44337

Розробка технологічного процесу виготовлення літнього польового камуфльованого костюму в умовах ВП “Весна” УТОГ

Дипломная

Производство и промышленные технологии

Мода визначається соціальними й економічними умовами життя. Прагнення людини до нового і оригінального спонукає її купувати нові модні вироби, що помітно відрізняється від старих, тобто психологічні причини роблять періодичні зміни моди у формі одягу, тому що настає психологічне стомлення споживачів від одноманітності панівної моди і виникає бажання обновити устояні форми

Украинкский

2013-11-11

2.02 MB

61 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ СЕРВІСУ ТА ДИЗАЙНУ

Дипломний проект

Розробка технологічного процесу виготовлення літнього польового камуфльованого костюму в умовах ВП ВеснаУТОГ

Спеціальність: 5.091812 Швейне виробництво

Студент гр. Т-3 Костенко Л. О

Керівник: Степура А. О

Рецензент: Писаренко Т. Є

Допустити до захисту

Заступник директора з НР________________ Тимченко С.В ______

Проект захищений з оцінкою _______________________________

Біла Церква 2008-2009  ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….

1. Модельно – конструкторська розробка …………………………………

1.1 Аналіз тенденцій перспективного розвитку напрямку моди……..

1.2 Розробка ескізів моделей асортиментного ряду…………………..

1.3 Формування вихідних даних для проектування одягу……………

1.3.1 Вибір розмірних ознак…………………………………………….

1.3.2 Розрахунок прибавок……………………………………………...

1.4 Розробка конструкції базової моделі………………………………

1.4.1 Розрахунок та побудова креслення базової конструкції……….

1.4.2 Розробка конструкції нової моделі……………………………….

1.5 Розробка конструкторської документації на нову модель………..

2. Технологічна частина……………………………………………………...

2.1 Обґрунтування вибору моделі………………………………………

2.2 Обґрунтування вибору матеріалів………………………………….

2.3 Вибір обладнання, інструментів та пристроїв малої механізації

2.4 Вибір методів обробки………………………………………………

2.5 Складання технологічної картки типового або уніфікованого

вузла………………………………………………………………….

2.6 Розробка технологічної послідовності виготовлення  виробу…..

3. Проектування технологічних потоків…………………………………..

3.1 Попередній розрахунок потоку……………………………………

3.2 Складання схеми поділу праці…………………………………….

3.3 Планування робочих місць та технологічного потоку в цеху…..

4. Організаційно – економічна частина…………………………………..

4.1 Організаційна та виробнича структура підприємства………….

4.2 Асортимент виробів та ринок збуту продукції…………………..

4.3 Тип виробництва, та особливості технологічного процесу……..

4.4 Розрахунок собівартості, прибутку та рентабельності виробу….

4.5 Розрахунок техніко – економічних показників цеху (потоку)….

5. Охорона праці……………………………………………………………..

5.1 Основи електробезпеки…………………………………………….

5.2 Колективні та індивідуальні засоби захисту в

електроустановках………………………………………………….

5.3 Захист статичної електрики………………………………………..

5.4 Захист споруд і будівель від блискавки…………………………...

Загальні висновки та рекомендації………………………………………..

Список використаної літератури………………………………………….

Додатки……………………………………………………………………….

ВСТУП

Швейне виробництво – складова частина легкої промисловості. Вона в свою чергу є провідною галуззю народного господарства України. Легка промисловість тісно пов’язана із текстильною в якій виготовляють різноманітні швейні вироби.

Швейна промисловість на сьогодні являє собою індустріальну галузь народного господарства, в якій використовуються передові методи автоматизації і механізації, електрично – обчислювальної техніки, а також досягнення ряду інших галузей промисловості. Все це потребує від спеціалістів великого запасу знання, вміння і професійних навиків.

Впродовж 2008 року легка промисловість зберігала позитивну динаміку розвитку, однак темпи нарощування обсягів виробництва поступово уповільнювалися.

Світова фінансова криза, що торкнулася і України, негативно вплинула на роботу всієї промисловості, зокрема легкої. Це привело до виникнення низки проблем у роботі підприємств галузі, а саме:

- Отримання та погашення кредитів через нестабільну роботу банківської системи та коливання курсів валют.

- Скорочення інвестиційних потоків від іноземних інвесторів на підприємства, що працюють за давальницькою схемою, через кризові явища у країнах замовників.

- Зменшення обсягів реалізації продукції галузі на внутрішньому ринку

через скорочення виробництва у суміжних галузях промисловості та

різке зниження платоспроможного попиту населення.

Однак сьогодні текстильна та трикотажна її галузі переживають не най

кращі часи. Вітчизняна текстильна та швейна промисловості зіткнулись з проблемами, які пов’язані з глобалізацією світової економіки і конкуренцією швидко зростаючих азіатських (китайських) ринків, щоб зберегти свій бізнес товаровиробник має шукати такі чинники, які б дали змогу виробляти суттєво якісну продукцію, безпечну для здоров’я людини, екології.

Стратегія підвищення конкурентоспроможності галузі полягає в розробці системи менеджменту стратегії реконструкції, та підвищення конкурентоспроможності виробництва і продукції, що випускається.

Пошук своїх споживачів розробка нових моделей самі собою на можуть зберегти конкурентні переваги та стійкість підприємств, якщо якість виготовлення продукції не відповідає світовим стандартам. Зрозуміло, що високоякісну продукцію можна виробляти на технічно сучасному підприємстві.

Одним з ефективніших засобів забезпечення конкурентоспроможності, та стійкості підприємства є гнучкість його виробничих систем, здатність адаптуватися до зміни умов функціонування з меншими витратами і без витрат.

За останні роки проведено багато ергономічних досліджень робочого та спеціального одягу, проте ще й досі відсутній єдиний методичний підхід до визначення номенклатури ергономічних показників якості (особливо з урахуванням вимог споживачів). Проектування робочого одягу неможливе без виявлення основних побажань та вимог до нього робітників (споживачів). Тому об’єктом дослідження є ергономічні вимоги споживачів до робочого одягу.

Перехід до створення та використання гнучких виробничих систем здійснюється залежно від цілей і завдань, конструкторських, технологічних, функціональних та інших особливостей виробництва.

Щоб виконати поставлені перед нами питання, було обрано тему дипломного проекту : " Розробка технологічного процесу виготовлення літнього польового камуфльованого костюму в умовах ВП "Весна" УТОГ ".

Колектив підприємства ВП "Весна" УТОГ " в непростих умовах останніх років успішно вирішує питання технічного переоснащення виробництва. Для випуску своєї продукції підприємство використовує різноманітні матеріали: сукно, брезент, бавовняні та синтетичні тканини.

Останнім часом найбільшою часткою продукції, що випускається є формений одяг, який виготовляється для потреб Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ України, Прикордонної служби України, Митної служби України, Служби безпеки України, користується попитом одяг для державних та приватних охоронців.

На початку дипломного проекту були поставлені такі завдання:

  1.  Розглянути та дослідити наукову літературу та інші джерела інформації пов’язані з розробкою технологічного процесу;
  2.  Дослідити основні теоретичні питання проекту
  3.  Узагальнити теоретичний матеріал та дати характеристику головних аспектів дипломного проекту
  4.  Більш досконало вивчити нормативно – технічну документацію швейного виробництва
  5.  Розробити технологічний процес виготовлення літнього польового камуфльованого костюму для військовослужбовців
  6.  Здійснити аналіз роботи та запровадити методичні рекомендації технологам та керівникам підприємства.

Вдосконалення робочого одягу посідає важливе місце у комплексі заходів  щодо зниження несприятливих впливів робітничого середовища, забезпечення безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань та виробничого травматизму [       ]. Тепер значно зросли вимоги споживачів до робочого одягу, який є носієм складних функцій (захисно - улітарної, соціальної, інформаційної та художньої). Під час проектування робочого одягу необхідно знати, що саме цінують в цьому одязі споживачі.

МОДЕЛЬНО – КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА

1.1 Аналіз тенденцій перспективного розвитку напрямку моди

Останнім часом мода частіше змінюється за умов погоди та навколишнього середовища, тому модельєри та експерти моди  почали втілювати в індустрію моди, те - що не повторне [    ].  Так, як мода – це тимчасова спільність засобів художньої промисловості, на відміну від стилю. Мода в обсязі виражається в нетривалому пануванні у певному суспільному середовищі тих або інших навичок і смаків в оформленні виробів, пов’язаних із природною потребою людини, у постійному відновленні, поліпшенні виробів відповідно до умов життя і смаків. Форма одягу змінюється з віком, під впливом природно - кліматичних умов тощо.

Мода визначається соціальними й економічними умовами життя. Прагнення людини до нового і оригінального спонукає її купувати нові модні вироби, що помітно відрізняється від старих, тобто психологічні причини роблять періодичні зміни моди у формі одягу, тому що настає психологічне стомлення споживачів від одноманітності панівної моди і виникає бажання обновити устояні форми.[         ]

Стиль – історично сформована тривала спільність прийомів і засобів художньої промисловості. Стильова єдність виражається в загальній системі організації форми. Стиль епохи складається під впливом соціально-економічних умов суспільства. Зміна історичних умов визначає систему

стилів і, отже, зміни одягу [         ].

Мода зявилася ще в часи, коли люди носили одяг з шкур тварин. З кожним днем люди змінювали деякі елементи в одязі і зрозуміли, що можливі зміни. На сьогоднішній день зміни в одязі, та в самих елементах можливе завдяки моделюванню, проектуванню, конструюванню одягу.

40 – і роки мода воєнного часу ці роки були най похмурішим десятиліттям ХХ століття. Війна відзначила суворістю цей період, і жінки знову змушені піти працювати.

Оскільки всі працювали на потреби фронту, індустрія моди теж зазнавала обмежування. Уряди вимагали, моди виявляли винахідливість й діяли за принципом «обходьтеся тим, що є, і лагодьте це», тоді як суворі закони нормування продуктів залишали їм мало виробу. Навіть після війни зберігся продаж за картками, оскільки світ повільно ставав на ноги.

30 –і роки закінчилися новим більш різким силуетом, і це виявилося придатним для функціонального одягу воєнних років. Плечі акцентували під плечиками і широким кроєм, створюючи трикутний ефект, я сукні та костюми звужувалися до облягаючої талії. Кольори вибирали темних відтінків – коричневий, зелений, синій, а рисунки були в дрібну квіточку або абстрактними.

Дизайнери змушені були погодитись з обмежуванням урядів, які диктували усе – від метражу використовуваної тканини до числа ґудзиків і

кількості стібків. Замість того, щоб бути наляканими такими обмежуваннями, дизайнери реагували інноваційним кроєм і технікою конструювання, які створювали враження щедрого крою, додержуючись при цьому правил.

Коли 30 – і роки підходили до кінця, дизайнери створювали екстравагантні романтичні вечірні сукні, натхненні кінофільмами того десятиліття, таким, як «Віднесенні вітром». Процес цього стилю був перерваний обмежуванням війни, коли усе стало суворо регламентованим, навіть традиційні вечірні тканини, такі як шовк, спрямовували на потреби фронту.[       ]

Спецодяг в нашій державі дуже різноманітний, як для робочих так і для інших працівників. Для розкриття актуальності теми, було вибрано костюм літній польовий камуфльований для військовослужбовців спеціального призначення. Костюм відноситься до спортивного стилю.

1.2 Розробка ескізів моделей асортиментного ряду

Костюм літній польовий камуфльований призначений для військовослужбовців, прямого силуету.

Коли зорова симетрія не однакових елементів змінюється образним повторенням різних, але одночасних елементів. Даний виріб камуфльований, камуфляж існує різних кольорів:

- Синій – чорний – сірий;

- Коричневий – чорний – синій;

- Зелений – чорний – синій

Для більш детального ознайомлення з запропонованим виробом, подана родина моделей в різних стилях та кольорах. (рисунок       )

1.3 Формування вихідних даних для проектування одягу

Одяг – це виріб, що покриває тіло людини і призначений для захисту його від зовнішніх впливів.

Сучасний одяг – є результатом багатовікового досвіду людства, один із перших його винаходів. Зміни форм одягу відбувалися разом із змінами в суспільстві, трудовій діяльності, культурі, мистецтві, зміни клімату. Одяг з давніх - давен відігравав важливу роль в житті та побуті людини. Перший одяг захищав від впливу навколишнього середовища. Вимоги, що ставляться до одягу – це своєрідна інформація про те, яким властивостям одягу споживач або суспільство надає перевагу.[         ]

Вимоги, що ставляться до одягу поділяються на дві групи:

- споживчі;

- промислові.

До споживчих вимог визначають відповідність одягу, його основному призначенню, фігурі людини, фізіологічним властивостям, естетичному оформленню, що відповідає сучасному розвитку суспільства.

До промислових вимог відносяться вимоги, що визначають ступінь технологічної досконалості виробів, методів проектування технології з урахуванням витрат на виробництво одягу.[         ]

Споживчі вимоги поділяються на:

- соціальні;

- функціональні;

- ергономічні;

- естетичні;

- експлуатаційні.

Соціальні - це інформація про те, який одяг необхідний суспільству, чи буде  одяг конкурентноспроможній;

Функціональні вимоги визначають ступінь відповідності одягу своєму призначенню та умов експлуатації;

Ергономічні вимоги визначають ступінь відповідності одягу розміром тіла людини в статиці та динаміці, функціональним можливостям та особливостям людини, зручність в користуванні;

Естетичні вимоги визначають виразність зовнішньої форми художнього оформлення віку, статі, загальному вигляду людини;

Експлуатаційні вимоги визначають ступінь стабільності збереження якості одягу в процесі експлуатації, повинен витримувати певні навантаження, хімічну чистку, прасування. При цьому форма одягу не повинна змінюватись.

Техніко – економічні вимоги визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виготовлення.[        ]

Техніко – економічні вимоги поділяються на:

- показники технологічності;

- показники економічності;

- показники стандартизації;

- показники уніфікації.

Показники технологічності визначають витрати на створення та споживання виробу.

Показники стандартизації визначають раціональне виробництво за рахунок зведення до мінімуму різних видів одягу одного призначення.

Показники уніфікації визначають приведення різних видів та розмірів до однаковості при збереженості якості та красивого зовнішнього вигляду.

При проектуванні виробу необхідно врахувати уніфікацію вузлів та раціональну розкладку лекал.

Важливим в процесі виготовлення одягу є витрати на матеріали, тому перед впровадженням у виробництво порівнюють матеріали ємкість виробу, що проектується з нормативними показниками аналогічного виробу.[        ]

1.3.1 Вибір розмірних ознак

Розмірна ознака – це вимір тіла людини, що дає його розмірну характеристику. До основних розмірних ознак відносяться:

- зріст;

- обхват грудей III

- обхват стегон у жінок;

- обхват талії у чоловіків.

Основними розмірними ознаками називаються такі розмірні ознаки, які беруться за основу при визначені типів фігур та обумовлюють поділ виробу по номерам. Основні розмірні ознаки повинні відповідати наступним вимогам:

1. Вони повинні бути найбільшими серед усіх розмірних ознак і визначити габаритні розміри людини.

2. Вони повинні розташовуватись в різних площинах

3. Кожна основна розмірна ознака повинна мати тісний зв’язок з розмірними ознаками розташованими в  тій же площині.

4. Основні розмірні ознаки повинні легко і точно визначатися.

5. Вони повинні відповідати базисним вимірам креслення конструкції.

6. Основними розмірними ознаками, що характеризують чоловічу фігуру є:

- Довжина тіла (зріст) впливає на виріб довжини виробу

- Обхват грудей III визначає розмір одягу

- Обхват талії різниця між обхватом грудей III та обхватом талії визначає повнотну групу

Розмірні ознаки чоловічої фігури, що необхідні для конструювання одягу подані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Розмірні ознаки типової фігури розміром 176 – 100 – 88

Умовне позначення розмірної ознаки

Найменування розмірної ознаки

Величина розмірної ознаки

Примітки

1

2

3

4

Зріст (висота точки верхівки)

176

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

Вят

Висота яремної точки

144,2

Вкт

Висота ключичної точки

145,6

Воснт

Висота точки основи шиї

151,1

Впт

Висота плечової точки

145,0

Вст

Висота соскової точки

128,6

Влт

Висота лінії талії

110,0

Вопт

Висота остисто – підвздогина точка

100,7

Вкт

Висота колінної точки

49,4

Вшт

Висота шийної точки

151,7

Взкп

Висота заднього кута підпахвової

132,0

Впт

Висота підсідничної точки

80,8

Ош

Обхват шиї

41,0

Ог I

Обхват грудей 1

102,3

Ог II

Обхват грудей 2

104,0

Ог III

Обхват грудей 3

100

От

Обхват талії

88

Ос

Обхват стегон з урахуванням живота

103,9

Ост

Обхват стегон без урахуванням живота

100,6

Ос

Обхват стегна

56,7

Ок

Обхват коліна

38,7

Огом

Обхват гомілки

37,4

Онгом

Обхват над гомілкою

24,1

Дсб

Відстань від лінії талії до полу збоку

110,8

Дсп

Відстань від лінії талії до полу з переду

110,2

Дн

Довжина ноги по внутрішній поверхні

81,4

Опл

Обхват плеча

32,2

Продовження таблиці 1.1

1

2

2

4

Озап

Обхват запястка

18,5

Ок

Обхват кісті

26,3

Шпс

Ширина плечового скату

Дрл I

Відстань від точки основи шиї до лучової

49,3

Дрз I

Відстань від точки основи шиї до запястка

74,9

Дпрп

Відстань від шийної точки до лінії

28,9

Вг

Висота грудей (через точку основи шиї)

35,2

Дтп

Довжина талії з переду

55,7

Дпрк

Відстань від шийної точки до рівня заднього кута підпахвових впадин з переду (висота пройми коса)

32,4

Дп

Дуга через найвищу точку плеча

36,0

Дпрз

Відстань від шийної точки до лінії обхвату грудей 1 та 2 з урахуванням виступу лопаток

21,4

Дтс

Довжина спинки до талії

45,4

Висота плеча коса

48,9

Дтс I

Відстань від точки основи шиї до талії

50,1

Двчт

Дуга верхньої частини тулуба

95,1

Шг

Ширина грудей

38,3

Цг

Відстань між сосковими точками

22,8

Шс

Ширина спинки

40,7

Огол

Обхват голови

57,5

дс

Відстань від талії до площини сидіння

26,2

В

Вага

77,5

Впкл

Висота плеча коса попереду

45,4

Дпл

Довжина плеча

33,9

Відповідно вибравши розмірні ознаки, які необхідні для побудови чоловічого костюму безпосередньо підбираємо прибавки.

1.3.2 Розрахунок прибавок

Прибавка – це величина, на яку розміри одягу перевищують розміри тіла людини. Тому одяг виготовляють більшим за розміри тіла людини.

Форми та розміри одягу дуже різноманітні й залежать від виду та призначення одягу, функціональних, естетичних, експлуатаційних вимог та моди. Зручність під час конструювання одягу визначається його антропометричною відповідністю формі, розмірам тіла людини та характеру рухів, які найчастіше виконуються.[        ]

Одяг не може бути точною колією тіла людини. Та частина тіла, де одяг прилягає щільно, називається опорною поверхнею. Нижче опорної поверхні між одягом і тілом утворюється повітряний прошарок, який забезпечує вільне дихання та рухи, створює об’ємну форму одяг відповідно до конструктивного оформлення та зручності.

Прибавка на вільне облягання складається з технічної прибавки (забезпечує вільне дихання та рухи, а повітряний прошарок регулює теплообмін) та прибавки на декоративно – конструктивне оформлення одягу. Щоб спростити розрахунки, використовують сумарну прибавку на вільне облягання [       ].

Прибавка позначається буквою П величини прибавок на вільне облягання. Вибір прибавок залежить від вимог моди.

Розрахунок рекомендованих прибавок приведені в таблиці 1.2 та 1.2.1

Таблиця 1.2- Розрахунок прибавок для літньої польової камуфльованої куртки для військовослужбовців

Умовне позначення прибавки

Місце застосування

Величина прибавки, см

Примітки

1

2

3

4

Сш + П

Ширина горловини спинки

1

Сг II + П

Ширина базисної сітки

7

Шг + П

Ширина пілочки

1,5

Впкп + П

Ширина плечового зрізу

1+1

Вг + П

Довжина пілочки

0,5

Дтп I + П

Лінія висоти грудей

1

Дтс I + П

Лінія талії , стегон, лопаток

1

Шп + П

Ширина плечового зрізу

0,5

Дрл

Довжина ліктя

0,5+1

Др + П

Лінія низу

1+1

Оп + П

Ширина базисної сітки для рукава

8

Озап + П

Ширина рукава по низу

12,5

dp

Діаметр руки

3,5

Вб + П

Лінія висоти пройми

2

Впкс + П

Нахил плечового зрізу спинки, подовження плечового зрізу

1+1

Шс + П

Центр лопаток

2

Двир + П

Лінія низу

0,5+1

Таблиця 1.2.1- Розрахунок прибавок для літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців

Умовне позначення прибавки

Місце застосування

Величина прибавки, см

Примітки

1

2

3

4

Пд

Відстань від лінії талії до підлоги спереду, підйом бічного зрізу

1

Пдк

Відстань від підлоги до лінії коліна

0,5

Пт

Ширина штанів по лінії талії

1

Пс

Ширина штанів по лінії стегон

4

Пок

Відстань від згину до крокової лінії та бічної лінії задньої частини штанів по лінії низу

3,5

Попс

Відстань від згину до крокової лінії та бічної лінії передньої частини штанів по лінії низу

3

Пшкп

Ширина кроку передньої частини штанів

1

1.4 Розробка конструкції базової моделі

Базова конструкція – це розгортка основних деталей виробу на креслені, їх взаємному розташуванні відповідно до лінії базисної сітки.

Для розробки конструкції базової моделі чоловічого костюму для військовослужбовців обрано розрахунково – графічний метод побудови креслення. Цей метод відноситься до методики конструювання першого класу. Суть даного методу полягає в тому, що відповідно вибраних ліній розгортання визначається положення основних точок креслення на площинні.

1.4.1 Розрахунок та побудова креслення базової конструкції

Базисна сітка сукупність допоміжних вертикальних і горизонтальних ліній, які визначають загальні розміри основних частин будь-якого виду одягу.

Для розрахунку та побудови креслення базової конструкції було обрано чоловічий літній польовий камуфльований костюм для військовослужбовців. [         ].

 Штани – це поясний верхній одяг, яким укривають нижню частину тулуба та ноги, кожну окремо до ступні.

Безпосередньо куртка складається з таких деталей:

Пілочка – основна передня деталь плечових виробів, обмежена зверху горловиною й плечовими зрізами , а з боків – проймою й бічними зрізами.

Спинка – одна з основних деталей плечових виробів, обмежена зверху ростком і плечовими зрізами, а з боків проймою й бічними зрізами.

Рукав – частина одягу, що влягається на руку.

Комір – деталь з тканини, хутра, трикотажу, мережива та інших матеріалів, яка оформляє горловину одягу; викроюють її разом з пілочками й спинкою або окремо.

Манжета – суцільнокроєна або пришивна деталь з основного або оздоблювального матеріалу, яка призначається для прикрашення низу рукава або брюк.

Кокетка – верхня відрізна частина спинки або пілочки, яка доходить, приблизно, до ліній грудей і є конструктивним і одночасно оздоблювальним елементом одягу.

Підборт – суцільнокроєна з пілочкою або відрізна деталь з основного або оздоблювального матеріалу, призначена для оформлення бортового краю.

Штани мають такі мілкі деталі:

Хлястик – прямокутна або фігурна деталь – застібка на спинці виробів, по низу рукавів, у поясі брюк, кальсон, у низках штанин спеціального й спортивного одягу.

Пояс – 1. стрічка, шнур, пас, ланцюжок, які є оздоблювальними деталями туалету або призначаються для стягування одягу по талії, стегнах, під грудьми. 2. пришивна смужка у верхній частині спідниці, брюк, призначена для закріплення їх на талії, або вшивна смужка в сукнях і пальтах деяких фасонів.

Відкосок – права деталь потайної застібки чоловічих брюк, на яку кріплять ґудзики.

Гульфік – деталь з петлями в потайній застібці брюк, пальта та інших виробів.

Лея – двошарова накладка з підкладкової тканини з виворотного боку брюк, яка прикриває вузол з’єднання середнього шва з кроковими швами.

Ознайомившись з деталями з яких складається обраний виріб переходимо до розрахунку та побудови креслення.

Таблиця 1.3 - Розрахунок креслення базової конструкції чоловічої літньої польової куртки для військовослужбовців.

Розмір типової фігури 176-100-88

Умовне позначення ділянки креслення

Розрахункова формула

Розрахунок, см

Примітки

1

2

3

4

Розрахунок та побудова базисної сітки пілочки та спинки

А1Т1

Дтс I + П

50,1 + 1 = 51,1

Продовження таблиці 1.3

1

2

3

4

Т1С1

0,4 х Дтс I – 1

0,4 х 50,1 – 1 = 19

А1Н1

Двир + П

85 + 0,5 + 1 = 86,5

А1У1

0,3 х Дтс I + П

0,3 х 50,1 +0,3 = 15,3

А1А7

Сг II + П

52 +7 = 59

А1А3

Шс + П

20,4 + 2 = 22,4

А7А5

Шг + П

19,2 + 1,5 = 20,7

Т3Г3

Вб – П

24 – 2 = 22

Розрахунок та побудова основи спинки

А1А2

1/3 х Сш + П

1/3 х 20,5 + 1 = 7,8

А1А11

0,15 х Сш + П

0,15 х 20,5 = 3,1

Дуга А2П

Шп + П

15,5 + 0,5 = 16

Т1Т11

2÷2,5

2÷2,5

Дуга Т11П

Впкс + П

48,5 + 1+ 1 = 50,9

У1У2

1/3 х Шс

1/3 х 20,4 = 6,8

А

1/3 х А2П

1/3 х 16 =5,3

вв1

8÷10

8÷10

в2в3

2,5÷3,5

2,5÷3,5

Дуга в2П

Впкс + П

48,5 + 1 +1 = 50,9

Дуга Т11П1

Впкс + П

48,5 + 1 +1 = 50,9

Г3Г4

0,6 х Г3Г5

0,6 х 15,9 = 9,5

Г3П3

Г3Г4

0,6 х Г3Г5 = 9,5

Розрахунок та побудова основи пілочки

Т7Т6

1/2 х Шг

1/2 х 19,2 = 9,6

Т6Т71

1/4 х Ст

1/4 х 44 = 11

Т71Г7

Дтп I – Вг + П ; зєднати точки Т71 та Г7 прямою та подовжити її доверху. З точки Т71 вниз опустити вертикальну лінію

45 – 24,5 + 0,5 = 21

Г7Г6

Цг ; з точки  Г6 провести пряму лінію  паралельну прямій Т71Г7

11,4

Г71А71

Вг + П

24,5 + 0,5 = 25

Г71

З точки Г6 провести перпендикуляр до лінії Г6А6 на перетині з лінією Т71Г7 поставити точку Г71

А6А71

А1А2 + 1 ÷ 2

7,8 + 2 = 9,8

А71А72

А1А2

7,8

А71А73

А71А72 + 1 Зєднати точки А72 та А73 дугою

7,8 + 1 = 8,8

Дуга Т7П2

Впкп + П

45,5 + 1 + 1 = 47,4

Г5П5

0,4 х Г3Г5

0,4 х 15,9 = 6,4

П5П2

Зєднати точки П5 та П2 прямою, яку потім прогнути по центру на 0,5 ÷ 1 см

Таблиця 1.3.1 – Розрахунок креслення базової конструкції чоловічих літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців.

Розмір типової фігури 176 – 100 – 88

Умовне позначення ділянки креслення

Розрахункова формула

Розрахунок, см

Примітки

1

2

3

4

Т4Я4

Вс-1,5÷2

27-1,5=25,5см

Я4С4

см

Т4Н4

Др

100см

Продовження таблиці 1.3.1

1

2

3

4

Я4К4

÷6см

С4С7

С4С6

Н6Н86Н41

 

Звуження по лінії коліна

1-1,5см

Оформлення бантового зрізу

С7С7*

0,5см

Т7Т41

÷5=22,5+4=26,5см

По низу від точки Н6 прогин

0,5-1 см

Побудова заднього полотнища брюк

Н6Н8= Н6Н42

Т7Т1

0,1 Сс-1,5÷2

0,1∙52-2=3,2

С1С41

Т11Т42

Нижня частина середнього зрізу оформляється ввігнутою лінією, паралельно бантового зрізу.

1.4.2 Розробка конструкції нової моделі

Слово модель в перекладі з латинської мови означає зразок , міра, норма. Якщо говорити про модель в швейній промисловості, то це первинний зразок одягу, в якому втілено задум художника.

Моделювання – це творчий процес створення нової моделі з урахуванням її призначення властивостей тканини та зовнішнього вигляду людини [         ].

Процес моделювання поділяється на  художнє та технічне моделювання .

Моделювання штанів:

На штанах заднього полотнища перш за все закриваємо виточку, за рахунок цього зменшиться ширина штанів. На передніх половинка оформляємо кошені у швах.

Моделювання куртки:

На задній половинці оформляємо кокетку, відповідно відміряємо довжину кокетки, яка буде в готовому вигляді, відстань відкладаємо на креслені, при цьому виточка закриється.   

 

 1.5 Розробка конструкторської документації на нову модель

Нормативно – технічна документація на швейний виріб поділяється на:

- технологічну та конструкторську

- проектну та робочу

До нормативно – технічної документації в першу чергу відносяться стандарти . Стандарти поділяються на:

- міжнародні

- державні

- галузеві

- міжгалузеві

- стандарти підприємства

Також до нормативних документів відносяться технічні умови та технічний опис.

Технічне завдання – це проектний конструкторський документ, що встановлює основне призначення та вихідні дані майбутнього виробу. Вихідними даними з технічного завдання, є найменування та призначення виробу, статево-вікова група та умови виробництва [         ].

Стадії розробки:

  1.  розробка технічного завдання
  2.  узгодження та затвердження

До складу технічного завдання входять наступні компоненти:

  1.  Найменування виробу та його призначення вказується найменування, цільове призначення, географічний район, пора року, конкретизуються умови експлуатації, вказується розмір, ріст, повнотна та вікова група, та відображається морфологічні можливості моделі, вказується вид матеріалу обробки, фурнітури. Додається характеристика швейного потоку.
  2.  Вимоги до проектованого виробу обґрунтовуються найважливіші, споживчі та промислово – економічні вимоги
  3.  Вимоги до матеріалів оформляються основні умови, вимоги до матеріалів якими повинен володіти даний виріб
  4.  Склад конструкторських документів обґрунтовується та визначається обсяг робіт та склад конструкторських документів до проектуємого виробу[        ]

Технічна пропозиція – проектна конструкція, документація, яка містить технологічне обґрунтування доцільності розробки нового виробу на підставі аналізу технічного завдання та опрацювання можливих варіантів конструкції.

Ескізний проект – проектна конструкторська документація, яка містить техніко – економічне обґрунтування та принципові конструктивні розв’язки, що дають загальне уявлення про конструкцію, про принцип дії виробу, а також дані, що визначають його відповідне призначення його габаритним розмірам.

Технічний проект – проектно - конструкторська документація, яка містить остаточні технічні розв’язки, що дають повну уяву про будову та конструкцію розроблюваного виробу та початкові дані для розробки робочої документації[         ].

Технічний опис – це експлуатаційний документ, що містить відомості про будову принцип роботи і технічні характеристики виробу, необхідні для його виготовлення та правильної експлуатації. Технічний опис для швейних виробів відповідно до державного стандарту України ДСТУ 2162-93 – це документ, що містить опис художньо – технічного зразка моделі особливостей її виготовлення, перелік та витрати основних та допоміжних матеріалів.

Таблиця 1.4 – Таблиця вимірів лекал та деталей готової літньої польової камуфльованої куртки для військовослужбовців (176-100-88)

№ п/п

Назва ділянки виміру

Величина виміру в лекалах, см

Ширина припусків на шви, см

Величина виміру в готовому виробі, см

Допустимі відхилення, см

1

2

3

4

5

6

Продовження таблиці 1.4

1

2

3

4

5

6

1

Довжина спинки посередині від шва вшивання коміра до низу

78,50

2

76,50

± 1,0

2

Довжина кокетки спинки посередині

11,50

2

9,50

± 0,3

3

Ширина спинки на рівні пришивання кокетки

51,00

2

49,00

± 0,5

4

Ширина пілочки на самому вузькому місці

28,20

2

26,20

± 0,5

5

Відстань від кута плечового шва і горловини до низу паралельно краю борта

77,00

2

75,00

± 1,0

6

Відстань від краю борта до переднього кута горішньої кишені

10,00

2

8,00

± 0,3

7

Довжина горішньої кишені

18,00

2

16,00

± 0,3

8

Ширина горішньої кишені

15,50

2

13,50

± 0,3

9

Довжина клапана горішньої кишені

16,20

2

14,20

± 0,3

10

Ширина клапана горішньої кишені

8,00

2

6,00

± 0,3

11

Відстань від кута плечового шва і горловини до переднього горішнього кута клапана кишені пілочки

26,30

2

24,30

± 0,5

12

Ширина куртки на рівні глибини пройми від середини спинки до краю борта

66,00

2

64,00

± 1,0

13

Ширина куртки внизу від середини спинки до краю борта

63,00

2

61,00

± 1,0

14

Довжина коміра по відльоту

53,50

2

51,50

± 1,0

15

Ширина коміра посередині та в кінцях

9,50

2

7,50

± 0,3

Продовження таблиці 1.4

1

2

3

4

5

6

16

Ширина уступа борта

5,50

2

3,50

± 0,2

17

Довжина рукава

66,50

2

64,50

± 1,0

18

Ширина рукава на рівні глибини пройми

29,30

2

27,30

± 0,5

19

Ширина рукава внизу

22,00

2

20,00

± 0,3

20

Ширина хлястика рукава

8,00

2

6,00

± 0,3

21

Довжина кишені рукава

16,50

2

14,50

± 0,3

22

Ширина кишені рукава

13,00

2

11,00

± 0,3

23

Довжина клапана кишені рукава

13,40

2

11,40

± 0,3

24

Ширина клапана кишені рукава

7,50

2

5,50

± 0,3

25

Відстань від вищої  точки окату до клапана кишені рукава

12,00

2

10,00

± 0,3

26

Відстань від верхнього кута кишені рукава до ліктьового шва

9,30

2

7,30

± 0,5

27

Довжина підсилюючої накладки рукава

22,00

2

20,00

± 0,5

28

Ширина підсилюючої накладки рукава

16,00

2

14,00

± 0,5

29

Відстань від низу рукава до нижнього краю підсилюючої накладки

20,70

2

18,70

± 0,5

30

Довжина внутрішньої кишені

21,00

2

19,00

± 0,5

31

Ширина внутрішньої кишені

16,50

2

14,50

± 0,5

32

Відстань від уступа борта до горішньої петлі

16,30

2

14,30

± 1,0

33

Відстань від нижньої петлі до низу куртки

22,00

2

20,00

± 1,0

 

Таблиця 1.4.1 – Таблиця вимірів лекал та деталей готових літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців ( 176-100-88)

№ п/п

Назва ділянки виміру

Величина виміру в лекалах, см

Ширина припусків на шви, см

Величина виміру в готовому виробі, см

Допустимі відхилення, см

1

2

3

4

5

6

1

Довжина по бічному шву

110,50

2

108,50

± 1,0

2

Довжина по кроковому шву

85,50

2

83,50

± 1,0

3

Ширина на рівні середнього шва

38,50

2

36,50

± 1,0

4

Ширина на рівні коліна

30,00

2

28,00

± 1,0

5

Ширина внизу

23,50

2

21,50

± 0,5

6

Ширина на рівні талії

46,00

2

44,00

± 1,0

7

Довжина входу бічної кишені

18,50

2

16,50

± 0,5

8

Довжина підкладки бічної кишені

34,50

2

32,50

± 0,5

9

Ширина підкладки

22,00

2

20,00

± 0,5

10

Відстань від горішнього краю штанів до підсилюючої накладки задньої частини

13,50

2

11,50

± 0,5

11

Довжина підсилюючої накладки задньої частини по кроковому шву

18,00

2

16,00

± 0,5

12

Ширина підсилюючої накладки задньої частини на рівні середнього шва у найширшому місці

31,00

2

29,00

± 0,5

13

Відстань від горішнього краю штанів до підсилюючої накладки задньої частини

52,00

2

50,00

± 1,0

Продовження таблиці 1.4.1

1

2

3

4

5

6

14

Довжина підсилюючої накладки передньої половинки штанів

22,00

2

20,00

± 0,5

15

Довжина хомутика

9,00

2

7,00

± 0,3

16

Ширина хомутика

3,30

2

1,30

± 0,2

17

Довжина кишені для жетона

7,00

2

5,00

± 0,2

18

Ширина кишені для жетона

5,00

2

3,00

± 0,2

Таблиця 1.5 – Специфікація лекал та деталей крою на літню польову камуфльовану куртку для військовослужбовців (176-100-88)

Назва матеріалу

Назва деталі

Кількість

Лекал

Деталей

1

2

3

4

Верх

Спинка

1

1

Кокетка спинки

1

2

1

2

3

4

Пілочка

1

2

Горішня частина рукава

1

2

Нижня частина рукава

1

2

Комір верхній

1

1

Комір нижній

1

1

Клапан горішньої кишені

1

2

Накладна горішня кишеня

1

2

Клапан кишені рукава

1

2

Накладна кишеня рукава

1

2

Хлястик рукава

1

2

Продовження таблиці 1.5

Обшивка вільного кінця

1

2

1

2

3

4

Погон

1

2

Ліктьова накладка

1

4

Планка супатної застібки

1

1

Вішалка

1

1

Підпагон

1

2

Вішалка 2

1

1

Підкладка

Підкладка пілочки

1

2

Підкладка планки супатної застібки

1

1

Внутрішня накладна кишеня

1

1

Всього

22

37

 

Таблиця 1.5 – Специфікація лекал та деталей крою на літні польові камуфльовані штани для військовослужбовців (176-100-88)

Назва матеріалу

Назва деталі

Кількість

Лекал

Деталей

1

2

3

4

Верх

Задня половинка штанів

1

2

Передня частина штанів

1

2

Бочок

1

2

Підсилююча накладка передньої половинки

1

2

Підсилююча накладка задньої частини

1

2

Гульфік

1

1

Відкосок

1

1

Хлястик

1

2

Продовження таблиці 1.5

1

2

3

4

Хомутик

1

1

Пояс

1

1

Обшивка входу в бокову кишеню

1

2

Кишенька для жетона

1

1

Хомутик 2

1

2

Хомутик 3

1

1

Хомутик 12 шт

1

1

Підкладка

Підпояс

1

1

Підкладка бокової кишені

1

2

Лея

1

2

Підзакріпка гачка

1

1

Всього

19

29

В модельно – конструкторському розділі подано інформацію про розвиток спеціального одягу, виконано родину моделей до обраного виробу. На обрану модель по заданим розмірним ознакам підібрані прибавки відповідно до призначення та силуету виробу. Подані розрахунки та побудова креслення базової конструкції моделі, які оформлені у вигляді таблиці. Відповідно до креслення базової конструкції здійснено моделювання ескізу.

У швейній промисловості основною задачею конструкторської робочої документації та конструкторської підготовки в цілому є забезпечення необхідними документами підприємства для запуску моделі у виробництво.

Для того, щоб дана продукція була конкурентноспроможною на ринку необхідно вдосконалювати конструкторську підготовку виробництва. На підприємстві ВП «Весна» УТОГ усі вимоги щодо розробки конструкторської документації виконується у повному обсязі.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні перед працівниками легкої промисловості стоїть відповідальне завдання - задовольнити потреби населення асортиментом високоякісних швейних виробів, що користуються попитом.

Вирішення цього завдання не може бути повною мірою забезпечене без інженерних кадрів, які повинні досконально знати технічні процеси виготовлення одягу, обладнання та устаткування галузі, вміти прогнозувати високоефективні методи виготовлення швейних виробів на основі досягнень науки і техніки, робити техніко – економічні розрахунки, проводити аналіз, обґрунтування та вибір оптимальних технологічних процесів. [         ].

Тому, розробити товар, який найбільше повною мірою відповідає задоволенню потреби споживача, визначити обсяг пропозиції, вивести його на ринок та реалізувати – все це основа гарантованого успіху підприємства на ринку.

В розділ подається:

- Обґрунтування вибору моделі;

- Технічний рисунок;

- Обґрунтування вибору матеріалів;

- Вибір обладнання;

- Вибір методів обробки;

- Складена технологічна послідовність;

- Розроблена технічна карта обробки уніфікованого вузла.

До розділу виконані додатки: опис художньо – технічного оформлення

зразка моделі, конфекційна карта, обробка вузлів.

2.1 Обґрунтування вибору моделі

Вдосконалення робочого одягу посідає важливе місце у комплексі заходів  щодо зниження несприятливих впливів робітничого середовища, забезпечення безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань та виробничого травматизму [       ]. Тепер значно зросли вимоги споживачів до робочого одягу, який є носієм складних функцій (захисно - улітарної, соціальної, інформаційної та художньої). Під час проектування робочого одягу необхідно знати, що саме цінують в цьому одязі споживачі. Існує багато видів опитування, проте одним з розповсюдженіших методів виявлення та фіксації думок, які характеризують процеси формування, розвитку та зміни споживчих оцінювань та попиту є анкетування, бо воно дає змогу мати найчіткіші відповіді [      ].

Одяг будь-якого виду і призначення має відповідати складному комплексу вимог, що ставлять до нього споживчі, з одного боку, і виробництво – з іншого. Тому всю різноманітність цих вимог оцінюють двома групами показників – споживчими і виробничими чи техніко-економічними показниками якості.[        ]

Як правило, одяг виконує дві споживчі функції: перша полягає в тому, що він має виконувати своє пряме призначення, яке називається улітарним; друга – задовольняти деякі соціальні потреби, пов’язані з об’єднанням людей в різні соціальні групи, і ця функція є не менш значущою, ніж перша [     ].

Костюм літній польовий для військовослужбовців, що зображений у вигляді технічного рисунка у двох проекціях – вигляд спереду і вигляд ззаду представлено в таблиці 1.2, відповідає споживчим показникам якості і вимогам до одягу, що визначають, безпосередньо суспільну та індивідуальну цінність для одягу людини.

Технічний рисунок – це технологічний документ, що містить художньо – технічне оформлення моделі у двох проекціях, вигляд ззаду та вигляд спереду, з урахуванням усіх вимог.

Споживчі показники якості і вимоги до одягу визначають безпосередню суспільну та індивідуальну цінність одягу для людини. До цих показників належать:

- соціальні, що вказують на відповідність розмірно-ростового асортименту одягу споживчому попиту, на конкурентність одягу на внутрішньому і світовому ринках, а також на відповідність прогнозу споживчого попиту;

- функціональні, які визначають ступінь відповідності виробу конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і повнотно - віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям;

- естетичні, що визначають художню концепцію одягу і ступінь відповідності його сформованому суспільному естетичному ідеалу, новизну моделі і конструкції (тобто відповідність сучасному стилю і моді), ступінь досконалості композиції моделі, товарний вигляд; одяг має бути відображенням свого часу;

- ергономічні, що визначають ступінь відповідності одягу, його окремих частин антропометричним і психофізичним особливостям людини; його гігієнічну відповідність санітарно-гігієнічним нормам; зручність користування виробом у різних побутових і виробничих умовах;

- експлуатаційні, які визначають ступінь стабільності збереження якості одягу при носінні, його надійність (стійкість матеріалів і з’єднувальних швів до розривних навантажень, формостійкість деталей і країв одягу, зносостійкість матеріалів і елементів конструкції, тобто довговічність).

Техніко - економічні (виробничі) показники якості одягу визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виготовлення і споживання. До цих показників належать:

- показники стандартизації та уніфікації конструкції, що визначають ступінь конструктивної і технологічної однорідності проектованого одягу;

- показники технологічності, що визначають ступінь прогресивності конструкції і технології, ступінь механізації й автоматизації, трудо- і матеріаломісткість виробу;

- показники економічності, що характеризують витрати на проектування, технологічну підготовку, розкрій і виготовлення одягу. Ці показники якості визначають економічну ефективність витрат на розробку, виготовлення й експлуатацію продукції.[        ]

 Спеціальний одяг призначений для захисту робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Він належить до числа індивідуальних засобів захисту. Цей одяг, у свою чергу, поділяється на групи і підгрупи залежно від його захисних властивостей (механічних пошкоджень, підвищених і понижених температур, радіоактивних речовин, рентгенівських випромінювань, нафтопродуктів та ін.). спеціальний одяг, так само як і побутовий, поділяється на види – куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, плащі та ін.

Відомчий одяг включає формений одяг для військовослужбовців, залізничників та ін. Основні види – шинель, кітель, пальто, сукні, головні убори.

Технологічний (санітарний) одяг призначений для гігієнічного захисту предметів праці від працівника і працівника від загальних виробничих забруднень [       ].

Таблиця 2.1 – Технічний рисунок костюму для військовослужбовців ( куртки та штанів )

Вигляд спереду

Вигляд ззаду

Назва виробу: Костюм літній польовий для військовослужбовців

Основний матеріал: Камуфляж

Виробник: ВП «Весна» УТОГ

Вартість:

2.1.1 Обґрунтування необхідності визначення параметрів надійності одягу спеціального призначення

Як зазначено в ГОСТ 12.4.015-76, спеціальний одяг, що використовують для захисту від впливу на людський організм небезпечних та шкідливих підприємств, поділяється на 15 груп та 36 підгруп. Поміж них четверте місце посідають засоби індивідуального захисту від контакту з такими агресивними середовищами як розчини мінеральних кислот та рідких реагентів на їх основі кислотного, лужного нейтрального характеру.

Залежно від концентрації мінеральних кислот, як найбільшого шкідливого чинника, спеціальний одяг, що захищає від впливу, поділено на чотири групи. До першої групи належать спецодяг, що захищає від впливу мінеральних кислот, концентрація яких більше 80 %. Друга група спецодягу захищає від кислот концентрацією 50 – 80%, а третя і четверта мають захищати працюючого від розчинів кислот концентрацією відповідно 20 – 50 і до 20%.

Наведений розподіл затверджено нормативними документами [        ], проте багаторічна практика їх застосування проблему щодо спеціального одягу, який має захищати від названих агресивних середовищ, не розв’язала з багатьох причин, а тому й нині її слід вважати актуальною.

Головна причина ситуації, яка склалася, полягає в тому, що стандартами передбачено вибір матеріалів для кисло захисного одягу тільки щодо сірчаної кислоти. Що ж стосується соляної та азотної кислот, як летких і хімічно активніших реактивів, а також фосфорної й плавікової кислоти, лугів, розчинів солей на їх основі тощо, то методи оцінки властивостей текстильних матеріалів відсутні. Це призводить до того, що спеціальні костюми, специфікацією яких проведено тільки щодо розчинів сірчаної кислоти різної концентрації, не можуть бути використані для захисту від інших агресивних середовищ кислотного або лужного характеру. Тому, з метою підвищення надійності, проби спеціальних матеріалів, які плануються для виготовлення захисних костюмів, необхідно вивчати щодо впливу конкурентних агресивних чинників, з урахуванням їх діючої та можливої концентрації, температури, рідкої або газоподібної фази тощо. Отримані результати досліджень дадуть змогу оцінити матеріал як з погляду хімічної стійкості волокон проти агресивної рідини, так й її проникнення через його товщу.

Іншою, проте не менш важливою причиною, яка суттєво впливає на ступінь надійності одягу спеціального призначення, є відсутність контролю за динамікою зміни його захисних властивостей залежно від терміну експлуатації, частоти контакту з небезпечними та шкідливими чинниками підприємства і кількості циклів очищення.

Остання операція «очищення», як показала практика , проводиться в кінці кожного тижня, або у разі переходу робітника, наприклад, з першої зміни в другу. Якщо згідно типових норм одяг має знаходитись в експлуатації шість місяців, то за цей період його очищатимуть 20…25 раз. Крім того , відомо, що для підвищення захисних властивостей тканин, які використовуються для виготовлення  даного одягу, їх апретують кремній – або фторорганічними сполуками. В процесі експлуатації та очищення одягу, особливо прання в мильно – садовому розчині, зазначені гідрофобізуючі препарати мігрують з поверхні волокнистих матеріалів, що спричиняється до різкого зменшення його захисних властивостей або повної їх відсутності. Такий момент може наступити після трьох циклів прання або п’ятьох хімочищення і, якщо на підприємствах його не відслідковують через відсутність обґрунтованих контролюючих показників, то спеціальних одяг уже в найближчий час стає непридатним для експлуатації. Таким чином, якщо фахівці не приділятимуть розв’язанню даної проблеми належної уваги, ступінь надійності спеціального одягу вітчизняного виробництва на відповідатиме технічним вимогам підприємств, а відтак, буде неконкурентоспроможним.

Для виготовлення кисло захисного одягу, залежно від його класифікації на підгрупи [        ], раніше використовували спеціальні тканини, до складу яких входили вовняні, поліпропіленові та поліефірні, в основному лавсанові волокна. Якщо спеціальний одяг захищав від концентрованої кислоти, волокнистий склад тканини мав співвідношення 20…30% вовняного волокна і 80…70% поліпропіленового волокна. Для захисту від кислоти концентрацією 50…80% спеціальні тканини виготовляли з вовни та поліефірного волокна.

Захист працюючих від впливу розчинів мінеральних кислот концентрацією 50% здійснювали за допомогою костюмів, які пошивали з кислотостійкого полотна, до складу якого входила вовна і полівінілхлорид не волокно, або із лавсанобавовняної тканини.

Практика використання спеціального одягу за умов виробництва мінеральних кислот, лугу, хлору, аміаку, окислювачів тощо свідчить, що на стадіях їх отримання вони бувають більше висококонцентровані й водночас беруть участь в технологічному процесі. Прикладом може бути технологічний процес отримання газоподібного хлору, де на матеріал спеціального одягу одночасного одягу одночасно впливає розчин кухонної солі, лугу, хлору і соляної кислоти. Тому, очевидно, що використання зазначених вище волокон для виготовлення кисло захисного одягу є обґрунтованим.

Тепер підприємства легкої промисловості України теж випускають кисло - захисні тканини для спеціального одягу до волокнистого складу яких входять вовняні, віскозні та поліамідні волокна відповідно у співвідношенні 60…70, 10…20 та 20 %. Як гідрофобізуючі препарати використовують такі, на думку авторів статті, неефективні апрети – парафінофталатну та гідрофобну емульсії. Тому вивчення хімічної стійкості та проникності проб матеріалів, що використовувалися раніш , порівняно з теперішніми, свідчить про різке зменшення контрольних показників, а відтак, і ступеня надійності виробу загалом.

Якщо проаналізувати отримані результати і зважити на те, що такі показники як товщина матеріалів, їх розривні характеристики, поверхнева щільність та ін. при цьому залишаються на одному рівні як для полотен, що використовувалися раніш, і теперішніх, то до причин зменшення надійності кислотозахисних виробів необхідно віднести також волокнистий склад та природу апретів.

Таким чином, наведені результати, їх аналіз та аргументація свідчать про необхідність розроблення єдиною керуючої системи оцінювання надійності, яку слід вважати багатофакторною функцією [       ].

2.1.2 Дослідження на основі результатів анкетування ергономічних вимог споживачів до робочого одягу

Об’єкти та методи дослідження

За останні роки проведено багато ергономічних досліджень робочого та спеціального одягу, проте ще й досі відсутній єдиний методичний підхід до визначення номенклатури ергономічних показників якості. Проектування робочого одягу неможливе без виявлення основних побажань та вимог до нього робітників. Тому об’єктом дослідження є ергономічні вимоги споживачів до робочого одягу.

Постановка завдання

Метою є дослідження ергономічних вимог споживачів до робочого одягу  та виявлення на основі результатів анкетування найважливіших для робітників ергономічних показників якості.

Результати та їх обговорення

Анкетне опитування допомагає формувати споживчі оцінювання та попит, а саме обумовлювати  найважливіші вимоги до даного виду робочого одягу. Проте одяг є не тільки предметом споживання, а й об’єктом виробництва. Відповідно до цього для проведення опитування складено дві анкети: перша призначена для опитування споживачів, друга – для опитування, як споживачів, так і фахівців з виробництва робочого одягу.

Перше опитування споживачів було спрямовано на визначення їхніх побажань щодо проектування та вдосконалення нових моделей робочого одягу. Далі наведено деякі запитання анкет та наступні вимоги споживачів. З трьох сотен опитуваних, 50% зарахували себе до молодіжної, 40,33 – до середньої, 9,67% - до старшої вікової групи. Тобто в процесі проектування робочого одягу слід орієнтуватися на групу споживачів достатньо молодшого віку, які, в основному, слідкують за модою та хочуть виглядати естетично та привабливо навіть в процесі роботи. При цьому 70,67% належать до чоловічої статі, 29,33% - до жіночої.

Лише 9% вважають важливими гігієнічні властивості робочого одягу; 39 – естетичні; більшість респондентів обирають захисно – експлуатаційні. Багато з опитуваних споживачів вважають можливим поліпшення деяких гігієнічних властивостей одягу завдяки використанню конструктивно - декоративних елементів та згодні поступитися деякими незручностями для поліпшення естетичного вигляду робочого одягу.

Тобто споживачі віддають перевагу антропометричним, психофізіологічним та фізіологічним показникам якості робочого одягу.

Поміж додаткових  рекомендацій та побажань щодо проектування робочого одягу для робітників будівельної галузі найчастішим є побажання створення робочого одягу, що як найменше б заважав основним робочим рухам людини.

На думку респондентів, більшість опитуваних віддають перевагу робочому одягу прямого та напівприлеглого силуету, а одяг який тісний, що заважає рухам, так і дуже об’ємний, що деформує фігуру, виключається.

У разі проектування робочого одягу, на думку респондентів, можна використовувати такі види крою: вшитий рукав із заниженою проймою та вшитий рукав. Реглан та суцільнокроєний рукав, з точки зору респондентів, використовувати малодоцільну або зовсім недоцільно.

Дослідження свідчить, що більшість респондентів найважливішим вважають дотримання необхідних умов зручності, збереження захисних властивостей та високого рівня ергономічних показників якості.

Контакт людини та промислових виробів у ергономіці розглядають на біологічному та психологічному рівнях. Людина контактує з одягом постійно на біологічному рівні, бо одяг покриває понад 80 % поверхні тіла людини й перебуває з ним у тісному контакті та взаємодії. Внаслідок біологічної взаємодії з одягом у людини виникають психофізіологічні відчуття тепла, холоду, зручності, тиску, м’язової напруги, що впливають на її психологічний стан[        ]. Так, робочий одяг, який забезпечує захист робітника від шкідливих чинників робітничого середовища, впливає на людину. Під час ергономічного оцінювання якості виробу мають розглядати ті його властивості, які характеризують відповідність розмірів, форми, кольору виробу, взаємодії розташування його частин антропометричним, психологічним, фізіологічним, психофізіологічним вимогам та забезпечують зручність користування, виробом, оптимізацію фізичного та психологічного навантаження на людину [        ]. Ступінь пристосування виробу до людини характеризують ергономічні показники якості, засновані на ергономічних властивостях системи людина – виріб - середовище[        ].

Ергономічні показники якості характеризують відповідність одягу анатомо-фізіологічним і психологічним характеристикам людини, забезпечують зручність та безпечність його експлуатації[        ].

З’ясовано, що поміж ергономічних показників якості споживачі вважають головними антропометричні, психофізіологічні та фізіологічні показники. Про це свідчить схема, яка подана в додатку  

2.2 Обґрунтування вибору матеріалів

 

Розвиток асортименту та не текстильних матеріалів, його розширення та оновлення відповідно до зміни одягу, кон’юнктури ринку потребують їх постійного дослідження та вивчення. Термін «конфекціювання» означає раціональний і науково обґрунтований підбір пакета комплектуючих матеріалів (основного, підкладкового, прикладного, утеплюючого, швейних ниток, фурнітури та ін.) для виготовлення конкретного швейного виробу. Від правильного й обґрунтованого вибору матеріалів для пакета залежить якість і конкурентоспроможність одягу, стабільність його зовнішнього вигляду в процесі ношення і легкість догляду за одягом [      ].

Першим етапом в організації конфекціювання є визначення асортименту, класу одягу і його особливостей. Тому, відповідно до обраного одягу віднесено виробничий одяг, який поділяється на три підкласи: спеціальний, відомчий (формений) і технологічний (санітарно-гігієнічний).

Визначення вимог до якості одягу є наступним етапом конфекціювання. Одяг створює навколо тіла певний мікроклімат, який забезпечує оптимальні умови для підтримки теплового балансу і постійної температури, що є необхідною умовою  життєдіяльності людини, збереження її здоров’я і працездатності на високому рівні.

В останні роки на камуфльовану тканину використовують для виготовлення робочого, спеціального одягу, тому основними вимогами до тканини є зносостійкість, захисні властивості, для цього в пряжу добавляють капронові або лавсанові волокна.

Діагональні тканини – виробляють з різко підвищеною щільністю ниток основи діагональним переплетенням. Саржу одягову виробляють саржевим переплетенням з крученої кардної або гребінної пряжі.

Підкладкова тканина – бавовняна виготовляється в обмеженій кількості, оскільки в швейному виробництві здебільшого застосовують різні види шовкових підкладкових тканин [      ]. До підкладкових бавовняних тканин належать коленкор, саржа рукавна, бортівка, тканина для виготовлення кишень. В даному виробі застосовується бортівка – тканина полотняного переплетення, з кардної пряжі 62,5 текс в основі та 55,6 текс у пітканні, сурова, гладко фарбована, поверхневою густиною 225г/м2.

Визначення вимог до властивостей матеріалів є найбільш важливим у процесі конфекціювання. При встановленні вимог до властивостей матеріалів насамперед варто знати визначення одиничним і груповим показником їх якості [       ].

Нитки підбирають у тон основної тканини, для оздоблювальних та обметувальних строчок – нитки швейні 100% поліестер № 40, для виготовлення штанів нитки армовані швейні 44-Л Х коричневого або захисного кольору. Для застьобування хлястиків, штрипок, пояса, гульфіка використовують ґудзики пластмасові з амінопласту з чотирма отворами, захисного кольору діаметром 17мм. 

Ґудзики для одягу виробляють механічним способом – вирізають з дерева та природних матеріалів, штампуванням – вирубуванням з листового матеріалу, пересуванням – формування ґудзиків із порошку в прес – формах під дією високої температури й тиску, плетенням – з оздоблювальних шнурів, тасьми, ниток, способи формування ґудзиків на одязі шляхом взаємодії полімеру з тканиною[       ].

За призначенням ґудзики поділяються пальтові (26мм і більше), костюмні (20…25мм), платтяні (12мм і більше), брючні (14…17мм), сорочкові білизняні (10…19мм), для форменого одягу (14,18,22,24мм).

За формою ґудзики бувають круглими, овальними, довгастими, кулькоподібними, фігурними тощо; за характером поверхні лицьового боку - гладенькі, рельєфні; за способом прикріплення до одягу – з дірочками або з нижньою петелькою для пришивання; за кольором – чорні, білі, кольорові, строкаті. Основні властивості ґудзиків визначаються здебільшого властивостями матеріалів з яких вони виготовлені.

Конфекційні карти складаються на кожну модель виробу і становлять форму (бланк), у якій робиться зарисовка моделі, зазначаються розміри, рости і до якої прикріплюються зразки основних і підкладкових матеріалів (можливих артикулів та кольорів) для конкретної моделі. На великих підприємствах в даному випадку це ВП «Весна» УТОГ, при масовому чи серійному виготовленні одягу зразки фурнітури й обробки для відповідної моделі прикріплюються, як правило, окремо в аналогічну карту.

Конфекційна карта з зразками до літнього польового камуфльованого костюму подана в додатку      .

2.3 Вибір обладнання, інструментів та пристроїв малої механізації

 Сучасне швейне машинобудування – одна з найрозвиненіших галузей і охоплює різні за призначенням та конструктивною будовою машини. Подивіться навколо себе, на ваш одяг, взуття, меблі, іграшки... це все виготовлено теж за допомогою швейних машин. У своїй різноманітності швейні машини поєднують різні технічні та технологічні параметри. Є швейні машини, які мають масу кілька тонн, а є такі, що можна сховати в кишені й важать менше кілограма.[      ]

Крім білизни, верхнього одягу, взуття, шкірно-галантерейних виробів, головних уборів, на швейних машинах шиють оболонки для надувних зерносховищ, мішки, чохли для автомобілів, спортивні мити та палатки; виготовляють кардну основу для шин і навіть парики для ляльок.

Щоб мати повніше уявлення про значення швейних машин у житті суспільства, зробимо невеликий екскурс в історію.

Перший проект швейної машини був запропонований Леонардо да Вінчі у 1496 році. Майже через 100 років, наприкінці ХVI ст., англієць Уїльям Лі, спостерігаючи за рухом спиць у руках дружини, придумав машинне в’язання, яке нагадувало принцип утворення однониткових ланцюжкових стібків. У 1755 році німець Карл Вей-зенталь отримав патент на швейну машину, що копіювала утворення стібків в ручну. У 1790 році англієць Томас Сент винайшов машину для пошиття виробів зі шкіри, зокрема чобіт. У 1830 році француз Бартоломій Тімоньє створив більш удосконалену машину. У 1834 році американець Уолтер Хант винайшов голку з вушком біля вістря та човниковий пристрій. Його швейна машина була першою машиною човникового стібка, в якій застосовувалися дві нитки – голкова та човникова. Недолік цієї машини був у тому, що не було пристрою регулювання натягу нижньої нитки. У 1843 році співвітчизник Уолтер Ханта Бенджамін Бін винайшов швейну машину, в якій застосовувалася зігнута голка.[       ]

На сьогоднішній день швейне обладнання є технологічним і має першочергове значення в виробництві конкурентноспроможних швейних виробів.

На швейному підприємстві ВП «Весна» УТОГ застосовується розкрійне, швейне, обладнання для ВТО, які подані в таблицях.

Закрійна машини – машина, призначена для вирізування деталей одягу з настилу або окремого полотнища матеріалу.

Швейні машини – машини для утворення ниткових строчок човникового або ланцюгового переплетення. У швейному виробництві застосовують універсальні швейні машини, спеціальні й спеціалізовані.

Спеціалізована швейна машина – машина, пристосована для виконання певних операцій завдяки конструктивній зміні універсальних і спеціальних машин.

Універсальна швейна машина – швейна машина човникового стібка, застосована для виконання різних строчок (операцій): зшивальних, обшивальних, стобальних, оздоблювальних і тимчасового скріплення.

Спеціальна швейна машина – машина, призначена для виконання певних операцій: тимчасового скріплення ( виметування, заметування ), обкидання, підшивання (вишивання).

Зшивальна швейна машина – вид універсальної машини, призначеної для скріплення деталей одягу нитковими строчками.

Швейний напівавтомат – машина, яка автоматично виконує певні елементи постійно повторюваної технологічної операції.

Таблиця 2.3 – Швейне обладнання для виготовлення костюму літнього польового для військовослужбовців

№ п/п

Клас обладнання  фірма виробник

Швидкість обертання головного вала, об/хв

Клас строчки, тип стібка

Кількість та номер голки

Призначення машини

Конструктивні особливості

Економічність та ергономічність

1

2

3

4

5

6

7

8

1

ДВ-2 «Бразер»

4000

300*304

Одноголкова 36-90-130

Застрочування деталей виробу

Типова конструкція

ергономічна

2

bc3-d917-1a «Бразер»

1500

100*101

одноголкова

ґудзикова

Типова конструкція, машина оснащена комплектним механізмом обрізання ниток

Ергономічна, має стіл з електро двигуном на 200Вт

1

2

3

4

5

6

7

8

3

GM-783 «Зінгер»

3600

200*304

Одноголкова 90-100

Петельна

Типова конструкція машини напівавтомата для вимотування прямих петель

Автоматично виконує операції

Таблиця 2.4 – Обладнання ВТО для виготовлення костюму літнього польового для військовослужбовців

№ п/п

Вид і марка обладнання, фірма виробник

Призначення

Температура прасування, с

Тиск

Час обробки, с

1

2

3

4

5

6

1

Праска парова «Silter»

Для між операційного та кінцевого ВТО виробу

103-210. в залежності від структури тканини регулюється терморегулятором

30, залежно від ваги праски та зусилля працюючого з урахуванням структури тканини

5-34. залежить від структури тканини

Таблиця 2.5 – Обладнання для обслуговування робочих місць в технологічних потоках, транспортування готових швейних виробів до складу готової продукції

№ п/п

Вид, тип обладнання

Фірма виробник

Технічні та технологічні параметри

Призначення

Економічна ефективність, ергономічність

1

2

3

4

5

6

1

Механічний візок

Майер

90-40-70

Для перевезення деталей крою та напівфабрикатів

Зводять до мінімального часу передачі напівфабрикатів від одного місця до іншого

2

ТР - 2

Гофман

11,83-56-90

Для готової продукції

Підвищує ергономічність робочих місць і зменшує фізичне навантаження на працюючого та економія часу

Отже, сучасне швейне виробництво не можливе без комплексного оснащення технологічних процесів новими видами обладнання, до складу яких входять – обладнання для підготовки та розкрою тканини, обладнання для ВТО, швейні машини, обладнання для обслуговування робочих місць в технологічних потоках. При реконструкції і реорганізації швейних потоків необхідно враховувати те обладнання , що використовувалося і  додатково вводити нове для заміни застарілого, малопродуктивного обладнання.

2.4 Вибір методів обробки

Вибір методів обробки – один з відповідальних етапів технологічного проектування, так як методи обробки зумовлюють рівень якості виробу, що виготовляється, і економічну ефективність потоку.[        ]

При виборі методів обробки необхідно враховувати:

-  прогресивність технології;

-  відповідність методів обробки організаційній формі – типу потоку;

- універсальність використання цих схем при обробці різних моделей на одному і тому ж обладнанні.

Методи обробки необхідно вибирати з урахуванням властивостей матеріалів із яких виготовляють вироби, які повинні мати такі властивості (пружність, вміст хімічних волокон, товщина, посадка та т. д ).

На основі цих властивостей вибирається режим обробки. Вибір методів обробки тісно пов’язаний з обладнанням, що використовується на даному підприємстві, а також з призначенням виробу, властивостей матеріалів, що застосовуються для виготовлення даного виробу. При виборі методів є варіанти, які повинні забезпечити покращення якості продукції, скорочення затрат часу на обробку виробу, підвищення продуктивності праці, зменшення вартості виготовлення виробу, раціональне використання виробничої площі і обладнання, робочого часу, поліпшення умов праці робітників [         ].

Відповідно до вибраних методів обробки складено опис художньо-технічного оформлення зразка моделі літнього польового камуфльованого костюму для військовослужбовців, зроблено креслення загального вигляду схем, швів і вузлів (креслення виконане на аркуші формату А-3 і винесене в додаток    ).

2.5 Складання технологічної картки типового або уніфікованого вузла

Типізація – це зведення різних типів конструкцій машин, обладнання, пристроїв, технологічних процесів до мінімального значення.

Уніфікація – це один із найважливіших, найбільш ефективних методів, які заключаються в раціональному скорочені видів, типів та розмірів, вузлів деталей, які дозволяють складати нові вироби з визначеною кількістю оригінальних елементів.

Уніфікована технологія передбачає раціональні способи обробки виробів з застосуванням сучасного обладнання розрахованого на технологічний процес малої потужності [        ].

На підставі технологічного рисунку та опису художньо-технічного процесу, було вибрано оптимальні методи обробки вузлів, застосовуючи існуючу типізацію обробки деталей та вузлів. (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8 – Технологічна картка уніфікованого вузла виробу (комір)

№ п/п

Технологічна операція

Умовне зображення операції

Технічні умови на виконання  операції, мм

1

Пришити стійку верхнього коміра до відльоту

ш/ш 0,7мм

2

Настрочити стійку на шов її пришивання до відльоту

ш/ш 0,2 мм

3

Підрізати залишки стійки по зрізам разкепів коміра

1

2

3

4

4

Пришити стійку до відльоту нижнього коміра

ш/ш о,7 мм

5

Настрочити стійку на шов пришивання відльоту нижнього коміра

ш/ш 0,7 мм

6

Підрізати залишки стійки по зрізам разкепів коміра

7

Обшити комір підкоміром

8

Підрізати припуск шва обшивання в кутах коміра

1

2

3

4

9

Вивернути комір виправляючи кант

10

Припрасувати обшитий край коміра виправляючи кант із верхнього коміра

11

Прострочити оздоблювальну строчку по краям коміра

2.6 Розробка технологічною послідовності виготовлення виробу

Технологічна послідовність обробки – це текстовий технологічний документ, який містить опис процесу виготовлення швейного виробу у вигляді переліку технологічно неподільних операцій, що розміщені за порядком їх виконання, з поданням технологічних режимів, засобів оснащення та трудових нормативів.

Послідовність обробки рекомендується складати на підставі діючих нормативів, які систематично переглядаються. При виготовленні одягу в масовому виробництві з високим рівнем механізації і сучасними формами організації виробництва послідовність обробки складається за технологічно неподільними операціями.[         ].  

Технологічна неподільна операція – це закінчена частина технологічного процесу, подальше розчленування якої на складові неможливе або недоцільне в наслідок технологічної зв’язаності.

Технологічно неподільні операції – це операції з закінченим циклом виконання певної роботи однієї спеціальності і одного тарифного розряду

При виготовлені виробів в потоках середньої великої потужності виділяють спеціалізовані секції або ділянки, тому технологічну послідовність рекомендується складати по секціям процесу. Кількість секцій технологічного потоку визначається потужністю потоку та трудомісткістю обробки виробу типових потоків характерна наявність трьох секцій:

- Заготовчої;

- Монтажної;

- Секції остаточної обробки

В свою чергу заготівельній секції виділяють спеціалізовані ділянки або групи з обробки окремих вузлів виробу, тобто в цій секції зосереджені ті операції, що визначають модельні і конструктивні особливості одягу[         ].  

Наприклад, при виготовлені верхнього одягу секція заготовки складається із шести груп:

- по підготовці деталей крою до запуску;

- по обробці кишень;

- по обробці підкладки;

- по обробці дрібних деталей;

- по обробці передніх половинок;

- по обробці задніх половинок.

В монтажній секції виконується зборка виробу. Монтаж – з’єднання деталей у вузли, а з вузлів у готовий виріб. Оброблення крайових зрізів виробів, верхніх зрізів поясних виробів і нижніх зрізів виробів.[        ].

В секції остаточної обробки виконуються всі види робіт з оздоблення деталей, а також всі види робіт заключної обробки виробу.

Позначення.

М – машинна операція

СМ – спеціальна машина

Р – ручна операція

П – прасувальна операція

ПР – операція виконана на пресі

НА – напівавтомат

Методи обробки вибирають на основі вимог нормативно-технічної документації, типових методів обробки з урахуванням передової технології, обладнання і засобів малої механізації.

Розряд роботи встановлюють по тарифно - кваліфікаційному довіднику робіт і професій швейної промисловості є виріб методів обробки виробу за окремими вузлами [       ].  

Технологічна послідовність виконання літнього польового камуфльованого костюму подана в таблицях 2.7 та 2.7.1.

Таблиця 2.7 – Технологічна послідовність виготовлення літніх польових камуфльованих штанів для військовослужбовців

№ п/п

Назва неподільної операції

Спеціалізація

Розряд

Затрата часу, с

Обладнання, інструменти, пристрої

1

2

3

4

5

6

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

Запуск деталей крою

1

Перевірити деталі крою та зареєструвати крою в журналі запуску

Р

2

10

Ручна

2

Роздати деталі крою по робочим місцям з одного місця на інше

Р

1

12

Ручна

3

Нарізати два відрізки кіперною стрічки для зв'язок

Р

2

18

Ручна, ножиці

4

Нарізати два відрізка стрічки для штрипок

Р

2

18

Ручна, ножиці

Обробка хлястиків штанів

5

Прострочити хлястики по трьом сторонам перегинаючи по надсічкам і підгинаючи зрізи в середину

М

3

70

ДВ-2 «Бразер»

6

Намітити місця розташування петель на хлястика

Р

2

6

Ручна

7

Обметати по одній петлі на хлястиках

С

3

18

GM-783 «Зінгер»

Обробка пояса

8

Зшити пояса в непереривну стрічку накладним швом

М

3

7

ДВ-2 «Бразер»

9

Намотати пояса на бабіну

Р

1

10

Ручна

10

Зшити Підпояс в неприривну стрічку зшивним швом

М

2

7

ДВ-2 «Бразер»

11

Намотати пояса на бабіну

Р

1

10

Ручна

Обробка хомутиків

!2

Прострочити полосу для семи хомутиків

С

3

29

HF008-02056 «Сіруба»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

13

Розрізати прострочену полосу для хомутиків на сім відрізків, одночасно скріпляючи їх непереривним ланцюжком

Р

3

17

Ручна, ножиці

Обробка гульфіка, відколка

14

Намітити на гульфіку місця обметання трьох петель в залежності від відрізків

Р

2

12

Лекало, ручна

15

Обметати петлі на гульфіку штанів

С

3

36

GM-783 «Зінгер»

16

Застрочити повздовжній край відкоска швом у підгин з закритим зрізом

М

3

35

ДВ-2 «Бразер»

Обробка леї

17

Обметати лею по криволінійному контуру складаючи попарно дві деталі

С

2

26

МО-3316Е «Джукі»

18

Обметати лею по прямолінійному контуру

С

2

12

МО-3316Е «Джукі»

Обробка кишені для жетона

19

Застрочити верхній край кишені швом упідгин з закритим зрізом

М

3

14

ДВ-2 «Бразер»

Обробка мішковини кишені

20

Настрочити обшивки на мішковини бічних кишень підгинаючи зрізи в середину

М

3

38

ДВ-2 «Бразер»

21

Настрочити бічні частини передніх половинок брюк на мішковини кишень, підгинаючи зрізи в середину

М

3

57

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

22

Настрочити кишеню для жетона на мішковину правої бічної кишені штанів, підгинаючи зрізи

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

Обробка задніх половинок штанів

23

Настрочити посилюючі накладки на задні половинки штанів підгинаючи запрасовані зрізи в середину

С

3

76

Зінгер MS-927

24

Намітити місця обметання петель на припуски підрубки штанів задніх половинок по кроковим зрізам

Р

2

6

Ручна

25

Обметати петлі на припуски підрубки низу задніх половинок штанів по кроковим зрізам

С

3

20

GM-783 «Зінгер»

26

Пришити надставки (клини) до задніх половинок штанів

С

3

19

МО-3316Е «Джукі»

Обробка передніх половинок штанів

27

Настрочити посилюючі накладки на передні половинки штанів

С

3

129

LH-3128 «Джукі»

28

Прострочити згини передніх половинок штанів ш/ш 0,2см

М

3

179

ДВ-2 «Бразер»

29

Скріпити складки по верхньому краю передніх половинок штанів, прострочуючи в сторону згину 2,0см, складаючи по надсічкам

М

3

20

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

30

Пришити до переднім половинкам штанів по косому зрізу мішковини бічних кишень з обшивками

М

3

50

ДВ-2 «Бразер»

31

Прострочити края входу в бічні кишені штанів, виправляючи кант з передніх половинок штанів ш/ш 0,7см

М

3

56

ДВ-2 «Бразер»

32

Обшити внутрішній зріз мішковини бічних кишень по внутрішньому контуру

М

2

55

ДВ-2 «Бразер»

33

Висікти внутрішні зрізи кінців мішковин бічних кишень штанів, що входять в бічні шви

Р

2

28

Ручна, ножиці

34

Вивернути обшиту мішковину бічної кишені, розташовуючи зрізи в середині мішковини

Р

1

16

Ручна

35

Прострочити обшиті края мішковин бічних кишень ш/ш 0,7см

М

3

62

ДВ-2 «Бразер»

36

Скріпити края входу в бічні кишені штанів з бічними частинами по бічним зрізам

М

3

31

ДВ-2 «Бразер»

37

Скріпити зрізи мішковини бічних кишень штанів з верхніми зрізами передніх половинок штанів

М

3

24

ДВ-2 «Бразер»

38

Настрочити Гульфік між петлями на припуск лівої передньої половинки штанів

М

3

34

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

39

Пришити обшивку до припуски відкоска правої передньої половинки штанів

М

3

33

ДВ-2 «Бразер»

40

Прострочити шов пришиваючи обшивку до відкоска ш/ш 0,2см по обшивці

М

3

31

ДВ-2 «Бразер»

41

Намітити місця обметання петель на припуски підрубки низу передніх половинок штанів по кроковим зрізам

Р

2

6

Ручна, лекало, олівець

42

Обметати петлі на припуски підрубки низу передніх половинок штанів по кроковим зрізам

С

3

20

GM-783 «Зінгер»

Монтаж виробу

43

Зшити бічні зрізи брюк

С

3

170

МО-3316Е «Джукі»

44

Осноровити низки штанів по бічним швам

Р

1

6

Ручна, ножиці

45

Прострочити бічні шви по заданим половинкам штанів оздоблювальною строчкою ш/ш 0,7см

М

3

150

ДВ-2 «Бразер»

46

Намітити на бічних швах з виворотної сторони місця пришивання ґудзиків для застібання штрипок

Р

2

6

Ручна, лекало, олівець

47

Пришити по одному ґудзику до бічних швів штанів з виворотної сторони

НА

3

20

bc3-d917-1a «Бразер»

48

Застібнути штрипки на ґудзики по бічним швам

Р

1

10

Ручна

49

Зшити крокові зрізи штанів

С

3

170

Зінгер MS-927

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

50

Оснорувати низки штанів по кроковим швам

Р

1

6

Ручна, ножиці

51

Намітити місця пришивання ґудзиків по кроковим зрізам для застібання штрипок в працюючому стані

Р

2

6

Ручна, леколо, олівець

52

Пришити ґудзики до крокових швів для застібання ґудзиків в робочому стані

НА

3

20

bc3-d917-1a «Бразер»

53

Одягнути кінці кіперної стрічки в петлі на підрубки низу

Р

1

24

Ручна

54

Застрочити низки штанів швом упідгин з закритим зрізом, вкладаючи під шов кіперну стрічку та штрипки

С

3

150

428 Кл.

55

Закріпити штрипки та стрічку по бічним швам в шов прошивання бічних швів на ширину підрубки низу

М

3

24

ДВ-2 «Бразер»

56

Вивернути штанини на лицьову сторону перед зшиванням середніх зрізів

Р

1

18

Ручна

57

Скріпити середні зрізи передніх половинок штанів скріплюючи одночасно зрізи гульфіка та відкоска

М

3

35

ДВ-2 «Бразер»

58

Зшити середні зрізи штанів, зшиваючи поперечні зрізи гульфіка та відкоска

С

3

84

МО-3316Е «Джукі»

59

Прострочити середній шов задніх половинок до крокових швів ш/ш 0,7

М

3

56

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

60

Прикріпити сім хомутиків до верхнього зрізу штанів

М

3

35

ДВ-2 «Бразер»

61

Укріпити кінці застібки по верхньому зрізу перед пришиванням поясу, поглиблюючи надсічку на лівій передній половинці штанів

Р

3

8

Ручна, ножиці

62

Пришити до верхнього зрізу штанів пояс з підпоясом

С

4

120

852 х 32 кл

63

Розрізати пояса між штанами

Р

1

8

Ручна, ножиці

64

Пришити кінці хлястиків на пояс штанів від бічних швів зрізами в сторону середнього шва штанів

М

3

48

ДВ-2 «Бразер»

65

Настрочити хлястики на шви пришивання

М

3

42

ДВ-2 «Бразер»

66

Нарізати відрізки стрічки для кріплення петлі та крючка на поясі штанів

Р

1

8

Ручна, ножиці

67

Намітити місце розташування петлі на поясі і правої передньої половинки штанів

Р

2

6

Ручна, лекало, олівець

68

Виготовити отвори для петлі на поясі і правій передній половинці штанів

Р

3

34

Ручна, шило

69

Виготовити отвори на підзакріпки

Р

2

14

Ручна, шило

70

Вдягнути петлю в отвір на поясі правої передньої половинки брюк

Р

1

20

Ручна

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

71

Проробити кінці стрічки в отвори та зав’язати кінці на вузол

Р

2

25

Ручна

72

Закріпити кінці стрічки від петлі з підзакріпкою складеною навпіл

М

3

30

ДВ-2 «Бразер»

73

Перегнути відкосок та кінець пояса на виворотну сторону штанів, зріз пояса підігнути в середину на 0,7см та застрочити верхній та нижній краї пояса

М

3

85

ДВ-2 «Бразер»

74

Продягніть кінці стрічки в отвори крючка та зав’язати кінці на вузол

Р

2

25

Ручна

75

Вкласти крючок з стрічкою в лівий кінець пояса між поясом та гульфіком та пришити крючок за вушка з краю гульфіка та пояса, роблячи в кожне вушко 5-6 проколів

Р

3

78

Нитка, голка

76

Протягнути кінці стрічки і настрочити внутрішній край гульфіка

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

77

Намітити на лівій застібці лінію прострочування гульфіка

Р

2

15

Ручна, лекало, олівець  

78

Настрочити внутрішній край гульфіка на ліву передню половинку штанів, закруглюючи строчку нанівець до кінця гульфіка

М

3

70

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

79

Прострочити оздоблюючу строчку по середньому шву передніх половинок від крокового шва, закріплюючи кінець застібки штанів по формі трикутника зворотними строчками

М

3

51

ДВ-2 «Бразер»

80

Настрочити сім хомутиків на штани на відстані 2,8см від шва пришивання пояса

М

3

63

ДВ-2 «Бразер»

81

Настрочити сім хомутиків на верхній край пояса, підгинаючи кінці

М

3

72

ДВ-2 «Бразер»

82

Прикріпити лею до нижнього краю припуску застібки накладним швом

М

3

26

ДВ-2 «Бразер»

83

Настрочити лею на середній шов наскрізною строчкою в шов оздоблювальної строчки

М

3

35

ДВ-2 «Бразер»

84

Намітити розмір входу в бічні кишені штанів

Р

3

12

Ручна, маркер

85

Закріпити кінці входу в бічні кишені штанів

С

3

32

BE 1850-42 «Глобал»

86

Закріпити четвертою закріпкою на гульфіку в петлі застібки

М

3

6

ДВ-2 «Бразер»

Оздоблююча секція

87

Намітити місце обкрейдування петлі на лівому кінці штанів

Р

2

3

Олівець

88

Обметати петлю на лівому кінці штанів

С

3

9

GM-783 «Зінгер»

89

Намітити місця пришивання чотирьох ґудзиків на застібці штанів

Р

2

12

Олівець

90

Пришити чотири ґудзики до застібки штанів

НА

3

40

bc3-d917-1a «Бразер»

Продовження таблиці 2.7

1

2

3

4

5

6

91

Намітити на поясі штанів місця пришивання чотири ґудзики для застібання хлястиків

Р

2

12

Олівець

92

Пришити чотири ґудзики на поясі штанів по надсічках для застібання хлястиків

НА

3

40

bc3-d917-1a «Бразер»

Чистка виробу

93

Обрізати нитки на хомутиках після настрочування на штани під поясом

Р

1

31

Ручна, ножиці

94

Обрізати нитки на хомутиках після, обрізання залишки  кінців хомутиків

Р

1

31

Ручна, ножиці

95

Почистити штанини від виробничого бруду

Р

1

38

Ручна

96

Транспортування штанів з швейної дільниці на дільницю ВТО, чистки, комплектування

Р

1

7

Ручна

ВТО виробів

97

Волого – теплова обробка брюк

П

3

50

Утюг паровий «Silter»

Упаковка виробу

98

Застібнути пояс штанів на один ґудзик

Р

1

6

Ручна

99

Скласти штани по ТУ

Р

1

31

Ручна

Всього

3650

 

Таблиця 2.7.1 – Технологічна послідовність виготовлення літньої польової куртки для військовослужбовців

№ п/п

Назва неподільної операції

Спеціалізація

Розряд

Затрата часу, с

Обладнання, інструменти, пристрої

1

2

3

4

5

6

Запуск деталей крою

1

Перевірити нарахування деталей крою та зареєструвати крій у журнал запуску

Р

2

14

Ручна

2

Роздати деталі крою на робочі місця з одних місць на інші

Р

1

16

Ручна

3

Нарізати чотири відрізка текстильної застібки для накладних кишень по 2,5 см

Р

2

32

Ручна

4

Намітити місця настрочування накладних кишень та клапанів на рукавах куртки

Р

2

16

Ручная

5

Намітити місця настрочування верхніх накладних кишень та клапанів на пілочках куртки

Р

2

16

Ручна

6

Намітити місце розташування ліктьових накладок на верхніх частинах куртки

Р

2

1

Лекало, крейда

7

Намітити лінію підгину низу рукавів по надсічкам верхньої та нижньої частини рукавів

Р

3

10

Лекало крейда

Обробка коміра

8

Обшити комір підкоміром

М

3

68

ДВ-2 «Бразер»

9

Висікти залишки тканини в кутах обшивання коміра

Р

1

18

Ручна, ножиці

10

Вивернути комір на лицьову сторону виправляючи кути та шви

Р

1

24

Ручна

Обробка вішалки

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

11

Прострочити полосу для вішалок

М

3

11

ДВ-2 «Бразер»

12

Розрізати полосу для вішалок, одночасно скріплюючи їх в непереривну смужку

Р

3

4

Ручна, ножиці

Обробка клапана

13

Намітити місце розташування двох петель на клапанах верхніх кишень куртки

Р

2

8

Ручна, лекало, олівець

14

Обметати по дві петлі на клапанах верхніх кишень

С

3

36

GM-783 «Зінгер»

15

Зшити бічні зрізи двох клапанів  верхніх кишень

М

3

53

ДВ-2 «Бразер»

16

Прострочити скріплюючу строчку між петлями верхніх кишень  

С

3

18

BE 1850-42 «Глобал»

17

Обшити бічні зрізи клапанів кишень рукавів, складаючи по надсічках

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

18

Прострочити оздоблюючу стручку по краю клапанів кишень рукавів, вставляючи під шов відрізки текстильної застібки

М

3

50

ДВ-2 «Бразер»

19

Настрочити відрізки текстильної застібки на клапани кишень рукавів по непростроченим краям

М

3

66

ДВ-2 «Бразер»

20

Осноровити клапани кишені рукавів

Р

1

14

Ручна, ножиці

Обробка кишені

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

21

Застрочити верхні зрізи верхніх кишень швом у підгин з закритим зрізом

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

22

Прострочити ребра на верхніх кишенях куртки

М

3

33

ДВ-2 «Бразер»

23

Застрочити верхні края кишень рукавів швом у підгин з закритим зрізом

М

3

32

ДВ-2 «Бразер»

24

Обшити кути двох кишень рукавів

М

3

20

ДВ-2 «Бразер»

25

Вивернути кути кишень рукавів на лицьову сторону

Р

1

15

Ручна

26

Прострочити ребра двох кишень рукавів

М

3

54

ДВ-2 «Бразер»

27

Настрочити відрізки текстильної застібки на верхній край рукавів

М

3

66

ДВ-2 «Бразер»

Обробка пагонів

28

Намітити лінії обшивання пагонів

Р

3

10

Ручна, лекало, олівець

29

Обшити пагони по контуру

М

3

66

ДВ-2 «Бразер»

30

Прострочити оздоблюючу строчку по краю пагонів ш/ш 0,7 см

М

3

60

ДВ-2 «Бразер»

31

Намітити на пагонах місця обметання петель

Р

2

6

Ручна, крейда

32

Обметати по одній петлі на пагонах

С

3

18

GM-783 «Зінгер»

Обробка потайної застібки

33

Зшити обшивку планки потайної застібки з двох частин

М

2

10

ДВ-2 «Бразер»

34

Обшити планку потайної застібки поперечним та повздовжнім зрізам

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7.1

35

Висікти залишки тканини в кутах обшивання планки

Р

1

6

Ручна

36

Вивернути планку потайної застібки на лицьову сторону, виправляючи кути та шви

Р

1

8

Ручна

37

Прострочити планку потайної застібки по повздовжньому краю оздоблювальною строчкою ш/ш 0,7см

М

3

32

ДВ-2 «Бразер»

38

Наметати місця розташування чотирьох петель на планці потайної застібки

Р

2

12

Лекало, олівець

39

Обметати чотири петлі на планці потайної застібки

С

3

36

GM-783 «Зінгер»

Обробка ліктьових накладок рукавів

40

Зшити ліктьові накладки з двох частин

М

3

30

ДВ-2 «Бразер»

Обробка хлястиків рукавів

41

Намітити лілію обшивання вільних кінців хлястиків рукавів

Р

3

10

Ручна, лекало, олівець

42

Обшити вільні кінці хлястиків рукавів обшивкою по контуру

М

3

44

ДВ-2 «Бразер»

43

Прострочити кінці хлястиків рукавів по краю ш/ш 0,7 см

М

3

45

ДВ-2 «Бразер»

44

Намітити місця обметання петель на кінцях хлястиків рукавів

Р

2

6

Ручна, лекало, олівець

45

Обметати по одній петлі на кінцях хлястиків рукавів

С

3

18

GM-783 «Зінгер»

Обробка рукавів

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

46

Настрочити накладні кишені на рукава, закріплюючи в верху горизонтальною строчкою

М

3

120

ДВ-2 «Бразер»

47

Урівняти клапани кишень по ширині

Р

2

8

Ручна, ножиці

48

Пришити клапани до рукавів

М

3

44

ДВ-2 «Бразер»

49

Настрочити клапани на шви пришивання до рукавів

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

50

Зшити ліктьові зрізи рукавів

С

3

72

MS-927 ZINGER

51

Прикріпити ліктьові накладки по ліктьовим швам перед настрочування по надсічці

М

3

43

ДВ-2 «Бразер»

52

Настрочити ліктьові накладки на рукава по контуру, підгинаючи запрасовані зрізи в середину

С

3

100

LH-3128 «Джукі»

53

Застрочити частково низ рукавів по верхній частині рукава перед настрочуванням хлястика рукава

М

3

62

ДВ-2 «Бразер»

54

Настрочити хлястики на верхній частині рукавів по верхньому та нижньому краям закріплюючи кінець хлястика

М

3

142

ДВ-2 «Бразер»

55

Зшити передні зрізи рукавів по низу, формуючи підгин низу та огинаючи край верхньої частини ліктьової накладки

М

3

56

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

56

Намітити місця розташування двох петель для повітрообміну на рукавах під проймами Р

Р

2

6

Ручна, лекало, олівець

57

Обметати по дві петлі для повітрообміну на рукавах під проймами

С

3

40

GM-783 «Зінгер»

Обробка підкладки

58

Застрочити верхній край внутрішньої кишені швом упідгин з закритим зрізом

М

2

20

ДВ-2 «Бразер»

59

Намітити місце обметання петлі на внутрішній кишені

Р

2

3

Ручна, лекало, олівець

60

Обметати петлю на верхньому краї внутрішньої кишені

С

3

9

GM-783 «Зінгер»

61

Настрочити внутрішню кишеню на підкладку лівої пілочки по двох повздовжнім краям, закріплюючи верхній край

М

3

37

ДВ-2 «Бразер»

62

Застрочити нижній край підкладки пілочок швом упідгин з закритим зрізом, огинаючи кишеню

М

2

48

ДВ-2 «Бразер»

63

Намітити на підкладці лівої пілочки місце пришивання ґудзика для  застібання внутрішньої кишені

Р

2

3

Ручна

63

Пришити ґудзик на підкладку лівої пілочки для застібання внутрішньої кишені

НА

3

10

bc3-d917-1a «Бразер»

Обробка пілочок

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

64

Настрочити верхні накладні кишені на пілочки

М

3

110

ДВ-2 «Бразер»

65

Настрочити клапани верхніх накладних кишень на пілочки

С

3

52

LH-3128 «Джукі»

66

Настрочити планку потайної застібки на підборт лівої пілочки по кінцям і між петлями в строчку оздоблення

М

3

46

ДВ-2 «Бразер»

67

Обрізати нитки на планці потайної застібки після настрочування на підборт лівої пілочки

Р

1

20

Ручна, ножиці

68

Прикріпити підкладку до пілочок по плечовим зрізам пройм та бічним зрізам

М

3

74

ДВ-2 «Бразер»

67

Намітити місця обметання петель для повітрообміну під проймами пілочок

Р

2

6

Ручна

68

Обметати петлі для повітря обміну під проймами пілочок

С

3

20

GM-783 «Зінгер»

69

Поглибити надсічки над розрізами по пілочкам перед застрочуванням

Р

2

10

Ручна, ножиці

70

Застрочити припуски на розрізи шлиць пілочок швом і підгин з закритим зрізом

М

3

64

ДВ-2 «Бразер»

Обробка спинки

71

Пришити кокетку до спинки

М

3

51

ДВ-2 «Бразер»

72

Настрочити кокетки на шов пришивання до спинки ш/ш 0,7 см

М

3

40

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

73

Намітити місця обметання петель для повітрообміну під проймами спинки

Р

2

6

Ручна

74

Обметати петлі для повітрообміну під проймами спинки

С

3

20

GM-783 «Зінгер»

75

Поглибити надсічки над розрізами по спинці перед застрочуванням

Р

2

10

Ручна, ножиці

76

Застрочити припуски на розрізи шлиць спинки у підгин з закритим зрізом

М

3

64

ДВ-2 «Бразер»

Монтаж виробу

77

Осноровити кокетки спинки

Р

1

6

Ручна, ножиці

78

Зшити плечові зрізи куртки

С

3

48

MS-927 ZINGER

79

Урівняти комір по кінцям уступів та осноровити нижній край

Р

2

12

Ручна, ножиці

80

Вшити комір в горловину, обшиваючи уступи та надсікаючи шов вшиваючи на рівні плечових швів

М

4

100

ДВ-2 «Бразер»

81

Вивернути уступи на лицьову сторону виправляючи кути та шви

Р

1

28

Ручна, ножиці

82

Настрочити комір на шов, закріплюючи по середині вішалку

М

4

84

ДВ-2 «Бразер»

83

Прикріпити пагони по проймі, укладаючи по плечовим швам на 3,0 см в сторону пілочки по надсічкам

М

3

37

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

84

Закріпити пагони на куртці в шов оздоблюючої строчки на довжині 1,0-1,5 см на відстані 0,7 см від пройми

М

3

46

ДВ-2 «Бразер»

85

Намітити місця пришивання ґудзиків на куртці для застібання пагонів

Р

2

12

Ручна, крейда

86

Пришити ґудзики на пілочці для застібання пагонів

НА

3

22

bc3-d917-1a «Бразер»

87

Урівняти зрізи бортів по довжині

Р

2

14

Ручна, ножиці

88

Обшити  нижні кінці підбортів куртки, перегинаючи їх по надсічкам

М

3

34

ДВ-2 «Бразер»

89

Висікти залишки тканини в кутах нижніх країв підборта

Р

1

12

Ручна, ножиці

90

Вивернути нижні края підбортів куртки на лицьову сторону виправляючи кути та шви

Р

1

18

Ручна

91

Прострочити комір, підборта по краю ш/ш 0,7 см

М

3

50

ДВ-2 «Бразер»

92

Настрочити внутрішні кінці підбортів підгинаючи зрізи в середину та закріплюючи підкладку

М

3

196

ДВ-2 «Бразер»

93

Вшити рукава в відкриті пройми

С

3

116

MS-927 ZINGER

94

Скріпити кінці бічних зрізів куртки у розрізів перед зшиванням бічних зрізів

М

3

50

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 2.7.1

95

Зшити рукавно-бічні зрізи куртки від розрізів у бічних швах до підрубки низу рукавів

С

3

110

МО-3316Е «Джукі»

96

Вивернути кути підгину низу рукавів після обшивання низу по передньому зрізу рукавів

Р

1

18

Ручна

97

Застрочити низ рукавів швом у підгин з закритим зрізом до шва настрочування хлястика

М

3

65

ДВ-2 «Бразер»

98

Прострочити рукавно-бічні шви по спинці та ліктьової частини рукавів ш/ш 0,7 см

М

3

156

ДВ-2 «Бразер»

99

Закріпити кінці розрізів шлиць в бічних швах горизонтальної трійною стрічкою

М

3

32

ДВ-2 «Бразер»

100

Вивернути рукава на лицьову сторону

Р

1

16

Ручна

101

Урівняти кінці  розрізів шлиць по довжині перед підрубкою низу куртки, обрізаючи залишки

Р

2

10

Ручна, ножиці

102

Застрочити низ куртки швом упідгин з закритим зрізом шириною 1,0 см

М

3

18

ДВ-2 «Бразер»

Оздоблююча секція

103

Намітити місця пришивання ґудзиків до верхніх накладних кишень куртки

Р

2

12

Ручна

104

Пришити по два ґудзика на верхній край верхніх накладних кишень

НА

3

40

bc3-d917-1a «Бразер»

105

Намітити місця пришивання ґудзиків ні низках рукавів куртки

Р

2

24

Ручна

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

106

Пришити по три ґудзика до низу рукавів куртки

НА

3

60

bc3-d917-1a «Бразер»

107

Намітити місця пришивання чотирьох ґудзиків на правому підборта куртки

Р

1

12

Ручна, шпагит

108

Пришити чотири ґудзика на правий підборт куртки

НА

3

40

bc3-d917-1a «Бразер»

Чистка виробу

109

Висікти залишки в кутах обшивання пагонів

Р

1

18

Ручна, ножиці

110

Вивернути пагони на лицьову сторону, виправляючи кути та шви

Р

1

70

Ручна, кілочок

111

Почистити куртку від виробничого сміття

Р

1

38

Ручна

112

Транспортування курток з швейної дільниці на дільницю ВТО, упаковки, та комплектування

Р

1

7

Ручна, візок

ВТО виробу

113

Припрасувати комір, виправляючи кант

П

3

36

Утюг паровий «Silter»

114

Припрасувати пагони, виправляючи кант

П

3

24

Утюг паровий «Silter»

Упаковка виробів

115

Застібнути куртку на перший та третій ґудзик

Р

1

12

Ручна

116

Скласти куртку по ТУ

Р

2

25

Ручна

117

Скомплектувати куртку з штанами в костюм

Р

2

10

Ручна

118

Скомплектувати костюми в пачки по 5 костюмів

Р

2

8

Ручна

Продовження таблиці 2.7.1

1

2

3

4

5

6

119

Перев’язати  пачку  з виробами

Р

1

13

Ручна, шпагат

120

Маркування мішка

Р

2

5

Ручна

121

Упакувати пачки з виробами в мішок по 25 одиниць

Р

1

13

Ручна

122

Зашити мішок з виробами

Р

2

41

Голка, нитки

123

Запломбувати мішок

Р

2

5

Ручна, пломбіратор

Всього

4720

В основу розробки технологічної частини лягло вивчення і розробка технологічних документів та вивчення обладнання. Вивчалися та розроблялися такі технологічні документи, як технічний рисунок, конфекціонування матеріалів, вивчення нормативної документації для вибору методів обробки, та розробка технологічної послідовності, вибір матеріалів та обладнання, вміння користуватися літературою, стандартами та технологічною документацією.

Також, в технологічній частині провели дослідження по спеціальному та робочому одязі, було проведено опитування.

Технологічна частина – це основа на яку базується проектування потоків, тому правильний підхід цієї частини забезпечує ефективність виробництва.

3. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОТОКІВ

Технологічні потоки швейного виробництва можуть бути охарактеризовані такими показниками потужністю, рівнем спеціалізації, структурою.

Для того щоб правильно спроектувати технологічний потік відповідно до конкретних технологічних умов необхідно знати характеристику кожного показника, переваги та недоліки певних показників, необхідно знати можливі варіанти організації потоків, в чому полягає їх суть, переваги та недоліки галузі застосування.

В даному розділі виконується:

- Попередній розрахунок потоку;

- Вибір організаційної форми потоку;

- Складається технологічна схема поділу праці і її аналіз;

- Розрахунок техніко – економічних показників ( ТЕП );

- Планування потоку з розміщенням робочих місць, обладнання та транспортних засобів[       ].

В додаток виноситься графік узгодження, план цеху, рух виробу в потоці.

3.1 Попередній розрахунок потоку

Ціль попереднього розрахунку потоків – розділити асортимент по потокам цеху, дати характеристику потокам цеху та визначити їх параметри,

випуск виробів за зміну, кількість робітників, кількість робочих місць, площу цеху.

Під час попереднього розрахунку визначають також типи потоків, кількість та розміри поточних ліній ( агрегатів ) контури цеху, розміщення в цеху потоків по виготовленню основного виробу та не основного, схему руху напівфабрикату ( предметів праці ).

Потік по виготовленню не основного виробу проектують в тому випадку, якщо потік основного виробу займає площу, меншу за площу цеху. На площі що залишилася розраховують потік не основного виробу.

Попередній розрахунок виконують по даним технологічного завдання на проектування, в якому вказані площа цеху ( при реконструкції ), асортимент виробу та потужність потоків. Для розрахунку потоку необхідна затрата часу на виготовлення виробу, яка береться з технологічної послідовності обробки [       ].

В потоці великої та середньої потужності розрахунки ведуть по секціям, розбиття потоку на секції та групи виконують в відповідності з трудомісткістю виробу, підтверджуючи образність поділу розрахунками розрахунку працюючих по вузлам.

Параметри потоку розрізняють по формулам:

, або                                              (1)

,                                                    (2)

, або                        (3)

або                        (4)

.                                   (5)

                                 (6)

N – може позначатися Кр

Такт потоку називається середня розрахункова затрата часу на протязі якого один виконавець виконує свою операцію в потоці. Такт потоку показує середній проміжок часу за який виріб виходить з потоку, а значить запускається в потік [       ].

Розрахунковий такт потоку для куртки становить 135, для штанів 104, можливі відхилення від такту становлять:

135=100%

Х=2%=2,7с

Х=5%=6,75с

- 2%=    -2%=135-2,7= 132

+ 5%=    +5%=135+6,75=142

104=100%

Х=2%=2,08с

Х=5%=5,2с

- 2%=    -2%=104-2,08= 102

+ 5%=    +5%=104+5,2=109

Потужність потоку виражається запуском виробів в зміну ( або кістю робітників ) тому розраховують:

ВЗМ=                                         (7)

ВЗМ                                                                 (8)

                                      ВЗМ                                  (9)

Кількість робітників в потоці визначають:

                                                                                        (10)

                                                                          (11)

                                                                  (12)

Мінімальне відхилення від такту 135 становить 132с

Максимальне відхилення від такту 135 становить 142с

Мінімальне відхилення від такту  104 становить 102с

Максимальне відхилення від такту 104 становить 109с

3.2 Складання схеми поділу праці

Технологічна схема поділу праці – це технологічний документ, який містить опис організаційних операцій, що виконуються в одному технологічному процесі.

Схему розподілу праці виконують, користуючись технологічною послідовністю, попереднім розрахунком потоку, таблицею зведення робочої сили, а також таблицею зведення обладнання потоку  [       ].

Схема поділу праці складається з організаційних операцій.

Організаційна операція – це частина виробничого процесу, що скомплектовано з технологічно – неподільних операцій і виконується на одному або одночасно декількох робочих місць.

Комплектування організаційних операцій потрібно виконувати з урахуванням того, що одна організаційна операція розрахована на одного робітника і така операція називається рівною, але є операції, які враховані на декількох робітників, таку операцію називають кратною.

Рівні операції розраховані на одного робітника є більш зручними, тому що не має ускладнень з передачі виробів іншому робітникові. Узгодження чому операції потоку шляхом підборта і об’єднання неподільних операцій в організаційній при дотриманні ряду виробничих вимог не завжди дозволяє побудувати операції відповідно до прийнятих умов. При цьому деякі операції можуть мати відхилення за часом [       ].

Під час складання схеми розподілу праці необхідно уникати кратних операцій, так як ці операції при наявності в них декількох різних видів робіт ускладнюють роботу працівників і можуть викликати зниження виробництва та праці.

При комплектуванні неподільних операцій потрібно дотримуватися наступних умов:

- Дотримуватись часу на виконання операцій;

- Зберігати послідовність виконання операцій у відповідності із складеною технологічною послідовністю обробки виробу. Але в окремих випадках може бути змінена встановлена послідовністю, якщо це зміна не виникає погіршення якості операції;

- Об’єднувати неподільні операції, які однакові по розрядам і спеціальностям і однорідні по своєму характеру. В окремих випадках допускається об’єднання неподільних операцій суміжних розрядів ( 1 і 2, 3 і 4 ), а іноді несуміжних розрядів ( 1 і 3, 5 );

- В організаційну операцію необхідно об’єднувати технологічно неподільні операції однорідні по виду роботи і обладнання забезпечуючи максимальну спеціалізацію операції;

- Операції внутрішньо процесної ВТО необхідно звести до мінімуму ;

Об’єднувати з машинами і прасувальними роботами ручні роботи без застосування голки;

- Об’єднувати операції виконуваних на нарізних спеціальних машинах (петельна, ґудзикова), якщо тривалість операцій виконуваних на цих машинах менше такту.

Під технологічною системою поділу праці потоку розуміють технологічний документ, в вигляді таблиці, мають такі дані:

- Технологічний процес виконання робіт на кожному робочому місці (групі, секції) потоку, зміст роботи, порядок її виконання, режими обробки;

- Техніко – економічні показники операції – спеціальність, розряд, норма часу, виробітку, розцінки, розрахункова та фактична кількість працюючих, співвідношення яких показує загруження операції, оснащення робочого місця;

- ТЕП потоку (секції, груп).

По даним технологічної схеми виконують розташування обладнання, робочої сили, оснащення даним матеріалами, визначають контроль за технологічним процесом, та розрахунок заробітної плати[       ].

Виробничі потрібності в організації потоку. Ці потрібності можна підрозділити на основні, доповненні та існуючі.

Поділ технологічного процесу називається комплектуванням (узгодження часу) операції потоку комплектуванням здійснюється послідовним підбором і об’єднання в організаційні операції.

В зв’язку з тим, що технологічно неподільні операції значно відрізняються між собою по часу і виконується застосуванням їх в організаційні операції з рівного або кратного такту тривалості часу неможливе.

З досвіду накопиченого роками встановлено, що відхилення розрахункової витрати часу на виготовлення організаційних операцій від такту допустили до ±5% - ±10%, ці відхилення мають назву умови узгодження [       ].

Таблиця 3.3 Технологічна схема поділу праці

Виріб: Штани для військовослужбовців

Розрахунковий випуск виробів за зміну: 276 шт.

Такт потоку: 102-104-109

Кількість робітників: 35чол.

№ п/п

№ п/п

ТНО

Назва технологічної неподільної операції

спеціальність

розряд

затрата часу, с

Обладнання, інструменти та пристрої

1

2

3

4

5

6

7

Організаційна операція 1

1

1

Перевірити деталі крою та зареєструвати крою в журналі запуску

Р

2

2

Ручна

2

2

Роздати деталі крою по робочим місцям з одного місця на інше

Р

1

12

Ручна

3

3

Нарізати два відрізки кіперною стрічки для зв'язок

Р

2

18

Ручна, ножиці

4

4

Нарізати два відрізка стрічки для штрипок

Р

2

18

Ручна, ножиці

5

9

Намотати пояса на бабіну

Р

1

10

Ручна

6

11

Намотати пояса на бабіну

Р

1

10

Ручна

7

12

Прострочити полосу для семи хомутиків

С

3

29

HF008-02056 «Сіруба»

8

13

Розрізати прострочену полосу для хомутиків на сім відрізків, одночасно скріпляючи їх непереривним ланцюжком

Р

3

17

Ручна, ножиці

ВСЬОГО

124

Організаційна операція 2

9

5

Прострочити хлястики по трьом сторонам перегинаючи по надсічкам і підгинаючи зрізи в середину

М

3

70

ДВ-2 «Бразер»

10

16

Застрочити повздовжній край відкоска швом у підгин з закритим зрізом

М

3

35

ДВ-2 «Бразер»

Продовження таблиці 3.3

1

2

3

4

5

6

7

11

64

Пришити кінці хлястиків на пояс штанів від бічних швів зрізами в сторону середнього шва штанів

М

3

48

ДВ-2 «Бразер»

12

65

Настрочити хлястики на шви пришивання

М

3

42

ДВ-2 «Бразер»

ВСЬОГО

195

Організаційна операція 3

13

20

Настрочити обшивки на мішковини бічних кишень підгинаючи зрізи в середину

М

3

38

ДВ-2 «Бразер

14

21

Настрочити бічні частини передніх половинок брюк на мішковини кишень, підгинаючи зрізи в середину

М

3

57

ДВ-2 «Бразер

15

86

Закріпити четвертою закріпкою на гульфіку в петлі застібки

М

3

6

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

101

Організаційна операція 4

16

22

Настрочити кишеню для жетона на мішковину правої бічної кишені штанів, підгинаючи зрізи

М

3

40

ДВ-2 «Бразер

17

45

Прострочити бічні шви по заданим половинкам штанів оздоблювальною строчкою ш/ш 0,7см

М

3

150

ДВ-2 «Бразер

18

60

Прикріпити сім хомутиків до верхнього зрізу штанів

М

3

35

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

225

Організаційна операція 5

19

49

Зшити крокові зрізи брюк

С

3

170

Зінгер MS-927

Продовження таблиці 3.3

1

2

3

4

5

6

7

20

55

Закріпити штрипки та стрічку по бічним швам в шов прошивання бічних швів на ширину підрубки низу

М

3

24

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

194

Організаційна операція 6

21

23

Настрочити посилюючі накладки на задні половинки штанів підгинаючи запрасовані зрізи в середину

С

3

76

LH-3128 «Джукі»

22

27

Настрочити посилюючі накладки на передні половинки штанів

С

3

129

LH-3128 «Джукі»

ВСЬОГО

205

Організаційна операція 7

23

28

Прострочити згини передніх половинок штанів ш/ш 0,2см

М

3

179

ДВ-2 «Бразер

24

29

Скріпити складки по верхньому краю передніх половинок штанів, прострочуючи в сторону згину 2,0см, складаючи по надсічкам

М

3

20

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

199

Організаційна операція 8

25

30

Пришити до переднім половинкам штанів по косому зрізу мішковини бічних кишень з обшивками

М

3

50

ДВ-2 «Бразер

26

31

Прострочити края входу в бічні кишені штанів, виправляючи кант з передніх половинок штанів ш/ш 0,7см

М

3

56

ДВ-2 «Бразер

Продовження таблиці 3.3

1

2

3

4

5

6

7

27

32

Обшити внутрішній зріз мішковини бічних кишень по внутрішньому контуру

М

2

55

ДВ-2 «Бразер

28

33

Висікти внутрішні зрізи кінців мішковин бічних кишень штанів, що входять в бічні шви

Р

2

8

Ручна, ножиці

29

34

Вивернути обшиту мішковину бічної кишені, розташовуючи зрізи в середині мішковини

Р

1

16

Ручна

30

35

Прострочити обшиті краю мішковин бічних кишень ш/ш 0,7см

М

3

62

ДВ-2 «Бразер

31

36

Скріпити краю входу в бічні кишені штанів з бічними частинами по бічним зрізам

М

3

31

ДВ-2 «Бразер

32

37

Скріпити зрізи мішковини бічних кишень штанів з верхніми зрізами передніх половинок штанів

М

3

24

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

302

Організаційна операція 9

33

38

Настрочити гульфіка між петлями на припуск лівої передньої половинки штанів

М

3

34

ДВ-2 «Бразер

34

39

Пришити обшивку до припуску відкоска правої передньої половинки штанів

М

3

33

ДВ-2 «Бразер

35

40

Прострочити шов пришиваючи обшивку до відкоска ш/ш 0,2см по обшивці

М

3

31

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

98

Продовження таблиці 3.3

1

2

3

4

5

6

7

Організаційна операція 10

36

53

Одягнути кінці кіперної стрічки в петлі на підрубки низу

Р

1

24

Ручна

37

54

Застрочити низки штанів швом упідгин з закритим зрізом, вкладаючи під шов кіперну стрічку та штрипки

С

3

15

428 Кл

38

56

Вивернути штанини на лицьову сторону перед зшиванням середніх зрізів

Р

1

18

Ручна

ВСЬОГО

192

Організаційна операція 11

39

8

Зшити пояса в непереривну стрічку накладним швом

М

3

7

ДВ-2 «Бразер

40

10

Зшити підпояс в неприривну стрічку зшивним швом

М

2

7

ДВ-2 «Бразер

41

57

Скріпити середні зрізи передніх половинок штанів скріплюючи одночасно зрізи гульфіка та відкоска

М

3

35

ДВ-2 «Бразер

42

59

Прострочити середній шов задніх половинок до крокових швів ш/ш 0,7

М

3

56

ДВ-2 «Бразер

ВСЬОГО

105

Організаційна операція 12

43

62

Пришити до верхнього зрізу штанів пояс з підпоясом

С

4

120

852 х 32 кл

ВСЬОГО

120

Продовження таблиці 3.3

Організаційна операція 13

44

66

Нарізати відрізки стрічки для кріплення петлі та крючка на поясі штанів

Р

1

8

Ручна, ножиці

45

67

Намітити місце розташування петлі на поясі і правої передньої половинки штанів

Р

2

6

Ручна, лекало, олівець

46

68

Виготовити отвори для петлі на поясі і правій передній половинці штанів

Р

3

34

Ручна, шило

47

69

Виготовити отвори на підзакріпки

Р

2

14

Ручна, шило

48

70

Вдягнути петлю в отвір на поясі правої передньої половинки брюк

Р

1

20

Ручна

49

71

Проробити кінці стрічки в отвори та зав’язати кінці на вузол

Р

2

25

Ручна

ВСЬОГО

107

Організаційна операція 14

50

17

Обметати лею по криволінійному контуру складаючи попарно дві деталі

С

2

26

МО-3316Е «Джукі»

51

58

Зшити середні зрізи штанів, зшиваючи поперечні зрізи гульфіка та відкоска

С

3

84

МО-3316Е «Джукі»

ВСЬОГО

110

Організаційна операція 15

52

18

Обметати лею по прямолінійному контуру

С

2

12

МО-3316Е «Джукі»

53

26

Пришити надставки (клини) до задніх половинок штанів

С

3

19

МО-3316Е «Джукі»

Продовження таблиці 3.3

1

2

3

4

5

6

7

54

43

Зшити бічні зрізи брюк

С

3

170

МО-3316Е «Джукі»

ВСЬОГО

201

Організаційна операція 16

55

72

Закріпити кінці стрічки від петлі з підзакріпкою складеною навпіл

М

3

30

ДВ-2 «Бразер

56

73

Перегнути відкосок та кінець пояса на виворотну сторону штанів, зріз пояса підігнути в середину на 0,7см та застрочити верхній та нижній краї пояса

М