44618

Спарта в период рабовладельческой аристократической республики (VIII в. до н.э. - середина II в. до н.э.)

Лекция

История и СИД

Возникновения государства. Илоты Жители побежденных лаконийских племен превращенные в рабов были собственностью государства. Возникновения государства. Победа Спарты над Афинами в Пелопоннесской войне привел к появлению роскоши развитию товарноденежных отношений и гибели Спарты как военизированного аристократического рабовладельческого государства во II в.

Русский

2013-11-13

60.5 KB

12 чел.

Составил:

профессор, д.и.н. Личман Б.В.

Тема 6: Спарта в период рабовладельческой аристократической республики

(VIII в. до н.э. - середина  II в. до н.э.)

План:

  1.  Возникновения государства. Законы Ликурга.
  2.  Государственное устройство.
  3.  Слои населения.
  4.  Право Древней Спарты.

Основные понятия

Аппела

Народное собрание, в котором участвовали все спартиаты, достигшие 30-летнего возраста.

Архагеты

Два царя Спарты с наследственной властью.

Геруссия

Совет старейшин – орган власти, унаследованный от родоплеменной организации.

Илоты

Жители побежденных лаконийских племен, превращенные в рабов, были собственностью государства.

Клера

Земельный надел с прикрепленными к нему рабами-илотами.

Ликург

Легендарный законодатель, царь Спарты (VIII в. до н.э.). Ему предписывается издание важнейших законов. С помощью ретры пытался решить две основные задачи – обеспечить единство спартиатов путем сдерживания их имущественной дифференциации и создать организацию их совместного господства над завоеванным населением.

Периэки

Жители периферийных горных неплодородных районов Спарты, лично свободные, но не пользовавшиеся политическими правами.  

Ретра

Договор, закрепивший создание основ общественного и государственного строя.

Сиссития

Общественные трапезы, проводимые в целях поддержания единства, организуемые за счет установленных ежемесячных взносов спартиатов.

Эфоры

Появились в VIII в до н.э., избирались на народном собрании в количестве пяти человек и составляли единую коллегию. Первоначально являлись помощниками царей, позднее их полномочия заметно расширились.

  1.  Возникновения государства. Законы Ликурга.

Спартанское государство возникло в IX в. до н.э., в результате завоевания дорийцами Юга Ереции-Лаконики и Мессении, где проживали ахейские племена.

Установление государственного строя и общества на завоеванных землях, связанное с именем царя Ликурга (VIII в. до н.э.).

В законах Ликург закрепил форму протогосударств «Военную демократию» на 800 лет.

1. Земля принадлежала государству и роздана в равных долях (клер) мужчинам – воинам.

2. Розданная земля обрабатывалась государственными рабами (илотами).

3. Запрещены товарно-денежные отношения. Из оборота изъяты деньги.

4. Спартиаты жили военно-лагерным строем.

5. Спартиаты питались простой пищей за одним столом.

6. Женщины были на равне с мужчинами.

7. Обязательное обучение военному делу.

Победа Спарты над Афинами в Пелопоннесской войне привел к появлению роскоши, развитию товарно-денежных отношений и гибели Спарты, как военизированного аристократического рабовладельческого государства во II в. до н.э.

  1.  Государственное устройство.

Государственный строй Спарты – это рабовладельческая – аристократическая республика.

Высший орган – народное собрание (аппела).

В собрании участвовали спартиаты, достигшие 30 лет.

Решало вопросы:

  1.  Избрание должностных лиц.
  2.  Выборы главы военного похода.
  3.  Вопросы войны и мира.

Народное (аппела) собрание имело особенности.

1. Народное собрание (аппела) не играло значительной роли в жизни страны.

2. Законы не обсуждались: они либо принимались, либо отвергались (голосом).

3. Решение собрания неугодное совету старейшин (герусси) отвергалось.

Глава государства

Во главе стояли два наследственных царя (архагеты).

Они были:

  1.  Командующими армиями.
  2.  Судьями.
  3.  Жрецы.

Исполнительная власть

Коллегия эфоров (5 человек) была органом спартанской олигархии.

Они избирались ежегодно народным собранием, но отчитывались перед новым составом эфором.

Функции коллегии эфоров:

  1.  Созывали народное собрание и руководили им.
  2.  Контроль за деятельностью царей.
  3.  Руководили внешней и внутренней политикой.
  4.  Контролировали всех должностных лиц.

Совет старейшин (геруссия)

Орган, унаследованный от родоплеменной организации.

Полномочия герусии были очень широкими.

С усилением власти эфоров (рабовладельческой аристократии) значение герусии (родовой аристократии) уменьшилось.

  1.  Слои населения.

Для общественного строя Спарты характерно длительное сохранение пережитков военной демократии.

Спартиаты

Полноправные граждане (завоеватели дорийцы) государства.

Они использовали военную организацию для укрепления своего господства над покоренными народами. Всякий труд, кроме военного дела считали для себя позорным.

Илоты

Порабощенные жители Мессении превращенные в государственных рабов. Особенность в том, что илоты были рабами по завоеванию. Они владели своим имуществом и обязаны были кормить спартиатов, отдавая 50% урожая. Илоты не были товаром подобно рабам и несли военную повинность.

Периэки

Лично свободные жители окрестных мест. Не имели политических прав (не принадлежали к спартанской общине). Несли воинскую повинность во вспомогательных отрядах, платили налоги.

  1.  Право Древней Спарты.

Источники права:

  1.  Обычное право.
  2.  Законодательный опыт других стран.
  3.  Четыре ретры (законодательные изречения Ликурга).

Одна из ретр Ликурга запрещала издавать письменные законы. Отсюда Спартанское право письменно не зафиксированы.

Ретры Ликурга жестоко регламентировали все сферы жизни общества.

Главная цель:

  1.  Достижение мира и согласия.
  2.  Искоренение богатства и бедности.
  3.  Борьба против илотов.

Имущественные отношения

Господствовал натуральный обмен, и отсутствовали товарно-денежные отношения. Указывалось,  как можно строить дома, какую одежду носить и какую пищу принимать. Это делалось для того, чтобы не допустить имущественного неравенства.

Семейно-брачные отношения

Заключение брака разрешала община. Мужчины находились в военных подразделениях, домой приходили только ночевать.

Дети не принадлежали родителям. С 7 лет мальчиков воспитывали в военных отрядах.    

 Вопросы и задания

1. Какую цель преследовал Ликург своими законами?

2. Почему Афины VI в. до н.э. назывались рабовладельческой демократической республикой и Спарта рабовладельческой аристократической республикой?

3. Причины гибели Древней Спарты?  

 Литература

 1. История государства и права зарубежных стран: Учебник для студентов вузов / Р.Т. Мухаев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 28-167 с.

2. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. – М.: Издательство НОРМА, 2008. – 53-217 с.

3. История государства и права зарубежных стран: учеб. / К.И. Батыр, И.А. Исаев, Г.С. Кнопов [и др.]; под ред. К.И. Батыра. – 5-е изд., перераб. И доп. – М.: Проспект, 2008. – 12-119 с.

4. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. В 2 Т. /Отв. ред. Н.А.Крашенинникова. М., 2007.

Ресурсы сети Интернет

1. История государства и права зарубежных стран – электронная: учебн. часть 1 / Н.А.Крашенинникова, О. Жидков (http://www.yandex.ru).

2. История государства и права зарубежных стран: учебн. часть 2 / Н.А.Крашенинникова, О. Жидков (http://www.yandex.ru).

3. История государства и права зарубежных стран: учебн. / Гаврилин А.К., Есиков С.А., 2004 г. (http://www.yandex.ru).

5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31711. Колектив як соціокультурне середовище виховання і розвитку 52.5 KB
  Емоціональний рівень ввзаємодії в колективі відображає домінуючі емоціональні стани дітей їх спільні переживання стосунки симпатій чи антипатій між членами колективу гуманістичні та суспільно значимі мотиви. Ініціатива творча позиція особистості зростання самостійності і самоуправління дітей ціннісний зміст їх спільної діяльності є індикаторами виховного потенціалу дитячого колективу. Підходи до розробки колективу та індивідуальності. Погляди на проблеми колективу відобразили сутність суспільних культурноісторичних процесів розвитку...
31712. Двіжущіе сили та умови розвитку особистості 99 KB
  Двіжущіе сили та умови розвитку особистості Розвиток особистості слід розуміти як процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації та виховання. Володіючи природними анатомофізіологічними передумовами до становлення особистості в процесі соціалізації дитина вступає у взаємодію з навколишнім світом опановуючи досягненнями людства. Створювані в ході цього процесу здібності і функції відтворюють в особистості історично сформувалися людські якості. Оволодіння дійсністю у дитини здійснюється в його...
31713. Соціалізація особистості 95.5 KB
  socilis суспільний характеристика це процес входження індивіда в суспільство соціалізації особистості активного засвоєння ним соціального досвіду соціальних ролей норм цінностей необхідних для успішної життєдіяльності в даному суспільстві. У процесі соціалізації в людини формуються соціальні якості знання вміння відповідні навички що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин. Отже основа соціальнопсихологічного розуміння соціалізації особистості грунтується на характеристиці соціальнопсихологічного типу...
31714. Загальні поняття про особистість 49 KB
  В особистості немовби концентруються особливості суспільства основні його риси. Тому зрозуміти життя особистості можна тільки розглядаючи її у конкретних суспільних умовах в діяльності та стосунках з іншими людьми аналізуючи її соціальний статус та місце в суспільних відносинах. Усі особистості індивіди але не кожен індивід особистість. Паригіна модель особистості котра повинна зайняти місце в системі психології припускає поєднання двох підходів: соціологічного й загальнопсихолоігчного.
31715. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 105 KB
  Метод спостереження може використатися як один із центральних самостійних методів дослідження. Метод спостереження здійснюється також з метою збору первинного матеріалу дослідження а також для контролю отриманих емпіричних даних. Класифікація спостереження виконується на різних підставах.
31716. Соціалізація старшокласників у школі 89.5 KB
  Ціннісні орієнтації референтної групи істотною мірою визначають соціальнопсихологічне обличчя підлітка. Оскільки група єдина площина соціальнопсихологічного досвіду в якій може проявити себе підліток яку він може засвоїти й через яку пізнати сукупність суспільних відносин то саме група стає формівною силою в соціалізації підлітка. Тут надзвичайно суттєвим є питання про те що визначає референтну значущість тієї чи іншої групи в очах підлітка або навпаки сприяє її зниженню.
31717. Структура педагогічної психології 35.5 KB
  До кожної теми подано список літератури щоб читач міг поперше більш докладно вивчити певний аспект теми яка його зацікавила подруге мав уявлення та добре орієнтувався у працях авторів які займаються проблемами та дослідженнями в галузі психології навчання та виховання. Предмет і задачі педагогічної психології Предметом педагогічної психології є психологія навчання психологія виховання психологія вчителя та педагогічної діяльності. Основний зміст педагогічної психології складають психологічні закономірності процесів навчання та...
31718. Загальна характеристика процесу виховання 43.5 KB
  Соціальня ситуація розвитку особистості Становлення людини як індивіда та особистості за Л. Виготським передбачає діалектичну взаємодію двох відносно автономних однак нерозривно пов'язаних процесів розвитку природного і соціального. Кожному віку притаманна певна специфічна соціольна сипгуаціярозвитку тобто особливе співвідношення внутрішніх процесів розвитку і зовнішніх умов яке є типовим для кожного вікового етапу зумовлює динаміку психічного розвитку протягом відповідного вікового періоду і нові якісно своєрідні психологічні утворення...
31719. Формування моральної свідомості 39 KB
  Для періоду дитинства взагалі характерне засвоєння моральних норм і перетворення останніх на регулятори поведінки та діяльності дитини через наслідування відповідних дій дорослих. 3 погляду педагогіки це орієнтація на максимальне усвідомлення у межах вікових психологічних можливостей дитиною моральних вимог що їх постійно висуває перед нею життя орієнтація на природну творчість дитини. У моральній свідомості учнів розрізняють два взаємопов'язаних рівні: теоретичний система моральних знань того чи іншого рівня узагальненості та рівень...