45411

Понятие и признаки состава преступления

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Понятие и признаки состава преступления Состав преступления это совокупность объективных и субъективных признаков закрепленных в уголовном законе которые характеризуют общественно опасное деяние как конкретное преступление. Признаки преступления это указанные в законе конкретные свойства преступления которые позволяют отграничить один состав преступления от другого. Элементы состава преступления включают группу признаков и соответствуют различным сторонам преступления: объекту объективной стороне субъекту и субъективной стороне....

Русский

2013-11-17

25.5 KB

0 чел.

7. Понятие и признаки состава преступления

Состав преступления — это совокупность объективных и субъективных признаков, закрепленных в уголовном законе, которые характеризуют общественно опасное деяние как конкретное преступление.

Признаки преступления — это указанные в законе конкретные свойства преступления, которые позволяют отграничить один состав преступления от другого.

Элементы состава преступления включают группу признаков и соответствуют различным сторонам преступления: объекту, объективной стороне, субъекту и субъективной стороне.

Состав преступления включает в себя четыре элемента.

Объект преступления — это то, на что направлено преступление, чему оно причиняет или может причинить вред. Объект преступления — это общественные отношения, интересы, блага, охраняемые уголовным законом. Они перечислены в самом общем виде в ст. 2 УК РФ.

Объективная сторона преступления — это внешняя сторона совершенного преступления, которая характеризуется общественно опасным деянием, общественно опасным последствием и причинной связью между ними.

Субъект преступления — это физическое, вменяемое лицо, достигшее возраста уголовной ответственности (ст. 20 УК РФ).

Субъективная сторона преступления — это внутренняя сторона совершенного преступления, которая характеризует психическое отношение лица к совершенному им общественно опасному деянию и к его последствиям. Признаки субъективной стороны характеризуются виной, мотивом, целью и эмоциями.

Указанные элементы непосредственно связаны между собой и не могут существовать сами по себе, то есть вне состава преступления

Состав преступления в уголовном праве призван выполнять следующие функции: фундаментальную, разграничительную, процессуальную и гарантийную.

Фундаментальная функция означает, что состав преступления является единственным основанием уголовной ответственности.

Процессуальная функция включает в себя определение основных границ, в рамках которых производится расследование преступления. В процессе расследования устанавливаются все элементы и признаки конкретного состава преступления, и на основе собранных доказательств лицо привлекается к уголовной ответственности.

Разграничительная функция позволяет отличать один состав преступления от другого и преступления от иных видов правонарушений.

Гарантийная функция состава обеспечивает недопущение необоснованного привлечения к уголовной ответственности лица, в деянии которого нет состава преступления. Установление состава преступления является гарантией соблюдения законности.

Следует разграничивать такие понятия как «состав преступления» и «преступление». Эти понятия не тождественны и не дублируют друг друга.

Состав преступления — это законодательная модель преступления, включающая его типичные обобщающие признаки.

Преступление — это общественно опасное деяние в форме действия или бездействия, совершенное конкретным лицом в конкретном месте, в конкретное время, в конкретной обстановке, при определенных условиях, которые характеризуются разнообразными признаками, присущими только этому деянию.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність об’єктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії – пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.
25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій – феноменологічній – установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок €œАрхеологія гуманітарного знання€. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі €œАрхеологія знання€ доробив та €œпомякшив€ розриви між епістемами за рахунок поняття €œдискурсивна практика€.
25172. Роль соціальних інститутів в житті суспільства 25.5 KB
  Соціальні інститути бувають: Економічні – поділ праці право приватної власності заробітна плата; Політичні – держава армія суд партії Інститути шлюбу та сімї Виховні Соціальні інститути в системі культури.Дюркгейма вивів ряд базових соціальних характеристик якими повинні володіти соціальні інститути. Інститути сприймаються індивідами як зовнішня реальність. Інститути сприймаються індивідом як об'єктивна реальність.
25173. Поняття нації в сучасній соціальній філософії 25 KB
  Поняття нації в сучасній соціальній філософії. Але якщо говорити про сучасне розуміння нації то панує ряд таких тенденцій: Нації – це явища модерної епохи Європоцентризм погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття Нації – це штучно створений феномен вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей. Нації – це територіальні та політичні спільноти Вони завжди засновані на соціальній комунікації. Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:...
25174. Критика соціальних теорій Гегеля і Маркса за працею К.Поппера “Відкрите суспільство та його вороги” 22.5 KB
  Найголовніший пункт критики – ідея історичної закономірності розвитку людської спільноти. Поппер відкидає поняття закону історії і каже що історичні факти можна пояснити після того як вони відбулися але шукати в них закономірності немає сенсу. Закономірності вивчає соціологія історія ж аналізує окремі події. Він вважав хибною дихотомію природничонаукового та соціального знання через те що й там і там діє принцип фальсифікації заперечував існування обєктивних законів історії стверджував відсутність жорсткого детермінізму в природі і...
25175. К.Леві-Стросс – один з найвизначніших представників структуралізму 29.5 KB
  Подібні спроби вчинялися до нього Проппом при аналізі казки але саме ЛевіСтросс вкорінив інваріантні форми структуру не у емпіричній реальності а у самій людині в несвідомих структурах розуму. – нова дисципліна яка виникає як результат об’єднання ЛевіСтросом соціальної антропології і етнологічної дисципліни. Недоліки вчення ЛевіСтросса: поглинання свободи індивіда об’єктивними закономірностями переоцінка ролі позасвідомого недооцінка ролі історії.