4588

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві. Завдання 1. Ознайомитись з видами припусків ...

Украинкский

2012-11-22

47 KB

16 чел.

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві.

Завдання

1. Ознайомитись з видами припусків на розміри оптичних деталей.

2. Вивчити методику (послідовність) розрахунків припусків на розміри плос-

    кої та сферичної поверхонь оптичних деталей.

3. Виконати розрахунки припусків на розміри деталей.

4. Оформити звіт по виконаній роботі.

Обладнання для виконання лабораторної роботи

1. Оптичні деталі: лінза, призма.

2. Креслення оптичних деталей. (Рис.1.1)

3. Штангенциркуль.

Теоретичні положення

    Вибір оптимальних припусків має велике техніко-економічне значення при проектуванні технологічних процесів, тому що завеликі припуски призводять до перевитрат матеріалів, інструменту, збільшенню трудоємкості та собівартості виробництва деталей. Замалі припуски збільшують матеріальний брак, вимагають надмірної точності установки заготовок на пристосуваннях і т.п. В оптичному виробництві застосовують дослідно-статистичний метод встановлення припусків, основу якого складають систематизовані і узагальнені дані підприємств. Дослідно-статистичні значення припусків перевищують розрахунково-аналітичні, бо в них закладають умови виготовлення заготовок і їх механічної обробки, при яких можливий мінімальний матеріальний та технологічний брак.

    Припуск zt, на товщину по осі заготовок лінз та пластин встановлюють від верхньої границі допуска на розмір готової деталі. Величину zt, яка лежить в межах від 1.8 до 8.0 мм, призначають в залежності від діаметра D0 круглих або найбільшої сторони некруглих пластин:

zt = 0.014D0 + 1.22 мм.

    Припуск zd на діаметр встановлюють від номінального розміру готової деталі - від 1.5 до 12 мм. Призначають zd так як і припуск на товщину по осі, в залежності від діаметра деталі. При товщині краю більше 0.3 мм:

zd = 0.022D0 +1.05 мм.

При товщині краю менше 0.3 мм крайова зона заготовки деформується в процесі обробки і ускладнює формоутворення. Зменшуючи припуск на діаметр, збільшують товщину краю заготовки, а також і її жорсткість.

    Припуски на радіуси кривизни R3 сферичних .поверхонь пресованих заготовок встановлюють в залежності від призначенного раніш припуска zt, на товщину по осі та коефіцієнта k, передбачаючого потовщення або потоншення заготовки по краю. Радіус збільшують (+) при обробці з краю і зменшують (-) при обробці з центра:

    для випуклих поверхонь

                                                                                      zt

+ R3 = + R0 + —  ± k;

                                                                                      2

    для ввігнутих поверхонь

                                                                                     zt

- R3 = - R0 + —  ± k,

                                                                                     2

де R0 - радіус кривизни поверхні готової деталі. Коефіцієнт k знаходять з виразу

k = (R0 / D0)2,

або з побудованої по ньому номограмі; D0 – діаметр деталі.

    Припуски на довжину zL та ширину zШ некруглих пластин встановлюють від номіналь-

ного розміру готової деталі. Їх значення (від 0.5 до 4.0 мм) призначають по розміру найбільшої сторони деталі.

    Припуски на розміри заготовок призм встановлюють від верхньої межі допуску на розмір готової деталі і призначають по найбільшій її стороні. На чистих поверхнях пресованих заготовок призм припуск складає від 1.2 до 2.0 мм, на забрудненних від 1.5 до 2,7 мм.

    Загальний припуск zt складається з його проміжних значень, встановлених на кожну операцію і перехід, передбаченим технологічним процесом. Триступеневий процес механічної обробки поверхонь включає операції: грубе шліфування, тонке шліфування, полірування, тому:

zt = ztГ.Ш + ztТ.Ш + ztП.

На операцію грубого шліфування відводять частину припуска zt після видалення котрої товщина заготовки

t = t0 + Δt + FГ.Ш,

де FГ.Ш - глибина шару, порушеного грубим шліфуванням; t0 - номінальна товщина деталі по осі; Δt - плюсовий допуск на товщину деталі по осі.

Таблиця

Значення FMn та АMn в залежності від зернистості Мn абразиву

і положення шліфувальника

Товщина АMn шару абразива в за-

лежності від положення інструменту,

мкм

Зернистість

абразива,  Мn

Глибина FMn по-

рушенного шару, мкм

Знизу

Зверху

М28

22

29

31

М20

15

20

27

М14

10

13

19

М10

7

8

14

М7

5

5

11

 

    Припуск на тонке шліфування та полірування загалом дорівнює глибині шару F Г.Ш, порушеного грубим шліфуванням:

zТ.Ш + zП. = FГ.Ш

    Тонке шліфування вільним та звязаним абразивом виконують в більшості технологічних процесів в два переходи. На кожний відводять частину припуска ztТ.Ш, рівну різниці в глибині шарів порушеного абразивом Мn-1 попереднього, і абразивом Мn данного переходу, тобто

zТ.Ш = ztMn-1Т.Ш + ztMnТ.Ш

де

    Припуск ztП. на полірування відповідає глибині шару FMnТ.Ш   порушеного абразивом останього переходу операції тонкого шліфування, тобто ztП. = FMnТ.Ш. Практично, враховуючи похибку встановлення заготовок на пристосуваннях, приймаючи до уваги можливість виникнення на оброблених поверхнях дефектів у вигляді подряпин, виколів, крапок, передбачаючи також вірогідність ряду інших виробничих похибок і складність контролю фактичної товщини знятого шару, припуск на операції тонкого шліфування та полірування кожної поверхні збільшують (до 0.15 мм).

    Номінальні розміри заготовок - товщину, діаметр, довжину, ширину - знаходять з урахуванням відповідного номінального розміру готової деталі, поля допуску на даний розмір, припуску на механічну обробку і допуску по ГОСТ 13240-67 на розмір заготовок, які виготовляють методом пресування.

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Обладнання для виконання роботи.

3. Основні теоретичні положення.

4. Послідовність (алгоритм) розрахунку припусків.

5. Висновки по роботі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26448. Роговые производные. Копыта, копытца 20.5 KB
  Имеет все 3 слоя кожи формирует глазурь. Венчик corona состоит из 3 слоёв эпидермис формирует трубчатый рог. Эпидермис формирует листочковый рог. Подошва solla состоит из 2 слоёв эпидермис формирует мягкий трубчатый рог.
26449. Ротовая полость (cavum oris) 21.5 KB
  Внутри ротовой полости находится подъязычная кость к которой прикрепляются мышцы языка глотки и гортани. facialis: барабанная струна – chorda tympani – сосочки языка тройничный n. glossopharyngeus – сосочки языка подъязычный n. hypoglossus – мышцы языка.
26450. Семенник, семенниковый мешок 22.5 KB
  В головчатый конец вступают сосуды и нервы семенника участвующие в образовании семенного канатика. В центре органа средостение семенника. Придаток семенника epididymis является частью выводного протока.
26451. Семяпровод, семенной канатик, мочеполовой канал 22.5 KB
  В составе семенного канатика семяпровод направляется через паховый канал в брюшную полость далее идет в формируемой брюшиной брыжейке семяпровода в тазовую полость. Здесь семяпровод образует расширенную железистую часть ампулу. Позади шейки мочевого пузыря семяпровод соединяется с выводным протоком пузырьковидной железы в короткий семяизвергательный канал который открывается на семенном холмике в начале мочеполового канала.
26452. Сердце: топография, особенности птиц 20 KB
  У птиц отсутствует мышечная часть диафрагмы поэтому сердечная сумка связана связками с позвоночником и с печенью.
26453. Сердце (cardia, cor) 21.5 KB
  Сообщение с кругами кровообращения: в правое предсердие впадают краниальная и каудальная полые вены и сердечные вены; в левое предсердие впадают легочные вены; из правого желудочка выходит ствол легочных артерий; из левого желудочка – аорта с венечными артериями. Нервномышечная система: синоатриальный узел – между синусом краниальной полой вены и правым предсердием атриовентрикулярный узел – в основании межпредсердной перегородки пучок Гиса – идёт в межжелудочковой перегородке имеет 2 ножки. Кровоснабжение: правая и левая венечные артерии...
26454. Симпатическая НС 20 KB
  Ганглий – скопление тел нейронов на периферии. Голова иннервируется через краниальный шейный ганглий органы грудной полости – звездчатый ганглий органы брюшной полости – по большому и малому внутренностным нервам через полулунный ганглий тазовая полость – каудальный брыжеечный ганглий.
26455. Скелет, его значение и функции. Кость как орган. Фило-онтогенез скелета 22 KB
  Кость как орган. Филоонтогенез скелета В скелете свыше 200 костей каждая из которых – это орган занимающий в скелете определённую топографию имеющий определённую форму в связи с выполняемой функцией. В организме скелет полифункционален:: механические функции: опорная защитная двигательная формообразующая антигравитационная; биологические: участник минерального обмена и арена его свершения участник общего обмена веществ гомеостатическая функция крометворная иммунологическая энергетическая. Как орган кость состоит из нескольких...
26456. Слюнные железы (glandulae salivales) 21.5 KB
  Выводной проток – стенонов проток – огибает нижний край н челюсти и открывается в защёчное преддверие на уровне 35 коренного зуба. У собак проток проходит поперёк массетера открывается напротив 2 моляра вместе с дополнительной глазничной скуловой слюнной железой. Выводной проток открывается в дно ротовой полости в области голодной бородавки складки слизистой расположенной под верхушкой языка а у собак – на уздечке языка. Имеет 2 части: многопротоковая – многими протоками открывается в дно ротовой полости; однопротоковая – открывается...