44426

Розрахунок і конструювання залізобетонної збірної ферми

Контрольная

Архитектура, проектирование и строительство

Розрахунок і конструювання залізобетонної збірної ферми Збір навантаження на покриття Перш ніж визначити навантаження від ваги покриття слід прийняти склад покрівлі а потім визначити навантаження від неї. Розрахункові опори для граничних станів першої групи визначаємо згідно. Отримаємо для важкого бетона класу при : Розрахункові опори для граничних станів другої групи визначаємо згідно. Отримаємо для важкого бетона класу при : Модуль пружності бетону визначаємо згідно.

Украинкский

2013-11-13

1.01 MB

4 чел.

Розділ 2. Розрахунок і конструювання залізобетонної збірної ферми

  1.  Збір навантаження на  покриття

Перш ніж визначити навантаження від ваги покриття, слід прийняти склад покрівлі, а потім визначити навантаження від неї. Робимо це у табличній формі. Результати наведені у таблиці №2.1.

Таблица 2.1: Навантаження від покриття, кПа

№ п/п

Склад покриття і вид навантаження

Нормативне навантаження

Розрахункове навантаження для ІІ групи граничних станів

Розрахункове навантаження для І групи граничних станів

1

2

3

4

5

6

7

Постійні

1

Захисний шар з гравію, втопленного у мастику

,

0,3

0,95

0,285

1,3

0,3705

2

Гідроізоляція із трьох шарів руберойду

0,15

0,95

0,1425

1,3

0,18525

3

Стяжка шар асфальту

,

0,4

0,95

0,38

1,3

0,494

4

Утеплювач пінобетон  ,

0,5

0,95

0,475

1,3

0,6175

5

Пароізоляція шар руберойду

0,05

0,95

0,0475

1,3

0,06175

6

Плита покриття , вагою

1,5

0,95

1,425

1,1

1,5675

Тимчасове

7

Сніг

0,7

0,95

0,665

1,4

0,93

Повне навантаження

  1.  Визначення зусиль в елементах ферми

Рисуємо розрахункову схему ферми, а також навантаження, які діють на неї. На ферму діє постійне навантаження  і тимчасове снігове навантаження. При цьому снігове навантаження показуємо для двох випадків: рівномірно розподілене навантаження , та навантаження розподілене за трикутником . В розрахунках будемо використовувати лише тільки рівномірно розподілене навантаження . Це робиться для спрощення. Але у реальному житті треба знаходити зусилля в стержнях від двох випадків розподілення снігового навантаження, а потім приймати за розрахункове те навантаження, яке викликає більше зусилля у стержні.

Щоб перейти від розподіленого навантаження до зосередженного, яке прикладається у вузлах ферми, потрібно зібрати розподілене навантаження з так званної “вантажної площі”.

Так як панелі розглядаємої ферми усі різні, то вантажні площі для кожного вузла ферми теж будуть різними. Але так як значення цих площ буде відрізнятися несуттєво, то будемо вважати, що всі панелі ферми однакової довжини:

  1.   Визначення зусиль в вузлах ферми від постійного навантаження

Це навантаження, яке на рисунку позначено як  визначаємо за формулою:

  1.  Визначення повного вузлового розрахункового навантаження

Це навантаження, яке на рисунку позначено як  визначаємо за формулою:

  1.  Визначення зусиль в стержнях ферми

Зусилля в стержнях ферми визначаємо, використовуючи спосіб вирізання вузлів. Всі результати обчислення зводимо у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2: Зусилля в стержнях ферми

Елемент ферми

Умовне позначення

Зусилля від одиничного навантаження, кН

Постійне навантаження, кН

Повне навантаження, кН

Розрахункові зусилля від постійного навантаження, кН

Розрахункові зусилля від повного навантаження, кН

1

2

3

4

5

6

7

Нижній пояс

1-2

4,63

71,5

88,8

331,045

411,144

2-3

5,57

71,5

88,8

398,255

494,616

3-4

4,63

71,5

88,8

331,045

411,144

Верхній пояс

1-5

-5,30

71,5

88,8

-378,95

-470,64

5-6

-5,50

71,5

88,8

-393,25

-488,4

6-7

-5,53

71,5

88,8

-395,395

-491,064

7-8

-5,53

71,5

88,8

-395,395

-491,064

8-9

-5,50

71,5

88,8

-393,25

-488,4

9-4

-5,30

71,5

88,8

-378,95

-470,64

Розкіси

5-2

0,87

71,5

88,8

62,205

77,256

2-7

-0,25

71,5

88,8

-17,875

-22,2

7-3

-0,25

71,5

88,8

-17,875

-22,2

3-9

0,87

71,5

88,8

62,205

77,256

Стійки

2-6

-0,26

71,5

88,8

-18,59

-23,088

3-8

-0,26

71,5

88,8

-18,59

-23,088

  1.  Визначення характеристик матеріалів

  1.   Характеристики бетону

В завданні для проектування ферми пропонується використовувати бетон класу . Коефіцієнт умов роботи становить , так як в розрахунку ферми не враховується вплив від вітрового і кранового навантаження.

Розрахункові опори для граничних станів першої групи визначаємо згідно ([2], стр. 47, табл. №13). Отримаємо для важкого бетона класу  при :

  •  
  •  

Розрахункові опори для граничних станів другої групи визначаємо згідно ([2], стр. 47, табл. №12). Отримаємо для важкого бетона класу  при :

  •  
  •  

Модуль пружності бетону визначаємо згідно ([2], стр. 51, табл. №18):

  •  

Передаточну міцність бетону  визначаємо згідно ([2], стр. 39, п.2.3). Згідно з цим пунктом:

Тоді отримаємо: . Округлюючи приймаємо . Згідно ([2], стр. 47, табл. №13) отримаємо:

  •  

  1.   Характеристики арматури

попередньо напружена

Характеристики попередньо напруженної арматури. Арматура :

Розрахунковий опір арматури для граничних станів першої групи визначаємо згідно ([2], стр. 63, табл. №22). Він становить:

  •  Для діаметра   

Розрахунковий опір арматури для граничних станів другої групи визначаємо згідно ([2], стр. 60, табл. №19). Він становить:

  •  Для діаметра   

Модуль пружності арматури  визначаємо згідно ([2], стр. 66, табл. №25):

  •  

Арматури  згідно ([2], стр.56, табл. №17) це арматурні канати за ГОСТ 13840-81. Діаметр цієї арматури знаходиться в межах .

Згідно ([2], стр.13, п. 1.15) попереднє напруження  в напружувальній арматурі без врахування витрат слід назначати таким чином, щоб при механічному способі натягу на упори виконувалась умова:

Згідно цієї умови приймаємо:

  •  

Гранично допустима ширина розкриття тріщін  і  визначається згідно ([2], стр. 9, табл. №1б). Згідно цього джерела для арматури  маємо:

  •  
  •  

звичайна

Характеристики звичайної арматури. Арматура :

Розрахунковий опір арматури для граничних станів першої групи визначаємо згідно ([2], стр. 62, табл. №21). Він становить:

  •  Для діаметра   

Розрахунковий опір арматури для граничних станів другої групи визначаємо згідно ([2], стр. 60, табл. №18). Він становить:

  •  

Модуль пружності арматури  визначаємо згідно ([2], стр. 66, табл. №25):

  •  

Арматури  згідно ([2], стр.54, табл. №17) це стержнева гарячекатана арматура періодичного профіля зі сталі марки . ГОСТ 5781-82. Діаметр цієї арматури знаходиться в межах .

Гранично допустима ширина розкриття тріщін  і  визначається згідно ([2], стр. 9, табл. №1б). Згідно цього джерела для арматури  маємо:

  •  
  •  

  1.  Розрахунок верхнього поясу ферми

Максимальні розрахункові зусилля маємо у стержнях  і  ферми. Вони становлять   від повного навантаження і   від постійного навантаження. Оскільки зусилля в інших панелях верхнього поясу мало відрізняється від розрахункових, то для уніфікації конструктивного рішення усі елементи верхнього поясу армуємо за зусиллями  і .

Для верхнього поясу прийнята арматура . Армування симетричне.

Поперечний переріз поясу становить . Довжина панелі складає .

  •  Величину випадкового ексцентриситету визначаємо згідно ([3], стр. 55, п.3.50). За цим пунктом випадковий ексцентриситет  в будь-якому випадку назначається з умови:

Приймаємо . Розрахунковий ексцентриситет приймаємо рівним .

  •  Визначаємо розрахункову довжину елементу. Згідно ([3], стр. 58, табл. №24) отримаємо, що при виконані умови  розрахункова довжина складає:

Згідно ([3], стр. 62, п. 3.64) елементи прямокутного перерізу з симетричним армуванням із сталі , ,  дозволяється розраховувати за несучою здатністю як центрово стиснуті при виконані умов:

Так як розрахунковий ексцентриситет назначався рівним випадковому, то очевидно, що друга умова виконується. Перевіряємо першу умову:

Отже умова виконується. Тому розраховуємо верхній пояс на центровий стиск за ([3], стр. 62, п. 3.64).

  •  Визначаємо площу робочої арматури. Так як армування прийнято симетричне, то . Сума цих площ позначається . Тоді шукана площа буде становити:

, де

  поздовжнє зусилля в стержні ферми. .

  розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів. .

  розрахунковий опір бетону на стиск для першої групи граничних станів. .

  площа поперечного перерізу верхнього поясу:

  коефіцієнт, який визначається за формулою:

, але не більше ніж .

У цій формулі:

  визначається за ([3], стр. 62, табл. №26).

  визначається за ([3], стр. 63, табл. №27).

. Але в цій формулі невідомим є . Тому в першому наближені можна прийняти рівним .

Згідно ([3], стр. 63, табл. №27) при  ,  і  отримаємо, що .

Необхідна площа буде становити:

Так як , тобто площа відємна, робимо висновок, що по розрахунку арматури у верхньому поясі не потрібно. Тому конструктивно приймаємо арматуру у вигляді  стержнів діаметром  з фактичною площею .

  1.  Розрахунок нижнього поясу ферми

  1.   Розрахунок за граничним станом першої групи – за міцністю

Максимальні розрахункові зусилля маємо у стержні  ферми. Вони становлять   від повного навантаження і   від постійного навантаження. Оскільки зусилля в інших панелях нижнього поясу мало відрізняється від розрахункових, то для уніфікації конструктивного рішення усі елементи нижнього поясу армуємо за зусиллями  і .

Для нижнього поясу прийнята попередньо напружена арматура . Поперечний переріз поясу становить .

Визначаємо площу напруженої арматури, враховуючи, що звичайна арматура для нижнього поясу не передбачена:

, де

  поздовжнє зусилля в стержні ферми. .

  розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів. .

– коефіцієнт, який враховує роботу високоміцної арматури при напруженнях вище умовної межі плинності. Приймаємо згідно ([5], стр. 31, п. 3.13.) для центрово розтягнутих елементів .

За ([4], стр. 139, таблиця №1, додаток 2) приймаємо робочу арматуру у вигляді  стержнів діаметром  з фактичною площею .

Перевитрати арматури складають:

,

але досягти більш економічного варіанту немає можливості.

  1.   Розрахунок за граничним станом другої групи – за тріщіностійкостью

Згідно ([5], стр. 3, таблиця №2) нижній пояс ферми відноситься до третьої категорії вимог до тріщіностійкості. Розраховуємо утворення тріщин для конструкцій третьої категорії при , тобто на нормативні навантаження. При розрахунку утворення тріщин у нижньому поясі рекомендується враховувати згинаючи моменти, які з’являються в результаті жорсткості вузлів, отримані множенням поздовжнього розтягуючого зусилля на коефіцієнт :

, де .

Попереднє напруження в арматурі  згідно п.2.3. .

  1.  Втрати попереднього напруження в арматурі

При розрахунку попередньо напруженних елементів слід враховувати втрати попереднього напруження арматури ([5], стр. 6, таблиця №5).

Перші втрати

  •  Релаксація напружень канатної арматури:

  •  Температурний перепад:

, де

, так як відсутні точні дані.

  •  Деформації анкерів, які розташовані у натяжних пристроїв:

, де

 – зміщення стержнів у інвентарних зажимах;  – діаметр арматурного канату.

 – довжина натягуемого стержня.

  •  Тертя арматури:

  •  Деформації стальної форми:

  •  Швидкоплинна повзучесть для бетону:

Для визначення цих втрат спочатку потрібно встановити, яким пунктом СНіПу потрібно користуватись. Це залежить від співвідношення , де

, де

– коефіцієнт точності натягу арматури. Приймається згідно ([5], стр. 9, п.1.29.).

, де

 

Шукане співвідношення становить: .

Для подальшого розрахунку згідно ([5], стр. 6, таблиця №5) будуть потрібні також коефіцієнти:

, тому

При :

Перші втрати:

Другі втрати

Другі втрати при натягу арматури на упори згідно ([5], стр. 6, таблиця №5) становлять:

  •  Усадка бетону:

– для бетону класу  і нище.

  •  Повзучесть бетону:

Так як  , то , де

, де

, де

– коефіцієнт точності натягу арматури. Приймається згідно ([5], стр. 9, п.1.29.).

, де

 

Тоді:

Другі втрати:

Повні втрати

  1.  Перевірка тріщіностійкості нижнього поясу

Зусилля обтиску бетону з урахуванням усіх втрат і коефіцієнта точності натягу арматури , який приймається згідно ([5], стр. 9, п. 1.27):

Зусилля, які сприймає переріз, нормальний к поздовжній осі елемента, при утворені тріщин визначаємо за формулою:

Оскільки , то умова тріщіностійкості перерізу виконується, тобто не має потреби виконувати розрахунок на розкриття тріщин.

  1.   Перевірка міцності при обтиску бетону

При розрахунку на вплив попереднього обтиску за зовнішню силу приймають зусилля у напружувальній арматурі:

, де

– попереднє напруження в арматурі з урахуванням перших втрат.

– коефіцієнт точності натягу арматури.

Перевіряємо міцність на вплив попереднього обтиску за умовою:

, де

– коефіцієнт умов роботи бетону, який враховує попереднє обтиснення конструкцій. Приймається за ([5], стр.19, таблиця №15). .

– розрахунковий опір бетону осьовому стиску, який відповідає передаточній міцності . Згідно п. 2.3.1. .

Міцність бетону при обтисненні забезпечена.

  1.  Розрахунок елементів решітки

  1.   Розрахунок розтягнутих  розкосів за міцністю

Проектуєма ферма має два розтягнутих розкоси – стержень  і стержень . Зусилля в цих стержнях однакові, тому і схема армування у них теж буде однаковою. Розглянемо один з цих стержнів. Наприклад,  стержень .

Максимальні розрахункові зусилля у стержні  ферми становлять   від повного навантаження і   від постійного навантаження.

Для розтягнутих розкосів прийнята арматура . Армування симетричне. Поперечний переріз пояса становить . Площа перерізу роскосу складає: .

Площа робочої арматури, з умов міцності:

, де

  поздовжнє зусилля в стержні ферми. .

  розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів. .

Приймаємо за ([3], стр.188, додаток №14)  стержня діаметром , з фактичною площею .

Перевитрати арматури складають:

,

але досягти більш економічного варіанту немає можливості.

  1.   Розрахунок розтягнутих розкосів за розкриттям тріщін

Розтягуті розкоси ферми відноситься до третьої категорії вимог тріщиностійкості, при яких допустимо розкриття тріщин:

Обмежене за шириною нетривале  і тривале . Згідно ([2], стр. 9, табл. №1б).

Розраховуємо розкриття тріщин від дії постійних і короткочасних навантажень при коефіцієнті надійності за навантаженням .

Визначаємо ширину нетривалого розкриття тріщин за ([5], стр. 49, п. 4.14.):

, де

– коефіцієнт, який приймається для розтягнутих елементів . ([5], стр. 49, п.4.14.).

– коефіцієнт, який приймається рівним  при врахуванні короткочасних навантажень і нетривалої дії постійних і тривалих навантажень; при врахуванні тривалої дії постійних і тривалих навантажень для конструкцій з тяжкого бетону природньої вологості  приймається:

, де

– коефіцієнт армування.

Тоді отримаємо: .

– коефіцієнт, який приймається для стержньової арматури періодичного профілю . ([5], стр. 49, п.4.14.).

– діаметр арматури. .

– приріст напружень в розтягнутій арматурі від повного навантаження. Визначається за формулою:

, де

Умова виконується.

 

Визначаємо ширину розкриття тріщин від постійних і тривалих навантажень при їх тривалій дії. Зусилля від постійного і тривалого навантаження з урахуванням жорсткості вузлів:

.

Приріст напружень в розтягнутій арматурі від постійного і тривалого навантаження визначається за формулою:

Умова виконується.

Визначаємо ширину розкриття тріщін від постійного і тривалого навантаження при їх короткочасній дії:

Умова виконується.

Ширина розкриття тріщин від короткочасної дії повного навантаження:

Умова виконується.

  1.   Розрахунок стійок

Стійки ферми працюють на стиск. Розрахункові зусилля у стержнях  і  ферми становлять   від повного навантаження і   від постійного навантаження.

Для стійок прийнята арматура . Армування симетричне.

Поперечний переріз стійок становить . Довжина панелі складає .

  •  Величину випадкового ексцентриситету визначаємо згідно ([3], стр. 55, п.3.50). За цим пунктом випадковий ексцентриситет  в будь-якому випадку назначається з умови:

Приймаємо . Розрахунковий ексцентриситет приймаємо рівним .

  •  Визначаємо розрахункову довжину елементу. Згідно ([3], стр. 58, табл. №24) отримаємо, що при виконані умови  розрахункова довжина складає:

Згідно ([3], стр. 62, п. 3.64) елементи прямокутного перерізу з симетричним армуванням із сталі , ,  дозволяється розраховувати за несучою здатністю як центрово стиснуті при виконані умов:

Так як розрахунковий ексцентриситет назначався рівним випадковому, то очевидно, що друга умова виконується. Перевіряємо першу умову:

Отже умова виконується. Тому розраховуємо стійки на центровий стиск за ([3], стр. 62, п. 3.64).

  •  Визначаємо площу робочої арматури. Так як армування прийнято симетричне, то . Сума цих площ позначається . Тоді шукана площа буде становити:

, де

  поздовжнє зусилля в стержні ферми. .

  розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів. .

  розрахунковий опір бетону на стиск для першої групи граничних станів. .

  площа поперечного перерізу верхнього поясу:

  коефіцієнт, який визначається за формулою:

, але не більше ніж .

У цій формулі:

  визначається за ([3], стр. 62, табл. №26).

  визначається за ([3], стр. 63, табл. №27).

. Але в цій формулі невідомим є . Тому в першому наближені можна прийняти рівним .

Згідно ([3], стр. 63, табл. №27) при  ,  і  отримаємо, що .

Необхідна площа буде становити:

Так як , тобто площа відємна, робимо висновок, що по розрахунку арматури у стійках не потрібно. Тому конструктивно приймаємо арматуру у вигляді  стержнів діаметром  з фактичною площею .

  1.   Розрахунок стиснутих розкосів

Розрахункові зусилля у стержнях  і  ферми становлять   від повного навантаження і   від постійного навантаження.

Для стиснутих розкосів прийнята арматура . Армування симетричне.

Поперечний переріз розкосів становить . Довжина стержня складає .

  •  Величину випадкового ексцентриситету визначаємо згідно ([3], стр. 55, п.3.50). За цим пунктом випадковий ексцентриситет  в будь-якому випадку назначається з умови:

Приймаємо . Розрахунковий ексцентриситет приймаємо рівним .

  •  Визначаємо розрахункову довжину елементу. Згідно ([3], стр. 58, табл. №24) отримаємо, що при виконані умови  розрахункова довжина складає:

Згідно ([3], стр. 62, п. 3.64) елементи прямокутного перерізу з симетричним армуванням із сталі , ,  дозволяється розраховувати за несучою здатністю як центрово стиснуті при виконані умов:

Так як розрахунковий ексцентриситет назначався рівним випадковому, то очевидно, що друга умова виконується. Перевіряємо першу умову:

Отже умова не виконується. Тому розраховуємо стиснуті розкоси відповідно до вимог ([3], стр. 60, п. 3.61).

Армування розглядаємих розкосів приймаємо у вигляді  стержнів діаметром  з фактичною площею . Метою подальшого розрахунку буде перевірка міцності розкосів при данному армуванні.

  •  Визначаємо висоту стиснутої зони перерізу розкоса (як для елемента прямокутного перерізу):

Залежно від виконання чи невиконання умови  існує два випадки подальшого розрахунку. Тому перевіряємо вище вказану умову. В цій формулі:

– робоча висота перерізу. При товщині захисного шару (між центром арматурного стержня та краєм перерізу) робоча висота перерізу буде складати:

– гранична відносна висота стиснутої зони бетону. Приймається за ([3], стр. 22, таблиця №18).

Перевіряємо умову:

Перевірку міцності виконуємо за формулою:

, де

  поздовжнє зусилля в стержні ферми. .

  розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів. .

  розрахунковий опір бетону на стиск для першої групи граничних станів. .

.

.

– ексцентриситет, який визначається за формулою:

, де

коефіцієнт, який визначається за формулою:

, де

– умовна критична сила, яка визначається за формулою:

, де

– коефіцієнт, який враховує вплив тривалої дії навантаження на прогин елемента в граничному стані і рівний:

, де

– коефіцієнт, який приймається за ([3], стр. 20, таблиця №16). .

– коефіцієнт, який визначається за формулою:

, але не менше ніж

Приймаємо .

– коефіцієнт армування. Визначається за формулою:

Тоді отримаємо:

Остаточно будемо мати:

  ,

тобто міцність перерізу розкосу забезпечена. Отже армування залишаємо без змін.

  1.  Розрахунок опорного вузла ферми

При конструюванні ферм необхідно особливу увагу приділяти заробці зварних каркасів елементів решітки у вузлах. В опорних вузлах ферм розраховується поперечна арматура опорних каркасів. Інша арматура встановлюється за конструктивними міркуваннями. Розрахунок поперечної арматури каркасів опорних вузлів повинен забезпечити міцність заанкерування поздовжньої арматури нижнього поясу і міцність опорного вузла при згині по похилому перерізу.

Фактична довжина заробки напруженої арматури  . Довжину заробки напруженої арматури  при армуванні нижнього поясу канатами  приймаємо .

Розраховуємо міцність в похилому перерізі  виходячи з умов забезпечення заанкерування арматури. Розрахункові зусилля в при опорних панелях поясів:

.

Розрахункове зусилля при умові міцності в похилому перерізі по лінії відриву:

, де

, де

  розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів. .

– кут нахилу лінії .

Площу поперечної арматури визначаємо за формулою:

, де

– загальна кількість поперечних стержнів по довжині проекції . При кроці стержнів  їх кількість .

– розрахунковий опір поперечної арматури. .

Приймаємо переріз поперечної арматури – Ø8 А-ІІІ з .

Для перевірки похилого перерізу  на дію згинаючого моменту знаходимо спочатку висоту стиснутої зони бетона:

Необхідна площа поперечного стержня:

, де

– кут нахилу при опорної панелі. . Тоді . .

– відстань від центру ваги стиснутої зони бетону до рівнодійної зусилля в поперечній арматурі опорного вузла.

Робимо висновок: поперечна арматура, яка встановлена по довжині проекції , також забезпечить міцність похилого перерізу .

У відповідності з вимогами ([5], стр. 66, п. 5.61.) на кінцях попередньо напруженних елементів повинна бути встановлена додаткова поперечна арматура на довжині не менше ніж .

  1.  Конструювання каркасу КП 3

  1.   Конструювання каркасу КР 5

(Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням

КЗ.І-ФК18-2К-7-30-00)

  1.  Прив’язка арматури уздовж каркасу

Визначаємо діаметр поперечних стержнів згідно ( [3], стр.145, табл.38 ). Згідно п.2.4. діаметр стержнів поздовжньої арматури  верхнього поясу () становить . За ( [3], стр.145, табл.38 ) приймаємо діаметр стержнів :

Приймаємо арматуру стержнів : .

Визначаємо крок поперечних стержнів згідно ( [3], стр.164, п.5.59 ).

Крок  згідно наведеного вище джерела повинен бути таким, щоб задавольнялась умова:

Приймаємо .

Визначаємо довжину поздовжніх стержнів ():

, де

– привязка кожного зі стержнів до вісей найближчих стійок ферми.

Визначаємо положення крайніх стержнів поперечної арматури ():

Для цього приймаємо, що зварювання виконуємо одноелектродною точковою машиною. Тоді згідно ( [3], стр.151, табл.41 ) мінімальна довжина кінців стержнів становить . Поперек стержнів  залишаємо таку прив’язку, тобто . Уздовж каркасу з конструктивних вимог приймаємо цю відстань .

  1.  Прив’язка арматури поперек каркасу

Визначаємо захисний шар .

  •  визначаємо , тобто товщину захисного шару стержня  без врахування стержня .

Згідно ( [3], стр.157, п.5.33 ) для товщини захисного шару повинна виконуватись умова:

Отже приймаємо .

  •  Визначаємо , тобто товщину захисного шару стержня  з урахуванням стержня :

, де

– товщина захисного шару поперечної арматури . Приймається згідно ( [3], стр.157, п.5.33 )

Порівнюючи значення  і , приймаємо .

  1.   Конструювання каркасу КП 3

(Даний пункт пояснювальної записки розглядати разом з кресленням

КЗ.І-ФК18-2К-7-30)

Просторовий каркас КП 3 складається з двох плоских каркасів КР 5, які зєднуються між собою за допомогою стержнів .

Визначаємо діаметр поперечних стержнів згідно ( [3], стр.145, табл.38 ). Згідно п.2.4. діаметр стержней поздовжньої арматури  верхнього поясу становить . За ( [3], стр.145, табл.38 ) приймаємо діаметр стержнів :

Приймаємо арматуру стержнів : .

Визначаємо крок поперечних стержнів згідно ( [3], стр.164, п.5.59 ).

Крок  згідно наведеного вище джерела повинен бути таким, щоб задавольнялась умова:

Приймаємо .

Визначаємо захисний шар .

  •  визначаємо , тобто товщину захисного шару стержня  (див. КЗ.І-ФК18-2К-7-30-00) без врахування стержня .

Згідно ( [3], стр.157, п.5.33 ) для товщини захисного шару повинні виконуватись умова:

Отже приймаємо .

  •  Визначаємо , тобто товщину захисного шару стержня  (див. КЗ.І-ФК18-2К-7-30-00) з урахуванням стержня :

, де

– товщина захисного шару поперечної арматури . Приймається згідно ( [3], стр.157, п.5.33 )

Порівнюючи значення  і , приймаємо .

Кількість елементів, які наведені в специфікаціях на відповідних кресленнях визначаємо безпосередньо з нього.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30882. Эмоции 39 KB
  Эмоции ЭМОЦИИ чувства с лат. ЭМОЦИИ – проявление подсознательной деятельности. Эмоции выполняют две функции : сигнальную и регуляторную. Сигнальная функция – эмоции сигнализируют о полезности или вредности данного воздействия об успешности или не успешности выполняемого действия.
30883. Память 36 KB
  Память ПАМЯТЬ – это свойство ЦНС воспринимать фиксировать сохранять и воспроизводить полученную информацию А Наследуемая генетическая врожденная память 1. Другие наследуемые процессы Б Ненаследуемая индивидуальная приобретенная приобретенная память можно разделить по времени формирования: Мгновенная иконическая сенсорная Краткосрочная оперативная Долгосрочная долговременная МГНОВЕННАЯ иконическая сенсорная – объем ее большой срок хранения информации до 010050 секунд формируемый образ сенсорного происхождения представлен...
30884. Функциональная система 130 KB
  Афферентный синтез Принятие решения Акцептор результата действия Эфферентный синтез Целенаправленное действие Полезный приспособительный результат Обратная афферентация В центральной архитектонике функциональной системы условно выделяют несколько стадий: 1. Формирование акцептора результата действия и программы действия. Роль памяти проявляется в извлечении из нее наших знаний врожденных наследуемых и приобретенных о данном факте и варианты действия и прогноза формы способы достижения цели на основе имеющегося опыта...
30885. Звуковые проявления сердечной деятельности 22 KB
  Тоны. Ухом как правило выслушиваются I и II тоны. I тон систолический протяжный 007013 сек низкий в начале фазы изометрического сокращения. Компоненты тона звук захлопывающихся а в клапанов вибрация стенок желудочков и папиллярных мышц.
30886. Электрические проявления сердечной деятельности 45 KB
  Электрические проявления сердечной деятельности Деятельность сердца сопровождается рядом внешних проявлений: Механические 2. Векторкардиография метод регистрации направления электрической оси сердца в ходе сердечного цикла. В 1901 году Эйнтховен с помощью струнного гальванометра впервые зарегистрировал биотоки сердца. Кривая которую Эйнтховен назвал электрокардиограммой регистрировалась с поверхности сердца Тело человека является проводником 2го порядка ионная проводимость следовательно всякое биополе в т.
30887. Функциональная классификация кровеносных сосудов 30.5 KB
  Сердценасос ритмически выбрасывающий кровь в сосуды генератор давления и регулятор расхода крови 2. Сосуды эластического типа принимающие порцию крови за счет растяжения стенок обеспечивают непрерывный пульсирующий ток крови формируют в динамике систолическое и пульсовое давление в большом и малом кругах кровообращения определяют характер пульсовой волны. Сосуды мышечного типа вносят основной вклад в формирования сопротивлению тока крови существенно изменяют свой просвет под действием нервных и гуморальных влияний. Они краны ССС...
30888. Сосудистый тонус 47 KB
  Сосудорасширяющие: а неспецифические метаболиты непрерывно образуются в тканях и в месте образования они всегда препятствуют сужению сосудов а также вызывают их расширение метаболическая регуляция. Сосудосуживающие БАВ при действии в месте выделения образуются специализированными клетками которые входят в состав сосудистого окружения катехоламины серотонин некоторые простагландины эндотелии 1пептид 21на аминокислота продукт инкреции эндотелия сосудов а также тромбоксан А2 выделяемый тромбоцитами при...
30889. Системная гемодинамика 54.5 KB
  Венозный возврат крови к сердцу. Объем циркулирующей крови. Согласно законам гемодинамики количество жидкости Q протекающее через трубку прямо пропорционально разности давлений в начале P1 и в конце Р2 трубы и обратно пропорционально сопротивлению R току жидкости: Если учесть что давление в конце системы Р2 в устьях полых вен в правом предсердии центральное венозное давление близко к нулю то можно записать: где Q количество крови изгнанное сердцем за 1 мин; Ρ величина среднего давления в аорте; R величина общего...
30890. Методы оценки основных показателей гемодинамики 24 KB
  Методы оценки основных показателей гемодинамики Артериальное давление. Боковое измеряется некровавым косвенным методом: а пальпаторный метод РиваРоччи; б аускультативный метод Короткова; в осциллографический метод определяется количественно среднее давление а также систолическое и диастолическое давление. Метод позволяет оценить риск развития гипертонии ее тяжесть дать более точный прогноз развития болезни. Метод разведения красителя.