46521

Национально-государственное развитие СССР постсталинского периода и демократизация политического режима 1950-60-х гг

Доклад

История и СИД

Национальногосударственное развитие СССР постсталинского периода и демократизация политического режима 195060х гг. Во внешней политике: проводилась идея мирного сосуществования двух систем рассматривались проблемы всеобщего разоружения перед СССР ставилась задача достижения и превышения уровня развития капиталистических стран с другой стороны усиливалась гонка вооружений. Хрущев был избран Первым секретарем ЦК КПСС и Председателем Совета Министров СССР совместив тем самым руководящие посты в партии и государстве и сосредоточив в своих...

Русский

2013-11-23

18.43 KB

25 чел.

54.Национально-государственное развитие СССР постсталинского периода и демократизация политического режима 1950-60-х гг.

Советское государство в период с сер. 50-х - сер. 60-х гг.

Смерть И.В. Сталина ознаменовала новый период в развитии Советского государства, связанный с личностью Н.С. Хрущева, под руководством которого подверглись реформированию основные сферы советского общества. Существо происходивших изменений было направлено на демократизацию и либерализацию государства и общества.

Во внешней политике: проводилась идея мирного сосуществования двух систем, рассматривались проблемы всеобщего разоружения, перед СССР ставилась задача достижения и превышения уровня развития капиталистических стран, с другой стороны - усиливалась гонка вооружений.

Во внутренней политике: Н.С. Хрущев был избран Первым секретарем ЦК КПСС и Председателем Совета Министров СССР, совместив тем самым руководящие посты в партии и государстве и сосредоточив в своих руках всю полноту власти. Одновременно Хрущев проводит разоблачение культа личности Сталина, следствием которого стали процессы над «врагами народа» (Л.П. Берия) и массовая реабилитация репрессированных.

В области государственного устройства проводится политика децентрализации и разделения всей системы управления: расширяются права союзных республик в области промышленности и производства, формирования бюджета, решения вопросов административно-территориального устройства, законодательства и осуществления правосудия. Проводится перестройка государственного аппарата, направленная на демократизацию жизни государства и преодоление централизма. Принимались меры, направленные на повышение роли Советов депутатов трудящихся и активизацию их деятельности: вводилось деление Советов на промышленные и сельские.

В управлении народным хозяйством: отраслевая система управления заменяется на территориальную. СССР был поделен на 107 экономических районов, в которых действовали коллективные органы управления - Советы народного хозяйства (совнархозы), они подчинялись республиканским совнархозам, работу которых в свою очередь координировал Совнархоз СССР.

В системе правоохранительных органов: отменялся внесудебный порядок рассмотрения дел, упразднялось Особое совещание при МВД СССР, при Совете Министров СССР был создан Комитет государственной безопасности. Возникали добровольные народные дружины по охране общественного порядка.

Изменения в государственном аппарате в  конце 1950-1960-е гг.

После смерти Сталина прошла амнистия. Летом 1953 г. произошли восстания заключенных, на которых амнистия не распространялась. В апреле 1953 г. в прессе стали Появляться обвинения в адрес сотрудников госбезопасности. В июле был арестован Берия, возглавлявший эту систему. В марте 1954г. политическая полиция была преобразована в самостоятельную организацию - Комитет государственной безопасности (КГБ), были упразднены особые трибуналы ("тройки"), система ГУЛАГа была передана от МВД Министерству юстиции.

Усилилась контролирующая роль органов прокуратуры и генерального прокурора. (Однако основная масса политических заключенных была освобождена только после Двадцатого съезда, партии в 1956 г. В 1954 г. происходило разукрупнение министерств. Сложила четырехзвенная структура: главк - управление -отдел-сектор. Было произведено значительное сокращение численности аппарата. Отраслевой принцип в 1957 был заменен территориальным принципом   управления, были созданы) экономические административные районы, управленческими органами в которых стали советы народного хозяйства (совнархозы). Территориальный принцип управления позволял корректировать производство в пределах экономических районов.

Но в марте 1963 г. образуется Высший совет народного хозяйства. В августе 1953 г. был принят новый закон о сельхозналоге, который вводил погектарное (а не подоходное) обложение и  облегчал  налоговый пресс хозяйства (коллективные и личные). В 1958 г. были отменены обязательные поставки колхозами сельхозпродукции; они были заменены государственные закупками, а закупочные цены повышены. Передача за выкуп техники МТС колхоз связывалась с повышением закупочных цен в 1953-1954 гг. Органы правящей партии в 1962 г. были разделены на городские и сельскохозяйственные. Советы были разделены (как и партийные органы). В ноябре 1964 г. воссозданы единые районы.

В 1954 г. в составе Верховных судов (союзных и автономных) республик и  краевых (областных) судов были образованы президиумы, которым бы предоставлено право пересмотра в порядке надзора приговоров, решение кассационных определений по протестам прокуроров и председателей судов феврале 1957 г. Верховный Совет СССР принял новое Положение о Верховном суде СССР, расширявшее надзорные права республиканских судов. Основы законодательства о судоустройстве Союза ССР, союзных и автономных республик 1958г. упразднили участковую систему народных судов, заменив ее единым районным или городским судом, увеличивая срок полномочий судей (с трех пяти лет), декларировали отчетность народных судей перед избирателями. Идея "социалистической законности", практика реабилитации нашли отражение решениях Двадцатого съезда КПСС (февраль 1956 г.), на котором был прочитан "секретный доклад" Хрущева о культе личности Сталина.

В октябре 1961 г. состоялся Двадцать второй съезд КПСС, принявший новую. программу партии, в которой намечался переход общества к коммунизму. В октябре 1964 г. Н.Хрущев, с именем которого ассоциировались начавшиеся реформы, был смещен с высших государственных и партийных постов. Пришедшая к власти 1964 г. группировка пыталась сочетать идеологический консерватизм экономическими реформами. С 1965 г. упразднением совнархозов восстановлением центральных промышленных министерств начинается новая административная централизация. Вместе с тем предприятиям была предоставлена определенная автономия: в октябре 1965 г. к минимуму бы сведено число  обязательных показателей, введены новые: стоимости реализованной продукции, общий фонд заработной платы, общая сумма| централизованных капиталовложений. Часть доходов оставалась в распоряжении предприятий. Но в 70-х г. консервативные тенденции, ориентирующиеся в экономике на такие приоритеты, как тяжелая и оборонная промышленность, сельское хозяйство и энергетику, берут верх над реформаторским либерализмом и технократизмом. В 1969 г. создан Союзный совет колхозов (и их местные советы). В ноябре 1979 г. был принят закон, определивший функции и структуру органов народного контроля. Система народного контроля существовала параллельно прокуратуре.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73913. Створення К. Марксом і Ф. Енгельсом пролетарської політекономії : початок формування економічного вчення марксизму. Структура та основні проблеми “Капіталу” Пізні наукові праці 42 KB
  Структура та основні проблеми Капіталу Пізні наукові праці . Теоретичні проблеми Капіталу К. Кілька рукописних варіантів Капіталу 1857 1865 Критика політичної економії До критики політичної економії другий та третій попередні варіанти Капіталу у вигляді нарисів та закінчених теоретичних викладок давно були готові до друку однак Маркс намагався надати цьому твору характеру вичерпної логічно закінченої теорії. Однак вихід у світ одночасно всіх томів Капіталу не пощастило забезпечити: праця тривала надалі а...
73914. Маржинальна революція: австрійська школа “граничної корисності” (К. Менгер, Ф. Візер, О. Бьом-Баверек). Принципи економікс А. Маршалла 36.5 KB
  Маржинальна революція : австрійська школа граничної корисност К. Її теоретичними принципами були субєктивний ідеалізм та теорія граничної корисності. Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає так звана теорія граничної корисності.Візер розвивав ідеї Менгера у працях Походження й основні закони господарської цінності 1884 Природна цінність 1889 Закон влади 1926 використовуючи принцип граничної корисності для оцінки вартості витрат виробництва.
73915. Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт 35 KB
  За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...
73916. Економічна глобалізація 54.5 KB
  Ініціали інституціоналізацію про формування системи глобального регулювання яка буде наділеною відповідним обсягом повноважень та легітимністю. Другий шлях – глобальне співробітництво за якого розв‘язання глобальних проблем буде виконуватися не шляхом нав‘язування окремими акторами підходів а шляхом конструктивного і втілюваного в життя діалогу всіх зацікавлених сил. Далі буде логічно виведено розмірковування і про інші проекти. Але зрозуміло що таким чином будуть зачіплятися інтереси якоїсь із національних держав світу адже така...
73917. Феномен глобалізації та процеси глобальних політичних змін: основні концепції та методологічні підходи 44 KB
  Блінова частина якої до якої і пишеться коментар має назву Феномен глобалізації та процеси глобальних політичних змін: основні концепції та методологічні підходи. Фактично прочитавши більшість джерел до семінару №2 у мене склалися деякі погляди на розглядувані речі звісно пов‘язані із процесом глобалізації чи то антиглобалізації які вмістити до якогось конкретного джерела виявилося дуже складним. З одного боку наявність численної кількості визначень може йти на користь вивченню глобалізації адже ця численність є прямим фактом...
73918. Кінець світу, який ми знаємо 98 KB
  Вотерса Кінець світу який ми знаємо. Від цього залежить і мислення людей яке радше ґрунтуватиметься на припущенні гетерогенності світу сильної несхожості усіх його частин а не на припущенні про одну світову сім‘ю. Останнє матиме вплив і на дії людей в усіх кінцях світу які ряснітимуть розмаїтістю. Країни обиралися за таким критеріями: Британія – як дуже впливовий член ЄС і як одна з передових країн світу; Україна – порівняння світової ситуації із справа в нашому суспільстві; США – одна з провідних і найвпливовіших країн світу; Індія –...
73920. Підприємець – не обов’язково лідер 196.5 KB
  Вже минуло більш як два з половиною століття з тих часів, як економісти та соціологи почали систематично розглядати діяльність підприємців, але й досі не існує єдиного загальноприйнятого визначення підприємця. Тож чи дивно, що науковці не накреслили і загальноприйнятого образу підприємця.
73921. Гроші – це лише символ, реальна вартість полягає у виробленому товарі 60 KB
  Вартість грошей як товару. Відносна вартість трансакційних грошей. Вартість грошей що нагромаджуються. Подруге критично проанілізувати в чому полягає реальна вартість грошей і якщо у виробленому товарі то чому саме так.