46413

Педагогічні особливості культури офіцера. Військово-педагогічні процеси

Конспект

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Сформувати у курсантів навички пошуку узагальнення критичного аналізу навча1льного матеріалу вміння висувати і захищати свої погляди з питань що розглядаються; Формувати у курсантів риси необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; Формувати світогляд курсантів спираючись на національні історичні та військовопатріотичні традиції загальнолюдські цінності; Сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни відповідальності і цілеспрямованості.

Украинкский

2015-01-19

112 KB

0 чел.

ТЕМА №2: «Військово-педагогічні процеси»

Заняття №22: «Педагогічні особливості культури офіцера»

Мета занняття

 1. Закріпити знання, одержані курсантами (студентами) в процесі самостійної роботи над навчальною, методичною і науковою літературою;

2. Сформувати у курсантів навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навча1льного матеріалу, вміння висувати і захищати свої погляди з питань, що розглядаються;

3. Формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності;

4. Формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності;


ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1.  В.В. Ягупов «Військова психологія».
  2.  “Управление адаптацией молодежи и военнослужащих к службе в армии” методическое пособие, ОдВО 1995 г.
  3.  А.Г. Караяні «Прикладная военная психология».
  4.  Маклаков А.Г. «Военная психология».
  5.  «Военная психология и педагогика», под редакцией А.В. Барабанщикова, 1986р.
  6.  «Основы военной психологи и педагогики под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 р.
  7.  «Военная психология и педагогика», под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р.
  8.  «Военная психология» під ред. В.Шеляги.
  9.  «Основы военно-морской психологии», під ред. В.Грішанова.
  10.  «Психологическая оценка и прогнозирование профессиональной пригодности военных специалистов»: учебное пособие. – М., 1988 р.
  11.  www.soldiering.ru
  12.  www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ
  13.  http://psychology.net.ru
  14.  http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm
  15.  http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html
  16.  http://armyrus.ru

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Мультимедійний проектор, ноутбук, Інтернет (за потребою)

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

Прийняти рапорт чергового навчальної групи, перевірити наявність курсантів на занятті, їх зовнішній вигляд, готовність до занять.

Оголосити тему заняття, її актуальність та зв'язок з іншими темами, мету та навчальні питання, які будуть розглянуті. Особливу увагу на занятті необхідно звернути на те, що існує об'єктивна потреба в оволодінні всім офіцерським складом загальними поняттями про психологію спілкування у військовому колективі, а також розкрити сутність, функції та структура спілкування, показати шляхи оптимізація спілкування у військовому середовищі із метою якісного використання цих знань в подальшій діяльності військового керівника

Вивчення соціально-психологічних явищ і процесів у військових колективах - один з найбільш складних і відповідальних напрямів діяльності командира підрозділу, органів по роботі з особовим складом. Формування здорового морально-психологічного клімату у військових колективах, підтримання статутного порядку і дисципліни, правильно організована індивідуальна виховна робота з особовим складом - головні чинники профілактики злочинів і подій. У військових колективах командир спільно з офіцерами гуманітарних структур повинен вирішувати завдання діагностики, корекції і формування їх соціально-психологічних характеристик. Головною метою його роботи є оптимізація спільної військової діяльності, міжособистісних взаємин, а також морально-психологічного стану окремих військовослужбовців. Тільки у тісній взаємодії командирів підрозділів з офіцерами з гуманітарних питань, з медичними працівниками можливе вирішення завдань, що стоять перед нами.

ОСНОВНА ЧАСТИНА:

Аналіз практики військ, сучасних досліджень у галузі військової педагогіки та психології красномовно свідчить про значні зміни, що відбуваються сьогодні в навчанні та вихованні воїнів Збройних Сил України. Під впливом демократизації та гуманізації всіх сфер суспільно-політичного життя, військово-службових відносин зокрема, стає неможливою авторитарна військова педагогіка минулого. Поступово відживає та сприймається як анахронізм відомий армійський афоризм: "Не вмієш – навчимо, не бажаєш – примусимо". Сьогодні, крім завдань з якісної професійної підготовки військового фахівця, зусилля військового педагога все більшою мірою спрямовуються на сприяння всебічному розвитку особистості воїна, максимальне розкриття його задатків та здібностей [1]. На жаль, не завжди молоді офіцери виявляються повністю готовими до здійснення ефективної педагогічної діяльності. У період свого становлення чимало офіцерів мають певні проблеми насамперед у здійсненні військово-педагогічної функції. Досить часто вони не можуть знайти індивідуальний підхід, здійснювати педагогічний вплив на почуття та свідомість військовослужбовців. Тривалі іноді терміни становлення молодих офіцерів позначаються на навченості солдат, впливають на загальну боєздатність підрозділів. На нашу думку, одним із кроків на шляху до вирішення цієї проблеми повинно стати цілеспрямоване формування у майбутніх офіцерів педагогічних умінь. Педагогічні вміння посідають вагоме місце в структурі педагогічної майстерності офіцера, характеризують підготовленість офіцера як педагога та вихователя в цілому і надають можливість досягати високих результатів у різних умовах педагогічної діяльності [2]. Згідно з концептуальними положеннями контекстного навчання (А.О. Вербицький) навчальна діяльність курсанта щодо оволодіння педагогічними знаннями та вміннями повинна бути адекватною їх практичному застосуванню в професійній діяльності. Підкреслимо, що така навчальна діяльність не може мати загальний характер, а повинна відображати специфічні риси військово-педагогічної діяльності певної категорії офіцерського складу (інженерно-технічних фахівців, командирів підрозділів, офіцерів гуманітарних структур тощо). Перебіг розробленої нами педагогічної технології передбачає послідовне й систематичне формування педагогічних умінь у контексті діяльності офіцера – фахівця в галузі радіоелектроніки. Процес формування відбувається поетапно, під час виконання ряду пізнавальних завдань та вправ, структурно об’єднаних у модулі. Кожен з модулів спрямований на формування певного компонента педагогічних умінь (гностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного та організаторського). Відтворення предметного та соціального змісту професійної діяльності відбувається за допомогою професійної орієнтації змісту пізнавальних завдань. Розроблено ділові ігри, що імітують умови діяльності фахівців цього профілю. Під час практичних занять гностичного модуля курсантам пропонувалося: провести психолого-педагогічну діагностику військового колективу, визначити рівень його розвитку, виявити неформальних лідерів колективу, склад мікрогруп, проаналізувати результати дослідження; діагностувати характер міжособистісних стосунків членів військового колективу; дослідити індивідуальні якості окремих воїнів, рівень їх готовності до оволодіння змістом військово-професійної підготовки, виявити актуальний та потенційний рівень розвитку військовослужбовців; на основі аналізу отриманих даних висунути пропозиції щодо розподілу військовослужбовців за військово-технічними спеціальностями (оператор, механік, електрик тощо), висунути кандидатури на посади молодших командирів; відвідати заняття досвідченого педагога, проаналізувати його дії, виявити, за рахунок чого саме (яких прийомів, методик) викладач досягає результату, визначити, що можна взяти на озброєння для подальшого використання у власній педагогічній діяльності; проаналізувати стан власної підготовки до військово-педагогічної діяльності; своїх одногрупників, визначити шляхи та напрями подальшого вдосконалення та самовдосконалення; проаналізувати відеозапис власного виступу. Модуль, спрямований на формування проектувальних умінь, є структурно самостійним елементом. Проте ця самостійність є досить відносною, оскільки підґрунтям більшості завдань є фактичний матеріал, отриманий під час розв’язання завдань гностичного модуля. Практичні заняття, спрямовані на формування проектувальних умінь, містять завдання щодо розробки перспективних планів вивчення військовослужбовцями певних зразків озброєння, їхньої підготовки до самостійної експлуатації озброєння та несення бойового чергування на конкретній посаді бойової обслуги; складання річних планів з предметів військово-професійної підготовки; планування системи задач та вправ, самостійної роботи; визначення ключових моментів у навчальному матеріалі курсу, теми, прогнозування можливих ускладнень та шляхів їх усунення; визначення методів та організаційних форм проведення занять; проектування індивідуальної програми виховання та розвитку військовослужбовця; проектування різноманітних видів контролю, оцінки та корекції результатів військово-дидактичного процесу; співвіднесення календарного плану предмета військово-професійної підготовки з планами вивчення інших дисциплін, навчаннями, несенням вартової та внутрішньої служби, бойового чергування. Під час занять конструктивного модулю перед курсантами ставилися завдання щодо відбору матеріалу на одне заняття, визначення у ньому найбільш важливих питань, оптимальної композиції теоретичного матеріалу, задач та практичних вправ; планування логічних переходів від одного етапу заняття до іншого, раціонального розподілу часу в окремих його частинах; співвіднесення матеріалу заняття з пізнавальними можливостями військовослужбовців, зі стратегічними й тактичними цілями вивчення предмета; написання планів та планів-конспектів занять з вивчення конкретних зразків озброєння, контрольно-вимірювальної техніки тощо; складання планів особистісного та професійного розвитку. Успішність військово-дидактичного процесу значною мірою залежить від того, наскільки розвинені комунікативні вміння військового педагога. Останні тісно пов’язані з гностичними та організаторськими. Гностичні вміння є активно задіяними під час передкомунікативної підготовки та в самому процесі спілкування. У свою чергу комунікативні вміння є засобом, за допомогою якого безпосередньо вирішуються організаторські педагогічні завдання. Протягом занять комунікативного етапу моделювались різні види педагогічної та службової діяльності офіцера, що здійснюються за допомогою передусім комунікативних умінь: усного викладання навчального матеріалу; керівництва підлеглими в різних умовах, проведення різноманітних інструктажів, спілкування з батьками військовослужбовця; бесіди з воїнами у позаслужбовий час, на спортивному майданчику або під час культурно-освітніх заходів. Таким чином, ми уникали немотивованого спілкування, надавали йому професійного сенсу та спрямованості. На думку А.О. Леонтьєва, педагогічне спілкування не може бути ефективним без проведення попереднього орієнтування. Це робиться задля того, щоб, спираючись на "зібрану інформацію", правильно спланувати та здійснити спілкування [3]. Поетапне формування комунікативних умінь передбачає здійснення курсантами аналізу спілкування та інших людей, навчання соціальній перцепції та розумінню співрозмовника. Також виконувалися вправи, спрямовані на регуляцію власної поведінки під час спілкування, постановку міміки, жестів, голосу, темпу мовлення. Важливу роль на цьому етапі відігравали вправи, спрямовані на підвищення культури мовлення, розвиток техніки володіння власною поведінкою, мімікою і жестами, збагачення арсеналу виразних засобів. Комунікативний модуль також передбачав завдання, для виконання яких потрібно було: обирати педагогічно доцільний стиль спілкування, прогнозувати реакцію на власні комунікативні впливи; висувати вимоги до підлеглих або схвалювати їх дії, погоджуватись або відмовляти у формі, що є адекватною конкретній ситуації та легітимною з погляду вимог статуту; вести розмову на професійну тематику у формі діалогу, монологу, доступно викладати сутність поставлених завдань; підбирати правильну форму для виразу власних почуттів згідно з конкретною педагогічною задачею; моделювати стилі спілкування відповідно до особливостей окремих воїнів та військових колективів. Завдання організаторського модуля вимагали від курсантів таких дій: організовувати пізнавальну діяльність військовослужбовців та їх взаємодію; швидко оцінювати ситуацію та своєчасно приймати виважені рішення, забезпечувати їх реалізацію; здійснювати розподіл виконавців та молодших організаторів відповідно до мети та конкретних умов діяльності, індивідуальних особливостей воїнів; здійснювати контроль і оцінювання пізнавальної діяльності, стимулювати ініціативу та активність тих, хто навчається; організовувати власну діяльність, здійснювати за необхідністю корекцію запланованого плану дій. З метою перевірки ефективності технології формування педагогічних умінь майбутніх офіцерів нами було проведено формувальний експеримент. Експеримент проводився протягом 2003-2006 рр. на базі Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова та Військового інституту Київського Національного університету ім. Т. Шевченка. Експеримент охоплював 3 експериментальні та 4 контрольні групи. Всього в експерименті взяли участь 156 курсантів контрольних та експериментальних груп та 53 офіцери як експерти. На початку експерименту було зроблено поділ навчальних груп на експериментальні та контрольні, проведено діагностування початкового рівня сформованості педагогічних умінь у курсантів. З метою оцінювання рівня педагогічних умінь курсантів нами були використано результативний, мотиваційний, інтелектуальний та когнітивний критерії. За допомогою цих критеріїв було оцінено: ефективність педагогічної діяльності курсантів під час проведення занять з одногрупниками (результативний критерій), сформованість мотивів військово-педагогічної діяльності (мотиваційний), рівень педагогічного мислення (інтелектуальний), рівень психолого-педагогічних знань курсантів (когнітивний). У процесі дослідження було виділено високий, середній, низький та мінімальний рівні сформованості педагогічних умінь за результативним, інтелектуальним та когнітивним критеріями, а також високий, середній та низький рівень за мотиваційним критерієм. Проведене оцінювання початкового рівня сформованості педагогічних умінь у курсантів експериментальних та контрольних груп свідчить про недостатній рівень готовності майбутніх офіцерів до педагогічної діяльності. Згідно з даними, поданими у таблиці 1, за інтелектуальним критерієм високий та середній рівень сформованості педагогічних умінь було виявлено лише у 23 % курсантів експериментальних та в 24 % курсантів контрольних груп. За когнітивним критерієм високий та середній рівень педагогічних умінь зафіксовано в 16 % курсантів експериментальних груп та в 19 % курсантів груп контрольних. Вимірювання педагогічних умінь за результативним критерієм показало, що високого та середнього рівня досягли лише 10 % курсантів експериментальних груп та 13 % курсантів контрольних груп.

Високий рівень педагогічних умінь за мотиваційним критерієм виявлено в 15 % курсантів експериментальних груп та в 13 % курсантів контрольних груп, середній рівень у 48 % та 58 % відповідно, низький у 37 % та 29 % відповідно (табл. 2).

Таблиця 2

Рівні сформованості педагогічних умінь курсантів за мотиваційним критерієм на початку та в кінці педагогічного експерименту

Групи

Рівні сформованості педагогічних умінь

низький

середній

високий

початковий

кінцевий

початковий

кінцевий

початковий

кінцевий

ЕГ

37 %

5,5 %

48 %

43,5 %

15 %

51 %

КГ

29 %

21 %

58 %

61 %

13 %

18 %

З метою виявлення ідентичності (або відмінності) курсантів експериментальних та контрольних груп за початковим рівнем сформованості педагогічних умінь нами було використано непараметричний критерій Крускала-Уолліса. Він дозволяє оцінити рівень розбіжностей між кількома вибірками за рівнем будь-якої ознаки (у нашому випадку це чисельні значення вимірювань педагогічних умінь за відповідним критерієм) [4]. Для розрахунку емпіричного значення критерію Крускала-Уолліса (Немп) ми використали комп’ютерну програму SPSS 11.01, що є потужним засобом комп’ютерного аналізу даних у психології, педагогіці та соціальних науках [5]. Наступним кроком було порівняння розрахованого Немп з його критичним значенням для ступеню свободи 6 (розрахованого за формулою V = C – 1, де С – кількість груп) та статистичної значущості р ≤ 0,05. Оскільки розраховані значення Немп (2,709 для результатів вимірювань педагогічних умінь за когнітивним критерієм, 3,032 – за інтелектуальним, 3,145 – за результативним та 6,528 за мотиваційним) не перевищують критичне значення (12,592) – робимо висновок, що різниця у рівнях педагогічних умінь курсантів експериментальних та контрольних груп не є статистично значущою. Далі в експериментальних групах здійснювалося цілеспрямоване впровадження технології формування педагогічних умінь. Підготовка до військово-педагогічної діяльності курсантів контрольних груп здійснювалася традиційним шляхом. В експериментальних групах було проведено бесіди та лекції, за допомогою яких були отримані психолого-педагогічні знання, необхідні для набуття та розвитку педагогічних умінь, з’ясовано роль та особливості педагогічної діяльності офіцерів цього профілю. Під час практичних занять курсанти отримували можливість пов’язувати теоретичні знання з реальними педагогічними ситуаціями, вчилися перетворювати останні на педагогічні задачі та розв’язувати їх, формувалося педагогічне мислення майбутніх педагогів. Відпрацьовувалися вправи щодо розвитку виразного та правильного мовлення, міміки, педагогічної спостережливості та перцепції. Форми активного навчання застосовувались у послідовності – "професійно-орієнтовані задачі – рольові ігри – ділові ігри". Протягом останніх курсанти експериментальних груп набували досвід планування та здійснення педагогічної діяльності на майбутніх офіцерських посадах (інженера бойового розрахунку (БР), помічника начальника БР, старшого оператора відділу, начальника зміни тощо). Закріплення набутих педагогічних умінь відбувалося за допомогою різноманітних видів педагогічної та командирської практики: занять з одногрупниками; військовослужбовцями батальйону забезпечення та гарнізону, стажування на посадах командирів курсантських груп і відділень. Згідно з розробленими за участю самих курсантів індивідуальними програмами проходила робота щодо педагогічного самовдосконалення майбутніх офіцерів. Під час військового стажування курсантами експериментальних груп були виконані, а потім захищені індивідуальні завдання педагогічного спрямування. Вимірювання педагогічних умінь, що відбувалося наприкінці формувального експерименту, підтвердило наші спостереження. У результаті впровадження технології формування педагогічних умінь відбулися суттєві зміни у співвідношенні рівнів педагогічних умінь курсантів експериментальних та контрольних груп. Високого та середнього рівня педагогічних умінь досягли: за когнітивним критерієм – 73 % курсантів експериментальних груп та 45 % курсантів контрольних; за інтелектуальним критерієм – 73 % та 36 % відповідно; за результативним критерієм – 66 % та 31 % відповідно (див. таблицю 1). За мотиваційним критерієм високого рівня сформованості педагогічних умінь досягли 51 % курсантів експериментальних та 18 % курсантів контрольних груп; середнього рівня 43,5 % та 61 % відповідно, низький рівень було зафіксовано у 5,5 % курсантів експериментальних груп та 21 % курсантів груп контрольних (див. таблицю 2). У процесі аналізу результатів проведення формувального експерименту нами було використано непараметричні критерії Крускала-Уолліса та Манна-Уїтні. На підставі розрахунку емпіричного значення критерію Крускала-Уолліса (Немп) та його порівняння з критичним значенням було зроблено висновок, що різниця у рівнях педагогічних умінь курсантів контрольних та експериментальних груп є статистично значущою (р ≤ 0,05). Для того щоб остаточно довести, що різниця у рівнях педагогічних умінь, виявлена за допомогою критерію Крускала-Уолліса, викликана саме різницею у рівні педагогічних умінь на користь курсантів експериментальних, ми обрали непараметричний критерій Манна-Уїтні. Цей критерій дозволяє оцінити розбіжність між двома вибірками за рівнем будь-якої ознаки, що є кількісно виміряною [4; 5]. Ми застосовували критерій Манна-Уїтні для попарного порівняння рівнів педагогічних умінь курсантів усіх 7 груп, які брали участь в експерименті. Розрахунок Uемп (емпіричного значення критерію Манна-Уїтні) здійснювався за допомогою комп’ютерної програми SPSS 11.01. Виходячи з результатів розрахунків, було зроблено висновок, що за рівень педагогічних умінь кожної з експериментальних груп вищий за відповідний показник курсантів кожної з контрольних груп. Різниця у рівнях педагогічних умінь є статистично значущою (р ≤ 0,05). Проведені виміри дають нам підставу також стверджувати, що різниця у рівні педагогічних умінь контрольних груп не є статистично значущою. Аналіз результатів упровадження розробленої технології у начально-виховний процес свідчить про її результативність та доцільність подальшого використання у військово-педагогічній підготовці курсантів.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 5 хв.

  1.  Визначаю ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому.
  2.  Зосереджую увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах.
  3.  Оголошую оцінки курсантів за заняття (якщо вони були отримані).
  4.  Відповідаю на запитання курсантів.
  5.  Довожу під запис завдання курсантам для самостійної роботи та командиру групи щодо її організації.
  6.  Оголошую час і місце проведення індивідуальних і групових консультацій.
  7.  Ставлю завдання командиру групи щодо роботи з матеріалами заняття тими курсантами, які були відсутні на занятті.
  8.  Записую завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі необхідності, зауваження і заохочення щодо підготовки та дисципліни курсантів.

ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

Завдання на самопідготовку до семінарського заняття: «Професійно-психологічний відбір військовослужбовців».

  1.  опрацювати Тему 16 «Військова психологія» В.Ягупова, стор. 461-469;
  2.  опрацювати Розділ ІІ «Личность и коллектив: психология военного управления» Я.Подоляк, стор. 43-186;
  3.  опрацювати Розділ 1.2 «Морально-психологічне забезпечення миротворчих операцій. Частина І.:Навчально-методичний посібник. – ЛІСВ, 2007, стор. 10-16;

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА –

1. Підвести підсумок заняття.

2. Відповісти на запитання курсантів.

3. Дати завдання курсантам для їх самостійної роботи.

Розробив:

Старший інженер навчальної лабораторії

кафедри МПЗ діяльності військ

майор І. Смага

“____”______________20____ року

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол від "28" серпня 2010 року №1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1979. Правовое регулирование коммерческой концессии в Российской Федерации 1.15 MB
  Коммерческая концессия: теоретический и исторический анализ. Правовое регулирование коммерческой концессии: становление и развитие. Договор коммерческой концессии: проблемы и противоречия законодательного регулирования.
1980. УПРАВЛЕНИЕ ИНВЕСТИЦИОННЫМ ПРОЦЕССОМ В РЕГИОНАЛЬНЫХ СИСТЕМАХ, ОРИЕНТИРОВАННЫХ НА ЭКОНОМИЧЕСКИЙ РОСТ 1.15 MB
  Место категории инвестиционный процесс в экономической науке. Сравнительный анализ экономического аспекта инвестиционной привлекательности региона. Обоснование использования коэффициентов расширения для управления инвестиционным процессом в региональных системах, ориентированных на экономический рост. Методические подходы к использованию коэффициентов расширения для прогнозной оценки роста региональной экономической системы.
1981. ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТНОЙ КУЛЬТУРЫ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ В ВУЗЕ 1.15 MB
  Коммуникативная культура будущего специалиста и совокупность педагогических условий ее развития. Коммуникативная культура преподавателя и ее влияние на профессиональную подготовку студентов вуза. Педагогические условия формирования коммуникативной культуры студентов в учебном процессе вуза.
1982. КОРРЕКТИРОВКА ФОРМИРОВАНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ КУЛЬТУРЫ ПРИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ ЭКОНОМИСТОВ В ВУЗАХ 1.15 MB
  Теоретические основы формирования информационной культуры при подготовке специалистов на экономических факультетах в вузах. Практическая реализация корректировки процесса формирования информационной культуры при подготовке специалистов на экономических факультетах в вузах. Особенности проведения педагогического эксперимента по корректировке формирования информационной культуры экономистов специальности 060400 Финансы и кредит
1983. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 1.15 MB
  Поняття, види і особливості природокористування. Навколишнє природне середовище. Поняття і класифікація природних ресурсів, сутність і функції статистики навколишнього середовища.
1984. Уголовно-правовая характеристика нарушения правил обращения экологически опасных веществ и отходов 1.14 MB
  Правовое регулирование общественных отношений в сфере охраны окружающей среды. Юридическая природа уголовной ответственности за нарушение правил обращения экологически опасных веществ и отходов. Проблемы совершенствования правоприменительной практики и квалификация нарушения правил обращения экологически опасных веществ и отходов.
1985. Управление культурными процессами на кавказских минеральных водах в XIX начале XX веках 1.14 MB
  СТАНОВЛЕНИЕ РЕГИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРНОЙ ПОЛИТИКИ НА КАВКАЗСКИХ МИНЕРАЛЬНЫХ ВОДАХ В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ XIX ВЕКА. ФОРМИРОВАНИЕ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ КУЛЬТУРНОЙ ПОЛИТИКИ НА КАВКАЗСКИХ МИНЕРАЛЬНЫХ ВОДАХ В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ XIX ВЕКА. РОЛЬ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ КАК НОВЫХ СУБЪЕКТОВ КУЛЬТУРНОЙ ПОЛИТИКИ.
1986. Разработка биотехнологии вакцины чумной живой сухой со сниженным количеством человеко-доз в производственной упаковке (ампуле) 1.14 MB
  Современное состояние и перспективы совершенствования эффективности чумных вакцин. Пути совершенствования биологических показателей вакцины чумной живой на этапах сведения, разлива и лиофилизации бактериальной суспензии. Смыв бактериальной массы с поверхности агара с последующим приготовлением необходимой концентрации микробных клеток, разлив, лиофилизация вакцины. Изучение реактогенности различных образцов вакцины чумной живой сухой.
1987. Политический терроризм: детерминация и формы проявления 1.13 MB
  Политический терроризм: категориальный анализ. Политический терроризм и другие виды политического насилия: грани соотношения. Политический терроризм как форма этнического экстремизма. Основные направления преодоления политического терроризма.