46111

Характеристика педагогических систем воспитания детей с речевыми нарушениями. Проблемы интеграции детей дошкольного возраста с речевыми нарушениями

Доклад

Медицина и ветеринария

Характеристика педагогических систем воспитания детей с речевыми нарушениями. Проблемы интеграции детей дошкольного возраста с речевыми нарушениями.подготовка к обучению грамоте и овладение элементами грамоты Системы логопедического и педагогического обследования детей дошкольного возраста с речевыми нарушениями В целом проводится комплексное психологопедагогическое обследование психолог педагоги логопед Цель: выявить отклонения направить ребенка в соответствующее образовательное учреждение Задачи обследования: 1....

Русский

2013-11-19

23.5 KB

81 чел.

В 47. Характеристика педагогических систем воспитания детей с речевыми нарушениями. Проблемы интеграции детей дошкольного возраста с речевыми нарушениями.

Для преодоления реч. нарушений используется поэтапная система формирования речи.

В основу данной работы положены следующие принципы:

1раннее воздействие на речевую деятельность с целью предупреждения вторичных отклонений.

2.учет закономерностей развития детской речи в норме (онтогенеза)

3.взаимосвязь формирования лексико-грамматических и фонетико-фонематических компонентов языка (две стороны речи: язык и смысл)

4.дифференцированный подход в логопедической работе к детям с речевыми нарушениями (учет структуры речевого нарушения).

5.связь речи с другими сторонами психического развития.

  Основные задачи коррекционного обучения:

1.формирование правильного произношения

2.практическое усвоение лексических и грамматических средств языка

3.развитие навыка связной речи

4.подготовка к обучению грамоте и овладение элементами грамоты

Системы логопедического и педагогического обследования детей дошкольного возраста с речевыми нарушениями

 В целом проводится  комплексное психолого-педагогическое обследование (психолог, педагоги, логопед)

  Цель:  *выявить отклонения  *направить ребенка в соответствующее образовательное учреждение

  Задачи обследования: 1.выяснить причины нарушения (анамнез)   2.определить степень овладения компонентами языковой системы и возможности адекватного пользования ими

              3.определени тяжести и качества речевого дефекта

              4.составление плана работы

              5.выявление ведущего вида деятельности  (уровень развития)

              6.выявить особенности эмоционально-личностной и познавательной сферы, степень обучаемости

              7.изучить условия воспитания и развития ребенка

Принципы обследования:

*индивидуальный и дифференцированный подход

*обследование от общего к частному

*от сложного к простому

*от продуктивных видов речевой деятельности к рецептивным

   Этапы обследования (Грибова О)

Подготовительный, диагностический (2недели), аналитический, прогностический, информирование родителей.

Содержание обследование речи:

  1.  артикуляционный аппарат (строение, функционирование)
  2.  звукопроизношение (дыхание, голосовые характеристики)
  3.  фонематическое восприятие (навык звукового анализа и синтеза)
  4.  интонационная сторона речи (просодическая)
  5.  слоговая структура слова (количество слогов и их последовательность)
  6.  словарный запас
  7.  навык словообразования
  8.  грамматический строй речи
  9.  связная речь

III организация коррекционно-воспитательной работы в д/с для детей с нарушениями речи

 Особое внимание на распределение нагрузки в течение дня и преемственность в работе логопеда и других педагогов. Дети должны усвоить общеобразовательную программу и коррекционную программу обучения. Нужно составить оптимальное расписание занятий, количество занятий строится с учетом возраста, индивидуальных, речевых особенностей детей. Количество   логопедических занятий в зависимости от возраста и индивидуальных особенностей. В первой половине дня проводится большая часть занятий, во второй - фронтальные, по заданию логопеда.

IV подготовка к школе детей с нарушениями речи

Готовность к обучению в школе:

1. необходимый уровень физического, психического развития ребенка

2.необходимая сумма ЗУНов

Основа  готовности к  школе:

      *достаточный уровень физического развития, позволяющего ребенку выдержать нагрузку

      *наличие элементарных познавательных интересов, познавательной активности

      *развитие эмоционально-волевой сферы

      *накопление определенных ЗУНов, предусмотренных программой.

Условия эффективности для подготовки к школе:

      *постоянное сотрудничество с взрослыми

      * умение ребенка преодолевать трудности

      *ситуация успеха

      *развитие общения ребенка с взрослыми, сверстниками.        

V проблемы интеграции детей дошкольного возраста с речевыми нарушениями.

Интегрированное  воспитание – обучение и воспитание детей с отклонениями в развитии в учреждении общей системы образования.

В настоящее время интеграция воспитания в России расширяется, выделяют 4 группы детей:

1. дети, у которых не выявлено нарушений (не диагностируется)

2.по настоянию родителей ребенка, с любым нарушением остается в массовом учреждении.

3.воспитанники специальных групп, классов в школе

4.дети, с которыми проходила коррекционная работа, уровень приблизился к норме и они обучаются в среде нормальных сверстников. Для интеграции благоприятен школьный возраст.

 Модели интеграции

1.полная или комбинированная

  Дети имеют незначительные отклонения, обучаются в массовых группах ДОУ, но должны получать квалифицированную помощь

2. частичная

 Дети, которые не могут овладеть стандартом образования полностью, вливаются в ДОУ массовых групп на ½ дня

3. временная

 Объединяются 2рарза в месяц на совместные мероприятия.

Проблемы интеграции:

1.законодательное определение статуса интегрированного ребенка и образовательного учреждения, принимающего его.

2.внесение изменений в материально-техническом обеспечении массового ООУ для создания в них условий для воспитания и образования детей с отклонениями в развитии

3.целенаправленная работа с обществом по его подготовке к принятию человека с ограниченными возможностями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25234. К. Леві-Строс Структурна антропологія 33.5 KB
  полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...
25235. Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії 25 KB
  Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії. Поняття історичної закономірності у новоєвропейській філософії співіснує із поняттям прогресу.Час дух осягає себе в поняттях. Яскравої конкретизації поняття історичної закономірності набуває в марксизмі.
25236. Поняття системи у філософії науки 27 KB
  Поняття системи розкривається в двох основних значеннях онтологічному та методологічному. В методології широко використовується поняття теоретичної системи знання яке описує встановлення єдності між різними елементами знання на основі певних семантичних та синтаксичних правил. Онтологічний зміст поняття система розкривається в формі опису складно існуючої реальності яку поділяють на елементи звязки між ними і характеризують як цілісне утвореня. Специфічне тлумачення поняття система набуває в рамках діалектики та синергетики де вона...
25237. Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва 41 KB
  Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва Олексій Лосєв 1893 1988 представник російської філософії її золотого віку. Головні праці: Філософія імені Музика як предмет логіки Діалектика міфу Історія античної естетики. Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва. Сам себе він називава філософом міфу оскільки всі його роботи в тій чи іншій мірі спроба відкрити світ міфу для читатача.
25238. Проблеми єдності онтології та гносеології 23 KB
  Критика марксизму виявила неприйнятність в межах філософського осмислення буття науки тези Леніна про єдність онтології та гносеології оскільки людина як субєкт без їх відокремлення нездатна встановлювати осмислене відношення до буття на основі методів. Онтологія дає нам знання про буття а гносеологія про пізнання цього буття. Кожній частині буття відповідає своє адекватне пізнання. Постмодерний дискурс критикуючи раціонально зцентровану гносеологію виявляє ірраціональні елементи як онтологічні ознаки людського буття.
25239. Життєвий світ і система 32 KB
  Габермас досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення за Габермасом в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Тому архаїчне родове суспільство Габермас розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. Однак ця система зберігає своє відношення хоча й перетворене до життєвого світу.
25240. Життєвий світ та система 22 KB
  Поняття життєвого світу повязане з горизонтом. Розрізняють внутрішній та зовнішній горизонти. Внутрішній горизонт це сукупність припущень якими ми керуємося в сприйнятті та розумінні речей. Зовнішній горизонт це сукупність речей через яку ми сприймаємо річ.
25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення прогнози з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...