45155

Распад СССР и кризисы постсоветского государственного управления

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Распад СССР процессы системной дезинтеграции происходившие в экономике народном хозяйстве социальной структуре общественной и политической сфере Советского Союза приведшие к прекращению существования СССР в конце 1991 г. 25 декабря 1991 Президент СССР М. Горбачев объявил о прекращении своей деятельности на посту Президента СССР по принципиальным соображениям; 26 декабря Верховный Совет СССР принял декларацию о прекращении существования СССР.

Русский

2013-11-15

17.72 KB

3 чел.

38 Распад СССР и кризисы постсоветского государственного управления.


Распад СССР — процессы системной дезинтеграции, происходившие в экономике (народном хозяйстве), социальной структуре, общественной и политической сфере Советского Союза, приведшие к прекращению существования СССР в конце 1991 г. 25 декабря 1991 — Президент СССР М. С. Горбачев объявил о прекращении своей деятельности на посту Президента СССР «по принципиальным соображениям»; 26 декабря Верховный Совет СССР принял декларацию о прекращении существования СССР. Распад СССР привёл к независимости 15 республик СССР и появлению их на мировой политической арене как самостоятельных государств.

Предыстория.
СССР унаследовал большую часть территории и многонациональную структуру Российской империи. В 1917—1921 гг. Финляндия и Польша получили независимость, были провозглашены Литва, Латвия, Эстония и Тува. Некоторые территории в 1939—1946 гг. были присоединены к СССР 
(польский поход РККА, присоединение Прибалтики, присоединение Тувинской Народной Республики, присоединение Бессарабии и Северной Буковины).
После окончания Второй мировой войны СССР располагал огромной территорией в Европе и Азии, имеющей доступ к морям и океанам, колоссальными природными ресурсами, развитой экономикой социалистического типа, основанной на региональной специализации и межрегиональных экономических связях. Кроме того, руководство «стран социалистического лагеря» находилось под частичным контролем властей СССР.
Результатом жесткого контроля за националистическими движениями, внедрения и пропаганды идеологии, провозглашающей что СССР является дружной семьёй братских народов, стало незначительное количество в 70—80-е гг.  межнациональных конфликтов. СССР возглавляли представители различных национальностей: грузин И. В. Сталин, украинцы Н. С. Хрущёв, Л. И. Брежнев, К. У. Черненко, русские Ю. В. Андропов, М. С. Горбачёв, В. И. Ленин. Русские, самый многочисленный народ, жили не только на территории РСФСР, но и во всех других республиках. Каждая из республик Советского Союза имела свой гимн и своё партийное руководство (кроме РСФСР) — первый секретарь и др.
Руководство многонациональным государством было централизовано — страну возглавляли центральные органы КПСС, контролировавшие всю иерархию органов власти. Руководители союзных республик утверждались центральным руководством. Это фактическое положение дел несколько отличалось от идеализированной конструкции, описанной в Конституции СССР. Белорусская ССР и Украинская ССР по результатам достигнутых на Ялтинской конференции договорённостей, имели своих представителей в ООН с момента её основания.

Происходит активная реорганизация системы высших органов власти и управления РФ. Изменениями в Конституции Российской Федерации от 9 и 10 декабря 1992 г. система государственной власти приближалась к парламентской форме и основывалась на принципе разделения законодательной, исполнительной и судебной властей. При этом полномочия высшего законодательного и представительного органа власти в лице Съезда народных депутатов Российской Федерации и формируемого им Верховного Совета Российской Федерации являлись доминирующими в системе государственного управления.

Однако после распада СССР стало очевидно, что попытки приспособить старый Основной Закон к реалиям суверенного государства бесперспективны. В силу этого, начиная с 1990 г. Конституционной комиссией Верховного Совета РСФСР разрабатывался проект новой Конституции, а весной 1993 г. появляется президентский вариант. К форсированию изменения конституционного строя Б.Н. Ельцина подталкивали прежде всего реформаторы новой либеральной волны (Е.Т. Гайдар и др.).

Младореформаторы сумели провести свой вариант экономических реформ методом «шоковой терапии», с помощью которого они намеревались решить задачи быстрого перевода экономики в рыночный режим и обеспечить ее устойчивый рост. Главная государственная цель «шокового варианта» - кардинальное изменение системы отношений собственности, создание экономической базы под новое капиталистическое (рыночное) общество на основе сформированного слоя частных собственников. А для этого им  требовалась легализация частной собственности, т.е. изменение конституционного строя.

В условиях «шоковой терапии» стал развиваться конфликт между Верховным Советом и Президентом. Он приобрел форму «войны законов», когда практически ни один законодательный акт, ни одно распоряжение обеих ветвей власти не выполнялось. Эти разногласия привели в конечном итоге к блокаде «Белого дома». В Москве происходили вооруженные столкновения: захват мэрии, телецентра. 4 октября 1993 года здание Верховного Совета было обстреляно из танковых орудий и захвачено войсками специального назначения. Короткий период двоевластия закончился победой пропрезидентских сил, а столкновение ветвей власти привело к ликвидации государственной системы Советов.

Таким образом, события 1991-1993 гг. имели решающее значение и для будущего самого СССР, и для положения Советов. Во-первых, выступление лидеров ГКЧП стало катализатором и уникальным поводом для республиканских элит для разрушения Советского союза и возведения антикоммунизма в ранг государственной политики теперь уже ив наши дни. Во-вторых, внутри РСФСР события августа 1991 года привели к резкому усилению института президентской власти, что в последующие два года имело для всей системы Советов самые серьезные последствия, в конечном счете, приведшие, сначала к противостоянию двух структур власти, а затем к ликвидации одной из них. Ситуация вокруг «августовского путча» привела к мощнейшей встряске всей системы власти, приведя к значительным кадровым перестановкам и даже смене элит во многих регионах. В 1993 году период двоевластия Верховного Совета и Президента закончился победой пропрезидентских сил, а столкновение ветвей власти привело к ликвидации государственной системы Советов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31482. Аналіз грошових потоків, оцінка руху грошових коштів 164 KB
  Аналіз грошових потоків Лекція 10 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із методами оцінки руху грошових коштів поглибити їхні знання з питань необхідності та мети використання грошових потоків на підприємстві аналізом грошових коштів у розрізі видів діяльності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття види та значення грошових потоків для підприємства. Аналіз грошових коштів від основної інвестиційної та фінансової діяльності...
31483. Аналіз грошових потоків, оцінка грошових надходжень 121.5 KB
  Аналіз грошових потоків Лекція 11 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із балансовим методом оцінки грошових надходжень методикою аналізу грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів поглибити їхні знання стосовно методів розрахунку обертання грошових потоків на підприємстві та їх ефективності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.
31484. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства 243.5 KB
  Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства Лекція 12 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань необхідності та методики аналізу показників ліквідності і платоспроможності підприємства розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Поняття ліквідності і платоспроможності підприємства. Основні показники ліквідності підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.
31485. Аналіз фінансової стійкості підприємства 104 KB
  Аналіз фінансової стійкості підприємства Лекція 13 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів та поглибити їхні знання з питань сутності фінансової стійкості підприємства порядку оцінки та визначення основних показників і типів фінансової стійкості розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Сутність фінансової стабільності та стійкості підприємства. Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо поняття фінансової...
31486. Аналіз кредитоспроможності підприємства 153 KB
  Аналіз кредитоспроможності підприємства Лекція 14 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із класифікаційними моделями аналізу кредитоспроможності методикою оцінки кредитоспроможності позичальниківюридичних осіб згідно з методикою НБУ та методикою комплексного аналізу кредитоспроможності поглибити їхні знання щодо сутності кредитоспроможності підприємства розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. ПЛАН Сутність кредитоспроможності підприємства....
31487. Аналіз ділової активності підприємства 46.26 KB
  Аналіз ділової активності підприємства Лекція 15 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів і поглибити їхні знання з питань основних напрямів оцінки ділової активності підприємства аналізу і порядку розрахунку показників ділової активності розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Основні напрямки оцінки ділової активності підприємства. Показники що характеризують ділову активність підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.
31488. Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства 93.99 KB
  Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства Лекція 19 2 год. Студент повинен знати виховна мета: теоретичний матеріал досліджуваної теми методи створення рейтингу кластерного аналізу матричного аналізу та методи бальних оцінок методи порівняльної рейтингової оцінки метод рейтингового фінансового аналізу інтегральна рейтингова оцінка підприємства а також методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства повинен навчитись практично застосовувати здобуті знання у подальшій практичній діяльності....
31489. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства 66.56 KB
  Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства Лекція 16 2 год Актуальність теми: прибуток є головною метою та мотивом підприємницької діяльності матеріальним джерелом економічного та соціального розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності. Дана тема дає можливість отримати уявлення про те які показники використовуються у процесі аналізу та оцінки прибутковості та рентабельності підприємства також осмислене вивчення даної теми дасть можливість оволодіти методикою розрахунку показників рентабельності та прибутковості та...
31490. Значення і теоретичні основи фінансового аналізу 166.5 KB
  Значення і теоретичні основи фінансового аналізу Лекція 1 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів з питаннями необхідності та сутності фінансового аналізу; видами фінансового аналізу; привчати творчо оперувати набутими знаннями розвивати логічне мислення студентів. ПЛАН Необхідність та сутність фінансового аналізу. Предмет завдання напрями і принципи фінансового аналізу.