4636

Регулювання якості повітряного середовища

Практическая работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Регулювання якості повітряного середовища Кондиціонування повітря Кондиціонер типу спліт-система має два блока, один розташовується усередині приміщення, другій зовні на стіні будівлі. У першому блоці розташовані компресор, вентилятор, в...

Украинкский

2012-11-23

92.5 KB

2 чел.

Регулювання якості повітряного середовища

Кондиціонування повітря

Кондиціонер типу спліт-система має два блока, один розташовується усередині приміщення, другій зовні на стіні будівлі. У першому блоці розташовані  компресор, вентилятор,  випаровувач (радіатор), у зовнішній частині  розташовується конденсатор (радіатор) та вентилятор. Компресор, випаровувач та конденсатор з’єднані мідними трубами,  в яких циркулює фреон.  Робота кондиціонера здійснюється так: на вхід компресора подається газоподібний фреон під малим тиском 3..5 атмосфери. Компресор стискає фреон до 10…15 атмосфери, при цьому фреон нагрівається і поступає в конденсатор, що розташований у зовнішній частині. При інтенсивному обдуві конденсатора зовнішнім вентилятором фреон охолоджується  та переходить в летку фазу. Далі з конденсатора леткий фреон прямує через знижуючий тиск клапан  до випаровувача, де випаровується з поглинанням тепла. Температура поверхні випаровувача знижується, що охолоджує повітря, яке  прямує через випаровувач за допомогою внутрішнього вентилятора до приміщення. Далі цикл повторюється. Таким чином, ця система тільки охолоджує внутрішнє повітря без подачі свіжого повітря.   Існують “спліт”-кондиціонери, які спроможні не тільки охолоджувати, а й нагрівати повітря приміщень (реверсивні типи).

Вибір  “спліт”-кондиціонера здійснюють за потужністю (охолодження) з урахуванням усіх теплоприпливів – зовнішнього, від обладнання та робітників. Орієнтовно, розрахунок потрібної потужності (Qх )  “спліт”-кондиціонера можна зробити по формулі:

Qх = Qз + Qо + Qр=

де     Qз – зовнішній приплив тепла;

орієнтовно   Qз = q×V=

для вікон південної орієнтації – q = 40 Вт/м3 , для північної - q = 30 Вт/м3 , середнє значення

q = 35 Вт/м3 . Обирається в залежності від азимуту світлових прорізів, який наведений у вих. даних.

V – об’єм приміщення, м3;

V= a×b×h=

Qо – виділення тепла від обладнання, кВт (орієнтовно для персонального комп’ютера та копіювального пристрою  Qоk = 300 Вт, для інших електричних приладів Qо =0,3*Р,

де Р –   паспортна  потужність, Вт); nk – кількість одиниць оргтехніки

Qо=0,3Р + nk Qоk=

Qр – виділення тепла від робітників в залежності від витрат енергії (1 ккал/год = 1,167 Вт).

Qр= np Qоp=

Далі   вибирають ближчу за потужністю марку кондиціонера або розраховують кількість заданих по потужності кондиціонерів.

Системи опалення

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів системи опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади. Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря. Системи опалення повинні компенсувати втрати тепла через огороджуючі зовнішні будівельні конструкції та підігрівати холодне повітря, яке надходить ззовні через вікна, двері, ворота та ін. При проектуванні системи опалення визначають: категорію вибухопожежної небезпеки виробництва; внутрішню температуру повітря в приміщенні, залежно від І категорії роботи (легка, середньої важкості, важка); розрахункову зовнішню температуру повітря для даного кліматичного району; орієнтовні втрати тепла будинком; тепловиділення від: людей, електрообладнання, нагрітих поверхонь та ін.; необхідну систему опалення, вид теплоносія, тип опалювальних приладів; кількість тепла на опалення приміщень; поверхню нагрівальних приладів; кількість елементів секцій в одному нагрівальному приладі, загальну кількість секцій; годинні витрати води (повітря) на опалення;  необхідну поверхню нагріву, тип та ККД котла.


Кількість тепла, що втрачається будівельною конструкцією
(Qк, залежить від різниці температур, величини їх значень, площі та виду матеріалу і може бути підрахована для плоских поверхонь за формулою:

Qк=kFк(tвн-tзовн)=        (ккал/год.),

де k коефіцієнт теплопередачі конструкції огорожі (стін), що залежіть від матеріалу з якого побудовані стіни (0,92 – 097 ккал/год. • м2 • °С);

Fкповерхня огороджувальної конструкції, через яку втрачається тепло м2;

Fк=

tвн - нормована температура (внутрішня) повітря в приміщенні, °С;

tзовн - розрахункова температура зовнішнього повітря (приймається за кліматичними даними для даного міста), °С. Для Києва tзовн= -16°С 

Визначаємо відносну витрату води на еквівалентний квадратний метр (е. к. м) Поверхню нагріву нагрівальних приладів, що віддає тепло,визначають в е. к. м., а потім перераховують на метраж прийнятих для установки типів приладів.

Відносна витрата води буде складати:

        ккал/год.

де  — різниця температур між середньою температурою теплоносія в нагрівальному приладі та температурою в приміщенні, °С;

=

перепад температур теплоносія в нагрівальному приладі, °С.

= 

вода з початковою температурою tпоч = +1ОО °С і кінцевою tкін = +60 °С

L — кількість води, що подається зверху донизу, кг/м2год. L = 17,4 кг/м2 • год.

Значення е. к. м. можна порахувати за формулою:

       (ккал/год. е. к. м.),

де  — поправочний коефіцієнт, що залежить від відносної витрати води.

Значення поправочного коефіцієнта залежно від відносної втрати води.

q

0.3

0.4

0.5

0.6

0.7

0.8

0.9

1

5

7

>7

0.85

0.89

0.91

0.93

0.95

0.97

0.99

1

1.03

1.06

1.07

Необхідну поверхню приладів е. к. м. FПР можна визначити за формулою:

        м2

       

Необхідна  кількість секцій радіаторів М-140 (м2) дорівнює:

       штук.


Вихідні дані для розрахунків.

№ вар

Призначення приміщення

Розмір приміщення

a×b×h

Азимут світлових прорізів

Кіл-сть прац.

Енерговитрати організму, ккал/год

Орг-техніка (nk, од.)

Потужність ел.обладн. Р, Вт

1

офіс

6,2×5,4×3,2

12°

4

132

5

1315

2

аудиторія

12×7×4

122°

24

105

12

1850

3

офіс

5,3×3,2×3

212°

3

107

3

1150

4

кімната відпочинку

4,5×3,6×2,8

32°

5

90

-

1350

5

аудиторія

10×5,5×3,7

109°

22

100

10

1960

6

кімната відпочинку

5,1×3,9×3

266°

3

91

-

920

7

офіс

9×4,5×3,1

100°

4

108

5

1270

8

кімната відпочинку

6,1×5,1×3,25

321°

2

120

-

910

9

аудиторія

13×6,6×3,9

26

110

14

2370

10

офіс

4,2×3,6×2,75

49°

1

136

2

2100

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря

Період року

Категорія робіт

Температура повітря, 0С

Відносна вологість,%

Швидкість руху, м/с

Холодний період

року

Легка 1а

22-24

60-40

0,1

Легка 1б

21-23

60-40

0,1

Середньої важкості ІІа

19-21

60-40

0,2

Середньої важкості ІІб

17-19

60-40

0,2

Важка ІІІ

16-18

60-40

0,3

Теплий
період

року

Легка 1а

23-25

60-40

0,1

Легка 1б

22-24

60-40

0,2

Середньої важкості ІІа

21-23

60-40

0,3

Середньої важкості ІІб

20-22

60-40

0,3

Важка ІІІ

18-20

60-40

0,4

 Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні

Період року 

Категорія робіт 

Температура, ° C 

Відносна вологість (%) на робочих місцях - постійних і непостійних 

Швидкість руху (м/сек.) на робочих місцях - постійних і непостійних 

Верхня межа 

Нижня межа 

На постійних робочих місцях 

На непостійних робочих місцях 

На постійних робочих місцях 

На непостійних робочих місцях 

Холодний
період
руху 

Легка Iа 

25 

26 

21 

18 

75 

не більше 0,1 

Легка Iб 

24 

25 

20 

17 

75 

не більше 0,2 

Середньої важкості IIа 

23 

24 

17 

15 

75 

не більше 0,3 

Середньої важкості IIб 

21 

23 

15 

13 

75 

не більше 0,4 

Важка III 

19 

20 

13 

12 

75 

не більше 0,5 

Теплий
період
року 

Легка Iа 

28 

30 

22 

20 

55 - при 28° C 

0,2 - 0,1 

Легка Iб 

28 

30 

21 

19 

60 - при 27° C 

0,3 - 0,1 

Середньої важкості IIа 

27 

29 

18 

17 

65 - при 26° C  

0,4 - 0,2 

Середньої важкості IIб 

27 

29 

15 

15 

70 - при 25° C 

0,5 - 0,2 

Важка III 

26 

28 

15 

13 

75 - при 24° C і нижче 

0,6 - 0,5 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10941. Поняття про метали та їхні властивості 42.5 KB
  Тема. Поняття про метали та їхні властивості. Мета: ознайомити учнів із металами їх призначенням та використанням; сформувати поняття про їхні основні властивості як конструкційних матеріалів уміння розпізнавати види металів характеризувати властивості металів м
10942. Поняття про проекції. Види проеціювання 47.5 KB
  Тема 2:Поняття про проекції. Види проеціювання. Мета: Навчальна: сформувати знання вміння та навички пов’язані з преціюванням. Виховна: виховувати в учнів бережливе ставлення до чужої праці. Естетичне сприймання предметів культуру праці. Розвиваюча: розвивати у
10943. Орієнтовні плани-конспекти уроків технічної праці за новою програмою для 6 класу 1.07 MB
  Орієнтовні планиконспекти уроків технічної праці за новою програмою для 6 класу Урок 1. Вступ 1 год. Мета уроку: Засвоєння знань про основні галузі виробництва промисловість сільське господарство транспорт зв...
10944. Розмічання за шаблоном, площинне розмічання. Технологія виконання розмітки 72.5 KB
  Тема уроку: Розмічання за шаблоном площинне розмічання. Технологія виконання розмітки. Практична робота. Інструменти та пристрої для роботи з листовим металом Мета уроку: Засвоєння знань про слюсарні вимірювальні та допоміжні інструменти. Формування знань про інс
10945. Поняття макет. Види макетів, робота дизайнера 42.5 KB
  Тема 1.3: Поняття макет. Види макетів робота дизайнера. Мета: Навчальна: сформувати знання вміння та навички пов’язані з макетуванням. Виховна: виховувати в учнів естетичне сприймання предметів культуру праці та бережливе ставлення до чужої праці. Розвиваюча: ро
10946. Дослідження та регулювання електрообладнання автомобілів та тракторів 186.14 KB
  ЛАБОТАТОРНА РОБОТА №3 Дослідження та регулювання електрообладнання автомобілів та тракторів Лабораторна робота виконується на універсальному стенді КИ968ГОСНИТИ У4 який дозволяє досліджувати: 1.Генератори постійного струму потужністю до 05 кВт напругою до 12 ...
10947. Технологическое оборудование для послеуборочной доработки картофеля 154.46 KB
  Реферат. Технологическое оборудование для послеуборочной доработки картофеля . Оглавление 1. Технологические предпосылки к разработке мобильного оборудования для послеуборочной доработки картофеля.2 2. Обзор технологического оборудования и выбор технолог
10948. Проект производства работ при среднем ремонте 887.35 KB
  Курсовая работа по дисциплине Комплексная механизация путевых и строительных работ на тему: Проект производства работ при среднем ремонте Содержание. Задание на курсовой проект. Введение.4 1. Обоснование выбора путевых работ по их видам ...
10949. Интернет-магазин программного обеспечения. Web-сайт с помощью технологии ASP.NET 1.48 MB
  ВВЕДЕНИЕ Данная работа выполнялась в рамках курса изучения технологии ASP и ASP.NET. Технологии ASP представляют собой среду написания сценариев на стороне сервера которую можно использовать для динамического изменения веб-содержимого. ASP требует знания языков сценариев ...