44502

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Книга

Макроэкономика

Метою практикуму є оволодіння знаннями та навичками практичних розрахунків, що здійснюють державні органи управління в процесі обґрунтування заходів державного втручання в економіку та особисто в діяльність окремих підприємницьких структур.

Украинкский

2014-03-28

432.5 KB

23 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРАКТИКУМ

З  ДИСЦИПЛІНИ

“НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

для студентів 3 курсу всіх форм навчання

всіх спеціальностей

ОДЕСА  ОДЕУ  2010


Практикум з дисципліни «Національна економіка» для студентів 3 курсу  всіх форм навчання усіх спеціальностей/ Уклад. Л.М. Гейко, Н.В. Сментина. – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2010р. – 83с.

Укладачі: Л.М. Гейко, канд. екон. наук, доцент

                 Н.В. Сментина, канд. екон. наук

Рецензенти: В.П. Марущак, д-р. наук з держ. управління, професор

                    (зовнішній рецензент)

                    Н.В. Доброва, канд. екон. наук, доцент

                    В.О. Улибіна, канд. екон. наук, доцент

Коректор: А.О. Ковальова


Зміст

стор.

ПЕРЕДМОВА.....................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. ПРАКТИЧНІ  ЗАВДАННЯ ……………………….……………

5

Тема. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Завдання  1– 9…………………………………………………………

Тема. Інституціональні чинники розвитку національної економіки. Завдання  10 – 21…………………………………………………….

Тема. Програмування та прогнозування національної економіки. Завдання  22 – 32……………………………………………………..

Тема. Прогнозування та державне регулювання промислового    виробництва. Завдання  33 – 39 …...............................................

Тема. Прогнозування та державне регулювання сільськогосподарського виробництва. Завдання 40 - 43 …………………..

Тема. Прогнозування та державне регулювання транспорту. Завдання 44 – 53 ............................................................................

Тема. Прогнозування та державне регулювання інвестиційної діяльності. Завдання  54 – 57 ….....................................................

Тема. Прогнозування та державне регулювання трудових відносин. Завдання  58 – 62 ...….....................................................................

Тема. Прогнозування та державне регулювання соціального розвитку та рівня життя населення. Завдання 63 – 64 ...............................

РОЗДІЛ 2. ТЕСТИ ….……………………………………….……................

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА ………………………………………

5

13

24

38

45

49

57

62

66

69

83


ПЕРЕДМОВА

Підготовка фахівців з економічних спеціальностей потребує не тільки засвоєння теоретичного матеріалу, а й виконання різних розрахунків, обґрунтувань.

Майбутній фахівець-економіст повинен орієнтуватися в складних умовах ринкової економіки, володіти знаннями економіки бізнесу, аналізу кон’юнктури ринку, стратегії розвитку окремих галузей народного господарства, а також заходів державного регулювання економіки.

Метою практикуму є оволодіння знаннями та навичками практичних розрахунків, що здійснюють державні органи управління в процесі обґрунтування заходів державного втручання в економіку та особисто в діяльність окремих підприємницьких структур.

Практикум містить практичні завдання та тести, які розподілені за темами, що відповідають програмі курсу «Національна економіка».

Вихідні дані в практичних завданнях не пов’язані з економічною діяльністю будь-якої галузі чи підприємницької структури, але відображають загальні тенденції, що склалися в економіці. Наведені цифрові дані є умовними.

Розподілені за темами тести дозволять студентам здійснювати самоперевірку знань при підготовці до практичних занять та контрольних робіт.

Практикум може використовуватися не тільки для проведення практичних занять, але і для виконання індивідуальних завдань, проведення контрольних робіт, для самостійної роботи студентів.


РОЗДІЛ 1. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Тема. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні обсягу та темпів зростання валового національного продукту ( ВНП ) та чистого національного продукту ( ЧНП ) слід розуміти,  що

за своєю сутністю показник ВНП являє собою кінцеву вартість товарів та послуг, що створені в обох сферах національної економіки, незалежно від місця територіального розташування постачальників економічних ресурсів.

Показник ЧНП вимірює розмір доходу національних постачальників економічних ресурсів за надані ними землю, робочу силу, капітал та підприємницькі здібності.

Ключовою формулою для розрахунку обсягів ЧНП та ВНП є:

ЧНП¹ = ЧНП св¹ : d чнп св¹ х 100%,

де ЧНП¹ - чистий національний продукт, що очікується у розрахунковому році. грн;

ЧНПсв¹ - чистий національний продукт, що буде створений у сфері виробництва у розрахунковому році, грн.;

d чнп св¹ - питома вага у розрахунковому році сфери виробництва у чистому національному продукті, %.

Чистий національний продукт, що буде створений у сфері виробництва у розрахунковому році, має бути розрахований за допомогою коефіцієнтів (індексів), які визначають вплив екстенсивних та інтенсивних факторів на зазначений показник. Формула розрахунку виглядає так:

ЧНП св¹ = ЧНП св° х kpq св¹ х kpт св¹,

де  ЧНП св¹, ЧНП св° – чистий національний продукт, що створений у сфері виробництва відповідно у розрахунковому та базисному році, грн.;

kpq св¹, kpт св¹ – індекси у розрахунковому році показників продуктивності праці та чисельності працюючих у сфері виробництва.

Завдання 1.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання валового національного продукту та чистого національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  чистий національний продукт                                   – 600,5 млрд. грн.;
  •  амортизаційні відрахування основних фондів        – 100,8 млрд. грн.;
  •  питома вага створеного в невиробничій сфері

             чистого національного продукту    – 30,0 %.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни показників:

  •  продуктивність праці у виробничій сфері     – зросте на 5,0 %;
  •  чисельність працюючих у виробничій сфері     – зменшиться на 7,0 %;
  •  сума амортизаційних відрахувань по

               основних фондах народного господарства   – зросте на 10,0 %;

  •  питома вага виробничої сфери в загальному

   обсязі чистого національного продукту           – зменшиться на 5,0 % п.

Завдання 2.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання валового національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  валовий внутрішній продукт                                – 690,8 млрд. грн.;
  •  доходи, що отримані юридичними та фізичними

        особами України за межами держави                  – 100,2 млрд. грн.;

  •  доходи, що отримані іноземними юридичними і

       фізичними особами на території України            – 200,6 млрд. грн.;

  •  сума амортизаційних відрахувань у

     національному господарстві                                – 100,8 млрд. грн.;

  •  питома вага створеного у виробничій сфері

   чистого національного продукту                         – 75,0 %.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни показників виробничої сфери:

  •  чисельність працюючих   – не зміниться;
  •  продуктивність праці        – зменшиться на 5,0 %;
  1.  У розрахунковому році питома вага чистого національного продукту невиробничої сфери досягне 28,4 %.
  2.  Амортизаційні відрахування по основних фондах народного господарства  складуть у розрахунковому році 120,5 млрд. грн.

Завдання 3.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання чистого національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  доходи, що отримані громадянами України

за участь в усіх сферах економічної діяльності          – 460,5 млрд. грн.;

  •  прибутки національних підприємств та організацій  – 230,0 млрд. грн.;
  •  непрямі податки, що включаються у ціну

продукції та послуг                             – 80,5 млрд. грн.;

  •  питома вага створеного у виробничій сфері

чистого національного продукту                                  – 80,0 %.

2. У розрахунковому році у виробничій сфері очікуються такі зміни показників:

  •  продуктивність праці                                    - не зміниться;
  •  чисельність працюючих                               - зросте на 2,0 %;
  •  питома вага невиробничої сфери у ЧНП    - зменшиться на 5,0 % п.

Завдання 4.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання чистого національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  валовий випуск продукції та послуг, що отриманий

підприємствами та організаціями у межах України   – 927,5 млрд. грн.;

  •  чисті матеріальні  витрати підприємств

 та організацій, що працюють в межах України  – 250,2 млрд. грн.;

  •  доходи, які отримали юридичні та фізичні особи

 України за її межами                                                       – 1,8 млрд. грн.;

  •  доходи, які отримали юридичні особи-нерезиденти

 та іноземні фізичні особи в межах України                – 10,2 млрд. грн.;

  •  амортизаційні відрахування по основних фондах

 народного господарства                                              – 100,8 млрд. грн.;

  •  створений у виробничій сфері чистий

 національний продукт                                              – 426,3 млрд.грн;

  1.  За останні 5 років питома вага чистого національного продукту створеного у виробничій сфері зменшувалась за рік у середньому на 3,0 % пункти.
  2.  У розрахунковому році очікуються такі зміни показників у виробничій сфері:
  •  продуктивність праці                                              - зменшиться на 5,0%;
  •  чисельність працюючих                                          - не зміниться.

Завдання 5.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання чистого національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  валовий випуск продукції та послуг, що отриманий

        підприємствами та організаціями в межах України  – 917,5 млрд. грн.;

  •  чисті матеріальні  витрати підприємств

        та організацій, що працюють у межах України     – 210,2 млрд. грн.;

  •  доходи, які отримали юридичні та фізичні

        особи України за її межами     – 1,9 млрд. грн.;

  •  доходи, які отримали юридичні особи-нерезиденти

        та іноземні фізичні особи в межах України  – 10,1 млрд. грн.;

  •  амортизаційні відрахування по основних фондах

        народного господарства     – 110,5 млрд. грн.;

  •  створений у виробничій сфері чистий національний

        продукт        – 452,8 млрд. грн.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни показників:

  •  питома вага чистого національного продукту

        виробничої сфери                                               - зменшиться на 3,9 % п.;

  •  продуктивність праці у виробничій сфері       - не зміниться;
  •  чисельність працюючих у виробничій сфері  - зменшиться на 3,0 %.

Завдання 6.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання валового національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  доходи, що отримані громадянами України

             за участь в усіх сферах економічної діяльності – 446,5 млрд. грн.;

  •  прибутки національних підприємств та організацій  – 123,0 млрд. грн.;
  •  непрямі податки, що включаються у ціну

   продукції та послуг      – 80,5 млрд. грн.;

  •  питома вага створеного у виробничій сфері

             чистого національного продукту – 80,0 %;

  •  амортизаційні відрахування по основних фондах

   національного господарства – 110,2 млрд. грн.

2. У розрахунковому році у виробничій сфері очікуються такі зміни показників:

  •  продуктивність праці                                         - не зміниться;
  •  чисельність працюючих                                    - скоротиться на 10,0 %;
  •  питома вага створеного ЧНП                            - зросте на 5,0 % п.

3. Амортизаційні відрахування по основних фондах національного господарства зростуть у розрахунковому році на 15,0%.

Завдання 7.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання валового національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  валовий внутрішній продукт    – 685,8 млрд. грн.;
  •  доходи, що отримані юридичними та фізичними

               особами України за її межами    – 1,2 млрд. грн.;

  •  доходи, що отримані іноземними юридичними

               та фізичними особами на території України  – 12,6 млрд. грн.;

  •  сума амортизаційних відрахувань по основних

               фондах національного господарства   – 190,8 млрд. грн.;

  •  чистий національний продукт, що отриманий

               у невиробничій сфері     – 160,6 млрд. грн.

2. У розрахунковому році у виробничій сфері очікуються такі зміни показників:

  •  чисельність працюючих                                    - не зміниться;
  •  продуктивність праці                                         - зменшиться на 5,0 %;

3. Питома вага створеного у невиробничій сфері чистого національного продукту зросте на 2,0% пункти.

4. Сума амортизаційних відрахувань по основних фондах національного господарства зросте у розрахунковому році на 9,5%.

Завдання 8.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання валового національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році досягнуті такі макроекономічні показники:

  •  чистий національний продукт    – 666,5 млрд. грн.;
  •  амортизаційні відрахування по основних

   фондах національного господарства   – 221,8 млрд. грн.;

  •  питома вага створеного в невиробничій

   сфері чистого національного продукту   – 23,0 %.

2. У розрахунковому році у виробничій сфері очікуються такі зміни показників:

  •  продуктивність праці                                     - зросте на 5,4 %,
  •  чисельність працюючих                                - зросте на 3,2 %;
  •  питома вага створеного чистого

   національного продукту                                -  зменшиться на 4,2 % п.

3. Сума амортизаційних відрахувань по основних фондах національного господарства зросте у розрахунковому році  на 8,5 %.

Завдання 9.

Постановка завдання:

Визначити обсяг та темп зростання чистого національного продукту в розрахунковому році.

Вихідні дані:

  1.  У базисному році  у сферах економічної діяльності на території України досягнуті показники, що наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

(млрд.грн.)

Сфери

економічної діяльності

Валова

продукція

Матеріальні

витрати

Амортизаційні відрахування

Виробнича сфера:

Промисловість

658,1

283,3

37,4

Сільське господарство

159,4

44,6

8,4

Будівництво

119,7

62,2

15,8

Інші галузі виробничої сфери

90,5

27,1

5,2

Невиробнича сфера

281,2

32,2

3,5

2. Прибутки, що отримали у базисному році юридичні особи України за її межами, досягли 1,25 млрд. грн.

3. Доходи, що отримали у базисному році фізичні особи України за її межами, досягли 350,0 млн. грн.

4. Прибутки, що отримали у базисному році юридичні особи-нерезиденти на території України, досягли 10,5 млрд. грн.

5. Доходи, що отримали у базисному році іноземні громадяни-нерезиденти на території України, дорівнюють 1,3 млрд. грн.

6. У розрахунковому році у виробничій сфері очікуються такі зміни показників:

  •  продуктивність праці    - зросте на 5,0 %,
  •  чисельність працюючих    - зросте на 2,5 %;
  •  питома вага створеного чистого

       національного продукту    -  зменшиться на 3,0 % п.

Тема. Інституціональні чинники розвитку

національної економіки

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні розміру дотації слід розуміти, що за своєю сутністю дотація є компенсацією держави за втручання її у процес ціноутворення. Тому формула розрахунку має вигляд:

Д = (Цр – Цу ) х Qдот 

де: Д – розмір дотації на виробництво продукції (послуги), грн.

Цр – реальна ринкова ціна, грн./од.

Цу – відпускна ціна, що встановлена державою за одиницю продукції, грн./од.

Qдот – обсяг виробництва продукції або послуги, що підлягає дотуванню, од.

При визначенні суми субсидії слід виходити з того, що субсидія – це фінансова допомога держави споживачам житлово-комунальних послуг, що її потребують,  на сплату частини вартості житлово-комунальних послуг у межах норм їх споживання. З огляду на це, формула розрахунку суми субсидії на місяць є такою:

Сжкп = Цжкп(N) – 15(20)% х ССД ,

                              100%

де: Сжкп – розмір субсидії, що надається споживачу житлово-комунальних послуг на місяць, грн.;

Цжкп(N)  – вартість житлово-комунальних послуг у межах норм споживання на місяць, грн.;

ССД – середньомісячний сукупний дохід родини за попередні півроку, грн.

При визначенні обсягів державного замовлення слід виходити з того, що за своєю сутністю державне замовлення – це договір, що укладається від імені держави відповідним міністерством (відомством) з підприємством або організацією на виробництво певного обсягу продукції або надання послуг і що виконавець такого замовлення обирається на конкурсних засадах з тих, хто пропонує найкращі комерційні та технічні умови виконання замовлення держави.

Завдання 10.

Постановка завдання:

Визначити розмір дотацій, що надаються хлібозаводу з місцевого бюджету щомісячно, та питому вагу дотацій у реальній ринковій ціні.

Вихідні дані:

1. Хлібозавод працює у трьохзмінному режимі 30 днів на місяць.

2. Обсяг виробництва хліба, що дотується, за зміну дорівнює:

  •  пшеничного – 8 тонн,  
  •  житнього     – 2 тонни.

3. Витрати хлібозаводу на виробництво 1 кг. хліба наведені у таблиці 2.

4. Нарахування на заробітну плату у хлібопекарській галузі встановлені на рівні 38,3 %.

5. Норматив рентабельності хлібної продукції:

  •  пшеничного хліба - 18 %;
  •  житнього хліба      - 15 %.

Таблиця 2

Витрати

Пшеничний

хліб

Житній

хліб

Матеріали, грн.

Експлуатація машин та механізмів, грн.

Заробітна плата без нарахувань, грн.

Позавиробничі витрати, % від виробничої собівартості

1,63

0,52

0,48

20,0

1,82

0,52

0,48

20,0

6. Відпускна оптова ціна, яка встановлена органами місцевої влади за 1 кг. хліба, складає:

  •  пшеничного хліба - 2,90 грн.,
  •  житнього хліба     - 2,40 грн.

Завдання 11.

Постановка завдання:

Визначити розмір дотацій вугільній промисловості, який необхідно передбачити у витратній частині державного бюджету в розрахунковому році, та питому вагу дотації в реальній ринковій ціні вугілля.

Вихідні дані:

1. У розрахунковому році обсяг видобутку вугілля складе 195 млн. тонн.

2. 58% від загального видобутку дотується державою з бюджету.

3. Витрати вугільних підприємств на видобуток 1 тонни вугілля наведені у таблиці 3.

4. Нарахування на заробітну плату у вугледобувній галузі встановлені на рівні 51,5%.

5. Норматив рентабельності, що забезпечує підприємствам галузі отримання прибутку, дорівнює 25,0%.

6. Відпускна оптова ціна, яка встановлена державою за 1 тонну вугілля, що дотується, дорівнює 260,0 грн.

Таблиця 3

Витрати

Сума, грн.

Матеріали

Заробітна плата без нарахувань

Експлуатація машин та механізмів

Позавиробничі витрати

68,0

90,0

62,0

34,0

Завдання 12.

Постановка завдання:

Визначити річний розмір дотацій вугільній промисловості, який необхідно передбачити у витратній частині державного бюджету, та питому вагу дотації в реальній ринковій ціні вугілля.

Вихідні дані:

1. У розрахунковому році обсяг видобутку вугілля досягне 184 млн. т, 50% з яких будуть дотуватися.

2. Витрати вугільних підприємств на видобуток 1 тонни вугілля наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Витрати

Кількість

Матеріали, грн.

Експлуатація машин та механізмів, грн.

Заробітна плата з нарахуваннями, грн.

Позавиробничі витрати, % до виробничої собівартості

66,0

83,0

94,0

20,0%

3. Норматив рентабельності, що забезпечує підприємствам галузі отримання прибутку, дорівнює 25,0 %.

4. Відпускна ціна, яка встановлена органами державної влади за 1 тону вугілля, що дотується, дорівнює 260,0 грн.

Завдання 13.

Постановка завдання:

Визначити річний розмір дотацій хлібозаводу на виробництво хліба, який необхідно передбачити в місцевому бюджеті, та питому вагу дотації в реальній ринковій ціні хліба.

Вихідні дані:

1. Річний обсяг виробництва хліба, що дотується, дорівнює 2,5 тис. т.

2. Витрати на виробництво 1 кг. пшеничного хліба наведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Витрати

Сума, грн.

Матеріали

Експлуатація машин та механізмів

Заробітна плата без нарахувань

Позавиробничі витрати

1,48

0,85

0,47

0,40

3. Нарахування на заробітну плату у хлібопекарській промисловості встановлені на рівні 37,5%.

4. Норматив рентабельності хліба дорівнює 14,0%.

5. Відпускна оптова ціна за 1 кг. хліба, яка встановлена органами місцевої влади, складає 2,95 грн.

Завдання 14.

Постановка завдання:

Визначити річний розмір дотацій вугільній промисловості, який необхідно передбачити у витратній частині державного бюджету, та питому вагу дотації в реальній ринковій ціні вугілля.

Вихідні дані:

1. Згідно з прийнятим державою рішенням дотуванню підлягає обсяг видобутку вугілля, що забезпечує потреби металургії у коксі для виробництва продукції на експорт та потреби вітчизняних електростанцій, які працюють на вугіллі.

2. У розрахунковому році обсяг виробництва експортної продукції металургійною галуззю має досягти 24,8 млн. тонн.

3. За технологіями, що використовуються в Україні, на виробництво однієї тони металургійної продукції витрачається 0,2 тонни коксу,  а норматив виходу коксу з вугілля складає в середньому 64,0%.

4. Електростанції, які працюють на вугіллі, у розрахунковому році вироблятимуть 21,5 млрд. квт-год. електроенергії.

5. Витрати вугілля на виробництво 1 тис. квт-год. електроенергії дорівнюють 0,3 тонни.

6. Витрати вугільних підприємств на видобуток 1 тонни вугілля наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Витрати

Кількість

Матеріали, грн.

Експлуатація машин та механізмів, грн.

Заробітна плата з нарахуваннями, грн.

Позавиробничі витрати, % до виробничої собівартості

56,0

80,0

135,0

20,0

7. Норматив рентабельності, що забезпечує підприємствам вугледобувної галузі отримання прибутку, дорівнює 25,0%.

8. Відпускна ціна, яка встановлена органами державної влади за 1 тонну вугілля, що дотується, дорівнює 260,0 грн.

Завдання 15.

Постановка завдання:

Визначити річний розмір дотацій хлібозаводу на виробництво житнього хліба, який необхідно передбачити у місцевому бюджеті, та питому вагу дотації в реальній ринковій ціні житнього хліба.

Вихідні дані:

1. Річний обсяг виробництва житнього хліба, що дотується, дорівнює 1,2 тис. т.

2. Витрати на виробництво 1 кг. житнього хліба наведені в таблиці 7.

Таблиця 7

Витрати

Сума, грн.

Матеріали

Експлуатація машин та механізмів

Заробітна плата з нарахуваннями

Позавиробничі витрати

1,62

0,83

0,45

0,40

3. Норматив рентабельності житнього хліба, що забезпечує підприємству отримання прибутку, дорівнює 12,0 %.

4. Відпускна оптова ціна за 1 кг. житнього хліба, яка встановлена місцевою владою, складає 2,95 грн.

Завдання 16.

Постановка завдання:

Визначити розмір субсидії на житлово-комунальні послуги, яку потрібно надати власнику житла на місяць, та суму коштів, яку повинен сплатити власник житла за отримані житлово-комунальні послуги після отримання субсидії.

Вихідні дані:

1. Сім’я власника житла складається з 3 осіб, у тому числі однієї дитини непрацездатного віку.

2. Сім’я відповідає вимогам щодо надання субсидії.

3. Сукупний доход сім’ї за останні півроку дорівнював 12700 грн.

4. Сім’я отримує певні житлово-комунальні послуги, вартість яких на місяць складає 488,5 грн., у тому числі у межах норми споживання – 469,7 грн.

5. Прожитковий мінімум, що встановлений державою, дорівнює 744 грн. на одну особу на місяць

6. Установлена законом межа сплати комунальних послуг у залежності від середньодушового доходу сім’ї на місяць дорівнює:

15% - якщо доход нижче прожиткового мінімуму;

20% - якщо доход вище прожиткового мінімуму.

Завдання 17.

Постановка завдання:

Визначити, чи має право сім’я на отримання субсидії з листопада місяця. Якщо так, то розрахувати розмір субсидії на рік, яку необхідно передбачити у державному бюджеті та суму коштів, яку сім’я має сплатити самотужки за отримані протягом місяця комунальні послуги

Вихідні дані:

1. Сім’я складається з 4 осіб.

2. Доходи працездатних членів сім’ї за поточний рік, які підтверджені довідками про доходи з місця роботи (навчання), містяться у таблиці 8.

3. Сім’я споживає за місяць електроенергії у кількості 250 квт-год.

4. Норма споживання електроенергії за місяць – 75 квт-год. на сім’ю

5. Тариф на електроенергію – 24,5 грн. за 100 квт-год.

6. Вартість інших послуг, що споживаються за місяць, складає – 498 грн.,

у т.ч. у межах норм споживання – 476 грн.

7. Затверджений прожитковий мінімум  дорівнює 744 грн. на місяць.

Таблиця 8

(грн.)

Період

Доходи

чоловіка

Доходи

жінки

Стипендія студента

Січень

2520

720

390

Лютий

2520

720

390

Березень

2740

720

390

Квітень

2740

750

390

Травень

2890

750

390

Червень

2890

750

390

Липень

2890

750

390

Серпень

2950

750

390

Вересень

2950

790

460

Жовтень

2950

790

460

Завдання 18.

Постановка завдання:

Визначити розмір субсидії на житлово-комунальні послуги, яку потрібно надати власнику житла на місяць, та суму коштів, яку повинен сплатити власник житла за отримані житлово-комунальні послуги після отримання субсидії.

Вихідні дані:

1. Сім’я власника житла складається з 4 осіб.

2. Сім’я відповідає вимогам щодо надання субсидії.

3. Сукупний доход сім’ї за останні півроку дорівнює 18540 грн.

4. Сім’я мешкає в квартирі загальною площею 68 кв.м і отримує житлово-комунальні послуги, обсяг яких та тарифи наведені в таблиці 9.

5. Прожитковий мінімум, що затверджений державою,  дорівнює 744 грн.

на одну особу на місяць.

Таблиця 9

Вид

послуги

Норма

споживання

Фактичне споживання

Тариф

од.

вимір.

кіль-

кість

од.

вимір.

кіль-кість

од.

вимір.

кіль-кість

1.Обслуговування будинку

кв.м / чол.

21,0

кв.м

68,0

грн./кв.м

1,68

2.Теплопостачання

кв.м / чол.

21,0

кв.м

68,0

грн./кв.м

7,34

3.Гаряче водопостачання

куб.м /чол.

3,0

куб.м

12,0

грн./куб.м

18,76

4.Холодне водопостачання

куб.м /чол.

7,0

куб.м

28,0

грн./куб.м

3,20

5.Водовідведення (каналізація)

куб.м /чол.

10,0

куб.м

30,0

грн./куб.м

0,70

6.Газопостачання

грн. / чол.

5,21

грн.

20,84

грн./ чол.

5,21

7.Електропостачання

квт-год.

75

квт-год

250

грн./квт-год

0,254

Завдання 19.

Постановка завдання: 

Визначити, чи  має  право сім’я  на отримання  житлової субсидії. Якщо так, то: 1. Який її  розмір має бути на місяць ? 2. Яку суму коштів буде сплачувати сім’я  за надані  їй комунальні  послуги ?

Вихідні дані:

1. Сім'я власника житла складається  з 4-х осіб та  відповідає вимогам щодо  надання субсидії.

2. Вартість   комунальних   послуг,   що отримує   сім'я  щомісячно,   складає

515,0 грн., у т.ч. у  межах  норми  споживання - 495,0 грн.

3. Доходи  працездатних членів сім’ї  за 6 попередніх  місяців  поточного  року складали:  чоловіка -  10800 грн.;  жінки – 7800 грн.

4. Затверджений  державою  розмір  прожиткового  мінімуму  дорівнює  744 грн. на  одну  особу  на  місяць.

Завдання 20.

Постановка завдання:

Визначити, чи має право сім’я на отримання житлової субсидії. Якщо так, то: який її розмір має бути на місяць, та яку суму коштів повинен сплачувати власник житла за отримані послуги?

Вихідні дані:

1. Сім’я власника житла складається з 3-х осіб та відповідає вимогам щодо надання субсидії.

2. Сукупний доход сім’ї за останні півроку дорівнював 12390 грн.

3. Сім’я отримує певні житлово-комунальні послуги, вартість яких на місяць складає 520,3 грн., у тому числі у межах норми споживання – 494,5 грн.

4. Затверджений  державою  розмір  прожиткового мінімуму дорівнює

744 грн. на одну особу на місяць.

Завдання 21.

Постановка завдання:

Визначити переможців тендеру на отримання державного замовлення з надання послуг для Міністерства оборони та обсяги державного замовлення для них.

Вихідні дані:

1. У розрахунковому році потреби Міністерства оборони у державному замовленні з надання послуг з прання білизни визначені у обсязі 115 тон на місяць.

2. Зазначений у пункті 1 обсяг послуг розподілений Міністерством оборони на такі 4 лоти:

  •  лот № 1 – 20 тонн на місяць;
    •  лот № 2 – 30 тонн на місяць;
    •  лот № 3 – 15 тонн на місяць;
    •  лот № 4 – 50 тонн на місяць.

3. Заявки на участь у тендері подали 6 претендентів, технічні та комерційні умови яких наведені у таблиці 10.

Таблиця 10

Претенденти

Технічні умови –

виробнича потужність підприємства, т/місяць

Комерційні умови –

ціна послуги,

грн./т

А

40,0

2900

Б

30,0

3200

В

60,0

3100

Г

50,0

2800

Д

20,0

3400

Е

15,0

3000

  1.  Претенденти заявили про боротьбу за такі лоти:
  •  А – лот № 1 та лот № 3;
  •  Б – лот № 1 та лот № 2;
  •  В – лот № 1, лот № 2 та лот № 4;
  •  Г – лот № 2, лот № 3 та лот № 4;
  •  Д – лот № 1 та лот № 3;
  •  Е – лот № 3.

Тема. Програмування та прогнозування національної економіки

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При складанні розрахункового матеріального балансу слід усвідомлювати, що він є інструментом балансового методу планування, має певну, затверджену форму.

Розділ балансу «Розподіл» має такі показники (статті):

1.Виробничо-експлуатаційні потреби

2. Капітальне будівництво

3. Ринковий фонд

4. Експорт

5. Закладення ресурсу до державного резерву

6. Залишки ресурсу на кінець року

Розділ балансу «Ресурси» включає показники:

1. Залишки ресурсу на початок року

2. Виробництво

3. Імпорт

4. Розбронювання ресурсу з державного резерву

5. Інші ресурси

Використовується такий інструмент при обґрунтуванні наступних показників:

  •  необхідного обсягу виробництва продукції у країні;
    •  необхідного обсягу імпорту продукції у країну;
    •  можливого обсягу експорту продукції з країни.

Сенс прийому, що дозволяє їх розрахувати, полягає в ув’язці потреб усіх потенційних споживачів ресурсу (виробників, населення, держави, інших країн) з потенційними можливостями потенційних постачальників ресурсу  (національних виробників, імпортерів, держави).

Формула розрахунку необхідного обсягу виробництва має вигляд:

Qнеобх = Усього «Розподіл» - (ст.1 + ст.3 + ст.4) «Ресурсів».

Завдання 22.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс мінеральних добрив та визначити необхідний обсяг їх виробництва у розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. Площа ріллі, на яку у розрахунковому році  мають бути внесені мінеральні добрива, складає 800 тис. га.

2. Внесення мінеральних добрив визначено в розмірі 200 кг в середньому на 1 га ріллі.

3. Передбачається реалізувати мінеральні добрива населенню у кількості 10 тис. тонн.

4. До державного резерву буде закладено й одночасно розброньовано для поновлення відповідно 2,5 і 1,5 тис. тонн мінеральних добрив.

5. Запаси мінеральних добрив у постачальників та споживачів на початок року очікуються у розмірі 5,0 тис. тонн.

6. За нормативами на кінець року запаси повинні скласти 8,5 тис. тонн.

7. У розрахунковому році передбачений експорт мінеральних добрив у розмірі 50,0 тис. тонн.

8. Імпорт мінеральних добрив, що не виробляються в країні, досягне в розрахунковому році 30,0 тис. тонн.

Завдання 23.

Постановка завдання:

Скласти баланс цукру та визначити необхідний обсяг його виробництва в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення України складала 47,3 млн. осіб. У розрахунковому році прогнозується її скорочення на 2,0 %.

2. Середньодушова науково-обґрунтована норма споживання цукру дорівнює 20 кг на рік.

3. У розрахунковому році потреби галузей народного господарства в цукрі складуть 50,0 % від потреб населення.

4. Установлений КМ України норматив державного резерву цукру дорівнює в розрахунковому році 15,0 %.

5. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 250,5 тис. т цукру.

6. Експорт цукру в розрахунковому році досягне 200,0 тис.т.

7. Залишки цукру на початок розрахункового року складають 80,0 тис. т, а до кінця року вони повинні досягти 100,0 тис. т.

Завдання 24.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс мінеральних добрив та визначити його сальдо.

Вихідні дані:

1. Потужності хімічних заводів з виробництва мінеральних добрив у розрахунковому році складають 250,0 тис. т умовних добрив.

2. Ступінь використання виробничих потужностей досягне в розрахунковому році 92,5 %.

3. Експорт мінеральних добрив у розрахунковому році складе 60,0 тис. т.

4. Потреби сільського господарства в мінеральних добривах обумовлені такими даними:

  •  норма внесення мінеральних добрив на 1 га ріллі дорівнює 300 кг,
    •  площа ріллі, що підлягає удобренню в розрахунковому році, становить 750 тис. га

5. Реалізація мінеральних добрив населенню в розрахунковому році визначена в розмірі 15,0 тис. т.

6. З державного резерву буде вилучено 5,0 тис. т, а закладено для поновлення – 3,0 тис. т мінеральних добрив.

7. Нормативні запаси мінеральних добрив у споживачів на кінець розрахункового року  визначені в розмірі 9,0 тис. т.

8. На початок розрахункового року запаси мінеральних добрив складуть 6,0  тис. т.

Завдання 25.

Постановка завдання:

Скласти баланс прокату чорних металів за передбаченими умовами.

Вихідні дані:

1. Обсяг виробництва продукції машинобудування та металообробки в розрахунковому році передбачений в розмірі 220,0 млн. грн.

2. Норма витрати прокату чорних металів на 1 млн. грн. продукції машинобудування та металообробки складає 450 т.

3. Потреби транспорту в прокаті чорних металів у розрахунковому році визначені в розмірі 8,0 тис.т.

4. Виробничі потреби інших галузей народного господарства в прокаті чорних металів у розрахунковому році визначені в розмірі 6,0 тис. т.

5. У розрахунковому році в будівництві передбачено виконати обсяг будівельно-монтажних робіт (БМР) на суму 100,0 млн. грн.

6. Норма витрати прокату чорних металів на 1 млн. грн. БМР складає 380т.

7. Запаси прокату чорних металів у постачальників та споживачів на початок і кінець розрахункового року складають по 3,0 тис.т.

8. Експорт та імпорт прокату в розрахунковому році передбачається в розмірі (відповідно) 5,0 та 4,0 тис.т.

9. У розрахунковому році передбачається закласти до державного резерву 2,0 тис. т і одночасно розбронювати з резерву 1,0 тис. т прокату чорних металів.

10. Інші потреби ( населення ) у прокаті чорних металів передбачаються на рівні 1,0 тис.т.

11. Діючі потужності з виробництва прокату чорних металів на початок розрахункового року складають 150,0 тис.т прокату на рік та використовуються на 92,0 %.

12. Для досягнення збалансування ресурсів та споживання прокату чорних металів передбачити такі умови:

а) підвищення коефіцієнта використання діючих виробничих потужностей  на 0,04;

б) скорочення середньої норми витрати прокату чорних металів у машинобудуванні та металообробці на 1,6 %;

в) скорочення середньої норми витрати прокату чорних металів на будівельно-монтажні роботи на 1,8 %.

13. У разі незбалансування потреб та ресурсів передбачити в розрахунковому році введення в дію нових виробничих потужностей з коефіцієнтом їх використання 0,900.

Завдання 26.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс вугілля та визначити можливий обсяг його експорту.

Вихідні дані:

1. Теплові електростанції, що працюють на вугіллі, виробляють за один день у середньому 400 млн. квт-год. електроенергії. У розрахунковому році обсяг виробництва електричної енергії на них досягне 100 млрд. квт-год.

2. Норма витрати вугілля на виробництво 1 тис. квт-год. електроенергії дорівнює 0,3 тонни.

3. Нормативний запас вугілля, що утворюється на кінець року, повинен забезпечити безперервну роботу ТЕС протягом 30 днів.

4. У розрахунковому році коксохімічні батареї вироблять з вугілля 25 млн. тонн коксу.

5. Норматив виходу коксу з вугілля складає в середньому 60,0 %.

6. Нормативний запас вугілля на кінець року для коксохімічних батарей повинен забезпечити їх безперервну роботу протягом 60 днів.

7. Коксохімічні батареї працюють без зупинки протягом всього строку їх служби, тобто 365 днів щорічно.

8. Експлуатаційні потреби інших галузей народного господарства у вугіллі визначені на рівні 5,3 млн. тонн, а їх нормативний запас на кінець року – 0,3 млн. тонн.

9. Загальна площа житлового фонду в державі в розрахунковому році складе 600 млн. кв. метрів. 20,0% цього фонду опалюється пічним опаленням.

10. Середня норма споживання вугілля для опалення житла визначена в розмірі 1 тонна на 30,0 кв.м загальної площі на рік.

11. Норматив державного резерву, що встановлений КМ України для вугілля, складає 10,0 %.

12. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 7,5 млн. т вугілля, з яких 2,0 млн. т повинні бути розброньовані для поновлення.

13. У базисному році потужність підприємств вугільної промисловості дорівнювала 120,0 млн. т. вугілля на рік, а ступінь їх використання – 95,0 %.

14. У розрахунковому році з експлуатації будуть виведені нерентабельні шахти потужністю 20,0 млн. т вугілля на рік.

15. Ступінь використання виробничих потужностей вугільної промисловості в розрахунковому році зросте на 2,2 % пункти.

16. Залишки вугілля на початок розрахункового року складатимуть:

в енергетиці – 3,0 млн. т, у коксохімії – 3,5 млн. т, в інших галузях – 0,2 млн. т

Завдання 27.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс пиломатеріалів та визначити необхідний обсяг їх імпорту.

Вихідні дані:

1. У базисному році площа вирубки лісу дорівнювала 1,0 тис. га. В розрахунковому році вона зменшується на 200 га.

2. Один гектар вирубки дає народному господарству в середньому 350 куб. м  деревини.

3. Середня норма витрати деревини на виробництво 1 куб. м пиломатеріалів складає 1,4 куб. м.

4. Головними споживачами пиломатеріалів є мебельна промисловість та будівництво. У розрахунковому році обсяг виробництва меблів у грошовому виразі досягне 10,3 млн. грн.

5. Норма витрати пиломатеріалів у мебельній промисловості складає в середньому 2,0 куб. м. на виробництво продукції на суму 1 тис. грн.

6. Обсяг будівельно-монтажних робіт (БМР) у розрахунковому році дорівнює 5,2 млрд. грн.

7. Норма витрати пиломатеріалів у будівництві встановлена в розмірі 4,0 куб. м на 100 тис. грн. БМР.

8. Експлуатаційні потреби інших галузей народного господарства в пиломатеріалах у розрахунковому році складають 5,4 тис. куб. м.

9. Протягом трьох останніх ( до розрахункового ) років населенню були реалізовані пиломатеріали в обсягах 1,9, 1,5 та 1,2 тис. куб. м. Це, відповідно, складає 0,8, 0,5 та 0,9 % в обсязі виробничого споживання. У розрахунковому році передбачається збереження усередненої тенденції попиту населення в пиломатеріалах.

10. Норматив державного резерву, що встановлений КМ України для пиломатеріалів, складає 2,0 %. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 6,2 тис. куб. м пиломатеріалів.

11. Нормативний запас пиломатеріалів у мебельній промисловості на кінець року повинен забезпечити потребу галузі на термін 10 днів.

12. У середньому за 1 день у мебельній галузі споживається 150 куб.м пиломатеріалів.

13. Нормативні запаси пиломатеріалів на кінець року в інших галузях визначені в розмірі 2,3 тис. куб. м.

14. Залишки пиломатеріалів на початок розрахункового року у всіх виробничих споживачів складають 2,5 тис. куб. м.

Завдання 28.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс цементу та визначити можливий обсяг його експорту.

Вихідні дані:

  1.  У розрахунковому році сумарна виробнича потужність підприємств цементної промисловості складе 19562 тис. т цементу на рік.
  2.  Коефіцієнт використання виробничої потужності в цементній промисловості в розрахунковому році визначений в розмірі 0,685.

3. Головним споживачем цементу є будівництво. У розрахунковому році будівельним організаціям галузі необхідно освоїти капітальні вкладення в розмірі 4,2 млрд. грн.

4. Дані про розподіл капітальних вкладень за напрямками будівництва, питому вагу будівельно-монтажних робіт (БМР) в загальному обсязі капітальних вкладень та норми витрати цементу на одиницю БМР наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Напрямки

будівництва

Питома вага капітало-вкладень, %

Питома вага БМР

в обсязі капітало-вкладень, %

Норма витрати

цементу на БМР,

т / тис. грн.

Нове будівництво

10,0

80,0

0,3

Розширення

40,0

70,0

0,2

Реконструкція

50,0

30,0

0,07

Усього:

100,0

-

-

5. Експлуатаційні потреби інших галузей народного господарства в цементі складуть в розрахунковому році 15,0 % від потреб будівництва.

6. Населенню буде реалізовано в розрахунковому році 650 тис. т цементу.

7. Норматив державного резерву, що встановлений КМ України для цементу, дорівнює в розрахунковому році 10,0 %.

8. На початок розрахункового року в сховищах державного резерву знаходиться 1200 тис. т цементу. З них 250 тис. т буде розброньовано для поновлення.

9. Залишки цементу на початок розрахункового року складають 410 тис. т. До кінця року вони повинні зрости до 670 тис. т.

10. Протягом трьох попередніх ( до розрахункового ) років імпорт цементу досягав 300, 500 та 600 тис. т. При цьому питома вага цієї статті в загальному обсязі ресурсів цементу відповідно складала: 5,0, 4,0 та 6,0%.

Завдання 29.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс вугілля та визначити необхідний обсяг його видобутку.

Вихідні дані:

1. Головними виробничими споживачами вугілля є енергетика та коксохімія. Дані про обсяги виробництва продукції та норми витрати вугілля в цих галузях в розрахунковому році наведені в таблиці 12.

Таблиця 12

Вид

продукції

Обсяг

виробництва

Норма витрати вугілля

на одиницю продукції, т

од. виміру

кількість

од. продукції

кількість

Електроенергія

млрд. квт-год.

120,0

тис. квт-год.

0,3

Кокс

млн. т

20,0

т

1,7

2. Потреби інших галузей народного господарства в загальних витратах вугілля на виробничо-експлуатаційні потреби складуть в розрахунковому році 10,0 %.

  1.  Питома вага житлового фонду, що опалюється пічним опаленням, складає 15,0 % від його загального розміру.
  2.  У розрахунковому році загальна площа житлового фонду досягне 550 млн. кв. м.

5. Середня норма витрати вугілля для опалення житлового фонду пічним опаленням дорівнює 1,5 т на 40,0 кв. м загальної площі житла на рік.

6. Експорт вугілля протягом трьох попередніх (до розрахункового) років складав 10,5, 8,7 та 12,8 млн. т. При цьому питома вага цієї статті в загальному обсязі споживання в балансі вугілля відповідно дорівнювала 12,0, 9,5 та 14,2 %.

7. Норматив державного резерву, що встановлений КМ України для вугілля, складає 15,0 %.

8. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 14,0 млн. т вугілля.

9. Протягом розрахункового року з державного резерву буде вилучено 4,0 млн. т вугілля.

10. Нормативні запаси вугілля на початок розрахункового року складуть 4,6 млн. т. До кінця  року вони повинні зрости до нормативного рівня 6,5 млн.т.

Завдання 30.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс пиломатеріалів та визначити необхідний обсяг їх виробництва.

Вихідні дані:

1. Головними споживачами пиломатеріалів є будівництво та мебельна промисловість.

2. У розрахунковому році заплановано виробництво меблів на суму 30,5 млн. грн.

3. Для виробництва меблів на суму 100,0 тис. грн. у середньому витрачається 2,0 куб. м  пиломатеріалів.

4. До кінця розрахункового року в мебельній промисловості повинен бути створений на 10 днів нормативний запас пиломатеріалів.

5. Середньодобове споживання пиломатеріалів у мебельній промисловості дорівнює 130 куб. м.

6. У розрахунковому році за різними напрямками будівництва повинні бути освоєні капітальні вкладення в обсязі 8,0 млрд. грн.

7. У таблиці 13 наведені дані про норми витрати пиломатеріалів для виконання будівельно-монтажних робіт (БМР), питому вагу БМР та обсяг капітальних вкладень за напрямками будівництва.

8. Потреби інших галузей в пиломатеріалах у розрахунковому році визначені в розмірі 9,8 тис. куб. м, а потреби населення – 2,4 тис. куб. м.

9. Нормативний запас пиломатеріалів на кінець розрахункового року для інших галузей визначений в розмірі 3,4 куб. м.

Таблиця 13

Напрямок

будівництва

Обсяг

капітальних

вкладень,

млн. грн.

Питома вага БМР

в обсязі капіталовкладень,

%

Норма витрати пиломатеріалів

на 100 тис.грн.

БМР, куб. м

Нове будівництво

4800,0

79,0

6,0

Розширення

2720,0

60,0

5,0

Реконструкція

480,0

40,0

0,9

Усього:

8000,0

-

-

10. Залишки пиломатеріалів на початок розрахункового року у всіх виробничих споживачів очікуються в розмірі 3,5 тис. куб. м

11. Норматив державного резерву, що встановлений КМ України для пиломатеріалів, складає 1,0 %.

12. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 1,8 тис. куб. м пиломатеріалів. З них протягом року буде вилучено 0,2 тис. куб. м

13. Протягом трьох попередніх ( до розрахункового ) років імпорт пиломатеріалів складав 32,1, 25,5 та 20,2 тис. куб. м що, відповідно, забезпечувало 30,0, 27,5 та 35,0 % виробничих потреб мебельної промисловості.

14. При визначенні обсягу імпорту пиломатеріалів у розрахунковому році слід урахувати усереднену тенденцію покриття ним потреб мебельної промисловості.

Завдання 31.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс цементу та визначити необхідний обсяг його імпорту.

Вихідні дані:

1. У базисному році виробничі потужності підприємств цементної промисловості дорівнювали 1,5 млн. т цементу на рік, а ступінь їх використання складала 61,5 %.

2. У розрахунковому році потужності розміром 70 тис. т цементу на рік будуть виведені з експлуатації. В результаті цього ступінь використання діючих потужностей зросте на 5,5 % пункти.

3. У розрахунковому році передбачається виконати будівельно-монтажні роботи (БМР) загальним обсягом 41,2 млрд. грн.

4. Норми витрат цементу на виконання будівельно-монтажних робіт (БМР) за напрямками будівництва наведені в таблиці 14.

Таблиця 14

Напрямки

будівництва

Обсяг будівельно-монтажних робіт,

млрд. грн.

Норма витрати

цементу на 100 тис. грн. БМР, т

Нове будівництво

10,1

2,5

Розширення об’єктів

10,3

1,5

Реконструкція об’єктів

20,8

0,8

Усього:

41,2

-

5. Експлуатаційні потреби інших галузей народного господарства в цементі складуть у розрахунковому році 105,0 тис.т.

6. У розрахунковому році укладені договори на експорт цементу в розмірі 130,0 тис. т.

7. Для задоволення попиту населення в розрахунковому році передбачається реалізувати в роздрібній торгівлі 52,0 тис. т цементу.

8. У розрахунковому році КМ України встановлено норматив державного резерву цементу в розмірі 10,0%.

9. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 8,5 тис. т цементу. З них 2,0 тис. т  протягом року буде вилучено.

10. Залишки цементу на початок розрахункового року складуть 6,4 тис. т.

11. До кінця року залишки цементу повинні зрости на 12,5%.

Завдання 32.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс цукру та визначити можливий обсяг його експорту.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення в країні складала 47,3 млн. осіб. У розрахунковому році очікується її скорочення на 5,0%.

2. Науково-обґрунтована душова норма споживання цукру визначена в розмірі 25 кг на рік.

3. Потужності цукрових заводів виробництво цукру не лімітують, тобто забезпечують переробку 100 % врожаю цукрових буряків.

4. У розрахунковому році цукровими буряками буде засіяно 8,0 %  ріллі.

5. Площа ріллі в Україні складає 30,5 млн. га.

6. Урожайність цукрових буряків у розрахунковому році досягне 200 ц/га.

7. У розрахунковому році на цукрових заводах буде перероблено 22,0 млн. т буряків із врожаю попереднього року та 30,0% врожаю, що буде зібраний в розрахунковому році.

8. Норматив виходу цукру з цукрових буряків дорівнює з врожаю попереднього року - 10%, з врожаю розрахункового року - 12,5%.

9. Виробничим споживачем цукру є галузі харчової промисловості. Дані про обсяги виробництва продукції в них у розрахунковому році, норми витрат цукру на виробництво одиниці продукції та нормативні запаси цукру наведені в таблиці 15.

Таблиця 15

Галузь

харчової

промисловості

Обсяг виробництва

продукції,

тис. т

Норма

витрати цукру

на виробництво

1 тонни продукції, т

Норматив

запасу цукру

на кінець року, днів

Консервна

1243,6

0,3

20

Кондитерська

1520,0

0,6

30

10. Підприємства харчової промисловості працюють 260 днів на рік.

11. В інших галузях народного господарства буде спожито в розрахунковому році 232,0 тис. т цукру.

12. У розрахунковому році КМ України встановив норматив державного резерву цукру в розмірі 10,0%.

13. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 250,0 тис. т цукру, 20,0 тис. т з яких буде вилучено протягом розрахункового року для поновлення.

14. Залишки цукру на початок розрахункового року складуть:

- у консервній промисловості       - 8,0 тис. т,

- у кондитерській промисловості – 25,5 тис. т

Тема. Прогнозування та державне регулювання

промислового виробництва

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні необхідного обсягу виробництва промислової продукції у розрахунковому році слід усвідомлювати, що для цього використовується балансовий метод. Тобто складається відповідний матеріальний баланс ресурсу і використовується формула:

Qнеобх = Всього «Розподіл» - (ст.1 + ст.3 + ст.4) «Ресурси».

При визначенні можливого обсягу виробництва промислової продукції слід розуміти, що він знаходиться у прямо пропорційній залежності від виробничої потужності промисловості та ступеня використання виробничої потужності, яка вимірюється коефіцієнтом використання виробничої потужності. Формула, що використовується для розрахунку, має вигляд:

Qможл. = (ВПпоч.р. + ВПср.вв - ВПср.вив) х kвп,

де: ВПпоч.р – виробнича потужність промисловості на початок року, од.

ВПср.вв, ВПср.вив – виробнича потужність, що середньовведена та середньовиведена (відповідно);

kвп   -  коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності.

Завдання 33.

Постановка завдання:

Визначити в розрахунковому році необхідний обсяг виробництва цукру.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення в країні складала 47,3 млн. осіб. У розрахунковому році очікується її скорочення на 5,0 %.

2. Науково-обґрунтована норма споживання цукру населенням визначена в розмірі 25 кг. на одну особу на рік.

3. Виробничим споживачем цукру є галузі харчової промисловості. Дані про обсяги виробництва продукції в них у розрахунковому році, норми витрати цукру на виробництво одиниці продукції та нормативні запаси цукру наведені в таблиці 16.

Таблиця 16

Галузь

харчової

промисловості

Обсяг виробництва

продукції,

тис. т

Норма витрати цукру на виробництво продукції, т/т

Нормативний запас цукру на кінець року в днях, дн.

Консервна

1243,6

0,3

20

Кондитерська

1520,0

0,6

30

4. Підприємства харчової промисловості працюють 260 днів на рік.

5. У розрахунковому році держбюджетними організаціями невиробничої сфери буде спожито 232,0 тис. т цукру, а іншими організаціями цієї сфери – 58,0 тис. т.

6. У розрахунковому році КМ України встановив норматив державного резерву  цукру в розмірі 10,0%.

7. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 250,0 тис. т цукру, з яких 20,0 тис. т повинно бути вилучено протягом року для поновлення.

8. Експорт цукру в розрахунковому році досягне 160 тис. т.

9. Залишки цукру на початок розрахункового року складуть:

     у консервній промисловості       - 8,0 тис. т;

     у кондитерській промисловості - 25,5 тис. т

Завдання 34.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс цукру та визначити необхідний обсяг його виробництва.

Вихідні дані:

1.У базисному році чисельність населення складала 47,5 млн. осіб. У розрахунковому році очікується її скорочення на 3,0%.

2.Науково-обгрунтована норма споживання цукру населенням визначена в розмірі 25 кг на одну особу на рік.

3.Виробничим споживачем цукру є підприємства харчової промисловості. Дані про обсяги виробництва продукції на них у розрахунковому році, норми витрати цукру на виробництво одиниці продукції та нормативні запаси наведені в таблиці 17.

Таблиця 17

Галузь

харчової промисловості

Обсяг виробництва продукції,

млн. т

Норма

витрати цукру

на виробництво

1 тони продукції, т

Норматив

запасу цукру

на кінець року,

днів

Консервна

6,4

0,3

20

Кондитерська

11,2

0,6

10

4. Підприємства харчової промисловості працюють 260 днів на рік.

5. У розрахунковому році виробничі потреби інших галузей у цукрі дорівнюють 0,2 млн. тонн.

6. Згідно з прогнозами у розрахунковому році організаціями невиробничої сфери буде спожито 0,2 млн. тонн цукру.

7. У розрахунковому році встановлено нормативний обсяг державного резерву цукру в розмірі 1,3 млн. тонн.

8. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 1,5 млн. тонн цукру.

9. Експорт цукру в розрахунковому році досягне 1,6 млн. тонн.

10. На початок розрахункового року очікуються наступні залишки цукру:

     - у консервній промисловості                 - 32,0 тис. тонн;

- у кондитерській промисловості           - 20,5 тис. тонн;

- у інших галузях сфери виробництва   - 10,5 тис. тонн.

Завдання 35.

Постановка завдання:

Скласти баланс вугілля і визначити необхідний обсяг його видобутку  в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. Обсяг виробництва електроенергії на теплових електростанціях (ТЕС), що працюють на вугіллі, складе в розрахунковому році 20,5 млрд. квт-год.

2. Норма витрати вугілля на виробництво 1,0 тис. квт-год. електроенергії дорівнює 2 тонни.

3. Потреби інших галузей у вугіллі складають 30% від потреб ТЕС.

4. У розрахунковому році  планується реалізувати вугілля населенню у кількості 3,8 млн. тон.

  1.  Імпорт вугілля в розрахунковому році складе 6,5 млн. тонн.

6. Кабінетом Міністрів України встановлено нормативний обсяг державного резерву вугілля в розмірі 5,7 млн. тонн.

7. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 4,4 млн. тонн вугілля.

8. Залишки вугілля на початок розрахункового року складуть 0,7 млн. тонн, а на кінець року вони повинні зрости до 1,2 млн. тонн.

Завдання 36.

Постановка завдання:

Скласти баланс виробничих потужностей цементної промисловості та визначити можливий в розрахунковому році обсяг виробництва цементу.

Вихідні дані:

1. У базисному році в цементній промисловості мали місце такі показники ресурсів виробничих потужностей та їх використання:

  •  виробнича потужність на початок року    - 9,0 тис. т;
  •  виведення виробничої потужності    - 0,5 тис.т;
  •  введення виробничої потужності    - 0,3 тис. т;
  •  середньорічна потужність     - 8,75 тис. т
  •  обсяг виробництва цементу за рік    - 8,3 тис. т;

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни  виробничої потужності галузі:

  •  з 01.04 – виведення з експлуатації застарілого обладнання потужністю 0,2 тис.т цементу на рік;
    •  з 01.10 – виведення з експлуатації обладнання потужністю 0,1 тис.т цементу на рік;
      •  у невизначений термін введення в експлуатацію нового обладнання потужністю 0,6 тис. т цементу на рік.
  1.  У розрахунковому році ступінь використання виробничих потужностей галузі зросте на 2,2 % пункти.

Завдання 37.

Постановка завдання:

Скласти баланс виробничих потужностей вугільної промисловості та визначити можливий в розрахунковому році обсяг видобутку вугілля.

Вихідні дані:

1. У базисному році у вугільній промисловості мали місце такі показники:

  •  обсяг видобутку вугілля                                                - 835,0 млн. тонн;
  •  середньорічна виробнича потужність галузі               - 875,0 млн. тонн;
  •  максимально можливий обсяг видобутку вугілля

           на кінець року                                                                  - 900,0 млн. тонн.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни  виробничої потужності галузі:

- з 01.07 - виведення потужності розміром 15,0 млн. тонн вугілля на рік;

- з 01.10 - виведення потужності розміром 20,0 млн. тонн вугілля на рік;

- у невизначений термін введення потужності розміром 40,0 млн. тонн вугілля  на рік.

  1.  У розрахунковому році ступінь використання виробничих потужностей галузі зросте на 2,1 % пункти.

Завдання 38.

Постановка завдання:

Скласти баланс виробничих потужностей цукрової промисловості та визначити можливий в розрахунковому році обсяг виробництва цукру

Вихідні дані:

1. У базисному році в цукровій промисловості мали місце такі показники:

  •  обсяг виробництва цукру                                              - 21,5 млн. тонн;
  •  виробнича потужність на початок року                      - 25,0 млн. тонн;                                                           
  •  зростання виробничої потужності                               - на 1,0 млн. тонн;
  •  зменшення виробничої потужності                             - на 4,0 млн. тонн;
  •  середньорічна виробнича потужність                         - 23,5 млн. тонн.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни виробничої потужності підприємств галузі:

  •  введення в невизначений термін нового обладнання потужністю 1,5 млн. тонн цукру  на рік;
  •  з 01.06 – виведення з експлуатації застарілого обладнання потужністю 0,5 млн. тонн цукру на рік;
  •  з 01.10 – виведення з експлуатації застарілого обладнання потужністю 0,8 млн. тонн цукру на рік.

3. У розрахунковому році ступінь використання виробничої потужності галузі зменшиться на 1,4 % пункти.

Завдання 39.

Постановка завдання:

Скласти баланс виробничих потужностей вугільної промисловості та визначити можливий в розрахунковому році обсяг видобутку вугілля.

Вихідні дані:

1. У базисному році у вугільній промисловості мали місце такі показники ресурсів та використання виробничої потужності:

  •  обсяг видобутку вугілля                                           - 600,0 млн. тонн;
  •  середньорічна виробнича потужність                     - 650,0 млн. тонн;
  •  виробнича потужність на кінець року                     - 630,0 млн. тонн.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни  виробничої потужності галузі:

  •  з 01.04 - виведення потужності розміром 70,0 млн. тонн вугілля на рік;
  •  з 01.08 - виведення потужності розміром 80,0 млн. тонн вугілля на рік;
  •  в невизначений термін введення потужності розміром 50,0 млн. тонн вугілля на рік.

3. У розрахунковому році ступінь використання виробничої потужності галузі зросте на 2,7 % пунктів.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

сільськогосподарського виробництва

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні урожайності культури в розрахунковому році слід виходити з того, що цей показник свідчить про зібраний  урожай в середньому з кожного гектара посівів цієї культури і що він залежить від організаційно-технічних та природно-кліматичних факторів. Ключовою формулою  розрахунків є така:

Вр = Во + ∑ΔВί,

де: Вр,Во – валовий збір культури відповідно у розрахунковому та базисному періодах;

ΔВί  -   приріст валового збору під впливом ί-го фактора у розрахунковому році.

При визначенні необхідного обсягу державних закупівель та валового збору в розрахунковому році складається відповідний баланс та використовується прийом балансової ув’язки потреб та ресурсів.

Завдання 40.

Постановка завдання:

Визначити урожайність пшениці, яка очікується в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році пшеницею було засіяно 5,8 млн. га ріллі та зібрано 14,384 млн. тонн зернового врожаю.

2. У розрахунковому році площі посівів пшениці розширяться на 10,0 %.

3. На площі посівів пшениці у розмірі 2,5 млн. га будуть внесені мінеральні добрива в кількості 20 кг на 1 га.

4. Відомо, що внесення на 1 га посіву пшениці 100 кг мінеральних добрив дає збільшення урожайності пшениці на 0,5 ц/га.

5. Розраховано, що застосування нових форм організації виробництва приведе до зростання валового збору пшениці на 0,8 млн. тонн.

6. Застосування в розрахунковому році інших засобів, що впливають на урожайність пшениці, приведе до її підвищення на 0,1 ц/га.

7. Дані про площі ріллі, що засіяні пшеницею, та про урожайність пшениці за три попередні (до розрахункового) роки наведені в таблиці 18.

Таблиця 18

Показники

Попередні (до розрахункового) роки

Третій рік

Другий рік

Перший рік

1. Урожайність пшениці, ц/га

2. Площі під пшеницею, млн. га

3. Валовий збір пшениці, млн. т

26,4

7,8

20,592

28,6

6,5

18,590

24,8

5,8

14,384

Завдання 41.

Постановка завдання:

Визначити урожайність пшениці, що очікується в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році пшеницею було засіяно 4,8 млн. га ріллі та зібрано 116,64 млн. ц зернового врожаю.

2. У розрахунковому році площі посівів пшениці розширяться  на 7,5 %.

3. У розрахунковому році на площі посівів пшениці у розмірі 1,5 млн. га будуть внесені мінеральні добрива в кількості 20 кг на 1 га.

4. Відомо, що внесення 100 кг мінеральних добрив на 1 га ріллі, що засівається пшеницею, дає приріст урожайності зерна в розмірі 0,5 ц/га.

5. Розраховано, що застосування нових форм організації виробництва приведе до зростання валового збору пшениці на 0,6 млн. тонн

6. Застосування в розрахунковому році інших засобів, що впливають на урожайність пшениці, приведе до її підвищення на 0,2 ц/га.

7. Дані про засіяні пшеницею площі та про урожайність пшениці за три попередні (до розрахункового) роки наведені в таблиці 19.

Таблиця 19

Показники

Попередні (до розрахункового) роки

третій рік

другий рік

перший рік

1. Урожайність пшениці, ц/га

2. Площа під пшеницею, млн. га

25,5

5,3

28,4

5,0

24,3

4,8

Завдання 42.

Постановка завдання:

Скласти розрахунковий баланс централізованих ресурсів пшениці та визначити необхідний обсяг державних закупівель її у розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення в Україні складала 47,5 млн. осіб. У розрахунковому році вона скоротиться на 2,0 %.

2. У розрахунковому році буде здійснюватися промислова переробка зерна пшениці переважно з ціллю виробництва муки та спирту.

3. Переробка зерна на муку здійснюється з урахуванням таких норм:

  •  норма витрати зерна на виробництво 1 тонни муки складає 1,1 тонни;
  •  норма витрати муки на виробництво 1 тонни хлібних виробів – 0,7 тонни;
  •  науково-обґрунтована норма споживання хлібу на рік дорівнює в Україні 113 кг на одну особу.

4. Переробка зерна на спирт здійснюється з урахуванням таких даних:

  •  норма витрати зерна на виробництво 1 дал. спирту складає 33 кг;
  •  у розрахунковому році буде вироблено 100 млн. дал. спирту. При цьому 10,0 % з них - з пшениці.

5. Потреби в пшениці для інших цілей промислової переробки складуть у розрахунковому році 500,0 тис. тонн.

6. Питома вага несільського (міського) населення в загальній його чисельності в розрахунковому році прогнозується на рівні 60,0 %.

7. Норма споживання зерна пшениці на душу несільського населення встановлена на рівні 50 кг на рік.

8. Проведені розрахунки свідчать, що потреби у централізованому фуражному фонді пшениці складають у розрахунковому році 800 тис. тонн.

9. Установлений Кабінетом Міністрів України норматив державного резерву пшениці дорівнює 15,0 % (від потреб населення та промислової переробки).

10. На початок розрахункового року в державному резерві знаходиться 800 тис. тонн пшениці.

11. 100 тис. тонн  пшениці повинні бути вилучені з державного резерву для поновлення.

12. Експорт пшениці в розрахунковому році складе 2,1 млн. тонн.

13. Залишки пшениці на початок розрахункового року у споживачів та виробників оцінюються на рівні 200 тис. тонн. До кінця року вони повинні зрости до 300 тис. тонн.

Завдання 43.

Постановка завдання:

На підставі розв’язання завдання 42 скласти розрахунковий баланс валових ресурсів пшениці та визначити необхідний обсяг її валового збору.

Вихідні дані:

1. Необхідний обсяг державних закупівель пшениці у сільхозвиробників визначається в завданні 42.

2. Внутрішні потреби сільхозвиробників у розрахунковому році визначаються з урахуванням наступних даних:

  •  передбачається засіяти пшеницею 5,0 млн. га  ріллі;
  •  норма висіву пшениці на 1 га посівів складає 200 кг/га;
  •  потреби у фуражному фонді пшениці для сільськогосподарських тварин визначені в розмірі 2,5 млн. т;
  •  потреби в пшениці для натуроплати праці сільхозвиробникам визначені на рівні 2,0 млн. т;
  •  інші внутрішньогосподарські потреби сільськогосподарських виробників в пшениці складуть у розрахунковому році 500 тис. т;
  •  втрати пшениці плануються на рівні 10,0 % від загальної суми внутрішньогосподарських потреб.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

транспорту

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні очікуваного обсягу перевезень вантажів необхідно виходити з того, що його кількісне значення за видами вантажів залежить від ступеня перевезеності певного виду продукції (коефіцієнта перевезеності), яка  вимірюється відношенням обсягу перевезень продукції до обсягу її виробництва у відповідному році. Ключовою формулою розрахунків є така:

Qперί p = Qвирί p х  kперί p,

де: Qперί p – обсяг перевезень і –го виду продукції у розрахунковому   році;

Qвирί p - обсяг виробництва і –го виду продукції у розрахунковому році;

kперί p - коефіцієнт перевезеності продукції у розрахунковому році.

При визначенні можливого обсягу перевезень вантажу у розрахунковому році залізничним транспортом слід виходити з того, що він залежить від кількості вантажних вагонів, які виконують роботу з перевезень вантажів, та від ефективності їх використання. З огляду на це, ключовою формулою для виконання зазначених розрахунків є така:

Qпер = Nваг х  m х Т  ,

          Оваг

де: Qпер – можливий обсяг перевезень вантажу, т;

Nваг  – кількість вантажних вагонів, що перевозитимуть вантаж, ваг.;

m    – середньостатичне навантаження на один вантажний вагон, т/ваг.;

Т     – період часу, на який розраховується обсяг перевезень, дн.;

Оваг – оборот вантажного вагону, дн.

Розрахунки, які пов’язані з визначенням очікуваної кількості пасажирів у розрахунковому році, базуються на усвідомленні того, що на цей показник  впливає як чисельність населення, так і його транспортна  рухомість, яка у свою чергу залежить від певних факторів. Транспортна рухомість населення вимірюється кількістю поїздок, що здійснені за рік однією особою. Ключова формула для розрахунку очікуваної кількості пасажирів має вигляд:

Тпас p = Т нас p х А тр p,

де: Тпас p – очікувана чисельність пасажирів у розрахунковому році, пас.;

Т нас p – чисельність населення у розрахунковому році, осіб;

А тр p – транспортна рухомість населення у розрахунковому році, поїзд.

Завдання 44.

Постановка завдання:

Визначити загальний обсяг перевезень вантажів та обсяг вантажообігу в розрахунковому році.

Вихідні дані:

Обсяги виробництва та перевезень продукції в базисному році, їх зміни та показники середньої дальності перевезень у розрахунковому році наведені в таблиці 20.

Таблиця 20

Вид продукції

Базисний рік

Розрахунковий рік

Темп

зростання

обсягу

виробництва,

%

Зміни

ступеня

перевезе-ності

продукції

Середня дальність переве-зень вантажу,

км

Од.

вимір.

Обсяги вироб-ництва

Обсяги пере-везень

Цукор

млн.т

3,5

3,2

90,0

+ 0,056

300

Цемент

тис.т

8,0

7,6

85,0

- 0,050

450

Сталь

млн.т

18,5

18,0

103,0

+ 0,012

500

Завдання 45.

Постановка завдання:

Визначити загальний обсяг перевезень вантажів та обсяг вантажообігу в розрахунковому році.

Вихідні дані:

Дані про обсяги виробництва та перевезень продукції в базисному році, зміни обсягів виробництва та ступеня перевезеності продукції, а також середня дальність перевезень вантажів у розрахунковому році наведені в таблиці 21.

Таблиця 21

Вид продукції

Базисний рік

Розрахунковий рік

Обсяг

вироб-

ництва,

млн.т

Обсяг пере-везень, млн. т

Темп

зростання обсягу виробництва,

%

Зміни

ступеня перевезеності продукції

Середня дальність перевезень вантажу,

км

Зерно

60,0

42,0

105,0

+ 0,150

700

Прокат

50,0

40,0

95,0

- 0,089

900

Вугілля

100,0

90,0

90,0

+ 0,050

600

Завдання 46.

Постановка завдання:

Визначити загальний обсяг перевезень вантажів та обсяг вантажообігу в розрахунковому році.

Вихідні дані:

Дані про обсяги виробництва, перевезень продукції в базисному році та зміни обсягів виробництва і ступеня перевезеності продукції в розрахунковому році наведені в таблиці 22.

                                                                                                             Таблиця 22

Вид

продукції

Базисний рік

Розрахунковий рік

Обсяг

вироб-

ництва,

млн.т

Обсяг пере-везень,

млн. т

Темп

зростання

обсягу вироб-ництва, %

Зміни

ступеня перевезеності продукції

Середня дальність перевезень вантажу, км

Прокат

50,0

45,0

95,0

- 0,050

1200

Зерно

75,0

35,0

110,0

+ 0,133

800

Нафта

0,9

0,9

105,0

- 0,050

600

Завдання 47.

Постановка завдання:

Визначити можливий обсяг перевезень вантажу в розрахунковому році залізничним транспортом

Вихідні дані:

1. У базисному році мали місце такі показники:

  •  кількість вантажних вагонів на кінець року  - 30500 од.;
  •  оборот вантажного вагона    - 5,3 діб;
  •  середньостатичне навантаження на вагон  - 50 т/ваг.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни показників:

  •  оборот вантажного вагона                                 - зменшиться на 10%;
  •  середньостатичне навантаження на вагон       - зросте на 10%;

3. У розрахунковому році матиме місце списання старих вантажних вагонів у кількості 150 одиниць та закупівля 380 нових вагонів.

4. Неробочий парк вантажних вагонів у розрахунковому році складатиме 850 од.

Завдання 48.

Постановка завдання:

Визначити загальний обсяг перевезень вантажів та обсяг вантажообігу в розрахунковому році.

Вихідні дані:

Дані про обсяги виробництва та перевезень продукції в базисному році, їх зміни та показники середньої дальності перевезень у розрахунковому році наведені в таблиці 23.

                                                                                         Таблиця 23

Вид продукції

Базисний рік

Розрахунковий рік

Обсяг

вироб-ництва, млн.т

Обсяг пере-везень, млн. т

Темп зростання обсягу виробництва, %

Зміни ступеня перевезе-ності продукції

Середня дальність перевезень вантажу,

км

Зерно

23,0

20,0

110,0

+ 0,050

700

Прокат

15,0

14,0

95,0

- 0,013

500

Вугілля

80,0

70,0

90,0

+ 0,050

600

Завдання 49.

Постановка завдання:

Визначити необхідну кількість умовних вантажних вагонів для перевезення протягом року вантажів, що визначені у завданні 48, та додаткову потребу у вантажних вагонах.

Вихідні дані:

1. У базисному році мали місце такі показники ефективності використання парку вантажних вагонів:

  •  середньостатичне навантаження на вісь вагона            - 12,5 тон;
  •  середня дальність рейсу вантажного вагона                  - 1616 км;
  •  середня технічна швидкість руху вантажного вагона   - 50,5 км/год.;
  •  середній час простоїв вантажного вагона:

     - на технічних станціях                                                      - 29,8 год.;

     - на проміжкових станціях                                                 - 14,8 год.;

    - під однією вантажною операцією                                    - 16,0 год.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни показників:

  •  скорочення часу обороту умовного вантажного вагона    - на 0,6 сут.;
  •  підвищення середньостатичного навантаження

на вісь вантажного вагона                                                      - на 1,5 т.

3. Кількість умовних вантажних вагонів на початок розрахункового року складе 6025 одиниць.

4. Протягом розрахункового року планується списання застарілих вантажних вагонів у кількості 2,0 % від їхньої наявності на початок року.

5. Резервний парк умовних вантажних вагонів досягне в розрахунковому році 850 одиниць.

6. Кількість умовних вантажних вагонів, що обслуговують залізницю, складе в розрахунковому році 170 одиниць.

7. У ремонті в розрахунковому році будуть знаходиться 480 умовних вантажних вагонів.

Завдання 50.

Постановка завдання:

Визначити загальний обсяг перевезень вантажів та обсяг вантажообігу в розрахунковому році.

Вихідні дані:

Дані про обсяги виробництва та перевезень продукції в базисному році, а також темпи зростання обсягів виробництва, зміни ступеня перевезеності продукції та середня дальність перевезень у розрахунковому році наведені в таблиці 24:

                                                                                        Таблиця 24

Вид продукції

Базисний рік

Розрахунковий рік

Обсяг вироб-ництва, млн.т

Обсяг пере-везень, млн.т

Темп зростання обсягу виробництва, %

Зміни

ступеня перевезе-

ності продукції

Середня дальність перевезень вантажу,

км

Цемент

80,0

45,0

100,0

0

400

Мінеральні добрива

42,0

40,0

105,0

+ 0,023

500

Деревина

2,0

1,8

80,0

- 0,050

600

Завдання 51.

Постановка завдання:

Визначити чисельність пасажирів, обсяг пасажирообігу та їх зміни в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення в країні складала 47,5 млн. осіб.

2. У розрахунковому році чисельність населення зменшиться на 2,0 %.

3. У базисному році мали місце такі показники роботи пасажирського транспорту:

  •  чисельність пасажирів – 9700 млн. пас.;
  •  обсяг пасажирообігу    - 3880 млрд. пас-км.

4. Розраховано, що транспортна рухомість населення в розрахунковому році зросте на 15,0%, а середня дальність однієї поїздки – зменшиться на 10,0%.

Завдання 52.

Постановка завдання:

Визначити показники транспортної рухомості населення в базисному році за видами транспорту та очікуваний в розрахунковому році темп зростання чисельності пасажирів і обсяг пасажирообігу.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення в країні склала 49,0 млн. осіб.

У розрахунковому році вона скоротиться на 2,0 %.

2. У базисному році робота пасажирського транспорту характеризується даними, що наведені в таблиці 24.

                                                                                            Таблиця 24

Вид

транспорту

Чисельність пасажирів

у базисному році,

млн. пас.

Середня дальність

однієї поїздки у базисному році, км

Залізничний

Автомобільний

Авіаційний

Водний

490,0

1470,0

5,0

9,8

700

200

1200

800

3. У розрахунковому році транспортна рухомість населення зросте на 14,5%, а середня дальність однієї поїздки - зросте на 50 км.

Завдання 53.

Постановка завдання:

Визначити чисельність пасажирів та пасажирообіг в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році чисельність населення в країні дорівнювала 47,3 млн. осіб. У розрахунковому році вона скоротиться на 2,0%.

2. Прогнозується, що доходи населення в розрахунковому році зростуть

на 10,0 %, а тарифи на пасажирські перевезення – зменшаться на 20,0 %.

3. Відомо, що зростання доходів населення на 1,0% приводить до зростання транспортної рухомості людини в середньому на 0,35%, а зменшення (збільшення) транспортного тарифу на 1,0% - відповідно до зростання (скорочення) транспортної рухомості на 0,5%.

4. Показники роботи пасажирського транспорту в базисному році за його видами наведені в таблиці 25.

Таблиця 25

Вид

пасажирського

транспорту

Чисельність

пасажирів,

млн. пас.

Обсяг

пасажирообігу,

млн. пас-км

Середня дальність

однієї поїздки,

км

Залізничний

Автомобільний

Авіаційний

Водний

320,0

575,0

3,0

2,0

256000,0

57500,0

4500,0

600,0

800

100

1500

300

5. У розрахунковому році середня дальність однієї поїздки на пасажирському транспорті в цілому зросте на 46 км.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

інвестиційної діяльності

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні необхідного введення в дію виробничих потужностей слід виходити з того, що така необхідність виникає тоді, коли діючі у певній сфері економічної діяльності виробничі потужності не забезпечують необхідний суспільству обсяг виробництва продукції, а підприємства самотужки невзмозі виправити ситуацію, що склалася на ринку продукції. Методологічною засадою визначення необхідного введення в дію виробничих потужностей є баланс виробничої потужності відповідної сфери економічної діяльності, на підставі показників якого розраховується можливий обсяг виробництва продукції у розрахунковому році. Ключовою формулою розрахунків є така:

ΔП необх = ( Qнеобх -  Q можл ) : kвикПвв,

де: ΔП необх – необхідний приріст виробничих потужностей;

Qнеобх – необхідний обсяг виробництва продукції;

Q можл – можливий обсяг виробництва продукції;

kвикПвв – коефіцієнт використання виробничих потужностей, що вводяться в експлуатацію.

При визначенні обсягу капітальних вкладень, які необхідні для введення в дію виробничих потужностей, використовується показник питомих капітальних вкладень, який свідчить про витрати капіталу (інвестицій) на введення в дію одиниці потужності (площі). Цей показник є середньою розрахунковою величиною, яка свідчить про те, які капітальні витрати понесли на аналогічних об’єктах галузі інвестори, що здійснювали введення в дію аналогічних об’єктів. Ключовою формулою розрахунків є така:

КВ необх = Пвв • Īуд,

де: КВнеобх - обсяг капітальних вкладень, необхідних для  введення в дію виробничих потужностей, грн.;

Пвв - виробничі потужності, що мають бути введені в дію,од.;

Īуд  - середні питомі капітальні вкладення по аналогічних  об’єктах галузі, грн./од.

Завдання 54.

Постановка завдання:

Визначити розмір введення в дію виробничих потужностей в хімічній промисловості в розрахунковому році та обсяг необхідних для цього капітальних вкладень.

Вихідні дані:

1. Загальні потреби суспільства в мінеральних добривах визначені в розрахунковому році на рівні 845 тис. тонн.

2. У розрахунковому році буде імпортовано 55 тис. тонн мінеральних добрив.

3. Виробнича потужність хімічних підприємств з виробництва мінеральних добрив на початок розрахункового року складає 820 тис. тонн та використовується на 97,5%.

4. У розрахунковому році плануються такі заходи з поновлення виробничих потужностей галузі:

  •  з 01.06 розрахункового року  виведення застарілого обладнання потужністю 15,0 тис т добрив за рік, яке використовується на 98,5%.
  •  у невизначений термін виведення застарілого обладнання потужністю 10,0 тис. т добрив за рік, яке використовується на 99,0%.

5. Нормативний коефіцієнт використання нових потужностей в галузі дорівнює 0,750.

6. Розраховані середні питомі капітальні вкладення на подібних підприємствах галузі дорівнюють 25,2 тис. грн. за тонну мінеральних добрив.

Завдання 55.

Постановка завдання:

Визначити необхідне введення в дію в розрахунковому році додаткових виробничих потужностей в цементній промисловості та обсяг потрібних для цього капітальних вкладень.

Вихідні дані:

1. У базисному році мають місце такі показники ресурсів виробничої потужності в цементній промисловості:

  •  виробнича потужність на початок року   - 18,2 тис. тонн;
  •  введення в дію потужностей з виробництва цементу -   1,1 тис. тонн;
  •  виведення з експлуатації обладнання потужністю -   0,3 тис. тонн.

2. У розрахунковому році очікуються такі показники та зміни:

  •  виробничі потужності цементних заводів на початок року використовуються на 92,5%;
  •  з 01.06 розрахункового року  планується виведення  застарілого обладнання потужністю 0,3 тис. тонн цементу за рік, яке використовується на 97,3%;
  •  у невизначений термін планується виведення застарілого обладнання потужністю 0,4 тис. т цементу за рік, яке використовується на 95,0%.

3. Необхідний обсяг виробництва цементу в розрахунковому році визначений в розмірі 16,2 тис. тонн.

4. Нормативний коефіцієнт використання нових потужностей, що вводяться в дію, дорівнює в галузі 0,700.

5. Відомо, що на двох цементних заводах для введення в дію додаткових потужностей розміром 0,4 та 0,7 тис. тонн цементу за рік були проінвестовані ресурси (капітальні вкладення) відповідно 30,5 та 50,8 млн. грн.

Завдання 56.

Постановка завдання:

Визначити необхідне введення в дію в розрахунковому році виробничих потужностей в цементній промисловості.

Вихідні дані:

1. У базисному році мали місце такі показники, що характеризують виробничу потужність цементної промисловості:

  •  максимально можливе виробництво цементу за рік – 75,0 тис. тонн;
  •  введення в дію з 01.04 потужності розміром 2,4 тис. тонн цементу за рік;
  •  виведення з 01.08 потужності розміром  3,6 тис. тонн цементу за рік.

2. У розрахунковому році буде продовжене виведення з експлуатації застарілого обладнання потужністю 1,7 тис. тонн цементу за рік.

3. До кінця розрахункового року виробнича потужність цементної галузі повинна досягти 77,5 тис. тонн цементу за рік.

Завдання 57.

Постановка завдання:

Визначити обсяг капітальних вкладень, які необхідні для введення в дію в розрахунковому році виробничих потужностей в цементній промисловості.

Вихідні дані:

1. Загальні потреби суспільства в цементі в розрахунковому році визначені  та дорівнюють 830,6 тис. тонн.

2. У розрахунковому році передбачається імпорт цементу обсягом 50,4 тис. тонн.

3. Виробнича потужність підприємств цементної промисловості на кінець базисного року досягла 800,2 тис. тонн та використовувалась на 97,5%.

4. У розрахунковому році плануються такі заходи з поновлення виробничих потужностей цементної промисловості:

  •  з 01.05 - виведення застарілого обладнання потужністю 3 тис. тонн цементу за рік, яке використовується на 98,5%;
  •  у невизначений термін – виведення застарілого обладнання потужністю 2 тис. тонн цементу за рік, яке використовується на 95,0%.

5. Нормативний коефіцієнт використання потужностей, що вводяться в дію, дорівнює в галузі 0,750.

6. Відомо, що на будівництво подібних виробничих потужностей були вкладені такі інвестиції:

  •  102,0 млн. грн. – для введення в дію потужності  розміром 5,1 тис. тонн цементу за рік;
  •  75,9 млн. грн. – для введення в дію потужності розміром 3,3 тис. тонн цементу за рік.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

трудових відносин

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні очікуваних змін чисельності робочої сили слід виходити з того, що необхідне скорочення чисельності робочої сили в галузі виникає за причин зменшення обсягів виробництва продукції чи послуг та зростання рівня продуктивності праці – у виробничій сфері і розширення норм (зон) обслуговування – у невиробничій сфері. Для визначення таких змін складається відповідний баланс ринку праці, в якому порівнюються потреба у робочій силі з наявністю її на початок та кінець розрахункового року. Ключовою формулою таких розрахунків є визначення потреб у робочій силі у розрахунковому періоді. У виробничій сфері (промисловості) воно здійснюється за такою формулою:

Тпвп p = Qp : qпвп p,

де: Тпвп p – загальна потреба у чисельності промислово-виробничого  персоналу у розрахунковому році, осіб;

Qp  – обсяг виробництва продукції у розрахунковому році, грн.;

qпппp – рівень продуктивності праці одного працівника ПВП, грн./осіб.

Для розрахунку чисельності робочої сили у промисловості необхідно знати структуру робочої сили в галузі та за складеною пропорцією визначити потребу в ній.

У невиробничій сфері розрахунок потреби у робочій силі певної кваліфікації залежить від очікуваних обсягів послуг цієї сфери та норм (зон) обслуговування певного контингенту. Здійснюється визначення за формулою:

Тр.с.p = Qp : Np,

де: Тр.с.p - загальна потреба у робочій силі у розрахунковому році, осіб;

Qp – обсяг послуг у розрахунковому році, посл.;

Np -  норма (зона) обслуговування у розрахунковому році, осіб/посл.

Завдання 58.

Постановка завдання:

Скласти баланс ринку праці для промисловості та визначити очікувані зміни (надлишок чи додаткову потребу) чисельності робочої сили в галузі у розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році в промисловості досягнуті показники:

  •  обсяг виробництва продукції в галузях групи «А»       - 95,0 млрд. грн.;
  •  обсяг виробництва продукції в галузях групи «Б»        - 15,0 млрд. грн.;
  •  середньорічна виробітка працівника ПВП в групі «А» - 315,0 тис. грн.,
  •  середньорічна виробітка працівника ПВП в групі «Б»  - 310,0 тис. грн.
  1.  У розрахунковому році в галузі очікуються такі зміни показників:
    •  обсяг виробництва продукції групи «А»    - скоротиться на 5,0 %;
    •  обсяг виробництва продукції групи «Б»    - зросте на 5,0 %;
    •  продуктивність праці в групі «А»               - зросте на 4,0 %;
    •  продуктивність праці в групі «Б»               - зросте на 2,6 %.

3. На початок розрахункового року чисельність працюючих у групі «А»   складає 143026 осіб, а у групі  «Б» - 159188 осіб.

4. Протягом розрахункового року матиме місце вибуття робочої сили:

у групі «А» - 2300 осіб та у групі «Б» - 1500 осіб.

5. Питома вага промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності працюючих у групі «А» складає  92,0 %, а у групі «Б» - 95,0 %.

Завдання 59.

Постановка завдання:

Скласти баланс ринку праці для промисловості та визначити очікувані зміни (надлишок чи додаткову потребу) чисельності робочої сили в галузі у розрахунковому році.

Вихідні дані:

У таблиці 26 наведені показники, що характеризують обсяг, динаміку виробництва продукції та ефективність використання робочої сили в промисловості у базисному та розрахунковому роках.

                                                                                          Таблиця 26

Показники

Базисний рік

Розрахунковий рік

1. Обсяг виробництва промислової продукції,   

   млрд. грн.

2. Середньорічна виробітка одного

   працівника ПВП, тис.грн./ чол.

3. Темп зростання обсягу виробництва, %

4. Темп зростання продуктивності праці, %

5. Питома вага ПВП у загальній чисельності

  працюючих, %

6. Наявність робочої сили на початок  року,

  тис. осіб

7. Вибуття робочої сили протягом року

   (на пенсію, навчання, тощо),  тис. осіб

71,6

350,5

х

х

х

х

х

98,0

102,5

95,0

215,3

2,15

Завдання 60.

Постановка завдання:

Скласти баланс ринку праці для галузі освіти та визначити очікувані зміни (надлишок чи додаткову потребу) чисельності педагогів у розрахунковому році.

Вихідні дані:

Показники, що визначають загальну потребу в педагогічних кадрах та додаткову потребу в них, наведені в таблиці 27.

Таблиця 27

Показники

Навчальні заклади

за рівнем освіти

І

П

Ш

ІУ

  1.  Кількість студентів у базисному

році, тис. осіб

2. Зміна кількості студентів

   у розрахунковому році, %

3. Норматив кількості студентів

   на одного педагога у базисному    

   році, осіб/пед.

180,0

90,0

12

300,0

97,5

15

502,3

110,0

17

385,4

95,0

17

Продовження табл. 27

4.Зміна нормативу кількості

  студентів у розрахунковому році,  

  осіб/пед.

5. Кількість педагогів на початок

   розрахункового року, тис. осіб

  1.  Вибуття педагогів з наявної

  кількості протягом розрахункового

  року, осіб.

+3

13,28

260

+ 2

19,87

640

+3

34,89

950

+3

22,67

560

Завдання 61.

Постановка завдання:

Скласти баланс ринку праці для промисловості та визначити очікувані зміни (надлишок чи додаткову потребу) чисельності робочої сили в галузі у розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році в промисловості досягнуті такі показники:

  •  обсяг виробництва продукції                                       -  70,2 млрд. грн.,
  •  середньорічна виробітка одного працівника ПВП     -  312,5 тис. грн.

2. У розрахунковому році очікуються такі зміни показників:

  •  обсяг виробництва продукції                         - скоротиться на 5,0 %,
  •  продуктивність праці                                      - зросте на 6,0 %,

3. На початок розрахункового року чисельність працюючих в промисловості складає 235850 осіб.

4. Протягом розрахункового року в галузі матиме місце вибуття робочої сили (на пенсію, тощо) в кількості 3215 осіб.

5. Питома вага чисельності промислово-виробничого персоналу в загальній чисельності працюючих у промисловості складає 92,0 %.

Завдання 62.

Постановка завдання:

Скласти баланс ринку праці для сільського господарства та визначити очікувані зміни (надлишок чи додаткову потребу) робочої сили в сільському господарстві в розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. У базисному році середньорічна чисельність працюючих у рослинництві склала 2500 тис. осіб, а в тваринництві – 1200 тис. осіб.

2. У розрахунковому році обсяг виробництва продукції в рослинництві зменшиться на 5,0%, а в тваринництві – зросте на 10,0%.

3. У розрахунковому році в галузі очікується наступний темп зростання продуктивності праці: у рослинництві – 103,0%, у тваринництві – 105,0%.

4. Наявність робочої сили в сільському господарстві на початок розрахункового року  складе 3670 тис. осіб, з них у рослинництві – 2520 тис. осіб.

3. Протягом розрахункового року з різних причин у сільському господарстві матиме місце вибуття робочої сили: у рослинництві - 18,0 тис. осіб, у тваринництві - 12,0 тис. осіб.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

соціального розвитку та рівня життя населення

Методичні вказівки до розв’язання завдань:

При визначенні реальних доходів населення слід усвідомити, що вони свідчать про те, скільки товарів та послуг може придбати особа на отримані нею грошові доходи та отримати від держави безкоштовно. Тому необхідно розрахувати кінцеві доходи населення, які включають: грошові доходи, натуральні доходи та матеріальні витрати бюджетних організацій, які надають послуги населенню безкоштовно. Після цього скорегувати їх на індекс цін, що очікується у розрахунковому році, за формулою:

РД = КД : Iц,

де: РД – реальні доходи населення у розрахунковому році, грн.;

КД – кінцеві доходи населення у розрахунковому році, грн.;

– очікуваний індекс цін на товари та послуги.

Завдання 63.

Постанова завдання:

Визначити рівень реальних доходів населення та їх зміну у розрахунковому році.

Вихідні дані:

1. Згідно з даними балансу грошових доходів та витрат населення в розрахунковому році населення країни отримає такі доходи:

  •  оплата праці робітників і службовців – 70,5 млрд.грн.;
  •  грошові доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності - 6,3 млрд.грн.;
  •  доходи від власності – 25,3 млрд. грн.;
  •  надходження від фінансової системи – 340 млн. грн.;
  •  дивіденди – 250 млн. грн.;
  •  пенсії, допомоги та стипендії – 3,2 млрд.грн.;
  •  інші доходи населення – 40,5 млрд. грн.

2. Натуральні доходи від особистого підсобного господарства оцінюються у розмірі 61 млн. грн.

3. Витрати населення у розрахунковому році очікуються такі:

  •  обов’язкові платежі та внески населення – 2,5 млрд.грн.;
  •  добровільні платежі та внески – 235 млн. грн.;
  •  оплати послуг населенням – 1,75 млрд.грн.;
  •  інші витрати населення - 200 млн. грн.

4. Матеріальні витрати установ, які безкоштовно надають послуги населенню (обслуговують населення) – 42,1 млрд.грн.

5. Очікуваний індекс цін та тарифів – 1,24.

6. Чисельність населення у базисному році досягла 47,3 млн. осіб. У розрахунковому році очікується її скорочення на 3,5 %.

7. Реальні доходи одного мешканця країни у базисному році складали

3548 грн.

Завдання 64.

Постановка завдання:

Розрахувати абсолютну та відносну зміну реальних доходів на душу населення  у розрахунковому році та доходи, які спрямовані на придбання населенням матеріальних благ, в поточних  та порівняних (до попереднього року) цінах.

Вихідні дані:

  1.  У базисному році чисельність населення країни становила 47,2 млн. осіб. У розрахунковому році вона скоротиться на 2%.
  2.  У базисному році мали місце такі показники рівня життя населення:
    •  номінальні доходи  населення         - 773,4 млрд. грн.;
    •  реальні доходи на душу населення - 14055,0 грн.
  3.  У розрахунковому періоді  передбачаються такі показники та зміни:
  •  вартість послуг                                - 138,7 млрд.грн.,
  •  обов'язкові  платежі та

   добровільні внески                          - 125,6 млрд. грн,

  •  номінальні доходи  населення       - зростуть на 14,0%;
  •  заощадження         - збільшаться на 46,8 млрд.грн.;  
  •  ціни на товари і послуги        - зростуть на 7,0%.


РОЗДІЛ 2. ТЕСТИ

Примітка: Тести з позначкою *  мають декілька правильних відповідей

Тема. Національна економіка: загальне та особливе

1.* Якими ознаками характеризується національна економіка як цілісний організм?

а) загальним економічним середовищем;

б) наявністю тісних економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами країни;

в) територіальною визначеністю із загальним політичним та економічним центром.

2. З яких крупних сфер складається національна економіка?

а) матеріального та нематеріального виробництва;

б) матеріального виробництва та невиробничої сфери;

в) матеріального виробництва, нематеріального виробництва, невиробничої сфери.

3. Які галузі входять до сфери матеріального виробництва?

а) промисловість, сільське господарство, будівництво, мистецтво й культура, охорона здоров'я;

б) будівництво, сільське господарство, промисловість, транспорт, торгівля, зв'язок;

в) мистецтво, охорона здоров'я, культура.

4. Підприємствами групи «А» вважають:

а) підприємства з виробництва засобів виробництва ;

б) підприємства з виробництва предметів споживання.

5. Які з перерахованих груп факторів, що впливають на функціонування та розвиток національної економіки, відносяться до зовнішніх?

а) економічні, політичні, екологічні, організаційно-управлінські;

б) економічні, політичні, демографічні, культурні;

в) економічні, соціально-демографічні, суспільно-політичні, екологічні.

Тема. Економічні теорії та базисні інститути

національної економіки

1. Кого з видатних економістів світу визнано родоначальником теорії державного регулювання економіки?

а) Карла Маркса;                            г) Давіда Рікардо;

б) Адама Сміта;                              д) К.Р. Макконнела.

в) Джона Мейнарда Кейнса;

2. В основу функціонування якого типу економічної системи покладені положення кейнсіанської теорії державного регулювання економіки ?

а) планово-централізованої;  б) змішаної;  в) ринкової.

3. В основу функціонування якого типу економічної системи покладені положення марксистської теорії державного регулювання економіки?

а) планово-централізованої;  б) змішаної;  в) ринкової.

4. Економічний лібералізм – це:

а) система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму;

б) система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток.

5. Економічний дирижизм – це:

а) система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток;

б) система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.

Тема. Теорія суспільного добробуту

та соціально-ринкової економіки

1. За умов макроекономічного підходу суб’єктами національної економіки є:

а) домашні господарства, підприємства, приватні некомерційні організації, що обслуговують домашнє господарство;

б) домашні господарства, підприємства, держава, закордон;

в) виробничі фірми та підприємства, фінансові установи, держава.

2. Як пов’язані між собою держава та підприємства у моделі кругообігу благ і ресурсів, доходів і видатків у національній економіці?

а) держава надає підприємствам субсидії, дотації, а підприємства виступають платниками податку до бюджету;

б) підприємства сплачують податки до бюджету, а держава надає їм соціальні трансферти;

в) держава кредитує підприємства в обмін на інвестиційні товари.

3. Що з перерахованого нижче є одним з видів економічної активності підприємств?

а) створення пропозиції факторів виробництва на ринку ресурсів;

б) формування попиту на чинники виробництва на ринку ресурсів;

в) формування сукупного попиту на товарному ринку.

4. Визначте, яка з наведених послідовностей розрахунків макроекономічних показників виробничим методом є правильною?

а) ЧНП→ВВ→ВВП→ВНП;

б) ВВ→ВВП→ВНП→ЧНП;

в) ВНП→ВВП→ЧНП→ВВ;

г) ВВП→ВНП→ЧНП→ВВ.

5.* Які принципи покладені у розрахунки макроекономічних показників?

а) виключення повторного рахунку;

б) національний доход держави виробляється виключно у сфері виробництва;

в) у створюванні вартості товарів та послуг беруть участь земля, капітал, праця та підприємницька діяльність;

г) національний доход держави виробляється як у сфері виробництва так і сфері послуг;

д) матеріальні блага та послуги створюються лише працею людини.

Тема. Структурна перебудова національної економіки

1.* Які з перелічених нижче факторів відносяться до інтенсивних факторів економічного зростання?

а) підвищення кваліфікації працівників;

б) збільшення кількості зайнятих працівників;

в) розширення виробничих площ;

г) зростання обсягів інвестицій при збереженні існуючого рівня технології виробництва;

д) зростання фондовіддачі.

2.* Які з перелічених нижче факторів відносяться до екстенсивних факторів економічного зростання?

а) розширення виробничих площ;

б) використання досягнень НТП у виробництві;

в) підвищення кваліфікації працівників;

г) збільшення кількості працюючих;

д) зростання фондовіддачі.

3. Які з наведених пропорцій належать до загальноекономічних?

а) пропорція між фондом споживання та фондом нагромаджень;

б) пропорція між промисловістю та сільським господарством;

в) пропорція між групою “А” та групою “Б”.

4. Як звуться фактори, що приводять до економічного зростання завдяки збільшенню кількості економічних ресурсів?

а) інтенсивними;     в) екстенсивними;

б) економічними;    г) виробничими.

5. Як звуться фактори, що приводять до економічного зростання завдяки  більш ефективному використанню вже задіяних економічних ресурсів?

а) інтенсивними;              в) екстенсивними;

б) економічними;             г) виробничими.

Тема. Державність та державне управління економікою

1. Які передумови є такими, що забезпечують можливість процесу державного регулювання економіки?

а) економічні, організаційні, політичні;

б) політичні, організаційні, методологічні;

в) організаційні, методологічні, природнокліматичні.

2. Що є об'єктом державного регулювання економіки у вузькому розумінні цього слова?

а) підприємства галузей виробничої сфери;

б) світове господарство;

в) проблеми, сектори та галузі економіки, функціонування (вирішення) яких ринковий механізм забезпечує незадовільно або не забезпечує зовсім;

г) економіка держави.

3. Що є об'єктом державного регулювання економіки у широкому розумінні цього слова?

а) підприємства галузей виробничої сфери;

б) світове господарство;

в) умови; проблеми, сектори та галузі економіки, функціонування  (рішення) яких ринковий механізм забезпечує незадовільно або не забезпечує зовсім;

г) економіка держави.

4. Формами державного регулювання економіки є:

а) адміністративне й економічне регулювання;

б) бюджетно-податкове, фінансово-кредитне, цінове регулювання, регулювання оплати праці, індикативне планування;

в) адміністративне, бюджетне, податкове, фінансово-кредитне регулювання і планування.

5. Цінове регулювання – це:

а) установлення податків та їх ставок у складі ціни;

б) установлення фіксованих цін на товари та послуги;

в) втручання держави у процес ціноутворення, що здійснюється за допомогою як прямих так і непрямих засобів.

Тема. Інституціональні чинники розвитку

національної економіки

1. Як класифікуються органи державного регулювання економіки?

а) центральні, місцеві;

б) місцеві, промислові, державні;

в) регіональні, галузеві, загальнодержавні.

2. Яким чином здійснюється непрямий вплив держави на соціально-економічні процеси?

а) через податкову, кредитну та фінансову системи;

б) через бюджетну систему та завдяки адміністративним мірам;

в) через податкову, фінансову системи та завдяки адміністративним заходам.

3. Як класифікуються методи державного регулювання економіки в залежності від ступеня державного втручання?

а) методи прямого і методи непрямого регулювання;

б) адміністративні методи й економічні регулятори;

в) бюджетні, податкові та фінансово-кредитні методи.

4. Які методи державного регулювання є непрямими?

а) грошово-кредитні, податкові й амортизаційні методи;

б) бюджетні, податкові, грошово-кредитні й амортизаційні методи;

в) податкові та грошово-кредитні методи.

5. Які методи державного регулювання є прямими?

а) податкові, бюджеті та адміністративні;   б) податкові та бюджетні;

в) адміністративні та бюджетні;  г) адміністративні та податкові.

Тема. Програмування та прогнозування

національної економіки

1. Які види індикативних планів розрізняють за календарною ознакою?

а) річні та п’ятирічні;

б) поточні, середньострокові та довгострокові;

в) річні, п’ятирічні та семирічні.

2. Яка відмінна риса індикативного планування?

а) його показники носять рекомендаційний, інформаційно-орієнтуючий характер;

б) кількість показників в індикативному плані зведено до мінімуму;

в) план містить, в основному, відносні показники, що характеризують тенденції соціально-економічного розвитку.

3. Яке основне призначення індикативного плану?

а) дати завдання галузям народного господарства на перспективу;

б) визначити основні орієнтири, що характеризують масштаби, пропорції та кінцеві цілі суспільного розвитку;

в) розрахувати показники розвитку народного господарства і вимагати безумовного їх виконання.

4. У якій економіці доцільно застосування індикативного планування?

а) у стані економічної кризи;

б) у ринковій економіці;

в) у планово-централізованій економіці;

г) як у планово-централізованій економіці, так і у стані глибокої економічної кризи ринкової економіки.

5. У якій економіці доцільно застосування директивного планування?

а) у стані економічної кризи;

б) у ринковій економіці;

в) у планово-централізованій економіці;

г) як у планово-централізованій економіці, так і у стані глибокої економічної кризи ринкової економіки.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

промислового виробництва

1. Що є предметом державного регулювання у промисловості?

а) обсяг виробництва продукції;  б) використання продукції;

в) розвиток підприємства;   г) розвиток конкуренції.

2. Який баланс використовується для визначення можливого обсягу виробництва промислової продукції?

а) баланс засобів виробництва;

б) баланс предметів споживання;

в) баланс виробничих потужностей.

3. Що таке виробнича потужність промисловості?

а) це обсяг промислової продукції, що фактично вироблений у промисловості;

б) це максимально можливий випуск промислової продукції з основних виробничих фондів за рік;

в) це можливості діючого обладнання  в галузі.

4.* Від чого залежить розмір виробничої потужності промисловості?

а) кількості обладнання;

б) продуктивності одиниці обладнання за одиницю часу;

в) кількості часу, протягом якого використовується обладнання;

г) кількості матеріальних ресурсів, що використовуються у виробництві.

5. Які фактори обумовлюють можливості виробництва промислової продукції?

а) виробничі потужності, матеріальні ресурси та ефективність їх використання;

б) трудові та фінансові ресурси;

в) основні виробничі фонди, матеріальні, трудові, фінансові ресурси та ефективність використання кожного з них ;

г) трудові, матеріальні, фінансові ресурси та виробничі потужності.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

сільськогосподарського виробництва

1. Який баланс складається при розрахуванні необхідного обсягу продукції сільського господарства для задоволення державних потреб?

а) баланс державних закупівель;

б) баланс валових ресурсів сільськогосподарської продукції;

в) баланс кормів.

2. *Які фактори визначають можливість виробництва продукції рослинництва?

а) наявність посівних площ, що використовуються під певну культуру;

б) урожайність рослинницької культури;

в) валовий збір продукції;

г) обсяг державних закупівель продукції.

3. Від чого залежить урожайність культур, що очікується у розрахунковому році?

а) внесення мінеральних та органічних добрив;

б) використання нових елітних сортів насіння;

в) упровадження прогресивних форм організації виробництва;

г) кліматичних факторів;

д) політичної стабільності у суспільстві;

е) здійснення зрошення (осушення) земель.

4.* Які розрізняють потреби у сільськогосподарській продукції?

а) державні;      б) загальнодержавні;

в) внутрішньогосподарські;   г) регіональні.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

транспорту

1. Яким чином визначається фактична чисельність пасажирів?

а) за кількістю проданих білетів;   б) за кількістю поїздок;

в) за вартістю білетів.

2. Яке значення може приймати коефіцієнт перевезеності вантажу?

а) дорівнювати 0;                                  г) більше за 1;                        

б) більше за 0;                                       д) менше ніж 1.

в) дорівнювати 1;

3.*Які фактори впливають на транспортну активність населення?

а) грошові доходи населення;  б) розмір транспортних тарифів;

в) довжина та густота доріг;  г) реальні доходи населення;

д) зміни цін на споживчі товари.

4.*Які показники вимірюють продукцію транспорту?

а) обсяг перевезень вантажів;   б) обсяг вантажообігу;

в) обсяг пасажирообігу;    г) чисельність пасажирів.

5.* Яким показником вимірюється транспортна активність населення?

а) чисельність пасажирів, що припадає на одного мешканця;

б) кількість поїздок, що припадає на одного мешканця;

в) обсяг пасажирообігу, що припадає на одного мешканця.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

інвестиційної діяльності

1. Визначені у вартісній формі витрати на здійснення розширеного відтворювання основних фондів – це:

а) капітальні вкладення;

б) фінансові інвестиції;

в) інвестиції.

2.* Від чого залежить обсяг капітальних вкладень, що визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування як потрібний для введення в дію виробничих потужностей?

а) від розміру виробничої потужності, що має бути введена в дію;

б) від розрахункового значення питомих капітальних вкладень;

в) від вартості будівельно-монтажних робіт;

г) від ціни будівництва.

3.* Які показники вимірюють кінцеві результати інвестиційної діяльності?

а) обсяг незавершеного будівництва на кінець року;

б) обсяг готової будівельної продукції;

в) введення в дію виробничих потужностей та об’єктів;

г) обсяг незавершеного будівництва на початок року;

д) річний обсяг будівельно-монтажних робіт.

4. Співвідношення витрат, що спрямовані на виконання проектних, будівельно-монтажних та інших видів робіт, а також придбання обладнання, являє собою:

а) відтворювальну структуру капіталовкладень;

б) технологічну структуру капітальних вкладень;

в) галузеву структуру капітальних вкладень.

5. Що таке питомі капітальні вкладення?

а) це показник, що свідчить про розмір капітальних вкладень, які необхідні для введення в дію одиниці потужності;

б) це показник, що свідчить про питому вагу будівельно-монтажних робіт у загальному обсязі капіталовкладень;

в) це вартість одного квадратного метра житла.

Тема. Прогнозування та державне регулювання

трудових відносин

1. Що таке трудові ресурси за своєю суттю?

а) це особи у працездатному віці;

б) це громадяни у віці від 16 до 55 (для жінок) та до 60 (для чоловіків) років;

в) це частина населення держави, яка завдяки фізичним можливостям та трудовим навичкам бере чи може брати участь у різних сферах економічної діяльності;

г) це особи, які беруть участь у різних сферах економічної діяльності.

2.*Який склад мають трудові ресурси в Україні?

а) особи у віці 16-60 років;

б) жінки у віці 16-55 років та чоловіки у віці 16-60 років за винятком інвалідів І та П груп та осіб, що отримують пенсію на пільгових умовах;

в) особи пенсійного віку, які працюють у різних сферах економічної діяльності;

г) особи, які не досягли віку 16 років, але працюють (за офіційним дозволом) у різних сферах економічної діяльності.

3. Як вимірюється рівень зайнятості трудових ресурсів?

а) відношенням чисельності осіб, які фактично працюють, до загальної чисельності населення;

б) відношенням чисельності осіб, які фактично працюють у різних сферах економічної діяльності та навчаються з відривом від виробництва, до загальної чисельності трудових ресурсів;

в) відношенням чисельності трудових ресурсів до загальної чисельності населення.

4.* Які причини виникнення лишку робочої сили?

а) зменшення обсягів виробництва продукції та послуг;

б) зростання продуктивності праці;

в) зменшення попиту населення;

г) зростання обсягів виробництва.

5. Що згідно з законом має бути покладено в основу розміру мінімальної заробітної плати?

а) вартість робочої сили;

б) розмір прожиткового мінімуму;

в) вартість предметів споживання першої необхідності.


РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бабашкина А.М. Государственное регулирование национальной экономики. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 480 с.
  2.  Бункина М.К. Национальная экономика: Учебное пособие. – М.: Палеотип, 2002. – 487 с.
  3.  Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – М.: Издательский дом «Дашков и К0», 2001.
  4.  Гейко Л.М., Марущак В.П. Государственное регулирование экономики: Учебное пособие. – Одесса: ВМВ, 2006
  5.  Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – Х.: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2004 . – 756 с.
  6.  Державне регулювання економіки / За ред. І.Р. Михасюка. – Л.: «Українські технології», 1999. – 640 с.
  7.  Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С.М. Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
  8.  Дідівська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посібн. – К.: Знання-Прес, 2002. – 214 с.
  9.   Егоров В.В., Парсаданов Г.Л. Прогнозирование национальной экономики. – М.: Высшая школа, 2002 . – 304 с.
  10.  Конспект лекцій з дисципліни «Національна економіка» для студентів Ш курсу всіх форм навчання всіх спеціальностей. Частина 1 та П / Уклад. Л.М. Гейко, Н.В. Сментина, А.Г. Франчук. – Одеса: ОДЕУ, 2009р. – 82с.
  11.  Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005. – 254 с.
  12.   Турецкий О.А. Национальная экономика и ее регулирование. – О.: СМИЛ, 2002. – 380 с.
  13.  Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 435 с.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

П Р А К Т И К У М

З  ДИСЦИПЛІНИ

“НАЦІОНАЛЬНА   ЕКОНОМІКА”

для студентів 3 курсу всіх форм навчання

всіх спеціальностей

                                                     Затверджено

                                                    на засіданні кафедри ЕУНГ.

                                                      Протокол № 8 від 10 лютого 2010р.

Одеса  ОДЕУ  2010


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78297. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинної системи в умовах патології 70.15 KB
  Ішемічна хвороба серця. В цілому стан шоку виникає якщо або суттєво знижена насосна функція серця або наповнення камер серця відбувається дуже неадекватно. Існує декілька додаткових компенсаторних процесів які виникають у разі виникнення шоку: Дихання часте і поверхневе що посилює венозне повернення до серця через діяльність дихального насосу. Однак через те що компенсаторні механізми включають значне звуження артеріол то кровоток в тканинах за виключенням серця і головного мозку може виявитися неадекватним не зважаючи на майже...
78298. Бронхо-легенева система в умовах спокою, тренувальних впливів, екстремальних, граничних та патологічних станів: бронхо-легенева система в умовах спокою 157.42 KB
  Кількісні показники зовнішнього дихання. Для цього треба застосовувати комплекси фізичних вправ які розвивають дихання. Дихання людини Дихання людини складається з таких процесів: Зовнішнє дихання вентиляція легень надходження повітря в повітроносні шляхи і газообмінміж альвеолами та зовнішнім середовищем. Значення дихання для людини Газообмін між організмом і зовнішнім середовищем надходження О2 до клітин організму а також виведення СО2 з організму.
78300. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ УГЛОВЫХ РАЗМЕРОВ 187 KB
  Система единиц на угловые размеры Углом в плоскости называется геометрическая фигура образованная двумя лучами сторонами угла выходящими из одной точки вершины. Полуплоскости называются гранями двугранного угла а их общая прямая ребром. В промышленности чаще всего приходится иметь дело с двугранными углами однако для удобства измерений требования к точности относятся к углу в плоскости т. углу получаемому пересечением двугранного угла плоскостью перпендикулярной ребру.
78301. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ МЕТРИЧЕСКОЙ РЕЗЬБЫ 606 KB
  Резьбовые соединения используемые в машиностроении Резьбовым соединением называется соединение двух деталей с помощью резьбы т. элементов деталей имеющих один или несколько равномерно расположенных винтовых выступов резьбы постоянного сечения образованных на боковой поверхности цилиндра или конуса. Контур сечения канавок и выступов в плоскости проходящей через ось резьбы общий для наружной и внутренней резьбы называется профилем резьбы.
78302. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ ПРЯМОБОЧНЫХ ШЛИЦЕВЫХ СОЕДИНЕНИЙ 398.5 KB
  Шлицевым соединением или зубчатым соединением называется разъемное соединение вала с отверстием когда на валу имеются зубья выступы а в отверстии соответствующие впадины шлицы. Шлицевое соединение можно представить как многошпоночное соединение с равномерно расположенными шпонками. В зависимости от формы профиля выступов у вала и впадин у втулки имеются прямобочные шлицевые и эвольвентные соединения. Значительно реже применяются шлицевые соединения с треугольным профилем.
78303. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ ШПОНОЧНЫХ СОЕДИНЕНИЙ 101 KB
  В шпоночных соединениях имеются вал и отверстие как в гладких соединениях. На валу и во втулке этого соединения имеются пазы расположенные вдоль оси. В машиностроении в основном используют шпоночные соединения с призматическими сегментными и клиновыми шпонками. Помимо перечисленных шпоночных соединений в машиностроении используются и нормируются точности других шпоночных соединений представляющих в определенном роде разновидность перечисленных: соединения с призматическими направляющими шпонками с призматическими высокими...
78304. НОРМИРОВАНИЕ ТОЧНОСТИ ЦИЛИНДРИЧЕСКИХ ЗУБЧАТЫХ КОЛЕС И ПЕРЕДАЧ 811 KB
  Зубчатое колесо представляет собой деталь сложной геометрической формы в виде диска с зубьями на внутренней или наружной цилиндрической или конической поверхности входящими в зацепление с зубьями другого зубчатого колеса. Принцип нормирования точности зубчатых колес и передач Трудность в отношении нормирования точностных требований к зубчатым передачам заключается в том что эти детали сложны по своей геометрической форме а кроме того они являются элементами кинематической...
78305. Сертификация, ее сущность и характеристики 967 KB
  Сущность сертификации Общие положения. Сертификация базируется на стандартах и в ее основе лежат испытания по нормам сертификации. Самосертификация выполняет все необходимые действия и заявляет об этом специальным документом или простановкой знака сертификации на продукции или сопроводительным документом. Любая система сертификации базируется на стандартах государственных предприятий технических условиях.