45765

Остин. Как производить действия при помощи слов

Доклад

Логика и философия

Остин требует соотносить философские понятия с понятиями обыденного языка с тем как то или иное слово употребляется в обыденной речи. Книга Как произошло слово самая знаменитая работа по философии обыденного языка . Теория речевых актов представлена в нем как только лингвистическая теория ни о какой философии обыденного языка там и речи нет. Введение перформатива позволяет Остину определить область действия правил логической семантики “утверждений†и очертить таким образом сферу употребления терминов обыденного языка определяемое их...

Русский

2013-11-18

40 KB

23 чел.

Остин. Как производить действия при   помощи слов.

Остин требует соотносить философские понятия с понятиями обыденного языка, с тем, как то или иное слово употребляется в обыденной речи. Обыденный язык, опыт человечества, хранящийся в нем, становится критерием в философии. Книга «Как произошло слово»- самая знаменитая работа по "философии обыденного языка". В ней представлена теория речевых актов. Для нас особенно важно, что эта книга сильно повлияла на развитие русской лингвистики; появилась лингвистика устной речи - чисто русское явление. Кстати, первый перевод книги. «Словокак действие " был сделан именно лингвистами для лингвистов и затушевывал философскую значимость идей Остина . Теория речевых актов представлена в нем как только лингвистическая теория, ни о какой "философии обыденного языка" там и речи нет. Как производить действия при помощи слов  является курсом лекций Остина  Остину принадлежит формулировка теории речевых актов, в которой он вводит понятие перформатива (перформативного высказывания) — то есть высказывания, производящего действие (в определенных условиях, например, при бракосочетании или клятве), и отделяет его от дескриптивного высказывания — констатива. Введение перформатива позволяет Остину определить область действия правил логической семантики “утверждений” и очертить таким образом сферу употребления терминов обыденного языка, определяемое их успешностью в практической ситуации (так называемая теория Неудач). Кратко суть теории Неудач состоит в обязательном соблюдении условий, связанных с процедурой выполнения перформативного акта. Зависимость же неуспешности речевого акта от условий его выполнения определяется иерархией неудач, подробно разработанной Остином. По Остину именно перформативы представляют собой операциональную базу языка: “Действительный язык содержит немного, если вообще содержит, эксплицитных конвенций, и в нем вообще нет резких границ между сферами действия правил, между синтаксическим и семантическим”, под “эксплицитными конвенциями” имеется в виду именно правила употребления. Таким образом, здесь предполагаются не правила исправления обыденного языка, а, скорее, его описание. Далее  Остин структуру речевых актов, где акт-перформатив распадается на локуцию, иллокуцию, и перлокуцию. Локутивная часть акта есть семантическая основа акта (отсылка во фразе “Он сказал мне ‘выстрели в нее’ ” к “выстрели” — ‘выстрелить’ и “нее” к ‘она’). Иллокутивная часть акта является, по-видимому, элементом прагматической части акта (он приказал, заставил выстрелить в нее). Перлокутивная часть как второй элемент прагматической части акта (он заставил меня выстрелить в нее — как совершенное действие ). В свете подобной интерпретации именно теория Неудач задает границы успешного употребления термина. Одновременно с этим, теория Остина  представляет собой свод критериев, определяющих базовую область функционирования перформативов. Остин, по-видимому, на практике часто сталкивался с проблемами, связанными с критериями отбора успешных высказываний в каждой конкретной ситуации (допустим, условия успешности императива, побуждающего к стрельбе в “нее”, хотя, возможно имеется в виду фотографирование — “shoot”). Интересно, что Деррида, говоря о Остине, указывает на несостоятельность его подхода ввиду того, что Остин , постулируя иерархию актов, работает далее с исключениями. Собственно говоря, интересными представляются именно случаи неуспешности, так называемые “исключения”. В случае же успешности акт встраивается в классификацию перформативов и далее не представляет интереса для Остина . (Например, когда вы разбиваете бутылку с шампанским о нос британского военного корабля и произносите нечто вроде: “Нарекаю этот корабль именем ‘Товарищ Сталин’ ” — в условиях начала холодной войны это явно неуспешное действие , если же этот корабль советский — успешное (в какое-то время) и интереса не представляет.)Потенциально неуспешными (до произнесения) для  Остина , судя по его классификации,  являются и утверждения, связанные с теорией “чувственных данных”.  — “Смысл и сенсибилии” (пер. Л. Б. Макеевой), вторая крупная работа Остина, посвященная критике теории “чувственных данных”. Теория “чувственных данных”, утверждающая существование промежуточного звена между объектами и сознанием (причем именно “чувственные данные” (это звено) мы непосредственно и воспринимаем), строит свою аргументацию на случаях ошибочного восприятия, когда предмет остается тем же, но происходит ошибочная интерпретация “чувственных данных”. Анализируя ситуации использования высказываний, истинных в каких-либо определенных ситуациях, но ведущих к принятию посылок теории “чувственных данных”, Остин приходит к необходимости более корректного ограничения именно положений ситуативного характера, что, однако, говорит не в пользу теории “чувственных данных”. Альтернативой является установка “обыденного сознания” на непосредственное восприятие (речь идет не о взглядах, развиваемых “философией здравого смысла“, скорее, о том, что так называемое ”обыденное сознание“ использует ”обыденный язык“ для описания собственных восприятий, причем, в какой-то мере абсолютизируется именно этот “обыденный язык”, как универсальный язык описания в противовес тенденции логических позитивистов к ущемлению “обыденного языка” в пользу тем или иным образом формализованного языка) Например, когда вы видите радугу (излюбленные аналитиками примеры с предметами мануфактурного производства средней величины — ручками, часами, стульями — отбрасываются Остином в силу того, что восприятия иногда относятся и к


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84583. Теплоутворення в організмі, його регуляція 42.13 KB
  В дорослих цей механізм посилення теплоутворення мобілізується рідко лише за умови тривалої дії холодових факторів коли виникає загроза зниження температури ядра тіла. Цей механізм теплоутворення часто використовується регуляторними механізмами за необхідності збільшити теплоутворення. Виділяють наступні види скоротливого термогенеза: терморегуляторний тонус – збільшення тонусу м’язів яке починається з м’язів шиї та плечового поясу; виникає безумовнорефлекторно може збільшити теплоутворення на 50100; м’язове тремтіння виникає...
84584. Тепловіддача в організмі та її регуляція 43.34 KB
  Виділення тепла з організму відбувається наступними шляхами: 1. Тепловипромінювання – виділення тепла за допомогою довгохвильового інфрачервоного випромінювання. Тому механізми регуляції змінюють віддачу тепла шляхом радіації змінюючи температуру тіла. Віддача тепла шляхом випаровування змінюється регуляторними механізмами за рахунок зміни потовиділення.
84585. Регуляція ізотермії при різній температурі навколишнього середовища 50.47 KB
  При кімнатній температурі організм оголеної людини 30 тепла віддає шляхом радіації 1215 шляхом конвекції 20 шляхом випаровування та 35 – шляхом проведення поки що не встановлено чому але при наявності двох оголених людей в кімнаті теплепродукція збільшується на 500 – досліджувати цей цікавий факт Вам майбутнім фізіологам світочам української науки. Варто зауважити що для віддачі тепла шляхом радіації конвекції та проведення має буте градієнт температури шкіри та оточуючого середовища. Тому під час високої зовнішньої...
84586. Механізми сечоутворення. Клубочкова фільтрація і фактори, від яких вона залежить 44.81 KB
  В результаті цього процесу плазма крові фільтрується в просвіт капсули ШумлянськогоБоумена і утворюється первинна сеча – ультрафільтрат плазми крові який за складом відрізняється від неї тільки відсутністю білків. – гідростатичний тиск крові в капілярах ниркового тільця близько 70 мм. – онкотичний тиск плазми крові близько 30 мм. Плазма крові фільтрується в просвіт капсули через нирковий фільтр який складається з трьох шарів: шар ендотеліоцитів капілярів 1; базальна мембрана 2; шар подоцитів епітелій капсули 3; Ендотелій...
84587. Канальцева реабсорбція і секреція, їх фізіологічні механізми 46.32 KB
  Реабсорбція окремих речовин в проксимальному сегменті нефрона: Реабсорбція іонів натрію N в основному проходить активно. В базолатеральних мембранах клітин епітелію канальців локалізується нптрійкалієва помпа яка з затратами АТФ транспортує іони натрію із клітини в інтерстиційну рідину. За рахунок роботи помпи в клітині підтримується низька концентрація іонів натрію. Через канали апікальної мембрани клітин іони натрію входять в неї пасивно за механізмом дифузії.
84588. Реабсорбція речовин в наступних відділах нефрона 50.77 KB
  Кількість речовин в первинній сечі можна розрахувати за формулою: Кількість речовини = Кпл ШКФ де: Кпл – концентрація речовини в плазмі крові; ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації ШКаФ; Кпл ШКФ = Кс Д звідси: ; Синтетичний полісахарид інулін вільно фільтрується але не реабсорбується і не секретується. Тому визначивши коефіцієнт очищення за інуліном оцінюють ШКФ. ШКФ можна оцінити визначивши кліренс за ендогенним креатиніном який реабсорбується і секретується але об’єми цих процесів однакові. Показники ШКФ розраховують на стандартну...
84589. Поворотно-протипоточна система нирок її фізіологічні механізми і роль 52 KB
  Поворотнопротипоточна система нирки ППСН забезепчує при необхідності: розведення сечі тобто виводить у великому об’ємі води малу кількість солей та метаболітів. Так нирки працюють при надлишку води в організмі наприклад при надлишковому її прийомі. концентровання сечі тобто виводять у малому об’ємі води велику кількість солей та метаболітів. Регуляція реабсорбції йонів натрію і води в канальцях нирки.
84590. Роль нирок в забезпеченні кислотно-основного стану крові 38.28 KB
  Роль нирок у підтримці кислотноосновного стану крові пов’язана із здатністю епітеліоцитів ниркових канальців секретувати протони які надалі виводяться з організму. Протони секретуються в просвіт канальців а бікарбонатні йони реабсорбуються у кров. Протони котрі секретуються нирковим епітелієм взаємодіють з різними компонентами сечі.
84591. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних досліджень 44.59 KB
  Нормальна фізіологія – наука про об’єктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозв’язку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Функція – це діяльність і властивість клітин органів систем організму які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів. Неспецифічні – притаманні багатьом чи всім тканинам та клітинам організму. Об’єктом фізіологічного дослідження є функція організму його систем органів і клітин.