4636

Регулювання якості повітряного середовища

Практическая работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Регулювання якості повітряного середовища Кондиціонування повітря Кондиціонер типу спліт-система має два блока, один розташовується усередині приміщення, другій зовні на стіні будівлі. У першому блоці розташовані компресор, вентилятор, в...

Украинкский

2012-11-23

92.5 KB

2 чел.

Регулювання якості повітряного середовища

Кондиціонування повітря

Кондиціонер типу спліт-система має два блока, один розташовується усередині приміщення, другій зовні на стіні будівлі. У першому блоці розташовані  компресор, вентилятор,  випаровувач (радіатор), у зовнішній частині  розташовується конденсатор (радіатор) та вентилятор. Компресор, випаровувач та конденсатор з’єднані мідними трубами,  в яких циркулює фреон.  Робота кондиціонера здійснюється так: на вхід компресора подається газоподібний фреон під малим тиском 3..5 атмосфери. Компресор стискає фреон до 10…15 атмосфери, при цьому фреон нагрівається і поступає в конденсатор, що розташований у зовнішній частині. При інтенсивному обдуві конденсатора зовнішнім вентилятором фреон охолоджується  та переходить в летку фазу. Далі з конденсатора леткий фреон прямує через знижуючий тиск клапан  до випаровувача, де випаровується з поглинанням тепла. Температура поверхні випаровувача знижується, що охолоджує повітря, яке  прямує через випаровувач за допомогою внутрішнього вентилятора до приміщення. Далі цикл повторюється. Таким чином, ця система тільки охолоджує внутрішнє повітря без подачі свіжого повітря.   Існують “спліт”-кондиціонери, які спроможні не тільки охолоджувати, а й нагрівати повітря приміщень (реверсивні типи).

Вибір  “спліт”-кондиціонера здійснюють за потужністю (охолодження) з урахуванням усіх теплоприпливів – зовнішнього, від обладнання та робітників. Орієнтовно, розрахунок потрібної потужності (Qх )  “спліт”-кондиціонера можна зробити по формулі:

Qх = Qз + Qо + Qр=

де     Qз – зовнішній приплив тепла;

орієнтовно   Qз = q×V=

для вікон південної орієнтації – q = 40 Вт/м3 , для північної - q = 30 Вт/м3 , середнє значення

q = 35 Вт/м3 . Обирається в залежності від азимуту світлових прорізів, який наведений у вих. даних.

V – об’єм приміщення, м3;

V= a×b×h=

Qо – виділення тепла від обладнання, кВт (орієнтовно для персонального комп’ютера та копіювального пристрою  Qоk = 300 Вт, для інших електричних приладів Qо =0,3*Р,

де Р –   паспортна  потужність, Вт); nk – кількість одиниць оргтехніки

Qо=0,3Р + nk Qоk=

Qр – виділення тепла від робітників в залежності від витрат енергії (1 ккал/год = 1,167 Вт).

Qр= np Qоp=

Далі   вибирають ближчу за потужністю марку кондиціонера або розраховують кількість заданих по потужності кондиціонерів.

Системи опалення

Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів системи опалення належать джерела тепла, теплопроводи, нагрівальні прилади. Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря. Системи опалення повинні компенсувати втрати тепла через огороджуючі зовнішні будівельні конструкції та підігрівати холодне повітря, яке надходить ззовні через вікна, двері, ворота та ін. При проектуванні системи опалення визначають: категорію вибухопожежної небезпеки виробництва; внутрішню температуру повітря в приміщенні, залежно від І категорії роботи (легка, середньої важкості, важка); розрахункову зовнішню температуру повітря для даного кліматичного району; орієнтовні втрати тепла будинком; тепловиділення від: людей, електрообладнання, нагрітих поверхонь та ін.; необхідну систему опалення, вид теплоносія, тип опалювальних приладів; кількість тепла на опалення приміщень; поверхню нагрівальних приладів; кількість елементів секцій в одному нагрівальному приладі, загальну кількість секцій; годинні витрати води (повітря) на опалення;  необхідну поверхню нагріву, тип та ККД котла.


Кількість тепла, що втрачається будівельною конструкцією
(Qк, залежить від різниці температур, величини їх значень, площі та виду матеріалу і може бути підрахована для плоских поверхонь за формулою:

Qк=kFк(tвн-tзовн)=        (ккал/год.),

де k коефіцієнт теплопередачі конструкції огорожі (стін), що залежіть від матеріалу з якого побудовані стіни (0,92 – 097 ккал/год. • м2 • °С);

Fкповерхня огороджувальної конструкції, через яку втрачається тепло м2;

Fк=

tвн - нормована температура (внутрішня) повітря в приміщенні, °С;

tзовн - розрахункова температура зовнішнього повітря (приймається за кліматичними даними для даного міста), °С. Для Києва tзовн= -16°С 

Визначаємо відносну витрату води на еквівалентний квадратний метр (е. к. м) Поверхню нагріву нагрівальних приладів, що віддає тепло,визначають в е. к. м., а потім перераховують на метраж прийнятих для установки типів приладів.

Відносна витрата води буде складати:

        ккал/год.

де  — різниця температур між середньою температурою теплоносія в нагрівальному приладі та температурою в приміщенні, °С;

=

перепад температур теплоносія в нагрівальному приладі, °С.

= 

вода з початковою температурою tпоч = +1ОО °С і кінцевою tкін = +60 °С

L — кількість води, що подається зверху донизу, кг/м2год. L = 17,4 кг/м2 • год.

Значення е. к. м. можна порахувати за формулою:

       (ккал/год. е. к. м.),

де  — поправочний коефіцієнт, що залежить від відносної витрати води.

Значення поправочного коефіцієнта залежно від відносної втрати води.

q

0.3

0.4

0.5

0.6

0.7

0.8

0.9

1

5

7

>7

0.85

0.89

0.91

0.93

0.95

0.97

0.99

1

1.03

1.06

1.07

Необхідну поверхню приладів е. к. м. FПР можна визначити за формулою:

        м2

       

Необхідна  кількість секцій радіаторів М-140 (м2) дорівнює:

       штук.


Вихідні дані для розрахунків.

№ вар

Призначення приміщення

Розмір приміщення

a×b×h

Азимут світлових прорізів

Кіл-сть прац.

Енерговитрати організму, ккал/год

Орг-техніка (nk, од.)

Потужність ел.обладн. Р, Вт

1

офіс

6,2×5,4×3,2

12°

4

132

5

1315

2

аудиторія

12×7×4

122°

24

105

12

1850

3

офіс

5,3×3,2×3

212°

3

107

3

1150

4

кімната відпочинку

4,5×3,6×2,8

32°

5

90

-

1350

5

аудиторія

10×5,5×3,7

109°

22

100

10

1960

6

кімната відпочинку

5,1×3,9×3

266°

3

91

-

920

7

офіс

9×4,5×3,1

100°

4

108

5

1270

8

кімната відпочинку

6,1×5,1×3,25

321°

2

120

-

910

9

аудиторія

13×6,6×3,9

26

110

14

2370

10

офіс

4,2×3,6×2,75

49°

1

136

2

2100

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря

Період року

Категорія робіт

Температура повітря, 0С

Відносна вологість,%

Швидкість руху, м/с

Холодний період

року

Легка 1а

22-24

60-40

0,1

Легка 1б

21-23

60-40

0,1

Середньої важкості ІІа

19-21

60-40

0,2

Середньої важкості ІІб

17-19

60-40

0,2

Важка ІІІ

16-18

60-40

0,3

Теплий
період

року

Легка 1а

23-25

60-40

0,1

Легка 1б

22-24

60-40

0,2

Середньої важкості ІІа

21-23

60-40

0,3

Середньої важкості ІІб

20-22

60-40

0,3

Важка ІІІ

18-20

60-40

0,4

 Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні

Період року 

Категорія робіт 

Температура, ° C 

Відносна вологість (%) на робочих місцях - постійних і непостійних 

Швидкість руху (м/сек.) на робочих місцях - постійних і непостійних 

Верхня межа 

Нижня межа 

На постійних робочих місцях 

На непостійних робочих місцях 

На постійних робочих місцях 

На непостійних робочих місцях 

Холодний
період
руху 

Легка Iа 

25 

26 

21 

18 

75 

не більше 0,1 

Легка Iб 

24 

25 

20 

17 

75 

не більше 0,2 

Середньої важкості IIа 

23 

24 

17 

15 

75 

не більше 0,3 

Середньої важкості IIб 

21 

23 

15 

13 

75 

не більше 0,4 

Важка III 

19 

20 

13 

12 

75 

не більше 0,5 

Теплий
період
року 

Легка Iа 

28 

30 

22 

20 

55 - при 28° C 

0,2 - 0,1 

Легка Iб 

28 

30 

21 

19 

60 - при 27° C 

0,3 - 0,1 

Середньої важкості IIа 

27 

29 

18 

17 

65 - при 26° C  

0,4 - 0,2 

Середньої важкості IIб 

27 

29 

15 

15 

70 - при 25° C 

0,5 - 0,2 

Важка III 

26 

28 

15 

13 

75 - при 24° C і нижче 

0,6 - 0,5 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49746. Разработка конструкции привода растворонасоса 311.74 KB
  Разработанный редуктор имеет конструкцию, обеспечивающую высокую надёжность и простоту монтажа и обслуживания. Все элементы привода выбраны с небольшим запасом, что обеспечивает повышенную надёжность в случае непредвиденных пиковых нагрузок связанных с областью применения привода.
49748. Электромеханический привод 812.1 KB
  Определяем по формуле где КПД быстроходной ступени цилиндрического редуктора; принимаем ; КПД тихоходной ступени цилиндрического редуктора; принимаем ; КПД конической передачи; принимаем ; КПД одной пары подшипников; принимаем ; k – число пар подшипников в механизме; k=3. Определяем частоту вращения выходного вала привода . Определяем выходную мощность привода . Передаточное соотношение привода разбиваем по ступеням в соответствии с соотношением где передаточное отношение быстроходной ступени; передаточное отношение тихоходной...
49749. Расчет структурно-сетевых параметров мультисервисных сетей телекоммуникаций 815.5 KB
  Расчет структурносетевых параметров мультисервисных сетей телекоммуникаций по дисциплине Мультисервисные сети телекоммуникаций Выполнил студент группы ТЭ 041 СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ Сети предоставляющие любые телекоммуникационные и информационные услуги называют полносервисными или мультисервисными сетями. Данные сети должны гарантировать оговоренное качество соединений и предоставляемых услуг. При создании мультисервисной сети достигается: Сокращение расходов...
49751. Автоматизация проверки решения задачи 259.72 KB
  Notepd свободный текстовый редактор с с подсветкой синтаксиса большого количества языков программирования и разметки Во время разработки программы использовались следующие компоненты: Таблица 5 – Компоненты в приложении № п п Компонент Описание 1 EDIT Поле ввода и редактирования информации 2 BUTTON Кнопка с растровым изображением 3 STRINGGRID Таблица для отображения информации 4 COMBOBOX Отображение информации в виде списка строк 5 LBEL Отображение текста на форме Отладка программы Отладка этап разработки компьютерной...
49752. СБОРОЧНО-СВАРОЧНЫЙ ЦЕХ ЗАВОДА ТЯЖЕЛОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ 196 KB
  Коэффициент использования территории. Решение: Определяем нормированное значение коэффициента естественной освещенности по формуле 1: ; 1 где е значение к. о в при рассеянном свете от небосвода определяемое с учетом характера зрительной работы; е =4 т коэффициент светового климата без учета прямого солнечного света определяемый в зависимости от района расположения здания на территории России;m=11 С коэффициент солнечности климата с учетом прямого солнечного света определяемый в зависимости от района...
49754. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ПРИВОДА 616 KB
  Коэффициент потерь одной зубчатой пары при тщательном выполнении и надлежащей смазке не превышает обычно 001. Коэффициент нагрузки: Cg= 1. sH limшестерня = 2 x 235 70 = 540 Мпа; sH limколесо = 2 x 262 70 = 594 Мпа; SH – коэффициент безопасности SH = 11; ZN – коэффициент долговечности учитывающий влияние ресурса. – продолжительность смены; kг=085 – коэффициент годового использования; kс=06 – коэффициент суточного использования.