46424

Вдосконалення системи освітлення типових приміщень СФС

Дипломная

Энергетика

Розраховані параметри системи освітлення для трьох приміщень (приміщення для проведення занять, лабораторії відображень та коридору). Показано, що в залежності від призначення приміщення вимоги до системи освітлення змінюються. Спроектовано схеми та вибрано тип освітлювальних приладів для нормального освітлення персоналу на робочому місці.

Украинкский

2014-11-12

905.5 KB

9 чел.

РЕФЕРАТ

Дипломна робота містить 62 сторінки. В роботі наведено 5 рисунків, 6 таблиць, використано 10 джерел посилань.

Дана робота складається з 4 розділів.

У першому розділі дипломної роботи розкриті основні особливості побудови електропостачання СФС стаціонарного об’єкту та показано місце  системи освітлення в загальній схемі електропостачання. Визначені вимоги щодо проектування сучасних систем освітлення.  

У другому розділі дипломної роботи розраховані параметри системи  освітлення для трьох приміщень (приміщення для проведення занять, лабораторії відображень та коридору). Показано, що в залежності від призначення приміщення вимоги до системи освітлення змінюються. Спроектовано схеми та вибрано тип освітлювальних приладів для нормального освітлення персоналу на робочому місці.

В третьому розділі описано реалізація програми на базі програмування мовою Mathcad для розрахунку системи освітлення СФС .

В четвертому розділі висвітлені питання з охорони праці при експлуатації системи освітлення СФС, розглянуті загальні положення правил техніки безпеки при роботі з електроустановками.

Мета роботи – вдосконалення системи освітлення типових приміщень СФС шляхом зменшення експлуатаційних витрат.


ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………...………………………. 10

ВСТУП ………………………………………………..…………………… 11

 1 Аналіз особливостей побудови системи освітлення СФС……..…………... 12

 1.1 Загальна характеристика системи освітлення СФС………………………   12

1.2 Вимоги,які висовуються при проектуванні електропостачання  та систем освітлення стаціонарних об’єктів.…………….………………………………..... 17

1.3 Постановка задачі щодо вдосконалення системи освітлення СФС……….. 19

2 Проектування системи освітлення СФС ………………..…………………….. 22

2.1Вибір схеми і конструктивного виконання системи освітлення………..…. 22

2.2 Вибір освітленості, системи освітлення та джерела світла ...……………… 26

2.3 Вибір освітлювальних приладів на сучасній елементній базі……………… 29

2.4 Визначення розміщення освітлювальних приладів……………………...…. 30

2.5 Ремонтне і аварійне освітлення ………………………………….…….……  35

2.6 Розрахунок потужності освітлювальної установки………………..………. 38

2.7 Напрями вдосконалення систем освітлювальної установки…………….… 47

3 Автоматизація процесу розрахунку системи освітлення СФС……………… 51

3.1 Вибір мови програмування  для автоматизації процесу розрахунку системи освітлення………………………………………………………………………… 51

3.2 Опис програмної реалізації та дослідження її можливостей……………… 53

4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях…………………………………………………………………………… 58

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..… 61

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ………………………………………………………. 62


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВР – автоматичне вмикання резерву

ВЛ – високовольтні лінії електропередач

ВП – випрямляючі пристрої

ДГ – дизель генератор

ЕЗОВН – освітленість горизонтальної поверхні

ЛЕП – лінія електропередач

ЛД – лампи  денного світла

ЛБ – лампи білого світла

ЛТБ – лампи теплого білого світла

ЛХБ – лампи холодного білого світла

ОУ – освітлювальна установка

РП – розподільний пункт

СЕП – система  електропостачання

СПУ – стаціонарний пункт управління

СФС – стаціонарна фортифікаційна споруда

ТП – трансформаторна підстанція 

ТР – трансформатор

УГП – установка гарантованого живлення  

ШЗВ – шино-зєднювальний  вимикач.


ВСТУП

Система освітлення CФС - це освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно, без урахування розташування робочих місць або обладнуються залежно від розташування устаткування робочих місць. Місцеве освітлення є додатковим до загального і створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочому місці.

Головними джерелами світла для системи освітлення є лампи  різноманітних типів. Кожен із типів ламп має свої недоліки та переваги. За допомогою відповідного розміщення світильників у робочому приміщенні створюється система освітлення.

Світлодіодні технології продовжують бурхливо розвиватися, перейшовши кордон, що відокремлює їх від джерел світла, які застосовуються для загального функціонального освітлення. Все більше різновидів світлотехнічних LED виробів такі, які  використовуються замість люмінесцентних ламп денного світла, анонсуються на ринку світлотехніки.

Різниця в показниках ефективності люмінесцентних джерел світла обумовлена не тільки типом самої лампи, але і застосуванням різних типів пускорегулюючої апаратури, втрати на яких варіюються в досить великих межах. Крім великого зростання ефективності, світлодіоди відрізняються збільшеним терміном служби, зменшеним енергоспоживанням і відсутністю хімічно небезпечних речовин (ртуті, важких металів, тощо). В даний час ефективність світлодіодів, придатних для цілей функціонального освітлення, досягла 90Лм/Вт, при ефективності люмінесцентних ламп 50-100Лм/Вт.

Джерела світла завжди будуть удосконалюватися в часі, поки людство буде жити.


1 АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ОСВІТЛЕННЯ СФС

  1.  Загальна характеристика системи освітлення СФС

Штучне освітлення виконують електричними джерелами світла. Функціональні види штучного освітлення: робоче ¾ обов'язкове для всіх виробничих процесів; аварійне ¾ для продовження роботи при відключенні робочого освітлення у випадках аварії. Евакуаційне ¾ для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення; освітленість основних проходів і запасних виходів повинна бути не менше 0,5 лк на рівні підлоги і не менше 0,2 лк на відкритих територіях; охоронне («темне освітлення») ¾ виконують уздовж кордонів територій, що охороняються; сигнальне - для фіксації кордонів небезпечних зон, вказує безпечний шлях евакуації. 

Конструктивні системи штучного освітлення: загальне -Джерела світла розподілені рівномірно без урахування розташування робочих місць; загальне локалізоване ¾ для збільшення освітлення за допомогою розміщення ламп ближче до робочих поверхонь; місцеве ¾ для освітлення робочого місця (настільна лампа); застосування одного місцевого освітлення всередині виробничих будівель заборонено, тому що утворюються різкі тіні, зір втомлюється, створюється небезпека травматизму; комбіноване - включає загальне і місцеве освітлення.

Система освітлення СФС являє собою сукупність джерел світла (світильників) розташованих певним чином та засобів керування ними,що призначенні для створення задовільних умов роботи обслугованого персоналу СФС щодо освітлення робочих місць,виробничих та спеціальних приміщень.

Система електропостачання (система електрозабезпечення, електроживлення) являє собою енергосистему для передачі електроенергії за допомогою кабельних мереж і активного електрокеруючого устаткування, яка слугує для забезпечення надійним і якісним електроживленням усього комплексу устаткування в рамках його функціонального призначення.

  Система електропостачання складається з наступних частин:

  •  зовнішнього електропостачання (енергетичних і електротехнічних пристроїв, що забезпечують електроенергією споживачів споруди від мережевої енергосистеми або від незахищених джерел);
  •  автономного електропостачання (енергетичних і електротехнічних пристроїв, що забезпечують електроенергією споживачів споруди від захищених джерел).

− гарантованого  електропостачання.

До складу зовнішнього електропостачання входять високовольтні лінії електропередачі (повітряні або кабельні) і трансформаторні підстанції, що забезпечують зв'язок з мережевою або місцевою енергосистемою;

До складу автономного електропостачання споруди входять:

− захищена дизель-електрична станція, яка складається з двох дизель-генераторів;

−  головний розподільний щит;

  •  розподільні щити;
  •  щити живлення технологічні;
  •  щити живлення гермо-клапанів;
  •  щити живлення насосів;
  •  щити живлення вентиляторів;
  •  щити живлення повітроохолоджувачів;

−   щити освітлення;

−   щит аварійного освітлення;

−   щит живлення розеток .

Окрім штучного освітлення ще може бути такі види, як: виробниче, природне та комбіноване.

Виробниче освітлення. Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світлу відводиться одне із чільних місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина отримує через органи зору. Вплив світла на життєдіяльність людини вивчений досить добре. Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру. Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски - тимчасове засліплення. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками.  

До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість. Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків-і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

− створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

− не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

− забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої преадаптації органів зору;

− не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

− повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються;

− не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухо-небезпека світильників);

− повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям. Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду;нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

Природне освітлення поділяється на бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори(вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення. На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і ззовні приміщення. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником - коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

ЕЗОВН— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу. Нормовані значення визначаються „ Будівельними нормами і правилами ". В основні визначення покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша — 30 лк (розряд УІІІв).

1.2 Вимоги, які висовуються при проектуванні електропостачання  та систем освітлення стаціонарних об’єктів

Проектування систем електропостачання є складним та відповідальним завданням. Прийняття проектних рішень впливає на об'єм і трудомісткість монтажних робіт, безпеку експлуатації електротехнічних установок.

Вибір схемних рішень електропостачання значною мірою залежить від прийнятих систем напруг у аналізованому об'єкті. Використовуваний клас напруги значною мірою визначає капіталовкладення в проектований об'єкт величину втрат потужності й електроенергії у процесі експлуатації. Остаточне рішення про вибір напруги мережі має прийматися виходячи з техніко-економічного порівняння варіантів.

Основними вимогами до проектів систем електропостачання є надійність електропостачання споживачів та його економічність. Надійність електропостачання забезпечується вибором найдосконаліших електричних апаратів, силових трансформаторів, кабельно-проводникової продукції, відповідністю електричних навантажень в нормальних і аварійних режимах номінальним навантажень цих елементів, і навіть використанням структурного резервування електричної мережі.

У електроенергетиці України має місце ряд негативних тенденцій:

– відбувається масове старіння основного електромережевого устаткування;

– відсутні кошти на реконструкції мережі;

– зросли технічні і комерційні втрати потужності і електричної енергії;

– практично немає резервування споживачів І і ІІ категорії за надійністю;

–  різко скоротився науково-технічний потенціал галузі;

– серйозно відстає сфера розробок, освоєння і упровадження нових технологій виробництва, транспорту, й розподілу електроенергії;

– неефективно діють механізми співпраці власників електроенергетичних об'єктів;

– нераціонально організовані ринки електроенергії.

Тому, у зв'язку з вищевказаним, необхідно зробити реконструкцію розподільних мереж, заміну старого устаткування на більш нове, яке відповідає як сучасним технічним вимогам якості й надійності, так і економічним критеріям. Система освітлення стаціонарних обєктів не є виключенням і також визначає вдосконалення. При вдосконалені систем освітлення необхідно враховувати вимоги до освітлення приміщень та робочих місць.

Системи електропостачання споживачів мають характерні риси, зумовлені точністю, порівняно малопотужних споживачів електроенергії на значної території.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

Освітлення має важливе гігієнічне значення. Важливо не просто освітлювати приміщення або окреме робоче місце, а створювати освітлення, яке відповідало б характеру виконуваної роботи. Недостатнє освітлення знижує працездатність і продуктивність праці, викликає стомлення очей, сприяє розвитку короткозорості, збільшення виробничого травматизму, призводить до транспортних аварій на вулицях і дорогах. Освітлення буває природним, штучним і комбінованим.

Природне освітлення обумовлюється сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу і змінюється в залежності від географічної широти, висоти стояння сонця, ступеня хмарності, прозорості атмосфери. Природне світло має спектр, до якого око людини найбільш звичний.
Норми природного освітлення встановлюються в залежності від призначення будівлі та окремих приміщень. Краща освітленість приміщень досягається фарбуванням стін і стелі у світлі тони, а також періодичною очисткою шибок, забруднення яких призводить до втрати 50% світлового потоку. Для оцінки природного освітлення використовується коефіцієнт природного освітлення, що показує, у скільки разів освітленість всередині приміщення менше зовнішньої. У середній смузі в найбільш віддалених від вікон точках коефіцієнт природного освітлення повинен бути не менше 2,5%, а в північних широтах - 2,9%. Оптимальна орієнтація вікон житлових приміщень – південь і південний схід. Джерелами штучного світла служать електричні лампи. Кількісною характеристикою є освітленість, яка встановлюється в межах від 5 до 5000 лк залежно від характеру виконуваних робіт.
Розрізняють два види штучного освітлення: загальне, при якому світло поширюється рівномірно по всьому приміщенню, та комбіноване, що створюється лампами загального і місцевого освітлення одночасно і яке в гігієнічному відношенні найбільш доцільно. Працювати тільки при місцевому освітленні не рекомендується, так як, переводячи погляд з яскраво освітленої поверхні на темні навколишні предмети, ми створюємо додаткове навантаження на очі. Настільну лампу або інший переносний світильник встановлюють безпосередньо на робочому місці так, щоб світло від неї падало спереду з лівої сторони, тоді тінь від руки не буде затуляти роботу.
В настільній лампі лампочка повинна бути не менше 40-60 Вт для людей з нормальним зором, а літнім людям і тим, у кого ослаблений зір, краще придбати лампи потужністю 75-100 Вт. Потужність ламп у світильниках загального освітлення визначається із розрахунку 10-15 Вт на 1 м3 площі приміщення.
 При користуванні люмінесцентними лампами не рекомендуються світильники з однією лампою, так як світло в такій лампі пульсує відповідно зміні напруги струму в мережі. Доцільно загальне освітлення влаштовувати за допомогою люмінесцентних ламп, а для місцевого використовувати лампи розжарювання.

  1.   Постановка задачі щодо вдосконалення системи освітлення СФС

Головною задачою системи освітлення СФС – є  забезпечення заданого рівня освітленості всіх приміщень СФС. Істотна роль відводиться також санітарним вимогам, таким як спектральний склад світла і частота мерехтіння. Всі ці вимоги покликані створити максимальний комфорт для зору і, як наслідок, забезпечити максимальну ефективність і безпеку функціонування особового складу СФС. 

Одним з напрямів вдосконаленням економічної ефективності системи освітлення СФС є зведення до мінімуму витрат на створення і експлуатацію системи освітлення. Енергетична ефективність системи освітлення залежить не тільки від коефіцієнта корисної дії освітлювальних приладів, але і від інтенсивності їх використання як за рівнем виробленого світла, так і за часом використання. Економія електроенергії на освітлення - не тільки економічне, але й екологічне завдання: чим менше потрібно електроенергії, тим менше виділяється тепла від електроосвітлювальних приладів, менше палива спалюється на електростанціях. У світовому масштабі це призводить до зниження загрози глобального потепління та зменшення забруднення атмосфери.

Існуює два напрями технічного прогресу в області електричного освітлення: удосконалення електричних освітлювальних приладів і вдосконалення систем управління електричним освітленням. Перший напрям пов'язаний з появою нових типів світильників і флуоресцентних ламп, а також білих освітлювальних світло діодів. Таким чином, необхідно розрахувати систему штучного освітлення СФС. Для розрахунку оберемо з різних за призначенням приміщення СФС:

  •  приміщення технологічне, розміри якого: довжина a= 14.2 м, ширина b= 6.5 м, висота h= 3.3м, загальна площа  S = 92.3 м2
  •  коридор: загальна площа S =201 м2 і висотою h = 3,3 м;
  •  приміщення для оперативної роботи особового складу СФС: загальна площа S = 110 м2 , висота h = 3.3м.

ВИСНОВКИ 1 РОЗДІЛУ

Штучне освітлення здійснюється штучними джерелами світла. Упровадження нових технологічних процесів, які потребують напруження зору, подальший розвиток компактності забудови, масове застосування блоків промислових споруд неминуче пов'язане з посиленням ролі штучного освітлення, що у ряді випадків залишається єдиним (безвіконні промислові будинки і споруди) або доповнює недостатнє природне освітлення у віддалених від світлопрорізів зонах приміщення. На цей час розроблені освітлювальні установки (ОУ), які за яскравістю, характером, спектром випромінюваного світла наближаються до природного спектра, що дає змогу доповнювати штучним "денним" світлом недостатність природного світла. Однак використання штучного освітлення пов'язане з витратами енергії, труднощами його монтажу, високою вартістю і потребує постійного нагляду за експлуатацією ОУ. Таким чином, система освітлення є однією важливою складовою функціонування СФС, яка визначає умови роботи обслуговуючого персоналу та залежить від надійності та якості функціонування системи електропостачання. Вихідними даними для розрахунку та вдосконалення системи освітлення є план, розміри та характеристика 3 різних за призначенням приміщень СФС.


2 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТЛЕННЯ СФС

2.1 Вибір схеми і конструктивного виконання системи освітлення

Для вибору схеми і конструктивного виконання системи освітлення проаналізуємо схему розміщення системи освітлення СФС стаціонарного об’єкту , яка наведена на рис. 2.1  

Рисунок 2.1 – Схема розміщення системи освітлення

На рисунку 2.1 введені такі позначення:

  1.    інші приміщення
  2.  Акамуляторна
  3.  Оперативна кімната
  4.   Коридор

Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб не виникали професійні захворювання або виробничий травматизм. Для встановлення  освітлення використовують певні стандарти. Освітлення має відповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої діяльності.

В таблиці 2.1 відображені норми штучного та природного освітлення приміщення.

Таблиця 2.1 – Норми штучного та природного освітлення приміщення.

 

На рис. 2.2 зображені основні форми освітлювальних приладів.

Рисунок 2.2 – Форми освітлювальних приладів.

Як правило для освітлювання приміщення СФС використовують більш за все форми світильників під номерами 3,4,6,7.

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи. Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача (7—20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год.); переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежо - небезпечними.

Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей. Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру. Основною перевагою газорозрядних ламп е їх економічність. Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/Вт, що в 3—5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації -  до 10 тис. год., а температура нагрівання (люмінесцентні) — 30—60 °С.                                                      Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів , холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об'єктів, що рухаються, обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.

Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості(змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів. Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світло розподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.

Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа не відокремлена від зовнішнього середовища), захищені (лампа відокремлена оболонкою, що не перешкоджає вільному надходженню повітря), закриті (оболонка захищає від проникнення всередину світильника великих частин пилу), пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної-надійності проти вибуху. Невідповідність світлотехнічних характеристик світильника розмірам та характеру обробки освітлюваного приміщення викликає зростання встановленої потужності, зниження якості освітлення. В свою чергу, невідповідність конструктивного виконання світильника умовам середовища в приміщенні знижує довговічність і надійність роботи освітлювальної установки (агресивне, вологе, запилене середовище), а в окремих випадках може спричинити пожежу чи вибух. Тому світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежо-небезпечних приміщеннях.

2.2 Вибір освітленості, системи освітлення та джерела світла

Нормами встановлена найменша освітленість, маючи на увазі, що вона повинна мати місце в найгірших точках освітлюваної поверхні. Самостійне перевищення норм недопустиме.

Для приміщень СФС висотою 3,3 м при виконані робіт або при короткочасному перебуванні людей і для всіх площадок, призначених для проходу або для обслуговування пристроїв, при використані світильників  з захисним кутом не менше 15 градусів для ламп накалювання не більше 150Вт, ламп не більше 250 Вт і люмінесцентних ламп сумарною потужністю не більше 80 Вт . На   сходах   ті частини ламп що світяться не повинні бути видні в межах кута -100…+100 градусів до горизонту. Допускаються відкриті люмінесцентні лампи загальною потужністю  не більше 40 Вт. Світильники місцевого освітлення повинні мати кут не менше 30 градусів, а при розташуванні нижче рівня ока 10-30 градусів.

Для загальних приміщень нормується показник дискомфорту М, що характеризує додаткову напругу ока при наявності великих яскравостей. Значення М для приміщень довжиною не більше подвійної висоти світильників над підлогою для проходів, коридорів, гардеробних, санітарних вузлів, сходів і приміщень для короткочасного перебування людей. Ступінь насиченості приміщення світлом в значній мірі визначається величиною циліндричної освітленості.

Підвищення яскравості поверхонь приміщення (стіна, стеля) досягається використанням світильників, які випромінюють частину потоку у верхню на-півсферу. Наявність такого випромінювання забезпечує також пом’якшення тіней.

Освітлення може бути загальним рівномірним, загальним локалізованим або комбінованим, які складаються із загального освітлення приміщення і місцевого освітлення робочих поверхонь. Використовувати в приміщеннях тільки місцеве освітлення заборонено. Тимчасове місцеве освітлення, що здійснюється переважно ручними світильниками, називається переносним. Норми рекомендують комбіноване освітлення для приміщень 1-4 розрядів, але при неможливості або недоцільності пристрою такого освітлення допускається система одного загального освітлення, що має деякі гігієнічні і естетичні переваги.

Перевагами системи комбінованого освітлення є:

− висока точність робіт;

− специфічні потрібності до якості освітлення;

− обмежена площа робочих поверхонь;

− велика площа приміщення, що приходиться на одне робоче місце;

− можливість перестановки робочих місць.

Протилежні обставини дають можливість виконання одного загального освітлення. Загальне освітлення промислових приміщень при можливості краще робити локалізованим. В непромислових приміщеннях проводиться загальне освітлення, як правило рівномірне. Додаткове місцеве освітлення, яке вимагається нормами для деяких приміщень, при необхідності проводиться на одиничних робочих місцях.

Штепсельні розетки для підключення переносного освітлення необхідні у всіх приміщеннях, які мають механізми або промислові ємності, і повинні забезпечувати користування ручними світильниками при обмеженій довжині проводу.

Газорозрядні лампи повинні, як правило, використовуватися для загального освітлення:

− приміщень з недостатнім або відсутнім природним освітленням (крім складів та приміщень з періодичним наглядом за пристроєм або механізованим процесом);

− для загального освітлення в системі комбінованого освітлення;

− в адміністративних і інших будівлях окрім допоміжних приміщень;

− для вулиць доріг і площ.

В цих випадках лампи накалювання допускаються при технічній неможливості використання газорозрядних ламп, а в приміщеннях парадного характеру, якщо цього потребує архітектурне рішення. Для місцевого освітлення бажано використання люмінесцентних ламп. Для аварійного освітлення люмінесцентні лампи допускаються при живленні  у всіх режимах змінним струмом напруги  не нижче 90% номінального. Ксенонові лампи в середині приміщень заборонені і допускається їх використання тільки як виключення.

В загальних, адміністративних і подібних до них будівлях  із числа газорозрядних ламп повинні використовуватися тільки люмінесцентні. Найбільша необхідність використання цих ламп в конторських, креслярських, учбових і інших приміщеннях. На практиці газорозрядні лампи використовуються набагато частіше.

Люмінесцентні лампи використовуються при підвищених вимогах до передачі кольору. Вони часто використовуються також в допоміжних приміщеннях (сходи, коридори, санвузли ). Збільшення висоти і ускладнення доступу є протипоказаннями у використанні люмінесцентних ламп.

Не забороняється використання в одному приміщенні ламп різних типів:

− для загального і місцевого освітлення;

− для робочого і аварійного освітлення;

− в системі загального освітлення якщо це слідує вимогам передачі кольору або естетики.

Для освітлення територій промислових підприємств, виконаного світильниками, в більшості випадків рекомендуються лампи, окрім охоронного освітлення.

В прожекторному освітленні використовуються всі типи ламп (окрім люмінесцентних). Рефлекторні лампи всіх типів знаходять обмежене використання  в пильних приміщеннях, де їх характеристики найбільш стабільні. Дзеркальні лампи накалювання використовуються в якості прожекторів близької дії і в установках відбитого світла.

Вибухонебезпечних приміщеннях прийняті світильники в вибухозахищеній оправі. Висота підвісу світильників загального  освітлення прийнята з врахуванням можливого обмеження  осліплюючих дій.

2.3 Вибір освітлювальних приладів на сучасній елементній базі

Вибір світильників відбувається на основі виконання вимог [   ]:

− світлотехнічних;

− економічних, в тому числі енергетичних;

− пов’язаних з умовами середовища;

− естетичних.

Для зменшення осліплення вибирають світильники з захисним кутом або світло розподільчим склом. При необхідності зменшення відбиваючого блиску використовуються також світильники з розсіювачами, а в особливих випадках світильники виконуються у вигляді великих дифузних поверхонь, що світяться відбитим чи пропущеним світлом.

Виключне значення має створення достатньої яскравості стель та стін приміщення. Тому, якщо ці поверхні мають гарний коефіцієнт віддзеркалення, потрібно використовувати світильники переважно прямого чи розсіюю чого світла. При необхідності освітити визначені вертикальні поверхні світильники локалізуються, а в деяких випадках використовуються світильники однобічного світлорозподілу або світильники встановлюються під нахилом.

При виборі світильників по енергетичній економічності потрібно пам’ятати, що вона визначається корисною світловою віддачею. При виборі світильників за умовами середовища обов’язковими є вимоги до їх виконання в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщеннях.

В сухих, вологих, сирих і жарких приміщеннях допустиме будь-яке виконання світильників, але в сирих приміщеннях корпус патрона повинен бути з ізоляційних, вологостійких матеріалів, а в жарких приміщеннях усі частини світильника повинні бути із матеріалу необхідної теплостійкості. В пильних приміщеннях, в залежності від характеру і кількості пилу, допустимі повністю і частково полезахисного або пилонепроникного виконання.

Полезахисні світильники, як правило, забезпечують високу ступінь захисту від води, а також задовольняють багатьом вимогам і  допустимі в більшості приміщень з важкими умовами середовища.

2.4  Визначення розміщення освітлювальних приладів

Загальне освітлення може бути виконане при рівномірному чи локалізованому розташуванні світильників. Розташування світильників локалізованого освітлення, їхня потужність і висота підвісу визначаються індивідуально для кожного робочого місця чи ділянки виробничого приміщення. При цьому враховуються характер виробничого процесу і вимоги найкращого напрямку світлового потоку.

При рівномірному розміщенні світильників необхідно знайти найвигіднішу відстань між ними, при якій для заданих освітленностей споживається найменша кількість енергії. Розміщення світильників найчастіше проводиться по кутах квадрата, чи прямокутника в шаховому порядку (рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 – Схеми розміщення світильників загального освітлення:

а — по вершинах прямокутника;

б — по вершинах ромба.

На рисунку 2.3 показані типові схеми розміщення світильників, де використовуються наступні позначення:

LА, Lв – відстань між світильниками в напрямку вздовж і поперек приміщення, якщо вони однакові;

l– відстань крайніх рядів світильників від стіни

Вибір способу розташування світильників іноді диктується архітектурними чи будівельними умовами. При розміщенні світильників проектувальник опиняється перед двома суперечливими умовами. З одного боку, часте розташування світильників вимагає застосування ламп малої потужності з невисокою світловіддачею, що приводить до підвищеної витрати електроенергії і зайвих капітальних витрат на світильники і монтаж електромережі. З іншого боку, рідке розташування світильників з лампами дещо більшої потужності приведе до нерівномірної освітленості й у підсумку також невигідно в енергетичному відношенні, оскільки освітленість точок поверхонь під світильниками буде набагато перевищувати освітленість точок між світильниками, де необхідно забезпечити нормовану мінімальну освітленість.

У результаті виявляються невигідними в енергетичному відношенні як занадто великі, так і занадто малі відстані між світильниками. У світлотехніці користуються поняттям відносної відстані між світильниками, яка є відношення абсолютної величини відстані між світильниками L до висоти їхнього підвісу над робочою поверхнею Hp

   .                                                                          (2.1)

Як показали дослідження, відносна відстань між світильниками, що забезпечує найменшу потужність освітлювальної установки, завжди більша, ніж відстань, при якій забезпечується найкраща рівномірність освітлення.

Однак можна так вибрати відносну відстань, щоб при задовільних енергетичних показниках забезпечувалась достатня для практичних умов рівномірність освітлення. При цьому враховуються:

−  економічність по розрахункових річних витратах;

− енергетична економічність;

− світлотехнічна економічність.

Під енергетичною економічністю розуміють відношення мінімальної освітленості Emin до питомої потужності Рпит світильника.

.                                                          (2.2)

Як видно з формули (2.2) Ее є не що інше, як корисна світлова віддача джерел світла.

Світлотехнічна економічність є відношення корисного потоку джерел світла до їхнього повного потоку

,                                                        (2.3)

де — потік, який падає на освітлювану поверхню (корисний потік);

— площа освітлюваної поверхні;

— потік однієї лампи;

п - число ламп [3].

Для різних світильників обчислені величини енергетичних і світлотехнічних економічностей, по яких вибирається найвигідніше L/Hp. При цьому по світлотехнічній економічності відносна відстань приймається в тих випадках коли по тим чи іншим причинам задана одинична потужність лампи (наприклад, при люмінесцентних лампах). Часто для однакових умов середовища можуть бути прийняті різні типи світильників, однак їхня енергетична ефективність буде різна при однакових величинах необхідної освітленості. Застосовуваність для даних умов того чи іншого типу світильника характеризується найменшою і найбільшою величинами аргументу EminkзапНр2.

При прямокутному розміщенні світильників під L необхідно розуміти середньо геометричну величину з довжини і ширини освітлюваної поверхні.

Тоді відносна відстань буде дорівнювати

,                                                             (2.4)

де,  La і Lbвідстань між світильниками по ширині і довжині приміщення.

При шаховому розташуванні найбільша рівномірність освітлення забезпечується, якщо світильники розташовуються по вершинах рівностороннього трикутника, тобто

 .                                                                  (2.5)

Для люмінесцентних світильників, розташовуваних рядами, величина L є відстанню між цими рядами. Рекомендовані  відносні відстані не завжди можуть бути прийняті по архітектурно-будівельних і інших умовах. Тому при проектуванні освітлювальних установок можливі відступи від найвигіднішого відношення L/Hp. Однак збільшення L/Hp понад рекомендованих, украй небажано.

Крім відстані між світильниками, необхідно вибрати також відстані від крайнього ряду світильників до стін.

Вони приймаються в межах:

а) коли робочі місця розташовані безпосередньо біля стін будинків

;                                                         (2.6)

б) коли біля стіни розташовуються тільки проходи і проїзди

.                                                          (2.7)

При освітленні приміщень люмінесцентними лампами вони розміщаються суцільними рядами чи з незначними розривами. Відстань між рівнобіжними рядами світильників вибираються так само, як і для світильників з лампами накалювання по відношенню  L/Hp.

Висота підвісу світильників часто залежить від будівельних і виробничих особливостей приміщення (наявність у приміщенні мостових кранів, вентиляційних труб і ін.). Розташування світильників по висоті приміщення показане на рисунку 2.4

 

Рисунок 2.4 – Розташування світильників по висоті приміщення:

На рисунку 2.4 прийняті такі позначення:

— висота приміщення;

— висота підвісу світильника  над освітлюваною поверхнею;

— висота підвісу світильника над підлогою;

— висота звисання світильника.

Якщо висота підвісу світильників у даному приміщенні нічим не обмежується, то найвигідніша її величина визначається по формулі

    ,                                       (2.8)

де EminkзапНр2приймається для даного типу світильника і потужності лампи. Як указувалося раніше, мінімальна висота підвісу, відповідно до діючих норм, залежить від умов обмеження засліпленості.

2.5  Ремонтне і аварійне освітлення

Лампи аварійного освітлення приєднуються до незалежного  джерела живлення. Незалежним  джерелом  живлення  можуть бути трансформатори, що   живляться  від  різних  секцій  шин  однієї електростанції чи  підстанції, при  умові, що кожна  секція  живиться   від незалежного джерела  і  що  при  цьому  секції  не  зв’язані  між  собою  або цей  зв’язок  автоматично відключається  при    порушенні  нормальної   роботи однієї секції. Незалежними джерелами  живлення може  також служити  акумуляторна батарея  з первинним двигуном.

В   першу чергу   для   аварійного   освітлення   використовуються трансформатори, а при неможливості такого використання – акумуляторні батареї   або генератори. При  цьому  потрібно  використовувати акумуляторні батареї, призначені для технічних потреб, і  тільки при їх відсутності спеціальні батареї.

В  залежності  від  напруги   робочого і  аварійного  освітлення, останнє передбачається  постійно включеним або таким, що автоматично   включається (при    відключенні   робочого   освітлення).

Аварійне  освітлення, що   живиться від трансформаторів, як  правило, повинно  бути  підключене до  джерела   аварійного   освітлення постійно. Лампи аварійного включення  для  евакуації  людей   повинні бути   приєднані  до мережі, незалежної  від  мережі    аварійного освітлення, починаючи від щита  підстанції, або при  наявності тільки   одного  вводу  в  приміщення, починаючи  з  цього вводу. Можливість живлення робочого і  аварійного    освітлення від загального   вводу повинна  використовуватися   в  виключних випадках, в  основному для  мало  відповідальних приміщень, віддалених  від джерел  живлення. В  цих  випадках   мережа аварійного  освітлення повинна  приєднуватися   до ввідних за жимів апаратів   встановлених   на  вводі   робочого  освітлення.

Для  аварійного  освітлення   мало   відповідальних  малих приміщень  і  приміщень  які  рідко  відвідуються – галерей, тунелів  допускається  використання  переносних   акумуляторних  ліхтарів. При  проектуванні  потрібно  підвищувати  надійність  праці робочого освітлення  і степінь  резервування живлення  аварійного освітлення, якщо  це  можливо без   суттєвих додаткових витрат.

Робоче і аварійне    освітлення     для     евакуації  людей рекомендується живити  від  різних трансформаторів, а в  окремих  випадках від різних  підстанції (наприклад при  перебуванні   декількох  підстанцій  в   одному  корпусі).

Зовнішнє освітлення потрібно живити  самостійними лініями незалежно  від  мережі  внутрішнього   освітлення. При  цьому управління зовнішнім  освітленням  відбувається   централізовано. Для великих територій передбачається можливість відключення частини ламп, залишаючи на робочий час чергове і охоронне освітлення. Для невеликих територій допускається підключення мережі зовнішнього освітлення до ввідних пристроїв приміщення.

Вибір розміщення світильників загального освітлення є одним з основних питань, що вирішується при організації освітлювальних установок, що впливає на їх економічність, якість освітлення і зручність експлуатації. В приміщеннях без природного освітлення, в приміщеннях, де одночасно можуть знаходитися більше 100 чоловік, незалежно від можливості включення аварійного освітлення для продовження роботи, необхідно передбачати аварійне освітлення для евакуації людей по основним проходам, що живиться від зовнішнього незалежного джерела і автоматично переключається на трете зовнішнє або місцеве незалежне джерело (акумуляторну батарею, дизель – генератор) при відключенні двох зовнішніх незалежних джерел, що живлять в нормальному режимі робоче і аварійне освітлення .

Для евакуації людей з приміщень також можуть бути використані акумуляторні автомобільні фари, що встановленні  вздовж основних проходів і біля основних виходів з приміщення. Фари автоматично включаються при відключенні робочого або аварійного освітлення для продовження роботи і забезпечують необхідну освітленість  вздовж ліній проходів і виходу.

  1.   Розрахунок потужності освітлювальної установки

При розрахунках  освітлення необхідно враховувати:

− розміри приміщення, яке буде освітлюватись;

− характер середовища у приміщенні;

− точність робіт, що виконуються;

− фон у полі зору, де виконуються роботи;

− контрастність об'єкта розпізнавання з фоном.

Розрахунок штучного освітлення полягає у послідовному вирішенні ряду питань:

1. Вибирається тип джерела світла. Якщо температура у приміщенні не понижується нижче 10°С, а напруга у мережі не падає нижче 90% від номінальної та немає небезпеки стробоскопічного ефекту, то слід надати перевагу найбільш економним газорозрядним лампам.

2. Визначають систему освітлення - загальне або комбіноване. При виборі системи освітлення необхідно враховувати, що економічнішими є системи комбінованого освітлення, а гігієнічнішими - системи загального освітлення, так як вони більш рівномірно розподіляють світлову енергію. Для освітлення робочих місць, де виконуються перші п'ять розрядів робіт, доцільно застосовувати комбіноване освітлення. Місцеві світильники у цьому випадку допомагають створити необхідну направленість світлового потоку та запобігти появі відблисків.

3. Вибір типу світильника. Критерієм вибору типу світильника є забрудненість повітряного середовища, вимоги вибухо та пожежо-безпечності та вимоги до розподілення яскравості у полі зору.

4. Проводиться розподілення світильників та визначається їх кількість. Від робочих поверхонь. При виборі відстаней між центрами світильників можливо використовувати дані таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Розрахунок відстані між центрами світильників

Тип світильника

Відношення відстані між центрами світильників до висоти їх підвісу над робочою поверхнею (hc/lc)

Тип світильників

Відношення відстані між центрами світильників до висоти їх підвісу над робочою поверхнею (hc/lc)

Глибоковипро-мінювач

               1,4

          ВЗГ

           2,0

Універсал

               1,5

         ОД

           1,4

Люцетта

               1,4

         ОД

           1,4

Куля молочного кольору

               2,0

         ПВЛ

           1;5

Знаючи висоту підвішування hc світильника,  наприклад  "Люцетта", відстань lc між центрами світильників можливо розрахувати за формулою

lc =1,4 · hс .                                                           (2.9)

5. Визначають нормовану освітленість. Для чого встановлюють розряд роботи, яка виконується, за найменшим розміром об'єкта розпізнавання. Оцінюють фон та контраст об'єкта з фоном відповідності з вибраним джерелом світла та системою освітлення вибирають нормовану освітленість, дивись таблицю 2.3

6. Розраховують потужність джерела світла. Для розрахунку загального освітлення горизонтальної робочої поверхні використовують метод світлового потоку. Світловий потік Фл (лм) однієї лампи розжарювання або групи газорозрядних ламп одного світильника розраховується за формулою (2.10)

Таблиця 2.3 – Норми освітленості робочих місць штучним освітленням

Види зорових робіт

Контраст об'єкта розпізна-вання з фоном

Характе-ристика фону

Освітленість, лк

Для газорозрядних ламп

Для ламп розжарювання

Комбі-новане освітле-ння

Загальне освітлення

Комбі-новане освіт-лення

Загаль-не освіт-лення

Висока точність

Середній

Світлий

400

200

400

150.

Середня точність

Малий

Світлий

400

150

400

100

Мала точність

Малий (середній)

Середній (темний)

200

150

200

100

Груба точність

Незалежно від характеристики

фону та контрасту об'єкта з фоном

-

100

-

50

                                                (2.10)

де Ен- нормована мінімальна освітленість, лк;

S- площа приміщення, яке освітлюється, м²;

L- коефіцієнт мінімальної освітленості, яка визначається за формулою

                                                     (2.11)

К3- коефіцієнт запасу. Він залежить від запиленості повітряного середовища у приміщенні і має значення 1,2-2,0;

nс - кількість світильників або ламп у приміщенні;

η - коефіцієнт використання світлового потоку лампи, він залежить від ККД світильника, коефіцієнта відбиття стелі, стін, висоти підвішування світильників та розмірів приміщення та складає 0,2 - 0,6.

Після розрахунку величини, світлового потоку за таблиці 2.4 вибирають найближчу стандартну лампу та визначають електричну потужність усієї освітлювальної установки.

Таблиця 2.4 – Світлові  та електричні параметри люмінесцентних ламп

Тип лампи

Потужність*, Вт

Напруга*, В

Струм, А

Світловий потік*, лм

Світловий потік кожної лампи**, лм

номінальна

доп.відхилення

номінальна

доп.відхилення

номінальний

не менше

1

2

3

4

5

6

7

8

9

ЛДЦ30

30

+2,00

104

±10,4

0,36

1450

1305

1000

ЛД30

1640

1475

1145

ЛХБ30

1720

1545

1200

ЛТБ30

1720

1545

1200

ЛБ30

2100

1890

1680

ЛДЦ 40

40

+2,50

103

±10,3

0,43

2100

1890

1575

ЛД 40

40

+2,50

103

±10,3

0,43

2340

2105

1755

ЛХБ 40

3000

2700

2250

ЛТБ 40

3000

2700

2250

ЛБ 40

3120

2810

2490

ЛДЦ 65

65

+3,75

110

±11,0

0,67

3050

2745

2135

ЛД 65

3570

3210

2495

ЛХБ 65

3820

3435

2670

ЛТБ 65

3980

3580

2780

ЛБ 65

4650

4185

3720

ЛДЦ 80

80

+4,50

102

±10,2

0,865

3740

3370

2890

ЛД 80

80

+4,50

102

±10,2

0,865

4070

3660

2840

ЛХБ 80

4440

3995

3100

ЛТБ 80

4440

4165

3100

ЛБ 80

5220

4695

4170

* - після 100 годин горіння; ** - після 4800 годин горіння, не менше.

Після проектування та монтажу обов'язково проводиться перевірка освітленості. Якщо фактична освітленість відрізняється від розрахованої більше, ніж на 10-20 %, то змінюють схему розташування світильників та потужність ламп.

Після проектування та монтажу обов'язково проводиться перевірка освітленості. Якщо фактична освітленість відрізняється від розрахованої більше, ніж на 10-20 %, то змінюють схему розташування світильників та потужність ламп.

Для орієнтовних розрахунків потужності освітлювальної установки використовують найбільш простий метод - метод питомої потужності. Питомою потужністю називають відношення потужності освітлювальної установки до площі поверхні, яка освітлюється.

Потужність однієї лампи РЛ у цьому випадку розраховується за формулою

                                            (2.12)

де Ру- питома потужність, Вт/м2;

Sп - площа приміщення, м2;

nЛ - кількість ламп.

Питома потужність Ру залежить від нормованої освітленості площі приміщення Ен, висоти підвішування hс, типу світильника, коефіцієнта відбиття стелі (α-c) та стін (α-стін) та коефіцієнта запасу.  Приблизні значення Ру для рівномірного розподілу світильників, коефіцієнта запасу 1,5 та коефіцієнтів відбиття стелі αc=50% та стін α-стін=30% наведені у таблиці 2.5.

За наведенною методикою розрахунок освітлення для технологічного приміщення площею:

a= 14.2 м        b= 6.5 м        h= 3.3м.  S = 92.3 м2.

Таблиця 2.5 – Значення питомої потужності Ру освітлювальної установки для світильників ОД із лампою ЛБ потужністю 30 та 40 Вт.

Висота підвішування світильника

Sп, м2

Ру,  Вт/м2

Е-100 лк

Е-200 лк

Е-300 лк

Е-400 лк

Е-500 лк

2-3

15-25

7,3

14,6

22

25

37

25-50

6

12

18

24

30

50-150

5

10

15

20

25

150-300

4,4

8,8

13,2

17,6

22

3-4

15-20

9,6

19,2

29

38

48

20-30

8,5

17

25,5

34

42

30-50

7,3

14,6

22

29

36

50-120

5,8

11,6

17,4

23

28

120-300

4,9

9,8

14,8

19,6

25

4-6

25-35

10,4

21

21

42

52

35-50

9,2

18,4

27,5

37

46

50-80

7,9

15,8

23,5

32

40

80-150

6,6

13,2

18,8

26,5

33

150-400

5,3

10,6

16

21

26

1.  Вибираємо тип джерела світла.

Надаємо перевагу найбільш економним газорозрядним лампам, з світловими характеристиками, які більш повно відповідають гігієнічним вимогам.

2. Визначаємо систему освітлення.

Вибираємо систему загального освітлення, так як вона являється гігієнічнішою і більш рівномірно розподіляє світлову енергію.

3. Вибір типу світильника.

Врахувавши критерії вибору типу світильника, приймаємо до установки світильники типу ОД, висота підвісу складає 3 м.

4. Проводимо розподілення світильників.

Використовуючи дані таблиці 1 і знаючи висоту підвішування  світильника ОД, hc =3 м розраховуємо  відстань lc між центрами світильників за формулою (1.1)

lc =1,4 · 3=4,2 м.

5. Визначаємо нормовану освітленість.

Керуючись даними таблиці 2,3 приймаємо нормовану освітленість площі приміщення  Ен =200 лк.

6. Розраховуємо потужність джерела світла загального освітлення горизонтальної робочої поверхні використовуючи метод світлового потоку за формулою (2.10)

 Керуючись даними таблиці 2.4 вибираємо люмінесцентну лампу типу ЛД-40.

Таким чином, приймаємо до установки (за шаховою схемою, що зображено на рисунку 2.3,(а)) світильники ОД у паралельні  ряди по 5 світильників, а також дане приміщення відноситься до малої точності.

На світильники встановлюємо по дві люмінесцентні лампи ЛД-40 потужністю 40 Вт кожна з номінальним світловим потоком Фл = 3000лм.

Таким чином, вибрана освітлювальна установка задовольняє вимоги щодо освітлення площею S = 92.3 м2 .

На основі вище наведених розрахунків проводимо аналогічне обчислення для ділянок: приміщення оперативне S = 110 м2 і висотою 3,3 м та коридору
S =201 м
2 і висотою 3,3 м;

Розрахуємо для оперативної кімнати потужність джерела світла загального освітлення горизонтальної робочої поверхні використовуючи метод світлового потоку за формулою (2.10)

За такою ж  методикою розрахуємо потужність джерела світла для коридору

Таким чином, приймаємо систему загального освітлення і на основі розрахунків встановлюємо в приміщеннях СФС світильники виду ОД. В акамуляторній встановлюємо світильники в три паралельних ряди по п’ять  в кожному. На світильники встановлюємо по дві люмінесцентні лампи ЛД-40 потужністю 40 Вт кожна з номінальним світловим потоком Фл= 3000 лм.

В оперативній кімнаті, яка має площу S = 110 м2 і висотою 3,3 м, встановлюємо світильники в два паралельних ряди, в одному ряду 4 світильника і в другому ряду 3 світильника. На світильники встановлюємо по 2 люмінесцентні лампи ЛД-40 потужністю 40 Вт кожна з номінальним світловим потоком Фл= 3120 лм.

Для коридору площею S = 201 м2 і висотою 3,3 м розташовуємо 7 світильників в один ряд , на світильники встановлюємо по дві люмінесцентні лампи ЛТБ-80 потужністю 80 Вт кожна з номінальним світловим потоком Фл=5220лм. Визначимо потужність освітлювальної установки за виразом

Pо= N·nc·a·Pл,                                                            (2.13)

де N – кількість рядів світильників;

nc – кількість світильників;

a – кількість ламп у світильнику;

Pл – потужність однієї лампи, Вт.

Розрахуємо потужність Pо для технологічного приміщення

Pо= 3·15·2·30= 2700 Вт.

1. Розраховуємо потужність Pо для оперативної кімнати:

Pо=2·7·1·40= 560 Вт..

2. Розраховуємо потужність Pо коридорної ділянки за:

Pо=1·7·2·80= 1120 Вт.

5.Повна розрахункова потужність освітлення  СФС складає:

P∑=2700+560+1120= 4.3 кВт.

Розрахуємо аварійне освітлення за формулою

EАВ = 0.05Eроб                                                                                 (2.14) 

Але не менше 2 лк усередині будинку та 1 лк зовні.

EАВ = 0.05∙ 200=10 лк.

Живлення аварійного освітлення має бути надійним і здійснюватися від незалежного джерела постачання (акумулятор, дизельна електростанція (ДЕС), система шин від інших джерел живлення).

При зникненні напруги на робочих шинах мережа аварійного освітлення автоматично вмикається.

  1.  
    Напрями вдосконалення систем освітлювальної установки

На відміну від ламп розжарювання і люмінесцентних ламп, світлодіоди не є за своєю природою джерелами білого світла. Замість цього, світлодіоди випромінюють майже монохроматичне світло, що робить їх дуже ефективними для застосування в системах кольорового освітлення, таких як світлофори та покажчики виходу. Тим не менш, для роботи звичайних систем освітлення потрібно білий світ. Отримати його за допомогою світлодіодів можна двома основними способами:

• застосування люмінофора, який розташовується на поверхні або поблизу чіпа світлодіода, щоб отримати біле світло;

• система RGB, до якої світло від декількох монохроматичних світлодіодів (червоний, зелений і синій) змішується, в результаті чого виходить білий світ.

Потенціал світлодіодним технології щодо створення високоякісного білого світла з безпрецедентною ступенем ефективності використання енергії є стимулом для інтенсивних досліджень і розробок в цій галузі, які пропонуються урядами промислово розвинених країн, в тому числі міністерством енергетики США.

Світлодіоди створюють можливості зниження загального споживання енергії систем освітлення на одну чверть. Вони допомагають не тільки заощадити гроші, але і зменшити обсяг викидів вуглекислого газу. Їх унікальні характеристики - компактні розміри, довговічність і простота в обслуговуванні, стійкість до руйнування і вібрації, висока продуктивність при низьких температурах, відсутність інфрачервоного або ультрафіолетового випромінювання і можливість миттєвого застосування - корисні для багатьох систем освітлення. Можливість досягти затемнення і керувати кольорами є ще одним перевага світлодіодних ламп.

Однією з визначальних особливостей світлодіодів виступає те, що вони випромінюють світло в певному напрямку. Спрямоване освітлення знижує потребу в відбивачів і розсіювачах, які можуть перешкоджати поширенню світла. У разі люмінесцентних ламп і ламп розжарювання світло випромінюється у всіх напрямках, що створює завідомо неефективну систему. У більшості випадків застосування люмінесцентних освітлювальних приладів і ламп розжарювання втрачається від 40 до 50% від загального обсягу світла.

На відміну від інших джерел світла, світлодіоди, як правило, не "вигоряють", замість цього вони з плином часу стають більш тьмяним. Строк корисної експлуатації світлодіодної лампи, як правило, базується на кількості робочих годин, протягом яких світлодіод випромінює як мінімум 70 відсотків свого первинного світлового потоку. Якісні білі світлодіоди в добре продуманій системі освітлення повинні мати термін корисного використання від 30000 до 100000 годин (рис.2.5).

Рисунок 2.5 – Порівняльна характеристика джерел світла

за терміном служби (ЛН – ддддддд , ГЛН – ллллл   ).

Як видно з аналізу рис. 2.5 типова лампа розжарювання (ЛН) може пропрацювати близько 1000 годин, порівнянна компактна люмінесцентна лампа буде працювати від 8000 до 10000 годин, а володарі найкращих зразків лінійних люмінесцентних ламп можуть розраховувати на 30000 годин.

Основною причиною зносу розглянутих освітлювальних приладів є тепло, що виникає в місці з'єднання підкладки та випромінювального елемента. Світлодіоди не виділяють тепло у вигляді інфрачервоного випромінювання, як інші джерела світла, так що тепло повинно бути вилучено з пристрою за рахунок теплопровідності і конвекції. Управління температурним режимом виступає, можливо, самим важливим аспектом успішного проектування світлодіодної освітлювальної системи.

Світлодіодні освітлювальні прилади істотно відрізняються за вартістю. Якісна світлодіодна продукція коштує набагато дорожче порівняно зі стандартними освітлювальними приладами. Тим не менш, витрати швидко окупаються. З 2009 по 2010 рік ціни на теплі білі світлодіоди скоротилися в два рази: з 36 до 18 дол. з розрахунку на тисячу люмен (klm). Ціни, як очікується, зменшиться до рівня 2 $ до 2015 року. Також необхідно мати на увазі вартість повної заміни лампи, витрати електрики і експлуатаційні витрати протягом передбачуваного терміну служби системи світлодіодного освітлення.

Проведемо розрахунок терміну окупності витрат. При заміні 4-х люмінесцентних ламп типу ЛБ-40 на 4-и світлодіодні лампи ПППП, отримуємо техніко-економічні показники, наведені у таблиці 22222.

Таблиця 2222 -

Тип лампи

Люмінесцентні

світлодіодні

Потужність  4-х  ламп з пусковою апаратурою, або потужність одного світильника

128 Вт

25 Вт

Час споживання електроенергії одним світильником при 24-х годинному режимі роботи в приміщеннях СФС за місяць ( 24 год. х 30дн = 720 год.)

720 год

720 год

Величина споживання електроенергії за місяць одним світильником

128 Вт х 720 год. = 92160 = 92,16 кВт·год.

25 Вт х 720год =18000 = 18 кВт·год

Споживання електроенергії за місяць 100 світильниками

92,16 х 100 = 9216 кВт·год

18 х 100 = 1800 кВт·год

Місячний платіж за спожиту електроенергію 100 світильниками при її вартості

1,21грн / 1 кВт·год

11 151,36 грн.

2 178,00 грн.

За 12 місяців платіж за спожиту електроенергію 100 світильниками

133 816,32 грн.

26 136,00 грн.

Річна економія 133 816,32 – 26 136,00 = 107 680,32грн.

Крім того, світлодіодні лампи не чутливі до змін напруги, вони працюють в межах від 170 В до 250 В. При середній ціні одного світильника в 500,00 грн, вартість 100-а світильників = 50 000,00грн. Таким чином термін окупності всього шість місяців. Результати техніко-економічних розрахунків застосування різних джерел світла можна відобразити у вигляді діаграми зображеній на рис. 3333, де показано економію коштів при вдосконалені системи освітлення СФС шляхом заміни світильників на світлодіодні.

Рисунок    - Порівняльна діаграма

При порівнянні ламп накалювання та світлодіолних ламп, що широко використовують для місцевого освітлення табл. 66666, видно, що застосування світлодіодних джерел світла також дає значну економію.

Таблиця 6666 - Порівнювальна характеристика ЛН та світлодіодних ламп

Вдосконалити систему освітлення СФС можливо наступним чином, як показано у табл. 2.6, де розраховані параметри потужності, термін працездатності та  вартості люмінесцентних та світлодіодних ламп.

ВИСНОВКИ 2 РОЗДІЛУ

Освітлення може бути загальним рівномірним, загальним локалізованим або комбінованим, які складаються із загального освітлення приміщення і місцевого освітлення робочих поверхонь. Використовувати в приміщеннях тільки місцеве освітлення заборонено.

Вибір світильників відбувається на основі виконання вимог:

а) світлотехнічних;

б) економічних в тому числі енергетичних;

в) пов’язаних з умовами середовища;

г) естетичних.

Вибір розміщення світильників загального освітлення є одним з основних питань, що вирішується при організації освітлювальних установок, що впливає на їх економічність, якість освітлення і зручність експлуатації.

Техніко економ аналіз

Пропозиції вдосконалення


3 АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РОЗРАХУНКУ СИСТЕМИ ОСВІТЛЕННЯ СФС

На сьогоднішній день розроблено та створено багато програм розрахунку будь-яких параметрів систем освітлення. Одна з таких програм - Dialux, яка дозволяє здійснювати розрахунок потужності освітлення на будь-яких об’єктах. Ця програма не вимагає спеціальних навичок та знань мов програмування від користувача (має вбудовану інструкцію для користувача), також ще одною перевагою є те що вона заміняє всі розрахунки вручну по формулам та наводить зображення для проектування.  Головне вікно програми наведено на рис. 2.5.

Рисунок 2.5 – Програма розрахунку потужності освітлення

Перевагою таких програм є простота, наочність відображення результатів вибору світильників . Однак для розрахунків приміщення СФС не може бути застосована оскільки має обмежений вибір світильників та приміщень. Тому актуальним є завдання щодо  розробки програми для автоматизації розрахунку системи освітлення СФС.

3.1 Вибір мови програмування для автоматизації процесу розрахунку системи освітлення

Аналіз сучасних мов програмування показує, що для розв’язання задач проектування систем освітлення широко використовують 2 мови,такі які Mathcad та Паскаль . Розглянемо особливості їх застосування для зазначених цілей.

Mathcad -  система для роботи з формулами, числами, текстами та графіками. Програма дозволяє записувати на екрані комп'ютера формули в їх звичному арифметичному вигляді. З їх допомогою можна вирішити майже будь-яку мислиму задачку символьно або чисельно. Можна розміщувати текст в будь-яких місцях навколо рівнянь, щоб документувати процес вирішення. Він настільки ж гнучкий, як найпотужніші електронні таблиці та мови програмування, але легкий в освоєнні і приємний у використанні.

Переваги  Mathcad:

  •  наявність таблиць змінних та констант, векторів і матриць, дискретних аргументів, операторів, вбудованих та статистичних функції;
  •  присутнє програмування, рішення рівнянь( диференціальних рівнянь), символьні обчислення, файли даних;
  •  Mathcad читає і записує файли даних - файли ASCII;
  •  можливість будувати графіки (полярні,  графіки поверхонь, карти ліній рівня, тривимірні гістограми, точкові графіки, графіки векторних полів.

Паскаль - це найпростіша мова програмування. Майже всі програмісти починають вивчення своєї справи з нього. За допомогою даної мови можна створювати як прості маленькі програмки, так і складні програми. Програми, створені на Паскалі, призначені для платформи MS-DOS, але не залежать від конфігурації комп'ютера.

Переваги Паскаль:

  •  простота мови дозволяє швидко його освоїти і створювати алгоритмічно складні програми;
  •  розвинені засоби представлення структур даних забезпечують зручність роботи як з числовою, так з символьної і бітової інформацією;
  •  у мові Паскаль реалізовані ідеї структурного програмування, що робить програму наочної і дає хороші можливості для розробки та налагодження;

Отже, порівнюючи переваги розглянутих мов програмування обрано програмне забезпечення Mathcad,як більш просте. Оскільки для роботи в Паскаль необхідно знати мову програмування.

3.2  Опис програмної реалізації алгоритму

Для встановлення мови програмування Mathcad має свої вимоги до ПЕОМ, такі як Pentium Ī 600 GHz, ОЗУ - 128 Mb Windows  98/XP/Vista/7/8

 Після інсталяції системи Mathcad на ПЕОМ  здійснюємо її запуск. При цьому на екрані з’являється робоче вікно програми, як показано на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Робоче вікно Mathcad

  1.  Головне меню;
  2.  Панель управління;
  3.  Панель редагування;
  4.  Панель з викликаними опціями.

Наступний крок – відкриття вікон з математичними функціями, обравши свої знаки для розрахунку системи освітлення та написання формул для виведення розрахунку вводимо їх.

Рис 3.2 Відкриття вікон з розрахунковими знаками

На рис 3.3 зображенно початкові кроки задання та присвоювання даних

обранні з таблиць.

Рис 3.3 Початкові дані для розрахунку системи освітлення

Після ведення та присвоєння початкових даних вписуємо формули обрахунку системи освітлення та присвоюєм їх до початкових даних, після нажаття на клавішу  (ENTER) отримуємо результати розрахунку, як зображенно на рис 3.4

Рис 3.4  Виведення результатів розрахунку

Наведені результати розрахунку дозволяють обрати правильний тип,  потужність та кількість ламп для встановлення системи освітлення СФС.

Таким чином, розрахункова потужність освітлення ділянок СФС задовільняє значення освітлювальної потужності, обчисленої для підключення до  розподільчих пунктів щитів освітлення.

В СФС також використовується аварійне освітлення. Аварійне освітлення передбачається в усіх випадках, коли несподіване відключення основного світла може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, небезпеку травмування, тривале порушення технологічного процесу або порушення роботи вузлів зв'язку, установок із водо- та газо-забезпечення, пунктів управління різними системами.

ВИСНОВКИ 3 РОЗДІЛУ 

На теперішній час створені та розроблені програми розрахунку систем освітлення . Однак такі програми використовують в основному для розрахунку систем освітлення побутових та виробничих споживачів і не враховують специфіки СФС.

Для створення програми розрахунку системи освітлення СФС обрано нове програмування Mathcad, оскільки програма на базі даного програмування дозволяє розрахувати певну кількість ламп та їх потужність при даній специфіці системи освітлення СФС и правильності встановлення.

Mathcad - система для роботи з формулами, числами, текстами та графіками. За допомогою даної програми розраховано система освітлення стаціонарної споруди та наведено послідовність розрахунків наведена у вигляді алгоритму у додатку 1. За результатом розрахунку параметрів вказаних вище, є обґрунтування проекту системи освітлення приміщення   ??????????? . При цьому обрано світильники   ?????? ,потужність яка відповідає розрахунковій (ЛД-40).


4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

?????????????

Аналізуючи положення законодавства по охороні праці можна зробити висновок, що наймач зобов'язаний забезпечити:

1) безпеку при експлуатації виробничих будинків, споруджень, машин, устаткування, технологічних процесів, матеріалів і ефективне використання засобів індивідуального і колективного захисту;

2)   відповідні вимоги законодавства про охорону праці, умов праці на кожному робочому місці;

3) належне санітарно-побутове і лікувально-профілактичне обслуговування працівників;

4)  установлений законодавством режим праці і відпочинку працівників;

5) видачу спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, що змивають і знешкоджують по нормах, установленим для працівників, зайнятим на шкідливих чи небезпечних умовах чи праці зв'язаних із забрудненням. Усе це повинно видаватися для працівників безкоштовно за рахунок засобів наймача. Крім того наймач зобов'язаний забезпечити збереження, прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданого працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. На роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безкоштовно по встановлених нормах молоко але інші рівноцінні харчові продукти, а на роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безкоштовно по встановлених нормах лікувально-профілактичне харчування;

6) ефективний і постійний контроль за рівнем впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів на здоров'я працівників;

7)  інформування працівників про стан умов і охорони праці на робочому місці і засобах індивідуального захисту, що покладаються працівникам, про пільги і компенсації;

8) інструктаж, навчання і перевірку знань працівниками норм, правил і інструкцій з охорони праці;

9)  необхідні заходи для забезпечення збереження життя і здоров'я працівників при виникненні аварійних ситуацій, включаючи першу допомогу потерпілим;

10) безперешкодний допуск співробітників органів контролю і нагляду для проведення перевірок стану охорони праці на підприємстві і дотримання законодавства про охорону праці, а також для розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

11) виконання всіх розпоряджень органів контролю і нагляду і надання їм необхідної інформації про стан умов і охорони праці на підприємстві;

12) своєчасну сплату штрафу, накладеного органами контролю і нагляду за порушення законодавства про охорону праці;

13) виконання стандартів безпеки праці по конкретним видам робіт. Усі виробничі приміщення, устаткування, технологічні процеси повинні відповідати вимогам забезпечення здорових і безпечних умов праці.

Вимоги до виробничого устаткування, так само як і до його розміщення й організації робочих місць, а також вимоги безпеки, пропоновані до організації виробничих процесів і спрямовані на попередження виробничого травматизму, закріплюються в правилах по техніці безпеки. Перелік допускаються стандартами (санітарними нормами) рівнів концентрації й інших параметрів, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, властивих виробничим процесами, містить норми виробничої санітарії, що запобігають виникнення професійних захворювань працівників.

Вимоги, що містяться в правилах і техніці безпеки, що стосуються, і виробничої санітарії, повинні виконуватися при будівництві підприємств, починаючи зі стадії проектування, при конструюванні і виготовленні устаткування, верстатів, машин. Жодне підприємство, цех, ділянка, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не забезпечені здорові і безпечні умови праці. Жоден, зразок нової машини, механізму й іншого виробничого устаткування не може бути переданий у серійне виробництво, якщо він не відповідає вимогам охорони праці. Нові виробничі об'єкти засобу виробництва не можуть бути прийняті в експлуатацію, якщо вони не мають сертифіката безпеки.

Щоб вимоги охорони праці дотримувалися працівниками, на адміністрацію покладене проведення інструктажу.


ВИСНОВКИ

.

В дипломній роботі проведено проектування системи освітлення СФС стаціонарного об’єкту. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. Для створення сприятливих умов зорової роботи,  виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

− створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

− не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

− забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої преадаптації органів зору;

Розраховані всі параметри системи освітлення СФС стаціонарного об’єкту та визначено, що для технологічного приміщення площею в 92,3 м2 потрібно розташувати 3 паралельних  ряди по 5 світильників, а також дане поміщення відноситься до малої точності. Для приміщення оперативного складу СФС площею в 110м2 потрібно розташувати два паралельних ряди в одному 4 світильника та в другому ряду 3 світильника,та також відноситься до малої точності. Для коридору площею в 201м2  потрібно розташувати в один ряд 7 світильників, але більшої потужності, так як коридор відноситься до грубої точності та не має природного освітлення.

Вдосконалити систему освітлення СФС можливо наступним чином, як показано у табл.2.6, де розраховані параметри потужності, термін працездатності та  вартості люмінесцентних та світлодіодних ламп, на основі того що обравши світлодіодні лампи забезпечують якість освітлення даного приміщення,затрати потужності,ефективності та затрат коштів.

Роботу виконав курсант 292/3 н.г

солдат                            В.О. Васькевич

ПЕРЕЛІК  ПОСИЛАНЬ

1.  Справочник по электроснабжению промышленных предприятий:

Проектирование и расчет/ А.С Овчаренко и др. – Киев : Техніка, 1985. – 185 с.;

2. Справочник по электроснабжению и электрооборудованию /Под ред. А.А.Федорова. – М.:

Энергоатомиздат, 1987. – Т.1 – 580 с.,т.2 – 591 с.;

3. Справочник проектировщика. / под ред. Н.Н.Павлов и Ю.И.Шиллера. – М: Стройиздат,1992. – 320 с.

4. Петрук М.Д., Черкес О.М., Ступак Д.Є. Системи життєзабезпечення промислових підприємств: 2009. – 280 с. (інв.. 2108 – т ).

5. ДСТУ 3008 – 95 « Документація і звіти в області науки та техніки …»

7.  Сайт ЕЛЕКТРОНИКА. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до сайту: http://electric/osvitlenya.ru

8. Сайт Элотек. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до сайту: elotek.com.ua/project-gallery/lighting/

9. Освітлення виробничих приміщень. [Електронний ресурс]. — Режим доступу до сайту: library.if.ua/book/9/949.html

10. Охорона праці