4469

Історія україни Опорний конспект. Методична розробка

Конспект

История и СИД

Методична розробка Опорний конспект з історії України написана на основі навчальної програми курсу Історія України для вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації дає вказівки по вивченню, засвоєнню матеріалу, що вивчається аудиторно. Робота...

Украинкский

2012-11-20

1.37 MB

639 чел.

Методична розробка Опорний конспект з історії України написана на основі навчальної програми курсу Історія України для вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації дає вказівки по вивченню, засвоєнню матеріалу, що вивчається аудиторно. Робота містить теоретичний матеріал, викладений у вигляді тез, схеми, таблиці, тестові завдання, завдання для самоперевірки матеріалу та список літератури.

Головне завдання даної роботи – полегшити вивчення матеріалу з історії України, виробляти уміння і навички аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, робити висновки.


ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………...…...4

Тематичний план…………………………………………………………...…...5

ТЕМА 1. Вступ. Найдавніша історія України…………………………………..…….7

ТЕМА 2. Утворення і розвиток ранньофеодальної держави

                Київської Русі…………………………...…………………………………..20

ТЕМА 3. Галицько – Волинське князівство……………………………………….....37

ТЕМА 4. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.. Утворення  козацької держави……………………………………………………….…..51

ТЕМА 5. Політичне життя України в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст…………...63                      

ТЕМА 6. Соціально-економічне розвиток України в другій половині ХVІІ –      ХVІІІст……..………………………………………………………………...72

ТЕМА 7. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.. Українські землі в другій половині ХІХ ст………...…82

ТЕМА 8. Україна на початку ХХ ст..(1900-1914рр.)……………………………...…90

ТЕМА 9. Українське національно-державне відродження

               1917 – 1920 рр……………………………………………………………..…98

ТЕМА 10. Внутрішня і зовнішня політика Скоропадського. Директорія………..109

ТЕМА 11. Встановлення на Україні режиму диктатури пролетаріату..………….117

ТЕМА 12. Українська РСР в умовах модернізації (1928 – 1939 рр.)……………...126

ТЕМА 13. Україна в роки Другої світової війни…………………………………...137

ТЕМА 14. Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)………………...…...150

ТЕМА 15. Україна у період стабілізації радянської системи та загострення її    соціально – економічної та політичної кризи (1965 – 1985 рр.)…......…157

ТЕМА 16. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності

                  України………………………………………………...………………….166 

ТЕМА 17. Україна в умовах незалежності……………………...…………………..176

Відповіді на тести…………………………...…………………...…………...189

СПИСОК літературИ…………………………………………………...……….193

ВСТУП

Життя суспільства багатогранне і різноманітне. Його вивчають різні науки. Історія України є складовою історичних наук, які вивчають в хронологічній послідовності хід розвитку суспільства. Історія України відіграє велику роль у процесі формування політичної культури, національної самосвідомості, історичного мислення, громадянської позиції студентів.

Навчальний план передбачає 81 годину на вивчення історії України, із них на самостійну роботу – 33 години, решту часу – на аудиторне вивчення програмного матеріалу.

Матеріалу багато, а часу відводиться мало.

В методичній розробці зроблена спроба відібрати найважливіші події, які дадуть можливість отримати знання з історії України, будуть базою для розуміння студентами історичних процесів сьогодення! Головну увагу приділено вивченню розвитку національно-визвольного руху, історії української державності.

Запропоновані методи і форми викладу матеріалу сприятимуть полегшенню розуміння і запам’ятовуванню тексту, виробленню умінь і навичок аналізувати та узагальнювати матеріал, робити порівняльну характеристику.

Матеріал скомпоновано по модулях, які об’єднують декілька тем програмного матеріалу, що виноситься на самостійне і аудиторне вивчення. Закінчується вивчення модуля проведенням семінарського заняття.

У методичній розробці частина матеріалу подається у вигляді тез, схем, таблиць, вказуються основні поняття, які повинні засвоїти студенти, пропонуються різні завдання, експрес-тести, аналітичні тести, тести.

Тести допоможуть студентам засвоїти хронологію, розв’язання  експрес-тестів сприяє більш глибокому вивченню програмного матеріалу, аналітичні тести і завдання спонукають студентів до творчої діяльності, виробляють уміння узагальнювати матеріал, робити висновки.

В даній методичній роботі даються вказівки по вивченню матеріалу, що вивчається аудиторно.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

спеціальність 5.091716 «Бродильне виробництво і виноробство»

       5.091713 «Зберігання і переробка зерна»

                 5.090247 «Експлуатація і ремонт обладнання харчових виробництв»

Найменування розділів і тем

Кількість годин

всього

з них

аудиторних

самостійних

1

2

3

4

Вступ. Найдавніша історія України

Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київської Русі

Галицько – Волинське князівство

Семінарське заняття

Українські землі під владою Литви та Польщі (ХІV – перша половина ХVІІ ст.)

Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.. Утворення козацької               держави

Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст..

Семінарське заняття

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.. Українські землі в другій половині ХІХ ст..

Україна на початку ХХ ст..(1900-1914рр.)

Україна в роки І світової війни

Українське національно-державне відродження 1917 – 1920 рр.

Українська РСР в умовах непу (1921 – 1928 рр)

Семінарське заняття

Українська РСР в умовах модернізації (1928 – 1939 рр.)

4

2

2

2

4

2

6

2

6

2

2

10

2

4

2

2

2

2

-

2

4

2

2

2

-

6

2

2

2

-

-

-

4

-

2

-

4

-

2

4

-

2

1

2

3

4

Західноукраїнські землі в 1921 – 1939 рр.

Україна в роки Другої світової війни

Семінарське заняття

Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х рр.

Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Україна у період стабілізації радянської системи та загострення її соціально – економічної та політичної кризи (1965 – 1985 рр.)

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України

Україна в умовах незалежності

Семінарське заняття

2

6

2

2

4

4

2

5

2

-

2

2

-

2

2

2

2

2

2

4

-

2

2

2

-

3

-

ВСЬОГО

81

45

36

ТЕМА 1: НАЙДАВНІША ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

План

1. Первісні люди та спосіб їх життя. Періоди розвитку первісного суспільства.

2. Трипільська культура.

3. Кіммерійці, скіфи, сармати.

4. Антична цивілізація Північного Причорномор’я.

Ключові терміни та поняття

Автохтон, українська народність, українська нація, українська національна ідея, палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, бронзовий вік, залізний вік, трипільська культура, античні міста держави Північного Причорномор’я: Ольвія, Пантікапей, Тіра, Феодосія, Херсонес, Боспорське царство.  

Опорний конспект

Стародавня історія України

1. Первісні люди та спосіб їх життя

Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий і залізний вік.

Найдавнішою епохою в історії людства був ПАЛЕОЛІТ у перекладі з

грецької мови походить від двох слів

«палайос»                     «літос»

                                    стародавній                       камінь

стародавньо-кам'яний вік

(1 млн років тому — 11 тис. років тому)

Історики поділяють його на ранній (1 млн років тому - 35 тис. років тому) і пізній (35 тис. років тому - 11 тис. років тому)

 

РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ

ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ

  •  Людина з’являється на території України – відбувається поступове залюднення території України;
  •  людина займається привласню вальним господарством; (збиральництвом, рибальством, мисливством);
  •  Людина виготовляє примітивні знаряддя праці (із дерева і шкіри) (кам’яне рубило, скребло, гостроконечник);
  •  Живе людина стадом і в пошуках їжі переходить з місця на місце (кочовий спосіб життя);
  •  Мова відсутня. Люди спілкуються між собою за допомогою жестів і звуків;
  •  Фізичний тип людини – архантроп;
  •  150 тис. років тому відбулось чергове похолодання;
  •  Насувається льодовик – змінюється рослинний і тваринний світи;
  •  Людина займається тільки полюванням;
  •  Удосконалюються знаряддя праці (скребли наконечники списів (кремнієві);
  •  З’являється одяг, житло;
  •  Людина навчилась добувати вогонь;
  •  Удосконалюється мова і з’являються:
  •  первинні релігійні вірування;
  •  Фізичний тип людини пітекантроп; 
  •  Формується первісна община.

Відомі пам’ятки:

Королево, м. Амросіївка, с. Лука-Врублевецька. 

  •  Кінець льодяникового періоду;
  •  З’являються нові знаряддя праці з кісток і рогу тварини
  •  Утворюються стоянки (це об’єднання декількох жителів)
  •  Основним осередком стає рід – це група кровних родичів
  •  Розпочинається період матріархату:
    1.  Головну роль у житті відіграє жінка;
    2.  Рід рухається по жіночій лінії за схемою: бабуся матидочка
  •  Удосконалюються мова і релігія
  •  Фізичний тип людини кроманьйонець
  •  Відомі пам’ятки:
  •  Донбас, Крим, Подніпров’я, Десна. Відомо близько 500 поселень.

На зміну палеоліту приходить — МЕЗОЛІТ

                        середній         камінь

середньо-кам'яний вік

(11 тис. років тому — 6 тис. років тому)

Льодовик відступив. Змінюються кліматичні умови — змінюються рослинний і тваринний світ. Людина знову займається збиральництвом, рибальством, але головним продовжує залишатися полювання.

Щоб воно було результативним, людина винайшла лук і стріли. Удосконалюються знаряддя праці (долото, тесло, сокира), мова і релігія.

Відомі пам'ятки: с. Білолісся, Гиржеве, Мирне (Одещина), с. Осоко-рівна (Надпоріжжя), Крим.

МЕЗОЛІТ змінюється НЕОЛІТОМ

«Неолітична революція»

Відтворювальний тип господарства

  •  З'являється землеробство   
  •    » скотарство   
  •    » прядіння і ткацтво
  •    » глиняний посуд (виготовлений без наявності гончарного круга шляхом ліплення).
  •  Розвивається сусідська община. Виникають племена — це об'єднання декількох родів. А племена об'єднуються у союзи племен. Удосконалюються мова і релігія.

Відомі пам'ятки: с. Кам'яна Могила (Донецька обл.) — близько 500 поселень.

Людина познайомилась з міддю. Мідь починає широко використовуватись і поступово витісняє камінь. З міді виготовляють:

а) знаряддя праці;

б) предмети побуту;

в) зброю.

Знаряддя праці за енеоліту

Дерев’яні

Кам’яні

Кістяні

Мідні

З удосконаленням знарядь праці підвищується продуктивність праці

Активно виявила себе Трипільська культура (див. наступну сторінку).

Бронзовий вік

(2 тис. років тому)

Людина навчилась виготовляти бронзу. Бронза — це сплав міді і олова. Бронза починає широко використовуватися. Поширюються вироби із штучно створеного сплаву. Розвивається бронзоливарне ремесло. Утворюються великі союзи племен. Посилюється майнове розшарування:

відбувається і суспільний поділ праці (суть: землеробство відокремлюється від скотарства)

відбувається перехід від матріархату до патріархату.

а) головну роль у житті починає відігравати чоловік;

б) рід рахується по чоловічій лінії за схемою:

Дідусь батько син

■ Частими в цей період стають війни.

Причини:

а) з метою пограбування;

б) щоб розширити територію племені;

в) заради кровної помсти.

  •  З'являється приватна власність.
  •  Активізуються торговельні відносини (обмін роль грошей виконує худоба).
  •  Удосконалюються мова і релігія.

Відомі пам'ятки: пам'ятки давньокам’яної катакомбної, зрубної культури та культур шнуркової кераміки.

Залізний вік

(кінець 2 тис. років - початок 1 тис. років тому)

Людина металургійним способом навчається (із болотної руди) виготовляти залізо. Воно починає широко використовуватися. Земля стає предметом купівлі продажу і зосереджується в руках окремих сімей. Так виникають земельні династії.

Відбувається поглиблення суспільного поділу праці. Завершується розклад первіснообщинного ладу. Формується станово-класове суспільство. Україна була втягнута у велике переселення народів.

1,5 – 1 млн. років тому відбулося заселення людиною території сучасної України


СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Назва періоду

Характеристика господарства

Характерні риси суспільства

Відомі пам’ятки

Палеоліт ранній (1 млн. років тому – 35 тис. років тому)

Привласлювальне господарство, кам’яне рубило

Зародження первісного стада

С. Королево, м. Амвросієва, с. Лука-Врублевецька

Гостроконечник, скребло

Формування первісної общини

Донбас, Крим, Подніпров’я, Десна

Пізній (35 тис. років тому – 11 тис. років тому)

Скребки, наконечники списів (кремнієві)

Матріархальна родова община

Відомо близько 500 поселень

Мезоліт (11 тис років тому – 6 тис років тому)

Долото, тесло, сокира, лук. 

Людина займається мисливством і рибальством.

Виникнення родової общини

С. Білолісся, с. Гиржеве, Мирне (Одещина), с. Осо корівка (Надпоріжжя), Крим

Неоліт (6 тис років тому – 4 тис років тому)

Відтворювальний тип господарства, виникає землеробство, скотарство

Розквіт родового ладу, виникнення сусідської общини

С. кам’яна Могила       (Донецька обл..), близько 500 поселень

Енеоліт (4 тис років тому – 2 тис років тому)

Людство опанувало мідь. Розвивається обмін товарами чи знаряддями праці

Пам’ятки трипільської культури – близько 700 поселень (див. далі)

2. Трипільська культура

(4 тис. років тому — 2 тис років тому)

Називається так, бо вперше знайдена і досліджена в селі Трипілля, що на Київщині, відомим українським археологом, етнографом і істориком Вікентієм Хвойкою наприкінці XIX ст. (1896 р.). Ця культура займала велику територію - межиріччя р. Дніпра і р. Дністра (див. схему):

  р.Дністер                                                                                       р. Дніпро

Основним заняттям трипільців було

Землю обробляли орним способом: в них був плуг. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо. Зерно збирали дерев'яними серпами з крем'яними лезами.

Урожай розмелювали кам'яними зернотерками.

Знали трипільці   і

Виліплювали з глини і опалювали в печах глиняний посуд. Він був орнаментований.

Заслуговує на увагу трипільське

житло

  Одноповерхове

Двоповерхове

господарське

житлове

Складалося із двох приміщень:

Житло мало солом'яну стріху, двері, вікна, димар, піч-підлогу, що була глиняною + вистелялася очеретом.

М. Грушевський вважає трипільців «пращурами слов'ян».

М. Брайчевський: «Трипільська культура послужила фундаментом до майбутньої слов'янської культури».

Епоха бронзи              (2 тис років тому)

Поширюються вироби  зі штучно створеного сплаву. Розвивається бронзоливарне ремесло, скотарство, землеробство, обмін

Утворюються великі союзи племен. Посилюється майнове розшарування

Пам’ятки давньоямної, катакомбної, зрубної культури та культур шнуркової кераміки

Епоха заліза (кінець 2 тис років тому – початок 1 тис років тому)

Використання заліза. Поглиблення суспільного поділу праці

Завершується розклад первіснообщинного ладу. Формування станово-класового суспільства

Пам’ятки кіммерійців, скіфів, сарматів

У добу заліза виникають перші державні утворення кіммерійців, скіфів, сарматів

Велику роль в історії України  відіграли  античні  міста-держави  Північного

Причорномор'я:

  •  Ольвія (у перекладі «щаслива»), Пантікапей, Тіра, Феодосія;
  •  Херсонес (у перекладі «півострів таврів»);
  •  Боспорське царство.

Давньогрецькі міста і неукріплені поселення в Північному Причорномор'ї виникли як торговельні факторії

ГОСПОДАРСТВО

  •  землеробство (зокрема, виноградарство);
  •  ремесла;
  •  рибний промисел;
  •  торгівля.

ДЕРЖАВНИЙ ЛАД

  •  демократичний (Ольвія, Херсонес);
    •  аристократичний (Пантикапей до утворення Боспорського царства);
      •  монархічний (Боспорське царство).

КУЛЬТУРА

  •  розвинена грамотність;
  •  розвивалася історія, філософія, медицина;
  •  велику роль у культурному житті відігравали театр, музика, література, мистецтво (монументальний живопис, мозаїка, скульптура, вазопис тощо).

Давньогрецькі міста-держави Північного Причорномор'я справили великий вплив на соціально-економічний, політичний, культурний розвиток не лише сусідніх з ними скіфів, сарматів та ін., а й більш віддалених племен, у тому числі слов'янських

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Поясніть значення термінів «історична свідомість», «історична пам'ять».
  2.  Поясніть, чому український народ вважається автохтоном на своїй землі.
  3.  Розкрийте основні періоди процесу формування української народності.
  4.  Що містить поняття «українська національна ідея»?
  5.  Коли починається історія людства?
  6.  Чим відрізняється людина від мавпи?
  7.  Назвіть регіон, звідки почалося розселення людини.
  8.  Визначте шляхи заселення території сучасної України.
  9.  Визначте основні періоди стародавньої України.
  10.  Охарактеризуйте розвиток первісного суспільства в період палеоліту.
  11.  Розкрийте суть неолітичної революції.
  12.  Визначте основні ознаки трипільської культури.
  13.  Поясніть, як і чому змінилося життя давніх людей в залізному віці.
  14.  Охарактеризуйте соціально-економічний і політичний устрій кіммерійців, скіфів, сарматів.
  15.  Визначте причини заснування і причини загибелі античних колоній у Північному Причорномор’ї, охарактеризуйте їх розвиток.  
  16.  Що лежить в основі періодизації первісного суспільства?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002, с. 9 – 32.

2. Рибалко І.П. Історія України. Дорадянський період. – К.: «Вища школа», 1978, с. 11 – 20.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий світ. – 2000.  

Тести

Обведіть номер правильної відповіді :

1. Науково доведено, що первісні люди з'явилися в українських землях приблизно:

а) 1млн р. тому;

б) 1,5млн р. тому;

в) 2млн р. тому,

г) 2,5млн р. тому.

2. Трипільська культура розвивалася:

а) в IV тис. - III тис. до н.е.;

б) б IV тис. - II тис. до н.е.;

в) в IV тис. - І тис. до не.;

г) в IV тис. – ІХ ст. н.е..

3. Найвищої могутності державне об'єднання Скіфія досягла за царя:

а) Атея;

б) Аттіли;

в) Ґерманаріха;

г) Дарія.

4. Київ був заснований:

а) в Vст.;

б) в VІст.;

в) в VІІст.;

г) в VІІІст.

5. Який період розвитку суспільства історики називають Великим переселенням народів?

а) II ст.- ІІІ ст.;

б) ІІст. – ІV ст.;

в) ІІст – Vст.;

г) II ст. – VII ст.

6. В якому літописі розповідається гаю розселення східних слов'ян на території України?

а) "Повісті минулих літ;";

б) Київському літописі;

в) Галицько-Волинському літописі;

г) Новгородському літописі.

7. Яка територія, на думку більшості вчених, є батьківщиною слов'ян ?

а) між Віслою і Дніпром;

б) між Віслою і Одером;

в) по Дунаю;

г) між Одером і Дніпром.

8. Державне утворення слов'ян, яке виникло на землях полян, арабські автори називали:

а) Куявією;

б) Славією;

в) Артанією;

г) Антським союзом.

Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв (1-а, 2-6):

9.  1. бронзовий вік                         а) 1 млн – Х тис. до н.е.;

    2. залізний вік                            б) IX тис – VII тис. до не.;

    3. палеоліт                                  в) VII тис – IVтис до н.е.;

    4. неоліт                                      г) IV тис. - III тис. до н.е.;

    5. енеоліт                                    д) II тис. -1 тис до н.е.;

    6. мезоліт                                    е) І тис. до н.е.;

                                                         є) III ст. до н.е – III ст. н.е.

10.  1.сармати                                а) IX- VII ст. до не.

      2. кіммерійці                           б) VII- III ст. до не.

      З. скіфи                                    в) III ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.

                                                        г) III ст. – IV ст.

Аналітичні тести

Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв (1-а, а,б...)

1.   Визначте:

1)      причини античної колонізації Північного Причорномор'я;

2)      причини занепаду античних  колоній:

а) дефіцит землі і хліба;

б) воєнно-політичні конфлікти;          

в) перенаселення грецьких міст;

г) загальна криза рабовласництва, яка почалася III ст. н.е.;

д) натиск кочівників: готів, гунів;

є) господарство міст-держав засноване на жорстокій експлуатації.

2.   Вкажіть характерні риси:

1)      залізного віку,

2)      бронзового віку:

а) відбувся перший суспільний поділ праці;

б) відбувся другий суспільний поділ праці;

в) обмін набуває постійного характеру,

г) на зміну родовій общині прийшла сусідська община;

д) утворилися патріархальні родинні відносини;

є) зросла продуктивність пращ;

є) створилися умови для отримання додаткового прод^-кіз7;

         з) відбувається розшарування суспільства

3.  Вкажіть характерні риси:

1)   палеоліту;

2)   енеоліту.

а) на зміну первісному стаду прийшла родово-община, відбувалася    племінна організація суспільства;

б)  родинні зв'язки велися по материнській лінії ;

в) встановлювалися патріархальні родинні відносини;

г) намітився поділ праці між чоловіком і жінкою: чоловіки займалися полюванням, жінки – домашнім господарством;

д) основне заняття – збиральництво і полювання;

         є) розвиваюся орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшениці .

садово-городні культури;

є) виготовляли знаряддя праці із каменю;

ж) освоїли перший метал - мідь ;

з) почало зароджуватися мистецтво, релігія : фетишизм, тотеимізм, магія; і) існувала писемність – буквенно-звуковий алфавіт.

4. Поясніть значення наведених слів:

1) язичники                        а) озброєний загін воїнів князя;

2) віче                                б) люди, які вірили в сипи

                                                  природи і поклонялися ш;

3) полюддя                         в) природні та видовий дупла;

4) борть                              г) збір князем данини з

                                                 підлеглих;

5) дружина                         д) народні збори у слов'ян;

                                              е) населення, яке платило дашку

Встановіть правильну послідовність, представивши нумерацію цифрами:

5.  На півдні України мешкали з IIІ ст. до XIII ст:

... гуни;

... готи;

... печеніги;

... авари;

... половці.

6.   Поставте у порядок виникнення названі заняття людей:

... ремесло;

... полювання;

... рибальство;

... землеробство;

... збиральництво;

... скотарство.

7.   Поставте назви колективів первісних людей згідно з порядком їх виникнення:

... союз племен;

... плем'я;

... рід;

... первісне стадо.

 Доповніть:

8.   На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп - 1 млн.    150тис. до н.е., ........................... – 150 тис. – 35тис. до н.е.,   .......................... -

близько 35 тис. до н.е.

9.   З VII ст. до н.е. в Північному Причорномор'ї вихідцями із Греції булл засновані міста-держави: Тіра, …..., ........, ......, .......... .

10. В період Великого переселення народів слов'яни розпалися на три гілки: східні,..........,.............
ТЕМА 2: УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК РАННЬОФЕДАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ

План

1. Теорії походження Київської Русі.

2. Становлення державності.

3. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.

4. Розвиток культури в Київській Русі.

5. Причини роздробленості Київської Русі.

Ключові терміни і поняття

Слов’янська теорія, норманська теорія, ранньофеодальна держава, князь, дружина, віче, рада бояр, смерди, рядовичі, закупи, челядь, холопи,  літописець Нестор.

Опорний конспект

Передумови утворення східнослов'янської держави

Основне історичне джерело — «Повість минулих літ», автор — Нестор-літописець.

Слов'янські племена, поляни; древляни; словяни; дреговичі; полочани; кривичі; сіверяни; весь, чудь, меря, мурома; бужани; волиняни; уличі; тиверці.

IV ст. східні слов'яни, що жили на теренах України, створили, об'єднавшись, Державу Антів.

Територія - «Над луком Чорного моря від річки Дністра до річки Дніпра».

Устрій — демократичний. Найважливіші питання вирішують на віче (народних зборах).

На час воєн анти обирали собі царів (Бож, Пірогост, Ардагост, Мезамир).

Війни

IV ст. - з готами (східно-германські племена);

V ст. - з гунами (племена тюркського походження);

V ст. - Балканські війни (проти Візантії) — держави, що виникла в IV ст. в ході розпаду Великої Римської імперії (східна частина), столиця м. Константинополь;

VI ст. - з аварами (азійські племена. Держава — Аварський Каганат).

VII ст. Держава антів розпалася на великі і малі союзи племен.

1. Теорії подходження Київської Русі

Слов’янська:

      4 походи на Візантію:

860 р.

863 р.

866 р.

874 р.

Найрезультативніший - 866 р.:

укладено договір з Візантією про безмитну торгівлю для руських купців

прийняття Аскольдом християнства (перша спроба охрестити східно-слов'янську державу).

Норманська:

Північ. Приблизно 859 р. - прихід норманів у руські землі

(об'єднуюча назва для населення Скандинавського півострова)

862 р. Рюрик, Синеус, Трувор

Утворення держави з центром у Новгороді. Норманська теорія походження Русі виникла у XVIII ст. Автори - Байєр, Міллер, Шльоцер. Проти виступив М. Ломоносов.

антинорманісти  норманісти

М.Костомаров    О.Шахматов

В.Антонович    О.Єфименко

М.Грушевський  Д.Дорошенко

Д.Багалій   Є. Маланкж

О.Пархоменко

879 р. Смерть Рюрика у Новгороді. До влади приходить Олег (оскільки син Рюрика — Ігор — малолітній).

Виникнення Давньоруської держави

Діяльність князів Київської Русі

Олег (882-912рр.)

Антихристиянська політика.

Підкорення слов'янських племен і приєднання їх територій до складу держави (древлян, сіверян, радимичів, уличів, тиверців), підкорив древлян, радимичів, сіверян.

907 - 911 р.р. – походи на Візантію

Прибив свій щит на воротах Константинополя.

 підписав договір (907 р.)

а) Право безмитної торгівлі;

б) Візантія сплачувала данину Київській Русі;

в) надання пільгових умов руським князям.

912 р. Смерть Олега.

Ігор (912-945рр.)

Підкорив уличів, древлян і уклав мир із печенігами.

915 р. двічі ходив на Схід (до Каспійського моря).

940 р. конфлікт із Візантією.

941 р. І-й похід на Візантію невдалий «грецький вогонь», полководець Феофан.

944 р. II похід на Візантію  договір.

Захист Візантії.

Відмова Русі від територій над Чорним морем.

Втрата руськими купцями права на безмитну торгівлю.

945 р. Ігор + дружина  полюддя (систематичний збір данини).

Конфлікт з древлянами.

Смерть князя Ігоря.

Ольга (945-964рр.)

розправа над племенем древлян.

створено погости — місця для збору данини  упорядковано збір данини.

запроваджено уроки відробітки ловища  перевесища.

956 р. Мирне відвідування Візантії  договір співпраця Русі і Візантії.                                    політика  економіка          військова справа

прийняття християнства Ольгою.

11 липня 969 р. Смерть Ольги. Ще за свого життя (в 964 р.) передала владу своєму сину Святославу

Святослав (964-972рр.) «Запорожець на престолі» (М. Грушевський).

964 р. Розгромив плем'я в'ятичів.

965 р. Розгромив Хозарський каганат.

966 р. Похід на Кавказ (розбив аланів, осетинів, черкесів).

970 р. Похід на Болгарію (завойовано 60 болгарських міст) — конфлікт з Візантією (похід печенігів на Київ) союз Святослава з угорцями і болгарами боротьба з Візантією поразка Святослава  договір.

Русь відмовлялась від завойованих територій в Криму і Подунавї.

Русь зобов'язувалася надавати військову допомогу Візантії в боротьбі з арабами.

972 р. Смерть Святослава поблизу дніпровських порогів.

Боротьба за владу в Київській Русі

 

             Ярополк  Олег   Володимир

 (972-980)  (972 р.)

Зв'язки із країнами Європи

980 р. Смерть Ярополка

Володимир «Великий» (980—1015рр.)

981 р. Переміг в'ятичів.

983 р. Похід на плем'я ятвягів.

984 р. Похід на радимичів.

985 р. Приєднав Полоцьку землю. Похід на волзьких болгар.

992 р. Похід на Закарпаття.

993  р. Похід на Польщу Територія держави збільшувалася. Межі держави Володимира поширилися до Угорщини, Чехії, Німеччини, Польщі.

♦ 7 разів (990, 992 (двічі), 996, 997, 1001, 1004) здійснював походи на печенігів, остаточної перемоги не отримано.

Київ — Місто Володимира.

15 липня 1015 р. Смерть князя Володимира

Боротьба за владу його синів Святополк

                   Ярослав    Мстислав   Борис і Гліб

                                  (1015-1019 рр.)    

Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.)

1019—1022 рр. Підкорення західних земель.

1036 р. Розбито печенігів Золоті ворота в Києві.

Бурхливий розвиток культури:

  •  «Руська правда» (збірник законів)
  •  Софія Київська.
  •  Десятинна церква.
  •  Мережа монастирів
  •  Мережа шкіл фрески;       мозаїка
  •  Мережа церков
  •  Києво-Печерський монастир.
  •  Книжкові майстерні перепис книг.
  •  Митрополит Іларіон.
  •  Перша «Академія наук».

«Тесть Європи».

Дочка Анна — королева Франції.

Дочка Єлизавета — королева Норвегії.

Дочка Анастасія — королева Угорщини.

Сестра Добронега — князівна Польська.

2. Становлення державності

Київська Русь – одна з найсильніших держав Європи.

Територія: від р. Волги до Карпатських гір, від р. Росі до Балтійського моря.

Політичний устрій Київської Русі

              Князь

 

           Дружина

                    

  

  •  Право: «Руська правда», «Устав» - доповнення до «Руської правди» (В.Мономах).
  •  Етнічний устрій:
  •  Радянські історики – єдина давньоруська народність (спільна мова, культура, релігія), з якої після розпаду Київської держави утворилося три народи – український, російський, білоруський.
  •  М.Грушевський – український народ на своїх історичних землях існує з lV ст. н.е., спершу під назвою антів, потім полян, потім русів. Київська держава, право, культура були витвором однієї народності – українсько-руської.
  •  В незалежній Україні:

    продовжуються дискусії про формування східнослов’янських народностей. Тезу про існування єдиної східнослов’янської спільності (давньоруська народність) обстоюють П.Толочко, М.Котлер, В.Ричка та ін. Чимало дослідників (І.Брайчевський, М. Шашкевич, Л.Залізняк та ін.) розвивають ідеї М.Грушевського, намагаються обґрунтувати ідею «окремішності» українського народу, вважають його панівним етносом Київської Русі.

3. Економіка Київської Русі

Сільське  господарство  сіяли: жито, ячмінь, овес, просо, пшеницю, гречку;

розводили: коней, велику рогату худобу, овець, свиней, курей.

Промисли мисливський  рибальський (Бортництво — збирання меду від диких бджіл).

Ремесла залізоробне, металоробне, ковальське, зброярське, гончарне, ткацьке, ювелірне (!). XI ст. налічувалося приблизно 60 ремісничих галузей.

Торгівля  внутрішня — 2 торговельні шляхи:  

                                                                     1) «із варяг в араби», 

   2) «із варяг у греки»;

зовнішня — з країнами Європи, Візантією, арабським        

                                                                                        Сходом, Хозарією.

Продавали: хутро, мед, віск, льон, вироби із заліза і срібла.

Купували: предмети розкоші, шовкові тканини, парчу, оксамит, прянощі, зброю, мідь, ювелірні вироби.

ГРОШІ

За Олега Ігоря роль грошей виконувала худоба.

За Ольги «купа» — хутро куниці + візантійські і скандинавські монети.

За Володимира карбується монета із срібла і золота.

За Ярослава Мудрого — вводяться гривні зливки срібла.

20 лютого 1054 р. – смерть Ярослава Мудрого

«Слово о полку Ігоревім»

1097 р. – з’їзд Любечі (з ініціативи Володимира Мономаха)

«Каждо да держати отчину свою»

Боротьба проти половців

БИТВИ

1103 р. Розбито половців: на р. Самарі.

1107 р.   « « під Лубнами.

1113 р.   « « на р. Дінці.

Володимир Мономах (1113 – 1125)

  •  Стримує розпад Русі.
  •  Підтримує духовенство.
  •  Збірник законів «Устав».
  •  Обмежив використання рабської праці.
  •  Встановив єдиний процент на взяті у позику гроші.
  •  Розвиває господарство й торгівлю.
  •  Зміцнює зв’язки Русі із зарубіжними країнами.
  •  «Повчання дітям».

1125 р. – смерть Володимира Мономаха.

Мстислав (1125 – 1132)

Розвиток культури

  •  1132 р. Київська Русь вступає в період

Роздробленість була природним наслідком розвитку феодального ладу.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте суть теорії походження Київської Русі.

2. Окресліть передумови утворення давньоруської держави.

3. Яку роль відіграли нормами в утворенні загальноруської держави? Доведіть.

4. Охарактеризуйте політичний устрій Київської Русі.

5. Охарактеризуйте основні галузі господарства Русі.

6. На які основні верстви поділялося суспільство ІХ – середини ХІІ ст.?

7. Чому Русь перейшла від моно- до поліцентризму?

8. Які князівства відокремилися першими?

9. Яку роль відіграв Київ у цей період?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002, с. 41-90.

2. Рибалка І.К. Історія України.. Дорадянський період. – К.: Вища школа, 1978, с. 23 – 40.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий світ – 2000, 2002.

Тести

Обведіть номер правильної відповіді.

1.   Коли утворилась Київська Русь?

а) VII-VIII ст.;

б) VІІІ - ІХ ст.;

в) IX –Х ст.;

г) Х ст.

2.   Хто і коли запровадив християнство в Київській Русі?

а) Ольга;                                                  а) 960 р.;

б) Володимир Великий;                           б) 987 р.;

в) Ярослав Мудрий;                                 в) 988 р.;

г) Володимир Мономах.                          г) 1113 р.

3.   Коли розпалася Київська Русь на окремі самостійні князівства?

а) в XI ст.;

б) в сер. XII ст.;

в) на поч. ХП ст.;

г) в другій половині ХІП ст.;

4.   Кому із Київських князів належать ці слова: „Хай Київ буде матір'ю городам руським „?

а) Олегу;

б) Ігорю;

в) Ользі;

г) Ярославу Мудрому.

5.   Кого із Київських князів історики називають тестем Європи?

а) Володимира Мономаха;

б) Ярослава Мудрого;

в) Володимира Великого;

г) Святослава.

6.   Монах Нестор написав „Повість минулих літ":

а) в 1113 р.;

б) в 1125 р.;

в) в 1068 р.;

г) в 1037 р.;

7.   Перша податкова реформа на Русі була проведена:

а) Ольгою;

б) Ярославом Мудрим;

в) Володимиром Мономахом;

г) Святославом.

Встановіть відповідність у вигляді комбінацій цифр і букв (1-а):

8.   Коли і в яких містах Київської Русі були побудовані відомі пам'ятки

архітектури:

1.   Десятинна церква

2.   Софіївський собор

3.   Спасо-Преображенський собор

4.    Борисоглібський собор

9.   Визначте дату події?

1.   941р., 944 р.;

2.   907 р., 911р.;

3.    1036 р.;

4.    1223 р.;

5.    1240 р.:

6.    1237-1241 рр.

10. Назвіть роки князювання?

1.    Ольги;

2.    Ігоря;

3.    Святослава;

4.    Володимира Великого;

5.    Володимира Мономаха

Експрес-тести

Встановіть відповідність у вигляді комбінацій цифр і букв 1..., 2...,

1.   Вкажіть які групи населення Київської Русі відносяться:

1.   до вільних                          а)князі;

2.   до напіввільних                 б) бояри;

3.   до залежних                       в) дружинники;

                                                        г) смерди;

                                                        д)закупи;

                                                        е) рядовичі;

                                                        є) холопи;

                                                        ж) челядь.

2.   Підберіть визначення до вказаних груп населення:

1.  смерди

2.  холопи

3.  закупи

4.  рядовичі

5.  челядь

а) ..... частина селян, що мали приватне господарство, житло, земельні наділи,*

платили данину князю і були відносно вільні;

б).....люди, що через різні причини втратили власне майно, господарство і змушені

йти в кабалу до феодала за куну (грошову позичку);

в).....селяни, що уклали з феодалом ряд, на підставі якого визнали свою залежність

від нього і змушені були працювати за частину виробленої продукції;

г) ..... особи, що втратили своє господарство, працювали при дворі феодала. їх

продавали, дарували, передавали в спадщину;

д) населення, що перебувало в повній залежності від феодала, було його власністю.

3.   Визначить що Русь:

1.   вивозила

2.   ввозила

4.   Назвіть авторів цих творів:

1.   „Руська правда";                                      а) невідомого автора;

2.   „Слово про закон і благодать";                б) Ярослав Мудрий;

3.   „Повість минулих літ";                            в) Іларіон;

4.   „Повчання дітям";                                   г) Нестор;

5.   „Слово о полку Ігоревім".                        д) Володимир Мономах;

                                                                           є) Володимир Великий.

5.   Вкажіть міжнародні торгівельні шляхи, що проходили через Київську Русь і зв'язували:

1.   Прибалтику та Причорномор'я 

     Через Дніпро;                                                      

2.   Центральну Європу з середньою 

     Азією через Наддніпрянщину;                 

3.   Кавказ та Прикарпаття.

6.   Які концепції спадщини Київської Русі розробляли:

1.   Російський історик М.Погодін;                

2.   Український історик М.Грушевський;

3.   Радянські історики;                                    

Обведіть номер правильної відповіді (а).

7.   Визначить причини роздробленості Київської Русі?

а) прийняття християнства;

б) напади степових кочівників;

в) великі простори держави при відсутності тісних економічних зв'язків за умов панування натурального господарства;

г) зміна торгівельних шляхів.

8.  Доберіть аргументи, які норманісти висували на захист норманіської території походження Київської Русі.

а) процес державотворення розвивався в середніх слов'ян ще до приходу варягів;

б) більшість Імен руських послів, що зафіксовані у договорах з Візантією, мають скандинавське походження;

в) Русь отримала свою назву від Руотси. Так у середині XI ст. фіни називали шведів;

г) ісламські географи та мандрівники 1Х-Х ст. завжди чітко розділяли „русів" і „слов'ян"

д) жодного племені чи народу, під назвою „руси" не було відомо у Скандинавії і про нього не згадує жодне джерело древньонорман

Аналітичні тести

  1.  Охарактеризуйте передумови виникнення Давньоруської держави, версії її походження.
  2.  Феодальна Русь: політичний устрій, соціально-економічний і етнічний розвиток.
  3.  Поясніть значення реформ, запроваджених Володимиром Великим.
  4.  Охарактеризуйте державний устрій Київської Русі.
  5.  Доведіть, що в Х – ХІ ст. Київська Русь досягла найвищого свого розвитку.
  6.  Охарактеризуйте стан культурно-освітньої діяльності Ярослава Мудрого та визначте напрями міжнародних зв’язків, встановлених князем.
  7.  Назвіть етапи розвитку Давньоруської держави. Династії Києвичів і Рюриковичів.
  8.  Охарактеризуйте вплив християнства на розвиток Київської русі.
  9.  Охарактеризуйте правові основи Київської Русі.
  10.  Розкрийте причини падіння Київської Русі.

 


Т Е М А  3: ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

План

1. Розвиток Галицького і Волинського князівства до 1199 р.

2. Об’єднання Галичини і Волині. Розвиток Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича.

3. Розвиток Галицького-Волинського князівства за Данила Галицького.

4. Розвиток Галицького-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького.

Ключові терміни і поняття

Магдебурзьке право, тисяцький, двірський, печатник, стольник, ярлик, баскак, Золота Орда.  

Опорний конспект

20 лютого 1054 р. Смерть князя Ярослава Мудрого.

 Заповіт – поділив територію своєї держави між своїми синами:

   Київ – Ізяслав

   Чернігів – Святослав

   Переяслав – Всеволод

   Володимиро-Волинськ – Ігор

   Смоленськ – В’ячеслав

Державою правили ТРИ сини:

      Ізяслав  

      Святослав                       тріумвірат

      Всеволод

З 1054 по 1064 р. сини Ярослава Мудрого «Ярославовичі» виконували заповіт свого батька, а потім між ними почалися міжусобиціослаблення держави → цим скористалися держави сусідні, які розпочали свої напади на територію Київської Русі.

1097 р. З’їзд у Любечі

Визнано принцип, за яким кожен князь мусить володіти своєю вотчиною (землею, що діставав від свого батька у спадок? і не зазіхати на землі інших князів)

1.

Боротьба проти половців

1103 р. Половців розбито на р. Самарі.

1107 р. Половців розгромили під м. Лубнами.

1113 р. Половці зазнали поразки на р. Донець

В и с н о в о к: Остаточно половців розбито не було, їх було «обезглавлено» і відкинуто далеко за межі Русі. В цій боротьбі виявив себе переяславський князь Володимир Мономах (1113 – 1125), який стає князем Київським і:

1) стримує розпад Русі;

2) підтримує духовенство;

3) видає збірник законів «Устав»;

4) обмежив використання рабської праці;

5) встановив єдиний відсоток на взяті у позику гроші;

6) розвиває господарство і торгівлю;

7) зміцнює зв’язки Русі із зарубіжними країнами;

8) написав «Повчання дітям».

1125 – 1132 рр. Державою править син Володимира Мономаха – Мстислав.

Він продовжує політику свого батька.

Він був останнім князем, який правив у цілісній державі.

Приблизно з 1132 р. Київська Русь вступає в період політичної роздрібненості.

Причини:

1.

Зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення і відособлення окремих князівств, зростання економічної самостійності, політичної відокремленості

2.

Натуральне господарство

3.

Слабкий зв’язок з «Центром»

4.

Швидке збільшення князівських династій. Князі«ізгої».

5.

Набір дружини із місцевих представників

6.

З’їзд у Любечі 1097 р.

У ході розпаду Київської Русі утворилося 12 князівств:

1. Київське.

2. Чернігово-Сіверське.

3. Переяславське.

4. Новгородська феодальна республіка.

5. Турово-Пінське.

6. Володимиро-Суздальське (у 1147 р. засновано м. Москва).

7. Полоцьке.

8. Смоленське.

9. Муромське.

10. Ростовське.

11. Галицьке.

12. Волинське.

Статус Києва за період політичної роздрібненості падає, і ЦЕНТР міжнародного політично-державного життя поступово переходить на південний захід, де розміщувались Галицьке і Волинське князівства.

Галицьке князівство

Волинське князівство

  •  Земля відокремилася від Києва в 1097 р.
  •  Правили князі Василько, Володар, Рюрик.
  •  1142 р. Син Володаря – Володимирко. Столиця – м. Галич.
  •  Найбільшої могутності князівство досягло за діяльності сина Володимира.
  •  Ярослава Осмомисла (1153-1187).
  •  Після його смерті князівство було ослаблене боярськими міжусобицями.
  •  Земля ця відокремилася від Києва приблизно в середині ХІІВ ст. і являла собою дрібні князівства.
  •  Зібрав їх в єдине ціле Мстислав Ізяславович (правнук Володимира Мономаха – 1154-1170 рр.)
  •  Найбільшої могутності князівство досягло за Романа Мстиславовича

1199 р. Роман Мстиславович об’єднав

Роман Мстиславович (1199-1205):

розбив литовців;

походи проти половців;

походи на Польщу;

1202 р. Похід на Київ.

Створив державу, територія якої простяглася від Карпат до Дніпра; проект «Доброго порядку»

• 1204 р. Римський папа запропонував Роману Мстиславовичу коронуватися;

1205 р. — загинув на р. Вісла; бояри піднімають повстання, вимога відділитися від Волинського князівства;

1206 р. — вдова князя з дітьми (сини: Данило і Василько) переховується в Угорщині.

Данило Романович Галицький (1219—1264)

1219 р. Данило захопив Волинь.

1225 р. Перша спроба захопити Галицькі землі (невдала).

1238 р. Друга спроба (успішна).

Історія повторилася. Він здобув Галицькі землі, об'єднав Галицьке і Волинське князівства; його влада дійшла до Києва (1239 р.). В Києві він посадив свого намісника — воєводу Дмитра.

Данило Галицький (1242-1264).  Післямонгольський період правління

1245 р. Князь здобув «ярлик» на правління.

  •  Уклав союз з угорським королем;
  •  Уклав союз з папою римським, який пообіцяв організувати хрестовий похід проти монголо-татар;

1253 р. Коронація Данила Галицького.

1250 р. Засновано м. Львів.

  •   Укріпляв старі міста і будував нові міста;
  •  В 1254 – наступ Данила Галицького проти монголо-татар Перемога. Але в 1258 в результаті наступу монголо-татар війська Данила Галицького були розгромлені.

1264 р. Смерть Данила Галицького.

Наступники Данила Галицького

Василько (1264-1270);

Лев І (1270-1310);

Юрій І (1310-1315);

Лев II, Андрій І (1315-1323);

Юрій II «Болеслав» (1323-1340);

Магдебурзьке право 1339 р. м. Сянок;

Син Гедиміна - Дмитро Любарт (1340-1377).

Політичний лад Галицько-Волинської Русі

Здійснював усі функції державної влади -          

    законодавчу, виконавчу, судову. Літописи часто

    називали великих князів «самодержцями». Данило

Галицький був навіть коронований у 1253 р. Юрій

Львович, онук Данила Галицького, також

користувався титулом «Короля Русі».

Існувала рада бояр, без згоди  якої не землевласники, запроваджувалась у життя будь-яка державна справа.

Відбувалися також князівські з'їзди, на яких укладалися різні угоди, договори та ін.

Нерідко скликалися «народні збори» для вирішення важливих питань. Але це було більше традицією. Ніякої чинності вони практично не мали.

Соціально-класова структура Галицько-Волинської Русі

У літописах вживаються терміни: бояри і проста челядь, бояри і прості, люди і бояри, луччі бояри і слуги, ліпші мужі тощо

Великий князь

володів доменом, роздавав доменіальні «землі».

Бояри-землевласники

серед боярства існувала верхівка   —   «уроджені князі», «луччі», «великі» й «нарочиті».  «Великі» мали привілейоване становище при великих князях, служили в княжій  «старшій дружині»; їхні сини обіймали посади двірних слуг на княжому дворі.

Вище духовенство

єпископи, ігумени монастирів.

                                       смерди, челядь, рядовичі, раби.

Міський патриціат

«городяни», або «містичні», поділялися на заможну верхівку    («ліпші      мужі») і     середнє     міщанство, «простих людей».

Адміністративно-виконавча влада

Система княжих управителів — призначалася з вірних бояр, утримувалася за рахунок княжих земельних подарувань.

Тисяцький

Організовував оборону окремої землі. Тисяцькі нерідко командували полками та брали участь у дипломатичних пе                      реговорах.

Двірський (палатин)

Основна діяльність пов'язана із княжим двором; також виконував судові функції від імені князя.

Печатник

Хранитель державної печатки (ймовірно, він складав і тексти грамот і  прикладав до них печаті; грамоти ж писав писар). Нерідко виконував важливі княжі доручення (зокрема печатник Кирило, який очолював князівське військо під час походів на бояр Пониззя та Перемишльської землі).

                   Писав княжі грамоти.

Стольник

 Здійснював управління князівськими маєтками (доменом).

                            Управитель княжим двором, довірена особа володаря.

Судочинство. На основі «Руської правди» міста, що володіли Магдебурзьким правом, мали окремий суд.

Надходження до державної скарбниці. Данина жителів міст і волостей. Збирався також побір, татарщина, ловче, мито з купців на торговельних шляхах, прибутки від продажу коломийської солі.

Адміністративно-територіальна структура Галицько-Волинської Русі

земель

Галицько-Волинське князівство поділялося на ряд князівств -

«Землі-князівства      поділялися  на                     , управителями   яких князь призначав з числа вірних бояр.

Центрами волостей були  

Міста-городи поділялися на      

З першої половини XIV ст. поширюється  

Військова система Галицько-Волинської Русі

ЗАПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Визначте основні етапи становлення і  розвитку Галицько-Волинської Русі.
  2.  Які особливості розвитку Галичини були XXII ст.?
  3.  Яких князів династії Ростиславичів на Галичині ви знаєте?
  4.  Що знаменував собою Любецький з'їзд?
  5.  Хто такий князь Ярослав Осмомисл і які основні характерні риси його внутрішньої і зовнішньої політики?
  6.  Які особливості розвитку Волині в Х-ХІІ ст.?
  7.  Яких князів династії Мстиславичів ви знаєте?
  8.  Чому об'єднати два князівства — Галичину і Волинь — змогли саме волинські князі, а не галицькі?
  9.  Хто такий Роман Мстиславович і яка його роль у формуванні Галицько-Волинської Русі?
  10.  Хто такий князь Данило Галицький і яка його роль у розбудові Галицько-Волинської Русі?
  11.  Дайте аналіз впливу монголо-татарської навали на розвиток Галицько-Волинської Русі?
  12.  Дайте характеристику політичному ладу і соціально-класовій структурі Галицько-Волинської Русі.
  13.  У чому полягає суть Магдебурзького права, і які українські міста здобули його першими?
  14.  У чому причини занепаду Галицько-Волинської держави Русі, яка була спадкоємницею політичних, соціально-економічних і духовних традицій Київської Русі, історичною формою української державності?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002, с. 41-90.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий світ – 2000, 2002.

Тести

Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр і букв (1-а, 2-г).

1.  Хто і коли об'єднав Галичину і Волинь ?

1) Ярослав Осмомисл             а) в 1141 р.;

2) Мстислав Ізяславич            б) в 1199 р.;

3) Роман Мстиславич              в) в 1702 р.;

4) Володимирко                      г) в 1205 р.;

                                                   д) в 1219 р.

2.  Коли і що отримав Данило Галицький від хана Золотої Орди ?

1) в 1240 р                              а) грамоту,

2) в 1241 р                              б) ярлик;

3) в 1245 р                              в) королівську корону.

4) в 1253р

3.   Коли і де відбулася коронація Данила Галицького ?

1) в 1238 р              а) в Дорогочині;

2) в 1245 р              б)в Холмі;

3) в 1253 р              в) в Галичі.

Обведіть правильну відповідь:

4. Вкажіть роки князювання Романа в Галицько-Волинському князівстві:

а) 1170-1205 рр.;

б)  1199-1205 рр.;

в) 1199-1206 рр.;

г) 1228-1238 рр.

5.   В які роки відбувся тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства?

а) в 1199- 1205 рр.;

б) в 1205- 1228 рр.;

в) в 1205- 1238 рр.;

г)  в 1238-1264 рр.;

6.   Найвищого розвитку Галицько-Волинське князівство досягало за князювання Данила Галицького:

а) в 1238 -1264 рр.;

б) в 1199 -1205 рр.;

в) в 1205 - 1228 рр.;

г) в 1228 - 1238 рр.

7.   Коли Данило Галицький приєднав до Галицько-Волинського князівства Київське князівство ?

а) в 1228 р.;

б) в 1238р.;

в)в1239р.;

г) в 1237 р.

8.  Галицьке князівство відокремилося від Київської Русі:

а) в кінці XI ст.;

б) на початку XII ст.;

в) в другій половині XII ст.

г) в XIII ст.

9.  Цю кого з Галицько-Волинських князів польський історик Ян Длугаш писав: "Він був людиною спритною і шляхетною, щедрою до  духовенства Гід час його правління Русь користувалася благами миру і величезного добробуту" ?

а) Юрія І;

б) Лева Даниловича;

в) Андрія та Лева II;

г) Романа Мстиславовича

10. В якому столітті Галицько-Волинська держава занепадає ?

а) в середині XIV ст.;

б) на початку XIV ст.;

в) в ХVст.;

г) в ХVІ ст.

11. Кого із галицьких князів за великий розум і спритність прозвали Осмомислом ?

а) Ярослава (1153- 1187 рр.);

б) Володимирка (1124 - 1153 рр.);

в) Володимира (1187- 1199 рр.);

г) Володаря (1097 - 1124 рр.).

12. До якого часу належить перша письмова згадка про Львів ?

а) 1256 р.;

б) 1240 р.;

в) 1264 р.;

г) 1253р.

Експрес-тести

  1.  Визначте основні етапи становлення і  розвитку Галицько-Волинської Русі.
  2.  Які особливості розвитку Галичини були XXII ст.?
  3.  Яких князів династії Ростиславичів на Галичині ви знаєте?
  4.  Що знаменував собою Любецький з'їзд?
  5.  Хто такий князь Ярослав Осмомисл і які основні характерні риси його внутрішньої і зовнішньої політики?
  6.  Які особливості розвитку Волині в Х-ХІІ ст.?
  7.  Яких князів династії Мстиславичів ви знаєте?
  8.  Чому об'єднати два князівства — Галичину і Волинь — змогли саме волинські князі, а не галицькі?
  9.  Хто такий Роман Мстиславович і яка його роль у формуванні Галицько-Волинської Русі?
  10.  Хто такий князь Данило Галицький і яка його роль у розбудові Галицько-Волинської Русі?

Аналітичні тести

  1.  Дайте аналіз впливу монголо-татарської навали на розвиток Галицько-Волинської Русі?
  2.  Дайте характеристику політичному ладу і соціально-класовій структурі Галицько-Волинської Русі.
  3.  У чому полягає суть Магдебурзького права, і які українські міста здобули його першими?
  4.  У чому причини занепаду Галицько-Волинської держави Русі, яка була спадкоємницею політичних, соціально-економічних і духовних традицій Київської Русі, історичною формою української державності?
  5.  Доведіть, що Галицько-Волинська держава стала спадкоємницею Київської Русі.

Обведіть правильну відповідь:

6.   Доберіть матеріал, який би розкривав суть антимонгольської політики князя  Д. Галицького:

а) отримав ярлик на князювання;

б) вів боротьбу з боярами;

в) уклав союз з угорським і литовським королями;

г) уклав союз з папою римським, який пообіцяв організувати хрестовий похід проти монголо-татар;

д) Данило пообіцяв церковну унію з Римом;

е) заснував нові міста-фортеці Холм і Львів;

є) зміцнив армію;

ж) знищив укріплення міст і ряд їх зруйнував.

7.   Доберіть матеріал, який розкриває суть проекту «Доброго порядку», написаного князем Романом:

а) у випадку смерті київського князя нового князя повинні обирати шість князів : суздальський, чернігівський, галицько-волинський, смоленський, полоцький і рязанський;

б) після смерті київського князя влада переходить старшому синові князя;

в) землі передавати старшому синові, а не ділити їх між усіма синами, щоб уникнути подальшого дроблення держави;

г) землі розділити між усіма синами київського князя.

Доповніть:

8.   Розкрийте історичне значення Галицько-Волинської держави:

1)  будучи спадкоємцем Київської Русі продовжила її політичні і культурні традиції;

2)  ...

3) ...

4) ...

Вставте пропущені слова:

9.  Галицько-Волинська держава по формі правління була. . ., найбільшого розквіту досягла в ... роках за часів правління.... Стабільний розвиток Галицько-Волинська держава переживала за спадкоємців Данила Галицького...,..., поступовий занепад Галицько-Волинської держави відбувався в період правління……

Т Е М А  4: ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVIIст. УТВОРЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

План

1. Причини, характер, рушійні сили.

2. Основні концепції періодизації національно-визвольної війни.

3. Підготовка повстання.

4. Початковий стан війни (1648 – 1649 рр.) Зборівський мирний договір.

5. Білоцерківський мирний договір.

6. Розбудова української держави. Еволюція поглядів Б.Хмельницького на державотворення.

7. Переяславська Рада. Березневі статті 1654 р.

8. Оцінка договору 1654 р. і Березневих статей.

9. Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики І.Виговського. Гадяцька унія.

10. Гетьманування Юрія Хмельницького.

Ключові терміни та поняття:

Зборівський мир, Білоцерківський мир, Переяславська угода, Березневі статті, спадковий гетьманат, козацька старшина, руїна, Гадяцький мир, Андрусівське перемир’я.

Опорний конспект

Увага

Після Люблянської унії 1659 р. утворилася Річ Посполита. Українські землі перебували під владою Речі Посполитої. Польська еліта сформувала доктрину, за якою вони  проголошували, що українські землі – це землі, які раніше належали Польщі, були від неї відірвані, а тепер законно повернуті Польщі.  

Причини національно-визвольної війни:

  •  національний, соціальний, релігійний гніт;
  •  курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану;
  •  розвиток національної самосвідомості українців;
  •  формування на основі козацтва нової української політичної еліти, яка визначила цілі національно-визвольного руху, розробила політичну програму.

Цілі боротьби:

  •  ліквідація польського панування;
  •  ліквідація великого землеволодіння;
  •  ліквідація кріпацтва;
  •  утворення незалежної соборної держави.

Ідея створення держави визрівала поступово: Б.Хмельницький виступав спочатку за створення української автономії у складі Речі Посполитої, а згодом – Української незалежної держави (в лютому 1649 р.)

Періоди розвитку національно-визвольної війни

Підготовка повстання:

  •  у лютому 1648 р. Б.Хмельницький був обраний гетьманом;
  •  формування збройних сил;
  •  залучення на бік повсталих реєстрових козаків;
  •  залучення до боротьби широких верств населення;
  •  пошуки союзників. Б.Хмельницький укладає союз з кримським ханством у березні 1648 р.

Б.Хмельницький розпочинає військовий похід

  •  квітень – травень 1648 р. – козацько-татарське військо розгромило польську армію під Жовтими Водами.
  •  травень 1648 р. – козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем.
  •  літо 1648 р. – боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої. Міщани і селяни, козаки розправляли з панами. На чолі полків стояли Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар та інші.
  •  вересень 1648 р. – відбулася битва поблизу Пилявець. 
  •  жовтень 1648 р. – облога Львова.
  •  до листопада 1648 р. – козацькі полки і повстанці звільнили увесь західноукраїнський регіон.
  •  21 листопада 1648 р. – Б.Хмельницький уклав перемир’я з Яном Казимиром.

Чому було підписано перемир’я?

  •  Перша думка – Б.Хмельницький на той час ще не думав про відокремлення. Його мета була – автономія України в складі Речі Посполитої.
  •  Друга – армія Б.Хмельницького понесла великі втрати, зменшилась боєздатність армії.
  •  З грудня 1648 р. – Б.Хмельницький повертається до Києва, де спілкується з духовенством, козацькою старшиною.
  •  З лютого 1649 р. – переговори з королівським посольством у Переяславі, де вперше гетьман висловив ідею створення української суверенної держави.

Відновлення війни

  •  Польща порушує перемир’я і розпочинає війну у травні 1649 р. 

Битви під Збаржем (липень 1649 р.) та Зборовом (серпень 1649 р.) були успішними для повсталих. Але зрада татар змусила Б.Хмельницького піти на переговори.

Зборівська угода

18 серпня 1649 р.

УВАГА

У липні 1651 р. під Берестечком українці терплять поразку. Татари зрадили Б.Хмельницького. У липні литовські і польські війська взяли Київ.

28 вересня 1651 р. була укладена Білоцерківська угода:

  •  територія обмежувалася лише Київським воєводством;
  •  козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. осіб;
  •  гетьман позбавлявся права закордонних зносин
  •  шляхта мала право повертатися до своїх маєтків і використовувати працю селян.  

Відновлення війни Б.Хмельницьким

Український народ не прийняв тяжкі умови угоди і навесні 1652 р. Б.Хмельницький відновлює війну.

У травні 1652 р. польські війська терплять поразку біля гори Батіг.

Починається відновлення влади гетьмансько-старшинської адміністрації на всій території України.

Розбудова української держави

На українських землях, що опинилася під владою Б.Хмельницького розпочався процес формування української держави.

Найхарактерніші ознаки української держави

Оскільки державний апарат створювався на зразок установ, що існували в Запорізькій Січі, то держава називалася Українською козацькою державою Військо Запорізьке.

Другий період (1652 – 1657 рр.)

Укладення українсько-російського договору

  •  Воєнні події 1651-1653 рр. переконували гетьмана і старшину, що без допомоги ззовні перемогти поляків не можливо. У 1653 р. Б.Хмельницький звернувся до російського царя з пропозицією тісного союзу.
  •  Земський собор у Москві 1653 р. ухвалив просити царя, щоб він прийняв гетьмана Богдана Хмельницького і Військо Запорізьке «під свою государеву руку задля православної християнської віри й святих Божих церков».
  •  Відрядження в Україну російського посольства на чолі з боярином Василем Бутурліним.
  •  8 (18) січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна військова рада, яка прийняла рішення про перехід України від зверхність царя.
  •  Прийняття присяги на вірність цареві і опозиція в Києві, на Київщині, у Полтавському, Кропивнянському, Уманському та Брацлавському полках. Російські посли відмовилися присягати російському царю.
  •  Розроблені, так звані «Просительні статті» у формі петицій до царя у 23 пунктах, які привезли до Москви у березні 1654 р. Військовий суддя Самійло Зарудний і переяславський полковник Павло Тетеря.
  •  У березні 1654 р. цар ратифікував ці статті, звідки їх назва – «Березневі статті».

Основні положення «Березневих статей»

  •  Україна (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) переходять під протекторат  Росії;
  •  влада в автономії належить гетьману, якого обирає військо і затверджує цар;
  •  чисельність козацького війська – 60 тис. чоловік;
  •  в містах зберігалося право на самоуправління; визнавалася самостійність української православної церкви;
  •  Україна отримала право на зовнішню політику, крім відносин з Польщею і Туреччиною;
  •  передбачалися спільні воєнні дії України і Росії;
  •  збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони;

Оцінка договору 1654 р. і «Березневих статей»

  •  Переяславська угода була формою васальної залежності, за якої сильніша сторона зобов’язувалася захищати слабшу, не втручаючись у її внутрішні справи.

       Михайло Грушевський

  •  Автономія України в складі Росії.
  •  Тимчасовий військовий союз України і Росії.

       Український історик В.Лининський

  •  Возз’єднання українського та російського народів.

       Радянські історики

  •  Договір 1654 р. найімовірніше, передбачав створення під верховенством корони Романових конфедеративного союзу двох держав, спрямованого проти зовнішнього ворога.

  •  «… незважаючи на фразеологію підданства, Богдан Хмельницький фактично був сувереном не лише у внутрішній, але й у зовнішній політиці. Його уряд мав дипломатичні зносини з Росією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством, Швецією, Австрією, Валахією.

 І немає вини Богдана в тому, що його наступники на гетьманському престолі не змогли не лише примножити його здобутки, але й зберегти їх».

          П.Толочко

Упродовж 1654-1657 рр. Богдан Хмельницький рішуче проводив курс на визволення й об’єднання в соборній Україні всіх українських земель. Після підписання Вільненського перемир’я між Москвою і Варшавою, Богдан Хмельницький намагався проводити незалежну політику і намагався створити нову опозицію для боротьби з Річчю Посполитою в складі Швеції, Семигороду, Молдавії, Волощини, Литви, Бранденбургу, України.

Третій період (1657 – 1663 рр.)

Основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики І.Виговського

Ліквідація спадкового гетьманату

Корсунська рада в 1657 р. ще за життя Богдана Хмельницького обрала його наступником сина Юрія.

В жовтні 1657 р. Старшинська рада обирає гетьманом І.Виговського.

Внутрішня політика І.Виговського (1657-1659 рр.):

  •  підтримував інтереси старшини і шляхти, нехтуючи інтересами козаків, старшин і міщан. Така політика сприяла розвитку опозиційного руху, який очолив Мартин Пушкар і Яків Барабаш;
  •  для боротьби проти опозиції І.Виговський найняв татар, німців;
  •  опозиція заручилась підтримкою Москви;
  •  розпочалася в державі громадянська війна І.Виговський зумів перемогти повстанців під Полтавою (травень 1658 р.) ціною великих  втрат. Загинуло майже 50 тис. українців у цьому протистоянні.

Зовнішня політика:

  •  відновив союз з Кримом і Портою;
  •  переговори з Швецією;
  •  зближення з Річчю Посполитою і підписання у вересні 1658 р. Гадяцького договору.

Умови:

  •  Чернігівське, Київське та Брацлавське воєводства утворювали Руське князівство на чолі з гетьманом і на рівних правах з Польщею, Литвою і Річчю Посполитою;
  •  українська армія нараховувала 30 тис. козаків та 10 найманого війська;
  •  православні віруючі зрівнювалися у правах з католиками;
  •  зберігалися права і привілей козаків;
  •  дозволялося відкрити 2 академії;
  •  договір передбачав відновлення адміністративно-територіального устрою (воєводств), що існували до 1648 р.;
  •  шляхта мала право на землеволодіння в Україні;
  •  руське князівство позбавлялося права на самостійні міжнародні відносини.

Основні напрямки політики Ю.Хмельницького 1659-1663 рр.

  •  У вересні Військова козацька рада гетьманом обрала Ю.Хмельницького.
  •  Вдавшись до шантажу, російські воєводи у Переяславі пов’язали Ю.Хмельницькому нові Переяславські договірні статті 1659 р., які обмежили автономію України: 
  •  гетьман  позбавлявся права на зовнішню політику;
  •  гетьман позбавлявся права призначати і звільняти полковників;
  •  гетьман не мав права виступати в похід без царського дозволу;
  •  Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові;
  •  У Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані мали право розташовуватися російські залоги.
  •  У 1660 р. Москва і Польща починають війну, в якій вимушені були воювати і козаки на чолі з Юрієм Хмельницьким. В ході війни російські війська зазнали поразки.
  •  Під тиском пропольськи настроєної старшини Ю.Хмельницький у              жовтні 1660 р. підписує з Польщею Слободищенський трактат, відповідно якого Україна знову повертається під владу Речі Посполитої на правах автономії. Найтрагічнішим наслідком Слободищенського трактату став початок територіального розколу України на Правобережну і Лівобережну. 
  •  У 1663 р. Ю.Хмельницький відмовляється від влади і постригається в ченці.

Внутрішня і зовнішня політика гетьмана

Петра Дорошенка 1665-1676 рр.

  •  Ставши гетьманом Правобережної України він взяв курс на об’єднання всіх українських земель у складі єдиної держави.
  •  Для боротьби за об’єднання України П.Дорошенко укладає союз з Кримом і зближується з Туреччиною.
  •  В 1668 р. Військова козацька рада обрала П.Дорошенка гетьманом об’єднаної України.
  •  П.Дорошенко під тиском зовнішніх і внутрішніх обставин в 1672 р. приєднався до Туреччини і вони почали війну проти Польщі, змусивши Польщу підписати Бучацький мирний договір 18 жовтня 1672 р. 

Умови:

  •  Поділля відходило до Туреччини;
  •  Українська держава утворилася в межах Брацлавського і Київського воєводств.

  •  В 1674 р. П.Дорошенко розпочинає переговори з Польщею. Переговори зазнали невдачі.
  •  У жовтні 1676 р., коли до Чигирина вступили війська під керівництвом І.Самойловича, П.Дорошенко капітулював, присягнувши на вірність російському цареві.

Історичне значення війни:

  •  привела до формування державності, яка на Лівобережжі проіснувала на правах автономії в складі Росії до 80-х р.р. ХVІІІ ст..;
  •  вплинула на розвиток національної самосвідомості українців;
  •  сформувала нову українську еліту;
  •  сприяла розвитку української культури, традицій, літописання.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Розкрийте причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни.
    1.  Назвіть роки національно-визвольної війни.
    2.  Яку періодизацію подій 1648-1687 рр. дають історики?
    3.  Назвіть основні битви початкового періоду війни.
    4.  Коли був підписаний Зборівський мирний договір?
    5.  Коли був підписаний Білоцерківський мирний договір?
    6.  Порівняйте умови Зборівського і Білоцерківського мирних договорів.
    7.  Коли був підписаний україно-російський договір?
    8.  Розкрити зміст «Березневих статей».
    9.  Яку оцінку договору 1654 р. дають історики?
    10.  Дайте оцінку діяльності Б.Хмельницького.
    11.  Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику І.Виговського.
    12.  Коли була підписана Гадяцька угода? Умови її.
    13.  Охарактеризуйте політику Ю.Хмельницького.
    14.  Переяславські статті 1659 р., їх зміст і наслідки.
    15.  Коли було підписано Андрусівське перемир’я? Його наслідки.
    16.  Дайте оцінку діяльності П.Дорошенка.
    17.  Які причини поразки національно-визвольної війни?
    18.  Розкрийте історичне значення національно-визвольної війни.
    19.  Період 60-80-х років ХVІІ ст.. увійшла в історію України як доба Руїни. Чому?

Висловіть свою точку зору

1. В ході національно-визвольної війни була сформована Українська держава чи ні?

2. Чи погоджуєтесь Ви з думкою Тараса Гунчака, що «заходи відзначення            в 2004 р. 350-ліття Переяславської ради є виявом продовження нашого духовного каліцтва, яке тягнеться від Переяслава? Мені здається, що вже, мабуть, час видужати від нав’язаних українському народу легенд про братерське єднання і почати творити своє життя як суверенний народ у своєму власному домі» 

   «Переяславська рада: між історією чи легендою»

   Професор історії Роттгерського університету США,

   газета «День» 7 лютого 2004 р.

3. Доведіть, що національно-визвольна війна 1648-1676 р. переросла в національно-визвольну революцію.

4. Доведіть, що після смерті Б.Хмельницького в Українській державі розгорнулася громадянська війна.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 148-177.

2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 128-170.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 80-87.

4. Смалій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1614 – 1764 рр.). Очима правознавців // Укр. іст. журнал. – 1993, - № 4-6.


Т Е М А  5: ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ Х
VІІ –  ХVІІІ ст.

План

1. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Гетьман І.Мазепа.

2. Конституція П.Орлика.

3. Обмеження російським царизмом української автономії.

4. Остаточне скасування української державності.

Ключові терміни та поняття:

Північна війна, Малоросійський приказ, Малоросійська колегія, Жалувана грамота, конституція, Полтавська битва, губернія, Коломацькі статті.  

Опорний конспект

І.Мазепа (1687 – 1769 рр.)

Внутрішня політика І. Мазепи

  •  І. Мазепа стає одним із найбагатших феодалів Європи. Він володів 20 тис. маєтками;
  •  І.Мазепа – меценат. Він значну частину своїх коштів віддає на розвиток культури та релігії. Збудував 12 храмів і реставрував 20 храмів. Києво-Могилянська академія здобула статус академії;
  •  м. Батурин, столиця Української держави, перетворилося у культурний центр;
  •  І.Мазепа виражав інтереси козацької старшини. Гетьман роздав старшині понад 1000 дарчих на землю. У 1701 р. він видав указ про дводенну панщину;
  •  І.Мазепа за перші 12 років свого гетьманування здійснив 11 літніх і 12 зимових походів. Це привело до розорення селянських і козацьких господарств. Як наслідок – козацтво і селянство не підтримувало І.Мазепи;
  •  гетьман  мріяв про створення станової держави. Для створення надійної опори, гетьман сприяє формуванню української еліти, намагається перетворити козацьку старшину у бунчукових товаришів;

  •  

Зовнішня політика

  •  З перших років гетьманства І.Мазепа повинен був підтримувати Росію і тому він провів за перші 12 років свого гетьманування 11 літніх і 12 зимових походів.
  •  Україна була втягнута у Північну війну, яка розпочалася в 1700 р.

 

Що примусило І.Мазепу шукати союзу з Швецією ?

  •  Політика жорсткого централізму Петра І, яка спрямована була на підпорядкування України. Але І.Мазепа хотів бачити Україну незалежною.
  •  Росія відстоювала на міжнародній арені свої інтереси. Адже на початку Північної війни Петро І, намагаючись добитися союзу з Польщею, пообіцяв Польщі декілька міст на Правобережжі.
  •  У І.Мазепи були підстави вважати, що цар може пожертвувати Україною і забезпечити перемогу у війні і вийти на береги Балтійського моря.
  •  Під час Північної війни Петро І нещадно експлуатував людські і матеріальні ресурси України. Населення вивозили на будівництво доріг, каналів, міст.
  •  В історичній літературі є згадки про наміри Петра І ліквідувати гетьманщину.

У жовтні 1708 р. війська Карла ХІІ вступили на Україну. На його бік перейшов І.Мазепа з 15тис. козаків та 8 тис. запорожців, які очолював Кость Гордієнко.

Основна маса населення І.Мазепу не підтримала:

  •   соціальна політика І.Мазепи викликала його непопулярність серед простого народу;
  •   союз з Швецією був таємним і народні маси його не зрозуміли;
  •   швидкі і рішучі дії Петра І, які прийняв він проти І.Мазепи.

І.Мазепа вимушений був залишити Україну 21 вересня 1709 р. в с. Варниці, неподалік від Бендер І.Мазепа помирає.

2. Конституція П.Орлика

Козацька Рада 1710 р. обирає гетьманом в еміграції П.Орлика.

Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву «Конституція прав і вольностей Війська Запорізького» або Бендерська конституція.  

Зміст її такий:

  •   проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої;
  •   територія України визначалась Зборівським трактатом 1649 р.;
  •   запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, землі під Ворсклою, фортеці, побудовані І.Мазепою, ліквідовувалися;
  •   у конституції наголошувалося на обмеження влади гетьмана;
  •  створювався своєрідний козацький парламент – Генеральна Рада, яка складалася з генеральної старшини, полковників виборчих депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців;
  •  Рада мала бути робочим органом. З цією метою планувалося її збирати три рази на рік – на Різдво Христове, Великдень та Покрову святої Богородиці;
  •  підвищувалася  роль військового генерального суду, який позбавляв гетьмана права «карати своєю приватною помстою та владою»;
  •  державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;
  •  встановлювалась виборність полковників і сотників з наступним їх затвердженням гетьманом.
  •  Одним із основних елементів Бендерської конституції є політичне обмеження соціальної експлуатації:
  •  соціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;
  •  скасовуються оренда та податки на утримання гетьманської гвардії;
  •  гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам;
  •  підкреслювалися виняткові права православ’я в Україні.

Оцінка Бендерської конституції:

3. Обмеження російським царизмом української автономії

Обмеження автономії України  відбувається після підписання Переяславського договору 1654 р. та Березневих статей.

Про це свідчить:

  •  Московське-польське Вільненське перемир’я:
  •  Ставилося питання про повернення України під владу Польщі України на переговори не запросили.
  •  Переяславські статті, ухвалені 27 жовтня 1659 р.:
  •  переобрання гетьмана можна здійснювати тільки з дозволу царя;
  •  гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників;
  •  заборонялися відносини з іншими країнами;
  •  Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові.
  •  Андрусівське перемир’я (20 січня 1667 р.) між Польщею та Росією:
  •  поділ України на дві частини – Лівобережжя залишалося у складі Росії, Правобережжя у складі Польщі;
  •  Запоріжжя – під контролем двох держав.
  •  Московські статті 1665 р., підписані І.Брюховецьким з Росією:
  •  керівництво фінансово-господарськими справами передавалося Москві.
  •  Коломацькі статті 1687 р., підписані І.Мазепою:
  •  в Батурині при гетьманові розташовувався Московський стрілецький полк;
  •  війську Запорізькому заборонялися відносини з іншими державами;
  •  козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.

  •  Після смерті Д.Апостола російський уряд 16 років не дозволяв обирати гетьмана. Вся повнота влади була передана тимчасовому державному органу, що дістав назву «Правління гетьманського уряду». До нього входило 6 осіб: троє росіян, троє українців. На чолі стояв російський князь О.Шаховський.

4. Остаточне скасування української державності

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Назвіть роки гетьманування І.Мазепи.
  2.  Коли були підписані «Коломацькі статті»? Обмежували ці статті автономію України чи ні?
  3.  Чиї інтереси захищав І.Мазепа? Обґрунтуйте свою відповідь фактами.
  4.  В чому заключалася меценатська діяльність гетьмана?
  5.  Яка була головна мета діяльності І.Мазепи?
  6.  Коли розпочалася Північна війна?
  7.  Які умови таємної угоди І.Мазепи  із Карлом ХІІ?
  8.  Які причини змусили Мазепу шукати собі союзників?
  9.  За перехід на бік шведів Петро І назвав І.Мазепу зрадником. Погоджуєтесь Ви з цим висновком?
  10.  Коли відбулася Полтавська битва, її наслідки?
  11.  Які наслідки для України мав перехід І.Мазепи і частини козацтва на бік Карла ХІІ?
  12.  Доведіть, що в другій половині ХVІІІ ст. відбувалося обмеження української автономії Росією.
  13.  Назвіть заходи Катерини ІІ по остаточній ліквідації автономного устрою України.
  14.  Коли і ким була написана перша Конституція України?
  15.  Яку назву Конституція мала?
  16.  Охарактеризуйте її зміст.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 172-191.

2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 193-200.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 97-102.


Т Е М А   6. СОЦАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ
XVIIXVIII ст.

План

  1.  Зміни в соціально–економічному розвитку в ході Національно – визвольної війни.
  2.  Зростання старшинського землеволодіння
  3.  Стан сільського господарства.
  4.  Розвиток ремесла та промислів. Мануфактурне виробництво.

Ключові терміни та поняття

Старшинське землеволодіння, тимчасово-умовне землеволодіння, приватно – спадкове землеволодіння, відробіткова рента, грошова рента, натуральна рента, промисли, мануфактура, товарно-грошові відносини.

Опорний конспект

  1.  Зміни в соціально - економічному розвитку ході Національно визвольної війни.

Увага !  Українські землі були захоплені Річчю Посполитою і перебували під  владою до 1648 р. На українських землях в литовсько-польську  добу  склалася така соціальна структура суспільства :

  •  До XVI ст. сформувався стан – шляхта. Шляхта в середині  XVI ст. стала впливовою і організованою силою. Шляхта поділялася на магнатів (панів, князів) і на дрібну шляхту.
    •  Князі (магнати) – нащадки аристократичних родин. Серед найбільш впливових і заможніх українських князів були : Острозькі, Вишневецькі, Заславські. Після Люблінської унії (1569 р.) значні земельні володіння на українських землях отримали польські пани : Калиновські, Конецпольські, Потоцькі.
    •  Шляхта дрібна – стан аристократії. Була найвпливовішою політичною силою країни і становила 8-10 % населення Речі Посполитої. У середині XVI ст. були оформлені права, привілеї, та обовязки шляхти. Широкі монопольні права на вирішення державних справ в середині XVI ст. дозволяють характеризувати суспільний лад Речі Посполитої як                           „ шляхетську демократію”.
    •  Духовенство – православне, католицьке, уніатське ( після 1596 р.).
    •  Міщанство – жителі міст. Магдебурзьким правом у Речі Посполитої користувалися до 46 % населення. Міщанство поділяється на : патриціати (купці, промисловці), бюргерство (цехові майстри, торгівці), міське поспольство (ремісники)
    •  Селянство – було остаточно закріпачене III Литовським статутом (1588р.).
    •  Козацтво – військовий стан. Як суспільна сила виходить на історичну арену в середині XVI ст. Поділяється на реєстрових (з 1572 р.), були на військовій службі у польського короля по найму та вільних козаків – запорожців.

В ході визвольної війни, яка переросла в національну революцію, відбуваються корінні зміни в суспільній структурі суспільства.

  •  Провідним станом стало козацтво . За козаками закріплювалося право власності на землю, звільнення від податків, участь у політичному житті. Головним обовязком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок.
    •  Козацька старшина. Із козацької старшини формувалася вся українська знать, в XVIІІ ст. відбувалася феодалізація козацької старшини – вона зосереджувала в своїх руках владу, землю.
    •  Шляхта - як стан не була знищена. Складалася із середніх і дрібних землевласників, які підтримували Б. Хмельницького.
    •  Селянство – завоювали особисту свободу і право земельної власності. Селяни сплачували податок державі.
    •  Міщани – гетьмансько-старшинська адміністрація здійснювала заохочувальну політику стосовно міщанства, значно послабився податковий тиск. Результатом революційних завоювань було звільнення українських міст з-під влади магнатів і шляхти. Провідна роль у житті міст перейшла до рук українців.
    •  Православне духовенство – разом з українським населенням боролося проти польського панування. Церква була наділена гетьманською владою, землею і мала підтримку гетьманської адміністрації.

Соціальна структура суспільства в польсько-литовську добу:

Козацтво:

реєстрове, козаки - запорожці

Шляхта

                                                                                                                                                   

Селяни-кріпаки

Духовенство:

православне, католицьке, уніатське

 

Соціальна структура суспільства, яка склалася в ході Визвольної війни

Провідна роль належала козацтву

Шляхта, яка підтримувала Хмельницького

Вільне селянство, яке володіло землею і      сплачувало податки

 

Міщанство

Православне духовенство

2. Зростання старшинського землеволодіння

  •  У ході Національно-визвольної війни було ліквідоване за невеликим винятком, велике землеволодіння, фільварково-панщинна система. Провідною формою господарювання стало козацько-селянське дрібне землеволодіння.
  •  Селянські дрібні господарства засновувалися на сімейній праці.
  •  Використовувалася вільнонаймана праця у маєтках козацької старшини.

Увага!

В XVIІІ ст. відбувалася феодалізація козацької старшини: вона зосереджувала у своїх руках владу, землю, обмежувала свободу селян та простих козаків. Відбувалося зростання старшинського землеволодіння.

Старшинське землеволодіння існувало в двох формах

У приватно-спадковій:

  •  володіння землею не залежить від службового становища;
  •  передавалося в спадщину, розширювалося в процесі купівлі-продажу, обміну, дарування, застави

У тимчасово-умовній:

  •  земля видавалася за службу на певний строк або аж до смерті.

  •  Збільшувалося землеволодіння в Україні російських поміщиків

Після поразки Української революції старшина взяла курс на обмеження прав рядового козацтва:

  •  козакам забороняли вільно розпоряджатися землею;
  •  примусово використовували безкоштовну козацьку працю в старшинських маєтках;
  •  забороняли козакам торгувати горілкою;
  •  насильно переводили у посполиті.

  •  Козацтво розорювали:
  •  участь у всіх війнах Російської імперії;
  •  охорона південних кордонів від татар;
  •  будування каналів та фортець.

Не маючи змогу за власний кошт відбувати військову службу значна частина козаків змушена була виписуватися з козацького стану і займатися промислами, торгівлею, заробітчанством.

  •  Обмеження прав селян в XVIII столітті:
  •  Більшого поширення набуває феодальна рента – відробіткова, яка сягає п’яти  і більше днів ;
  •  Водночас зберігається натуральна і грошова рента;
  •  Селяни відбували повинність на козацьку старшину, військові потреби (ремонт мостів, фортець).
  •  В 1873 р. указом Катерини ІІ селянство України було закріпачено.

  1.  Стан сільського господарства

На українських землях. Які входили до складу Росії в другій половині XVIII ст. посилювався кріпосний гніт і водночас відбувався розклад феодально-кріпосницької системи, в надрах якої формувався капіталістичний уклад.

У другій половині XVIII ст. основою економіки Лівобережжя і Слобідської України залишалося сільське господарство. Ґрунтуючись в основному на праці селян і відсталій техніці, воно розвивалося досить повільно.

Аграрний сектор розвивався екстенсивним шляхом: розширювалися посівні площі за рахунок степів на півдні.

Сіяли жито , ячмінь, овес, просо, гречку, горох, культивували кукурудзу, саджали картоплю.

Поступово виникали прогресивні тенденції та процеси :

  •  підвищення родючості ґрунтів шляхом підживлення;
  •  перехід до глибокої оранки ;
  •  зростання ролі зернового господарства;
  •  розширення площ садів, поява нових сортів, заснування щеплення дерев;
  •  поглиблення спеціалізації різних регіонів:
  •  Лівобережжя та Слобожанщина спеціалізувалися на вирощувані жита.
  •  Волинь – пшениці;
  •  Полісся – льону й коноплі;
  •  зростання товаризації сільського господарства;
  •  розвиток племінної та селекційної діяльності у тваринництві.

4. Розвиток ремесла і промислів. Мануфактурне виробництво.

      

Центром ремесла і торгівлі були міста. В середині XVIII ст. їх налічувалося більше 200.

Характерні риси  ремісничого виробництва:

  •  поглиблення спеціалізації ремесел ;
  •  розширявся спектр ремісничих спеціальностей, в XVIII ст. налічувалося 300 спеціальностей. 

Провідними промислами було винокуріння, селітроваріння, чумацтво, млинарство.

  •  Передумови виникнення мануфактур:
  •  зростання розмірів виробництва;
  •  концентрація робітничого класу на більших підприємствах;
  •  поглиблення поділу праці;
  •  примітивна механізація , яка використовувала силу вітру та води, використання водяного колеса.

Мануфактура характеризується значним поділом праці і промисловою механізацією.

  •  Мануфактури були казенними, вотчинними, купецькими, посесійними.

         Приватні мануфактури використовували переважно вільнонайману працю   

         до   1783 р.

  •  Також використовувалася примусова праця селян-кріпаків, державних приписних селян, або посесійних селян-кріпаків, які були власністю підприємства

Розвивалися мануфактури

                                                                                       

    Суконні                                                        (Путивльська (1719)

Батуринська, Ряшківська                    ( в Прилуцькому повіті), Салтівська на Слобожанщині)

По виробництву шовку сирцю і  шовкових тканин

(Ново-Водолазька на Слобожанщині (1774), Києві і Ніжині)

У 1775 розпочинається будівництво Луганського чавунно-ливарного заводу. Перший чавун завод дав у 1799.

 

Зростаючий суспільний поділ праці, поступове відокремлення ремесла й промисловості від сільського господарства, міста від села, збільшення кількості міського населення зумовлювали подальший розвиток товарно-грошових відносин внутрішнього ринку, внутрішньої і зовнішньої торгівлі

  •  Виникали ярмарки, торги, базари.

Україна торгувала з Туреччиною, Прусією, Італією, Молдавією, Індією та іншими державами.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Коли була утворена  Річ Посполита ?
  2.  До якого періоду українці знаходилися під владою Польщі ?
  3.  Охарактеризуйте соціальну структуру в Речі Посполитій.
  4.  Як змінилася соціальна структура в ході Національно-визвольної війни ?
  5.  Які зміни відбулися в соціальній структурі гетьманщини  в XVIII ст. ?
  6.  Які зміни відбулися у землекористуванні в Україні в ході Національно-визвольної війни ?
  7.  Охарактеризуйте зміни, які відбулися у землекористуванні, в другій половині XVIII ст. в України.
  8.  Розкрийте стан сільського господарства в XVIII ст.
  9.  Які причини сприяли розвитку мануфактур ?
  10.   Назвіть в яких галузях розвивається мануфактура ?
  11.   Які промисли розвивалися в українських землях ?
  12.   Яким шляхом розвивалося сільське господарство ?
  13.   Які факти свідчать про виникнення прогресивних процесів у розвитку  

     сільського господарства ?

  1.   Доведіть, що в XVIII ст. почали в економіці розвиватися капіталістичні відносини.
  2.   Чи вважаєте ви , що кріпацтво в Україні було наслідком внутрішнього соціально-економічного розвитку чи наслідком діяльності російського царизму.

Рекомендована література

  1.  Бойко О.Д.  Історія України . – К.: Видавництво центр «Академія», 2001,     с. 197-203
  2.  Рибалко І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. – К.: Головне видавництво видавничого обєднання  «Вища школа», 1978, с. 200-205,  221-226.

Експрес-тести

  1.  Розкрийте причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни.
  2.  Назвіть роки національно-визвольної війни.
  3.  Яку періодизацію подій 1648-1687 рр. дають історики?
  4.  Назвіть основні битви початкового періоду війни.
  5.  Коли був підписаний Зборівський мирний договір?
  6.  Коли був підписаний Білоцерківський мирний договір?
  7.  Порівняйте умови Зборівського і Білоцерківського мирних договорів.
  8.  Коли був підписаний україно-російський договір?
  9.  Розкрити зміст «Березневих статей».
  10.  Яку оцінку договору 1654 р. дають історики?
  11.  Дайте оцінку діяльності Б.Хмельницького.
  12.  Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику І.Виговського.
  13.  Коли була підписана Гадяцька угода? Умови її.
  14.  Охарактеризуйте політику Ю.Хмельницького.
  15.  Переяславські статті 1659 р., їх зміст і наслідки.
  16.  Коли було підписано Андрусівське перемир’я? Його наслідки.
  17.  Дайте оцінку діяльності П.Дорошенка.
  18.  Які причини поразки національно-визвольної війни?
  19.  Розкрийте історичне значення національно-визвольної війни.
  20.  Назвіть роки гетьманування І.Мазепи.
  21.  Коли були підписані «Коломацькі статті»? Обмежували ці статті автономію України чи ні?
  22.  Чиї інтереси захищав І.Мазепа? Обґрунтуйте свою відповідь фактами.
  23.  В чому заключалася меценатська діяльність гетьмана?
  24.  Яка була головна мета діяльності І.Мазепи?
  25.  Коли розпочалася Північна війна?
  26.  Які умови таємної угоди І.Мазепи  із Карлом ХІІ?
  27.  Які причини змусили Мазепу шукати собі союзників?
  28.  Коли відбулася Полтавська битва, її наслідки?
  29.  Які наслідки для України мав перехід І.Мазепи і частини козацтва на бік Карла ХІІ?
  30.  Коли і ким була написана перша Конституція України?
  31.  Яку назву Конституція мала?
  32.  Коли була утворена  Річ Посполита ?
  33.  До якого періоду українці знаходилися під владою Польщі ?
  34.  Охарактеризуйте соціальну структуру в Речі Посполитій.
  35.  Як змінилася соціальна структура в ході Національно-визвольної війни ?
  36.  Які зміни відбулися в соціальній структурі гетьманщини  в XVIII ст. ?
  37.  Які зміни відбулися у землекористуванні в Україні в ході Національно-визвольної війни ?
  38.  Охарактеризуйте зміни, які відбулися у землекористуванні, в другій половині XVIII ст. в України.
  39.  Розкрийте стан сільського господарства в XVIII ст.
  40.  Які причини сприяли розвитку мануфактур ?
  41.   Назвіть в яких галузях розвивається мануфактура ?
  42.   Які промисли розвивалися в українських землях ?
  43.   Яким шляхом розвивалося сільське господарство ?
  44.   Які факти свідчать про виникнення прогресивних процесів у розвитку  

Аналітичні тести

Висловіть свою точку зору:

  1.  Порівняйте соціальну структуру в Речі Посполитій і соціальну структуру, що склалася в ході Національно-визвольної війни.
    1.  За перехід на бік шведів Петро І назвав І.Мазепу зрадником. Погоджуєтесь Ви з цим  висновком. Свою точку зору обґрунтуйте.
    2.  Доведіть, що в другій половині XVIIIст. Відбулося обмеження української автономії Росією.
    3.  Доведіть, що заходи Катерини ІІ остаточно ліквідували  автономний устрій України.

Т Е М А   7:   УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ В ПЕРЕШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХст.. українські землі в другій половині ХіХст.

План

1. Адміністративно-територіальний устрій українських земель.

2. Причини піднесення національного руху в Україні.

3. Суть національного відродження. Початковий етап національного відродження.

4. Діяльність декабристів.

5. Кирило-Мефодіївське товариство.

6. Громадівський рух в Україні та його історичне значення.

Ключові терміни та поняття:

Національне відродження,  Кирило-Мефодіївське братство, громадівський рух просвіти,  декабристський рух, політична партія, стара громада, імперія, самодержавство, імперія, масонська майстерня.

Опорний конспект

  1.  Адміністративно-територіальний устрій українських земель.

ХІХ ст. – особливий період в історії Росії і України.

Відбувався розклад панщинно–кріпосницької системи. Про це свідчить:

  •  розвиток товарно-грошових відносин;
  •  руйнація селянських господарств шляхом скорочення земельних наділів;
  •  занепад кріпосницької мануфактури;
  •  зростання товарності сільського господарства;
  •  розвиток торгівлі і формування всеросійського ринку;
  •  розшарування поміщицьких господарств і зниження прибутків поміщиків.

Уперше і перед верховною радою і перед суспільством постало питання про неминучість докорінних змін.

2. Причини піднесення національно-визвольного руху

  1.  Суть національного відродження. Початковий етап національного відродження

Головну роль в національно-визвольному русі відіграла патріотична інтелігенція, яка прагнула зберегти від вимирання українську мову, історію, культуру.

Культурницька діяльність української інтелігенції справила визначальний вплив на піднесення національної свідомості народу.

Масонські організації

Назва організації

Рік

Соціальний склад

Основна мета

1. «Любов до істини» у Полтаві

1818 р.

дворянство

внутрішнє вдосконалення людини;

Полтавська ложа приймала участь у громадсько-політичний діяльності

2. «Вмираючий сфінкс» у Харкові

1817 р.

дворянство

    

3. «Понт Євксінський» в Одесі

1818 р.

дворянство

4. «З’єднання слов’ян» у Києві

1918 р.

дворянство

Історичне значення: зародження організованого опозиційного руху в Україні.

Діяльність декабристів

Роки

Назва організації

Учасники

1816

Союз порятунку

Брати Муравйови,  С. Трубецький,

брати Муравйови-Апостоли.

Всього 30 чоловік

1818-1821

Союз благоденства

А. і М. Муравйови, С. і М. Муравйови-Апостоли, П.Пестель, М.Тургенєв, І.Пущин.

Всього 200 чоловік  

1821-1825

Південне товариство

П.Пестель, О.Юхновський, С.Волконський, С.і М.Муравйови-Апостоли, О.Бортнянський  

1821-1825

Північне товариство

М.Муравйов, С.Трубецькой, М.Бестужев, М.Лунін

1823

Товариство об’єднаних слов’ян

Андрій і Петро Борисови, Ю.Люблінський

Програма діяльності «Південного товариства» була викладена П.Пестелем в «Руській правді»; «Північного товариства» – М.Муравйовим в «Конституції».

Спільним у програмах є:

              Шлях досягнення мети  воєнний переворот.

Відмінності:

В «Конституції»:

  •  після воєнного перевороту встановлення конституційної монархії;
  •  запровадження майнового цензу;
  •  поділ Росії на тринадцять федеративних штатів, два з яких – Чорноморський зі столицею в Києві і Український зі столицею в Харкові.

В «Руській правді»:

  •  після повалення самодержавства Росія проголошувалася республікою;
  •  надавалося загальне виборче право для всіх чоловік, які досягли 20 років;
  •  Росія – єдина, унітарна держава.

 Після невдалого повстання в грудні 1825 р. декабристські організації  були розгромлені.

Кирило-Мефодіївське товариство

В Києві в 1846-1847 рр. виникла таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство.

Учасники:

Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Тарас Шевченко. Входило всього 12 чоловік.

Програмні документи:

«Книга буття українського народу» («Закон Божий»), «Статут…»

Основна мета братства:

  •  повалення самодержавства;
  •  скасування кріпосного права;
  •  національне визволення України;
  •  визволення та єднання слов’янських народів;
  •  утворення на демократичних принципах федерації слов’янських народів з центром у Києві;
  •  глибока релігійність і обстоювання загальнолюдських цінностей – справедливості, свободи, рівність й братерства.

Шляхи досягнення:

  •  досягнення мети через освіту та виховання, поширення літератури, християнської моралі (М.Костомаров, П.Куліш, В.Білоцерківський);
  •  шляхом революційної боротьби (Т.Шевченко, М.Гулак-Артемовський).  

Кирило-Мефодіївське товариство було розгромлене за доносом студента О.Петрова в 1847 р. Діячі були засуджені на різні терміни заслання.

Громадівський рух

У другій половині ХІХ ст. розвиваються різні спільні рухи і течії:

  •  народницький рух;
  •  соціал-демократичний рух;
  •  ліберальний рух;
  •  національний рух.

Увага!

У кінці 50-х р. ХІХ ст. почали виникати громади.

Назва громади

Рік

Видатні діячі

Діяльність

Київська громада

Діяли громади в Полтаві, Харкові, Одесі, Чернігові

1859 р.

1863 р.

Володимир Антонович

Микола Лисенко

Михайло Старицький

Володимир Самійленко

Панас Мирний

Михайло Драгоманов

Сергій Подолинський

Павло Чубинський

та інші

Культурно-просвітницька діяльність

Громада в Петербурзі

журнал «Основа» (1861-1862 рр.)

1861 р. – 1863 р.

Микола Костомаров

Пантелеймон Куліш

Василь Білозерський

та інші

П.Куліш «Граматка»

Т.Шевченко «Буквар южнорусский»

збирали українські народні пісні, складали український словник

Громада в Києві

Діяли такі громади в Полтаві, Чернігові, Харкові, Одесі.

журнал «Київський телеграф»

1870 – 1876 рр.

М.Драгоманов

В.Антонович

О.Русов

П.Чубинський

П.Житецький

М.Старицький

М.Лисенко

С.Подолинський

та інші

В 1873 р. членам Київської громади вдалося добитися відкриття в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Цей відділ зібрав матеріал з географії, історії, економіки України. Були зібрані думи й пісні бандуриста Остапа Вересая. Під редакцією В.Антоновича і М.Драгоманова видано збірку у 2-х томах «Історичні пісні малоросійського народу»

Діяльність громадівців за кордоном

журнал «Громада»

1878-1882 рр.

М.Драгоманов редагував журнал «Громада»

М.Драгоманов розробив концепцію громадівського соціалізму. Драгоманов виступав за федералістичну перебудову суспільства: вільні люди об’єднуються у вільні громади, громади у федерацію громад у межах України, яка ввійде до федеративної спілки Росії, потім до федерації всіх слов’ян. Справжня демократія можлива лише при ліквідації приватної власності. Шляхи досягнення - освіта людей, розвиток культури.

Братство Тарасівців

1891 – 1893 рр.

М.Міхновський

М.Базькевич

І.Липа

В.Шемет

Вели боротьбу за незалежність України.

Перехід від культурно-просвітницької діяльності до політичної боротьби.

  •   Громадівський рух підготував сприятливий грунт для створення партій в Україні. У 1900 р. в Харкові була утворена Революційна українська партія.  

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте суть національного відродження України.

2. Охарактеризуйте причини, що сприяли піднесенню національно-визвольного руху.

3. Які університети діяли на території України в ХІХ ст.?

4. В чому проявлялася культурницька діяльність української інтелігенції на початку ХІХ ст.?

5. Назвіть організації декабристів.

6. Які програмні документи Північного і Південного товариств? Хто їх автори?

7. Розкрийте зміст «Руської правди», «Конституції».

8. Як називалося товариство декабристів, яке діяло в Новоград-Волинському? Хто був керівником цього товариства?

9. Коли виникло Кирило-Мефодіївське товариство?

10. Які програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства?

11. За що боролися кирило-мефодіївці?

12. Назвіть громади, які діяли на території України.

13. Розкрийте суть концепції «громадівського соціалізму», яку розробив М.Драгоманов.

14. Визначте програмні цілі та проаналізуйте практичну діяльність громадівців.

15. Порівняйте бачення ролі і місця України в документах Кирило-Мефодіївського братства та декабристів.

16. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

Завдання

1. Складіть таблицю гонінь на українство за таким зразком:

№ п/п

Рік прийняття заходу

Зміст заходу

2. З написаної і опублікованої 1880 р. М.Драгомановим, М.Павликом, С.Подолинським програми журналу «Громада»:

Ми знаємо, як то тяжко боротися за письменне видавництво українською мовою, та ще й за кордоном нашої країни. Ми мусимо звертатися до народу, який немає державної (політичної самостійності), якого розірвано між двома великими царствами: Росією і Австро-Угорщиною, і якому через те зовсім не можна тепер проявити свою волю в своїх справах. До того ж ми, купка українських громадівців, відбита від своєї країни й без найменшої змоги приклади безпосередньо наші думки до праці серед народу…

Ці наші думки і бажання ось які:

В справах політичних ми бажаємо:

1. Рівного права для всякої особи, як чоловік і парубків, так і жінок і дівчат усякого походження.

2. Неодмінної волі слова, преси і науки, зборів і товариства.

3. Безперешкодної самоуправи (автономії) для кожної громади в її справах.

4. Повної самостійності для вольної спілки (федерації) громад на всій країні.

1. Що вам відомо про діячів, які написали й опублікували програму журнал «Громада»? Чому вони опинилися за межами України?

2. Чим ці діячі мотивують необхідність з закордону звернутися рідною мовою до всього українського народу з своєю програмою. Свої думки підтверджуйте висловлюваннями з документа.

3. Прокоментуйте програми положення документа.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 213-238, 255-263.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 117-123.

Т Е М А  8: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (1900-1914 рр.)

План

1. Активізація революційно-визвольної боротьби в Наддніпрянській Україні.

2. Виникнення партій.

3. Україна в роки революції 1905-1907 рр.

4. Столипінська аграрна реформа в Україні.

Ключові терміни та поняття:

Політична партія, буржуазно-демократична революція, конституційна монархія, імперія, Маніфест 17 жовтня, Державна дума, Українська думська громада, третьочервнева монархія, столипінська аграрна реформа, селянська община, хутір.

Опорний конспект

1. Активізація революційно-визвольної боротьби

  •  1900 р. в Харкові виникла Революційна українська партія під керівництвом Д.Антоновича, М.Русова. Програмний документ – «Самостійна Україна», автором якого був М.Міхновський:
  •  мета партії – незалежна Україна;
  •  спосіб досягнення мети – «боротьба кривава і безпощадна», «війна проводитиметься усіма засобами»;
  •  основні принципи боротьби – «Усі хто не за нас, ті проти нас», «Україна тільки для українців»;
  •  новий лідер національного руху – інтелігенція, яка служить своєму народові;
  •  Україна тільки для українців.

РУП розкололася і дала початок слідуючим партіям:

  •  Народній українській партії (НУП) на чолі з Міхновським. Виступала за незалежність України і за Україну тільки для українців;
  •  Українській соціал-демократичній спілці в 1904 р. під керівництвом М.Меленовського-Баска, О.Скорописа-Йолтуховського.

- Виражала інтереси усіх робітників України незалежно від їх національності;

- Вирішення національного питання неможливо без розв’язання соціально-економічних питань

У 1905 р. об’єдналася з меншовицькою фракцією РСДРП.

  •  Українській соціал-демократичний робітничій партії в 1905 р. під керівництвом В.Винниченка, С.Петлюри.

- Орієнтувалася на селян і робітників;

- Вимагали автономії України

- Розв’язання соціально-економічних проблем.

  •  У 1904 році виникають дві партії – Українська радикальна партія під керівництвом Б.Грінченка, С.Єфремова та Українська демократична партія під керівництвом Є.Чикаленка.  
  •  В 1905 р. ці партії об’єднуються і утворюють Українську радикально-демократичну партію.

Виступали за:

- конституційну монархію;

- автономію України;

- проведення аграрної реформи.

Крім українських партій на території України діяли загальноросійські партії:

  •  Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), яка поділилася на більшовиків і меншовиків. Визнавали керівну роль робітників і диктатуру пролетаріату.
  •  Партія соціалістів-революціонерів (есери). Соціально опора цієї партії – селянство.
  •  Конституційно-демократична партія (кадети). Виступали за конституційну монархію, за свободу культурницького розвитку для всіх національностей.
  •  Союз 17 жовтня (октябристи). Виступали за єдину неподільну республіку і збереження влади царя.

3. Україна в революції 1905-1952 рр.

Причини революції 1905-1907 рр.

Основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні

  •  січень-березень 1905 р. – масовий страйкових рух в Україні;
  •  лютий-березень 1905 р. – в боротьбу втягується селянство. Перші виступи селян в Чернігівській, сумській губерніях;
  •  червень 1905 р. – повстання на броненосці «Потьомкін»;
  •  жовтень 1905 р. – загальний політичний страйк, який змусив піти царя Миколу ІІ на поступки і видати Маніфести 17 жовтня 1905 р., який проголошував громадянські свободи і вибори до Державної думи;
  •  листопад 1905 р. – виступ полку саперів в Києві на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським; повстання моряків Севастополя на чолі з лейтенантом П. Шмідтом;
  •  грудень 1905 р. – збройні повстання робітників і селян.

  •  В ході революції виникають Ради робітних, селянських депутатів в жовтні 1905 р. Протягом жовтня – грудня 1905 р. Ради виникли в 50 містах та селищах Російської імперії.
  •  Стали виникати профсоюзи. Наприкінці 1905 р. в Україні діяло 80 професійних об’єднань.
  •  Влітку 1905 р. виникають місцеві організації Всеукраїнської селянської спілки. В українських землях було створено 120 селянських і волосних організацій спілки.

Досягнення українського національного руху

Революція 1905-1907 рр. зазнала поразки. З 1907 по 1910 рр. тривав період реакції. З метою координації діяльності українських сил, в 1908 р. був створений міжпартійний політичний блок – товариство українських поступовців (ТУП).

4. Столипінська аграрна реформа

У Росії з 1906 по 1911 рр. з ініціативи П.Столипіна здійснювалася агарна реформа.

Причини аграрної реформи:

  •  відставання в економічному розвитку від розвинених країн;
  •  загроза нового революційного вибуху.

Наслідки реформи:

  •  розвиток капіталістичних відносин:
  •  купівля-продаж землі;
  •  розвиток конкуренції;
  •  дешева робоча сила.
  •  утворилося 440 тис. хуторів, що становило 14% селянських дворів;
  •  посилилося розшарування на селі. Малоземельні, бідні селяни змушені були продавати свої наділи і перетворюватися на найману робочу силу;
  •  зросли валовий збір зерна, товарність сільського господарства.

Реформа не вирішила:

  •  створення міцної соціальної бази на селі в особі куркульства. На хутори вийшло лише 14% селянських дворів;
  •  ліквідації поміщицького землеволодіння, хоча відбувалася спроба перерозподілу поміщицьких земель шляхом купівля-продажу через селянський банк;
  •  переселенська політика зазнала краху. 68,5% переселенців повернулася додому.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Що свідчить про активізацію революційно-визвольної боротьби?
  2.  Які партії виникли в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.?
  3.  Як українські партії вирішували національне питання?
  4.  Коли відбулася перша буржуазно-демократична революція в Україні?
  5.  Охарактеризуйте революційні події на Україні.
  6.  Коли був виданий Маніфест Миколою ІІ? Що Микола ІІ обіцяв народові в Маніфесті?
  7.  В чому проявилися здобутки українського національно-визвольного руху в ході революції 1905-1907 рр.?
  8.  Коли була проведена столипінська аграрна реформа?
  9.  Розкрийте причини аграрної реформи.
  10.  Охарактеризуйте заходи проведення аграрної реформи.
  11.  Які наслідки мала столипінська аграрна реформа?
  12.  Що негативного і що позитивного було в особі Петра Столипіна?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 285-302.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 128-131.

Експрес-тести

1.    Що свідчить про активізацію революційно-визвольної боротьби?

2.   Які партії виникли в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.?

3.   Як українські партії вирішували національне питання?

  1.  Коли відбулася перша буржуазно-демократична революція в Україні?
  2.  Охарактеризуйте революційні події на Україні.
  3.  Коли був виданий Маніфест Миколою ІІ? Що Микола ІІ обіцяв народові в Маніфесті?
  4.  В чому проявилися здобутки українського національно-визвольного руху в ході революції 1905-1907 рр.?
  5.  Коли була проведена столипінська аграрна реформа?
  6.  Розкрийте причини аграрної реформи.
  7.  Охарактеризуйте заходи проведення аграрної реформи.
  8.  Які наслідки мала столипінська аграрна реформа?
  9.  Що негативного і що позитивного було в особі Петра Столипіна?

13. Розкрийте суть національного відродження України.

14. Охарактеризуйте причини, що сприяли піднесенню національно-визвольного руху.

15. Які університети діяли на території України в ХІХ ст.?

16. В чому проявлялася культурницька діяльність української інтелігенції на початку ХІХ ст.?

16. Назвіть організації декабристів.

17. Які програмні документи Північного і Південного товариств? Хто їх автори?

Аналітичні тести

  1.  Які альтернативи розвитку суспільства визріли в рамках течії суспільно-політичного руху, поширених в Україні в другій половині ХІХ ст..?
    1.  У чому Ви вбачаєте слабкість механізму столипінської агарної реформи? Чи зумовила вона зміни в суспільно-економічному житті України?

3. Розкрийте суть концепції «громадівського соціалізму», яку розробив М.Драгоманов.

4. Визначте програмні цілі та проаналізуйте практичну діяльність громадівців.

5. Порівняйте бачення ролі і місця України в документах Кирило-Мефодіївського братства та декабристів.

6. Доведіть, що ХІХ ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

  1.  В чому проявилися здобутки українського національно-визвольного руху в ході революції 1905-1907 рр.?

Т Е М А   9. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ 1917 – 1920 рр.. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

План

  1.  Початок Української національно-демократичної революції.
  2.  Утворення Центральної Ради, склад, мета.
  3.  Становлення української національної державності.
  4.  Мирний договір у Бресті-Литовському.

Ключові терміни та поняття

Національно-демократична революція, Генеральний Секретаріат, Універсали Центральної Ради, більшовики, білогвардійці, громадянська війна, інтервенція, Українська Народна Республіка, Ризький мир, Гетьманат, двовладдя, державний переворот, Директорія, Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Акт злуки українських земель, політика «воєнного комунізму», червоний терор, Варшавський договір.     

Опорний конспект

Період із 1917 по 1918р.р. – період української національно-демократичної революції. Головною рушійною силою була українська інтелігенція. Національні політичні сили були розпорошені; тому необхідно було створити керівний орган. З ініціативи українських самостійників ітутівців була створена Центральна Рада.

                    

                                                

                                                

                                                  

      

     Головна мета – автономія України.

Самостійники виступали за негайне проголошення самостійності України. Більшість членів Центральної Ради виступали за автономію України в складі  федеративної Росії.

3.Становлення української національної державності :

Автономії України Центральна Рада повинна була вимагати у Тимчасового уряду. У травні 1917 р. в Києві проходив І Український військовий з’їзд. Виконуючи його рішення, Центральна Рада направила до Петрограда делегацію на чолі з Володимиром Винниченком. Делегація зажадала від Тимчасового уряду надати автономію Україні в складі федеративної Росії. Тимчасовий уряд відмовив.

10 червня Центральна Рада проголосила на другому Всеукраїнському військовому з’їзді І Універсал.

Зміст І Універсалу

  •  Автономія України в складі федеративної Росії.
  •  Загальнонародні, рівні, прямі вибори Всенародних Українських зборів шляхом таємного голосування.
  •  Відмова передавати податок до центральної російської скарбниці, створення української скарбниці за рахунок податків з населення.
  •  Надання широких національно-культурних прав національним меншинам України.
  •  Вищим органам влади проголошувалася Центральна Рада.
  •  Заклик до населення створювати органи влади на місцях, підпорядковані Центральній Раді.

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

Основні положення ІІ Універсалу (3 липня 1917 р.)

  •  Автономія України в складі федеративної Росії.
  •  Рівність усіх меншин.
  •  Центральна Рада зобов’язувалася доповнити свій склад представниками меншостей.
  •  Генеральний секретаріат затверджуватиметься Тимчасовим урядом.
  •  Центральна Рада зобов’язувалася не проголошувати автономію України до скликання Всеросійських Установчих зборів.
  •  Українізація військ під контролем російського командування.

 Тимчасовий уряд затвердив 4 серпня 1917 р. «Тимчасову інструкцію  генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»

  •  Проголошувалася не автономія України а «місцеве самоврядування».
  •  Генеральний секретаріат оголошувався органом Тимчасового уряду і мав бути затверджений ним за поданням Ради.
  •  Розпорядження Генерального Секретаріату поширювалися лише на п’ять губерній – Київську, Волинську, Подільську, Полтавську, Чернігівську.
  •  Тимчасовий уряд відав військовими, продовольчими, судовими справами, шляхами сполучення, транспортом і зв’язком на Україні.

Структура органів влади в Україні

 

 

Найбільший вплив в 1917 р. мала Центральна Рада.

                                 

Прорахунки Центральної Ради

  •  Більшість членів Центральна Рада взяли до відома інструкцію Тимчасового уряду, а не відкинули її.
  •  Центральна Рада не зуміла налагодити ефективне керівництво в Україні; забезпечити правопорядок і законність, забезпечити міста продовольством.
  •  Затягування розподілу землі між селянами.
  •  Прорахунки в необхідності мати регулярну армію. Влітку сотні тисяч солдат – українців, організовані в військові українізовані частини, готові були присягнути на вірність Центральна Рада. Але Центральна Рада вважала, що в демократичній державі немає необхідності мати армію.

   Вересень 1917 р. Демократична нарада у Петрограді, що      мала  обрати Раду республіки.

  Центральна Рада визначила платформу своєї делегації :

 

  •  передання всіх поміщицьких, монастирських і церковних земель у завідування земельних комітетів;
  •  заведення контролю державного і правового над продукцією й розподіленням;
  •  оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація військових прибутків на користь окремих прав і цілої держави;
  •  призначення рішучих заходів щодо укладання миру;
  •  скликання Установчих зборів у призначений час без дальших зволікань;
  •  передача всієї повноти влади на Україні в руки Української Центральної Ради та її генерального Секретаріату.

 Демократична нарада не погодилася на такі пропозиції ЦР, а ЦР не вистачило рішучості взятися за реалізацію цих вимог самочинно, спираючись на народні маси.

Таким чином, Тимчасовий уряд не хотів надавати автономії Україні.

25 жовтня 1917 р. у Петрограді почалося збройне повстання під керівництвом більшовиків Тимчасовий уряд було скинуто, більшовики створили свій уряд – Раду Народних Комісарів на чолі з В.І. Леніним.

В Україні за владу вели боротьбу більшовики і Центральна Рада.

І більшовики, і Центральна Рада намагалися завоювати владу мирним шляхом : Центральна Рада приймає ІІІ Універсал, більшовики взяли курс на підготовку і проведення Всеукраїнського з’їзду Рад.

Основні положення ІІІ Універсалу

(7 листопада 1917 р.)

  •  Проголошувалося створення УНР в складі федеративної Росії.
  •  Проголошувалося скасування приватної власності на землю і передачу її без викупу селянам.
  •  Встановлювався державний контроль над промисловістю і торгівлею. Вводився 8 – годинний робочий день.
  •  Проголошувалася необхідність судової реформи.
  •  Проголошувався демократичний характер УНР : свобода слова, друку, віросповідання, мітингів, національні права меншинам, скасовувалася смертна кара.
  •  Гарантувалося негайне проведення мирних переговорів з метою вивести Україну зі стану війни.
  •  Визначалося, що до Установчих зборів України влада в державі належить Центральній Раді і Генеральному Секретаріатові.
  •  Намічалося провести вибори до Українських зборів в грудні 1917 р.

 Більшовики готувалися до проведення Всеукраїнського з’їзду Рад :

  •  намічено провести з’їзд 4 грудня в Києві. Він не був проведений;

  •  делегати від більшовиків переїхали до Харкова.

  •  Раднарком РСФРР, який підтримував більшовиків в Україні висуває ультимативні вимоги Центральній Раді

  •   11 – 12 грудня в Харкові відбувся Всеукраїнський з’їзд Рад, який проголосив Україну республікою Рад

  •  На харківському з’їзді було обрано органи влади :
    •  Центральний Виконавчий Комітет рад України, який працював  між  з’їздами Рад

  •  Народний Секретаріат

Радянську Україну визнав Раднарком РСФРР

В грудні 1917 р. більшовики розпочинають наступ при підтримці Росії. Більшовики захопили Лозову, Павлоград, Синельникове, підійшли до Катеринослава.

Радянська влада до 18 січня встановлюється у Миколаєві, Одесі, Херсоні.

26 січня більшовики ввійшли до Києва і Центральна Рада виїхала з Києва. Київ став столицею Радянської України

                                  

9 січня 1918 р. перед вирішальними боями за Київ, ЦР прийняла ІV Універсал

Зміст ІV Універсалу

  •  УНР є незалежною суверенною державою;
  •  органами влади проголошувалася Центральна Рада і Рада Народних Міністрів (колишній Генеральний Секретаріат);
  •  різкій критиці піддавалася політика більшовиків, що призвела до громадянської війни;
  •  гарантувалося проведення земельної реформи в інтересах селян, відновлення промисловості, надання допомоги безробітним і потерпілим у війні;
  •  держава вводила контроль над торгівлею, банківською діяльністю.

 19 січня 1918 р. Центральна Рада прийняла закон про скасування власності на землю.

Центральна Рада змушена була залишити Київ, переїхала до Житомира. На Лівобережжі і Півдні України встановилася влада більшовиків.

  1.  Мирний договір у Бресті – Литовському

  •  9 грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією і Німеччиною ті її союзниками у Бресті.
  •  19 грудня делегація УНР у складі С. Голубовича, М. Левицького,                    М. Любинського, М. Полоза, О. Севрюка, С. Остапенка прибула в Брест – Литовський.
  •  У січні 1918 р. делегація Росії зробила спробу замінити на переговорах представників Центральної Ради делегатами радянського уряду України. Але німецько-австрійський блок визнав УНР незалежною державою, правомочною вступати у міжнародні відносини.
  •  27 січня 1918 р. між УНР і Німеччиною та її союзниками був підписаний мирний договір.

 Умови

  •  Україна вийшла із стану війни з країнами німецько-австрійського блоку;
  •  Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язалися допомагати Центральній Раді відновити контроль над усією територією УНР. ЦР погодилася на введення німецьких військ в Україну;
  •  ЦР взяла зобов’язання поставити союзникам велику кількість хліба, м’яса та інших продуктів харчування.

Німецько – австрійська окупація України

              

29 квітня 1918 р. при підтримці Німеччини в Україні стався державний переворот. 29 квітня з’їзд союзу землевласників проголосив гетьманом П. Скоропадського.  

 

             

Труднощі державотворення :

  •  недостатньо міцна база державотворення. Найдіяльнішою верствою населення була українська інтелігенція;
  •  недооцінка створення міцної національної армії;
  •  ЦР не вирішила соціально-економічних проблем і втратила підтримку з боку селян і робітників;
  •  відсутність єдності серед керівництва, нездатність керівництва повести за собою народні маси.

ПИТАНННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Які події знаменували собою крах самодержавства в Росії ?
  2.  Охарактеризуйте повноваження Тимчасового уряду і Рад після Лютневої революції.
  3.  Назви основні українські національні партії, які діяли в 1917 р.
  4.  Які загальноросійські партії діяли в Україні ?
  5.  Роз’ясни обставини та мету створення Української Центральної Ради.
  6.  Визначте, яким був склад Центральної Ради.
  7.  Яка була головна мета  Центральної Ради ?
  8.  Коли був прийнятий І Універсал ? Яка головна ідея Універсалу?
  9.  Коли був прийнятий ІІ Універсал ?
  10.  Коли був створений Генеральний Секретаріат ?
  11.  Розкрийте основні положення ІІІ Універсалу.
  12.  Коли було проголошено Українську Радянську республіку? Яку назву мав радянський уряд ?
  13.  Яким було значення ІV Універсалу ?
  14.  Охарактеризуйте умови мирного договору УНР з державами німецько-австрійського блоку у Брест – Литовському.
  15.  Проаналізуйте причини падіння Центральної Ради.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002, с. 322 – 338.
  2.  Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів : Новий Світ – 2000, 2002, с. 144 – 150.

Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Ґенеза, 2002, с. 40 – 102.

Експрес-тест

  1.  Які події знаменували собою крах самодержавства в Росії ?
  2.  Охарактеризуйте повноваження Тимчасового уряду і Рад після Лютневої революції.
  3.  Назви основні українські національні партії, які діяли в 1917 р.
  4.  Які загальноросійські партії діяли в Україні ?
  5.  Роз’ясни обставини та мету створення Української Центральної Ради.
  6.  Визначте, яким був склад Центральної Ради.
  7.  Яка була головна мета  Центральної Ради ?
  8.  Коли був прийнятий І Універсал ? Яка головна ідея Універсала ?
  9.  Коли був прийнятий ІІ Універсал ?
  10.  Коли був створений Генеральний Секретаріат ?
  11.  Розкрийте основні положення ІІІ Універсалу.
  12.  Коли було проголошено Українську Радянську республіку? Яку назву мав радянський уряд ?
  13.  Яким було значення ІV Універсалу ?
  14.  Охарактеризуйте умови мирного договору УНР з державами німецько-австрійського блоку у Брест – Литовському.
  15.  Проаналізуйте причини падіння Центральної Ради.

Аналітичні тести

  1.  Доведіть, що події 1917 р. в Україні мали характер національно-демократичної революції.
  2.  Чому не було єдності політичних партій і течій у національно-визвольному русі України ? Обґрунтуйте свою думку.
  3.  Дайте порівняльну характеристику І і ІІ Універсалу.
  4.  Чи правда, що проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України ?
  5.  Який соціально-політичний і економічний лад планувала встановити в Україні Центральна Рада ?
  6.  У чому ви вбачаєте прогресивність діяльності Центральної Ради, а в чому – її прорахунки ?


Т Е М А   10. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА СКОРОПАДСЬКОГО. ДИРЕКТОРІЯ

План

  1.  Встановлення влади гетьмана Скоропадського.
  2.  Внутрішня та зовнішня політика уряду Скоропадського.
  3.  Причини падіння та історичне значення держави Скоропадського.
  4.  Встановлення влади Директорії.
  5.  Внутрішня політика Директорії.
  6.  Зовнішньополітична діяльність Директорії
  7.  Боротьба Директорії з більшовиками за владу.
  8.  Причини поразки самостійницьких сил у роки боротьби українського народу за незалежність  1917 – 1920 рр.

Опорний конспект

  1.  Встановлення влади гетьмана Скоропадського.

29 квітня 1918 р. – в результаті державного перевороту влада перейшла до рук Скоропадського.

Причини:

  •  підтримка Скоропадського Німеччиною та Австро – Угорщиною;
  •  невирішення Центральною Радою соціально-економічних питань, зокрема аграрного питання, втрата підтримки селян і робітників.
  •  Центральна Рада не створила армії.

2. Основні напрями політики уряду Скоропадського

  •  Замість УНР була проголошена Українська держава        30 квітня 1918 р.

-  Республіканська форма правління замінена на монархічну

  (гетьманат).

-  Гетьманат зосередив в своїх руках всю повноту влади –

   законодавчу, виконавчу і судову.

  •  Демократичний режим замінюється на авторитарний:

-  відбувалось переслідування українських партій, заборонялися  

   зїзди партій, мітинги, видання ряду газет.

  •  Історики стверджують, що за часів гетьманату відбувалося економічне піднесення:

-  налагоджено грошовий обіг, вдосконалено грошву систему,  

   відкрито кілька українських банків;

-  засновано нові акціонерні компанії, біржі , відроджено

   підприємства;

-  відновився залізничний рух;

-  відновлено приватну власність фабрики і заводи та шахти;

-  відновлене поміщицьке землеволодіння.«Проект загальних  

  основ земельної реформи» передбачав наділення землею через  

  викуп «справжнім хліборобам»,які мали робочу худобу і

  реманент. Більшість селян залишалися безземельними або

  малоземельними.

-  збільшується робочий день, заробітна плата встановлюється

  підприємцями, забороняється діяльність профсоюзів і  

  спілок.

-   створюється регулярна армія. Уряд видав закон про загальну  

   Військову повинність. Але план створення армії реалізований

   не був, бо Німеччина боялася зміцнення армії.

  •  Успішною була діяльність уряду в культурній сфері:

-  створено понад 150 українських гімназій ;

-  вийшли з друку кілька мільйонів примірників  українських

  підручників;

-  відкрито 2 державних університети в Києві і Камянець –

  Подільському;

-  засновано мережу загальнокультурних закладів та установ:

  Державний український архів, Національна галерея мистецтв,

  Українська національна бібліотека, Український театр драми

  та опери.

-  у листопаді було відкрито Українську академію наук.

  •  Значними були успіхи у сфері зовнішньої політики: 

- вона мала зносини з Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією, Голландією, Іспанією, Данією, Норвегією. Швецією та іншими державами.

 

4. Боротьба проти гетьманату

Встановлення влади Директорії

  •  Липень –травень 1918 р. піднімається антигетьманська хвиля страйкового руху:
  •     страйк залізничників
  •     розгортається селянська боротьба на Київщині; Чернігівщині та на

Катеринославщині  ( понад 40 тис.)

  •     обєдналися опозиційні партії у Національний Союз, 13 листопада 1918 р . створена була Директорія.
  •     проти гетьманату вели боротьбу більшовики 28 листопада 1918 з

ініціативи КПУ був створений Тимчасовий робітничо- селянський уряд.

        

           14 листопада у грамоті « До всіх українських громадян»       

        П. Скоропадський заявив про федерацію з більшовицькою  

        Росією. Суверенність Української держави скасовується.

Увага !

                                                                                                                                                        

  •  14 листопада Директорія розпочинає повстання проти гетьманату.
  •  14 грудня 1918 р.Скоропадський зрікається влади.

У грудні 1918 р . за владу ведуть боротьбу більшовики при підтримці Росії. На півдні України розпочали інтервенцію війська Антанти, які підтримували білогвардійців в боротьбі за відновлення «єдиної і      неподільної» Росії.

Причини падіння

Орієнтація уряду гетьманату на великих землевласників, буржуазію та на німецький національний режим, позбавила підтримки його селянами , робітниками, інтелігенцією.

                     Увага

 

5. Внутрішня політика Директорії

  •  Директорія відновлює назву УНР.
  •  Проголосила, що виборче право в державі належить тільки трудящим;
  •  Після довгих спорів в якій формі організувати політичну владу (парламент, Рада, військова диктатура) в січні 1918 р. відбулися вибори до Трудового конгресу, який працював з 21- 29 січня 1919 р.

Виконавча влада зосереджується в Раді Міністрів.

  •  22 січня 1919 р. відбулася злука УНР і ЗУНР.

Аграрна реформа

 Директорія проголосила

Директорія здійснила

  

  •  Вилучення земель у поміщиків
  •  Заходи з відновлення промисловості
  •  Введення робітничого контролю   на виробництві
  •  Здійснення заходів з надання допомоги безробітнім

  •   Термін і порядок розподілу земель не визначені.
  •    Землі  іноземців розділу не підлягали
  •  Прийнято рішення про компенсацію  поміщикам за землю.  
  •  В  умовах громадянської війни соціально-економічні  реформи були  відкладені.
  •    Головне завдання – перемога у війні                                                     

6. Зовнішня політика Директорії

 

-  Раднарком не визнав Директорію вищим органом влади в Україні.

-  При підтримці Радянській Росії у листопаді 1918 р. був створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд. В грудні 1918 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд звертається з маніфестом до українського народу і розпочинає боротьбу проти Директорії.

-  Переговори Директорії і Раднаркому скінчилися невдало.

-  16 січня  1918 р. Директорія проголосила війну Радянській Росії.

Директорія і Антанта

  •  Наприкінці 1918 р. війська Антанти почали окупацію півдня України.
  •  Антанта погодилася визнати Директорію за умов виходу із УСДРП і уряду.
  •  Укладена угода про спільну боротьбу Антанти, білогвардійців і УНР проти більшовиків.
  •  УНР цікавила Антанту лише тією мірою, якою її можна використати в боротьбі з більшовиками.
  •  Після переговорів з Антантою влада в Директорії зосереджується в руках Петлюри.
  •  Встановлюється військова диктатура, яка призводить до посилення дезорганізації і розладу.

  1.  Боротьба Директорії з більшовиками за владу

  •  Наступ радянських військ  в січні був успішним. 2- 5 січня більшовики вступили до Києва. Влада більшовиків установилася на Лівобережній Україні, півдні Україні. В січні-квітні і на частині Правобережжя України.
    •  Директорія відступила до Кам’янець-Подільського відбулося об’єднання армії Петлюри і Української галицької армії. Наступ обєднаних військ в липні – серпні проти більшовиків не був успішним.
    •  В боротьбу більшовиків і УНР втручаються війська Денікіна, які почали наступ 3 червня 1919 і 30 серпня підійшли до Києва. Влада більшовиків була повалена.
    •  Денікін відмовився співробітничати з Петлюрою
    •  „Зимовий похід” армії УНР. Восени Директорія перейшла до партизанських форм боротьби. Взимку 1919 – 1920 рр. серпня УНР здійснює похід в тилу денікінців, а потім радянськими тилами.

Варшавський договір

Намагаючись врятувати УНР Директорія підписує 21 квітня 1920р договір з Польщею.

Умови:

  •  Спільна боротьба проти більшовиків;
  •  Відновлення незалежності УНР на чолі з Директорією.
  •  Польщі С.Петлюра віддавав західноукраїнські землі: Східну Галичину, Західну Волинь, Західне Полісся, Холмщину, Підляшшя.

8. Причини поразки української національно-демократичної революції  1917 – 1920 рр.

  •  Низький рівень національної свідомості українців. Очолила національну революцію українська інтелігенція. Але вона була малочисельною.
  •  Не було єдності серед самостійницьких сил. Одні з них виступали за збереження і розбудову незалежної української держави, другі – боролися за включення України як автономії до складу федеративної Росії. Об’єднане ідеєю самостійності, українське суспільство було розколото у питанні  про політичний устрій української держави , про соціально-економічний лад.

Між національними силами почалася жорстока боротьба. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П. Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії.

  •  Жодна із самостійницьких сил не мала широкої підтримки серед робітників і селян, тому що не розвязала соціально-економічних проблем, зокрема аграрної.
  •  Центральна Рада і Дерикторія  і гетьманат намагалися здобути незалежність при допомозі інших держав.
  •  Несприятливі міжнародні обставини.

 

Історичне значення і уроки

  •  Зріс рівень національної свідомості народу.
  •  Отримали досвід державотворення. Створивши свою незалежну  

      державу і кілька років підтримуючи її існування, українці  

      продемонстрували своє нестримне прагнення до волі і  

      самостійності.

  •      У широких верствах українського населення міцніли переконання ,  

      що без власної держави неможливе поліпшення життя кожного  

      окремо і України вцілому.

Уроки боротьби українського народу за незалежність:

  •  необхідність єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення незалежності;
  •  досягнення незалежності неможливе без глибинних соціально-економічних реформ;
  •  неможливо досягнути поставлених цілей без армії;
  •  необхідність і важливість підготовки української еліти для творення українського держави;
  •  необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Коли відбувається гетьманський переворот ?
  2.  Які причини сприяли встановлення влади гетьмана                                  П. Скоропадського ?
  3.  Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ?
  4.  Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ?
  5.  Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ?
  6.  Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ?
  7.  Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ?
  8.  В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ?
  9.  Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ?
  10.  Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.
  11.  Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.
  12.  Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ?
  13.  Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ?
  14.  Якими були плани обєднаних армій ?
  15.  В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.
  16.  Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002,        с. 338 – 350, с. 359 – 368
  2.  Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 150 – 157
  3.  Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 118 – 135,          с. 157 - 166

Експрес-тести

  1.  Коли відбувається гетьманський переворот ?
  2.  Які причини сприяли встановлення влади гетьмана П. Скоропадського ?
  3.  Які позитивні і негативні аспекти діяльності уряду Скоропадського ?
  4.  Які політичні сили виступили проти гетьманського режиму ?
  5.  Коли і з якою метою була утворена Директорія ? Яким був її склад ?
  6.  Які обставини сприяли захопленню Директорією влади в Україні ?
  7.  Охарактеризуйте політичний курс Директорії. Які партії його визначали ?
  8.  В чому суть аграрної політики Директорії ? Як вона була сприйнята населенням ?
  9.  Який вплив на розвиток подій в Україні справили війська Антанти ?
  10.  Розкрий причини відставки В. Винниченка та В. Чехівського.
  11.  Чому Директорії не вдалося домовитися з Антантою про визнання Української Народної Республіки.
  12.  Боротьба яких сил визначила воєнно-політичну ситуацію в Україні влітку 1919 р ?
  13.  Коли і за яких обставин відбулося об’єднання військ Директорії і Української Галицької армії ?
  14.  Якими були плани обєднаних армій ?
  15.  В якому стані перебували українські війська після відступу з Києва.
  16.  Яке значення мав „ зимовий похід” армії УНР ? Як він був проведений ?

Аналітичні тести

  1.  Дайте порівняльну  характеристику стану державотворення Центральної Ради і гетьманату.
  2.  Визначити слабкі і сильні сторони держави П. Скоропадського.
  3.  Охарактеризуйте причини поразки П. Скоропадського.
  4.  дайте загальну характеристику діяльності політичних партій України в роки національно-визвольних змагань.
  5.  Охарактеризуйте причини поразки самостійницьких сил України у воєнних діях 1918- 1921.
  6.  Зміцнювали чи ослаблювали владу П.Скоропадського реставрація старих порядків та відродження давніх форм організації суспільного життя?
  7.  УНР відстоювала демократичну ідею, Українська держава (гетьманат) – консервативну. Чому їм не вдалося зібрати під свої знамена більшість народу України?
  8.  Яка державна структура була потенційно сильнішою – періоду Центральної ради, гетьманату чи Директорії? Відповідь обґрунтуйте.

Т Е М А 11. ВСТАНОВЛЕННЯ НА УКРАЇНІ РЕЖИМУ ДИКТАТУРИ ПРОЛЕТАРІАТУ

План

  1.  Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.
  2.  Відновлення більшовицької диктатури.
  3.  Політика радянської влади в Україні 1919 року.
  4.  Більшовики й українські соціалістичні партії.
  5.  Причини , сутність та наслідки нової економічної політики.

Опорний конспект

Питання для бесіди

  1.  Коли відбувся Всеукраїнський зїзд  Рад ?
  2.  Які органи влади було обрано на Всеукраїнському зїзді Рад ?
  3.  На якій території більшовики встановили свою владу в січні- лютому      1918 р. ?
  4.  Які економічні перетворення проводили більшовики в Україні в січні-лютому 1918 р. ?
  5.  Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема» ?

1.Боротьба більшовиків за владу проти гетьманату.

Всеукраїнський з’їзд Рад 11-12 грудня 1917 в Харкові. Обрав вищі органи влади радянської України

З’їзд Рад-законодавча влада (збирався раз на рік).

Народний Секретаріат – виконавча влада.                     

Центральний виконавчий комітет                                                                                     Рад України – вища державна влада                                                                                               між з’їздами.

                                                                    

УВАГА!     В результаті наступу німців і їх союзників в лютому 1918 р.                                Україна  була окупована Німеччиною і Австро-Угорщиною. Більшовики  втратили владу.

  •  ІІ з’їзд рад України, який працював 17-19 березня 1918 р. в Катеринославі зазначив, що нав’язаний німецьким імперіалізмом мирний договір (3 березня 1918 р.) Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв’язки  України і Росії. З’їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою.
  •  19 квітня 1918 р. замість народного Секретаріату, який був розпущений, було створено на чолі із М.Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою.
  •  Весною 1918 р. пройшлася хвиля робітничих страйків. У липні –загальноукраїнський страйк залізничників. Влітку розпочалася селянська боротьба проти гетьманату. У нейтральній зоні формувалися Богунський і Таращанський революційні полки.
  •  28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України на чолі з Г.Пятаковим, а згодом - Х.Раковським . Діяльність Тимчасового робітничо-селянського уряду підтримувалося Раднаркомом Росії.

2.Відновлення більшовицької диктатури

  •  Доля Директорії з січня 1919 р. вирішувалося на російсько-українському фронті. 3 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України приїхав до Харкова.
  •  У січні 1919 р. більшовики встановили владу в Чернігові, Полтаві, Катеринославі.
  •  2- 5 лютого 1919 р. більшовики вступили до Києва.
  •  В квітні 1919 р. Правобережна Україна опинилася під контролем більшовиків. В квітні 1919 р. встановлюється влада більшовиків на Півдні України і в Криму.
  •  Влітку 1919 р у боротьбі за оволодіння Україною вели боротьбу три сили: більшовики, війська Директорії і білогвардійці, зокрема війська Денікіна. Білогвардійці боролися „За єдину неподільну Росію”. Армія Денікіна захопила Київ 30 серпня 1919 р., поваливши владу більшовиків на Лівобережній Україні і Півдні.

Розгром Денікіна.

Восени 1919 р більшість української території опинилася під владою генерала Денікіна. Антинародна політика білого режиму викликала масовий опір населення.  У листопаді 1919 р., на превеликий жаль, відбувся розкол армії УНР, у той час коли війська Директорії вели запеклі бої з білогвардійцями, командування УГА уклало союз із Денікіним.

На початку 1920 р. Червона Армія подолала опір військ Директорії і розгромила денікінців. Рештки білогвардійців зосередилася в Криму. Радянську владу в Україні було відновлено втретє і остаточно.

3.Політика радянської влади в Україні в 1919-1920 р.

  •  6 січня 1919 р. назва Українська Народна Республіка була замінена на Українську Соціалістичну Радянську Республіку.
  •  29 січня 1919 р. було прийняте рішення: Тимчасовий Робітничо-селянський уряд України перейменовувався в РАДУ НАРОДНИХ КОМІСАРІВ, яку очолив Х.Раковський.
  •  Створювалися органи придушення опору противників радянської влади – Всеукраїнська надзвичайна комісія, народні суди і революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.
  •  Формувалися місцеві органи влади – революційні  і військово-революційні комітети, на селі – комітети  бідноти.

Встановилася політика «воєнного комунізму», курс на яку проголосив ІІІ зїзд КП(б)У в березні 1919 р:

  •  націоналізація промисловості, фінансів, звязку;
    •  державна монополія на промислові товари (продовольча диктатура), заборона промислової торгівлі і перехід до прямого товарообміну;
    •  централізація управління виробництвом і розподілом товарів;
    •  загальна трудова повинність;
    •  карткова система, розподіл продуктів за класовою ознакою (робітникам-більше);
    •  запровадження продрозкладки, що означало перехід до промислового вилучення у селян необхідного державі продовольства. Для проведення заготівель створювалися продовольчі загони, які діяли каральними методами;
    •  червоний терор проти противників більшовиків;
    •  диктатура комуністичної партії, утворення надзвичайних органів влади-ревкомів і комбідів. 11 грудня 1919 р. створено Всеукраїнський революційний комітет на чолі з П.Петровським.

Причини «воєнного комунізму».

  •  Розорення економіки, громадянська війна, несприятливі для радянської влади міжнародні відносини.
    •  Плани більшовиків швидко здійснити світову революцію і перейти від товарно-грошових відносин до економіки без ринку і грошей.

Антибільшовицький опір.

Незадоволені політикою більшовиків були соціалістичні партії, середняки, національна інтелігенція.

Розпочалися виступи робітників і селян. У квітні 1919 р. - 98 антибільшовицьких виступів, у червні-липні – 328. Діяли повстанські загони під керівництвом Зеленого, Соколовського, Григор’єва.

   В РКП(б) організувалася опозиційна група керівництву ЦК  РКП(б)-група «демократичного централізму», яку очолив Т. Сапронов. Вона виступала проти воєнних методів керівництва партією і державою, проти політики «воєнного комунізму».

   Цю опозицію підтримувало і керівництво КП(б)У. На IV Всеукраїнській партійній конференції більшовиків в червні 1920 р. лінія центру на мілітаризацію не дістала підтримки.

ЦК  РКП(б) вирішив придушити опір ЦК КП(б)У: обраний IV партконференцією ЦК КП(б)У  було розпущено, була проведена переєстрація Компартії України, в результаті якої більш ніж третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства.

4.Більшовицькі й українські соціалістичні партії

В 1919 р. українські соціалістичні партії виступали за незалежність радянської України. Більшовики відмовилися з ними співробітничати.

  

В ході боротьби проти білогвардійців почав створюватися блок лівих українських соціалістів і більшовиків. На такий блок погодилися наприкінці 1919- на поч.     1920 рр. :

  •  Українська комуністична партія (боротьбисти) і Українська комуністична партія (укапісти).

Українська комуністична партія орієнтувалася на селянство і українську інтелігенцію. Селянство сподівалося на справедливу аграрну реформу, національна інтелігенція – на вільний розвиток української культури. В березні 1920 р. на Всеукраїнській конференції УКП(б) вирішила саморозпуститися. Більшість з них стали членами більшовицької партії.

  •  Українські боротьбисти, які утворилися в березні 1919 р. з Української партії лівих соціалістів-революціонерів, визнавали радянську владу, але без диктатури пролетаріату.

На прикінці 1920 р. зїзд боротьбистів оголосив про самоліквідацію партії. Її члени індивідуально приймалися до КП(б)У.

  •  В 1920 р. В Україні зберігалася лише одна національна комуністична організація – Українська комуністична партія ( УКП). Ніякої небезпеки для більшовиків УКП не становила, тож їй дозволили легальне існування і навіть участь у виборах до рад.

5. Причини, сутність та наслідки нової економічної політики

УВАГА !  З кінця 1921 р. для створення більшовицької                                радянської держави настав час мирного розвитку.

  •  Міжнародна обстановка залишилися нестабільною.
    •  Розруха народного господарства була катастрофічною:
    •  у 1920 р. Україна отримала лише 10% довоєнної промислової продукції;
    •  загальна сума збитків завданих Україні громадянською війною, оцінювалася в 12 млрд. крб.;
    •  посівні площі з 20,9 млрд. дес. у 1913 р. зменшилися у 1920 р. до   15,4 млн. дес.;
    •  продовольча політика більшовиків позбавила селянствао економічних стимулів;
    •  низька продуктивність праці ;
    •  виступи селянства, робітників під гаслами „ Ради без більшовиків”
    •  склалася криза в більшовицькій партії , в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.

У березні 1921 р. X зїзд РКП(б) прийняв нову економічну політику.

Суть НЕПу

  •  різні форми власності; відновлення підприємницької діяльності, повернення частини заводів колишнім власникам, в оренду було передано понад 5200 дрібних і середніх заводів, близько 75 тис. приватних торгівельних закладів;
    •  в руках держави залишалися великі підприємства, банки, транспорт, зовнішня торгівля, звязок.
    •  уведення замість продрозкладки натурального податку, який був відомий  
  •  селянству наперед;
  •  після виконання податку селяни мали право самостійно розпоряджатися  
  •  сільськогосподарською продукцією;
  •   відродження товарно-грошових відносин;
  •   зняття заборони на оренду землі і наймання сільськогосподарських  
  •  робітників;
  •   введення стабільної валюти – червінця;
  •   децентралізація управління промисловістю;
  •   впровадження економічних методів господарювання, госпрозрахунку.  

Підприємства обєднувалися в трести, які працювали на  

госпрозрахункових засадах. Найбільшими трестами на Україні були :  

„Донвугілля”, „ Цукротрест” та ін.;

  •   ліквідація загальної трудової повинності і зрівнялівки в оплаті праці,  
  •  впровадження системи відрядної оплати.

Обмеженість НЕПу

  •  Економічний плюралізм вступав у протиріччя з однопартійністю                (КП(б)У за своїм статусом залишалася на правах обласної організації РКП(б) ). Інші партії жорстоко придушувалися.
  •  Політичні порядки в Україні змінилися мало. Авторитет рад був незначним, участь населення у виборах була обмежена: виборчих прав були позбавлені підприємці, торгівці, заможні селяни, представники буржуазії.
  •  Українська СРР залишалася залежною від центру.

Наслідки НЕПу

  •  Заміна продовольчої розкладки на продовольчий податок зацікавила селян в ефективному веденні  власного господарства. На селі розвивалося підприємництво: млини, маслобойні, сироварні, крупорушки. На кінець НЕПу по селах України діяло близько 70 тис. різного роду невеликих підприємств з переробки сільськогосподарської продукії. В 1927 р. обсяг валової продукції сільського господарства республіки перевищував рівень 1913 р.
  •  Розвивалися різні форми кооперування.
  •  Важка прпомисловість перевищила рівень виробництва 1913 р.

Причини згортання НЕПу

НЕП не міг бути тривалим:

  •  Комуністична партія з самого початку розглядала НЕП як вимушену і тимчасову поступку капіталізму;
  •  він був несумісний з політикою тоталітаризму.

 У кінці 20-х рр.сталінське керівництво відмовилося від НЕПу і перейшло до  

 командно-адміністративної економіки.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Коли перший раз більшовики прийшли до влади?
  2.  Під тиском яких сил більшовики втратили владу ?
  3.  Коли більшовики вдруге прийшли до влади ?

Які території України протягом зими-весни 1919 р. опинилися під контролем більшовиків ?

  1.  Охарактеризуйте особливості формування центрального радянського

     апарату вУкраїні наприкінці 1918- на поч. 1919 р.

  1.  Коли була прийнята політика „воєнного комунізму” ?
  2.  Розкрийте причини і суть політики „воєнного комунізму”.
  3.  Поясніть, у чому полягала більшовицька політика щодо селянства.
  4.  Дайте узагальнюючу характеристику ставлення до більшовицької політики в Україні з боку різних верств населення і політичних організацій .
  5.  З якою метою було створено Всеукрревком ?
  6.  Охарактеризуйте земельну політику влади у 1920 р. Які чинники впливали на її проведення ?
  7.  Розкрийте суть хлібної розкладки. Які методи впровадження хлібної розкладки використовували більшовики ?
  8.  Охарактеризуйте причини прийняття нової економічної політики. Коли вона була прийнята ?
  9.  Розкрийте суть НЕПу.
  10.  В чому обмеженість НЕПу ?
  11.  Які наслідки НЕПу для розвитку економіки ?
  12.  Проаналізуйте причини і наслідки голоду 1921-1923 рр.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бойко О.Д. Історія України. – К .: Видавничий центр „Академія”, 2002,   с.355 – 368, 379 – 384.
  2.  Світлична В.В. Історія України. – К .: Каравела; Львів : Новий світ – 2000, 2002, с. 155, 168 – 170 .
  3.  Турченко Ф.Г. Новітня історія України. – К.: Генеза, 2002, с. 146 – 155,    166 – 176, 215 – 222.

Експрес-тести

  1.  Коли перший раз більшовики прийшли до влади?
  2.  Під тиском яких сил більшовики втратили владу ?
  3.  Коли більшовики вдруге прийшли до влади ?
  4.  Які території України протягом зими-весни 1919 р. опинилися під контролем більшовиків ?
  5.  Охарактеризуйте особливості формування центрального радянського
    1.  апарату в Україні наприкінці 1918- на поч. 1919 р.
  6.  Коли була прийнята політика „воєнного комунізму” ?
  7.  Розкрийте причини і суть політики „воєнного комунізму”.
  8.  Поясніть, у чому полягала більшовицька політика щодо селянства.
  9.  Дайте узагальнюючу характеристику ставлення до більшовицької політики в Україні з боку різних верств населення і політичних організацій .
  10.  З якою метою було створено Всеукрревком ?
  11.  Охарактеризуйте земельну політику влади у 1920 р. Які чинники впливали на її проведення ?
  12.  Розкрийте суть хлібної розкладки. Які методи впровадження хлібної розкладки використовували більшовики ?
  13.  Охарактеризуйте причини прийняття нової економічної політики. Коли вона була прийнята ?
  14.  Розкрийте суть НЕПу.
  15.  В чому обмеженість НЕПу ?
  16.  Які наслідки НЕПу для розвитку економіки ?
  17.  Проаналізуйте причини і наслідки голоду 1921-1923 рр.

Аналітичні тести

  1.  Після невдалих спроб захопити силою владу в Україні і продовжити             „жовтневий петроградський почин”  більшовики відмовилися від орієнтації винятково на збройну боротьбу і взяли курс на легітимне завоювання влади шляхом скликання Всеукраїнського з’їзду Рад . На їх думку , цей з’їзд міг би об’єднати всі опозиційні сили до ЦР і здійснити внутрішній переворот – проголосити в УНР радянську владу ? Чому більшовикам не вдалося реалізувати своїх планів ?
  2.  Чи було юридично обгрунтованим проголошення України республікою Рад на І Всеукраїнському зїзді Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
  3.  Охарактеризуй ставлення українських соціалістичних партій до політики більшовиків 1919 р. ? У чому суть ідеології українського націонал-комунізму ?
  4.  Які проблеми після громадянської війни радянська влада вирішила, а які виникли в умовах мирного часу ?
  5.  Що із досвіду здійснення нової економічної політики актуальне і сьогодні ?

Що у неї можна сьогодні запозичити, а від чого слід відмовитися.

  1.  Чи поширювався непівський плюралізм в економіці на інші сфери –

     політичну, культурну тощо ? Які це мало наслідки ?

Т Е М А  12. УКРАЇНСЬКА РСР В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ

(1928 – 1939 рр.)

План

  1.  Три реформи радянської модернізації.
  2.  Індустріалізація .

    2.1. Історична необхідність індустріалізації

    2.2. Труднощі індустріалізації.

    2.3. Шляхи і методи індустріалізації.

    2.4. Наслідки індустріалізації.

3.  Утвердження сталінського тоталітарного режиму. Масові репресії.

Основні поняття та терміни

П’ятирічка, індустріалізація, інакомислення, голодомор, геноцид, культ особи, репресії, „розстріляне відродження”, тоталітаризм.

Опорний конспект

  1.  Три реформи радянської модернізації.

Увага! В 20-х рр. ХХ ст. в Україні встановлюється влада більшовиків. В           1922 р. було створено Радянський Союз до складу якого ввійшла і Україна. Кінець 20 – х років – в 30-ті  роки  в Україні будували соціалізм. Більшовики проводили модернізацію України.

Три форми радянської модернізації

                 

Індустріалізація – забазпечення країни вітчизняними засобами виробництва і створення сучасної промисловості.

Колективізація – створення колгоспів, радгоспів.

Культурна революція – розвиток культури, науки, підвищення культурного рівня, освіченості населення, поширення соціалістичної ідеології.

Курс на індустріалізацію проголосив XIV зїзд РКП(б) у грудні 1925 р. IX зїзд КП(б)У (грудень 1926 р.) вказував на принципово важливу роль важкої промисловості республіки для модернізації країни.

  1.  Індустріалізація

Причини індустріалізації

Курс на індустріалізацію був об’єктивно необхідним:

  •  СРСР знаходився у ворожому зовнішньому оточенні;
  •  СРСР лишався економічно відсталим.

Сталін заявив : „ Ми відстали від передових країн на 50-100 років. Або ми досягнемо у короткі строки рівня розвитку економічно розвинутих країн світу, або нас зімнуть.

Мета індустріалізації:

  •  ліквідація механіко –економічної відсталості ;

забезпечення економічної самостійності і незалежності ;

  •  створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості так і сільського господарства ;
  •  зміцнення обороноздатності країни ;
  •  стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту й культурного рівня трудящих.

Індустріалізацію передбачалося здійснювати плановими методами –пятирічками

І- ша п’ятирічка       1927-1932 рр.

ІІ- га  п’ятирічка      1933-1937 рр.

ІІІ- тя п’ятирічка      1938- 1943 рр.

Індустріалізацію передбачалося проводити:

  •  шляхом будівництва нових підприємств;
  •  шляхом реконструкції старих підприємств.

Труднощі індустріалізації

  •  Кошти. Радянський Союз міг розраховувати тільки на внутрішні фінанси для індустріалізації:
  •  перекачування коштів із села , із легкої та харчової промисловості ;
  •  внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом  - „ під контролем суспільних організацій” ;
  •  розширення продажу горілки ;
  •  режим економії ;
  •  збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, зерна ;
  •  податки з населення.
  •  не вистачало кваліфікованих кадрових робітників, інженерів ;
  •  низький рівень економічної освіти у радянського керівництва, відсутність досвіду здійснення планової індустріалізації.
  •  перетворення мали здійснюватсь на великій території і це ставило питання про розвинуту інфраструктуру, яка була недостатньо розвинута в СРСР.

   

Шляхи і методи індустріалізації

  •  Проект першої пятирічки 1927-1932 рр. передбачав пропорційний розвиток усіх галузей економіки. Приріст промислової продукції предбачалося збільшити  на 16-18 %.
  •  З 1929 р. – прехід до форсованих темпів розвитку важкої промисловості. На 1929 р. було заплановано 32 % приросту промислової продукції ; на 1930-1931 рр. – 45 %.

Ці плани були нереальними і економічно не обгрунтованими.

         Заплановані показники не були досягнуті . Щорічний приріст промислового

         виробництва в ці роки складав 15,7 % .

  •  Індустріалізація здійснювалася екстенсивним шляхом : не за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих.
  •  Одним із джерел підвищення продуктивності праці був ентузіазм народу. В 1929 р. було організовано соціалістичні змагання.
  •  Незважаючи на провал політики державного розвитку , країна за пятирічку зробила великий крок вперед :
  •  в Україні реалізовано близько 20 % усіх капіталовкладень СРСР ;
  •  збудовано близько 400 нових підприємств;
  •  дав перший струм Дніпрогес ;
  •  у Донбасі почали діяти 53 нові шахти, на діючих металургійних заводах республіки було збудовано 12 доменних і 24 мартенівські печі;
  •  Харківський металургійний завод збудовано було за 15 місяців.               1 жовтня 1931 р. з конвеєра зійшов перший трактор „ХТЗ” ;
  •  у роки другої пятирічки стали до ладу гіганти металургії : „Запоріжсталь”, „Криворіжсталь”, „Азовсталь”, Новокраматорський завод важкого машинобудування. Було налагоджено виробництво радіальних, свердлильних, шліфувальних, верстатів.
  •   У ході форсованої індустріалізації відбувалося одержавлення економіки.

Наслідки індустріалізації

Позитивні:

  •  перетворення СРСР у могутню індустріально-аграрну державу ;
  •  досягнення еконмічної незалежності ;
  •  зміцнення обороноздатності країни, створення потужного військово- промислового комплексу ;
  •  створення технічної бази для сільського господарства ;
  •  Україна посіла 2-ге місце в Європі за виплавкою чавуну, 3- є місце за виробництвом сталі, 4- те місце в світі за видобутком вугілля.

Негативні:

  •  здійснення індустріалізації за рахунок с/г призвело до прискорення  суцільної колективізації ;
  •  форсована індустріалізація обумовила перехід до насильницької колективізації, результатом якої мало стати забезпечення країни дешевими продуктами харчування, а промисловості – дешевою сировиною ;
  •  диспропорційний розвиток важкої і легкої промисловості ;
  •  відставання сільського господарства ;
  •  централізація економічного життя, повернення до командних методів управління ;
  •  ліквідація приватної власності і формування державної власності ;
  •  успіхи індустріалізації досягалися за рахунок важких умов праці людей, життєвий рівень народу не покращився.

3.  Утвердження сталінського тоталітарного режиму. Масові репресії.

Увага !

У кінці 20-х на початку 30 –х рр. в Радянському Союзі сформувався культ особи Сталіна, тоталітарний режим.

Причини :

  •  однопартійність ;
  •  відсутність опозиційних партій та організацій ;
  •  політична незримість населення.

Основні риси тоталітаризму 30 –х років

Увага !  

  •  Тоталітарний режим базувався на системі монополій: монополії більшовиків на політичну владу, на ідеологію, на керівництво економікою.
  •  Відсутність опозиції.
  •  Навязування ідеології, переслідування інакомислення.
  •  Повна монополія більшовицької партії на засоби виробництва.
  •  Одержавлення керівної ролі більшовицької партії.
  •  Відсутність прав  і свобод громадян, незахищеність, безсилля громадян перед політичною владою.
  •  Всевладдя каральних органів (ДПУ, НКВС), застосування політичних репресій і переслідувань.
  •  Відсутність гласності, тотальний контроль над засобами масової інформації дав можливість зводити брехню на державний рівень.
  •  Вищою цінністю оголошувалося служіння ідеї комуністичного будівництва, зміцнення держави.

Масові репресії

Увага !

Ідейним обгрунтуванням масового терору стала теорія Сталіна про неминуче загострення класової боротьби в міру просування до соціалізму.

Напрямки масових репресій в Україні:

 Репресії проти „українського буржуазного націоналізму” :

  •  боротьба з „підпільними націоналістичними організаціями” : процес над СВУ  („Спілка визволення України”). Було засуджено 45 чоловік – відомих українських вчених, письменників, політичних діячів колишньої УНР:
  •  процес над „Українським національним центром”. Керівником цього центру оголосили М.Грушевського і вислали його в Кисловодськ ;
  •  в Україні викрили 15 великих підпільних організацій націоналістів.
  •  Боротьба з „національними елементами” в Академії наук України: репресовано багато вчених, розігнано цілі наукові інститути.

 Репресії проти членів КП(б)У. У ході „партійної чистки” було знищено майже  половину складу КП(б)У, українського уряду. Загинули Х. Раковський, Ю. Коцюбинський, В. Чубар, М. Скрипник та ін.

 Репресії проти великого командування в армії. Був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з Й. Якіром, був знищений командний склад Харківського військового округу на чолі з І. Дубовим. Напередодні Великої Вітчизняної війни мали вищу військову освіту лише 7% командирів.

 Репресії проти селян: розкуркулювання селян, штучний голодомор             

     1932-1933 рр.

 Репресії проти спеціалістів різних галузей виробництва, - „ворогів народу”, „шкідників”. „Шахтинський” процес 1928 р. над інженерними кадрами шахт Донецького басейну.

  •  Боротьба проти релігії і церкви .
  •  Гоніння проти українських письменників, діячів мистецтв. 30-і роки були названі „розстріляним відродженням”.

Наслідки репресій:

  •  фізично знищені мільйони українців;
  •  занепад української національної культури, інтелектуального потенціалу української нації;
  •  деформація морально-етичних відносин: насадження атмосфери страху та абсолютної покори, заохочення доносів, формування тоталітарної свідомості;
  •  посилення економічної і політичної залежності від центру.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Коли більшовики прийшли до влади ?
  2.  Які зміни відбулися в економічному житті в Україні в роки НЕПу ? Чи вичерпані були можливості України на рейках НЕПу ?
  3.  Назвіть три реформи радянської модернізації.
  4.  Яка мета індустріалізації ?
  5.   Охарактеризуйте труднощі індустріалізації ?
  6.  Які економічні завдання планувалося вирішити  в першій п’ятирічці і якими методами ?
  7.  Під впливом яких факторів і коли відбувався перехід до форсованої індустріалізації ? У чому проявляється цей перехід ?
  8.  Що було зроблено в роки першої пятирічки і яких завдань не вдалося вирішити ?
  9.  Чим можна пояснити виникнення і поширення стаханівського руху в роки другої пятирічки ?
  10.  Охарактеризуйте наслідки індустріалізації.
  11.  Чому віддавалися головні пріоритети в ході індустріалізації :
    1.  важкій чи легкій промисловості ?
    2.  Промисловості чи сільському господарству ?
    3.  Горизонтальним чи вертикальним структурам управління ?
    4.  Усуспільненій чи індивідуальній праці ?
    5.  Економічному прискоренню чи підвищенню життєвого рівня ?
  12.  Визначити причини утвердження сталінського тоталітарного режиму.
  13.  Що являла собою ідеологія й політика соціалізму ?
  14.  До яких наслідків призвели сталінські репресії у 30 – х роках ?
  15.  Нова Конституія УРСР декларувала права і свободи громадян. Чи було забезпечено практичне втілення їх у життя ? Обгрунтуйте відповідь.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія” , 2001,               с. 388 – 395, с. 401 – 428.
  2.  Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела; Львів: Новий Світ – 2000, 2002, с. 174-182.
  3.  Турченко Ф.Г. Новітня історія України – К.: „Генеза”, с. 260 – 271 ,           288 – 313.

Тести

  1.  Прихильниками Л. Троцького в КП(б)У були :

     а) І.Дашковський, Н. Гордон ;

     б) Д. Манутульський, Г.Петровський ;

     в) М. Скрипник, В. Чубар.

  1.  Перший пятирічний план був розроблений на :

          а) 1926 – 1931 рр. ;

          б) 1928 – 1932 рр. ;

          в) 1927 – 1931 рр. ;

          г) 1932 – 1937 рр.

  1.  Перший пятирічний план був затверджений ХІ Всеукраїнським зїздом   рад в:

          а) 1927 р. ;

          б) 1928 р. ;

          в) 1929 р. ;

          г) 1930 р.

  1.  Згідно до пятирічного плану на капітальне будівництво в СРСР виділялося 64 млрд. крб., з них на Україну припадало:

а) 13 млрд. крб. ;

          б) 15 млрд. крб. ;

          в) 16 млрд. крб. ;

          г) 17 млрд. крб.

  1.  Хлібозаготівельна криза виникла в :

а) 1926 – 1927 рр. ;

          б) 1928 – 1929 рр. ;

          в) 1929 – 1930 рр. ;

          г) 1931 – 1932 рр.

  1.  Перехід до форсованої індустріалізації почався :

а) 1927 р. ;

          б) 1928 р. ;

          в) 1929 р. ;

          г) 1930 р.

  1.  Дніпропетровська гідроелектростанція в Запоріжжі дала перший  струм :

а) 1932 р. ;

          б) 1933 р. ;

          в) 1934 р.

  1.  Конституія УРСР була затверджена XIV Всеукраїнським  зїздом рад в :

         а) січень 1936 р. ;

         б) січень 1937 р. ;

         в) січень 1938 р. ;

         г) січень 1939 р.

  1.  ДПУ „викрило” підпільну організацію „ Спілку визволення України”   (СВУ) :

а) восени 1929 р. ;

          б) влітку 1930  р. ;

          в) навесні 1931 р. ;

          г) навесні 1932 р.

  1.  План другої пятирічки був розроблений на :

а) 1932 - 1936 рр. ;

          б) 1933 - 1937 рр. ;

          в) 1934 – 1938 рр.

  1.  „Шахтинська справа” (суд над спеціалістами вугільної промисловості  

      Донбасу) була сфабрикована :

          а) 1927 р. ;

          б) 1928 р. ;

          в) 1929 р. ;

          г) 1930 р.

  1.  Й.Сталін у статті „ Рік великого перелому” запропонував приріст важкої  промисловості на 1929/30 р. :

а) 31 %

          б) 32 %

          в) 40 %

          г) 42 %

  1.  За роки першої пятирічки в Україні було збудовано

а) 300 підприємств ;

          б) 400 підприємств ;

          в) 500 підприємств .

  1.  Перший трактор зійшов з конвеєра Харківського тракторного заводу:

а) 1 жовтня 1930 р. ;

          б) 1 жовтня 1931 р. ;

          в) 1 жовтня 1932 р.

  1.  У роки другої пятирічки (1933 – 1937 рр.) були збудовані :

а) Харківський тракторний завод і Дніпрогес ;

          б) Запоріжсталь і Криворіжсталь ;

          в) Азовсталь ;

          г) Новокраматорський завод важкого машинобудування.

Експрес-тести

  1.  Коли більшовики прийшли до влади ?
  2.  Які зміни відбулися в економічному житті в Україні в роки НЕПу ? Чи вичерпані були можливості України на рейках НЕПу ?
  3.  Назвіть три реформи радянської модернізації.
  4.  Яка мета індустріалізації ?
  5.   Охарактеризуйте труднощі індустріалізації ?
  6.  Які економічні завдання планувалося вирішити  в першій п’ятирічці і якими методами ?
  7.  Під впливом яких факторів і коли відбувався перехід до форсованої індустріалізації ? У чому проявляється цей перехід ?
  8.  Що було зроблено в роки першої пятирічки і яких завдань не вдалося вирішити ?
  9.  Чим можна пояснити виникнення і поширення стаханівського руху в роки другої пятирічки ?
  10.  Охарактеризуйте наслідки індустріалізації.
  11.  Чому віддавалися головні пріоритети в ході індустріалізації :

- важкій чи легкій промисловості ?

          - промисловості чи сільському господарству ?

    - горизонтальним чи вертикальним структурам управління ?

          - усуспільненій чи індивідуальній праці ?

    - економічному прискоренню чи підвищенню життєвого рівня ?

  1.  Визначити причини утвердження сталінського тоталітарного режиму.
  2.  Що являла собою ідеологія й політика соціалізму ?
  3.  До яких наслідків призвели сталінські репресії у 30 – х роках ?
  4.  Нова Конституція УРСР декларувала права і свободи громадян. Чи було забезпечено практичне втілення їх у життя ? Обгрунтуйте відповідь.

Аналітичні тести

  1.  Індустріалізація – це об’єктивна необхідність, логічне продовження процесу, розпочатого ще при царському режимі, чи намір більшовиків через її практичне здійснення створити базу для „світової революції” ?
  2.  Процес індустріалізації в Україні в основному збігався із загальносоюзними тенденціями, але мав свої особливості ? Які це особливості ? Чим вони зумовлені ?
  3.  Почин О. Стаханова – економічний подвиг чи крупномасштабна кампанія ? Які фактори зумовили масовість стаханівського руху ?
  4.  Чому наслідки індустріалізації історики вважають суперчливими і неоднозначними ? Які з них ви віднесете до позитивних, а які до  негативних ?
  5.  Оцініть ситуацію. Проголошений у грудні 1925 р. курс на індустріалізацію мав на меті:
  •  забезпечити економічну самостійність і незалежність СРСР;
  •  зміцнити обороноздатність країни;
  •  створити матеріальну базу для модернізації промисловості і сільського господарства;
  •  стимулювати неухильне зростання продуктивності суспільної праці і на цій основі підвищувати матеріальний добробут і культурний рівень трудящих.
  •  Які з цих завдань у роки перших пятирічок вдалося виконати ?
  •  Чим це пояснити ?
  •  Чи можна було одночасно виконати всі завдання ?
  •  Яких помилок припустилося керівництво СРСР при проведенні індустріалізації ?

Т Е М А 13. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ            (1939 – 1945рр.)

План

  1.  Міжнародні відносини напередодні Великої Вітчизняної.
  2.  Початок Другої світової війни .
  3.  Радянізація західних земель України .
  4.  Напад Німеччини на СРСР . Оборонні бої літа – осені 1941 р.
  5.  Причини поразок Червоної Армії .
  6.  Рятівні заходи сталінської командно – адміністративної системи .
  7.  Україна в роки німецької окупації .
  8.  Рух опору в Україні .

Ключові терміни та поняття

Друга світова війна , фашизм , нацизм , радянізація , евакуація, мюнхенська змова , пакт ''Молотова – Ріббентропа '' , план '' Барбаросса'', план ''Ост'' , антигітлерівська коаліція . Акт відновлення Української держави,  партизанський рух  , окупаційний режим , підпілля , ''рейхова війна '' , геноцид , депортація , Українська Повстанська армія , Бабин Яр .

Опорний конспект

1.Міжнародні відносини напередодні Великої Вітчизняної війни

 Друга світова війна , яка тривала з 1 вересня 1936 року до 2 вересня 1945 р., стала найжорстокішим і найкривавішим  воєнним конфліктом в історії людства . В ній була задіяна 61 держава . Воєнні дії велися на території 40 країн . Україна опинилася в епіцентрі війни вже у вересні 1939 р.

 -         

                           

- 1935 р. уклали        антикомінтернівський пакт

                            проти СРСР

 

  •  Італія захопила  Ефіопію (1935-1936 рр.) та Албанію (1939р.).
    •  Війна з республіканською Іспанією (1936-1939р.р.).
      •  Захоплення Німеччиною Австрії (1938 р.).
        •  Рішення Мюнхенської наради про розділ Чехословаччини  (1938).
        •  Спроба Японії захопити частину далекосхідних територій СРСР в районі озера Хасан (1938 – 1939 рр.)
        •  Окупація Карпатської України Угорщиною (березень  1939 р.).

Суть секретного протоколу

 

2.Початок Другої світової війни

 З 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна . Англія і Франція оголосили війну Німеччині .

3.Радянізація західних земель України

Об'єднанням західноукраїнських земель у складі УРСР було визначною подією , важливим етапом у боротьбі за соборність , в результаті якого переважна більшість українців об'єдналися в межах однієї держави . Однак реалізація даної акції  мала окупаційний характер і завдала неймовірних страждань значній частині населення Західної України , серед якого здебільшого панували антирадянські настрої .

4.Напад Німеччини на СРСР. Оборонні бої літа – осені 1941р.

Оборонні бої літа – осені 1941 року:

  •  Оборона Києва з 7 липня по 26 вересня  1941 року . Обороняли Київ війська Південно – Західного фронту під керівництвом М.Кирпоноса , які попали в оточення , так як Сталін не дав згоди на відведення військ з під Києва .
  •  Оборона Одеси з 5 серпня по 16 жовтня 1941 р. Оборона Одеси тривала 73 дні.
  •  Оборона Севастополя тривала 250 днів з 30 жовтня 1941 р.- по 4 липня 1942р.

22 липня 1942 р. із залишенням радянськими військами м. Свердловська (Ворошиловградська область ) закінчились оборонні бої та території України .

Німецькі війська групи армій '' Південь '' окупували майже всю Україну .

Однак ціною величезних жертв, героїчного опору народу план '' блискавичної війни '' був зірваний.

5.Причини поразок Червоної Армії

6.Рятівні заходи сталінської командно – адміністративної системи .

7.Україна в роки німецької окупації

Окупаційний режим відзначався винятковою жорстокістю . Але він не забезпечив покори українського народу . Нацистський '' новий порядок '' викликав масовий рух опору в Україні .

8.Рух Опору в Україні

Формами боротьби партизан були :

  •  Диверсії на комунікаціях ворога , знищення ліній зв'язку , доріг , мостів .
  •  розгром ворожих штабів ;
  •  диверсії на залізницях . Влітку і945 року розгорнулася '' рейкова війна'';
  •  рейди в тил ворога (найбільш відомий рейд  С .Ковпака від Путивля до Карпат).

Основним об'єктом партизанських дій з боку УПА були :

  •  німці та їх союзники ;
  •  радянські  партизанські загони , а згодом – підрозділ Червоної Армії.

Лише у жовтні – листопаді 1943 року УПА провела 47 боїв проти німців  і 54 бої проти радянських партизан .

Водночас із боротьбою проти німецьких окупантів та радянських партизан УПА вела боротьбу проти поляк .

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Охарактеризуйте геополітичну ситуацію напередодні другої світової

війни і роль у ній України.            

  1.  Які плани щодо України виношувала фашистська Німеччина?           
  2.  Яку роль «відіграла» таємна угода 1939 року між Німеччиною та Радянським Союзом в акції приєднання західноукраїнських земель до СРСР?     
  3.  У чому полягала суперечливість процесів, що відбувалися в усіх сферах  життя західноукраїнського регіону?                      
  4.   Розкрийте суть договору про ненапад між СРСР та Німеччиною.  
  5.   Чому договір про дружбу і кордон, укладений між Німеччиною і Радянським Союзом, упродовж 50 років був надзвичайною таємницею в СРСР?
  6.   Чому перші місяці війни для Червоної Армії склалися так трагічно?      
  7.  Назвіть основні воєнні операції, які призвели до окупації фашистськими  військами майже всієї території України.     
  8.   Наскільки адекватними були сподівання лідерів ОУН на відродження Української державності за допомогою Німеччини?       
  9.   Які наслідки мала «радянізація» західноукраїнських земель?     
  10.  Яку політику здійснював в Україні німецький окупаційний режим і яким було його ставлення до діяльності ОУН-УПА?     
  11.   Що єднало і чим відрізнялися бойові дії радянських військ та збройних формувань ОУН-УПА?                                       
  12.   Які форми народної боротьби в тилу ворога в усіх регіонах окупованої України ви знаєте?                                               
  13.   Що ви знаєте про так звану рейкову війну?                 
  14.   Кого ви знаєте з українських видатних воєначальників періоду Другої світової війни?                      
  15.   Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни.   

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Бойко О.Д. Історія України . – К . : Видавничий центр  ''Академія '', 2001,         с. 442-487
  2.  Боротьба і діяльність ОУН під час війни . Документи і матеріали  Н.// Український історичний журнал – 2000, - №2
  3.  Патриляк І.К. Національний партизанський рух  на території західної України  влітку 1941 Н Український історичний журнал .- 2000 , №4
  4.  Світлична В.В. історія України . – К : Каравела ; Львів : Новий Світ  - 2000 , 2002 ,с. 195-200
  5.  Турченко Ф.Г. Новітня історія України . Частина перша  (1917- 1945 рр ) –К.,1994.с.227-337

Експрес-тести

  1.  Охарактеризуйте геополітичну ситуацію напередодні другої світової
  2.  війни і роль у ній України.            
  3.  Які плани щодо України виношувала фашистська Німеччина?           
  4.  Яку роль «відіграла» таємна угода 1939 року між Німеччиною та Радянським Союзом в акції приєднання західноукраїнських земель до СРСР?     
  5.  У чому полягала суперечливість процесів, що відбувалися в усіх сферах  життя західноукраїнського регіону?                      
  6.   Розкрийте суть договору про ненапад між СРСР та Німеччиною.  
  7.   Чому договір про дружбу і кордон, укладений між Німеччиною і Радянським Союзом, упродовж 50 років був надзвичайною таємницею в СРСР?
  8.   Чому перші місяці війни для Червоної Армії склалися так трагічно?      
  9.  Назвіть основні воєнні операції, які призвели до окупації фашистськими  військами майже всієї території України.     
  10.   Наскільки адекватними були сподівання лідерів ОУН на відродження Української державності за допомогою Німеччини?       
  11.   Які наслідки мала «радянізація» західноукраїнських земель?     
  12.  Яку політику здійснював в Україні німецький окупаційний режим і яким було його ставлення до діяльності ОУН-УПА?     
  13.   Що єднало і чим відрізнялися бойові дії радянських військ та збройних формувань ОУН-УПА?                                       
  14.   Які форми народної боротьби в тилу ворога в усіх регіонах окупованої України ви знаєте?                                               
  15.   Що ви знаєте про так звану рейкову війну?                 
  16.   Кого ви знаєте з українських видатних воєначальників періоду Другої світової війни?                      
  17.   Охарактеризуйте головні політичні та соціально-економічні наслідки Другої світової війни.   

Аналітичні тести

  1.  Що таке '' українське питання '' і яке його місце у міжнародній політиці  напередодні та на початку  Другої світової війни ? Чи можна назвати пакт ''Молотова – Ріббентропа '' спробою вирішити '' українське питання '' . Як позначився на історичному розвитку українських земель радянсько – німецький договір від 23 серпня 1939 р.
  2.  Радянсько – німецьке співробітництво , розпочате договором про ненапад , Гітлер називав «шлюбом за розрахунком» . Що мав на увазі Гітлер ? Хто виграв від цього Німеччина чи СРСР. Які наслідки укладення цього договору для СРСР і Німеччини ?
  3.  Ситуацію, що склалася перед війною  та на початковому  етапі війни у відносинах між ОУН і керівництвом третього рейху , влучно характеризує О.Субтильний : '' … кожна сторона прагла використати іншу у своїх власних , часто протилежних цілях . '' Що мав на увазі історик ? Чим відрізнялися  погляди на шляхи здобуття  Україною незалежності прихильників С. Бандери  і А.Мельника ?

Т Е М А   14. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

 

План

  1.  Смерть Й.В.Сталіна. початок десталінізації.
  2.  ХХ з’їзд КПРС і Україна.
  3.  Реформи в політичній сфері.
  4.  Зрушення в духовному житті  після смерті Сталіна.
  5.  Шістдесятники. Зародження дисидентського руху.

Основні поняття та терміни

Адміністративно–командна система, десталінізація, дисиденство, дисиденський рух, хрущовська “відлига”, холодна війна, лібералізація.

Опорний конспект

  1.  Смерть Й.В.Сталіна. Початок десталінізації

УВАГА! Смерть Сталіна 5 березня 1953року внесла в життя СРСР істотні  зміни, потреба в яких давно назріла. Ці зміни в другій половині 50 –х першій половині 60 –х років позв’язані з діяльністю першого секретаря ЦК КПРС М.Хрущова. Він поклав початок десталінізації і здійснив реформи в усіх сферах життя суспільства.

2. ХХ з’їзд КПРС і Україна.

3.Реформи в політичній сфері:

відновилися демократичні норми діяльності КПРС: регулярне скликання з’їздів партії і  пленумів ЦК КПРС України; критика і самокритика в партії;

зросла роль Рад.як в центрі так і намісцях, але зберігалося верховенство партійних органів над державними;

люди отримали можливість більш вільно висловлювати свої думки;

продовжувалася реабілітація. На березень 1957р.було звільнено з таборів, спецпоселень близько 65,5 тис.чоловік;

спроби розширення прав республік:

  •  українці частіше висувалися на керівні посади в республіці. В 1953р.першим секретарем ЦК КПРС було призначено О.Кириченка –першого українця на цій посаді;
  •  активізувалася діяльність України на міжнародній арені. У 1955р. Україна стала членом 29 міжнародних організацій;
  •  внаслідок реформи управління економікою в 1957р.під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953р.;
  •  у відання республіки передавалися питання районування, віднесення міст до обласного, республіканського підпорядкування,приймання цивільного,кримінального і процесуального кодексі судочинство.

  1.  Зрушення в духовному житті:

  •  розширювалася сфера вживання української мови, збільшилося видання українських книжок;
  •  зростає престиж української науки. Виходять друком фундаментальні наукові праці: “Українська Радянська Енциклопедія”, “ Історія української літератури”.
  •  видаються фахові журнали українською мовою: “Український історичний журнал”. та ін;
  •  було реабілітовано багатьох діячів української культури: О.Олесь, М.Вороний та інші;
  •  видатним явищем духовного життя стала поява шістдесятників, які виступали за розвиток української мови, культури, за свободу самовираження;

активізувалася діяльність громадських організацій.

Реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними:

залишилася монополія партії у всіх сферах суспільного життя;

культ особи Сталіна не був розвінчаний до кінця: доповідь М.Хрущова не була повністю опублікована , не були розкриті причини культу особи і репресій. Їх пояснювали рядом помилок у діяльності Сталіна та керівників МВС і КДБ;

зберігалося верховенство партійних органів над державними;

проходив процес реабілітації, але з 1967р.цей процес зазнав скорочення. Не підлягали реабілітації засуджені за інакодумство. Майже не відбувалася реабілітація творчих працівників, звинувачених в українському буржуазному націоналізмі;

відбувалися нові політичні репресії. У кримінальний кодекс було введено статтю “антирадянська агітація та пропаганда”. Протягом 1954-1959рр.в Україні за антирадянську діяльність репресували 3,5 тис.чоловік;

незважаючи на те, що надана була можливість більш вільно висловлювати свої думки, влада почала звинувачувати шістдесятників у відході від “марксизму”, “ космолітизмі”, а згодом перейшла до репресій проти них;

влада жорстоко розправлялася з дисидентським рухом, який сприяв розвиткові національної свідомості.

ОЦІНКА.

Більшість істориків  дотримується думки, що перетворення хрущовського періоду не торкнулися основ існуючої при Сталіні системи (Світлична В.В. с.220)

Безперечно , командно-адміністративна система залишилася, але її головний –централізм –зазнав значної трансформації, адже суттю змін , пов’язаних із процесом  лібералізації у сфері державного будівництва, була хоча й обмежена та непослідовна, але децентралізація.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1.  Як почалася “десталінізація” і якими були наслідки її у 1953-1955рр?
  2.  У чому полягає історичне значення ХХ зїзду КПРС?
  3.  У чому виявилася обмеженість, половинчатість рішень ХХ зїзду стосовно особи Сталіна?
  4.  У чому суть процесу десталінізації? Які позитивні  і негативні наслідки мала  постанова ЦК КПРС “ Про подолання культу особи та його наслідків”?
  5.  Чому реабілітацію невинно репресованих, що відбулася наприкінці 50-х –напочатку 60-х  років, називають непослідовною і незавершеною?  Які причини цієї непослідовності і незавершеності?
  6.  Які сили гальмувалися десталінізацію? Чи мали вони підтримку в суспільстві ?
  7.  Розкрийте зміст десталінізації у сфері культури . Чому в цих умовах стримувався процес національного відродження і посилювалася русифікація .
  8.  Чому процес “десталінізації” не привів до кардинальних змін у суспільстві, до зміни політичної системи в СРСР в цілому  і в УРСР  зокрема?
  9.  Хрущовська політика десталінізації суспільно-політичного життя:
    •  призвела до встановлення демократії в країні;
    •  носили суперечливий і незавершиний характер;
    •  потерпіла повний крах.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Бойко О.Д.  Історія України.-К.: видавничий центр “Академія”, 2001, с.511-529

2.Світлична В.В. Історія України.-К.: Каравела; Львів: Новий світ –2000,2002,с.179-182

Тести

Стан економіки України наприкінці   50-х - у першій

половині 60-х років

1. Нова система управління економіки через ради народного господарства (раднаргоспи) була запроваджена:

а) 1956 рік

б) 1957рік

в) 1958 рік

2.Відповідно до нової системи управління на території СРСР було утворено 105 раднаргоспів з них в Україні

а) 11;

6) 15;

в) 18;

г) 21.

3. Семирічка охоплює:

а) 1957-1963 роки;

б) 1958-1964 роки;

в) 1959-1965роки.

4. У роки семирічки на території У країни було споруджено і реконструйовано :

а) 250 підприємств легкої та харчової промисловості;

б) 560 підприємств легкої та харчової промисловості;

в) 700 підприємств легкої та харчової промисловості.

5. У 1958 році за успіхи у розвитку сільське господарство орденом Леніна в Україні було нагороджено:

а) 12 областей;

б) 15 областей;

в) 17 областей;

6. Рішення про реорганізацію машинно-тракторних станцій (МТС) у ремонтно-технічні станції (РТС) і обов'язковий викуп колгоспами техніки було прийняте:

а) 1956 рік;

б) 1958 рік;

в) 1960 рік.

7. Грошова реформа була проведена :

а) 1958 рік;

б) 1960 рік;

в) 1961 рік.

8.3 1953 - 1956 року у підпорядкування Української РСР було передано:

а) 10 тис. підприємств;

б) 12 тис. підприємств;

в) 14 тис. підприємств.

9. Перша група української молоді виїхала на цілину:

а) у лютому 1954 року;

б) у березні 1955 року;

в) у квітні 1956 року;

г) у травні 1957 року.

10. Економічна дискусія початку 60-х років розпочалася з листа на адресу  М. Хрущова, автором якого був:

а) О. Лаціс;

б) Б. Патон;

в) О. Ліберман;

г) Є. Долинюк.

Аналітичні тести

  1.  Чому хрущовський період називають часом «відлиги»? Які особливості мала «відлига» в Україні?
    1.  у чому суть процесу десталінізації?
    2.  Чому процес «десталінізації» на привів до кардинальних змін у суспільстві, до зміни політичної системи в СРСР в цілому і УРСР зокрема?
    3.  З якою метою розширювалися права союзних республік у період «хрущовської відлиги»? Які наслідки мав цей процес в Україні?
    4.  Охарактеризуйте позитивні і негативні зміни у суспільно-політичному житті «хрущовської відлиги». Які з них переважали?
    5.  Чи можна шляхом демократизації суспільства перейти від тоталітаризму одразу до демократії?
    6.  Чому реабілітацією невинно репресованих, що відбулася наприкінці 50-х – на початку 60-х років, називають непослідовною і незавершеною? Які причини цією непослідовності і незавершеності?
    7.  Як позначалася на економічному розвитку республіки реалізація трьох «надпрограм» - освоєння цілинних земель, масштабне розширення площ посівів кукурудзи та гороху, форсований розвиток тваринництво чи мали вони шанс на успіх?
    8.  Які загальні підсумки хрущовських реформ в економіці? Вплив якого економічного курсу – сталінського чи хрущовського – був для господарства України відчутнішим і довговічнішим?
    9.  Як пов’язані між собою суспільно-політичне життя республіки і стан її економіки? Активне втручання політики в економіку прискорювало чи уповільнювало розвиток господарства?

Т Е М А  15. УКРАЇНА  В ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАГОСТРЕННЯ ЇЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ

План

  1.  Спроби реформування економіки.
  2.  Причини провалу економічної реформи середини 60-х рр.
  3.  Посилення кризових явищ.
  4.  Згортання демократії.

Ключові терміни та поняття

Застійні явища в економіці, корупція, мілітаризація економіки, науково-технічний прогрес, адміністративно-командна система.

Опорний конспект

УВАГА! Після усунення від влади М.Хрущова  розпочалася поступова зміна політичного курсу країни від лібералізації до консерватизму. Суть консервативного курсу визначається одним словом- “ стабілізація”. Проте проводити відразу жорсткий консервативний курс було  неможливе.  Потрібен був певний перехідний період для усунення політичних конкурентів, формування своєї команди, повного оволодіння партійним і державним апаратом.

1. Спроби реформування економіки

Вересневий 1965р. Пленум ЦК КПРС  проголосив курс на реформування економіки.

Реформа в промисловості передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління:

  •  розширення самостійності підприємств і переведення їх на госпрозрахунок;
  •  оцінку діяльності підприємств по рентабельності і прибутку;
  •  створення на підприємствах фондів матеріального стимулювання.

Реформа в сільському господарстві передбачала:

  •  підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;
  •  встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції;
  •  збільшення вкладень в розвиток сільського господарства;
  •  заходи, що сприятимуть розвитку соціальної сфери села.

Всі ці зміни тимчасово стимулювали розвиток сільського господарства, але не ліквідували відставання виробництва сільськогосподарської продукції.

З 1966 по 1970рр. на нові методи планування  та економічного стимулювання перейшли 83% підприємств України. Економісти називають восьму п’ятирічку “золотою”, стверджуючи , що “період 1966-1970 рр. був найкращим  за останні 30 років “, а історики вказують на “тимчасове прискорення розвитку господарства та поліпшення показників виробництва”

В Україні основні виробничі фонди і загальний обсяг промислового виробництва зросли в 1,5 рази, а національний дохід –на 30%.

  1.  Причини провалу економічної реформи

середини 60-х рр.

УВАГА! В 70-х роках посилилися кризові явища. Вони охопили всі сфери життя.

  1.  Посилення кризових явищ

   Зниження темпів економічного зростання

  •  1966-1970 рр –6,7% і 7,8%
  •  1971-1975 рр –5,6% і 5,6%
  •  1976-1980рр –3,4%  і 4,3%

Економіка продовжувала розвиватися екстенсивним  шляхом. Відставання в науково-технічному і технологічному процесі від розвинених країн. Дефіцит робочої сили.

Низька продуктивність праці. Продуктивність праці була нижчою , ніж США в промисловості –у 2 рази, у сільському господарстві – в 5 разів.

Низька якість вітчизняних товарів.

Висока собівартість товарів.

Низька конкурентноспроможність товарів на міжнародних ринках. СРСР торгував в основному сировиною, нафтою, газом.

Відсталі агротехнічн