46306

Слово в системе языка: статус системная функция, коммуникативная необходимость

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Внутренним содержанием слова является его лексическое значение. Значение слова это соотнесенность слова с определенным понятием. Основная функция слова назывная или номинативная лат. Значение семантика слова это явление историческое: оно не является раз и навсегда данным а может изменяться в процессе функционирования слова в речи; некоторые слова постепенно приобретают новое или новые значение при этом происходит расширение значения слова; некоторые из значений слова могут исчезать забываться происходит сужение значения слова [ср.

Русский

2013-11-20

15.3 KB

3 чел.

33. Слово в системе языка: статус системная функция, коммуникативная необходимость.

Минимальной единицей речи является слово. Слово имеет внешнюю форму - звуковую оболочку, звук или комплекс звуков, оформленных по законам данного языка. Однако не всякий комплекс звуков будет словом. Например: А я придумал слово, простое слово - плим... Вот прыгает и скачет. Плим, плим, плим. И ничего не значит. Плим. Плим. Плим (Токм.) - именно потому, что данный комплекс звуков, хотя и оформлен по законам языка, не имеет значения, он остается лишь комплексом звуков и не становится словом.

Помимо внешней формы, слово должно иметь внутреннее содержание. Внутренним содержанием слова является его лексическое значение.

Значение слова - это соотнесенность слова с определенным понятием.

Слово - это комплекс звуков или один звук, обладающий определенным, закрепленным языковой практикой общества значением и функционирующий как некое самостоятельное целое.

Наряду с лексическим значением, каждое слово имеет еще грамматическое значение и представляет собой единство лексического и грамматического значений. Например: слово бак обозначает сосуд (лексическое значение) и является существительным мужского рода в форме единственного числа, именительного падежа (грамматические значения).

Основная функция слова назывная, или номинативная (лат. nomen - имя, название). Значение (семантика) слова - это явление историческое: оно не является раз и навсегда данным, а может изменяться в процессе функционирования слова в речи; некоторые слова постепенно приобретают новое (или новые) значение, при этом происходит расширение значения слова; некоторые из значений слова могут исчезать, забываться, происходит сужение значения слова [ср., например, новые значения у слов космический-'огромный', лавинообразный-'чрезмерно большой, бурный'; ср. также: позор-'зрелище' (уст.)!.

Связь между словом и понятием устанавливается в процессе совместной деятельности людей; соотнесенность звуковой оболочки с определенным понятием, т. е. значение слова, должна быть общепризнанной и обязательной для членов данного общества, только в этом случае возможно взаимопонимание людей.

Не все слова в русском языке соотносятся с определенными понятиями, т. е. имеют вещественное значение. Не имеют лексического значения междометия, служебные части речи (предлоги, союзы, частицы). Не обладают логико-понятийным значением имена собственные: Почему все Галки обязательно белые, а Светланы чёрные? (Арт.).

Слово может не только называть предмет, явление и т. д., но и давать им оценку; следовательно, слово наряду с номинативным значением может иметь экспрессивно-оценочное (коннотативное) значение; ср.: ехидна - 'зверь, змей' и ехидна - 'человек'; возрадоваться, сморозить; забияка, зануда и т. п.

По структуре слово может быть непроизводным (состоящим только из корня или из корня и флексии) и производным (помимо корня, имеются другие морфемы, аффиксы). Значение непроизводного слова является условным, немотивированным, значение производного слова мотивировано.

У слова выделяются основное, прямое, значение и неосновное, переносное. Прямое значение слова - это непосредственная связь между звуковым комплексом и понятием, непосредственная номинация. Переносное значение вторично, оно возникает на основе ассоциативных связей между понятиями. Наличие сходства у предметов является предпосылкой к тому, что название одного предмета начинает использоваться для наименования другого предмета; таким образом возникает новое, переносное значение слова. Ср., например, значения слова медведь - 'животное', 'неуклюжий человек'.

Слово всегда связано в речи с другими словами. Возможность соединяться с другими словами называется лексической сочетаемостью слова.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31678. Різновиди мовлення 35.5 KB
  Усне мовлення. Це основний різновид мовлення який є звуковим і який інші сприймають за допомогою слуху. Усне мовлення поділяється на діалогічне та монологічне.
31679. Поняття про спілкування 25.5 KB
  Спілкування явище глибоко соціальне. Соціальна природа спілкування виражається в тому що воно завжди відбувається в середовищі людей де суб’єкти спілкування завжди постають як носії соціального досвіду. Соціальний досвід спілкування виявляється у змісті інформації що є його предметом знання відомості способи діяльності у засобах мовна та немовна комунікація при спілкуванні у суспільно вироблених у процесі історичного розвитку різновидах спілкування.
31680. Різновиди і форми уваги 35.5 KB
  Усі різновиди уваги тісно взаємопов’язані і за певних умов переходять один в одного. Мимовільна увага властива і людині і тваринам хоча її виникнення у людини якісно відрізняється від такої уваги у тварин. Фізіологічним підґрунтям мимовільної уваги є безумовнорефлекторна орієнтувальна діяльність.
31681. Поняття про відчуття 36.5 KB
  Отже у нас різні смаки оцінки відчуття. Відчуття це суб єктивне відображення окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу в корі головного мозку внаслідок їх безпоснрнднього впливу на наші органи чуття.хто не довіряє відчуттям той дурень і неминуче перетвориться на споглядача відчуття не одурюють одурюють судження .
31682. Поняття про сприймання 23.5 KB
  Таке цілісне їх відображення в мозку людини характеризує другу ланку єдиного процесу чуттєвого пізнання сприймання. Сприймання це психічний процес відображення в мозку людини предметів та явищ у цілому у сукупності всіх їх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття. У результаті сприймання виникають суб’єктивні образи сприйманих об’єктів уявлення.
31683. Поняття про мислення. Соціальна природа мислення 36.5 KB
  Соціальна природа мислення Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприй мань. Вичерпні знання про об’єкти дійсності їх внутрішню безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманнях сутність людина одержує за допомогою мислення вищої абстрактної форми пізнан ня об’єктивної реальності. Опосередкованість мислення виявляється і в тому що всі його акти відбуваються за допомогою слова та попе реднього досвіду який зберігається в пам’яті людини.
31686. Процес створення образів уяви 26 KB
  поєднання якостей властивостей Найелементарнішою формою синтезування нових образів є аглютинація від лат. Прийомом створення нових образів є аналогія. Найскладнішим способом утворення образів уяви є створення типових образів.