46405

Психологічні особливості консультування

Конспект урока

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Впливати на ситуацію він може тільки через клієнта використовуючи можливості доступні клієнтові в його становищі. Ефективність психологічної допомоги виявляється в готовності клієнта витрачати час гроші душевні сили на розвязання його проблеми. Психологконсультант у консультативному процесі виступає в ролі...

Украинкский

2014-12-25

146 KB

2 чел.

ПЛАН

проведення практичного заняття

з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка військових колективів»

Т Е М А № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»

Заняття №23 “Психологічні особливості консультування ”

Час: 2 год.

Мета заняття:

  •  ознайомити курсантів із психологічними особливостями консультування;

– надати курсантам знання щодо етапів психологічного консультування;

– сформувати у курсантів прагнення вирішувати психолого-педагогічні проблеми у майбутній професійній діяльності;

– сприяти розвитку у курсантів  морально-психологічних якостей військового педагога;

– формувати науковий світогляд курсантів, спираючись на концепцію особистісно-орієнтованого навчання.

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№зп

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час, хв.

Дії тих хто навчається

1.

Перевірка готовності курсантів до заняття. Вступне слово викладача.

4-5 хв.

2.

Обговорення першого питання: «Психологічні особливості консультування» 

 

15

хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

3.

Обговорення другого питання:

«Загальна характеристика психологічного консультування»

15

хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

4.

Обговорення третього питання:

« Стадії психологічного консультування »

15

хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

5.

Моделювання ситуацій консультування

35

хв.

Беруть активну участь у ситуаціях консультування

6.

Підведення підсумків і закінчення практичного заняття, оголошення завдання на самостійну підготовку.

5 хв.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.
  4.  Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка: Посібник/ За заг. ред. М. Й. Варія. – Львів: Вид-во “Сполом”, 2003. – 624 с.
  5.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  6.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.
  7.  Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні/Монографія: Відп. Ред. Л. В. Сахань, Л. Ф. Бурлачук. – ВВП ДУ “ЛП”, 1996 .- 311 с.
  8.  Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
  9.  Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.- 560 с.
  10.   Ягупов В. В. Військова психологія: Підручник. – К.: Тандем, 2004. - 656 с.

    11. Ягупов В. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –

 К.: Тандем, 2000. – 380

12. www.soldiering.ru.

13. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ.

14. http://psychology.net.ru

15. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

16. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

17. http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

                           Мережа інтернет.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати 113-123 с. -  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.

     2. Роздруковані матеріали подані викладачем.

 ____________________________________________________________________

Розробив:

Майор   І. Т. Смага

“____”______________2009 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “28” серпня 2009 року №1.

АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Прим. № _____

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

полковник                      О.В. БОЙКО

“____” ________________ 2009 року

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення  практичного заняття

з навчальної дисципліни «Психологія та педагогіка військових колективів»

Т Е М А № 1: «Військовий підрозділ як мала соціальна група»

Заняття №23 “ Психологічні особливості консультування ”

Час: 2 год.

Мета заняття:

  •  ознайомити курсантів із психологічними особливостями консультування;

– надати курсантам знання щодо етапів психологічного консультування;

– сформувати у курсантів прагнення вирішувати психолого-педагогічні проблеми у майбутній професійній діяльності;

– сприяти розвитку у курсантів  морально-психологічних якостей військового педагога;

– формувати науковий світогляд курсантів, спираючись на концепцію особистісно-орієнтованого навчання.

з/п

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час

(хв.)

1.

Вступна частина

4-5

2.

Основна частина

80

Психологічні особливості консультування

15

Загальна характеристика психологічного консультування

15

Стадії психологічного консультування

15

Моделювання ситуацій консультування

35

3.

Заключна  частина

5

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.
  2.  Бойко О. В., Галик М. М., КожевниковВ. М., Чепур О. М., Військове навчання і виховання: Навчально-методичний посібник – Львів: ЛІСВ, 2007, - 153 с.
  3.  Варій М. Й. Основи соціальної психології військогового колективу/ Наукова монографія. – Л.: В-во “Сполом”, 2000 - 250 с.
  4.  Варій М. Й., Козяр М. М., Коваль М. С. Військова психологія і педагогіка: Посібник/ За заг. ред. М. Й. Варія. – Львів: Вид-во “Сполом”, 2003. – 624 с.
  5.  Виховна робота в Збройних Силах України. Навчально-методичний посібник. (Л. В. Буковський, М. І. Варій, С. І. Власюк, П. В. Гайдучок та ін. Відп. Ред. М. П. Козирєв. – Львів.: ВІ. ДУ “Львівська політехніка”, 1998. – 318 с.
  6.  Военная  педагогика и психология / А. В. Барабанщиков, В. П. Давыдов, Э. П. Утлик, н. Ф. Феденко.-М.: Воениздат, 1986.-240 с.
  7.  Морально-психологічний стан військ, його оцінка та підтримка на високому рівні/Монографія: Відп. Ред. Л. В. Сахань, Л. Ф. Бурлачук. – ВВП ДУ “ЛП”, 1996 .- 311 с.
  8.  Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 624 с.
  9.  Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002.- 560 с.
  10.   Ягупов В. В. Військова психологія: Підручник. – К.: Тандем, 2004. - 656 с.

              11. Ягупов В. В. Теорія і методика військового навчання: Монографія. –

 К.: Тандем, 2000. – 380

12. www.soldiering.ru.

13. www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ.

14. http://psychology.net.ru

15. http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm

16. http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html

                

                 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

                          Мережа інтернет.

        ВСТУПНА ЧАСТИНА:

  •  прийняти рапорт командира групи і привітатися з курсантами;
  •  перевірити наявність особового складу по журналу обліку навчальних занять;
  •  перевірити  форму одягу курсантів, порядок на робочих місцях і в аудиторії;
  •  при необхідності зробити зауваження для усунення недоліків;
  •  нагадати тему і основну проблематику заняття, його основні питання (завдання);
  •  зосередити увагу курсантів на навчальній меті заняття – тобто на тих знаннях, навичках і вміннях та їх рівні, які вони повинні здобути  в результаті заняття;
  •  визначити актуальність теми заняття – тобто для чого знання (навички, вміння) будуть необхідні у подальшому вивченні матеріалів дисципліни, практичному виконанні вправ у польовому навчальному центрі, подальшій офіцерській службі тощо;
  •  визначити час роботи на кожному навчальному місці та порядок їх зміни (при необхідності);
  •  визначити порядок  отримання оцінки за виконання окремих  завдань та за заняття в цілому;
  •  встановити порядок і правила проведення даного заняття;
  •  довести (нагадати) заходи безпеки (при необхідності).

- може проводитися, у разі необхідності, усне, комп’ютерне  опитування або письмова летючка для перевірки засвоєння матеріалів минулої теми.

                                  

                                ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Викладення навчального матеріалу та методики проведення навчального заняття здійснюється за наступною формою:

РОЗПОДІЛ ЧАСУ

№зп

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

Час, хв.

Дії тих хто навчається

1.

Перевірка готовності курсантів до заняття. Вступне слово викладача.

4-5 хв.

2.

Обговорення першого питання: «Психологічні особливості консультування» 

 

15

хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

3.

Обговорення другого питання:

«Загальна характеристика психологічного консультування»

15

хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

4.

Обговорення третього питання:

« Стадії психологічного консультування »

15

хв.

Відповідають на запитання

Приймають участь у дискусії

5.

Моделювання ситуацій консультування

35

хв.

Беруть активну участь у ситуаціях консультування

6.

Підведення підсумків і закінчення практичного заняття, оголошення завдання на самостійну підготовку.

5 хв.

    

   Вимоги до особистості консультанта

Психолог-консультант має справу з найскладнішим та найважливішим об'єктомлюдською психікою. І найдавніший закон цієї взаємодії такий, як і в медицині: «Не нашкодь».

Міжнародні професійно-етичні стандарти у роботі психолога:

компетентність;

відповідальність;

конфіденційність;

морально-позитивний ефект взаємодії.

Від людини, яка надає психологічну допомогу, окрім професійних знань та володіння методикою психотерапії, необхідна стійка система переконань, світогляду, що надає самому консультанту впевненість у собі. З іншого боку, якщо психолог-психотерапевт не бачить сенсу у своїй роботі, в глибині душі зневажає  клієнта, його діяльність, навіть озброєна сучасними психотехніками, не принесе користі ані клієнту, ані самому психотерапевту.

Отже, для успішного професійного функціонування психологу необхідно розв'язати свої світоглядні проблеми, з'ясувати для себе питання сенсу життя та місця в ньому своєї професійної діяльності.

Професійна діяльність психолога-консультанта вже за визначенням передбачає впевненість у своїх знаннях.

Американські психологи ще в 40-вірр. XX ст. запропонували перелік критеріїв (характеристик особистості) як запоруку успішної діяльності практичного психолога (тут враховано й світоглядний аспект):

  1.   Неабиякі розумові здібності й розважливість.
  2.   Оригінальність, спритність і різнобічність.
  3.   Невтомна допитливість, самонавчання.
  4.   Інтерес до людини як до особистості, а не як до математеріалу впливу повага особистості іншої людини.
  5.   Розуміння своїх особистісних характеристик, почуття гумору.
  6.   Здатність сприймати складні мотивації.
  7.   Толерантність: відсутність зарозумілості.
  8.   Здатність займати терапевтичну позицію, встановлювати гнучкі конструктивні взаємини з іншими.
  9.   Наполегливість, методичність у роботі, здатність витримувати напруження.
  10.   Готовність взяти на себе відповідальність.
  11.   Тактовність й здатність до співпраці.
  12.   Цілісність натури, самоконтроль і врівноваженість.
  13.   Здатність розрізняти моральні цінності.
  14.   Широта культурного обрію — освіченість.
  15.   Глибокий інтерес до психології, особливо до її клінічних аспектів.

основні правила індивідуально-психологічного консультування

В індивідуально-психологічному консультуванні основну роль відіграють вільна творчість, нестандартність підходів та нестереотипність поведінки.

Загальні правила та принципи, дотримання яких дає змогу досягти певного корекційного ефекту:

  1.   Психологічна консультація, як і будь-який інший вид психокорекції, може бути ефективною тільки тоді, коли людина сама справді хоче позбутися проблеми.
  2.   Психолог не має права бути ініціатором психологічної консультації. Така його ініціатива може бути розцінена як втручання у приватне життя іншої людини, що автоматично призводить до професійної дискредитації психолога.
  3.   Практика свідчить, що джерелом проблем є не та людина, на яку скаржаться, а та, яка скаржиться. Це означає, що консультацію може отримати той, хто звернувся до психолога. Якою б великою не була спокуса запросити на консультацію інших учасників для обговорення ситуації, психолог не може цього робити, оскільки не може бути ініціатором. Впливати на ситуацію він може тільки через клієнта, використовуючи можливості, доступні клієнтові в його становищі.
  4.  Психолог-консультант, до якого звернувся клієнт зі своїми проблемами, повинен вимагати від нього роботи душі для опанування себе. Ефективність психологічної допомоги виявляється в готовності клієнта витрачати час, гроші, душевні сили на розв'язання його проблеми. Психолог-консультант у консультативному процесі виступає в ролі каталізатора роботи душевних сил клієнта, спрямованих на усунення особистісних проблем або їх розв'язання. Серйозність ставлення психолога до проблеми клієнта має відповідати серйозності ставлення клієнта до своєї проблеми.

5. Психолог-консультант повинен прагнути діяти в суворій відповідності досвідові клієнта й безпомилково «влучати» в зону його найближчого розвитку.

6. Тривалість однієї консультації 40—60 хв. Протягом цього часу обговорюються тільки проб проблеми, які вибрав клієнт і які хвилюють його сьогодні (хоча психолог може бачити й інші особливості клієнта, про які той поки що не говорить, але які сильно ускладнюють його життя; акцентувати увагу клієнта на цьому поки що не потрібно). Професіоналізм консультанта полягає не стільки в тому, щоб побачити слабкі місця клієнта й заздалегідь попередити про них, скільки в тому, щоб утриматися від коментарів стосовно того, що ще не стало для клієнта актуальним і не переживається ним як проблема, якої треба позбутися. Через це ініціатором другої зустрічі, як і першої, є клієнт. Психолог дає зрозуміти клієнтові, що двері для нього завжди відчинені, тобто що клієнт у разі потреби може звернутися до нього.

Отже, корекційний ефект у процесі психологічного консультування досягається за рахунок таких властивостей психолога:

спеціальні знання з таких галузей психології, як особистість, малі групи та групова динаміка, конфлікти, їх причини та методи подолання тощо;

вміння керуватись спеціальними правилами консультування;

психологічна спостережливість;

варіативність мислення;

високорозвинена емпатія;

здатність до соціальної перцепції;

комунікативна компетентність.

Робота психолога-консультанта пов'язана з певним ризиком, оскільки він відкритий для спілкування з різними людьми, а їх установки не завжди миролюбні й чесні. Уразі неправильної поведінки психолога з перших хвилин зустрічі він може бути залученим до гри клієнта або може стати жертвою його маніпуляцій. Тому перші хвилини зустрічі психолога з клієнтом це своєрідний поєдинок, у якому психолог з'ясовує, хто до нього прийшов і навіщо. На допомогу йому приходить принцип обґрунтування проблеми в допомозі, згідно з яким він просить клієнта обґрунтувати, чого він очікує від консультації та консультанта.

Ускладнює початок консультативного процесу те, що прийом психолога сприймається людьми як різновид лікарської діяльності. Зовні це справді схоже на лікарську діяльність, проте внутрішня, психологічна основа взаємодії «психолог — клієнт» принципово відрізняється від взаємодії «лікар — пацієнт». Розглянемо кожен з випадків.

Звертаючись до лікаря, пацієнт перебуває в еґо-стані «Дитя», а лікар бере на себе роль «Батька». Цим хворий визнає свою нездатність боротися з хворобою і делегує відповідальність за себе та результат лікування лікареві. Лікар, набуваючи батьківської позиції, вимагає від пацієнта чіткого виконання своїх вказівок і приписів, гарантуючи успіх лікування. Про те, що хворий перебуває в еґо-стані «Дитини», свідчить і те, що він, будучи дорослою людиною, дозволяє собі капризувати, примушує вмовляти себе, може плакати й жалітися, бо це дозволено в його стані. Лікар несе відповідальність за лікування. У медичній практиці саме такий тип взаємин найбільше підходить для досягнення ефективних результатів.

Клієнт, який прийшов на прийом до психолога, є здоровою людиною, яка відповідає за себе. Психологічна консультація може бути ефективною тільки за рівноправної конструктивної співпраці психолога і клієнта. А це можливо тільки тоді, коли і психолог, і клієнт перебувають у еґо-стані «Дорослий».

Однак може статися так, що клієнт, уперше ідучи до психолога, пригадуючи свій попередній візит до лікаря, налаштовується на дитячу позицію, або прибудову знизу. На дитячу позицію клієнта вказує його звертання до психолога за порадою. Психолог не повинен зважати на прохання клієнта й щось йому радити. А краще одразу пояснити: психолог не може давати порад.

Слід відрізняти поради від рекомендацій психолога-консультанта. Порада в консультуванні не можуть бути продуктивними, оскільки є спробою приміряти до себе (своїх здібностей, особистісного розвитку, вольової регуляції) складну ситуацію клієнта, відповісти на запитання «що я зробив бив ситуації клієнта?». Але клієнт не має тих психічних ресурсів, що є у психолога. Рецепт не потрібний психологові, бо він не переживає проблему, і так само не потрібен клієнтові, бо останній не має тих потенційних можливостей виходу з проблемної ситуації, які є в консультанта.

Рекомендації — це система заходів, запропонована консультантом на основі всебічного аналізу проблеми клієнта та його особистісних ресурсів, спрямованих на подолання клієнтом його проблеми. Психолог несе професійну відповідальність за якість наданих рекомендацій. Однак за клієнтом завжди залишається вибір: скористатись цими рекомендаціями чи ні.

Обирати подальшу стратегію поведінки — особиста справа кожного. Психолог може запропонувати клієнтові розібрати проблему разом. У такому випадку він має перевести розмову в русло «дорослий — дорослий». Звичайно, клієнти, які справді відчувають потребу у психологічній консультації, погоджуються з пропозицією психолога та переходять у еґо-стан «Дорослий». Якщо ж клієнт починає вимагати поради, то він прийшов не за консультацією (в усякому разі, не готовий до роботи).

Серед клієнтів трапляються такі, яким не потрібна психологічна консультація в повному розумінні цього слова. Причинами їхнього звернення можуть бути цікавість, психологічна інтоксикація або маніпуляторство. Одразу зазначимо, що далеко не завжди перелічені псев-дозвернення продиктовані якимось злим наміром щодо психолога.

Типи псевдозвернень до психолога

  1.   Цікавість. Клієнт, що перебуває в такому стані, нічого від консультанта не очікує. Його звернення продиктоване бажанням бути в курсі справ щодо можливостей психотерапевта, а також своєрідне задоволення від виставляння напоказ складності та «оригінальності» свого внутрішнього світу.

 Психологічна інтоксикація. В результаті поширення психологічних знань та зростання їх популярності у когось виникає ілюзія, що психологи добре знаються на помилках людей, знають правила, за якими треба жити, щоб запобігти помилкам. Клієнт, що перебуває в такому стані, не переживає в цей момент труднощів і звертається до психолога, так би мовити, «про запас» а раптом знадобиться у майбутньому. З таким клієнтом приємно спілкуватися, однак це марна витрата часу. До того ж клієнт зробить для себе погані висновки щодо можливостей психологічного консультування, адже неможливо вилікувати того, хто не хворий.

  1.   Маніпуляція. Клієнт намагається перейняти в консультанта спеціальні методи впливу на людей, озброїтися психологічними знаннями про людські слабкості з метою застосування їх для досягнення власної користі у спілкуванні з людьми. В такому разі психолог має повне право відмовити йому в консультації, прямо сказавши про це.

У кожному з перелічених випадків психологу не варто починати консультацію. Єдино можливий варіант консультування аналіз причин звернення до психолога, тобто знову і знову повертати клієнта до обговорення та аналізу причин його звернення до психолога. Оскільки в людини знайшлась енергія нате, аби прийти до психолога, нехай навіть з «підставною проблемою», можна припустити, що є якась причина, про яку він не хоче зізнатися навіть собі. Аналіз причин звернення може пролити світло на це, а також дещо послабити деструктивний психологічний захист.

етапи індивідуального консультування

Початковий етап. Метою роботи на цьому етапі є встановлення психологічного контакту між клієнтом і консультантом. Головний зміст роботи — знайомство з клієнтом, збір первинної інформації про нього, обговорення мети, методів і вартості консультування, розподіл відповідальності, інформування клієнта про його права та обов'язки, обговорення питань конфіденційності.

Діагностичний. Розпитування клієнта. Завдання психологаякомога краще з'ясувати, в чому проблема клієнта. Зусилля консультанта спрямовані на підтримку та поглиблення психологічного контакту з клієнтом, стимулювання його на подальшу розповідь та заглиблення, осмислення клієнтом своєї розповіді. Консультант використовує прямі запитання, емпатійне слухання, невербальне та вербальне схвалення клієнта. 

Корекційний. Психологічне опрацювання  проблеми клієнта. Тепер зусилля психолога спрямовані на розуміння та подолання клієнтом психологічних труднощів. Для досягнення мети етапу психолог-консультант використовує різні психологічні засоби допомоги клієнтові в осмисленні та подоланні ним своїх психологічних труднощів. Консультант обирає інструмент психологічної допомоги залежно від напряму психологічного консультування, якого він дотримується. Результатом консультування буде усвідомлення клієнтом причин своїх труднощів та оволодіння конструктивними способами їх подолання.

Критерієм завершення роботи з клієнтом можна вважати створення умов, за яких клієнт опрацював проблему на трьох рівнях: усвідомлення наявності проблеми (когнітивний), емоційне реагування емоцій, зміна поведінки.

Отже, консультація психолога полягає в зацікавленій детальній розмові з клієнтом про його проблему, аналізі варіантів виходу із ситуації, збереженні вихідних позицій або їх зміні.

Психолог входить у ситуацію клієнта, тобто «орендує» свій професійний апарат (досвід, світогляд, спеціальні знання). При цьому він ставить низку запитань для кращого входження у ситуацію. Після цього психолог розв'язує завдання, але рішення поки що є в його свідомості й сформульоване у психологічній термінології. Потім він знову ставить запитання, але вже для того, щоб підвести клієнта до розуміння психологічних причин скрутної ситуації, своїх помилок та прорахунків, можливих способів виходу з цього становища.

Корекційний ефект консультації залежить від того, наскільки клієнт може дозволити собі відкритися перед психологом і перед собою, тобто наскільки йому вдалося в процесі життя трансформувати свій психологічний захист із деструктивного в конструктивний. Проте вибір глибини контакту завжди залишається за клієнтом. Психолог при цьому змушений працювати від «партнера». Він повинен знати, що політика «відкривання очей на правду» навпаки шкодить. До того ж, він не має права порушувати психологічний захист клієнта, оскільки не може взяти на себе відповідальність за його психічну рівновагу. Деструктивний психологічний захист, з одного боку, є втечею від реальності, але з іншого — це індивідуальний варіант адаптації до дійсності. Саме виникнення проблеми і звернення з її приводу до психолога свідчить про непродуктивність захисних засобів, якими користується клієнт, про наявність ірраціональних уявлень та міфів у його картині світу.

Активна робота клієнта над проблемою передбачає й переструктурування його особистого психологічного захисту, але щодо цього він має відчути сили та бажання. Це може бути відомо тільки йому. Тому роль психолога-консультанта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові прийняти реальність, примирити його з самим собою, налаштувати на активну роботу над собою, звернути його увагу на переваги життя, доступні йому в його становищі, наголошувати на тому, що клієнт здатний почути і сприйняти сьогодні, і промовчати про те, що клієнт захоче почути завтра.

В особистій позиції психолога-консультанта у ставленні до клієнта краще скористатися висновком К.Роджерса щодо гуманізації будь-яких міжособистісних стосунків, що забезпечують особистісні конструктивні зміни. Ось цей висновок: необхідними й достатніми умовами є безоцінне позитивне прийняття іншої людини, її активне емпатійне слухання та конгруентне (тобто адекватне, щире, достовірне) самовираження у спілкуванні з нею.

На відміну від лікаря, психолог має право відмовити в консультації. Цим правом доцільно користуватися у випадках, коли клієнт і його ситуація викликають у психолога бурхливу емоційну реакцію неприйняття або перегукуються з власними особистими нерозв'язаними проблемами. В першому випадку психолог не зможе перейнятися проблемою клієнта через засудження його думок і дій, у другому існує небезпека використання психологом клієнта для своєї корисливої мети. Останнє потребує пояснення. Психологічну допомогу може здійснювати людина, в якої немає психологічних проблем. А якщо вони є, то психотерапевтичний процес відбуватиметься на користь розв'язання проблем психолога, і відбуватиметься підсвідомо.

                          ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

  •  визначається ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та дається загальна оцінка організації його проведення;
  •  зосереджується  увага на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;
  •  оголошуються  оцінки курсантів за заняття, відзначаються не тільки кращі, а й ті, хто має гірші результати;
  •  доводиться час визначення оцінок курсантам за летючку;
  •  даються відповіді на запитання курсантів;
  •  доводиться під запис завдання курсантам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командира групи з її організації;
  •  оголошується  час і місце відпрацювання завдань (звітування за  засвоєння матеріалів теми) тими курсантами, які були відсутні на занятті;
  •  записується завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі  необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни курсантів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати 113-123 с. -  А.В. Барабанщиков, А.Д. Глоточкин, Н.Ф. Феденко, В.В. Шеляг. Проблемы психологии воинского коллектива. М., Воениздат, 1973. – 302 с.

     2. Роздруковані матеріали подані викладачем.

______________________________________________________________

Розробив:

Майор   І. Т. Смага

“____”______________2009 року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ. Протокол від “28” серпня 2009 року №1.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76054. ДОГОВОР РОЗНИЧНОЙ КУПЛИ – ПРОДАЖИ И ЗАЩИТА ПРАВ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ В ТОРГОВОМ ОБСЛУЖИВАНИИ 98.5 KB
  Перемещение материальных благ в товарной форме, составляющее основу любого обязательства, в договоре – купле – продажи выступает в наиболее чистом виде, является его непосредственным содержанием.
76055. Договор розничной купли-продажи 126.5 KB
  Договор розничной купли-продажи – самый массовый договор. Ежедневно совершаются миллионы покупок. Ежедневно миллионы людей вступают в правовые отношения, при этом, не вспоминая о правовых тонкостях отношений профессионального продавца и рядового покупателя.
76056. Модели совокупного спроса и совокупного предложения 765 KB
  Модели совокупного спроса и совокупного предложения в отличие от модели спроса и предложения для одного товара позволяют ответить на многие принципиальные вопросы: Почему вообще увеличиваются или уменьшаются цены Почему общий уровень цен остается относительно постоянным в одни периоды...
76057. Основы моделирования процессов и систем с применением пакета MSOfficeSystem 4.75 MB
  Компьютеры перестали быть монополией заводов, банков, крупных объединений. Сегодня они стали достоянием и небольших предприятий, магазинов, учреждений, бюро трудоустройству и даже ферм. Секретарь практически любого учреждения при подготовке докладов и писем производит обработку текстов.
76058. Создание автоматизированной информационной системы для фирмы «Удача» 1.84 MB
  Выявляются наиболее важные компоненты деятельности данной фирмы: Сотрудники – в их обязанности входит составление каталога рассылка каталога оформление заказов продажи оформление счетов и накладных решение бухгалтерских задач реклама а также внесение информации в базу данных.
76059. Прогнозирование оценки за экзамен 3.5 MB
  Целью моей работы: показать можно ли использовать нейронные сети и эффективно ли их применение в данной области. Полносвязанной нейронной сетью называется многослойная структура в которой каждый нейрон произвольного слоя связан со всеми нейронами предыдущего слоя а в случае первого слоя со всеми входами нейронной сети.
76060. Право: понятие, характеристика, признаки, принципы 58.5 KB
  Разграничение права и закона имеет большой гуманистический смысл ибо тогда право рассматривается как критерий качества закона установления того насколько последний признаёт права человека его интересы и потребности.
76061. Антропогенный морфогенез в границах ландшафтов Рязанской области 7.5 MB
  Максимальный показатель антропогенной нагрузки характерен для ландшафтов с чехлом покровных суглинков залегающих на неогеновых песках см. Показатель антропогенной нагрузки изза гражданского строительства здесь ниже но все же достаточно высок и составляет 5 359 295 м3.
76062. Бизнес-план фирмы «ДомМаркет» 70.92 KB
  Предприятия малого бизнеса являются гибкой и динамичной формой реализации предпринимательской деятельности позволяющей свободно выразить деловой и творческий потенциал иметь определенные заработки для достойного образа жизни.