46446

Абсцессы и гангрена легких. Понятие. Классификация: клинико-морфологические формы, по этиологии, по механизму проникновения повреждающего агента, по предрасполагающим факторам, по распространению, по тяжести течения

Доклад

Медицина и ветеринария

Абсцессы А и гангрена Г легких. гангрена. По распространению:I односторонние поражения 1 абсцессы а одиночные б множественные 2 гангрена а лобарная б субтотальная в тотальная II двусторонние поражения1 абсцессы множественные 2 гангрена 3 абсц одного легк и гангрена др.

Русский

2013-11-22

15.98 KB

1 чел.

БИЛЕТ № 16

  1. Абсцессы и гангрена легких. Понятие. Классификация: клинико-морфологические формы, по этиологии, по механизму проникновения повреждающего агента, по предрасполагающим факторам, по распространению, по тяжести течения.

1.абсцессы (А) и гангрена (Г) легких. А без секвестрации- гнойно-некротическое вос-е легкого с бак и (или) аутолитическим протеолизом некроза по мере его формирования с образованием одиночной (или множеств) полости с демаркацией от жизнеспособной легочной ткани. А  с секвестрацией- некроз уч-ка легкого с последующим протеолизом его по периферии с формированием полости с демаркацией от жизнеспособной легочной ткани с секвестрацией зоны некроза. Г легкого- бурно прогрессирующий гнойно-гнилостный некроз всего легкого или отделенной плеврой анатомич структуры (доли), в котором перемежаются зоны гнойного расплавления, не отторгнутого и секвестрированного некроза. КЛАССИФИКАЦИЯ: клин-морф формы 1.О.абсцесс а) без секвестрации б) с секвестрацией 2. гангрена. По этиологии 1.Гр+ кокки а)sta б)str 2.Гр- палочки а)enterobacteriaceae б) синегн палочки 3 неклостридиальные анаэробные мко 4 патогенные микоплазмы 5 грибы. По мех-му проник поврежд агента 1 эндобронхиальный а)ингаляционный б) аспирационный в) обтурационный 2 гематогенный а) тромбоэмболический б)септический 3 травматический 4 из пограничных тк и органов а) контактный б) лимфогенный. По предрасполаг факторам 1. РВИ 2 пневмония 3 др педрас факторы( бессознат сост, алкоголизм, чмт…). По распространению:I односторонние поражения 1 абсцессы а) одиночные б) множественные 2 гангрена а) лобарная б) субтотальная в) тотальная II двусторонние поражения1 абсцессы множественные 2 гангрена 3  абсц одного легк и гангрена др. по тяжести течения: 1 легкая: бронхолегочная симптоматика без признаков ДН 2 средней тяжести: а) бронхолегочная симптоматика с  ДН б) сочетание бронхолегочной симптоматики ,  ДН с сепсисом. 3 тяжелое: сочетание бронхолегочной симптоматики ,  ДН с тяжелым сепсисом сопров-ся деструкцией органов, гипоперфузией или гипотензией.4. крайне тяжелое: А септич шок, сохр-ся несмотря на адекватную инфуз терап.а) с превалированием гипотензии б) со снижением перфузии органов при отсутствии гипотензии Б синдром полиорганной недостаточности.

  1. Рак поджелудочной железы. Факторы риска. Клиника, диагностика, дифференциальная диагностика и хирургические методы лечения.
  2.  Факторы риска:курение,хар-р питания,диабет,хр панкреатит,болезни желчного пузыря,пожилой возраст,пол(мужчины).Клиника головки:1)боль 2)чув-во тяжести в правом подреберье 3)похудание4)тошнота 5)нарушение стула 6)слабость 7)повыш утомляемость 8)кожный зуд. Желтушный период:1)стойкая интенсивная мех желтуха2)мучительный кожный зуд 3)боли в правом подреберье или надчревной области 4)нарастает похудание, слабость 5)анорексия 6)рвота. Клиника рака тела и хвоста ПДЖ: сильная постоянная боль в надчревной об-ти,быстрое прогрессирующее похудание,тромбозы вен,желтуха при распространении опухоли на головку или сдавлении протоков метастазами.Диаг-ка:1)УЗИ 2)Рентген 3)КТ 4)МРТ 4)эндоск методы 5)радиоизотопное ис-е 6)ангиография 7)лапароскопия 8)информативные тесты.Диф:1)заб-я желчевыводящих путей 2)доброкач опух ПДЖ 3)хр панкреатит.

При раке тела и хвоста поджелудочной железы выполняется ее резекция с удалением селезенки.

При раке головки поджелудочной железы выполняют гастропанкреатодуоденальную резекцию. Операция заключается в пересечении поджелудочной железы в области перешей-ка, двенадцатиперстной кишки — в области ее перехода в тощую, желудка — в антральном от-деле и общего желчного протока — в дистальной части и удалении резецированной зоны одним блоком с последующим восстановлением непрерывности пищеварительной трубки. Большому числу больных из-за запущенности процесса или тяжести общего состояния выполнение радикального вмешательства невозможно. Лечебная помощь таким больным на-правлена на ликвидацию желтухи. Эффективность лучевой и лекарственной терапии при раке поджелудочной железы крайне низка.

    3. Ситуационная задача.

        У больной 40 лет пи осмотре выявлено, что левая молочная железа резко увеличена в размерах, деформирована. Кожные покровы инфильтрированы, представляют собой толстый бугристый пласт. В некоторых местах на коже имеются участки кровоизлияний и изъязвлений. Сосок деформирован, втянут. В левой подмышечной области пальпируются плотные, увеличенные лимфатические узлы. Менструальный цикл не нарушен.

Ваш диагноз и лечебная тактика?

Рак педжета. Лечение- соскоб с язвы, пункция л/у. Хирургическое лечение- радикальная мастэктомия. Проверить гормрнзавис или нет. Определить гормонзав или нет. Если да, то кастрация и после операции гормонотерапия.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22981. Робота зі співпроцесором 3.19 MB
  Обгрунтування необхідності співпроцесора Хоча мікропроцесор К1810ВМ86 оперує з 16розрядними числами відносна точність його обчислень не дуже висока. Такий допоміжний процесор має назву співпроцесора. Включення співпроцесора Для спільної роботи зі співпроцесором мікропроцесор МП86 слід включити у максимальний режим = 0.
22982. Тенденції у розвитку мікропроцесорної техніки 1011.5 KB
  Другий шлях полягає навпаки у роздрібненні секціонуванні мікропроцесора на окремі функціональні блоки і модулі кожний з яких виконує свої операції: операційний блок блок мікрокомандного керування блок пам’яті мікрокоманд та інше. Його система команд майже цілком співпадає з системою команд МП80 і відрізняється від неї лише декількома додатковими командами про які мова йтиме далі. У апаратному відношенні МП85 містить всі ті ж блоки що і МП80 але має крім того: блок керування перериваннями котрий розширює можливість звернення до...
22983. Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86 1.05 MB
  Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB З’явилися принципово нові команди пoв’язані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...
22984. Мультипроцесорні системи 4.79 MB
  Дійсно звернення до пам’яті або до зовнішніх пристроїв та захоплення системної шини дозволяється одночасно лише одному з процесорів тоді як останні повинні в цей час переробляти раніш одержані дані або знаходитись в режимі очікування. Такий часовий розподіл загальних ресурсів системи має назву арбітражу системної шини і виконується групою пристроїв спеціальних ІМС так званих арбітрів шини. Арбітр шини дозволяє захоплення системної шини лише одному з процесорів що виставили запит тому котрий посідає найвищого пріоритету і...
22985. Мікропроцесори 80386 і 80486 4.79 MB
  Це дозволяє йому здійснювати обмін з пам’яттю зі швидкістю до 32 Мбайт сек і виконувати до 5 мільйонів операцій у секунду MIPS. Отже під час виконання одної команди відбувається декодування другої а третя видобувається з пам’яті. Усі можливості МП386 мультипрограмність віртуальна пам’ять захист пріоритети зповна відкриваються лише в захищеному режимі. У порівнянні з МП286 у МП386 існують істотні відміни в організації віртуальної пам’яті.
22986. Поняття про RISC-процесори. Процесори п’ятого та шостого поколінь 6.22 MB
  Процесори п’ятого та шостого поколінь Поняття про RISCпроцесори Якісний стрибок у розвитку мікропроцесорних систем відбувся з появою мікропроцесора 8086. Такі процесори і комп’ютери дістали назву RISC процесорів та RISC комп’ютерів на відміну від процесорів та комп’ютерів зі складною системою команд Complex Instruction Set Computer CISC комп’ютер. Перший €œсправжній€ RISC комп’ютер було створено наприкінці 70х років в університеті Берклі.
22987. Діагностика несправностей у мікропроцесорних системах 739 KB
  Тут можна навести таку наочну аналогію: візьміть на сторінці друкованого тексту вертикальний рядок літер що розташовані одна над одною і спробуйте встановити зміст тексту. Тому третя трудність полягає у тому щоб будьякимсь чином представити інформацію що міститься у вихідному тестсигналі у компактній та зрозумілій формі по якій можна було б судити про справність або несправність пристрою що перевіряється. Тестпрограма повинна бути періодичною щоб можна було проконтролювати відтворюваність її результатів від кількох актів тестування....
22988. Декотріі принципи роботи сучасних мікропроцесорів та ЕОМ 1.54 MB
  Вони показують яка команда виконується до якої комірки пам’яті або зовнішнього пристрою звертається процесор і містять іншу важливу і вичерпну інформацію. Після того як у програмі дається сигнал €œвивільнити мікросхему€ вміст усіх регістрів переписується в область пам’яті що має назву сегмента стану задачі TSS Taske State Segment. При роботі у мультипрограмному режимі можуть виникати певні труднощі з використанням оперативної пам’яті котра стає тепер вже загальною для кількох задач. Можливі непередбачені ситуації коли одна програма...
22989. Віртуальна пам’ять. Мікропроцесор 80286 4.24 MB
  Мікропроцесор 80286 Як добре відомо процесор може безпосередньо працювати лише з тією інформацією яка записана в його оперативній пам’яті. Однак об’єм оперативної пам’яті у сучасних ЕОМ порівняно невеликий і часто виявляється недостатнім для розв’язання більшменш складних задач. Віртуальна організація пам’яті дає користувачеві практично необмежений об’єм пам’яті.