45060

Автобіографія. Документація з кадрово-контрактних питань

Лекция

Архивоведение и делопроизводство

Після закінчення 1987 р. Після закінчення у 1993 р. Після закінчення коледжу у 1996 р. дотепер – викладач екологічної безпеки Харківського реґіонального інституту післядипломної освіти вчителів.

Украинкский

2014-08-21

124.5 KB

102 чел.

Лекція № 7

Тема. Документація з кадрово-контрактних питань

ПЛАН

Автобіографія. Особливості мови та загальні вимоги до оформлення. Основні реквізити

Резюме. Особливості мови та загальні вимоги до оформлення. Основні реквізити

Характеристика. Особливості мови та загальні вимоги до оформлення. Основні реквізити

Основною класифікаційною ознакою конкретного документа є його зміст, зокрема, причетність зафіксованої в ньому інформації до особи, структури, предмета або до напрямку діяльності укладача чи адресата. За призначенням (змістом) як ознакою класифікації документів виділяють групу ділових паперів щодо особового складу, серед яких поширені організаційно-розпорядчі, кадрово-контрактні; довідково-інформаційні; господарсько-договірні; обліково-фінансові, господарсько-претензійні, зовнішньоекономічні, тощо.

В управлінській діяльності серед документів з кадрово-контрактних питань за найменуванням (назвою) виділяють такі види ділових паперів: автобіографії, характеристики, резюме, заяви, контракти, трудові угоди, трудові договори, особові листки з обліку кадрів анкети), трудові книжки.

Отже, документи з кадрово-контрактних питань містять інформацію про особовий склад підприємства, зафіксовану в заявах про прийняття, звільнення чи переведення на роботу, наказах про особовий склад, автобіографіях, характеристиках, контрактах, трудових угодах.

Автобіографія

Реквізити і правила оформлення

Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності. Документ із низьким рівнем стандартизації, що є обовязковим елементом особової справи.

Головні вимоги під час його написання – вичерпність відомостей і лаконізм викладу. Типова структура тексту – кожне нове повідомлення починається з абзацу.

    Основні реквізити:

  1.  Назва виду документа (посередині рядка, трохи нижче за верхній берег).
  2.  Текст:
  3.  прізвище, імя та по батькові (у називному відмінку однини);
  4.  дата народження: число, місяць (літерами), рік;
  5.  місце народження (місто, село, селище (у місцевому відмінку), район, область (у родовому відмінку), країна (якщо треба)) – усі дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені в свідоцтві про народження;
  6.  відомості про навчання (з повним найменуванням усіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися (як вони називалися на час навчання), зазначаючи назви спеціальностей, які отримали (за дипломом);
  7.  перебування на військовій службі, у місцях позбавлення волі та ін.;
  8.  відомості про трудову діяльність (стисло, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад);
  9.  нагороди, стягнення, заохочення;
  10.  відомості про громадську роботу (усі її види);
  11.  стислі відомості про склад сімї (без займенників)

Якщо неодружені:

  •  батько, мати (прізвище, імя та імя по батькові, рік народження, посада та місце роботи);
  •  сестри, брати, якщо вони не мають своєї сім’ї (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце навчання, роботи, посада).

Якщо одружені:

  •  дружина, чоловік (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання);
  •  діти (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання).
  1.  повна домашня адреса й номер телефону.
  2.  Дата написання (ставиться ліворуч під текстом).
  3.  Підпис автора (праворуч – напроти дати в одному рядку).

Автобіографія має дві форми: автобіографія-розповідь – з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей та автобіографія-документ – з точним поданням фактів.

ЗРАЗКИ:

Автобіографія

Я, Піддуда Корній Ілліч, народився 5 березня 1970 р. в с-щі Високе Балаклійського р-ну Харківської обл.

Після закінчення 1987 р. Балаклійської СШ № 2 працював механізатором колгоспу «Світлий шлях».

З 1988 до 1990 р. – служба у війську.

З 1991 р. – студент механіко-математичного факультету Харківського державного університету. Закінчив ХДУ 1995 р. за фахом викладач математики.

З 1995 р. працюю вчителем математики Харківської ЗСШ № 105.

З 1996 р. виконую обовязки голови профкому школи (на громадських засадах).

Склад сім’ї:

дружина – Піддуда Надія Федорівна, 1972 р. н., завідувач Харківської дитячої б-ки ім. В. Стуса;

син – Піддуда Геннадій, 1994 р. н., учень 9-го класу ЗОШ № 105.

Домашня адреса: 61058, Харків – 58, вул. В. Чичибабіна, 9, кімн. 110.

Тел. 430-218

15. 05. 2009         (підпис)

Автобіографія

Я, Загоруйко Павло Дмитрович, народився 29 вересня 1977 року в м. Артемівську Донецької обл.

У 1980 р. разом із батьками переїхав до м. Донецька, де у 1984 р. пішов до школи.

Після закінчення у 1993 р. 9 кл. середньої школи № 35 вступив до Донецького технічного коледжу. Після закінчення коледжу у 1996 р. вступив до Донецького національного технічного університету.

У 2001 р. закінчив повний курс факультету економіки та менеджменту цього університету й отримав ступінь магістра економіки.

До 2004 р. навчався в аспірантурі ДонНТУ за спеціальністю Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Цього ж року захистив кандидатську дисертацію і працюю ст. викладачем кафедри менеджменту і господарського права Донецького національного технічного університету. Кандидат економічних наук.

Склад сім’ї:

Дружина – Загоруйко Олександра Петрівна, 1978 р. н., лікар міської лікарні № 1;

син – Загоруйко Олександр Павлович, 2005 р. н.

Домашня адреса: 56058, м. Донецьк – 58, вул. Південна, 19, кв. 11.

Тел. 413-02-18

12. 10. 2009           (підпис)

РЕЗЮМЕ

Реквізити і правила оформлення

Для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади укладають РЕЗЮМЕ – документ, де у стислій формі (не більше 1 с.) претендент викладає короткі відомості про навчання, трудову діяльність, професійні досягнення й набутки особистості. Суворих вимог до розташування реквізитів не існує, але можна відмітити типовий формуляр-зразок, який містить такі реквізити:

  1.  Назва виду документа.
    1.  Текст (мета складання резюме; досвід роботи, освіта; знання мов; контактний телефон):
  2.  імя, імя по батькові та прізвище особи, яка складає резюме;
  3.  дата й місце народження (відповідно до записів у паспорті);
  4.  домашня адреса та номер телефону;
  5.  родинний стан;
  6.  навчання (вищі, середні спеціальні, професійно-технічні заклади освіти, курсова підготовка, спеціалізована СЗШ чи ліцей, наприклад із поглибленим вивченням певної дисципліни тощо);
  7.  науковий ступінь;
  8.  досвід роботи (за спеціальністю, на яку претендує кандидат, зазначається окремо);
  9.  трудова діяльність (якщо немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує кандидат);
  10.  додаткові відомості (дані, що не ввійшли до попередніх пунктів, але які доцільно висвітлити: індивідуальні позитивні якості, працездатність, знання, навички роботи, володіння суміжними спеціальностями тощо).
    1.  Дата (ставиться ліворуч під текстом).
    2.  Підпис (праворуч – напроти дати в одному рядку).

Резюме належить до документів із низьким рівнем стандартизації. Основна вимога – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. При складанні резюме слід дотримуватись таких правил:

  •  чітке формулювання мети;
  •  вживання якомога більшого числа фахових слів (іменників), що відповідають посаді, яку ви хочете обійняти;
  •  складання окремого резюме для кожного конкретного конкурсу;
  •  вживання на початку речення активних дієслів типу організував, створив, керував, вивчав і уникання слів я, ми;
  •  уникання відомостей про розмір заробітної плати й особистих відомостей, а також особистої фотокартки;
  •  зосередження уваги на великому досвіді роботи й набутих навичках.

ЗРАЗКИ:

Резюме

Раїса Анатоліївна Світницька

Народилася 15 вересня 1965 р. в м. Новий Іржавець Оржицького р-ну Черкаської обл.

Заміжня, маю дочку.

Домашня адреса: узвіз Бурсацький, 3, к. 21, м. Батурин, 43002.

Телефон – 343-71.

Навчання: 1980 – 1984 рр. – Черкаське педагогічне училище (учитель початкових класів);

1986 – 1992 рр. – Харківський державний університет (фах «Географ», присвоєно кваліфікацію «Викладач географії»).

Досвід роботи: серпень 1984 р. – серпень 1986 р. – учитель початкових класів СШ № 12 м. Золотоноша;

Липень 1992 р. – жовтень 1999 р. – викладач географії України в Харківському педагогічному коледжі.

Із жовтня 1999 р. дотепер – викладач екологічної безпеки Харківського реґіонального інституту післядипломної освіти вчителів.

Додаткові відомості: загальний педагогічний стаж 16 р. Навчаючись у ХДУ, працювала за сумісництвом у міському приватному ліцеї «Джерело» викладачем географії. 1994 р. – закінчила курси перекладачів. 1998 р. – видала довідник Абетка екологічної безпеки, вела програму Колір надії на Харківському обласному радіо.

Маю досвід роботи з ПК, умію працювати з Word, Excel.

Досконало володію іспанською та французькою мовами.

У разі потреби можу подати рекомендації.

26. 03. 2002          (підпис)

Резюме

Чухальова Олександра Володимировича

Мета: заміщення вакантної посади заступника головного редактора Ужгородської державної телерадіокомпанії.

Досвід роботи: з січня 1998 року працюю на посаді тележурналіста і редактора телевізійного каналу «Новий Донбас».

Маю досвід: 1) підготовки і редагування авторських програм російською та українською мовами; 2) ведучого політичних та економічних програм.

За час роботи оволодів основами роботи телеоператора.

Маю публікації в газетах та журналах.

Працюю на компютері.

Освіта:

1996 – 2000 – навчання на факультеті компютерних інформаційних технологій Донецького національного технічного університету. Кваліфікація: інженер-електронщик, бакалавр.

1999 – 2004 – навчання на факультеті журналістики Донецького інституту соціальної освіти. Кваліфікація: журналіст, спеціаліст.

Знання мов: вільно володію англійською, українською, російською мовами.

Контактний телефон: 304-04-46.

15 листопада 2005                    (підпис)  

 

Характеристика

Реквізити і правила оформлення

Характеристика – документ, в якому в офіційній формі за підписом працівника адміністрації надається оцінка ділових і моральних якостей працівника, висловлюється громадська думка про особу як члена колективу. Цей офіційний документ видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характеристики викладається від третьої особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатись до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.

Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.

Основні реквізити характеристики:

  1.  Назва виду документа та прізвище, імя, по батькові (в родовому відмінку) того, на кого видається характеристика; рік народження (якщо треба – національність, домашня адреса), освіта (статус, посада, науковий ступінь і вчене звання, якщо є; місце роботи, навчання).
    1.  Текст – дані про трудову діяльність (навчання), де зазначається, з якого часу дана особа працює (навчається) в установі, керівники якої пишуть характеристику, просування по службі; як ставиться до виконання своїх службових обов’язків (навчання); який має авторитет у колективі і рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості – риси характеру, ставлення до колеґ чи інших членів колективу.
    2.  Висновки – призначення характеристики, з якою метою вона видається.
    3.  Дата складання характеристики (ліворуч).
    4.  Посада (ліворуч, під датою).
    5.  Засвідчення документа: підпис відповідальної службової особи (керівника установи, закладу, при потребі –  інших відповідальних осіб), його ініціали, прізвище  (поруч із підписом, праворуч); гербова печатка установи, організації, що видала характеристику.

ЗРАЗКИ:

Характеристика

студента економічного факультету

Луганського національного аграрного університету

Теслі Анатолія Геннадійовича,

1982 року народження

Тесля А.Г. навчається на IV курсі економічного факультету Луганського національного аграрного університету, спеціальність «Облік і аудит». До навчання ставиться сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання Тесля Анатолій Геннадійович зарекомендував себе гарним організатором, виконує обов’язки старости групи. З першого курсу працює над науковою темою, з якою неодноразово виступав на студентських наукових конференціях. Тесля А.Г. також брав участь у міжвузівській студентській науково-теоретичній конференції (Національний технічний університет «КПІ», 12 травня 2004 р.). Вимогливий до себе, користується повагою серед товаришів і викладачів факультету.

Характеристика видана для подання до міськвійськкомату.

13. 04. 2006

Декан економічного факультету             (підпис) В.В.Дементьєв

(печатка)

Атестаційна характеристика

Коренєва Захара Кузьмича,

бухгалтера планового відділу

Харківського машинобудівного заводу,

1971 р. народження, українця,

освіта – незакінчена вища.

Пан Коренєв З.К. працює на посаді бухгалтера з 1992 р. після закінчення Харківського кредитно-фінансового технікуму.

Службові інструкції та доручення виконує сумлінно. Має високий професійний рівень із питань нарахування коштів, оплати праці й бухгалтерського обліку.

Підвищує свою кваліфікацію. Заочно навчається на V курсі економічного факультету Харківського інституту народного господарства.

Ввічливий, чуйний. Користується повагою й авторитетом у колективі.

Панові Коренєву З.К. рекомендується більше уваги приділяти питанням господарсько-фінансової діяльності, вивченню англійської мови та опанувати роботу на ПК.

Характеристику видано для подання (на запит) до конкурсної комісії.

10. 09. 2006

Заввідділу                           (підпис) О.Л. Яременко

Голов. бухгалтер                (підпис)     Ю.І. Зуєнко

(печатка)

ОРФОГРАФІЯ

Особливості роздільної вимови і вживання апострофа

Роздільна вимова можлива на стику складів або морфем, а також на початку слова при твердій вимові попереднього приголосного звука. Порівняймо: бур’ян, але буряк; м’ясо, але ряд; комп’ютер (звук [п] твердий), але Дьяков (звук [д’] м’який).

Отже, 1. Апостроф ставиться перед Я, Ю, Є, Ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]

після твердих губних приголосних [Б], [П], [В], [М], [Ф] та [Р], якщо вони стоять

а)  на початку кореня: б’ю, п’ять, В’ячеслав, в’язка, м’який, ф’єр, ф’ючерна угода;

б) після голосного: риб’ячий, здоров’я, солов’єм, солом’яний, Стеф’юк, матір’ю, кур’єр, звір’я, бур’ян, сузір’я, кар’єра;

в) після Р: черв’як, арф’яр, торф’яний, верб’я , сурм’яний.

2. Після префіксів (від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-) та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: з’їзд, без’ядерний, об’єм, під’їхати, з’явитися, двох’ярусний, пів’яблука (але пів-Європи), пан’європейський, дит’ясла, від’їзд, над’їдений, перед’ювілейний, роз’яснити, без’ядерний, в’їдливий, між’ярусний.

3. У деяких словах іншомовного походження після префіксів, словотвірних частин, що закінчуються на твердий приголосний, а також після твердих приголосних (як правило, губних Б, П, В, М, Ф, задньоязикових Ґ, Г, К, Х, шиплячих Ж, Ч, Ш та Р): ад’ютант, ін’єкція, комп’ютер, кон’юнктив, кон’юнктура, миш’як, диз’юнкція, кон’єктура, сек’юриті, акх’яна, п’єдестал, Монтеск’є, О’Ґенрі, Рейк’явік, Руж’є, Фур’є, Донах'ю, П’ємонт, Женев’єва, Б’єрнсон, Барб’є.

4. У слов’янських прізвищах (та деяких українських власних назвах) та в географічних назвах після твердих приголосних губних Б, П, В, М, Ф, задньоязикових Ґ, Г, К, Х та Р, а також після префіксів, що закінчуються твердим приголосним: Лук’ян, Лук’янівка, Лук’янчук, Лук’яненко, Юр’єв, Рум’янцев, Прокоф’єв, Амудар’я, Дем’янськ, Луб’янцев, Прокоп’євськ, Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яземський, Григор’єв, Захар’їн, Пом’яловський, В’ячеслав, але Дементьєв, Дьяков (у цих випадках зберігається м’яка російська вимова приголосних [Т’], [Д’]).

Апостроф не пишеться

перед Я, Ю, Є, Ї

  1.  Після губних приголосних Б, П, В, М, Ф, якщо у корені перед ними стоїть інший приголосний (крім Р): цвях,свято, духмяний, дзвякнути, мавпячий, морквяний, тьмяний, різдвяний, різьбяр, але торф’яний, верб’я, черв’як; Грабянка, Довбяга, Лихвяк, Ужвюк, але Карп’юк, Стеф’юк.
  2.  Після Р на початку складу, якщо наступні Я, Ю, Є, Ї позначають м’якість (тобто після м’якого Р): буряк, буряний, крякати, ряд, рябий, крюк, Рєпін, рясний, гарячий.
  3.  Після м’якого Р та після пом’якшених губних Б, П, В, М, Ф (тобто, коли Я, Ю, Є позначають пом’якшення попереднього приголосного – перед [А], [У], [Е]) в словах іншомовного походження та російських власних назвах: брязкіт, ряжанка, крючок, бювет, бюджет, бюрґер, бюро, бюст, бюрократ, рюкзак, бязь, Мюнхен, комюніке, купюра, пюре, пюпітр, мюзикл, фюзеляж, ревю, рюш, Рєпін, Рязань, Крюково, Вязьма, Пясецький, Мюллер, Гюго. 
  4.  Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними І, Е, А, О, У:       безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.
  5.  Перед ЙО у словах іншомовного походження та похідних від них: курйоз, серйозний.

Особливості твердої, мякої вимови і вживання мякого знака

Ь ПИШЕТЬСЯ:

1. Після м’яких Д, Т, З, С, ДЗ, Ц, Л, Н у кінці слова або складу перед наступним приголосним: дядько, гетьман, молотьба, бязь, мазь, вісь, міць, крохмаль, синька, ґедзь, Редько, Новохатько, Гольцев, Люлько, Гринько, восьмий, кінь, наморозь, палець, швець.

2. Після мяких приголосних у середині складу перед О: дьоготь, льон, синього, сьомий, трьох, тьохкати, сьогодні.

3. На позначення роздільної вимови в географічних назвах, російських власних назвах, прізвищах,  у словах іншомовного походження після м’яких приголосних Д, Т, З, С, ДЗ, Ц, Л, Н перед Я, Ю, Є, Ї, ЙО: адью, В’єнтьян, кондотьєр, Лавуазьє, конферансьє, льє, горельєф, бельетаж, Севілья, донья, батальйон, каньйон, адьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Ульянов, Ананьїн, павільйон, Львів, Коньков, Клязьма, Лисьма, тьмяний, різьбяр, женьшень, , Маньчжурія.

4. Після м’якого Л перед наступним приголосним, також у буквосполученнях ЛЬЦ, ЛЬЧ, НЬЦ, НЬЧ, що походять із ЛЬК, НЬК: альбатрос, фільм, Дельфи, Нельсон, загальний, льняний, пальці, рибальство, Смольський, спільний, убиральня, їдальня, кільце, ковальський, сільський; кулька – кульці, синька – синьці, нянька – няньчити, бринькнути – бриньчати. АЛЕ не ставиться Ь після Л у групах приголосних -ЛЦ-, -ЛЧ-, коли вони походять із -лк-: балкабалці, галка – галці, галченя (АЛЕ: Галька – Гальці, Гальчин); монголка – монголці, Наталка – Наталці, Наталчин, рибалка – рибалці, рибалчин, спілка – спілці, спілчанський).

5. В кінці слів відповідно до вимови  (в словах іншомовного походження, географічних власних назвах, у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни (наприклад, робітниця, пісня, друкарня) й середнього роду на           -нн(я), -ц(е) ІІ відміни): магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, Гомель, Сімферополь, Тянь-Шань, але бал, метал, рулон, шприц, Суец; друкарень, їдалень, крамниць, пісень, стаєнь, робітниць; бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць.

6. У суфіксах слів на –зьк(ий), -ськ(ий), -цьк(ий), –зьк(ість), -ськ(ість), -цьк(ість), –зьк(о), -ськ(о), -цьк(о), –зьк(ому), -ськ(ому), -цьк(ому), –зьк(и), -ськ(и), -цьк(и): криворізький, волинський, по-козацькому, по-козацьки, людськість, військо, багацько, запорізький, по-німецькому, по-німецьки, донецький. АЛЕ: У СЛОВАХ баский, боязкий, вязкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плоский (плаский), різкий і похідних утвореннях: баско, боязкість, вязкість, дерзко, різко тощо Ь НЕ ПИШЕТЬСЯ, оскільки тут З, С разом із К не творять суфіксів  -ЗК-, -СК-.

7.  У словах із суфіксами зменшено-пестливого забарвлення -еньк-, -оньк-,        -уньк-, -іньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: рученька, батенько, голівонька, соколонько, гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький, маленький, корівонька, тихесенький, виднісінько, баюсіньки, Біленький, Махонько, Федоронько, Галунька, Колінько, Старунько.

8. У дієслівних формах дійсного та наказового способу, перед зворотною часткою –ся й у скорочених формах інфінітива після приголосних (крім шиплячих, Р та Й): вирішувалось, кохать, сидить, пишуть, любить, будь, будьмо, будьте, здається, винось, виносьте, виносься, підносься, стань, станься, трать, тратьте, сміється, порадься.

Ь НЕ ПИШЕТЬСЯ

  1.  Після губних Б, П, В, М, Ф, задньоязикових Г, К, Х, шиплячих Ж, Ч, Ш, Щ: голуб, насип, любов, вісім, верф, ніж, ніч, розкіш, змагаєшся, борщ.
  2.  Після Р, що позначає твердий звук, у кінці сладу або слова: секретар, харківський, чотирма, кобзар, вірте, лікар, перевір, тепер, школяр, друкар, пір’я, матір’ю, кур’єр, гіркий (виняток: Горький).
  3.  Між подовженими м’якими приголосними: зусилля, Ілля, клоччя, молоддю, навчання, стаття, роздоріжжя, буття, волосся, галуззя, гіллястий, життя, каміння, ллється, приладдя, сіллю, знаряддя (АЛЕ: підносься, кицьці, тратьте).
  4.  Після Н перед шиплячими Ж, Ч, Ш, Щ та пред суфіксами -СТВ(о), -СЬК(ий): Грінченко, Уманщина, інженер, інший, камінчик, увінчати, кінчик, конче, менший, панщина, тонший (АЛЕ: женьшень, Маньчжурія, Покиньчереда); тайванський, коростенський, панський, уманський, Яблонський, громадянство, панство, освітянський, селянство (АЛЕ: бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити та ін., бо в твірних іменниках між приголосними виступає Ь: БРЕНЬКІТ, ДОНЬКА, НЯНЬКА).
  5.   Між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого (тобто після м‘яких приголосних (КРІМ Л), якщо за ними йдуть інші м’які приголосні): вінця, кінцівка, користю, ланцюжок, радість, радістю, світ, свято, слід, сміх, сніг, сніп, сьогодні, танцювати, щастя, цвях, пісня, кузня, кінця, якість, якістю (АЛЕ: цькувати, різьбяр, тьмяний, бо різьба, пітьма.
  6.  У буквосполученнях ЛЦ, ЛЧ, НЦ, НЧ, що походять з ЛК, НК: балці, голці, матінці, матінчин, монголці, рибалці, рибалчин, спілці, спілчанський. Коли Ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку Ь нема, то й в інших відмінкових формах він не пишеться: Галька – Гальці, дівчинонька – дівчиноньці, письмо – на письмі, радька – редьці; АЛЕ: галка – галці, сторінка – сторінці, пасмо – у пасмі.
  7.  У буквосполученнях -ЗК-, -СК-, які не є суфіксами: боязкий, дерзкий, ковзко, різко, баский, жаский, порско, Дамаск, хоча дамаський.
  8.  Після Л в іменникових суфіксах -АЛН(о), -ИЛН(о): держално, пужално, сапилно, ціпилно та ін., АЛЕ в зменшених формах Ь пишеться: держальце, пужальце, ціпильце).
  9.  Після Д, Н, Т перед суфіксами –ченк(о), -чук-, -чишин: безбатченко, Федченко, Панченко, Федчук, Степанчук, Радчук, Гринчишин, Федчишин (АЛЕ після Л пишеться Ь: Михальченко, Михальчук, Ковальчук, Покальчишин).
  10.  Після Ц у кінці слів (іменників чоловічого роду іншомовного походження, скороченнях, деяких прізвищах, що походять від вигуків, звуконаслідуваних слів, неслов’янських прізвищах та географічних назвах): шприц, палац, кварц, паяц, абзац, бац, буц, гоц, клац, Галац, спец, Суец, хоча суеЦЬКий, але Єлець, Моріц, Гурвіц, Клаузевіц.
  11.  На межі складних числівників: девятсот, пятдесят, шістнадцять.
  12.  У прізвищах, географічних назвах, словах іншомовного походження перед Я, Ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з А, У: мадяр, малярія, дяк, кутя, нюанс, попадя, дюна, ілюзія, тюбик, тюль, Аляска, Дюма, Цюрих, Тюмень, Дягилєв, Зябрев, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв, Челябінськ, Касян, Наталя, Омелян, Севастян, Тетяна, Уляна, Уляненко, Дяченко, Дячук, Касяненко, Касянчук, Третяк, Улянчук.  

   

Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних

ПОДВОЄННЯ відбувається:

  1.  Коли збігаються два однакових приголосних на межі значущих частин слова:
  2.  на межі префікса й кореня: вважати, ввічі, ввічливий, віддаль, віддати, оббігати,піддашшя, піввійська, роззброїти;
  3.  на межі кореня та суфікса: годинник, денний, законний, корінний, туманний, Вінниця;
  4.  на межі двох суфіксів: іменник, письменник, прийменник, АЛЕ священик;
  5.  на межі дієслівної основи та постфікса –ся: вознісся, зрісся, обвисся, пасся;
  6.  на межі двох частин складноскорочених слів: деффак (дефектологічний факультет), міськком (міський комітет), юннат (юний натураліст).

Проте, якщо похідне слово за своїм змістом відходить далеко від непрефіксального, приголосний не подвоюється: нотація – анотація, конотація.

  1.  У наголошених (збільшувально-підсилювальних) суфіксах -ЕНН-, у прикметниках із наголошеними суфіксами -АНН(ий), -ЯНН(ий), -ЕНН(ий), в іменниках старословянського походження, у прикметниках на -ЯНН(ий), -ЕНН(ий) старослов’янського походження, в іменниках на –ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєними НН: здоровенний, численний, силенний; невблаганний, незрівнянний, нескінченний (не плутати зі словами типу даний, юний, шалений, жаданий, скажений, довгожданий, полонений, де названі буквосполучення належать до кореня); благословенний, блаженний, божественний, богоявлення, вознесення, воскресення, спасення, усікновення, успення й под.; мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасенний (АЛЕ: свячений, хрещений); непримиренний, натхненний, притаманний, мерзенність, здійсн`енно, здійсн`енність (але зд`ійсненість), невблаганність, невблаганно, невинно, невинність, невпинно, невпинність, непримиренність, непримиренно, старанно, старанність, численночисленність; несказанно (АЛЕ: неск`азаний, нап`исаний, організ`ований, з`ібраність). Виняток становлять слова церковнословянського походження типу Бож`ественний.
  2.  У таких словах, як: бовван, гаття, лляний (і льняний), овва, панна, ссати, ввесь і похідних (бовваніти, ссавці).
  3.  Подвоюється Ч в іменниках, утворених від прикметників на –ЦЬК(ий): Вінниччина (вінницьк-ий + ин(а)), козаччина (козацьк-ий + ин(а)). ВИНЯТОК! – Галичина (хоч галицький).

ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ

  1.  Мякі та помякшені приголосні [Д], [Т], [З], [С], [Ц], [Л], [Н], [Ж], [Ч], [Ш] подовжуються, коли вони стоять після голосного:
  2.  перед Я, Ю, І, Є в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни (крім родового відмінка множини), що закінчуються на –Я: насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, роздоріжжя, сторіччя, піддашшя, чуття, знання, а також у похідних від них. Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на –ІВ, подовження зберігається: почуттів, життів, відкриттів;
  3.  перед Я, Ю, І, Е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого, жіночого та спільного роду І відміни (за винятком родового множини із закінченням -ЕЙ): баддя, Ілля, суддя, стаття, рілля (АЛЕ: кутя, попадя, свиня);
  4.  перед Ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини ІІІ відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: віссю, даллю, міддю, міццю, намороззю, подорожжю, річчю, розкішшю;
  5.  перед Я, Ю у прислівниках типу зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню;
  6.  перед Є, Ю в особових формах теперішнього часу дієслова лити і похідних від нього (литися): ллю, ллєш, ллє, ллють, ллєте, ллємо, ллється, ллються і похідних (виллємо, переллються).
  7.  Подовження не відбувається:
  8.  у словах: отой, оцей, отут, отам, отоді, піти, дані, даний (але: данник, подання);
  9.  якщо в орудному відмінку іменників жіночого роду ІІІ відміни м’який приголосний (зубний або шиплячий) стоїть не між двома голосними: більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, кволістю, заздрістю, вірністю, молодістю, пошестю, швидкістю, смертю.

Викладене вище правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап’ясток, подільський (від Поділля), трипільський (від Трипілля), поліський (від Полісся), АЛЕ у власних назвах іншомовного походження та похідних від них словах подовження відбувається: Голландія, Марокко, Дарданелли, Міссісіпі, Тольятті, Руссо, Бессарабія, андоррський (від Андорра), Яффський (від Яффа), даккський (від Дакка), прусський (від Пруссія), філіппінський (від Філіппіни).

  1.  проте у загальних назвах іншомовного походження подовження не відбувається: апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (але Ватт), гун, гуни, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, колосальний, комісія, комунізм, лібрето, сума, фін, фіни, фортисимо, шасі та ін., крім слів тонна, тонн (щоб не виникала двозначність у випадку, коли слово тон означає висоту звука), аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні (за вимовою). Отже, слід розрізняти правопис і значення загальних та власних назв: біль (страждання) – білль (законопроект); бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) – бонна (вихователька, гувернантка); віла (русалка) – вілла (комфортабельний будинок за містом).

ЗАВДАННЯ

  1.  Перепишіть слова, поставте правильно наголоси, звірте зіСловником наголосів.

І. Випадок, новий, фаховий, середина, ненависть, текстовий, беремо, валовий, виразний, вісімдесят, дошка, кінчити, контрактовий, котрий, щипці, ознака, обруч, нести, металургія.

ІІ. Легкий, кухонний, курятина, приятель, ринковий, терези, черствий, кидати, феномен, твердий, кроїти, ненависний, Полтавщина, порядковий, предмет.

  1.  Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови.
  2.  Для капітального ремонту нам підійде любий матеріал.
  3.  Ми діяли згідно законів України.
  4.  У відповідності з рішеннями у жовтні учні профтехучилищ проходять практику.
  5.  Відношення між учнями і вчителями мають бути доброзичливими.
  6.  Я згодився на її предложення.
  7.  Його усунули з цієї посади.
  8.  Учні не зрозуміли смислу слова.
  9.  У цьому році я завершую школу.
  10.  Зустрінемося через пару днів.
  11.  Це можна зробити при всіх обставинах.

  1.  Поясніть, чи є нормативними для літературної мови подані слова і сполучення слів.

Поставщик, слідуючий, діюче законодавство, міроприємство, дякуючи допомозі, малоімущий, сахарний діабет, згідно розкладу.

  1.  Відредагуйте словосполучення, складіть та запишіть з ними речення.

Інструктор по техніці безпеки, охорона оточуючого середовища, звільнений по наказу директора, учбова частина, вимірюючий пристрій, технічне обслужування, важке матеріальне положення, дякую Вас, погодитися без коливань, згідно розклалу, теплові сіті, по закінченні навчання, не дивлячись на обставини, дружнє відношення, відповідно з рішенням, річ ідеться про учнів, по місцю роботи, об’явити приказ, одержати навики, заключити угоду, здавати екзамени, празничні дні, у прошлому році, заказать підручники, приймати участь, дякуючи підтримці, в лиці директора училища, заключити договір, виключення з правил, прийняти заходи, особовий приклад, любе питання, економічні покажчики.

  1.  Перепишіть, зі слів, поданих у дужках, виберіть те, яке є найдоцільнішим і правильним у конкретному словосполученні.

(Усувати, звільняти) від посади, (звільняти, виключати) зі школи, (усувати, ліквідувати) помилки, (залічувати, зараховувати) учнем, (зараховувати, залічувати, призначати) на посаду, (забезпечквати, запевняти, гарантувати) права.

  1.  Відредагуйте речення, запишіть правильні варіанти.
  2.  Я, Ірина Володимирівна Назаренко, народилася 13.09.1986 р. в м. Київ.
  3.  На протязі 1993 – 2003 р. навчалася у загальноосвітній школі № 5.
  4.  У 2003 році поступила в Професійно-технічне училище № 6 м. Київ.
  5.  Маю батька – Прокопенка Василя Олексійовича, який народився у 1949 році.

  1.  Перепишіть слова, вставляючи, де потрібно, замість крапок мякий знак.

Муляр..., налагоджувал...ник, продавец..., слюсар-складал...ник, міжміс...кий, прип’ят...с...кий, п...ят...сот, рибал...ці, ос...віт...ній, сіл...с...кий, різ...б...яр, шіст...надцят..., сяд...мо, ковал...с...кий, с...омий.

  1.  Перепишіть, де треба, замість крапок поставте пропущені букви.

Ро...єднати, зв...язок, св...ятковий, довір...я, сукупніс...т..., при...св...ячувати, об...явити, навчан...я, пор...ядок, дерев...яний, м...ясопродукти, лицювал...ник, штукатур..., міл...он, Хар...ків, Уман...щина, постачал...ник.   

 

  1.  Перепишіть, зі слів, поданих у дужках, виберіть те, яке є найдоцільнішим у конкретному реченні.

Характеристика

Бондаренко Ірини Богданівни,

випускниці ПТУ № 39 м. Києва,

1984 року народження,

освіта середня

Бондаренко Ірина Богданівна (перебувала, знаходилася, навчалася) в Київському професійно-технічному училищі № 39 за (фахом, спеціальністю, кваліфікацією, професією) секретар-референт.

Під час навчання (ідеально, взірцево, бездоганно, досконало) (оволоділа, опанувала) правилами (опрацювання, оформлення, написання) документації та технікою компютерного набору (відповідно до, у відповідності) державних (стандартів, норм, шаблонів). До (здійснення, реалізації, виконання) (громадських, громадянських) доручень (відносилася, ставилася) сумлінно. (Приймала, брала) активну участь у культурно-масових (засобах, заходах), що (проводилися, здійснювалися) в училищі. У лютому 2002 року (заволоділа, зайняла, посіла) перше місце на міській олімпіаді з української мови серед профтехучилищ.

Під час (відбування, проходження) виробничої практики на заводі Богатир (запропонувала, зарекомендувала, відрекомендувала) себе сумлінним працівником. Скромна, стримана, (сувора, вимоглива, прискіплива), вона (послуговується, користується) повагою серед викладачів і товаришів.

(Виписано, видано, надруковано) для подання до Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України.

  1.  Виправити помилки в оформленні автобіографії.

Начальникові відділу кадрів ВАТ

Святошинське п. Чумаку В.П.

Автобіографія

Я, Вікторовська Тетяна Микитівна, народилася у смт Згурівка на Київщині, у сімї робітника і вчительки 21 липня 1978 року. Після закінчення школи у 1995 році поступила вчитися на денне відділення Технікуму харчових технологій за спеціальністю кухар-кондитер. З 1999 по 2005 рік працювала за фахом у закладі громадського харчування № 12. Маю подяки та грамоти від керівництва.

Одружена, маю сина та доньку.

Проживаю за адресою: м. Бровари, вул. Миру, 46, кв. 8.

12 серпня 2006 року

  1.  Виправити мовні похибки.
  2.  Дякуємо вас за мудру пораду. 2. Мені зрадив найкращий друг. 3. Я вмію читати на німецькій мові. 4. Іван мав намір одружитися на Наталці. 5. Мої батьки приїхали на автобусі. 6. Перед початком лікування Неуробексом сповістіть Вашому лікареві про інші захворювання Вашого організму. 7. Вибачте мене за запізнення. 8. Протягом цієї зими я двічі хворів ларингітом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75645. Особенности фонетических ориентировок у детей с речевой патологией 20.41 KB
  Особенности фонетических ориентировок у детей с речевой патологией Актуальные проблемы механизмов и структуры нарушений устной и письменной речи: материалы междунар. Функционирование фонетического чутья позволяет ребёнку улавливать правильность фонетического оформления речи дифференцировать нормативное...
75646. Формирование невербальных основ речи в доречевой период 282.28 KB
  Формирование невербальных основ речи в доречевой период Инновационные подходы к профилактике нарушений развития Под ред. Человека впервые заинтересовавшегося вопросом развития речи ребёнка может удивить и обескуражить выбранное нами название. Основы для развития речи закладываются задолго до того когда будут произнесено первое слово. Учёные наблюдавшие за развитием младенцев находящихся в разных социальных условиях смогли выделить невербальные неречевые факторы определяющие интенсивность и качество развития речи малыша.
75647. Амвросова О.А. Рефлексия в общении как условие социализации дошкольников с общим недоразвитием речи 39.82 KB
  Основные подходы к исследованию рефлексии В рамках философского подхода рефлексия рассматривается как процесс размышления индивида о происходящем в его собственном сознании. Уже у Аристотеля Платона и позже у средневековых схоластов можно найти много глубоких рассуждений касающихся разных сторон того что сейчас относится к рефлексии все же принято считать что основной и специфический круг проблем связываемых сегодня с этим понятием зарождается лишь в новое время а именно благодаря полемике...
75648. О доминирующих мотивах деятельности детей старшего дошкольного возраста с нарушениями речи 21.09 KB
  В отечественных и зарубежных логопедических исследованиях уделяется много внимания вопросам объема, характера и качества речевых навыков, знаний, которые должны быть усвоены детьми с недоразвитием речи. Однако такой важнейший компонент деятельности, как мотивация
75649. Отношение дошкольников с ОНР к социальным нормам и правилам поведения как показатель их социального развития 31.68 KB
  Социальное развитие детей с недоразвитием речи должным образом не формируется О. В силу специфики речевого нарушения у детей ограничены контакты со взрослыми и сверстниками полноценно не осуществляется процесс общения что значительно осложняет социализацию детей. В поведении детей с ОНР отмечается ряд специфических особенностей: большое число конфликтов неумение договариваться учитывать интересы других уступать в спорах наличие рассогласования в реальном и декларируемом поведении....
75650. К вопросу о проблеме социально-психологической готовности детей с общим недоразвитием речи к обучению в школе 42 KB
  Поступление в школу является переломным моментом в жизни каждого ребенка, особенно резким в социально-психологическом статусе, так как ему приходится переходить к новым условиям деятельности, новому положению в обществе, новым взаимоотношениям со взрослыми и сверстниками
75652. Угрозы социальному развитию детей с ограниченными возможностями здоровья в дошкольном, младшем школьном и подростковом возрасте 68.84 KB
  Угрозы социальному развитию детей с ограниченными возможностями здоровья в дошкольном младшем школьном и подростковом возрасте Вестник Череповецкого государственного университета: Научный журнал. Социальное развитие детей заключающееся в усвоении социального опыта и социальных связей определяется социальной средой её качественными и количественными характеристиками. Ограниченные возможности здоровья оказывают влияние на разные компоненты социального развития детей. Общая закономерность развития детей с ОВЗ заключается в затруднениях...
75653. Особенности понимания и отражения в речи причинно-следственных отношений детьми дошкольного возраста с ОНР 81.5 KB
  Причинно-следственные отношения - одна из важнейших семантических категорий естественных языков. Причина и следствие образуют диалектическое единство