45048

ІЧ- ТА ПМР-СПЕКТРОСКОПІЯ В АНАЛІЗІ НОВОСИНТЕЗОВАНИХ L-ЦИСТЕЇНУ

Контрольная

Химия и фармакология

Метою даної роботи є: ідентифікація, встановлення фізико – хімічних властивостей речовин, які були синтезовані в лабораторії біотехнології ФАР Запорізького Національного Університету, за допомогою ІЧ-, Фур’є – спектроскопії, спектроскопії ядерного магнітного резонансу, тонкошарової хроматографії, хромато – мас – спектрометрії; навчитися працювати та розшифровувати спектри даних методів

Украинкский

2013-11-15

160 KB

3 чел.

PAGE  18

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

МіністерствА освіти І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

 

                                                                До захисту допущений

                               Зав. кафедрою хімії

                                                                              __________________________

                                                                         (підпис)

                                               

                                                                              ___Омельянчик Л.О.________

                                                                                           (прізвище, ім’я, по батькові)

                                                                              

                                                                               __________________________

                                                                           (дата)

ВИПУСКНА РОБОТА

ІЧ- ТА ПМР-СПЕКТРОСКОПІЯ В АНАЛІЗІ НОВОСИНТЕЗОВАНИХ                L-ЦИСТЕЇНУ

Виконав (Виконала)

ст. групи               4118                                                         Іванов І.І. 

                           (шифр групи)       (підпис і дата)                       (прізвище, ім’я, по батькові)

Науковий керівник к.б.н., ст. викл.                                              Петров П.П. 

                               (посада)         (підпис і дата)                    (прізвище, ім’я, по батькові)

Нормоконтролер к.б.н., ст. викл.       Генчева В.І.

                           (посада)          (підпис і дата)                   (прізвище, ім’я, по батькові)

Запоріжжя

2012


Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

МіністерствА освіти І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

 

Факультет Біологічний                                                             Кафедра хімії

Спеціальність Хімія                                                                 

                                                        

                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

                                Зав. кафедри хімії

                                                                                    проф. Омельянчик Л.О.

                                                                                 ____________________

 “___” ___________ 2011 р.

Завдання

на випускну роботу студента (студентки)

Копан Зої Олександрівни

1. Тема дипломної роботи: ІЧ- та ПМР-спектроскопія в аналізі                                новосинтезованих L-цистеїну___________________________________________

затверджена наказом по університету: від «         »                   20___ р. № _____ 

2. Строк здачі студентом виконаного проекту (роботи): ___________________

3. Вихідні данні до проекту (роботи): літературний огляд про  синтезовані сполуки  L-цистеїну або методика визначення констант іонізації речовин потенціометричним титруванням з скляним електродом.                                                                                                   

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки: здійснити синтез похідних                L-цистеїну, провести спектральний аналіз сполук, ідентифікувати та встановити будову, або (Визначення констант іонізації ново синтезованих біологічно активних речовин похідних хіноліну в жовтні, листопаді 2008р.; результати проведених досліджень.                                        

5. Перелік графічного матеріалу:  5 таблиць, 11 рисунків. 

6. Консультанти проекту (роботи) з вказівкою розділу проекту, які їх стосуються:

Розділ

Консультант

Підпис, дата

завдання видав

завдання прийняв

Розділ 1

Петров П.П.

Розділ 2

Петров П.П.

Розділ 3

Петров П.П.

Розділ 4

Маслова О.В.

7. Дата видачі завдання  10 жовтня 2011 року                                                     .

                     Керівник                                                               П.П. Петров

                    Завдання прийняв до виконання                     З.О. Копан   

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п

Назви етапів виконання роботи

Строки  виконання етапів роботи

Примітка

  1.  

Огляд літературних джерел. Написання відповідного розділу роботи.

жовтень 2011-листопад 2011

  1.  

Вивчення, засвоєння методик дослідження. Написання відповідного розділу роботи.

листопад 2011

  1.  

Засвоєння правил техніки безпеки під час виконання експериментальної частини. Написання відповідного розділу роботи.

грудень 2011

  1.  

Проведення експериментальних досліджень. Оформлення результатів експерименту (таблиці, рисунки). Написання відповідного розділу роботи.

січень – лютий 2012

  1.  

Оформлення випускної роботи.

Передзахист роботи.

березень – квітень 2012

  1.  

Рецензування випускної роботи

травень 2012

  1.  

Захист випускної роботи

травень 2012

Студент-дипломник _____________________________________З. О. Копан

Керівник роботи ___________________________________М. П. Завгородній

РЕФЕРАТ

В роботі  45  сторінок,  5 таблиць, 5 рисунків, було використано 57 літературних джерел, з них 14 на іноземній мові.

Об’єктом дослідження є похідні хіноліну та бурштинової кислоти. 

Предметом дослідження є похідні хіноліну.

Метою даної роботи є: ідентифікація, встановлення фізико – хімічних властивостей речовин, які були синтезовані в лабораторії біотехнології ФАР Запорізького Національного Університету, за допомогою ІЧ-, Фур’є – спектроскопії, спектроскопії ядерного магнітного резонансу, тонкошарової хроматографії, хромато – мас – спектрометрії; навчитися працювати та розшифровувати спектри даних методів.

 Методи досліджень та апаратура – теоретичний, хімічний, розрахунковий, експериментальний, аналітичні терези, торсійні терези, водяна баня, хімічний посуд, термостат.

Розроблені нові методи синтезу невідомих раніше сполук, вивчення фізико – хімічних характеристик допоможе встановити закономірності «структура – дія» серед синтезованих сполук, що дасть можливість моделювання лікарських препаратів.

ПОХІДНІ S – ЗАМІЩЕНИХ ЦИСТЕАМІНУ, ФІЗИКО – ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, АЗОТИСТІ ГЕТЕРОЦИКЛИ, ІЧ-, ПМР-, МАС – СПЕКТРИ,
ЯКІСНИЙ ФУНКЦІЙНИЙ АНАЛІЗ.


ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ……………………………………………………………………………7

ВСТУП……………………………………………………………………………….8

1 ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………….10

1.1 Циклічна система хіноліну……………………………………………………

1.2 Хромато – мас – спектрометрія………………………………………………

1.2.1 Системи вводу проби……………………………………………………….

1.2.2 Методи іонізації………………………………………………………………

1.3 ІЧ – спектроскопія

1.4 Фур’є – спектроскопія

1.5 Ядерний магнітний роезонанс

2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Характеристика використаних матеріалів

2.2 Якісний функційний аналіз

2.2.1 Якісна реакція на сірку

2.2.2 Якісна реакція на галогени (Проба Бейльштейна)

2.3 Визначення чутливості досліджуваних сполук

3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Методи синтезу 4-хлорпохідних хіноліну

3.2. Синтез натрієвих солей 2-метилхинолін-4-тіолу

3.3 Синтез 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо) етанаміну гідробромідів

3.4 Ідентифікація 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо) етанаміну гідробромідів

3.5 Синтез 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо) етанамінів

3.6 Ідентифікація 2-(2-метилхінолін-4-ілтіо) етанамінів

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ν – частота

см – сантиметр

мг – міліграм

мм – міліметр

мкм – мікрометр

с – секунда

нм – нанометр

БАР – біологічно-активні речовини

Rрадикал

Rfшвидкість переміщення речовини при хроматографічному розділенні

Mr – молекулярна маса

мм. рт. ст. – міліметри ртутного стовпчику

ЕУ – електронний удар

В – вольти

еВ – електронвольти

m/z – відношення маси до заряду

ХІ – хімічна іонізація

БПА – бомбардирування прискореними атомами

а.о.м. – атомні одиниці маси

м.д. – міліонна доля

R – алкільний або арільний радикали

ІЧ – спектри – інфрачервоні спектри

ЯМР – спектри – ядерно – магнітний резонанс

УФ – спектри – ультрафіолетові спектри

ФС – Фур'є – спектроскопія

ТШХ – тонкошарова хроматографія


ВСТУП

Синтез нових речовин, дослідження їх будови, фізико – хімічних властивостей та подальше встановлення їх біологічної активності й використання для створення нових ефективних лікарських засобів завжди буде актуальним.

В теперішній час особливу увагу приділяють синтезам похідних структур, які мають високу біологічну активність, оскільки похідні можуть мати підсилену біологічну активність та інколи нові властивості, відкрити нові області використання цих сполук та інше. Також відомо, що різні  замісники по різному впливають на властивості новосинтезованих речовин.

В лабораторії біотехнології ФАР Запорізького Національного Університету проводять синтез похідних хіноліну. Сучасній медичній практиці добре відомі антимікробні, антиоксидантні, протизапальні, протипухлинні властивості похідних хіноліну .

При синтезі нової сполуки виникає необхідність у встановлені її будови, фізичних та хімічних властивостей, основних констант. Такі задачі вирішують сучасні методи досліджень як ІЧ-, Фур’є – спектроскопія, хромато – мас – спектрометрія, спектроскопія ядерного магнітного резонансу, тонкошарова хроматографія.

ІЧ- та Фур’є – спектроскопія дозволяють визначити природу функційних груп, тобто підтвердити чи спростити наявність функційної групи в сполуці. ЯМР – спектроскопія дозволяє зробити висновок про хімічну і просторову структуру різних речовин без проведення хімічного аналізу, встановити наявність домішок в досліджуваній сполуці. Тонкошарова хроматографія дає змогу окрім хроматографічної константи (Rf), встановити наявність певних функцій них груп (які дають характерне забервлення в УФ – світлі) та домішок. Хромато – мас – спектрометрія, яка базується на поєднанні двох окремих самостійних методів дає змогу завдяки першому розділити суміш на компоненти, тим самим звільнитись від домішок, а завдяки другому – ідентифікувати, встановити будову речовини, зробити його кількісний аналіз (як результат визначення молекулярної маси речовини).

Метою даної роботи є: ідентифікація, встановлення фізико – хімічних властивостей речовин, які були синтезовані в лабораторії біотехнології ФАР Запорізького Національного Університету, за допомогою ІЧ-, Фур’є  спектроскопії, спектроскопії ядерного магнітного резонансу, тонкошарової хроматографії, хромато – мас – спектрометрії; навчитися працювати та розшифровувати спектри даних методів.

Перед виконанням даної дипломної роботи були поставлені наступні задачі:

  •  провести синтези нових сполук похідних S – цистеаміну;
  •  провести дослідження сполук на визначення фізичних констант (температури плавлення та розкладу, Rf в двох хроматографічних системах, ліпофільність) та визначення фізико – хімічних властивостей (за допомогою
    ІЧ-, Фур’
    є  спектроскопії, спектроскопії ядерного магнітного резонансу, тонкошарової хроматографії, хроматомас – спектрометрії);
  •  провести якісний аналіз нових сполук;
  •  навчитися розшифровувати спектри різних фізико – хімічних методів досліджень, а саме ІЧ-, ЯМР-, мас – спектри;
  •  дослідити відповідність прогнозованої та експериментально одержаної будови сполук;
  •  встановити напрямки перспективного дослідження цих сполук.

1 ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Циклічна система хіноліну

Хінолін (1 – аза нафталін або бензо[b]піридин) є одним з можливих азонафталінів (рис. 1.1). Безбарвна рідина з запахом піридину, яка на вологому повітрі жовтіє. tпл = -15 ºС; tкип = 237 ºС при 108,8/10 мм.рт.ст.; d204 = 1,09. Добре розчиняється в етанолі, хлороформі, діетиловому ефірі та бензолі, мало розчиняється в воді (0,7% при 20 ºС), гігроскопічний (захоплює до 22% води), перегоняється з водяним паром [1 – 5].

Рисунок 1.1 – Структура хіноліну

Біциклічна структура хіноліну, яка подібна до стуктури нафталіну, була запропонована Кьорнером.

Фізико – хімічні константи для хіноліну [5].

1.2 Хромато – мас – спектрометрія

Обігриваєма система вводу проби. Леткі рідини можна вводити через мембрану в невеликий обігріваємий резервуар, в якому підтримується тиск досліджуваної рідини близько 10-2 мм. рт. ст. За допомогою скляного капіляру резервуар зєднують з іонним джерелом, тиск в якому складає приблизно 10-6 мм. рт. ст.

Іони, які утворюються як було описано раніше, можна далі розділити згідно відношенням їх маси до заряду (m/z) в магнітному та (або) електричному полях (використовуються таблиці). В мас – спектрометрі з одинарною фокусировкою заряджені частки спочатку прискорюються в сильному електричному полі з прискорюючою напругою V та потім поступають в магнітне поле В (в магнітний сектор приладу), де їх рух по дузі з радіусом r описується рівнянням [8].

m / z = B2 r2 / 2V                                                          (1.1)

Для реєстрації спектрів використовують класичні спектрометри та Фур’є – спектрометри (останні розглянуті в наступному підрозділі). Основні частини класичного спектрометру: джерело безперервного теплового випромінювання, монохроматор, неселективний приймач випромінювання.

2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Синтез вихідних речовин

 

Вихідною речовиною для синтезу нових похідних L-цистеїну та ацетил цистеїну є 9-хлоракридин (рис. 2.1):

Рисунок 2.1 – Структура 9-хлоракридину

 У свою чергу, вихідними речовинами для отримання 9-хлоракридину є N-фенілантранілові кислоти.

Реакція полягає в арилюванні антранілової кислоти відповідними заміщеними бромбензолу або хлорбензолу, що показано на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 – Арилювання антранілової кислоти

2.3 Визначення чутливості досліджуваних сполук

Чутливість аналітичної реакції визначається певною можливістю виявити речовину (або йона в розчині).

Мінімальна концентрація розчину:

Сmin = m (речовини)/ V (розчину)                                (2.1)

Відкриваємий мінімум:

m = СminVmin ∙106 (мкг)                                        (2.2)

Реакція тим чутливіша, чим менше її відкриваємий мінімум [27, 28].

  1.  Готуємо 0,1н розчин FeCl3∙6H2O.
  2.  Готуємо 0,02н розчин СuCl2∙6H2O;
  3.  Для визначення готуємо розчин, 5 см3 якого містить 0,01 г досліджуваної сполуки. Реакцію проводимо краплинним методом. Далі проводимо розведення доти, доки ще можливо виявити йони досліджуваної сполуки.
  4.  На предметне скло наносимо 2 краплини досліджуваої солуки та 1 краплину СuCl2∙6H2O (FeCl3∙6H2O). Очікуємо забарвлений яскраво – синій комплекс міді (ІІ) (яскраво – жовтий комплекс заліза (ІІ)).

При проведенні досліду очікуваного забарвлення не спостерігалось. Жодна з трьох основ не дала комплексу. Тому, слід зробити висновок про те, що дослідження цих сполук з позиції комплексоутворення є неперспективним, пояснення цього дав фізико – хімічний аналіз.

3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Фізико-хімічні властивості похідних L-цистеїну

В ПМР-спектрах похідних L-цистеїну спостерігаються сигнали протонів, що підтверджують їх структуру. Так, в спектрах видно складний мультиплет протонів ароматичних ядер (7,20-8,20 м.ч.), сигнали протону групи СООH, що проявляються у вигляді синглету (0,38 м.ч.). Метілентіогрупа (SCH2) проявляє себе триплетом або мультиплетом при (3,21-3,6м.ч.). Синглет метильної групи проявляється в області (1,6-2,80 м.ч.). Сигнали протону аміногрупи в ПМР-спектрах похідних цистеїну спостерігаються у вигляді синглету при (3,99-4,4 м.ч.). Сигнали протону групи NH, що проявляються у вигляді синглету спостерігаються в області (9,22-12 м.ч.).

Таким чином, дані спектрального аналізу підтверджують вищенаведені структури похідних L-цистеїну. Їх фізико-хімічні властивості наведені в    табл. 3.1.

Таблиця 3.1 − Фізико-хімічні властивості похідних L-цистеїну 

Брутто-формула

Вихід,

%

Т пл., 0С

Хроматографіч ний аналіз (система: оцтова  кислота : вода (1:1), Rf×100)

logP

1

2

3

4

5

6

1

C16H15Cl2N2O2S

93

178-182

28

3,04±1,49

2

C16H14N2O2S

80

105-110

57

3,01±1,25

3

C18H17ClN2O3S

87

218-225

71

2,66±1,50

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

Предметом дослідження в даній роботі був синтез та дослідження ново синтезованих похідних L-цистеїну. Також в ході роботи використовувалися деякі органічні та неорганічні речовини (похідні хіноліну, діоксан, кислоти, луги). Дослідження проводилось в хімічній лабораторії. Основними небезпечними та шкідливими факторами були: скляний посуд, неорганічні сполуки (кислоти та луги), органічні речовини, шум та вібрації витяжної шафи, робота з електроприладами.

В умовах, що розглядаються, можливими забруднювачами повітря можуть бути неорганічні кислоти, луги та органічні сполуки.

Для забезпечення складу повітря робочої зони згідно з 12.1.016-79 ССБТ «Повітря робочої зони» проектом передбачено: 1) проведення робіт з даними речовинами у витяжній шафі (згідно з ГОСТ 22360-86 «Шафи демонстраційні, витяжні»; 2) використання природної вентиляції (СНіП 2.04.05-91).

Природне освітлення лабораторії повинно відповідати вимогам СНіП 11-479 «Природне і штучне освітлення». Коефіцієнт природного освітлення (КПО), повинен складати не менше 1,5%.

Штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНіП 11-4-79 «Природне і штучне освітлення.

ВИСНОВКИ

1. Розглянуто основні положення спектроскопії ядерного магнітного резонансу та протонного магнітного резонансу.

2. Синтезовано нові похідні на основі L -цистеїну та ацетил цистеїну, досліджено їх фізико-хімічні властивості (tпл, хроматографічні константи).

3. Розшифровано та проведено порівняльну характеристику теоретичних та експериментальних ПМР -спектрів.

4. Виявлено, що в ПМР-спектрах похідних L-цистеїну та ацетил цистеїну спостерігаються сигнали протонів, що підтверджують їх структуру.

5. З’ясовано, що ідентифікація нових сполук методом ЯМР- спектроскопії є швидкою та інформативною, а робота в напрямку дослідження розробки нових лікарських засобів на основі похідних L-цистеїну є актуальною та перспективною.

Або 

1. Опрацьовані літературні джерела з теоретичних основ  потенціометричного титрування.

2. Побудовані потенціометричні криві досліджуваних речовин: 4-метил-хінолін-2-іл гідразон α-кетоглютарової кислоти динатрієва сіль; 2-метил-хінолін-4-іл гідразон α-кетоглютарової кислоти динатрієва сіль; динатрієва сіль N- сукциноїл-S-(6-метокси-2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну; динатрієва сіль N- сукциноїл-S-(6-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну.

3. Визначені константи іонізації для новосинтезованих біологічно активних речовин похідних хіноліну значення показників.

4. Встановлена залежність значень констант іонізації від будови молекули (описати).

Обовязково необхідно представити експериментальні данні у висновках: значення, пояснення.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.  Альберт А., Сержент Е. Константы ионизации кислот и оснований. – М.: Химия, 1964. – 180 с.

2.  Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. – М.: Высшая школа, 2003. –                    559 с.

3. Бражко О.А., Омельянчик Л.О., Завгородній М.П. Пошук біологічно активних речовин серед амідів та гідрозидів (хінолін-2-іліто і
4-іліто)карбонових кислот // Запорожский медецинский журнал. – 2004. – Т.2, №1. –
С. 39–40.

4. Дорофеев В. Л. Инфракрасные спектры и строение молекул лекарственных веществ группы фторхинолонов // Химико – фармацевтический журнал. – 2004. – Т. 38, №12. – С.45–49.

5. Harvey D. Modern analytical chemistry.MGH, 2000. – 816 р.

6. Mackay D., Shiu W.Y., Ma K.-C., Lee S.C. Handbook of Physical-Chemical Properties and Enviromental Fate for Organic Chemacals. – 2006.Vol. 4.  –                 75 p.

7. Избранные методы синтеза и модификации гетероциклов / Под ред. Карцева В.Г.IBS PRESS, 2003. – Т.1. – 625 с.

8. Michael J.P. Quinoline, quinazoline and acridone alkaloids // Nat. Prod. Rep., 1997. – Vol. 14, №1. P. 11-20.

9. Коваленко С.И. Синтез, перетворення, фізико – хімічні і біологічні властивості похідних хіназолону-4 та 4-амінохіназоліну: Дис. … д-ра фармац. наук: 15.00.02. – Запорожье, 1999. – 389 с.

10. Silverstein R.M., Webster F.X. Spectrometric identification of organic compоunds. – New York: John Wiley,  2000. – 6th ed. – Р. 71-143.

11. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия в 2-х книгах – Т. 1. – Общие теоретические основы. Качественный анализ. – М.: Высшая школа, 2003. – С. 20 – 22.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26407. Кожный покров: строение, назначение, классификация производных 20.5 KB
  В общий кожный покров integumentum communis входят кожа cutis и её производные. Эпидермис образует производные кожи является многослойным плоским ороговевающим эпителием выполняет защитную и нейросенсорную функции. Дерма содержит производные эпидермиса выполняет опорную трофическую и иммунологическую функции. Производные кожного покрова: роговые волосы рога мякиши копыто копытце коготь и железистые обычные: потовые сальные; молочные: вымя множественное вымя специфические: пахучие защитные сигнальные параанальные и др.
26408. Концевой мозг (telencephalon) 21.5 KB
  В ней заложены центры НД. Кора гирифицирована и условно делится на доли: затылочные – высшие зрительные центры лобные – высшие двигательные центры теменные – чувствительные центры височные – слуховые центры. Под корой – белое вещество плаща который образует проводящие пути 3 типов: коммисуральные полушария между собой – мозолистое тело ассоциативные центры в 1 полушарии проекционные кора с подкоркой и спинным мозгом.
26409. Круп 20 KB
  Крестцовоподвздошный сустав: тугой капсула вентральная связка дорсальная коротная и длинная крестцовоседалищная связка широкая тазовая. ТБС:: простой многоосный чашеобразный; по краю суставной впадины – хрящевая губа над вырезкой впадины – поперечная связка впадины помимо капсулы – круглая связка у лошадей – добавочная связка.
26410. Лёгкие (pulmones, pneumones) 24.5 KB
  На каждом легком различают поверхности: латеральную реберную медиальную средостенную каудовентральную диафрагмальную а также междолевые. На средостенной поверхности заметны вдавления: сердечное аортальное пищеводное и желоб задней полой вены как отпечатки расположенных между легкими соответствующих органов. На правом легком со стороны средостенной поверхности имеется добавочная доля. На средостенной поверхности имеется углубление ворота легкого.
26411. Лимфатическая система 22 KB
  проток правый непарный проток правый и левый трахеальный стволы кишечный ствол чревный ствол у КРС правый и левый поясничные стволы. В неё открывается правый и левый поясничные стволы несущие лимфу с каудальных отрезков туловища и тазовых конечностей. С правой стороны головы шеи грудной конечности лимфа оттекает в непарный правый проток который принимает лимфу из правого трахеального протока и впадает в краниальную полую вену.
26412. Матка uterus 23 KB
  Полость матки каудально переходит в узкий канал шейки открывающейся во влагалище. У КРС матки изогнуты спирально заострены имеют форму бараньего рога. Тело матки снаружи длинное но внутри в большей своей части разделено срединной перегородкой. У свиньи рога матки очень длинные до 140 см извиты наподобие кишечных петель.
26413. Межчелюстное пространство 21.5 KB
  Служит опорой для закрепления мышц языка язычная мышца m. linqualis proprius подъязычноязычная мышца m. hyoglossus сокращаясь она притягивает язык вниз и шилоязычная парная мышца m. Мышца вытягивающая язык в сторону ротовой щели подбородочноязычная мышца m.
26414. Многокамерный желудок 23.5 KB
  От отверстия пищевода начинается желоб сетки. Название сетки соответствует рельефу слизистой оболочки на которой находятся складки гребешки сетки cristae reticuli образующие многогранные ячейки cellulae reticuli. В утолщенной правой стенке сетки расположен желоб сетки sulcus reticuli. В желобе сетки различают дно fimdus sulci reticuli и две губы labium dextrum et sinistrum в виде валиков.
26415. Молочая железа (mamma, lactifera). Вымя, множественное вымя 21.5 KB
  Вымя множественное вымя. Все вместе молочные железы – вымя uber у КРС и лошади или множественное вымя ubera – свинья собака. У крупных животных вымя подвешено на поддерживающей связке которая прикрепляется к белой линии живота. Лошадь: саггитальной бороздой вымя разделено на 2 половины.