4588

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві. Завдання 1. Ознайомитись з видами припусків ...

Украинкский

2012-11-22

47 KB

16 чел.

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві.

Завдання

1. Ознайомитись з видами припусків на розміри оптичних деталей.

2. Вивчити методику (послідовність) розрахунків припусків на розміри плос-

    кої та сферичної поверхонь оптичних деталей.

3. Виконати розрахунки припусків на розміри деталей.

4. Оформити звіт по виконаній роботі.

Обладнання для виконання лабораторної роботи

1. Оптичні деталі: лінза, призма.

2. Креслення оптичних деталей. (Рис.1.1)

3. Штангенциркуль.

Теоретичні положення

    Вибір оптимальних припусків має велике техніко-економічне значення при проектуванні технологічних процесів, тому що завеликі припуски призводять до перевитрат матеріалів, інструменту, збільшенню трудоємкості та собівартості виробництва деталей. Замалі припуски збільшують матеріальний брак, вимагають надмірної точності установки заготовок на пристосуваннях і т.п. В оптичному виробництві застосовують дослідно-статистичний метод встановлення припусків, основу якого складають систематизовані і узагальнені дані підприємств. Дослідно-статистичні значення припусків перевищують розрахунково-аналітичні, бо в них закладають умови виготовлення заготовок і їх механічної обробки, при яких можливий мінімальний матеріальний та технологічний брак.

    Припуск zt, на товщину по осі заготовок лінз та пластин встановлюють від верхньої границі допуска на розмір готової деталі. Величину zt, яка лежить в межах від 1.8 до 8.0 мм, призначають в залежності від діаметра D0 круглих або найбільшої сторони некруглих пластин:

zt = 0.014D0 + 1.22 мм.

    Припуск zd на діаметр встановлюють від номінального розміру готової деталі - від 1.5 до 12 мм. Призначають zd так як і припуск на товщину по осі, в залежності від діаметра деталі. При товщині краю більше 0.3 мм:

zd = 0.022D0 +1.05 мм.

При товщині краю менше 0.3 мм крайова зона заготовки деформується в процесі обробки і ускладнює формоутворення. Зменшуючи припуск на діаметр, збільшують товщину краю заготовки, а також і її жорсткість.

    Припуски на радіуси кривизни R3 сферичних .поверхонь пресованих заготовок встановлюють в залежності від призначенного раніш припуска zt, на товщину по осі та коефіцієнта k, передбачаючого потовщення або потоншення заготовки по краю. Радіус збільшують (+) при обробці з краю і зменшують (-) при обробці з центра:

    для випуклих поверхонь

                                                                                      zt

+ R3 = + R0 + —  ± k;

                                                                                      2

    для ввігнутих поверхонь

                                                                                     zt

- R3 = - R0 + —  ± k,

                                                                                     2

де R0 - радіус кривизни поверхні готової деталі. Коефіцієнт k знаходять з виразу

k = (R0 / D0)2,

або з побудованої по ньому номограмі; D0 – діаметр деталі.

    Припуски на довжину zL та ширину zШ некруглих пластин встановлюють від номіналь-

ного розміру готової деталі. Їх значення (від 0.5 до 4.0 мм) призначають по розміру найбільшої сторони деталі.

    Припуски на розміри заготовок призм встановлюють від верхньої межі допуску на розмір готової деталі і призначають по найбільшій її стороні. На чистих поверхнях пресованих заготовок призм припуск складає від 1.2 до 2.0 мм, на забрудненних від 1.5 до 2,7 мм.

    Загальний припуск zt складається з його проміжних значень, встановлених на кожну операцію і перехід, передбаченим технологічним процесом. Триступеневий процес механічної обробки поверхонь включає операції: грубе шліфування, тонке шліфування, полірування, тому:

zt = ztГ.Ш + ztТ.Ш + ztП.

На операцію грубого шліфування відводять частину припуска zt після видалення котрої товщина заготовки

t = t0 + Δt + FГ.Ш,

де FГ.Ш - глибина шару, порушеного грубим шліфуванням; t0 - номінальна товщина деталі по осі; Δt - плюсовий допуск на товщину деталі по осі.

Таблиця

Значення FMn та АMn в залежності від зернистості Мn абразиву

і положення шліфувальника

Товщина АMn шару абразива в за-

лежності від положення інструменту,

мкм

Зернистість

абразива,  Мn

Глибина FMn по-

рушенного шару, мкм

Знизу

Зверху

М28

22

29

31

М20

15

20

27

М14

10

13

19

М10

7

8

14

М7

5

5

11

 

    Припуск на тонке шліфування та полірування загалом дорівнює глибині шару F Г.Ш, порушеного грубим шліфуванням:

zТ.Ш + zП. = FГ.Ш

    Тонке шліфування вільним та звязаним абразивом виконують в більшості технологічних процесів в два переходи. На кожний відводять частину припуска ztТ.Ш, рівну різниці в глибині шарів порушеного абразивом Мn-1 попереднього, і абразивом Мn данного переходу, тобто

zТ.Ш = ztMn-1Т.Ш + ztMnТ.Ш

де

    Припуск ztП. на полірування відповідає глибині шару FMnТ.Ш   порушеного абразивом останього переходу операції тонкого шліфування, тобто ztП. = FMnТ.Ш. Практично, враховуючи похибку встановлення заготовок на пристосуваннях, приймаючи до уваги можливість виникнення на оброблених поверхнях дефектів у вигляді подряпин, виколів, крапок, передбачаючи також вірогідність ряду інших виробничих похибок і складність контролю фактичної товщини знятого шару, припуск на операції тонкого шліфування та полірування кожної поверхні збільшують (до 0.15 мм).

    Номінальні розміри заготовок - товщину, діаметр, довжину, ширину - знаходять з урахуванням відповідного номінального розміру готової деталі, поля допуску на даний розмір, припуску на механічну обробку і допуску по ГОСТ 13240-67 на розмір заготовок, які виготовляють методом пресування.

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Обладнання для виконання роботи.

3. Основні теоретичні положення.

4. Послідовність (алгоритм) розрахунку припусків.

5. Висновки по роботі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76240. ЧТО ТАКОЕ КОМПЬЮТЕР? 85.5 KB
  Эффективность использования ПК в большой степени определяется количеством и типами внешних устройств, которые могут применяться в его составе. Внешние устройства обеспечивают взаимодействие пользователя с ПК.
76241. Помехи и искажения в каналах связи 109.67 KB
  Внешними являются помехи возникающие вне канала к ним относятся: атмосферные возникают в атмосфере земли и могут быть вызваны грозовыми разрядами осадками пылевыми бурями северным сиянием;...
76243. Организация и методика подготовки к туристическому подходу 30.62 KB
  Лучше разделите ее на столько маленьких мешочков сколько у Вас будет приемов пищи. Режим передвижения на местности Для того чтобы увеличить точность движения по азимуту руководства по топографии рекомендуют следующие приемы.
76244. Помехоустойчивость когерентного детектирования 51.34 KB
  Формирователь опорного колебания для когерентного детектирования сигналов с относительной фазовой манипуляцией на 180 содержит удвоитель частоты фильтр второй гармоники фазовращатель усилитель мощности параметрон электронный ключ фильтр нижних частот фазовый детектор.
76245. Синтез алгоритмов и схем оптимальных приемников 338.5 KB
  В настоящее время в связи с ростом числа совместно работающих радиотехнических систем различного назначения много внимания уделяется вопросам синтеза оптимальных приемников обнаружения полезных сигналов на фоне активных и пассивных мешающих сигналов и помех.
76246. Биоэнергетика 26.97 KB
  Биомасса - образуется при фотосинтезе из диоксида углерода и воды с выделением кислорода. Это материалы растительного происхождения, которые могут быть использованы в качестве топлива для целей преобразования их энергетической компоненты. К биомассе относятся материалы...
76247. Демодуляция и декодирование. Дискретизация сигналов. Теорема Котельникова 92 KB
  Под дискретизацией сигналов понимают преобразование функций непрерывных переменных в функции дискретных переменных, по которым исходные непрерывные функции могут быть восстановлены с заданной точностью. Роль дискретных отсчетов выполняют, как правило, квантованные значения функций в дискретной шкале координат.