46311

Графическое обозначение технологической оснастки в документации

Лекция

Производство и промышленные технологии

Рекомендации по выбору типа привода зажимных устройств При выборе типа привода ЗУ в соответствии с требованиями технического процесса обработки деталей на станке должны быть обеспечены необходимая сила жесткость и точность зажима заготовки с заданными отношениями их размера. Достоинства гидропривода: возможность применения сравнительно выгодных давлений масла до 10 МПа и выше что позволяет создавать большую силу зажима; работает плавно бесшумно; обеспечивает заданную производительность и точность. Недостатки гидропривода: высокие...

Русский

2013-11-20

93.5 KB

10 чел.

10. Графическое обозначение технологической оснастки в документации

10. 1. Рекомендации по выбору типа привода зажимных устройств

При выборе типа привода ЗУ в соответствии с требованиями технического процесса обработки деталей на станке должны быть обеспечены необходимая сила, жесткость и точность зажима заготовки с заданными отношениями их размера.

Привод ЗУ должен обеспечить безопасность и надежность работы станка, возможно меньшие затраты времени и энергии на зажим и разжим, простоту управления. Конструкция привода ЗУ должна быть компактной и технологичной.

Тип привода ЗУ выбирают на основании сопоставления преимуществ и недостатков различных возможных вариантов для конкретных условий работы. Использования общего привода станка для привода ЗУ ограничивает свободу выбора места его установки и выгодно только при благоприятной компоновке станка. Такой тип привода ЗУ широко применяют в токарных и некоторых других автоматах.

Индивидуальный привод ЗУ не ограничивает свободу выбора места установки ЗУ.

Достоинства гидропривода:

  •  возможность применения сравнительно выгодных давлений масла (до 10 МПа и выше), что позволяет создавать большую силу зажима;
  •  работает плавно, бесшумно;
  •  обеспечивает заданную производительность и точность.

Недостатки гидропривода:

  •  высокие требования и точность изготовления деталей гидропривода и поэтому высокая стоимость;
  •  наличие утечек масла в сопряжениях;
  •  необходимость иметь насосную станцию;
  •  режим работы гидропривода в большей мере зависит от вязкости масла и от температуры;
  •  гидропривод ЗУ выгодно использовать только, если на станке имеется своя гидросистема;
  •  изменение силы зажима при колебаниях давления в сети;
  •  опасность вырыва детали в случае внезапного падения давления в сети;
  •  необходимость постоянного подержания давления в сети из-за утечек и потому повышенный расход энергии.

Преимущества пневмопривода:

  •  простота конструкции благодаря возможности использования централизованного источника сжатого воздуха;
  •  большая скорость срабатывания по сравнению с гидроприводом;
  •  короче возвратные трубопровода;
  •  предъявляются меньшие требования в отношении герметичности;
  •  работа пневсистем в меньшей степени зависит от изменений температуры.

Недостатки пневмопривода:

  •  большие габариты;
  •  шум при работе;
  •  изменение силы зажима при колебаниях давления в сети;
  •  опасность вырыва детали в случае внезапного падения давления в сети.

Достоинства электромеханических ЗУ с индивидуальным электродвигателем:

  •  позволяет создавать любые необходимые силы зажима;
  •  наиболее просто осуществлять дистанционное управление;
  •  обеспечивают быстродействие и малые расходы энергии, т. к. электродвигатель работает кратковременно в режиме зажима и разжима.

Пневматические, гидравлические, электромеханические ЗУ широко используются в агрегатных станках и автоматических линиях, электромеханические на тяжелых станках.

Графическое обозначение зажимных устройств.

Таблица 10.1 Зажимные устройства.

 

Наименование

устройства зажима

Обозначение устройства зажима на всех видах

1

Пневматическое

P

2

Гидравлическое

H

3

Электрическое

E

4

Магнитное

M

5

Электромагнитное

EM

6

Прочее

Без

обозначения

10.2. Графическое обозначение опор, зажимов, установочных устройств в технологической документации.

ГОСТ устанавливает графическое обозначение опор, зажимов и установочных устройств, применяемых в технологической документации.

При графическом обозначении необходимо руководствоваться следующими правилами:

- обозначение рельефа рабочей поверхности наносят на обозначение соответствующей опоры, зажима или установочного устройства;

- обозначение видов устройств зажимов наносят слева от обозначения зажимов;

- количество точек приложения силы зажима к изделию следует записывать справа от обозначения зажима;

- на схемах допускается несколько обозначений одноименных опор на каждом виде заменят одним с обозначением их количества;

- на схемах, имеющих несколько проекций, допускается на отдельных проекциях не учитывать обозначения опор, зажимов и установочных устройств, если их положение однозначно определено на одной плоскости;

- на схемах допускается обозначение двойного зажима

В табл. 10.2 показаны примеры нанесения обозначений опор, зажимов и установочных устройств на схемах.

В табл. 1.1 и 10.3 показаны примеры схем установов деталей в приспособлениях на картах технологических процессов их изготовления.

Таблица 10.2 Примеры нанесения обозначений опор, зажимов, установочных устройств на схемах

Центр неподвижный

Центр рифленый

Центр вращающийся

Центр плавающий

Центр обратный вращающийся с рифленой поверхностью

Патрон поводковый

Люнет подвижный

Люнет неподвижный

Оправка цилиндрическая

Оправка коническая роликовая

Оправка резьбовая, цилиндрическая с наружной резьбой

Оправка шлицевая

Оправка цанговая

Опора регулируемая со сферической выпуклой рабочей поверхностью

Зажим пневматический с цилиндрической рифленой рабочей поверхностью

Таблица 10.3 Примеры схем установа деталей в приспособлениях на картах технологических процессов

В тисках с призматическими губками и пневматическим зажимом

В кондукторе с центрированием на цилиндрический палец с упором на три неподвижные плоские опоры и с применением электрического устройства двойного зажима, имеющего сферические рабочие поверхности

В трехкулачковом патроне с механическим устройством зажима, с упором в торец, с поджимом вращающимся центом и с креплением в подвижном люнете

Контрольные задания.

Задание 10.1.

Достоинства и недостатки гидропривода.

Задание 10.2.

Преимущества и недостатки пневмопривода.

Задание 10.3.

Графическое обозначение зажимных устройств.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33054. Світоглядне і методологічне значення категорій 14.43 KB
  Він розглядав категорії як апріорні форми розсуду за допомогою яких розсудок упорядковує пізнавальний матеріал одержуваний за допомогою відчуттів. Кант оголосив категорії суб'єктивними формами розумової діяльності що притаманні свідомості до досвіду апріорі. Вчення про категорії найбільш розвинуте у філософії Гегеля в якого Наука логіки виступає як діалектична система філософських категорій. Заслуга Гегеля полягає саме у створенні діалектичної логіки де всі категорії взаємопов'язані переходять одна в одну і всі разом відтворюють...
33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд – це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .