46130

Фронтальные логопедические занятия в условиях дошкольного образовательного учреждения компенсирующего вида (с логопедическими группами)

Доклад

Медицина и ветеринария

Обучение на занятиях основная форма коррекционновоспитательной работы с детьми имеющая важное значение для формирования коммуникативной функции речи и общей готовности к школе. Дети с нарушениями речи нередко характеризуются нарушением внимания пониженной познавательной активностью замкнутостью недостаточно сформированной игровой деятельностью и другими особенностями психического развития. На групповых занятиях логопед формирует умение войти в общий темп работы следовать общим инструкциям оценивать достижения партнера...

Русский

2013-11-19

21 KB

27 чел.

В 68. Фронтальные логопедические занятия в условиях дошкольного образовательного учреждения компенсирующего вида (с логопедическими группами).

 Обучение на занятиях — основная форма коррекционно-воспитательной работы с детьми, имеющая важное значение для формирования коммуникативной функции речи и общей готовности к школе. Дети с нарушениями речи нередко характеризуются нарушением внимания, пониженной познавательной активностью, замкнутостью, недостаточно сформированной игровой деятельностью и другими особенностями психического развития. На групповых занятиях логопед формирует умение войти в общий темп работы, следовать общим инструкциям, оценивать достижения партнера, ориентироваться на лучшие образцы речи и др.

 В процессе обучения проводятся три типа занятий:

 Индивидуальные. Основная цель — подбор комплекса артикуляционных упражнений, направленных на устранение специфических нарушений звуковой стороны речи при дислалии, ринолалии, дизартрии; при этом логопед обязан установить эмоциональный контакт с ребенком, привлечь его внимание к контролю за качеством звучащей речи логопеда и ребенка, подобрать индивидуальный подход с учетом личностных особенностей (речевой негативизм, фиксация на дефекте, невротические реакции и т. п.).

  Подгрупповые. Основная цель — воспитание навыков коллективной работы, умения слушать и слышать логопеда, выполнять в заданном темпе упражнения по развитию силы голоса, изменению модуляции (хором, выборочно); адекватно оценивать качество речевой продукции детей. Логопед может организовать простой диалог для тренировки произносительных навыков; упражнять детей в различении сходных по звучанию фонем в собственной и чужой речи. Состав подгрупп является открытой системой, меняется по усмотрению логопеда в зависимости от динамики достижений в коррекции произношения. Индивидуальные и подгрупповые занятия носят опережающий характер и готовят детей к усвоению усложненного фонетического и лексико-грамматического материала на фронтальных занятиях.

  Фронтальные фонетические занятия предусматривают усвоение (автоматизацию) произношения ранее поставленных звуков в любых фонетических позициях и активное использование их в различных формах самостоятельной речи. Одновременно обеспечивается дальнейшее расширение речевой практики в процессе ознакомления с окружающим миром. Это позволяет реализовать коррекционную направленность обучения, предоставить ребенку благоприятные условия для овладения родным языком в индивидуальных и коллективных ситуациях общения.

  На фронтальных занятиях организуются совместные игры, обеспечивающие межличностное общение, разные виды деятельности для развития коммуникативной, планирующей и знаковой функции речи.

 Специфика речевого нарушения у детей с ФФН состоит в многообразии проявлений дефектов произношения различных звуков, в вариативности их проявлений в разных формах речи, в различном уровне фонематического восприятия, которые требуют тщательной индивидуально ориентированной коррекции.

Содержание фронтальных занятий

К работе на фронтальных занятиях дети готовятся на индивидуальных и подгрупповых. На фронтальных занятиях изучаются только те звуки, которые правильно произносятся всеми детьми изолированно и в облегченных фонетических условиях.

 Фронтальное занятие включает в себя несколько этапов.

Первый этап — закрепление правильного произношения изучаемого звука.  В процессе выработки правильного произношения звуков логопед учит детей сопоставлять изучаемые звуки, делать определенные выводы о сходстве и различии между ними в артикуляционном укладе, способе их артикулирования и звучания.

Второй этап — дифференциация звуков (на слух и в произношении). Процесс овладения детьми произношением предусматривает активную мотивацию, насыщенную познавательную работу по наблюдению над звуками речи, словами, морфологическими элементами.

 В течение первого периода обучения детей учат четко, даже утрированно, воспроизводить гласные звуки, угадывать их по беззвучной артикуляции, слышать и выделять в ряду других звуков. Включаются упражнения по удерживанию в памяти ряда, состоящего из трех-четырех гласных звуков. Учитывая возрастные особенности детей, все задания предлагаются в игровой форме.

 Отработка правильного произношения простых согласных звуков (п, пь, т, ть, к, кь, ль) сочетается с выработкой умения слышать эти звуки в ряду других, выделять соответствующие слоги среди других слогов, а также определять наличие данного звука в слове.

 В зависимости от индивидуальных особенностей детей, динамики их продвижения логопед имеет право уменьшать или увеличивать время для изучения звуков. В это же время продолжается работа по составлению и распространению предложений по вопросам, демонстрации действий, картинкам, опорным словам. «Оречевляя» простые сюжеты, дети учатся составлять несложные рассказы с опорой на наглядность. В то же время заучиваются короткие рассказы, стихотворения, потешки. Продолжается работа по закреплению навыков звукового анализа и синтеза.

  Фронтальные занятия проводятся 3 раза в неделю. В течение этого времени изучаются звуки л,р, л-ль, р-рь, л-р, л-ль-р-рь, ч, щ и осуществляется их дифференциация. На каждом логопедическом занятии предлагаются упражнения на звуковой анализ и синтез. Основной единицей изучения является теперь не отдельный звук в составе слова, а целое слово. Детей учат делить слова на слоги. В качестве зрительной опоры используется схема, где длинной полоской обозначено слово, короткими — слоги. Выделяются гласные звуки — красными кружочками, согласные — синими. Заканчивается обучение детей в июне. К этому времени дети овладевают навыками правильного произношения и различения фонем родного языка, а также анализа и синтеза односложных слов без стечения согласных и со стечением согласных. В самостоятельной речи они должны достаточно свободно пользоваться лексико-грамматическими конструкциями, структурами простых и сложных предложений.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22574. Вароліїв міст 22 KB
  В основі варолієвого мосту проходять пірамідні шляхи між якими розташовуються власні нервові волокна варолієвого мосту котрі прямують у мозочок. З основи варолієвого мосту виходять нерви які зв'язують певні зони варолієвого мосту з відповідними зонами кори великих півкуль. У цьому ж відділі варолієвого мосту знаходяться й ядерні утворення: рухове ядро відвідного нерва частина ядра трійчастого нерва а на дні сільвієвого водогону розташовуються ядра блокового і окорухового нервів . У варолієвому мосту знаходяться ядра які беруть...
22575. Ретикулярна формація 31 KB
  Тому виділяють РФ довгастого мозку варолієвого мосту і середнього мозку. Разом з тим у функціональному відношенні у РФ різних відділів головного мозку є багато спільного і тому її можна розглядати як цілісний утвір. До нейронів РФ підходить багато колатералів від усіх специфічних висхідних проекційних шляхів які проходять крізь стовбурову частину мозку а також від низхідних шляхів що йдуть від вищих відділів мозку в тому числі від пірамідного тракту і нейронів мозочка.
22576. Мозочок 36.5 KB
  Оскільки основною функцією мозочка є координація рухів то він добре розвинутий у риб і птахів адже динаміка рухів у водному і повітряному середовищах вимагає чіткої праці м'язів для швидкого маневрування при літанні і плаванні. У амфібій і рептилій які пересуваються по замлі і мають як правило низько розташований центр тяжіння відбувається певна редукція мозочка. У людини з її вертикальним положенням тіла розміри і значення мозочка значо зростають. Взаємодія мозочка з іншими структурами мозку здійснюється за допомогою трьох пар ніжок.
22577. Порушення функціонування мозочка 27.5 KB
  Перш за все наслідки уражень мозочка залежать від еволюційного положення виду тварини. Видалення мозочка у амфібій рептилій і птахів викликає складніші розладнання рухової функції. У ссавців видалення мозочка крім вищезазначених симптомів порушення рівноваги і тонусу скелетної мускулатури призводить до розладнання регуляції також довільних рухів.
22578. Середній мозок 32 KB
  Об єм функцій середнього мозку різний у різних класів хребетних тварин. Цим середній мозок істотно відрізняється від заднього мозку функція якого приблизно однакова у всіх хребетних тварин і змінюється в процесі еволюції скоріш кількісно ніж якісно.Провідникова функція СМ визначаеться наявністтю в ньому висхідних і низхідних провідних шляхів багато з яких проходять через ніжки мозку.
22579. Проміжний мозок 35 KB
  У таламусі налічують до 40 різноманітних ядер об'єднаних у цілісний морфофункціональний комплекс який складним чином взаємодіє з неокортексом базальними гангліями і структурами лімбічної системи. Звичайно розрізняють шість груп ядер таламуса: передню ядра середньої лінії медіальну вентролате ральну задню і претектальну. Проекційні або перемикальні ядра відносяться до специфічних ядер які організовані за топічним принципом. Серед основних проекційних ядер таламуса слід виділити вентробазальне ядро яке є специфічним ядром...
22580. Базальні ганглії 30.5 KB
  Це свідчить про те що функції неостріатума не можна звести лише до регуляції рухів. Та все ж таки базальні ганглії перш за все пов'язані з регуляцією рухової функції організму особливо початку і припинення повільних рухів. Акінезія або дефіцит рухів. Цей симптом виявляється у скованості рухів нерухомій позі та маскоподібному обличчі з немигаючим виразом очей.
22581. Лімбічна система мозку 29 KB
  Найважливішими структурами лімбічної системи є мигдалевидний комплекс МК гіпокамп і прозора перетинка септум . Для лімбічної системи дуже характерні численні нервові ланцюги наприклад коло Папеца які об'єднують у замкнену мережу різні її утвори що полегшує виконання ними складних інтегративних функцій рис. Інтегративні функції лімбічної системи . Вона забезпечується численними зв'язками різних утворів лімбічної системи з іншими відділами мозку.
22582. Принципи організації аналізаторів 20 KB
  топічний кіркові проекції побудовані таким чином що площа цієї проекції пропорційна щільності рецепторів; багаторівневості можливость спеціалізації різних рівнів ЦНС на переробці окремих видів І що забезпечує більш швидке реагування на прості сигнали що аналізуються на проміжних рівнях; багатоканльності.