46350

Проектування механоскладального цеху укрупненим методом

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

крупнений розрахунок технологічних параметрів цеху Підготовка вихідних даних Режим роботи цеху та фонди часу Тип виробництва та форми організації робіт Склад цеху Розрахунок загальної кількості технологічного устаткування робочих місць та площі цеху Укрупнений розрахунок чисельності працюючих в цеху Проектування складської системи Транспортна система Проектування системи інструментального забезпечення Проектування системи ремонтного і технічного обслуговування...

Украинкский

2013-11-21

386.66 KB

4 чел.

Змн.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

1

ІМ  ПМСЦ 09 21 01

Розроб.

Милий  В.В.

Перевір.

Косіюк М.М.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Проектування механоскладального цеху укрупненим методом.

Літ.

Акрушів

20

ХНУ гр. ІМc-07-3

Зміст

  1.  Укрупнений розрахунок технологічних параметрів цеху
  2.    Підготовка вихідних даних
  3.    Режим роботи цеху та фонди часу
  4.    Тип виробництва та форми організації робіт
  5.    Склад цеху
  6.    Розрахунок загальної кількості технологічного устаткування, робочих місць та площі цеху
  7.    Укрупнений розрахунок чисельності працюючих в цеху
  8.    Проектування складської системи
  9.    Транспортна система
  10.    Проектування системи інструментального забезпечення
  11.   Проектування системи ремонтного і технічного обслуговування
  12.   Проектування системи контролю якості виробів
  13.   Площа магістральних проїздів
  14.    Площа службово-побутових приміщень
  15.  Детальний розрахунок параметрів дільниці механічної обробки деталі
  16.    Підготовка вихідних даних
  17.    Розрахунок кількості устаткування для дільниці
  18.    Вибір моделей устаткування
  19.    Розрахунок чисельності верстатників для дільниці
  20.  Компонування механоскладального цеху і планування дільниці механічної                                                                        обробки
  21.  Основні техніко-економічні показники цеху
  22.  Література   


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

УКРУПНЕНИЙ РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЦЕХУ

1.1. Підготовка вихідних даних

Номер варіанта 21;

Виріб – газова турбіна.

Річна програма випуску N=40000 шт.

Маса виробу – 0,95т.

Наступні 3 показники одержуємо шляхом множення трудомісткості однієї тони продукції на масу одного виробу. Дані отримуємо з [1. с.33, т.А.1.]

Верстатомісткість  механічної обробки одного виробу:

.

Трудомісткість вузлового складання:

Трудомісткість конвеєрного складання:

1.2. Режим роботи цеху та фонди часу.

Ефективний фонд робочого часу обладнання:

Металорізальні верстати з масою до 10т. що працюють в 2 зміни:

 [1. с.4, т.1].

Фонд часу робочих місць складання:

Робочі місця з механізованим пристроями що працюють у 2 зміни:

 [1. с.4, т.1] .

Фонд робочого часу робітників:

При тривалості робочого тижня 40 годин, тривалості відпустки 24 дні:

 [1. с.5, т.2].


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

1.3 Тип виробництва та форма організації робіт.

Оскільки річна програма випуску складає 40000 штук, то виробництво є масовим і  вимагає застосування потокової форми організації робіт.

Потокове виробництво однонаправлене, не має петель і зворотно поступального руху виробу. Це досягається розміщенням устаткування по ходу технологічного процесу. Всі операції синхронізовані, між операційні заділи відсутні. Вироби виходять з конвеєра із частотою, яка рівна такту випуску:

1.4 Склад цеху

Склад виробничих відділень і дільниць цехів визначається характером виробів що виготовляються, технологічним процесом, програмою випуску та організацією виробництва.

До складу механоскладальних цехів входять:

  1.  Виробничі відділення і дільниці;
  2.  Допоміжні відділення;
  3.  Службові приміщення;
  4.  Побутові приміщення.

Виробничі приміщення і дільниці служать для розміщення обладнання і робочих місць, які необхідні для виконання виробничого процесу обробки деталей, складання вузлів і виробів.

До допоміжних відділень цеху відносять майстерні допоміжного характеру (заготівельні, заточувальні, ремонті, тощо), контрольні відділення, складські приміщення для основних матеріалів, заготовок, деталей. Допоміжних матеріалів.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

4

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

7

До службових приміщень відносяться приміщення для адміністративно-технічного персоналу, конструкторських і технологічних бюро, які розміщуються в цеху.

Побутові приміщення служать для розміщення гардеробних, туалетів, душових, умивальників, медичних пунктів тощо.

1.5 Розрахунок загальної кількості технологічного устаткування, робочих місць та площі цеху.

1.5.1 Кількість основних металорізальних верстатів, шт:

;

де – середній коефіцієнт завантаження верстатів, оскільки розрахунок укрупнений приймаємо   в межах від 0,8 до 0,85. [1. с. 6] .

1.5.2 Кількість робочих місць вузлового складання:

;

де  –  коефіцієнт завантаження слюсарно-складальних місць; ;

Щ – середня щільність роботи (середня кількість робітників що приходяться на одне робоче місце). Оскільки вироби середньої маси приймаємо

[1. с. 6]

 

1.5.3 Кількість складальних місць на конвеєрі.

 

1.5.4 Розрахункова площа цеху

Площа механічних дільниць:  

де  площа що припадає на один середній верстат [1. с. 7]

.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

5

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

Площа дільниць для складання вузлів:

де питома площа що припадає на одне складальне місце

[1. с. 7].

.

Площа дільниць для загального складання:

Де   питома площа що припадає на одне місце конвеєрного складання [1. с. 7].

.

Загальна виробнича площа цеху:

.

1.6 Укрупнений розрахунок чисельності працюючих в цеху.

Загальну кількість працюючих в механоскладальному цеху складають: основні робітники, допоміжні робітники, інженерно-технологічні працівники, службовці, молодший обслуговуючий персонал.

Кількість робітників верстатників:

а)За верстатомісткістю річного обсягу робіт:

Де коефіцієнт багатоверстатності для масового виробництва [1. с. 7]   Приймаємо

б)За числом верстатів цеху:    Приймаємо

Кількість слюсарів-складальників для вузлового складання:

.Приймаємо.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

 Кількість слюсарів складальників для конвеєра:

 Приймаємо .

Кількість робітників для слюсарної доробки становить 2% від чисельності робітників верстатників: Приймаємо .

Всього основних робітників:

.

З них в першу зміну працюватимуть  50% тобто [1. с.8].

В другу зміну працюватимуть решта .

Кількість допоміжних робітників (ремонтна, інструментальна служби, транспортники, підсобники, прибиральники) становить 25% від числа виробничих робітників і становить відповідно .

З них в першу зміну працюватиме 55% тобто [1. с.8].

В другу зміну працюватимуть решта .

Кількість інженерно-технічних працівників (начальник цеху та його замісники; начальники відділів, дільниць, лабораторій; майстри,

інженери - технологи, нормувальники і т.д.), залежить від числа основних верстатів для верстатних цехів, і від числа виробничих робітників у складальних цехах.

Число ІТП для верстатних цехів –18%, що становить

Число ІТП для складальних цехів – 8%, що становить  

У першу зміну працюватимуть 70 % ІТП тобто .

У другу зміну працюватимуть решта ІТП  

Кількість службовців (бухгалтери, копіювальники, касир, секретарі, обліковці, завідуючи) становить 0,1% від кількості виробничих робітників і становить .

Кількість молодшого обслуговуючого персоналу (прибиральники конторських і побутових приміщень).

де   – площа службово-побутових приміщень  

 Приймаємо 4 прибиральники.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

Таблиця 1.6.1 Зведена відомість загальної кількості працюючих.

Категорія працюючих

Всього

За змінами

І-а

ІІ-а

Виробничі робітники

855

428

427

Допоміжні робітники

214

118

96

ІТП

133

93

40

Службовці

1

1

0

МОП

4

-

4

Всього

1207

640

567

1.7 Проектування складської системи.

1.7.1 Проектування підсистеми зберігання прокату і штучних заготовок.

В масовому виробництві склади заготовок передбачаються при заготівельних цехах, а на початку ліній механічної обробки відводять зону шириною 2-3м для розміщення тари із заготовками.

Площа складу матеріалів та заготовок:

де – загальна чорнова маса всіх матеріалів та заготовок, які  підлягають обробці протягом року (115% від маси готових деталей),

т;

– кількість днів, протягом яких зберігається запас матеріалів,

[1] c.60;

– середня вантажонапруженість корисної площі складу,  [1]c.60;

Д – число календарних днів на рік, Д=365 днів;

– коефіцієнт використання площі складу [1]c.10;

.

1.7.2 Проектування підсистеми зберігання  напівфабрикатів і виробів.

Оскільки виробництво масове міжопераційні заділи відсутні і проектування міжопераційних складів не потрібно.

Площа складу готових деталей:

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

де  М – маса готових деталей т;

– середня вантажонапруженість корисної площі складу, ;

.

1.7.3 Проектування підсистеми зберігання технологічної оснастки і допоміжних матеріалів.

Площа комори пристроїв та інструментальної оснастки механічного цеху:

.

Площа комори пристроїв складального цеху:

 

Площа комор для допоміжних матеріалів механічного цеху:

Площа комор допоміжних матеріалів складального цеху:

.

1.8 Транспортна система

В механоскладальних цехах передбачаються такі основні види транспортних операції:

1)доставка заготовок та матеріалів зі складів в цеха;

2)відвантаження готової продукції з цеху;

3)транспортування і монтаж інструментів та оснащення;

4)Між операційна передача виробів у процесі складання;

5)Прибирання та вивезення стружки.

 1.8.1 Розрахунок кількості транспортних засобів періодичної дії – електрокарів.

;

де  т. – маса готових деталей що транспортуються за рік;

– середня кількість транспортних операцій на одну деталь;

–ефективний фонд робочого часу транспортного устаткування;

т. – завантаження транспортного засобу за рейс;

– середній шлях транспортування вантажу;

– час завантаження і розвантаження;

– середня швидкість транспортування;

електрокари.

Швидкість руху конвеєра , м/хв.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

де  L,м – крок конвеєра рівний відстані між осями двох складальних виробів.

де – габаритний розмір складального виробу у напрямку його переміщення.

 – відстань між складальними виробами.

 .

1.9 Проектування системи інструментального забезпечення

Система інструментального забезпечення включає в себе дільницю інструментальної підготовки, яка містить секцію обслуговування інструментом устаткування і секцію складання та налагоджування інструменту, контрольно-перевірочний пункт, відділення ремонту технологічного оснащення і централізованого відновлення інструменту.

1.9.1 Проектування секції складання і налагоджування різального інструменту.

Секція призначена для складання та налагоджування інструментів. Вона оснащується спеціальними приладами для налагоджування.

Число приладів для налагоджування інструментів:

де   

  –  число інструментів які треба налагодити на один верстат;

– норма часу налагодження одного інструменту [1]c.13;

– час однієї зміни;

– коефіцієнт завантаження приладу[1]c.13;

– коефіцієнт що враховує можливість автоматизації налагоджування на верстаті[1]c.13.

Число слюсарів з налагодження:

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

де   ефективний річний фонд часу роботи приладу;

ефективний фонд часу слюсаря інструментальника;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

11

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

приймаємо 7 слюсарів.

Площа необхідна для налагоджування: ;

де   питома площа для налагоджування одного приладу.

.

1.9.2 Проектування секції обслуговування інструментами виробничих дільниць.

Секція призначена для своєчасного забезпечення виробничих дільниць налагодженим інструментом у відповідності з виробничою програмою. У склад секції входять підсекції зберігання і комплектування інструменту та технічної документації,  доставки інструментів на робочі місця.

Кількість транспортних робітників:

Кількість слюсарів інструментальників з розбирання інструментів:

Кількість слюсарів комплектувальників:

Площа для зберігання документації .

де площа яка необхідна для зберігання технічної документації.

.

Площа для розбирання інструменту:

де площа яку займає робоче місце слюсаря-демонтувальника;

.

Площа необхідна для комплектування інструментів:

де   площа яку займає робоче місце слюсаря-комплектувальника;

Площа зберігання різальних інструментів:

де коефіцієнт що враховує зберігання інструменту на висотних стелажах.

площа, необхідна для зберігання інструментів одного верстата.

.

Загальна площа секції обслуговування верстатів інструментом:

Площа комори зберігання абразивних інструментів:

де  питома площа для потокового виробництва;

кількість абразивних верстатів;

.

Площа комори слюсарно-складальних інструментів:

де кількість слюсарів складальників основного виробництва.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

12

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

питома площа комори;

.

1.9.3 Проектування відділення по відновленню різального інструменту і ремонту технологічного оснащення.

Кількість універсальних верстатів у відділені по відновленню різального інструменту .

Кількість спеціальних верстатів приймаємо виходячи з того, що один верстат повинен обслуговувати 4…20 верстатів основного виробництва ,приймаємо 20 верстати.

Площа відділення для відновлення інструментів:

,

де  - число верстатів у відділенні для відновлення інструменту;

м2 - для середніх виробів.

верстатів,

.

Площа майстерні по ремонту технологічного оснащення:

де – загальна площа на один основний верстат.

1.10 Проектування системи ремонтного і технічного обслуговування

Система передбачається для забезпечення працездатності технологічного і підйомно-транспортного обладнання та інших технічних засобів виробництва, видалення і переробки стружки, забезпечення робочих місць МОР, електроенергією, стиснутим повітрям і створенням необхідного мікроклімату.

Оскільки на заводі встановлено менш ніж 600 верстатів проектується централізована форма організації ремонтних робіт, яка передбачає виконання всіх видів ремонтних робіт ремонтно-механічним цехом. Служба головного механіка виконує міжремонтний догляд устаткування.

1.10.1 Проектування цехової ремонтної бази.

Кількість основних верстатів цехової ремонтної бази:

шт.

Площа цехової ремонтної бази

де  норма площі на один основний верстат ремонтної бази;

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

13

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

.

Площа складу запасних частин  .

Площа відділення для ремонту електроустаткування і електронних систем:

.

1.10.2 Підсистема видалення і переробки стружки

Визначаємо кількість стружки що припадає на 1

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

14

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

Оскільки кількість стружки, що припадає на 1 знаходиться в межах 0,3-0,65 т в рік, то треба застосувати лінійні конвеєри вздовж верстатних ліній з спеціальною тарою в кінці конвеєра в заглибленні на підйомнику.

Кращим способом переробки стружки для вторинного переплаву є брикетування. Для цього використовують спеціальні брикет-преси.

Цехові відділення збирання та переробки стружки розміщують біля зовнішньої стіни будівлі, поруч із виїздом з цеху. Часто їх розміщують у підвальних приміщеннях з пандусами для виїзду.

Площа відділення для збирання та переробки стружки:

 

1.10.3 Підсистема приготування і роздачі мастильно-охолоджуючої рідини.

Цех буде постачатися МОР  централізовано груповим способом, який передбачає подачу охолоджуючої рідини трубопроводами із центральної установки до розподільних кранів установлених у відділенні. В процесі роботи верстата застосовується автономна система, яка щоденно поповнюється із розподільних кранів для відновлення затрат рідини внаслідок її розбризкування, унесення стружкою і заготовкою, що обробляється.

Площа відділення для приготування і роздачі МОР .

Площа складу мастил .

1.10.4 Підсистема електропостачання, постачання стиснутим повітрям, забезпечення мікроклімату.

Площа трансформаторних підстанцій приймається: .

Кількість підстанцій із розрахунку одна підстанція на площі цеху.

.

Площа необхідна для розміщення компресорних установок:

.

Загальна площа під вентиляційні камери:

.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

15

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

1.11 Проектування системи контрою якості виробів

Цехова система контролю якості виробів включає контрольні пункти або відділення, контрольно-перевірочні пункти (КПП) і випробувальні станції або відділення.

Площа контрольного відділення:

.

Площа КПП:

де на один верстат механічного цеху

.

1.12 Площа магістральних проїздів

Площу магістральних проїздів приймаємо у розмірі 10-14% від виробничої та допоміжної площі.

.

1.13 Площа службово-побутових приміщень.

Визначаємо площу службово-побутових приміщень із розрахунку на одного робітника .

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

16

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

2. ДЕТАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ.

2.1 Підготовка вихідних даних

Деталь: Вал (згідно варіанту №04).

Назви операцій, і розподілення трудомісткості приведені у таблиці 2.1

Розрахунок реальної трудомісткості проводиться за формулою

де затрати праці на виготовлення деталі (згідно завдання);

– затрати праці на і-ту операцію у відсотках від Т.

Таблиця 1.2 Розподіл затрат праці.

Назва операції

Розподілення витрат праці, %

Трудомісткість операції, хв.

Фрезерна-центрувальна

5

5,7

Токарна

30

34,2

Фрезерна

25

28,5

Свердлувальна

20

22,8

Шліфувальна

20

22,8

Всього

100

114 хв = 1,9 год

 

2.2 Розрахунок кількості устаткування для дільниці.

Оскільки виробництво масове використовуємо формулу ;

де – штучний час на операцію;

Розраховану кількість верстатів заокруглюємо до більшого цілого .

Загальна кількість верстатів для дільниці .

Коефіцієнт завантаження окремих верстатів .

Середній коефіцієнт завантаження устаткування на дільниці:

Розрахунки проводимо у табличному процесорі Exel.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

17

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

Результати розрахунку кількості устаткування для дільниці і коефіцієнти завантаження зводимо у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 Результати розрахунку кількості устаткування для дільниці

Деталь

Т, год

Маршрут

обробки

, %

, хв

, шт

,шт

Корпус

1,9

Фрезерно-центрувальна

5

5,7

0,94

1

0,94

Токарна

30

34,2

5,62

6

0,94

Фрезерна

25

28,5

4,68

5

0,94

Свердлувальна

20

22,8

3,74

4

0,94

Шліфувальна

20

22,8

3,74

4

0,94

Всього

100

114

18,72

20

0,94

2.3 Вибір моделей устаткування

Обираємо моделі верстатів укрупнено, виходячи із маси та орієнтовних  габаритних розмірів деталі, мм .

Таблиця 2.3 Моделі устаткування для роботи на дільниці.

Назва операції

Модель верстата

Фрезерно-центрувальна

МР73М

Токарна

16К30Ф3

Фрезерна

6Р13Ф3

Свердлувальна

2А554Ф2

Шліфувальна

3У142

2.4 Розрахунок чисельності верстатників на дільниці

Кількість робітників-верстатників для виконання кожної операції у масовому виробництві:

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

Коефіцієнти багатоверстатності і кількість робітників приведені у зведеній таблиці 2.4. Розрахунок проведено у табличному процесорі Exel.

Таблиця 2.4 Чисельність верстатників на дільниці.

Операція і верстат

Коефіцієнт багатоверстатності

Кількість верстатників

Фрезерно-центрувальна

1

3

Токарна

2

7

Фрезерна

2

6

Свердлувальна

2

5

Шліфувальна

1

9

Всього

30


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

3. КОМПОНУВАННЯ МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО ЦЕХУ І ПЛАНУВАННЯ  ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ

      Компонувальний план цеху викреслюємо з допомогою ЕОМ, розраховані площі дільниць і їх дійсні площі, отримані при компонуванні зводимо в таблицю 3.

 Таблиця 3 – Площі дільниць

Категорія площі

Площа, м2

за розрахунком

по плану

Дільниці механічної обробки

6318

6500

Дільниці вузлового складання

1460

420

Дільниці загального складання

2550

2900

Складська система:

- склад матеріалів та заготовок

84

100

- міжопераційний склад

-

-

- проміжний склад

7,3

14

Система інструментального забезпечення:

- секція складання та настроювання інструментів

30

50

- секція обслуговування інструментом виробничих дільниць

124

150

- комора абразивних матеріалів

28

40

- комора слюсарно-складальних інструментів

61

80

- відділення для відновлення інструменту

370

400

- майстерня для ремонту технологічного оснащення

138

150

Система ремонтного та технічного обслуговування:

- цехова ремонтна база

250

250

- склад запасних частин

75

100

- відділення для ремонту електроустаткування та електронних систем

100

100

- відділення для збирання та переробки стружки

357

400

- відділення для приготування та роздачі МОР

80

100

- склад мастил

42

50

- трансформаторні підстанції

50

50

- компресорні установки

714

800

- вентиляційні камери

612

650

Система контролю якості виробів:

- контрольне відділення

408

420

- контрольно-перевірочний пункт

69

100

Магістральні проїзди

1320

1296

Всього:

13194,3

13824

Службово-побутові приміщення

1602

1602

4. ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЦЕХУ   

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

19

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

    

Основні техніко-економічні показники цеху приводимо у вигляді таблиці 4.

  

Таблиця 4 - Техніко-економічні показники цеху

Показник

Одиниця

Значення

Абсолютні показники

Річний випуск продукції

шт.

40000

Площа цеху

м2

10195

Кількість основного устаткування

шт.

20

Загальна кількість працюючих

чол.

1007

Відносні показники

Верстатомісткість на 1 т продукції

вер./год.

700

Верстатомісткість на одиницю продукції

вер./год

Питома площа на одиницю основного устаткування

м2

18

Річний випуск на одного основного робітника

шт.

56

Річний випуск на один основний верстат

шт.

116

Площа на одного основного робітника

м2

19,3

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

20

ТМ  ПМСЦ 09 18 01

ЛІТЕРАТУРА

1. Проектування механоскладальних цехів. Методичні вказівки до виконання практичних занять і контрольних робіт для студентів спеціальності “Технологія машинобудування” денної та заочної форм навчання  /М.М.Косіюк. – Хмельницький: ТУП, 2000. 60с.

2. Мельников Г.Н., Вороненко В.П. Проектирование механосборочных цехов. - М.: Машиностроение, 1990. 352 с.

3. Егоров М.Г. Основы проектирования машиностроительных заводов. М.: Высшая школа, 1969. 480с.

4. Мамаев В.С., Осипов Е.Г. Основы проектирования машиностроительных заводов. М.: Машиностроение, 1974. 290 с.

5. Дипломное проектирование по технологии машиностроения / Под общ. ред. В.В.Бабука. - Минск: Высшейшая. школа, 1979. 425 с.

6. ОСТ 23.4.261-86. Правила разработки и оформления технологических планировок. Обозначения условные графические.

7. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий машиностроения, приборостроения и металлообработки. Механообрабатывающие и сборочные цеха. ОНТП-14-86.-М.:ВНИИТЭМР, 1987. 97 с.

8. ГОСТ 2.428-84. ЕСКД. Правила выполнения темплетов.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра технології машинобудування

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА

ЗАПИСКА

До індивідуальної  роботи з курсу:

«Проектування  механоскладальних цехів»

Виконав: ст. гр. ІМс-07-3

Богуш В.В.

Керівник проекту:

к.т.н., доцент Косіюк  М.М.

Хмельницький 2009р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78287. М’язова система в умовах спокою, тренувальних впливів, екстремальних, граничних та патологічних станів: м’язова система в умовах тренувальних впливів, екстремальних та граничних станів 42.94 KB
  Адаптація акліматизація до виконання фізичних вправа в умовах підвищеної температури довколишнього середовища. М’язова діяльність в умовах зниженого атмосферного тиску а також відносної вагомості. Нездужання зумовлені перебуванням в умовах високогір’я.
78288. М’язова система в умовах спокою, тренувальних впливів, екстремальних, граничних та патологічних станів: м’язова система в умовах патологічних станів 47.4 KB
  Головним симптомом фіброміалгії є больові відчуття в ділянці м’язів. На сьогоднішній день лікарі не знають, як лікувати це захворювання. Больові відчуття виникають в м’язах або в місці з’єднання м’язів з суглобами, але не в суглобах. Біль носить хронічний й прогресуючий характер. Відмінною рисою цього захворювання є наявність особливо болючих точок в м’язах.
78289. Ендокринологія спортивної діяльності 143.5 KB
  Гормональні зміни що виникають під впливом гострого та тривалого фізичного тренування підкреслюють важливу роль ендокринної системи в задоволенні метаболічних потреб які виникають під час занять фізичними вправами і реалізації механізмів задіяних у відновленні й перебудові тканин. Слід нагадати що під час спортивних змагань виникає фізіологічний стрес. Припускається що участь в змаганнях викликає не тільки підвищення тривоги але й збудження внаслідок невизначеності результатів виступу і наступних подій. Попереднє зростання...
78290. Оцінка фізичної працездатності 619.5 KB
  Оцінка результатів проби з фізичним навантаженням у осіб літнього і старечого віку. Загальні принципи оцінки фізичної працездатності Умови проведення тесту з фізичним навантаженням: Дослідження слід проводити в приміщенні при температурі 1822o С відносній вологості 4060. За добу до дослідження необхідно пояснити пацієнтові зміст і завдання велоергометрії також бажано провести з ним тренування на велоергометрі з мінімальним навантаженням. Проводити ці дослідження можуть тільки лікарі які знайомі з методикою тестування показаннями...
78291. Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Методи дослідження серцево-судинної системи 127 KB
  Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Під час пальпації пульсу кисть досліджуваного охоплюють у ділянці променевозап‘ясткового суглоба так щоб великий палець розташовувався на тильному боці передпліччя а інші пальці – над артерією. Промацавши артерію її притискують до прилеглої кістки що полегшує визначення властивостей пульсу. Велике значення має дослідження пульсу на перелічених артеріях нижніх кінцівок оскільки його ослаблення а іноді і зникнення спостерігається у хворих на облітеруючий ендартеріїт атеросклероз і цукровий...
78292. Медичний контроль за кардіореспіраторною системою. Тести респіраторної функції 113 KB
  Тести респіраторної функції Сучасна пульмонологія пропонує широкий діапазон проб які допомагають в діагностиці захворювань органів дихання. Найчастіше використовується спірометрія петлі потік – об‘єм фактор переносу і визначення легеневого об’єму. Вимірювання Ро2 і Рсо2 може проводитися під час діагностики і контролю за терапією. І хоч тестування з фізичними навантаженнями використовується або почало використовуватися під час діагностки хворих на бронхіальну астму згодом цей метод розширив свій діапазон використання.
78293. Фізіологічні та біохімічні основи тренування жінок 117 KB
  Функціональні зміни в організмі жінок в процесі тренування. Анаеробні енергетичні системи у жінок. Аеробна працездатність витривалість жінок.
78294. Основи теорії адаптації і спортивне тренування 197.5 KB
  Адаптаційні реакції організму які підтримують стабільність гомеостазу. Адаптація організму до умов середовища зовнішнього та внутрішнього що постійно змінюються це процес динамічного пристосування організму до даних змін який покликаний зберігати в ньому гомеостатичну рівновагу. Фізіологічний сенс адаптації організму до зовнішніх і внутрішніх чинників полягає в підтримці гомеостазу і відповідно життєздатності організму практично в будьяких умовах на які він може адекватного реагувати. Виокремлюють абсолютну адаптованість організму...
78295. Серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів, під час фізичного навантаження та в умовах патології: серцево-судинна система в умовах спокою 66.95 KB
  Кінцевий результат транскапілярної дифузії полягає в тому що інтерстиціальна рідина має тенденцію набути складу крові що надходить. Необхідні дві умови для того щоб в даний циркуляторний механізм ефективно регулював склад інтерстиціальної рідини: 1 повинен здійснюватися адекватний кровоток через тканинні капіляри; 2хімічний склад артеріальної крові що надходить має регулюватися таким чином щоб забезпечити оптимальний склад інтерстиціальної рідини. Відповідно праве і ліве серце повинні викидати в судинне русло однаковий об’єм крові за...