44485

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для виконання самостійної роботи з дисципліни «ХІМІЯ»

Книга

Химия и фармакология

Методичні рекомендації розроблено з метою полегшення набуття та закріплення знань студентів шляхом самостійної роботи над програмним матеріалом. Містить питання, які виносяться на самостійне опрацювання, завдання для розвʼязання поставлених питань та тестові завдання для контролю знань з хімії...

Украинкский

2014-03-28

1.71 MB

18 чел.

2

ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства»

О.Д. Царенко

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для виконання самостійної роботи

з дисципліни

«ХІМІЯ»

Кіровоград

2012

Укладач: Царенко Олена Дмитрівна, викладач хімії та біології, спеціаліст першої категорії.

 

Рецензент: Черепеня Людмила Василівна, голова циклової комісії загальноосвітніх дисциплін, спеціаліст вищої категорії.

Методичні рекомендації розроблено з метою полегшення набуття та закріплення знань студентів шляхом самостійної роботи над програмним матеріалом. Містить питання, які виносяться на самостійне опрацювання, завдання для розвʼязання поставлених питань та тестові завдання для контролю знань з хімії, список рекомендованої літератури, якою студенти можуть користуватися в ході виконання самостійної роботи.

Методичні рекомендації розроблено відповідно діючої програми 2010 року з хімії для студентів перших курсів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів базової загальної середньої освіти.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Хімія – одна з фундаментальних природничих наук, яка  посідає важливе місце в системі викладання загальноосвітніх предметів у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Знання з хімії, як загальноосвітнього предмета, необхідні студентам незалежно від їх майбутньої спеціалізації: по-перше, для розуміння наукової картини світу; по-друге, саме вони забезпечать раціональну поведінку, а в багатьох випадках і елементарну безпеку в повсякденному житті та діяльності в усіх галузях виробництва; по-третє, є основою екологічних знань, необхідних для збереження довкілля; по-четверте, знання з хімії необхідні для усвідомлення ролі науки у вирішенні сировинних, енергетичних, харчових та медичних проблем людства, а також для запобігання дещо не виправданої хемофобії у суспільстві. Крім того,  основою технологічних процесів у багатьох галузях народного господарства (металургія, медицина, харчова та легка промисловості, енергетика, будівництво, електроніка, сільське господарство) є хімічні реакції.

Вивчення хімії здійснюється в процесі проходження лекційного курсу, лабораторних занять та шляхом самостійної роботи студентів над підручниками, конспектами лекцій, додатковою літературою.

Самостійні заняття з хімії є важливими елементом навчального процесу.

Самостійна робота студентів на уроках хімії проводиться за спеціальним завданням. Від мети, змісту, форми завдання залежить характер діяльності студентів.

При формуванні навичок роботи з підручником велике значення має вивчення додаткової літератури, залучення студентів до читання науково-популярних книг та періодики з хімії, уміння знаходити потрібний матеріал в Інтернеті. Під час підготовки повідомлень саме здатність самостійно отримувати нові знання, орієнтуватися в потоці наукової та іншої інформації сприяє успіху.


Види самостійних робіт

Структурно-логічні зв’язки

Самостійні роботи

за зразком

реконструктивно

варіативних

частково-пошукових

дослідницьких

Внутрішньо-предметні

Самостійні роботи, які вимагають перенесення відомого способу в аналогічну або віддалено-аналогічну внутрішньо-предметну ситуацію

Самостійні роботи, які вимагають перенесення відомого способу з деякою його модифікацією в незвичну внутрішньо-предметну ситуацію

Самостійні роботи, які вимагають перенесення декількох способів в незвичну внутрішньо-предметну ситуацію і їх комбінування для розв’язування нової задачі

Самостійні роботи, які вимагають створення нового способу

(розв’язування внутрішньо-предметної проблемної задачі)

Міжпредметні

Самостійні роботи, які вимагають перенесення відомого способу в аналогічну або віддалено-аналогічну міжпредметну ситуацію

Самостійні роботи, які вимагають перенесення відомого способу з деякою його модифікацією в незвичну міжпредметну ситуацію

Самостійні роботи, які вимагають перенесення декількох способів в незвичну міжпредметну ситуацію і їх комбінування для розв’язування нової задачі

Самостійні роботи, які вимагають створення нового способу

(розв’язування міжпредметної проблемної задачі)

характер самостійної діяльності студентів І курсу у процесі виконання ними різних видів самостійних робіт з хімії

Структурно-логічні зв’язки

Характер діяльності студентів при виконанні ними самостійних робіт

за зразком

реконструктивно

варіативних

частково-пошукових

дослідницьких

Внутрішньо-предметні

Оволодівають способами розв’язування (внутрішньо-предметні зв’язки показані вчителем на уроці)

Набувають досвід перетворення, варіацій і узагальнень у розв’язуванні задач на внутрішньо-предметні зв’язки

Вчаться визначити об’єм недостатніх знань і шляхи їх пошуку для розв’язування задач на внутрішньо-предметні зв’язки

Набувають дослідницьких навичок і вмінь у процесі розв’язування задач на внутрішньо

предметні зв’язки

Міжпредметні

Оволодівають способами розв’язування (міжпредметні зв’язки показані вчителем на уроці)

Набувають досвід перетворення, варіацій і узагальнень у розв’язуванні задач на міжпредметні зв’язки

Вчаться визначити об’єм недостатніх знань і шляхи їх пошуку для розв’язування задач на міжпредметні зв’язки

Набувають дослідницьких навичок і вмінь у процесі розв’язування задач на міжпредметні зв’язки

КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ ЕФЕКТИВНОСТІ САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Схема критеріїв ефективності самостійної пізнавальної діяльності студентів:

  1.  володіння раціональними прийомами розумової діяльності;
  2.  уміння співвіднести загальнотеоретичні положення з реальними подіями, явищами, процесами;
  3.  поступова зміна мотивів пізнавальної діяльності (від репродуктивної до творчої або пізнавально-практичної);
  4.  здатність виокремлювати навчальну проблему та осмислити її;
  5.  уміння знаходити способи розв’язання навчальних проблем.

РІВЕНЬ

Показник пізнавальної діяльності студента

Розвинена високо

Уміє формулювати проблему в процесі навчання. Може самостійно вирішувати навчальні завдання підвищеної складності, здійснювати самоконтроль. Здатний самостійно передбачати наслідки з ряду причин. Набуті знання, вміння та навички впевнено застосовує на практиці. Має стійкий інтерес до навчання, виявляє зацікавленість, допитливість, ініціативу.

Розвинена посередньо

Уміє самостійно розв’язувати нескладні навчальні проблеми. Володіє способами самостійного здобуття знань, але робить це безсистемно. Виявляє епізодичну активність. Переважає репродуктивна діяльність. Активність однаковою мірою поєднується з пасивною. Активність і самостійність залежить від настрою і зацікавленості.

Розвинена слабко

Розв’язує навчальні проблеми за допомогою викладача або товаришів. Виявляє негативне ставлення до самостійної пізнавальної діяльності в навчальному процесі. Охоче користується підказкою. Переважає діяльність за зразком. Активність викликається під впливом категоричної вимоги. Є прояви негативізму, апатії. Переважає буденний рівень мислення і знань, уміння і навички носять фрагментарний характер.

Сумарна оцінка початкового і кінцевого рівнів розвитку пізнавальної самостійності студентів визначається за шкалою:

розвинена високо – 10-12 балів;

розвинена посередньо – 6-9 балів;

розвинена слабко – 3-5 балів.

Вимоги до реферату з хімії

для студентів І курсу

Реферат – публічна доповідь; викладання суті якогось питання; стислий виклад основних питань наукової праці (статті, книги, дисертації, брошури) із власними висновками, точними посиланнями на першоджерело.

Завдання студентів - навчитися користуватися першоджерелами, вибирати основне, вказувати на авторство стверджень та повідомлень, зіставляти думки кількох авторів, робити правильні власні висновки. Уміння складати реферат – необхідна передумова самостійної науково-дослідної роботи.

Оформлення реферату

  1.  Обкладинка.
  2.  Титульний лист (перша сторінка не нумерується).
  3.  План або зміст (номер сторінки, починаючи з 2, ставиться у верхньому правому кутку без лапок і тире).
  4.  Виклад матеріалу (з нумерацією і заголовком кожного розділу, таблиць і малюнків).
  5.  Закінчення, висновки, пропозиції (пронумеровані).
  6.  Список використаної літератури (пронумерований). Автори (прізвище, ініціали). Назва. Місце видання. Видавництво. Рік видання. Номери сторінок.
  7.  Дата. Підпис.

ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни «Хімія»

для студентів І курсу

спеціальність 5.10010201, 5.10010102, 5.03050901, 5.03050702, 5.03040101.

викладач: Царенко О.Д.

№ п/п

Тема самостійної роботи

Кількість годин

1

Сполуки неметалів з Гідрогеном і Оксигеном.

2

2

Практичне значення неметалів та їх сполук.

2

3

Метали і сплави в сучасній техніці.

2

4

Природні джерела вуглеводнів. Нафта, газ та їх застосування.

2

5

Значення хімії як науки і її роль у вирішенні глобальних проблем людства.

2

Всього:

10

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

ТЕМА №1 «СПОЛУКИ НЕМЕТАЛІВ З ГІДРОГЕНОМ І ОКСИГЕНОМ»

Мета – вивчити особливості будови сполук неметалічних елементів із Гідрогеном та Оксигеном; фізичні властивості амоніаку й гідроген хлориду, ознайомитись з оксидами неметалічних елементів, їхніми фізичними та хімічними властивостями.

Ключові слова та поняття: неметалічні елементи, Гідроген, Оксиген, оксиди, окисник, відновник.

Студент повинен знати: назви сполук неметалів з Окигеном та Гідрогеном за сучасною українською номенклатурою; фізичні та хімічні властивості сполук неметалів з Гідрогеном та Оксисеном.

Студент повинен вміти: складати формули сполук неметалічних елементів з Гідрогеном, Оксигеном, складати рівняння реакцій, що характеризують основні хімічні властивості сполук неметалічних елементів з Оксигеном та Гідрогеном; пояснювати кислотний характер оксидів та гідратів оксидів неметалічних елементів.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:

  1.  Сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном: склад, фізичні властивості.
  2.  Хімічні властивості амоніаку.
  3.  Оксиди неметалічних елементів, їх кислотний характер.

Методичні рекомендації

Тема вивчається перед проведенням лабораторної роботи №1 «Добування амоніаку. Вивчення його властивостей. Солі амонію», тому важливо розглянути склад, способи одержання сполук неметалів з Гідрогеном, а саме амоніаку, звернути увагу на його фізичні властивості (безбарвний газ із різким запахом, в два рази легший за повітря: ρ(NH3)= 17 г/моль, а ρ (повітря)= 29 г/моль).

Особливо акцентується увага на тому, фізичні та хімічні властивості амоніаку визначаються будовою його молекули. Амоніак має основні властивості, а гідроген хлорид кислотні. Отже, сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном, що мають у водних розчинах кислотні властивості, реагують із лугами. Сполуки неметалічних елементів із Гідрогеном, які мають у водних розчинах основні властивості реагують з кислотами.

Зазначається, що з Оксигеном неметалічні елементи утворюють кислотні оксиди. В одних оксидах вони проявляють максимальний ступінь окиснення, що дорівнює номеру групи (наприклад, SO3, N2O5), а в інших – більш низьку (наприклад, SO2, N2O3).

Звертається увага на зміну кислотних властивостей в групах та періодах: в групах зверху вниз кислотні властивості вищих оксидів поступово слабшають, а в періодах зліва направо кислотні властивості неметалічних елементів з Оксигеном зростають, про це можна судити за властивостями кислот, що відповідають цим оксидам.

Завдання для самостійної роботи:

1. Законспектуйте, користуючись підручником, загальну характеристику неметалічних елементів з Гідрогеном. Виведіть загальні формули водневих сполук неметалів за групами.

2. Запишіть формули сполук із Гідрогеном неметалічних елементів VII А групи. Поясніть, як змінюються кислотні властивості цих сполук із збільшенням порядкового номера елемента?

3. Визначте, окисником чи відновником є Сульфур у таких реакціях:

А) Н2 + S = Н2S

Б) 2SO2 + O2→2SO3

Складіть електронний баланс.

  1.  Напишіть рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості нітроген (V) оксиду (реакція з основами, водою, основними оксидами)

Питання для самоконтролю:

  1.  Як потрібно тримати пробірку для збирання амоніаку – вгору чи вниз дном?
  2.  Які властивості характерні для амоніаку? Чому?
  3.  Де на практиці використовують солі амонію?
  4.  Який тип хімічного зв’язку характерний для сполук неметалічних елементів із Гідрогеном? Чому?
  5.  Які закономірності спостерігаються у зміні властивостей летких сполук із Гідрогеном у періодах та групах?
  6.  Чому досліди із концентрованою хлоридною кислотою необхідно проводити у витяжній шафі?
  7.  З якими хімічними речовинами можуть реагувати кислотні оксиди?
  8.  Яка біологічна роль карбон (IV) оксиду?
  9.  Що таке «парниковий ефект»? Які сполуки сприяють виникненню цього явища?
  10.  Чи мають негативний вплив на довкілля кислотні оксиди? Свою думку обґрунтуйте.

Тестові завдання для самоперевірки:

  1.  У сполуках з Гідрогеном Нітроген проявляє ступінь окиснення:

А) +3;   Б) +5;   В) -3;   Г) -5.

2. Укажіть формулу амоніаку:

А) N2H4;  Б) NO;  В) NH3;  Г) HNO2.

3. Укажіть рядок, що містить формулу кислотних оксидів:

А) Na2O, SO2, N2O3;                               Б) CO2, SO3, P2O5;

B) CaO, N2O5, Al2O3;                              Г) ZnO, CO, SO2.

4. Укажіть пропущений термін: У водному розчині амоніаку фенолфталеїн набуває ……забарвлення:

А) синього;                                    Б) червоного;  

В) малинового;                           Г) жовтого.

5. Молярна маса сульфур (VI) оксиду складає:

А) 20 г/моль;  Б) 40 г/моль;  В) 60 г/моль;  Г) 80 г/моль.

6. Тип хімічного зв’язку в молекулі амоніаку:

А) йонний;

Б) ковалентний неполярний;

В) ковалентний полярний.

7. Укажіть речовини, необхідні для отримання амоніаку:

А) HNO3 i Cu;                                            Б) NH4Cl і H2SO4;

В) N2 i H2;                                                   Г) NH4NO3 і Al.

8. Сполуки металічних елементів із Гідрогеном називають:

А) нітратами;                                             Б) гідридами;

В) нітридами;                                             Г) гідратами.

9. Укажіть молярну масу фосфор (V) оксиду:

А) 14,2 г/моль;  Б) 71 г/моль;  В) 142 г/моль;  Г) 284 г/моль.

10. При взаємодії з основами сульфур (VI) оксид вступає в реакцію:

А) заміщення;                                             Б) сполучення;         

В) обміну;                                                   Г) розкладу.

Література:

  1.  Павленко Л.А. Неорганічна хімія. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ – Кіровоград, ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства», 2009 р., С.7-8, 26, 39-41.
  2.  Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий центр « Академія», 2010. – С.24-27, 29-30, 36-42, 55-61.
  3.  Буринська Н.М. Хімія, 10 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Либідь, 2007 р. – С.55-62.

ТЕМА №2 «ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НЕМЕТАЛІВ ТА ЇХ СПОЛУК»

Мета – вивчити використання неметалічних елементів і їх сполук у житті людини; розглянути колообіг неметалічних елементів у природі, ознайомитись із найважливішими будівельними матеріалами, які виробляє силікатна промисловість; розвивати вміння самостійно здобувати знання.

Ключові слова та поняття: застосування неметалів, колообіг неметалів, будівельні матеріали, бетон, скло, цемент.

Студент повинен знати: основні природні сполуки неметалічних елементів, практичне значення неметалів, основні будівельні матеріали силікатної промисловості, колообіг Сульфуру, Карбону і Нітрогену у природі.

Студент повинен вміти: пояснювати колообіг Карбону, Нітрогену, Сульфуру; біологічне значення цих елементів; обґрунтовувати застосування неметалів, наводити приклади будівельних матеріалів.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:

  1.  Практичне значення неметалів та їх сполук.
  2.  Колообіг неметалів.
  3.  Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання.

Методичні рекомендації

Наприкінці вивчення розділу 2 «Неметалічні елементи та їх сполуки» важливо знати не лише загальну характеристику неметалів, способи їх одержання, фізичні та хімічні властивості, а й практичне значення неметалів та їх сполук у житті людини. Звертається більше уваги на практичне значення сполук Сульфуру, Силіцію та інших неметалів. 

Сульфатна кислота є важливим продуктом хімічної промисловості. Вона у великих кількостях застосовується у виробництві мінеральних добрив, волокон, пластмас, барвників, вибухових речовин, у металургії в процесі добування міді, нікелю, урану та інших металів. Використовується також як осушувач газів.

Серед сульфатів велике практичне значення мають мідний і залізний купороси. Вони використовуються в сільському господарстві для боротьби із шкідниками рослин, у виробництві фарб, для просочення деревини як антисептичний засіб. Сульфатну кислоту використовують в акумуляторах.

Зазначається, що силікатну промисловість складають виробництва різних будівельних матеріалів, скла, кераміки з природних силікатів. Основними будівельними матеріалами є цемент, бетон, шлакобетон, залізобетон.

Акцентується увага на тому, що знання хімії неметалів важливе для розуміння природних геохімічних циклів хімічних елементів Нітрогену, Фосфору, Карбону, Оксигену й усвідомлення причин їх порушення внаслідок діяльності людини. Необхідно пам'ятати, що коли природні цикли стають не оберненими, то виникає загроза всьому живому на Землі, бо перелічені елементи є органогенними.

Завдання для самостійної роботи:

1. Використовуючи основну та додаткову літературу, заповніть таблицю «Практичне значення неметалів»:

Назва сполуки неметалів

Формула сполуки неметалів

Практичне застосування

2. Замалюйте у зошитах на вибір одну із схем «Колообіг Карбону», «Колообіг Сульфуру», «Колообіг Нітрогену».

3. Напишіть формулу віконного скла та визначте масову частку Оксигену у ньому.

Питання для самоконтролю:

  1.  В чому полягає практичне значення неметалів та їх сполук?
  2.  Які природні речовини використовують для виробництва скла, фарфору, фаянсу?
  3.  Чому для хімічних дослідів використовують, як правило, посуд зі скла, а не з прозорої пластмаси?
  4.  Які є види скла?
  5.  Які є основні будівельні матеріали?
  6.  Що таке бетон?
  7.  Як Ви розумієте термін «колообіг»?
  8.  Яка різниця між коло обігом речовини і коло обігом елемента?
  9.  Чи пов’язані колообіг елементів один з одним? Відповідь аргументуйте.
  10.  Які заходи для охорони довкілля від забруднення продуктами та відходами хімічних виробництв Ви би застосовували?

Тестові завдання для самоперевірки:

  1.  Основним елементом, який входить до складу скла, кераміки, цементу є:

А) S;                                                    Б) Si;

В) O;                                                           Г) Li.

2. Формулою питної соди є:

А) NаHCO3;   Б) КHCO3;   В) Nа2CO3;

3. Купороси – це:

А) середні солі сульфатної кислоти;

Б) солі сульфатної кислоти, пов’язані з певною кількістю молекул води;

В) кислі солі сульфатної кислоти.

4. Хімічний елемент, який утворює алотропну модифікацію після грозового дощу:

А) Р;                                                             Б) О;

В) S;                                                             Г) С.

5. Одна із галузей застосування вуглецю – добування Кальцій карбіду. Де використовується ця речовина:

А) виробництво цукру;                            Б) виробництво гуми;

В) виробництво паперу;                           Г) виробництво ацетилену.

6. Взаємодією соди, вапняку та піску можна добути:

А) скло;                                                      Б) бетон;

В) цемент;                                                   Г) цеглу.

7. У вигляді яких солей переважно зустрічається Карбон у «Царстві мінералів»?

А) фосфатів;                                               Б) сульфатів;  

В) карбонатів;                                            Г) хлоридів.

8. Серед формул найважливіших природних сполук Сульфуру вкажіть формулу гіпсу:

А) CaSO4;   Б) CaSO4∙2H2O;   В) ВaSO4.

9. Біоелемент, атоми якого входять до складу молекул амінокислот, білків, фіксується бактеріями:

А) С;                                                           Б) О;

В) К;                                                             Г) Р.

10. Які з природних сполук є сировиною для виробництва цементу?

А) глина;                                                    Б) білий пісок;

В) вапняк;                                                   Г) польовий шпат.

Література:

  1.  Павленко Л.А. Неорганічна хімія. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ – Кіровоград, ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства», 2009 р., С.32, 39-42, 53-54, 56.
  2.  Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий центр « Академія», 2010. – С.100-109.
  3.  Буринська Н.М. Хімія, 10 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Либідь, 2007 р. – С.76-78, 99-106.

ТЕМА №3 «МЕТАЛИ І СПЛАВИ В СУЧАСНІЙ ТЕХНІЦІ»

Мета – розкрити роль металів і сплавів у сучасній техніці, у розвитку науково-технічного прогресу; ознайомитися із галузями застосування алюмінію, заліза і їхніх сплавів;ознайомити студентів із розвитком металургійних виробництв в Україні;акцентувати увагу на проблемі охорони навколишнього середовища, розглянути заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища від забруднення промисловими відходами.

Ключові слова та поняття: метали, сплави, металургійне виробництво, алюміній, залізо, охорона довкілля.

Студент повинен знати: основні металічні руди; застосування металів і сплавів, причини забруднення навколишнього середовища; заходи спрямовані на охорону навколишнього середовища від забруднення промисловими відходами.

Студент повинен вміти: наводити приклади металічних руд, сплавів алюмінію та заліза; оцінювати практичне значення металів і сплавів та металургії, обґрунтовувати необхідність охорони середовища у металургійному виробництві.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:

  1.  Застосування алюмінію, заліза та їх сплавів.
  2.  Розвиток металургійних виробництв в Україні.
  3.  Охорона навколишнього середовища під час виробництва і використання металів.

Методичні рекомендації

Дана тема є досить актуальною тому, що металічні сплави мають надзвичайно велике значення, адже в техніці застосовують зазвичай не чисті метали, а сплави. Сучасна техніка вимагає сплави з найрізноманітнішими властивостями: надтверді та м'які, тугоплавкі та легкоплавкі, стійкі до дії різних газів, кислот, лугів, антифрикційні сплави тощо. Тепер відомо вже кілька тисяч різних сплавів з різноманітними властивостями. Серед них найпоширеніші сплави на основі заліза й алюмінію.

Акцентується увага на тому, що залізо – один із найвикористовуваніших металів, на нього припадає 95% світового металургійного виробництва. Залізо є основним компонентом сталей та чавунів – найважливіших конструкційних матеріалів.

Необхідно зазначити, що алюміній за вмістом у земній корі (≈8%) є одним із найпоширеніших металів. Важливо встановити причино-наслідкові зв’язки між властивостями алюмінію та його застосуванням. Так, сукупність властивостей алюмінію (високі міцні характеристики, висока тепло- та електропровідність, технологічність, висока корозійна стійкість) дозволяє віднести цей метал до числа найважливіших технічних металів. Зазначається, що алюмінієві сплави є основними конструкційними матеріалами в літакобудуванні.

При вивченні даної теми важливо розкрити і негативні сторони НТП, а тому слід розкрити причини забруднення навколишнього середовища металами, ознайомитися з основними напрямками попередження забруднення навколишнього середовища металами.

Одним із найбільш масштабних і значних джерел забруднення навколишнього середовища є викиди металургійних підприємств, які шкідливо впливають на людей, тварин, рослини, грунт, знижують прозорість атмосфери, підвищують вологість повітря, спричиняють корозію металічних виробів.

Акцентується увага на найбільш забруднених містах України, в яких добре розвинута металургійна галузь – Макіївка, Маріуполь, Комунарськ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя та ін..

Студенти повинні усвідомити, що проблема охорони довкілля з кожним роком стає все гострішою, виникає необхідність застосування заходів, які знижують забруднення навколишнього середовища.

Завдання для самостійної роботи:

  1.  Заповнити таблицю про застосування металів та їхніх сплавів:

Сплав

Склад

Властивості

Галузь застосування

Дюралюміній

Латунь

Магналін

Ніхром

Силумін

Свинець акумуляторний

Припій звичайний

Сталь нержавіюча

Чавун

  1.  Розв’язати задачу: Один зі сплаві алюмінію містить: Al (95%), Cu (4%), Mn (1%). Обчисліть маси цих трьох металів, які знадобляться для виготовлення 500 кг такого сплаву.
  2.  У вигляді тез запропонувати можливі способи зниження забруднення навколишнього середовища.

Питання для самоконтролю:

  1.  Чи застосовуються чисті метали в техніці?
  2.  Що таке металургія?
  3.  Що виробляють підприємства чорної металургії?
  4.  Що виробляють підприємства кольорової металургії?
  5.  Що таке сплави? Види сплавів.
  6.  Поясніть, чому властивості сплавів відрізняються від властивостей металів, які їх утворюють. Наведіть приклади таких відмінностей.
  7.  Які сплави заліза та алюмінію Ви знаєте?
  8.  Перелічіть джерела забруднення навколишнього середовища.
  9.  Які екологічні наслідки забруднення навколишнього середовища Ви можете перелічити?
  10.  Які заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища від забруднення промисловими відходами?

Тестові завдання для самоперевірки:

  1.  Чавун – це:

А) сплав вуглецю та заліза;

Б) залізе, виплавлене в мартенівській печі;

В) чисте залізе, без домішок інших елементів.

2. Укажіть компоненти сплаву силуміну:

А) алюміній та магній;                          Б) магній та ванадій;

В) мідь та магній;                                  Г) алюміній та кремній.

3. Укажіть метали, які входять до складу сплаву мельхіору:

А) мідь та олово;                                  Б) мідь та цинк;

В) мідь та нікель;                                  Г) залізо та вуглець.

4. Масова частка Карбону в чавуні:

А) 7%;                                                    Б) 6,5%;

В) 1,7-5%;                                              Г) 0,2-1,7%.

5. Укажіть головні компоненти латуні:

А) мідь та цинк;                                      Б) мідь та олово;

В) олово та цинк;                                    Г) алюміній та кремній.

6. Основним конструкційним матеріалом в літакобудуванні є:

А) Al;                                                      Б) Fe;

В) Si;                                                       Г) Mn.

7. Основним чинником забруднення атмосфери є:

А) автомобільний транспорт;

Б) виверження вулканів;

В) викиди теплових електростанцій.

8. Сплавом заліза та вуглецю є:

А) чавун;                                                  Б) латунь;

В) бронза;                                                Г) гематит.

9. Укажіть формулу цинкової обманки:

А) ZnO;                                                     Б) ZnSO4;

В) ZnS;                                                      Г) ZnSO3.

10. Укажіть формулу залізного колчедану:

А) CuFeS2;                                                Б) FeS2;

В) FeS;                                                      Г) Fe2S3.

Література:

  1.  Астахов А.И., Касьяненко А.И. Химия. – 5-е узд. Перераб. – К.: В. шк., 1988. – С. 140-141; 159-160; 163-173.
  2.  Павленко Л.А. Неорганічна хімія. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ – Кіровоград, ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства», 2009 р., С.62-63.
  3.  Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий центр « Академія», 2010. – С.178-188.

ТЕМА №4 «ПРИРОДНІ ДЖЕРЕЛА ВУГЛЕВОДНІВ. НАФТА, ГАЗ ТА

ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ»

Мета – ознайомити студентів з основними джерелами вуглеводнів, показати важливість використання їх як палива, порівняти склад і використання природного і супутніх нафтових газів; з’ясувати склад і особливості нафти; розглянути основні процеси видобутку з нафти вуглеводнів, необхідних у сільському господарстві, висвітлити широку сферу використання нафтопродуктів.

Ключові слова та поняття: природні джерела вуглеводнів, газ, нафта, перегонка, детонаційне число, бензин.

Студент повинен знати: основні природні джерела вуглеводнів, склад та використання природнього та супутнього нафтових газів; склад та властивості нафти.

Студент повинен вміти: описувати склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля, процес та продукти перегонки нафти і переробки кам’яного вугілля, характеризувати детонаційну стійкість бензину; сутність процесів переробки нафти; обґрунтовує значення продуктів природної сировини в суспільному господарстві.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:

  1.  Природні джерела вуглеводнів. Природний газ та супутні нафтові гази.
  2.  Склад і властивості нафти.
  3.  Застосування нафтопродуктів.

Методичні рекомендації

Дана тема є досить актуальною тому, розвиток технічної цивілізації на Землі у ХХ ст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем.

На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. Зазначається, що природні газ, нафта і кам’яне вугілля – основні джерела вуглеводнів. При їх переробці одержують практично всі органічні сполуки, які використовують в різних галузях народного господарства, причому обсяги видобутку їх зростають з кожним роком, але ще швидше зростає потреба в них.

Акцентується увага на тому, що якщо раніше основна частина природніх вуглеводнів використовувалась тільки як паливо, то зараз акценти зміщаються у бік переробки їх з метою одержання органічних речовин: синтетичних волокон, штучного хутра, барвників, розчинників, різних видів палива, мастил і т.д.

Необхідно зазначити, що у природному газі містяться вуглеводні з невеликою відносною молекулярною масою. Він має приблизний склад (за об’ємом): 80-90% метану, 2-3% етану, пропану,бутану і невеликій вміст домішок. У супутніх газах міститься менше метану, але більше вищих вуглеводнів.

При вивченні даної теми важливо підкреслити, що раніше супутні гази не находили застосування, а сьогодні їх прагнуть уловлювати і використовувати як паливо або цінну хімічну сировину.

Наголошується увага на тому, що Україна має значні потреби в нафті та нафтопродуктах, адже нафта – найважливіше джерело рідкого палива, мастил, сировина для синтетичних матеріалів тощо.

За складом нафта – складна суміш вуглеводнів різної молекулярної маси, головним чином рідких (в них розчинені тверді і газоподібні вуглеводні). Залежно від вмісту вуглеводнів в нафтовій фракції розрізняють основні види нафти (метанова, нафтенова, змішана нафта).

Зазначається, що сира нафта звичайно не застосовується. Для одержання з нафти технічно цінних продуктів її піддають переробці. У процесі перегонки нафти одержують світлі нафтопродукти: бензин, лігроїн, гас, газойль – солярове масло, а в залишку – мазут.

Студенти повинні запам’ятати, що засмічення паливної системи автомобіля та навіть його поломка може спричинити автовласникам неякісне пальне. Важливою характеристикою пального (бензину, гасу) для двигунів внутрішнього згоряння є його октанове число. Детонація пального в моторах пояснюється нерівномірністю процесу його згоряння і залежить від якості бензину. Бензини, одержані перегонкою нафти мають октанові числа від 30 до 45.

Завдання для самостійної роботи:

  1.  Заповнити таблицю «Продукти перегонки нафти»:

Нафтова фракція

Кількість атомів Карбону в молекулах

Температура кипіння, °С

Галузь застосування

Гази

Бензин

Гас

Газойль

мазут

  1.  Законспектувати що таке октанове число, які є октанові числа.
  2.  Розгляньте термохімічне рівняння згоряння метану:

СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О + 803 кДж.

Яка кількість теплоти (кДж) виділиться при згорянні 3 молів метану?

Питання для самоконтролю:

  1.  Перелічіть джерела природних вуглеводнів?
  2.  Чи відрізняються природний та супутні гази?
  3.  Чому нафту називають «чорним золотом»?
  4.  Які види нафти Ви знаєте? Чим вони відрізняються?
  5.  Чи можна використовувати не перероблену, сиру нафту?
  6.  Які продукти одержують при переробці нафти?
  7.  Назвіть дві основні галузі застосування нафти.
  8.  Що таке октанове число?
  9.  Які вуглеводні мають найбільше та найменше октанові числа?
  10.  Як Ви вважаєте, чи різняться за властивостями сорти пального, що використовуються у країнах екватора і далекої півночі? Чому?

Тестові завдання для самоперевірки:

  1.  Нафта – це:

А) суміш твердих вуглеводнів;

Б) складна суміш вуглеводнів різної молекулярної маси, головним чином рідких;

В) водний розчин органічних речовин.

2. Укажіть природні джерела вуглеводнів:

А) алюміній та магній;                          Б) магній та ванадій;

В) мідь та магній;                                  Г) алюміній та кремній.

3. Вміст вуглеводню в природних газах при зростанні його молекулярної маси:

А) збільшується;                                  

Б) зменшується;

В) спочатку збільшується, а потім зменшується;

Г) не змінюється.

4. Продуктами перегонки нафти є:

А) бензин;                                                Б) ацетилен;

В) гас;                                                      Г) мазут.

5. Укажіть головні властивості нафти:

А) легше води;                                      Б) нерозчинна у воді;

В) важче води;                                      Г) не має запаху.

6. Чи застосовується сира нафта:

А) так;                           Б) ні;                           В) іноді.

7. У складі нафти переважають:

А) насичені вуглеводні;

Б) ненасичені вуглеводні;

В) ароматичні вуглеводні.

8. У складі природного газу переважають вуглеводні:

А) насичені      Б) ненасичені              В) ароматичні.

9. Вид нафти, який складається з нерозгалужених алканів:

А) метанова;

Б) нафтенова;

В) змішана.

10. Бензини, одержані перегонкою нафти, мають октанові числа:

А) від 30 до 45;

Б) від 45 до 82;

В) від 40 до 50;

Г) від 60 до 95.

Література:

  1.  Агамова Р.І. Хімія. Робочий зошит учня / Під ред.. Л.І. Титаренко. – К.: Абрис, 1998. – С. 143 – 147.
  2.  Астахов А.И., Касьяненко А.И. Химия. – 5-е узд. Перераб. – К.: В. шк., 1988. – С. 140-141; 159-160; 163-173.
  3.  Буринська Н.М. Хімія, 10 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Либідь, 2007 р. – С 155-168.

ТЕМА №5 «ЗНАЧЕННЯ ХІМІЇ ЯК НАУКИ І ЇЇ РОЛЬ У ВИРІШЕННІ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА»

Мета – ознайомити студентів із роллю хімії у розв’язанні енергетичної проблеми, створенні нових матеріалів, значенням хімії у побуті; перспективними напрямками розвитку хімічної науки; розглянути поняття «нанотехнологій» та їх роль у суспільстві; дослідити вплив хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини, на підставі отриманих хімічних знань, знань з інших природничих наук пояснити місце хімії серед наук про природу; значенням хімії для розуміння наукової картини світу.

Ключові слова та поняття: хімія, нанотехнології, екологічні проблеми, енергетичні проблеми, продовольчі проблеми, біотехнології.

Студент повинен знати: значення хімії як науки, її роль у вирішенні глобальних проблем людства, значення органічних речовин для розв’язування сировинної проблеми людства; значення рівнів організації органічних речовин у живій природі.

Студент повинен вміти: висловлювати судження про значення органічних сполук як основи сучасних матеріалів, лікарських препаратів, харчових продуктів, побутових хімікатів; обґрунтовувати біологічну роль органічних сполук; значення органічної хімії у створенні нових матеріалів, охороні здоров’я, побуті; оцінювати вплив продуктів побутової хімії на навколишнє середовище.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:

  1.  Роль хімії в житті суспільства.
  2.  Розвиток хімічних технологій.
  3.  Місце хімії серед наук про природу.

Методичні рекомендації

Важливо підкреслити, що місце хімії серед наук про природу зумовлене предметом її вивчення й тісними зв'язками з іншими науками. Забезпечуючи їх речовинами, матеріалами та сучасними технологіями, хімія водночас використовує здобутки математики, фізики, біології, екології для власного подальшого розвитку. Тож хімія є центральною, фундаментальною наукою (мал. 1).

Проте жодну природничу науку - фізику, хімію, біологію, геологію тощо наразі не можна назвати лідером.

Мал. 1 Місце хімії серед наук про природу.

Система наукових знань про природу й система методів кожної з наук перебувають у процесі безперервного взаємозбагачення. Особливо яскраво це виявляється в наш час.

Дедалі більше стираються межі між хімією й іншими природничими науками. На межі досліджень фізичних і хімічних явищ виникли фізична хімія та хімічна фізика. Біохімія - біологічна хімія - вивчає хімічний склад і структуру сполук, які містяться в живих організмах. Вона досліджує шляхи й способи регуляції перетворень речовин, енергетику процесів, які відбуваються в клітині й в організмі. Геохімія - наука про поширеність і міграцію хімічних елементів на Землі. Межі між хімією й суміжними науками ніколи не були чіткими, адже природа, яку вони вивчають, єдина у своєму розмаїтті.

Актуальність та необхідність вивчення даної теми полягає в тому, що хімія відіграє провідну роль у розв'язанні найважливіших проблем сучасності, а саме: збереження систем підтримки життя на планеті, забезпечення людства чистою водою, продовольством і енергією, зм'якшення наслідків кліматичних змін.

Розвиток хімічної технології й хімічного виробництва завжди ґрунтувався на соціальному замовленні. Для минулого століття характерний прямий зв'язок хімічної науки й промисловості та випередження хімічною наукою запитів практики.

Необхідно зазначити, що в Україні існує потужний комплекс хімічних виробництв. Хімічна індустрія постачає промисловості й сільському господарству різні матеріали та сировину. Це паливо, мастила, хімічні волокна, пластмаси, синтетичні каучуки, мінеральні добрива, мийні засоби, парфуми, фармацевтичні препарати, луги, кислоти, розчинники, вибухові речовини тощо.

У сучасному техногенному суспільстві неможливо обійтися без продукції хімічної промисловості, як неможливо собі уявити без неї ані сьогодення, ані майбуття. Усе залежить від того, як саме використовувати здобутки хімічної науки й технологій.

Наукові хімічні центри чекають на молодих, незаангажованих, допитливих, цілеспрямованих і наполегливих дослідників.

Акцентується увага на тому, слова великого російського вченого-природодослідника М. В. Ломоносова (1711—1765), висловлені майже 250 років тому, і сьогодні не втратили свого значення. Навпаки, вони звучать з особливою силою, оскільки у наш час роль хімії в житті суспільства постійно зростає: «широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не подивимось, куди не оглянемось, скрізь обертаються перед очима нашими успіхи ЇЇ старанності».

Зазначається, що окрім застосування речовин і матеріалів, у різних галузях промисловості використовуються хімічні методи, наприклад каталіз, захист металів від корозії, обробка деталей хімічним способом тощо.

Проникнення хімічних методів, нових речовин і нових матеріалів у основні галузі промислового виробництва, сферу побуту, охорону здоров'я дедалі більшою мірою забезпечує їх прогрес. Саме тому й відбувається хімізація практично всіх сфер людської діяльності. Вона є об'єктивною закономірністю розвитку виробничих сил суспільства.

Підкреслюється, що водночас розвиток сучасного хімічного виробництва немислимий без монтажу установок, без електроніки, вимірювальної, керівної, регулювальної техніки, наукового приладобудування, без розвитку сировинної бази та енергетичного господарства.

Хімія робить суттєвий внесок у створення різноманітних матеріалів: металічних і неметалічних. Серед металічних матеріалів найчастіше використовуються сплави на основі заліза — чавун і сталь, на основі міді — латунь і бронза, на основі алюмінію, магнію, нікелю, ніобію, титану, танталу, цирконію та інших металів 3 металічних сплавів виготовляються теплообмінники, ємності, мішалки, трубопроводи, контактні апарати, колони та інші апарати. Для поліпшення якості металічних матеріалів використовують порошкову металургію.

Зазначається, що сучасна наука вважає її дуже перспективною застосування мікроорганізмів. Нова галузь - біометалургія - виходить з закономірності біохімічних процесів. Метод використання мікроорганізмів які вже застосовується у Росії, США, Канаді, Австралії на відновлення срібла, міді, нікелю, свинцю, урану і цинку.

Важливо розглянути поняття «нанотехнології» - це технології, що оперують величинами порядку нанометра. Нанотехнології з’явилися завдяки поєднанню новітніх досягнень біології, фізики, хімії і дають змогу працювати на атомному та молекулярному рівнях (мал. 2).

Нанотехнології

ЕНЕРГЕТИКА

ЕЛЕКТРОНІКА

ОПТИКА

МЕДИЦИНА

БІОТЕХНОЛОГЯ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

АВІАЦІЯ ТА

КОСМОНАВТИКА

ЕКОЛОГІЯ

Мал. 2 Застосування нанотехнологій

Завдання для самостійної роботи:

  1.  Заповнити таблицю «Роль хімії в житті суспільства»:

Роль хімії в житті суспільства

Хімія і енергетика

Хімія та нові матеріали

Хімія та побут

Нанотехнології

Перспективи

Проблеми

Перспективи

Проблеми

Перспективи

Проблеми

Перспективи

Проблеми

  1.  Підготуйте презентацію «Хімія: користь і шкода».
  2.  Уявіть себе учасником телевізійного проекту «Хімік століття». Вам доручено представляти одного з видатних науковців. Оберіть з-поміж зарубіжних і вітчизняних хіміків того, хто, на вашу думку, заслуговує на це звання. Сформулюйте три найвагоміші аргументи на підтвердження своєї позиції.

Питання для самоконтролю:

  1.  Яке місце хімія посідає серед наук про природу?
  2.  Що таке композити?
  3.  Одна з проблем, яка стоїть перед сучасною наукою, - передача енергії з мінімальними затратами на великі відстані. Який матеріал, на Вашу думку, міг би допомогти у вирішенні цієї проблеми?
  4.  Які види альтернативної енергії Ви знаєте?
  5.  Чому у XXI ст. почали стрімко розвиватися біо- і нанотехнології?
  6.  Які перспективи нанотехнологій?
  7.  Як хімія вирішує екологічні питання?
  8.  У чому суть сировинної проблеми? Мотивуйте її виникнення.
  9.  Яке значення хімії у вирішенні сировинної проблеми?
  10.  Чи можливо в сучасному світі обходитися без продуктів хімічної промисловості?

Тестові завдання для самоперевірки:

1. Серед наук про природу хімія посідає місце:

А) між біологією і фізикою;

Б) між фізикою і біологією;

В) перед фізикою;

Г) після біології.

2. Новими перспективними матеріалами є:

А) борозни;                                        Б) каучук;

В) латуні;                                            Г) кермети.

3. Кермети – це:

А) пластичні маси;                             Б) органічні полімери;

В) газонаповнені матеріали;              Г) композиційні матеріали.

4. Тільки з металічних матеріалів складаються ряди:

А) цемент, пісок, граніт;                     Б) чавун, сталь, бронза;

В) мідь, каучук, пластмаса;                Г) латунь, дюраль, цинк.

5. Основні причини виникнення сировинної проблеми полягають в тім, що:

А) промисловість бурхливо розвивається;

Б) корисні копалини;

В) сировинні джерела швидко виснажуються;

Г) існує невідповідність між записами і споживанням сировини.

6. До рядів традиційних невідновних джерел енергії належать:

А) сонячна, радіаційна, нафта, торф;

Б) сланці, водень, нафта;

В) торф, вугілля, вітер;

Г) вугілля, нафта, природні газ.

7. Розв’язання проблеми раціонального використання прісної води полягає в:

А) очищені забруднених водойм;

Б) опрісненої морської води;

В) зменшенні витрачання прісної води;

Г) створенні замкнених технологічних схем.

8. Найголовніші забруднювачі довкілля – це:

А) теплоелектростанції;                            Б) транспорт;

В) металургійні виробництва;                  Г) хімічні виробництва.

9. Основні шляхи реалізації активної енергозберігаючої політики на хімічних виробництвах – це:

А) впровадження прогресивних енергозберігаючих технологічних схем;

Б) створення комбінованих енергетичних циклів;

В) широке використання вторинних енергоресурсів;

Г) зниження собівартості всіх видів палива.

10. Хімізація – це використання у виробництві та в побуті:

А) різноманітних речовин і матеріалів;

Б) хімічних процесів;

В) хімічного посуду;

Г) хімічних методів аналізу.

Екологічні задачі:

Задача № 1. Скільки пального використано автомобілем за один робочий день, якщо за цей час у повітря виділилося 16 кг Карбон (ІІ) оксиду («чадного газу»), а при згорянні пального масою 1 кг виділяється в повітря 800 г Карбон (ІІ) оксиду? Яку масу метаналю можна добути, якщо вловити чадний газ?

Задача № 2. Збільшення концентрації графітного пилу призводить до захворювання органів дихання. Концентрація графітного пилу до очищення становила 1771 мг/м3, а після очищення повітря – 41 мг/м3. Обчисліть ступінь очищення повітря від графітного пилу.

Задача № 3. В сільському господарстві для зменшення концентрації кальцієвої селітри в грунт вносять фосфат натрію. До розчину, що містить 9,84 г кальцій нітрату, добавили розчин, що містить 9,84 г натрію фосфату. Осад відфільтрували і висушили. Визначте масу кальцію фосфату, що утворився.

Задача № 4. При очищенні попутних газів виділяють азот, а потім його каталітично окислюють для добування нітратної кислоти. Визначте масу нітратної кислоти, яку можна добути з утвореного при окисленні Нітроген (IV) оксиду масою 9,2 г.

Задача № 5. При оприскуванні кукурудзи гербіцидом атразином у качанах масою 600 г виявлено 0,18 мг атразину. Чи можна використовувати качани в їжу, якщо ГДК атразину в качанах становить 0,25 мг/кг?

Література:

  1.  Астахов А.И., Касьяненко А.И. Химия. – 5-е узд. Перераб. – К.: В. шк., 1988. – С. 274 -279.
  2.  Басов В.П., Радіонов В.М., Юрченко О.Г. Хімія: Навчальний посібник для самопідготовки до іспитів: К.: Каравела, Львів: Новий Світ -2000, 2002, - С. 254 – 258.
  3.  Буринська Н.М. Хімія, 11 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Перун, 2001 р. – С. 70 -91.
  4.  Сорока Л.В. Хімія. Екологічні задачі. – Тернопіль: Мандрівець, 2003. – С.4 – 23.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «ХІМІЯ»

  1.  Загальна характеристика неметалічних елементів.
  2.  Неметали як прості речовини.
  3.  Явище алотропії, алотропні видозміни Карбону, Сульфуру та Фосфору.
  4.  Значення озонового шару для життя організмів на землі.
  5.  Поширення неметалічних елементів у природі,
  6.  Застосування неметалів.
  7.  Поняття про адсорбцію.
  8.  Основні фізичні властивості неметалів.
  9.  Основні хімічні властивості неметалів.
  10.  Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном.
  11.  Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії амоніаку.
  12.  Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії гідроген хлориду.
  13.  Взаємодія амоніаку та хлороводню з водою.
  14.  Солі амонію.
  15.  Якісна реакція на йони амонію та хлорид-іону.
  16.  Кислотний характер оксидів  неметалічних елементів.
  17.  Сульфатна кислота і сульфати.
  18.  Якісна реакція на сульфат-іон.
  19.  Застосування сульфатної кислоти і сульфатів.
  20.  Нітратна кислота і нітрати.
  21.  Поняття про ортофосфатну кислоту.
  22.  Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмісних та нітрогеновмісних речовин.
  23.  Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах.
  24.  Загальні відомості про мінеральні добрива.
  25.  Раціональне використання добрив та проблеми охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.
  26.  Роль хімії в розв’язанні продовольчої проблеми.
  27.  Карбонатна кислота.
  28.  Солі карбонатної кислоти, їх поширення в природі, застосування.
  29.  Принцип дії вогнегасника.
  30.  Якісна реакція на карбонат-іон.
  31.  Силікати природні та штучні.
  32.  Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання.
  33.  Колообіг неметалів.
  34.  Практичне значення неметалів та їх сполук.
  35.  Загальна характеристика металічних елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів.
  36.  Метали як прості речовини.
  37.  Металічний зв’язок, металічні кристалічні ґратки.
  38.  Загальні фізичні властивості металів.
  39.  Поширеність металічних елементів та їхніх сполук у природі.
  40.  Загальні хімічні властивості металів.
  41.  Поняття про корозію.
  42.  Лужні елементи.
  43.  лужноземельні елементи та Магній.
  44.  Фізичні властивості простих речовин металів.
  45.  Хімічні властивості металів, основний характер їх оксидів та гідроксидів.
  46.  Біологічна роль лужних та лужноземельних елементів.
  47.  Поняття про твердість води (постійну, тимчасову) і методи її усунення
  48.  Алюміній як хімічний елемент і проста речовина.
  49.  Фізичні та хімічні властивості алюмінію.
  50.  Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп.
  51.  Фізичні та хiмічні властивості заліза.
  52.  Сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).
  53.  Металічні руди.
  54.  Метали і сплави в сучасній техніці.
  55.  Застосування алюмінію, заліза та їх сплавів.
  56.  Розвиток металургійних виробництв в Україні.
  57.  Органічні речовини в живій природі.
  58.  Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова.
  59.  Явище ізомерії.
  60.  Структурна ізомерія насичених вуглеводнів.
  61.  Номенклатура насичених вуглеводнів.
  62.  Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація.
  63.  Вуглеводні: алкани, алкени, властивості та застосування.
  64.  Вуглеводні: алкіни, алкадієни, властивості та застосування.
  65.  Арени: гомологічний ряд, властивості та застосування.
  66.  Природні джерела органічних речовин.
  67.  Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання.
  68.  Нафта. Склад, властивості нафти.
  69.  Продукти перегонки нафти, їх застосування.
  70.  Детонаційна стійкість бензину.
  71.  Кам’яне вугілля, продукти його переробки.
  72.  Основні види палива та їх значення в енергетиці країни.
  73.  Оксигеновмісні органічні сполуки: спирти, феноли.
  74.  Поняття про альдегіди.
  75.  Оксигеновмісні органічні сполуки: карбонові кислоти, естери, жири.
  76.  Поняття про вуглеводи.
  77.  Нітрогеновмісні сполуки: аміни, амінокислоти, білки.
  78.  Якісні реакції на органічні речовини: спирти, альдегіди, карбонові кислоти, вуглеводи.
  79.  Поняття про аміни як органічні основи.
  80.  Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки.
  81.  Рівні структурної організації органічних речовин.
  82.  Органічні речовини як основа сучасних матеріалів.
  83.  Пластмаси, синтетичні каучуки, гума.
  84.  Штучні й синтетичні волокна.
  85.  Жири, білки, вуглеводи, як компоненти їжі, їхня роль в організмі.
  86.  Роль вітамінів для організму людини.
  87.  Харчові добавки, Е-числа.
  88.  Лікарські препарати.
  89.  Поняття про синтетичні лікарські препарати (на прикладі аспірину).
  90.  Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління.
  91.  Побутові хімікати.
  92.  Мило, його склад, мийна дія.
  93.  Синтетичні миючі засоби.
  94.  Органічні розчинники, їх застосування.
  95.  Загальні правила поводження з побутовими хімікатами.
  96.  Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами.
  97.  Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин у побуті.
  98.  Розвиток біо- та нано- технологій.
  99.  Значення хімії для розв’язання продовольчої, сировинної проблем.
  100.  Значення хімії для розв’язання енергетичної, екологічної проблем.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Агамова Р.І. Хімія. Робочий зошит учня / Під ред.. Л.І. Титаренко. – К.: Абрис, 1998. – 159 с.
  2.  Астахов А.И., Касьяненко А.И. Химия. – 5-е узд. Перераб. – К.: В. шк., 1988. – 303 с.
  3.  Басов В.П., Радіонов В.М., Юрченко О.Г. Хімія: Навчальний посібник для самопідготовки до іспитів: К.: Каравела, Львів: Новий Світ -2000, 2002. – 280 с.
  4.  Буринська Н.М. Хімія, 10 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Либідь, 2007 р. – 352 с.
  5.  Буринська Н.М. Хімія, 11 кл.: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – К.: Перун, 2001 р. – 68 с.
  6.  Загнибіда Н.М. Метод проектів на уроках хімії. – Тернопіль-Харків: Ранок, 2011. – 128 с.
  7.  Павленко Л.А. Неорганічна хімія. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ – Кіровоград, ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства», 2009. – 67 с.
  8.  Павленко Л.А. Органічна хімія. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів ВНЗ – Кіровоград, ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства», 2009 р. – 120 с.
  9.  Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: Підручник для 11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий центр « Академія», 2011. – 352 с.
  10.  Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий центр « Академія», 2010. – 208 с.
  11.  Сорока Л.В. Хімія. Екологічні задачі. – Тернопіль: Мандрівець, 2003. – 79 с.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12210. ОПРЕДЕЛЕНИЕ МЕХАНИЧЕСКИХ НАПРЯЖЕНИЙ В ПРОЗРАЧНЫХ ТЕЛАХ МЕТОДОМ ФОТОУПРУГОСТИ 437 KB
  ОПРЕДЕЛЕНИЕ МЕХАНИЧЕСКИХ НАПРЯЖЕНИЙ В ПРОЗРАЧНЫХ ТЕЛАХ МЕТОДОМ ФОТОУПРУГОСТИ Методические указания по выполнению лабораторной работы № 94 по курсу Физика для студентов инженернотехнических специальностей Курск 2010 У...
12211. ФОТОУПРУГОСТЬ. ЧЕТВЕРТЬВОЛНОВАЯ И ПОЛУВОЛНОВАЯ ПЛАСТИНКИ 1.69 MB
  ФОТОУПРУГОСТЬ. Четвертьволновая и полуволновая пластинки Методические указания к выполнению лабораторной работы № 94а по оптике для студентов инженерно-технических специальностей Курск 2010 УДК 681.7.069.24 ...
12212. Расчет материальных затрат на изделия в стоимостном выражении по цехам 459.5 KB
  Часть 1. Постановка задачи 1. Постановка задачи 1.1. Наименование задачи: Расчет материальных затрат на изделия в стоимостном выражении по цехам. 1.2. Место решения задачи: Плановый отдел. 1.3. Цель решения задачи: Планирование расхода материалов. 1.4. Периодичность решен...
12213. Определение порядка реакции окисления йодид-ионов ионами трехвалентного железа 30.92 KB
  Лабораторная работа №2 Тема: определение порядка реакции окисления йодидионов ионами трехвалентного железа. Цель: определить частные и общий кинетический порядок реакции Fe3I→Fe2I Использованные формулы: 1 где: n1 – частный порядок реакции по ионам же
12214. Измерение электропроводности электролитов различной концентрации и определение температурного коэффициента электропроводности 230.5 KB
  Измерение электропроводности электролитов различной концентрации и определение температурного коэффициента электропроводности Цель работы: установить зависимость удельной и эквивалентной электропроводности электролита от концентрации и температуры. Определить т
12215. Определение константы скорости инверсии тростникового сахара (сахарозы) 185.5 KB
  Лабораторная работа: Определение константы скорости инверсии тростникового сахара сахарозы Цель работы: Ознакомиться с оптическим методом изучения кинетики реакции; определить порядок реакции по сахару и катализатору; определить средние константы скор
12216. Йодирование ацетона в кислой среде 33.62 KB
  Лабораторная работа №4 Йодирование ацетона в кислой среде. Цель работы: исследование кинетики реакции йодирования ацетона в кислой среде – определение порядка реакции константы скорости реакции. Кинетические эксперименты позволя
12217. Определение чисел переноса в растворе серной кислоты 103 KB
  Определение чисел переноса в растворе серной кислоты. Какие процессы протекают на инертных электродах при электролизе раствора H2SO4 Что называют числом переноса и от каких факторов оно зависит Число переноса ионного компонента ti число граммэкв
12218. Определение электропроводности растворов различных концентраций и температурной зависимости константы диссоциации слабого электролита 35.5 KB
  Лабораторная работа Определение электропроводности растворов различных концентраций и температурной зависимости константы диссоциации слабого электролита. Цель: Определить Кд уксусной кислоты и изучить зависимость от температуры. Суть метода: Определение элект...