ системи. Розрахована собівартість. Розглянуто охорона праці на підприємстві.

Ключові слова: КВС, ГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ, ТЕКСТОВА ІНФОРМАЦІЯ, ВЕРСТКА, ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧПННЯ, АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, РОБОЧА СТАНЦІЯ, ЛКМ, НАДІЙНІСТЬ, СОБІВАРТІСТЬ, ОХОРОНА ПРАЦІ.


ЗМІСТ

Вступ 7

1. Огляд стану розвитку комп'ютеризованих  видавничих систем. Місце КВС  у поліграфічному виробництві…………………….…………….9

2. Розробка технічних вимог до КВС …………………………………………..15

2.1. Обґрунтування доцільності розробки комп'ютеризованої видавничої системи для вдосконалення додрукарської підготовки газети  «Вісник профенерго»…………………………..……………………………..…………...15

2.2. Розробка технічних вимог до КВС………………………………………...19

3.  Визначення кількості робочих станцій  та розробка схеми технологічного процесу підготовки видання ….……………….…….….22

3.1. Визначення кількості робочих станцій…..…………………..……………22

3.2. Розробка схеми технологічного процесу підготовки видання…..………23

4. Апаратне забезпечення системи 25

4.1. ПЕОМ (центральна частина) 26

4.2. Зовнішні запам’ятовуючі пристрої (ЗЗП) 27

4.3. Пристрій відображення текстової та графічної інформації 28

4.4. Пристрій введення текстової та графічної інформації 30

4.5. Пристрій виведення текстової та графічної інформації 32

4.6. Мережне обладнання 33

5. Програмне забезпечення системи..………………………………………..37

5.1. Програмне забезпечення системи……………………………….…………38

5.2. Введення текстової інформації  38

5.3. Обробка растрової графіки 39

5.4. Обробка векторної графіки 39

5.5. Верстка 41

6. Визначення надійності комп’ютеризованої видавичої системи 43

6.1. Розрахунок надійності РС1 44

6.2. Розрахунок надійності РС2 46

6.3. Розрахунок надійності РС3 48

6.4. Розрахунок надійності КВС 50

7. Економічна частина. Розрахунок собівартості газети “Вісник профенерго”…………………………………………………………...…………..52

7.1. Аналіз технології додрукарської підготовки  та друкування тиражу газети “”Вісник профенерго”………………………………………………….………..53

7.2. Нормативна трудомісткість додрукарської підготовки газети “Вісник профенерго” 54

7.3. Розрахунок витрат 58

7.4. Розрахунок повної собівартості продукції 65

7.5. Розрахунок основних техніко-економічних показників  67

8. Охорона праці………………………...………………………………………..72

8.1. Санітарно-гігієнічна характеристика виробничого приміщення ….…….72

8.2. Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів …………………74

8.2.1. Мікроклімат виробничого приміщення………………………………….74

8.2.2. Шкідливі речовини 75

8.2.3. Освітлення робочих місць………………………………..………………77

8.2.4. Шум………………………………………………………………………..80

8.3. Електробезпека……………………………………………………………...82

8.4. Організація пожежної безпеки підприємства……………………………..84

Висновки 86

Перелік посилань 88

Додаток 1. КВС. Схема структурна 90

Додаток 2. Перелік елементів 91

Графічний матеріал:

  1.  

Технічні вимоги до комп’ютеризованої видавничої системи

  1.  

Послідовність технологічних операцій додрукарської підготовки видання “Вісник .профенерго”.

  1.  

Технічні характеристики комп’ютеризованої видавничої системи.

  1.  

Комп’ютеризована видавнича системи. Схема структурна.

  1.  

Розрахунок надійності комп’ютеризованої видавничої системи.

  1.  

План виробничого приміщення з комп’ютеризованими робочими місцями.

Вступ

Розвиток поліграфічного виробництва тісно зав'язаний з розвитком комп’ютерної техніки, нових перспективних технологій. Особливо це дуже помітно в додрукарській підготовки видань. Максимальна автоматизація виготовлення друкарської продукції на цієї стадії напряму пов’язана з більш ефективною та якісною роботою.

Комп'ютеризована видавнича система (КВС) – це комплекс електронно-обчислювальної техніки, засобів математичного, технічного та організаційно-методичного забезпечення. КВС являє собою складний людинно-машинний комплекс, призначений для автоматизованого перетворення авторського оригіналу на видавничий оригінал, а також монтажу та спуску полос з метою отримання на виході системи фотоформ або друкарських форм видання.

Комп'ютеризовані видавничі системи належать до відкритих систем і тому забезпечують можливість утворення великої кількості різних конфігурацій з використанням різноманітних технічних і програмних засобів. Це дозволяє кожній редакційно-видавничій організації підібрати таку конфігурацію КВС, яка якнайкраще задовольняла б її сьогочасні потреби із можливістю подальшого розвитку. Сьогодні немає повністю формалізованих одно варіантних методик системотехнічного проектування комп'ютеризованих систем. Тому для створення конкретних КВС використовують евристичний метод проектування. Евристичний метод ґрунтується переважно на знаннях, досвіді та інтуїції розробників і полягає в послідовній розробці кількох проектних варіантів та виборі кращого з них за допомогою узагальненого критерію ефективності, наприклад, відомого співвідношення продуктивність/ціна.  Зрозуміло, що всі проектні варіанти мають відповідати основним вихідним системним вимогам, які відіграють роль дисциплінуючих умов.

Темою даного дипломного проекту є розробка комп'ютеризованої видавничої системи для вдосконалення додрукарської підготовки газети Незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України «Вісник профенерго».  

Для виконання дипломного проекту необхідно розробити технічні вимоги до комп'ютеризованої системи, визначити та описати процеси переробки текстової і графічної інформації, які будуть автоматизуватися. Потрібно вибрати програмне забезпечення для автоматизації процесів переробки інформації. Необхідно розробити склад та структуру електричної схеми КВС, вибрати  технічні характеристики складових частин системи, визначити конфігурацію локальної комп’ютерної мережі (ЛКМ) КВС та комплект периферійного обладнання. Потрібно зробити розрахунок показників надійності системи. Також для розрахунку економічної частини дипломного проекту необхідно порівняти собівартість за рік і основні техніко-економічні показники по базовому формату газети «Вісник профенерго» та по формату, що проектується. В розділі по охороні праці необхідно провести аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів і визначити методи нормалізації даних факторів для забезпечення безпечної роботи персоналу і створення комфортних умов для роботи.

  1.  Огляд стану розвитку комп'ютеризованих  видавничих систем

Місце КВС у поліграфічному виробництві

На початку впровадження комп'ютерної техніки в поліграфічну галузь її застосовували лише на окремих технологічних ділянках додрукарської підготовки у вигляді закритих систем. В окремих передових на той час друкарнях були встановлені комп'ютерні підсистеми з не інтелектуальними терміналами і фотоскладальними апаратами, які були здатні вводити, роздруковувати, коригувати і виводити на фотоплівку тільки текстову частину видань. Ілюстрації обробляли окремо на інших підсистемах великогабаритних кольороподілювачах-кольорокоректорах, які складалися з блока сканування, комп'ютеризованого блока оброблення зображень і блока виведення на фотоплівку кольороподілених ілюстрацій.

Такі закриті комп'ютеризовані підсистеми не могли обмінюватися цифровою інформацією ні між собою, ні з однотипними підсистемами, виготовленими іншими фірмами виробниками. Вони не забезпечували комп'ютерного верстання видань. Тому надалі фотоформи текстових полос і фотоформи ілюстрацій монтували вручну для виготовлення друкарських форм, з яких потім друкували ілюстровані видання. У закритих комп'ютеризованих підсистемах неможливо було використовувати пристрої чи окремі блоки інших виробників оскільки вони не були сумісними. [3, 4]

Часткове використання комп'ютерної техніки в закритих підсистемах не забезпечувало комплексну автоматизацію всіх технологічних операцій додрукарської підготовки видань і “прив’язувало” поліграфічні організації до якогось одного виробника дорогого і недосконалого обладнання закритої підсистеми. Це гальмувало зростання продуктивності праці під час додрукарської підготовки видань і стримувало технічний прогрес у цій галузі.

Подальший розвиток видавничо-поліграфічної галузі зумовив створення настільних видавничих систем (НВС), які належать до відкритих систем і вважаються попередниками сучасних більш розвинутих КВС. Створення відкритих систем стало можливим завдяки успішному розвитку електронної техніки й особливо її головної складової – обчислювальної техніки, а також програм, орієнтованих на виконання професійних завдань додрукарської підготовки. Уже перші НВС почали забезпечувати повну автоматизацію технологічних операцій додрукарської підготовки видань, включаючи верстання. Вони створювались на основі універсальних персональних комп'ютерів з відкритою архітектурою, що ґрунтується на уніфікованих шинах та інтерфейсах, і допускали використання файлів даних, отриманих на попередній операції, для виконання наступної операції. У таких НВС стало можливим використовувати пристрої різних виробників та програмне забезпечення різних фірм. [3, 4]

Настільні видавничі системи (Desk Top Publishing DTP) своїм виникненням і швидким розвитком та поширенням зобов'язані появі та можливості вдалого поєднання чотирьох основних їхніх компонентів:

  1.  персонального комп'ютера;
  2.  програми комп'ютерного верстання із графічним інтерфейсом;
  3.  мови опису сторінок PostScript;
  4.  лазерного принтера.

Таким чином, завдяки сумісному використанню персонального комп'ютера, програми комп'ютерного верстання PageMaker із графічним інтерфейсом, мови опису сторінок PostScript і лазерного принтера в середині 80-х років XX століття були створені перші НВС, які докорінно змінили додрукарську підготовку видань.

Перші найпростіші НВС створювалися на основі персонального комп'ютера, оснащеного необхідними пакетами прикладних видавничих програм. Такі НВС забезпечували послідовне виконання основних операцій додрукарської підготовки видань, причому на кожній наступній операції використовувалися дані, отримані на попередній операції

Потім на початку 90-х років XX століття були створені більш потужні КВС, що складалися з багатьох спеціалізованих робочих станцій і вивідних пристроїв, з'єднаних між собою за допомогою комп'ютерних мереж. На таких КВС можуть одночасно працювати багато користувачів, виконуючи різні технологічні операції додрукарської підготовки видань і обмінюючись по комп'ютерних мережах з високою швидкістю текстовими і графічними файлами.

Сучасні КВС являють собою відкриті комп'ютеризовані системи і тому вони розвиваються шляхом спеціалізації та кооперації виробників окремих видів обладнання, системних і прикладних видавничих програм. Досить сильна конкуренція в цій галузі забезпечує велику різноманітність КВС та їх швидке вдосконалення. Зв'язок КВС із глобальною комп'ютерною мережею Internet, який використовується все частіше, також розширює можливості КВС і підвищує ефективність їх використання. Тому можна впевнено прогнозувати на майбутнє подальше швидке вдосконалення КВС і розширення їх використання в поліграфічному виробництві. [3]

Поліграфічне виробництво  технологічний процес в якому використовується сукупність різних технічних засобів і інформаційних технологій для друкарського тиражування текстової та ілюстраційної інформації у вигляді газет, журналів, книг, буклетів, репродукцій та іншої друкованої продукції.

Процес виробництва поліграфічної продукції поділяють на три основні стадії:

  •  додрукарську підготовку видань;
  •  друкування тиражу;
  •  післядрукарське оброблення тиражу.

Додрукарська підготовка видання є початковою стадією і полягає в редакційно-видавничому обробленні текстової та ілюстраційної інформації з метою перетворення авторського оригіналу на видавничий оригінал для отримання фотоформ або друкарських форм видання.

Друкування тиражу видання полягає у виготовленні на друкарському обладнанні видавничого оригіналу, тобто в розмноженні інформації.

Післядрукарське оброблення видання є завершальною стадією, яка складається з брошурувально-палітурних і оздоблювальних робіт для отримання брошур, журналів, книг та інших готових видань.

У наш час комп'ютерну техніку та сучасні інформаційні технології застосовують на всіх стадіях технологічного процесу поліграфічного виробництва, але з найбільшим ефектом їх використовують на стадії додрукарської підготовки видань. Для цього створюють і широко застосовують комп'ютеризовані видавничі системи (КВС), на яких виконують усі необхідні технологічні операції додрукарської підготовки видань. [3]

Комп'ютеризовані видавничі системи також забезпечують зручне і швидке внесення змін у видання в процесі його додрукарської підготовки, що особливо важливо для періодичних видань. Залежно від кількості та складності видань для їх додрукарської підготовки створюють і використовують КВС різної складності та продуктивності.

У технічній літературі як синоніми терміна комп'ютеризована видавнича система (КВС) використовують також терміни автоматизована система перероблення текстової та графічної інформації (АСПТГІ), настільна видавнича система (НВС), автоматизований репроцентр. Але згідно з державними стандартами України рекомендується використовувати термін комп'ютеризована видавнича система. Цьому терміну в англомовній технічній літературі відповідає термін Computer-Assisted Publishing (CAP). 

За своїм складом сучасна КВС є складним апаратно-програмним комплексом, який поділяється на такі основні компоненти [3]:

  •  апаратне забезпечення, яке складається з технічних засобів обчислювальної техніки;
  •  програмне забезпечення, яке складається із системною та прикладного програмного забезпечення;
  •  інформаційне  забезпечення, що складається з даних, необхідних для поліграфічного оформлення текстів та ілюстрацій;
  •  організаційно-технологічне забезпечення, що складається з  комплектів нормативної і технологічної документації.

Для забезпечення ефективного функціонування КВС і найкращого використання всіх складових необхідний кваліфікований інженерно-технічний персонал.

Сучасні КВС складаються із спеціалізованих робочих станцій, призначених для оброблення текстової інформації, для оброблення графічної інформації, для верстання сторінок, для монтажу і спуску полос, а також із вивідних пристроїв (мережних принтерів, фотоскладальних автоматів (ФСА) або рекордерів CtP із процесорами растрування зображень) та серверів. Усі пристрої побудовані на основі комп'ютерної техніки  і забезпечують введення, оброблення, зберігання, передачу і виведення інформації у процесі додрукарської підготовки видань. Вони з'єднуються між собою комп’ютерною мережею, що забезпечує оперативну передачу між ними текстової та графічної інформації та мають, як правило, вихід у глобальну комп’ютерну мережу (наприклад Internet). [3, 4, 15]

Така структурна організація КВС з розподілом оброблення даних дозволяє  виконувати на всіх робочих станціях різні технологічні операції додрукарської підготовки одного видання або декількох різних видань одночасно, що забезпечує значне підвищення продуктивності системи.

В сучасних комп'ютеризованих видавничих системах реалізують такі технології:

  •  «комп’ютер – фотоформа» (Computer to Film – CtF);
  •  «комп’ютер – друкарська форма» (Computer to Plate – CtP);
  •  «комп’ютер – цифрова друкарська машина (DI)» (Computer to Press – CtPress);
  •  «комп’ютер – цифровий друк (NIP)» (Computer to Print – CtPrint).

В технології Computer-to-Film, яка складається з восьми технологічних  операцій, цифрова комп’ютерна техніка використовується тільки на початку процесу і забезпечує автоматизоване виконання перших п’яти операцій, включаючи експонування та проявлення фотоплівок у форматі друкування. Інші три операції виконуються з використанням ручної праці.

За технологією Computer-to-Plate фотоформи не виготовляються взагалі, а цифрова техніка використовується безпосередньо для виготовлення друкарських форм. Таким чином, процес скорочується до шести операцій, з яких п’ять виконуються автоматизовано з використанням цифрової техніки.

Найбільш автоматизованими на сучасному етапі технологіями є технології Computer-to-Press та Computer-to-Print. Завдяки використанню цифрової друкарської машини весь процес підготовки і друкування став повністю автоматизованим.

Отже в комп'ютеризованій видавничій системі можна реалізувати різні технології з різним ступенем автоматизації і користувачі мають можливість вибрати таку технологію, яка краще відповідатиме умовам конкретного виробництва.

  1.  Розробка технічних вимог до комп'ютеризованої видавничої системи

  1.  Обґрунтування доцільності розробки комп'ютеризованої видавничої системи для вдосконалення додрукарської підготовки газети

«Вісник профенерго»

Незалежна галузева професійна спілка енергетиків України (НПЕУ) створена 17 липня 1998 року. Відповідно до вимог Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілка пройшла перереєстрацію в Міністерстві юстиції України, свідоцтво № 1374 від 27 березня 2000 року. На даний час Незалежна галузева професійна спілка енергетиків України має у своєму складі профспілкові організації в 16 областях, з них в 12 областях організації профспілкові організації мають обласний статус (це – профорганізації ВАТ “Житомиробленерго”, ВАТ “Запоріжжяобленерго”, ВАТ “Кіровоградобленерго”, ВАТ “Львівобленерго”, ВАТ “Миколаївобленерго”, ВАТ “Одесаобленерго”, ВАТ “Полтаваобленерго”, ВАТ “Прикарпаттяобленерго”, ВАТ ЕК “Севастопольенерго”, ВАТ “Сумиобленерго”, ВАТ “Тернопільобленерго”, ВАТ “Херсонобленерго” та ВАТ “Чернігівобленерго”) та одна, в Автономній республіці Крим, з міським статусом. В 369 первинних організаціях профспілка об‘єднує понад 100 тисяч членів – працівників електроенергетики [5].

Газета «Вісник профенерго» виходить з лютого 2002 року.  

Засновник – Незалежна галузева профспілка енергетиків України.

Видавець – підприємство “Енергопрофінформ”. (Реєстраційне свідоцтво КВ № 5737 від 08.01.2002 р.).

Редакційна колегія:

  •  Голови обласних профспілкових організацій НПЕУ;
  •  Керівники прес-служб енергопостачальних компаній.

Редакція газети:

  •  Головний редактор — Гуляк О.О.;
  •  Заступник головного редактора — Лісін С.Б.

Концепція газети:

• основні події Україні, світі;

• основні події в галузі;

• події, які стосуються діяльності енергетичних підприємств, аналіз та позиція НПЕУ в цьому питанні;

• ініціативи НПЕУ, спрямовані на покращення соціально-економічної сфери трудових колективів енергокомпаній;

•  передовий досвід в роботі енергопостачальних компаній;

• питання охорони праці, спрямовані на скорочення виробничого травматизму;

• консультації з питань трудового законодавства, пенсійної реформи;

• культмасові та спортивні заходи;

• інформація для дозвілля.

Характеристика видання:

• Формат видання – 2 листки 60х84 ½, А3, кольоровість 2+1, 8 шпальт

Періодичність – 1 один примірник на два місяці;

Тираж – 4 000 примірників;

•  Лініатура растра – 40 лін/см;

•  Спосіб друку – офсетний плоский;

•  Спосіб виготовлення друкарських форм: фотоформи на прозорій плівці;

•  Масштабування ілюстрації: 1:2, 2:1;

•  Обсяг видання: 1 обліково-видавничий аркуш;

•  Річний обсяг видання: 6 обліково-видавничих аркушів;

Ця газета розповсюджується на підприємствах енергетичної галузі України, енергокомпаніях, Верховній Раді України, Міністерстві палива та енергетики України, Кабінеті Міністрів України.

Додрукарська підготовка газети «Вісник профенерго» здійснюється на однокористувацькій НВС, створеної на основі одного персонального комп'ютера. (Параметри ПК приведені в таблиці 2.1.1.) В НВС реалізується технологія «комп’ютер – фотоформа» (Computer to Film – CtF). Для підготовки газети використовується наступне програмне забезпечення: операційна система Windows XP Professional, програма для обробки текстової інформації Microsoft Word, програми для обробки графічної інформації Adobe PhotoShop та Adobe Illustrator, пакети програм Internet Explorer та Outlook Express. Технологічні операції додрукарької підготовки видання, а саме: набір (складання), редагування, коригування текстів; сканування та розпізнавання текстової та графічної інформацій; масштабування, коригування, ретушування ілюстративного матеріалу; верстання газети, виконує послідовно один користувач-оператор.  Недоліком технологічного процесу випуску газети є те, що виготовлення фотоформ відбувається на іншому підприємстві, а саме у друкарні ТОВ ПК “Інтерекспрессдрук”. Це приводить до значного уповільнення виготовлення видання.

В зв'язку зі збільшенням кількості членів профспілки виникла необхідність у збільшенні тиражу та періодичності газети «Вісник профенерго». Тому на засіданні Центральної Ради профспілки від 01.12.2005 р. було прийнято рішення про зміну формату видання.

Характеристика видання:

  •  формат видання – 2 листки 60х84 ½, А3, кольоровість 1+1, 8 шпальт;  
  •  періодичність – щоденна;
  •  тираж – 10 000 примірників;
  •  обсяг видання: 1 обліково-видавничий аркуш.

Для вдосконалення додрукарської підготовки газети НПЕУ «Вісник профенерго», в зв'язку зі зміною формату видання, виникла необхідність розробки комп'ютеризованої видавничої системи (КВС) на базі існуючої НВС.  Структурна організація КВС з розподілом оброблення даних дозволить  виконувати на всіх робочих станціях різні технологічні операції додрукарської підготовки видання, що забезпечить значне підвищення продуктивності системи.

Застосування КВС забезпечить [3]:

зменшення трудомісткості підготовки видань за рахунок автоматизації виконання технологічних операцій;

скорочення термінів підготовки видань за рахунок виключення коректурного обміну між типографією і видавництвом, швидшого виконання окремих операцій, а також можливості паралельної підготовки декількох видань;

підвищення якості підготовки видань за допомогою сервісних засобів, які забезпечуються пакетами прикладних видавничих програм.

Створення КВС також забезпечить зручне і швидке внесення змін у видання в процесі його додрукарської підготовки, що особливо важливо для збільшення тиражу періодичних видань. Усе це разом значно підвищить продуктивність праці в підприємстві “Енергопрофінформ”.

Таблиця  2.1.1.   Технічні  характеристики  НВС

№ п/п

Найменування

Параметри

  1.  

Процесор

Intel Pentium 4, тактова частота 3000 МГц, 2 Мб кеш-пам'яті другого рівня

  1.  

Чипсет

Intel і945, системна шина 800 МГц

  1.  

Оперативна пам'ять

512 Mб  DDR  Transcend 3200 Original (2 модуля)

  1.  

Графічна система

Графічна PCI-express плата ATI Radeon X800GTO,

256 Мб відеопам'яти DDR RAM

  1.  

Дискова система

2 канала АТА/133 для 4 пристроїв IDЕ

4 канала Sеrial ATA

жорсткий диск ємністю 200 Гб (7200 об./хв.)

привод 16x DVD±RW NEC MultiSpin ND-3550A

флопі-дисковод (1,44 Мб)

  1.  

Гнізда розширення

1 гніздо РСІ express 16

3 гніздо РСІ express

3 гнізда РСІ

  1.  

Мережний адаптер

Інтегрований, Fast Ethernet 10/100 Мбіт/с (Marvell)

  1.  

Порти введення -         

виведення

8 портів USB 2.0

послідовний порт

паралельний порт

2 порти PS/2 (клавіатура і миша)

порт VGA

аудіовихід

мікрофонний вхід

роз'єм RJ-45

  1.  

Дисплей

19" Samsung SyncMaster 970Р

2.2. Розробка технічних вимог до КВС

Загальні відомості

Проектується комп'ютеризована видавнича система для додрукарської підготовки газети Незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України «Вісник профенерго».  Проект виконується вперше.

Призначення

Дана КВС призначена для додрукарської підготовки газети «Вісник профенерго» із тоновими, штриховими ілюстраціями і повинна функціонувати за технологією Computer-to-Film.

Мета

Мета — розробка  комп'ютеризованої видавничої системи для додрукарської підготовки газети із тоновими, штриховими ілюстраціями.  Ця система повинна дозволяти отримувати фотоформи форматом 60х84 ½. Фотоформи повинні забезпечувати отримувати друкарські форми для друкування штрихових ілюстрацій  з лініатурою 40 ліній/см.

Вхідні дані

До характеристик вхідних даних належать:

  •  текстові оригінали в електронному вигляді та в віддрукованих авторських листах;
  •  тонові, штрихові зображення форматом включно до А4 (210297 мм);
  •  можливий коефіцієнт масштабування ілюстративних оригіналів h = 2;
  •  відсоток ілюстрацій у видання ≥ 20%;
  •  чорно-біле видання;
  •  спосіб введення в ЕОМ текстових та ілюстраційних оригіналів – набір текстів, сканування, за допомогою машинних носіїв та з використанням каналів зв’язку.

Вимоги

Характеристика видання

Характеристиками майбутньої друкованої продукції є:

  •  вид видання – газета (згідно з ДСТУ 3017–95);
  •  формат 2 листки 60х84 ½;
  •  тираж 10 000 примірників;
  •  періодичність – щоденна;
  •  папір (згідно з ДСТУ 2101–92): газетний;
  •  лініатура растра – 40 лін/см;
  •  спосіб друку – офсетний плоский;
  •  спосіб виготовлення друкарських форм: фотоформи на прозорій плівці;
  •  масштабування ілюстрації 1:2, 2:1;
  •  обсяг видання: 1 обліково-видавничий аркуш.

За своїм типом це видання:

  •  офіційне;
  •  інформаційне;
  •  текстове;
  •  ілюстраційне;
  •  газетне;
  •  періодичне;
  •  спеціалізована газета.

Вимоги до комп’ютеризованої системи

Наведемо класифікацію КВС:

  •  за  видом друкованої продукції: газетна;
  •  за місцем використання: редакційно-видавнича;
  •  за режимом роботи: багатокористувачева;
  •  спосіб введення інформації –  набір текстів, сканування, за допомогою машинних носіїв та з використанням каналів зв’язку.
  •  вихідна продукція – фотоформи.

Комп’ютеризована система повинна дозволяти отримувати фотоформи:

  •  форматом 60х84 ½;
  •  фотоформи повинні забезпечувати отримувати друкарські форми для друкування штрихових ілюстрацій  з лініатурою 40 ліній/см.

Загальносистемні вимоги

До загальносистемних показників комп’ютеризованої системи відносять:

  •  режим роботи  –  1 робоча зміна за добу, 8 годин;
  •  норми витрат робочого часу на виконання операцій: набору  текстів –  0,8 обл. вид. арк. за зміну,  обробки графічної інформації –  0,2 обл. вид. арк. за зміну, верстання  – 1 обл. вид. арк. за зміну.

3. Визначення кількості робочих станцій та розробка схеми технологічного процесу підготовки видання

3.1. Визначення кількості робочих станцій

Згідно з технічними вимогами, виходячи з обсягу видання — 1 обл. вид. арк. (40 000 знаків), із яких 20% ілюстрацій маємо: за один робочий день КВС повинна обробити: 1 ∙ 0,2 = 0,2 обл. вид. арк. ілюстрацій та 1 - 0,2 = 0,8 обл. вид. арк. текстової інформації, та зверстати 1 обл. вид. арк. Враховуючи, що періодичність видання – щоденна газета, режим роботи нашої КВС –  1 робоча зміна за добу (8 годин),  в одному місяці робочих днів (у середньому) 21, то за 1 рік маємо: 21∙12 = 252 робочих дні. За рік КВС повинна обробити: 252 ∙ 0,2 = 50,4 обл. вид. арк. ілюстрацій та 252 ∙ 0,8 = 201,6 обл. вид. арк. тексту, та зверстати: 252 обл. вид. арк.

Для більш ефективної роботи по підготовці щоденної газети треба, як мінімум, дві робочі станції для обробки текстової інформації (тому що тут ми маємо великий потік текстової інформації) та одну станцію суміщення обробки графічної інформації та верстки (так як у газеті ілюстрацій менше 20%, то не має сенсу робити відокремлені робочі станції). Всі робочі станції доцільно з’єднати між собою локальною комп’ютерною мережею (ЛКМ). Така кількість робочих станцій забезпечує високу надійність КВС, оскільки в разі виходу з ладу РС 1 роботу по складанню тексту можливо проводити на РС 2 або РС 3. У разі виходу з ладу РС 2 (РС 3), то її функції можливо перекласти на РС 3 (РС 2).  Станцією суміщення обробки графічної інформації та верстки (РС 3) є існуюча НВС, тобто далі нам потрібно визначити дві робочі станції для обробки текстової інформації  (РС 1, РС 2). Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що, згідно з технічними вимогами, дана КВС призначена для додрукарської підготовки газети «Вісник профенерго» із чорно-білими ілюстраціями і буде функціонувати за технологією Сomputer to film (СtF).

3.2. Розробка схеми технологічного процесу підготовки видання

Більшість сучасних газетних видань містять текстову та графічну інформацію. Через значні відмінності між текстового та графічною інформацією вони завжди обробляються на різному обладнанні. [3]

Розробимо схему технологічного процесу підготовки нашого видання згідно з обраними технічними вимогами. Всю послідовність технологічних операцій додрукарської підготовки видань у КВС, що розробляється, зображено графічно на рис. 2.1. у вигляді технологічної схеми. У схемі передбачено паралельне оброблення текстової інформації і графічної інформації. Далі на етапі верстання полос оброблення текстової і графічної  інформації поєднуються. На кінцевому етапі додрукарської підготовки виконують електронний монтаж і спуск шпальт та виведення фотоформ. Додрукарську підготовку видань закінчують передачею у друкарню перевірених фотоформ [14].

КВС призначена для автоматизації процесів переробки текстової та графічної інформації. КВС призначена для перетворення авторського або видавничого оригіналу у зверстані полоси.

Процеси переробки текстової та графічної інформації в загальному випадку передбачають виконання таких операцій [4]:

  1.  Для обробки текстової інформації:
  •  сканування та розпізнавання текстів;
  •  набір (складання) тексту;
  •  редагування та коригування тексту;
  •  верстання.
  1.  Для обробки графічної інформації:
  •  сканування;
  •  масштабування;
  •  коригування, ретушування ілюстративного матеріалу;
  •  растрування;
  •  синтез зображення.


4. Апаратне забезпечення системи

Для того, щоб забезпечити належну якість друкарської продукції, слід вирішити завдання адекватного вибору техніки, застосовуваної як при друці, так і при додрукарській підготовці. Відповідно до апаратних потреб програмного забезпечення необхідно створити високопродуктивну комп’ютерну систему.

При створенні КВС потрібно зорієнтуватися в специфічних технічних характеристиках і в підсумку зробити правильний оптимальний вибір. Компоненти системи обираються в залежності від процесів переробки текстової та графічної інформації, які виконуються під час додрукарської підготовки видання.  В проекті розроблена структурна електрична схема (див. додаток 1). КВС має в своєму складі три спеціалізовані робочі станції (РС):

  •  РС №1, РС №2 – для переробки текстової інформації;
  •  РС №3 – для переробки графіки та для верстки.

РС складається з ПЕОМ (центральної частини) та периферійних пристроїв, склад яких залежить від функцій РС в КВС. Центральна частина всіх ПЕОМ включає в себе мікропроцесор (МП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), блок інтерфейсний (БІ), постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП) та мережевий адаптер (МА). До загальних периферійних пристроїв належать клавіатура (Кл), маніпулятор типу “миша” (ММ), дисплей (Д), накопичувач на жорстких магнітних дисках (НЖМД), накопичувач на гнучких магнітних дисках (НГМД). РС №2, РС №3 мають накопичувачі на оптичних дисках (НОД), додатково РС №3 – лазерний принтер (ЛПр). Крім перерахованих пристроїв РС №2 має в своєму складі модем (М), РС №1 – сканер (С).

Для підвищення ефективності  роботи нашої системи доцільно з’єднати робочі станції в локальну комп’ютерну мережу (ЛКМ). ЛКМ дозволяє швидко обмінюватися інформацією між робочими станціями та користуватися на кожній робочій станції спільними периферійними пристроями системи. Усі робочі станції з’єднані в ЛКМ за допомогою кабелю на скручених парах, яка має довжину сегмента 100 м та дешевша, ніж ЛКМ на коаксіальному кабелі.[3]

4.1.  ПЕОМ (центральна частина)

Можливості ПЕОМ обумовлюються в основному складом її мікропроцесорної системи, основаної на центральному мікропроцесорі.

Центральний мікропроцесор (Central Processing Unit, CPU) – складний електронний пристрій для виконання різних операції. Будь-який мікропроцесор підтримує певний перелік команд, котрі може виконувати під керівництвом записаної в пам’ять програми, і містить набір внутрішніх комірок пам’яті – регістрів [13].

В таблиці 4.1.1. наведемо декілька мікропроцесорів та їх основних характеристик. [16, 21, 33]

Таблиця 4.1.1. Порівняльні характеристики деяких мікропроцесорів

Процесори

Характеристики

Celeron D

Pentium 4

Pentium 4 D

Частота, МГц

2533

3000

3200

Роз’єм

LGA775

LGA775

LGA775

Кеш-пам’ять 2 рівня, Кб

256

2048

2*2048

Частота системної шини, МГц

533

800

800

Ціна, грн

383

1037

2408

Для робочих станцій оброблення текстової інформації (РС1, РС2) не потрібний дуже потужний процесор, тому згідно таблиці 2 ми обираємо найкращій варіант по співвідношенню: ціна – швидкодія. Тому наш вибор – Celeron 2533D.  Материнську плату з LGA775 оберемо MB ASUS P5GPL-X LGA775 i915PL.

Відповідно до потреб програмного забезпечення, а також залишаючи простір для його вдосконалення встановимо розмір ОЗП:

для РС1 та РС2 (обробки текстової інформації) – 256 МБайт DDR Transcend 3200 Original.

4.2. Зовнішні запам’ятовуючі пристрої (ЗЗП)

Зовнішні запам’ятовуючі пристрої необхідні для довгострокового збереження та переміщення великих об’ємів інформації в ПЕОМ при вимкненій системі. Існують стандартні зовнішні запам’ятовуючи пристрої, які використовуються в усіх ПЕОМ та спеціальні ЗЗП [4].

В розробленій КВС використаємо такі типи ЗЗП:

  •  накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД);
  •  накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД);
  •  накопичувачі на оптичних дисках (НОД);

Накопичувач на гнучкому магнітному диску (НГМД) – пристрій для запису та зчитування інформації при роботі з гнучкими магнітними дисками. НГМД мають відносно малу місткість (до 1,44 Мбайт на диску діаметру 3,5 дюймів), але їх можливо використовувати для обміну даними між усіма ПЕОМ, завдяки широкій розповсюдженості цих пристроїв. В розробленій системі НГМД установлюється на всі робочі станції.

Накопичувач на жорсткому магнітному диску (НЖМД) є основним довгостроковим носієм інформації в ПЕОМ. Конструктивно він складається з декількох магнітних дисків об’єднаних в одному корпусі, котрий встановлюється в ПЕОМ. Швидкість роботи НЖМД залежить від часу пошуку даних на диску та швидкості передачі даних в ПЕОМ, котра залежить від місткості дискової КЕШ-пам’яті та частоти обертання дисків-носіїв.

Технічні характеристики деяких НЖМД наведені у таблиці 4.2.1. [16, 34]

На основі даних таблиці для укомплектування робочих станцій переробки тексту (РС1, РС2) найкращим буде обрати Seagate ST380011A для РС1 РС2, оскільки він має достатню місткість та найменший середній час доступу.

Таблиця 4.2.1. Основні характеристики НЖМД

НЖМД

Характеристики

WD  WD800JD

Seagate

ST380011A

Seagate ST3250823A

Maxtor 7V250F0

Ємність, Гб

80

80

250

250

Частота обертання шпинделю (v), об/хв.

7200

7200

7200

7200

Час очікування підходу запису на доріжці до голівки зчитування (ТОЧ), мс*

17

17

17

17

Середній час позиціювання головок ТП, мс

10

9

8

7

Середній час доступу ТД, мс**

27

26

25

24

Кеш-пам’ять, Кб

8

8

8

16

* ТОЧ =  = 3600 [об/хв] = 0,017 [мс].

** ТД = ТП + ТОЧ.

Накопичувач на оптичних дисках (НОД) – пристрій для зчитування інформації з оптичних дисків, або дисків DVD–ROM. НОД отримали широке розповсюдження.

В системі, що розробляється, робочу станцію для обробки тексту (РС2) встановлюється DVD–ROM ASUS DVD–E616 [21]. НОД використовуються для встановлення програмного забезпечення на робочі станції. Встановлення програмного забезпечення для РС1 проводять через ЛОМ з РС2 та РС3.

4.3. Пристрій відображення текстової та графічної інформації

Дисплей слугує для оперативного відображення текстової та графічної інформації у вигляді зручному для користувача та редагування в інтерактивному режимі. Для нашої КВС будемо використовувати дисплеї на рідких кристалах.

З основних переваг дисплеїв на рідких кристалах варто виділити ідеальну геометрію зображення, крім цього немає фокусування і зведення променів, проблематичність ідеального настроювання яких по всій площі екрана нереальна. Компактність і зручність, невелике енергоспоживання (25-35 Вт), невелика вага, можливість повороту дисплея на 90˚, можливість закріплення дисплея на стіні дозволяє цілком звільнити простір робочого столу для більш раціонального використання .  

Оскільки для роботи на станції переробки тексту не потрібен монітор з великою довжиною діагоналі екрану, має сенс обрати дисплеї з діагоналлю 17 дюймів. Розглянемо найважливіші параметри окремих моделей дисплеїв з такою довжиною діагоналі (див. таблицю 4.3.1.) [16, 21, 34].

Таблиця 4.3.1. Найважливіші параметри окремих моделей дисплеїв деяких фірм з діагоналлю екрана 17’

Дисплей

Характеристики

Samsung SyncMaster 710N

Sony SDM-S75

LG Flatron L1730B

Рекомендована роздільна здатність, Гц

1024х768

1024х768

1024х768

Кути огляду по горизонталі/ вертикалі, градусів

170/170

160/160

160/140

Яскравість, кд/м2

300

250

250

Контрастність

600:1

500:1

550:1

Тип і кількість відеовходів

VGA

VGA

VGA, DVI

Час відгуку, мс

12

16

16

Ціна, грн

1501

1755

1782

Згідно таблиці можна зробити висновок, що дисплей Samsung SyncMaster 710N має кращі характеристики яскравості та контрастності, роздільна здатність є достатньою для робочих станцій обробки тексту (РС1 та РС2).

Виходячи з характеристик обраних дисплеїв в РС1 та РС2 встановлюємо відеокарту з 128 Мб відеопам’яті (ATI Radeon X300)

4.4. Пристрій введення текстової та графічної інформації

Операція введення в ПЕОМ зображення виконується за допомогою сканерів, які відносяться до периферійних пристроїв, призначених для автоматичного зчитування зображень з носіїв та введення їх в ПЕОМ. Принцип сканування полягає в послідовному зчитуванні зображення та перетворення їх в електричні сигнали [4].

Перше наближення вибору сканера. Розглянемо основні параметри:

  1.  Роздільна здатність.

Для вибору сканеру необхідно визначити оптичну роздільну здатність, з якою необхідно сканувати оригінал зображення. Для цього використовують формулу, яка враховує лініатуру та кінцевий розмір зображення,

R = 2,54 · L · k · n, де

де R – оптична роздільна здатність сканування, dpi;

2,54 – коефіцієнт переведення сантиметрів у дюйми;

L – лініатура, з якою планується друкувати скановане зображення, ліній/см;

k – коефіцієнт масштабування (відношення кінцевого розміру зображення, підготовленого до друку, до розміру оригіналу);

n – коефіцієнт якості (обирається в межах 1,41…2). Таке значення в більшості випадків забезпечує достатню роздільну здатність.

Згідно з технічними вимогами, підрахуємо яку роздільну здатність повинен мати сканер розробляємої системи, вважаючи, що L = 40 лін/см, k = 2, n = 2.

R = 2,54 · 40 · 2 · 2 406 dpi.

Тобто, нам потрібен сканер з оптичною роздільною здатністю сканування не менш 406 dpi. Для чорно-білих зображень, щоб запобігти виникненню муару, рекомендується [4] виконувати сканування з найбільшою можливою оптичною роздільною здатністю R.

  1.  Оптична щільність.

Усе зображення характеризується динамічним діапазоном оптичних щільностей (або просто – діапазоном оптичних щільностей). За однакових інших умов діапазон оптичних щільностей D зображення залежить від оптичної щільності D носія.  Згідно [4] оберемо типове значення діапазону оптичних щільностей D оригіналів зображень:  D = 1,5-2.

Цієї щільності відповідають всі типи сканерів:

  •  ручні (<2,2D),
  •  кольорові планшетні прості (2–2,5D),
  •  кольорові планшетні середнього класу (2,8–3,2D),
  •  кольорові планшетні високого класу (3,4–3,9D),
  •  барабанні звичайні (3,4–4D),
  •  барабанні високого класу (>3,6D).

Всі типи сканерів забезпечують дану оптичну щільність, але для даного видання оберемо кольоровий планшетний простий, тому що сканери з більшою оптичною щільністю дорожче коштують, а якість друкування видання залишиться сталою. Ручний сканер не здатен забезпечити рівномірне сканування і він не зручен у використанні.

  1.  Область сканування – А4 (210297 мм) та менше.

Друге наближення (інтерфейс, інтелектуальність, форма цятки та ін). Для даного видання найголовніше:

Інтерфейс – USB (обираємо такий інтерфейс тому що він не потребує додаткових пристроїв, що більш економічно).

Розглянемо сканери, які відповідають вище переліченим параметрам (таблиця 4.4.1.) [16, 21].

Таблиця 4.4.1. Основні характеристики сканерів

  Характеристики

MUSTEK ScanExpress 1248UB+

Epson Perfection 1270

Scanner ScanJet 2400

Максимальна область сканування (формат)

А4

А4

А4

Оптична роздільна здатність, dpi

600х1200

1200x1200

600х1200

Глибина кольору, біт

48

48

48

Інтерфейс

USB

USB

USB

Динамічний діапазон,D

2

2,3

2,1

Ми обираємо сканер Epson Perfection 1270 тому, що він має найкращі характеристики в порівнянні з іншими сканерами.

4.5. Пристрій виведення текстової та графічної інформації

Для нашої КВС принтер має важливе значення, тому що його функції суміщенні. На принтері потрібно виводити відбитки для коректури, а також плівки для подальшого виготовлення друкарських форм. Тому нам підійде тільки мережний монохромний лазерний принтер формату А3 (так як газета формату 300420 см) та з функцією PostScript (так як вивід на плівку “дзеркальний”). Розглянемо деякі модель принтерів з вказаними параметрами (див. табл. 4.5.1.) [16, 20].

Таблиця 4.5.1. Основні характеристики лазерних принтерів

Характеристики

HP LaserJet 5100 TN

HP LaserJet 9040 DN

Роздільна здатність, dpi

1200х1200

600х600

Швидкість друку, стор./хв

22

40

Інтерфейс

LPT, Fast Ethernet 10/100Base-T

LPT, Fast Ethernet 10/100Base-T

Оперативна пам’ять (станд./макс.), Мб

32 / 192

128 / 1024

Ціна, грн

11864

17970

Для виготовлення фотоформ в комп'ютеризованій видавничій системі, що реалізує технологію СtF, з лініатурою ілюстрацій 40 ліній/см, доцільно застосувати лазерний принтер з роздільною здатністю друку не менш r = 600 dpi. При цьому кількість півтонів N  може бути обчислена за формулою:

(r 2/(2,54∙L)2)∙(m - 1) + 1 = N 

де m – кількість рівнів півтонів, яку має растрова точка. Для всіх монохромних лазерних принтерів m = 2 (є точка – немає точки). Розрахуємо необхідну кількість півтонів:

600 2/(2,54∙40)2)∙(2 - 1) + 1 = 34∙1 + 1 = 35  

Кількість півтонів дорівнює 35.

Оберемо модель принтеру.

Ми обираємо лазерний принтер HP LaserJet 5100 TN, тому що він має кращі характеристики, ніж HP LaserJet 9040 DN.

4.6. Мережне обладнання

Для забезпечення швидкої передачі інформації між робочими станціями доцільно їх з’єднати ЛОМ. Розглянемо основні види мережного обладнання.

Таблиця 4.6.1. Типи ЛОМ

Характеристики

Типи ЛОМ

ЛОМ на товстому коаксіальному кабелі

ЛОМ на тонкому коаксіаль-ному кабелі

ЛОМ з кабелями на скрученій парі

Категорії 3

Категорії 4

Категорії 5

Затухання в діапазо-ні 5-10 МГц, dB

3*

6-8,5**

5,6-9,8***

4,3-7,2***

3,2-6,5***

Швидкість передачі, Мбіт/с

10

10

100

Мінімальна довжина кабелю між РС, м

2,5

0,5

Максимальна кількість РС

100

30

в залежності від типи концентратора

(8, 12, 16 та вище)

* на 100 м.

** на 185 м.

*** на 500 м.

В даному випадку ми маємо три робочі станції, які розташовані в одній кімнаті, тому не має потреби в ЛОМ на товстому коаксіальному кабелі, хоч в ньому мінімальне затухання.

Затухання – проходження крізь середовище електричного току, котрий приймає форму  переданих сигналів, що призводить до повільного, але незмінного ослаблення амплітуди сигналу. У результаті маємо постійне зменшення амплітуди сигналу без зміни форми [11].

ЛОМ з кабелями на скрученій парі має приблизно теж затухання, що й ЛОМ на тонкому коаксіальному кабелі, але вона більш дешева, легка в установці, а головне, що швидкість передачі сигналів – максимальна. Тому, в даному випадку, більш доцільно використати ЛОМ з кабелями на скрученій парі. Концентратор треба вибрати з кількістю портів більше потрібною (при розширені видавництва не стане потреба купувати інший концентратор, нові робочі станції будуть підключені на вільні порти існуючого концентратора). Обираємо концентратор Switch 10/100 Micronet SP608K, який має 8 портів стандарту 10/100Base-T (RJ-45) [8]. Мережний адаптер (МА) забезпечує зв’язок ПК з ЛОМ. Мережні адаптери типу Marvell, що використовуються в РС1, РС2, РС3, безпосередньо інтегровані в обрані материнські плати та мають швидкодію10/100 Мбіт [21].

Комп'ютеризована видавнича системи складається із трьох спеціалізованих робочих станцій, під'єднаних до двошвидкісного концентратора Fast Ethernet KOH 10/100 Base-T. На кожній робочій станції встановлено повнофункційну ОС, мережні засоби якої забезпечують утворення однорангової ЛКМ Fast Ethernet зі швидкістю передачі 10/100 Мбіт/с. Ми обираємо таку ЛКМ під вбудовані в комп'ютери обраної модифікації мережні адаптери. Для передачі текстових файлів із робочих станцій РС1, РС2 можна використовувати швидкість 10 Мбіт/с.  Робочі станції мають набори периферійних пристроїв та відповідні пакети видавничих програм, які потрібні для підготовки чорно-білих видань. Спрощену структурну схему малої КВС із зіркоподібною топологією ЛОМ показано на рис.2.

Резервні порти

Рис. 2 Спрощена структурна схема КВС для додрукарської підготовки видання.

РС1, РС 2 — робочі станції оброблення простих і складних текстів; РС3 — робоча станція оброблення графіки та верстання монохромних видань;  ПР - лазерний принтер; СК - сканер; М – модем;  LPT - паралельний порт; КОН – двошвидкісний концентратор ЛКМ Fast Ethernet 10/100 Base-T; МА - мережний адаптер 10/100 Base-T;  К - кабель на скручених парах.

Структурна схема КВС з одноранговою ЛОМ на основі багатопортового концентратора має резервні порти для під'єднання додаткових робочих станцій та додаткового периферійного обладнання. Це забезпечує можливість підвищення продуктивності такої КВС приблизно у 2-3 рази. Повна структурна схема КВС приведена в Додатку 1. Перелік елементів приведено в Додатку 2.

Вхідною інформацією для КВС є авторські оригінали у вигляді текстів і чорно-білих рисунків. На виході КВС отримують видавничі оригінали у вигляді роздрукованих оригінал-макетів зверстаних сторінок та фотоформ, виведених на прозору плівку на лазерному принтері.

Тексти авторських оригіналів набираються і оброблюються на робочій станції РС1 з використанням текстового редактора, а коректурні роздруківки виконуються на лазерному принтері ПР, під'єднаному до робочої станції РС3. Текстові оригінали скануються на сканері СК  і оброблюються на робочій станції  РС2, також на цій станції оброблюються файли з Internet. Ілюстрації скануються на сканері СК і оброблюються на робочій станції РС3 із використанням графічних редакторів. Підготовлені текстові файли передаються від робочих станцій РС1 і РС2 по ЛКМ на робочу станцію РС3 для верстання сторінок.

У процесі верстання для отримання коректурних роздруківок файли зверстаних сторінок роздруковуються на лазерному принтері ПP. Після редагування і коригування отримані на робочій станції РС3 файли зверстаних сторінок у кінцевій редакції знову друкуються на папері оригінал-макети на лазерному принтері ПР, а потім там же виводяться на прозорі плівки фотоформи зверстаних сторінок для передачі у друкарню. Файли зверстаних сторінок можна також записати на СD для передачі у друкарську КВС із метою отримання фотоформ кращої якості на ФСА.

РС2 фізично з’єднана з Internet за допомогою швидкого модему (Fax/Modem Zyxel Omni 56K Voice, ext) і телефонної лінії зв’язку через один з вузлів Internet, який називається місцевим пунктом доступу. Якщо інтенсивність інформаційного потоку в лінії зв’язку з Internet велика, доцільно використовувати виділену телефонну лінію, а якщо невелика, то можна застосовувати дешеву комутовну телефонну лінію. В обох варіантах використання телефонних ліній забезпечується оперативний двосторонній зв’язок КВС з Internet.

Швидкість передачі інформації 56 Кбіт/с, тобто можемо обрати комутовну лінію зв’язку КТЛЗ. Тоді структурна схема з’єднання даної робочої станції до Internet буде мати вигляд:

                                                КТЛЗ

Рис. 3. Структурна схема з’єднання ПК КВС до Internet

ПК – персональний комп’ютер, МД – модем, АТС – телефонна станція, КТЛЗ – комутовна телефонна лінія зв’язку, МПД – місцевий пункт доступу до Internet

  1.  Програмне забезпечення системи

Існує багато різноманітних програмних засобів для створення різної поліграфічної продукції, а саме: обробки текстової та графічної інформації, верстки видання. Для більш ефективної роботи для верстки щотижневої газети, на мою думку, треба як мінімум дві робочі станції для обробки текстової інформації (тому що тут ми маємо великий потік текстової інформації) та одну станцію суміщення обробки графічної інформації та верстки (так як у газеті ілюстрацій менше 20%, то не має сенсу робити відокремлені робочі станції). Всі робочі станції з’єднані між собою компютерною мережею (ЛКМ).

Виберемо операційну систему Windows XP Professional для всіх для робочих станцій  нашої КВС. Ця операційна система увібрала в себе усі переваги Windows 2000 Professional (наприклад, засоби безпеки, керованість та надійність) з найкращими якостями Windows 98 та Windows ME (підтримка Plug and Play, простий користувацький інтерфейс та новітні служби підтримки). Windows XP має вбудовані в систему мережні можливості, що забезпечує можливість зв'язку з різними типами комп'ютерів завдяки наявності різноманітних транспортних протоколів і технології "клієнт-сервер" та створювати ЛКМ  [17, 19].

Архітектура ОС захищає основні системні файли від ушкодження при установці прикладних програм. При цьому використовується відмовостійка структурована обробка особливих ситуацій на всіх архітектурних рівнях, що включає відновлювану файлову систему NTFS і забезпечує захист за допомогою вбудованої системи безпеки й удосконалених методів керування пам'яттю. Всі необхідні для роботи програмні пакети мають версії, оптимізовані для неї [19].  

Системні вимоги: процесор, тактова частота якого становить не менш 300 МГц;  допустимий мінімум — 233 МГц (система з одним чи двома процесорами). Не менш ніж 128 Мб ОЗП (допустимий мінімум — 64 Мб, при цьому швидкодія та деякі можливості операційної системи можуть бути обмежені). 1,5 Гб вільного місця на жорсткому диску. Відеоплата та дисплей, з розрішенням не менш ніж 800х600 пікселів. Дисковод для CD-дисків чи дисків DVD. Клавіатура та миша.

Кожна програма, яка буде використовуватись в процесі роботи над виданням, має певні вимоги до ресурсів комп’ютера. Тому перед тим, як обирати апаратну частину, доцільно правильно розрахувати потрібну (мінімальну) ємність оперативної та зовнішньої пам’яті, частоту мікропроцесору, вирішити питання, яке потрібно переферійне устаткування і т.п. Тому перейдемо до вибору програмного забезпечення для кожної робочої станції.

5.1. Введення текстової інформації

Розглянуте видання – газета, тому треба звернути увагу на введення текстової інформації, так як на неї припадає приблизно 80% всього видання. Введення текстової інформації здійснюється 3 шляхами:

1. Ручний набір тексту. Найрозповсюджена програма для набору тексту – Microsoft Word. Вона зручна в роботі, а такі додаткові програми як Ruta&Play, Language Master роблять цю програму майже незамінною. Достатня версія – Microsoft Word 2000 з пакету Microsoft Office XP.

Системні вимоги: 40 Мб вільного місця на жорсткому диску, 22 Мб ОЗП.

Для більш продуктивної роботи і для можливості подальшої модернізації бажано використовувати більш значні ресурси [19].

2. Сканування та розпізнавання тексту. Добре зарекомендувала себе програма ABBYY Fine Reader 6.0. Ця програма розпізнає різні мови (нас цікавить російська та українська), цифри, таблиці (в даної версії майже без помилок).

Системні вимоги: 50 Мб вільного місця на жорсткому диску, 30 Мб ОЗП.

Для більш продуктивної роботи і для можливості подальшої модернізації бажано використовувати більш значні ресурси [15].

3. Отримання текстової інформації по мережі Internet з подальшою обробкою в текстовому редакторі. Для цього достатньо мати програму управління електронної пошти (отримання та відправка пошти), а також провідник для пошуку інформації. Для цього достатньо мати пакети програм Internet Explorer та Outlook Express версій 6.0.

Для більш продуктивної роботи і для можливості подальшої модернізації бажано використовувати більш значні ресурси [19].

5.2. Обробка растрової графіки

В нашому виданні – газеті – використовується під ілюстрації не більше 20% всього об’єму видання (це деякі фотографії від кореспондентів, пояснювальні діаграми та інше). Тому для їх обробки (ретушування, растрування та інше) не потрібне дуже потужне програмне забезпечення. Я пропоную програму Adobe PhotoShop CS2. Вона є універсальною для поставлених задач. Ця програма підтримує різноманітні графічні формати: *.tif, *.eps, *.jpeg, *.gif та багато інших. Програма Adobe PhotoShop CS2 дає можливість робити корегування фотографічних матеріалів таким чином, щоб при друкуванні видання ці фото мали вигляд якомога більш близький до оригіналу або кращій за нього.

Треба відмітити, що растрові файли займають значний об’єм пам’яті, тому крім об’єму пам’яті самої програми, потрібно завжди залишати місце під обробляємі файли.

Системні вимоги: Процесор Intel Pentium ІІІ чи 4, 128 Мб ОЗП, 280 Мб вільного місця на жорсткому диску. Відеоплата 16 бітна чи краща, дисплей з розрішенням не менш ніж 800х600 пікселів. Дисковод для компакт-дисків. Клавіатура та миша.

Для більш продуктивної роботи і для можливості подальшої модернізації бажано використовувати більш значні ресурси [29].

5.3. Обробка векторної графіки

Векторна графіка в цьому виданні не використовується, але може виникнути потреба в елементарній обробці векторної графіки або перехід з растрової графіки у векторну. Для роботи з векторною графікою я пропонує використовувати одну із стабільніших і багатофункціональних програм – Adobe Illustrator CS2. Програма Adobe Illustrator призначена, головним чином, для будь-яких робіт, пов'язаних з створенням і обробкою векторної графіки, яка може надалі використовуватися і для поліграфічного друку, і для мультимедійних додатків, і для мережі World Wide Web [15, 30].

До зображень, з якими спочатку працює програма, можна віднести всілякі знаки, логотипи, технічні ілюстрації, схеми, плани і так далі.

Основними фахівцями, для яких призначена програма, є художники-дизайнери. Поява програм векторної графіки підняла графічний дизайн на новий рівень і дала можливість творчій людині працювати з графічною формою і з шрифтом.

Системні вимоги: Процесор Intel Pentium ІІІ чи 4, 128 Мб ОЗП, 280 Мб вільного місця на жорсткому диску. Відеоплата 16 бітна чи краща, дисплей з розрішенням не менш ніж 800х600 пікселів. Дисковод для компакт-дисків. Клавіатура та миша.

Для більш продуктивної роботи і для можливості подальшої модернізації бажано використовувати більш значні ресурси.

Для векторізації растрової графіки найдоцільніше користуватися програмою Adobe Streamline 5.0. Програма Streamline - це надпотужний інструмент для трасування растрових зображень. Програма Streamline дозволяє вирішити ряд задач [15]:

1. Створення ілюстрацій растрового формату (формат графічних файлів, звичайно використовується в середовищі Windows), які можна зберігати в різних форматах, таких як BMP, TIFF, MacPaint, PCX і PCD.   

2. Перетворення графіки в формат EPS, що дозволяє створювати контури, що редагуються,  якими  можна маніпулювати в програмі Illustrator.

3. Редагування графіки, представленої в растровому форматі, перед перетворенням її в контури.

4. Робота з контурами, які були отримані за допомогою перетворення графіки, представленої в растровому форматі.

5. Використання буфера обміну для операцій швидкого копіювання і вставки, а також обміну даними між програмами Illustrator, Photoshop.

6. Здійснення комплексного управління всім процесом створення зображень.

7. Перетворення лінійної графіки, кольорових ілюстрацій і ілюстрацій в градаціях сірого в контур, що редагується за допомогою програми Illustrator [30].

5.4. Верстка

Після того, як підготовлені всі необхідні елементи створення публікацій – текст та графіка, створюється макет видання. На даний час найпоширенішими є такі програми верстки – PageMaker, QuarkXPress. Кожна програма має свої недоліки й переваги. Ці програми можна використовувати для верстки самих різноманітних видань, але так як ми розглядуємо видання газети, то програма QuarkXPress 5.0. буде більш ефективною. Обґрунтувати це можна так:

  1.  В програмі PageMaker не можна зробити текстовий блок непрямокутної форми.
  2.  В програмі QuarkXPress можна зробити для різних текстових блоків різну кількість колонок та відстаней між ними.
  3.  QuarkXPress працює більш стабільно.
  4.  Вивід на принтер в програмі QuarkXPress проходить більш коректно, особливо при друкуванні OLE-об’єктів та багато інших переваг (дані пункти були приведені для верстки газети).

Системні вимоги: Процесор Intel Pentium ІІІ чи 4, 128 Мб ОЗП, 280 Мб вільного місця на жорсткому диску. Відеоплата 16 бітна чи краща, дисплей з розрішенням не менш ніж 800х600 пікселів. Дисковод для компакт-дисків. Клавіатура та миша.

Для більш продуктивної роботи і для можливості подальшої модернізації бажано використовувати більш значні ресурси [28].

6. Визначення надійності комп’ютеризованої видавничої системи 

Одним із важливих показників комп’ютеризованої видавничої системи є надійність. Надійність – це властивість системи зберігати у встановлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати необхідні функції в заданих режимах і умовах застосування та технічного обслуговування. Згідно з технічними вимогами, дана КВС є газетна та повинна мати запас продуктивності та підвищену експлуатаційну надійність для забезпечення гарантії випуску газети у встановлені терміни [3].

Розрахунок надійності комп’ютерних репросистем призначається для визначення таких параметрів всієї системи [18]:

Інтенсивності відмов 0;

Середнього часу роботи системи до відмови T0;

Коефіцієнта технічного використання ТТ;

Коефіцієнта готовності КГ.

При цьому вважається, що виконуються умови:

  •  інтенсивність відмов  або середній час безвідмовної роботи , а також середній час відновлення , середній час технічного обслуговування  та період обслуговування  складових частин відомі;
  •  математична модель надійності – математичний вираз, який дозволяє визначити показники надійності – це експоненціальна модель розподілу часу до відмови;
  •  відомі структурна схема системи (див. додаток 1) та коефіцієнти завантажень  кожної складової системи;
  •  приймаємо послідовну розрахункову схему, так як не маємо робочих станцій з однаковими функціями.

Розрахуємо показники надійності окремих робочих станцій та системи в цілому.

6.1. Розрахунок надійності РС1

В додатку 1 наведена структурна схема робочої станції обробки текстової інформації РС1. Зробимо розрахунок надійності для неї.

Таблиця 6.1.1. Склад РС1

Назва виробу

Кількість

0, 1/год

Т0, год

ТВ, год

ТТ, год

ТП, дні

КЗ

  1.  

ЕОМ (центральна частина)

1

1·10–5

1·105

1

0,2

30

1

  1.  

Клавіатура

1

1·10–5

1·105

1

0,2

7

1

  1.  

Маніпулятор «миша»

1

5·10–5

2·104

1

0,2

7

1

  1.  

Дисплей

1

2·10–5

5·104

2

0,2

7

1

  1.  

НГМД

1

1·10–4

1·104

1

0,1

30

0,1

  1.  

НЖМД

1

5·10–5

2·104

1

1

  1.  

Блок електроніки (мережній адаптер)

1

2·10–5

5·104

1,5

0,2

90

1

  1.  

З’єднувач

1

1·10–8

1·108

1

1

  1.  

Сканер

1

1·10–5

1·105

1

0,1

30

0,5

  1.  Розрахуємо інтенсивність відмов 0 даної РС:

0 = = 10–5 + 10–5 + 5·10–5 + 2·10–5 + 10–5 + 5·10–5 + 2·10–5 + 0,001·10–5 + +0,5·10–5 = 17,501·10–5 [1/год];

  1.  Розрахуємо час безвідмовної роботи Т0 данної РС:

[год];

  1.  Розрахуємо кількість робочих днів N (за умовою РС працює в одну зміну): [днів];

  1.  Розрахуємо число разів обслуговування кожної складової частин РС Nі:

NЕОМ = NНГМД = NСканер =  = 23,8 24 рази;

NКлавіатура = NМиша = NДисплей =  = 102 рази;

NМА =  = 7,9 8 разів;

NНЖМД = NЗ’єднувач = 0 – не обслуговуються.

  1.  Розрахуємо час на відновлення роботи ТВ0 РС. Обираємо один ремонт, що потребує найбільшого часу. Це ремонт дисплея.

ТВ0 = max (ТВ) = 2 [год].

  1.  Розрахуємо загальний час витрат на обслуговування ТТ0:

ТТ0 = = 0,2·24 + 0,2·102 + 0,2·102 + 0,2·102 + 0,1·24 + 0,2·8 + 0,1·24 =

= 72,4 [год].

  1.  Розрахуємо коефіцієнт технічного використання КТ:

КТ = То/(То + Тво + То) = = 0,987.

  1.  Розрахуємо коефіцієнт готовності КГ:

КГ =  = =0,9997.

Висновки: Практично показники коефіцієнта технічного використання КТ та коефіцієнта готовності КГ визначають, що у нашому випадку на протязі періоду Т0 в будь-який момент часу РС1 буде знаходитись:

  •  на обслуговуванні з ймовірністю (1 – 0,987)·100% = 1,3%,
  •  в ремонті з ймовірністю (1 – 0,9997)·100% = 0,03%.

6.2. Розрахунок надійності РС2

В додатку 1 наведена структурна схема робочої станції обробки текстової інформації РС2. Зробимо розрахунок надійності для неї.

Таблиця 6.2.2. Склад РС2

Назва виробу

Кількість

0, 1/год

Т0, год

ТВ, год

ТТ, год

ТП, дні

КЗ

  1.  

ЕОМ (центральна частина)

1

1·10–5

1·105

1

0,2

30

1

  1.  

Клавіатура

1

1·10–5

1·105

1

0,2

7

1

  1.  

Маніпулятор «миша»

1

5·10–5

2·104

1

0,2

7

1

  1.  

Дисплей

1

2·10–5

5·104

2

0,2

7

1

  1.  

НГМД

1

1·10–4

1·104

1

0,1

30

0,1

  1.  

НЖМД

1

5·10–5

2·104

1

1

  1.  

НОД

1

1·10–4

1·104

1,5

0,2

30

0,1

  1.  

Модем

1

1·10–5

1·105

1

0,1

30

0,4

  1.  

Блок електроніки (мережній адаптер)

1

2·10–5

5·104

1,5

0,2

90

1

  1.  

З’єднувач

1

1·10–8

1·108

1

1

  1.  Розрахуємо інтенсивність відмов 0 даної РС:

0 = = 10–5 + 10–5 + 5·10–5 + 2·10–5 + 10–5 + 5·10–5 + 10–5 + 0,4·10–5 + +0,001·10–5 + 2·10–5 = 18,401·10–5 [1/год];

  1.  Розрахуємо час безвідмовної роботи Т0 данної РС:

[год];

  1.  Розрахуємо кількість робочих днів N (за умовою РС працює в одну зміну): [днів];
  2.  Розрахуємо число разів обслуговування кожної складової частин РС Nі:

NЕОМ = NНГМД = NМодем = NНОД =  = 22,6 23 рази;

NКлавіатура = NМиша = NДисплей =  = 97 рази;

NМА =  = 7,6 8 разів;

NНЖМД = NЗ’єднувач = 0 – не обслуговуються.

  1.  Розрахуємо час на відновлення роботи ТВ0 РС. Обираємо один ремонт, що потребує найбільшого часу. Це ремонт дисплея.

ТВ0 = max (ТВ) = 2 [год].

  1.  Розрахуємо загальний час витрат на обслуговування ТТ0:

ТТ0 = = 0,2·23 + 0,2·97 + 0,2·97 + 0,2·97 + 0,1·23 + 0,2·23 + 0,1·23 + 0,2·8 =

= 73,6 [год].

  1.  Розрахуємо коефіцієнт технічного використання КТ:

КТ =  = = 0,986.

  1.  Розрахуємо коефіцієнт готовності КГ:

КГ =  = =0,9996.

Висновки: Практично показники коефіцієнта технічного використання КТ та коефіцієнта готовності КГ визначають, що у нашому випадку на протязі періоду Т0 в будь-який момент часу РС1 буде знаходитись:

  •  на обслуговуванні з ймовірністю (1 – 0,986)·100% = 1,4%,
  •  в ремонті з ймовірністю (1 – 0,9996)·100% = 0,04%.

6.3. Розрахунок надійності РС3

В додатку 1 наведена структурна схема робочої станції обробки графічної інформації та верстки РС3. Зробимо розрахунок надійності для неї.

Таблиця 6.3.1. Склад РС3

Назва виробу

Кількість

0, 1/год

Т0, год

ТВ, год

ТТ, год

ТР, дні

КЗ

  1.  

ЕОМ (центральна частина)

1

1·10–5

1·105

1

0,2

30

1

  1.  

Клавіатура

1

1·10–5

1·105

1

0,2

7

1

  1.  

Маніпулятор «миша»

1

5·10–5

2·104

1

0,2

7

1

  1.  

Дисплей

1

2·10–5

5·104

2

0,2

7

1

  1.  

НГМД

1

1·10–4

1·104

1

0,1

30

0,1

  1.  

НЖМД

1

1·10–5

1·105

1

1

  1.  

Блок електроніки (мережній адаптер)

1

2·10–5

5·104

1,5

0,2

90

1

  1.  

З’єднувач

1

1·10–8

1·108

1

1

  1.  

НОД

1

1·10–4

1·104

1,5

0,2

30

0,1

  1.  

Принтер лазерний, А3

1

2·10–4

5·103

1,5

0,3

7

0,5

  1.  Розрахуємо інтенсивність відмов 0 даної РС:

0 = = 10–5 + 10–5 + 5·10–5 + 2·10–5 + 10–5 + 10–5 + 2·10–5 + 0,001·10–5 + 10–5 = = 24,001·10–5 [1/год];

  1.  Розрахуємо час безвідмовної роботи Т0 данної РС:

[год];

  1.  Розрахуємо кількість робочих днів N (за умовою РС працює в одну зміну): [днів];
  2.  Розрахуємо число разів обслуговування кожної складової частин РС Nі:

NЕОМ = NНГМД = NНОД =  = 17,4 18 разів;

NКлавіатура = NМиша = NДисплей = NПринтер =  = 74,4 75 разів;

NМА =  = 5,8 6 разів;

NНЖМД = NЗ’єднувач = 0 – не обслуговуються.

  1.  Розрахуємо час на відновлення роботи ТВ0 РС. Обираємо один ремонт, що потребує найбільшого часу. Це ремонт дисплея.

ТВ0 = max (ТВ) = 2 [год].

  1.  Розрахуємо загальний час витрат на обслуговування ТТ0:

ТТ0 = = 0,2·18 + 0,2·75 + 0,2·75 + 0,2·75 + 0,1·18 + 0,2·6 + 0,2·18 + 0,3·75 =

= 77,8 [год].

  1.  Розрахуємо коефіцієнт технічного використання КТ:

КТ =  = = 0,981.

  1.  Розрахуємо коефіцієнт готовності КГ:

КГ =  = =0,9995.

Висновки: Практично показники коефіцієнта технічного використання КТ та коефіцієнта готовності КГ визначають, що у нашому випадку на протязі періоду Т0 в будь-який момент часу РС1 буде знаходитись:

  •  на обслуговуванні з ймовірністю (1 – 0,982)·100% = 1,9%,
  •  в ремонті з ймовірністю (1 – 0,9996)·100% = 0,05%.

6.4. Розрахунок надійності КВС

В додатку 1 наведена структурна схема КВС. Зробимо розрахунок надійності для неї.

Таблиця 6.4.1. Склад КВС

Назва виробу

Кіль-кість

0, 1/год

Т0, год

ТВ, год

ТТ, год

ТР, дні

КЗ

  1.  

РС1

1

17,5·10–5

5714

2

72,4

1

  1.  

РС2

1

18,4·10–5

5434,49

2

73,6

1

  1.  

РС3

1

24·10–5

4166,5

2

77,8

1

  1.  

Концентратор

1

2·10–5

5·104

1,5

0,2

90

1

  1.  

Комплект ЛКМ

1

1·10–5

1·105

0,5

0,1

90

1

  1.  Розрахуємо інтенсивність відмов 0 для КВС:

0 = = 17,5·10–5 + 18,4·10–5 + 24·10–5 + 2·10–5 + 10–5 = 62,9·10–5 [1/год];

  1.  Розрахуємо час безвідмовної роботи Т0 КВС:

[год];

  1.  Розрахуємо кількість робочих днів N (за умовою РС працює в одну зміну): [днів];
  2.  Розрахуємо число разів обслуговування кожної складової частини КВС Nі:

NКонцентратор = NКомплект ЛКМ =  = 2,2 3 рази;

  1.  Розрахуємо час на відновлення роботи ТВ0 РС. Обираємо один ремонт, що потребує найбільшого часу.

ТВ0 = max (ТВ) = 2 [год].

  1.  ТтоРС№1= 72,4 год  при То= 714 днів, але ТоАСПТГІ = 199 днів, одже за пропорцією знайдемо час обслуговування ТтоРС№1 для ТоКВС. Аналогічно знаходимо значення ТтоРС№2 і ТтоРС№3.

Для РС1: ТТ0 = = 20,2 [год];

Для РС2: ТТ0 = = 21,5 [год];

Для РС1: ТТ0 = = 29,7 [год];

Розрахуємо загальний час витрат на обслуговування ТТ0:

ТТ0 = = 0,2·3 + 0,1·3 + 20,2 + 21,5 + 29,7 = 72,3 [год].

  1.  Розрахуємо коефіцієнт технічного використання КТ:

КТ =  = = 0,955.

  1.  Розрахуємо коефіцієнт готовності КГ:

КГ =  = = 0,9987.

Висновки: Практично показники коефіцієнта технічного використання КТ та коефіцієнта готовності КГ визначають, що у нашому випадку на протязі періоду Т0 в будь-який момент часу КВС буде знаходитись:

  •  на обслуговуванні з ймовірністю (1 – 0,955)·100% = 4,5%,
  •  в ремонті з ймовірністю (1 – 0,9987)·100% = 0,13%.

                 Іншими словами КВС буде знаходитися в роботоздатному стані і буде доступна до виконання функцій з імовірністю 95,5%, або буде знаходитись в робочому стані, але на ній можуть виконуватися роботи технічного обслуговування з імовірністю 99,87%.

7. Економічна частина

Розрахунок собівартості газети “Вісник профенерго”

Поліграфічне виробництво технологічний процес в якому використовується сукупність різних технічних засобів і інформаційних технологій для друкарського тиражування текстової та графічної інформації у вигляді газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції.

Процес виробництва поліграфічної продукції поділяють на три основні стадії:

  •  додрукарську підготовку видань;
  •  друкування тиражу;
  •  післядрукарське оброблення тиражу.

Мета дипломного проекту — розробка  комп'ютеризованої видавничої системи для вдосконалення додрукарської підготовки газети НПЕУ «Вісник профенерго». Для розрахунку економічної частини дипломного проекту необхідно порівняти собівартість за рік і основні техніко-економічні показники по базовому формату газети «Вісник профенерго» та по формату, що проектується [31]. Але неможливо розрахувати собівартість газети тільки по додрукарській підготовці. Тому для розрахунку собівартості тиражу газети «Вісник профенерго» ми обираємо технологію друкування тиражу у друкарні ТОВ ПК “Інтерекспрессдрук”.

Розрахуємо та порівняємо собівартість газети «Вісник профенерго» для проектуємого варіанту: тиражу 10 000 екземплярів (8 сторінок, А3, кольоровість 1+1, 8 шпальт) та для базового варіанту: тиражу 4 000 екземплярів (8 сторінок, А3, кольоровість 2+1, 8 шпальт) .

7.1. Аналіз технології додрукарської підготовки  та друкування тиражу газети “”Вісник профенерго”

Всю послідовність технологічних операцій додрукарської підготовки газети ”Вісник профенерго” у комп'ютеризованій видавничій системі, що розробляється, зображено графічно на рис. 2.1. у вигляді технологічної схеми.

Послідовність технологічних операцій у друкарні Поліграфічної компанії “Інтерекспрессдрук” має вигляд:

  1.  Від замовника надходять готові фотоформи.
  2.  Монтаж фотоформ.
  3.  Копіювання фотоформ на друкарську пластину.
  4.  Проявлення фотоформ.
  5.  Друкування тиражу видання.
  6.  Пакування газет в пачки
  7.  Видача тиражу замовнику.

Весь технологічний процес друкування тиражу однієї газети займає приблизно 1,5 - 2 години часу.

У нашому випадку технологія друкування залишається незмінною. Розглянемо технологічні операції для додрукарської підготовки тиражу «10 000» та тиражу «4 000» (див. табл. 7.1.1, табл. 7.1.2).

 Таблиця 7.1.1 Технологічні операції додрукарської підготовки тиражу «10 000»

Технологічні операції

Назва устаткування

Марка устаткування

Вартість устаткування, грн.

  1.  

Додрукарська підготовка видання

2 робочі станції обробки текстової інформації (РС 1,2)

Celeron 2533 ГГц; ОЗП 256 МБ; НЖМД 80 ГБ; відеокарта ATI Radeon X300 128 Мб, DVD-ROM, дисплей: 17” Samsung SyncMaster 710N

7140

  1.  

Додрукарська підготовка видання

Робоча станція обробки графічної інформації та верстання (РС 3)

Pentium 4 3000 ГГц; ОЗП 1024 МБ; НЖМД 250 ГБ; відеокарта ATI Radeon X800GTO 256 Мб DVD-ROM, дисплей: 19” Samsung SyncMaster 970Р

7300

  1.  

Пристрій введення інформації

Сканер

Epson Perfection 1270

395

  1.  

Пристрій виведення інформації

Принтер

HP LaserJet 5100 TN

11860

Всього

 Таблиця 7.1.2 Технологічні операції додрукарської підготовки тиражу «4 000»

Технологічні операції

Назва устаткування

Марка устаткування

Вартість устаткування, грн.

  1.  

Додрукарська підготовка видання

Робоча станція обробки текстової , графічної інформації та верстання (РС 3)

Pentium 4 3000 ГГц; ОЗП 1024 МБ; НЖМД 250 ГБ; відеокарта ATI Radeon X800GTO 256 Мб DVD-ROM, дисплей: 19” Samsung SyncMaster 970Р

7300

  1.  

Пристрій введення інформації

Сканер

Epson Perfection 1270

395

  1.  

Пристрій виведення інформації

Принтер

HP LaserJet 5100 TN

11860

Всього

7.2. Нормативна трудомісткість додрукарської підготовки газети “Вісник профенерго”

Основою для визначення собівартості є трудомісткість (нормовані витрати часу на обробку предмету праці). Розрахуємо нормативну трудомісткість та чисельність основних робітників додрукарської підготовки та друкування газети “Вісник профенерго” для тиражу «10 000» та тиражу «4 000» [32].

Згідно з технічними вимогами, виходячи з обсягу видання — 1 обл. вид. арк. (40 000 знаків), із яких 20% ілюстрацій для тиражу «10 000» маємо: за один робочий день КВС повинна обробити: 1 ∙ 0,2 = 0,2 обл. вид. арк. ілюстрацій та 1 - 0,2 = 0,8 обл. вид. арк. текстової інформації, та зверстати 1 обл. вид. арк. Враховуючи, що періодичність видання – щоденна газета, режим роботи нашої КВС –  1 робоча зміна за добу (8 годин),  в одному місяці робочих днів (у середньому) 21, то за 1 рік маємо: 21∙12 = 252 робочих дні. За рік КВС повинна обробити: 252 ∙ 0,2 = 50,4 обл. вид. арк. ілюстрацій та 252 ∙ 0,8 = 201,6 обл. вид. арк. тексту, та зверстати: 252 обл. вид. арк. Розглянемо технологічні операції додрукарської підготовки тиражу «10 000»:

Обробка текстової інформації (0,8 обл. вид. арк.).

На одну газету: 0,8 = 0,4 + 0,3 + 0,1 (40%, 30%, 10% відповідно)

За рік: 201,6 ∙ 40000 = 8064000 знаків, де:

Набір тексту:  0,4 ∙ 252 ∙ 40000 = 4032000 знаків

Обробка тексту (Internet): 0,3 ∙ 252 ∙ 40000 = 3024000 знаків

Сканування тексту (Bitmap): 0,1 ∙ 252 ∙ 3000 = 75600 см2

Обробка графічної інформації (0,2 обл. вид. арк.):

На одну газету: 0,2 ∙ 3000 = 600 см2 (240 см2  + 360 см2 )

За рік: 50,4 ∙ 3000 = 151200 см2, де:

Сканування ілюстрацій (Bitmap): 240 ∙ 252 = 60480 см2

Сканування ілюстрацій (Grayscale): 360 ∙ 252 = 90720 см2

Ретушування ілюстрацій (Bitmap): 60480 см2

Ретушування ілюстрацій (Grayscale): 90720 см2

Верстання (1 обл. вид. арк.): 16 полос формату А4

За рік: 16 ∙ 252 = 4032 полоси формату А4

Виведення фотоформ: 

На одну газету:  8 фотоформ формату А3

За рік: 8 ∙ 252 = 2016 фотоформ формату А3

Для тиражу «4 000»: за один робочий день: 1 ∙ 0,2 = 0,2 обл. вид. арк. ілюстрацій та 1 - 0,2 = 0,8 обл. вид. арк. текстової інформації, та зверстати 1 обл. вид. арк. Враховуючи, що періодичність видання  – 1 один примірник на два місяці, маємо: за рік потрібно обробити: 6 ∙ 0,2 = 1,2 обл. вид. арк. ілюстрацій та 6∙ 0,8 = 4,8 обл. вид. арк. тексту, та зверстати: 6 обл. вид. арк.  

Обробка текстової інформації (0,8 обл. вид. арк.).

На одну газету: 0,8 = 0,4 + 0,3 + 0,1 (40%, 30%, 10% відповідно)

За рік: 4,8 ∙ 40000 = 192000 знаків, де:

Набір тексту:  0,4 ∙ 6 ∙ 40000 = 96000 знаків

Обробка тексту (Internet): 0,3 ∙ 6 ∙ 40000 = 72000 знаків

Сканування тексту (Bitmap): 0,1 ∙ 6 ∙ 3000 = 1800 см2

Обробка графічної інформації (0,2 обл. вид. арк.):

На одну газету: 0,2 ∙ 3000 = 600 см2 (240 см2  + 360 см2 )

За рік: 1,2 ∙ 3000 = 3600 см2, де:

Сканування ілюстрацій (Bitmap): 240 ∙ 6 = 1440 см2

Сканування ілюстрацій (Grayscale): 360 ∙ 6 = 2160 см2

Ретушування ілюстрацій (Bitmap): 1440 см2

Ретушування ілюстрацій (Grayscale): 2160 см2

Верстання (1 обл. вид. арк.): 16 полос формату А4

За рік: 16 ∙ 6 = 96 полос формату А4

Виведення фотоформ: 

На одну газету:  12 фотоформ формату А3

За рік: 12 ∙ 6 = 72 фотоформи формату А3

Зведемо дані в таблиці.

Таблиця 7.2.1. Річна нормативна трудомісткість додрукарської підготовки тиражу «10 000»

Назва операції

Облікова одиниця продукції

К-ть обл. од.

Норма часу на одиницю, хв.

К-ть маш.год/нормо-год

Штат обсл., чол

Розряд роботи

Професія робітника

Назва устаткування

  1.  

Набір тексту

1000 знако-команд

4032

9,2

618,24

1

5

оператор

РС 1

  1.  

Обробка тексту (Internet)

1000 знако-команд

3024

9,2

463,68

1

5

оператор

РС 2

  1.  

Сканування тексту (Bitmap)

оригінал пло-щею 100 см 2

756

1,9

23,94

1

5

оператор

Сканер

  1.  

Сканування ілюстрацій (Bitmap)

оригінал пло-щею 100 см 2

604,8

1,9

19,15

1

5

оператор

Сканер

  1.  

Сканування ілюстрацій (Grayscale)

оригінал пло-щею 100 см 2

907,2

3,2

48,38

1

5

оператор

Сканер

  1.  

Ретушування ілюстрацій (Bitmap)

оригінал пло-щею 100 см 2

604,8

9,7

97,77

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Ретушування ілюстрацій

(Grayscale)

оригінал пло-щею 100 см 2

907,2

17,1

258,55

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Верстання видання

1 полоса формату 210*297 (А4)

4032

13,2

887,04

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Додаткові роботи на верстання видання

1 полоса формату 210*297 (А4)

4032

3

201,6

1

6

оператор

Принтер

  1.  

Виведення фотоформ

1 фотоформа формату 297х420 (А3)

2016

2

67,2

1

6

оператор

Принтер

Всього

Таблиця 7.2.2. Річна нормативна трудомісткість додрукарської підготовки тиражу «4 000»

Назва операції

Облікова одиниця продукції

К-ть обл. од.

Норма часу на одиницю, хв.

К-ть маш.год/нормо-год

Штат обсл., чол

Розряд роботи

Професія робітника

Назва устаткування

  1.  

Набір тексту

1000 знако-команд

96

9,2

14,72

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Обробка тексту (Internet)

1000 знако-команд

72

9,2

11,04

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Сканування тексту (Bitmap)

оригінал пло-щею 100 см 2

18

1,9

0,57

1

6

оператор

Сканер

  1.  

Сканування ілюстрацій (Bitmap)

оригінал пло-щею 100 см 2

14,4

1,9

0,45

1

6

оператор

Сканер

  1.  

Сканування ілюстрацій (Grayscale)

оригінал пло-щею 100 см 2

21,6

3,2

1,15

1

6

оператор

Сканер

  1.  

Ретушування ілюстрацій (Bitmap)

оригінал пло-щею 100 см 2

14,4

9,7

2,33

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Ретушування ілюстрацій

(Grayscale)

оригінал пло-щею 100 см 2

21,6

17,1

6,15

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Верстання видання

1 полоса формату 210*297 (А4)

96

13,2

21,12

1

6

оператор

РС 3

  1.  

Додаткові роботи на верстання видання

1 полоса формату 210*297 (А4)

96

3

4,8

1

6

оператор

Принтер

  1.  

Виведення фотоформ

1 фотоформа формату 297х420 (А3)

72

2

2,4

1

6

оператор

Принтер

Всього

Таблиця 7.2.3 Розрахунок чисельності основних робітників для тиражу «10 000»

Технологічні операції

Професія робітника

Роз-ряд

Розрахункова к-ть машин

Змін-ність

Штат обслуго-вування

Явкова чисельність, осіб

Коефіці-єнт явки

Спискова чисельність, осіб

  1.  

Набір тексту

оператор

5

0,343467

1

1

0,343467

0,87

0,394789

  1.  

Обробка тексту (Internet)

оператор

5

0,2576

1

1

0,2576

0,87

0,296092

  1.  

Сканування тексту (Bitmap)

оператор

5

0,0133

1

1

0,0133

0,87

0,015287

  1.  

Сканування ілюстрацій (Bitmap)

оператор

5

0,010639

1

1

0,010639

0,87

0,012229

  1.  

Сканування ілюстрацій (Grayscale)

оператор

5

0,026878

1

1

0,026878

0,87

0,030894

  1.  

Ретушування ілюстрацій (Bitmap)

оператор

6

0,054317

1

1

0,054317

0,87

0,062433

  1.  

Ретушування ілюстрацій

(Grayscale)

оператор

6

0,143639

1

1

0,143639

0,87

0,165102

  1.  

Верстання видання

оператор

6

0,4928

1

1

0,4928

0,87

0,566437

  1.  

Додаткові роботи на верстання видання

оператор

6

0,112

1

1

0,112

0,87

0,128736

  1.  

Виведення фотоформ

оператор

6

0,037333

1

1

0,037333

0,87

0,042912

Всього

Таблиця 7.2.4 Розрахунок чисельності основних робітників для тиражу «4 000»

Технологічні операції

Професія робітника

Розряд

Розрахункова к-ть машин

Змінність

Штат обслуго-вування

Явкова чисельність, осіб

Коефіці-єнт явки

Спискова чисельність, осіб

  1.  

Набір тексту

оператор

6

0,008178

1

1

0,008178

0,87

0,0094

  1.  

Обробка тексту (Internet)

оператор

6

0,006133

1

1

0,006133

0,87

0,00705

  1.  

Сканування тексту (Bitmap)

оператор

6

0,000317

1

1

0,000317

0,87

0,000364

  1.  

Сканування ілюстрацій (Bitmap)

оператор

6

0,00025

1

1

0,00025

0,87

0,000287

  1.  

Сканування ілюстрацій (Grayscale)

оператор

6

0,000639

1

1

0,000639

0,87

0,000734

  1.  

Ретушування ілюстрацій (Bitmap)

оператор

6

0,001294

1

1

0,001294

0,87

0,001488

  1.  

Ретушування ілюстрацій

(Grayscale)

оператор

6

0,003417

1

1

0,003417

0,87

0,003927

  1.  

Верстання видання

оператор

6

0,011733

1

1

0,011733

0,87

0,013487

  1.  

Додаткові роботи на верстання видання

оператор

6

0,002667

1

1

0,002667

0,87

0,003065

  1.  

Виведення фотоформ

оператор

6

0,001333

1

1

0,001333

0,87

0,001533

Всього

7.3. Розрахунок витрат

Витрати на матеріали

Витрати на матеріали для друкування тиражу газети визначаємо виходячи з потреби на них та вартості самих матеріалів. Потребу в матеріалах на виготовлення друкарських форм розраховуємо виходячи з кількості одиниць продукції та норм витрат на одиницю продукції кожного матеріалу. Витрати на матеріали по процесах включають: основні матеріали (плівка для друкування, пластини), а також допоміжні матеріали які складають 10 %  від витрат на основні матеріали.

Таблиця 7.3.1. Річна витрата на матеріали тиражу «10000»

Назва матеріалу

Продукція

Матеріали

Ціна один. матеріалу, грн

Витрати, грн

Облік. одиниця

К-ть одиниць

Облік. одиниця

Норма витрат на од. прод.

К-ть матеріалу

  1.  

Плівка для друкування

1 фотоформа формату 297х420

8*252

1 плівка

1

2016

5

10080

  1.  

Друкарські пластини

Друкарська форма формату 600х845

2*252

1 пластина

1

504

50

25200

Разом

Витрати на допоміжні матеріали (10%)

3528

Транспортні послуги (10%)

3528

Загальна сума витрат на матеріали

Таблиця 7.3.2. Річна витрата на матеріали тиражу «4000»

Назва матеріалу

Продукція

Матеріали

Ціна один. матеріалу, грн

Витрати, грн

Облік. одиниця

К-ть одиниць

Облік. одиниця

Норма витрат на од. прод.

К-ть матеріалу

  1.  

Плівка для друкування

1 фотоформа формату 297х420

12*6

1 плівка

1

72

5

360

  1.  

Друкарські пластини

Друкарська форма формату 600х845

3*6

1 пластина

1

18

50

900

Разом

Витрати на допоміжні матеріали (10%)

126

Транспортні послуги (10%)

126

Загальна сума витрат на матеріали

Згідно пакету нормативних документів ТОВ ПК “Інтерекспресдрук”, визначимо витрати на папір і на друкування базового та проектуємого варіантів формату видання.    

Витрати на папір для тиражу «10000»

Ціна 1 кг – 4,2 грн.

Формат газети: 0,6 Х 0,845 м = 0,507 м2

Вага паперу  – 45 г/м2

Тираж – 10000 екз

Приладка 2 друкарських форм – 1000 екз.

Кт.в. = 0,05

Загальний розхід паперу на тираж: 10000+1000=11000 екз.

Вага тиражу: 11000*0,507*0,045*1,05=263,51 кг

За рік вага паперу складає: 263,51 *252=66404,52 кг

Вартість розвантажувальних робіт, складування й збереження 1 тонни паперу – 50 грн.

Загальна вартість  розвантажувальних робіт, складування й збереження паперу складає: 66,4*50=3320

Загальна вартість паперу складає: 66404,52 *4,2 + 3320 = 282219 грн.

Витрати на папір для тиражу «4000»

Ціна 1 кг – 4,2 грн.

Формат газети: 0,6 Х 0,845 м=0,507 м2

Вага паперу: 45 г/м2

Тираж – 4000 екз

Приладка 3 друкарських форм – 1500

Кт.в. = 0,05

Загальний розхід паперу на тираж: 4000+1500=5500 екз.

Вага тиражу: 5500*0,507*0,045*1,05=131,76 кг

За рік вага паперу складає: 131,76 *6=790,56 кг

Вартість розвантажувальних робіт, складування й збереження 1 тонни паперу – 50 грн.

Загальна вартість  розвантажувальних робіт, складування й збереження паперу складає: 0,79*50=39,5

Загальна вартість паперу складає: 790,56 *4,2 + 39,5 = 3359,85 грн.

Витрати на поліграфічні послуги (друкування тиражу «10000»)

Вартість друкування 1000 екземплярів газети формату 0,6 Х 0,845 м (кольоровість 1+1) складає 19 грн.

Загальна вартість друкування  тиражу складає: 10*19=190 грн.

Вартість друкування  тиражу  за рік складає: 190*252=47880 грн.

Витрати на поліграфічні послуги (друкування тиражу «4000»)

Вартість друкування 1000 екземплярів газети формату 0,6 Х 0,845 м (кольоровість 1+2) складає 23 грн

Загальна вартість друкування  тиражу складає: 4*23=92 грн

Вартість друкування  тиражу  за рік складає: 92*6= 552 грн

Розрахунок заробітної плати виробничих робітників

Витрати на заробітну плату виробничих робітників включають основну заробітну плату, доплати, премії та додаткову заробітну плату. Пряма заробітна плата основних робітників визначається як добуток трудомісткості на годинну тарифну ставку відповідного розряду. Основна заробітна плата допоміжних робітників визначається пропорційно основній заробітній платі основних робітників. Доплати, премії та додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховуються виходячи з співвідношення 45% від основної заробітної плати виробничих робітників. [10, 31]

Розрахунки занесено в таблиці 7.4.1 (для тиражу «10000») та таблиці 7.4.2 (для тиражу  «4000»).

Таблиця 7.4.1. Річна заробітна плата працівників (тираж «10000»)

Професія робітника

Списк. чисельн. робітників

Роз ряд

Трудомісткість, нормо-години

Годинна тарифна ставка, грн.

Основна зар. плата основних робітни-ків, грн.

Зар. плата допоміжних робітників, грн.

Разом осн. зар. плата виробничих робітників, грн.

Доплати, премії та додаткова зар. плата, грн.

Разом зар. плата вироб-ничих робітників, грн.

  1.  

Оператор

1

5

618,24

5,07

3134,47

752,27

3886,75

1749,04

5635,79

  1.  

Оператор

1

5

487,62

5,07

2472,23

593,33

3065,57

1379,50

4445,07

  1.  

Оператор

1

6

1579,69

5,93

9367,56

2248,21

11615,78

5227,10

16842,88

Всього

Відрахування на соціальне страхування та в інші фонди 38,11%

10260,63

Таблиця 7.4.2. Річна заробітна плата працівників (тираж «4000»)

Професія робітника

Списк. чисельн. робітників

Роз ряд

Трудомісткість, нормо-години

Годинна тарифна ставка, грн.

Основна зар. плата основних робітни-ків, грн.

Зар. плата допоміжних робітників, грн.

Разом осн. зар. плата виробничих робітників, грн.

Доплати, премії та додаткова зар. плата, грн.

Разом зар. плата вироб-ничих робітників, грн.

  1.  

Оператор

1

6

5,93

383,85

92,12

475,97

214,19

690,16

Всього

383,85

92,12

475,97

214,19

690,16

Відрахування на соціальне страхування та в інші фонди 38,11%

263,02

Витрати на амортизацію устаткування та транспортних засобів

Витрати на амортизацію устаткування та транспортних засобів визначаються виходячи з їх вартості, існуючих норм амортизації і коефіцієнта зайнятості устаткування при виготовленні даного замовлення за формулою:

Ва=В*Назайн/100   (7.1)

де Ва – витрати на амортизацію устаткування;

В – вартість устаткування та транспортних засобів;

На – норма амортизації;

Кзайн – коефіцієнт зайнятості (1)

Таблиця 7.5.1. Витрати на амортизацію устаткування та транспортних засобів при виготовленні даного замовлення (тираж «10000»)

Назва устаткування

Ціна одиниці устаткування, грн

Вартість транспортно-монтажних робіт, грн.

Балансова вартість, грн

Норма аморти-заційних відрахувань, %

Коефіцієнт зайнятості

Сума амортиза-ційних відрахувань, грн

  1.  

Робоча станція РС 1

3570,00

357

3927

60

1

2356,2

  1.  

Робоча станція РС 2

3570,00

487,62

3927

60

1

2356,2

  1.  

Робоча станція РС3

7300,00

1579,69

8030

60

1

4818

  1.  

Принтер

11860

1186

13046

60

1

7827,6

  1.  

Сканер

395

39,5

434,5

60

1

260,7

Всього

Таблиця 7.5.2. Витрати на амортизацію устаткування та транспортних засобів при виготовленні даного замовлення (тираж «4000»)

Назва устаткування

Ціна одиниці устаткування, грн

Вартість транспортно-монтажних робіт, грн.

Балансова вартість, грн

Норма аморти-заційних відрахувань, %

Коефіцієнт зайнятості

Сума амортиза-ційних відрахувань, грн

  1.  

Робоча станція РС3

7300,00

730

8030

60

1

4818

  1.  

Принтер

11860

1186

13046

60

1

7827,6

  1.  

Сканер

395

39,5

434,5

60

1

260,7

Всього

Витрати на електроенергію для технологічних цілей

Витрати на електроенергію для технологічних потреб визначаються за формулою:

Ве = П ∙ То ∙ Ке ∙ Ц,    (7.2)

де П – потужність струмоприймачів, кВт;

То – час роботи устаткування, год;  

Ц – ціна за 1 кВт/годину електроенергії. Ц = 0,156 грн.

Ке – коефіцієнт, що враховує втрати в електродвигуні та електромережі. Ке=1,1.

Таблиця 7.6.1. Річна витрата на електроенергію для технологічних потреб (тираж «10000»)

Назва устаткування

Потужність струмоприймачів, кВт

Час роботи устаткуван-ня, год

Коеф., що враховує витрати в ел. двигунах та ел. мережі

Потреба в ел.енергії, кВт/год

Ціна 1 кВт/год, грн

Витрати на ел.енергію, грн

  1.  

Робоча станція РС 1

0,3

618,24

1,1

204

0,195

39,78

  1.  

Робоча станція РС 2

0,3

463,68

1,1

153

0,195

29,84

  1.  

Робоча станція РС3

0,42

1243,36

1,1

574,4

0,195

112,01

  1.  

Принтер

0,46

268,8

1,1

136

0,195

26,52

  1.  

Сканер

0,1

91,47

1,1

10

0,195

1,96

Загальна сума

Таблиця 7.6.2. Річна витрата на електроенергію для технологічних потреб (тираж «4000»)

Назва устаткування

Потужність струмоприймачів, кВт

Час роботи устаткуван-ня, год

Коеф., що враховує витрати в ел. двигунах та ел. мережі

Потреба в ел.енергії, кВт/год

Ціна 1 кВт/год, грн

Витрати на ел.енергію, грн

  1.  

Робоча станція РС3

0,42

55,36

1,1

25,5

0,195

5

  1.  

Принтер

0,46

7,2

1,1

3,6

0,195

0,71

  1.  

Сканер

0,1

2,17

1,1

0,2

0,195

0,04

Загальна сума

Витрати на поточний ремонт виробничого устаткування

Витрати на поточний ремонт виробничого устаткування визначається за формулою:

Впр= Тс ∙ Цр ∙ Кзайн    (7.3)

де Тс – середньорічна трудомісткість ремонту в нормо-годинах;

Цр – вартість 1 нормо-години ремонтних робіт, грн; Цр = 4,42 грн

Кзайн – коефіцієнт зайнятості устаткування.

Таблиця  7.7.1. Річна витрата  на ремонт виробничого устаткування (тираж «10000»)

Назва устаткування

Трудомісткість ремонту, нормо-год.

Коефіцієнт занятості

Трудомісткість ремонту з урахув. Коеф. занятості, нормо-год.

Ціна 1 нормо-години ремонтних робіт, грн

Витрати на ремонт, грн.

  1.  

Робоча станція РС 1

20

1

20

4,42

88,4

  1.  

Робоча станція РС 2

20

1

20

4,42

88,4

  1.  

Робоча станція РС3

20

1

20

4,42

88,4

  1.  

Принтер

20

1

20

4,42

88,4

  1.  

Сканер

20

1

20

4,42

88,4

Всього

Таблиця 7.7.2. Річна витрата  на ремонт виробничого устаткування (тираж «4000»)

Назва устаткування

Трудомісткість ремонту, нормо-год.

Коефіцієнт занятості

Трудомісткість ремонту з урахув. Коеф. занятості, нормо-год.

Ціна 1 нормо-години ремонтних робіт, грн

Витрати на ремонт, грн.

Робоча станція РС3

20

1

20

4,42

88,4

Принтер

20

1

20

4,42

88,4

Сканер

20

1

20

4,42

88,4

Всього

7.4. Розрахунок повної собівартості продукції

Розрахунок повної собівартості продукції

Для розрахунку собівартості друкування видання визначаємо [10, 31]:

1. Витрати на основні матеріали визначаємо як суму витрат на матеріали (основні та допоміжні) та транспортні послуги:

  •  для тиражу «10000»: 35280+3528+3528=  грн.
  •  для тиражу «4000»: 1260+126+126=1512 грн.

2. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування визначаються як сума витрат на амортизацію, електроенергію, поточний ремонт устаткування та інших витрат (40% від суми витрат на амортизацію, електроенергію та поточний ремонт устаткування):

  •  для тиражу «10000»: ( + 210,11+ ) (1+0,4) = 25579,13 грн;
  •  для тиражу «4000»: (+ + )(1+0,4) = 18448,15 грн.

3. Загальновиробничі витрати визначаємо в розмірі 160% від основної заробітної плати виробничих робітників:

  •  для тиражу «10000»:   1,6 = 29708,96 грн.
  •  для тиражу «4000»: 475,97  1,6 = 761,55 грн.
  1.  Загальногосподарчі витрати визначаємо в розмірі 180% від основної заробітної платні виробничих робітників:
  •  для тиражу «10000»:   1,8= 33422,58 грн.;
  •  для тиражу «4000»:  475,97  1,8 = 856,74 грн.
  1.  Позавиробничі витрати розраховуються пропорційно (0,7%) виробничій собівартості:
  •  для тиражу «10000»:   0,007 = 1247,62 грн.
  •  для тиражу «4000»:   0,007 = 185,72 грн.

Таблиця 7.8. Розрахунок собівартості продукції

Стаття витрат

Сума витрат, грн

тираж “10000”

тираж “4000”

  1.  

Сировина і матеріали

1512

  1.  

Заробітна плата робітників

690

  1.  

Відрахування на соціальні заходи

10260

263

  1.  

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

25579

18448

  1.  

Загальновиробничі витрати

29709

761

  1.  

Загальногосподарські витрати

33423

857

  1.  

Виробнича собівартість

  1.  

Позавиробничі витрати

1248

186

  1.  

Повна собівартість продукції (без врахування витрат на папір та поліграфічні послуги )

  1.  

Витрати на папір

282219

3359

  1.  

Витрати на поліграфічні послуги

47880

552

  1.  

Повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір та поліграфічні послуги

7.5. Розрахунок основних техніко-економічних показників

Розрахунок основних техніко-економічних [10, 31] показників для тиражу «10000» :

Випуск продукції в оптових цінах (товарна продукція)

ТП=повна собівартість продукції (без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги) (1+40/100)+витрати на папір і поліграфічні послуги, де 40 – норма прибутковості (рентабельність), %

ТП=9  1,4+282219+47880 = 581369,6 грн.

ТП (без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги ) 9  1,4 = 251270,6 грн.

Середньоспискова чисельність робітників

Чсп = спискова чисельність основних робітників   (1+0,2),

де 0,2 – коефіцієнт, що враховує співвідношення чисельності допоміжних робітників до чисельності основних робітників.

Чсп =  1,2= 2,06 чол. ( = 2 чол.)

Середньорічний виробіток 1 робітника

В=ТП/Чсп

В= 581369,6/2,06 = 282218,25 грн.

В (без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги) = 251270,6 /2,06=121976,02 грн.

Середньорічна заробітна плата 1 робітника

Зп=фонд заробітної плати виробничих робітників /Чсп

Зп=/2,06 = 13070 грн.

Собівартість 1 примірника продукції

Сод.прод.= повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги/річну кількість примірників

Сод.прод.=8/2520000 = 0,20 грн. 

Витрати на 1 грн. товарної продукції

В1 грн.ТП = повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги/ТП

В1 грн.ТП = 8/581369,6 = 0,87 грн.

Прибуток по товарній продукції

Птп =ТП - повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги.

Птп = 581369,6  - 8 = 71791,6 грн.

Прибуток чистий

Пч = Птп (1 - 0,25), де 0,25 – ставка податку на прибуток

Пч = 71791,6 (1 - 0,25)  = 53843,7 грн.

Рентабельність продукції

Р = Птп   100/повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги.

Р = 71791,6  100/8= 14,08  %

Рентабельність основних виробничих фондів

Ровф = Пч 100/середнорічна вартість основних виробничих фондів

Середньорічна вартість основних виробничих фондів = вартість основних фондів    коефіцієнт зайнятості =   1  =  грн

Ровф = 53843,7  100/ = 183 %

Капіталовкладення

В= вартість основних виробничих фондів (устаткування і транспортних засобів) = 7854 грн.

Термін окупності

Ток = В/Пч

Ток = 7854 / 53843,7 = 0,14 рока

Розрахунок основних техніко-економічних показників для тиражу «4000»:

Випуск продукції в оптових цінах (товарна продукція)

ТП=повна собівартість продукції (без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги) (1+40/100)+витрати на папір і поліграфічні послуги, де 40 – норма прибутковості (рентабельність), %

ТП= 8  1,4 + 3359 + 552 = 41316,2 грн.

ТП (без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги) 8  1,4 = 37405,2 грн.

Середньоспискова чисельність робітників

Чсп = спискова чисельність основних робітників   (1+0,2)

де 0,2 - коефіцієнт, що враховує співвідношення чисельності допоміжних робітників до чисельності основних робітників.

Чсп =   1,2= 0,05 чол.

Середньорічний виробіток 1 робітника

В=ТП/Чсп

В=41316,2/0,05 = 826324 грн.

В (без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги)= 37405,2/0,05 = 748104 грн.

Середньорічна заробітна плата 1 робітника

Зп=фонд заробітної плати виробничих робітників /Чсп

Зп= 690/0,05 = 13800 грн.

Собівартість 1 примірника продукції

Сод.прод.= повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги/річну кількість примірників

Сод.прод.= /24000 = 1,27 грн.

Витрати на 1 грн. товарної продукції

В1 грн.ТП = повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги/ТП

В1 грн.ТП = /41316,2 = 0,74 грн.

Прибуток по товарній продукції

Птп =ТП - повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги.

Птп = 41316,2 -  = 10687,2 грн.

Прибуток чистий

Пч = Птп (1 - 0,25), де 0,25 – ставка податку на прибуток

Пч = 10687,2   (1 - 0,25)  = 8015,4 

Рентабельність продукції

Р = Птп 100/повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір і поліграфічні послуги.

Р = 10687,2  100/ = 34,9 %

Рентабельність основних виробничих фондів

Ровф = Пч 100/середнорічна вартість основних виробничих фондів

Середньорічна вартість основних виробничих фондів = вартість основних фондів    коефіцієнт зайнятості =   1  =   грн.

Ровф = 8015,4  100/ = 37,26 %

Таблиця 7.9. Аналіз економічних показників

Економічні показники

Проектний варіант

тираж “10000”

Базовий варіант

тираж  “4000”

Співвідношення між проектним та базовим вар., %

  1.  

Випуск продукції в оптових цінах , грн. в т.ч. без врахування витрат на папір і поліграфічні послуги

581369

251270

41316

37405

1407,128

671,7551

  1.  

Випуск продукції в натуральному вираженні, 1 прим.

2 520 000

24 000

10500

  1.  

Середньоспискова чисельність робітників

2

0,05

4000

  1.  

Середньорічний виробіток 1 робітника, грн

282218

826324

34,15343

  1.  

Фонд заробітної плати робітників

690

3902,029

  1.  

Середньорічна заробітна плата 1 робітника

13070

13800

94,71014

  1.  

Повна собівартість продукції з врахуванням витрат на папір та поліграфічні послуги.

8

1663,711

  1.  

Собівартість 1 примірника

0,20

1,27

15,74803

  1.  

Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн

0,87

0,74

117,5676

  1.  

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

136,5124

  1.  

Витрати на папір, грн.

282219

3359

8401,876

  1.  

Витрати на поліграфічні послуги, грн

47880

552

8673,913

  1.  

Прибуток по товарній продукції , грн.

71791

10687

671,7601

  1.  

Прибуток чистий , грн.

53844

8015 

671,7904

  1.  

Рентабельність продукції, %

14  

35

-21

  1.  

Рентабельність основних виробничих фондів, %

183

37

146

  1.  

Додаткові капіталовкладення, грн.

7854

-

-

  1.  

Термін окупності, роки

0,14

-

-

Висновок:  Собівартість друкування 1 примірника газети НПЕУ “Вісник профенерго” при тиражі 10000 екземплярів зменшилась на 635 %. Економія по собівартості отримана за рахунок зменшення питомих постійних витрат (амортизація).

8. Охорона праці

Метою даного розділу дипломного проекту є аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів на друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» і визначення методів нормалізації даних факторів для забезпечення безпечної роботи персоналу і створення комфортних умов для роботи в приміщеннях. Проведемо аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» [27].

8.1. Санітарно-гігієнічна характеристика виробничого приміщення

Виробниче приміщення виготовлення поліграфічної продукції (газети) друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» розміщається на першому поверсі двоповерхового будинку. Приміщення має довжину 54 м, ширину 27 м, висоту  4 м, площа становить 1458 м2 (мал. 1.). Виробничі ділянки розташовуються з урахуванням послідовності технологічних процесів і створення найкоротших шляхів пересування сировини і напівфабрикатів. По всій довжині виробничого приміщення розташовані вікна, виконані з алюмінієвого профілю білого кольору з термомостом. Такі вікна відповідають вимогам шумо-, запалі-, теплозахищеності. Підлога виконана з бетону, гладка, щільна, зручна для прибирання.

Робота на друкарні відноситься до легких фізичних робіт категорії Іб (це вироблені роботи, що виконуються сидячи, стоячи, чи зв'язані з ходьбою, і супроводжуваються деякими фізичними навантаженнями) і виконується в одну зміну, загальна кількість працюючих  - 120 чоловік.

Визначимо площу й об'єм, що приходяться на одного працюючого (на прикладі друкарської ділянки).

На друкарській ділянці працює 34 чоловік. Площа ділянки становить 729 м2, об'єм – 2916 м3. Друк газет провадиться на 2 шести рольних офсетних машинах «Solna-25» (розміри: довжина – 17 м, ширина – 2,4 м, висота – 2,6 м).

Рис.8.1. Схематичний план виробничого приміщення

  1.  

Ділянка складування оперативного запасу паперу

180 м2

  1.  

Ділянка виготовлення офсетних форм

180 м2

  1.  

Ділянка тюкування   макулатури

82 м2

  1.  

Ділянка видачі готової продукції

150 м2

  1.  

Ділянка переробки паперових відходів

56 м2

  1.  

Друкарська ділянка

729 м2

А

«Solna-25»

Б

Стеккер

В

«Ampag RTN-600-79»

Г

Робочий стіл

Також на технологічній лінії є: 2 стеккера (розміри: довжина – 1,5 м, ширина – 1,5 м, висота – 1,5 м) і 2 пристрою «Ampag RTN-600-79» (розміри: довжина – 2 м, ширина – 1,2 м, висота –   1,5 м).  Уздовж вікон розташовано 6 робочих столів (розміри: ширина – 1,4 м, глибина – 1 м, висота – 0,725 м). Виробниче устаткування розташоване рівнобіжними рядами по всій довжині ділянок. Ширина проходів становить 1,5 - 2,5 м.

Площа на одного працюючого визначається по формулі:

Sраб =  (Sуч - Sоб)/nчел = (729 - 99,3)/34 = 18,5 м2 

Об'єм на одного працюючого визначається по формулі:

Vраб =  (Vуч - Vоб)/nчел = (2916 – 232,2)/34 = 78,9 м3 

З наявних даних складемо таблицю.

Таблиця 8.1.1. Реальні і нормативні значення параметрів виробничого приміщення

Найменування

Реальні значення

Нормативні значення

Площа на одного працюючого

18,5 м2 

6 м2 

Об'єм на одного працюючого

78,9 м3

20 м3

Відстань між устаткуванням

2 м

1,5 - 1,8 м

Відстань від устаткування до стін

3 м

1,5 – 1,8 м

Відстань від устаткування до вікон

1 м

1 м

Ширина проходів

1,5 - 2,5 м.

1,5 - 2,5 м.

Ми розглянули виробниче приміщення друкарні ТОВ ПК «Інтерекспрес-друк» (на прикладі друкованої ділянки). На підставі отриманих даних можемо зробити висновок, що санітарно-гігієнічна характеристика виробничого приміщення відповідає необхідним нормам, і, при необхідності, є можливість для збільшення числа робочих місць і кількості устаткування.

8.2. Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів

8.2.1. Мікроклімат виробничого приміщення

У виробничому приміщенні друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» температура повітря в холодний період року підтримується штучно водяною системою опалення з вбудованими в будівельні конструкції нагрівальними елементами і стояками, регулюється усередині цеху, і коливається близько 20-21 С. У теплий період року температура складає приблизно 23 С и регулюється за допомогою централізованої вентиляційної установки з регуляцією швидкості переміщення і вологості повітря, що змінюється в границях від 50 до 55%, що відповідає нормам ГСН 3.3.6.042-99. Контроль за витратами тепла здійснюється лічильниками тепла, у яких є датчики температури.

Таблиця оптимальних і припустимих норм параметрів атмосфери виробничого приміщення наведена нижче. Приміщення має II клас по температурно–вологістним характеристиках, а також III клас чистоти атмосфери (по ОСТ11.ПО.050.001-73). Параметри повітря робочої зони відпо-відають вимогам СНиП 2.04.05-84, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ і ГСН 3.3.6.042-99.

Таблиця 8.2.1 Реальні  й оптимальні значення параметрів атмосфери у виробничому приміщенні

Найменування

Реальні значення

Оптимальні   значення

Температура повітря в холодний період року

21 С

21 – 23 С

Температура повітря в теплий період року

23 С

22 – 24 С

Відносна вологість повітря

51 %

40 – 60 %

Швидкість руху повітря в холодний період року

0,2 м/с

0,1 м/с

(допускається

не більше 0,2 м/с)

Швидкість руху повітря в теплий період року

0,2 м/с

0,2 м/с

8.2.2. Шкідливі речовини

Розглянемо шкідливі речовини наявні у виробничому приміщенні друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук».

Газетний папір, що поставляється ВАТ «Волга» (Нижній Новгород, Росія), відповідає ГОСТ 6445-74. За показниками приладу МУ 4436-87, кількість пилу паперового  у виробничому приміщенні друкарні складає 3,5-4,0 мг/м, що відповідає необхідній нормі (гранична припустима концентрація складає 6,0 мг/м).

Оскільки пил погіршує умови праці в цеху, забруднює вікна і лампи, знижуючи освітленість у приміщенні викликає передчасний знос обладнання, то необхідно для очистки підлоги, стін і обладнання використовувати систему централізованого пилеприбирання; робота, яка здійснюється в три стадії: всмоктування пилу повітрям за допомогою пилеприймача, транспортування пилу від місця збору до фільтру і очистка повітря від пилу.

Хоч концентрація пилу у друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» незначна, а використовувані фарби відповідають по змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони вимогам у відношенні безпеки для здоров'я працюючих, все ж в місцях виділення шкідливих речовин необхідні пилеуловлювачи. Найпоширені-шими є циклони. Згідно з нормами для приміщень об’ємом більше 250 м3, норма повітрообміну на одну людину складає 20 м3/год. При чисельності робо-чих у друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» 120 чоловік, повітрообмін складає:

    L = N0 ∙ L1,

де L1 – витрати повітря на одного працюючого,

N0 – чисельність працюючих в цеху.

    L = 120 ∙ 20 = 2400 м3/год.

Пил виводиться відсосами потужністю 3540 м3/год, потім його необхідно очистити. З цією метою використовуються циклони, виробнича потужність яких 1160 м3/год і діаметром 400 мм. Кількість циклонів:

    nc = 2400/1160 = 2 штуки.

Для уловлювання пилу і очистки повітря в друкарні ТОВ ПК «Інтер-експресдрук» потрібні 2 циклони ЦІ – 5 виробничою потужністю 1160 м3/год.

Друковані фарби офсетні, що поставляються компанією «Hindustan Inks & Resins Limited» (Індія), за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи (№ 05.03.02.-03/32400) відповідають санітарному законодавству України. Використовувані фарби відповідають наступним вимогам у відношенні безпеки для здоров'я працюючих: по змісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони ГДК, а саме: спирту етилового -  1000 мг/м, клас небезпеки 4, спирту пропилового і ізопропилового - 10 мг/м , клас небезпеки 3, етилацетата - 200 мг/м, клас небезпеки 4, бутилацетата  - 200 мг/м, клас небезпеки 4, метоксипропанола - 10 мг/м , клас небезпеки 3, формальдегіду – 0,5 мг/м , клас небезпеки 2 «АТ», циклогексанона – 10 мг/м, клас небезпеки 4; припустимі норми міграції в повітря ДР: формальдегіду – 0,01 мг/м, ацетальдегіду -  0,01 мг/м, фенолу - 0,01 мг/м, итилацетата - 0,01 мг/м, бутилацетата - 0,1 мг/м, спирту метилового - 0,5 мг/м; припустимі рівні міграції в модельні середовища ДКМ: формальдегіду – 0,1 мг/дм, спирту метилового - 0,2 мг/дм, спирту пропилового і ізопропилового – 0,1 мг/дм, етилацетата - 0,1 мг/дм, свинцю - 0,03 мг/дм, кадмію – 0,001 мг/дм, міді і цинку – 1,0 мг/дм. На друкарні контроль за змістом спирту етилового (МВ № 4592-88), спирту пропилового і ізопропилового (МВ № 4470-87), етилацетата, бутилацетата (МВ № 4565-88),  метоксипропанола (МВ № 4167-87), формальдегіду (МВ № 4525-87), циклогексанона (МВ № 1704-77) у повітрі робочої зони здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.  

8.2.3. Освітлення робочих місць

Виробниче приміщення ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» має бічне двостороннє освітлення. Вікна розташовані по всій довжині приміщення (мал. 2.). Відстань від підлоги і від стелі до вікна складає 0,5 м. Відповідно висота вікна складає 3 м. Штучне освітлення передбачається для роботи в темний час доби. Але допускається передбачати об'єднання освітлення приміщень будинків. Освітлення робочих місць у виробничому приміщенні друкарні відповідає вимогам СНиП ІІ-4-79/85/86. На друкарні виконується напружена зорова робота, зв'язана з точністю операцій, налагодженням процесів, якістю продукції, тому раціональний устрій штучного освітлення сприяє зменшенню браку і забезпеченню працездатності органів зору працюючих. Для основних виробничих приміщень поліграфічної промисловості люмінесцентне освітлен-ня, так звані «лампи денного світла»,  потрібно вважати обов'язковим.

Рис. 8.2. Схематичний план розташування вікон і ламп

Зробимо розрахунок природного освітлення у виробничому приміщенні друкарні [25].

Можемо розрахувати необхідну площу вікон по формулі:

Sок = (eн ∙ Kзок ∙ Sпол)/(общ ∙ r1 ∙ 100)

Визначимо необхідні для розрахунку значення.

Нормоване значення КПО знайдемо по формулі (використовуємо табличні дані):

ен = ен ∙ m ∙ З = 2 ∙ 0,9 ∙ 0,8 = 1,44 %

Приймаємо коефіцієнт запасу Kз = 1,3.

Значення світлової характеристики вікон ок визначається відносинами L/B  = 54/27 = 2 і B/h = 27/2,7 = 10. По таблиці знаходимо значення ок  = 9,5.

Площа підлоги виробничого приміщення Sпол = 1458 м2, площа стелі  Sпот = 1458 м2, площа стін  Sст = (27 +27) ∙ 4 = 216 м2.

Визначимо загальний коефіцієнт світлопропущення вікон (використовуємо табличні дані):

общ = 12345 = 0,8 ∙ 0,75 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 0,9 = 0,54

Визначимо середній коефіцієнт відображення приміщення:

Рср = (Рпот ∙ Sпот + Рст ∙ Sст + Рпол ∙ Sпол)/(Sпот + Sст  + Sпол) = (0,7-1458 + 0,5 ∙     ∙ 216 + 0,1 ∙ 1458)/(1458+216+1458) = 0,41

Прораховуємо значення, що характеризують приміщення:

L/B  = 54/27 = 2, B/h = 27/2,7 = 10, l – розрахункова крапка = 9,                 l/B = 9/27 = 0,33, по таблиці визначаємо коефіцієнт  r1 = 1,2

Підставимо значення у формулу і визначимо необхідну площу вікон виробничого приміщення:

Sок = (1,44 ∙ 1,3 ∙ 9,5 ∙ 1458)/(0,54 ∙ 1,2 ∙ 100) = 400,14 м2

Визначимо реальну площу вікон виробничого приміщення:

Sок реальн. = 54 ∙ 3 ∙ 2 = 324 м2

На підставі зроблених розрахунків можна зробити висновок про необхідність використання об'єднаного освітлення у виробничому приміщенні друкарні [22].

Розрахунок освітлення по методу коефіцієнта використання світлового потоку дає можливість визначити світловий потік ламп, необхідний для створення заданої освітленості горизонтальної поверхні при загальному рівномірному освітленні і з урахуванням світу, відбитого стінами і стелею, чи при заданому потоці знайти освітленість [24].

Основне рівняння методу описується вираженням: Фл = (Е ∙ k ∙ S ∙ z)/N ∙ n,  де                 

Фл – світловий потік кожної лампи,

E – мінімальна освітленість, установлена галузевими нормами,

S – площа приміщення,

k – коефіцієнт  запасу,

z – відношення середньої освітленості до мінімального,

N – кількість світильників у цеху,

n – коефіцієнт використання світлового потоку.

Розрахуємо загальне люмінесцентне освітлення для виробничого приміщення друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук».

Вихідні дані: площа цеху - 1458 м2; висота стелі (Н) = 4 м;  Е = 200 лк;      k = 1,5; z = 1,15; висота робочої поверхні над підлогою (hp) = 0,8; відстань світлового центру світильника від стелі (hc) = 0,5.

Найкраще відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу h: L ∙ h = 1,5; En = 70 %; Ec = 50 % (коефіцієнти відображення стелі і стін відповідно).

На підприємстві використовуються світильники з люмінесцентними лампами ЛД65- 4 (для розрахунку були використані довідкові дані для даної лампи: Фл = 3570 лм, р = 65 Ут).

Розрахункова висота підвісу:

h = H – hp – hc = 4-0,8-0,5 = 2,7 чи 3 метри.

Отримана відстань між світильниками при багаторядному розташуванні: L = 1,5   3 = 4,5 метри. Світильники розміщають у два ряди уздовж приміщення. Індекс площі приміщення:

 i = S/h ∙ (A + B) = 1458/3 ∙ (27 + 54) = 6.

По таблицями знаходимо коефіцієнт використання n, він буде дорівнювати 0,49. Кількість ламп:

 N = E ∙ k ∙ S ∙ z/Фл ∙ n = 2 ∙ 200 ∙ 1.5 ∙ 1458 ∙ 1.15 = 575 штук.

Найменша припустима висота підвісу світильника над підлогою

hn = H – hc = 4-0,5 = 3,5 метри.

Світлова  віддача люмінесцентних  ламп  розраховується по формулі:

Чл = Ф/р, де Ф – світловий потік, р – потужність лампи.

Чл = 3570/65 = 55 (лм/Вт).

У такий спосіб можна зробити висновок, що в друкарні необхідно 575 ламп типу ЛД65-4, світлова віддача цих ламп 55 лм/Вт, висота підвісу світильників над підлогою 3,5 метри.

8.2.4. Шум

Основними джерелами шуму на друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» є: вентиляторне, друковане устаткування й ін. Вимір звукового тиску проводилося за допомогою шумоміра марки ШУМ – 1 – MN30911, відповідно до ДСТ 20445-78. Зробимо розрахунок рівня шуму виробничому приміщенні друкарні. У приміщенні використовується устаткування, що має різні рівні звукового тиску. Обмірювані рівні звукового тиску для устаткування приведені в таблиці 8.2.2.

Таблиця 8.2.2.  Рівні звукового тиску

Обладнання, яке є головним

джерелом шуму

Кількість

Рівень звукового тиску, дб

Електродвигуни витяжної вентиляції

6

79

Папірорізательний пристрій

5

81

Лічильно-комплектуюче пристрій

3

83

Пакувальний пристрій

3

86

Друкарська машина Solna-25

2

97

Устаткування з однаковим рівнем звукового тиску у виробничому приміщенні встановлені поруч. Тому можна порахувати рівень шуму від n однакових джерел по формулі:

                                      L=L1+10lgn, де                                          

L1 – рівень шуму одного джерела, дб;

n – число джерел шуму;

10lgn – додаткова величина до рівня шуму одного джерела.

Число джерел шуму

1

2

3

4

5

6

8

10

20

100

Додаткова величина до рівня

одного джерела 10lgn, дб

0

3

5

6

7

8

9

10

13

20

n=1:11=78+8=86 дб

n=2:12=81+7=88 дб

n=3:13=83+5=88 дб

n=4:14=86+5=91 дб

n=5:15=97+3=100 дб

Визначимо сумарний рівень шуму. При спільному впливі джерел шуму (мaшини однакових класів) з pізними рівнями, сумарний рівень шуму не складається арифметично [6], а до більшого з двох рівнів, що підсумовується L, значення які приведені нижче:

Різниця рівнів двох джерел

L1 – L2, дб

0

1

2

4

6

8

10

Величина, що додається до більшогого з рівнів L, дб

3

2,5

2

1,5

1

0,5

0

Таким чином L=L1+L, де

L1 – більший з двох рівнів шуму, що підсумовується.

Різниця рівня від машин n=5 і n=4 групи:

L5-L4=100-91=9дб; L=0,3дб; L=L+L=100 дб.

Аналогічно, наступна різниця:

100,3-88=12,3 дб; L=0 дб; L=100,3 дб;

100,3-88=12,3 дб; L=0 дб; L=100,3 дб;

100,3-86=14,3 дб; L=0 дб; L=100,3 дб.

Загальний рівень шуму 100,3 дб.

При припустимих нормах рівних 80 дб (у відповідності з санітарними нормами СН3223-85) - це дуже високий показник.Тому потрібне зниження шуму.

Необхідне зниження шуму, дб, розраховується по формулі:

                L = L - Lд, де                                    

L – рівень шуму в розрахунковій точці від всіх джерел, дб;

Lд – допустимий рівень шуму;

L = 100,3-80 = 20,3 дб

Можна запропонувати наступний асортимент звуковбирних засобів та заходів:

  •  зміна конструкції шумлячи вузлів та деталей;
  •  своєчасне проведення планово-попереджувальних робіт і капітальних ремонтів обладнання;
  •  облицювання стін і стелі звуковбирними панелями.

8.3. Електробезпека

Друкарня відноситься до приміщень з особливою небезпекою поразки людей електричним струмом через дві умови: підвищеної небезпеки струмопровідної бетонної підлоги і можливості дотику до струмоведучих частин при наявності на них напруги. Клас зони приміщення по ПУЭ–П-IIA [8].

Відповідно ГОСТ 12.1.038-82 установлено припустимі значення напруги доторкання і токи, безпечних для життя людини, у нормальному й аварійному режимах роботи приладів. Ці параметри приведені в таблицях 8.3.1. і 8.3.2.

Таблиця 8.3.1. Припустимі значення напруги доторкання

Рід струму

Напруга доторкання,   В

Сила струму, ма

Змінний струм, частота  

Таблиця 8.3.2.  Граничні значення струмів

Рід струму

Граничний відчутний

Граничний що невідпускає

Граничний фібріляционий

Смертельно небезпечний

Змінний струм, частота

Відповідно ГОСТ 12.1.019 - 79 для забезпечення захисту від випадкового дотику до струмоведучих частин при наявності на них напруги на друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» застосовуються такі методи захисту:

- захисна оболонка (ізоляція),

- захисні огородження (при використанні високовольтної лінії),

- безпечне розташування струмоведучих частин,

- захисне відключення апаратури,

- засобу сигналізації, що вказують на стан устаткування, положення органів керування, про порушення робочих режимів, аваріях.

Для захисту від поразки працюючого персоналу електричним струмом при дотику до струмоведучих частин  використовують ізоляцію робочого місця, заземлення, занулення, засобу індивідуального захисту (діелектричні килимки, рукавички, спецвзуття).

При використанні електроприладів у виробничому приміщенні друкарні виконуються всі правила техніки безпеки.

8.4. Організація пожежної безпеки підприємства.

Приміщення друкарні по ОНТП 24-86 відносяться до категорії «В» (пожежанебезпечні), що легко загоряються. [7] У цехах заводу використовуються:  пальні речовини і матеріали (папір, поліграфічні фарби). У виробничих приміщеннях друкарні ТОВ ПК «Інтерекспресдрук» знаходиться внутрішній протипожежний водопровід, що поставляється від мережі зовнішнього. Крани розміщені на стінах на висоті 1,35 м від підлоги і знаходяться в дерев'яних шафах з написом «Пожежний кран».

Витрати води на внутрішнє пожежегасіння у виробничих будинках, у залежності від категорії, визначені по таблиці 8.4.1.

Таблиця 8.4.1.  Витрати води на внутрішнє гасіння пожежі.

Ступень вогнестійкості будівлі

Категорія   будівлі за пожежною небезпекою

Мінімальна витрата води, л/с, на   один    струмінь

в будівлях об’ємом тис.м3

Від 5 до 50

Від 50 до 200

Від 200 до 400

1 і 2

А Б В

5

5

5

3

В

5

5

-<