46520

Структура языкового знака. Аспекты знакового отношения (семантический «треугольник» Ч. К. Огдена и А. А. Ричардса)

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Структура языкового знака. Таково определение языкового знака предлагаемое словарем. Значение знака идеально его внешняя форма материальна. Оптимальным способом анализа языкового знака в контексте данной работы является его осмысление как чисто субъективной субстанции существующей исключительно внутри сознания человека.

Русский

2013-11-23

18.38 KB

15 чел.

35. Структура языкового знака. Аспекты знакового отношения (семантический «треугольник» Ч. К. Огдена и А. А. Ричардса).

Треугольник:

Сторона А – функция замещения (форма замещает объект)

Сторона В – функцтия референции ( обозначение объекта)

Сторона Б – Осмысление

Современная лингвистика признает язык сложной знаковой системой.

Языковой знак — материально идеальное образование (двусторонняя единица языка), репрезентирующее предмет, свойство, отношение к действительности. Таково определение языкового знака, предлагаемое словарем.

Это определение отражает материалистическую позицию. Значение знака идеально, его внешняя форма — материальна.

Оптимальным способом анализа языкового знака в контексте данной работы является его осмысление как чисто субъективной 
субстанции, существующей исключительно внутри сознания человека. Как пишет Фердинанд де Соссюр в работе «Курс общей лингвистики»:
«Языковой знак связывает не вещь и ее название, а понятие и акустический образ. Этот последний является не материальным звучанием,
вещью чисто физической, а психическим отпечатком звучания, представлением, получаемым нами о нем посредством наших органов чувств…», «Языковой знак есть таким образом, двусторонняя психическая сущность…».

В качестве языкового знака можно рассматривать самые различные единицы языка — морфему, слово, словосочетание, предложение, текст и т. п.
Как отмечает Эдвард Сепир, сущность языка заключается в соотнесении условных звуков или их эквивалентов к различным элементам опыта.
Слово «дом» не есть языковой факт, если под ним иметь в виду только акустический эффект, производимый на ухо, моторные процессы,
составляющие его артикуляцию, или зрительное восприятие слова «дом». Лишь когда все эти явления автоматически ассоциируются с образом дома, они начинают приобретать характер символа, слова, элемента языка.

Рассмотрим структуру языкового знака, предлагаемую Н. Г. Комлевым. Но прежде чем приступить непосредственно к структуре необходимо описать  элементы языкового знака.

Комлев выделяет три элемента: 1) знак; 2) лексическое понятие; 3) денотат. Этот набор компонентов манифестирует слово в речи, соединяет
мышление индивида с внешним по отношению к нему миром через объединение общего значения лова знака с индивидуальным представлением объекта,
ставшим частью слова.

Знак состоит из физической субстанции и некоей внутренней формы. Звук как таковой, в том числе и голосовой, если он ничего не означает,
не может считаться знаком языка. Звучание до тех пор не является знаком, пока оно не соединяется со значением. А значением мы называем семантико-ассоциативную связь слова знака с лексическим понятием. Значения имеют все слова без исключения.

Сам по себе знак ничего не отражает. Его значение выполняет указательную функцию — соотносит звуковой комплекс с поня тием, которое существует вне
и помимо знака (слова). Причем это самое понятие существует в сознании людей еще до того, как они закрепили за данным понятием особый звуковой комплекс.

Ч.У. Моррис предложил различать в семиотике три аспекта: синтактику, семантику, прагматику. Форма и содержание языкового знака формируются как кумуляция, единство системы отношений:

1) денотативное отношение – отношение знака к обозначаемому объекту (предмету, явлению, факту) – денотату;
2) сигнификативное отношение – знак связан с понятием о реалии, отражением предмета, явления, факта в сознании в виде представления, понятия (сигнификата).

Денотативное и сигнификативное отношение формируют семантику (схема) языкового знака. Прагматическое отношение (прагматика) – отношение знака к человеку-пользователю. Как результат этого отношения формируется прагматический аспект языкового знака. Так, например, знаки «тащиться», «влачиться», «идти медленно» противопоставлены прежде всего в аспекте прагматики как обозначения одного процесса, но с различным выраженным к нему и его субъекту отношением, соответственно – пренебрежительным, почтительным и нейтральным.

Синтаксическое отношение (синтактика) – отношение между знаками в процессе означивания. Выделяются синтагматические и парадигматические отношения.
Синтагматические отношения устанавливаются между последовательно расположенными единицами в процессе непосредственного развертывания речи, например, лист упал, желтый лист; парадигматические отношения устанавливаются в системе языке на основе частичного сходства и различия языковых (знаковых) единиц, например, желтый, зеленый, голубой – общий смысловой компонент «цвет»; лист, ствол, корневище, ветви – общий смысловой компонент «части дерева»; стол, столяр, столовая – общий корень стол.
Семантика, прагматика и синтактика – важнейшие знаковые отношения, определяющие устройство данной знаковой системы. Знак, как правило, несёт определённую целевую нагрузку, сообщая об отношениях его отправителя к своему адресату, к ситуации общения, к денотату и к самому сообщению.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64443. КОНТРОЛЬ МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ ЗА ЇХ ПИТОМИМ ЕЛЕКТРИЧНИМ ОПОРОМ 3.93 MB
  Мета роботи полягає у вирішенні важливої науковопрактичної задачі в галузі приладів і методів неруйнівного контролю матеріалів розробленні методу визначення механічних характеристик...
64444. Розвиток світового фінансового ринку в аспекті формування глобального економічного простору 372.5 KB
  Зростає глобальна пропозиція капіталу і забезпечується розвиток внутрішнього фінансового ринку що підвищує можливості перерозподілу фінансових ресурсів створює нові фінансові інструменти і підвищує...
64445. ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ НЕВИНОШУВАННЯ ТА ЙОГО ЛІКУВАННЯ ПРИ ІСТМІКО-ЦЕРВІКАЛЬНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ І ВАГІНАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЯХ 192 KB
  Проведення хірургічної корекції ІЦН до розвитку її виразних клінічних проявів забезпечує позитивний ефект тому розробка діагностичних і прогностичних критеріїв реалізації ІЦН залишається в центрі уваги і потребує подальших досліджень для вирішення цього...
64446. СТАНОВЛЕННЯ ЕТНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ЯК ГАЛУЗІ НАУКОВОГО ЗНАННЯ: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ВИМІР 6 MB
  Активні процеси усвідомлення національної історії, культури, науки, які відбуваються в Україні, стимулюють зростання потреби в структуризації етнопсихологічних знань. Зростання національної самосвідомості підвищує актуальність дослідження...
64447. МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКТИВНОЇ ВІДМОВОСТІЙКОЇ КУТОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ДИСКОПОДІБНОГО ЛІТАЮЧОГО ВИРОБУ 1.05 MB
  Крім зазначених складностей має місце необхідність моделювання та розробки методів відбивання аварійних ситуацій системи стабілізації ДПЛВ в режимі реального часу шляхом забезпечення працездатності в умовах невизначеності функціонування...
64448. СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ НА ОСНОВІ КОДУЮЧИХ СТРУКТУР АДАМАРА 704.5 KB
  Незважаючи на його ефективність метод не вдається зреалізувати поліграфічним способом оскільки для розпізнавання зображення необхідно виконувати двовимірне перетворення Адамара.
64449. ЗАПОБІГАННЯ СХОДУ З РЕЙОК СПЕЦІАЛЬНОГО РУХОМОГО СКЛАДУ ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ 262 KB
  Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань: аналіз наукових публікацій у галузі динаміки залізничних екіпажів і моделювання взаємодії колеса з рейкою; математичне моделювання взаємодії колеса та рейки за умови рівноваги візка...
64450. Діагностика та ендоскопічне лікування туберкульозу трахеї та бронхів 186.5 KB
  Підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз у тому числі з із туберкульозним ураженням ураженням трахеї та бронхів залишається актуальним питанням фтизіатрії і пульмонології.
64451. Підвищення ефективності робочих процесів екскаваторів поздовжнього копання в складних ґрунтових умовах 305.5 KB
  Причиною цього є складність розробки вязких липких суглинистих та глинистих ґрунтів в літній час а також ґрунтів що частково промерзли в зимовий неможливість очищення робочих органів екскаваторів від налиплого та намерзлого ґрунту повторне перенесення його в розроблені виїмки.