44364

Технологія будівельного виробництва. Методичні вказівки

Книга

Архитектура, проектирование и строительство

Склад робіт по винесенню проекту в натуру: складання схеми розбивки траси і рекогносцировці дільниці; винесення вісі колектора та двох крайніх дрен паралельних; одноразовий вимір та провіжування вісей колектора та двох крайніх дрен; провіжування вісей проміжних дрен з лінійним проміром по створах віх на крайніх дренах; висотна прив’язка нульового пікету колектора або одиничної дрени; Винос в натуру вісі колектора або одиночної дрени виконується за допомогою теодоліта і мірної стрічки від траси провідної мережі вищого порядку і...

Украинкский

2013-11-11

234 KB

4 чел.

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний технічний університет

Кафедра водогосподарського будівництва

075-25

Методичні вказівки

до виконання лабораторно-виробничих робіт

на полігоні навчального центру університету з дисципліни “Технологія будівельного виробництва” для студентів спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” денної форми навчання.

Рівне 2000


Методичні вказівки до виконання лабораторно-виорбничих робіт на полігоні кафедри водогосподарського будівництва з дисципліни “Технологія водогосподасрького будівнитцва” для студентів спеціальності 7.092602 “Гідромеліорація” (Московченко В. Ф., Молодеженя О. В. Рівне: РДТУ, 2001, –23 с.)

Упорядники: Московченко В. Ф. канд. техн. наук. доцент., Молодоженя О. В. ассистент, Змієвський А. М. студент.

Відповідальний за випуск завідувач кафедри водогосподарського будівництва Кір'янов В. М. д-р. техн. наук.-професор.


Зміст.

  1.  Передмова.
  2.  Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи №1.
  3.  Методика виконання робіт.
  4.  Необхідні матеріально-технічні ресурси.
  5.  Організація і технологія виконання робіт.
  6.  Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи №2.
  7.  Методика виконання робіт.
  8.  Необхідні матеріально-технічні ресурси.
  9.  Організація і технологія виконання робіт.
  10.  Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи №3
  11.  Методика виконання робіт.
  12.  Необхідні матеріально-технічні ресурси.
  13.  Організація і технологія виконання робіт.
  14.  Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи №4.

Передмова

Комплект інструктивних карт являється методичним посібником для викладачів та студентів при проведенні лабораторних занять на полігоні кафедри в відповідності з робочими програмами курсу спеціальності 7092612 “Гідромеліорація”, “Технологія водогосподарського будівництва”.

В інструктивних картах для проведення лабораторних занять викладені тема та ціль заняття, необхідні матеріально-технічні ресурси та література, описання технології виконання робіт та описання конструкції обладнання при виконанні робіт.

Підготовка студента для проведення заняття ведеться заздалегідь об’являється тема заняття та необхідна технологічна література.

Допуск бригади студентів до проведення самостійної роботи по виконанню лабораторної роботи проводяться кервніком лабораторних занять після проведення інструктажу по техніці безпеки на робочому місці.

Лабораторні заняття проводяться в реальних виробничих умовах на полігоні кафедри з приміненням реальних машин та обладнання необхідного для виконання певного обсягу робіт з урахуванням всіх технологічних процесів в відповідності з вимогами викладеними в інструктивних картах.

Завдання по виконанню студентами лабораторних занять по проведенню певних видів робіт доводиться на бригаду в кількості 5-6 студентів з оформленням технології виконання робіт та відповідних робочих схем у вигляді звіту з викладенням всіх технологічних процесів.

Виконанні лабораторні роботи підлягають захисту бригадою шляхом співбесіди студентів  з керівником лабораторних занять.


Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи №1.

Тема: “Винесення в натуру дренажної мережі при будівництві дренажу з приміненням лазерного вказівника проектного похилу УКЛ-1 в літніх умовах”

Мета роботи: “Усвоїти техніку виносу проекту в натуру розбивочних вісей закритої дренажної мережі при будівництві дренажу ексковатором дреноукладчиком ЕТЦ-202А та дреновкладальним комплексом МД-4; МД-5 з приміненням лазерного вказівника проектного похилу УКЛ-1.”

Норма часу 4 години.

Об’єкт: План траси дренажної мережі; осушувальна система “Трикопці” при полігоні кафедри водогосподагосподарського будівництва та кафедри будівельних машин.

Засоби вимірювання: Теодоліт ТТ-5; мірна стрічка 20м; нівелір НГ; рейка нівелювальна;

Матеріально-технічні ресурси:

  1.  Віхи
  2.  Сторожки.
  3.  Пікетні кілочки
  4.  Стовпчики
  5.  Теодоліт
  6.  Стрічка мірна
  7.  Нівелір
  8.  Рейка нівелірна
  9.  Кувалда
  10.  Сокира

2-х метрові

1,5 метрові

0,15-0,2 м

1,2 м

ТТ-5

ДСТ 7205-69

НГ

ДЕТ-НКПТ

ДСТ 1399-73

шт 27.

шт 10

шт 50

10 шт

шт 1

шт 1

шт 1

шт 2

шт 2

шт 2

Література:

  1.  БНіП 3.01.03-84 “Геодезические работы в строительстве” “Госком СССР по делам строительства М.: 1986”;
  2.  . Єдині норми і розцінка на вишукувальні роботи.
  3.  Инструкция по выносу в натуру проектов строительства осушительных систем М.: Минводхоз СССР ЦНИБ 1970.

Завдання: Усвоїти практичну роботу з геодезичними інструментами при виносі проекту в натуру, та користування технічнимим кресленнями.

Методика виконання роботи:

2. Організація і технологія виконання робіт.

2.1. Попередні роботи.

До початку винесення вісей дренажної сітки в натуру виконується:

  •  розчистка трас дрен вздовж всієї площі дільниці від кущів та чагарників, пнів та каміння з забезпеченням збереження опорної геодезичної сітки;
  •  будівництво провідної мережі вищого порядку з попереднім осушенням площі (при необхідності).

2.2. Склад робіт.

Особливість винесення проекту в натуру проектної мережі з лазерним вказівником проектного ухилу УКЛ-1 в тому, що відсутня розбивка пікетажу і технічне нівелювання по трасах колекторів і дрен (порівняно з традиційною технологією під копіювальний трос).

Склад робіт по винесенню проекту в натуру:

  •  складання схеми розбивки траси і рекогносцировці дільниці;
  •  винесення вісі колектора та двох крайніх дрен паралельних;
  •  одноразовий вимір та провіжування вісей колектора та двох крайніх дрен;
  •  провіжування вісей проміжних дрен з лінійним проміром по створах віх на крайніх дренах;
  •  висотна прив’язка нульового пікету колектора або одиничної дрени;

2.3. Конструктивно-технолгічні рішення.

Схема розбивки дренажної мережі складається на основі матеріалів технічного проекту будівництва дренажу на всю дільницю або окремих фрагментів.

При детальній рекогносцировці відшукується на місцевості репери та тверді опорні точки ситуації.

Винос в натуру вісі колектора або одиночної дрени виконується за допомогою теодоліта і мірної стрічки від траси провідної мережі вищого порядку і найближчих реперів.

По завданому направленню виконується лінійний промір та встановлюється віхи в гирло дрен (із зміщенням), нульовий пікет визначається кілочком та сторожком, вісь колектора закріплюється стовпцями. Від колектора або каналу задаються при допомозі теодоліту направлення двох крайніх дрен із групи паралельних. Їх вісі також проміряються і провіжуються. Дальше проводиться лінійний промір в створі виходу дрен та встановлюються віхи в створі витоку проміжної дрени.

Зміщення вісі колекторів і дрен від проектного положення становить для ЕТЦ-202А -1,55 метра, а для ДМ-4/ДМ-5 – 2 метри праворуч по ходу руху механізму від гирла до витоку.

Висотна прив’язка нульового пікету здійснюється технічним нівелюванням від найближчого реперу.

По закінченню виносу проекту в натуру виконробу будівельної організації передаються по акту закріплення на місцевості траси дрен, виконавча схема виносу, схема розміщення геодезичних знаків, відомість розбивки дренажної мережі та журнал нівелювання.

2.4.Організація та методи праці.

Винесення вісей дренажної мережі в натуру здійснюється ланкою із трьох працівників:

технік геодезист-1 людина;

робітники другого розряду-2 людини.

Технік геодезист складає схему виносу траси:

  •  задає напрям вісей при допомозі теодоліту;
  •  відмічає на схемі вісі дрен і колекторів;
  •  здійснює висотну прив’язку нульових пікетів та одиночних дрен колекторів при допомозі нівеліра;
  •  оформляє та здає по акту виконробу журнал технічного нівелювання та відомість розбивки дренажної мережі.

Робітники 2 розряду-виготовляють віхи та стовпці;

  •  проводять лінійний вимір мірною стрічкою;
  •  закріплюють стовпці та віхи;
  •  виконують обов’язки реечників при технічному нівелюванні.

2.5. Контроль якості виконання робіт.

Якість виносу вісей дренажної мережі в натуру характеризується точністю додержання допустимих відхилень в плановому та висотному положенні.

Допустимі відхилення:

  •  при викреслюванні схеми виносу дренажної мережі точність перенесення проектних ліній 0,5 мм;
  •  відхилення вісей колекторів від дрен в натурі від проектного положення 1,0 м;
  •  нев’язка нівелірного ходу мм ;де: l-довжина ходу в км;
  •  помилки при виміру кутів транспортиром та теодолітами, неточність цифрових даних, перерахунки в журналі нівелювання не допускаються;

Інструктивна карта.

На виконання лабораторної роботи №2.

Тема: “Будівництво гончарного дренажу ексковатором дреноукладчиком ЕТЦ-202А з лазерним вказівником проектного похилу УКЛ-1.”

Мета роботи: “Усвоїти технологію будівництва закритого гончарного дренажу ексковатором ЕТЦ-202А. Ознайомитись з необхідним матеріально-технічними ресурсами при виконанні роботи.” Навчитися та усвоїти попередні роботи; склад основних робіт в процесі будівництва; конструктивно-технічні рішення в процесі виконання робіт; контроль якості виконаних робіт в процесі будівництва.

Норма часу 6 годин.

Обладнання: Полігон кафедри водогосподарського будівництва та кафедри будівельних машин.

Література:

  1.  Іванов Є. С. “Організация і виконання гідротехнічних робіт”. Видання 2-е перероблене і доповнене. М.: Агропромиздат., 1985.
  2.  Бейлін Д. Х., Каганов В. Г., Аболиниш Я. А. “Строительство дренажа с применением екскаватора ЕТЦ-202А и рулонных ЗФМ”. Гидротехника и мелиорация. Выпуск 1982 №3.
  3.  Ключников Б. Г., Камищенцев А. А. “Механизация мелиоративных работ” Л.: Колос. 1978.
  4.  Соляной І. О., Шапін Г. Г., Ступак В. О. “Організація і технологія гідротехнічних робіт”. К.: Вища школа. 1988.
  5.  ВНіР В-12-1 “Мінводхозп СРСР” 1987.

Завдання: Усвоїти підготовку та процес виконання будівельних робіт по будівництву гончарного дренажу екскаватором ЕТЦ-202А з приміненням лазерного вказівника проектного похилу УКЛ-1 в повному обсязі, згідно вимог БНіП 3.07.08-85.

Методика виконання роботи:

І. Необхідні МТР.

І-1. Потреба в основних матеріалах для будівництва 1 км дренажу.

  1.  Труби гончарні ДІСТ 8411-74.
  2.  ЗФМ (стіклоткане) марки ВВ-АМ
  3.  Муфта з’єднання дрени з колектором.
  4.  Заглушки на крайніх трубах

І-2. Потреба в машинах, обладнанні, інструментах та пристроях

d=50 мм

м2

шт

шт

шт 3165

300

10

20

1. Екскаватор багатоковшовий ЕТЦ-202А

шт

1

2. Бульдозер з гідрокраном ДЗ-275.

шт

1

3. Лазерний вказівник проектного похилу УКЛ-1

шт

1

4. Контейнер для перевезення гончарної трубки “Asapi”

шт

1

5. Пристрій по присипці дрен

шт

1

6. Пристрій для обгортування труб ЗФМ

шт

1

7. Технологічна лита

шт

1

8. Контейнер для перевезення ЗФМ

шт

1

9. Контейнер для перевезення пластмасових муфт

шт

1

10. Молоток пробійник трубок ДСТ 2310-54

шт

1

11. Лопати штикові ДЕСТ 3620-63

шт

2

12. Стрічка стальна 20 метрів ДСТ 7502-65

шт

1

13. Ніж для різання ЗФМ

шт

1

14. Щуп для знаходження каміння по трасі дрен

шт

1

2. Організація та технологія виконання робіт.

2-1. Попередні роботи:

  1.  Пусконаладка лазерної системи управління екскаватором ЕТЦ-202А.
  2.  Виніс в натуру вісей дренажних ліній.
  3.  Розчистка траси шириною 6 м, або всієї території дільниці будівництва.
  4.  Планування траси з влаштуванням корит шириною 3 м, на ділянках з глибиною дренажу більше 2,2 м.
  5.  Доставляння з при об’єктного складу та розвезення по трасі дренажу контейнерів з дренажною трубкою та з’єднувальними муфтами.

Будівництво провідної мережі вищого порядку та попереднє осушення ділянки при необхідності.

2-2. Склад робіт.

  1.  Встановлення всіх завдань курсу, встановлення світловипромінювача.
  2.  Завдання відповідного похилу дна.
  3.  Встановлення екскаватора в вибій.
  4.  Розробка початкової дільниці дренажної канави.
  5.  Приведення обгортального пристрою і присупувача в робоче положення.
  6.  Підключення дрени до колектора.
  7.  Розробка дренажної канави, укладання труб та обгортання ЗФМ, присипка гумусовим шаром грунту.
  8.  Перенесення матеріалів на відстань до 10 метрів.
  9.  Переїзд екскаватора після закінчення до наступної дрени, перестановка випромінювача, та віх завдань курсу.
  10.  Зворотня засипка дренажних каналів бульдозером.

2-3. Конструктивно-технологічні рішення.

За орієнтири для дотримання прямолінійності руху ЕТЦ-202А встановлюються три віхи завдання курсу в створі на відстані 0,75 м від віх винесення ліворуч по напрямку руху ЕТЦ-202А від гирла до витоку дрени.

Випромінювач встановлюємо на відстані 1,45 м ліворуч від віхи завдання курсу. На лічильнику задається проектний похил дрени. Регістратор фоторейки встановлюється на необхідний коефіцієнт екскаватора; нижнє положення-на глибину дрени від 0,75-1,25 м; середнє положення-на глибину 1,25-1,75 м; верхнє положення-на глибину дрени 1,75-2,0 м. Фоторейка встановлюється на трубу колектора або на укос каналу на відмітці гирла колектора.

Екскаватор встановлюється в гирлі дрени так, щоб його курсові візирі були в створі всіх завдань курсу. Проводиться заглиблення робочого органу до 1 м; встановлюється фоточутлива головка (ГФЧ) на необхідний коефіцієнт екскаватора (в теж положення, що і регістратор фоторейки). Включається блок виробки команди (БВК). Після чого робочий орган занурюється на повну глибину. Розробка дренажної канави проводиться до моменту, коли кінець трубоукладальника розташовується від гирла не більше 1 м; екскаватор зупиняємо. Штиковою лопатою відкопуємо труби колектора і жолобковою лопатою готуємо основу для труб. Обгортувальний пристрій розміщений в бункері дреновкладальника приводиться в робоче положення. Стрічка ЗФМ заправляється в обгортувальний пристрій і протягується до коллектору. Жолоб дреновкладальника заповнюється трубками. Трубки що находяться за обмотувальним пристроєм, обмотуються ЗФМ вручну. Дрени з колекторами з’єднуються по існуючій технології в нахлестку. Початкова ділянка дрени присипається рослинним грунтом вручну. Встановлюється в робоче положення пристрій по присипці дренажу рослинним грунтом. Контейнер з трубками встановлюється технологічну лижу гідрокраном.

Далі поновлюється рух екскаватора. Розробка дренажної траншеї, вкладання і обгортування труб ЗФМ, проводиться одночасно. Глибина закладання дренажу та похил витримується автоматично по проміню лазера. Трубки, пройшовши через обмотувальний пристрій центруються і обгортуються стрічкою ЗФМ по всьому периметру.

В процесі руху машиніст екскаватора контролює прямолінійність курсу по віхах та роботу лазерної системи за сигнальними лампами БВК. Труби подаються в жолоб із контейнера, що транспортується екскаватором на технологічній лижі.

В кінці дрени на відстані 1 м від віхи завдання курсу екскаватор зупиняється, обмотувальний пристрій, присипувач і робочий орган піднімається в транспортне положення і включається БВК. Витік дрени оформляється в відповідності з існуючою технологією. Світловипромінювач переноситься і екскаватор переміщується до наступної дрени. Цикл роботи повторюється.  Перед засипкою дренажу проводиться виконавче нівелювання через 5 м, оформляється журнал нівелювання та акт на закриті роботи.

Зворотня засипка дренажу раніше вийнятим грунтом виконується бульдозером по відповідній технології надренажнгої канавою остається валик висотою 0,3 м з урахуванням просадки грунту.

2-4. Організація та методи праці.

Робота по вкладанню гончарного дренажу екскаватором дреновкладальником ЕТЦ-202А з лазерним вказіником проектного похилу УКЛ-1 може виконуватись ланкою в складі 4 людей.

Склад ланки та розподіл обов’язків між виконавцями такі:

Машиніст екскаватора (6 розряду-1людина), проводить технічне обслуговування (ТО), здійснює управління екскаватором, контролює роботу лазерної системи.

Помічник машиніста (5 розряд-1 людина)-проводить (ТО) відкопує колекторну трубки, підготовляє основу, вкладає труби і захищає її ЗФМ спочатку дренажної траншеї, встановлення обмотувального пристрою та присипувача; вкладання труб в жолоб із технологічної лижі; оформлення кінця дрени, встановлення фоторейки та перестановки фоточутливої головки (ГФЧ); переставляє віхи завдань курсу в кінці дренажної канави.

Технік-геодезист (5 розряд-1 людина)-перестановки віх завдань курсу спочатку дренажної траншеї; перенесення та встановлення випромінювача; оформлення з пом. машиніста початку дрени контроль роботи вказівника похилу.

Машиніст бульдозера 6 розряд. Проведення технічного обслуговування бульдозеру; управління бульдозером; засипання вкладеного дренажу, встановлення контейнера на лижу.

Від віх виносу і в 30 м від кінця дрени технік геодезист відміряє рулеткою по 0,75 м (ліворуч при русі екскаватора від початку дрени до витоку) і встановлює дві віхи завдання курсу; Третю віху встановлює в цій точці випромінювач. Помічник машиніста ставить фоторейку на трубу колектора, попередньо встановивши регістратор на відповідний коефіцієнт екскаватора.

Технік геодезист спочатку грубо за допомогою штативу, потім точно з гвинтами тригера виводить бульбочку циліндричного рівня і ручкою редуктора наводить вісь візирної труби на вікно регістратора фоторейки.

Машиніст екскаватору маневруючи заднім ходом встановлює екскаватор в витік дрени (колектора) таким чином, щоб курсові візири на екскаваторі співпадали з віхами завдання курсу; переводить бокові циліндри в плаваюче положення і включає БВК, приводи ковшових ланцюгів і транспортера, робочу швидкість і заглиблює робочий орган до загорання лампи БВК “з верху” помічник машиніста при необхідності корегує положення ГФЧ по встановленому коефіцієнту екскаватора (при цьому переривається заглиблення робочого органу). Після корегування машиніст знову натискає кнопку “опускання” до попадання випромінення на центральний фотодіод ГФЧ, при цьому загоряються лампи БВК “норма”.

Технік геодезист контролює заглиблення робочого органу, спостерігаючи в візирну трубу попадання лінії візування на центральний фотодіод ГФЧ. По закінченню заглиблення робочого органу в автоматичному режимі здійснюється розроблення початку дренажної канави, до моменту коли кінець трубовкладача розміститься приблизно на відстані 1 м від витоку, тоді машиніст зупиняє екскаватор.

Помічник машиніста розкопує колекторну трубу, підготовляє основу дрени, встановлює обмотуючий пристрій і присипач в робоче положення, протягує стрічку ЗФМ до колектора, вкладає труби на початковій дільниці дренажної траншеї, обмотує труби ЗФМ і виконує з’єднання дрени з колектором. Допомагає виконувати цю роботу технік геодезист.

Машиніст відновлює рух екскаватора, орінтуючі курсові візирі в створі віх і при відсутності дефектів вкладання дрени зупиняє екскаватор на відстані 1 м від віхи завдання курсу в кінці дрени. В процесі руху глибини дренажної траншеї витримується автоматично при допомозі лазерного проміню, а машиніст контролює глибину дренажу по сигнальним лампам БВК.

Під час руху екскаватора помічник машиніста подає трубки в спускний жолоб із контейнера.

Технік геодезист під час руху екскаватора контролює роботу випромінювача. після зупинки екскаватора в кінці дрени помічник машиніста встановлює обмотуючий пристрій в транспортне положення. Машиніст екскаватора відключає БВК, переводить робочий орган екскаватора в транспортне положення, включає транспортну швидкість і по діагоналі міждрення переганяє екскаватор до витоку наступної дрени. Помічник машиніста оформлює істок дрени, переставляє віху завдання курсу до гирла наступної дрени. Технік геодезист переносить світловипромінювач на наступну позицію.

Одержавши дозвіл на зворотню засипку вкладеного дренажу, машиніст бульдозера здійснює зворотню засипку по існуючій технології.

Цикл робіт повторюється.

2-5. Контроль якості виконання робіт.

Операційний контроль якості виконання робіт здійснюється у відповідності з вимогами БНіП в такій послідовності:

Таблиця 1.

Назва операцій, що підлягають контролю.

Склад та способи виконання.

Виконання.

Викона-вці.

1

2

3

4

1. Встановлення випромінювача.

Перевірка правильності наведення випромінення наведенням на рейку регістратор с фоторейки.

Після встановлення випромінювача на коефіцієнт екскаватора.

Технік-геодезист, помічник машиніста.

2. Поставлення екскаватора в вибій, розробка початку дренажної траншеї.

Перевірка заглиблення робочого органу спостереженням в візирну трубу і по сигналам БВК.

В процесі заглиблення робочого органу.

Технік-геодезист, машиніст ексковатора.

3. Заготовлення та піднесення матеріалів.

Перевірка відповідності матеріалів ДЕсТУ візуальним методом.

В процесі підноски матеріалу.

Помічник машиніста.

4. Підключення дрени до колектору, вкладання перших трьох трубок.

Перевірка якості дірок виконаних в дрені і колекторі; величину зазору між трубками місті з’єднання дрени, їх взаємного зміщення, якості захисту стику ЗФМ, оформлення кінця дрени -візуально та заміром лінійкою.

В процесі роботи до просипки дренажу.

Помічник машиніста.

5. Влаштування дренажної траншеї.

Перевірка похилу дна траншеї. Контроль роботи світловипромінювача:

зміщення із нуль-пункту бульбашки циліндричного рівня; вихід ГФЧ із зони управління; перекривання площі випромінувача; прямолінійсть дрени, спостереженням за сигнальними лампами БВК, перевірка величини зазору між трубами, якість захисту стрічкою ЗФМ, висота присипання гумусовим шаром –лінійка, візуально.

Періодично в процесі роботи.

Машиніст екскаватора.

6. Вкладання труб, захист стиків, присипка гумусовим шаром.

Перевірка величини зазору між трубами, якість захисту стрічкою ЗФМ, висота присипання гумусовим шаром – лінійка, візуально.

Періодично в процесі роботи.

Помічник машиніста.

7. Оформлення витоку дрени.

Перевірка якості встановлення заглушки та захисту трубки ЗФМ-візуально.

Періодично в процесі роботи.

Помічник машиніста.

Допустимі відхилення під час роботи:

1. При розробці дренажної траншеї точність відмітки дна 1,5 см; відхилення осі дрени від прямої  1 м; при обході перепон не більше

2 м. Зворотні похили не допускаються, довжина безухилих дільниць не більше 10 м. Час світіння лампи вверху або внизу не більше 5 сек.

2. Вкладання дренажної трубки. Допускається бокове зміщення трубки не більше 0,2 товщини стінки трубки; відхилення відміток  1,5 см; Зазор між трубами: в дрібнозернистих грунтах не більше 2 мм (при підніманні однієї трубки повинні піднятися 3-4 сусідні).

Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи №3.

Тема: Будівництво пластмасового дренажу дреновкладальним комплексом МД-4/МД-5 з лазерним вказівником проектного похилу УКЛ-1 в літніх умовах.

Мета роботи: Усвоїти технологію будівництва безтраншейного пластмасового дренажу дреновкладальним комплексом МД-4/МД-5 з лазерним вказівником проектного ухилу УКЛ-1. Ознайомитися з необхідними матеріально-технічними ресурсами при виконанні робіт.

Засвоїти: попередні роботи; склад основних робіт в процесі будівництва конструктивно-технологічні рішення; організацію та методи праці працюючих; контроль якості виконаних робіт в процесі будівництва.

Норма часу 6 годин.

Обладнання: Полігон кафедри водогосподарського будівництва та кафедри будівельних машин.

Рис. 1  Схема безтраншейної укладки пластмасових дренажних труб.

1 – лазерний випромінювач УКЛ-1; 2 – відкритий колектор; 3 – фоторейка; 4 – вкладена пластмасова дренажна трубка; 5 – світловий промінь від випромінювача; 6 – бункер дреновкладальника; 7 – робочий орган безтраншейного дреновкладача; 8 – фоточутлива головка; 9 – бухтоутримувач з пластмасовою трубкою; 10 – блок виробітку команд; 11 – візир завдання курсу; 12 – приямок відритий в місці спряження з закритим колектором; 13 – труба закритого колектора; 14 – віхи виносу вісі дрени; (розміри в метрах).

Література:

  1.  Антонов В. І., Козаков В. С., “Строительство и експлуатация безтраншейного дренажа” М., Колос 1976.
  2.  “Временные рекомендации по проектированию и строительству закрытого дренажа из пластмасовых труб с применением  безтраншейного  дреноукладчика  МД-4/МД-5”  Ленгипроводхоз, 1978.
  3.  “Дреноукладчик МД-4. Техническое описание и инструкция по експлуатацыии” ВНИИ ЗЕММАГИ //. 1980.

Завдання: Усвоїти підготовку та процес виконання робіт по будівництву пластмасовго безтраншейного дренажу дреновкладальником МД-4/МД-5 з приміненням лазерного вказівника проектного похилу УКЛ-1 в літніх умовах праці в повному обсязі згідно вимог БНіП 3.07.08-85.

Методика виконання роботи:

І. Необхідні МТР.

Пластмасові труби ТУ-6-05-051-1078

м

1050

З’єднуючі муфти ТУ-6-03-1378-70

ТУ-6-05-1378-70

ТУ-6-5-51-1078-78

м

10

Стіклополотно ВВ-М; ВВ-АМ

м2

250

Трійник

шт

10

Заглушки ТУ-6-05-1378-70

шт

10

Дріт м’який

м

5

Одноківшовий екскаватор ЕО-2621

шт

1

Бульдозер ДЗ-27

шт

1

Дреноукладчик МД-4

шт

1

Тягач МД-5

шт

1

Лазерний вказівник проектного похилу УКЛ-1

шт

1

Пристрій для обмотування трубки

шт

1

Лопата штикова ДСТ 3620-76

шт

2

Сокира ДСТ 1399-2-73

шт

1

Ніж спеціальний

шт

2

Вилка притискна ДСТ 1399-2-73

шт

1

Молот пробійник ДСТ 2310-54

шт

1

2. Організація і технологія виконання робіт.

2-1. Попередні роботи:

  1.  Пусконаладка лазерної системи управління дреновкладачем МД-4.
  2.  Винос в натуру вісей дренажних ліній.
  3.  Розчистка території осушення від чагарнику, пнів та валунів.
  4.   Планування траси дренажу шириною не менше 4 м з місцевою шершавістю не більше 0,2 м і поперечним ухилом не більше 30.
  5.  Довозка з при об’єктного складу і розвезення по трасі дренажних труб ЗФМ з’єднувальної арматури.
  6.  Влаштування колекторів.

2-2. Склад робіт.

Склад робіт по будівництву закритого дренажу із пластмасових труб дреновкладальним комплексом МД-4/МД-5 з лазерним вказівником проектного ухилу УКЛ-1 виконується в такій послідовності:

  •  влаштування приямків для заглиблення робочого органу дреноукладчика МД-4 і підключення дрен до колектора, або влаштування гирла при впаданні дрени в відкритий канал;
  •  встановлення віх завдання курсу;
  •  встановлення випромінювача і завдання ухилу;
  •  підготовка дреноукладального комплексу МД-4/МД-5 до роботи;
  •  вкладання пластмасової дрени;
  •  з’єднання дрен з колектором;
  •  оформлення витоку дрени;
  •  переїзд комплексу від дрени до дрени;
  •  переставлення світловипромінювача і віх встановлення курсу;
  •  зворотня засипка приямків.

2-3. Конструктивно-технологічні рішення.

Виривання приямків для заглиблення робочого органу МД-4 здійснюється одноківшовим екскаватором ЕО-2621 або багатоковшовим ЕТЦ-202А. Довжина приямків 6 м ширина 0,5 м. Віхи завдання курсу (2 шт) встановлюються за два метри ліворуч від винесеної вісі дрени по її краях. Одну віху розміщують в 30 м від витоку дрени за колектором, а другу в 20 м від витоку дрени.

В процесі вкладання дрени машиніст дреноукладчика за допомогою візирів контролює прямолінійсть руху продвигаючись в сторону віх.

Світлдовипромінювач встановлюється на 1,15 м праворуч від першої віхи по ходу руху МД-4. На показнику ухилу задається проектний похил дрени, реєстратор фоторейки встановлюється на відповідну глибину рівну глибині дрени з врахуванням коефіцієнту дреноукладчика. Фоторейка ставиться на трубу колектора на відстані 1,15 м від проектної вісі дрени- праворуч по ходу руху МД-4. Висота реєстратора, еквівалентна коефіцієнту дреноукладача вибирається в залежності від глибини дрени:

Глибина дрени, м

0,75-1,1

1,1-1,45

1,45-1,8

Положення реєстратора

нижнє

середнє

верхнє

Положення ГФЧ

нижнє

середнє

верхнє

Підготовка дреноукладчика МД-4 до роботи включає в себе такі операції:

встановлення дреноукладчика в витоку дрени так, щоб курсові візири були в створі віх завдання курсу, заглиблення робочого органу в приямок до співпадання ГФЧ з площиною випромінювання, встановлення бухти пластмасових труб  на бухтоутримувач, а рулона з ЗФМ і катушки з-нитками на обмотувальний пристрій, обмотку початку труби, запосовку туби через направляючі в спускний жолоб з випуском із дреновкладача на 0,5-1,0 м- залягання труби прижимною вилкою, зчіплення дреновкладача МД-4 з тягачем МД-5.

Вкладання пластмасових дрен проводиться на робочій швидкості дреновкладальника МД-4 і тягача МД-5, глибина та ухил дрени витримується автоматично по променю лазера.

Обмотування пластмасових труб здійснюється автоматично в процесі руху при допомозі виносного пристрою на МД-4.

Пластмасова дрена з’єднується з гончарним колектором через трійник, або ж  “в нахльостку” через гончарну трубку. Кінець пластмасової трубки закривається ЗФМ засипка приямків здійснюється бульдозером по існуючій технології (спочатку росслинним грунтом а потім грунтом із кавальєру).

2-4. Організація і методи праці.

Машиніст 5 р одноковшового екскаватора ЕО-2126 відмірює від винесеної вісі дрени ліворуч по руху дреновкладача відстань 2 м, відмічає вісь приямку. Після відкопки приямка екскаватор переїжає на витоку наступної дрени.

Технік-геодезист 5р встановлює віху завдання курсу в 2 м ліворуч ходу комплексу від крайньої віхи винесеної вісі дрени (в 3 м від витоку дрени). Відмірявши від неї 1,15 м праворуч по ходу руху дреновкладача технік-геодезист встановлює у відмічену точку світловипромінювач. Машиніст тягача МД-5 встановлює другу віху завдання курсу в двох метрах ліворуч по ходу руху комплексу від другої крайної віхи виносу траси.

Всі відстані позначаються віхами на яких виконані спеціальні зарубки. Робітник 3 р. на відстані 1,15 м праворуч від проектної осі встановлює в траншею на трубу колектора фоторейку. Дальше в залежності від глибини дрени передвигається реєстратор на висоту відповідну з урахуванням коефіцієнту дреновкладача. Технік геодезист наводить вісь візирної труби на фоторейку і фіксує її стопорами, при допомозі опор штатива і регулювальних гвинтів тригера виводить бульбашку кругового рівня в нуль-пункт; встановлює на лічильнику проектний ухил дрени; виводить в нуль-пункт гвинтом завдання ухилу бульбашку циліндричного рівня, повертанням рукоятки повільного регулювання по висоті зміщує перехрестя візирної труби з центром вікна регістратора на фоторейці. При зміщенні бульбашки циліндричного рівня технік-геодезист знов виводить його в нуль-пункт. Після встановлення світловипромінювача технік-геодезист підключає акумулятор до задавача ухилу і по загорянню світлодіодів перевіряє подача напруги. Точність наведення випромінювання контролюється регістратором, що фіксує попадання випромінювання імпульсними спалахами світлодіодів і відхиленням стрілки індикатора.

Машиніст дреновкладача МД-4 заднім ходом, шляхом маневрування, встановлює дреновкладач по вісі дрени в приямок, включає БВК і натискає кнопку “опускання”. Заглиблення робочого органу контролюється машиністом по загоранню лампочки БВК “вверху”. Робітник 3 р з помічником машиніста 5 р. встановлює бухту пластмасової трубки на бухтоутримувач. Помічник машиніста встановлює рулон ЗФМ і котушку з нитками, обмотує початок трубки і заправляє його в спускний жолоб, протягує крізь жолоб і випускає 0,5-1 м трубки з жолоба.

Робітник 3 р. закурує трубу прижимкою волокна. Машиніст тягача МД-5 встановлює машину в створ дрени і причиплюється до МД-4. На робочому ходу дреновкладального комплексу МД-4/МД-5 проводиться укладка дрени, глибина якої регулюється автоматично променем лазера.

Прямолінійність курсу комплексу підтримують машиністи при допомозі візирів і віх завдання курсу.

Після вкладання 10 м дрени робітник 3 р. відкопує трубу колектора, з'єднує пластмасову трубу дрени через трійник з колектором, ізолює місце з'єднання ЗФМ і засипає трубу рослинним грунтом шаром не менше 0,2 м. Машиністи МД-4 і МД-5 зупиняють комплекс на відстані не менше 3-х метрів до віхи завдання курсу. Помічник машиніста обрізає трубу, закриває торець трубки заглушкою. Далі комплекс продовжує рух і трубка опускається на дно канави.

При обриві пластмасової трубки або спрацьовки її з бухти помічник машиніста з’єднує труби за допомогою муфти, місце з'єднання захищає ЗФМ і закріплює дротом. Технік-геодезист слідкує за випромінювачем, щоб він не закривався робітниками або не зупинявся (3-5 сек).

В кінці дрени машиніст МД-4 тумблером “мережа” виключає БВК. Робочий орган виглиблюється і встановлюється в транспортне положення. Машиніст МД-5 перестановлює віху завдання курсу на наступну дрену. Дреновкладальний комплекс слідує до гирла наступної дрени. Технік-геодезист переносить на нову позицію віху і випромінювач, цикл робіт повторюється.

2.-5. Контроль якості виконання робіт.

Операційний контроль якості виконання робіт при будівництві закритого дренажу проводиться у відповідності з вимогами БНіП по такій формі:

  1.  Установка випромінювача техніком-геодезистом, перевірка точності наведення випромінення проводиться способом наведення на регістратор фоторейки, після встановлення світловипромінювача на коефіцієнт екскаватора.
  2.  Заглиблення робочого органу МД-4 здійснюється техніком-геодезистом і машиністом в процесі заглиблення робочого органу спостереженням в візирну трубу і по сигнальним лампам БВК.
  3.  Вкладання пластмасових труб здійснюється техніком геодезистом та робочим 3 р. при контрольному вкладанні провірка ухилу дна щелі фоторейкою.
  4.  З'єднання пластмасової труби з колектором в процесі перевіряє робочий 3 р.- візуально.
  5.  Оформлення кінця дрени здійснюється помічником машиніста встановленням заглушки.

При розробці щелі допускається відхилення від проектного похилу не більше 0,0005. Відхилення фактичної осі від проектної не повинно перевищувати 1,0 м.

Діаметр отвору в колекторі повинен бути не менше 0,8 діаметра дрени, кут з'єднання дрени з колектором 900, у випадку відхилення не менше 600, довжина входу в з'єднувальний елемент не менше 5 см.

Інструктивна карта на виконання лабораторної роботи № 4.

Комплексна механізація робіт при будівництві трубчастих регуляторів.

Мета роботи – засвоїти методику вибору крану та порядок монтажу елементів гідротехнічних споруд; закріпити знання конструкції збірної гідротехнічної споруди, навчитися раціонально розміщувати кран на монтажних позиціях, враховуючи всі умови та вимоги. Користуючись довідковою літературою визначати потрібні крани по вантажопідйомності, вильоту стріли; встановити порядок монтажу збірних елементів; давати оцінку придатності крана для виконання монтажних робіт в конкретних умовах.

Норма часу – 2 години.

Засоби вимірювання: висок, мірна стрічка, струни (шпагат), крейда для позначки вісей.

Обладнання. На полігоні змонтований трубчастий переїзд з збірних залізобетонних елементів. Всі елементи доступні до огляду. Споруда не засипана грунтом.

Література:

  1.  Иванов Е.С. Организация и производство гидротехнических работ /Изд. 2-е перераб. и доп.-М.:Агропром издат., 1985.
  2.  Материалы и изделия в мелиоративном строительстве: Справочник /Дворкин Л.И., Соляной И.А., Бойко И.Ф. – К.:Будівельник, 1982-140с.
  3.  Соляной И.А., Шопин Г.Г., Ступак В.А. Организация и производство гидротехнических работ. К.:Вища школа, 1988.
  4.  Строительные краны: Справочник /В.П.Станевский и др.-К.: Будівельник, 1984-240с. 5. .Держбуд ОРСР БНіП IV-3-82. Частина IV. Кошторисні норми і правила. Глава 3. Правила визначення кошторисної вартості експлуатації будівельних машин. М.:Стройиздат, 1982.

Завдання. Визначити послідовність монтажу елементів трубчастого переїзду, вибрати кран для монтажу цих блоків з врахуванням собівартості робіт, визначити вісі розташування крану та складування блоків, визначити на вісях монтажні позиції крану та кількість позицій.

Методика виконання. Робота виконується в слідуючій послідовності.

Підготовчі роботи

  1.  Студенти вивчають на полігоні конструкцію гідротехнічної споруди.
  2.  По схемі 1 вивчають розташування вісей руху крану, вісей складування та інше.

1. Виходячи з безпечних умов праці визначається відстань від підошви котловану споруди до виносних упорів крану D, керуючись таблицею 3.1.

Таблиця 3.1.

Відстань упорів крану від підошви котловану D, м.

Глибина котловану, м

Грунт

пісчаний та гравійний

супісчаний

суглинистий

глинистий

лесовидний сухий

2

3

2,4

2,0

1,5

2,0

3

4

3,6

3,2

1,7

2,5

4

5

4,4

4,0

3,0

3,0

Мал.1. Поперечний переріз котловану під споруду.

Період основних робіт

Недопустиме розташування виносних упорів на укосах котловану. У таких випадках розрахункове значення D збільшується. Виносні упори розташовуються за бровкою укосу.

2. Відстань від зовнішнього краю бокових виносних упорів до вісі обертання платформи крану С визначається за технічною характеристикою і дорівнює:

С=Вв/2,

де Вв – відстань між поперечними виносними опорами крану /4/, м.

3. Положення вісі руху крану визначається по залежності /3.1/:

Е=D+C                                                /3.1/

4. Вісь складування блоків паралельна вісі руху крану і знаходиться від неї на відстані S. Значення відстані S знаходиться виходячи з правил безпеки праці. Згідно цих правил при роботі крану відстань між його поворотною платформою при будь-якому її положенні та складеними залізобетонними виробами має бути не менше 1м:

S=Rx+Z+Bш/2,

де Rx – довжина хвостової частини поворотної платформи крану, м; Z – ширина проходу від внутрішнього краю штабеля до хвостової частини крану /Z≥1м/; – максимальна ширина штабеля, м.

5. Довжину  заскладованих на вісі блоків не бажано мати більшою за споруду. Розкладка заскладованих блоків відповідає послідовності монтажу. Між штабелями лишають монтажні проходи.

6. Розбивають спроектовану на вісь руху крану довжину споруди на 4 рівних частини, отримавши 5 крапок, з яких крапки 2 і 4 попередньо приймаються за монтажні позиції крану. При цьому найбільший виліт стріли Lmax дорівнює:

Lmax= Gсп/4

На модулі визначені осі та монтажні позиції закріплюються відповідними позначками.

7. Наступним кроком є заповнення таблиці 3.2: Монтаж споруди слід розпочинати з нижнього б'єфу з монтажної позиції №1. Маса найбільш розповсюджених блоків наведена в табл. додатків 1.

Таблиця 3.2.

Черговість монтажу блоків та плит.

№№ монтажної позиції

№ операцій

Шифр блоку/Черговність монтажу

Кількість блоків, шт.

Маса блоків, кг

Виліт стріли, м

1

2

3

4

5

6

1

1

1+п

2

1

1+п

Користуючись виском та мірною стрічкою від монтажної позиції крану до центру ваги кожного блоку та плити міряють відстань, тобто виліт стріли крану. Результати замірів заносять в графу 6. таблиці 3.2.

8. Споруда знаходиться нижче поверхні землі нема потреби визначати висоту підняття гаку крану.

9. По кривим залежності вантажопідйомності від вилиту стріли /4/ перевіряють можливість монтажу відібраним краном всіх блоків.

10. Проводиться уточнення монтажної можливості крану за результатами таблиці 3.2.

11. Для оптимізації рішення аналізують характеристики не менше трьох  кранів /переважно автомобільних/. Характеристики кранів, що задовольняють всім вимогам виписують з довідника в табл. 3.3., а вартість експлуатації однієї машино-зміни крану з БНіП ІV-3-82. Оптимальним буде кран з мінімальною вартістю машино - зміни, а при відсутності таких даних - кран з мінімальною масою.


Таблиця 3.3.

Характеристика варіантів кранів придатних для монтажу споруд.

Марка крану

Вантажопідьом-ність, т

Виліт стріли, м

Маса крану, т

Вартість однієї машинозміни, грн

мах

min

мах

min

1

2

3

4

5

6

7

У висновках студент коротко обгрунтовує рішення.

Таблиця додатку 1.

Набір залізобетонних блоків до ТП та РТК

Назва

Марка

Маса

Назва

Марка

Маса

1

2

3

1

2

3

Труби.

РТ-6Н

РТ-6Н-25

РТ-8Н

РТ-8Н-25

РТ-10Н

РТ-10Н-25

1650

875

2980

1590

4630

2475

оголовки

портальні

погашувачи

ОП-10А

ОГ-10

ОГ-23

ДР-10

Т-4

Т-6

3050

335

1925

2290

138

150

Оголовки

ОП-6

ОП-8

ОП-8А

ОП-10

3500

3850

3125

3750

плити

сигнальні стовбці

Т-8

ПП-5-10

ПП-10-15

РП-10-20

С

312

88

363

325

100

Таблиця додатку 2.

Технічна характеристика автомобільних кранів.

Назва показників

Моделі кранів

МКА-10м

/МАЗ-500А/

СМК-10

/МАЗ-500А/

КС-3562А

КС-4561А /КраЗ-250/

1

2

3

4

5

Відстань між виносними опорами:

по довжині Вl, м

по ширині Вl, м

Радіус повороту хвостової частини, Rх, мм

3,9

4,0

2400

4,02

4,5

2400

3,75

4,3

2400

4500

4400

2900


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19151. Классификации реакторов АЭС. Особенности легководных, графитовых и тяжеловодных реакторов. Проблемы безопасности АЭС 65.5 KB
  Лекция 15. Классификации реакторов АЭС. Особенности легководных графитовых и тяжеловодных реакторов. Проблемы безопасности АЭС. Перспективные типы реакторов. 15.1. Классификации реакторов АЭС. Рассмотрим три классификации реакторов АЭС: по нейтронному спектру по
19152. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ О ТЕРМОДИНАМИКЕ 73 KB
  ТЕМА 1. Основные понятия о термодинамике 1.1. Роль термодинамики в разработке и исследовании конструкционных материалов ядерных реакторов Высокочистые вещества прецизионные сплавы композиты – основные материалы ядерной энергетики. Рафинирование. Термодинамическо...
19153. Внутренняя энергия. Первый закон термодинамики 61 KB
  2.2. Внутренняя энергия. Первый закон термодинамики Понятие энергии. Джоуль и калория. Первый закон термодинамики. Внутренняя энергия. Условность отсчета внутренней энергии. Изохорные процессы. Функции состояния и характеристические функции. Слово €œэнергия€
19154. Основные свойства криогенных жидкостей 175 KB
  ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ Лекция 1 Основные свойства криогенных жидкостей 1.1. Виды жидких хладагентов Для получения низких температур можно использовать различные криогенные жидкости которые прежде всего характеризуются температурой кипения...
19155. Теплоизоляция и принципы теплового расчета 67.5 KB
  ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ Лекция 2 Теплоизоляция и принципы теплового расчета Изза малой величины теплоты парообразования жидких хладагентов особенно жидкого гелия вопросы теплоизоляции рабочего объема играют ключевую роль при разработке р
19156. Теплопритоки к жидкому хладагенту 159 KB
  ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ Лекция 3 Теплопритоки к жидкому хладагенту. 1.Теплоподвод за счет теплопроводности твердых тел 1.1Общие закономерности Перенос тепла в твердых телах теплопроводностью при низких температурах подчиняется известным зак
19157. Теплопритоки к жидкому хладагенту. ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ 69 KB
  ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ Лекция 4 Теплопритоки к жидкому хладагенту. 1. Лучистый теплообмен Тепловое излучение является разновидностью электромагнитных волн. Перенос тепла излучением может происходить как в видимой 04  076 мкм так и в инфракра...
19158. Основные конструктивные схемы гелиевых криостатов 414.5 KB
  ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ Лекция 5 Основные конструктивные схемы гелиевых криостатов 1. Гелиевые криостаты с азотным объемом Основные конструктивные схемы гелиевых криостатов с азотным объемом. приведены на рис. 1.1. Схема криостата изображе
19159. Основные способы получения промежуточных температур 1.44 MB
  ОСНОВЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ КРИОГЕННЫХ УСТРОЙСТВ Лекция 67 Основные способы получения промежуточных температур Весь диапазон промежуточных температур т.е. температур отличных от температуры кипения жидкого гелия при атмосферном давлении Т = 42 К по способу достиж...