4588

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві. Завдання 1. Ознайомитись з видами припусків ...

Украинкский

2012-11-22

47 KB

16 чел.

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві.

Завдання

1. Ознайомитись з видами припусків на розміри оптичних деталей.

2. Вивчити методику (послідовність) розрахунків припусків на розміри плос-

    кої та сферичної поверхонь оптичних деталей.

3. Виконати розрахунки припусків на розміри деталей.

4. Оформити звіт по виконаній роботі.

Обладнання для виконання лабораторної роботи

1. Оптичні деталі: лінза, призма.

2. Креслення оптичних деталей. (Рис.1.1)

3. Штангенциркуль.

Теоретичні положення

    Вибір оптимальних припусків має велике техніко-економічне значення при проектуванні технологічних процесів, тому що завеликі припуски призводять до перевитрат матеріалів, інструменту, збільшенню трудоємкості та собівартості виробництва деталей. Замалі припуски збільшують матеріальний брак, вимагають надмірної точності установки заготовок на пристосуваннях і т.п. В оптичному виробництві застосовують дослідно-статистичний метод встановлення припусків, основу якого складають систематизовані і узагальнені дані підприємств. Дослідно-статистичні значення припусків перевищують розрахунково-аналітичні, бо в них закладають умови виготовлення заготовок і їх механічної обробки, при яких можливий мінімальний матеріальний та технологічний брак.

    Припуск zt, на товщину по осі заготовок лінз та пластин встановлюють від верхньої границі допуска на розмір готової деталі. Величину zt, яка лежить в межах від 1.8 до 8.0 мм, призначають в залежності від діаметра D0 круглих або найбільшої сторони некруглих пластин:

zt = 0.014D0 + 1.22 мм.

    Припуск zd на діаметр встановлюють від номінального розміру готової деталі - від 1.5 до 12 мм. Призначають zd так як і припуск на товщину по осі, в залежності від діаметра деталі. При товщині краю більше 0.3 мм:

zd = 0.022D0 +1.05 мм.

При товщині краю менше 0.3 мм крайова зона заготовки деформується в процесі обробки і ускладнює формоутворення. Зменшуючи припуск на діаметр, збільшують товщину краю заготовки, а також і її жорсткість.

    Припуски на радіуси кривизни R3 сферичних .поверхонь пресованих заготовок встановлюють в залежності від призначенного раніш припуска zt, на товщину по осі та коефіцієнта k, передбачаючого потовщення або потоншення заготовки по краю. Радіус збільшують (+) при обробці з краю і зменшують (-) при обробці з центра:

    для випуклих поверхонь

                                                                                      zt

+ R3 = + R0 + —  ± k;

                                                                                      2

    для ввігнутих поверхонь

                                                                                     zt

- R3 = - R0 + —  ± k,

                                                                                     2

де R0 - радіус кривизни поверхні готової деталі. Коефіцієнт k знаходять з виразу

k = (R0 / D0)2,

або з побудованої по ньому номограмі; D0 – діаметр деталі.

    Припуски на довжину zL та ширину zШ некруглих пластин встановлюють від номіналь-

ного розміру готової деталі. Їх значення (від 0.5 до 4.0 мм) призначають по розміру найбільшої сторони деталі.

    Припуски на розміри заготовок призм встановлюють від верхньої межі допуску на розмір готової деталі і призначають по найбільшій її стороні. На чистих поверхнях пресованих заготовок призм припуск складає від 1.2 до 2.0 мм, на забрудненних від 1.5 до 2,7 мм.

    Загальний припуск zt складається з його проміжних значень, встановлених на кожну операцію і перехід, передбаченим технологічним процесом. Триступеневий процес механічної обробки поверхонь включає операції: грубе шліфування, тонке шліфування, полірування, тому:

zt = ztГ.Ш + ztТ.Ш + ztП.

На операцію грубого шліфування відводять частину припуска zt після видалення котрої товщина заготовки

t = t0 + Δt + FГ.Ш,

де FГ.Ш - глибина шару, порушеного грубим шліфуванням; t0 - номінальна товщина деталі по осі; Δt - плюсовий допуск на товщину деталі по осі.

Таблиця

Значення FMn та АMn в залежності від зернистості Мn абразиву

і положення шліфувальника

Товщина АMn шару абразива в за-

лежності від положення інструменту,

мкм

Зернистість

абразива,  Мn

Глибина FMn по-

рушенного шару, мкм

Знизу

Зверху

М28

22

29

31

М20

15

20

27

М14

10

13

19

М10

7

8

14

М7

5

5

11

 

    Припуск на тонке шліфування та полірування загалом дорівнює глибині шару F Г.Ш, порушеного грубим шліфуванням:

zТ.Ш + zП. = FГ.Ш

    Тонке шліфування вільним та звязаним абразивом виконують в більшості технологічних процесів в два переходи. На кожний відводять частину припуска ztТ.Ш, рівну різниці в глибині шарів порушеного абразивом Мn-1 попереднього, і абразивом Мn данного переходу, тобто

zТ.Ш = ztMn-1Т.Ш + ztMnТ.Ш

де

    Припуск ztП. на полірування відповідає глибині шару FMnТ.Ш   порушеного абразивом останього переходу операції тонкого шліфування, тобто ztП. = FMnТ.Ш. Практично, враховуючи похибку встановлення заготовок на пристосуваннях, приймаючи до уваги можливість виникнення на оброблених поверхнях дефектів у вигляді подряпин, виколів, крапок, передбачаючи також вірогідність ряду інших виробничих похибок і складність контролю фактичної товщини знятого шару, припуск на операції тонкого шліфування та полірування кожної поверхні збільшують (до 0.15 мм).

    Номінальні розміри заготовок - товщину, діаметр, довжину, ширину - знаходять з урахуванням відповідного номінального розміру готової деталі, поля допуску на даний розмір, припуску на механічну обробку і допуску по ГОСТ 13240-67 на розмір заготовок, які виготовляють методом пресування.

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Обладнання для виконання роботи.

3. Основні теоретичні положення.

4. Послідовність (алгоритм) розрахунку припусків.

5. Висновки по роботі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72711. Микрометрический нутромер 198.5 KB
  Устройство и принцип действия прибора Микрометрический нутромер по устройству напоминает микрометр. Цена деления прибора - 001 мм. Настройка прибора на конкретное измерение выполняется путём подбора подходящих удлинителей отсчёт производится п шкалам барабана и стебля.
72713. Индикаторный нутромер 100 KB
  Нутромеры индикаторного вида выпускают со стандартизованными пределами измерений 610 мм 1018 мм и др. К прибору прилагаются сменные стержни и шайбы устанавливающиеся в отверстие тройника головки нутромера. Устройство и принцип действия прибора.
72714. Оптимизация каналов реализации продукции 37.5 KB
  Постановка задачи Определить оптимальную структуру каналов реализации получения максимальной выручки от реализации продукции. Известна цена реализации продукции по каждому каналу реализации табл. цена реализации продукции тыс.
72715. Знакомство со средой программирования C++ Builder 6 394 KB
  Цель работы: Знакомство с оболочкой среды визуального программирования C++Builder. Получение навыков создания простейших приложений. Методические указания. В ходе выполнения лабораторной работы необходимо, используя предложенную последовательность действий, ознакомиться с интерфейсом...
72716. Изучение основных компонентов среды С++ Builder 6: Button, Edit, Label. Решение алгебраических задач 443.5 KB
  Из главной формы необходимо вызвать вторую форму нажатием кнопки мыши на поле главной формы. На поле второй формы должны быть расположены поле для ввода числа поле результата суммирования вводимых чисел поля ввода и вывода чисел должны иметь поясняющий текст.
72717. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КИНЕМАТИЧЕСКОЙ ВЯЗКОСТИ 336 KB
  Чаще всего для определения кинематической вязкости используют стеклянные вискозиметры в которых испытуемая жидкость протекает через капиллярные трубки определенного диаметра. В основе этого метода лежит известная формула Пуазейля для динамической вязкости...
72718. ПОЛІПЛОЇДІЯ 44 KB
  За характером змін генотипу розрізняють: геномні мутації повязані із зміною кількості хромосом; хромосомні мутації структурні зміни хромосом втрата переміщення подвоєння окремих ділянок перекомбінація фрагментів пошкоджених хромосом.