46612

Поняття термін, термінологія, терміносистема. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Термінологія це сукупність термінів певної галузі або мови або розділ лексикології вивчає терміни різних галузей знань. Терміносистема це система термінів у певній галузі підгалузі наукового знання що обслуговує певну наукову концепцію або теорію. Кодифікація це систематизація термінів у словниках та довідниках. Стандартизація це вироблення еталонів термінів унормування термінології певної галузі.

Украинкский

2013-11-24

22 KB

59 чел.

31. Поняття "термін", "термінологія", "терміносистема". Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.

Термін - це слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене і спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери. Воно ніколи не буває емоційно-забарвленим.

Термінологія - це сукупність термінів певної галузі або мови, або розділ лексикології, вивчає терміни різних галузей знань.

Терміносистема - це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового знання, що обслуговує певну наукову концепцію або теорію.

Кодифікація - це систематизація термінів у словниках та довідниках.

Стандартизація - це вироблення еталонів термінів, унормування термінології певної галузі.

Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми:

  •  Застосування одного й того ж слова як два різні за значенням терміни.
  •  Більшість термінів використовуються в Україні російською мовою, це спричинено тим, що в Радянські часи майже всі термінологічні словники були російськомовними, а зараз постає питання їх перекладу.
  •  Оскільки велика кількість термінів у нас запозичена з різних мов, то зустрічаються такі поняття, які пишуться або ж звучать однаково, а позначають різні терміни.
  •  З швидкими темпами розвитку науки в наш час виникає величезна кількість термінів і ми повинні українізувати їх.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77267. Сегмент спинного мозга 56.3 KB
  Заднекорешковые волокна Вставочные рассеянные клетки spongios et terminlis 12 выше и нижележащие geltinos 37 выше и ниже Задние латеральные передние собственные пучки ДЯПРСМ.
77268. Канатики спинного мозга. Восходящие и нисходящие проводники спинного мозга 105.58 KB
  Задний канатик афферентные пути: fsciculus grcilis Голля – центральные отростки псевдоуниполярных клеток 19 нижних спинномозговых узлов – сознательная проприоцептивная и частично тактильная чувствительность от нижних конечностей и нижней части туловища fsciculus cunetus Бурдаха 12 верхних от рецепторов мышц верхних конечностей шеи и верхней части туловища fsciculus proprius posterior – аксоны вставочных нейронов сегментарного аппарата zon rdiculris – горизонтальные нервные волокна – центральные отростки псевдоуниполярных клеток...
77269. Оболочки и межоболочечные пространства спинного мозга. Содержимое этих пространств. Фиксирующий аппарат спинного мозга 13.58 KB
  От латеральной части отходят ligment denticult во фронтальной плоскости в форме зубцов верхушки которых охватываются отростками паутинной оболочки и заканчиваются на внутренней поверхности твёрдой посередине между двумя СМН rchnoide mter spinlis – паутинная оболочка прозрачная плёнка переходит в паутинную оболочку головного мозга в области formen mgnum; на уровне SII сливается с мягкой оболочкой. Её отростки образуют влагалища для пронизывающих её корешков СМН и зубчатых связок. От боковой поверхности отходят отростки в виде рукавов для...
77270. Продолговатый мозг, его развитие, внешнее и внутреннее строение (ядра, проводники), артерии продолговатого мозга 385.3 KB
  Серое вещество: 4 группы ядер nuclei grcilis et cunetus; nuclei olive; nuclei formtion reticulris; ядра IXXII пар черепных нервов Черепные нервы продолговатого мозга: nn hypoglossus XII пара ccessories XI пара vgus X пара glossophryngeus IX пара.
77271. Мост, его развитие, внешнее и внутреннее строение (ядра и проводники). Артерии моста 147.51 KB
  Артерии моста. Внутреннее строение: На поперечном срезе можно выделить основание моста базилярную часть вентральную часть prs bsilris ventrlis; покрышку моста tegmentum pontis дорсальную часть prs dorslis и трапециевидное тело corpus trpezoideum Серое вещество: nuclei proprii pontis; nuclei formtion reticulris; nuclei nterior et posterior corporis trpezoideum; ядра VVIII пар черепных нервов. Черепные нервы моста – n. Белое вещество: В базальной части основании моста проходят: tr.
77272. Мозжечок, его развитие, внешнее и внутреннее строение. Связи мозжечка с др отделами центральной нервной системы. Артерии мозжечка 232.24 KB
  Части: Средняя vermis Боковые hemispheri Поверхности: Fcies superior cerebelli посередине продольное возвышение – vermis superior Fcies inferior cerebelli посередине продольное возвышение – vermis inferior продольное углубление долина мозжечка vllecul cerebelli. Дольки червя: lingul cerebelli lobulus centrlis monticulus culmen declive folium cerebelli tuber vermis pyrmis vermis uvul vermis nodulus. Дольки полушарий: lobulus qudrngulris lobulus semilunris superior et inferior lobulus grcilis lobulus biventer tonsill...
77273. Спинно-мозжечковые пути 14.9 KB
  spinocerebellris posterior Идет в составе нижних ножек мозжечка. Заканчиваются на нейронах коры нижней части червя мозжечка.spinocerebellris nterior Идет в составе верхних ножек мозжечка. Заканчиваются на нейронах коры верхней части червя мозжечка.
77274. Средний мозг, его развитие, внешнее и внутреннее строение (отделы, ядра, тракты, полость) 120.39 KB
  Внутреннее строение: Серое вещество: substnti nigr чёрное вещество Земмеринга разграничивает bsis pedunculi cerebri вентральнее и tegmentum mesencephli дорсальнее содержит серое и белое вещество ножек мозга nucleus ruber на нём заканчиваются tr. striorubrlis nucleus interpedunculris межножковое непарное на нём заканчивается tr. hbenulointerpedunculris – поводковомежножковый путь предположительно одно из звеньев эфферентного вегетативного пути substnti grise centrlis: nucl. trigemini V ядра III nucl.
77275. Промежуточный мозг, его развитие, классификация, отделы и полость. Стенки полости 445.42 KB
  Таламический мозг: Thlmus Epithlmus Metthlmus Внешнее строение таламуса – зрительного бугра: tuberculum nterius pulvinr задний конец подушка stri terminlis – терминальная полоска разделяет thlmus зрительный бугор – и хвостатое ядро nucleus cudtus stri medullris мозговая полоска проходит на границе верхней и медиальной поверхностей зрительного бугра sulcus hypothlmicus sulcus limitns пограничная борозда – граница между отделами промежуточного мозга dhesio interthlmic соединяет зрительные бугры tel choroide – сосудистая...