4588

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві. Завдання 1. Ознайомитись з видами припусків ...

Украинкский

2012-11-22

47 KB

16 чел.

Розрахунок припусків на механічну обробку оптичних деталей

Мета роботи: Ознайомити студентів з методикою розрахунків припусків на розміри оптичних поверхонь деталей при їх обробці в оптичному виробництві.

Завдання

1. Ознайомитись з видами припусків на розміри оптичних деталей.

2. Вивчити методику (послідовність) розрахунків припусків на розміри плос-

    кої та сферичної поверхонь оптичних деталей.

3. Виконати розрахунки припусків на розміри деталей.

4. Оформити звіт по виконаній роботі.

Обладнання для виконання лабораторної роботи

1. Оптичні деталі: лінза, призма.

2. Креслення оптичних деталей. (Рис.1.1)

3. Штангенциркуль.

Теоретичні положення

    Вибір оптимальних припусків має велике техніко-економічне значення при проектуванні технологічних процесів, тому що завеликі припуски призводять до перевитрат матеріалів, інструменту, збільшенню трудоємкості та собівартості виробництва деталей. Замалі припуски збільшують матеріальний брак, вимагають надмірної точності установки заготовок на пристосуваннях і т.п. В оптичному виробництві застосовують дослідно-статистичний метод встановлення припусків, основу якого складають систематизовані і узагальнені дані підприємств. Дослідно-статистичні значення припусків перевищують розрахунково-аналітичні, бо в них закладають умови виготовлення заготовок і їх механічної обробки, при яких можливий мінімальний матеріальний та технологічний брак.

    Припуск zt, на товщину по осі заготовок лінз та пластин встановлюють від верхньої границі допуска на розмір готової деталі. Величину zt, яка лежить в межах від 1.8 до 8.0 мм, призначають в залежності від діаметра D0 круглих або найбільшої сторони некруглих пластин:

zt = 0.014D0 + 1.22 мм.

    Припуск zd на діаметр встановлюють від номінального розміру готової деталі - від 1.5 до 12 мм. Призначають zd так як і припуск на товщину по осі, в залежності від діаметра деталі. При товщині краю більше 0.3 мм:

zd = 0.022D0 +1.05 мм.

При товщині краю менше 0.3 мм крайова зона заготовки деформується в процесі обробки і ускладнює формоутворення. Зменшуючи припуск на діаметр, збільшують товщину краю заготовки, а також і її жорсткість.

    Припуски на радіуси кривизни R3 сферичних .поверхонь пресованих заготовок встановлюють в залежності від призначенного раніш припуска zt, на товщину по осі та коефіцієнта k, передбачаючого потовщення або потоншення заготовки по краю. Радіус збільшують (+) при обробці з краю і зменшують (-) при обробці з центра:

    для випуклих поверхонь

                                                                                      zt

+ R3 = + R0 + —  ± k;

                                                                                      2

    для ввігнутих поверхонь

                                                                                     zt

- R3 = - R0 + —  ± k,

                                                                                     2

де R0 - радіус кривизни поверхні готової деталі. Коефіцієнт k знаходять з виразу

k = (R0 / D0)2,

або з побудованої по ньому номограмі; D0 – діаметр деталі.

    Припуски на довжину zL та ширину zШ некруглих пластин встановлюють від номіналь-

ного розміру готової деталі. Їх значення (від 0.5 до 4.0 мм) призначають по розміру найбільшої сторони деталі.

    Припуски на розміри заготовок призм встановлюють від верхньої межі допуску на розмір готової деталі і призначають по найбільшій її стороні. На чистих поверхнях пресованих заготовок призм припуск складає від 1.2 до 2.0 мм, на забрудненних від 1.5 до 2,7 мм.

    Загальний припуск zt складається з його проміжних значень, встановлених на кожну операцію і перехід, передбаченим технологічним процесом. Триступеневий процес механічної обробки поверхонь включає операції: грубе шліфування, тонке шліфування, полірування, тому:

zt = ztГ.Ш + ztТ.Ш + ztП.

На операцію грубого шліфування відводять частину припуска zt після видалення котрої товщина заготовки

t = t0 + Δt + FГ.Ш,

де FГ.Ш - глибина шару, порушеного грубим шліфуванням; t0 - номінальна товщина деталі по осі; Δt - плюсовий допуск на товщину деталі по осі.

Таблиця

Значення FMn та АMn в залежності від зернистості Мn абразиву

і положення шліфувальника

Товщина АMn шару абразива в за-

лежності від положення інструменту,

мкм

Зернистість

абразива,  Мn

Глибина FMn по-

рушенного шару, мкм

Знизу

Зверху

М28

22

29

31

М20

15

20

27

М14

10

13

19

М10

7

8

14

М7

5

5

11

 

    Припуск на тонке шліфування та полірування загалом дорівнює глибині шару F Г.Ш, порушеного грубим шліфуванням:

zТ.Ш + zП. = FГ.Ш

    Тонке шліфування вільним та звязаним абразивом виконують в більшості технологічних процесів в два переходи. На кожний відводять частину припуска ztТ.Ш, рівну різниці в глибині шарів порушеного абразивом Мn-1 попереднього, і абразивом Мn данного переходу, тобто

zТ.Ш = ztMn-1Т.Ш + ztMnТ.Ш

де

    Припуск ztП. на полірування відповідає глибині шару FMnТ.Ш   порушеного абразивом останього переходу операції тонкого шліфування, тобто ztП. = FMnТ.Ш. Практично, враховуючи похибку встановлення заготовок на пристосуваннях, приймаючи до уваги можливість виникнення на оброблених поверхнях дефектів у вигляді подряпин, виколів, крапок, передбачаючи також вірогідність ряду інших виробничих похибок і складність контролю фактичної товщини знятого шару, припуск на операції тонкого шліфування та полірування кожної поверхні збільшують (до 0.15 мм).

    Номінальні розміри заготовок - товщину, діаметр, довжину, ширину - знаходять з урахуванням відповідного номінального розміру готової деталі, поля допуску на даний розмір, припуску на механічну обробку і допуску по ГОСТ 13240-67 на розмір заготовок, які виготовляють методом пресування.

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Обладнання для виконання роботи.

3. Основні теоретичні положення.

4. Послідовність (алгоритм) розрахунку припусків.

5. Висновки по роботі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28642. Использование указателей для представления динамически структур данных 59 KB
  Оригинальные функции для ASCIIZ-строк включают функции сравнения строк (с учётом или без учёта регистра символа), инициализации строки, стирания строки, определения вхождения символа в строку (первого или последнего вхождения), специальные функции копирования и некоторые другие. Работа с этими функциями требует некоторых знаний механизма указателей.
28643. Развитие феодальной раздробленности и ослабление Золотой Орды 13.79 KB
  Развитие феодальных отношений в Древнерусском госве укрепление вотчинной земельной собствти сосредоточение в руках верхушки феодалов все большего объема полит. к окончательному распаду раннефеодального Древнерусского госува на отдельные земли самостоятельные княжества. Постепенно из состава госва выделилось и образовалось 12 княжеств в дальнейшем дробление продолжалось к нач.часть – ПольскоЛитовскому госву вост.
28644. Развитие права и первый общерусский сборник 1497 г 13.52 KB
  Первым кодифицированным актом является Судебник Ивана III 1497 г. Судебник составлен дьяком Владимиром Гусевым одобрен царем и Боярской думой. В отличие от РП котя содержала обычные нормы и судебные прецеденты и была своеобразным справочником для поиска правды Судебник уделяет основное внимание организации судебного процесса – суда. Судебник регулирует земельные отношения котые характся полным исчезновением самостоятой собствти общины на землю и оформлением вотчинного и поместного землевладения.
28645. Причины усиления закрепощения в 15-16 вв. Введение Юрьева дня. Заповедные и урочные лета. Полное закрепощение холопов в 15-16 вв. 12.88 KB
  Период сословнопредставительской монархии который в свою очередь является периодом развитого феодализма характеризуется одним из наиболее важных событий в этой сфере – полным закрепощением крестьян. Этому способствовало укрепление государственного аппарата создание специальных органов Разбойный приказ губные избы по борьбе с беглыми крестьянами лихими людьми. В Юрьев День крестьяне свободно могли оставить землю на которой они проживали ранее и перейти к другому землевладельцу уплатив прежнему хозяину долги и пошлину за пользование...
28646. Московское княжество – центр формирования великорусской народности. Расширение его территории 14.21 KB
  Московское княжество – центр формирования великорусской народности. Центром объединения стало Моск. моск. В Моск.
28647. Предпосылки образования централизованного Российского государства 12.28 KB
  Предпосылки: 1экономические – к началу 14 в на Руси постепенно после татаромонг. 2 социальные к концу 14 в уже полностью стабилизировалась экая обстановка на Руси. задача Руси заключалась в необхти свергнуть татаромонг. Восстановление независимости Руси требовало всеобщего объединения против единого врага: монгол – с юга Литвы и Шведов – с запада.
28648. Возникновение и развитие приказов и воеводского управления в России. Дворянские реформы второй половины XVI в. (судебная, губная, земская, военная) 13.16 KB
  Начиная с конца 15 в стали возникать новые органы госва – приказы постоянно действовавшие учреждения имевшие значитно более четкую компетенцию по сравню с прежними: боярская Дума феодальные съезды. Губная – избы были созданы как карательные органы коте ведали борьбой с разбойниками татями убийцами поджигателями сыском бедных на них возлагался сбор податей перепись населения ведение губной тюрьмой и др. Земская – в резте были созданы органы земского самоупря из лучших людей их компетенция распрострсь только на посадских и...
28649. Борьба с Речью Посполитой и воссоединение Украины с Россией. Правовой статус Украины в составе России 12.44 KB
  Борьба с Речью Посполитой и воссоединение Украины с Россией. Правовой статус Украины в составе России. Воссоединение Украины с Россией событие во время котго Запорожское казачье Войско перешло в подданство русского Царя в 1654 г. Взаимоотношения Украины с центральным правительством во многом зависели от гетмана.
28650. Суд и судебный процесс в 15-17 вв. Зарождение и развитие розыскной системы следственного процесса 14.4 KB
  Суд и судебный процесс в 1517 вв. госво сосредоточило в своих руках судебные фции по всем важным делам что было закреплено Судебником 1497 г. Вотчинные и поместные суды постепенно теряют свое значение. Судебник Ивана III провозглет гл.